автореферат диссертации по энергетике, 05.14.05, диссертация на тему:Оптимальные параметры систем терморегулирования на основе холодильных машин и теплопередающих контуров

V, о и/І

ОДЕСЬКИЙ їКСШУТ НИЗЬКОЇЕМПЕР А7иФКО 1 ТЕХНІКИ ТА ЕНЕРГЕТИКИ

На правах рукопису

СШРїЮВА Олена Генрих (Ена ОЛТЮШШ ПАРАМЕТРИ СИСТЕМ ТЕРМССТАТУВАНКЯ

НА ОСНОВІ ХОЩ2ШЫШ МАЛИН ТА ТЕШОПЕР2ЯАЩИХ КОНТУРІВ

Спеціальність 05.14.05 - Теоретичні основи теплотехніки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидату технічних наук

Одеса - 1993

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Одеському політехнічному унізерсітеті.

Науковий керівник:

»кандидат технічних наук, доцент Дябло К К '

СфіЦІЙНІ опоненти

доктор технічних наук, професор Мазур В. А.

кандидат технічних наук, доцент Горикін С. Ф.

Провідна організація - НПО " №орм " , м. Одеса.,

Захист дисертації Відбудеться "^~п 1933 р.

о " Ц^' годин на засіданні спеціалізованої ради К.068.27.01 при Одеському інститут і низькотемпературної техніки та енергетики за адресою-. £70057, м. Одеса, вул. Петра Великого 1/3. З дисертацією тхна ознайомитися у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий *

293 р.

Вчений секретар ,—~г -

спеціалігоьакої С / —

ради інституту

д. т. н., професор / / .

Р. К. Ні ку/.ьаин.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Розвиток нових галузей техніки висовує НОВІ вимоги до якості організації та забезпечення теплових режимів технологічних апаратів та пристроїв .' Традиційні рішення проблем тепловідводу від джерел тепловиділення на основі простих пасивних систем охолодження виявляються недостатніми. Стає необхідним застосування джерел штучного холоду холодопродуктивністю бід одного до сотень кіловат , працюючих гри виконанні достатньо жорстких умов по терморегуляції з підтриманням температур на об'єкті з точністю до 1 град , та вице. Такі проблеми існують , наприклад , в біотсхнології, харчовій технології , охороні навколишнього середовища та, .особливо, в електротехнік;і та радіоелектронну і при утворенні систем та засобів забезпечення теплових режимів електронної апаратури .

існуючий досвід, створення такіх-систем грунтується, голсеним чином , на інтуіції та'інженерної практиці . Фі-. зичний аналіз властивостей цих систем показує, що вплив богатьох незалежних факторів е неоднозначним та свідчить про існування оптиьг/мів. Таким чином, необхідні постановка та вирішення задач олтимізащї подібних систем . При цьому необхідно забезпечити об'єктивне кількісне врахування впливу різних факторів не тільки на масу, габарити та надійність системи, але і на управління цими системами.' Методик , дозволяючих одержати ріиення такої многофактор-ноі задачі , не існує . Разом з тим необхідні і методики визначення параметрів , які можуть бути використані для кількісної оцінки якості управління. Актуальним являються і пропозиції по подальшому удосконаленню систем термо-стабілізацп з урахуванням параметрів, що характеризують якість управління. Цим визначається актуальність теми цієї дисертації.

Ціль роботи: розробити методи та алгоритми розрахунку оптимальних параметрів систем терморегуляції а застосуванням теплояередаючих контурів та холодильних машин з , урахуванням якості управління і на цій базі запропонувати шляхи удосконалення відповідних систем.

Наукову новизну складають слідуючі основні результати: алгоритм рішення загальної задачи оптимального проектування систем терморегуляції з проміжними теялопередаючими контурами шляхом їх декомпозицп на локальні задачі з вибором локальних функціоналів : результати розрахунково -аналітичних досліджень- алгоритмів рішення цієї задачі при використанні традиційного критерій оптимальною?і , щз ура-

ховуює такі ' параметри , як маса, енергоспоживання і т. п. Новий підхід до проблем« численого рішення задач оптимального проектування систем терморегуляції з урахуванням . впливу параметрів та структури с хеш на якість і і управління; нове схемне рішення системи терморегуляціі.з штучними та комбінованими джерелами холоду . В запропонованій схемі досягається значне підвищення якості терморегуляції, за рахунок застосування в проміжному контурі двофазних тепломасообміних апаратів з Гідро- та газоакумуляторами; результати експериментальних досліджень, добуті на макеті двофазного контуру системи підтверджують ефективність цього схемного рішення. - . ,

Результати досліджень та розробок по темі дисертації дали змогу обгрунтувати наукове положення: ьибор оптімаль-них параметрів з урахуванням якості управління в системах терморегуляції для технологічних об'єктів з джерелами ХОЛОАЗ основан на використанні відомої функції мети і доповнюється параметрами, котрі ураховують залежність,зміни стабілізуємо í величини (температури) від зміни зовнішніх .параметрів та швидкість зміни параметру управління від управляючого діяння (у якості управляючого діяння прийняти витрати теплоносії). Виявляється» ар кили вимоги до якості управління являються переважними, то найкращими є такі схемні рішення, в яких використовується проміжний теплопере дажйий двофазний контур, що містить тапломасообмінні апарати випарював- , ня і конденсації, з'єднанні з гідро- та газоакумуляторами. .

Практична значність роботи складається в створенні ефектна-них методів оптимального проектування , вперше, ураховуючих вплив параметрів та схеми системи на якість u управлінця. Запропоновані методики були застосовані при виконанні НДОКР длз промислових підприємств. Конкретні рекомендації по опті-мальши параметрам та схемам систем термостаОїлізацп передали НДО " Элае " (м.Москва) та НДО " Шторм " (м. Одеса). Випробування макету виявило принципову роботоздатність нової схеми на Casi термосіфонних контурів э гідроакумуляторами. Ця схема істоткьо перевврауе традіційні схемні рішення систем а . рідикими проміжними контурами та даз значний виграш у матеріальних в;.гратах .

Апробація роботи та публікації. Ш матеріалам дисертації опубліковано 6 друкованих робіт , одержано рішення про видачу патенту на Еинахід.’ Основні результати роботи докладались на : Міжнародній науково-технічній конференції студентів ,

молодих вчених та спеціалістів " Шлсді вчені у рішенні

комплексної програми яоухсго-7*;;н ічного прспксу "'■'•рхав члені з ОКЗ " (Київ, 1039 р.), їїсесоганій н?«укосо- геїні чиїй кон-фвреиці 1 ” Шдяхи іятексифікаці $ виребшяа'ва з кнстосуг.аніїям етучного холоду в галузях агропромислового комплексу . торгівлі і ¡¡а транспорті " ( Одеса , 1089 р. ) , Веесок-зній науково-технічній ксг4*гренц!\ "Холод - народному господарству”

( Ленінград , 1931 р. ) , конференції викладачів ОПІ (Одеса, '1331 р.} та міжнародному конгресі ” СНІ ЗА ” (Прага , Чехія , 1693 р. ) .

Автор захищає : математичні моделі для визначення оптималь-

них параметрів систем термостабїлізацп з холодильними машинами.,' дозволяючих зідбкрати оптимальні схеми рішення, враховуючі якість управляємо« і; результати «копер і ментальних дзсл ідлйнь термостаб і л і зуачих властивостей термос іфонної.

системи охолодження ; ноеє схемне ріпекня системи терморегуляції з регульованим проміжним термосіфонннм контуром ; практичні рекомендації по розрахунку систем термостабілізації на етапі їх проектування .

• Дисертація складається з вступу, чотирьох глав, загальних висновків та рекомендацій , списку використованої літератури з 70 н&Лмс-нузаяь. 'Загальний обсяг 138 с. маппшолисного тексту , ураховуючі 3 таблиці та 31 рисунку .

Зніст роботи .

_ У перзїй главі аналізується стан проблеми, характеризуються сучасні теплотехнічні схстеии, кгкі по своєму призначення е системами терморегуляції . До них валежігь систем;! охолодження , со вливаються у бю - та харчовій технологи, у радіоелектронній промисловості та інших галузях техніки. В рсзглвнутих роботах використовують«:* різні варіанти організації теплових режимів, як з допомогою пасивних повітряних та рідишіх систем, ти: і з застосуванням дглрел штучного холоду . '

У детзпс роботах обгруйтовуються язтод'лкя Зяаходздапая раціональних тєхйічшпї рить з постаново» гадач оптхміаеді'і по струк?урш2.<, гаЗарктнкм, коаторягят, або ікгг.іч техніко -•^«омічним .харйктерпстіглаа систем. Але у «одній з аналізу-сі2« публікацій не тільки ве . вкачалися» але і п? стгрюткя ззда'П аг.? і шапці4. ,? урахуванням гкмзг . ко гксувгіогься до

ГПІОСї! терморегуляції . -

В іенуьчи:-: мо-то5;:клу. приведені загали» р?номдздзц( і по г::5ору основних проек?но-ксксгрукгер<»кіх пзрзмзтріз, гзско-г.глпіх т ьумпігах над і ¡’.ност і мплотехвічяих систем ; а інззх роботах достатньо пог.во та коректно буяй розгхянуя азтоди проектного розрахунку та рибору параметрів рідиниих та рі-

динкс--г,;пі.;шал:нкх спзеиих.г ьргхуваижш кзнкретних умов 12 застосую*;-:*. А:-тора приходять до висновку, ар беи істото! переробки -га додаткових досліджень^ пряма застосування розробленнях методик ДЛЯ ІНШИХ аналогічних систем ОХОХОДЗйгКНЯ е 'неможливим . ■ .

Ураховуючі ці недоліки розглянутих робіт .сформульовані задачі досліджень , які у дксеертації визначені таким чином:. розглянути задачу оптимізаци систем терморегуляції а про-мк-шика: рідинними теплопередавчими контурами та холодильнії’«! шимі з застосуванням функцій мети , цо враховують вплив схемних рівень та параметрів на якість управління; дослідити можливість створення регульованих теплообмінних апаратів а випарювальними термос іфонами та здійснити екслеріментальну перевірку на макеті такого пристрою; розробити рекомендації по опт і мильному проектували» систем терморегуляції з холодильними навиками та тешшередаючиш контурами ; розробити методику порівнянна схемних рішень систем термостабілізації.

У другій главі ставится та вирішується задача оптимізації рідинно і двоконтурної геплоіхере даючої системи . На первому етапі задача вирішена без врахування критеріїв, гр характері вуоть якість управління системою. Приведені крнкретні приклади і результати рішення такої задачі для двоконтурної рідинно і системи . ’

При формуванні критерія оптімальності вважається, ер такі .функції мети, як маса, енергоспоживання, габарити, з'являються різнорідними фізичними величинами і тому шжлкво створення однієї функції мети шляхом приведення всіх її складаючих ДО безроашрііого ВИДУ . Лрії використанні кратер ія опті1 мадьності в вигляді повної еквівалентної маси системи тамо:

Еикористовувчн Везрозмірку форму критерій оптімальності,

С ІЄ&Ж«! - А-

алізуеться численим методом , коли досить повно та коректно подані залежності для усіх змінних у виразах (1) та (2) .

. Для прсектуемих систем охолоджування відповідна початкова інформація може виявитися недостатньою. В цих умовах повинні враховуватись тільки основні зв'язки та < визначальні характеристик і, а загальна задача розбита на типові пі«задачі. р.шеккя яких реалізується у деякий процедурі послідовних

п- п /2. /г.

1*Г С?/

прибднзень. Загальна задача вибору осноеиих оптимальних параметр і р розділяється на три підзадачі: визначення оптимальних поверхень теплообміну по мінімуму маси при відомих витратах , визначенім оптимальних діаметрів трубопроводів по мінімуму маси та енергоепоживаянь при відомих витратах, визначення оптимальної витрати теплоносія по мінімуму енерго-ополмваннь при відомих поверхнях теплообміну.4

Вираз для оптимального значення і-оі поверхні теплообміну отримаємо з відомих умов екстремуму:

= <3) ТУТ Мі -МіМкг- , я - ±\177Ї7Ш~?, А>2. т 2і-2І(~г-Н+-г-

Двуконтурній схемі відповідає одне рівняння виду (3). з ВбіЛЬПЙНЯМ числа контурів число подібних порівнянь ВІДПОВІДНО збільшується .

Задача знаходкєкия оптимальних діаметрів трубопроводів ЕйріВУСТЬОЛ ПРЯ спільною'розгляданні рівнянь для розрахунку витрат епергії на перекачку теплоносія та загальної маси -трубопроводу. Ери водячи масу та екерговитрати до єдиного функціоналу та використай умову екстреную ,для сп~

тимального діаметру одержимо рівняння: •

Значення локального оптимуму для витрат’теплоносія визначається з рішення відповідної підзалачі. При цьому використовуються:

і) допущення, що витрати енергії на переиачиванкя теплоносія пропори і їя і витратам & , ; (в )

2 ) дініарізовані залежності типу : £*ііа ( 6 )

3 прзхувавнем залежностей (5) та (6) одержано вираз для повних витрат енергії . . .

із умови екстремуму одержано ріЕнення для оптимальної витрати теплоносія у вигляді :

' - Q -

де

» і /^ ч- і , . /¡ai 1

J. (8)

Набір частинних опт іпальних задач дозволяє використовувати їх як для випадків локальної оптимівації параметрів,так

і для розроблень та.реалізації алгоритму вирешення загальної задачі оптимізацгі. Запропоновані розрахункові формули та алгоритмі їх спільного розглядання при вирішенні загальної задачі оптимівації були шкористовані для впрівання конкретної технічної задачі, а-саме для знаходження параметрів системи охолодження для різних, значень теплової лотуиюсті СТР . Результати розрахунків подані на рисунку 1 . .

У третій главі обосновуеться НОВИЙ ПІДХІД до проблеми оптиміаації, Ер враховує вплив структури та параметрів системи на якість п управління.Ця задача вирішувалась а вдаванням комплексного крітерію сштімальності ср .3 точки гору якості управління кращими з'являються такі системи термостабілізаціі та значення їх параметрів при яких відхилення від заданого теплового навантаження при зміні температури навколишнього середовища та інших параметрів будуть викликати найменші відхилення управляемого параметру , наприклад , температури на вході в оа'єкг териостатируванкя .. .

істотньою характеристикою якості управління системи являет ьс " швидкість аміни параметру управління -іа при зміни управляючого діяння Хі . У відповідності з запропонованим підходом загальний функціонал з врахуванням якості управління

де критерії ь індексом ”0"віяповідаить іх значенням у деякому початковому (базисному) варіанті. При відомих залежностях і*-вид функцій, ¡до враховують якість управління системи оптиміаації, може бути.вианачен 3

та Оїд ¡дСг. - - ■

Оптимізашйкі розрахунки якості управління були виконані для двояконтуркої рідинної системи з холодильною машиною типа МВТ-18-1-01, а також для аналогічної системи охолоджування з термосифонним геплопєредавдчим контуром.

- s -

cv кг-ЬВт

г

JBj 12-- '

4 -•

о -•

Зал-жкіЬгь вілносїугх значень f~ -h~ , витрати 3-=^ , діаметру d*4- ыд погумоап •і теплорозсікшання Q

7-tofn fSr

■ ' - 10 -Результати опткмійацібнкх розрахунків для рідинного та т&ризсіфоккогс контур і ь подачи ка ряс. 2.3 виконаних розрахунків випливай, до прк збіжьсенаї gb оптимальні значення витрат

ПРОМІЖНОГО ЇСПЛОКОС1Й ІСТОГНЬО ВМЬНЬПУЮГСЯ (крива Opt ). Для

терюеифлкиоі сисїі-ш при збільшенні важливості фактора управління функція мети значніше залежить від ¡витрат теплоносія, а і к для рtзнаного контура. -

Описаний метод вирішення задач оптимізаціі з врахуванням якості управління використовується для можливості порівнення різних схем СТР та- вибору оптимальних схемних рівень. У розрахунках порівнювалися оптимальні по витратним показникам сис-теш для різних значень вагових часток c¿i основних показників. Результат;; розрахунків порівняння двох копту рг,оі ріднішої СТР з термосифонною системою охолоджування подані на рис.З як залежність ¿СР від витрати з врахуванням фактору управління.

На основі проведении* досліджень можливо вробити висновок, пр у випадках, коли управління с лете кою не иаз важливого йначення ( g ¿ 0.25), більа доцільними являються рідинні системи охолоджування; у випадку , коли визначним фактором являється якість управління системи ( g £ 0.25) , вживання

термосифони;» систем охододзошання виявляється більш переважним. ‘

У четвертій главі досл¡даються можливості термосифонних теплопередаячих контурів систем з штучними,даззреданн холоду для забезпечення заданного теплового релкм*/:' Доводяться результати экспериментальної пгревіріз.? доставлено» задачи . Для одержання системи терморегулювання з регулюєш«» теплояередз-ючими термосифонними контурами було запропоноване принципово нове технічне рівеняя. ' '

Лля перевірки рсботоздаткості запропонованого винаходу буь 8мэитс-зан екеюеркментальний стенд. Головний принцип роботи хершеифаявого изнтуру полягає у регулюванні гегілопереда»-vei.здатності ва допомогою перерозподілений об'ему "заправлене і *• у контур'рідшш. Шрероаподіл рідини між гідро -акумулятором та робочим простором теплообмінних апаратів здійснювалось sa допомогою переміоеїшя гідроакумулятору по ВИСОТІ.

Результати досліджень подані ка рис. 4 . Тут приведені дослідні дай і регулввмої температури у заяеякоеті від теплового {шштш&ннв. Крига і доказує ц» залвяаість при пост ій-иоку полойєкиі рівня рідина в гідроакумуляторі. З одержаної залежності видно, sp ¡a збідьйзииям теплового накзятаиення температура І-й збільоуеться яо лінейному закону . Крива 2 показує jairyK залежність при змінному рівні рідкнк у гідроакумуляторі . З г-адехноетí можно зробити висновок, ®з sa рахунок зміни полоягннд гідроакумулятора коааизе доОитися ярак?кзд& ідеальної тврмостабілі&ації QtfcP& * 0.003 Е/йг.

S&sesaісїь gyarasї зід витрат;: Vr

:'єплсні5оія прл різіж-; ¡¿актору *трлшя::я.

/в

05

hï k. ..... —J ^ t

\ "7у V / _ W/ Г І!/ „і. , 3=7fr ...rJ 025^»—-

. - ....

ä)

ir. ¡.-гА'

g - для р¡динного кожгуру , б - для термосифонного конзуру ■ Рис. 5.

Залежність температури виходу а "гарячого" теплообмінника ■ц від теплового■ навантаження ■

1 - при постійному положенні гідроакумулятора,

2 - при змінному положенні гідроакумулятора.

Таке суттєве поліпшення якості управління системи може бути головним при виборі краї®)і схеми СТР. . .

Використання термосифонного контуру, у якості альтернативи рідинному проміжному контуру Д03Е0ЛЯВ одержати виграш як у місогабаритних, так і в енергетичних показниках, за рахунок підвищення коефіциентів теплопередачі у процесах та відсутньості насосів, як збуджувачів циркуляції . При цьому становиться очевидною перспективність застосування регулювальних контурів у системах термостабіЛізації з штучними джерелами холоду. ’

При подальшому удосконаленні СТР з штучними джерелами холоду мусить бути досліджені можливості пасивних засо-

- бів регулювання на основі об'єднання з термосифонним контуром газових чи парових ’ компенсаторів об'єму. Шмиво також комбінування цих заеобіЕ з гідроакумуляторами та використання інших раціональні« варіантів СТР а регулюючими термосифонними контурами. Рішення цих задач виходить за рамки даного дослідження.

ВИСНОВКИ .

Виконані дослідження та одержані аналітичні рішення дозволяють обгрунтувати слідуючі основні висновки, та рекомендації по дисертації :

1. В існуючих роботах немає опиту рішення конкретних задач опт¡пального проектування для теплопередаючих систем

з холодильними машинами; не розглядаються моетивості застосування теплообмінних апаратів з випарними термосифонаш як альтернативи проміжним рідинним теплопередаючим контурам ; ке розроблені методи рішення задач.оптимального проектування.з врахуванням впливу схемних рішень і параметрів оптимі-зації на організацію та ефективність систем автоматичного управління. -

• 2. Вирішення загальної задачі оптимізації рідинних систем з термосифонними контурами та без них з застосуванням методу декомпозиції достатньо ефетктивно і дає шведку сходим їсть. '

З-Для КІЛЬКІСТНОЇ ОЦІНКИ якості управління системи як основні характер ізуючі параметри доцільно застосувати слідуючи величини: деХі-і-є керуюче діяння. При тому чим менше Э~^/Э(3 та та чим більше

тим віще якість керування системи . Цій підхід може бути викориетоБан не ТІЛЬКИ для рішення ВІДПОВІДНИХ оптишаааійних задач, але й для об'єктного порівнювання та

. . - 15 -

вибору різних систем термостабілізацп з урахуванням якості їх управління.

4.Застосування схемних.рішень з автономними проміжними термосифонними контурами дай перевагу у випадках , коли основною вимогою, пр висувається до систеш е вимога по якості керування.

5.Дослідна перевірка запропонованого принципу термо-стаб і л1аац ії на установці регулювального контуру виявила добрі результати.

б.Застосування пасивних засобів термостаб і лігащі, таких як гідро - та гагоакгумулятори , суттєво повгацує якість термостабілізацп. Зміною положення Гідроакумулятору можливо добитися високої якості Т9рмостабілізації( 9tA/3Q. » =аообк/вт).

?. Використання термосифонного контуру як 1 альтернативи традіщйному рідинному проміжному контуру дозволяє ПОЛІПШИТИ якість термостабілізацп та зменшити масогзбзрктні та енергетичні витрати , ео пов'язано з поеиц-энням ефективності теплопередачі та відсутністю насосів . Виявлена перспективність застосування регулювальних термосифонних контурів у системах терморегулювання з штучними дигрелами холоду.' . . ' . ' . • - . •

Осноені положення диссергац11 опубліковані у слідуючих роботах: ..... • - '

■■»‘„.У •'

1. Денисенко È. Г., Дябло В. Е Частные и общие задачи оптимизации охлаждающих систем с применением холодильных установок//Тез. докл. Всесоюзной научно-практической конференции: Пути интенсификации производства с применением искусственного холода в отраслях агропромшшенного комплекса, торговле и на транспорте. - Одесса,. 1991, т. 2. -С. 32.

2. Денисенко Е.Г.,Дябло В.В. Оптимизация систем терморегулирования с холодильными машинами// Тез. докл. Всесоюзной научно-технической конференции: Холод - народному хозяйству. - Ленинград, 1901. - С. 44-45.

а Денисенко Е. Г., Дябло В. В. Систеш терморегулирования с холодильными машинами и термосифонными контурами// Тез. докл. Всесоюзной научно-технической конференции: Холод-народному хозяйству. - Ленинград, 1991.-С. 45-46.

4... Денисенко Е. Г., СмирноЕ Г. Ф. О методике проектной оптимизации систем термоста5илизации//Теплоэнергетика. -1992. N 12. - С. 59-61. -

5. Smirnova E.H., Djablo V. V.-The the r rral control systems optimization with respect to control quality, Czech

- 16 -

Republic, Praha, СИISA, 1993, Abstracts D, paper 81.

6. Система m:дкостного охлаждения / Вазелев Б. IL , Бук-раба їі л., Денисенко Е. Г. и др. - . Положительное решение N 4940433/06 от 31 мая 1991 Г.

Умовні позначення: .

Мїо - маса холодильної установки; Mi-і - маси і-їих теплообмінних апаратів по переносу теплоти від об'єктів охолоджування до рідинного контуру; //¿2 - маса трубопроводів в і-тих контурах; #із - мзса насосів та зв'язаних з ними допоможи іми улагитуванаяш; й/г та Л4 - потужність на виробництва холоду і ка циркуляцію теплоносії у 4 - оку контурі; Ofr- коефіцієнт, приводячий енерговитрати до условної маси; Щ} /-4' та 21 - сумарні маси та енерговитрати системи тер-

'иосгабілізшп при змінних значеннях незалежних параметрів;

так1* величини, але для початкового (базисного^ варіанту; Fi - площа і - ого теплообмшникггта g/г - вагові частки маси та енерговитрат у загальною крл-терп оптімадьності; і& - температура навколишнього середовища; И, - кількість контрів; с\ та £ - діаметр та довжина трубопроводу; 1Ы - міцністний коефіцієнт; Jki - щільність матеріалу; - кк.д. насосу; б~ - витрати рідини; W -змінна, котра залегать від режиму тецэння рідини у трубопроводі; jf - щільність рідини ; Ні та Д/«. - по-

точні значення .критері їв; Аі та/V/^o - такі* значення крі-терив, але у початковому-варіант ц-5/ таОм. - вагові 4307 тки різних.крітерпв у функції мети^Э; - функція мета системи, порівняння ; ¿Й. - теж ., але системи , .прийнятої за базу порівняння; ¿¿Р - метевая функція порівняння. '

' Індекси 1 . , ■ .

0 - база порівняння; X - вдаюеитея до холодильної ;уста-новки, /У - масовий; N - енергетичний; £>. - навколишього середовища; U * в ідноситься до випарування. , ,

м. Одеса, ротапринт 01НГЭ.Підписаво до друку25.И.93 Обсяг 1,0 д.л. Тира* 100. Замовлення 1667-93 .