автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Обоснование технологического процесса посева пропашных культур в лунки параметров и режимов работы сошника

РГ Б ОЛ

І 7 ФЕВ 1.г-національний аграрний університет

На правах рукопису

БІЛОКОНЬ Олександр Петрович

ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ СІВБИ ПРОСАПНИХ КУЛЬТУР В ЛУНКИ, ПАРАМЕТРІВ І РЕЖИМІВ РОБОТИ СОШНИКА

Спеціальність 05-20.01 —

«Механізація сільськогосподарського виробництва»

АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ—1994

Робота виконана в Інституті механізації та електрофікації сільського господарства Української академії аграрних наук. Науковий керівник:

Д.01.05.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, учбовий корпус 7, аудиторія 27.

Просимо взяти участь в обговоренні дисертації під час її захисту або вислати відгук на автореферат у 2-х примірниках, завірених печаткою, за адресою 252041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці аграрного університету.

Автореферат розісланий « <?У» <^С 199<Х~р-

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради,

кандидат технічних наук,

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

зирянов в. о

Офіційні опоиенти:

ГЛУХОВСЬКИЙ в. С., д.с.г.н. ГАВРИЛЮК Г. Р., кт.н.

Провідна установа:

НВО Грунтопосівмаш «Лан» (м. Кіровоград).

Захист дисертації відбудеться « 199і"р.

о годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради

доцент

В. Д. ГРЕЧКОСІЙ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми досліляення. Результати численних досліджень, які проводять в Україні і за кордоном, підтверджують доцільність вдосконалення традиційної агротехніки вирощування сільськогосподарських культур.

Виявлено, що врожайність просапних культур в значній мірі залежить від якості сівби, яка визначається ступенем рівномірності розподілу насіння та стартової дози добрив у грунті. Існуючі комбіновані сівалки для висіву просапних культур не в повній мірі забезпечують виконання агротехнічних вимог щодо рівномірності заробки насіння та добрив, які пред’являють до сівалок точного висіву. Це знижує ефективність використання внесених добрив, при цьому частина добрив забруднює навколишнє середовище, особливо при випаданні опадів, а частина їх засвоюється бур’янами, на знищення яких необхідні додаткові витрата праці та коштів.

Відомі способи сівби просапних культур не забезпечують раціонального живлення рослин по причині загущеності в рядках, де вони пригнічують одне одного. Нерівномірність розподілу рослин по пло^і приводить до зниження врожаю насіння просапних та погіршення їх якості.

' Удосконалення іехкології сівби просапних культур і посівних машин для більш рівномірного розподілу насіння та добрив в грунті повинно сприяти збільшенню врокайності та покращенню якості просапних культур. Перспективним у цьому напрямку моке стати спосіб заробки добрив і насіння просапних культур в роздільні лунки і на різну глибину комбінованими ротаціПниімі сівалками. У зв’язку з цим, питання розробки та дослідження "лункових сошників для’ротаційних сівалок є актуальним як в науковому, так і практичному відношеннях.

Мета роботи. Вишукування єс' ектиь:.их способі а припосівного розподілу насіння та добрив в гр.унті, які дозволяють забезпечити високу якість сівби .у відповідності до агротехнічних вимог, встановити оптимальні параметри лункових сошників, а такоп розробити рекомендації по подальшому удосконаленню робочих органів посівних машин.

Об’єкт дослідження. Об’єктами дослідження є технологічний процес та технічні засоби розподілу насіння просапних культур і стартової дози добрив в грунті при сівбі.

Методи досліджень і устаткування. -При пошуках раціональної схеми посівної секції лункової експериментальної еІЕалки використовувались положення системного аналізу. Теоретичні дослідження викопувались на основі використання законів теоретичної і р-з:.:ле-робнох механіки. При проиедєнні лабораторних досліджень використовували розроблену експериментальну установку, а також найшли використання розроблені прастрзї для припосівного розподілу насіння і добрив на різних рівнях, при проведенні експериментальних досліджень .із основу буки взяті галузеві стандарти і прийняті у сільськогосподарській науці методики оцінки якості роботи пост вних '/.а;.;ин. Обробку і аналіз результатів ексгериментал ьнах ассяіпяеяь проводили ':?тодати :сате\'лт!!чної статистики з використанням ЕОі.І. іірн вирішенні поставлених завдань був використаний ксгплексний метод» який вклочзе теооетичн: та експеримектаяьні дослідження.

-нсперпментальні дослідження проводились з метою перевірки результатів теооетнчнн-/ пергту.’.ов і встановлення оптимальних по--пт:-?то:і гуоочих .-рпнів оіз-'."гн. Для нього су.іа роз.ргблзно те -,::"0"5':0г^ і’ксг.-гі.-'-пїя.-'ьі-з '/0т:;г:"Гг{0. —к;і дозволяє дослідити

о'о~"^>.г роам;: "і :■ . і.кспори-

з деякими уточнюваннями автора. Дані експериментальних досліджень оброблялись методами теорії імовірності та математичної статистики. Критерієм оцінки виконаного технологічного процесу була якість сівби.

Наукова новизна досліджень. Встановлені закономірності процесу заробки насіння та добрив .у роздільні лунки і на різну глибину ротаційною сівалкою, теоретично визначені і експериментально зідтвердкені її раціональні параметри, а новизна щодо даного об’єкту дослідження захищена рядом винаходів, основні з них:

а.с. І4369І0, а.с. 1458642, а.с. 14715?І, а.с. 1540686.

На захист виносяться: результати досліджень по обгрунтуванню технології сівби насіння просапних культур в лунки з локально-гніздовим внесенням стартової дози добрив та результати досліджень щодо параметрів і реяимів роботи лункового сошника ротаційної сівалки.

Апробація роботи. Основні положення роботи розглядались і були схвалені на вчених радах Інституту олійних культур /1990--^•1592 рр.У.

. Основні матеріали дисертації опубліковані в двох статтях.

За матеріалами дисертації одержано один патент, одинадцять ав. торських свідоцтв на винаходи та по чотирьох заявках одержано позитивні рішення ВВДІІЕ на видачу свідоцтва про винахід.

Рівень реалізації і впровадження наукової розробки. Результати досліджень використовує Кіровоградське НВО Грунтопосів-мага "Лан" при розробці комбінованої ротаційної сівалки для сівби просапних куаьтур.

Дослідний зразок комбінованої ротаційної сівалки пройшов господарське випробування в ДВР "Сонячне" Інституту олійних культур.

Впровадження комбінованої ротаційної сівалки лає змогу в порівнянні з пунктирною значно покращити рояподіл в грунті насіння та добрив, що приведе до збільшення врожайності у середньому на 12,на фоні зниження загальних витрат добрив ка 20?.

Річний економічний ефект від впровадження лункової технології сівби соняшнику дорівнював 442,1 і 498,3 крб./га, відповідно, на фоні без добрив і з добривами /ціни IS92 року/.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, пятьох розділів, ї'існовків, списку використаної літератури і додатків. Її обсяг - 128 сторінок, з них Ю2 сторінки текстовий матеріал, містить 35 малюнків, IV таблиць, 8 сторінок додатків і 181 найменування використаної літератури, я них 5 іноземною мовою. '

Публікації. Матеріали дисертації викладені в 15 роботах, в тому числі отримано 9 авторських свідотств та 3 позитивних рішення ВШИГГО.

ЗМІСТ РОБОТИ

Стан питання і завдання досліджень. Проведено аналіз технологічного процесу і технічних засобів розподілу насіння просапних культур і добрив в грунті, завдання і загальна програма досліджень.

В Україні, в країнах СВД та за кордоном виконано великий обсяг досліджень з питань точного посіву просапних культур.

В роботах B.C. Засядько, Н.М. Тулейкова, B.C. Дустовойта,

Є. Вольні, І.І. Сінягіна й інших доведено, що визначальним фактором урокайності просапних культур є оптимальная кількість рослин на І га при їх рівномірному розподілі на поверхні поля.

проблемі точного посіву просапних культур присвятили свої

- б -

роботи В*С. Басін, Н.Г. Бондаренко,. В.П. Паламарчук, Л.В.Погорілий, А.М. Поліщук, Б.А. Насонов, В.М. Левенець, С.В. Карда-певский, Є.В. Козловський, М.С. Хоменко та інші. їх дослідження етапи ссковоп дня створення сучасних просапних сівалок. Проте, як показать багаторічні дослідження, існуючі вітчизняні просапні сівалки не з повній мірі відповідають агротехнічним вимогам, які пред'являть до сівалок точного висіву щодо рівномірності розміщення насіння по площі і добрів відносно насіння.

Конструкції сучасних посівних машн не забезпечують рівномірного розміщення насіння по площі, на відповідають ефективному використання стартової дози мінеральних добрів.

Одним а ІЕЛЯХІВ ПОЛІЕЕЄКНЙ рівномірності розміщення насіння та добрив з паоізноцу шарі сівба їх в роздільні лунки і на різну глибину. Проте через недостснаїьність конструкцій відомих лункових сівалск вони не знайшли практичного застосування. Спосіб за робки насіння і добрив в лунки поки ідо не досліджено і не існує науково обгрунтованих рекомендацій щеде його реалізації. Тому завданням дослідження є обгрунтування параметрів та режимів роботи сівалки для сівби в лунки, экспериментальна перевірка технології сівби соняшнику в лунки, визначення її економічної ефек-

- тивності.

Аналітичні передумови поліпшення якості сівби просапних культур. Якість рівнемірності розподілу насінна по площі оціню-езлзсь віднехеннш =

ДЭ X “ відстань МІЕ рССЯЯНЕЯИ ваяова риска; ^ зїдогзкь міх рсссикзия ;у всіх напрямках.

V Лункоутворюючий сошника при роботі здійснює складний рух: обертальний з швидкістю \/с навколо своєї осі і поступальний із швидкістю посівного агрегату . Рівняння траєкторії руху

кожної точки лункоутворювачів сошника і.:огша представити у параметричній Формі: Х=±Ж-Ї +& 'СІП*

} г )

де

У=■&(/-

- радіус кола кіїіцв лункоутворювачів сошника /рис. І/; оС - кут повороту лункоутворювачів сошника.

Рис. І. Схема сошника з перфорі-рованним ободом та змінними лункоутворювачам.

Аналітичним шляхом встановлено, що довкина насіннєвого ложа яка формується при роботі лункоутворювача, визначається елептич-ним інтегралом:

де Д. - кінематичний показник роботи лункоутворювача;

й^//е^£ - кути початку і кінця повороту лункоутворювача в посівному шЬрі грунту.

Рішенням рівняння / З І є графіки на рис. 2.

Умови руху комірки і.? захваченою насії^ниною описується відомим співвідношенням:

Складові цього співвідношення показані на рис. 3.

Ч

Рис. 2. Запеклість довжини поверхні лока від кінематичного па раметра X та глибини зарсбки на сіння^? ,

Відрив насінини від комірки відбувається під дією відбива ча, форма якого повинна підбиратися з урахуванням траєкторії

48 і,0

я

падіння насіння /рис. 4/.

Рис. 3. Схема сил, що діють на насіння у процесі роботи лункової сівалки.

Винос насіння по ходу сівалки після відриву його в ід комірки і абсолютна швидкість визначається ча допомогою формул:

X = Уч л/ 2і£і/£ / Уа -14 . і б /

Інтервал розміщення насіння при сівбі в лунки визначається за формулою:

-2 V: ' Я І Ь/

де Ус - колова швидкість руху зовнішньої ТОЧКИ ЛункбуТЕГ.рю-вача; % - кількість лункоутворювачів. , _

Рішенням рівняння / б / є графіки на рис. 5.

Викладені теоретичні передумови дозволил!;, простежити зале-ність довжини поверхні лота насіння, інтервалу розміщення в рят,-

Рис. 4. Схема сумісного руху

V

насінини по відбивачу, ку, швидкість падіння від параметрів та режимів роботи роторного сошника.

Аналіз відомих способів внесення мінеральних добрив одночасно з сівбою показує, що • внесення їх локально-лунково має переваги перед локально-стрічковим, оскільки при цьому можна зменшити норму внесення добрив за рахунок більш раціонального розміщення їх відносно насінин.

Уі

м

Рис. 5. Залежність інтервалу розміщення насінин в рядку від колової швидкості сошника і швидкосгі руху трактора. Методика експериментальних досліджень. Вивчення технології сівби.в лунки спочатку проводилося за допомогою розробленої

' конструкції ручної саджалки.

Ділянки для ручного садіння соняшнику розмічалися спеціальним

маркерним пристроєм.

Розроблена садкалка дозволяла виконувати висів насіння та добрив роздільно в лунки на річну глибину. Сівба в лунки бег» добрив виконувалася ручною селекційною саджалкою. '

Для проведення лабораторних та лабораторно-польових дослід-кень була виготовлена експериментальна установка я набором -імін-нпх робочих органів для сівби в лунки юахматно-гнЬдовим способом

ч одночасним внесенням або беч внесення в лунки мінеральних доб^о^^.

■Рис. б. Схема експериментальної.установки для сівби в г'Ліки з одночасним внесенням добрив на різну глибину:

І - туковий апарат; 2 - коробка зміни передач; 3 - опорно-приводне колесо; 4 - сошник для внесення туків; 5 - ссш-ник для сівби насіння.

Шахматне розміщення у засіяній стрічці забезпечували за рахунок зміщення лункоутворювачів у сумінних посів-

/ 7 /

де % - кількість лункоутворювачів на ободі розподільного диску сошників.

Досліджувалась гвинтова, анкерна і дискова форма лункоутворювачів. Якість роботи експериментальних робочих органів порівнювалися з якістю сівби сівалкою СУШ-6 з полозовирними сошниками.

При дослідженнях вивчався вплив конструктивних і кінематичних параметрів лункоутворювачів на розміри посівного ложа для • насіння, розміщення насіння по площі та добрив відносно насіння.

Лабораторні досліди проводили як на стенді з липкою стрічкою, так і в польових умовах.

Польові досліди проводили на дослідних ділянках Інституту олійних культур УАЛН в 1989-1992 рр. Для сівби використовувалось насіння гібрида соняшнику Польовик. Технологія сівби в лунки

порівнювалася з пунктирною сівбою з міжряддями 70 см як з внесенням добрив так і без внесення_добрив. Результати експериментів і обліку врожаю оброблялися .7 використанням відомих методів математичної статистики. ..

Результати експериментальних досліджень. Розміщення насіння і добрив .при сівбі в лунки показана на рис. 7, а параметри |

Рис. 7. Схема розміщення насіння і мінеральних добрив при сівбі в лунки: І - лояе для насіння; 2 - локе для туків; 3 - насінина;

4 - добриво. _

Показники якості заробки насіння ссняанику експериментальними та виробничими сошниками наведені в таблиці 2.

З таблиці 2 видно, що якість заробки насіння експериментальними сошниками істотно відрізняється від якості сівби виробничою, сівалкою СУШ-б. .

Розподіл насіння по ширині рядка характеризується даними, що наведені на рис. 8.

Нерівномірність позполілу насіння по доеяині ряпка при сівбі СУі-т-б становила 44...57^, а на гіссівах в лунки експериментальними сепіками - 27,,.44^.

Р

4ї-

а

ґ<

ЗО

К

V ! ,/Г. 3 V

л 'Чч / кЗ ч— ' а І/Ь* & /✓ V '<*

' У ЩЬ \

2о

5-~

Рис. 8. Розподіл насіння соняшнику по ширині рядка при сівбі: І - ручною сад-яалксю; 2 - сівалкою СУШ-б; 3 - гвинтовим лунковим сошником; 4 - анкерним лункоБим-зсошником;

5 - рисковим лунковим сопни к ом.

Таблиця І.

Параметри тукових і насіннєвих лунок

з врахуванням частота обертання лункоутворювачів

Назва показника Значення показника при частоті обертання

та його розмінність --------------------

} насіннєвих І . тукових

19 ЗІ 41 19 ЗІ 41

Глибина м* МЛ 57 52 50 86 83 ' 80

лунки: б, мм 16 15 16 20 17 19

\/, % 25,3 30,4 36,0 23,3 20,5 21,7

Довжина л, ММ но 144 146 193 204 206

лунки $■; ММ 10 II 10 15 14 16

V?* 7,1 7,6 1 6,8 7,8 ■ 6,9 7,6

Ширина м, мм , 35 1 37 32 23 і 25 26

лунки 0 , мм : ^ э 7 б 3 1 4 4

у, г7 ; 14,3 1 ! 18,9 х - . 15,7 , 13,0 1 16,0 ’

ч Таблиця 2.

Статистичні оцінки глибини заробки насіння соняшнику при сівбі в лупну експериментальними робочими органами

Тип сошника Середня глибина -яаробки насіння А, середнє квадратичне відхилення б' коефіцієнт гадіецїх V та доля насіння на середній глибині +ІО мм, Д

А. ,мм і <0*,ш \Л* д , %

Клиновидний ручної саджалки 60 10 17,9 90,0

Лояозовидний сівалки СУШ-6 56 15 ' 26,1 67,7

Лункової сівалки: гвинтовий 52 16 30,4 75,5

анкерний 50 18 36,0 77,7

рясковий 47 ІЗ 28,1 83,7

_ Рівномірність розподілі1 насіння соняшнику по площі характеризується даними таблиці 3. ,

Як бачимо я таблиці 3, при сівбі в лунки маємо коаще розміщення рослин по площі нік при пунктирній сівбі. _

Вплив швидкості руху агрегату на рівномірність розміщення насіння в рядку показано на рис. 9.

■ • -Таблиця 3.

Показники рівномірності розподілу насіння соняшнику пси сівбі виробничою і експериментальною сівалками

На^ва показника та його розмірність Знач зння показника при сівбі з інтервалом, мм

Ручна сад- жалка' Сівалка СУШ -6 Сівалка з лункоутво-рюючими сошниками

450 200 290 490 260 340 530

Ширина міжрядь, мм 390 700 700 700 450 450 450

Середня відстань між рослинами в рядку, мм 450 280 317 423 245 311 449

Середнє квадратичне відхилення, мм 5 155 183 189 ПО 95 125

Коефіцієнт варіації, % 1 55 57 48 44 ЗО 27

Середня відстань між рослинами у суміжних рядках 393 702 698 704 454 452 448

Середнє квадрат тичне відхилення, мм 3 24 23 19 25 20 17

Коефіцієнт варіації, ІІ 0,8 3,4 3,3 2,8 5,5 4,4 3,8

Середня відстань між рослинами у всіх напрямках, мм 453 510 550 600 240 - -БСО 470

коефіцієнт рівномірності ч>зпопілу росіян ПО ПЛОЩІ 0,99 0,54 0,57 0,70 0,76 0,81 0,94

Рис. 9. Залежність коефіцієнта варіації відстані між насі нинами соняшнику в_рядку вір швидкості сівалки з лункоут-ворюючим.сошником.

Розподіл мінеральних добрив вздовж рядка при сівбі сівалкою з лункоутворювачами показана на рис. 10.

Технологія сівби насіння соняшнику ь лунки вивчалася в Інституті олійних культур УААН на протязі 1989-1992 рр. /табл. 4/.

Таблиця 4.

Урожайність насіння соняшнику гібриду Польовик при різних способах сівби та внесення мінеральних добрив /за даними Інституту олійних культур УААН/

Способи сівби Доза внесення добрив1,1 Середня врокай-кг/га діючої речовини іність, ц/ге

Пунктирний 3 міжряддями без добрив , 20,95

70 см Л;40Р60 і 23,95

Пунктирний 3 міжряддями ! без добрив , 22,88

45 см . і Л4оР6С5 ! . * 25,53

Лунковий 3 міжряддями ' без добрив ! 24,28

45 ск.. ^28Р42 І 26,68

Середня врокайність без добрив і 22,7

по всіх дослідах ^28-40*42-60 І 25,4

Способи сівби

іДоаа внесення р.обрив, Середня врогай-;кг/га діючої речовини нісгь, ц/га

НІР0,95 > Ч/Га

бе^ добрив

0,52

0,42

і С-.

Помилка дослідів, Р, %

без добрив

N

28-40 42-60

2,24

1,96

6ГІ

-0,1 -0,1 0 Щ цг

Рис. Ю. Розподіл мінеральних добрив вздови рядка при сівбі сівалкою з лункоутворювачами.

_ Як видно з рис. 10 туки розміщуються пропорційно щільності коренів в корнеживильно-му шарі грунту. Чим більша відстань від насінини, тим менша концентрація добрив.

Як видно з даних таблиці 4, сівба в лунки з одночасним внесенням добрив в лунки сприяє достовірному підвищенню врожайності насіння соняшнику на 2,3-2,8 ц/га.

Техніко-економічні показники сівби в лунки. Розрахунковий річний економічний ефект при сівбі в лунки дорівнює 61250 крб. /г>а цінами 1992 р./ за рахунок більш рівномірного розподілу насіння по площі і економної витрати добрив.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 1 ГРОГОЗИЦІЇ -

1. Існуючі машини' для сівби просапних-культур не в повній мірі забезпечують рівномірний розподіл насіння по площі і добрив відносно кзсішя, ідо еєдє по пригнічення рослин від загущеності їх в рядках» знижується ефективність внесення добрив, особливо в період по*:аи сходів і на початковій отакії їх розвитку.

2. Сівба просапних з лунки я шахматним розміщенням їх по пггх> сприяє рівномірному розподілу рослин по пдощі, більа повному використанню енергії сонячних променів, виглекиспого газу, во-ваги і елементів живлення грунту, Локальна внесення мінзральких ас'бріїа в зону насії'неаої дунк;? і во різко ьикчз насіння з ізозьо-ванним їх від насінна їіро^зркок землі є біль® екокомічжи в порівнянні з травиційшк суцільним внвсеннвіі. в вигляді стрічки збоку від насіннєвого рядка, оскільки при локально-гніздовому внесенні потрібно на третину менше добрив на перших стадіях розвитку рослин, менше елементів чсивлення дістається бур’янам, менше забруднюється навколишнє середовище.

3. Раціональним способом формування посівшх лунок є використання ротаційних робочих органів - лункоформуючих сошників, зі збільшенням глибини заробки насіння ч 4 до 8 см і ■зменшенням співвідношення кругової швидкості лунковормуючого сошника і поступальної швидкості агрегату п 1,4 до 1,0 довжина поверхні посії ного лота лунки збільшується я 7 до 14 см. Абсолютна швидкість лункоо;ор;.',увача при цьому змінюється від 0,4 до 1,4 м/с.

4. Оптимальна кількість лункоформуючих робочих органів ротаційних сошників 6-9, 1<ри кенаік кіаькес?і црїкефсргзуезчї® с сошка сугтеіп звіяудосьо» р'дежамяк гру «ту і змеиауеігьса и'Е'.:дкіст!? сі?г-:.;ч Зві-ль»'й«Кя гїйіта-гїітї єее£й з 1,2 до ’’-„О м/с ?

інтервалом лунок чере^ <;;-70 см кругова швидкість лункефорчувача " збільшується з 0,5-0,8 ло 0,9-1,4 м/с, що відповідає кінематичному показнику роботи сошників в діапазоні 0,4-0,?.

5. Експериментальна перевірка гвинтових, анкерних і дискових лункоформувачів показала, що вони працездатні /нр.сінкєві канали не забиЕаготься землею, лункоформувачі забезпечують незначне розкидання грунту/. Дискові лункоформувачі більш технологічні у виготовленні. При сівбі насіння соняшнику на глибину 5-6 см коефіцієнт варіації глибини їх розміщення для трьох типів робочих органів для заробки насіння змінювався в менах І8-36< /для дискових 18-23#/, При цьому коефіцієнт розподілу насіння по площі змінювався в межах 0,76-0,94, При сівбі пневматичною сівалкою СУШ-6 цей коефіцієнт був рівіпй 0,54-0,70.

о. Збільшення частоти обертання лункоформуючих сошників з 19 до 41 хв"1 визиває зменшення глибини заробки насіння соняшнику з 57 по 50 мм, мінеральних добрив з В6 до 80 мм. Середня довжина лунки при цьоку збільшується о 140 до І46 і з 193 до £05 мм, відповідно.

7.При сівбі насіння з одночасним внесенням суміші вмофоса з аміачною селітрою лункоформуючими сошниками лля насіння, роз-ііляючий прошарок землі товщиною більше Ю к:.. становив 973. Дяя іівалок СУШ-6 цей показник дорівнював 703 г.ри умові, що на консолі висіяно 202 кг/га добрив, а не ділянці посіву єксперимек-альнсю сівалкою 142 кг/га суміші побрив.

Чотирьохрічні посліпи на полях дослідного господарства Сонячне" Інституту олійних культур /1969-1992 рр./' показали, о сівба в лунки з шахквтшм розміщенням несіння і локальним чесенням побрив в зону розміщення 'лгсіння, забезпечує суттєвий зиріст врсяайнгсті на 2,3-2.8 ц/гя /в серєпньс:/у на 13,8^/.

Список робіт, опублікованих по матеріалах дисертації

1.А.с. 1424753 /СССР/. Сошник для разбросного посева и внесения удобрений. /А.П. Белоконь. - Опубл. в Б.И., 1988, № 35.

2.А.с. 1436910 /СССР/. Способ внесения удобрений и посева семян. /А.П. Белоконь. - Опубл. в Б.И., 1988. )? 42.

3. А.с. 1438842 /СССР/, Способ посева пропашных культур.

/А.П. Белоконь. - Опубл. в Б.И., 1988. .<? 43.

4. А.с. 1471971 /СССР/. Способ внесения удобрений. /А.П. Белоконь. - Опубл. в Б.И., 1988, Г* 42,

5. А.с. 1540686 /СССР/. Комбинированная луночная сеялка. /А.Л. Белоконь. - Опубл. в Б.И., 1930, и 5.

6. А.с. 1681752 /СССР/. Способ посева пропашных культур и внесения в почву удобрений. / А.П. Белоконь. - Опубл. в Б.й.,

1991, № 37.

7. А.с. І7ІІ703 /СССР/. Способ посева пропашных'культу р. /А.П. Белоконь, - Опубл. в Б.И., № 1992, № 6.

8. А.с. І7434І7 /СССР/. Способ посева пропашных культур.

/А.II. Белоконь. - Опубл. в Б.И., 1991, № 37. .

9. Патент 1769702 /СССР/. Способ посева пропашных культур. /А.П. Белоконь. - Опубл. в Б.И., 1992, № 35.

10. Белоконь А.П. Высевающий аппарат. - Положительное решение ВНИИГГВ от 27.09.1991 по заявке. $ 4874870.

11. Белоконь А,П., Никитеин Д.И., Рябо'та А.Н., Щербань С.В. Способ выращивания гибридных семян подсолнечника. - Положительно решение ВНИИГІВ от 24.10.1991 по заявке !<"< 493ІІ65І.

12. Белоконь А.П., Никитчин Д.И,, Рябота А.Н., Минковский а.Е. Ручная сакалка. - -иолоиительное решение ВНИИГГО от 13.02, 1992 по заявке 4941464.

- ЗО -

13, БелокЬнь А.іІ., Ннкиїчин Д.И.. Способ посева пропашных культур и устпсйстпо ого осуществления. - Информационный листок Запорожского 4ЖІ, 1994, .V 13.

14, Еечокоиь А.І ,, Ннкитччн Д.И., Минковскші А.Е. Пеоспек-тазный способ посева прспаккых культур и внесения в почву удобрений, - Информационный листок Запорожского ЦНГИ, IS94, ;? 7,

15, Білоконь О.іі. Параметри та режими роботи роторного сошника для сівби просапних. /'Міжнародна науково-технічна конференція з питань розвитку механізації, електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва в умовах ринкових відносин /Тези доповідей. - Глэвпха, 1994. - с. 45.

Белоконь А. П. Обоснование технологического процесса посева пропашных культур в лупки параметров и режимов работы сошника.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.2001 — Механизация сельскохозяйственного производства. Институт механизации и электрификации сельского хозяйства, Глеваха, 1994.

Предложен луночный способ припосевного распределения семян и удобрений в почве, который позволяет обеспечить высокое качество посева в соответствии о агротехническими требованиями, определены оптимальные параметры луночных сошников, а также разработаны рекомендации по дальнейшему усовершенствованию рабочих органов ротационной сеялки.

Belokon А. P. Base technology process of the sowing of the widelyrow crops in the nests, the parameters and the regimes the work of the producer to the sowing couch,

The dissertation on protection of the academic degree to the candidate of the techical science on the speciality — 0520.01 — Mechanization of the agricultural production. The institute of the mechanization and the electrification of the agriculture, Qlevakha, 1994.

Propose nest method sowing distribution of the seeds and fertilizers to the soli, which that secures the high quality of the sowing, in conformity, with agrotechnics; determine of the optimum parameters of the producer to the sowing couch; elaborate of the recommendation to the worker organs of the rotation seeder.

Ключов1 слова:

npocanni культури, добрипа, сошники, Ывалка, лунка,

nociBHi ложа.