автореферат диссертации по химической технологии, 05.17.11, диссертация на тему:Кремнеземные производства с использованием сухих минерализаторов

харйшьшй шшешчкий шста?т

Не правах ругсвтсу Хэнч*к 1нна Вю<дагяр1»!&

ЮВ1ЯБ331ЯСТ1 К!РОШ 3 ШШЧШЯИШ! СУЖХ и1НЕРМ13Ш?1В

ч C5.I7.II - технMsrfn сял1каттж i гугетлввких кэдзтаявкск катеру ял (я

Автореферат даеертацИ га здоС^гтп layeecsre ступеил кйкзидма ïeaît4K»js нгу»

Kcgajn.- 94

Дисертацгя в рукопис

Робота шконана в Укра1нсько*(у Доржазнсц/ нгуково-дос. гдноцу институт! ворнетривхв i на кафедр! технолог! I керошки, вогнетривгв, скла та емвлей Харк^вського шиптехшчного iнетцтуту

Науковий керхБШк - доктор техн£чких наук, професор

Рицекко Г4?хайло 1вансич

ОфпЦЙй! опоненти - доктор техн1чшх нгук, професор

ВаСутзкхн Володи имP 1вановдч,

- кандидат техжчшх неук Щнасов Олексавдр Школайоаич

Иров1дш орган1зац1я - Червоноары1йсышй динасошй завод

Захист вхдбудотьск "¿6 " тра&НЯ I994P. о годин:

на заохдани! спец1йЛ13овано1 вчено! рада Д 068.39.04 у XapKÍBci5¡cojy пол1техн1чно1^ i кета ту ti / 310002, ы.Харкхв, ГСП, Еул. Фрунзе, 21 /.

3 диезртanieo ыояна озтЯоштися в tíiÍJiioTeqi Харгавського íio,Ti,raxHi4Horo iHcwsyTy.

Автореферат роз1елашй ТНЯ 1994 р.

Вчзшй секретар' cr.snianiзовалга! вчено*

раци Гри.нь Г.1.

атЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА- РОЕОТИ

Ааауадыйсть робота. .Ва*яиве м1сие в загальноыу обсяз1 вогяе-тргМв, до Еппускевгься к18?пег:к СНД, йелегаи, дт:всу - бясгксо 600 трс.т на р1гг;. /1з них 400 тис.т припадав на ВлрэГну/.

аинэсоез. зогнетрявп пчро:;о взкориссозустьеа в •,е'талугг1'п:1Ч, схиянхй, Х1м3.7най, норзг.;1чя1й" ЕракЕсйовостЛ. Луне гвпхпвв анечен-ня мають динасов! -виробд для коксохз.н1чного виробн^цгва - до нема 1 прикаймн! десятир1ччя не буде вяьтбрнативи динэсу для ктад1ння кохоовах печей' з высокими слукСогкни вл8стазостя!:и. Проте .до нь'ого чесу но Блрасокс гйзкК рлк пгганз содо стдсасгН виготовлення динасових виройг! Насзияеред' ив стссуеться передз,-я1в готування м1нерзя1эуючих добавок, яка вводиться у дг;несоЕ1 мася з-метою прискорення пер'етвбрення ¡творцу при з'шэяа я-шееу без знзчного знижзння вогнетрягкоста та нздм1ркого зросхання I розпуыенкя спрдю. ' - > '

Як м1нерал13этор при виробшщтв1 динасу зараз-'наШлыя шяро- •• ко використозуеться взпняно-залазязтз сум!ш /ВЗС/. Однак викори-ристання ВЗС мае ряд яедой^в. Так, вйпзл-валняку, що-'Зд1йснюбть- • ся у шахтяих печах 1 потрабуе значних-енэргзтичних витрат, того, суяроводжуеться значнши вшшдами з атмосферу пияоподабного СаО, до яог^ршуе еколог1чниЛ стан у районах, лрилэглих до заводов, на я я их зи'готовяяютьс'я динасов! вяробг. V

Готування ВЗС зд1йсюеться- в спеЩ8л1зов8яих в1дд1лзннях 1 пов"язэнэ з гашэнням вапна., що створюв трудный при ;->онтрод1 та стаб1д1ззц11 гуотини ва"няно-зал1зясюсо додатхз, з розтягнутиии" яоиззгёкайтюта тя&чиги уаоваии праи!. Кр1ы того, з^яорястання при йяробництв! дндасу ВЗС, з якоп у динэсову .часу вводиться б!ль-ша частина волом, на дозволяв завншяти волог1сть азси, цо робить

яемокяивим внкористаняя еучвеногв пресового устакуваиня з зисо^ш 1ясаои щресувавня. .•"".'

Нэоднорэзозо уживелися спроби в1дмовитися в1д вянористання ВЗС при виробництв1 днпзсу. 3 д!ею иагою були.занрононован1 та випробован! слладнх 'Лнерапгзаюри у вигляд1 природних сполук або спечатано вягетовлених фрит. Роботи у цвому напряыку зд1йснювз-лися З.е.Грум-Гретмэйлом, П.П.Буяякковим, Г.С.Кэйнарсъким, П;С. "'с;.чтшя!, Х.С.Сизляисьним, З-А-Рронок, В.Л.Циглером, Н.Ф.Лебедеву-, Л'.А.Нчуриною, Г.Запьнзнгои, В.Вентнен та Проте бальвастъ запропогсоЕн:^: сполуи не знайвла практичного вккористання з р1дк1г:с рботавин. Одй вйявйлися излоафективяиый, пог1ршували 'дэяк! влас-гявоеН дшзсового сирцв або вяяалених отроб1в; при вкгорисяэнн! 5.нита винила ли значн! труянощЗ.: ыалася ястреба у .додаткових опе-равдях, п1двищувалася тужавн1в1Ь мае и г т.'д. ' ,

"этой дано! роботи бум: \ • . 1 .

- вивчення можливост! зэ*1ни при.виробнлптв! динасу звичайно-. ?о вапняно-зайзистого 1йнерал1затора ¡¡.винш- видала :^нерал1зуачих добавок, цозволяючих спростити технолог:.» иаяхоа л1;св1дацИ парв-дШв випаду ванна 1 виготозленяя ВЗС; - _

■ - досл1дкення впливу зиду-1 к1льяоий добавок, цо вводиться, „ гамлератури та тривалосН випаду,. газового серадовяча та' 1.1Шйг. ' техноюгачннх парамэтр1в на вд8стквоот1 1а фазовай екпад дянасо- • вих-ззяроб1в на сухих-и1нэрал1заторах; •

- вивчення генетики та мзхан1зму модиф^аййних п.еретворвнь .фэднвззау, що 'э1дбув8ються при влпай в т8Кому .динас1;

вз.дпрзцювання в зэводських уловах основних. технологиях чэ?а^э'тр1в влробивцтва. динасу з новки видом иноралтзуючих добавок.

Язуковз нйвизка. Встансвлено 38коном1ря'ос?1 'фээоутворенвя в !рз:,1н.еземисгих вкрэбях на сухих л'яерал^заторэх та вивчзяо к1ае?п-

ку та аехвн1зм ыодифхкацгхйних перетворень кремнэзему. Досйджено ф1зикЬ-х1и1Чн1 пронеси, що в1дбуваються при зипалх динасу з новта видоы и1Н9рал1зуото1 доба'зкн. Еявчэно жнив рхзлих гэхнологхчних фэкторхв на Дизичнх, нерзлхчнх, вогнввх властивостх та фазоэяй склад^^сових вогаатрлвхв; розглянуто вплив атиосфери вилалу на властивостх й ступ1нь пэрэроджэння динасу.

Практична ц!ня1сть робота. Розробжено технолог^ виготовлен-ня креанззеиистих вироб1в, -яка базувтьея на застосуванн1 за каль-ц18вм1сну 11хнзрэл1зуючу добавку в1дс!э' вапня;су, цо дозволяе опро-етши тахяологЧчну схэау виробкицтва динасу завдяки введению гяхне-ралхзатор5.в базпосврздяьа у динвсозу вгасту при готуваннх'тонкшэ-Л9Н01 складово! шляхом подр1бнеяня кварциту сум1сно з добавивши у трубному аяцяу.Така схема готування масй дозволить вхд;ловатися в1д первдИйз вилалу вэпняку 1 вяготовпення ВЗС, значйо потйпшити эяолог3.га та умови прац1. Кран того, добавка в1дс1ву взпняйу забзз-печиаь одарзэния динаоових'вироб1в 1з високиии показниками службо-вих властявостай 1 васокии сгуяеаэм лврвродивняя.

Проведоя1 промагдов1 внлробуззиня по выпусканию пэртхй динасу на сухгх 1йнерал1заторах повя1«тв п1дтвзрдяли результат» лабо- . раторних довя1д*ень 1 розрахунк1в, показала перспективность 1 до- ' ц1льк1сгь вякордстаняя ново! гэхнологИ. Технолог!*) прийнятб до зп^оза'даения ня Чар5оногор1вськшу вогнвгривноиу зввод1.

Апроб8ц1я роботи. М8гвр1аги роботи доповхдэяися т обговорйвэ-лася на Е зи18д! Квр8«1чаого тоириотга СРСР /Москва, 1991 р./, ВС9СО£ИВ1Й и«уково~твхнхчн1й нщфервкцН "Ф1звг{0-хШчн1 проблеки мэтер1алозЕ8вства 1 воМ технолог!х" /Белгород, 1991 р./, науково-гвкн1чному свм1нар1"В0 7а8тр1Г1н 91: "Тохнолог1я 1 вя.таристаяня" /Чаляб1нськ, 1991 р./, Еаукого-тех1г1ча1Я кввфэраяцИ-"Екояои1я ресурс!* пря, варобкидтвх Я застосугзйй1 вогнатртг^в та в&сораотан-

.5 1 '

ня.?1дход!в" /Харк1в, 1992 р./.

Пубп1аад1х. По магерааяах .робоги е 9 публ1кац1й, I авторське зв1доцтво., ... .

Об"ем 1. структура робоги. Днсер'тац1ю вшспадено на 196 стор1н- . 'хах'"'. машинописного теисту, зона создаемся встулу, йтерэтуряо-го огляду, експерииейгально! частини, списку л1тератури тэ додат-. к1в, мастить 58 рисувк1в 1 19 таблиць. ' '' >

ЗМ1СТ ;К)Б0Тй •

У- вступ1 обгрунтовано актуальность вир1шу'вано1 задач1 щодо розробяення.технодогП виготовлення яреанезеиистих в-лроМв на сухих нгнералгзаторах а сфсрмупьовано чету роботи.

I. Огдяд п1тератури ту вибхр яапрямку досл1д%9Ннн •

Розгля'нут'о Я11£|ратурн1 джерела, присвяченг технологи вироб- • Н1цтва краинсземкстих троб!з. Встановпено:

- 1снуюча технология зиготовленяя" динасовстх виробГв базуеться на зи:{ористанн1 5пнерал1зуэтих добавок., я:<1 .вводиться у динасову ичхгу з мотою зв"язування кварцевих зерэн у моноп1тну иасу,\ а'такой для лрискорзяня переродаення кварцу у високотеалерэтурна и од и-' ф1кацН; . • '

- зараз ял ;йнерзя1ззтор при зярэбяяцтз1 длнасу наШлъ'ш широко зостосовуеться ВЗС, В1:кор::стз::ня я:{о! мае ряд недол!к1в. Неоднорезйва слрсби в1з'ювятися в!д зэстосузанзя валняного-;.;олс.';а

'юли позативних результатов; . •

- на оснсв! виклаце.ного з:?лличае гнтерес вчвчення'мйгг'аост! ' ззч3.пч звячаЯногр вапншо зал1злгтого Ч1нзрад1 зазора 1ноичи ч1яз-

• рал1з''ючи.::; добавками; я;а б забезпечувзди'влсок! *1зй.{0-.-;:рс:.г1"-н1 властивост1 диаасу 1 ступень лереродаекн'я в ньому квадцу;

- у зв"язку з поставлено® задачею нео5х1дво'провести .доейд-

зення процесхв йазоутворення у дянасових виробах з новиц видом !Лнврал1заторз 1 вивчити [инотЕму 1 механ!зм модифгиацайних пере-творень кремнезему;

- у л1тзратурни даераяах пемз однозначно? думки про те, в якому газовому серэдовиц! необх!дяо проводим випая динасових ви-роб1в, тому в данШ робоз1 доц1льяо провести дослШшння впливу атмосфера випалу на власч!вост1 тз фэзовий етяэд дчнасовнх в'»роб1з;

- як1сгь 1 б1ЛЫ31сгь фзико-кераайчнах властявостей динасу визначэвться його фззовиа складом. У зв"яз;-гу з рослии виаогамя

до динасових вироб1в для :слад!ння хоксових печей цоцз.льно провести розроблення динасових зогнетрив1в 13 знииониц выпетом заляи.чового кварцу /до 7%/ Л в1дпоз1дно 31 знинэним додзткозяа ростом /до 0,235/.

2. Методи доелгдазння. Бикористання слровянних ::зтзр1зл1в

За осяовну вих1дну еяровяну зяяорястано ;гзарцит Овручсксого родовица р1зяих фра:сц!Я.

За .-сэлыдй- 1 ззлазов:Л оий 'пнэрал1затори вмористаяо Мд-:;одн р1знях галузей лроаисловоста: В1Дс1б вэпня::у'ЗрзчпН 0-10 -.ш Комсомольсьяого рудоупрзвл1иня /Донецька обл./, грзнульовэняй доменняй шлак Донецького металургЧчного комбз.яату, <$осйог1лсов1 задходя- вяробництвз ортофосфорно! нислоти Сумсько'го виробничого об"еднання "Хампром", конзертерний плам Челябансьчого■мзталурггП-ного комб1нэту., п1ритн! напогэрни в1двзл1в Керченсьчо! оо'лэст! тз зал1зну окаляну Донэдьксго металурМйного комбинату.

Клаючо.ю добавкою служив лз^гносульфонат гвхн1чни:1 шр:я А.

Готувзння скровянних мэтер1ал1в зд!йснювалось точим чинои.' ОвручськяЯ кварцит др1бнився щочовою дробар:сою до -срупностх че чэние.З 1 фракн1онувався нэ ситах 1з розмаром отвор1в 3;'2; I 1 0,5 !м. Для пряготування гонкодея-зно! соэдовох циггя в!д.газ ■

кварциту /б!лызе 3 мм/ др1бнявся у кульовому ылину разом 1з кэль-ц5.й- 1 зап1зоваасяиыи добавками до проходу через ,сито 009 на манит 90%. Шихтування маси проводилося пофракцэ.йно в зрдапоау спав-В1Дношенн1. Кварцитн! маси готувапкся у лабораториях зм1иувальних б1гунах. Зразки у форм1 аии3.ндра.:в д1амэтром 36 ш 1 висотою 50 им, призм 30x30x30 ыи 1 куб1в 40x40x40 ш пресуванися на г!дравйчноиу прес1 з питомиц шоком 30, 50 1 80 Н/нм^.

Исля пхшерзднъого супйння при Л0-120°С зразки- обпэлювалися

у пер1одичнл.й пзчз., опалюван1й природнии газом, при 1400, 1420 1

1450°С 1з видержкою при канцев1й теиператур1 протягоы 44 годна.

Дисперсн1сть суьпией сум1сннх помел!в кварциту з м1нврал!зу-

ттт добавками визнэчалася ситсвим анзл1зом 1 иинювалэся по

зб1льш.енню в1дяссноГ поверхнГ порошгу. . ' •

0сновн1 К9раи1чн1 та тэрыо»18хэн1чн1 властивостг зразк!в:

уявна густина, вхдкритз порис^стъ, границя' и!цност! пря стискан- -

■т, температура початку деформувэяня п1я нэвэнтэаезяяы 0,2 Я/ш^,

о

додаткоБИй р1ст пря 1450 С, визначалися стандартяици иетощия,' прийнятими у виробництв1 вогнегрив1в. •

Теплопров1дн1сть вимаршалася з допоыогою, методу цин1ыдра при температур! до 1300°С на гарячому <5оц1. '

Терм1чне розширення динасовях вароб1в до 750°С вязка чалося на 1Ндикэторноиу дилатоиетр1 з кварцевой коахркоа.

Температура появи первинвого розпяаву при сп1к8нн1 динасових зразкхв виЕнг.чзлася'шляхом вям1ряння 1х влектроопору.

21Н1Ш1 Динасових зраз:ав у бипзл! вич1рювалвся опткч-

ним мзтодои. '

Деривэтогрзми динасу знамалися-в Стерва л1 температур 20-1450°С нэ высокотемпературному деривзтогрзфа систешГФ.Пеуяпка, 1 1.Паулика, ;'.Ерцея.

4 I

- Фэзовяй оклад динасових spasiciB визначався рентгзнографгч-

ниа фазовим зяал1зом на Дйфрэ'ктоаэтр1 ДР0Н-4-07 i методом IK-

спектрогрзф!! на 1яфрзчэрвояому спектрофотометр! ШС I4A. Суть f

методу рэнтгэнограрчного анализу полягзе у втпрянн! 1нтэграль-них 1нтансивност0й анэлгтичних niaiü компонентов, що вязначаються, i nociiÄjmouy розрзхунку ïx иаоовях допел з виаористакняк заздэ-лву^тз визяачзйих зэ допомогоо сйятетичних су'Лшей kos^íuíshtíв, що зв"язувтв з1дяоаэння 1иенсивяостэЙ дйфрэкц1йних iíhí3 фаз i3 з1дношевнян ïx каоовях долей у npoöi.

iliKPO структуру динасу вивчали за допомогов поляризагпйних uiKpocKoniB !Ш-8 i Ul-Ze на ползрованях ти1фах.

Вплив атмосфера п;?а'запал! дикасових зразк!в вивчзли в установи! для випробування зогнетряв1в ковструкцН УДНД1В у eipyui ионоокису вуглвцп. ,

Иэтеяатичве оброблеиня окспврицантзльних данях ' Иатодо« сиштеас-гратчзстого ппзнузания ехспзршеиту' зз пленок Ноффэ розраховэно ;ty6i4Hi иодвлх апроясмэцИ властивостей

3P33KÍB.

Катодом багагокрокового perpeciaüoro та корвляи1йного зяэл!-8J- SBB9дано pisHïîHHH,, що 'опасують провес пэреродяеяня_креияв8еау в !нтврвал1 теияератур I200-I420°C, i KiHewHi кряв! переродямяк кварцу t традтЛтазацИ креинезеыу в nponeoi вядерхкл при к!нцев1Й. топторатур! вшгалу. ' '

^Кзтеаатичяэ оброблэння. зд1йсаювэлося на iHlEM-IS^O. • З./Рбзооблекз? креинэзвки'стих bspocSíb на сухих uinepanisaTopax' ' ' 1з siîopaîjpirot дяервЛ'Bifloao, цо окис калыию на л о знчгеуз aoraeïpassioîb крвмивэоияо! сировини Я достатньо !нтенсивш> míhb-раз1зув, кварц, fouj so ¡Лнзрагйзуюч! добавки було випробовзш pis-Hi кэльцШ^йсз! Kmplsati - bíícíb вэлндау, гровульованай доиеи-. нкЗ'ндая i фос$ог1лсо«1.-з1дхрдг вяробяиотвз. ортофосф'орно! квелом.

Комплекснш досладкеннян вчазапчх иато^вкйв покэва'по, го сгз влэстивостями, х£.\ачяиы г тЛявраиогхчним складом вони придать до вякористан -я за м1нерад1зуюч1 добавки при виробництв1 динасу, тому що не и.стать дом!шок, яи! негативно впливэють на фазовий склад 1 впэстивосг! дмэсових в0гнетрив1в. Кр!«л того, н1 .«атар1алк, будучи вадходамя р1зних галузеЯ процисиовостЗ., стаять дешевою, погхоприступною спровиною.

Вивчепня йнетики здр1бнювэння кварциту разом з кальц19- 1 зал1зовм1С1!м:.1:1 .)атер1адами показало, цо розмельйсть практично не др5знясться в1д розмелъност1 одного кварциту: пз.сля 4-х годин-, кого здр1йнзвзння у кульовому млину зм1ст фракцП нижче 0,09 мм нчблихузться до 10055. Указана обставина дозволяе вводитй м1яерзл1-зуюч! добавки бэзлосередньо у трубний идин для тонкого здр)бнешгя кварциту, що слроцуе технологию виготовлення динасу 1 п!двщуе стуйнь гоцоген1зацИ тонкоыел'ено1- складово! шихти 1 вс1еа квар-" п:ттно1 маси без зб1льшення тривалост! здр1бнювэння кварциту та зг.йпування маси.

При досл1дкенн1 впяиву виду 1 .»алькост! м5.нералазуюч'лх добавок, на фгзозй склад 1 влостявост1 кремнеземистих виробх^ використаяо метод с'.пплекс-грзтчэстого плануззння експер/мснту. Нсзалежя!. па- . рачетри: вмзст кварциту у,,с?:1Ш вмаст кальйй- /1^/ 1 зап1-

еовм1сно1 Д3/ добавок - варйювали в1дпов1дно'у иенах'96,5-98,0%; 2,0-3,5™ /СаО/ 1 0-1,5% /Ре203/. 'Лнерал1затори вводили у ¡зихту сужении поаелои 1з квэрнигом.'При виготовленн1 зразкгв вибрано ' так1 параметра: волог!сть иаси - 4¡5%, тис.гг пресування --50 Н/ка^, • тг пзрагура вапаяу 1420°С'.1з видержкоиМ години. Ф1зияо-керэи1чн: зласгивост1 одеряаних зразкав наведено в табл,.1. - ■ у \

Петрограф!чне 1 рентгенсфазове достижения випалених зразч1в. . полагала високиЗ ,ступ!нь пзрзроднвкня кремнезему в них /»асове доля зэюткозого кварцу в досл1ддих зраз:;ах 0-2% заа1сть 10-15/5 у звп-

Ю'-

Таблица I

Властивост! яраивззэаяотвх BHpoöiB у сочках roa г ort стапявкснчх*

Помар доела

Ю

ЕпзстявооП ЗрЭЗК1в;ВЛЭС7И80СТ1 3P33KÍ3, що .'потять BifioiB :що ;пстять доаениий

вгпкпку ¡¡злая ----;----------

:Властявост! зразказ, и'до Mi ci ять $ocîorinc

nett'e: грани-: додат-т1сть;ця :кови.1 Пз, %:MinHO-:tiicT, :ctí :дв, % :пря : torгсе- :

порис- : граня- :додат-riCTb :пя : козий Пи, %.iíijho-:picT, :ctí :ди, % :при - : :стнс- : : канн i, :

•нди2 :

-:nop:rc-:rpamj- :додат-• Tiers, :ия ¡KCIÍÍ? :П'5, Ъ г.'пгшо- :nic7» : :cTi

:пш : ; :стис- : ; :квян1, :

: Ь :

:H/tí(¿ :

-i-------4.----

I 21,9? 33,5 0,3 . 22,7 45,7 0,5 24.3 45,7 0,3

2 22,4 45,3 0,2 23,6 35.5 0,23 25,5 26,5 0,3

3 22,0 39.8 - 0,13 21,8 46,9 0,13 22,8 38,2 0,2

4 22,6 40,8 0.3 23,5 31,0 0,2 24.9 23,6 0,1

5 21,4 42,6 0,3 21,7 зп,г 0,3 23,2 29,7 0,2

б 21,б 41,2 0,13 22,2 33,97 0,27 -4,3 39,1 0,13

7 22,3 39,1 0,1 23.2 43,2 0,3 24,4 27,0 0,13

8 21,7 42,5 0,13 22,2 34,8 0,3 ?? 9 36,9 0,3

9 21,8 45,7 0,13 22,8 40,1 0,3 21 Л 23,2 0,23

10 21,9? 46,7 0,1 22,8 34,4 0,?3 24,3 2>,2 '1,3

* Уявнэ Г''СТГТЯЭ 3J}83KÍB JCiï ÇSSOiiB б?ПЯ П?*!РЯТСКО 0ДН8К02Э i звзходялася у -з-ах 2,35-2,3? г/си", з-уяггогтю) пс ям 1640-1650 С.

ня лад навэитагзнням

' почат ;у де'5ор\!увая-

чэйно.'у

Еля::о:: оЗробя-зяггя о^ергаяз" „япаргонтатгос даята из т!0'! Дуло роэратогзно rryÖiTni молол! d-i¡ o'cc-düí" -»hbotov Л зраз:;1в.

?1вяяч;п рэгросП -, -{одоваивх значениях ¡'SXTopij» з~я Biïcisy • яапня.'гу .доить вид:

ПВ = ?i,97Xj + 22,4х, + ?2~? + - 1,?Г-75хХ -

- - - V* 2, EZf-XjXj/Xj -

-+ 0 ,45Х2Х3/£^-К3/.+ 4,905X^2X3; ,/1/

б*В ♦ 4-5,Вх2 + 39,8X3+1,35X2X2 + 26,55x^5+ 2,92х2х3 +

■ *16,2 х^/х^-х^/+ ТЗ.Бх^Хз/х-^-Хз/+• 16,875х2ху х^-х-^ /- + • ^6,525x^x3; - /2/

ДВ = 6,3X1 + 0,2Х2- + О ДЗХ3 - 0,225x^2 - 0,1575х2хз -

- 1,575х1х2/х1-х2/ - I,53х1х3/х1-х^/ - 0,1575х2х3/х^-х5/ --3,2^X3 /3/ '

Переваркой рхввяяь за t -Бри1ер1ем п1дгве,рду.ено адэкватнхстъ ■ побузованих ыоделэй. ЗМдяо з оДсргэнзмй ,р1вяяяаями збудовэно кон-турн1 кривд склад-вяаетявКзть-/симялекс-д1аграяа, рис.1/, зб!с яких св1дчить про те, що найкрэнЦ вкаставос'т! йавть зразкв з в!д-схвом' вапняку," в яких кальц1йв:.ас1п йнэралДззтори /Са'О/ станов^, лять 2,555, эал1зов)асн1 /Ре^/'--0,7%. ■ '

3 метою вивчэння влливу,р1зннх залязовы1сних добавок Дз прэ--взлетаниям у них дво- або тривапенгного.задхза/ у коиб1нац11 з -н'овяи- видом кбльцгйзихсного и1нар8л1затора - БЗдйву вапняну - ла процео фазоутворення в нрэмнезеркстих виробахдосйдн! зразкв про-Яшли Н-спэ1Строскол1чн1 досзйдженяя. . ' . , '

АналЗз структур и га 1нтенсввносг1 ему г .вбирания 1К-с пестра в зразкав, вянвяенах при ПОО, 1300 1 1420°С /рис.2/, показав,-до при внкорястанн! ц1нарей1.зуших, добагаоктз р1зною вэлентн1стю ззлЬ за /окалина, конвартзрнвй влац, п1ригн1 аедогарки/ $азов1 пе'ратв'о-ранвя кршнвздау вЦбуваюгься за- 8Еалог1чявца схемаак.

Це зз"язанв а прсцасоц окаслення оксяйв еэтпзэ при тбийвра-' -. ' Турному обробленя1,, я?в& н1ввшое рШи'цв в д15'щазаних добавок у -почагяодаХ пзр1'од /з^ крэка, б!лья ранню-поньу р1ако1 фа Ев яри ви-корнетанн! Ы1Н8ралазагор1в 1з лрэвэтегаявяг двогьавнгногр' сайва/.

1К-сп<три вбирания дина совик зразкгв S

4OO5C6«oq700 8OQ12OO16ÖO V.CM

4оо Boo eoo

eoolzoo 160C Vcm

oifn линя : б

4cо soo goo 700 poo 1200 16oo

Эвя1зоя«1сний М1Н8рэл1затор: о - отолита; б - ггопж?ртерниЧ га лаг; в - nipwTni вогогарки, Температуря гипепу П09/Г/; 13П0/2/ i 1420/3/°С.

Рис. 2

Уем"1

Проте при використаян! п^ритних надогарк1в- дадс^лька знижуеться з.'Яст зз^ишяоворо кварцу та п!двицуеться стуйнь' тр^динатизата динасу /на 105/. Дэ пояснюатъся особливостяот сгруятуря- Шрчту . та розплэву, що утворюеться п1ригом гг ¡рзлнззеыом,. ?обто неоли-некн^-8В"язлу у п:рит1 до мзгалового, шарувзт1сти п1ркту, близь-коп по иарузагост1 тридтпту, а тзкок бхльш 1нтенсиння!! яасичен-ня'г розплэву о:;очзом зал1за при п1двищеня1 тешеугтуря вяпапу, ао приводить до больного у пор1внянн1 з йггаиш зап1зови1сняии добавкам! знккення в"язяоот1 та п1двященяя кристал1ззц1Йно1, м1грац1й-301 Я змочувальноХ.здатяост!.

Для вивчеяяя протз.каняя пол1морфнстх пзретвореяь крэчяезему в динас1 яа сухих ;инерал1заторах у процэса випзлу досл!дн1 зразии, эиготовлен1 з викориотанняи в1дс1ву вапняку 1 партиях нэл.огар:с1в за описэноп техкопог13Я, вяпатшваяися при температурах в!д 1030' до 1420°С б Итарвэлом у 50°С 1 посп5.дуючим резким охолодчания-л та при 1420°С з видэржксю протягом 6, 12, 20 1 44 годин. Динасов! зразяи на сухих а1нер8л1заторах 1 з добавяою ВЗС, виготовлзй для . пор1вяяняя, дссл1даувалися гад «пкросяояои.

Потрогрэ^чя! досл1давняя показали, що з п1 движениям гаипова-туря випалу'1 тривалост1 видзржки у зразках в1дбувдвться тз,й про-цася. .

Спочагку зерна кварцу 1 часто квэрпиту гтс.чрявзяться с1тчок тр1цин, к1льк1сть 1 ширина яких эгодом збальшуються. ?р1ггпг.1 зо-поветопться «етзста.б1льню1'зовах бвзструнтурнии ирястобал1тоа. Ос-таян1Й спостер1газться тзкож у сблян1вд! навхоао Зврзн кварцу, прина я.^их зб1лыпуе?ься з йдвицзнкяя температур'/. ЧетастэбзльниЛ !1рлстобзл1т, вз?змод1пчя з и1верял1ззторвми, переходить у с.тю-видну рэчовику, 13 як01 вид1гяаг1.ся тридин1т. При вияористанн! сухих ы1нерал1затср1в слабка крастаШзвцхя трядиы1ту спос?зр1гз~'

еться вже при ПОО°С, .noTi.ii кШйсть г розм1р'криотвя1в триди-ы1ту зростають. При випал1 зыеяяуегься згпст залищкового кварцу; вйн заливаться лише .у центраяьних частинах великих часток квар-питу; куди.доступ 1йнерал1зэтор1г затруднений, 1 пэретворюеися опечатку на иетастабз.льний зозн1 безструктурний кркстобал1т, а ' поИм на "метастабхдьний лускатий. При пьому процеси перетворення •'гаэрцу у висоют8млерагурн1 .модпфкрцП кремнезему в1дбувэються ■ -1нтенсивн1ше при-використанн! „вадс1ву вапняку та хиригних недо-гаркав звьпеть "ВЗС. Це обуыовлено зниженням темперзтури утворвл-• ня перзягтогс резплзву-/з ,1100 до 1000-1050°С/ в результата п!д-вищвння к1лькссг1. компонент1в у склада !пндрал1затор1в, що рекс-иендуються,'бхльиою реэяц1йною здао:н1стю СаО,- цо утворюеться при декарбойзацП в1дсхву вапняку,- н!я при дег1дратац!х Са/0Н/2,' переходом тривэлентного. за лаза у двовалентну форму в'результат! утворзння при декэрбон1зац15 буфёрних судией СО/СС^.

Вяпалек! дооиднЗ, зразаи вивчэлися також иетодом рентгено-грашчного фазового анэл1зу. Методом РФА мокна досять точно зн-значити .фа-зовйм склад дяяасу не тальк.и в як1сному, мне Й у кань-' :псному в1дкошвнд1 вимДрянняи антегрзльнихДнтенсивностей энзл!-тичнкх лШЙ компонентов; но гизнзчаязться /рис.З/, э пос^дуючим розрахуняоы 1х ыасових долей. Дан1 графхчного анализу дозволяють встановити течпературну 38лёжн1сть 1 к1нетичн1 кривД переродкення крзннезему у ви"согсо'темдерагурн1 модя^гсэШ I в 1нтервэл1 температур 1200-14-20°С 1 протягоы-видершея пря к1ецев?.й-згенператур1 випалу, з такол розрахувати рйвняння, що описують вхазан1 процеси: ■

Кт = 397,68 - 0,26561» 61.00258*'.

■ . - ' .

'х Нвняяия оде;раЬно при иасшгвб1. I «= Ю-1.

!Ч

Рентгенограмм динзсавих зразк1в на сухих MiHepaniáaiopax, випэлених при~р1аних температурах i3 иосл1дуючим гартуванняи •

>ШГЭ0С ? ;

И50°С о.

1200 С о

' о о'

о I250°C & h 9 9

kur да

I300°C 9 О

I400C

SO ЧУ 40 55 -ао . ЕО АО 55 ,х> 50 45 '¡О 35 -ЗО;. 50 45 40-35 ?0

©,грсй ö,2pcS . в,град 9,град

а- кйарц; ' о - KpucTQÖanitr; ' => .- тридим!® • Ркс.З

ЕЬ = 31,695 - 1Д73Г+ СубВЗГ; /5/

т = 0,093?? - /6/ "

С

?» ''¿^ 1 К2 ~ ..асовг доя! -.свзриу /для пзрородтання кварцу в про-нзс! в?ввяу та Б!1дор:;;:с:1 в1дповално/, Т - иасова доля трядлкпту, Ь- температура випзпу,

трин2я1сть гвдзстга, год;ш."

Стагистичк! тара.трггтг;« збудованчх р1ишпь тпдтворджують хх эдеяватн5.стъ.

Кр1м иодг^чакИнвх п^ретгср.-гйь.'-грч'ляйзэм?, булп в-трчвно п13кко-Х1и1чн1 процеси, но Мдбуваються при вйпал! динасу на сухих ийнврал1заторах, виявсм ялих е з>пня ^.зихо-керз^ичяях т'тгзстявоотвй зрэзк1з.

!1к видно з наведоних нэ ряс.4 дани, рустгна дослалагроз-{1в при п1двицзнн1 таштаратури Я протягои вядерии пояаауетъся внася1док переродаеняя -сремнезеи,/ з Його висскотемперотурн! МкацИ. ?м1на и1иноот1 випалюваного скрцв та його роз»1р1в изспгь Ллм охпадняй характер: при нагр^ванн! оирдю в1д ГСЕО до ТЮО°С зниауетьая його «щйсть внастидок стииуяьоззно! добавками •.«ристо-5ап11игац11 повзрхп1 зэрзн кварциту 1 порущення конталтхв и!:; ос?аня1?ш 1 пяавязаи сил1кзт1в аажъц1В.

Подалызе вадвищонзя температуря В1Д ПОО до 1350°С приводить до р13кого п1дви1д9иня к!цност1 сирцв та одночасного зсцды! 1)ння лого об"еау, цо е результатом перэтворзння кварцу /у др15!н?.с зернах/ у тридкаг 1 росту зерен. Кр!1.! того, у в'.сазанону 1нторвзга тг-перэтур в1цбу2аетъся зСальшзння хзпькосг! розпязву, цо гтг-*бс-дсть -до 1нгз!юиг$1!<зц1? проиес1в сп1'гания 1, отка, 'до аигпнення та зааншекяя пористост1 випаиювано! цаси.

' ' - / Залегш1сть $1зико-керэм1чних властивостей/динасу

на сухих MiHepani3aropax Bis температуря "випалу

■ i тривалрсз?! вздержки

50

ъо ■ор ■45

То •2,6 23

ю ■Vf ■ 11

<000 1 Zoo 1300

температура,°с

WO

AS 41 37 33

m ■щ

2,%

23

■21

К ' Аъ

К^Jpc ^Ss У ■

> L—•* " ■ • —_____

зо

■40

5о

-го го • ■ ьи де PKiayî

I - nopucTicTb, 2 - густинэ, r/cu3; 3 - грэнипя híuhoctí при othcitahhi, Н/ми^; А - Л1Н1ЙНИЙ pici,.5S

' Рис.4 ■

. Темпэрэтурний аитэрвал 1350-1420°С пов"язаний э на;Шлм Гнтэнсивним розширенняи сирцю, яка вияящсзно п1дсилбяняи 'вид1лвя-ня 1ридии1ту та. початкои перзтворення веляяях зерен :;варциту в усьоиу i'x об"ем1, у кристо1ал1т. 0ст8яне обуиовдве розпушення сирцо i приводить до розриву patíiш'е утворених яоктакт1в iíí3 зернами та до зазншзннг uinaocri. Розпуавння, «pia того, виявлп-еться у, nouiTHOKj зб!льаг mi пориогост! динасу. : .

Прчцеси, 8K8iiori4Hi описании в 1нтервад1 температур 1350- \ 1420°С, onocrepirssTbCH i nis час видержки при темпеpaiypi вкладу на протяз1 перших 20 годин. 3 п1двищвнням тривалост1 видержки до.

годин pier сирцю практично припиняетьоя, uiuHicib зразк1в п1двитуеться, а пориет1сгь в1длов1дно зманшуеться, що пов"язане 3i сповалькекняы иоди$1нацШних перетворвнь кварцу в оцзй npoMi-кок часу та преввпиззпням процесу сп1кэнея над провесом розпушення.

3 ыетою вивчэння впливу газового серадоввщз вз фазоввй склад* i властивостз. динасу досл1дн1 зраз;си випалювалися в 'установи^, для. випробування вогнетрив1э у cipyui монооквсу вуглецв. За робочвй газ булэ cyiiim азоту, каенга, закису й ояису вуглецю. Конпояонти. . cyuini брзлися в кйльностях, вдо забезпечують утворення в рзакцИК Hiй TpySi BisHocaoro середовища випалу /тобто коефШент витраг поватря Дбув 0,8/. Склад cyMimi, визначзвея за' спегЦальво роз- ' рахованим графиком простого aaaniaj продуктов згоряния газу Дs-¡павсьяого родовища, що використовуеться для шалввашin гунепьнкх печей Краоногор1всьяого вогнзтривного заводу. Зразки, гапалан! у -виновному серэдсвтй, характеризуоться мэниою густиною /2,33 за-nicrb 2,36 г/с:.:3 для окцеловального езредовяща/, що св1дчить про б1льи висо:-си" cryniHi пйрероджання ¡среанвзаку в нях. Ц8.,пхдтвэрд-жуегься 'дэними пвтрограф!чшге i ревтгенофазових досл1д'«нь:, suiCT залишкового кварцу для виновного i окисякшэяьного випалав стано-виь I i б %мэс. вйдяовШо. KpiM того, при випэл1 у виновному середовивЦ зб1)шауеться'к1л:ы?1сть тр;тдйа1ту, янвй розвиваеться , i HasiTb по великих д1яянках "колишнього кварциту".

Залетаем фазового складу та -основних зластивостей динасових зраЗ|ПВ- разного зернового складу в1д температуря вяпалу'

С 1,С2.С3 - тгет-кварцу, тридимзту 1 кристобзл1ту

В1ДП0ВЗ.ДН0;

I - зразки 1з шихта "складу № I; 2 - складу № 2 -

Ряс.5

Бар1ювэняяы технологичных фактор1в виготовлення динасу на сухих ьанералазаторах 1 пода льстим пор1вняльним анал1зом фазового складу та впастивостей одерканих зразк1в /табл.2 1 рис.5/ встзног-лзко, до оптшалънчии технолоНч-штми параметрами, до зебззпечують зисохий ,стул1нъ пзрероднення кзаэду та в;'со:и почэзтгги <Мзи-io-Kepai.fiчнпх властивостеЧ, в так1:

цакспмальний роз>пр зерен кварциту - не б1льше 2 мм, тиск ггресу-

р

ванн я - не нииче 50 Н/км , температура випалу - 1^20°С при трявалост1 видержки 44 годяни.

' ' . Таблиця. 2

Характеристика динасових зразк1в п5.сля випалу. -

Тиск :Макси-' :м.ацьна чсу!ван-:темле-'

ня, 2 натура

Н/шг ¡випалу, : °С*

:.Густи-:на/' з

Порие-:Грашщя: 4азовий склад, % т1сть,:и1цнос-:-

:Т1 при :стис-.

:кзарц:тридим1т:кристо-:скло : : ' :бало.т :

Зразки 1з шихти складу

80 1400 ' ' 2,3?. '21,5 54,0 - ■ 7. - ■ -

1450 . ' 2,36 23,6 45,9 . - - - -

50 1400 '2,38 22,2 52,4 12 29 48 II

1420 2,36 ■ 21,7 53,6 7 35 47 II

1450 2,25. 24;б 44,5 ' 0,4 . 15 . 73,6 . II

30 1400 '2,38 23,4 48,5 - - - -

1450 2,37 ' ' 26,1. . 37,7 - '. - • . -

Зразки 13 шихти. складу. '!? 2

50 1400 2,37 21',7 53,7; 9 26 . 54 II

1420 2,35. 21,0 " 58,5 5 31 53 ' II

1450 2,35 23,6 46,3 '0 . 13 76 II

Видзрка при максниалыий теиперэтур! випалу в' усхх зппад-лэх 44 годинii,

■ ^ В'псг фракШЙ. % мае.: га: лад 2 I: 3-2 чи - -15:'2-1 чм 25; 1-0,5 мм - 10; никче 0,5 мм - 50, у тему числ1 шгаче 0,П9 - ЗС; склад й 2: 2-1 ми - 25: 1-0,5 мг - 20; нгаче 0,5 55, у тому числа нижче 0,09'мл - 35.

3 иегов промислового-випробувэняя р'езультатгв лабораториях досладасень на Красногор1воьхоиу вегнетря-вно^у завод! було •взуг.эно лоелгдн! пэртИ дяпосовйх в:1роб1в на сухих ¡ЛнератЛзаюрах.. Як бачаио з нэведе'них у габл.З дани;:, .одер.:;айа -вяробя мали додг? :овяП р!ст 1 з;Лст ззяисчозого :зариу./до 6% 38!псть 10-151 у аромяслевпх зиробах/. *

' Габлиця 3

•5i3ffiío-Hepani4Hi злэстивост! динэсовкх pwpoÖiB

Найменування показник1в

:Яор-" згадно: :з OG- 14-41-:-•78 i3 3MiHora: :!!? 4

Фаягичт показнлки

пэрт1я I

napTin П

'-.склад №Г: склад K:3I07I:3I085:3II02 :2II?4 :ДС-1 • ': . .■ .

Густина, г/см

nopiicTicTb в5.д-ярита, %

Грэниця MiHHoexi npií cTHcrramii,

Н/ым2

Не б1яыпе 2,36-2,38

'Не бзлыаэ 23-25

■ Не ленше' 25-30 '

. ""агковии pici-... , Г450°С, $

Темперэтупо почэткупрозм"як-сгення, С

BiîicT' залилиового

ГСЕЭрЦу, %

Не бглыпе

ОЛ

Не' н'иоте •1620

Из норлу-еться •■

.2,35-2,36'

19,3-22,4

36,08-43,45

2,' 34-2,35 -

2,37 2,37 2,36

22,0- 21,2- 21,6- 22,5 -22,6 -22,8 -22,6

32,38- 30,1- 30;0 32,1 -~6,?Г -33,9 -40,7

0,2-0,3 0,2-0,3 0,05- 0,05- 0,05 -0,2 -0,15 .

163П

1650 Не вязнзчэлэся

1,5-6,0 1-5

4-5 3-5

Результата проиислових випробувань показал:-! перспё::тиЕЯ10ть i. цотлыйстъ- в::чор!гстопня hoboï технолога!. Технологию приЯнято до впровадксення на Красногор1вс1::сму вогнетривному завод1.

: - ЗАГАЛБН1 ВЙВОД'Л ' •

I. Зараз як мгнерзтпзукт добавки для виго^овлення дянэеовчх b.iipoäiB пирсжо вькористовуеться вапняно-зэл1гиста cy:.iira /ВЗС/. ' 0дка;с в;иориетання ïï в.чзивае 'необ>лдн1сть у таких переД1лах-, я;; Bsînan вапняку та г'отувапня суьшй, погрзбу::ть значних енерге-тичних затрат'i погаршуить g:<oioriio та умови npaiii. • - •

• 2. -Анал1з л1терзтури показав; що запропоновак1 панаше sapian-ти заиДяи залняного молока 1шш видами м1нзр.ал1зу:очих добавок

не дали позитивних результатов.

.'. Проведано Наумов! Й технопог1чя1 досл1дження, спрямоваи на pojpodnauHH. технологи виготовлення зрзмнезецистих вироб1в i3 використаняяы сухих tiiHapaniearopiB заесть традиц1йно'викорисго-вуваяоЕ зараз взгшяно-зал1зисто1 cyaini.

4. 1з вияористаниям р1зноиан1Тяих сучасних i взаеаодоновню-ючих мегод1в -досладкено 5í3h:{o-xímí4hí властивост1 в1дходав pi3-них галузей проиисловост1, рекомендованкх за калыдйвиасяа м1яе-рал1затори. Встановлоно, що ц! матерйали не мхстять дом1шок," як1 негативно впливаютъ на фазовий склад'i властйвоста динасових вог-нетривав, е лзгкоприступною i дешевов сировиною, придать для ви- ' користэння при виробництвЗ.' динасу.. ■ ' •

5. Встановлзно, до розыельн1сть.cjMiraefi i3 кварциту,-калыЦй-i залазовнасяих в!дход1в практично не вадр!знюеться вЛд розмель-.

hootí одного кварциту. Це дозволяз спростити технологию виготовлення динасу в' результат!-введения MiHepani3aiopiB безпосередньо у трубний млин, п1двищити cTjniHb гомоген13ац11 тонкомелено! складово! шихти. i BOiqi- кварцигног мае и без зб1льшення тривалост1 здр1бн»ваяяя кварциту та змхшувэння ыаси.

6. Методом симплеко-гратчастого пяанування експеркмангу роз-раховано Ky6i4Hi модетй anpoKciuanii властйвостеЗ зразк1з на сухих

MiHepaiisaTopax i побудовано контурна крив!. склад-властив1сть /симплекс-д1аграми/, 36ir. яких свадчйтъ,. що' найкр8щ1 властивоой аають зразки, у склад яких за каяьц1йвм1ояЕй какврад!затор входить BifloiB варвяяу. При дьому оптимальна к1льк1сть кальцай- i ззл1зо-bmíchhx добавок становить 2,5% Mác../СаО/ i 0,7 % мае. /Pe20j/.

7. Вивчзно вялив, нових комб1нац1й и1нерал1зуючих добавок, що иають р!зну вэлеатн1сгь заказе, з'б!дс1вом вапняку-нэ процео-фезо-

утворення i влэсгивост! дивасозих.вироб1в. Установлено, до при вик ори стан hí паригних неДогаркав у nopiBHHHHi з immiiH-видаии- ва-

■ ni3 0BiiiCHHX MiHepanisaiopiB зяилуеться зт.ст за'лиакового кварцу i

лхдвищуенься ciyniHb триди^тиаацП динасу /на<^ ВД/, отозс nonin-шуптъся його властимсИ /зненшуегься густнна i йдвйщуеться рраня-ця MiaHocri при- стисканнх/. Декалька б!лыпа тридш1тизуюча здат-н1сть вказ.ано1 добавки пояснгоегься властивостяыи структури nipmy та розплаву, що утворюзться парятои i3 креинеземом: наблинеяняи . зз"язн1в y'nipmi до мэталевих; шаруват1стю, близькою .до шару-BSTOcTi тридим5.ту; З.нтенсивни насиченням розплэву оксидом зал1зз при п1двиценн1 температуря, цо приводить до зниження в"язкост! та ,п1двищення хрисгэл13эп1Яно5, н1грацз.йно1 й зиочувально! здатност1.

. 8. Результати рентгенографгчного, ПетрограИчного тз iHtnix цосМЯвднь дозвслгттггт всганов1?Тй rrocni 1св;?5сть Лэзо.утворення у дина-ci на сухих 'йнерал1заторах. Пронеси перетворення кварцу у високо-темПературн1 нодиф1кап11 крсгаезаму в!дбуваються бгпыз 1нтенс:;в;10 при вякористэннз.. BiflciBy i nipnTHiix нздогарк1в за:.псть ВЗС. Це обу-. мовлзно знгаенням температуря утворэння пзрвинтюго розплаву в рэ-

■ зультаН п!двищеняя к1лькост1 компонента у "inepaiisaTopax, до рокоиендуються, бз.льшоп розданною ¿saTHicno СзО пр:? дс :ap5oai3oi:i:, ■Hi:x при дзгадрзтапИ, трегодои тряззлентного сэл1за у двовало-нтняТ

в результат! утворення пра де{эрбон1зэцИ* • бу су:ЛпеЙ CO/COg.

9. Встэновлено тэчпературау залеян1сть i :анетяку перзрсдт:ення кремнезему у високотемязра?урн1 мо'диД1кап11 -в iHTepEoni темпоратур I200-I420°C' 1 протягом видерякя пргг :uhh3bL1 тз;.терэтур1 выпалу динасу на сухих ?пнерал1заторах i розраховэно пз-зняння, що опясувть зкэззнй пронеся. Похазаяи^ взав«озвпязо« ^згткг'-ч-гй'чч-гсх згасгя-

■ востей досл1.дних зразк!в'з проазсаш ¿азоутвореяяя в них.

10. За допоаогонз пор1вняльного анализу фазового складу'i властивостей лосл!днях зразнав установлено сптг.'злья! техлолог1чн1 параметра эягоювлвння динасу з яоз:мя вилаая 'пяертпс;,—гобэгок, цо зэбезлвчуоть високи.Ч ступ1нь перзродяе.чнй кварцу i висок1 покзз-

пики ?!зико-кера1п.чяих властивостей. Тэт, розм1р- зерен кварциту не повинен перввящуваги 2 .мм, тиск пресувэння - не нижче 50 Н/мы , • температура випзлу - 1420°С при тривалостг видержки И, години, •• атмосфера випалу - виновна /коеф1ц1ент витрат пов1тря А =.0,8/.

11. В уповая Красногор1всьиого вогнетрявного заводу проведено промислов! випробувсп : т пготовленнв партий, динзсових вироб1в на сухих ьанерзлазэ торах. Вироби характеризувадися коаплеясеы висок их експлуатад1йиих властивостей, у гоыу чис»1-звккэнимя додотко-ваш ростом /0,2 проти 0,4^ у, проыисловях виробах/ ! зм1стрц залипь кового кварцу /до 6 заметь 15% у давий час/. Роэроблена технол я ■

дозволяв спростиги виготовлення динасу в результат! виклочення . ' передШв випалу вэпняку ! виготовлення ВЗС, а також забазпачуе^ еколо^чну чис^сть виробництва тззвдяки'л^вШцН викид!в в втыо-^ с^зру пилоподхбного СаО при вилал! вапняку в пахтних печах. -

12. Розроблену Т9хноп'ог1о виробництва креинеземистих вироб!в !з рек очен дац1яаи по проектуванню л!нИ подач! сухих и!нврвл!88т6-р!в у трубнийалин для помелу кварциту прийнято до впрораджання у

д-;яасовому цеху Кресногор!всысого вогнётрявного заводу.

* '

Основы! положения дисвртац11опубл!:ювано у таких роботах:

I. Роааавнко С.Н., Дрозд В.И., Ховчик И.В. Ндияни? технологических параметров на характеристики динасе для кладки коксовых , ^ печсД // Огнеупоры. - 1990. - - С.14-15.

. ■ 2. Дрозд В.И., Руль Р.Ф., Хончил 11.3, Влияние вида желазосодор-аа'аих добавочна фазовый состав .динаса и выход готовок продуздип // *■ Огнеупоры. - 1990. - '№'6. - С.31-33.

' 3. Кремнеземистые изделия с использовании новых видов кальций-1 содеркаотх минерализаторов/ Ц.И.Рьгаенчо, ВИ.Булвх, В.И,Дрозд, Й.ВЛончяк // Тезисы докл.Всесопзн.конф. "Физило-хвиический пробде-иы-лэ?гтиэлонедзняя я новы-; технологии". - Белгород, 1991. - С.155.

4. Кремнеземистые'изделия с использование;! сухих минерализаторов / М.И.Рыцеяко, В.И.Дрозд, В.Л.Бульх, И.В.Хончик // Тезисы до ;л.

Я съезда Керамического общества СССР, - Москва, 1991. - С.12б.

5.-Булах В.Л., Хоячик 'Л.В. .Технология изготовления длнасовчх аздзпий для кладки коксовых лзчей с ислользовэшт сухих чщ^опч--заторов // Тезисы доки.ьпучн.-техн.семинара "Огнэупоры-ЭГ: Технология и применени-э". - Челябинск, 1991. - С.33-34. ■ '

6. Новые виды хальцийсодаркащих чянералйзэторов для производства динасовых изделий ,/ И. З.Хончик, В.И.Дрозд, Б. Г.Алашш,. ?.Л.Корякина, И.И.Рыценко // Огнеупоры. - 1991. - й 7. - С.7-10.

7. Булах В.Л., Хончик СТ.Б., Романенко С.Н. Разработка технологии .динаса с использование-: сухих минерализаторов // Огнеупорч. -

1991. - 8. - С. 19-21.

3. Оптимизация физико-керамических" свойств кремнеземистых изделий методом симплекс-решетчатого планирования / -И.З.Хрн':;:-', ПЛ.Квэсмэн, В.Л.Булах, В.й.Дрозд,-МЛ. Рьнчзнко // Огнзупсрн. 1991. - :,'£ ГО. - С. 17-19.

9. Использование отходов различных отраслей промышленности в качестве минерализующих добавок при производстве динаса / Б.Л.Булах, Ч.В.Хончик, Г.И.Дрозд, А.Ф.Гонкушин, Т.И.Пупко // Тезисы докл.нчуч;:.-техн.конф. "Экономия ресурсов при производстве и причененч;? огчт/гт о? и нспользоэайие отходов". - Харьков. - 1992. - С. 54.

10. А.С. & 1742267 /СССР/. Способ производства динаса / З.Л.Вуг;х, В. Хончик, А.О.Гон:;уяин и др. // '43?. - Т°92. - - С.2Г.