автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Концепция школьной библиотеки в контексте информатизации общества

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ШЬТУП

?Г6 од

- 5 И ІОН t?*95 п* пра»*х рукопису

ШЬКО АІІА ОЛЕКСАНДРІВНА

С

tL

КОНЦЕПЦІЯ РОЗБУДОВИ ЙШШІ ВШІОТШ В КОНТЕКСТІ ІНвОРНАТИЗАЦІІ СУСПІЇЬСТВА

CS.2S.03 - біблатекоавааствв І <П(1«вграфозиавет»о

АВТОРКЇЕРАТ

дисертації па адобуття паукового ступеня кандидата педагогічних наук

ШВ - 1995

Дисертацією е рукопис

Роботе виконана в Київськону державному Інституті культури

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент СЕЛІВЕРСТОВА Катерина Трифонівна

Офіційні опоненти;

1. Доктор ведагоі’ічннх наук ЧАЧКО Ада Семзиівна

2. Кандидат технічних иаук, доцент КОЛОМІЩЬ Валерій Федорович

Провідна організація - Інотитут педагогіки АПН України

Захист відбудеться 21 червня'1995 р. о І400 годині на засідапні опепіолізованої вченої, ради К 01.34.01 ври Київському державному Інотитуті культури /н.КиТв, вул.Щорса, 36/ '

З дисертацією ыохна ознайомитися у бібліотеці Київського державного інституту культура /м.Київ, вул.Шорса, 36/

Автореферат розісланий "_Ы_" травня 1995 року

Вчений оекретар спеціалізованої вченої ради II.В.КОВАЛЕНКО

1. ЗАГАІЬЯА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Лвдство вступило в інформаційну еру. Нагальність ічформатизаціІ України посилається потребами II національного відродження, новими соціально-економічними умовами, цо в своя чергу, потребує глибоких змін у ДІЯЛЬНОСТІ всіх освітніх закладів, особливо тих, які обслуговувть дітей - майбутніх громадян XXI інформаційного століття. Державна політика Інформатизації освіти це знаходиться у стані формування, що передбачав вивчення всіх складових цього процесу та його головних суб'єктів, визначенню пер-вочергових напрямків і умов їх реалізації.

Бурхливий розвиток вітчизняної загальноосвітньої вколи не відбився на стані розвитку II бібліотеки. Проте, проблема впливу інформатизації на шкільну бібліотеку та ічільної бібліотеки на інформатизацій суспільства привертає увагу фахівців різних за рівнем розвитку країн світу. Це пов’язане з реальноя мохливіств вкільної бібліотеки стати сьогодні вирівальним елементом у справі формування тії вищого класу, які готувть інтелектуальний потенціал суспільства, творчу особистість з інформаційними навичками. Інформатизація зобов’язує икільну бібліотеку не тільки віддзеркалввати рівень вколи, але й випереджати його, створвячи простір для саморозвитку учбового закладу. Отже, актуальність теми обумовлена сучасними потребами поиуку нових підходів до вирівення проблем гармонізації стосунків толи та її бібліотеки, активізації міси останньої в інформатизації суспільства, вироблення нової державної політики у справах керівництва бібліотеками вмл. а також потребоя розробки відповідної моделі пкільної бібліотеки.

Все це обумовило вибір об’єкта дисертаційного дослідження,яким стала вкільна бібліотека. .

Новпй напрямок розвитку лвдства примусив обмежити об’єкт дослідження рамками прискорення процесу інформатизації суспільства та потребов моделввання нової вкільної бібліотеки України. тому предметом є вкільна бібліотека еаме як об’єкт та суб'єкт інформатизації суспільства.

Стан наукової розробленості теми не відповідає потребам оновлення вкільних бібліотек на сучасному етапі розвитку суспільства, оскільки інформатизація вкільної бібліотеки та інформатизупчий

■ піхв бібліотеки па вяолу та суспільство не досліджувалися яг самостійний предмет ьііі в дисертаційних працях, акі « публікаціях э проблем бібліотекознавства та педагогіки. Виключення складають пе-численні- праці співробітників московської ДерхавноІ науково-педагогічної бібліотеки ім.К.Д.Увинського (Є.Н.Зуева, Є.Н.Ястребцова.

Н.Б.Бірвкова, І.М.Новшан), присвячені питанням оновлення сільської вкільної бібліотеки, розвитку матеріальної бази цього типу бібліотек.

Нерозробленість проблеми значнов міро* е наслідком недооцінки суспільством, освітою місця та ролі якільно! бібліотеки в соціалізації нової генерації, в адаптації прийдевніх поколінь до життя в інформаційному суспільстві.

Певний вплив на бібліотекознавців та практиків справили погляди І.І.ГаницькоІ. II дисертаційне дослідження 'Взаємодія дитячих та ікільних бібліотек у роботі з вколярами 1-8 класів* (1979) мас позитивне значення для вивчення вхільної бібліотеки як самостійного типу бібліотек, в ньому проаналізовано соціальні функції «кільцях бібліотек, вивчено їх місце і роль у вихованні учнів та в системі бібліотечного обслуговування, але це зроблено з позицій пріоритету дитячої бібліотеки. ■

Пильну бібліотеку, як специфічний тип бібліотек, відстоввали

1 захицали в умовах СРСР вже названі співробітники Державної науково-педагогічної бібліотеки їм. К.Д.Увинського. Вони не тільки заперечували II допоміхнпй характер стосовно дитячої бібліотеки, але й висвітлили перспективи в інформаційне майбутнє.

Наприкінці 80-х - початку 90-х років підвищився інтерес бібліотекознавців колианього Радянського Союзу до вивчення окремих напрямків роботи вкільної бібліотеки з учнями та вчителями, свідченням чого б’ захист декількох кандидатських дисертацій по матеріалах загальноосвітніх піп Узбекістану, Тадхихістану, Грузи, Азербайджану (Н.Г.МусерІдзе, Ї.Г.Сафаров, І.І.Пілаурі, U.X.Махмудов,D.Ka-зіев). Проте, хоча ці дослідження і торкаються важливих на сьогодні проблем вказаного типу бібліотек, » цілому автори цих наукових праць намагаються ’оживити” існуючу застарілу модель бібліотечного обслуговування абонентів вкільної бібліотеки, не передбач&вчи активного втручання останньої в навчально-виховний процес вколи на основі використання нових інформаційних технологій. Але очевидно, цо сьогодні вкільпій бібліотеці потрібний не "косметичний ремонт".

а П докорінна модернізація.

В Україні комплексних досліджень цодо якільної бібліотеки теж не проводилося: ні за часи перебування у складі колиннього СРСР, ні в теперіпній час. Досі не вивчена Я історія розвитку вкільних бібліотек України, не проаналізовано їх сучасний стан та перспективи розвитку і нових інформаційних умовах, не досліджені можливості які лінях бібліотек у розбудові вітчизняної вколи. Однак, окремі бібліотекознавці приділяли увагу цій бібліотеці. Так розглядала їх в Історичному аспекті, як один з типів бібліотек, цо обслуговуйте дітей, Н.С.Білопола, історії окремих акшнлх бібліотек присвятили свої наукові повідомлення І.В.Сесак та С.Т.Стаднік. ІІ.П.Васильченко займався питаннями соціальних функцій вкільних бібліотек, їх кадровими проблемами, вдосконаленням оевіти та посадових обов'язків методистів вкільних бібліотек, корегуванням положення про'бібліотеку загальноосвітньої аколи. Як елемент системи інформаційно-бібліографічного забезпечення вчителів, розглядали цв бібліотеку вітчизияні біблюграфознавщ, зокрема, Н.И.Рева. Д.О.Черепуха, С.Е.Иматова.

Що х до вивчення впливу інформатизації на освіту, II середнв загальноосвітня вкоху та їх зворотньої дії на інформатизаців держави, то значний інтерес викликавть публікації вітчизняних та російських науковці*: А.П.Єряова, В.В.Васил’ева, В.І.їуравльова, В.В.Викова, А.Г.Волинця, А.Гуржія. С.Крясвка, О.П.Осадчука, Н.Д.Хмеля, крім того, труди міжнародного конгресу під егідов ВНЕСКО "Освіта і Інформатика". Але, для вітчизняної та російської педагогічної громадськості, при загальному інтересі до ролі інформації у реформат І яхоли, характерним е нехтування участе шкільної бібліотеки в інформатизації вколи.

Таке небажання освітян бачити нову роль та місце бібліотеки вколи в Інформатизації суспільства змусило дисертанта спиратися, перв за все, иа досвід дальнього зарубіжжя. Крім того, автором свідомо обрано елях вивчення інформатизації вкільних .бібліотек розвинутих країн, оскільки вони вже вторували перспективний для українських бібліотек яапрямок розвитку. Тому суттєву роль в розробці основних положень дисертації, пов'язаних з інформатизацією вкільних бібліотек, відіграли публікації у фахових закордоннях періодичних виданнях таких авторів, якіДж.Іоурі, виконавчий секретар Міжнарод-

■ яоі асоціації вкільних бібліотекарів, І.Корріе, президент Американської асоціації вкільних бібліотекарів. Д.Маеек. американський фа-

тещ з шкільних бібліотек, Л.Полард та М.Шоу, английські шкільні бібліотекам, Г.Гавіт, новозеландський бібліотекознавець. Й.Петерсен, заступник директора Націснально! бібліотеки Данії, Р.Хаапсаарі, Інспектор бібліотечної ради одного з фінських округи, 11.Скепастіа-ну. фахівець з Греції, К.Іукахі та С.Похом, дослідники з Ізраїлв.

Проблема ноюі ролі вкільних бібліотек в інформаційному суспільстві всебічно вивчалась иіхнароднов бібліотечної громадськіст» в рамках Секції вкільних бібліотек ТФЯА в часи роботи Генерально! конференції і Найробі (1984).

З опублікованих у вітчизняній спеціальній літературі робіт особливо заслуговувть на увагу статті, присвячені проблемам міжнародного дослідження стану та^перспектив розвитку бібліотек і «колах. Г.Галлер, голови Секції вхільпих бібліотек ІФІА, С.Роумена, виконавчого директора Американської асоціації бібліотечного обслуговування дітей, ІІ.Іаруссо та К.Хейдена, американських фахівців,

Мета дослідження - розроблення, на основі проекції вкільної бібліотеки на інформаційне суспільство, концептуальної моделі бібліотеки загальноосвітньої вколи XXI століття та запропонування умов

II реалізації а Україні. ■ '

У вирненні мети виходили з гіпотези, згідно з яков потреби суспільства в інтелектуальній особистості можливо задовольнити інше при умові інформатизації освіти через оновлену икільну бібліотеку. перетворену в спільний бібліотечно-інформаційний центр.

Цим 1 обумовлпвться визначені нижче завдання:

- визначення роп та місця шкільної бібліотеки в системі освіти;

- аналіз відбиття інформаційних процесів в освіті, зокрема в загальноосвітній вколі;

- вивчення тенденцій розвитку вкільних бібліотек інформатизо-ваиих країн;

- аналіз сучасного стану вітчизняних вкільних бібліотек;

- розроблення основних принципів побудови моделі ВКІЛЬНОІ бібліотеки інфориатизованого суспільства; '

- вивчання та аналіз умов перетворення вкільних бібліотек України в пкільні бібліотечно-інформаційні центри.

Методологічна та теоретична база. Проблематика дослідження знаходиться на "стику" таких наук, як бібліотекознавство, педагогіка, ічіорматикя Інтегративний характер теми обумовив аналіз дисер-

тантом еучаеиих світових інформатизаційнях процеси, вивчення рівня Інфориатизованості України та визначення напрямків інтенсифіка-ЩІ ще! діяльності > суспільстві. Надзвичайно корисними ді автора в цьому буля публікації В.Г.Афанасьева, Г.Г.Воробйова, Р.С.Гілярев-еького, В.И.Канипна, Г.І.Калктича, А.І.Михайлова. В.С.Иіхалевіча,

А.І.Ракіго«а, А.Д.Урсула, А.І.Чорного, П.А.ОреЯдера та інпях.

Значков допомогов дисертантові у вивченні процесу адаптації докуиентально-інформаціЯних систем, зокрема бібліотек, до сучасних вимог суспільства були роботи Д.І.Блпменау, Г.Г.ВоробЙова, А.В.Соколова, В.М.Столявова, Ді.Пири.

У дослідженні використано комплекс методів, серед них : порівняльного аналізу - при розгляді вітчизняних та світових тенденцій розвитку суспільства, освіти 1 спільно! бібліотеки; системннЯ - при обгрунтуванні входження освіти в інформаційну сферу суспільства, а пкільно! бібліотеки в Інформаційну систему освіти; структурно /національного ПІДХОДУ - при створенні- моделі тільно! бібЯі отек><; аналізу та синтезу - при аналізі сукупності зовнівніх та внутрія-ніх факторів функціонування та розвитку вкільних бібліотек; контент--аналізу опублікованих та архівних 'херел; спостереження, опитуванні. аналізу та синтезу - при узагальненні досвіду.

. Емпіпічну базу роооти склали матеріали галузевого експерименту з атестації середніх акіл Харківської області, дослідхення діяльності акільних бібліотек м.Києва (у райках підготовки до всеукраїнсько! наради з проблем освітянських бібліотек та паспортизації бібліотек загальноосвітніх якіл), м.ілуити (Крим). Поруч з тим за розробленої) дисертантом методикоа бую організовано вивчення стану вкільних бібліотек Украіип студентамн-заочнккаии Харківського державного інституту культур*. Крім того, базов дослідження стали літературні джерела про зарубіїняй досвід інформатизації якільних бібліотек (25 публікацій останніх років інозем ми мовами).

Наукова новизна ди- ртяці! пов'язується з обгрунтуванням концептуально! моделі вкільнв! бібліотеки, з виявленням саме інфориа-тизаційног» аспекту проблем акільно! бібліотеки, з поглядом на неї як на частку докунвнтальна-іяформзціаної підсистеии освіти.

Практична значимість полягає в розробці основних принципів побудови моделі і 'орматязованої якіліно! бібліотеки. Ці принципи та висвітленай зарубини!! досвід иоіуть бути покладені а основу програма експериментального перетворення окремих вкільних бібяю-

тек України е шкільні бібліотечно-інформаційні центри. Безпосеред-Н* практичне значення нас регіональна програна підтримки шкільних бібліотек.

Матеріали дослідження можуть бути використані при створенні спецкурсів, курсів за вибором, для проведення лекційних та семінарських занять з підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів спеціалізації "Біблютекар-педагог".

Апробація роботи. Основні положення дисертації апробовані на Всеукраїнській науково-практичній конференції ’Бібліотека і бібліотечна професій в умовах інформатизації суспільства"(Київ.1993), на звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів факультету бібліотечно-інформаційних систем КЛІК (1994), на науково-практичній конференції Академії педагогічних наук України "Екола майбутнього. Якій їй бути?"С1994). на методичному семінарі шкільних бібліотекарів Кінського району м.Києва (1994).

Розроблено тематичні плани та програми навчання бібліотечно-бібліографічній та інформаційній культурі, які схвалені управлінням виховної роботи Кі.носвітя України і опубліковані в офіційному ’Інформаційному збірнику Міністерства освіти України*. Для поліпшення структури управління бібліотеками запропоновано і апробовано ’Паспорт шкільної бібліотеки*, визначені науково-методичні пі дрозді ли Центральної освітянської бібліотеки інституту системних досліджень Міносвіти. Основні положення та наслідки дослідження викладено в публікаціях у спеціальних виданнях.

На захист виносяться такі положення:

1. Суспільство в умовах інформатизації ставить перед освітою

і шкільної) бібліотекою, як елементом освітянської системи, нові вимог.; по формування інтелектуального потенціалу нації, забезпеченні інформаційної свободи майбутнім громадянам держави. -

2. Нові завдання шкільної бібліотеки потребують структурно-функціонального. організаційного перетворення II в шкільний бібліотечно-інформаційний центр (ПБІЦ), головними ознаками якого с : документально-інформаційний фонд, який включає різноманітні носії інформації - від паперових до мапинооріентовапих; відповідні автоматизовані інформаційні технології, які забезпечують ефективний по-иук та використання інформації не тільки даної шкільної бібліотеки, але з виходом до регіональних та національного фондів; фахівець, готовий до активної посередницької ролі між інформацією та II ко-

ристувачами.

3. Умовами реалізації нової концепції пкільної бібліотеки в Україні е: усвідомлення суспільством, освіто» визначальної роп питної бібліотеки і інформатизації; узгодження професійного рівня та свідомості шильних бібліотекарів з потребами інформатизації; .налагодження системи державно-громадського управління спільний* бібліотеками та створення мережі наукової, методичної, інформаційної підтримки вкільних бібліотекарів.

Необхідність досягнення поставленої иети і завдань дослідження визначили таку структуру дисертації: вступ, три розділи, висновки, додатки і список використаної літератури. Визначення історіч-ного і сучасного місця та ролі шкільної бібліотеки у первому розділі дало змогу у другому - проаналізувати специфічність ролі цієї бібліотеки як об'єкта та суб'єкта інформатизації освіти і суспільства. Висновок про потребу розробки нової моделі бібліотеки вколи обумовив зміст третього розділу дисертації, в якому визначені основні принципи побудови такої моделі, а умови и реалізації в Україні визначаються в заключении У додатку виїдені: доповнення до Проекту програми "Освіта XXI століття"; орієнтовні тематичні плани та програми навчання бібліотечно-бібліографічній та інформаційній культурі учнів 1-4 класу загальноосвітньої вколи; паспорт вкільної бібліотеки; таблиці аналізу діяльності вкільних бібліотек та інві.

II. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу роботи, викладено наукову новизну, практичну значимість наслідків дослідницької роботи, положення, цо виносяться на захист.

Розділ первий присвячено висвітленю місця та ролі пкільної бібліотеки в освіті та суспільстві. У розділі подано порівняльний I сторико-біблютекознавчий аналіз стосунків вколи та 11 бібліотеки (на прикладі Великобританії, США, Японії, України та інвих країн світу). Автор звертає увагу на еволюція цих взаємозв'язків. Яяцо на світанку історії людства домінувала бібліотека, як берегиня надбаного досвіду, а пкола створювалась при бібліотеці І саме на грунті II фондів реалізувала свої мету та завдання, то з розвитком цивілізації, потребою освіти біяьв вироких верств населення, з вина-

ходом книгодруку, школа почала відокреилвватися від бібліотеки та вдосконалпватися як самостійна соціальна інституція. Інституадіза-ція школи неоднозначно відбилася на взаємовідносинах навчальних закладів та їх бібліотек. Хоча і тепер вхола не могла обійтися без бібліотеки, але основнов виявилася інва тенденція: заснування бібліотек при місцях навчання дітей з домінувчов роллв вколи. Однак, педальний розвиток вколи, поява та поширення вищої освіт» привели до бурхливого розвитку науки, наслідком якого був інформаційний "вибух". Це Я започаткувало нову еру у взаємозв'язках вколи та вхідної бібліотеки, а саме їх взаємопроникнення. Поєднавши зусилля обох соціальних інституцій, икола І бібліотека сьогодні мавть можливість значно підвищити вплив на всебічний розвитої дитини та яа иокливість II адаптації в суспільстві.

1 ДРУГ0МУ розділі вкільна бібліотека розглядається як об’єкт та суб’єкт інформатизації. Аналіз напрямків і рівнів інформатизації освіти та екільноі бібліотеки країн з різний рівнем розвитку засвідчив, цо соціальна динаміка педагогічної діяльності та прискорення процесу інформатизації країни значнов міров визначається надійні стс організації та якістп функціонування інформаційної системи освіти, в перлу чергу, пкільної бібліотеки. '

Автор ввахав за доцільне коротко охарактеризувати специфічність загальносвітового процесу інформатизації, суспільства в умовах України. Це,на його думку, дозволило об'єктивніше проаналізувати і оцінити спрямованість та стан інформатизації оевіти каяоі країни. Співставленій інформатизації українського суспільства з цими х процесами в інпих країнах, дало можливість дисертантові роз-гиити точку зору деяких вітчизняних науковців, зокрема В.Н.Канш-гіна, що Україні непридатний влях багатьох країн - простого, логічного переходу від індустріального до інформаційного суспільства •ерез інтенсифіковане насичення інформацією як окремо! особистості, так і всіх без винятку сфер суспільства з доиомогов нових елемрои-них інформаційних технологій. Перпочерговви завданням напої країни на цьоиу пляху е підготовка свідомості населення до інформатизації через переорієнтацій соціальної сфери на інтелектуалізаці» народу, це забезпечить умови для здійснення технічного аспекту інформатизації - комп’втериації.

Дослідження впливу інформатизації на загальноосвітні) школу таких країн, як СПА, Великобританія, вранція, 5РН, Австралія, Ін-

дія та інзих, надає прано стверджувати, цо проблема інформатизації освіти, вколи - загальносвітова проблема. Крім того, їнформатизу-вчий вплив освіти на нову генерація залежить від того, наспіти вдамся суспільству іпформатизувати саму освіту, а саме:

1) ствердити в освіті ідея насущної потреби інформації для всебічного розвитку особистості; •

2) Інфорнатизувати зміет освіти (цо передаємо поколінням, чому навчаємо?);

3) інформатизуватк освіту як засіб, інструмент інформатизації особистості (як вчимо? чим вчимо? - тобто методику та матеріально-технічну базу навчання);

4) інфорнатизувати документально-інформаційну систему вколи,

тобто вкільну бібліотеку, через яку 1 відбувається процес інформаційного насичення як особистості, таї і вколи. '

Що стосується України, то у нас вже почалась концептуальна розробка інформатизації освіти. Існуючі з цього приводу галузеві документи свідчать про значну увагу, яку приділяє держава цьому питании. Але, ці ж документи та безпосередня практична діяльність дозволянь зробити деякі зауваження та пропозиції щодо вдосконалення процесу інформатизації освіти України.

На нав погляд, вітчизняні автори концепції інформатизації освіти. поспівавчн за стратегіє» розвинути* країн евіту, не врахо-вувть соціальну специфіку України, оскільки надасть перевагу технологічний напрямкам інформатизації освіти, ігпорувчи підготовку свідомості нового аоколіипя до цього сучасного світового процесу. Вагомим недоліком також ввахаєио те, цо проблема інформатизації пкільної бібліотеки, через яку 1 має впроваджуватись інформатизація вколи, навіть пе ставиться.

Таким чином, перед освітоа України поетавть такі первочергові, на погляд автора, завдання; .

1) інформатизація свідомості учні» та вчителів, через створення культу знань, інформації в яколі;

2) аирококасятабна організація та здійснення в вколі інформаційного виховання з початкових класів через прищеплення інформаційної культури (у II теоретичному та практичному аспектах), яка є не тільки каталізатором інформатизації суспільства, але й запобіжним фактором появи негативних наслідків в цілому позитивного процесу інформатизації;

3) створення основи для комп’ютеризації галузі, а саме вдосконалення традиційної системи інформаційного зв’язку в освіті (перо за все, приведення до ладї шкільної бібліотеки), швидкість переробні інформації ь якої можливе та необхідне буде збільшити з допомогою нової інформаційної технології, як тільки в освіті чи окремому учбовому закладі вистачить коштів на електронну техніку.

Далі автор аналізує сучасний стан вкіїьної бібліотеки в світовому аспекті. Порівняння ставлення до взаємопов’язаних ролей шкільної бібліотеки як об'єкта та суб'єкта інформатизації в різних краіімх світу (Австралії, Великобританії, Данії, Нової Зеландії,

СЛА. £?Н. Болгарії, Угорщини, України та інших) свідчить, що сьогодення висуває печед освітянами зарубіжжя не питання мати чи ні пильну бібліотеку, а проблему залучення П до процесу навчання, перетворення II в один з головних його елементів, з метою одержання найбільшої віддачі від цієї культурно-освітянської інституції. Са-ие ця мета і обумовила використання нових інформаційних технологій (ІІІТ) в шкільних бібліотеках розвинутих країн. Там НІТ не заперечує існуванні) бібліотеки в школі, а стають II сучасним обладнанням, яке розширює можливості учнів і вчителів в роботі з інформацією, звільняє час бібліотекарів. Використання НІТ у'шкільній бібліотеці не тільки інтенсифіжус навчальний процес, але, як свідчить, наприклад, досвід СНА. надає більш широкі можливості шкільному вихованню.

Наслідки аналізу досвіду розвинутих країн дозволяють підкреслити: .

- по-перпе. ЕОМ ефективна лише в бібліотеках, де є висохоорга-нізованою традиційна бібліотечна технологія, там НІТ стає новим етапом розвитку і вдосконалення діяльності бібліотеки;

- ло-друге, інформатизація шкільної бібліотеки повинна бути під по*ст‘.Г<ним керівництвом І опікою з боку держави і громадських організацій як на національному рівні,так і на регіональному.

'Безпосереднє вивчення дисертантом діяльності шкільних бібліотек України дас змогу зробити висновки:

1) про неготовність професійної свідомості сипних бібліотекарів до інформатизації, оскільки бібліоїекарі у своїй більшості не урвляоть, що таке сучасне інформаційне обслуговування в шкільній бібліотеці, які завдання та перспективи виникають для циі бібліотеки к процесі інфорнатизаціІ;

2) про реальний стан шкільних бібліотек, який не задовольняє не тільки потреби інформатизації, але й не забезпечує вимог традиційного навчання, по^класної виховної роботи в школі і не забезпечує професійні потреби вчителів, а про загальнокультурні потреби останніх та їх вихованців - вже й поготів.

Проблема недовикористання педагогічного інформаційного ресурсу через невідповідність бібліотеки потребам сучасності ускладнюється відсутністю державних статистичних даних про об’єкт, а такої інформації про зарубіжний дооїд, цо заважав навіть вивчення иляхія вдосконалення шкільних бібліотек. Посилпє ситуація недооцінка цієї бібліотеки самими х освітянами, бібліотекознавцями, на жаль, часто і вщльними бібліотекарями.

Отге. вважаємо, цо ча сьогодні головними завданнями по підготовці інформатизації освіти з найбільп повним використанням потенціалу шкільної бібліотеки е:

1) проведення на всіх педагогічних рівнях політики "культу бібліотеки" в пколі, осмислення ролі бібліотеки педагогічно» гро-мадськіств та учняии як духовної та матеріальної бази навчання, підсистеми загальнодержавної сфе-ри інформаційного забезпечення педагогічної діяльності та як знаряддя, з допомогою якого учні маять доступ до світової культури;

2) підготовка шкільних бібліотекарів до усвідомлення ними їх нової ролі в суспільстві, освіті та школі;

3} вдосконалення традиційного бібліотечного обслуговування в еколі для підготовки впровадження нових інформаційних технологій в шкільну бібліотеку;

4) створення нової моделі вкільної бібліотеки української вколи XXI століття.

В третьоиу розділі подано основні принципи побудови моделі вкільної бібліотеки, пристосованої до умов інформатизованого суспільства. Розкриваючи принципи функціонування, структурування та організації цієї моделі дисертант характеризує перспективи перетворення аиїльної бібліотеки в шкільний бібліотечно-інформаційний центр.

Принцип генералізації інформаційної функції вкільної бібліотеки є фундаментальним для реформації бібліотеки в шкільний бібліотечно-інформаційний центр..

Грунтуючись на визнаних бібліотечної) громадськістю наукозях

працях таких фахівци з цієї проблем», як Д.І.Біюиеиау, М.П.васмль-ченко, Є.М.ЗуевоІ, К.Т.Селі верстової, А.В.Соколова, Н.І.Твліної, автор не вступає до теоретичних дискусій щодо функції бібліотек* хі соціальної інституції, а ставить завдання прагматичного з'ясування фундаментальної функції саме вкільної бібліотеки.

Визначивви за орієнтир гояовну мету вкоїн та П бібліотек* -всебічний розвиток двдинї як особистості - дисертант розподіляє функції вкільної бібліотеки на зовнівні та внутрішні.' Зовнівпі -спрямовані на досягнепнл цієї мети бібліотечними засобаии, а виут-рівні - на забезпечення відповідного рівня самої біблютехи дія реаіізації II головної мети. .

До зовнівніх функцій бібліотеки належать інформатизація учнів та інформатизація вколи (черев інформаційне насичення педколективу)

Інформатизація учнів мас два аспекти: а) інформаційне забезпечення розвитку дитини в вколі. б) забезпечення саме інформаційного розвитку школяра. Пераий аспект мас реалізувати демократичний доступ дитини до знань, інформації з метов інформаційного забезпечення навчаїьно-виховного процесу та негайного задоволення обумовлених цим процесом інформаційних інтересів учнів, цо значно поглиб-лвє розвиток вколярів. Другий (не за значенням, а за порядком викладення) аспект .покликаний адаптувати майбутніх громадян до потреб інформаційного суспільства, а саме прищепити кожній дитині інформаційну культуру, яка в свої чергу складається з виховання культу знань, інформації, бібліотеки, як основних підвалин розвитку особистості, суспільства'; та навчання користуванні всіма видами дхе-рел інформації на будь-яких носіях. Активний характер діяльності по інформатизації учнів через ці аспекти забезпечить, на погляд автора, здійснення інформатизувчої місії епльноі бібліотеки стосовно суспільства через закладення інформатмзаційного потенціалу е нову генерацій.

Ихіліна бібліотека вялиьас на інфориатизаців учнів і через інформатизацію вколи. Ця функція бібліотеки виявляється в інформаційному забезпеченні репродуктивно-повторввального та творчо-оновлв-чого напрямку розвитку вхоли. Шкільна бібліотека покликана організовувати та здійснювати документально-інформаційні вв’язкі вколи з освітянськими управлінням, науков, передової! педагогічнеє практико».

Але вкояа та М бібліотека не поодинокі у вихованні дитини та адаптації І! » суспільстві. Генерйт&ція інфарнаціОноХ функції

ойумовлпг здійснення інформаційно-консультативного II напрямку поде вчителів та родини. Батькам, як і вчителям, потрійні інформаціц_ ні знання 1 навички дія ознайомлення з потоками та масивами необхідної для виховання дней інформації, консультації по координації інформаційного забезпечення учня з умовах вколи та родини, з організації позитивного інформаційного режиму пколяра вдома.

Виходячи з провідної (після родини) ролі вколи в соціалізації дитини, шкільна бібліотека ї перспективі нас стати координаційним центром з питань інформаційного розвитку дитини, оскільки максимально наближена до свого потенційного користувача (до місця його мевкання та навчання); має перевагу безпосереднього контакту з ус і -на головними учасниками виховного процесу соціалізації дитини; бе;-посередньо приймає учасп > наЗголовнівому соціалізуючому процесі -навчально-виховному - июли; мае можливість протягом 9-11 років безпосередньо впливати на формування, розвиток та вдосконалення інформаційних потреб кожної дитини; саме икільна бібліотека мас можливість організувати найістотніяий вплив на читацьке формування та інформаційний розвиток дитини опосередісозано через систему взагао-відносин: бібліотекар-вчитель-учень, біблютекар-батьки-учень, біб-ліотекар-учень-учень тощо.

Проте, генералізація інформаційнім функції цодо учнів та пед-колективу неможлива без спрямування II на самовдосконалення бібліотеки в пколі, тобто на здійснення її внутріяиьої фумгціІ.Інформатизація внутріпньої функції поллгас в інформаційному забезпеченні нового, відповідного'сучасності рівня самоорганізації, самопегуляції та саморозвитку бібліотеки, які виявляються через суттєві функції бібліотечної соціальної інституті (кумулятивна.меморіальна та ін-аі). Крім того, саморегуляція потребує постійного вивчення потреб абонентів, а саморозвиток націляє фахівця на безперервне засвоєння передового світового та вітчизняного досвіду пкіяьних бібліотек; Відповідне до потреб часу вдосконалення всіх цих напрямків внутріпньої функції 1 є уиовоп інформатизації вкільної бібліотеки, II перетворення в вкільний біблЮтечно-інформаційниГ. центр.

Наступним є принцип інформатизації структурних елементів бібліотеки. який подається через обгрунтування специфіки впливу інформатизації на бібліотекаря, фонд, матеріально-технічну базу т? абонента. •

Генералізація інформаційної функції вкільної оіблютеки піт-

ребус 8 першу чергу нового якісного рівня бібліотекаря, його перетворення на бібліотечно-інформаційного фахівця, який усвідомлює своп роль в інформатизації вколи та суспільства, повніств володів інформаційною культурою та иетодикою навчання. Поглиблення педагогічної освіти бібліотекаря потребує не тільки нова для нього роль вчителя інфовмаційної культури, але й необхідність усвідомленого впливу на інформаційне насичення.всіх видів педагогічної діяльності в вколі. Кріп того, бібліотекар, мусить сприяти підвищенню якості викладання окремих предиетів, інтеграції їх один з одним, пов'язу-ванни всього навчання з навколипнім середовищем.

Другий наЯвпливовіпим на інформатизацію учнів I педколективу елементом нкільної бібліотеки е документально-інформаційний фонд.

За ЙОГО ДОПОМОГО!! ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ і похідні функції бібліотеки, ЯКІ фактично налетать біблІотечно-інформаційним матеріалам (освітня, когнітивна. рекреаційна, всі види виховання тощо). Інформатизація фонду пильної бібліотеки полягає у включенні до його складу всієї необхідної для вчителя, учнів, батьків та бібліотекарів інформації в документальнії) формі на будь-яких носіях для всебічного розвитку особистості, адаптації II в суспільстві. ■

Ідеально учнівський документально-інформаційний фонд має бути відтворенням найкращого в культурі всіх часів і народів, цоб донее-ти все це кожному індивіду нової генерації.Принциповим у етруктуру-ваині фонду учнівської інформації с положення про універсальність цього фонду. Це обумовлено тим, цо завдання иколм - навчити самос-

■ Яно вчитися - практично знімає з будь-якої учнівської інформації статус допоміжної, бо чим вириє коло інформації застосовується в навчально-виховному процесі пхоли, тим якісніие кінцевий реаудьтат. . дисертаційному дослідженні пропонується така внутрішня структура фонду для учнів:

- бібліотечний фонд (книжковий, періодичних видань);

- фонд підручників (з часом перетвориться па типовий підрозділ навчальної книги бібліотечного фонду);

- фонд аудіовізуальних матеріалів;

- фонд комп’ютерної інформації.

Подальпа деталізація фонду подається на прикладі структурування ф 'ду для учнів 1-го ступеню навчання.

Документально-інформаційний педагогічний фонд складається з усіх видів педагогічної інформації (науково-педагогічної, органі-

. - 17 -

заційно-управлінської, методичної, інформації про педагогічну практику), ЩО СТИМуЛЯС ПОЯїу НОВИХ ПедагОПЧНИХ ІДЄП, СТВОЗПС НОХ.1ИВОС-ті для формування творчого педагогічного середовяпа.

Фонд інформації для батьків мас відповідати колу пооблем. 40 постають перед батьками у період навчання дітеЯ в як о.11 і "іахову-вати освітній рівень батьків та ставлення їх до освіти дітей.

. Нагальність інформатизації потребуе введення до складу фонду документів про сучасну докорінну реформація пкільної бібліотеки. Саме ця інформація мас вплинути на осучаснення професійної свідомості вітчизняного бібліотекаря пколи для створення ним відповідного інформаційного середо вища в учбовому закладі.

Виходячи з потреб створення сучасного інформаційного сертдо-вища мас бути інформатизоваиий наступний елемент бібліотеки - матеріально-технічна база. У відповідностГдо головних функцій і завдань шкільній бібліотеці потрібні окремі приміщення для обслуговування учнів 1-го; І! та ІІІ-го ступенів навчання; вчителів та батьків; а також службове приміщення для бібліотекарів. Дисертант доводить необхідність розширення приміщення бібліотеки завданнями демократизації, індивідуалізації навчання, потребоп підвищення зручності використання документально-інформаційного фонду иколи, переходом в цілому икільної бібліотеки з позицій інформстатики до ін-формдинаніки.

Цього ж потребує' 1 впровадження нових інформаційних технологій, комп'ютерна техніка яких забезпечить ефективність використання фондів вкільііоі бібліотеки, доступ до регіональних та національних фондів, забезпечить адаптація дітей до неї це за икольних років.

Від вказаних вище змій у-функціях та структурних елементах бібліотеки залежить новий інформаційний рівень абонента бібліотеки, зокрема підвищення інформованості та інформаційної вихованості учнів, вчителів, батьків.

Трансформація бібліотеки в вктний б1 «ліотечно-інформаційниіі центр викликає потребу організації II з позицій соціально-етичного маркетингу, оскільки сь-е такий принцип організації икільної бібліотеки враховує інтереси та'потреби абонентів, бібліотекарів, суспільства. Переорієнтація уваги на інтереси абонентів примушує підкреслити як провідний - маркетинг бібліотечно-інформаційних послуг, який широке розг’януто в бібліотекознавстві. З точки зору інтересів бібліотекарі» та суспільства застосовуються це маркетинг біб-

лютачних'кадрів, маркетинг бібліотеки та суспільний маркетинг (маркетинг ідеї суттєво ва-ливої для суспільства). Всі разом ці види створюють систему маокетингу пкільної бібліотеки.

базуючись на найкрацоиу минулому досвіді пкільних бібліотек України та на сучасному - розвинутих країн, автор пропонує перспективну організаційну модель икільної бібліотеки, яка мас базовими цільовими відділами учнівський та вчительський, а криї того допоміжні. Допоміжними можуть бути (в залежності від фінансового рівня пколи) інформаційно-технічний та бібліотечного маркетингу. В дисертації поданої характеристики головних заздань відділів та умови їх реалізації. Дисертант підкреслив, цо скільки б відділів не існувало, ВСІ ВОНИ ПОВ"ННІ досягать ефективності в роботі при цільному контакті з учнівським відділам, оскільки саме на учнів спрямована вся робота пколи.1

' Розбудова икільної бібліотеки иа охарактеризованих вице принципах забезпечить поступове переростання вітчизняної пкідьної бібліотеки в сучасний пкільний бібліотечно-інформаційний центр.

Ця трансформація мас базуватися на принципі динамічності, оскільки складність моделі та важкий соціально-економічний Сїан України -(іримувуать пукати новий механізм функціонуванні! елементів і постійно регулпвати послідовність їх реалізації.

V висновках викладені результати дослідження,- вияначают. ся умови реалізації шкільного бібліотечно-інфориаційного центру а загальноосвітніх иголах України, пропонується з цісв х метою.регіональні заходи. Підкреслюється, »іо з допомогов інборматизованої* ипльиоі бібліотеки буде досягнуто: асоціальний ефект, який виявляється у закладенні потенціалу інформатизації на перспективу через інтелектуалізаців, інформатизація нової генерації, біекоиоміч-ний ефект, складаяться з більв полюго та ефективного використання педаго'гічного інформаційного ресурсу, який с часткою національних ресурсів країни, віпсихологічний ефект, який полягає в адаптації у чиїп, педколективу до вимог інформаційного суспільства.

За темою дисертації опубліковані роботи: •

1 .Національна книга І вкільна біолютека я;, засіб соціал'зацп дитини //П і бл і отека і бібліотечна професія в умова}, інформатизації сусп?льг?ра: Всеукраїнська науко з а конференція. Тези доповідей.-К.ЛПЗЧ -С.54-5Г..

2.Розв'язання проблем інформаційного виховання у школі І ступеню //

Тези ХХУ літньої наукової конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів факультету бібліотечно-інформаційних систем за 1993-1994 нав.рік.-К.,1994.-С.35-ЗК.

3.Програла роботи бібліотек (співавт. З.О.Серпйчук) //Початкова вкола. -1994. -!*2. -С. 19-22.

4.Орієнтовна програма навчання бібліотечно-бібліографічній та інформаційній культурі (співавт. З.О.Сергійчук) //Іпформаційняй збір-ііяк Міністерства освіти України.-1994.-IJ19.-C.17-26.

5.Пкільний бібліотечно-інформаційний центр //Барви творчості: науково-методичний збірник.-!'. ,1995.-С.

Манко А.А. концепция вкольной библиотеки в контексте информатизации общества.: Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 05.25.03 -библиотековедение и библиографоведение. Киевский государственный институт культура. Пиев, 1995..

В диссертации па опнте развитых стран исследуется взаимовлияние информационных процессов и пхольной библиотеки в обществе, трансформация последней в условиях информатизации. Квторон предло-хени основные принципи разработки подали окольной библиотеки XXI века и условия превращения этого типа библиотек в пкольтше библиотечно-информационные центры. _

Ualko А.А. Сім бсЬосі ЬіЙу Uodal in the Context of tha infornatication of the $ocioty.

Tha Ihasis is bated cn the eijsarianca of tbs dsvelopad ccun-triao. It daals Kith tba inpact of information ргосэ era в on hif$t school libraries and changaa the informatisation brings about in tha libraries» '

lin author rats forth principles to ba applied in ordar to design a modal of ti» 21 ct centuiy high schobl library and preconditions for tfcs trancforEatien of Ukraine в librarian into infor-oation library cantaro.

Кліпові поняття: икЬчіні бібліотеки, інформатизація суспільства

Друк. ІПК ІИ. Зам. І15 Тир,-ІОС