автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:История, современное состояние и перспективы развития арабских национальных библиотек

шпвсиш1 дешвний пюдаут ;сультури

На правах пукопису

РГ6 од 2 2 МАП Ш5

ХЛЯСАМ МАХМУД

1СТОР1Я, СУЧАСНИЙ СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШ'КУ АРАБСЬКИХ НАЦ101Ш1ЬНЯХ Б1БД10ТЕК

05.25.03. - б1бл1отекознавство

I б1бл{ографознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисвртаыП на здобуття паукового ступеня кандидата 1сторичних наук

ншв-1995

Дисер?ац(сю с рукопис

Робота виконана в КиУвському державному 1нститут1 культури

Науковий кер!вник - кандидат 1сгоричша наук, проФесор БАБИЧ Василь Степанович

0ф1ц1йн1 опонснти:

1. Доктор ¡сторичних наук, професор СИРЦОВА Св!тлана ^¡лхаШМвна

2. Кандидат педагоНчних наук СЛОБОДПНИК Михайло Семенович

Пров1днг. орган!зац}я - 1нститут п!двищення квал1ф}кои1 У прап1вник1в культури М1н1стерства культури УкраУни

Захнот дбудеться 31 травня 1995 року о /5*^годиЩ на зас1данн1 спеи!ал1зоваио'1 вчсно!' ради К 01.34.Л у Юпвськлму'державному (кститут! культури /м.Ки'1 в, вул,Щорса,

3 дисертаШсю «окна ознайомитися у б1бл1отец} Ки1'вського державного 1нституту культури /м.Ки!'в,вул.Щорса, 36/

36/

Автореферат кв!тня 1995 року

Вчений секретер спеп(ал1зопано? вчено! роди

КОВАЛЕНКО Н.8.

I. Зсгалмт характеристика робоги.

Аитуальн!сть теми, Нац!ональн! б!бл!отеки с важл»Геики еои1альнкмн 1кструментами. Це основы}, ун!версальн1 616-aioTSKii держав, як! забезпечупть Ух потреби в нанЮналь-¡11« та св1тових документах; пров!дн! установи в б!бл!отеч-них сиогемах краУни, i?,o в!д!грають важливу роль у розвитку 61 блiOTB-tniof науки й практики. НацЮнальЩ б!бл!отеки с ехоЕщеи культурн, мудроет! й пам"ят! людстяа, своер!дною 1 самобутньою пам"лткою культурн, що примножуа багатства Haul Y. I п той ке час, нац!ональна б!бл!отека - це база i джерело онань, 1нформаи1У для навчання i наукових досл^д-день, центр м!жнародних б1бл!оточних зв"язк!в.

Проблема досл}дження нацЮнальних б!бл1отек - одна з важливих у св{товому б{бл1отекознавств|. Це обновлено праг-ненням нац!й t народ!в, з одного боку, до консол{дац!У 'своеУ наийональноУ культури та, э tiraoro боку, до м!жнаи!о-нального культурного "взаемозбагачення. Саме тому проблеми, пов"язан! з д!яльн!стга нанЮнальних б{бл!отек, не лише набувають все 61льпоУ актуальной!, але й стаоть все складными, пимагаять теоретичних роэробок, експерименг1в 1 дискуем. Нац1ональн! б1бл!отеки потребують теоретичного переос-мислення свобК рол1 t Mi спя в систем! б!бл1отек краУни, поглибленого анал!зу i'x сучасного стану, вироблення опти-кальних вар! ант! в орган!зац!У.

Арабськ! краУни займають значний per!он в АзП та П1вн!чн!й Африхс^. На сьогодн! в Л!гу арабсъких дертав входить 21 краУна, як! об"еднуоть едина дертав''а мор а -арабська, сп!льна для б!льшост! населения рел!г1я -

¡слан, культурна сладщина в!д епохи Арабського хилiфату, сшлыйсть ц1лей в боротьб! за нацхональну незалежн{сть. CyuacHi националы!! бгблхотеки арабських краТш акуцулюва-ли в cbo'ix фовдах ^сторичний досвгд багагьох поколЬхь. Нинf вони в символом i обов"язковою умовов культурного в1дродаення арабського народу. В той же час, im пал ежить провгдна роль в 1нфоршц1йному заЗезпечанн1 ncix сфер життедхяльнос-Ti детаави та задоволен:;! духов!шх погреб грэиадян.

Б^льшсть арабських нацгоналышх: бхбл1отек були 3QCHOBai:i пхсяя друге-i евхтоаоi Biiliiit i зараз знаходяться на етап! станозлешй:. Ix 1сторхя*--напрямкя Д1ялыюст! i перспектива розаитку цо но стали предметом сашстЫного i воебочного досл1дження. В арабськоыу б!бл1отекозназств1 виникла об"ек тиопа портеба виичення та узагальнення доевхду функц1 онуван-ня нац^ональних б1бл!отек арабських держав, оцЫкн i'x стану i визначекня таиденц1й подапьшого розвитку шляхом сгйвстав-леиня "fx з ыоделлп сучаоно!" иац! опально °i Giöiii стоки розвину-тнк кра!н. Таким чином, актуалыИсть теми обумэвлена викога-ми розвитку- Teopti" i практики б ¡олг отечно'! справи арабсьних краж.

Об"скто« i дисертащйного доалдаення е нац1ональ-hJ oiö.iioTCJKU / IIB / арабських краш.

Предметом досядаоннл с icToptfl, процес становления» сучасний стан i тенденц!i розвитку 1Б арабських краш - контекст: tCTopsiuiioro розвитку держав арабського caiTy.

Базой для проведения досл1ддекня оброко нац!ональ-Ш üiöiiioToiiii Cijiii та Сгипту, як$ розглядавться як типов! а ацбськску б1бл1оюкоэнавстВ1.

Хронолог1чн! рамки досл1даен>ш охгтлсють пер1од э 30-х рок1п XIX ст., коли почався процео вшшкнення 1 становления нац!ональних о"1бл1отек арабських краж, по сього-дения. Для анал1зу виток!в форьгувшшя арабських НБ залучено катер!алн з 1сторП стародави!х б1бл!отек орабсьного сз!ту.

Розроблпн1сть проблеии. При вивченн! поставлених в дисертацП пнтань автор сгшрався на прац! э загаяьно* теорП розентну нац1ональних б1бя1отеи ИЛ.Тюл{но1', К.Калай-д«1ево!, Дя.С1львестра, Дз. Х.Шра, ИЛ .Рудом)но, П.Л.Беру. Тая, в}доыиЙ б1бл!отекознавець НЛ.Тюл1на провела погли^лв-на досл!дкення типолоНчних особливостей нац!ональио7 616гц отеки на основ! аяал1зу стану нац1оналышх б1бл1отек роз-винутих краУн та перспектив Ух (£ункц1онупгимя, визначи-ла систему типолоНчних функц!й нац1ональних б!бл1отек 1 принцип;) вироблешш ¡ндив!дуальних моделей нац1оналыгах б1бл!отек для окрецих кра!н.

, Канадський б1бл!отекознавець Дк, С1львестр такод працював над иоделлю сучасноТ нац!опальноI б!бл!отеки, яка, на Його думку, мае в1дпов1дати таюш вимогам:

- функцН нац1ональноУ б1бл1отекн повинн1 являти собою еднну систему, взаеиодоповняичи т обумовлвючи одна одну;

- система функц!й нац{окольно! б1бл1отеки повинна розроблятися, роал!зовуватися 1 розриватися як п!дсистеиа и>яцих систем, а спмв: нац1онально¥ б!бл{оточноТ, нац!ональ-ноТ£ та ¡Лкпаро.^лЛ шформацШно!;

- б -

- плануваиня розвитку окремо! функцП нацЮнальноУ б!бл!отбки повинно виходити з сучасного, головного для дано/ крайни завдання в uiR галуз!;

- при вибор! илгх!в розвиязаш1я кокного з иих зав-дань повинн! врахосус&ткоя.три групи об"екти8Нкх факгор!о: потреби кратки с б!бл!отечному обсяуговуванн!; характер поточного репертуару нац!ональних документ!в, в тому числ! Yx нотрадкШйн! фор::« оагальний р!векь розвитку б!бл!отвч-иоУ спризи ycBiTl. Уважло сивчення дисертантом модел! Д5.С1льаесгра обновлено тии, во i'Y намагаються впроваджу-ватп паи!окальн! 6fo"-ii отеки С гипту, Cfpi'i, Тун icy та ttanoc арабоьких к pain.

Для обгрунтування теоретичних, методолог!чних i мето-дичиих основ доел!дження широко викориотано тькож науков! праа! украУнських б!бл!отвкознаБи!в - В.С.Бабича. Т.К.Сел!-aepctOBOi, М.С.Слободкнкка, A.C. Чачко, а також заруб!жнгас вченюс - I.Багрово*, Б.Каневського, Ы.Карташова, В. f Су рта, К.Леманна, H.OctnoBoi, Г.Цушпяиа та !::.

3начну наукову и!ни!сть для виса! тления 1сгоричного розвитку нацЮналъних б!бл!оток арабсьних краКн становлягь роботи К.Абрамоза, А.Глухова, 6.Дконсона, О.Доревицького, А.Кавдана. T.KiEcap, Л.Jltiiiisa, Г.Масперо, Цуханна Абдуыа-льмаж!д, Ноуфаяя Хам1ля, Л.Одиноко!, Абдуллат!фа Суф!, О.Тала-лак!ноХ, Дк. Томпсона, Аззаяда Хаб!ба, Хамад! йсаымед Махера, Касеиа Х!кмзда, Ал-Хомс! Аска, А. Хал!дова, Ди.Х.Ш!ра та !ü

Осиислениэ доел!д.фтзако? проблекя в соц!альнс-ф^:кц!о-нальноку 1 орган! всщ1йг:ому ссяектсх еярияли поясаи-

ня, аиялоден! б!бл1отекознавцями Л.. Аверчл>ювиы, М. Аманом, М. Амбарцуияном, С. Гр1еи, Л.Голобуцьким, С.Жлудьком, А. Ксрн1енкои, К. Льотовоп, В.МонтШлофои, I.Назмутд1но-еиц, 0. Лонптовського, Ю. Столяров»«, Дк. Чендлерои та 1н. СсоблнтШ {»терес дисертанта викликали публ!кац1!, ща е.исв1тлевали процэс становления нац!ональних Сйбл! отег УцраТни та Рос11, а такая матор1али дискусН з проблем нац1ональних б!бл1отек, яка вшшкла на сторонах спзцЬзльно! пер! о дики цнх краж.

Для виэначення илях!в 1нтенсиф1кац{ 1' д!яльност1 нац!оналышх б1бл10Т0к арабських краУн на основ1 впровад-коннл нсвих !нформац1йних технологий та прогресивних форм оргал1зац! \ роботя використало прац! Л.В1слового, У.Плберта, Дх. Еванса, В, Шкк1иа, А. Нестерова, Ы. Слободпника, Н. Ску-рово!, К. Тараканова, Н. ПИндряевоУ та 1н,

Дисортантоы такоя було вивчено I винористано иатер!али досл1джень, що проводилися п!д ег]доп ЮНЕСКО -"Б{бл1отоки краХи Сходу " / 1973 /, " Нац1ональн{ б1бл!о-теки з державшие 1 «¡жнародккх б£бл1отечно-1нфориац1Йних системах" / 1985 /, м1яиродно1 конференц!¥ "Нац1ональна б!бл!отека в *итт1 сучасного сусп1льства" Д1осква, 1991 / , сем¡нар!в 1 парад з проблей консервац!I 1 рес-тазрацП б!бл1отечкиг фоид!в в нац{ональних <51бл1 отеках /1900/, планувашя нац!ональних б!бл1оточних систем /1975/, д1ялън1сть цубл!чних б!бл1отек / 1972 /, рукописных книг Сходу / 1967 /, теор{I I практики орган1эац1Ч системи каталога нац1она,т.но1 б!бл1отеки / 1983 / та 1н.

Ду.еральноо базой досл!лдвщ;я, перщ за все, буди иоркатиг.н1. документ;: а- 6Мл1оточнзТ с^па^н, ш.укез1

роэробки, статистичи! маторхали, результат» соц!олог1чних досл1джень, поточна докуменгац(я нац1онольнлх 616л10тек арабсышх кра'ш. В процес! доел1дяення дисертант опрац&-вав фовдк ЦНБ 1м. Вернадского HAH Украпм, Державно"! вторично! б!бл1отеки УкраХии, Нац1опальноi парламентськоХ 616— л i отеки Украши, Б1бл1стоки Коягреоу / СЮА /, FociítcbKoi' дер-жавноХ б!бя1отэки, Нац! оналышх öiösioTeii CipiY in. Хафез'а Аоеда та аз-Захор!'{, бгблхотаки КиУвського дерасавного íhc-титугу культура, б1б>потзкн Даыаського ушиерситету, apxÍBHi ыатеркъчи Ихк1стеретза культури та Шп1стерства рел!гП Ci-piiiCbKoí АрабськоХ Республ1ки.

Вакливиы даерелом з досл1дгкувано1" проблеми булн cncqiEUbHi пер1одичн1 видения: "Бяллетень ЮНЕСКО для библиотек "Еурнал ЮНЕСКО по информатике, библиотечному долу и архивоведению "ÍZ/VfSCO copyright \Sa£Pet¡n « , "/FL/1 gournai . «¡cíe Information iuiiet>n

"Библиотековедение и библиография за рубеком и, "Библиография " "Библиотековедение " , " Научные и технические библиотеки " , "Б;бл1отекоэкавство f б1бл!ограф1к " , нБ1бл1о-течний в i сник ", " Украшська культура " та in.

МатрдояогЫ i методика досл1дхення. Основшш методой Д0сл1Дження стаз nopiвнялыю-типологiчний анал!з, пкий поредбачав . аная!з д1яльност1 нац1онолыш б!бл1отек арабських краХн у т!снону вэаенозв"язку а сучасшши тенденц!ями розвитку aapyöisHHX HB. Дисортантом вкэначе-но структуру ыодел! сучасноХ ИЗ, яка являв с обоз систему тшюдог1чних фуикцШ ИБ, зскрема:

- максимально повнв комплектуccrn« t эбор1гй»:ня

- 9 -

в1тчизняшх та 1иозешшх докукент1в;

- стпорешщ б1бл1ограф!чних джорел;

- обслуговуваннл спожипач1в документами, б!бл!ограф!ч~ нор та фактографчно» 1нфориац1сю;

- наукова i методична допомога б2бл!отека«;

- участь у всесв1тн1х програмах б{бл!отечного сп!в-роб1тит;тва.

Пор!о!(яльно-ткполог1ч!Шй анал!э доповнаеться ícto-риздю-генетичиим методой, який дозволив виявити cniльно i особливо у розвитку нац! ональних б i бл i отек арабських кра1'н. В днсортац!i такos викоркстана методика системного п!дходу, статистичн1 нетоди вивчення та узагальнення.

Значну допомогу автору в досл!дкенн1 проблеии падали спостережелня за роботою колектив!в в{дв!даних б!бл!о-тек, бес!ди з пров1дгааш спец!ал!стаии в галуз1 бхблхотеч-; hoí справи р!зних кра'ш, кор1вниками б!бл1отечних та 1н-фэрмацШшх заклад1в Укра1ни, Cípii, Египту.

Мета i завдання досл{дкання. Метою досл!досеиня е в1дтворення цШсно! картини виникнення, 1сторичного t сучасного, стану нац!ональних б1бл1отек арабських краж та обгрунтування перспектив 'ix функц!онування.. ЕИдпов!дно до мети дослгдження було сформульовано loro завдання:

- виявити соц14льно-еконсм1чн1 та культурн1 передуиови вшшкнення нац1 ональних б!бл1отек в арабських краУнах, вив-читя фактрри, цо впливавть на íx. генезис та еволюц!ю;

- визначити i дослхдити cniльно та специф!чне в д!яяь-ност! нац!ональних б1бл1отек арабських крахи;

- проаналхзувати ochobhí етапи розвитку арабських на-ц!ональних б!бл!отек на приклад! C-ipií га Египту, локазат.1

niii ни íx функц!й в контекст! tcTopimoí i соц!окукьтуркоК ситуац1i;

- визначити сучасн! завдшшя i перспективи розвитку нац!омальних б!бл!отек арабських держав;-

- виробити рекомендац!.? цодо гдосконалення д!лльаоет! арабських нац!ональних б1бл!отек.

Наукова нооизна досл!дз:ення в тому, що воно с, по-сут!, перший коиплекснии досл1дженпям icTopi'i, процесу становления, сучасного стану i тенденц!й розвитку нац!окалышх б!бл!огек арабських кра7н. Дисертантои виявлв-н! i проашл!аован1 пэредумовл винккнення арабських HS, а талон факт api:, як! впливають на i'x розвиток. В робот! подию пор!вняльну характеристику шщ!ональннх б!бл!оте!Е, аиэначьнс i'x сп1льн! та специф!чн! риси. На основ! вивчення, анализу та уэагальнекня з!браного фактичного матер!алу в ди-сертацП показан! эмйш функц!й кац!оналышх б!бл!отек в процос! íx розвитку. Створеиия фонду арабських . документ!в розглпдасться автором як головне заедания нац!снальиих б!б-лi отек регiому. Лри цьоиу встановлосться тотонн!сть понять "арабський фонд " 1 "нац!ональний фонд" для НБ арабських держав.

Залучення широкого кола дхорел, !сторико-культу-ролог!чний ешая!э д!яльност! арабських • Ш дозволили дисер-танту сфорцуяввати ix основн! эавдання í визначити перспективи подальшого функц!онування. Робота вводить в нау-ковий об!г нев!доа! факти з icroplí виникиегаш ! розвитку кац!оналышх б1бл!отек арабських кра¥и, узагальнэе дан! С16«! отечно i статистики, вияздяс ефектис;:! фз$иа í котодн д!яльност! НБ.

11а захивт нкносяться так} положения:

1. Яормування няи1оналыгах б{бл!отек с хсторнко-куль-гурним п!дсумхсм розвитку б!бл( отечно? справи в арабськкх краТпах. Арабськ! нац1снальн1 б!бл}отаки зум!ли зберегти 1 викоркстатк кран! траднцН б1бл!отек античного св!ту та Араб-ського хач1|}вту, Оеобливост! 1сторичного розвитку арабеысоК

• деркзвиост! обумовклн спеикфиу становления наи1ональних 616-л1отек, яка орган!чно пов"язана э основшши разами еволи-цН арабсько'1 хулм-ури.

2. Пор1вняльниП янал!з д1яльност! нацЮнальшк 616-л1отек з модаллп сучаско'/ нац!опально! 61бл!отеки св!дчить, що арабаысим Щ в т!Я чи 1ни1й ы}р! притаманн! функц1У наШон&ль-нис б}бл!отек розвш!утих кра?н. Пр1оритетнкщ е: вичерпне комплектуяання фо!«1в нац1ональноГ друкованоУ продукц!?; инб{ркове кошлектувашш [ноэеншк документ {в э урахуванням потреб краКн та запит!в громадян; створення джерел нац}о-¡,'ально? б}бл!ограф1чноУ 1нформацН; прагнення до м1яшарод-ного сп1вроб1тництва. Специф1ка напЮналышх б!бл!отек обуыовлена конкретними соШгдьно-еконоШчнмет, 1сторико-культурними 1 пол!тичнимл реал1ями.

3. Перспективи розвитку иацЮнальних б{бл1отак араб-ських кра'1'н визначаються тевденц!ями гуман1зацН та 1нфор-ыатизацП сусшльства, прагненням до нац! ональио! культурной консол1дац11 арабського народу, максимально повному задово-леннзо 1нфорнап1Пних потреб споживач!в на основ! впровад-ження 1нформац1йних технолог!й, прогресквних форм орган!-зацП д1яльнаст} б!бл1отек, участ! л м}жнародних б!блЮтечних програмах.

Практична значим!сть досл!дкення. В результат! проведеного досл!дкення поглиблен! та збагаченг icnyö4i уяв-леиня про розвиток арабських нащональних б1бл1отек. Визна-4öHi перспективи ïx функц1онування, тездешщ в упparai nui та плануванн! 61 бл1 отечно!' справи даного perioiiy. Вироблен! на основ! наелiдкin дисл1дкення пропозиц!У i рекомендацй" щодо вдосконалення д(ялы;сст1 наШональних б1бл1стек арабських краУх будуть передан! в МпНстерегво культурн Gipíйаы-oï АрабсыгоУ Гесцубл!ки для шкористання в прийнят- ' т! упраилшаькнх р!взнь та иог^ливого впровадкення ïx в практику роботе б{бл10тс;с.

Насл!дки доелгджекня ыо:«у?ь стати вих{дноп базою для подальшого вивчення проблем!, використовуватися в систем! п!^готовки i п^двицення квалЩкацП' б!бл!оточних кадр!в, при розробц! навчольних пос!бник!в, профес1йно-шробничих i наук о ¡; о-п о пуля р них ввдань.

Узагальншш та bhciííтлення ев!тосого досв!ду функ-цЮнуваиня HB, прогреенэних форм i мз?од!в б!бд:отечно! ро-боти на оенэз! !нфорг,<ашйнкх технологий бгбл}отечного маркетинга буде сприяги суттевим змгнам у д!яльност! наи!она-о льних б!бл!отек арабських краУн, Ух наближонни до р!вня НБ промислоао розв.шуткх краУи, цо в свою чергу, допоюко роз-шгеку ï:* си i opoöi тництеа на взаемовиг!дннх удавах.

Апробаи1п лисертап!?. Основаt положения досл!дяемня обгоЕорэвалисл на зас!дашшх кафедр б!бл!ографэзиавства та !нфор*>ац1{!них pecypclo, !сторП, кауково-тохн!чкоУ 1ифор-тцП, цузсезковство КД1К, щор1чнкк oeítIo наукових гон-

фвронц!ях професорсько-вихладацького складу та асп!рант1в !нституту /1992-1994 рр./, ВсеукраКпськ1й пауков!й конфе-рзнцН "Б1бл1отека 1 б!бл!отечна профес!я в уновах 1нфорыа-тизац!* сусп!льства" /Ки?в, 1993/, Шжнародн!й науков!й конфзрснц!? "Автоыатюован! системи 1н^ор«ац1йно-б1бл1 отечного обслуговування " /КиТв, 1994/.

Насл!дки досл!даення викладено в чотирьох публ!-

кац1ях.

Структура дясертрн!К Дисертац!л скдадаеться з встуиу, двох роэдШв, отсновк!в, списку використаноУ л!те-ратури, додатк!и.

2. Коротки!} зм!ст дисертап!'/.

У вступ! обгрунтовуеться актуальнЮть теми, визначе-но об"скт, предмет, хронолог!чн! рамки, проанал!зовано сту-п!нь досл!дчення проблеми, охарактеризовано джерельну базу, методолог!п 1 методику дисертап!I. Сформульовано мету, зав-дання, наукову новизну 1 практичиу значим!сть роботи, положения, що вносяться на захист.

Перший розд!л дисертацГг присвячено висв!тленшо становления та сучасного стану наШональних б!бл!отек араб-ських краТн. Дисертедт вважав необх!дним розглянути дану проблему на тл! {сторичного розвитку арабських дергав. В перяоку параграф! розкризанться ¡сторико-культурн! передумО' ви виникнення ! становления нац!окальних <51 бл! отек в арабському св1т{. Анал!зупчи стан розвитку б!бл!отечноУ справа, автор оеобливу увагу прид!ляз б!бл!отекам м!сг -держав Шр!, Угар!т, царськ1й б! бл! отец! в столиц!

Лсс1рН-ШневН, великим ккигосховищам сгародаьнього Египту, 0лекс.андр1йськ!й 61 бл!отсц1 як центру культурного життя стародавиього арабоького св!ту, основ! Олександр!Нсько! епохи. Охарактеризован! склад та срг£ш!зашя ||овдгв даних бгбл'оток, джервла гг. комплектуъання, матер!альн! нос!!' гнформацП та способа иборхгання документ^, Дисертанг П1Дкресл»о ниязШсть профилю кошшечтувания фоцд!п в стародавне арабських б!бл!сгеках.

Насгупкий етап в розштку б!бл1отечно1 справи арабських краы пов"язяний з угворениям Арабського хал^оту /I ст./, який валику уиагу прид1ляв створенню багатого 1 р!знсман1тиого фонду культури 1 науки. Привата! б!бл!отеки правигел1в, духовенства ! счених еволющ онували до б!бл!отек "будинкЬ)-жкття" - свсзр1дних акадеШй т!в'1 епохи, б!бл!отек устаноп та учбозих заклад!п. Спочатку сингал 1' пу£>л1чних б!бл!отек Биконували б! Сл!отеки нь^этей. Дисертанг характеризуя три основнкх ткни публ1чних б1бл!отек в Лрабському хал!флт!: I. Байт аль-х!кма /Будинок мудрое?!/, як! 1'•чувал и до 10 ст.; 2. Дар ель-!льм /Будинок науки/, як! фуикп!онували в 10 ст.; 3. Прияднан! б!бл!отеки, як! ство-рчвалися при школах, ызчетях, мавзолеях, л!каршк I трчма-лн широко розпоисюдгення на початку II ст. В робот! вказу-егься основна б!дм1нп!сть б!бл!отек типу "Дар альЧльм", а саке: (х педагог!чна д!яльн!сть. Естпноплювтьсп, шо вперие в !стоп!! б!блхотечно! справи враби використовували б!бл1огекк для розпоЕсзда.еиня ф!логсфськгос I рел!г№гах !дей ть вчзнь. Розг;;лкут > аавда.мш сирадыоаКшсс арабсшк публ!чнях б!бл!оток; склгу;» система кяасиф!;:ац! 1 та ссног,-

Hi джерела поповнонкя Yx фовд1в, покрсма, переклздаиыса tt перешсуватьна д1ялы!}сть; .^ор.ми i метод» обслуговувзннт чктач!а в бКЫохвкох } т.п.

Насл{дки проведеного 1сторико-геистичного' шшп -яу розвигку бИл! отечно: справи в арабськнх краУнах дозволили орзбитн висновок про ¡скування об"акт!'.йшсс соц1ально-по-л}тичних та 1сторшсо-культурних псродумоз шникнепия ' • станоплення няшональтгс бгбл10т«к в дано.му pericnt. Автор вкзиачаз насл{дувашт -тр<1лиц1й б!бл! огст; античного стту í середньов!чних арабських держаз у д:ялыюзт1 сучасних арао-сьшсс наигснпльиих: бгбл^тек. Av.поптузчи улагу на пров!д-ному энзчсшй прабсмсих б1бл1отек зп: сошалышх íuctutjtíh для роззитку аеабеько! культур« Í науки, дисертант шдмгчас Ух апачний внпзок у ев'тову 1стор1ю, respira i практику 61 бл i отечноУ спрла;:.

В другслу параграф дксертзаГУ подано порЫигль-ну характеристику арлбських iwní ональних Й1бл1отек, kotpí п.'„ сьогодн! '(унхц}онують в IG л 21 арбських дерупв. В1дэнача-итьсп, що в дечких краУнах йугаапонуять по одна, а дв; нагло-налый бхблготеки, як наприклад, в Марон» i дэ недавньсго часу в Cipii'. Aüanisyxm обслг i о глад фошиг прзбсысг" наи1о!тлы»к б!бл!отек, в дисертаиП вказусться, шо ло.чти 6ítíiioro4hi фонди мапть нашснальш бгбл{ отеки Grimry, Алх1~ РУ. Тунiсу, С1 рi i, ¿Ивану, Марокко /1-2 млн. том1з/. К ¡ищи; iffi обсяг" fioiwy складке близько ICO ;;tc. tomIe» Е[ор1чний прир'о? б i б i i от эчшгс '¡оцдЬ; кзн! оналынсс б{бл!от?к незпапняВ о причин no^ocv-TUboro розштпу кцазн'лчоУ спряги, сцутрЮТього ! ыЫюр.-!Д!1с>го н:шгоос'м1ну, леф1г,лту ксггхг> «т

пртдбакш: «чпч'н, висок; bus! ул кяу<0«ан.7 лгс^-тгйю > ,

В фондах багатьох НБ знаходяться багат! колекц!I стародавне рукопис1в, монет, нац!онаяьних костюШв, гравюр, партитур тощо..

Основною функц!са вс!х арабських нац!ональних б!б-л!отек е- фораування 1 збер!гання фонду нац!опально! дру-хозано? продукц}I, яка лише в II краКнах забезпечуеться законом про обов"яэковий приыхрняк. Однак, нав!ть каявн!сть правового регулювання не аабезпечу0 иентрал!зованого надход-женнл обов"язкового прим!рнпка в НВ через недоеконал!сть законодавчого Еир1шения дано! проблема. Висв!тлюючи питан- -ня ретроспективного дококплектувашея 'фонду нац1оиальноУ друковано! продукц!, автор встановлюе тотоя;н!сть понять "арабський фонд" ! . "нац1оналышй фонд1 для наШоНадьних б{бл!отек арабських кра'1'н.

Спецкф!ка коотлектувення ¡ноземних документ!в виз-начаеться !сторичтш розвитком ксяшо! окремо! арабськоУ держан!. За амхегем !нозешкх видань фенди арабських НБ ыожна розд!лити т ун!версальн! та спец!ал!зован! /нацрик-лад, НБ Алж!ру/.

Значну увагу в.дисертацГ! прид!лено процесу становления нацЮиальноУ б!бл!ограф!чно! д!яльност! в арабських крашах, який починаеться з середини , 50-х р. 20 ст, В!дзна-чавться, ио валике значения для сгворення нац!ональних б!бл!о-граф!чних центр!в ! центр!в наукоЕо! !нформацИ мали се-«¡нари, народи ! конгреси а дано! проблеми, орган!аован7 п!дег!дса ЮгЕСКО. На сьогодн! б!бл!ограф!чний обл1к (¡азонально! друковано! продукц!! зд!йсшо5ться в 12 арабських краГнах.

Диеертант такеяс характеризуй д!яльн!сть араб'ських НБ щодо обслуговування сподипач!в документами та !нформац!еп. Вксзусться, що рпд каи!ональних б1бл{отек s центральшмк пуб-л!чнш.!и б!бл{отеками ! мають мережу ф!л!ал1В /наприклад, НБ Египту i Марокко/. Boini коорцинують роботу !нших б1блготек icpaïHK i надаэть ïm методичку допоыогу.

Таким чином, пор1внлльний анализ д1яльност1 * араб-ських H.nuiональних бi6.nlатак з моделл» сучасно'1 нащоналыю!' 616л!отеки, св!дчигь,- с;о НБ-арабських кра'хн в т!й чи insiifl Mipi притаманнх bcî тпполон!чн! функцГх. Сп1льнш.ш для всхх арабеьких Ш е: вичерпне комплектугання наш опальней ApyitCTîanoï продукт ï; вибх ркове комплектування iH03ei.w!ix документ!в в зэлежноот1 в!д .фпюнеових можливостеЯ i вибракого проф!лю фонду !ноземних видань; створення дже-рел гешхоналыш'х бЫл!ограф!чнох шформапГх; обслугэвуван-ня споживачхв документам! i бгблхографхчною ^фор.мацген.

Визиаиаючк националы!! 6t6-niотеки Giptï i Сгипту як типов! в арабському б!бл!отекознавстп!, диеертант з тре™ Tbotty параграф! детально розглядае i сучасни!! стан данчх нац!ональшк б!бл10тек.

Национальна.бхблхотека бгипту - одна з найстар!ш:1х ярабськкх НБ - була засновапа в 1870 р. Статус нац!опального книгосховища вона отримала в 1930 р., але ni е.-.я лип-невох револвпх! 1952 р. була реоргапхзована на нос'.ос засадах. ПриЯняття рзду законодавчих акт!в сприлло вирхпенни проблем обов"кзкопого прим!рника нашонально'х бхбл^граф^чио! д!яяь-hoctî. В дисертяшеному доол1дзе!ш! висгЛт.'.язтьоя структура КБ Сгипту, сбоях1, склад i юкхи комвзстушнья 6t6aio-тсчного фоiUO'i спэсоби його розкритгя ! популярной! Y,

- 10 -

1Цбл1огра<Ычна д1яяыЦеть £гипетсько? цац!опально? б!бл!о-теки, робота НБ по о"! бл! отечнсиу оо'слугсвуванн» населгння. Шдзначаегься, гцо нин! ¡Б Сгипну с нац!ональким книго-сховкщем кра'и'пп, ценгром нац!опально! б!о*л!ограф!?, м!кна-родкого к!!игооо'м{ну, нац!ональнкм архивом, центрально» цуб-л!чкол б!бл!отеко».

Спег<иф!ка иац!оналыю? о!бл!отеки С!р!? полягас насаипзред я тому, що тривал! роки функц! ? ¡¡Б вкконуваяи два взаемодопошозач! кннгосховища: аз-3ахер!я в Дамаску I Дар кутуб аль-Ватан!я в Халеб!. В дисертаи!? детально роз-глякасться !стор!.ч створення цих О'!бл!отек, анал!зуегься 1х функц!опальна структура, основн! показники д!яльност!, склад ! орган!зац!я б!бл!отечного фонду тоцо.

3 розвктком б!бл!отечно? справи в С!р!?, реал!за-и1 сю мгжнародшк б!бл!огечнис про г рам вже на початку 70-х р. XX ст. почали в!дчуватися недол!ки в дгяяыюст! даних б!бл!о-тек ¡додо зд!йсноння ниш функц!й нац!онально? б!бл!отеки. За р!шенням уряду С1р!? було побудовано ! в!дкрито в 1983 р. {!ац!ональну б!бл!отеку хм. Хафеза Асада в Дамаску. Ц!лий ряд законодавчкх акт!в регламентуо д!яльн!сть с!р!йсько? нап!опально? б!бл!отеки, зокрема, визначае завдашш ! функц!? НБ, структуру ! чисельн!сть б!бл!отечного штату, вир!шуе проблему обов"язкового прим!риика. Основниш напрямкаш д!яль-ностх НБ С!р!Г о: комплектування фонду в!тад;зняно? л!герату-ри, в тому числ! рукопис!в 1 стародавн!х !сгоричник докумекав; придбання !иоземних документ!в, насамперед про кра?ну; придбанкя книг, виданга с!р!йськими авторами за кордоном; каталог!зац!я ! класиф!каи!я документ!в, що над!йзли в фонд б!бл!отеки, ?х розпод!л в !нш! б!бл!отеки; п!дготовка

t видання 6i6>itcrpr4'ivHoi шфоркац!i, зокрема национально'!; науково-досд1дна робота в галуз t б1бл1отекознапства i б]бл1о-графознавства; п1двищення квал1ф!кацП б1бл!отечних прац!вни-Ktn краЛш; виконшшя функц!П центру Mlra6i&ii отечного абонементу та ы1кнародного м1кб!бл1отечного абонементу, а також центру нац!онально! документац!I та ¡н'юриац!i; координа^я д!яль-hooti б!бл!отек крайни.

Дисертант характеркзус основн! показники д1ялытс-т! нац i опально!' б!бл!о'1'Зки краГни . за 1984 - 1993 p.p., склад !' способи розкриття б!бл1отечного фонду, форми !• мзто-ди б!бл1отечного обсяугоэування, 6i6niorpa$iuHy д!яяьн!сть б!бл!отеяи. Детально висв(тлено доевхд створе!шя в Cipii cacTGiiH нац!онально1 бгбл!ограф1чно! iH.Jopuaijti, якнй на думку автора, сл!д врахувати-в процос! виробле!шя загалько-арабського проекту орган!зацП поточно!' i ретроспективно! нац1окады1о! б!бд!ограф! i арабських документ!».

На основ! цього зробяено висновок про прагнгн-ия НБ CipiY iUc Зафеэа Асада в!дпов!датн сучасн1й моде-л! национально! б!бл!отехи, я:асно зд!Ясняпати сэо!.функ-ц!| I виконувати поставлен! перед нею завдання. Цьсму сприяе дераавна политика в галузi культури i 616л!отечно? справи зокргма.

Роз я ¡л другий дисертац!'! лрисвячено розкриттю перспектив розш1?;су нац!ональних б!бл!отак арабських кра!н0 Азтср в!ды!«гае, ¡цо тенденц: !' роэзитху naitf ональних б!бл!отэк нэроэрквко нов"язан! з злроваджониям в ix д!яльн!сть нов их ЁнфоркацШшх технолог!йс Як пошиЯ крок на сляху 1нфор!1атйзац! i арабських краж роогллдястьоя створе!!ня

национальноY службы НИ. Лная!зуються труднощ], «Ki вшш-кають на етипах обробки д!тератури: ¡Ндсуписть регулярного видоння nociÖHHKlB б!бл!ограф!чно'1 шфориацгi; необхгд-HicTb суттевих зи!н традиц!йних на автоиатизоваш систеки обробки i пошуку !нформац!1, си стой класиф!кац1 J докуиент^в для идаптацП Yx до м!сцевих уиов та моаних особливостей арабських KpaiH; в1дсутн!сть ефоктивного зв"язку з спожк-аачаии через кош"ютерну неграмотшсть населения; низький ;йвень MaTepiaubHO-TexHimioY бази i nporpaimoro забезпечен-ня то-до. Разом а чт, а дисертац! i висо1тлшться досягнення арабських спец1ал1ст1в у BHpiaieraii проблеии !н$ориатиза-цП кра1'ни» розкриваеться !нформац!йна д!яльн!сть Бгмпетсь-кого национального документального центру, Центру наукових досл1джекь в Дамаску /Cipia / i Нац!опальноi б!бл!отеки Cipfi". Анал1зуичи структуру t функц! Y в!дд1л!в. HB ClpiY, як! займаються проблемами коин"ютер!зац!Y б!бл!отек краУни, роботу НБ по створешш автоматизовано'/. ыерем! б1бл!отек ун!верситет!в Cipi'i ! державно! автоыатизовано! систеии б!бл!отек та !нформац!йних цектр!в, автор розкривае значения досв!ду автоматизац!i б!бл!отечно-.б!бл!ограф!чшх процес1в в G!p!i для перспектшзи створення загальноарабсько'/ 1нфор-нац!йноТ систем« А?АЦ£ТА8. Дисертантои зроблено висновок про* ¡снуванця в арабських KpaYnax об"ективних передумов для розвитку прогресивних бiбл1 отечно-iнформацiГших служб, як! доц'тыю створювати при нац!ональних библиотеках.

В другому параграф! висв!тлветься участь на-ц!ональних б!бл1отек арабського св!ту в м!кнародному б!бл!о-течному сп!вроб!тництв!. Наголошусться, що основою для створення BCccBiTitboY системи бiöл(отечного обслуговування о програца "Нац!опальна !нфориац!6на система" /НШС/, зд!йс-

нення як си передбачае максичальну доступн1еть ¡нформацй" для вс1х потепщалы«:.; спожипач!в. В рамках концепцП ИАТ1С нац1 опалый б!бл1отеки окремих краж повинн! зд1йо;го-вати кер{вш:цтво б1бл1отечн/.и сектором (фограыи, брата активу участь в плануванн! 1 всеб1чному розвитку нац!ональ-них шформацШшх систем, вдосконалеш(1 функц£ онувашш м}*ша-родних систем т|оряацП. Для внр1шешщ цих оапд'ань но-обх!дниЙ прибдизно одняковий р!вснь розвнтку национальных б1бл!отек, цо визначияо основн! напрямки допоноги ЮНЕСКО арабсынш краУнам п галуз! б1бл!отекознавства. Дисертантоа розглянуто ракомендацй' м!жнародних б{бл!отечт(х оргон1зац!й, прийнят! на парадах з даноУ проблем» 1 спряноаан1 на здос-конале.чия Д1яльнаст! Ш краУн, до рсзвиваяться.

В дисертац$У подало детальну характеристику еу-часноУ П1*юриащ йно'/ структур?! араосышй краУн, яка скла-даеться з трьох ланок - б1б,<иотэк» служб доку«снтац1У та ¡нформэц} У, арххвних служб. Особлипу у вагу прадлено дгпль-ност! Департаменту документа^ У та 1нформац{У Л1гя арабсь-ких держав з питань освхти, культури I науки, якиП мае стати ддроы шформацШюУ изреях арабського рег!ону. 1нтерэс викликае тикоя досзгд зберггшшя, обробки, реставращ У 1 ор-ган!зац1У доступу до матер¡ал¡в Iнетитуту арабськнх руко-пкс1п. Дисертант вказуе на характерн! рнси . ¡нформшийноУ 1П].раструктури арабських краУн, я;й ускладнюот;. реал$зац1ю ггрограни 11ЛТ1С: р1зне в1дс'мче п1дпорядкування I ф1наисуаан-ня 1нформац1й1«1х усталой, яке вплизас на ганеральнэ г.ла-нузання розвитку нац*ональних ¡нформм^йлих: енстеи 1 значения в них онреких служб; недостатиьо ч!?ке розмежування эавда!& I функц1й, »«значения зобов"яза,*!ь окрсиих ояпионт1р нав'ональчик скс?с:<:. Аяцентуючм уоагу на од-

ному з головякх сзздань ярэ1>\ь«! НАТ1С - створэшп су куп-

иого фонду докуызнт!в для гроыадського користування, автор рсзглядас д!яльн!сть Б1бл1отег:и Генерального секратар1ату Л1ги арабських дердаэ, яка з 1963 р. збирас обов"язковий прнн!рник араб с ьк о'! друковано? продукц!? 1 складае П зве-дений каталог.

Таким чином, нац!ональн! б!бл!отеки арабських краХн беруть актив!гу участь в ы!кнародноцу б!бл!отечноцу сп!проб1тащугв! а рамках програш ШЕСКО, 1ФЛА, ПСА. та 1и. Вони мають стати центрами над1ональних 1нформац!йних систем I ланкою, що зв"язуе з м!киароднои 1нформац!йною системою.

Розглядавчи в третьоцу параграф! шляхи вдоско-налешм д!яльност! арабських нац!оналышх б!бл!отек , дисер-тант в!дзначае, що в сучасн!й 1нфоркац!йн!й ситуац!5 теши езолюцГ! функц!й Ш прискорюються. 3 сховищ книг I руко-пис1в нац!ональи! б!бл!отеки перетворилися на культурн! та 1и(^юрыац1йн1 установи з великим д! ал аз оном можливостей, як! повинн! не лише роаг-увати на нов! уыови функц!онуваннл, але й прогноэувати св!й розвиток. Розв"язання цих проблем ввмагае широкого эастосування в д!яльност! нац!ональних 616-л!отек 6!бл!отечного маркетинга як пров!дно? функц:? управ-л!ния, що визначав виробницу пол!тику б!бл!отеки. В дисер-тшй? виав!тлен! переваги впровадаення маркетшггових форы управл!ння в д!яльн!сть НБ арабських краХи, зокрема, вир1-шення проблем поповнення фонд!в 1ноземниии виданшши,прид-бання компнютерно? техники, нового програыного эабезпечення, нових нос! 1а !нфориац!Х, розширення номенклатура запропонова-нях послуг тощо.

У писновках п!дведено п!дсумки досл!дхення, сфор-ыульовано узагальнвоч! положения 1 практичн! рекомендац!?.

Прспес вккккненкя I становления нац!ональних б!бл1отек в арабських краУнах орган!чно пов"язаний з основними ета-пами розвитку арабсько? культур» ! державност!. Ви'значаль-не значения для генезису ! еволюц!? арабських НВ маля конкретн! соц{ально-економ!чн!, !<;торико-культурн! ! пол!тич-н! реал! У.

Проведений пор!вняльний анал!з сучасно! подолI НБ и структурою типолоп!чних фушш!Я арабсыппс нап1ональних б!б-л!отек, показав, то. вс1м НБ арабських держав • в т!й чи !нш!й м!р! притаманн! бсновн! типолог!чн! функиН нац!оноль-нгас б!бл!отек розвинутих краУн. Голошшм завданнда 11Б е створення фоццу арабськоУ л!тератури, формування максимально повного о!брання арабських рукопис!в та 1 сториадпос документа з нзтою в!дновлзння арабо-мусульманських культурних п!нностей. Законом!рним иаслгдко!» прагнення до прабськоУ Едност! о створення спглышми зусиллями зогалыюарабсысоУ нац1ональноУ б!бл!огеки - Олександр!ПськоУ, яка сгано |нфор-мацШним-' центром, координуючи д! лльн!сгь нац!оналыи:х б!бл!о~ тек даного региону.

По ряд о сЩльними, паи! опалый б!бл!атеки окремих кратн мапть { цпепиф!чН1 ряси. Так, особлив1ог» КБ, як! виникли в пер!од. колон!альноУ залоэтсот!, е пореаиванпя в б!бл!о?оч-шк фсмдах документ!в "на., мои! мэтролол!й. В зп"язку з ним кояна Ш сама визиачао критэр!'* Шдбору !иоземтк вкдань для комплект,угання свого фонду. Спостер!гавться в!дмгкност! с обсяэ! та склад} б!бл{о?ечшк: Фснд'.л, методии! створсшш и.1ц!оналы»вУ б! бл! ограняю: {кЗормгшП. обслуговувагаи спо-гдшач!» документами та 1нфзрмаь!оо.

- 24. -

В дисертацП сфориульовано основн! эшэдання арабських нахцональних б1блшгек 1 шляхи Ух роэв"язання:

1. (¡творения на основ! узгодаених принцип!в комплектуваьнл сукупиого фонду докумонт!в гроыадського корис-тування. Для цього нообх1дно: прийняття або вдосконалення закону про обов"язкош!й прич^рник в ус!х краУнах; орган!за-ц!я слец1альних служб контролю за повиото» 2 свосчася!стю нвдходжешш докуывнт1п в НБ; розроблення проф1лю _кошлек-тувшшя НБ; вир!шешш проблем ретроспективного докоиплектуван-Ш1 фо!(ду в1тчизняних видадь шляхои виявлення ¥х в фондах 1ншнх б1бл!отек 1 ы1кроф1льиування, •

2. Створеш1я по ыояливост! повного за тематикою, видами та новами комплекту 1ноземних документ1в, який воображав р1вень и!янародноХ науки 1 культури. Для цього нзобх1дно: виконання 1Е рол! центру цодо кодавектування фонду 1 коз емких докукент1о; ч!тке визначошя критерПв йога коиплактувшшя; обоа"язкове придбання 1ноземноУ иер1одики, дов!дкових видань, ыатер!ал1в ООН; створення в НБ фонду заруб!кних докуиент!в з б1бл!отекознавства I б!бл!ографознав-ства; *оординац1я 1 кооггерац!я комплектуваиня 1нозешшх видань з 11шими б1бл1отекаыи краУни.

3. 0рган1зац1я використання сукупного фонду документе. Для цього необх!дно: ч!тка координац!я 1 кооперация дЬмьност! НБ цодо обслуговування споживач1в з Ьшими б¡бл!отеками краУни; зд1йснення функц!й нац!опального центру МБА 1 ЬйША; стороння досконалого дов!дкового апара-ту; введения над!опального зведеного каталогу на 1нозсин1 фонди великих б(бл!отек краУни.

4. Сприяшя розвитку служб ун!версального б 1 биограф! чного обл1ку. Для цього необх!дно; створення поточноУ

нац1сналы!01 ¡Пбя!агрл$1чио1' . шфорнац{! в ус^х арабських крап'.ах; пдосконаления 1снусчих систем поточно I I ретроспективно! нац1онаяы:о1 бхбл1орраф{чно'1 1нформацП шляхом впро-вадае!шя и1жнародних- стандарта б!бл1о?раф1чного опису 1 !!Ласи51кац11 докуме[Ыв.

5. Координування науково-досл1дно! дгяльност( и галуз1 б1бл10тек0знавства, виконаннл програми 'НАТ1С. Для цього необхгдно: забезпечення науково сбгрунтозано! ■шц1 опально!' полтпси в галуз! б!бл!отеч!гаГ справи свое! кра'ши ; п1дпорядкування тематики науисаих досл1днень зав-данняи гумашзащ! та ¡нформатизац!! сусп1льства; плановий 1 Есеб2чний розвиток нащ оналыю! ¡нформаци.чо! системи; участь у створенш I вдосконаленн1 м1хнародпо! 1нформзцЬЧ-Н01 системи, забезпечзння ефзктквного прсдаташшцтпа 616-л!отек крални та ?х споживач^в на шжнародному р1ви1.

О оно пни Я з!нст дисертацП пиклпдопо в пуб.?1Кац{ях:

1. Нащснаяьна б1бл1отека С1рП ¡и. Хафеза Асзда // Тез. 25 з в I т. наук. конф. проф.-викл. складу та пси¡ран-т1в ф-ту б1бл.-1нфор!«. систем за 19ЭЗ-19Э» навч. рп(.-К., 1994. - С. 58 - 61.

2. 0лександр1я - стародавне сховице книякових багатств// 36. ст. асп1раит1в Ки!вський деряавний ¡нститут куль-тури. - К., 1994. - С. 125-135.

3. Пор1вняльна характеристика стану иа^ональних б1бл!отек С1р11 I Кгипту // Б1бл}отека I (Н5л1отечна про-фзс1я в умовах 1нформатизацП суспЬтьствя: Тез. доп.Зсеукр. наук, конф., 22-24 вереснл 1993 р. - К., 1933. - С. ЭЗ-85.

4. Словник культури // Еозтень. - ¿991. - 4 верасня. С. 6. - /Арабськоя ноле» !,

Махмуд Х.А. История, современное состояние и перспектива развития арабских национальных библиотек.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 05.25.03 - библиотековедение и • бпблиографоведение, Киевский государственный институт культуры, Киев, IS95.

В работе на основе исторического развития рассмотрены современное состояние и перспективы развития национальных _библио-тек арабских стран.

Базой для проведения научного исследования стали национальные библиотеки Сирии и Египта, рассматриваемые как типовые в арабском мире. Сравнительно-типологический анализ дополняется историко-генетическим методом, позволяющим выявить общие и Особенные черты развития НБ арабских стран. Большое внимание уделено в работе статистическим данным становления и развития национальных библиотек арабского региона.

Mahmud Н. A. The history, current conditions and future 3f arabian national libraries I Й Doctor of philosophy In Metorial science» dissertation (manuscript) in 05, 23. £53 -Library Science and bibliography. Kiev State Institute of Culture. Kiev, 1993.

The author analysed the current conditions and prospects for development of national libraries of arab countries based on historical'developments.

The national libraries of Syria and Eoypt, beina the ideals in the arab world, were chosen as the basis.for the research. Cornperetive typoloaical analysis неге supplemented with historical and genetic methods, which facilitated the finding of general and perculier character1stice of the_ development of natlonal, jibrarles of a^ab countries* ft lot of attention was paid to statistical data of the formation and Browth of national libraries of arab countries.

Клсчов! понятая: apa6cbKi б!бл1отеки,'icropiH, сучасний стан, перспективи