автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.09, диссертация на тему:Исследования структурно-функциональной организации тканевого, органного и системного кровообращения

МШстерство охорони здоров'я УкраТни

Р Г Б ОД ---------------

Академ1я наук Укра'ши

■ п л и г Н ?

и и-Л 5 1нститнт кгбернетики 1м, В.М.Глу«кова

На правах рдкопису

СТЕПАНОВ ВОЩИМИР ГРИГОРОВИЧ

УДК [612.1:611.1:012.131.00157:519.7

Д0СЛ1Д1ЕННЯ СТРЭНТУРНО-ФННКЦЮНАЛЬНО! ОРГАНШЦП ТКЙННННОГО. ОРГАННОГО ТА СИСТЕМНОГО КРОВООБ1ГУ

05.13.09 - дправлшня в б!олог1чних та кедичних системах ( вклпчавчи застосцвання обчисливаяьноТ техн!кн)

Автореферат дисертацП на здобдття надкового стдпеня доктора медичних наук

Ки1'в - 1994

Дисертац1я е рукописен.

Робота виконана у Кримському державному медичному 1нститут1.

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор ф1зико-математичннх наук, професор ОНОПЧУК D.M.

доктор медичних наук, професор С9ХЙРЕВ I.I.

доктор медичних наук, професор ЧАИКОВСЬШ В.Б.

Провiдна установа: УкраТнський НД1 серцево-судинно! xlpypril

Захист вЦбудеться "____"_______________ 1994 р. о____год.

на зас1данн1 спец1ал1зовано'1 вчено! ради Д. 016.45.05 при 1нститут1 к1бернетики in. В.М.Глуакова ОН 9кра!ни за адресое: 252207 КиТв, проспект 0кадем1ка В.М.Глужкова, 40.

3 дисертац1еи можна ознайомитися в науково-техн1чному архив1 1нституту.

Автореферат роз 1 слано "____"________________ 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради

Л.М.КОЗЙК

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТЗйЛЬШСГЬ ПРОБЛЕМИ Д0СЯ1Д1ЕНЬ серцево-судинно! сис-теми обумовлена значнов частно» поразок останньоТ 1 виникаи-чих у зв'язку з цкк гемодинам1чних розладнань, як1 нер1дко зак!нчувться фатальними вих!даки, що п!дгверджуеться даники ВООЗ.

9 цих випадках широко застосуеться прижнттева рентге-н1вська макроанг1ограф!я. яка е одним з ведучих метод1в оц1нки стану кровоносних судин та д!агностики захворвванъ вядтр1(н1х орган!в, тканин i систем. 1 Г ft присвячено досить великд к1льк!сть роб1т.

ЗагальновЦомо, що сучасна анг1ограф1чна сем1отика по-будована переважно на суб'ективн1й оц1шЦ досл1дниками анг1-ограф1чних даних 1 носить описовий характер. К1льк1сна ж оцшка звичайно вельми приблизна i це част1ме всього сто-суеться визначення локальних змш npocBiTy судини по д1амет-ру та ще в принайми! по довжин!. Опис патологйчних зм!н носить узагальнений характер зорово охоплено! досл1дником peHTreHOTiHbOBOi картини у вигляд! синдрому, отриманого ретроспективно на основ! колективного досв!ду кл!ничних та па-томорфолог!чних досл!джень СБураковський В.И. i соавт.. 1977; Марстон ft., 1989; Петровський Б.В. i сп!вавт., 1977; Рабк1н I.X. i спивает., 1977; Соловьев B.C. i сп!вавт., 1975; та 1нж.).

Таким чином, суттево слабкош ланков кл!н1чних рентгено-

макроанПограЩчних досл1джень е розробка загально!" та окре-моТ сем1отики патолопчних стан1в судинно!" системи.

Накопичено значний материал анг1ограф1чних даних, одер-жаних методами посмертно!' рентген1всько'1 макроашчографп та свпловоУ MiKpocKoni'i (Золотах1н A.C.. 1934: Мевкуненко В.И. i Геселевич A.1L. 1935; Огнев б.В., 1946.1950; Касаткш С.Н. i сп1вавт..1958-1969; Розенберг В.Д. i HenoKHa*ix ЛЛ..1987; Виноградов С.АЛ сп1вавт..1973-1983; 1оменко K.O.i сп1вавт., 1982; та iH«.).

Iii до сложения е етапними у вивченш судинно!' арх1тек-тон1ки. 1 вс1 вони в основному носять суб'ективний характер без Ii ч1ткого г1дродинам!чно обгрунтуваного опису та анал!~ зу. суттево необх!дного задля виявлення сгруктурно-функц!о-нально! ограшзаци системи кровооб!гу.

У тесному зв'язку з OHiHKOD приводжувчого артер1ального та в1двод«уичого венозного русел визначне значения у оц!шЦ тканннного та органного кровопостачання мае характеристика м1кроциркуляторного русла зон васкуляризацп з багатор1вне-вим модульним типом орган1зацП. який забезбечуе механ1змн транспорта та обм1н речовин, Yx регуляц!®.

Досл1д*ення М1кроциркуляторного русла носять фундамен-тальний характер (Кугцнянов В.ВЛ ствавт. .1969; Чернух А.М. i спивает.. 1984., але основний наголос при цьому був зроб-лений на вивчення структурно-функц!ональноТ орган1зацп су-диннох ст1нки та особистостях транспорту речовин через не!', чому сприяли методи електронноТ MiKpocKoni'i.

fipxiTeKTOHiKa м1кроциркуляторного русла вивчалася знач-но в мешпй Mipi i носила описовий характер (Козлов В Л., 1969; BaHiH В.В., 1973: Караганов Я.Л.. 1982; 1о«енко К.Й.,

1975; та 1нш.). В основному визначалася *1лыйсть кагплярно!' с 1 тки за к1лькости кагпляр1в у залежност1 в!д виразност! патологичного процесу з використанням метод1в Кугцпянова В.В. (1369) та Автанд1лова Г.Г. (1984).

Комплексний метод посмертно! макро-м1кроанг1ограф1Т та св1тлово'1 мшроскопП" дозволяв виявляти кровоносн! судини вс1х генерац1й (порядк1в розгалцження), включаючи 1 м!кро-циркуляторне русло. Однак з-за деф!цигу випускаемого облад-нання 1 складност1 методу ц1 дослЦження мавть досить обме-жений характер. Автори найчаст!же демонструвть роздлльну здапйсть методу, результати м1кроанг1ограф1чних доойджень в основному не зв'язувться . з макроанг1ограф1чними (Амосов И.С..1983; Котляров П.М.,1972; та 1нш.), а структурний та. тим б!льи. функщональний анал1з судинноТ арх1тектон1ки носить суб'ективний описовий характер 1 з позиц1й ггдродинам!-ки кровооб1гу е нелог!чним або взагал! в!дсуппй (Розенберг В. Д. I Непонняцих Л.Н.. 198?; 1оженко К.й. 1 соавт.. 1982 1 ДР.).

Н нин1нн'1й час немае способу структурно-функц'юнального к!льк1сного анал!зу судинного русла, розробленого на основ! закон1в г!дродинам1ки, шформащя про параметри та геометр1ю якого одержуеться р1зними методами в!зуал1зацП, жо вклв-чаить рентгеноанг^ографхчний та Светлову м1кроскоп1в.

У сво1'й б1льмосп це лиже спроби Формал1зованого опису об'екту досл1дження з посл1дувчим достатньо суб'ективним пояснениям 1 передбаченням його поведгнки. а також спроможтс-тв управл!ння. Причина криеться у в1дсутност1 належним чином в^дпрацьованого специального апарату досл^дження. а наявн1 математичн1 засоби для систематичного п1дходу до вивчення

об'екту сформульован1 недостатньо ч1тко й фрагментарно.

Методи математичного моцеляванна серцево-сддинно\" системи в основному розвивавться на основ! напрацьованих дяв-лень теорП автоматичного управляя. в котрих головувче м!сце пос1ли модел! ф!з1олог1чних механ1зм1в м!сцевоГ та центрально1 регуляцП', як1 побудован! за принципом роботи з "чорнов скринео", тобто з 1нформащев на вход1 та виход! системи без ч!ткого обгрунтовання з точки зорд г!дромехан1ки кровооб1гу оц1ночних параметр1в. А 1нформац1я про внутр!мнв структурно-функц!ональну орган!зац1ю само! системи зовс1м в!тсутня.

0ц1нка зм!стовних параметр1в, цо характеризувть струк-турно-функц!ональну орган1зац1п системи кровооб1гу. практично найме не розглядалася. а якщо це 1 вШувалося, то лише для р1мення обмемених задач. Зв1дси I нескладн1сть пропоно-ваних моделей, немомлив!Сть 1нтегрування анад1тичних результате, слабка 1х конструктиви1сть, в'1дсутн1сть однозначности в!дсутн!сть або недостаппсть узагальнень. та. отме, 1 можливхсть виявлення закономерностей, цо значно зни«ив прак-тичну значимость такого роду доыидмень.

Натематичн! модел1 системи кровооб1гу дозволявть II опис з достатньов детал!зац1еш. Але к, з-за в!дсутност! або недостатнього розгляду структурно-Функц1онально! вагомост! параметр1в та б!оф1зичноТ сутност! закон!в. як! використо-вувться, 1 визначае певну обмемен!сть сучасних модельних досл1джень системи кровооб1гу.

Математичне моделввання м1кроциркуляторного русла бу-дуеться в основному на вивченн! Функц1ональних характеристик 1 зокрема на вивченн1 газообм!НЦ (Балантер Б.И. та сп!вавт..

1980; Юсляков И.Я.. 1975; Педл1 Т.. 1983; та ш«.).

Вивчення I структурно-Функц^нальноТ орган1зацп крово-носного садинного рдела зони м1кроциркдляцп на баз! Г1дро-динам1чноУ оц1нки його арх1тектон1ки з застосуванням ч!тко обгрунтованих параметр1в не проводилося.

До цього сл1д додати, жо як*о структурна характеристика системи кровопостачання мае високу розд1льну здатн!сть, то функц1ональна обмежена граничними розм1рами датчиюв, як1 даить можлив1сть одержувати 1нформац1в пльки в великих су-динах типд аорти та в початкових сегментах вЦходячих в1д не!" артерК! по невелшпй к!лькост1 параметр!в. чо значно об-межуе 1дентифшац1и даних модельних та натдрних дослижень.

Садинна арх1тектон1ка фрактальна. Отже, за допомогоп комплекса параметр1в можлива розробка алгоритму ун1ф1ковано-го збору та посл1дупчого анал!зу 1нформацП' при досл1джен-нях, в тому числ1 1 рентгенолог1чних. стрдктурно-функц1о-нального стану кровоносного судинного русла р1зних тканин, орган!в та систем в норм! та при патолопчних станах, моде-ливання системи кровопостачання з застосуванням фрактально! геометри 1 розробка метод1в д!агностики в кл1шчн1й ашчо-логИ, заснованих на г1дродинам1чному розрахцнку опор!в та втрат напору м1сцевих I по довжин1. визначавчих специф1ЧН1 характеристики кровоносних еддин 1 поток!в кров1 в них.

Гснувча анатом1чна та функциональна класиф!кац1я кровоносних судин у нин1шн1й час не м1стить насл1дюв дослЦжень осташпх рок!в, а декотр! 11 терм1ни гр1жать недокладностями та неоднозначностями. *о призводить до недокладносп та не-однозначносп трактувань, як1 в!дбиваить морфолог1чн1 та Функщональн1 аспекти системи кровооб1гу.

I в основ1 вс!х цих недостач лежить в1дсутн1сть методо-лопчно! концешш досл1дкень у анг!ологП. а також методу та способов структурно-фуншЦонального анал1зу тканинного, органного та системного кровооб1гу, як пох1дне ц1е1" концеп-цп. з ч!тким г1дродинам1чним обгрунтуванням застосовуваемих оц1ночних параметр1в судинно'1 арх!тектон!ки.

Ось чому дослиження структурно-фунтЦонально'! орган!-зацП системи кровооб^гу стали визначними для посл!довного утворения банку даних та знань 1 на 1х основ1 розробки мето-д1в ранньо'1 анг1ограф1чно! д1агностики, метод1в реконструк-тивних операции на кровоносних судинах 1 плануванн1 1'х вар1-ант1в у кожному конкретному випадку, при конструпванн1 су-динних протез1в.

Таким чином, розробка метод1в математичного опису, ана-л1зу та 1дентиф1каци системи кровооб!гу з посл1довнои на-робков оц1ночних критерпв норми та патологи, як! потре-бувть концептуальних гпдход1в до розробки метод1в к1льк1сно1 оц!нки судинно! арх1текюн1ки та поток1в кров1 у кровоносних судинах, е актуальною.

МЕТА Д0СЯ1Д1ЕННЯ.

Розробка методолог1чно1 концепцП досл1джень у анг1оло-г1Т, яка вклвчае метод 1 способи опису. анал!зу та 1дентнфЬ каци структурно-функц1онально'1 орган1зац11' тканинного, органного та системного кровооб1гу.

ПРЕДМЕТ ТА ОБ'СКТ Д0СЛ1Д1ЕННЯ.

Структурно-функц1ональна орган!зац1а кровоносного судин-ного русла.

- 7 -

0СН0ВН1 ЗАВДАННЯ Д0СЛ1Д1ЕННЯ.

1.Сформуливати методолог1чну концешпю досл1джень у ан-

г1ологи.

2.Розробити теоретико-методичш основи досл^дження структурно-функЩонально1 орган1зацп кровоносшн судинно!' системи.

3.Розробити вербально-к!льк1сн1 алгоритми опису, анал!-зу та 1дентиф1кацп структурно-фуншцональноТ орган1зацп тканинного. органного 1 системного кровооб1гу за даними мак-ро-М1кроанг1ографП з метой виявлення зм!н та порумень кро-вопостачання 1 1х виразност! I реал1зувати 1'х у вигляд1 ма-■инних програм.

4.Створити класиф!кац1и-характеристику кровоносного су-динного русла виходячи з сформульовано!" концепци, результатов модельних розробок та натурних досл1джень у аотйологп.

5.Розробити метод 1 способи рентген1вського макро-м!к-роанг1ограф1чного та патоморфолопчного дослЦження кровоносного судинного русла.

НЙУКОВА НОВИНА РОБОТИ.

1.Розроблено методолог1чну концетпи досл1джень у анП-ологп. у котр1й сформульоват II принципи.

2.0бгрунтовано з позицП г1Дромехан!ки кровообггу комплекс параметр1в. який в необхгдним для оц1нки судинно! архЬ тектон1ки.

3.Вперме дана ч1тка пдродинамхчна обгрунтован!сть К1ЛЬК1СН01 та як1сно! оц1Нки структури I функцп тканинного. органного та системного кровопостачання.

4.Сформульовано алгоритм розрахунк1в г1дравл!чних опо-

р1в 1 втрат напору потоку кров1 у кровоносних судинах в за-лежност! в1д 1"х арх1тектон1ки. тобто створена математична модель судинного русла, у тому числ! 1 зони мшроциркуляцп.

5.3апропоновано нову розгорнуту нласиф1кац1ю-характе-ристику кровоносного судинного русла, цо в1дображае морфоло-Пчн1, ф1з1олог1чн1, та б1оф1зичн1 аспекти системи кровооб!-гу.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧИМЮТЬ РОБОТИ.

1.Сформульован1 методолог!чна концепц1я досл!джень у анг1олог11" га Л принципа дозволявть розгорнути всеб1чн! досл!дження кровоносного судинного русла, його структур-но-функц1онально'1 орган1зац11 в норм! за в!ковим станом та при р1зних типах патолог!!.

2.Розроблена класиф1кац1я-характеристика кровоносного судинного русла у пор1внянн1 з в!домими дае можлив1сть отри-мати найб!льш детал1зоване. послЦовне 1 ч!тке висв1тленна його структурно-Функц1онально\" органгзаци.

3.Створена математична модель, яка забезпечена маминов програмою. е перспективное в анг!олог1чних досл!дженнях з метов розробки метод!в ранньо! анг10граф1чн01 д!агностики та метод1в х1рурПчно1 корекцП' з патологи кровоносних судин 1 1"х протезування.

ПРАКТИЧНА ЩНН1СТЬ РОБОТИ.

1.Ланий метод дае можлив!сть для створення банк!в даних 1 знань. тобто для розробки оц1ночних характеристик по трупах показник!в норми у в!ковому аспект! 1 р!зних вид!в патологи з р1зним ступенем виразносп, цо дозволить отримати

- э -

систематизоване уявлення з норми 1 патологи' судинного русла в цIлому з урахуванням його тканинноГ та органноТ специф1Ч-ности

2.Результаты наших розробок дозволявть по анг1ограф1ч-ним даним планувати вар!анти ренонструктивних операц!й на кровоносних судинах.

3.Натематична модель та маминна програма можуть бути застосован1 для розрахункгв оптимальних конструтйй судинних протез1в.

КОНКРЕТНИИ ОСОБИСТИЯ ВНЕСОК В НАЯК0В1 Р03Р0БКИ.

Методолог1чна концешйя та метод дослПиення структур-но-фушшональноГ орган1зацП кровоносного судинного русла, його класиф!кац1я-характ еристика.

ВПР0ВАД1ЕННЯ.

Кетоди та способи макро-м1кроанг1ограф1чного досл1джен-ня I фрагменти опису та нал1зу структурно-фушацонально!" ор-гашзацН" системи кровооб1гу р!зних орган!в (селезень, пе-ч1нка I нирки. сечевий м!хур, леген1. серце 1 т. 1нж.) були впроваджен1 в - наступних орган1зац!ях: КМ1 (Сгмферополь. (1967 - 1994 рр.). Ялтинський НИ ф1зичних метод1в л1кування та медично! шиматологп 1м. I.И.Сеченова (1985 р.).

ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ. ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ.

1.Ефективн1Сть методологП дослхдження кровоносного судинного русла забезбечуеться розгляданням кожноТ кровоносноУ судини не як окремоГ цШсно! системи, а як елементу системи 61 лье високого порядку, яким послгдовно е тканинний. орган-

ний та системний кровооб1г.

2.Комплекс г1дродинам1чно обумовлених параметра, в1-д1браних в результат! застосування теорп розм1рносп та Пдродинам1чно1 под1бносп 1 характеризувчих судинну арх1-тектон1ку та потоки кров! в кровоносних судинах, складае вербально-к1льк1сний алгоритм опису, анал1зу 1 1дентиф1ка1и! структурно-функц1онально! орган1зацп" тканинного, органного та системного кровооб1гу.

3.Класиф1кац1я-характеристика кровоносного судинного русла повинна ураховувати морфолог1чн1. ф1з1олог1чн1, б1оф1зи-чн1 та гЦродшшпчн! характеристики 1 вклвчати наступи! ос-новн! роздали: анатом1чний тип кровоносних судин, типи кровоносних судин у заленшст! в1д пористост! та проникливост! 1"х ст1нок. функцИ кровоносних судин, г1дродина*1чну характеристика судинно! арх1тектон1ки.яка включав 1 тип розгалу-ження. Г1дродинам1чну характеристику потоку кров! в кровоносних судинах та проходямих в них хвиль, характеристику м!кроциркуляторного русла, характеристику тканинноГ та ор-ганно! специф1чност1.

4.Н1н1м1зац1я г1дродинак1чного опору окремо!" д1лянки та кровеносно! системи в ц!лому забезпечуеться арх1тектон1коп судинного русла, а в1кова та патолог1чна перебудова струк-турно-функц1онально'1 орган!зацП г1дравл!чних пров1дник!в, визначаючих зм1ни судинно!" арх1тектон!ки та р1ст втрат напору на р1зних р1внях кровооб1гу приводить до розвитку його недостатньосп.

Э.Рахунок г1дродинамично обумовлених к!льк1сних (коеф1-ц1енти г1дравл1чних опор1в та витрат напору) 1 як1сних оц1-нок структури та функцп кровоносного судинного русла дозво-

ляе проводи™ ранню Д1агностику його станов, планувати Bapi-анти реконструктивних операц!й на кровоносних судинах та конструювати оптималый судинн! протези.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ.

Основн! положения дисертацП допов1далися i обм!ркову-валися на сем1нарському читашй 1нституту К1бернетини i«. В.М.Глужкова АН НкраТии Шчень 1994 р.), науково!" конференцП "Лгкуванна та проф1лактика ускладнень у судишМй xipyp-rii" (Москва-Донецьк. 2 липня 1993), Кримсько!" Республ1-кансько!' науково-практично!' конференцП' xipypriB (Саки-dM-ферополь, 1993), и11кафедрально1 нарад! Кримського медичного 1нституту ((лмферополь. 1992), республ1кансько!" школ! "Bio-лог1я олорнорухального апарату (XapKiB, 1992), науково-практично!' конференцП" ¡нституту серцево-судинно!" xlpypri'i 1м. Н.А.Бакулева (Москва, с1чень 1991 р.). республ1кансько'1 науково-практично! конференцП' рентгенологи УРСР Шровоград, 1991), науково-практично!' конференцП' (XapKiB, 1991), науково-практично!' конференцП (XapKiB, 1990), XII Всесоюзному з'!'зд1 рентгенологчв та-рад1олог1в (Леншград, 1990). 1-Х Всесоюзно!" конференцП "Системи медичного дгагностичного в1-дображення ..."(0бн1нськ.1986). III з'Гзд1 патологоанатом!в УРСР(1вано-Франковськ. 1981). симпоз1ум1 Всесоюзного сус-тлъства анатомхв, ricTonoriB та эмбр1олог!в (Симферополь, 1983), науково-практично!" конференцП* по питаниям курортоло-rl 1 (6впатор1я, 1979), XXXIV науково!" конференцП' Кримського медшституту( (Лмферополь. 1975).

ПНБЛ1КАЦП.

По тем1 дисертацП маеться 17 друкованих праць: моно-граф1я - 1, статт! - 7. тези допов1дей - 9. а також винахо-д1в - 1 1 рац1онал1заторськ1 пропозицП - 1.

ОБСЯГ ТА СТР9КТЯРА.

Лисертац1я викладена на 395 стор!нках 1 складаеться з введения, 6-и глав. обм1рковування та висновк1в. У к1нц1 кожно!" з пержих чотирьох глав зроблен1 тематичн1 висновки.

Покажчик л1тератури зроблено окремо для кожноК глави 1 вклвчае всього 302 (рос!йськомовних - 82. 1н«их 1номовних -220) джерела.

Робота м1стить 30 таблиць та 446 математичних формуя. 1лвстрована 48 малвнками та двома випадками маминно! обробки анг1ограф1чно! 1нформац1Г з судинно! арх!тектон!ки та зон м1кроциркуляц11 серця.

РЕЗЯЛЬТАТИ Д0СЛ1Д1ЕННЯ

Метод рентген1вського макро-м!кроанг1ограф1чного та патоморфолог1чного досл1дження

Матер1алом для нажих досл1джень послугували секц1йн1 препарати р!зних орган!в 1 тканин, але п1сля виявлення ун1-версальност1 судинно! архитектон1ки ми з метов демонстрацП обмежилися т1льки серцем.

- 13 -

Для вивчення анг!оарх1тектон1ки нами застосовано нас-тупну методику:

1.Рентген1вську макроанПограф1в макропрепарат1в з по-передньо налитими застигавчов рентгеноконтрастнов пасов кро-воносними судинами.

2.Рентген1вську контактну м1кроанг1ограф1в тонких пано-рамних зр1з1в тих же препаратíb.

3.Патологоанатом1чний контроль для п1твердження стану досладжуемих тканин i opraHiB та "ix судин.

Детальна розробка uiei" методики викладена нами у кандидатски дисертацП (В.Г.Степанов, 1Э74).

В нам!й прац! ми удосвоналили методику наливания внут-р!мньоорганних кровоносних судин, застосувавми для них Ц1лей створену нами нову установку, яка дозволила весь процес зд1йснввати у нашвавтоматичному режим!. задавчи 1 вариввчи IY умови: промивка судин, застосування гепарину та релаксантов, тривал1сть наливания, к!льк1сть рентгеноконтрастно'1 або íhmoí маси, температурний режим (3?-39 С).

Здосконалено методику м!кротом1ввання npenapa'TiB - ni-д!брано температурний-режим замороження i наступного вита-нутя. Це дозволило отримувати великi за плоцев (панорамнП зр1зи без крим!ння та з1м'яння з дискретное товминов: 100, 200, 500. 1000 i 2000 мкм. Така товмина 3pi3iB дозволяе ви-являти на рентген1вських м1кроанг1ограмах í анал1зувати ар-х1тектоноку судин р1зних генерац!й на усьому íx протяз1 i судинних зон.

Принципи та передумови опису та анал1зу

структурно-функц! онально!" орган!зацП тканинного, органного та системного кровооб1гу

Функциональна ц1л1сн!сть кровоносно'1 системи е необх!д-на умова кнування орган13му, вироблена g процес! вЦбору у залемност1 в1д основних характеристик навколижнього середо-вища та у в1дпов1дност1 з принципом оптимальност! у б1оло-riï.

Зг1дно ддал1стичного уявлення про еволвц1в б!олог!чних систем та принципам невизначеност! i оптимальност! морфогенез системи кровооб!гу. И структурно-функц!ональна орган!-защя. i. зокрема. арх1тектон1ка судинного рдела призначае вплив koihoï стрдктури на KoiHift ïï д1лянц1, щоби м1н1м1зу-вати г1дравл1чний onip тако'1 дыьнищ та кровоносно'1 системи в целому. Максимальна ефективн!сть системи при цьому дося-гаеться на Meii ïï ст!йкост!.

Принцип оптимально!' конструкцП (Рамевськ! Н..1966) визначае оптимальн! форми судишш системи та оптимальн! ме-хан1зми регулввання ïï фднкц1й виходячи э принципу MiHiMi3a-ц!1" (Roux П.. 1878; Murray C.D.. 1926). Отже. остання 1 фднкц1онуе в!дпов1дно з законами г!дродинам!ки по можливост! з м!н!мальними втратами напору на подолання опор!в та лам1-нарним характером кровотокд.

В1дпов!дна ж оц1ночна функц!я мае визначитися повним опором системи потокд кров!.

При патолопчних станах зм!нввться параметри кровотокд. створввться умови для збудмення потокд. формування в1дривних

плин!в 1 переходу лам1нарного плину у турбулентний. Це, у своп чергу, веде до значних втрат напору. ужкодженни ендоте-л1п в зонах великих дотичних напруг з подальжим формуванням склеротичних бляжок, ужкодженни та гемол1зу еритроципв, тромбоутвореннв. Пог1ржуеться кровопостачання м1кроциркуля-торного русла, аж до його вимкнення в окремих зонах. 1 пору-жуеться в1дток кров1 по венозному руслк Внасл1док цього на р1зних р1внях генерацН у залежност! в1д характеру поруження кровопостачання вмикавться р!зного типу анастомози. Це приз-водить до перебудови структурно-функц1онально1 орган1зацП г1дравл!чних пров1дник1в, визначаичих зм1ни судинно! арх1-тектон1ки на р1зних р1внях кровопостачання, у тому числ! тканинного та органного.

Таким чином, при моделюванн! системи кровооб1гу необ-х1дно знайти таке формуливання оптимальности жоб з нього вит1кали динам1чн1 рхвняння математнчноУ модел1 процесу 1 було можливо визначати оптимальн! значения параметр1в, а та-кож 1 виробити оц1ночн1 критерП виразност! патолог1чних стан1в.

Зг1дно теорП ун1версальност1. яка дозволяе робити важ-лив1 як!сн1 передбачення.в тому числ1 1 застосовано до дина-м^чних моделей,до котрих в1дносяться 1 модел1 системи крово-об1гу. можна виявити жляхи можливого розвитку, мшливосп та приладжуемост1, ¡. отже. сформулввати математичн! методи р1-■ень нелш1йних р1внянь р1зних прот!капчих у систем! кровоо-б1гу процес1в, звести багатообразн!сть форм судинно!" арх1-тектон1ки 1 11 вплив1в на потоки кров1 в кровоносних судинах до единого початку, тобто побачити сп1лыпсть процес1в та явиц. «о в!дбувапться.

- 16 -

Принцип невизначеност! пояснше випадкову поведшку системи за рахунок накопичення помилки при взаемодП структур, яка веде до зростання невизначенност! та експонешЦальност!. Морфогенез системи кровооб1гу прив!в до такого 11 ускладнен-ня. котре сл!д квал1ф1кувати як детерм!н!рований хаос. По-няття хаосу взноситься до теорП динам!чних систем, як! в!дбивають 1'х стан (суттева 1нформац!я про систему) та динамку (правила, ю описують еволвц1в системи у час1). Установления типу динам1ки системи для даних початкових умов призводиться мляхом помуку галуз1 фазового простору - аттрактора. тобто геометрично!" структури. Фазовий прост1р е поту «ним засобом вивчення хаотичних систем, подавчи 1'х пове-д1нку у геометричн!й форм1. Локал!зац1я системи у мал!й га-луз! фазового простору, яка досягаеться «ляхом вим!рпвання. дае певну к!льк1сть шформацп про цп систему. Чим точнее проведено вим1рввання та чим менжа область досл!дкення. тик б!ль« ми д!знаемося про стан системи. Аттракторами, цо опи-сувть хаотичш системи. е фрактали - об'екти. у котрих по м1р! зб!лыування виявляеться все 61льва к!льк1сть деталей. Хаотичн1 аттрактори низько!' розм1рност! описувть у фазовому простор! прост! системи. а високо! розшрносп - б1лы складни

1снування хаосу порувуе самий науковий метод. Класичний спос!б перев1рки теорП" полагав у виробництв1 пров1щування та звхрки його з експериментальними даними. Для хаотичних ке яви« довгостроковий прогноз неможливий, а тому перев1рка те-ор!1' повинна опиратися 61 ль« на статистичн! та геометричн! якост!, н!« на передбачення.

Теор!я нел1н!йно? динам!ки розглядае системи та явица.

цо реагувть на зовн!ин! впливи нел!н!йно, тобто хаос 1 фрактали. Нелпййний хаос взноситься до обмежено! випадковост1, яка асоЩве з фрактальное геометр1ев. Структури, як1 вияв-лвть у будь-якому масмтаб! збгльмення р!зн! за розм!рам та ор1ентац1бв, але однаков! за формов, геометричн1 фрагменти Фрактально. 1нвар1антн1сть фрактальних об'екпв визначае симметричн1сть фрактал1в в!дносно зм1н масштабу 1 тому у якост! характеристики фрактальних об'екпв вшграе др1бне число - фрактальна розм1рн1сть. не залеяить в!д безл!чи деталей побудови об'екту. Тому проста модель моме правильно описувати масмтабн1 якост! реально! системи без обл!ку 61ль-мо"1 частки 11 складних якостей.

Внасл1док нел1н1йност1 системи кровооб1гу зг1дно топологИ" розпод1лу енергП в простор! судинна арх1тектон1ка у залемност! в!д тканинноГ та органног специф1чност! придбала специф!чн! структури та неоднор1дн1сть. Виявлення гх та при-таманних адекватних функц1й. еволвцгонувчих у зале«ност1 в1д стану середовима, тобто макроорган!зму - одна з Фундамен-тальних задач с!нергетики.

Стало очевидним, *о з метов вивчення системи кровооб!гу у целому необх^дно системний П1дх1д. чоби створити достатньо обгрунтовану ! ун1ф1ковану систему збирання та анал1зу по принципово важливим напрямкам у вивчешп анг!оарх1тектон1ки I гемодинам1ки.

У цьому зв'язку застосування в1домих положень г!дравл!-ки. Ф13ИЧНОГО та математичного моделввання, анал!тичний п1д-Х1Д до вивчення складаного багатокомпонентного характеру зв'язк!в. а таком знания, накопичен! з морфологП та ф!з1о-логи серцево-судинноГ системи, е основоположники у розробц!

- 18 -

методолог1чних принцип!в П досл!дмення.

Принципи та прийоми метода анал!зу побудоваш на принцип! повноти системи. цо дозволяе виявити "xi" взаемоэв'язки. на принцип! насичення ознаки елементами з метою проведения коректного дисперсного анал1зу багатом1рних показник1в 6io-системи, на облшу вар1аб!льност1 та неод.нор!дност1 б1оло-г!чних об'ект1в, змктовному анал1з1 багатом1рних систем, розумному спрощенн1 розрахунк!в результатов досл!джень. на формулюванн1 законом1рностей.

Поняття системи е ключевим у моделвванн! багатом1рних систем у б1ологН та медицин!, а основою методолог!!' моделю-вання цих систем е концешЦя теорН систем.

Кровоносна система складаеться з п!дсистем, до котрих в!дносяться органний та тканинний кровооб!г 1, нарешт!. единична кровоносна судина pi3H0"i структурно-функционально!" ор-ган!зац11. що працвють злагоджено та забезбечують !'!' фушпЦ-ональний стан. Вона д1е у т1сному зв'язку з yclna 1нжими Ф1-310Л0г1чними системами та i'x Функц1ями.

Отже. роль системи кровооб!гу в цШсному орган!зм1 не-обх!дно розглядати у псноыу зв'язку з органним та тканинним кровооб!гом. взявши при цьому одиничну кровоносну судину за елементарну одиницв дослхдження.

9 в1дпов1дност! з Teopies редушцон1зму повед1нка системи визначаеться повед!нкою И складенних 1 зв!дси постае необх1дн!сть вивчення систем по часткам.

Це i багатокожпоненписть та складний характер взае-мозв*язк!в елемент'хв поставили нас перед необх1дн!стю вид1-лити у якост1 основной анал1тично!' одинши конкретну кровоносну судину: артер1ю, артер!олу. кап1ляр. венулу. вену, су-

динний анастомоз та анастомоз-жунт, 1 дал! системи кровонос-них судин у залежност! в!д р!вня орган1зацП" та ступеня ди-ференц1ац1Г в!др1зняить р1эн! типн тканинного та органного нровооб!гу.

Системний п1дх1д, як методичний принцип досл!дмення. пропонуе розглядання кожно! кровоносноТ судини не як окремог ц1л1Сно'1" системи. а як елементу системи б1льш високого порядку, яким посл1довно по р1внв орган!зацП е тканинне. ор-ганне та орган!змене чи, як ми його эвичайно називаемо, системний кровооб1г.

Структурно-функц1ональн1 особливост! системи органного кровооб!гу, як ц!лого, забезпечувть безпосередна взаемод1в II р1зних п1дсистем у вигляд! специф1чних судинних модул1в. Кожна п1дсистема характеризуемся своТми законами повед!нки 1 1'х сп!льне д!йство забезпечуе складну динам 1чну картину зм1н параметр!в системи кровооб1гу.

В1дкрит1сть та нел!н1йн1сть кровеносно! судинноГ системи. що притаманне ус!м б!олог1чним системам, визначила чис-леннхсть 1, отже, р1зноман!тн1сть II арх1тектон1кй, безпосе-редньо зв'язане з тканиннов та органнов специф1чноств крово-постачання.

й тому опис та анал1з судинноГ арх!тектон1ки та поток!в кров! в судинах ефективн! т!льки у випадку застосування комплексу параметр1в, багатом!рних статистичних метод!в дос-л1дження, вклвчно у перму чергу моделввання.

3 метов отримання загального уявлення з системи попе-редньо проводять Т¥ як!сне досл!дження, а пот1м к!льк!сне. ак1 дозволяпть детально та ефективно вивчити властивост! елемент^в системи. закони Гх функц1онування 1 зв'язк!в з

1нжими елекентани.

Для установления механ1зму явим, як! вШувавться у систем! та 11 реакцП' на д1яння, необх1дно об'ект досл1дження як систему розпод1лити на п!дсистеми та елементи ! установи-ти 1'х зв'язки. тобто створити його адекватну модель з дос-татн!м ступеней детал!зац1Г, чому слугушть емп1рнчний, тео-ретичний та експериментальний методи визначення характеристик елеменпв. Знания х природи, властивостей 1 законом1р-ностей Функц!онування елемент!в дозволяв на основ1 теоретич-них уявлень установити зв'язки пом!ж його вх1дними та вих1д-ними зм1нними. Цьому сприяе модельне та натурне досл!дження структурно-фушпЦоналъних зд1бностей системи кровооб1гу.

Адекватн1сть модельних та натурних досл!джень е визнач-нов у створенн! ун1ф1кованого. стандартизованого та система-тизованого анал!зу, як1 набувавть прогностичну значим!сть.

1дентиф1ка1Ця, встановлення в1дпов1дност! математично! модел! власно систем! кровооб!гу створветься «ляхом в!дбору та вир!«ення задач! оц!нки параметр!в з отриманням коефщ!-енпв. як1 видбивавть структурно-функц!ональний стан системи. Отже модель мае бути концептуально обгрунтована та математично ! зг1дно закон!в Ф1зики коректна. Не веде до 61лы точних р!«ень, результати котрих сл!д потверджувати даними експериментальних та натурних досл!джень.

Виявлення суттевих зм!нних зд!йснветься за допомогов як!сних моделей, а повне та глибоке подання про об'ект, точ-ний опис ус1х його зв'язк1в пом1ж його елементами та закон!в Ух Функц1онування можна отримати. мавчи максимальну детал!-зац1в структур та процес!в в ньому. тобто за допомогов к1ль-к^сних моделей.

- 21 -

К1льк1сна модель, яка створена на основ! обл1ку об'ек-тивних закон1в природи та математичних в1дномень, !з засто-суванням описувчих повед1нку реальних об'ект!в зм!нних у абсолютных величинах, а також як!сна модель, яка побудована на загальних та почасти г!потетичних поданнях !з застосуваиням при опису перемшшх у в!дносних величинах, давть можлив!сть достатньо повно досл!джувати реа/ьний об'ект. проводячи ма-тематичний опис та реал!зац1в цього опису на ЕОМ.

Виходячи 1з задач! б!льж повного внвчення якостей системи кровооб!гу. в пержу чергу органного, ми п!«ли по вляху створення к1льк!сноГ модел!, в якоУ значения зм!нних, що ха~ рактеризувть стан системи. вим!рввться у абсолвтних величинах, а складов! П елементи мавть велике наблихення до еле-мент1в реальних кровоносних судин.

Ф1зичне моделввання, яке зв'язане !з застосуваиням р!з-них моделей, зумовлених зм!нами якостей реального об'екту та навколимнього середовивд. не мае достатньоГ гнучкост!. ! в зв'язку з зм!нами масвтаб1в зм1нних модел! та об'екту потре-буе застосування теор!! под!бност!.

Математичне моделввання здатне детально описати реаль-ний будь-який об'ект та його повед!нку в р!зних ситуац!ях. Воно будуеться звичайно у вигляд1 д1фференц1альних та алгеб-раГчних р1внянь. р1ження системи котрих мохливе завдяки жи-рокому розповсвдхеннв ЕОМ та, отхе. розрахунковому експере-менту.

Статистичне моделввання. яке е адекватним засобом вив-чення медико-б1олог!чних систем, цо спиравться на методологов системного п!дходу та певного опису процес!в та яви*. ! послугувало нам для сц!нки структури кровоносно'Г судинноГ

системи та взаемозв'язку багатофакторних впливов II apxiTeK- . TOHiKH на потоки Kpoei в кровоносних судинах.

В основ! анал1зу структурно-фунмЦонально! орган1зацП i стану системи KpoBooöiry лежить вим^рввання морфолог!чних та функц1оналъних параметров II та пор1вняння Ix з в!дпов!д-ними величинами, як1 вит1кавть з математичних моделей. При цьому к1льк!сний опис е визначним, а багатопараметрична характеристика системи, i в зв'азку з ним значний обсяг розра-xyHKiB, потребуе застосування обчислювально! технши.

Застосування EON i. отме, обчислввального експерименту i е суттевов ланков у намих досл!дменнях. як! дозволявть вивчити систему кровооб1гд та прогнозувати явища, що в1дбу-вавться в Hifl. а таком в npoueci теоретичних та експеримен-тальних дослоджень напрацввати критерП оптимальносп та оптимально! конструкцГ! кровеносно! судинно! системи.

Сполучення м!ркувань Teopil p03MipH0CTi та под!бност1 з загальним як1сним анализом механ!зму ф!зичних явим послугу-вало нам пл1дним теоретичним методом дослхдження. В основу покладен! сформульован1 закони г!дромехан1ки, як1 керують явицами в систем! кровооб1гу, записан! у вигляд1 деяких математичних сп!вв!дномень. При цьому Bei питания про рух та piBHOBary сформульован! як задач! визначення декотрих функ-Uift та числових значень характеризувчих явище величин. Pi-мення таких задач зд!йснветься за рахунком закон!в г1дроме-ханiки та р1зних геометричних сп!вв1дномень, характеризувчих судинну apxiTeKTOHiKy. i наведених у вигляд! функц!ональних р!внянь.

Закони утворення б1олог!чних форм i функц1й визначавть-ся сумов ц!н дано! визначено! структури, призведених за до-

помогаю пшбраних множникхв до однакових роэыхрностей. За допомогов розмхрностей мояе бути охарактеризована сукупн1сть числових параметрхв усяко! бхолог!чноТ форми.

й практичних дослЦяеннях важливо вибрати безрозм!рн1 параметри, кхлькхсть котрих мае бути ыхнхмальними. 1 вони у найбхльм зручшй форм1 повинн1 вЦбивати основн! явича. Мож-ливхсть попереднього якхсно-теоретичного анал1зу та вибору системи визначавчих безрозм!рних параметр'хв дае теор1я роз-мхрностх та подабност!. особливо при розглядашп яви*, як! залежать в!д велико!" киькост! параиетр!в, частка з котрих стае несуттевими.

Нами застосовано загальний висновок теор!!' розмхрнос-тей. вхдоний п!д назвов П-теореми. а також теорхв Ндродина-и1чно1 под!бност1, «о зхграло визначну роль у в!дбор! параметров, необххдних для опису судинно!" арх1тектон!ки та потоков кров! у кровоносних судинах з посл!довнов розробков мо-дельних дослхдяень та маиинних програм, як! дозволявть провести структурно-фушицональний аналхз системи кровооб1гу.

Розмхрнхсть модел1 системи кровооб!гу визначаеться к!льк1ств параметрхв та хх зв'язк!в. як! повноцхнно та сут-тево в!дбивавть структурно-функихональну орган!зацхв г1дро-динам1чними залежностями у вигляд! рхзних класичних, еып!-ричних та напхвемпхричних формул. як1 дозволявть вир!вувати широкий клас задач вхд окремих до дашчих ыожлив!сть сформу-лввати загальну теорхв досл1джень у ангхологи, тобто системного пхдходу, аналхзу з виявленням загальних та змхстов-них характеристик, але при цьому х мо«ливост1 оц1нки будь-якого вагомого елементу системи. «о методологхчно е ду-ве суттевим у математичноыу нпделввашн системи кровооб!гу.

- 24 -

Вживми теорию руху р^дини д обмехеноку простор!. теор!в проходження хвиль у середовихах 1 виомий математичннй апа-рат косна визначити зручну для анализу безрозм1рнд величину втрат енергП потоку кровг при взаемоди з судиннов системою та П складовими. 3 Ц1вю метоп сл1д пшбрати комплекси параметров та формули. за допомогоо котрих можна проводити розрахунки коефшенпв г!дравл1чних опор!в та втрат напору м1сцевих 1 по довжин!. «о надамть мохлив!сть кыькхсно оха-рактеризувати арх1тектон1ку кровоносвих судин р1зних тип!в та генераций, разних тканин та оргашв лхднни 1 тварин.

Теоретико-методичн1 основы дослЦженнз та вербально-к!льк1сн! алгоритми описд. анализу та 1дентиф1кац11 структурно-футпиональво; орган!заци тканинного. органного та системного кровооб!гу

Для визначення характеристик течП кров! у р!зних кро-воносних судинах. а такох масжтабних сп1вв!дно«ень парамет-р!в цих судин та поток1в кров! в них. нам* застосована теория г!дродинам!чно1 под1бност1. в застосдвання П-теореми дозволило лолучити за допомогов системи незалежних змгнних групу безрозм^рних та незалехних параметр1в. цо характери-зують нову систему зм1нних. I вс! вони, як] мапть принципове г1дродинам1чне обгрунтування. у сукупносп послужили для розробки алгоритму ун1ф!кованого збору та послЦовного ана-л!зу шфоркацп з досл!д«ень. в тону числ! 1 рентгенолопч-них, структурно-функц!онального стану кровеносного судинного

русла р!зних тканин, орган1в та систем у норм! I при патоло-г!чних станах.

3 прочее! Формал!зац1Т в!домостей з анг!оарх!тектон!ки ми використали параметри, що вкят! в трьох основних р1внянях для р!ження р1зних задач г!дродннам!ки: балансу розходу р1-дини, балансу питомоГ енергП" потоку, к!лькост! рухц р1дини. III параметри згрупован! для розрахунк!в кое|1ц1ент!в опору ! втрат напору по довжин1 та м!сцевих за в!докими формулами 1 залехностями з эастосдванням в!домих данях, таблиць, граф!-к1в 1 кривих.

Для характеристики впливу судинноХ арх!тектон1ки на г1дравл!чн! опори, виходячи з умов додержування г1дродина~ м1чно! под1бност1, нами введен! показники, що являать собой безрозм1рн! в!дно»ення абсолвтних величин, як! давть можли-в!сть пор!внввати оц! впливи на р!зних р!внях галухення кро-воносних судин як внутр1жньоорганних, так 1 позаорганних. Отож, застосовано метод непрямо! оц!нки динам!чно1 под!бнос-т1, а саме маемтабування, з застосуванням коеф!ц1ент1в про-порц!йност!. При цьому для можливого розрахунку сил, п1д впливом котрих зд!йснветься кровоток, нами бралися критерП под!бност1 т!льки для деяких д1ичих сил. тобто однозначн!. У нажому випадку застосован! т!льки сили тертя - в'язк!сть.

Дан1 на ввод! та вивод1 за результатами розрахунк!в на ЕОМ при оц!ниванн1 структдрно-функцЮнального стану кровоносних судин та м!кроциркуляторного русла

Вих1дн! дан!:

Вх!д: кут в!дходження - а

в!дстань в!д гирла судини до екранувчо!'

ст1нки галузки попередньох генераци - Ь д!аметр гирла в1дгалуження початковий - 01 д!аметр гирла в1дгалуження^ к!нцевий - Б2 довжина гирла - Н довжина звуження гирла - 1с кут звуження гирла - Ь

д!аметр судини попередньо!' генерацП поперед

в!дгалуженням - Оа

д!аметр судини попередньо!' генерацп за в!дгалуженням - БЬ тип кромки: загострена зкруглення

кут зкруглення кромки поперед в1дгалуженням - а1 кут зкруглення кромки за в!дгалуженням - а2 рад!ус зкруглення кромки поперед в1дгалуженням - г1 рад!ус зкруглення кромки за в1дгалуженням - г2

Стан ст1нок: гладк!, р!вн1 шерехатН

- 27 -

локал!зац!я та розпод!леиня жерехатост1: розсередкене зосереджене: гирло

прокс1мально

пром!жно

дистально

висота жерехатост!: д!аметр зовн1жн!й - Оа д!аметр внутр!«н!й - ёж довжина жерехатост! - 1«

Зм1ни д!аметру судии на протяз!:

1дентиф1кац1а типу перепаду кал!бру судини посегментно з присвоениям порядкового номера кожному сегментов!: конфузор л!Фузор проставка

виступ. стик. локальне звуження

Параметри сегмент!в:

д!фузори: початковий д!аметр - ёд к1нцевий д!аметр - Вд довжина - 1д конфузорн: початковий д1аметр - йк к1нцевий д!аметр - Ок довжина - 1к проставки: д1аметр - Бп довжина - 1п виступи, стики, локальн! звуження:

екв!валент висоти виступу - Ьв жирина виступу - 1в

- 28 -

в!дстань пром1к виступами - 1мв д!аметр судини - de Посл!довн1сть включения !дентиф!кованих по д!аметру

сегмент!в

Переважаича локал!зац!я перепад1в кал16ру: гирло

прокс1мально

npoMliHo

дистально

3*1ни ходу судини на протяз1:

1дентиф1кац1я типу ходу судини на протяз1 посегментно з присвоениям порядкового номера кожному сегментов!: прямий х!д

згин плавний (дуга, закругленна) згин р!зкий (кол1но) проставка пром1ж згинами Параметри сегмент!в:

прямий х1д: д!аметр - Опх довжина - 1пх згин плавний: д!аметр - Юз довжина - 1з

рад!ус экруглення зовн1шн!й - гэ рад1ус экруглення внутр!жн!й - гв згин р!зкий: д!аметр - Dk довжина - 1к кут повороту - ак проставка пром!ж згинами: д!аметр - Dnn довжина - Inn

Посл1довн!сть вклвчення !дентиф1кованих по ходу сегмент!в

Перевамавча локал1эац1я згин!в судини:

розсереджене

зосереджене: проке1мально пром1мно дистально

В1дгалужувча частка судини: К1льк1сть в1дгалужень э привласненням кожному

в!дгалужешш порядкового номера Розпод1лення в!дгалумень по ходу основного ствола:

розсереджене

зосереджене: прокс!мально пром1жно дистально

Тип в1дгалдмення (див. класиф1кац1в) Параметри для косного в!дгалумення:

д1аметр в1дгалуження - Dot, Do2.....Don

д1аметр основного ствола попереду в!дгалу«ення -

Dai. Da2. .... Dan д1аметр основного ствола за в1дгалуженням -

Dbl. Db2. .... Dbn

За спец!ально розробленим нами алгоритмом математично1' модел! на ЕОМ за допомогов маминно! програми. розробленоТ В.ft. Беком на мов1 високого р!внв Turbo С ++, виконуеться г1дродинам1чний розрахунок м1сцевих опор1в та опор!в по дов-жин1. засим витрат напору, визначавчих специф!чн! характеристики кровоносних судин.

Пдродинашчний розрахунок кровеносно! судини

1.Ввзвачевня середньо! швидкосп кровообпу в кровоносних суди-

нах за формулою А.Л.Чижевського: &Ср ~ 21,3- йл' СМ, I с. Шерехапсть стшок

2.Коефвдент пдравшчного терта (КГТ) для напорного р1внощрно-го ламшарного руху рщшш в судинах круглого перериу:Я = 64 / 11е.

3.КГТ дм судин круглого перерйу з гладкими спнками та турбу-лентним режимом шину, а тажож для делянки суднни без вщгалужень

( - 68 с Л„ =0,11 •( Дв+

1 шерехатиыи сивками:

Re

4.КГТ для bcid судини з делянками шерехатосп стшок i вщгалужен-нями, режим плану турбуленгний:

К. А

Ас=0,11

г \0,25

Г «

д +—

о Rc,

D

я+1

1

+ 1,78

1-

IV ,1 «+1

Я?

Вход (гирло)

Кромки:

5.Коефодент мкцевих опорш (КМО) для куга вщгалуження на входа з гострою кромкою: Скгк ~ °> 505 + 0,303 cos а + 0,202 cos2 а.

6. КМО для куга вщгалуження на вход з плавною кромкою -визначасгься по таблиц.

Звуження входу:

А

7.КМО для звуження входу р1зкого: ^"Р 0,5-^1

i* я

8.КМО для звуження входу поступового:

9.КМО для звуження входу плавного: — 4м

1-

! tf)

ТрШники:

10.КМО дан припчного трШника: Стп = 4i-2 + 41-3' 11 .КМО для витягувального тршника: Cm ~ Сг-г

\

- 31-Катбр судан

Звуження

12.КМО для локального звужеввя: = А 4-13,8 ■

13.КМО для рангового звуження:

чЗ/2

и

0,57+0,043-г

Вг

мр« }

■1

— К

зет зт

14.КМО для плавного короткого звуження: С

15.К0ефЦЦеВГГ0П0р1ВДЛЯД0ВГНХК0Нфу30р1В: С,т ~ £нтт + С

16.КМО дня звуження при иалнх числах Ие: <; и = Розширення:

Гп

Г — И"1*1 1

17.КМО для рангового розширення: ^»рр ~ 1 1

и t' ипм '

ррп

20.КМО для розширення при иалих числах Рейнольдса:

Просгавки:

>рКе 550 = -^р-я I к'

И.Коефодснт опору просгавки:

с <?яя - & £

£,ря = 0,946 ЯП 2 2,047 ап

Хщ судинн:

22 .КМО д ля рангового завороту без закругления:

• <

л 51П -г®-.

2 2

23.Коефкцент опорЬ-в загальний для плавного завороту та отводов:

С яя ~ яяя ^ вит

Вщгалужуюча частка судинн

24.КМО для прЕгпчного тршннка (цив. 10.).

25.КМО для вигагувального трШника (див. 11.). Визначення втрат напору для суднн

и г

26.Вграти напору в судинному сегменп: псегм 5X1 Ь с«* ^ •

27.Втрати напору в судиш:

= 2 А«» = 2 + И к*** + 2 А*а + 2 А«а< •

Характеристика м1кроциркуляторного русла зон васкуляризацП" Интересу та прилегло!)

Параметри вих!дн1: Плоца зони васкуляризацП' В1дстань м!ж кап!лярами Д1аметр кап1ляра - артер1ального к!нця Д1аметр кашляра - пром!жного в1дд1ла Д1аметр кап1ляра - венозного к!нця Довжина кап1ляра - артер!ального сегмента Довжина кап1ляра - венозного сегмента КроПвський тканинний цил1ндр - рад!дс зовн!жн!й КроПвський тканинний цил1ндр - рад!ус внутр!шн1й Крог1вський тканинний цил1ндр - довжина

Параметри пох!дн1: Обсяг тканини зони васкуляризацП К1льк1сть кап!ляр1в у 1 смА3 тканини Сумарна довжина кап!ляр1в у 1 смА3 тканини Середня довжина кап!ляр!в Д1аметр кап!ляра усереденний Плода внутр!жньо!" поверхн! кап!ляра Обсяг кап!ляра

Сумарна пложа внутр1мньо! поверхн! кап1ляр1в у 1 смА3

тканини

Сумарний обсяг кап1ляр!в у 1 смА3 тканини Сумарна довжина кап!ляр!в у 1 смА3 тканини.

отриманих по методу В.В.Купр1янова

- 33 -

К1льк1сть кап!ляр1в у 1 смА3 тканини. отриманих

по методу В.В.Купр!янова Крог1вський тканинний цил!ндр - обсяг

Коеф1ц1енти васкуляризацП: Коеф1ц1ент функц1онуючого кап1лярного русла по

сумарн1й дов1ин1 кап1лар 1в у 1 смА3 тканини Коеф1ц!бнт Функц1онувчого кап1лярного русла по

к!лькост1 кап!ляр!в у I смА3 тканини По функц!онувчому обсягу паренхими органа, тканини По пло«1 зр1зу органа, тканини По к!лькост1 кап!ляр1в у 1 смА3 тканини

зона 1нтересу - зона прилегла По сумарн1й довмин! кап!ляр1в у 1 смА3 тканини

зона 1нтересу - зона прилегла По сумарн!й плоц1 внутр1мньо1" поверхн! кап!ляр!в

у 1 смА3 тканини зона 1нтересу - зона прилегла По сумарному обсягу кап1яяр!в у 1 смл3 тканини

зона 1нтересу - зона прилегла Висновок з характеру васкуляризацН' у зонах 1нтересу:

нориоваскуляризац1я г1перваскуляризац1я г1поваскуляризац!я аваскуляризац!я

За даними Балантера Б.1. 1 сп!вавт.. Кислякова В.Я. 1 сп!вавт. та 1н«их нами таком вчинено розробку фактор!в, «о вшшвавть на транспорт киснп (23 показники) у систем! м1кро-циркуляторного русла, «о давть можлив!сть б1льм повно оха-рактеризувати його функц1ональний стан.

Класиф1кац1я-характеристика кровеносного судинного рдела

Анатом1чний тип кровоносних еддив

Позаорганн!, позатканинн! АртерП

Артер!о~артер1альн1 анастомози Вени

Вено-веноэн! анастомози Артер1о-венозн1 анастохоэи-жцнтк Внутр1мньоорганн1. внутр1мньотканинн1 АртерП

Артер1о-артер1альн1 анастомози Артер1оли

Артер1оло-артер1олярн! анастомози Кап1ляри

С1нусо1'ди - екв1валент кап!ляр1в Кап1ляро-кап1лярн1 анастомози Венули

С1нуси - екв!валент венул Венуло-венулярн! анастомози Артер1оло-венулярн1 анастомози-мунти Артер1оло-лвм1нарн1 протоки Кап1ляро-лвм1нарн1 протоки Венуло-лвм1нарн1 протоки Вени

Вено-венозн1 анастомози Артер1о-венозн1 анастомози-мунти

Кровоносн!

судини м!кроцирку-ЛЯЦ1ЙНОГО

русла

- 35 -

Уточнен! та сформульован1 терн¡ни I понаття, тобто 1м придан! ч1тк!сть та однозначн!сть, так1 як: крог!вський тка-нинний цил!ндр. м!кроциркуляц!йне кровоносне судинне русло, протоки. с!нуси. с1нусо!ди. снфони, судинн! анастомози та анастомози-мунти.

Типи кровоносних судии у залехност! в!д проникливост! та пористост! Ix ст!нок

1. 3 найменжов прониклив!ств, цо вилучае 1з транскап!-лярного обм!ну речовини з молекулярное вагов б1льме 40000 1 забезпечуе висок! бар'ерн! властивост1 - мавть безперервний ендотел1й з щ!льними м1жкл!тинними контактами 1 нерозвину-тим м!кровезикулярним транспортом.

2. 3 середньов прониклив!стп. цо забезпечуве секрец1в та всисання великих к1лькостей води з розчинними у них ре-човинами. а таком мвидкий трансендотел!альний транспорт макромолекул - фенестрований та перфорований ендотел!й з про-никливов базальнов мембранов.

3. 3 високов прониклив1стл. цо забезбечуе. трансендоте-лдальний транспорт не т!льки макромолекул, але й кл!тин кров1 - ендотел1альна вистелка дтворве м1«кл!тинн! та транс-ендотел!альн1 лвки у облает! котрих в!дсутня базальна мембрана.

На в1дм!ну в!д функц!онально! класиф!кац!1 Б.Фолькова 1 повторввчих II з деякими зм!нами вар!ант!в класиф!кац!1 !н~ мих aBTopiB ми вважаемо. цо вс!м типам кровоносних судин. як! мавть р1зну морфолог!чну характеристику, притаманн! ус! наступн1 Функц!ональн! характеристики, котр! проявлявться у р!зн!й м!р!.

- 36 -

ФункцП" кровоносних судин

транспортна

розпод1льна або дистрибут!вна збиральна або колекторна емк!сна

збер!гальна або депонцшча оби!нна

М1ров виконуених Функц1й е резистивн1сть. що показуе енерНтичн! витрати потоку кров! на подолання Ндравл1чних опор!в.

Тип галуження кровоносних судин

Приводхувче русло: МаПстральний

Маг1стральний з переходок у д1хого*1чний

МаПстральний з переходом у трихотом!чний

МаПстральний з переходом у розсипний

МаПстральний з переходом у Птчастий

Д1хотом1чний

Трихотом1чний

Розсипний

Розсипний з переходом д с1тчастий С!тчастий

В1двод*уиче русло: С1тчастнй

С1тчастий з переходом у пол1конф1вентний

Пол1конфлвентний

Триконфлвентний

Бжоафдвенгш

Стасти» з переходов д под1кон»лаентнкй та

капстрадьвян

Пол1коа^лвентн»а з переходои д иапстрадьни ТрикоШмиентнм з переходов у напстрадьни Б1ков»лвентн«й а переходон з наг ¡страдьш Наг¡страдьнй*

Г!дродинам1чна характеристика судинноТ арх1тектон!ки, потоку кров! у кровоносних судинах та проходячих в них хви-лях дозволила нам у деталях розглянути та оц!нити кокну д1-лянку судини 1 судинно! с1т! у ц1лому й току стала визначнои у наших досл!д«еннях, котру ми никче й приводимо у скороче-ному вигляд!.

Г1дродинам!чна характеристика судинно! арх1тектон1ки

По витрат!: транзитний та розпод1ляшчий

По розводц!: без галушеиь та з галуженнями (див. типи

галуження)

По вклвченнв: посл1довне. паралельне. к!льцеве. с1тчасте По напрямку потоку: прит!чн1. витягувальн1.

прит1чно-вйтягувальяI По ходу потоку: прямол!н1йн!, кривол1н1йн! По д1аметру ствол® на протяз!:

пост!йний (проставка)

перем!нний (д!Фузор, конфузор. локальне

звуження)

По довжин1 ствола: довг!. середньоТ довжини. коротк1 По гладкост! внутр!жньоГ поверхн! ст!нок: гладк!, жерехат!

Г1дродинам1чна характеристика потоку кров! у кровоносних судинах 1 проходячих в них хвидь

Тип плину: нап1рне, суц!льне (безперервне). лам!нарне.

нер1вном!рне, завихрене, турбулентне, пуль-сувче, маятникопод1бне,поржневе,ретроградне 1видк1сть кров1: л!н!йна

обсяжна (витратна. розх!дна) Ампл!туда жвидкост! потоку кров1 Профил1 жвидкост! б!гу кров! у судинах ■видк1сгь эм!щення Напруження зм1щення на ст1нц! В'язк!сть: динам!чна, к1не«атична Текуч!сть Цльн1сть Тиск

Частота 1 ампл1туда коливань хвиль тиску Число Рейнольдса

Г!дравл!чн1 оп1ри: по довжин1, м!сцев!

Частотний параметр Номерсл! для нестац1онарного потоку

1мпеданс I адм!ттанс: характеристичний

ефективний (вх1дний) погонний (л!н1йний) 1видк!сть розповсвдження хвиль тиску Моенса-Кортевега Розтяжн!сть ст1нки судини: модуль Инга

коеф!ц!ент Пуасона

Специф1чна характеристика системи м!кроциркуляц!1"

Кап!лярне русло (див. характеристику зон васкуляризацП) Система судинних анастомоз1в:

йнатом1чний тип: артер!оло-артер!олярн1 анастомози капIляро-кап1лярн1 анастомози венуло~венулярн1 анастомози артер!оло-венулярн! анастомози-мунти

Морфолого-функц!ональна характеристика: д1аметр на протяз! довмина

р1вень вклвчення

м1сце зосередяення та р1вном!рн!сть розпод!лу

тип вклвчення (к1нець у к!нець, к1нець у б1к. б!к у б1к)

к1льк1сть у 1 смА3 тканини чи органу

Обсяг органу 1 йог о функц!онувчоХ паренхими Коеф!ц!енти васкуляризацП (див. характеристику зон

васкуляризацП)

Характеристика тканинноТ 1 органно! специф!чност! системи кровопостачання

Й.Загальна:

1.йнатом!чний тип кровоносних судин

2.Структура ст1нок судин

3.Функц!ональна характеристика судинного русла

4.Г!дродинам1чна характеристика судинноГ арх!тектон1ки

5.Г1дродинам1чна характеристика потоку кров! у кровоносних судинах та проходячих в них хвилях

Б.Специф1чна характеристика системи м!кроциркуляц!)~

(див. ви*е)

ВИСНОВКИ:

1.Створена методолог!чна концепц1я анг1олог1чних дос-л!дкень заснована на единому науковому системному п!дход1 1 базуеться на даних натурних досл!д*ень та внкористанн!:

а)математичного модеяжвання, яке дозволяе з достатн!! ступенек детал1зац11" робити опис 1 анал!зувати у абсолмтши та вхдносних величинах страктдрно-фднкц1ональну орган!зац11 кровоносних судин р!зних анатом!чних тип1в та генерац!*;

б)статистичного моделювання багатои1рних систем. Я1 адекватного способу вивченкя системи кровооб^гу;

в)б1олог!чного принципу невизначенност! з метою энижен-ня умовност! та сумн!вност! експериментальних даних. для чо-го застосовано метод 1денткф1кацП I контрольованих експериментальних вплив1в, а таком зншення ступеня екстраполяцП що е суттево важливим у оц!нц! функц!онального стану систем) кровооб1гу;

г)принципу суперпозЩК. установленого для нестац!онар них нел!н!йних систем, до яких належить 1 система кровооб! гу. що дозволяе в!дкривати законом!рност1 об'еднання прости структур у складн!, та теорП ун1версальност! - Ух як!сно ознаки при виявленн! загальних структурно~Функц!ональних за кономхрностей;

д)принципу оптимально! конструкцП, вживавчн в оц!нц судинно!' арх1тектон1ки метод м!нШзац1!' г1дравл!чних опор! та втрат напору;

- 41 -

е)теор!1 динам!чних систем, яка п1дводить нас до вив-чення стану та еволвцП' системи кровооб!гу в час! за допоио-гов незалехних зм!нних, к!льк!сть та тип котрих залемать в!д властивостей ц!еТ системи: тип динам!ки останньо!" установ-лветься призначенням траекторП для вих!дних (початкових) умов з находженням облает! фазового простору - аттрактору, тобто геометрично! структури, розм!ри облает! дослЦмення ! точн1сть вим!рввань визначавть при цьому передбачуванн1сть структурно-функц!онально1 орган!зацП" системи кровооб!гу;

е)теор!¥ хаосу та фрактая!в, останн! волод!вть власти-в1ств под!бност1, притаманноГ кровоносним судинам, 1'х топо-вог!я графтальна, а вар!ант генерушчих граматик, детерм!но-ванний г!дродинам!чними законом1рностями 1 тканиннов та ор-ганнов специф!чн!стьв, призначае судинну арх!тектон!ку, зклвчно й тип г!лкування, величина мномника - к!льк!сть су-цинних генерац!й та складн!сть судинноХ с1т1. фрактальн!сть системи кровоносних судии знаходитьез в стан! детерм!нован-мго хаосу, що призначае м1нлив!сть та функц!ональну рухо-(!сть динам!ки судинно! системи. тобто легку адаптован!сть 10 зм!нввчих умов зовн!мнього середовища. як! знижувться при гатологН;

м)теор!Т розм1рност! та под!бност!, за допомогов котроУ 1становлен! умови спроб з моделями. вид!лен! характерн! ! »ручн! для опису та анал!зу параметри. як1 визначавть струк-гурно-функц!ональну орган!зац!в системи кровооб!гу; в сполу-шнн! з загальним як!сним анал1зом механ1зм1в ф!зичних явим юни з'явилися пл!дним теоретичним методом досл1дження.

2.Створен! метод 1 способи опису та анал!зу структур-т-функц1ональноТ орган!зац!У системи кровооб!гу е результа-

- 42 -

том вивчення г!дродинам!чних та б1оф1зичних. ф1з!олог1чних та морфолог 1чних характеристик кровоносних судия i пословно! розробки теорегично-мегодичних основ досл!дження га вер-бально-к!лькосних алгоритм!в опису та анал!зу ц!е'£ системи.

3.Пропоноваш для опису та анал1зу структурно-функц1о-нального стану кровоносного судинного русла параметри в!*1б-ран! на основ! застосування П-теореми та теорп г!дроднна-м1чно1' под!бност1, е ф!зично обгрунтованими, об'ективно ха-рактеризувчими арх1тектон!ку кровоносного судинного русла та потоку кров! у ньому, 1 перспективнимн в моделвванн! системи кровооб!гу. в тому числ! ! з застосуванням фрактально! геометр! ï.

Опис судинно! арх1тектон1ки учиняеться комплексами зо-середжених параметра з метов посл!довних розрахунк!в коеф!-ц!ент!в г1дравл!чних опор¡в 1 втрат напору по довжин! та м!сцевих для кожного сегменту кровоносноТ судини: вх!д. ше-pexaTicib сПнок, зм!ни д!аметру на протяз!, зм!ни ходу, в!дг!лкувча частка.

4.Розроблен! алгоритм» ефективних розрахунк!в оптималь-них моделей кровоносног системи з використанням законiв г!д-родинам!ки i б!оф!зики KpoBoo6irg та створена маминна прог-рама на мов1 високого piвне Turbo С++. як! дозволявть проводит» автоматиэований розрахунок коеф!ц!ент!в г!дравл!чних опор1в 1 втрат напору м!сцевих та по довжин!. л1н1йно! та обсяжши жвидкост! кровотоку, числа Рейнольдса в судшнах р1зних генерац1й р!зних тканин. орган1в та систем лвдиии ! тварин, отриманих будь-яким способом в1зуал1зац!! сцдияно! арх!тектон1ки. вклвчно макром!кроанг!ограф1в та св!тлову MiKpocKonio.

- 43 -

Э.Розроблена модель адекватно за законами г!дродинам!ки юзволяе проводит« детальний опис геометр!! I параметр!» ар-;1тектон1ки кровоносних судин, к!льк1сний та як1сний анал!з :труктурно-функц!онально1 орган!зац!1 системи кровоо61гу, 1Клвчно 1 зони м!кроциркуляц!1, за рахунком II тканинно! та фганно! специф!чност!.

6.Створен! алгоритм 1 мажинна програма для опису та шал!зу структурно-функц1онально1 орган1зац11 зони м1кроцир-суляцП давть мо«лив!сть визначити по груп! параметр!в та шразити у розрахункових коеф1ц1ентах васкуляризацИ ступ!нь [1 недостатност1 в зонах 1нтересу.

7.Розроблена класиф1кац1я-характеристика кровеносного :удинного русла за обл1ком морфолог1чних, Ф!з!олог!чних, 61-)ф!зичних та г!дродкнам!чних характеристик, упорядкуванням 1оменклатури анатом!чного типу кровоносних судин, Формулв-?анням однозначних термШв та понятт!в складаеться з нас-гупних основних розд!л!в: анатом1чний тип кровоносних судин. 1рониклив!сть !х ст!нок у в1дпов!дност1 з пористоств, функ-Ш кровоносних судин. г1дродинам1чна характеристика судин-яо! арх!тектон1ки. вклвчно 1 тип розгалужування. г1дродина-и!чна характеристика потоку кров! в кровоносних судинах та проходячих в них хвиль, характеристика м!кроциркуляторного русла зон васкуляризацИ та специф!чна характеристика систе-ки м!кроциркуляц!!. характеристика тканинно! та органно! специф1чност1 системи кровооб1гу.

в.Сформульован! уявлення з тканинно! та органно! специ-®!чност! системи кровоо61гу заснован! на створених методологией концепцП анПолоПчних досл!дхень, метод! та способах опису 1 анал!зу структурно-Функц!онально! орган!зац!1 та

- 44 -

класиф1кац11'-характеристики кровоносних судив.

Тканинна та органна специф!чн1сть системи кровооб!гу визначаеться: анатом!чним типом кровоносних судин з специ-Ф1чнои пористости та прониклив1ств IX ст!нок. функц1ональнов характеристиков судин, г!дрородинам!чнов характеристикою су-динно! арх1тектон1ки I потоку кров! в кровоносних судинах та проходячих в них хвиль. специф!чнов характеристиков системи м1кроциркуляц!¥.

Э.Розроблен! метод 1 способи опису та анал!зу структур-но-функц!онально! орган!зац!1 системи кровооб!гу е перспек-тивними для створення банк!в данях 1 знань при комплексному прижиттевому та посмертному макро-м1кроанг!ограф!чному дославши тканинного. органного та системного кровопостачання в д!агностичних ц!лях. про що св!дчить висока розд!льна здатн!сть методу, яка виявлена при досл1дженн! внутр1мньоор-ганного артер1ального русла ! зон м1кроциркуляц11 р1зних тканин та орган!в ! подана на прим!рниках з дифузнов та ло-кальнов атерослеротичнов поразков л!во!' коронарно! артерП серця. Таком вони можуть бути застосован! при плануванн! по анг!ограф1чних даних вар!ант1в реконструктивних операц1й на кровоносних судинах та в розрахунках при конструвванн! су-динних протез!в.

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПНБЯ1К0ВАНИХ Зй ТЕМОЮ ЛИСЕРТАЦН

1.Морфолого-Функциональная характеристика тканевого.органного и системного кровобращения. - Симферополь. 1994. - Н 1-894. Як. 94. (30.04.1994). - С. 390.

2.Принципы морфолого-функционального анализа сосудистой »рхитектоники// Актуальные вопросы сердечно-сосудистой пато-югии. - Труды Крымского медицинского института. - Симферо-юль. 1990. - Т. 126. - С. 110-113.

3.Применение теории подобия при изучении сосудистой ар-(итектоники//Физиология и патология органов дыхания и кровобращения. - Труды Крымского медицинского института. - Сим-»ерополь. 1987. - Т. 114. - С. 97 -98.

4.Изменения в миокарде и коронарном русле сердца в пос-иеоперационном периоде у лиц пожилого и старческого возраста 1/ О/Архив патологии. - 1983. - Т. Х1У. - Вып. 3. - С. 62- (В соавт.: С.А.Виноградов, А.И.Крадинов. В.Н. Князев. ОЛпилевский, Зль Сайед Фаттах).

Э.Макро-микроангиографическая динамика венозного русла «очевого пузыря после перевязки и пликации задней полой вены ¡1 собак//Физиология и патология сердечнососудистой системы и органов дыхания. - Труды Крымского медицинского института. -Симферополь. 1982. - Т. 94. - С. 91-92. - (В соавт. с Й.Л.Захарьяном).

6.0 субэндокардиальных поражениях миокарда у лиц среднего и пожилого возраста с ижемической болезнья сердца// Функциональная морфология человека и животных. - Труды Крымского медицинского института.- Симферополь. - 1980. - Т. 82. - С. 100-102. - (8 соавт.: В.Н. Князев, В.В. Левандов-

ский).

7.Комплексный метод макро-микроангиографического и томорфологического исследования кровоснабжения сердца//Э периментальная и клиническая кардиология. - Труды Крымсн медицинского института. - Симферополь. 1979. - Т. 81. -63-65. - (В соавт.: Эль Сайед Фаттах. И.ИЛпилевский).

8.Внутриорганная архитектоника воротной вены при зкс риментальном циррозе печеви//Азмеджурнал. - 197?. - N 1 С. 49-50. - (В соавт.: А.И.Крадинов. К.С.Тихонов).

9.Способ подготовки биологической ткани к гистологи» кому исследовашш//Авторское свидетельство Н 1802311.- I комизобретений СССР. - М.. 4 мая 1990 г.

10.Анализ структурно-функциональной организации кр( носного русла //Материалы Мколы "Биология опорно-двигат« ного аппарата".- Тезисы докладов. - Харьков. 1992. • 295-296.

11.Хаос и фракталы в строении и функции кровеносных судов//Тезисн докладов Научно-практической конфере] "Структурно-функциональные единицы и их компоненты в орг. висцеральных систем в норме и патологии". - Харьков. 199 С. 252-253.

12.Органная и тканевая специфичность системы кровос жения //Тезисы докладов Научно-практической конфере "Структурно-функциональные единицы и их компоненты в орг висцеральных систем в норме и патологии". - Харьков, 199 С. 254.

13.Макро-микрорентгенография и условия их качествен выполнения//Республиканская научно-практическая конфере рентгенологов 9ССР. - Тез. докл. - Кировоград. 1991. 118-119.

14.Вопросы морфометрии и математического моделиров

фи издчении системного и органного кровообращения// Тезисы юкладов надчно-практической конференции "Новые приложения шрфометрии и математическое моделирование в кедико-бииоло-ических исследованиях". - Харьков. 1990. - С. 211.

15.Методологическая концепция и принципы морфолого-функ-(ионального анализа сосудистого русла при ангиографических (сследованиях: Материалы XII Всесоюзного съезда рентгенологов и радиологов.-(Ленинград. 12 -17 ноября 1990 г.). Тезисы юкладов. - Лучевая диагностика. - Ангиография и интервенци-(нная рентгенология //Вестник рентгенологии и радиологии. -990. - N 5-6. - С.157.

16.морфо-функциональная характеристика кровеносного рус-ia с позиций оценки его архитектоники на основе законов гид-юдинамики//Системы медицинского диагностического изображена в лучевой диагностике и их клиническое значение. Рентге-юконтрастные средства. - Тез. докл. Всесовзной научн. конф. • Обнинск. - 1986. - С. 47-48.

17.Корреляция объемной плотности очаговых повреждений [иокарда с мощностьж васкуляризации микроциркуляторного рус-ia у пожилых лшдей: III сьезд патологоанатомов ЯССР. - Тези-:н докладов.

- Ивано-Франковск. - 1981. - С. 29-31. - (В соавт.: C.fl. Вин радов. Зль Сайед Фаттах. И.И. 1пилевский. В.Д. Розенберг. ¡.А.Галахин).

18.Внутриорганное русло селезенки при раке других орга-юв по данным макро-микроангиографического исследования '/Тезисы научно-практической конференции по вопросам курор-ологии. - Евпатория. 1979. - С. 55-57. - (В соавт.: |.И.Крадинов).

СТЕПАНОВ В.Г. Исследования структурюнинкцнональной организац* тканевого,органного и системного кровообращения.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских нас по специальности 05.13.09 - управление в биологических и медицшсю системах(вшшчая применение вычислительной техники )является рушшсы Институт кибернетики им.В.М.Глдоюва АН Украины. г. Киев, 1934 г Зачищается 17 печатными работами и одним авторским свидетельсг вом, в которых отражены результаты теоретических и экспериментальна исследований сосудистой архитектоники. Автором сфорицяирована методе логическая концепция исследований в ангиологии, дано четкое гидродина мическое обоснование количественной и качественной (щенки структуры Функции тканевого, органного и системного кровоснабжения, сформуяиро ван алгоритм расчетов гидравлических сопротивлений и потерь напора га тока крови в кровеносных сосудах в зависимости от их архитектоники, т есть создана математическая модель сосудистого русла, включая и зон микроциркупяции, с целью последдащей разработки методов ратей ангио графической диагностики и методов хирургической коррекции и щютезиро вания гри патологии кровеносных сосудов: предложена новая развернута Юйссвдикация-характеристика кровеносного сосудистого русла, штора отображает морфологические, физиологические и биофизические аспект системы кровообращения.

Stepanov H.Q. Research into of structural functional organlzati of tissular, organ and systeiic blood circulation.

The thesis for a doctor's degree in the field 05.13.09 - operati on in biological and Medical systeis (including the e«ploy«ent of com puting technique) is a Manuscript.

The Institute of cybernetics naaed after the V.H. Glushkav th Acadety of Sciences of the Ukraine. Kiev. 1994.

It's defended by 17 printed works and one author's certificate ii which the results of theoretical and experimental researches of vesse architectonics are reflected.Tbe author formulated the Methodolodgica conception of research in angiology and gave precise hydrodynaiica basics of quantitative and qualitative appreciation of structure ani function tissular, organ and systeiic blood sipply. formulated the cal culation's algorythi of hydraulic resistance and losses of bloodstrea pressure in blood vessels depending on it's architectonics, that is hi created the Mathematical Model of vessel bed.including Microcirculati on of zones, with the purpose of following elaboration lethods of early angiographic diagnosis and «ethod of surgery correction and prosthi tics in pathology of blood vessels; aid proposed a new detailed clas sification-characteristic of blood vessel bed. which reflects «orfoln gic, physiologic and biophysical aspects of blood circulation systai.

KniNOBi слова: 1.Система кровооб1гу - Кровоносн1 сдаини - Структур но-функщонаяьна оргашзащя - АрхюекгаЦка - Пдромехашка - М1кро-циркулящя - Тканинна та органна спецщцчмсть - К1исиф1кац1з-характе-ристика - Концепцгя та методика доапдження - Математичне моделввашя,