автореферат диссертации по технологии материалов и изделия текстильной и легкой промышленности, 05.19.04, диссертация на тему:Исследование и разработка системы количественной оценки интегрального критерия гармонии при разработке новых форм рабочей одежды

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 687.016:687.17

. Коваленко Ірина Миколаївна

ДОСЛІДЖЕННЯ І РОЗРОБКА СИСТЕМИ КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ ІНТЕГРАЛЬНОГО КРИТЕРІЮ ГАРМОНІЇ ПРИ РОЗРОБЦІ НОВИХ ФОРМ РОБОЧОГО ОДЯГУ

Спеціальність 05.19.04 "Технологія швейних виробів"

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

РГб Он

Київ - 1996

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Державній академії легкої промисловості України

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Ніколаєва ТВ.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Скатерний В.О.

кандидат технічних наук, доцент Славінська А.Л.

Провідне підприємство: Український науково-дослідний інститут швейного виробництва

Захист відбудеться 1996 р. об год.

на засіданні Спеціалізованої Ради Д 01.17.02 при Державній академії легкої промисловості України за адресою:

252011, м. Київ-11, вул. Немировича-Данченка, 2

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної академії легкої промисловості України

Відгуки на автореферат в двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати до Спеціалізованої Ради.

Автореферат розіслано "<Р " 1996 р.

Вчений секретар Спеціалізованої Ради,

доктор технічних наук, професор'^/^ ^.^^бновал В.П.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток науково-технічного прогресу і зростання ефективності виробництва невід'ємні від різкого підвищення якості продукції, що є одним з точних і узагальнених показників науково-технічного прогресу, культури і дисципліни праці.

Особлива увага приділяється подальшому вивченню умов праці і техніки безпеки різних виробництв, а також необхідності розширення асортименту і покращення якості спеціального робочого одягу і взуття.

У швейній промисловості цій цій проблемі присвячено ряд робіт, що виконані провідними науковими організаціями. Питання асортименту і якості робочого одягу, спецодягу і спецвзуття вперше було поставлено в 1919 році. Проблема розробки одягу і зараз залишається актуальною, тому що існує ще велика кількість питань, пов'язаних з проектуванням, виробництвом і використанням цього типу одягу, покращенням його якості і експлуатаційних властивостей.

Необхідно також зауважити, що існуючі сьогодні методики удосконалення процесу проектування робочого і спеціального одяїу направлені в основному на використання нових тканин, нових технологій і незначних змін в конструктивній будові виробів.

При цьому вимоги споживачів до художньо-естетичних показників якості робочого одягу залишаються без достатньої на те увагу.

Автори деяких робіт в галузі вивчення робочого одягу відмічають необхідність надання йому художньо-естетичних властивостей, але не конкретизують їх і не вказують на шляхи їх забезпечення.

Якість об'єкту можна виявити за його сумарними властивостями. Оцінити якість - це означає кількісно її визначити. Естетичні показники якості мають особливе місце при оцінці якості одягу, особливо робочого, як предмету власного споживання. Відсутність їх перетворює одяг в даремну річ, тому що вона перестає виконувати одну з основних своїх цільових функцій: задовольняти специфічні людські (естетичні) погреби.

У зв'язку з цим, особливо актуальним стає створення такої системи кількісної оцінки показників якості робочого одягу, включаючи художньо-естетичні показники, яка б дала можливість практично вже на ранніх етапах проектування вирішити питання забезпечення якісних показників виробів з урахуванням властивостей споживачів, що дасть можливість підвищити якість розробки одягу і зменшити межі пошуку остаточних рішень при його проектуванні.

Метою роботи є вдосконалення процесу проектування робочого одягу на основі розвитку теоретичних - положень виконання робіт багатоступеневого процесу проектування одягу промислового виробництва, що сприяє забезпеченню естетичних вимог споживачів. Для досягнення визначеної мети в діісертаційиій роботі встановлені основні задачі досліджень.

1. Структурний аналіз форми сучасного робочого одягу, з метою оптимізації її форми при проектуванні.

2. Аналіз композиційної та конструктивної побудови народног одягу, для праці з метою виявлення логіки побудови, раціональності і естетичності крою, функціональності декору і використання його при проектуванні сучасного робочого одягу.

3. Створення класифікації художньо-естетичних показників якості робочого одягу з урахуванням вимог споживача.

4. Розробка системи кількісної оцінки інтегрального критерію гармонії сучаспого робочого костюму.

Об'єкт дослідження. У вигляді об'єкту дослідження було обрано одяг для праці.

Методи дослідження. В роботі використано:

- спосіб інформаційного вираження процесу проектування;

- методи експериментальних оцінок;

- методи оцінки якості промислових виробів;

- методи художнього проектування промислових виробів;

- методи соціологічних досліджень;

методи кваліметрії об'єктів архітектури і промислового виробництва.

При цьому було використано результати наукових досліджень процесу прийняття проектних рішень, основні положення теорії проектування робочого одягу на сучасному стані.

Наукова новина складається з того, що в ній:

ь

- наведено наслідок структурного аналізу форм сучасного робочого одяїу;

- розроблено номенклатуру показників якості робочого одягу;

- розроблено класифікацію художньо-естетичних показників з урахуванням вимог споживачів до робочого одягу;

- створено систему кількісної оцінки інтегрального критерію гармонії сучасного робочого одягу;

- математично виражені і програмно забезпечені показники гармонічної побудови форми промислових виробів.

Практичне значення результатів роботи складається з:

- конкретизації основної мети і задач проектування нових форм робочого одягу, що виявляють різний об'єм і склад проектних робіт;

- розробки форми анкети за результатами аналізу, де поряд з мовним трактуванням питань дається їх графічний вираз, що дає змогу анкеті бути більш доцільною для споживача;

- створення робочої класифікації художньоестетичних показників робочого одягу, що дає можливість ширше враховувати естетичні показники при проектуванні;

- розробка алгоритму системи проведення робіт художнього проектування форм робочого одягу;

- використання ЕОМ при вирішенні інженерно-художніх завдань, що дає змогу зменшити иатеріальні і трудові витрати при проектуванні як робочого, гак і побутового одягу.

Реалізація результатів роботи.

Розроблені в дисертаційній роботі принципи виконання проектних робіт: аналіз народного одягу для праці як прообразу сучасного робочого одягу, застосування методів художньогопроектування промислових виробів, принципи кількісної оцінкп критерію гармонії, були використані при проектуванні нових форм технологічного одягу. Партія технологічного одягу була впроваджена на КВО "Квазар", пройшла апробацію з позитивними відгуками.

Апробація роботи.

Основні результати досліджень знаходяться у 6 публікаціях за 1989-1995 рр., обговорені і отримали позитивні відгуки на XIII науковій і X науково-методичній конференціях профессорсько-викладацького складу КТІЛП (ДАЛПУ), розширеного засідання кафедри проектування одягу ДАЛПУ 1994 р., засіданнінауково-

методичного семінару факультету ТЛП 1995р., запроваждені до учбового процесу.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми дослідження, вказано на мету і задачі роботи, доведена наукова новина і практичне значення отриманих результатів і висновків.

В першому розділі зроблено аналіз сучасної моделі процесу проектування робочого одягу. Аналіз з'ясував спрямованість подальшого вдосконалення процесу проектування робочого одягу.

Сучасна послідовність розробки нових моделей базується на "Положенні про організацію розробки нових видів спецодягу і спецвзуття, тканин та інших матеріалів, необхідних для її виготовлення" (МНИИТЗИ-легпром, 1991 р.) (рис. 1).

Аналіз цього положення і спеціальних інструкцій показав відсутність розгорнутого змісту перелічених етапів робіт по розробці моделей. Відсутня єдина форма вхідної та вихідної документації.

В багатьох публікаціях, присвячених робочому одягу для різних виробництв, зустрічаються пропозиції методичного характеру, які зведені до викладання приватних спеціальних питань. Український науково-дослідний інститут швейної промисловості здійснив дослідження, що дали можливість вдосконалити структуру інженерно-конструкторських робіт, покращити їх якість і значно скоротити час проектування шляхом використання ЕОМ.

Оскільки якість спецодягу впливає на здоров'я і робочу діяльність людини, необхідно проводити всебічне обгрунтування здобутих рішень при проекту ванні, що може бути досягнено тільки за систематичним вирішенням цих питань.

Проведений аналіз існуючих методик і процесу проектування пропонує розв'язок наступних питань:

- впровадження сучасних інженерних рішень і сучасних технічних засобів;

- використання при розробці моделей досвіду проектування виробів більш розвішених галузей промисловості;

- повне врахування фактору споживача робочого одягу.

?

Рисунок 1. Етапи розробки нових моделей.

в

Наступним етапом роботи є вивчення основних вимог споживача як першочергових умов для проектування робочого одягу.

Одяг для праці повинен відповідати важливому комплексу вимог захисного, гігієнічного, експлуатаційного та естетичного характеру.

Детально вивчивши наукові розробки щодо цієї проблеми, можна зробити такі висновки:

- відсутня кількісна оцінка естетичних показників;

- не враховуються естетичні вимоги до робочого одягу.

Для вирішення поставленої задачі були розглянуті різні види сучасного робочого одягу (рис. 2).

Аналіз показав, що має місце:

- недостатня конструктивна і композиційна різноманітність моделей;

- конструктивні і декоративні елементи не відповідають напрямку моди;

- недостатньо уваги надається колористичному вирішенню комплекту;

- недостатньо використовуються закони підпорядкування елементів форми костюму;

- практично відсутній композиційний центр в робочому костюмі.

Був розглянутий народний одяг для праці, як прообраз робочого одягу. Форма робочого одягу може бути красивою тільки тоді, коли він дійсно функціональний. Народний одяг для праці в своїх класичних, віками складених формах, сконцентрував в собі віковий досвід народу: практичність і зручність, тому основний сенс і цінність народного одягу в його філософії - широко зрозумілій функціональності, тобто зв'язок властивостей тканин, особливостей конструкції, формн одягу та декору.

Одяг - невід’ємна частина матеріальної культури народу. Змінювалась в залежності від конкретних історичних умов, він залишався одним із стійких елементів матеріальної культури. Народний костюм має вікові традиції: це - раціональний крій, простота, логіка, економічність, бажання сгвориги зручний для вживання одяг, повністю використати тканини.

У кожного народу є свої традиції створення одягу, свої принципи використання сировини, побудови форми, використання декоративних елементів.

Тому було розглянено різні види народного одягу для праці різних регіонів і різних народів. Одяг був пристосований до конкретних умов праці, скоректований пропорціями людини, продиктований кліматичними умовами. Був зроблений аналіз одягу для праці і виявлено найбільш характерні принципи конструктивної будови.

Одним із питань вивчення одяну є його теплоізоляція. В роботі було розроблено структурний аналіз форм одяїу з метою виявлення якісних показників одягу, що забезпечують функціональність і зручність її експлуатації. Виявлені основні типи одягу російсько-українського прикордоння. Структурний аналіз форм дозволяє поширити асортимент робочого одягу за рахунок використання традиційно складених елементів структури: плечові накладки, способи їх з'єднання з пілочкою, спинкою, рукавами, розтин пілочки і спинки, різновидність комірів та рукавів, використання елементів декору.

В роботі вперше було зроблено аналіз композиційної побудови одягу.

Проведений аналіз дозволить використати принципи композиційної побудови народного костюму для праці, як оптимальні при проектуванні сучасного робочого одягу. Чітка рівновага пропорцій, елегантність і виразність силуету, пластичний взаємозв'язок декору і крою, відповідність матеріалу, форми, кольору призначенню костюму, тобто можливість його використання відповідно умовам - ось риси сучасного напрямку дизайну робочого одягу, які можна назвати основними.

У другому розділі було зроблено порівняльний аналіз вимог, що встановлюють до робочого одягу споживачі та проектанти.

Аналізуючи сучасний стан питання проектування робочого одягу, можна зробити висновок, що вимоги споживачів недостатньо враховуються при проектуванні нових форм костюму. В останні часи сформувалась необхідність в класифікації вимог споживачів до робочого одягу. Класифікація дозволить проводити оцінку якостей одягу на етапах її розробки і впровадження на виробництві. Для виявлення потреб споживача були використані

методи анкетування та інтерв’ювання робітників, для яких проектується одяг, а також опитування спеціалістів, що займаються створенням виробів та оцінкою їх якості.

Під класифікацією потреб споживачів слід розуміти перелік вимог, що використовуються при оціпці якості робочого одягу. В роботі надана багаторівнева комбінована класифікація. Для більш повного вивчення художньо-естетичних показників і вимог споживачів і проектантів були використані методи художнього проектування. Костюм слід оцінювати у відношенні до людини, її фігури, типажу, тобто з точки зору тієї ролі, яку він відіграє в житті людини.

Інтерв'ювання спеціалістів і споживачів проводилось згідно переліка показників, що рекомендовані Держстандартом:

1) показники призначення;

2) показники довговічності і надійності;

3) показники технологічності;

4) ергономічні показники;

5) естетичні показники;

6) показники стандартизації та уніфікації;

7) патентно-правові показники;

8) економічні показники.

Проведення аналізу інтерв’ювання показало, що ЗО % опитуваних спеціалістів естетичні вимоги виносять на одне з перших місць. Було проведене також анкетне опитування, мета якого - збір достатньої інформації серед великої групи населення. Сьогодні при створенні робочого одягу враховується тільки один пункт індивідуальних вимог - розмірно-зростовна шкала. Тому при розробці анкети необхідно формувати питання, які можна графічно проілюструвати. Введення графічно поданого матеріалу в анкету дасть змогу зробити її більш інформативною для споживача.

Аналіз показав, що споживачі ставлять на одне з перших місць естетичні показники одягу.

Для вирішення задачі виявлення відношення споживачів і проектантівдо номенклатури показників якості робочого одягу була використана програма на мові Бейсик-А для ЕОМ "Іскра-1030".

іг

Проаналізувавши відповіді споживачів, можна вивести деякі закономірності переваги силуету, колористичного рішення робочого одягу та художньо-конструкторських елементів.

Всі отримані дані опрацьовані на ЕОМ. Наступним етапом була розробка класифікації художньо-естетичних показників якості робочого одягу.

Художньо-естетичні показники на другому рівні поділяються на 5 груп:

- відповідність спрямування;

- товарний вигляд;

- вимоги до матеріалів (тканин);

- відповідність форми, конструкції, матеріалу;

- цілісність композиції будови.

Одним з етапів художньо-конструктивного аналізу є оцінка композиції виробу. Композиція виробу означає з'єднанім всіх елементів художнього твору в єдине ціле, що відтворює образність, ідейно-художній зміст.

Аналіз композиції моделі повинен бути всебічним і стає заключним етапом. Це пояснюється тим, що композиція виробу є природнім підсумком і наслідком всієї попередньої роботи, в процесі якої встановлюються функції і призначення виробу, властивості використаних тканин, відповідність форми і конструкції, особливості технології обробки. Компонентами композиції є її засоби і властивості. Кожен із засобів і елементів композиції має свої властивості, але її цілісність і виразність можуть бути реальними тільки тоді, коли ці засоби і елементи використовуються у вимогливому взаємозв'язку з призначенням костюму. Тут не може бути й мови про механічні комбінації композиційних засобів, однією з головних проблем при проектуванні одягу масового виробництва і робочого одягу є труднощі, пов’язані з поєднанням гармонічної образності, що закладена в стандартному виробі, з відображенням

індивідуальності людини в костюмі. Образ виробу, що проектується, повинен будуватися з урахуванням образу майбутнього споживача. Форма залежить від змісту, який виконує технічну і художнб функцію.

В третьому розділі були досліджені шляхи створення цілісної форми робочого костюму, для цього було вирішено наступні задачі:

ІЗ

- вивчити форму і її елементи;

- дослідити формоутворюючі фактори;

- виділити і диференціювати естетичні фактори формоутворення;

- розробити систему якісної оцінки естетичного фактора при новому формоутворенні;

- створити алгоритм системи проведення робіт по проектуванню форм робочого одягу.

Послідовність розглядання закономірностей утворення форм обумовлена формоутворюючнми факторами:

- функціональними Кф;

- естетичними або гармонічними Кг;

- економічними Ке.

Якщо уявити, що кожний з цих трьох факторів виражено відповідним кількісним критерієм (критерій функціональності, критерій гармонії, критерій економічності), то критерій інтегральної якості К може бути представлений у вигляді функції:

К=* (Кф, Ке, Кг), де

К - критерій інтегральної якості;

Кф - критерій функціональності;

Ке - критерій економічності;

Кг - критерій гармонії.

Основним завданням проектанта стає знаходження методів обчислення критеріїв Кф, Ке, Кг.

Критерієм економічності людство користується вже більше двох тисячоліть (ціна продукції - одна з давнини використовуваних і самих спрощених форм такого критерію).

Критерій функціональності необхідно розуміти ширше, обов’язково у зв’язку з діяльністю людини. Зручність використання - це свого роду коефіцієнт корисної дії виробу.

Критерій гармонії - необхідність повністю враховувати смаки різних груп споживачів, явища моди, специфіку умов побуту. Естетичний критерій удосконалення форми та її змісту.

Форма залежить від її змісту. Мета - створення функціональної, технічно і технологічно вийнятково! форми, надання їй естетичних властивостей, гармонії. В останні роки методи знаходження критерію функціональності інтенсивно розробляються у наукових дослідженнях галузі.

По-іншому виглядає справа з критерієм гармонії Кг. Костюм складається з елементів. Існують засоби композиції, які організують всі ці елементи і створюють гармонічну форму. До цих засобів відносяться:

- пропорції;

- масштабність;

- ритм;

- симетрія і асиметрія;

- узгодженість елементів форми;

- підлеглість елементів форми.

Неможна довести принципову можливість якісної оцінки гармонії, базуючись тільки на висновках спеціалістів. Необхідно постулювати якусь систему ймовірних стверджень, спираючись на які, за допомогою логічних умозаключень, можна було б будувати докази.

Під оцінкою слід розуміти ступінь наближення предметів або явищ до відповідного ідеального аналогу.

Для кількісної оцінки критерію гармонії Кг, у якості ідеального аналогу було вибрано народний костюм для праці.

З вищевказаного виходить, що критерій гармонії виявляє засоби композиції, що організують гармонічну форму. Розглянемо деякі з них і спробуємо дати їм кількісну оцінку, спираючись на ідеальний аналог.

За аналоги були прийняті костюми російсько-українського прикордоння та Київщини.

Пропорції. Особлива роль пропорцій виявилась на межі техніки і мистецтва, де існує необхідність розробки науково обгрунтованих методів розрахунків корегування пропорцій.

Аналіз існуючих методів пропорціювання: модульного, ряду Фібоначчі, модулора Корбюз'є, принципу золотого розтину -визначив, що всі вони передбачають подальші математичні розрахунки. У зв'язку з цим, щоб уникнути зайвих розрахункових операцій, у даній роботі запропоновано метод переважних пропорцій.

Система переважних пропорцій побудована на основі переважних чисел, запропонована МОС (Міжнародна організація стандартів). Система переважних чисел складається з 5 рядів геометричних прогресій R5, RIO, R20, R40, R80, що мають віповідно 5, 10, 20, 40 і 80 членів і знаменників прогресії

5 10 20 40 80

'Ко, VTo, лПГо, -ЛЬ, <їЬ.

Кожен з рядів існує у інтервалі від 1ч-10. Перевага надається рядам з більшою градацією. R5 переважає над RIO, R10 переважає над R20 і т. ін.

Порівняння пропорцій різних предметів з відхиленням,

меншим 2-3 % візуально не сприймаються. Це доводиться

прикладом: у прямокутнику одна із сторін буде послідовно

збільшуватись у 1,02-1,03 рази, при цьому його пропорції не

порушуються. Тому значення відхилення в пропорціях, що

дорівнює 0,02-0,03 буде цілком придатним для побудови ряду

переважених пропорцій в практичному застосуванні.

Проаналізувавши структуру форм народного одягу для праці,

встановлено, що привести у відповідну систему різноманітність

прямокутних форм в народному костюмі, не складає особливої

проблеми. Поклавши за основу ряду 1,0 і збільшивши його

послідовно на 0,02-0,03, отримаємо повільно зростаючий ряд

переважних пропорцій у вигляді геометричної прогресії із

знаменником К=1,02-1,03. Порівняння знаменника переважних

пропорцій 1,03 зі знаменником рядів геометричних прогресій, що

встановлені ISO, показує що за основу ряду переважних

пропорцій можна взяти ряд чисел R80 зі знаменником прогресії:

80

Vl0=l .02938*1.03

_________ Таблиця 1

1,00 1,32 1,80 2,36 3,15 4,25 5,60 7,50

1,03 1,36 1,85 2,43 3,25 4,37 5,80 7,75

1,06 1,40 1,90 2,50 3,35 4,50 6,00 8,00

1,09 1,45 1,95 2,58 3,45 4,62 6,15 8,25

1,12 1,50 2,00 2,65 3,55 4,75 6,30 8,50

1,15 1,55 2,06 2,72 3,65 4,87 6,50 8,75

1,18 1,60 2,12 2,80 3,75 5,00 6,70 9,00

1,22 1,65 2,18 2,90 3,87 5,15 6,90 9,25

1,25 1,70 2,24 3,00 4,00 5,30 7,10 9,50

1,28 1,75 2,30 3,07 4,12 5,45 7,30 9,75

У таблиці 1 дається ряд переважних тшсел відповідно R80 (ISO). ,

Кожному з членів цього ряду відповідають відповідні відношення. Було доведено, що до цих співвідношень відповідає ряд натуральних чисел від 1 до 50. Результати цього вибору відображено в таблиці 2.

Таблиця 2.

1:1 4:3 9:5 19:8 19:6 17:4 17:3 15:33

34:33* 11:8 11:6 17:7 13:6 13:3 29:5* 31:4

18:17 7:5 15:8 5:2 10:3 9:2 6:1 8:1

12:11 10:7 25:13* 13:5 17:5 10:3 31:5* 33:4*

9:8 3:2 2:1 8:3 7:2 19:4 19:3 17:2

15:13 11:7 35:17 11:4 11:3 24:5* 13:2 35:4*

13:11 8:5 15:7 14:5 15:4 5:1 20:3 9:1

11:9 13:8 11:5 29:10* 27:7* 26:5* 34:5* 37:4

5:4 5:3 9:4 3:1 4:1 16:3 7:1 19:2

9:7 3:4 7:3 31:10* 41:10* 11:2 23:3* 39:4*

Відповідний ряд пропорцій П80 побудовано на основі ряду К80.

Таким чином, зроблено висновок, що золотий розтин - це окремий випадок системи переважних пропорцій. Тому використання системи відбувається у наступній послідовності:

- встановлюють габаритні пропорції промислового об'єкту;

- за таблицею переважних пропорцій відбирають сімейство відношень, що є кратним цій пропорції. Сімейство слід підбярати таким чином, щоб кількість пропорцій була мінімальною.

Застосування системи переважних пропорцій має позитивні сторони: .

- ліквідує хаос пропорцій і створює балгодійну основу для виявлення ритму пропорцій (ритмічних рядів пропорцій);

- покращує узгодженість між собою не тільки окремих деталей, але й конструкції в цілому;

- дає змогу перейти до конкретної стандартизації співвідношень елементів, не обмежуючи творчість художника-консгруктора.

Схему застосування переважних пропорцій розглянуто на прикладі типу одягу - сорочки Київщини та українсько-російського прикордоння. Габаритні розміри виробу залежать від ширини полотна, з якого він виготовляється. Принцип

пропорційності був тісно пов'язаний з місцевими мірами ширини полотна і традиційними методами вимірів. Частіше зустрічається проста пропорція 1:2. Відповідно схемі, кратні співвідношення 3:2 5:2 9:2 13:2 17:2

2:1 7:2 11:2 15:2 19:2

Відповідно до прийнятого сімейства пропорцій корегуються і перероблюються пропорції деталей і елементів, які сповнюють форму костюму. Відповідно до визначеного сімейства пропорцій корегуються пропорції всіх елементів форми: деталі розтинів, кольорові та тональні плями, а також розміщення композиційного центру (табл. 3).

Таблиця З

А Б В г д Е Є Ж 3 И

13 1 14 1 13 1 14 1 14 1 13 1 14 1 14 1 14 1 13 1

26 2 28 2 26 2 28 2 28 2 26 2 28 2 28 2 28 2 26 2

П=1 /2 3:2 5:2 9:2 13:2 17:2

2:1 7:2 11:2 15:2 19:2

Аналогічно проведено роботу щодо іншого типу одягу -сорочки Київщини (малюнки представлено у додатку) (табл. 4).

Таблиця 4

А Б В Г д Е

1/2 1/2 1/2 1/2 1/2 1/2

П-1/2 3:2 7:2 13:2 19:2

2:1 9:2 15:2

5:2 11:2 17:2

Симетрія і асиметрія. Симетрія означає такий принцип організації елементів композиції, коли їх взаємне розташування дав можлдивість визначити наявність осі симетрії, площини симетрії та інших її показників. Асиметрія - це, інакше кажучи, відсутність симетрії.

Композиція костюму може бути симетричною і асиметричною. Положення осі симетрії залежить від умов зорової рівноваги всіх частин композиції, але досить часто вона розташована в межах головної частини композиції.

На практиці можуть зустрічатись не тільки окремі форми порушення симетрії, але й різноманітні їх комбінації. У техніці

для оцінки симетричності (гармонічної) розташувати деталей користуються такою формулою:

С=1-Фм/Фб, де

Фм - кількість вузлів зорової напруги (або кількості фіксацій, або зупинок, зору), що характеризує таку з геометрично симетричних половіш, що привертає меншу увагу,

Фб - кількість вузлів зорової напруги, що характеризують ту з геометрично симетричних половин, що привертає більшу увагу.

Для зручності виміру кількісна оцінка К буде визначена 0<К<1. При цьому, якщо Фм=Фб, то С=0, що дорівнює випадку ідеальної симетрії. При Фм=0 С=1 - отримано випадок ідеальної асиметрії.

Випадок прояву закономірностей симетрії і асиметрії розглянено на прикладах сорочки російсько-українського прикордоння та Київщини (табл. 5, 6).

Таблиця 5

А Б В Г д Е Є Ж 3 И

1-4/4= =0 1-2/3= =0,4 1-4/4» =0 1-4/4= *0 1-3/3- “0 1-4/4= *=0 1-4/5= =0.2 1-4/4= =0 1-5/5= =0 1-4/5» “0,2

С-1-Фм/Фб, 0<С£І, Сб—0,4, СгЦ)^, Сж—0,2

Таблиця б

А Б В г д Е

1-3/3=0 1-4/5=0,2 І-4/4=0 1-6/7=0,15 1-6/6=0 1-4/5=0,2

С=1-Фм/Фб, Сб=0,2, Се=0,2, Сг=0,2

Проведене інтерв'ювання спеціалістів показало, що найбільш вагомими є показники критерію пропорційності Кг і критерію симетричності Ке. Порушення симетричності веде до зорового перевантаження форми, сприяє порушенню гармонії.

Систему кількісної оцінки критерію гармонії покладено у основу програмного забезпечення процесу прийняття рішення. Схему алгоритму зображено на рис. 3.

Згідно наведеного алгоритму, під час проектування нової моделі одягу встановлюються габаритні значення виробу на підставі розміру та зросту людини. По цих габаритних значеннях розраховується габаритна пропорція. З таблиці переважних пропорцій відбирається сімейство переважних пропорцій.

/ Ввести Ь, Ь, Ф<г

Розрахунок

габаритної

пропорції а=Ь/Ь.

Вибір сімейства

кратних переважних

пропорцій

Розрахунок

коефіцієнту

пропорційності

К =П,/П л К *

гг Оцінка^^_ НІ

;к<1

V ^

Нанести сітку пропорцій

Рисунок 3

Порівнюючи кожну пропорцію сімейства я класичною пропорцією золотого розтин>’, одержуємо •лиефіціє.нт протюрціюзаїшя (Ка). Експериментально встановлено, що Кн знаходиться у межах 0<Кп^1,5.

Згідно Кп відбирається базова пропорція і формується у пропорційну сітку.

У наслідок структурного аналізу форм робочого одягу сформовано інформаційно-пошукову сисгему функціональних та декораппзких елементів форми (ІПС). Кохсшш член ІПС має своє кодове визначення. Згідно з ТЗ відбираються з ІГІС необхідні елемента форми та розташовуються на пропорційній сітці виробу. Наступним етаном роботи є визначення коефіідіеіпу симетрії (Кс). Експериментально доведено, що ІСс існує у междх 0<Кс<0,5.

Таким чином, критерій глртнІІ складть-тьот з дзоя 'тст.ш:

Кі^Кп+К»;.

Кількісний вира-з Кг таким «танок стшовнл.

0<К<2.

Використовуюча кількісну оцінку Кг. отче, кожлішім ще на етапі розробки технічних вровозидШ внзиячзгга найбільш гармонічні варіанти форми робочого одшу,

У четвертому розділі шріїяукхиксь задачі по проектуванню робочого одягу для исобляво чистих приміщень (ЧПП). За допомогою НІС розроблені ескЗзн молодей одягу (мая.

4). Гармонічність моделей, що яропонутться., оцінюється за принципом КІЛЬКІСНОЇ ОЦІНКИ критеріїв гармонії, пропорційної побудови та симетрії. Розглянуті моделі МІ, М2, М3, М4 малу, позитивну оцінку замовника і запрояоковзш для подальшої проробхи. Модель МІ впроваджена цдК&ївс&ко.чу промисловому об'єднанні "Квазар”.

Аналіз сучасної моделі процесу нрооктувгтпя. нових форм одягу показує, що на протязі останніх років вагомих змін у процесі не було. Єдина система конструкторської документації виявила структуру проектно-конструкторських робіт.

Проведені досліди дали змогу за допомогою ЕОМ удосконалити структуру інженерно-конструкторських робіт, покращити їх якість і зменшити час розробки. У сучасному процесі проектування на розробку ескізів відпедено 25-30 годкп. Розроблені пропозиції щодо удосконалиш# процесу розробки ескізів моделей: час їх розробки може бути скороченим вдвічі.

МАЛ. 4

Таким чином, введення ІПС та алгоритму кількісної оцінки дає змогу не тільки підвищити якість моделей, що розроблюються, але й уникнути розробки недоцільних моделей, які сьогодні існують.

Схема може бути використана при проектуванні різних об'єктів промислового виробництва.

В наслідок проведених досліджень зроблені такі висновки.

1. В результаті аналізу сучасного процесу проектування робочого та спеціального одягу промислового виробництва встановлено необхідність удосконалення методів виконання робіт по прийняттю проектних рішень.

2. Виявлено необхідність використання народного одягу для пращ як прообразу сучасного робочого одягу з метою використання раціональності та логіки крою, а також функціонального використання кольору і декору народного одягу.

3. Вперше визначені і диференційовані найбільш вагомі естетичні показники робочого одягу.

4. Вперше зроблено структурний аналіз форм робочого одягу, на базі якого розроблено інформаційно-пошукову систему елементів форми (ІПС).

5. Науково обгрунтована класифікація художньо-естетичних показників з урахуванням вимог споживачів робочого одягу.

6. Вперше розроблені принципи використання кількісної оцінки коефіцієнту пропорціювання Кп при проектуванні сучасного одягу.

7. Вперше розроблено систему кількісної оцінки коефіцієнту симетричності.

8. Вперше розроблено систему інтегральної кількісної оцінки критерію гармонії Кг, яка дає змогу уникнути недоцільних проектних розробок.

9. Промислова перевірка використання багатоступеневого процесу проектування промислових виробів і кількісної оцінки критерію гармонії показала, що її впровадження у практику промислового виробництва має сц ціальний ефект, що виражається в удосконаленні наукової організації і підвищенні інжеиерного і художнього рівней робіт процесу проекіування.

10. Розроблені моделі технологічного одягу пройшли перевірку на КВО "Квазар" з позитивною оцінкою.

Рисунок ■>. Схема введешія системи кількісної оцінки критерія гармонії в процесі проектування нових моделей одягу.

11. Запропоноана система ведення проектних робіт з використанням ЕОМ, використання інформаційно-пошукової системи значно зменшує час на створення нових форм одягу.

12. Схема може бути використана при проектуванні багатьох об'єктів промислового виробництва./р'ИС. 5/'

На тему дисертації опубліковано такі праці.

1. Коваленко І.М., Ніколаєва Т.В. Пошук нової моделі проектування робочого одягу з елементами художнього конструювання. //Легка промисловість. - 1989. - № 4. ?.3

2. Коваленко І.М., Ніколаєва Т.В. Проектування фірменого робочого одягу з використанням аналізу тектоніки народного костюму. //Тези виступів ювілейних XVII наукової та X науково-методичної конференції. - Київ, КТІЛП, 1990 р. ^4

3. Коваленко І.М., Ніколаєва Т.В. Ергономічне проектування робочого одягу. //Легка промисловість. - 1990. - № 2. • .7

4. Коваленко І.М., Ніколаєва Т.В. Принципи проектування робочого одягу з урахуванням художніх і естетичних вимог. //Тези виступів ювілешпгх XVIII наукової та XI науково-методичної конференції. -Київ, КТІЛП, 1991 р.

5. Коваленко І.М., Ніколаєва Т.В. Критерій гармонії в робочому одязі. //Збірник наукових праць молодих вчених та студентів. - Київ: ДАЛПУ, 1995.

РЕЗЮМЕ

Коваленко И.Н. Исследования и разработка системы количественной оценки интегрального критерия гармонии при проектировании новых форм рабочей одежды. Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.19.04. - технология швейных изделий.

Государственная академия легкой промышленности Украины, Киев, 1996 г.

Установлено, что отсутствие системы количественной оценки эстетических показателей не позволяет создавать гармоничные формы новых моделей.

Разработан алгоритм процесса оценки гармонии эскизов новых форм одежды. Получена классификация художественноэстетических показателей рабочей одежды. Создала информационно-поисковая система предпочтительных элементов. Приведены данные об эффективности использования результатов исследования.

SUMMARY

Kovalenko I.N. Research and development the quantity estimation system of harmony level in the new work fashion desighn. The doctor of technical sciences degree work of 05.19.04 -clothes technology speciality. The Ukrainian State Light Industry Academy, Kiev, 1996.

It was established, that the absense of harmony new work fashions was developted. It was worked out the classification of aesthetic indexes of work fashions quality. The Lnformation-search system of desighn elements was made. The results installation efficacy have been calculated. '

Ключевые слова: информационно-поисковая система (ИПС), система количественной оценки критерия гармонии.