автореферат диссертации по приборостроению, метрологии и информационно-измерительным приборам и системам, 05.11.16, диссертация на тему:Исследование дискретно-фазовых импульсных потоков в информационно-измерительных системах

ргь од

81ННЗДЫШЙ ДЕРЖАВШЙ ТЕХН1ЧИИЙ УЩВЕРСИГЕГ

На правах рукопису

. Петух Алато п1й Михайлович

ДОШДШШ ДИСКРЕТНО-ФАЗОВИХ ШПУЛЪСНИХ ПОТОК1В

в инормашйю-виыгршальш« снстешх

Спетальтсть: 05.11.16 - 1нфор<тц1йно-вишрювальн1 система (в науш та промисловост1)

Автореферат лневртшц I на здобуття наукового ступени доктора твхшчних наук

в1ншшя 1994

Дис-ортащею е руксгшс

Робота виконана на кафедр1 обчислювально I техшки В1шшцького шштехшчного шституту

0фЩ1йн1 опоненти: д.т.н., проф.

Пров 1 дна орган!зац1я: Льв! вський науково-дослишия

спвц1ал!зовано1 вчено'г ради Д 10.01.01. в Шшшцькому державному техн!чному ушверситет! зв адресов: 280021, м. В(кгшия, Хмельницъко шосв, 95.

3 дисертатею можливо ознайомитись у ошлютеш Вшницького державного техшчного уШЕврситету. Автореферат розюланий 1994р.

Додонов Олексаидр Георг1йоькч д.т.н., проф.

Скрипник Юр1й Олексиндрович д.т.н., проф.

Дудакевич Валер!й Богданович

радютахшчний тститут

Вчений секретер спец1вл1зэваног А и

вченот ради Юхшчук с.В.

ЗАГАЛШ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ И

Актуальность ' проблем и. Розвиток су эсно! тохн1ки обробки 1нформацп в 1нформашйно-вим1рювальнпх системах пов'вязаний з використагпгям сучясних технолопй Еиробництва великих' 1нтегральних схем (BIC) з метою досягнення кращого сп 1 ввIдношоння швядкоди, точностi, функционально! повноти 1 апаратних витрат. Пэ потребуе глябоко! конвейсризашг процес1в завантагэння, обробки I видач! результат разом з потршюю конвейеризашею робота вузл!в, базугчись на 1теративних структурах обробки Нформацп i ретельному метролог1чному анал1з1 алгоритма для залучення тлочисельних мвтод!в реал1заци. ' Питания використання дискретро-фазових i мтгульсяга поток! в в пристроях перетворения 1нформацц давно привертали увагу розробник!в.систем легтистьв пов'язання з цифровими засобами вим1ру та обробки. Широко buomi робота Дудикевича В.Б., Карпова D.K., К1р1анак1 М.В., Клюторта Г.П., Кнорр!нга В.Г., Нов:шького П.В., Паламартеа Г.О., Рижовського А.Г., Цапенко М.П., Шахова Э.К., Евецького Б Л., Шлянд1на В.М., Щербаченко A.M. та 1нших.

Так! потоки застосовуються при числовому програмному керувашп, в1Дображенсму в роботах Анилина Н.С. Воронова A.A., Ланчесва В.П., Неслуховського К.С., Каляева A.B.. Кар1бського В.В., Кошкша В.Л., Кузьмта I.B., Тормишева D.I. та ирих.

Найб1льп широкофункШ оналыюю с область формувмтя та обробки зображень в реальному масттаб1 часу. Це ticho пов'язано з машинное гранкою l проблемою шдвщення !нтеракптвност1 людино-машнно! взаемодн. Можливост! розробок в mit област1 дужв залеяать В1д !снуючог елементног бази !нтегралышх м!кросхем надвисокого р!вня 1нтограшг (ИВ1С), визначасмого сотнями тисяч лопчних'вэнтая1в на кристал.

При поШксельному (поточховому) формуванн! та перетворенн! зображэнь, а також при потактовому формуванн! функшоналыптх залеяностей в вигляд1 1кпульсних потока, вп<сристання дискретно-фазових поток!в дозволяе уткнута оперпчн

пире:лно»щиня, що шдвищуе шьидаод! ю та сггрощуе лрнотрог.

Однак застосувашя даскрэтно-фазавшс. !мпульсних поток! в в 1ВС стримуеться недостатшстыо доииджень IX Елвстивостей, метода формування та методологи використання.

Метою дасертацИйок роботи е розвиток теоретичних основ та виршення актуально! науково-техшчно! проблеми - одержання, перетворення ! воображения. !нФормаци в

1нформац1йно-вим1рювальних системах з застосуваяням дискретно-фазових хыпульсних поток ¡в.

Задач! досл1джань ц^стяться в необхцкност!:

анал!зу структурних властивостей дискретно-фазових !мпульсних поток!в з 'найменшими нершюм!ршстыо, апаратними • штратами по и реал1заци та шдвиценою швидкод1ею формування;

- аншизу взаемозв'язку юнуючих принцип1в та структур формування П0Т0К1В, IX узагальнення та модиф1кэцП;

- спрощення шлях 1 в анал!зу похибки ви нер1вном!рност1 потоку !мпульс!в;

росповсюдкення метода побудови швидкод!ючо'1 частотно-1мпульсно! сл!дкувчог система на клас пристрогв одержання та перетворення 1нформацП ;

- розробки методологи побудови штерполяшйних структур . реал1зацп граф!чних приштив1в, пофароування площин, аф1жшх

перетворень та д!й на зображення для шдвкцзння штерактивност! люддао-машинно! взаемодп.

Наукова новизна дасертаШЯнот роботи «ютиться в поСудов1 теоретичних основ методолог!г формування, перетворення та метролог1чного анал1зу дискретно-фазових 1мпульсних поток!в.

Автор захмщае:

- ыегод анализу структурних властивостей дискретно-фазових 1мпульсних поток1в;

- узагальнення ¡снуючих та нов! принципа формування дискретно-фазових ¡мпульсних поток!в;

- метод анйл!зу похибки в!д нер1вном!рност! потоку ¡шульс!в;

- метод вижру часготи в сшдкуючому рекиш;

- пршпрши поОудови структур вим1рювач!в тэ порптпортва'Ив параметр^ чостотио-1шульснюс сигнал1в;

прттюш побудови. структур раал1зацп гречки* прим1тив1в;

- ттодолопю пофардуваиня площин для засовIв в1досраження кольорових реалютичних картин;

- методолог!г 8ф1пних пвротворе!1ь зобра*еггь на основ! 1нтерполяшйного перетворення адрес!в шкселхв;-

- прлншши д11 на зоОраконня для шдвшвння шторактивносп людано-машнно! взаемодн.

При внконанм роботя використовувалась не т о д и теорп чисел, твори 1нтерполювэння Функшй, матемапгпшй апарат лашдагових дроб!в, 1нтегрплыюга чк дифореншяного числення, мвтоди матвматичного 1 ф!зичного моделгвання, теори 8лгоритм1в, граф!чшй анал!з, досл1дкэгшя експеркментальних зразк1в.

Достов.1 ря I с т ь од^ряанга результата о<3грунтована теоретично, математичнпм моделгванням на еом, результатами практичного використа!Шя. Ефжтившсть звпропоноваяих метод1в та алгоритм! в шдтверджуеться гх поровзгою ПрИ Пор IВНЯНН1 3 ЮНУПЧИМП.

Практичну к 1 ян I с т ъ в!добракають:

- методика анзл!зу структурних влвстивостей дискретно-йззових 1мпульсних поток:в;

- мотолика 8НЭЛ1ЭУ ПОП¡ОКИ В1Д Н0р1ВНОМ!рНОСТ! потоку !МПУЛЬС!В;

- мэтод вим!ру частоти в сл!дкупчому режим! та принцип» побудови структур вим!ргвач!в та перетворювач1в;

- методолог!я шгкористання дискретно-фазових 1 тульских поток!в при виршснш задач пофарбування площин та афипшх первтворонь зобраюэнь; .

- алгорптми, програмл та. прпстрот, зазначеш для вишюрелт граф1чних прим!тив!в;

- принципи рвал!зац11 передекраштх пристрогв та не викорнстэшш для доповнення 1снутих метод!в граф!чного вводу: ■

Матер i али дисертацп . в т.! я е н i в виробах:

- слшуш! частотом1ри, виконаш на 1нтегральних мисро схемах мало! степеш штегращ г (макетш зразки ОКБ ЕВОТ ЛоЛЩ);

- сл1дкуючий усереднюючий частотом1р, виготовлений по замовленно ВЭО Льв1венерго (тема А 1302 ЛоЛПГ):

- JiiHiñHi штерголятори, виконаш на .штегральних м1кросхемах соредаьоГ степен1 хнтеграцп (теми Л 4211,4217,4224 ВШ)

- програмно-апаратний л1н1йний 1нтерполятор для двох-екранног дисплейно1 растровог системи Т3300-4; '

- Л1н1йниа штерполятор на ocHobi секЩйного м1кропроцесорного набору KI804 для граф1Чно1 системи на ЗЕПТ;

- BIC лш1йного штерполятора на ochobí БМК 1515 XMI (прошивки 67, 107 НЦ, Зеленоград);

- оптоелектронн1 пристро1 сенсорного вводу для дисплегв (темы Л 4224 , 4226, 4232 , 4240 ВШ);

- програыи 1м1тацп пристротв керування маркером "керувча рукоятка" та "катаючася куля";

- м1кромакетний м1кропроцесорний комплект вивчення 1 розробкя, орлентований на розробку пристрогв. сенсорного вводу та 1нтврполятор1в з застосуванням BIC;

. - модель (Домбай-20к) BIC пофарбовувача реалютичких картин для трьохвим i-рного дисплею в б1блиотещ елемент1в К20к (ПО ' "Интеграл", Ышськ);

- граф!чний процесор, виконаний з застосуванням CIC i BIC (тема А 6239 ВШ).

А п р о б а ц i я робота та публ!кац11

Основн! положения дасертац1йног робота доповиались I обговорювались на коиференщях та сем шарах:

- всесоюзних конференции по вим/рсвзльним 1ыформац1бним ' системам "ШЗ-77"(Баку, 1977), "ИИС-81"(Льв1в, 1981) та "ИИС-85"(в1ннщя, 1985);

- республ1канському ceMiHapi "Опыт и перспективы разработок ' видеотермнналыщх устройств информационно-вычислительных машин"

(Bíhhhxw, 1979);

- республ1каноькому сем1нар1 "Методы и приборы контроля

количества материалов и веществ" (В1нниця, 1980);

- П-1й всесоюзна м1«вуз1Еськ!й науково-техн!чн1й кояфервнци "Робототехнические системы" (Кигв, 1980);

- всесоюзному сам1нар; по алгоритм1чноиу та програмноку забезпеченню машпулмочих робот1в'(Москва, 1930);

- респусшкансшй конферекшх "Промышленные робот и робатотехническиа комплексы" (Кигв, 1980);

- рвспубл1каяськ1й конференш! "Коды Фибоначчи я избыточное кодирование информации в цифровой технике" (В!нниця 1980).

- Шост1й всесоюзной школ1-сем¡нар! по обчислювалъним мереаам (В1ЯШЦЯ, 1981);

- сеиинар! Науковот рада по проблем 1 "Кибернетика" АН УРСР "Избыточное кодирование и преобразование информация .в вычислительных системах" (Вишиця, 1981);

- 14-1й всесоюзна щкол!-сем(кар1 "Автоматизация научных исследований" (Одеса, 1981);

2-1Й республ1канськ!й науково-техн1чн!й конференш * "Физические основы построения первичных измерительных преобразователей" (В1нниця, 1982);

- 1-1Й всесошнШ конференци "Метода н средства обработка сложно-структурированной семантически насыщенной графической ввфбрмеции" (Горь.сий, 1933);

- всесоюзному сем1нар! "Оптимизация слокяых систем" (В1кнкця, 1963);

- республ!канськ1й кощоренци "Ввод графической в визуальной информация в ЭВМ в системах автоматизации проектирования* (Савастошль, 1983);

- всесоюзному сем!нар1 "Проблем« организации в обеспечения гибкого автоматизированного производства" (Челяб!нськ, 1983,1984);

- всесоюзному сем!нар1 "Средства диагностирования н отладки макропроцессор!!!« систем" (Лентград, 1984);

- 7 всесоюзному симюз1уы1 "Проблешы создания преобразователей ®орш информации" (Китв, 1964);

- всесоюзной нараД! "Мйкрспроцессорные системы я йврсональння

в.

компьютеры" (Смоленськ, 1985);

- республ1К£шеькому семшар! "Разработка внсокопрбизводительных преобразователей формц информации" (Харк1в, 1986);

- всосоюзнШ кояферевдп "Интерактивные диалоговые системы" (Москва, 1936); ' ;

- '.-'всесоюзна конференцп . "Микропроцессорные системы" (ЧеляО!нськ, 1988);

- всесоюзна конференцп "Лиэлог Человек-ЭВМ", (Свердловськ, 1989);

- цор1чтк области наково-техшчних конфэреншях (В1нниця, 1972-1993). '

ОсновниЯ з:.11сг дисертаци олусшкэваний в 102 роботвх, з котрих 25 винаход1в, воображение в перел1ку ро01т.

ОО'см. та структура дисертацп. . Робота дкладаетьгя з ьстулу, п'яти глав 1 висноешв, змют котрих в1догЗпа!кеккй на Н1 сгоршках кзаинописного тексту; перел!ка л1тератури, включаючого 203 наГкеиувшшя; 47 малюнк1в та таблиць; додатка на 15 стортках.'

основ? ¡ИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

В п е р ш I а г.т.з! розглядаються структурн! властивост1 дискретно-фззових Iмлульсних поток]в. Нер!ВН0М1рН0СТН1 характеристики дискрзтно-ЗазоБих 1мпульсних поток!в з найменшою нер1виом!рн1стыо йводош автором для воображения !х загальних властипостсй. Рсзтгжувэння N 1млульс1в в М тактових моментах часу характеризуется параметрами нер!вном1рност1 (к^.у^) як1 визначаюгься у в1дпов1дносг! з алгоритмом (мал.1). Оперування р.ер1в!!ом1рностш'.ш характеристиками, як ошиек з форм в1добряження чисел,' ускладнеж) наявшстыо лоПчнот зм!ншг на кожному з порядк!в нер1вном1ряосп.

Зворотнс поретворення нер!вном1рностних характеристик в поел!довшсть 1мпульс!в та пропуска в1др1зняеться алгебра1чнов (1) та степенною (2) формами воображения к!лькост! 1мпульс1в. На першему порядку нер1вном1риост1 це: 1 )^=к1у1+у1; 2)Я1=(к1)у1.

При алгебрагчнШ форм1 для другого порядку . нер!вном!рност1 к1лькють одиничних элемент!в первого порядку в оданичнсму .та нульовому елементах .другого порядку р1вн1: N^»0^+1)у1+у1; п1'=к1у1 +ут. Вирази для в1дс<5раження • подальших порядк!в нер1вном!рност1 сл1дуюч1: Ы2=к2[(к1+у2)у1+у1)+(к1+у2)у1+у1, ящо:

у2=(к1+у2)у1+у1! у2=(к1+у2)у1+у1, то: м2*к2у2+у2' а загальн1 члени мають вигляд: Н1=к1у1+у1; (кх-1 "'"у1}у1-1 +у1-1;

У1=(к1_14у1)У1_14-У1_1. М1 визначаеться

аналог1чно н

1

при:

у^у^Ь При степеннШ форм! для другого .порядку нер!вном1рност! к1льк!сть одиничних влемвнпв першого порядку в одшшчному та нульовому елементах другого порядку р1вн1: - (к1 +1 )У1; И1 = (к1 )У1. Вярази для воображения подальшгх

поряда!в нер!вном1рност! сл!дуюч1: н^!; {у^)у2Ч[ (к2)у2 при

у2=1, а загалън! члени мають вигляд: ^--(к^Ш^-*

м;=[(к1+1)У1]и;:1 + [(к1+1)У1]н;_1. При визначенш.ы неоох!дно:

Зворогшсть перетворбкь нер!вном!рносгш!х характеристик (к1,у1.) з параметрами а^ ланцюгового дробу визначаеться под!бн!стю структур в!дображення в1даошень Н/м.

Коли у1=1,ы-1кК,то -~^-=к1+1гг Коли у^о, ы-м>и, то к^ш-н/Юц ^, 1 1

тод!: (и-ы)/ы=к1+ь1/м, даг^-загашок

в1д под!лення. р=и/ц, 1 .

м-я

м-л

дег^ц-залишок в!д под!лення. 1

Р=-

1 +

Т

-

Т5Т«'!"0'

-ч

Л— 20 1+~

=1.

ГГ+Т 50

1

Коли »о 'гип-: дзнцюч» ^«о» |Г7Т* ■ —Г*'

РИЗДГ" ЮТЬ форму П|ЩйГв8Мв»

Р* Е -

Г1-1

11

И«}'

да т-цахсшдалышй порядок. Максимальна вначоння порядку иер1вдам1рност4 (мал.2а) визначасться, кола: у^о.г^ (1«1,ю). Такий др1б маэ вигляд:

1

21-

Т

т

При задан)$ разрядное!I у дшйкового представления и та м Шоли

т=

(2^-1

♦1. ц.ч.

При дв!йкоа1? пальниковЦ йога розрядяють <1 (мал.20),

рвал1зсщ! ко&ф1щеата к4 вмишва вианачает» ыакоиыальяям аначаншш:

Ьмако*

1-1

-1

1з закону у творения шдходячого дрсбу сшдуо, що 0п>ап0п_1. Посшдовно застосовуючм нершшсть, .одорклмо ...а2а1 дв

пе[1 ,п]. При заданШ розрядност! 7: <^»»^=2'-1« $од! (2"Т-1 )2п>адап_1...а2а12п. ЗВ1ДКИ:

7+п>1ов2ап+1оз£ап_1+..

Поск!льки елементи ланцггавого драбу зр1внянщ . •з вдаовцщнма тм параметрами и:

7+п>ЦКОД^ц^ Ж1VI ]цч+1* • (^«Л 3ЦЧ+1> •

ТО при.п * т: (1<7+п.

Принципп форчування дискретко-фазовах I тульских потоюв по нэр!вном!рностнлм характеристикам зводяться до орган!зац1Г цикп1в у в1дпов1дност1 з кокпм порядком нэр1вн9М1рпост1. / • Зменшення ПОХИОКИ В1Д нер!вном1рност1 досягаеться шляхом цонтрувоши разташування елеменпв серед еломоггпв в кожному а порядков нер!вцом1рност1. При парном; к середне положения однозначно. При непарному к, коли элементу (?,У> передуе моизэ (на один) число

ояоштэ (У, 7), назвем У • групсю з яюяи центру ванн ям, ь »

протилехнють груп! У з прашш центрувонням. Взасмозв'язок тишв центрування в трупах сус1ДН1х поряди п нерютсм1рност1 в 1доОра1шна на прикладах. Тут: г2=(у1ео у2) - шлъшстна ознака, вказуюча на переб!льшення одиничних елемент1в первого порядку в б1льших елементах другого порядку (щльшсть . одипащь). Використання г2 зручно для ор!снтащг центрувань по принципу вIдштовхування од5шичних еломент!в в!д груп з пэреотиенням одикиць, I притя*1ння до груп з переб1льшенням нул1в. Значения р1=(г1_1»у1) визначаеться аналог1чшстию переходу на сл1дуючия порядок,(г,=у1).

(к1|1 )/2 (кг1)/2 -

1 ^"^..йД^^Т^С^при г^о»

(к4и)/г| .(к.-1)/2 •г , „ Л| , , к,/2 к,/2

11 • 1 1 1'* 1 1ТТРИ г1а1:'бб бО'/бб ОО'ггвиг «о. (к1Т1 )/2 )/2 0101..0101110101..0101приг1«0|

■ Г^1бг-¥.111¥1"¥1ПРИ Гг°*ч » '^»'ьЧ т ^Л'шяр -1

(к.-и/г (к1+1)/2 т1т1..т1т1о1т1т1..т1т1пряг1-1.

д 11 _^ 11

Иэ визначас алгоритм формувшшя частотно-Iмнульсного потоку;

1)коли скм<м задаеться та вкконуеться цвнтрувания 1юсл1ДОЕНОСТ1 шляхом виображекнА циклу елементами максимального порядку нершющрност!;

2)виконусться цонтруваняя елемонпв максимального порядку. При цьому стр!лку, вказуючу тип центрування, в ошпгпш влемонтох ели налравляти в сторону нульового,. а в нульовых - ви одяничного. Центральной елемент при парному к^лх центруеться в сторону ыантрувяния посл1довност1, в при непарному .- в протиложну;

3)е."омонти 1пах порядку нер1вном1рност1 виображуються елем^нт^ <1пах-11-го порядку, враховуши центрування еломонт1в порядку

4)центрування елеметчв )-го порядку (аналог 1чно

п.2:

6)центрування до виобрэження элементами первого порядку. Характеристики реал1зец1й поток!В в дв(йков1Я, двШково-кодованих та нодв1йкових системах числения зводяться до класиф1кацп розповсюлжоних поток!в в пор!внянш з потоками вейменпш нер1виом!рносТ1.

Най01льш розповсплжона посл1довн1сть дв!йкового помложувача. Тут гт.о па першому порядку нер1вном1рност1 не виконусться СП1ВВ1ДНОШ01ШЯ нульовшс I одгамчних груп с р1зницею в ояиницю значения к. Аналог1чно I а групамк б!льш високкх порядкш

нар1вном1рност1. Простота селекци !мпульс1в в тарэтворввачах такого типу досягасться за рахунок збиьшеног нер!вном!рност1, • похибка в!д котро! розглянута подальше.

8 дв!йково-кодованих помноиувач!в найб1льш росповсюдаэними е дв!йково-пятиричн!.

0рган1зац1я К-1чного помнокувача з найб1льш р!вном1рним розташуванняы 1пульс!в виконуеться у в!дпов!дност! з виразом: ""х-У'-'" $ Тмакс. Нер1аном1рн1сть а розташування 1мпульс1в в дискретных промикках часу: сй'макс./Тмш.й, де: Тмакс. максимальний час прок!* двома проходячлш один за одним шпульбаки; Тмш.-мшшалышй; 1-к!льк!сть 1ипульс1в.

Сполучення код!в з вогою розряд!в 121 та 112 дае змогу побудови оберненого дшйхово-п'ятиричного помнокувача (мал.З).

Вияьлеш структура! властивост! дискретно-фазових !мпульсшгх потокIв дають гмогу розширити уявлення про засоби и формувашш та застосування.

В д р у г I й глав! розглянуто формувшшя дискретно-фазових 1мпульсних поток!в. Пристро! для фэрмування таких поток1 в називають !нтерполятор&чи.

Л1н1йнз лгтврполлтя на основ! додавагаш потребуй для розтвшуваннл к !мпульс!в в и тактових моментах часу орган1зацп накопичувального додавшая числа N суматором по модулю и. Цай принцип при пэбудсв 1 ¿нтэрполятсрю названий методом оцточно! функц!г, або В1До«яш алгоритмом Брозенхема. Нехтуючи дробовое частиною половши биьпого приросту ы та поперодньо обчисливша р1зницю прироста Л-м-И, одерюш мо дискований алгоритм: 1)початкове значения Фн=М/2; 2) наступив значения Ф1+1 вазначасться: Ф^-^+А при в1<0{ при Ф1?0. Для

шдвидання пшидкод!I засгосовусться метод одоркання двох крок!в за один такт додаваиня: Ппрнйняття Ф0=М/2; 2)визиачбння поточних значекь оцшочко! функци: ф^-ф^гн при Ф^; при

^<0; э)Форыув2ння подв1йш!х крок!в: оо - при Ф1+2>о; 01 - при Ф1+2<.о та ю - при ®1+г<о та |Ф^2|>Н|

Л!В!йна штерполящя на основ! розподиення сигнал! в в основному базуеться на кодафшацп структур побудови та

використання дв1йкового помнохувача. Так, перотворения по схем) Горнера функцп лопчног схеми дв.1йкового помнокувача визначас:

<?г*!ы Ч • • -+тп-2<*п-1Т2+Г«-1 (VI »• • •» *х»

де: з^-стан розряду л!чильника; т^-стан розряду репстра; п-число розрядт помнокувача. 1нверс!я дужково! складовог:

81гТп-1!Г1+1+тп-181-1 мао в™" ^п-АЛА-г 00 визначас Оезпосэредню реал!зац1в в Оазюи 1-ЛБ0-Н1.

Така мояиф!кац!я зб1льшус швидкод!ю з! сторони л1чильника при

спроиенн! як лог1чно1 схеми, так I лсчильпика, а також надпеться

прошозна 1нформаШя про подальш! кроки. Використання дв!йкового

помножувача для розташувзяня в зэгальному випеясу И итульс1в в

М токтових моментах часу по гре Су с спешальнэго отчисления

керуючого коду А*^,^ таким чином, шоО виконувалась умова:

^к^!***» де: р-розрядшсть дв1йкового помнокувача;

В1=[м/21*1/2]ц.ч.. Структура 1нтерполятора на основ! двох дв1Кксвик помно*увач1в з звг&лыгам л1чилыгаком харсктеризусться енал!зом псрокнього прогнозного кроку по коорлгавт1 з б1лыаим приростом для запом'ятовування кроку по координат! з метши приростом з метою йэго подмьпо! роал!гац1!.

Приведет пляхи модаф;кац!Г структур та застосувань дв!Якового помнокувача розгтавсюлкувться I на застосування код1в "ф!бопачч!

КомОШован! прлгшгяи формучання поток1в визначаються завдяки класиф!кацП метод1в апарапго {сукаторя!, л!чильников!, р03П0Д!льник0в!, табличп!), як! працетзть в дв1йк0в1й, двШОБО-кодовашгх та системах з 1рраЦ1снгльнсп основой. Завдання мокливч як в одинарних, так ! в подв!Йнях приростах, Формування вихшш гргростт з одинаркими кроками по окремим координатам, сшлъкшя кроками, а аиал1зом прогиознкх кротв. Програмнгметоди викорястовують ус! припиши апаратпих з додатком класу алгоритм!чшос (влге0ра1чн1, код» ягер1Внсм!рпостних характеристик.

лаадюгов! дробя 1 тл.).

Запропоновэний комбшований штегратор . сполучае позитивн! якост1 методу оцточно! функци та двШгавого помножувача. Такий штегратор задовольняз потреби• простота реал1заци з мелею нер1вном1рн!стью проходження ¡шульст ' на виходь Анал1з авторських винаход!в у вШошдност! з. запропонованою класиф!кац1сю виобрахус можлив! напрямки подалыаих досл1джещ> в Шйгалузи

В т р е т 1 й глав1 розглянутий граф!чний метод анал1зу

ПОХИбКИ В1д Н9р1ВНОМ1рНОСТ1 ПрОХОДЖо!ШЯ 1МПУЛЬС1В. ВвеДОННЯ

графгчного методу визначення похябки в1д нер1вном1рно'ст1 на приклад1 дв1йкобого помножувача ' ¡люструе спрошення досягнонля результапв в пор!внянн1 з аналпичним методом, який потребуй гром1здких вкклвдок.,

Якщо пот!к импульс!в Б1дчувати гас чпстотно-1мнульсний, тобто ошнгшатн його шляхом шдрмунку к!лы:ост1 ютулъеш за 1нтервпл часу, то в пор!внянн1 э пналоговим значениям швддкост! змпш Фаэи виробляючого процесу похибкя випначаеться яг дискрепшм характером процесу шдрахунку, так I нер1вном1рн1стМ) прохолктшп 1мпульс1в. В момент появи 1мпульса (одатичннй сгрибок) реишзуеться перюд (2*) виробляючого процесу.

Узагальнення д!Я при графгошх побудових В1до0рпкуеться алгоритмом:

х.Побудова помяояувэча в енгляд! поел!догного з'едншшя склэдових покйожувачш з л!чилытками мшмлльно мокливих коефщ1ент1в перел1ку.

II.Визначення максимальног позитивно! похпСки помножувача.

А. Визначення лшп макспмальних складових похибск останнього (п-го) складового помнояувача.

1.Визначення Фуикшг похибки в залохноот! в1д .разпод!ло!шл ВИХ1ДНИХ 1мпульс1в каскаду помиохувача.

2.Визначення для кожного перюду вхштх 1мпульс1в керупчих ком1в, в1добравених В1др1зкамя:

в)ма»гшм найвищий початковий р1вень (коли однакоп!

йоч8тков1р1вн1, вибирасться в1др!зок а найввдим ктцевим ¿1внемп.'л ■

б)маючими нвйвищий кивдевий pj вень (Коля одааков1 кищев! piBHl, ви0ираеться в1др1зо!< знайвгсцим початковим);

в\маючими початковий та ктцевий pibhi в промиосу mis, Ыдоовшр, лочатковнми те «¡нцевимй р!внями В1др1зк18 (п.а.) J (ttiOi) та проходячкми вищо хоча б одше! з точок перегину bUplBKlB, окладаючих лшю максимально складошпс. пэхибок. . 3«Складаяня з Л1н1й максимальнях складових похябок ycix перюдгв BdclДНЙХ 1мпульс1в дпного помножувачв, ЗВ0Д9НЯИХ . до одного пер 1 оду, л1Ш! максимальных складових похябок цього помножувача (a.S.) в масигоб/, коли пермд вх!дних 1мпульс1в помножувача &№ов1дос циклу л!чильника;

Б. Бизначешш Л1ни максимальних складових похибок п-го 1 п-1 -го складових помнокувашв.

И.Виконання п.А(1) та п.А(2) для n-1-го помножувача 1 61добракеш1яЫдр1зк1в в масштаб!, коли зобракення цикл 1 в Л1чш1ышк/в n-1-го та п-го складових помножувач!в !дентичн!. З.Лодавання ptBHJB в1др1зк!в максимальних складових похибок п-1 -го складовою. помножувача з р!внями лшй максимальнях Ькладових поиоок п-го п^множуввча для кожного перi оду циклу л1чилыгика п-1-го помножувача,

З.Виконагаш п.А(2) та п.А(З) для пристрою, складеного з n-1-го та п-го складових помножувач1в.

В.Повтор п.Б до отримання лшп максимальних складових шибок усix помножувач1 в, окр!м першого.

Г.В!!кона!шя п.БШ та п.Б(2) для першого складового помножувача.

1П.Визиачз1Шя максимально! негативно! лохпбки аналог1чно. Э раз! дв1йкового помножувача виконувати подальш! побудови для визиачогшя максимально! похибкя б!льи hi ж 9 розрядлв немае рацп, томуто л!Н1! максимально! сумарно1 складово! похибок усtx подолыпих разряд!в, окр1м першого, для 6,7 та 8 -розрядаого помножувача меють стаб!льний характер (нахил 1 перелом) 1. В1др!знягться лише на р!вень похибки, р1вний 0,1?.

Випздок дшйково-кодованих псмнохувач!в приводиться -до. вибору коду з одним недвхйкоЕИМ переходом то подалызоку- його сполучвнню з ДВ1ЙКОВИМИ розрядга.щ. Приклад анал!су похибки приведений для деШково-десятксвого коду 1-2-4-2.

Анал1з похибки десяткового' • ■помнекувоча з найб1льш piBHOMipKHM розташуванням 1мпульс!в ускладнюеться щлыпстью складових похпбок. Отримапня результата для багаторозрядних помножувач!в характеризуеться черезрозрядкев стабшзащею прирост 1'в похибки i не потребус подальших побудов.

Вчвтверт1й глав! резглянуто застссування дискретно-фазових 1мпульсних поток!в в вишрювачах . та перетворювачах. Запропонований метод цифрового вюиргвапня низьког частота в сл1дкуючсыу режим! з mihímзльноо тригалютью перех!дного процесу потребуе:

1) узгодити початковi фази поточно! tx та лопередньо: U¡ частота проходаення 1мпульс1в;

2) в!докренити р1зницв AT=TX-TN прем!» перюдами;

3) на протяз! часу ЛТ зр!вноваигга (ДГí в!дпрацьовуваяу та видну частотно-1ипульсн1 пос/1довност1;

4) забеспечити повтор вказанкх д!й за кожним пер!одом bxííhoi частота.

Функц1я корекцп мае вкгляд: При безпрорвя1й в час! корэкцп:

ДТ э

до t- шинний час в (О-ДТ). При зменыввнш видно! частота корекшя чохз виконуватись в кожному перюд1, а при зб1льшенш -сэр! од ти Шлыве пэр i оду тх, i корекц]я моаа виконуватись лише

Й

через перюд. Перэтворення показу в период Т^ викоаусться I Шд чао Штервалу корекЦИ, коли показ зипшоеться. Тод,1 в!дносяа похибка корект г в залэкгост! в!д шдносного в1дхиленйя вв р1вна$

2(1+О0)3

а для м* то значань £>в«

Янш.о г^Ц) повинно оути р1вне гх до к1гщя корекци, то

При ПООУДОВ1 структур ЦИфроВИХ СЛ1ДКУИЧЛХ чвстотом1р1в

1озперервний в1дл1К В1до0раэ:уетъся виразом

де: в.| 1 "Р* тх<тя' т,гг4я« Vй!» Ав1;"- ■ 1-1 при т^т,,: " "I 1

ут в - тле число, визначаеме з норшюст!:

. га

«ж-УЙ*9!« Д9ш+1 *

К - число, 31Дойракуючэ попэредамй показу и^- число,. вгдобрзжувче показ в процео! корокцп; к[Гц)-коэф1Щснт лгоггоршйност1.

Апаратно-ор1еитованяй шлях полшшення корект I при 301ЛЫВ91Ш1 вх1дло1 частота в!добракуеться виразом

о2п

В1ДНОСН0 критична вгдпшняя 0ВХр4 .коля похйбки звичаййо! «а

ЙрЯСК0р9Н0! КорбКЦИ р!ВНГ», 65;

Зп+2Г

Доол1дкення статично г- похябки цифрового сл1дкуючого ЧВСТОТОМ1р8 3 Д0СЯТКОВИМ' В1ДЛ1КОМ' виконуввлосъ з звстосуввяням ЕШ. Анал) точна1 ощнкдг Ееличинн- похибки помнолувачв потребус алгоритму визначения - реального числа ¡щульов опорно! частота для одерзшня хвих=»оопв1;, в залежносп в! д стану м^ реверсивного л1чильника:

\ ^"птабл..

лег Хрст-. • Ду,

«Т?»» Ау^-шЛ^««-Ь-ЬЛ^твбл.;

Чп-г^п-г АУ"Й2, ' табл.

Значения ¡знаходяться по таблицам розподиеяня

1мпульс1в для В1дпов!дного десяткового розряду числа Nу

Кляс втвидкодизчих математичнях моделей, працшчих з частотно-1мпульсною вх1дною !н$ормац1ею шзьког часготя, пбретворюемсв в промиший цифровий коя»- визначаеться сполученнямя слгдкупчих частотом!р1в та перюдом1р1в.

В таблиц! зведен! значения вихщшх частот та стали рзверсивяих л!чильяик1в вихиших пристро!в для парни* з'сдаешь частотом1р!в та перюдом1р!в.

Вхгдн! .та вихгдн! частота вих итого прпстрои виображен! символом ?. а вхгдного - символом Г-

¿и

Зарпопонований клас широкополо сюи: ишдкодизчих помножувач!в частота, ша базуються на принцип! ееидкодиочого сл1дкувчого зр1йноваж8ннл. Модиф!каци помножувачш В!др1зняються сполучэннями функцШ корекци з.функщями перетворення пром!хного параметру в частоту. Загальниы для ус!х псмножувашв с наявнють с!нхрон1аованого личидьникового под!льника частота в зворотньому зв'язку.

При пропорц!йному первтворенн! керованим генератором напруги в частоту функщя корекц!! аналог 1чна корекц!! в сл!дкушому частотом!р!. При зворотньопрогаршйиому перетворенн! напруги в частоту функц!я корекц! I мае лшйний характер. При зворотвьоекспонвнщйноыу перетворенн! - корекшя мае експоненщйний характер.

Пропонуеться принцип побудови цифрового помвдхувача з використанням цифрового керованого генератора.Характер цифрового керування визначае к!льк!сть (3,5,7,9) 1нвертор!в в к!льц1 генераци.

СШвв!даошення корекц1 г заложить В1Д функци перетворения в цифровому керованому генератора ^(^ш-п)!^, де кг-ко8ф!Щснт 8б!льшення частота при единичному сигнал! на виход] дв!йкового помнохувача; N -стан реверсивного л!чильника; ?0-частота на виход 1 при нульовому сигнал 1 на виход! дв Юсового помнохувача. Воно може бути в1дображене выразом:

АН ' п

Позитивною перевагою таких структур с мотив !сть визначення моменту зак!нчення переидного цроцесу зр!вновахення частота на-виход!. Використання такого помнохувача моха забезпечити формування широгаьо-1мпульсних модульованих сигнал! в для використання в корекц!I растру та зведення кольор!В в мон!торах високот точноси. Сл!дкуючиЛ режим робота помнохувача дозволяо побудову сл!дкуючих аналого-цифрових перетворювач!в з пром1хним Ш1Ы сигналом для пор1вняння. Вир!шення таких задач засобамв

. цифрово! «вврдотилно! технологи б актуальшм для сьогодення.,, ;; .. Застооування помжщувач! в частота та цифрових 1нтегратор1в. ПОСЛ1ДОВНОГО переносу спрощус структура циюичша часготом1р!й иизысих частот. При сшвпацанн! початку еталонного. 70 часового 1нтврвалу з одним э импульс 1 в ' шшрюемо! частотй проходкення:

Т0 =»NTxf t, Д9 N-ЧЙСЛО Ц1 ЛИХ ГОр1ОДIВ В®,1 1 рЮСМО! Ч8СТ0ГИ. ТОД1 ДЛЯ

шдобракення' влношення t/Tx додатньоп к1льк1стьв розряд!в необх1яио к!льк1сть п°рюд1в помножено! частота за 1нтервал t.

Побудова ¿шдкуичих усереднюючих пристрогв з, використавням число!адульспого кодуваяня "миттсвих" значэнь характеризуемся невиесонням похибок при ' обчисленн!. Яйщо в!дпов!дати виразуг

п+1--пИ _лп п+1 '

да Хц-текуча середне значения параметру шеля п BmipiBj а^миттсве'* значения параметру, то внникаа два види похибок -р!зн1 за знаками та однаков1 по величин!.

В п '. я т 1 й глав! .' розглянуто застосування дескретш-фазових !мпульсних поток!в при шдобракенн1 !нфорлтзц! т.

Процосори рвал!зац!Г граф!чйих щтитшлв виконують опорацп: контурн!, заливки, знакогонэрац!I, обм!пу Штовими картами, В1дс!чвшя, ■ а^: нши перетверэнь, пофарбуванвя трьохвимIртшх плошиг I т.!.. Гятерполяшя, як зам1нник перешюжешя при пошкеельн^му фэрмуванш та перотворонн1 зобраяень с аналог !чним ушверсальним инструментом, ало мппчим вб1лыпо1гу швидкод 1 ю та простоту рв8Л1зац1!. Л1В1йнз ттерполяшя розглянута в другJй глав!. •

• Нпйб!льие розповсюджання при кругой!й 1нтерполяцп одержали методи, тс! базугться на обчисленн! оЩночно1 функци Ч>, визначпемот по р1зниш: Ф^Сх^+у^)-^, до х^ тэ yi координата поточноI точки в1дносно центру, ей- значения рад!усу. Пропонусться реал1зац!я кругового 1втерлолятора з одним обчислетшям значения ошвочнот Фуякцп нэ крок. Тут попаредне

ЗНЭЧеНЯЯ ОШЯОЧЯОГ фуНКЦ!Т ПрйЙМ5?ТЬСЯ ВЮТОВШПЙ» Й1ДХЙЛЭННЮ В1Д

реального кола на 0,5 кроку дискротизаш ï, i тепер перех1Д I! знаку оудг? говорити гфо вюiд зь мек1 граничил похибки в одну 13 сторш. Shskwk про два тала крск!в при Ш'ерполяцп, по значению ощкочног функцп прогнозного кроку вирмуеться. крок дШсний. Значения, похибки штерполяцп в данэму разг хоча 1 не е оптимальням, але i не перевидуе 0,5 оданши дискретизац1т.

Потреби круговот 1нтерполящг в аггарэтшй реал1заци пов'язан! 1з значними додатковими витратами для досягненая максимально! швздкодп. На су«асному ' етвп! б1льш дотльним в застссування пам'ят! для збереження дв1йково-нормал!зованог характерно1 нелппйност! (1/8 чястина кола) в вигляд! поел!довноот! одкнарних крок!в з нвступним масштабуванням за допомогою Л1ШЙН01 штерполяцп. Тим сяльш це ефективно, коли е потреба реал!зацн дов1льно! нелш1йност1. Похибка апрокснмаци при цьому не перевищуе одного дискрета, а шьидкод1я söepiraeTbCfl пляхом анал!ау прогнозных крокiв при парадельному анал131 двок

KpOKlB.

Фарбування поверхш для кольоровюс засоб1в в1добраямнйя рэалютичних картин здШснюеться шляхом розпод1лу на трикутш площини, як1 задаються трьома точками A.B.С вершин в трьохвим1рному простор! з звзиечвийян 1нтенсие1гост! скл8дових кольору и,о,в в кояшй э вершин. Задача фарбування с в ЗН£-Т0ДЖ6ЩП ДЛЯ КОЛЮ! 3 ВНутр1ШН1Х точок площинного трикутника в координатах хд параметр^ w !нтенсквност1 значень z.r.o.b.

Перед формуввнням контура визначамься верхн1 аоо ни«н1 вершини, л!В1 або прав! ребра, прироста координат та iнтенсивностей ребер, а такок звбезпечуеться 1дентичн!сть проходу по ребрам в сумиших трякутниках для вгоишчення появи незад!яних точок, Точн1сть обчисленвя обмекусться сл1ду»шуи м1ркуваннями:

' 1-почйтков! двн1 з похиокою в 0,5 дискрета впзночають гохибку прироста в 1 дискрету;

2-иал1н1йн!сть sacodiв в1добракеяня те спряйняття лпдпною вобракень допускепть похибки, в1дносно котрих штерполяшйш снладають другий порядок малост!;

3-окремють niKcèfliB осладових кольору в простор!

• виображешя та и дискретний характер визначавть координатну* складову похибки на мешу шя половина приросту ¡нтенсивност! на один колрдпнатшй крок.

Таким чином, похибка сбчислояня "приросту штопсжиост! на координаттй! крэк а результат! моке переылдуЕ^тй свос .-б со лютое значения при умов!, що нбкогзпуьзпня ше! похибки зжточаеться.

Ззм1яо.кодово! штерполяшI на дыйково-вагову призводагь до викорпстптая прярост!в ттоп-тБност! на крск р!ша сус!дшм . Ц1лочяс<?лънлм г.тептям дв!Яки, ио дооволяе ;-и»ч!ну в сперац!йВ1й структур! сума тор I И на л!пильняки.

С?б1г элементов зобргкошсл пэрерьний, коли фзроування ЗД1ЙСПГСТЬСЯ ГРбШШЯ обе СТрОКОВЙМЯ М8ЭК8МИ. вшляетьел Еедуче ррбро тгакутникп, яко з'сдпус верши т« ю1жню Еэрият, а фарбуваппл Еедеться построково або пореберю. В даему вкладку початков! ппря'/^тр:? строга асе фззовзнлго р°?рэ ^ягнач.Гдл^ся В1ДПОВ!днями П1КС9ЛЯМИ в?дучогэ робря. ГЪстрокоче або порэберне фэрбування в иьому впполху зд Испорться з ппкоризтшшям почптково! разрядности

В аф1н7птх поретвореняях зобрагояь нз о.-.юж !чт«р1Шяц!йного горетворегатя алрэс!в п!ксол!в ноЯбикл складною с оперят я повертяння, яка вьтяоситься до перетворенпя типу перенесения (без втрати П1ксел!в первинного зобрзжзпня), тему г;о гг/епч зобрзкеяяя на змигоеться. Осебисто повертагагя приводиться до формування растру обмояоного повернутыми лшямк порвлтгаго зобрзэгення. ПрЕ иьому в новому аобрахешл змэнпуеться. к!льк!сть ел?«ент1в в строц! I В1ДПОВ1ДНО зб!льпусться к!льк!сть строк. На -с "гумова" третвореяня з коеф! тентом в по строкам та 1/8 по стовпцдм.

Тут с иеозилглм Форчувэння масхуотого слова для залам'ятовувакяя адрес!в шксел!в первинного зобрзгентгя, як! .не ув1йшли в строку нового, для втатористэння в похальш!й строщ нового зобрзження. К!льк1сть б:т маски дор!вгп>з кктькосп П1ксел!в в строц! первшпого зображення. Зпачоння е?1 ту уаски. К внзначае викорястовувяшсть (М=0) або вевикорпггговуввя!сть (М=1) шдповшого шксоля строки первпгагого зображення в погт»редя1й строц1 нового.

Для виоору елвмент!в первшгого зобракегогя, 'попадоючих в

поточну строку нового використовуеться вше 1 два посл!довн!сть ¡нтерполятора I. Значения олементу поипдошост! шерполятора визначао використовуб$кIсть (1«1) або невикористовувашсть (1=0} в1дпов1дного элементу строки первинного зобракення в строщ нового.

В процес! "гумового" ператворення використовуються 5м1нш: м - маска;' Мр - перенос маски; I - значения ел^менту посл1довност1 штерполятора; 1р - перенос елементу пОслиоьност! штерполятора; Ы+1 - значения маски новог строки; Мр+1 - значения переносу маски на наступний елеывнт строки; 1р+1 - значения переносу влеменга посл1довност1 1нтерполятора на Н8стушшй елеывнт строки.

Таблично представлен! функцп М+1, Ырт1 в;д зм!нних Мр, М та I внзначеш, коля к1лькють невикористаншс блэиенив попередньот строки первинного зображенкя недост&тньо для формования строки нового зобрашння £варIант а), а також фуккц!г И.+1, Ырг1, гр+1 В1д зм1нгаи Мр, М, 1р, I, що мае мюцэ, коли к!льк1сть невикорястаких елемэнт:в попередньог строки первинного зображенвя достатньо для формування строки нового зэбрььення (вар!ант 0):

0123456789012345

Мр ооосооооишш

Г 0000111100001III

П) оопоопоопоои

0) I' С1010101010Ю101

ы+1 оаохйсохстохх

Мр+1 000X1СООЗОХХПХХ

1р+х оихоооюоххсохх

Символ X позначае неыожливють комб1нашв шдпих гшнних.

В вип&дку повэртання охрш "гуковрго" паретворення потр!бно т рбзмщення шксел!в в новому зображенн!. Алгоритм разшщення виоорахуе заливку пряыокутнике, повернутого на потр1бхШ кут. Для в!дсутност! пропуск!в шксел1в потр1бно фазувавня !нтерполятор1в ведучого та пасивного. ребер.

Передекранш засоби граф!чного еводу застосовуються для шдеидьння 1нтерактивност1 лвдиш>-нашшно1 взасмоди вляхои сполучбння зобр&аення з шлем д!яная. Пародокранш сенсора!

01234567 Ыр ООООПИ

1Г ссиооп

а) I 01010101

Ы+1 10НХ1Х1 Ыр+1 0010X0X1

Падал 1, окр1м виконання функшЛ позицюнування (меню), можуть эашяичати застог.ування таких засоб!в, як "керупча рукоятка",. *К0ТЗПЧ9ся куля", "електронна мша", шляхом програмування полоконь та жяст!в вказуючого органу (пальця). Аяэлю кгжязняпого руху визначив вимоги до параметра швидкодп (1000 визначечь за секунду) перепекраятлтх пвнел!в. В такому раз! дискретио-фазов! 1мпульсп5 потоки в1добрэжують як первинну 1нформащю • про перпдатрт руху палым, так I вих!дяу 1нформац!ю про координатн1 П9рем1шення маркеру на екран! дисплею.

В пристроях шдвгспена швилкод!я повинна сполучатись з лостатльор 88вадост!йк1стью. В оптоелектрояних ■ засобах пикористовусться метол адаптивно! данам! чно! ксмпонсаци завади.

ЗапропсновекиЯ принцип сенсорного вводу, лгай базуеться на потетлмьно-сэнсорному ефект1, коли на в!лышй вх1д ТТЛ-схеш втучно пропиться емнють, перешкодазюча прохоаденню 1мпульс1в. На1 Т1 ло лгдгога те* штучно неводиться напруга лопчно! одгавщ1 (+4,бв). Тод! доторкання оператора до в!лыюго входу вякличе появу !мпульс!в на виход! схеми. Головины його досто1нствои с сполучаемють з матрячними сенсорними структур.хя.

Роль зору в процэс! !нтерактивно1 взаемсди людиш I ЕСМ с визкэчапчов. Никл взасмодп: сприяпня - сброска - видача 1в$ормацн мйеинов, сприяння - обробка - вядачз команда лядиною яае недостаток) пропрацьований этап допомоги лгдаш! з1 сторона иошши. Анал1з кутових параметра осаовних тишв руху ока (тремор, дрейф, стрябки; слшупче, стрпбкопод1бне, консергонтне) показус гх пор!внлн!сть з параметрами П1ксел!в дисплею на В1дпов1дн1й в)дстая!.

Метода визначення напрямху погллду ! руху очей псв:пш1 матя достатш нэтролопчн! характеристика та не вшиикатн дискомфорт оператора. Уявляеться порспектяЕтим шлях анвл1су тиховейного эобраяення счеЯ, одорэгуваного ви кшдеря, розташоЕэпо! шд екраноя дютлейнсго коя лору. Пор1внянпя ? формою зсброгэняя очей при поглял! в центр окрену подасть 1иформац1ю . про нзпрямот: погляду. Вжсояанпй игал!з залееяосг! параметров зобрэзгеняя о чей В1Д голоаешя голови оператора та розреблений алгоритм

«кешртгаятального дослшюння ироде су визначення координат Фнаащйнаго погляду надае змогу перейти до експериментально! сцшки такого принципу орган!зацп интерактивно! вгаемоди.

Вдодатку . приведен! матер!али впровадхення розультат!в дисертац!йшк досшдкень.

. ОСНОВШ РЕЗУЛЬТАТЫ ТА ВДСНОВКИ •

В дисертащйшй робот! на баз! виконаних автором досл1джань зд1йснено теоретична узагальненн'* та вир!шення науково! проблема, маючо! важливе народногосподарське значения, яка полягае в кжористанш даскретно-фазових !мпульсих поток!в при отриманв!, торетворенн! та в1дображенш тформаци в 1ВС.

Основш. результата робота полягають в наступному.

1.Вперше введен! нер!вном!рностн! характеристика

дискретно-фазових !мпульсних поток!в з м!Н1мальнов 8 Нер!вном!рН1СТЮ дали змогу досл1дити ix структуре! "властивост! 3 . шхористанням результата при синтез! нових метод!в I засоб!в формування поток!в з заданный властивостями.

■ 2.Модиф1кован! !снуюч! та запропонован! нов1 метода 1 засоби Формування даскретно-фазових ¡мпульсних поток!в, базовая! на принципах ре8л1зашг нер!вном!рностних характеристик, ощночнот функци, таблично-алгор1тм1чному та розпод!лэння сигнал!в з Еикористанням метод!в конвейеризащI та визначення прогнозных крок1в. Широкий клас !нтерполягор!в апровадаений у виробництво.

: 3. Звпропонований граф1чний мэтод визначення максимально! похибки цифрових !Нтегратор!в посл!довного переносу (дв1йкового та дв!йково-кодованих помножувач!в) алгоритм!зований до ступени, достатнього для застосування без обгрунтування етап!в граф!чних побудоц. Ыетод мае високу наочн!сть, простоту 1 дозволив визначити кода I недв!йков! переходи, крат! по сшввшошвнню точност! та апаратних витрат. Коректн!сть методу доводиться повним зб1гом результат1в з одержаними ран!ше анал!тичним шляхом. .

4.3апропоковая1 нов! метода I ' ртруктури вим!ру та

перашорошя ниеши частоти в ел!дкymouy peiíwMi. Баконаниз тшшшЯ анализ ложабок слшутях цкфрсвях . частотой! pi в з дгсятк свда ьшшси, шдтБердаугьчий патролог!чя! от шея структур. Застссування шдоо£?в&ч1в частота в сколучеши „з двШсовкм памногувачзм шдвивде вшдашй часгатаа-вишрювайьнш структур цккл1чнсго щлшхзшу ди. Ефктивнють аастосувааая <шдкуючого гр1ЕКСвашгай ¡показана на прикладt сл!дкуючиг усередшсвчих пристро!в. i . •.;

5. Доц1льшсть застосуьання дискретно-фаздвих ншульсних TOTOKiB при аисбраали! 1п$срхад1 шдтворажуеться: розробко» новмх та «oOT^iKBUicx идтеяа алгоритм!в побудоьи нел!н1йш1х 1нтерполлтор1в в склад! гра£:тттх прсцассрш; , мвшккною моделлю ттерполяшйгаа алгоритм¡в i структур реал1зацп процесор!в . пофарбувагшя для г,асэо1в воображения рэалютичних картин; прикладом веяного пэре тюре ння зобразеекня, ор!ентовакого -на реальякй маелтаб часу, при зшеористанш "гуыового" масштабного перотвероння; рссробкое ноенх приадишв реал1зац1! переде!сргнних ппиолю то f i сгеориетаннгал для доповнедая юнувчих зассб1в гроф1иного вгоду.

6. Ззстсеугалпя шфровях овидкодиочих ширсколслосних помножува'пв чоепта s ци$рсвкм керсьвнкм генератором, BiwcpitcTccysrtmí кскутосшп/ затримку сипаду в к!льц| гворотнього зв 'п?ку, Bt дкршэас плях. для подальших доел i дань ■ в пьому паттршеу. Цо визначас побудову серп сигнальних npouecopiB cinrxpoiiíГ»Г|ц1 í, фэрмувалия : та керекшг вналоговях сцгнешв. Попоролшй шш!з параметр id руху с чай показуе ' на моклнеють оастосуваннл зассшв сприйняттл зобрахення для оргая!зац!Г погллдового Д1Ш1Я не .зобрахення. .

7.Результата проводених дсхшддакь в1добра*еш в розробках ряду Л1и1йних та лшийю-кслсмх 1нтерполятор1в, а такоз пристрой шм1ру ¡ перетворення параметр ib частотно-i кятульстгх сигнал!в. Bio jMHitonro шторяолятора та !нтерполятор дасплейног станш Т 3300-4 рпровэдхенГ в сер!йнэ виросництво.' Зконом!чяа ecjeKfiiBHiCTb розребок гнревиэдо 1?дян. крб (в цшах до 1990 р.)

. оскобкг пуел1кац1 i по те!,! i дмсертаци

По том i дасертацп олусл»ковано 102 прзц;, осиошшми з. . .-;.'/.>. е:

1. A.c. СССР И 23537S. Преобразователь частотно-импульсных сигналов в код /Лзьрсь Г.Н., Петух A.M., Редкий Б.И. -1970. -БИ

2. A.c. СССР » 2ЭЕ050. Способ идмерешм частоты /Лавров Г.Н., Петух A.M., Швэцкий Б.И. -I97I. -БИ Jiö."

3. A.c. СССР Л 304680 Широкополосный умножитель частоты /Петух A.M., Швецккй Б.И. -1971. -БИ J» 17.

4. A.c. СССР * 310343 Широкополосный умножитель частоты /Лавров Г.Н... Петух A.M., Швецкий Б.И. -1971. -БИ Л 23. '

5. A.c. СССР А 323431 Устройство для усреднения частоты /Лавров Г.Н..Петух A.M. -1572. -БИ Я 6.

6. A.c. СССР * 337901 Широкополосный Gufcipoдействующий умножитель частоты следования ишульсов / Петух A.M. - 1972. - БИ

J» 16.

• 7. A.c. СССР * 815726 Цифровой интегратор /Петух A.U., Ободник Д.Т., Панич Н.М. -1981. -БИ * II.

8. A.c. СССР JÍ 875343 Круговой интерполятор /Петух A.M., Ободник Д.Т. -1861. -БИ Л 39. .

9. A.c. СССР Л §05830. Цифровой интггратор /Петух А.Ы., Стахов А.П., Ободник Д.Т., Панич Н.М. -1982. -БИ » 6. .

10. A.C. СССР * 920636. Линейный интерполятор /Петух A.M., Ободник Д.Т., Панич Н.М., Сидорова H.A.,' -IS12. -БИ #14.

11. A.c. СССР Я 991375. Цифровой линейный интерполятор с оценочной функцией /Петух A.M., Ободник Д.Т. -1983. -БИ Ä3.

12. A.c. СССР * II79309. Устройство для ввода . информации / Кузьмин И.В., Литвинов М.Л., Маркс К.И., Петух А.Ы., Силагин A.B. -1985. -БИ * 34.

13. A.c. СССР » 1267400. Устройство для ввода информации /Верховой В.П.,•Петух A.M., Сачанюк В.И., Силаган A.B. -1986. -БИ * 40.

*■

14. A.c. СССР * I2723I0. Шейный интерполятор /Петух АЛ'., Ободник Д.Т., FoManm А.Н. -1986. -Ш JM3,

16. A.c. СССР Я 1282084. Лин?йный интерполятор /Петух.-A.M., Ободник Д.Г., Ромгник А.Н. -1987. -БИ * I.

16. A.c. СССР И 1296714'. Линейный интерполятор /Стахов A.n.. Петух A.M., Ромйкяк А.Н., Ободник Д.Т. -1307. -Б'Л * II.

1?. А".с. СССР * I3IG779. Ци!ров:-й лшшйшй интерполятор /Петух А.Н., е;5од;ш Д.Т., Гсманш А.Н., Цапов В.П. - 1937. - ЕМ » IB.

10. A.c. СССР а 152Г.?ЗГ>. Цифровой лв;ейнкй цитзрпалатор /Стахов А.П., Рсмзнп; Л .If-, Пстух A.M., Ободник Д.Г. - 1937. - ЕИ Я 25.

1?. A.c. ссс? Л ■ I55795B., Цифровой интегратор пос.тадозат'злыгогз ггзрижсз / Пэгух ХМ., Fcumm А.Н..' ОСОЗЮК Д.т., ДрлЯгис л.л. -1987. -BIT » 45.

20. A.c. СССР A I4229S4. лин*?.ННЙ ИНТераолятор /Патух A.M., Рсглоетк- А.Н., Ободких ^.Т., Лр^йзис Д.Л., Хушглр Г.С., спатейн Л.Г., Адзрэез A.D. -1938. -БИ » 34.

21. A.c. СССР Л I43J4CG. ГагТровсй лкнэйный интерполятор / Потух A.M., Ромапкк А.Н., МвЯдвнш ' В.П., Ободник Л.Т., ЛОЯНИЧ И.и. -I9E8. -Sit X 40.

22. A.c. СССР И 14Гг;5г". Литейный интерполятор /Потух Л.Р/., А.Н., ЕгеГ.зпс Z.Jl., Майланкч В.П., СОояник Д.Т. -1948.

-ВТ J» 4.?.

2?.. A.c. СССР .* 1462247. Цифровой линейшй интерполятор /Потух-А.И., СЗоднкк Я.Т.. РвМйПЖ A.Ii., ЛрейоИс Д.Л. -I9S3. -НИ

д е.

24.- A.c. СССР ä Г5910Г0. Пифровой интегратор /Петух A.M., Рсменн? А.Н.. Сэетяк B.C.. Крупская Г,К. -1990. -ИТ Я 33.

2.5. A.c.'cccf J» I59634S..'/нт<?сполятор /ТТетуг, A.M., Верховой В.П.. Сггагок 2.7.., Ободник Л.Т., Ромашок А.Н., Майданик В.П.. Сокол М.Л., ГПЛЬТКП A.V., С1апов В.Н. -1990. -БИ Я 3G.

26. Верховой В.П., Потух A.M., Сводник Л.Т.; Денисгк ВЛ. ЛшейинЯ интерполятор нп матричной ' ПГ. //Электгпнняя прсжгЛ91тасть. Л 3, 192Э,.

27. Доронина О.М., Каргвиац И.В., Петух A.M. Графический ivjioa определения г.:;.кг.:е.;алышх погрешностей цифровых интеграторов последовательного nepsnooa. //Автометрия. 1'975, М 2, с. 91 -101.

23. Доронина O.a., Ободюпс Д.Т., Петух A.M. Следящий усреняющий частотомер. //Приборы и системы управления. 1982, 42, С.25.

29. Доронина О.М., Петух A.M. ■ Интерполяционный метод повышения точности измерения низкой частоты. //Автометрия. 1980, * Б, С.89-92.

30. Ободник Д.Т., Паняч Н.М., Петух A.M., Ужвак D.H. Наравномервостные характеристики частотно-импульсных последоватэльнэстей. //Автометрия, * 5, 1980, С.92-94.

'31. Петух A.M. Измерение низкой частоты с высокой точностью. //Сб. "Отбор и передача информации" * 30, Львов, 1Э71, С.49-52.

32. Петух A.M. Оптимальные по быстродействию математические модели, работающие' с частотно-импульсной входной информацией низкой частоты, преобразуемой в промежуточный цифровой код. //Сб. "Отбор и передача информации" 4 30 1971.

33. Петух A.M., Лавров Г.Н. Следящее усредняющее устройство для цифровых частотно-измерительных приборов. //Приборы и системы управления. 1972, 4 1.

34. Петух A.M..Ободник Д.Т. Алгоритмические преобразователи кода в частоту. //Тез.док. "ИИС-77" Баку, 1978, С.93-Э4.

35. Петух A.M., Ободник Д.Т., Вгрховой В.П. Генератор векторов на основе матричной БИС.// Микропроцессорные, средстве и системы. 1990, 4 2, С.17-19.

36. Петух A.M., Ободник Д.Т., Паяич Н.М. Линейно-круговой интерполятор для графического дисплея. //Б кн.: Информационные И моделирукцио еистекы в электронике и электроэнергетике. Сб. научн. тр. -Киев: "Наукова думка"» 1980 С.15-22.

37. Петух A.M., Ободник Д.Т., Пакич Н.М. Цифровой интегратор с последовательным переносом. //В кн.: Проблемы гибридной вычислительной техники.- Киев: Наук, думка, 1979, С.61-66.

38. Петух A.M., Ободник Д.Т.,' Панич K.M., Силагин A.B. Аспекты реализации графических устройств отображения. //Тез. док.

1-ой Всесоюзн. конф. ."Метода и средства обработки сложноструктурированных семантически насыщенных документов", Горький,1983.

ЗЭ. Петух A.M., Ободник Д.Т., Романш А.Н. Алгоритм кодовой линейной интерполяции. //Изв. вузов, "Приборостроениен, том ХШ, » 3, 1Эй8, С.30-34.

40. Петух A.M. Романюк А.Н. Ободник Д.Т., Преобразование нераьномерностных характеристик в параметра цепной дроби. //Изв.ьузов Приборостроение, том XXX Я 2.1987г.

41. Петух A.M., FowaHWc А.Н., Ободник Д.Г. Исследование свойств алгоритмического преобразования ньеодратимых отношений В частоту следования импульсов. . //В кн. Проблемы создания праоорааоватолай форкы информации, КноВ, Наукова думка, I&84, Ч.Х C.I77-I7Ö.

42. Eeiyx A.Ii., Ромашж А.Н., Ободник Д.Г. Аппаратно-программная реализация ¿y¡£XiUií! интерполяции на базе микро-ЭВМ. //В кн. Эмеритальные информационные системы. Шшзшца, ISQ5, С.153.

43. Потух A.M., Романш Д.Н., üCoiUüu« Д.Т. Алгоритм кодовой лишйной интерполяции. /Л1шстил аузов,"Приборострсош1о",т.ХШ, А 3, I5S8.

44. Пэту* A.M., PoiiaircK А.Н., СбиДНИК Д.Т., Подольский O.A. Щюг^ачмао-алпарцгаая реализация ¿шинного иктврас-ллтэра. /VUuup&ipouúcccpHUó орвдстаа и cucie.vu, I¿37, S 4.

45. Потух А.::., Силагнн A.B. НсвиЯ подход к управлзют карздрде а аат«ракг;шаа4 графлеском далмое. / /УСаМ* Ii 84. &э

. l.W A* Í .

4S. Петух A.M., Сидыин A.B. Предэкрамшй иэд информации в диалоглйл: Ыд-ч-.ю.-щтольих клзьшснх. /Л^крагроцесгорные

47. сух Л.U., Сллагпл A.B., TcMiHiK S.W. Пруграмшая рвь.'ааз^дл вьсда типа //'/C¡\!¡, Клг.б. 1&13Э,

£2.

43. IL'тух A.I!., Глпук Г.Л. Алгоритм рьочага погрешностей дьои'шо-кодароьашци уынох^таии t. >> Кокч р.'яьно-из.'г^н'юльная

техника, вып. 21, Львов, 1977, С.53-63.

49. Потух A.M., Швешотй Б.И, Метол цифрового измерения низкой часто,ты. //Автометрия * 2, 1971.

60. Пе^ух A.M., Ободник Д.Т., Денисюк В.А. Делитель частота с переменным коэффициентом деления. Положительное решение по заявке *4896I22/24/I2276I от 26 12 90.

Особистий вяесок. в роботах, опубя1кованях j сп1вавторств1, здобувпчев! иалегмть: 11,2,3,4,6,14,18,19,20,27, 30,32,34,40,49,1 - ввторство |дет винохощг: t7,8,11,12,13,16, 16,17,21,23,24,25] - розроблення алгоритму ривення звлач!} в решт! публ!к8ШЙ - постановка задач! лослияення, учесть в it pi потоп, ноукове кершництво, опелю результатов.

8ЛЭМ8НТ2В ца кожному порядку 1 Нар1ВНОМ1рНОСТ1, у^-ознака того, к1льк!сть к^ яких елемент!в приходиться на

один протилежшй. Ыал.1. Граф-схема алгоритму сдаржання н9р1вном1рностних характеристик

а

>о

а)

б)

Над.2. Залешост1 а)-максимального порядку неришом1рност1 га в)-розрядност1 воображения нер1вном1рностних характеристик В1Д розрядност! N та и

nGI234k

1 010012

2 00IIIÏ

n - значения'iffliîtKOBia сшив; {""''¡y,

TI.T2.T3 - розряди дв1йково-п'ятерячного л!чильника.

v-ôara розряду л1чилькика{ к-К1ЛЬК1СТЬ 1мпулЬС1В ПОСЛ1довяост!•

_ QOBtiâima' tro I ftt/лввт r*miitx I a*

TI OOIOI 0II0I 0I00I 0I0II 12 OIOIO 12 T2 000II 000II 00Ш OOIII 21 OOIIO 21 T3 OIIII OOIII OOOII 00001 II 00001 41

n 04567 01567 01267 0122Z Vit 01234 »k

П

ooo a

f—100 I +010 2

3

4

m

21 Ik

М&Я.З. 0тган1защя двiЙково-п'ятеричнях перехода та зворотнього помнокувача

Таблица

1Ш! з'сднання Вихш! частота Показ

Г1.0»Г1у - »,—fio2 1 Í1X2?1, M .fio2 1 Fix 2n flxFIx

F10=í2y - Р1уя2пггх2 FIX H „лП f2* Fix m

F10*f2s w^-fîSÎ f2CT Fix 2гп J2X¿ Plx??ö ЛГ

F20=f1y F2y=2nF2* F2z—f1xF2x 110' ¡>3n fixF2x Г2Х f102

F20=f2y F2y*2nF2x » T2x F2x Ш-

F20»í2a ргу-г^гх F2s«f20^4 Í2x