автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Государственное обеспечение развития системы обязательного экземпляра произведений печати в Украине (1917-1997)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І .ВЕРНАДСЬКОГО

ДЕРЖАВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО ПРИМІРНИКА ТВОРІВ ДРУКУ УКРАЇНИ (І917 - 1997)

Спеціальність 0?тШтЄв - книгознавство, б ібліотекознавство, 61бліографознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

УДК 025.223(477)

Чепуренко Янна Олексіївна

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК - академік НАН України

доктор філософських наук, професор ОНИЩЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ,

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, генеральний директор.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ - доктор історичних наук

ЗАРЕМБА СЕРГІЙ ЗАХАРОВИЧ,

Центр пам’яткоанавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, директор.

- кандидат історичних наук, доцент СТАФІЙЧУК ІВАН ПАВЛОВИЧ,

Міністерство інформації України, виконуючий обов'язки заступника Міністра інформації України.

ПРОВІДНА УСТАНОВА - Інститут історії України НАН України.

Захист відбудеться "^-3" /£&і. о_^^ггод. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора(кандидата) історичних наук у Національній бібліотеці України імені

В.І.Вернадського, 8а адресою: 252039, Київ, просп.40-річчя

Жовтня,3.

З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури в Національній бібліотеці України імені

В.І.Вернадського, КиІв,просп.40-річчя Жовтня,3.

Автореферат розісланий ”....________________________19-^р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук

:екмарьов

Актуальність досліявення. Систему обов'язкового примірника (далі ОП) творів друку було законодавчо започатковано у Франції в 1537 р., 1 завдяки винятковому значенню в справі

розвитку та збереження інтелектуального надбання людства, існує до сьогодні. На початку 90-х років XX ст. системою ОП було охоплено 139 країн світу.

функціонування цієї інституції можливо лише на засадах державного забезпечення, яке реалізується шляхом визначення політики держави в цій галузі, законодавчого забезпечення, створення механізмів реалізації основних II функцій, спрямованих на забезпечення збереження 1 використання в бібліотечній, бібліографічній та архівній практиці ОП.

У своєму розвитку система ОП в Україні пройшла ряд етапів, тісно пов’язаних з певними соціально-політичними й економічними факторами, розвитком бібліотечної, бібліографічної справи, еволюцією видів творів друку.

Сучасний стан державного забезпечення системи ОП в Україні невіддільний з фундаментальними соціально-політичними змінами, які відбулися після 1991 р. Питання реорганізації державного регулювання системи ОП творів друку, яка б відповідала розвитку сучасних форм носіїв інформації, процесу формування національного документного фонду та прийнятим міжнародним стандартам, порушувалося на форумах видавців і бібліотечних фахівців: Першому Всеукраїнському конгресі

бібліотекарів (Київ,1992), Міжнародній науковій конференції "Стратегія комплектування фондів наукових бібліотек" (Київ,1996), Міжнародній конференції "Законодавство в світі книги: шляхи реалізації в Україні рекомендацій Ради Європи” (Київ,1997).

Ряд учених у своїх дослідженнях поруч а іншими проблемами звертались і до теми функціонування системи ОП творів друку. М.Годкевич (1940), Ю.Григорьєв (1959) висвітлили процес функціонування системи ОП радянського періоду. В.Шпілевич (1928) розглянула становлення системи ОП творів друку України в 1917-1922 рр. Формуванню фондів бібліотек місцевим ОП присвячено дослідження А.Соляник (1995). Проте відсутнє комплексне цілісне дослідження розвитку державного забезпечення системи ОП творів друку України, що зумовило здійснення даної роботи.

Приведення у відповідність з вимогами сучасності державного забезпечення системи ОП творів друку України потребує по-

переднього дослідження: притаманних їй традиційних рис, накопиченого світового досвіду державного регулювання функціонування системи, рекомендацій, розроблених під егідою міжнародних бібліотечних організацій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в руслі наукової проблематики Інституту бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського "Інформаційно-функціональна модель наукової бібліотеки".

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - реконструкція історії та розкриття основних закономірностей розвитку державного забезпечення функціонування системи ОП творів друку України, аналіз його сучасного стану і перспектив розвитку-

Досягнення цієї мети передбачає постановку 1 розв'язання таких завдань:

1.Обгрунтування теоретико-методичних аспектів функціонування цілісної системи державного забезпечення ОП, орієнтованої на врахування соціокультурних особливостей розвитку України.

2. Узагальнення процесу державного забезпечення системи ОП у зарубіжних країнах для трансформації їх позитивного досвіду в українську систему, а також аналіз рекомендацій щодо законодавчого забезпечення системи ОП, розроблених міжнародними бібліотечними організаціями, та адаптація їх для української системи ОП.

3.Дослідження державного забезпечення системи ОП у період II становлення в Україні в 1917-1822 рр.

4.Вивчення стану державного регулювання системи ОП творів друку України Кодексом законів про народну освіту УСРР у період з 1922 по 1934 рр.

5.Аналіз державного забезпечення української системи ОП у період II функціонування в загальносоюзній системі (1934-1992 рр.).

6.Визначення сучасних тенденцій та розробка моделі державного забезпечення системи ОП.

Наукова, швкав. полягає в узагальненні теоретичного 1 фактографічного матеріалу, що відображає світовий та вітчизняний досвід і дає змогу відбити цілісну картину державного забезпечення системи ОП творів друку на конкретних Історичних етапах: становлення законодавчої бази системи ОП; державного регулювання системи ОП Кодексом законів про народну освіту

з

УСРР; функціонування української системи ОП в загальносоюзній системі; сучасному етапі державного забезпечення системи ОП творів друку України. Порівняно державне забезпечення української системи ОП творів друку з вимогами до законодавства про ОП, розробленими під егідою міжнародних бібліотечних організацій, а також досвідом державного забезпечення системи ОП в інших країнах. У результаті порівняльного аналізу історії державного забезпечення України з досвідом, набутим іншими країнами, виявлено невідповідність існуючого стану сучасним вимогам. Це виявляється у звуженому видовому складі документів правочинного депонування, обмеженості у визначенні депозиторів, відсутності законодавчо визначених обов'язків депозиторів щодо зберігання та використання ОП, невизначеності законодавством санкцій за порушення правил депонування.

У роботі запропоновано класифікацію ОП, що грунтується на комплексі ознак: цільовому призначенні, територіальних межах, характері оплати, наповненості комплектів.

Уперше розроблено модель державного забезпечення системи ОП творів друку України, яка Інтегрує чотири основні елементи: розробку професійних вимог до системи ОП; законодавче закріплення цих вимог; доведення закону до рівня практичної реалізації; контроль і сприяння з боку держави діяльності установ, які реалізують закон.

Обгрунтовано вплив суспільних процесів, що відбуваються на етапі формування інформаційного суспільства на якісні зміни, що мають бути здійснені в системі правочинного депонування. В цьому контексті встановлено історичну неминучість переходу від системи ОП творів друку до правочинного депонування документів на різних носіях інформації.

Хронологічні мезі яослідвеша зумовлені часом функціонування системи ОП творів друку України. Нижча межа визначається часом подання для ухвалення Центральною Радою підготовленого Міністерством народної освіти "Законопроекту про надсилку друкарнями всіх видань'Члистопад 1917 р.). Верхня хронологічна межа роботи фіксується часом прийняття Закону України "Про видавничу справу" (червень 1997 р.), який впливає на стан державного забезпечення системи ОП творів друку України.

Практична значення дослідження. Розроблено і визначено сукупність обов’язкових елементів державного забезпечення системи ОП з урахуванням традиційних рис, притаманних українській системі ОП, міжнародних рекомендацій щодо цього питання, стану сучасної системи носіїв інформації, відповідності

бібліотечній, бібліографічній та архівній функціям системи ОЛ.

Результати дослідження державного забезпечення системи ОП творів друку України протягом часу існування цієї системи можуть бути використані в процесі підготовки законодавчого документу системи ОП.

Аналіз державного забезпечення української системи ОП визначених періодів е частиною теми, яка розкриває процес державного забезпечення розвитку культури в Україні на певних історичних етапах.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у системі підготовки та підвищення кваліфікації книгознавців, бібліотекарів-бібліографів.

Даерельна база жослідаеиня. Джерельною базою дослідження законодавчого забезпечення системи ОП творів друку України стали безпосередньо законодавчі документи, як опубліковані в офіційній пресі, так і ті, що знаходяться в Державному архіві Київської області, Інституті рукописів НБУВ.

Апробація дослідаения. Результати дослідження доповідалися і обговорювалися на таких форумах: Перша наукова конференція інституту бібліотекознавства "Дослідження фондів наукових бібліотек України. Сучасний стан та перспективи розвитку" (Київ, 29 жовтня 1992 р.); Міжнародна наукова конференція "Стратегія комплектування фондів наукових бібліотек"(Київ, 8-10 жовтня 1996 р.).

Структура і освдшшй зміст робота. Дисертація (149 сторінок машинописного тексту) складається з вступу, трьох розділів і списку літератури, який містить 234 назви.

У Вступі обгрунтовується вибір теми та хронологічні рамки роботи, а також визначається мета 1 завдання дослідження.

Перший розділ. "Стан дослідвеииа системи обов'язкового тоииіииаа творів друку".

Винятково важливе історико-культурне значення системи ОП зумовило широке коло джерел, які відображають розвиток наукової думки й узагальнення практичної діяльності а проблематики даного дослідження.

Ключовим елементом системи ОП є визначення терміну "обов’язковий примірник". Практичний вклад у розробку цього поняття внесли: М.Яницький, М.Годкевич, Ю.Григорьєв, Б.Столя-ров, і.Немешаев, І.Горбачева, А.Джиго, Г.Помассл, які дали визначення цього поняття відповідно до тих функцій, що виконував ОП. Визначення, яким сьогодні оперує система ОП творів друку України, обумовлене "ДСТУ 2394-94.Інформація та докумен-

тація.Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів.Терміни та визначення", де ОП визначається, як "примірник документа (безплатний і платний), який надсилається відповідним державним бібліотекам та інформаційним центрам згідно з правочинним депонуванням"*. Ідея загального визначення ОП полягає в передачі (правочинному депонуванні) законодавчо визначеної кількості примірників певного виду документу його виробниками (депозиторами) до законодавчо визначених установ (депозитаріїв) за розробленим порядком (правилами правочинного депонування) для зберігання і використання відповідно до функцій системи ОП.

Безпосередньо історії становлення системи ОП творів друку України присвячено дослідження В.Шпілевич "Матеріали до історії обов'язкового примірника на Україні", яке було опубліковано в 1928 р. 1 тривалий час залишалось єдиним джерелом висвітлення цього питання. У 1996 р. Т.Ківшар у своїй монографії "Український книжковий рух як історичне явище (1917-1923 рр.)" поряд з іншими питаннями висвітлює 1 законодавче забезпечення системи ОП.

Сучасний стан державного забезпечення визнаний українськими фахівцями як незадовільний. Питання щодо необхідності прийняття закону про ОП порушувалося рядом провідних українських учених і фахівців: М.Слободянином, М.Сенченком,

О.Александровою, І.Штефаном, П. Колом ійцем. Ролі ОП у краєзнавчій роботі бібліотеки приділялася увага в докторській дисертації Н.М.Кушнаренко. Історія 1 сучасний стан місцевого ОП розкривається в дисертаційному дослідженні та ряді публікацій А.Соляник, що є джерелом вивчення краєзнавчої функції системи ОП. Особливий практичний і теоретичний інтерес становлять дослідження, присвячені розробці міжнародної моделі закону про ОП, які проводилися під егідою міжнародних бібліотечних об’єднань. Серед цих дослідників: Г.Густавино (Іспанія), Г.Помассл (Німеччина), К.Зотова(Болгарія), Д.Лунн (Канада). Модель закону про ОП, яка розроблялася під егідою міжнародних бібліотечних організацій, спрямована на ефективне державне забезпечення функціонування системи ОП такими шляха-

* Термін "правочинне депонування" відповідно до цього ж ДСТУ, це -’’зобов’язання про депонування організаціями, переліченими в законі чи якійсь угоді, деякої кількості примірників певних категорій документів, що видаються чи розповсюджуються в даній країні".

ми: охоплення правочинним депонуванням усіх видів носіїв інформації; визначенням депозиторів ОП відповідно до видового складу документів правочинного депонування; децентралізації депозитаріїв ОП з метою ефективного використання та забезпечення технологічних умов зберігання документів на різноманітних носіях інформації; розробки правил правочинного депонування ОП з урахуванням необхідної кількості ОП для забезпечення функцій системи та мінімальні строки депонування.

Основні напрями дослідження:

1.Визначення ролі державного забезпечення розвитку системи ОП при виконанні нею своїх основних функцій.

2.Аналіз механізму державного забезпечення системи ОП, визначення його основних елементів та взаємозв'язків між ними, зважаючи на попередні наукові розробки і узагальнення практичного досвіду.

3.Визначення сучасного видового складу документів правочинного депонування з урахуванням класифікаційних розробок, сучасної терміносистеми та державних стандартів України, а також практичного досвіду функціонування системи ОП.

4.Конкретно-історичний аналіз розвитку системи ОП в різні історичні періоди: на етапі перших законодавчих актів системи ОП видань в Україні, умов їх розробки 1 прийняття, а також їх структури; на етапі державного регулювання системи у Кодексі законів про народну освіту УСРР та вивчення додаткових законодавчих документів, які виходили на зміну 1 в уточнення положень Кодексу законів про народну освіту УСРР; етапі функціонування української системи ОП в загальносоюзній системі; на сучасному етапі, після здобуття Україною державної незалежності.

5.Порівняння державного забезпечення системи ОП в Україні із здобутками у цій галузі інших країн та рекомендаціями міжнародних бібліотечних об'єднань.

6.Побудова моделі державного забезпечення системи ОП творів друку України.

В основі методики дослідження - метод індукції, тобто БІД часного до загального. Методологічною основою, на якій грунтується дана методика, обрано поєднання історико-книгознавчих та загальнонаукових методів. Зокрема, метод конкретно-історичного дослідження використано для репрезентації цілісної картини розвитку державного забезпечення функціонування системи ОП в Україні в різні історичні періоди. Метод порівняльного аналізу застосовано для аналітичного узагальнення здобутків різних країн у царині державного забезпечення функціонування

системи ОП. Модель державного забезпечення системи ОП базується на пізнавальних можливостях цільового підходу.

Розділ другий.Дераавиий вплив та систему обов’язкового іщамірюаа творів друку Україна (1917-1992 рр.).

Першою плідною спробою розробки законодавчого. документу системи ОП видань в Україні був підготовлений у листопаді 1917р. Міністерством народної освіти 1 поданий до ухвали Центральною Радою "Законопроект про обов'язкову надсилку друкарнями всіх видань". Структура Законопроекту цілітам відповідала вимогам функціонування системи ОП. Документ визначав видовий 1 кількісний склад видань, відправників 1 отримувачів ОП, правила передачі ОП 1 санкції за порушення цих правил. У Законопроекті було обумовлено, що він має ввійти в силу з 7(20) листопада 1917 р. Цей факт мав підстави для збирання вітчизняних видань з часу заснування Української Держави. Законопроектом 1917 р. було покладено і початок книжкової статистики в Україні. Показово, що перший законодавчий документ системи ОП творів друку України закріплював не просто факт існування цього явища, а визначав механізм функціонування системи ОП з усіма необхідними елементами й функціями. Подальша законотворча робота велася в двох напрямах: створення Головної Книжної Палати в Києві (Закон про Головну Книжну Палату від 24 січня 1919 р.) та законодавче забезпечення системи ОП (Закон про друковані видання від 26 січня 1919 р.).

Розвиток приватного книговидання в 20-ті роки зумовив прийняття постанови Раднаркому УСРР від 18 жовтня 1921р. "Про приватні видавництва". Цей документ визначав механізм передачі ОЙ, які виходили в світ у таких видавництвах.

У 1922 р. система ОП творів друку України була законодавчо закріплена в Кодексі законів про народну освіту УСРР, де ст.623 визначала функції Української книжкової палати, а статті 623 1 624 - види документів правочинного депонування, депозиторів ОП та правила депонування.Кодексом законів про народну освіту система ОП видань регулювалася до березня 1934 р. Законодавчі документи приймалися на уточнення та доповнення статтів Кодексу. Українська книжкова палата в той час забезпечувала централізований розподіл ОП. 5 грудня 1922 р. було прийнято постанову "Про безплатну пересилку та перевалку вантажів 1 посилок, направлених до Української книжкової палати", яка визначала механізм передачі ОП і подальшу їх пересилку. Наступним доповненням до Кодексу законів про народну освіту УСРР стала постанова ВЦВК від ЗО квітня 1924 р. "Про зміни й

доповнення арт.623 Кодексу Законів про народну освіту УСРР". Принципові зміни стосувалися строку надання ОП до Української книжкової падати (він зменшувався, що забезпечувало оперативність відображення друкованої продукції у виданнях державної бібліографії 1 надходження ОП до бібліотечних фондів) та диференціації кількості ОП залежно не тільки від виду видання, а й його накладу. Були здійснені уточнення щодо регулювання бібліотечної, бібліографічної, обмінної, архівної та науково-дослідної функцій системи ОП по комплектуванню фондів бібліотек вітчизняними виданнями на підставі постанови РНК УСРР від 31 травня 1924 р. "Про порядок розподілу по бібліотеках України та інших спілкових республік друкованих творів, що їх надсилаються в обов'язковому порядку до Української книжкової палати". Важливим було визначення кола установ, 1 в Україні, 1 по за II межами, які мали право на безплатний ОП творів друку України, та забезпечували бібліографічну,

архівну, обмінну і науково-дослідну функції системи ОП.

До 1931 р. в Україні законодавчо визначалися безплатні ОП. Постановою РНК УСРР від 15 листопада 1931 р. "Про обов’язкові примірники творів друку для книгозбірень" було започатковано систему оплатного ОП, яка забезпечувала повноту 1 ви-'черпність формування фондів бібліотек, згідно з їх профілем комплектування, вітчизняними виданнями. Оплатиі ОП надавалися бібліотекам посередницькою установою - бібліотечним колектором

- за номінальною ціною з належною книготорговельною знижкою (25%).

З 1934 р. по 1391 р. система ОП регулювалася постановами Уряду України, які приймалися лише у відповідності 1 на виконання загальносоюзних постанов такого характеру. Слід відзначити, що документи цього періоду були спрямовані на регулювання бібліотечної, бібліографічної, обмінної, статистичної та архівної функцій ОП. Відносно бібліотечної функції ОП документально було визначено не лише кількість примірників і склад бібліотек-отримувачів, а й започатковано профільні ОП, які надавалися бібліотекам за їх профілем комплектування (Постанова ВУЦБК і РНК УСРР від 21 березня 1934 р.). Бібліографічна функція системи ОП регулювалася документами, спрямованими на діяльність Книжкової палати УРСР.

У 1952 та 1959 рр. було прийнято дві постанови, основною метою яких була "ліквідація надмірностей у цій справі та економія державних коштів". Було зменшено кількість безплатних ОП для бібліотек, що негативно вплинуло на якість комплектування

g

фондів бібліотек вітчизняними виданнями.

Позитивним е те, до в 60-их роках бібліотечна функція ОП домінує в системі ОП. У цей час державою було надано право на отримання безплатних примірників творів друку України ряду бібліотек. Серед них: Державна республіканська бібліотека ім.КПРС, Державна республіканська науково-технічна бібліотека Держплану УРСР (видання природничої тематики). Розпорядженням Голови Ради Міністрів України в 1965 р. право на отримання додаткового безплатного ОП було відновлено для Центральної наукової бібліотеки Академії наук, яка на основі ОП формувала Архів друку видань України й забезпечувала бібліотечне обслуговування науковців.

У зазначений період законодавчі документи регулювали й обмінну функцію системи Ш. Постановою від 3 березня 1934 р. зазначалося, що для утворення фонду міжнародного книгообміну чотири примірники видань України поставляються до Всеукраїнського товариства культурних зв’язків is закордоном. Згодом функції міжнародного книгообміну перейшли до Державної книжкової падати УРСР, якій рядом постанов було затверджено надання поліграфічними підприємствами додатково для книгообміну певної кількісті примірників. Слід зазначити, до майже всі постанови цього періоду законодавчо визначали функціонування обмінного ОП. У 60-их роках функція міждержавного книгообміну була визначена за видавництвами, які за відповідники постановами мали право залишати за свій рахунок певну кількість примірників для організації процесу книгообміну 18 зарубіжними видавництвами.

Зауважимо, що законодавчі документи вказаного періоду визначали обов’язок видавництв, які друкували свою продукцію поза межами УРСР, передавати примірники віддрукованих ними видань ЗГІДНО 8 чинною системою ОП (у відповідні строки та у відповідній кількості).

Важливим положенням законодавчих документів було 1 положення про якість ОП. Так, за постановою від 1 грудня 1987 р. та рядом попередніх постанов (1934 p.,1966 p.), ОП, призначені для архівного зберігання, мани виготовлятися поліграфічними підприємствами в поліпшеному поліграфічному виконанні. Якщо частина накладу видання випускалася в палітурках обо в обгортках, то ОП надсилалися відповідно в такому оформленні. В разі друкування одного видання на різних сортах паперу, ОП надсилалися з числа надрукованих на кращому сорті.

Окремо слід сказати про законодавче регулювання процесу контролю sa надходженням ОП в документах досліджуваного

періоду. Організацію контролю було покладено на устаноЕи-отри-мувачі ОП, причому в документах передбачалося їх систематичне забезпечення офіційною інформацією про поліграфічні підприємства та друкарні, котрі виготовляли друковані твори будь-яких видів. Щодо санкцій за порушення правил передачі ОП, то вони обумовлювалися майже всіма документами і визначалися статтею Кримінального кодексу, за якою шли притягатися до відповідальності винні в порушенні правил.

Постанова Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1987 р. законодавчо визначила досить важливе положення системи ОП про відповідальність за використання ОП. Згідно з цим документом. Міністерству культури УРСР і Державному Комітету УРСР у справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі було доручено контролювати ефективність використання безплатних ОП творів друку.

Законодавчі документи системи ОП в Україні на всіх етапах II розвитку визначали механізм функціонування місцевих ОП, які забезпечували краєзнавчу функцію. Документально регулювалися: кількість регіональних примірників, строки й правила їх надання місцевим бібліотекам та музеям.

Розділ третій. Сучасний стан і модель державного забезпечення системи обов'язкового примірника творів друку України {1992-1997 рр.).

Соціально-політичні та економічні зміни, які відбувалися в Україні після 1991 р., вплинули й на систему ОП творіб друку в Україні. До першої половини 1992 р. ця система регулювалася постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1987 р. "Про подальше вдосконалення порядку розсилки контрольних і обов’язкових примірників творів друку". В цей період відбувалися зміни та перебудови в книговидавничій справі: розвиток приватного книговидання, друк видань, підготовлених українськими видавництвами, за кордоном, занепад державних видавництв, які були до цього часу домінуючими у видавничій індустрії. Система ОП не була готова до таких змін. Для поліпшення II стану Кабінетом Міністрів України 6 липня 1992 р. було видано постанову "Про впорядкування розсилки контрольних примірників творів друку", яка лише частково задовольняла вимоги системи ОП. Елементи системи ОП відбились у прийнятих протягом 1992-1997 рр. Законах України "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про видавничу справу", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

Сучасний стан державного забезпечення системи ОП в Ук-

раїні характерний невідповідністю реальним вимогам системи ОП в суспільстві, якою мають бути охоплені традиційні' та нетрадиційні носії інформації. Розпорошення положень законодавства про ОП по суміжних законах призводить до руйнування цілісності у визначенні депозиторів та депозитаріїв ОП, їх функцій, прав та обов'язків, організації контролю за правилами депонування.

В законодавчих документах, прийнятих протягом 1992-1897 рр., не враховано ті зміни, до відбулися в книговидавничій справі України. Законодавством про ОП не охоплені ті видання, що українські автори та видавництва друкують за кордоном. Позбавлена державного регулювання система платного ОП, що призвело до порушення чіткої системи комплектування бібліотечних фондів України. Необхідною умовою подальшого функціонування в Україні системи ОП є термінове прийняття законодавства про ОП, яке має відповідати моделі закону про ОП, розробленої міжнародними бібліотечними організаціями і тим традиційним рисам системи ОП, які склалися в Україні впродовж часу II функціонування.

Здійснення комплексного історико-книгознавчого аналізу здобутків України в справі державного забезпечення ефективного функціонування системи ОП у поєднанні з історико-порівняльним узагальненням світового досвіду, закладають джерельні підвалини досконалення цієї системи. Проведення вищезазначених досліджень дозволило розробити модель державного забезпечення розвитку системи ОП. Ця модель, що належить до класу змістовно-логічних, інтегрує чотири основних елементи: розробку професійних вимог до системи ОП; законодавче закріплення цих вимог; доведення закону до рівня практичної реалізації; контроль і сприяння з боку держави діяльності установ, які реалізують закон.

Професійні вимоги до системи ОП включають у себе розробку видової структури ОП, що базується на комплексі ознак, притаманних ОП; визначенні видового складу документів правочинного депонування з урахуванням сучасних Інформаційних потоків; визначення депозиторів ОП, їх обов'язків щодо депонування певних видів документів та право на постійне зберігання в державних книгосховищах, а також інформування про їх наявність в органах поточної національної бібліографії; визначення депозитаріїв, їх прав на отримання певних видів ОП та обов'язків по зберіганню 1 використанню ОП у відповідності з цільовим призначенням.

Чільне місце серед професійних вимог займає розробка видової структури ОП. Запропонована видова структура базується

на комплексі ознак, притаманних ОП: цільове призначення визналає відповідно бібліотечний, бібліографічний, меморіальний, статистичний, обмінний, краєзнавчий, дослідницький види ОП; територіальні межі - національний, державний, регіональний види ОП; наповненість комплектів - повний та профільний види ОП; оддатиїсть - безплатний та платний види ОП.

Цільовий підхід зумовлює спеціалізацію установ, що одержують ОП. Необхідність комплектування національного бібліотечного фонду держави визначає функціонування бібліотечного ОП. Залежно від виду твору друку на його основі формуються національні архіви текстових, картографічних, образотворчих, нотних видань. Цей вид ОП поширений в усьому світі, оскільки комплектування фондів національних книгосховищ - одне з ключових завдань системи ОП.

Бібліографічний ОП служить базою для створення розгалуженої системи поточних видань національної бібліографії, забезпечує державний бібліографічний облік усіх видів документів. Цей вид ОП, як і бібліотечний, вважається основним. Бібліографічний ОП є необхідною умовою функціонування системи поточної національної бібліографи-, він несе на собі найбільше інформаційне навантаження, оскільки є інформаційним підгрунт-тям усіх галузей знання.

Формування в країні національного архіву творів друку зумовлює необхідність у системі ОП такого його виду, як меморіальний. На його основі здійснюється постійне зберігання в національних книгосховищах книжкової спадщини держави. Використання меморіального примірника в бібліотечно-бібліографічній практиці, зокрема в обслуговуванні читачів, має бути обмеженим з мето» якнайкращого його зберігання. На базі цього виду ОП доцільно створювати страховий фонд меморіального примірника з метою його гарантованого зберігання для майбутніх поколінь.

Мета краєзнавчого ОП - формування фондів обласних бібліотек творами друку, що вийшли в цьому регіоні. Цей вид ОП потребує визначення в законодавчому документі системи ОП обов'язку про надання депозиторами документів у обласні бібліотеки чи інші депозитарії, які розташовані в одному регіоні з депозиторами.

Обмінний ОП забезпечує обмін вітчизняними документами з закордонними бібліотечно-бібліографічними інституціями. Його мета - формування державного обмінного фонду видань. Існування цього виду ОП важливе для формування фондів бібліотек, оскіль-

ки дає змогу залучити до них зарубіжні інформаційні ресурси. Функціонування обмінного ОП передбачає ряд міждержавних угод та певного законодавчого забезпечення з боку держав-партнерів по книгообміну.

Важливим напрямом книгознавчих досліджень є державна статистика творів друку, здійснювана на основі статистичного ОП, який безпосередньо пов’язаний з дослідницьким.

Ознакою, що надає право видового поділу ОП, е їх оп-датність. За характером оплати ОП традиційно поділяються на безплатні та платні. Безплатні ОП характерні тим, що надаються бібліотечно-бібліографічним, архівним та іншим установам безкоштовно і призначаються для використання відповідно до функцій цих закладів. Принцип безоплатності - це основна ознака ОП майже всіх світових систем.

Платні ОП надаються бібліотечно-бібліографічним установам у документально визначеному порядку з певними фінансовими розрахунками (зі знижками, за собівартістю тощо). Платний ОП дає можливість повно, планомірно та оперативно комплектувати фонди бібліотек вітчизняними виданнями. Цей вид ОП набув поширення в колишньому ОРСР. Переваги його визнані бібліотечним загалом, але організація функціонування цього вида ОП вимагає розробки чіткої технології, особливо в умовах існування різних форм власності в системі книговидання держави.

За наповненістю комплектів ОП поділяються на повний 1 профільний. Повний комплект ОП охоплює всі види "варів друку або сукупність декількох їх видів. Профільний ОП надається законодавчо визначеним установам згідно з їх профілем комплектування або функціонування.

За територіальною ознакою ОП можливо поділити на національні, державні та регіональні. Національні ОП включають у себе документи, які виходять на території певної держави, а також ті, що видані не на II території, але їх автори є II громадянами-, а також документи, які виготовлялися на іншій території, але на замовлення організацій, підпорядкованих певній державі. Державні ОП характеризуються ознакою виходу в світ на території певної держави. Регіональний ОП включає в себе документи, які вийшли на певній території держави: автономному утворенні, області, районі, місті. Синонімом регіонального ОП можна вважати термін, який вживається в практиці функціонування системи ОП - "місцевий". Проте, термін "регіональний" точніше відображає специфіку цього виду ОП.

Слід відзначати, що всі виділені елементи видової струк-

тури перебувають між собою у відношеннях взаємозв’язку. Адже конкретний ОП може приймати різні види залежно від того, яку функцію він виконує на певному етапі. Так, у більшості країн, де існують системи ОП, функції поточної національної бібліографи здійснюють національні бібліотеки, які отримують певну кількість ОП. У цьому разі ОП на першому етапі виступають базою поточної національної бібліографії і стають основою створення системи покажчиків. Після цього вони використовуються для архівного зберігання чи бібліотечно-інформаційного обслуговування. Меморіальними ОП можна послуговуватися з дослідницькою метою, коли виникає необхідність наукового опрацювання масиву певного виду видань.

Практична реалізація професійних вимог до системи ОП вимагає їх законодавчого забезпечення шляхом прийняття закону про ОП, принципами якого є функціональність, фаховість, науковість, традиційність і спадкоємність, мобільність.

Доведення закону до рівня практичної реалізації потребує розробки правил і визначення механізму правочинного депонування. При визначенні правил правочинного депонування мають бути враховані: кількість ОП, що має забезпечувати виконання всіх функцій ОП; терміни доставки ОП; механізм їх пересилки від депозиторів до депозитаріїв; дії депозиторів щодо дефектних ОП.

Контроль і сприяння з боку держави діяльності установ, які реалізують закон, суттєво впливає на ефективність функціонування системи ОП. Слід зауважити, що контроль має передбачатися не лише за депозиторами стосовно передачі останніми ОП, а й за депозитаріями щодо зберігання 1 цільового використання ОП.

Висновки.

1.Функціонування в країні системи ОП можливо лише на основі II державного забезпечення. Магістральними напрямами цієї діяльності є розробка принципів та законодавчого забезпечення державної політики, створення дійових механізмів II реалізації, визначення установ, що безпосередньо здійснюють цю діяльність, забезпечення необхідних умов для проведення цієї роботи.

2.Державне забезпечення системи ОП творів друку України на різних історичних етапах розвитку держави мало конкретно-історичний характер. Його специфіку встановлювали певні соціально-політичні процеси, а також розвиток культури і, зокрема, бібліотечної, бібліографічної, книговидавничої діяльності. Основними етапами розвитку державного забезпечення

системи ОП в Україні визначено такі: становлення законодавчої

бази системи ОП (листопад 1917-червень 1922 рр.); державне регулювання системи ОП Кодексом законів про народну освіту УСРР (червень 1922-березень 1934 рр.); функціонування української системи ОП в загальносоюзній (березень 1934-липень 1992 рр.); сучасний стан державного регулювання системи ОП (липень 1992-199? рр.).

3.Функціонування системи ОП в Україні зумовлено державним регулюванням процесу депонування як ОП творів друку, що дає підстави визначити українську систему, як систему ОП теорів друку. З урахуванням суспільних процесів, що відбуваються на етапі формування інформаційного суспільства, неминучі зміни і в системі правочинного депонування, які забезпечать перехід від системи ОП творів друку до системи ОП документів на всіх видах носіїв інформації.

4.Проведений аналіз історії розвитку системи ОП в Україні

і узагальнення світового досвіду дозволяють розробити модель державного забезпечення системи ОП, що інтегрує чотири елементи: розробку професійних вимог до системи ОП, її законодавче

закріплення, доведення закону до рівня практичної реалізації, контроль і сприяння з боку держави діяльності установ, які реалізують ззкон.

5.Використання можливостей цільового підходу дозволило розробити розгорнуту видову структуру ОП. Основними видами ОП визначені: бібліотечний ОП, призначений для забезпечення комплектування національного бібліотечного фонду; бібліографічний ОП, який є базою поточної національної бібліографії; меморіальний ОП, який забезпечує формування архіву творів друку держави; статистичний, призначений для здійснення державної статистики творів друку; обмінний, що забезпечує книгобмін із закордонними бібліотечно-бібліографічними інституціями; краєзнавчий, метою якого є формування краєзнавчих фондів бібліотек.

16 .

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях:

1.Державне забезпечення системи обов'язкового примірника творів друку України: етапи розвитку/Національна бібліотека імені В.І.Вернадського. - К.,1998. - 48с.

2.Становлення законодавчої бази системи обов’язкового примірника видань в Україні (листопад 1917 р.- червень 1922 р.)// Бібліотечний вісник. - 1996. - N6. - С.29-31.

3.Закон про обов’язковий примірник 1 національна бібліографія: Досвід роботи//Б1бліотечний вісник. - 1997. - N6. - С.17-19.

4.Удосконалення процесу комплектування науковою літературою фондів ЦНБ ім.В.І.Веркадського//Дослідження фондів наукових бібліотек України.Сучасний стан та перспективи розвитку.Тези доповідей Першої сесії Ін-ту бібліотекознавства..Киіе,29 жовтня 1992 р. - К.,1992. - С.26-27.

5.Безоплатний обов'язковий примірник документів як джерело комплектування фондів бібліотек України:історія та сучасний стан//Стратег1я комплектування фондів наукових бібліотек. Тези доповідей міжнар.наук.конф..Київ, 8-10 жовтня 1996 р. -

С.25-26.

6.Закон про обов’язковий примірник документів - законодавча підтримка розвитку національної бібліографіі//Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек. Матеріали міжнар.наук.конф., Київ,14-17 жовтня 1997р. -К.,1997. -

0.63-64.

Анотація

Чепуренко Я.О.Державне забезпечення розвитку системи обов'язкового примірника творів друку України (1917-1997 ).-Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата історичних наук по спеціальності 07;00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено комплексному історико-книгознавчому аналізу державного забезпечення системи обов’язкового примірника творів друку України періоду II функціонування з 1917 по 1997 рр. Досліджено сучасні тенденції розвитку системи обов’язкового примірника в Україні, узагальнено світовий досвід в цій галузі та представлено модель державного забезпечення системи обов’язкового примірника.

Ключові слова: обов’язковий примірник, державне забезпечення системи обов’язкового примірника, закон про обов'язковий примірник творів друку, архів творів друку.

Аннотация

Чепуренко Янна Алексеевна. Государственное обеспечение развития системы обязательного экземпляра произведений печати в Украине (1917-1997). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В.И.Вернадского, Киев,1998.

Диссертация посвящена комплексному историко-книговедческому анализу государственного обеспечения системы обязательного экземпляра произведений печати Украины периоду ее функционирования с 1917 по 1997 гг. Исследованы современные тенденции развития системы обязательного экземпляра в Украине, обобщен мировой опыт в этой области и представлена модель государственного обеспечения системы обязательного экземпляра.

Ключевые слова: обязательный экземпляр, государственное обеспечение системы обязательного экземпляра, закон об обязательном экземпляре произведений печати, архив произведений печати. -

Annotation

Chepurenko J.O. State providing with development of the system of compulsory copy works of print of Ukraine (1917-1997). - Manuscript.

Dissertation for the degree of a Candidate in History on specialisation 07.00.08 - book history, library sciense, bibliographical studies. The Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is dedicated to the history and bibliological analisis of state providing with development of the system of compulsory copy works of print of Ukraine since 1917 till 97. It’s investigate modern tendencies of development of the system of compulsory copy in Ukraine, generalise world experience in this field of knowledge and represent model of state providing with development of the system of compulsory copy.

Key words: compulsory copy, state providing with

development of the system of compulsory copy, compulsory copy works of print Law, archives works of print.