автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.04, диссертация на тему:Формирование функционально-планировочной структуры городов-центров Донецко-Макеевской агломерации в условиях долгосрочно устойчивого развития

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Ой

ОКЇ ^ -

КСЕНЕВИЧ МИХАИЛО ЖОВЛЕВИЧ

УДК 711.4-122

ФОРМУВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ МІСТ-ЦЕНТРІВ ДОНЕЦЬКО-МАКІЇВСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ В УМОВАХ ДОВГОСТРОКОВОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ

18.00.04 - Містобудування та ландшафтна архітектура

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

КИЇВ - 2000

Робота виконана в Державному науково-дослідному і проектному інституті (НДПі містобудування) Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.

Науковий керівник - доктор архітектури, професор Фільваров Г енрих Йосипович директор інституту "Урбаністики"

Офіційні опоненти:

- доктор архітектури, професор, Макухін Віталій Федорович, Академія образотворчого мистецтва і архітектури, кафедра теорії і історії архітектури і синтезу мистецтв, професор

- кандидат архітектури, старший науковий співробітник, Нечаєва Тетяна Серафимівна, заступник начальника управління містобудівної політики Держбуду України.

Провідна установа

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, м.Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “ 2 ” листопада 2000 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д.26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, м.Київ-37, Повітрофлотський пр., 31, аудиторія 466.

З дисератацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітекіури за адресою: м.Київ-37, Повітрофлотський пр., 31.

Автореферат розісланий “ 20 ” вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Сазонов К.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиріччя в багатьох країнах, насамперед, і їх урбанізованих промислових районах, внаслідок дії чисельних соціальних, жономічних, транспортних та інших факторів, посилюються процеси урбанізації, ігломерування та регіоналізації розселення з виділенням міст-центрів, як головної 'мови їх формування в територіально-функціональні цілісні групи. Склалися різні ■ипи і види містобудівних систем, що мають специфічні функціонально-їланувальні структури, а також характер, напрями і етапи розвитку.

Систематичні виробничі, побутові, культурні та інші зв’язки між цими насе-іеними пунктами, територіальне роззростання, суттєві зміни ролі в системі цілого :понукали ускладнення функціонально-планувальної структури. В процесі управ-[іння їх життєдіяльністю постала потреба уточнення організації та умов форму-іання і розвитку. Відповідно стало необхідним визначення нових підходів і метода прогнозування, планування і проектування розвитку міст-центрів агломерацій врахуванням діючих умов та специфіки їх функціонування і зв’язку. Необхідним тає також визначення їх типологічних характеристик, раціональних функціо-іально-плануваних структур різних рівнів, пошук відповідних інфраструктурних іереж та механізмів регулювання розвитку з повного адаптацією у часі, із абезпеченням сприятливих екологічних умов.

Особливо гостро процеси містобудування та агломерування розвитку міст-іентрів агломерацій, як показала практика, протікають у промислових вугледобувних районах: Донецькому (Україна), Кузнецькому (Росія), Карагандинському Казахстан), Верхньосілезькому (Польща), Рурському (Німеччина) та багатьох нших. В цих районах склалася несприятлива екологічна ситуація, загострилися іроблеми реалізації програм розвитку міст-центрів агломерацій, вичерпались іесурсні можливості розвитку, що базуються на традиційних методах.

Яскравим прикладом вказаного є міста-центри Донецько-Макіївської агло-іерації. їх містобудівна специфіка формування, значущі нагальні та перспективні іістобудівні потреби, забезпечення ефективного довгострокового сталого розвиту вимагають поглибленого вивчення їх як важливих об'єктів наукових досліджень та містобудівної проектної практики. Ці питання в свій час розроблялися на еоретичному та прикладному рівнях, але відповідним чином не знайшли з різних іричин необхідної реалізації у науковій та проектній практичній містобудівній (іяльності, особливо стосовно внутрішніх функціонально-планувальних структур ііст-центрів агломерацій. Ситуація ускладнилася в даний час суттєвою зміною аконодавчої, ресурсної та інвестиційної складових містобудівної мотивації, орга-[ізації та діяльності, а також відсутністю адекватної методологічної основи забез-іечення містобудівного прогнозу, планування, програмування, проектування та еалізації містобудівних потреб, необхідністю вдосконалення існуючих моделей, юрмативів та методики щодо вирішення проблем забезпечення довгострокового талого розвитку міст-центрів агломерацій, їх внутрішніх структур, в умовах бмежених ресурсів.

Це свідчить про нагальну необхідність проведення додаткових наукових ;осліджень, розробки відповідних методів, спроможних забезпечити в містобу-;івній практиці можливість планування та регулювання процесів сталого розвитку

міст-центрів агломерацій на довгостроковий період, в першу чергу, за рахунок внутрішніх резервів. Особливу важливість це набуває в нових динамічних соціал но-економічних умовах розвитку України, з їх тенденціями децентралізації інве тиційної діяльності, значного збільшення кількості замовників, змін обсягу темпів міського будівництва, значним ускладненням контролю за містобудівник процесами формуванням нової законодавчої та методологічної бази.

Зв'язок дослідження з науковими програмами. Дослідження виконано НДіП містобудування у відповідності до завдання виконкому Донецької міськ ради, - в розвиток розробки "Наукових основ комплексного соціально-економі ного і містобудівного розвитку міст Донецька і Макіївки в системі Донецьк області", № держ.рег.0186056471. Дослідження спирається на досвід наукових ро робок у галузі теорії містобудування, методології і обгрунтування розвитку • регулювання містобудівних об’єктів різних рівнів: - з загально-теоретичних п тань формування систем розселення - Ю.П.Бочарова, В.В.Володимирова, В.Г.Д видовича, В.О.Лаврова, О.І.Листенгурта, В.В.Покшишевського, І.М.Смоляр Г.Й.Фільварова, І.О.Фоміна, М.М.Кушніренко, Д.Г.Ходжаєва, З.М.Яргіної інших; - з питань дослідження агломерацій - Д.І.Богорада, Г.М.Лаппо, ЄЛ.Перц] ка, І.О.Фоміна, Н.І.Наймарка та інших; - з питань регулювання росту міст

О.Є.Гутнова, М.М.Дьоміна, О.К.Кудрявцева, Ю.Г.Саушкіна, М.М.Улласа ' інших; - з питань дослідження функціонально-планувальної структури - В.ОЛаї рова, ГАМалояна, Л.І.Соколова, В.О.Тімохіна та інших; - з питань розвитку си> темного підходу у сфері містобудування - Л.М.Авдотіна, Г.А.Заблоцьког А.В.Кочеткова, Г.І.Лаврика, Г.М.Фоміна, Д.Н.Яблонського та інших.

Дослідження також спирається на наукові розробки щодо формування урб; нізованих територій виконані зарубіжними авторами: К.Канділісом, Є.Малішої П.Мерленом, В.Островським, Є.Сааріненом, А.Соріа-і-Мата та іншими.

Результати аналізу наукових досліджень, практики проектно-планувальнн робіт свідчать, що, незважаючи на їх кількість, наукова актуальність вдоскон; лення методів формування та розвитку функціонально-планувальних струкгу міст-центрів агломерацій таких специфічних районів, як вугледобувні, ще поі ністю не вичерпана. Тому актуальною є необхідність певного перегляду і удо< коналення методології містобудівного прогнозування, планування, проектували та реалізації на основі дослідження внутрішніх іманентних закономірностей фо{ мування функціонально-планувальних структур в умовах довгострокового сталог розвитку.Особливу значущість дослідження має в новій ринковій соціально-екс номічній ситуації в умовах децентралізації інвестиційної діяльності, змін в землі користуванні, характері містобудівного процесу і необхідності посилення poj місцевих органів в управлінні розвитком територіальних планувальних об'єднань.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розвитку методе логії, вдосконаленні методів дослідження, прогнозування, планування та проекі ного регулювання процесів формування та розвитку функціонально-планувальне структури міст-центрів Донецько-Макіївської агломерації в умовах довгострс кового сталого розвитку.

У відповідності до визначеної мети в роботі поставлені такі основні задачі:

- виявити сучасні містобудівні тенденції, внутрішні закономірності, фактор

з

га умови формування і розвитку функціонально-планувальних структур міст-центрів агломерацій вугледобувних районів;

- визначити принципи, вимоги і критерії, а також обгрунтувати модель цілеспрямованого регулювання розвитку міст-центрів агломерацій вугледобувних районів на базі цільового ресурсно-нормативного підходу та вдосконалити [іормативну базу проектування;

- розробити рекомендації щодо удосконалення функціонально-

планувальної структури міст-центрів Донецько-Макіївської агломерації та зцінці очікуваних результатів прогнозованого довгострокового сталого

розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає:

- у виявленні основних принципів та механізмів управління довгостроким ладим розвитком міст-центрів агломерацій;

- у визначенні методів щодо поетапного довгострокового сталого формування функціонально-планувальних структур міст-центрів у системі агломерації;

- у розробці цільової ресурсно-нормативної моделі як інструмента прийняття обгрунтованих рішень щодо ефективного довгосторокового сталого розвитку ліст-центрів агломерацій;

- у розробці рекомендацій щодо методики дослідження та регулювання іроцесів довгострокового сталого розвитку функціонально-планувальних лруктур міст-центрів агломерацій вугледобувних районів .

Практичне значення отриманих результатів. Практична значимість зезультатів дослідження заключається у розробці:

- методики містобудівного дослідження та проектного регулювання проце-:ів довгострокового сталого розвитку функціонально-планувальних структур міст-іентрів Донецько-Макіївської агломерації в умовах сучасних містобудівних про-іесів;

- рекомендацій щодо використання у практиці містобудівного регулювання і шжливостей для проектування міст-центрів агломерацій в інших високоурбані-юваних районах;

- пропозицій щодо визначення етапів та функціонально-планувальних параметрів довгострокового сталого розвитку міст-центрів Донецько-Макіївської агло-іерації з врахуванням довгострокових потреб і реальних можливостей суб’єктів іістобудування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисер-■ації впроваджені при виконанні науково-дослідних робіт:

“Научные основы комплексного социально-экономического и градо-ггроительного развития городов Донецка и Макеевки в системе Донецкой ібласти”, Науково-дослідний і проектний інститут містобудування, 1986-1988 >р., № держ. рег. 0186056471.

’’Разработка и внедрение управления застройкой и благоустройством городских территорий”, Донецький держуніверситет,1985-1986 рр. № держ.рег.

1186051914, у тому числі:

“Исследование комплекса факторов, определяющих выбор территории для астройки”, 1985 р.

“Методические рекомендации по составлению проектов размещения жилищного строительства на пятилетку в Донецко-Макеевской агломерации”, 1986р.

’’Разработка программного комплекса и оптимизационной модели эффективного плана развития г.Донецка”,1986-1987 рр.

Деякі положення, висновки і результати роботи втілені у практичній діяльності по розвитку м.Донецька, м. Житомира і м.Києва.

Матеріали дисертації повідомлені і обговорені на науково-технічних : практичних конференціях, семінарах в Донецьку (1985р., 1988р.), Києві (1984р.. 1999 р.), Житомирі (1992р.).

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, обсягом 164 сторінки, в тому числі 37 ілюстрацій, а також списку використаних літературних джерел з 135 найменувань і додатку (на 3-х сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ І. Сучасний стан наукових та проектних розробок, тенденції та проблеми розвитку міст-центрів агломерацій вугледобувних районів Донбасу. Фундаментальний внесок у дослідження закономірностей формування районів розселення та планувальної структури міст, у тому числі вугледобувних районів Донбасу належить українській школі містобудівників: Д.І.Богораду, М.М.Дьоміну, Є.Є.Клюшніченку, М.М.Кушніренко, В.І.Нудельману, А.І.Станіс-лавському, Г.Й.Фільварову, І.О.Фоміну, ОЛ.Хорхоту та іншим. Серед них провідне місце з питань формування та розвитку міст в системі населених пунктів належить І.О.Фоміну, в працях якого висвітлені проблеми планування, функціонування та структурно-територіальні закономірності розвитку міських поселень як елементів системи населених місць. Ці дослідження мали суттєвий вплив на розвиток містобудівної теорії і практики, розкривши зміст найбільш значущих містобудівних та агломераційних процесів у просторовій організації суспільсьва. Спираючись на аналіз загальносвітових тенденцій формування та розвитку агломерацій як в Західній Європі та Північній Америці, так і інших країнах світу, в цих дослідженнях були встановлені феноменологічні особливості агломерацій України, що розвиваються. Це послужило суттєвим внеском в теорію містобудування України.

Отже, саме на фоні розкритих закономірностей стає можливим розглядати внутрішнє структурне формування, перетворення та розвиток міст-центрів агломерацій, їх функціонально-планувальних структур різних рівнів (зон, районів, мікрорайонів, комплексів), що забезпечує можливість визначення механізмів довгострокового сталого розвитку міст-центрів, а також вдосконалення управлінських засобів реалізації містобудівних завдань.

На основі проведеного аналізу містобудівної теорії та практики розвитку міст-центрів агломерацій виявлені основні наукові передумови, в т.ч. тенденції закономірності та проблеми формування міст-центрів Донецько-Макіївської агломерації.

Встановлено, що тенденції і закономірності, які впливають на характер змін містобудівних процесів довгострокового сталого формування і розвитку функціонально-планувальних структур досліджуваних міст, є відображенням процесів

організації самодостатніх формувань з одночасною інтеграцією виробництва та розселення при мінімізуючих містобудівних витратах, пов'язаних з реалізацією фитеріїв ефективності. Це сприяє формуванню і розвитку центральних зон ігломерації, їх міст-центрів.

Виявлені тенденції розосередження і концентрації та, відповідно, ідентифіковані два специфічні види формування і розвитку функціонально-пла-іувальних структур досліджуємих міст-центрів.

Характерним є закріплення центральних функцій в агломерації та місті-;ентрі. В одночас, зберігається тенденція автономізації, багаторівневої сталості формування дисперсно відокремлених соціально-територіальних груп населення з іевною мірою довгостроковим сталим циклом життя "підприємство - поселення", жі мають відповідно збалансовані функціонально-територіальні формування іаселення та функціонально-планувальні структури міст-центрів.

Довгостроковий сталий розвиток функціонально-планувальних утворень, їх іросторово-організаційний аспект, включає, в першу чергу, тенденцію циклічного іідцентрового та доцентрового напрямку довгострокового розвитку функціональ-ю-планувальних формувань, що тяжіють до місць концентрації і залягання корис-іих копалин, наявності екологічно сприятливих зон, перетинів основних агломе-іаційних комунікацій, розміщення комплексів виробничих об’єктів, що відповідає 'мовам вугледобувних виробництв, розвитку інфраструктури міст-центрів ігломерацій.

Поруч з процесом розосередження і децентралізації, виявлено процес :онцентрації і централізації поселень з виділенням поселень-центрів, збільшення [ітенсивності освоєння центральних зон міст при циклічності розвитку.

Тенденції і закономірності послідовності довгострокового сталого розвитку зункціонально-планувальних утворень відображають зміни пріоритетів іістобудівної діяльності.

Проведений в роботі містобудівний аналіз розвитку міст-центрів, в тому ислі на прикладі Донецька-Макіївки, свідчить про об’єктивно існуючі чотири ;икли послідовності їх реалізації:

- цикл 1 - освоєння територій піонерним будівництвом;

- цикл 2 - зростання, пов’язане із збільшенням кількості існуючих структур, також із змінами територіальних характеристик при збереженні функцій;

- цикл 3 - реконструкція, обумовлена підвищенням інтенсивності, ущіль-енням та поліпшенням якості забудови, вдосконалення мережі комунікацій та шіих елементів міського середовища;

- цикл 4 - реорганізація, що передбачає перетворення первинних функціо-ально-планувальних утворень, зміну функцій при збереженні територіальних арактеристик.

Аналіз наукових і проектних робіт та, відповідно, практики їх реалізації, а зкож виявлених тенденцій і закономірностей довгострокового сталого розвитку іст-центрів агломерації підтверджує, що діючі на сьогоднішній день проектні ропозиції щодо формування та розвитку міст за діючою методикою місто-удівного проектування певною мірою не відповідають реально діючим місто-удівним процесам, в т.ч.:

- мають місце значні відхилення запланованої стратегії розвитку міст-цент-рів від реальних містобудівних процесів;

- у існуючих містобудівних заходах відсутні засоби, які забезпечують дов' гострокову динаміку соціально-економічного і містобудівного сталого розвитку.

Внаслідок цього об’єктивно існуюча диференціація та несинхронність запла нованих містобудівних заходів не сприяє комплексному сталому розвитку міст центрів. Вказане підтверджується практикою розвитку Донецька-Макіївки т< визначає необхідність суттєвих теоретичних та практичних уточнень містобу дівних основ та методичних підходів.

В дисертації виконано аналіз містобудівної практики формування і розвитку міст-центрів агломерацій, що розкрив зміст проблемної ситуації, для розв’язанш якої виявлені декілька груп проблем і задач, у тому числі:

- визначення факторів та умов, вимог та критеріїв, оцінки ресурсно-еколо гічних можливостей довгострокового сталого розвитку міст-центрів;

- вибір функціонально-планувальних структур, головних напрямків, альтер натив, пріоритетів та черговості довгострокового сталого розвитку;

- визначення принципів та моделі довгострокового сталого розвитку місь^ ких структур;

- розробка та вдосконалення нормативних основ розвитку, формуванні банку даних;

- розробка методики механізмів управління та проектування етапів довгост рокового сталого розвитку міст-центрів.

Розділ 2. Передумови формування та довгострокового сталого розвитку структур міст-центрів Донецько-Макіївської агломерації. В результаті теоре тичних досліджень визначені передумови, в т.ч. фактори, критерії і вимоги функ ціонально-планувального формування агломераційних структур міст-центрів т: сформульовані принципи їх довгострокового сталого розвитку. Запропонован основні типи і види структур досліджуємих міст та варіанти можливого їх форму вання на основі альтернативних підходів: адміністративно-виробничого, транспор тно-планувального та ландшафтно-урбанізаційного. Визначена необхідністі розробки пріоритетного варіанту забезпечення довгострокового сталого розвитку на базі аналізу альтернативних підходів та використання вказаних передумов.

Аналіз практики дослідження, проектування та реалізації містобудівних т; агломераційних процесів дозволив виявити чотири групи факторів формування т< розвитку: господарсько-економічні, соціально-демографічні, природно-екологічн та архітектурно-містобудівні з різними стимулюючими або обмежуючими ї; проявами в процесі довгострокового сталого розвитку.

Крім цього, виявлена подвійність процесів розвитку міст-центрів Донецько Макіївської агломерації з одного боку - концентрація, кооперування і централі зація, що відображає загальний процес виробничо-економічної інтеграції сього дення, та протилежний - розосередження, диференціація, децентралізація, пов'я зані із специфікою технології вугледобувного виробництва, що суттєво впливає н< вибір напрямків формування та розвитку структур міст-центрів.

Відповідно до діючих факторів і умов в дисертації сформульовані основи вимоги щодо формування функціонально-планувальних структур досліджуванії)

іст, що відбивають соціальний, екологічний, містобудівний і економічний ;пекти вимог.

Однією з важливих передумов формування та розвитку структур міст-гнтрів, обгрунтування та підстав прийняття рішень щодо забезпечення вказаного є визначення критеріїв, що обумовлюють якість міського середовища.

Виділені чотири базові групи критеріїв: мотиваційні, організаційні, діяль-істні та правові, що охоплюють нормативно-планувальні, техніко-інженерні, тех-злогічні, санітарно-гігієнічні, демографічні, економічно-вартістні аспекти. Ця тотема критеріїв передбачає забезпечення контролю раціонального землекорис-/вання, ритмічність функціонування і гарантії підвищення якості міського гредовища.

Спираючись на виявлені тенденції і закономірності, досвід регулювання істобудівних та агломераційних процесів, а також на запропоновані критерії <ості формування та розвитку міського середовища, у дисертації сформульовані зи базові принципи, які узагальнюють мотиваційні, організаційні і діяльністні горони містобудівної політики на різних рівнях функціонування і довгостро-звого сталого розвитку міст-центрів агломерацій у вугледобувних районах.

Принцип домінантності одного із факторів передбачає на певних етапах істобудування домінування одного з головних факторів, що відповідає меті та істобудівній потребі формування та розвитку. Вибір принципу домінантності є їйважливішим мотиваційним принципом, який детермінує прийняття рішень ;одо збалансованого, сталого розвитку і узгодження задач між актуальним і грспективним розвитком кожного елементу міста-центру агломерації. В ілежності від вибору домінант містобудівної, соціальної, економічної, сологічної діяльності на різних рівнях і етапах формування та розвитку структур іст-центру визначається ефект містобудування та агломерування.

Принцип сталості багаторівневої організації базується на тому твердженні, :о в основі формування територіально-планувальної структури міст-центрів агло-ерації лежить багаторівнева функціонально-просторова організація з відносною імостійністю відповідних елементів структури міст-центрів, їх інтеграції в 'ломераційну структуру в цілому. Наслідки дії цього принципу проявляються у асштабі формування міст-центрів агломерацій, міських сталих комплексних шонів та мікрорайонів розселення, а також можливостях нормування резервів їх звгострокового сталого розвитку. Цей принцип є організаційною основою ;гулювання і саморегулювання розвитку структур міста-центра агломерації на ізі обмежуючої дії містобудівних можливостей і ресурсів та використання ігатоцільових резервів розвитку.

Принцип циклічності розвитку відображає потребу врахування при ;алізації раціональної містобудівної діяльності змін, динаміки і стабілізації ззвитку функціонально-планувальних формувань різних рівнів. Він регулює зоцеси централізації і децентралізації соціальної і технічної інфраструктури в ловах територіальних, економічних, енергетичних та інших порогових обмежень, здоланім яких потребує певного часу і накопичення потенціалу подальшої шаміки. Ігнорування об'єктивно існуючого принципу призводить до значних зорахунків при управлінні містобудуванням.

Аналіз розвитку функціонально-планувальної структури досліджувані міст та розробка пропозицій щодо вдосконалення їх функціонально-планувальн організації дозволив внести зміни в традиційне уявлення щодо структурування районування міських територій агломераційних поселень вугледобувних районі Встановлено, що на основі багаторівневої інфраструктури міста-центра агломер; ції формуються два типи міської структури, близьких за змістом до поняті загальноприйнятого планувального району і району міста: міський сталий комі лексний район і мікрорайон розселення.

Міський сталий комплексний район розселення на відміну від прийнятої “загальноміського планувального району” включає набір функцій загальноміс: кого та агломераційного рівнів і відрізняється від “промислово-сельбищного райї ну” відкритим трудовим балансом, активною участю в агломераційних процес; довгострокового сталого розвитку вугледобувних районів.

Введення поняття "міський сталий комплексний мікрорайон розселенню обумовлено специфікою розміщення виробництва і сельбища досліджуваних мі< типу “поселення-підприємство”, які мають інфраструктуру мікрорайонноп районного рівня і в одночас елементи інфраструктури міського рівня. Місь: комплексні райони та мікрорайони розселення мають природні і штучні меж санітарно-захисні зони підприємств, а також елементи інфраструктури районноп загальноміського і агломераційного рівнів.

В дисертації виділені чотири типи міських сталих комплексних районів ро: селення: локальний, зональний, загальноміський і агломераційний, а також тр форми міських сталих комплексних мікрорайонів розселення: точечний, лінійниі очаговий. Міський сталий комплексний район розселення формується вздов: комунікацій агломераційного рівня або на їх перетині з використанням різни форм розселення. Як наслідок, утворюються два основних формування міськи сталих комплексних районів розселення: лінійно-розвинений і перехресне розвинений. Розміщення міських сталих комплексних районів розселення вздов: комунікацій загальноміського та агломераційного рівня або на їх перехресті утвс рює полосовий чи радіально-секторний види. Для Донецька-Макіївки характери використання змішаного виду, що включає як радіально-секторний, так полосовий види.

На викладених теоретичних дослідженнях розроблені також містобудіві основи планування довгострокового сталого розвитку міст-центрів агломераці вугледобувних районів та апробовані на прикладі Донецька-Макіївки, щ дозволило визначити три основних альтернативних варіанта, що враховуют основні підходи містобудівного регулювання: адміністративно-виробничий, трат спортно-планувальний, ландшафтно-урбанізований. В складних екологічних уме вах вугледобувних районів ландшафтно-урбанізований варіант є відправною оснс вою для розробки пріоритетного варіанту довгострокового сталого розвитку місі центрів агломерації, його функціонально-планувальної організації (рис.1).

Планувальний аналіз пріоритетного варіанту, який враховує переваг вказаних варіантів на певних етапах розвитку міста, виявив необхідність зональне диференціації міст-центрів агломерації, як мінімум на три зони: центральн) серединну, периферійну. Вказане суттєво доповнює, в свою чергу, дифереи

ційований підхід до освоєння цих зон та орієнтацію на підвищення освоєності міських сталих комплексних районів і мікрорайонів розселення вказаних зон.

В результаті теоретичних досліджень та експериментальної апробації на прикладі Донецька-Макіївки у дисертації розроблена методична база формування функціонально-планувальних структур міст-центрів агломерацій вугледобувних районів з врахуванням їх специфіки та довгострокового сталого розвитку.

Розділ 3. Методичні основи функціонально-планувальної організації міст-центрів Допецько-Макіївської агломерації! В дисертації на основі теоретичних передпосилань та розробок запропонована цільова ресурсно-нормативна модель управлінського типу для забезпечення реалізації планування, проектування та регулювання процесів довгострокового сталого розвитку досліджуваних міст (рис.2). Модель включає: словесне, графічне та математичне визначення, в т.ч. 11 формул та графічне зображення. Структура моделі включає компоненти: населення, території і містобудівні функції, а також три основні блоки забезпечення: -“цілеспрямування розвитку”, що враховує рівні агломерації, міста-центра і районів міста; -’’функціонально-планувальну організацію”, що охоплює структуру, інфраструктуру і резерви розвитку вказаних рівнів; - “містобудівну діяльність”, що включає формування, зростання і реорганізацію вказаних рівнів. При цьому враховується проведення коригування прийнятих рішень під впливом громадських і державних потреб, а також правову і законодавчу базу. Для вирішення вказаного розроблено механізм визначення направленості інвестування, етапів реалізації розвитку та інше, що в цілому створює можливість дії механізму її використання. Також запропонована система містобудівних нормативно орієнтованих показників, які регламентують склад, номенклатуру і параметри міських сталих комплексних районів і мікрорайонів розселення міст-центрів агломерацій і територіальних резервів та етапів їх довгострокового сталого розвитку.

В результаті аналізу основних містобудівних показників параметрів складових частин міст-центрів пропонується виділити три основні аспекти нормування, що характеризують динаміку змін структури населення, інфраструктури і планувальних формувань: територіальний, функціональний і процесуальний.

Територіальний аспект нормування передбачає необхідність врахування найбільш стійких територіальних параметрів в процесі довгострокового сталого розвитку, обумовлених раціональними пішохідними і транспортними зв'язками населення в межах певних функціонально-просторових зон. В зв'язку з цим пропонується виділити чотири рівня базових функціонально-планувальних формування міст-центрів агломерацій: локальний, зональний, загальноміський, агломераційний. Важливою методологічною основою параметризації досліджуваних функціонально-планувальних об’єктів є врахування основних морфологічних структурних утворень конкретних природно-ландшафтних чинників міст-центрів, що мають також довгострокові сталі показники і відповідають прийнятим територіальним параметрам.

Функціональний аспект пов’язує певне використання територій з параметрами комплексних містобудівних струкіур розселення та врахуванням темпів, засобів, пріоритетів їх освоєння та часу пересування. Пропонуються узагальнені характеристики функціонально-планувальних структур міст-центрів агломерацій:

перший рівень - локальний (мікрорайони) - для переважно пішохідних зв’язків д 10 хв.; другий рівень - зональний (район) для пішохідно-транспортних зв’язків д 10-30 хв., у т.ч. 1,0-3,0 км - пішохідні і 3,0-12,0 км - транспортні; третій рівень загальноміський (місто-центр) для переважно транспортних звичайних виді зв’язку до 30-90 хв.-12,0-37,0 км; четвертий рівень - агломераційний дп транспортних швидкісних видів зв’язку до 90-180хв. - 37-62 км.

Процесуальний аспект має на увазі визачення показників, що адеквата функціональній послідовності та взаємозв'язані з містобудівними процесами. Вії передбачає планування етапів розвитку міст-центрів і їх частин з врахування? фактичного часу фізичної і моральної амортизації міських фондів та часови: циклів зміни поколінь населення. В дисертації запропоновано прийняти періо, містобудівного прогнозування довгострокового розвитку структури МІСТ В 101 років, що пов'язано з можливостями удосконалення планувальної структури міста а також із максимальним “замикаючим” строком амортизації капітальних споруді Вказане визначає відповідне планування довгострокового резерву міськи: сельбшцних територій з циклом приросту жилого фонду через кожні 20-25 рокі: до максимального 70-75 років і можливим користуванням 3-го циклу (через 70-7: років), зв’язаного з повторним заселенням існуючого капітального фонду т, повторами циклів до повної його амортизації.

Разом з вказаним, виділені певні види їх пріоритетного функціональногі використання: - одно-, декілька-, багатофункціональні структури, які пов’язані : глибиною прогнозу: - короткострокові, середньострокові і довгострокові та дана мікою довгострокового розвитку: - динамічні, малодинамічні і стабільні.

На основі опрацьованих методів формування функціонально-планувальни: структур міст-центрів Донецько-Макіївської агломерації в умовах довгостро кового сталого розвитку в дисертації розроблені конкретні пропозиції ЩОД( довгострокового сталого розвитку міст-центрів Донецько-Макіївської агломераці з визначенням етапів розвитку, параметрів їх складових - міських сталю комплексних районів, мікрорайонів розселення. Крім того також розроблен рекомендації щодо методики прогнозування, планування, проектування т; управління довгострокового сталого розвитку міст-центрів вугледобувний районів. Основним їх змістом є орієнтація на максимальний ефект містобуду вання та агломерування у перспективі з розкриттям механізмів його формуванню шляхом знаходження оптимальних пропорцій між процесами сталості т: динаміки, автономізації і інтеграції функціонально-планувальної структури міст центрів агломерації на кожному етапі їх розвитку.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведені дослідження виявили два блоки висновків: перший зв'язаний : об'єктно-типологічним аспектом, другий - з методичними пропозиціями ЩОД( вдосконалення управління процесом розвитку об'єкта дослідження.

1. Об'єктно-типологічні висновки.

1.1. Аналіз, зроблений в дисертації, дозволяє стверджувати, що історичне сформовані у вугледобувних районах структури розселення в агломерації розвиваються за своїми специфічними об'єктивно існуючими тенденціями, які потре-

бують обов'язкового врахування при плануванні розвитку. Серед них найважливішими визначені три групи:

Перша група, що визначає характер довгострокового розвитку, охоплює:

- першочерговість освоєння центральних зон;

- функціонально-планувальну спеціалізацію форм розселення;

- збалансованість структури та інфраструктури;

- взаємодетермінованість основних природно-ландшафтних утворень і функціонально-планувальних структур, які включають повний набір міських функцій.

Друга група, що визначає направленість сталого розвитку, включає:

- територіальну орієнтованість напрямків розселення, в першу чергу вздовж залягання корисних копалин, загальноагломераційних комунікацій, зовнішнього транспорту, раніше сформованих поселень і основного структуроутворюючого ландшафту;

- часову та просторову нерівномірність в інтенсивності освоєння територій, розміщенні населення, розвитку міських функцій і відповідних планувальних структур;

- виникнення протиріч напрямків розвитку функціональних елементів міста-центру, що призводить до конфліктів територіального розвитку. '

Третя група, що визначає послідовність розвитку, передбачає:

- циклічність доцентрових та відцентрових процесів, етапів відновлення фондів розселення та ландшафту;

- зміну пріоритетів розвитку структурних елементів поселень в процесі амортизації міських фондів.

1.2. Об’єктивно існуючі закономірності розвитку міст-центрів агломерацій у вугледобувних районах пов’язані з :

- стабільністю впливів протилежно направлених і одночасно діючих процесів, з одного боку, автономізації, диференціації багаторівневої сталості функці-знально-планувальних струкіур міст-центрів, а з другого, інтеграції, динаміки ззаємодії та розвитку - з процесами урбанізації, містобудування, агломеруваїгая та нтеграції інфрастуктури цих утворень у загальноміську і агломераційну;

- домінантністю тих чи інших факторів на кожному етапі розвитку, ¡в'язаною з рівнем економічного, соціального та адміністративно-організаційного ■/гану суспільства.

1.3. Основними функціонально-планувальними типами і формами розселен-ія досліджуваних міст є: локальні, зональні, загальноміські та агломераційні «ііські сталі комплексні райони розселення та точечні, лінійні та очагові міські талі комплексні мікрорайони розселення. Це найбільше відповідає потребам гіського і агломераційного розвитку, а також дозволяє забезпечити вибір :кологічно сприятливого напрямку в довгостроковому розвитку міста-центра ргломерації вугледобувних районів.

2. Методичні висновки. Забезпечення сталого розвитку населених місць ювинно базуватись на використанні нових методичних підходів, що запропо-говані у дисертації, з яких виділені сім основних:

2.1. Передумовою рішення існуючих проблем є підвищення якості перед-роектного аналізу на базі використання розробленого в дисертації методу класи-іікації факторів і умов довгострокового сталого розвитку міст-центрів агломера-

цій вугледобувних районів та критеріїв оцінки якості формування і розвита функціонально-планувальних структур.

2.2. Необхідною методичною умовою поетапної реалізації містобудівни заходів є дотримання принципів довгострокового сталого розвитку міст-центрі агломерацій. Найважливішими серед них є принципи домінантності одного факторів, сталості багаторівневої організації і циклічності розвитку, дотриманн яких забезпечує отримання комплексного соціального, екологічного, економічног і містобудівного ефекту.

2.3. Запропонована схема районування міст-центрів агломерацій, що пере; бачає розподіл їх територій на міські сталі комплексні зони, райони і мікрорайон розселення, дозволяє пов‘язати їх з історично складеною функціонально-план} вальною структурою досліджуваних міст.

Зонування міст-центрів з виділенням центральної, серединної, периферійні зон з врахуванням структуроформуючого ландшафту території дозволяє визначі ти межі, етапи і строки прогнозування, а також створює передумови для форм] вання диференційованої схеми параметризації і нормувати структури міськи сталих комплексних зон, районів і мікрорайонів розселення. Комплекси зонування і районування території міст-центрів агломерації є основою для вибор пріоритетів формування інфраструктури районного, міського і агломераційної рівнів є планувальною основою для організації міських сталих комплексні) районів і мікрорайонів розселення.

2.4. Важливим засобом удосконалювання методів проектування, функціє нально-планувального обгрунтування структури міст-центрів агломерацій є ро: робка альтернатив розвитку з широким діапазоном, що охоплює адміністративне виробничий, транспортно-планувальний і ландшафтно-урбаністичний підходи л структурування і розподілу ресурсів і інвестицій з врахуваненям змін на довгос: рокову перспективу. При цьому вибір пріоритетного варіанту довгострокової сталого розвитку повинен базуватися на ліквідації несприятливих наслідків різни підходів і поглибленні позитивних рис історично діючих тенденцій і законе мірностей формування і розвитку розселення у вугледобувних районах.

2.5. В основу методики управління розвитком міст-центрів агломерацій поі ладена цільова ресурсно-нормативна модель, розроблена словесними, графічним та математичними засобами. Специфікою розробленої моделі є спочатк установка мети, на базі якої вишукуються ресурсні можливості та нормативи доі гострокового сталого формування і розвитку функціонально-планувальних струї тур міст-центрів агломерацій. Розробка моделі у графічних та аналітичних видг дозволяє реалізувати як якісні, так і кількісні задачі дослідження та проектуваш формування функціонально-планувальних структур міст-центрів агломерацій, її довгостроково і стало розвиваються. Апробація розробленої моделі виконана і прикладі Донецька-Макіївки і може бути використана для інших міст з врахуваї ням певного її коригування для врахування їх специфіки.

2.6. Рекомендовані територіальні, функціональні і процесуальні аспекі містобудівного нормування для забезпечення управління в умовах довгі строкового сталого розвитку досліджуваних міст. Вони орієнтовані на перстві рення структури міських сталих комплексних районів і мікрорайонів розселення напрямку використання їхніх внутрішніх резервів за рахунок природної амо]

тизації і зменшення міських фондів, а також за рахунок резервів довгострокового сталого розвитку (буферних зон), які дислокуються в межах міських сталих комплексних районів і мікрорайонів розселення. Найважливішим елементом впорядкування діючих термінів прогнозування є пропозиції з організації коротко-, середньо-, довгострокових та перспективних прогнозів. Глибина прогнозів зв’язана з циклами зміни поколінь, сімей, амортизації, убутку і регенерації містобудівних фондів. Враховуються також нові соціальні, екологічні, економічні, законодавчі умови у сфері містобудування, землекористування, відновлення приватної власності, значне зменшення вільних ресурсів і централізованих капіталовкладень, негативна екологічна ситуація тощо.

2.7. Розроблені рекомендації щодо методики формування функціонально-планувальних структур міст-центрів вугледобувних районів в умовах забезпечення довгострокового сталого розвитку при подальших дослідженнях проблем розвитку інших міст-центрів можуть бути основою для виявлення: проектних розробок різних рівнів містобудівної цілісності, нормування процесів містобудування та агломерування, формування вказаних структур міст-центрів інших регіонів в умовах їх довгострокового сталого розвитку.

Запропоноване дослідження може бути розвинене і поглиблене в напрямі подальшої розробки комплексу агрегованих управлінських моделей, які забезпечують процес регулювання містобудівного довгострокового сталого розвитку, вдосконалення механізмів реалізації довгострокового сталого розвитку, нормативної бази та оцінки наслідків управлінських дій та містобудівних заходів розвитку міст-центрів різних рівнів та регіонів.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ксеневич М.Я. Нормування функціонально-планувальних параметрів міст-центрів агломерацій// Сучасні проблеми архітектури та містобудування.-Вип.4.-Київ: КДТУБА,- 1999. -С.71-74.

2. Ксеневич М.Я. Фактори, критерії та принципи агломераційного розвитку// Сучасні проблеми архітектури та містобудування.-Вип.5.-Київ:КНУБА.-1999. С-50-56.

3. Ксеневич М.Я. Моделювання міст-центрів агломерації в умовах довгострокового сталого розвитку// Сучасні проблеми архітектури та містобудування,-Вип.6.-Київ:КДТУБА.-1999.-С 47-55.

4. Ксеневич М.Я. На стыке градостроительства и экологических проблем.// Строительство и архитектура.-1988.-№4.-С.20-21.

5. Вопросы анализа основных тенденций в развитии агломеративных систем Донецкого бассейна/ Ксеневич М.Я., Ефименко Л.С. и др. - Деп. ЦНТИ Госграж-данстроя СССР, № 527. Анот. в Р.Ж. Архитектура. Районная планировка. Градостроительство. -М., 1987 - вып.4 (автору належить розкриття містобудівного змісту тенденцій).

6. Ксеневич М.Я. Формування структури міст-центрів агломерацій// Сучасні проблеми архітектури та містобудування - Вип.5.-Київ:КДТУБА.-1999 - С.56-59.

7. Ксеневич М.Я. Применение системных методов в исследовании архитектуры массового жилища. В сборнике “Применение системных методов в архитектуре и градостроительстве”. Киев: ВДНХ УССР, 1984, с.28.

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:

-межі заіщвви мїськ.-хомплехс. р-нів розселення РіЧЛАСД -васеін р.Кадьмідс. основна сірр тра рельєфу міста ^4^-а8іо- іа залізинчиі магістралі -озеленені території • З^ЗЗі-орвміші території -педьбищні території

о©

мкрр-шсшн комплексний район розселенні

цмірр-ігвтралшй мирр ' сихрр середкванн мкрр шрр-оеркірершвиі мкрр

пик. 1 СХЕМИ ПРІВРИТЕТВИГІІ ВАРІАНТУ РІЗКВТЕТ ЛПНПІЬКП-ШШЇйнм

блок "Ціпеспвятваиня фовтвяняя та развит'

РИС.2. СТРУКТУРА ЦІЛЬОВОЇ РЕСУРСНО-НОРМАТИВНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ТА ДОВГОСТРОКОВОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ФУНКЦІОНАЛЬНО- ПЛАНУВАЛЬНИХ СТРУКТУР МІСТА-ЦЕНТРА

АНОТАЦІЯ

Ксеневич М.Я. Формування функціонально-планувальної структури мі центрів Донецько-Макіївської агломерації в умовах довгострокового сталс розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури спеціальністю 18.00.04 "Містобудування та ландшафтна архітектура". Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2000.

На основі дослідження тенденцій розвитку міст-центрів Донецы Макіївської агломерації, аналізу практики їх проектування і реалізації, а так визначення проблем і задач більш ефективного управління розвитком, - науке обгрунтовані передпосилання формування структур міст-ценірів агломерацій умовах довгострокового сталого розвитку. Обгрунтовані альтернативні варіан та визначений пріоритетний напрямок розвитку Донецька і Макіївки як цент) надвеликої міської агломерації, в умовах обмеження ресурсних можливості екологічних негаразд та соціально-економічної та містобудівної динамії Розроблена цільова ресурсно-нормативна модель, нормативи, методи методика, що забезпечують поетапні та різнорівневі підходи до забезпечен довгострокового сталого розвитку досліджуваних міст.

, Ключові слова: міста-центри агломерацій, функціонально-планувальна структура, довгостроковий сталий розвиток

АННОТАЦИЯ

Ксеневич М.Я.. Формирование функционально-планировочной структуї городов-центров Донецко-Макеевской агломерации в условиях долгосрочно устойчивого развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры і специальности 18.00.04- "Градостроительство и ландшафтная архитектура". Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2000.

Диссертационной работой обусловлена необходимость решен: актуальных, приоритетных государственных градостроительных задач і еффективному формированию и развитию городов-центров Донецко-Макеевсю агломерации на основе исследования внутренних иманентных закономерності формирования, развития и трансформации их структуры, усовершенствован) методологических положений формирования функционально-планировочнь структур в новых социально-экономических условиях децентрализащ капиталовложений и преобразование инвестиционной деятельности, изменен) характера градостроительных процессов и необходимости усиления ро: местных органов в управлении развитием территориальной планировочнь образований. Реализация указанного является составной частью решен] проблем устойчивого развития населенных мест Украины, как. это определеї законодательством Украины.

В результате анализа к важнейшим предпосылкам решения выявленнь проблем, отнесены: повышение качества предпроектного анализа, связанного

использованием выявленных факторов формирования и развития функционально-планировочных структур. К вышеуказанным факторам отнесены: хозяйственно-экономические, социально-демографические, природно-экологические и архитектурно-градостроительные с дифференциацией их на стимулирующие и ограничивающие. Систематизированные факторы на ранних стадиях проектирования ориентируют на взаимосвязанный учет природно-ландшафтных условий, исторически сформированных расселений, специфику процессов агломерирования, этапов их прогнозирования, а также районирования городов-центров.

Необходимым методическим условием поэтапной реализации градостроительных мероприятий определено соблюдение критериев оценки качества формирования и развития, мотивации, организации и деятельности, а также принципов прогнозирования и моделирования развития городов-центров агломераций. Важнейшими среди них являются принципы доминантности одного из факторов, устойчивости многоуровневой организации и цикличности развития, соблюдение которых обеспечивает сбалансированность процессов долгосрочного развития городских комплексних районов расселения и интеграционных процессов агломерирования с целью получения комплексного социального, экологического, экономического и функционально-планировочного эффекта.

В диссертации разработана целевая ресурсно-нормативная модель. Спецификой разработаной модели является построение цели, а затем на ее базе определение ресурсных возможностей и нормативов формирования и долгосрочного устойчивого развития городов-центров агломераций. Структура модели включает три основных блока обеспечения:

- "целенаправленность развития" (агломерация, города-центры и районы города);

- "функционально-планировочная организация" (структура, инфраструктура и резервы развития).

- "градостроительная деятельность" (формирование, рост и реорганизация) с коррекцией принятия решений под воздействием общественных и государственных потребностей, а также правовой и законодательной базы. Модель разрабана в графическом и аналитическом видах и позволяет реализовать как качественные, так и количественные задачи исследования и проектирования функционально-планировочных структур развивающихся городов-центров агломераций. Апробация разработанной модели произведена на Донецке-Макеевке и может быть использована для других соответствующих городов с учетом определенной ее коррекции.

Предлагается система нормативов обеспечения развития, углубляющая действующие нормы и правила с точки зрения соблюдения взаимосвязи разноуровневых интересов городского и агломерационного уровней долгосрочного устойчивого развития. Она ориентирует на преобразование структуры городских комплексных районов и микрорайонов расселения в направлении использования их внутренних резервов за счет учета и регулирования естественной амортизации и убыли фондов, а также за счет обеспечения долгосрочных устойчивых резервов развития (буферных зон)и создание устойчивых экологических зон. Важнейшим элементом, упорядочивающим

действующие нормативные сроки прогнозирования и проектирования, являете предложение по учету и организации обеспечения кратко-, средне долгосрочных и перспективных циклических этапов формирования и развита функционально-планировочных структур городов-центров. Глубина, этапы циклы прогнозов связаны с циклами смены поколений семей, амортизаци убыли и регенерации градостроительных фондов.

Результатом исследования является методологическое и методическс обеспечение проектирования городов-центров Донецко-Макеевской агломераті в условиях долгосрочного устойчивого развития. В основу указанного положе новый методологический и методический подход к прогнозированию, планирі ванию, проектированию, реализации и управления формирования его внутренш составляющих - разноуровневых функционально-планировочных структур горі дов-центров агломерации с учетом методики долгосрочного УСТОЙЧИВО! развития. Использование разработанных методов и предложений, а така рекомендаций дает возможность управленцам, инвесторам и проектировщикам др. субъектам градостроительной деятельности принимать в процессе свое деятельности обоснованные и эффективные градостроительные решения.

Ключевые слова: города-центры агломераций, функционально-планирово1 ная структура, долгосрочное устойчивое развитие.

ANNOTATION

Ksenevich М. The forming of functional planning structure for centre cities Donetsk-Makyivka agglomeration in conditions of long-term stable development. Manuscript.

Dissertation on winning of scientific architecture candidate degree for speciali

18.00.04 "Town-planning and landscape architecture".

- Kyiv national university of building and architecture, Kyiv, 2000.

Basing on the research of tendencies in development of Donetsk-Makyivi agglomeration centre cities, practice analysis of their projecting and inculcatio defining the problems and tasks for more effective management development, scientifically substantiated premises for forming the structures of agglomeration cent cities in conditions of long-term stable development. Alternative variants and défini prior direction of development Donetsk and Makyivka as the centres of extra lar; urban agglomeration, in conditions of limited rebourse possibilities, environment troubles and socio-economical and town-planning dynamics been substantiated. Tar g resourse-normative model, rates and methods that provide staged and multilev approaches providing the long-term stable development of researched cities bei developed.

Key words: agglomeration centre cities, functional planning structure, long-ter stable development.