автореферат диссертации по транспортному, горному и строительному машиностроению, 05.05.01, диссертация на тему:Формирование фотополимерного рельефа печатных форм из олигомеров

УКРАГНСЬКЛ АКАДЕЛ\1Я ДРУКАРСТВА

рпГ О Д

] 8 Мдр дедр На правах рукопису

ЦУ ЦА Наталт Михайлтна

ФОРЛ1УВАННЯ ФОТОПОЛ1МЕРНОГО РЕЛЬЕФУ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ 3 ОЛ1ГОЛ1ЕР1В

Спещалыпсть: 05.05.01 «Машинн, агрегатн та процеси

пол1граф!чного виробництва»

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата техжчних наук

Л Ь В I В — 1 9 9 0

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконача в УкраТнськЛй академП друкарства.

Науковий кер!вник: кандидат техн!чних наук, доцент Мерв1нсьгай Роман ¡ванович.

Науковий консультант:' кандидат х1м1чних наук Ротер Юхим Артурович.

0ф1д1йн1 опоненти: доктор техн1чних наук, професор Тинний Анатол1й Нестерович; канд.техн!чних наук, професор Авраменко Вячеслав Леон1дович.

Пров1дна орган1зац1н: Нац1ональний техн1чний унгверситет Укра1ни "Кшвський пол1-техн1чний 1нститут",ввдавничо-пол1граф1чний факультет.

Захист в!дбудеться 59 береза 1996р. о год.

на зас1данн1 спец1 авизовано! ради К 04.11.03 Укра!нсько1 академП друкарства /Укра!на, 290020... м.Льв1в, вул. П1дго-лоско, 19/.

3 дисертац!ею модна ознайомитись в 01бл1отец1 Укра1нсь-ко! академП друкарства /Льв1в, вул. Шдвальна, 17/.

Автореферат роз1сланий " 23 " лютосоущ^. Вчении секретар спещал1зовано1

вчено! ради. Д1ДИ4 В.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальн1сть проблеми.Впровадження фотопол1меризац1й-ноздатних матер1ал1в (ФПМ) в технолог1ю виготовлення друкар-ських форм р1зних вид1в друку дозволило вирШити низку проблем, пов'язаних з п!двищенням якост1 друкарсько! продукцП, в1дкрило можливост1 автоматизацП технолоМчного процесу, покращення умов прац1 1 вир1шення еколоПчних проблем вироб-ництва,Поряд з промисловим випуском речовин - складник!в фо-топол!меризац1йноздатних композиц!й (ФПК), 1де пошук нових матер!ал1в, як1 забезпечують покращення експлуатац!йн!х та технолог1чн1х властивостей вироб1в, зокрема, фотопол!мерних друкарських форм (ФДФ).

Застосування ФПК в пол!граф1Л дае можлив1сть п!двишити точн1сть в1дтворення ориПналу. Врахування поглинання УФ-ви-пром1нювання та його дифракцП у розрахунку розпод1лу його 1нтенсивност'1 в фотопол1мерному (ФП) шар! дасть змогу зфор-мулювати вимоги до оптичних властивостей матер1алу для виготовлення ФДФ.'

Актуальн1сть под1бних досл1джень п!дтверджуеться включениям тем "Розробка фотопол1меризац!йноздатних композиц!й та технолог1чнсго процесу тиражування оптичних носПв 1нфор-мац1'1 методом фотох1м1чного формування" 1 "Розробка 1 проек-тування оптичних растрових елемент1в та створення нових ме-тод1в 1нтерференц1йних вим1рювань на 1х основ1"в Державн1 на-уково-техн1чн! программ 4.4.6 "Прогресйвн! технологи склад-них пл1вкових матер!ал1в 1 оптичних структур" та 05.44.00/18 "Технологи на баз1 м!кроелектрон1ки, нап1впров!дник1в та оптики".

Мела робо/ш. Досл1дження умов формування проф!лю фотопо-л1мерно'1. друкарсько'1 .форми на меж1 друкарського 1 проб1льно-го елемент1в за рахунок поглинання 1 дифракцП актин!чного випром1нювання й об'ем! ФПМ та встановлення на основ! можливост1 зам!ни компонент1в р!дких фотопол!меризац1йноз-датних композит й малеТнатним мономером.

Для досягнення поставлено'! мети необх1дно було вир!шити . наступи! науков! 1 прикладн! завдання:

- визначення 1зоенергетичного розпод1лу 1нтенсивност1

св1тла у ФП-шар1 при р1вних вначеннях оптичних констант ма-тер!алу 1 параметр1в растрово! структури;

- побудова узагальнено! поглинально-дифракц!йно'1 характеристично! криво'1 з врахуванням зм!ни оптичних параметр!в матер!алу в лроцес! фотопол1меризацП;

- досл1дкення залежност! енергетично'1 структури ФПК в!д х1м1чно! природи складник1в та зм1ни п1д час фотопол1ме-ризацП;

- пор1вняння к!нетичних залежностей процесу фотопол1ме-ризацП в!домих 1 нових ФПК та експлуатаЩйних властивостей ФПМ на 0аз1 нових 1 в!домих ол!гомер1в.

Наукова новизна.Встановлено, що глибина проникнення дифрагованого св!тла в поглинаюче середовтде менша, н1ж це вит!кав 1з закону ламберт1вського поглинання. Виэначена гранична умова застосування ламберт!всько'1 та/або дифракц1йно'1 моделей поширення св!тла у поглинаючому середовищ! за частотою растру в залежност! в!д оптичних констант ФП-шару.

Виявлено, що взаемодая к-електрон1в -С-С- зв'язк1в веде до утворення в ол!гомерн!й сум!ш! асоц!ат1в, як1 впливають на к!нетику пол!меризацП 1 эбер!гаються до завершения процесу фотох!м1чного формування^

Встановлен! зм1ни механ!зму пров!дност! та розм1р!в по-лярних фрагмент!в Шд час фотопол!мериэац!1 ФПК.

Практична Ц1нн1сть. На основ! теоретичних 'га експеримен-тальних досл1джень сформульован! вимоги до ф!зико-х!м1чних та оптичних властивостей ФПК та ФПМ. Пор!внянням к!нетики УФ-отверд1ння запропоновано? ФПК 1 механ1чних властивостей ФПМ на П основ! встановлена можлив1сть використання мономеру - диметакршкнлоксиетилового еф1ру мале'!ново1 кислоти (ДМОЕМ) - у фоточутливих матер!алах, призначених для вироб-ництва ФДФ. Застосування джерел випром!нювання лише актин!ч-ного д!апаэону може суттево зменшити витрати фото!н!ц!атора. Проведен! виро0нич1 випробування цих ФДФ у Льв!вськ!й облас-н1й книжков1й друкарн! та 0рхейськ1й друкарн! (Республ!ка Молдова), одержан! позитивн! результати.

Апробац1я роботи.Результати роботи опубл!кован! в 7 статтях; допов!дались на XI Укра!нськ!й школ1-сем!нар1 "Спектроскоп!я молекул ! кристал!в" (Харк!в, 1993 р.), Юв!-

лейн1й конференцП в Московськ1й державШй академП друку (1995р.) ,Укра!нському пост1йно дшчому сем1нар1 "Проблеми фотох!м11 1 фотоф!зики св!тлочутливих пол!меризац1йноздатних матер!ал1в" (м.Трускавець, 1995р.), науково-техичних конфе-ренц1ях професорсько-викладацького складу УАД (м.Льв1в,1993-1995р.р.) та сем1нар1 з ф1зики 1 механ1ки пол1мер!в у Ф1зи-.ко-механ1чному 1нститут1 НАН Укра!ни.

Структура 1 обсяг робот.Дисертац!йна робота складаеть-ся з вступу, п'яти розд!л1в, загальних висновк!в, списку л1-тератури 1 додатку. Матер1ал дисертацП викладений на 168 . ст., включае 26 рис. та 22 табл. В б!бл!ограф1чному списку наведено 125 л!тературних джерел. Додаток м!стить коп11 ак-т!в виробничих випробувань.

Основы! положения, що виносяться на захист:

- дифракц1йна 1нтерпретац1я формування пер!одичного макрорельефу ■ ФДФ з врахуванням оптичних функц1й пол1мерного шару;

- методика побудови характеристично! криво! ФП-шару та 11 експериментальна перев1рка;

- припущення про вплив тг-електронних асоц1ат1в в ФПК на структуру, електроф1зичн! та основн! експлуатац1йн1 характеристики ФПМ (св1тлочутлив!сть, модуль пружност1, м!кротвер-д1сть, зносост!йк!сть) та к!нетику УФ-отверд!ння;

- теоретичне та експериментальне досл1дження к!нетики утворення ФПМ 1 визначення на ц!й основ! необх1дност! враху-вання поб1чних фото!нЩ1йованих реакц1й при ■ використанн! джерел немонохроматичного св1тла;

- рецептура р1дко! ФПК на основ1 мономеру ДМОЕМ для технологи ФДФ високого друку.

Особистий внесок. Автор роботи зд1йснила теоретичн1 та експериментальн! . досл!дження оптичних та ф1зико-х!м1чних явищ формування фотопол!мерного рельефу. Запропонувала склад ФПК для ФДФ високого друку з нових мономер1в, вибрала, осво-1ла методики 1 досл1дила сенситометричн!, оптичн!, електро-ф1зичн1, ф!зико-механ1чн1 ! деяк1 експлуатац1йн! 1х власти-вост1. Провела математичну обробку 1 ф!зико-х1м1чну 1нтерп-ретац1ю результат1в експерименту.

- 6 -ЗМ1СТ РОБОТИ.

У Вапуп1 окреслено коло проблем, розгляду якихприсвя-чена дисергац1я. В1дм1чено, що розповсюдження св1тла у пог-линаючому матер!ал! супроводжуеться рядом ф!зичних ефект!в, як! треба враховувати при виробництв1 ФДФ високого друку. Обгрунтована необх1дн1сть п!дбору компонент1в для зам!ни складових закордонного виробництва у р1дких ФПК для цих ФДФ.

Глава 1, л1тературний огляд, присвячена опису процесу фотох!м1чного формування (ФХФ) ФПМ з ол!гомерних сум1шей при виготовленн! ФДФ, приэначенню 1 рол! ц1льових добавок (на-повновач!, модиф1катори, м!кродобавки). Розглянут1 основы! фото1н1ц!атори, що використовуються при ФХФ, !х класиф!кац!я ва типом реакцП дисоц!ац11. Описуеться загашьна схема утво-рення фотопол1мер1в, деяк! 1х властивост!.

Охарактеризован! основн! типи ФПК, що 8астосовуються для виготовлення ФДФ. Анал1зуються основн! пол1мероутворююч1 компоненти, принципи як1сного та к!льк!сного п!дбору ФПК. роль тих чи !нших функц!ональних труп у формуванн! споживчих властивостей вироб!в, вплив ц!льових добавок. Розглянут! се-р1йн1 ФПК, призначен1 для ФДФ р!зних вид!в друку.

1снуюча технолог!я перерофки фпк у фдф 1 наявн1сть ма-тер1алу - дмоем - обумовлюють перспективн!сть проведених досл!джень 1 доэволяють прогнозувати можлив!сть впровадження результат!в роСоти.

Глава 2 "Методика експериментальних досл1джень". присвячена опису складу об'екйв досл!дження, методики виготовлення зразк1в 1 використаних експериментальних методик.

ОС'ектом досл!дження Оули композиц!'! на основ! ДМОЕМ. Цей ол1гомер (ММ-338,8)-прозора у видим!й облает! спектру р!дина з в'язк1стю 1.54*10~4мм2/с, густиною 1163 кг/м3 ! ко-еф!ц!ентом заломлення п-1.4783 (при температур! 22°С).ФПК Л-5-1 м!стила -487. ДМОЕМ. Для ФПК Д-5-2 ! Л-5-3 к1льк!сть ДМОЕМ була ~27 1 397. в!дпов!дно. В ц! ФПК вводились також в!дом! ол!гомери МДФ-2 (-62% у Д-5-2) ! ОКМ-2 (~507. у Д-5-3). Властивост! нових ФПК ! ФПМ пор!внювались з в!домими матер!алами на баз! ОКМ-2 (Д-1) 1.МДФ-2 (Д-4) з вм!стом основно! речовини 88.8%, 1 ФПК Д-2, в як!й сп1вв!дношення 0КМ-2/МДФ-2 ~5:4. Як зшиваючий агент використовувався триок-

с!етиленд!метакрилат ТГМ-3 у к!лькост! 10% (кр!м ФПК Д-5-1). Концентрац!я ТГМ-3 в ФПК Д-5-1 (-51%) була вибрана а розра-хунку однаково! к1лькост1 метакрилатних труп, що належать ДМОЕМ 1 ТГМ-3. Фото1н!ц!атором служив 1зобутиловий еф!р бен-зо!ну в к!лькост1 1.2%.(Склад ФПК вкаэаний у масових процентах). Шсля перем!шування для видалення розчинника i твердих дом!шок ФПК вакуумувалась 1 ф1льтрувалась.

Експонування зд1йснювалось м1ж св!тловкми панелями з ламп ЛУФ-80. В!ддаль Mix поверхнею св!тлово! панел! та зов-н1шн1м склом коп1ювально! рами складала 150 мм; енергетична осв1тлен1сть УФ-опром1нення, вим!ряна люксметром Ю-116 а св!тлоф!льтром УФС-6,складала 2.7 кДж/м2.хв. Максимальна експозиц1я-20.. .25 хв.

Електроф!зичн! досл1дження проводили на зм1нному (д!а-пазон 0.1...100 кГц, м1ст зм!нного струму Р-5083) 1 пост!й-ному (тераомметр Е 6-13А) струмах при к!мнатн1й температур!. При вим1рюваннях використовувалась двоелектродна ком!рка з прозорим високовольтним електродом (оптичне скло з нанесенш шаром SnOi)- В зв'язку з цим для одержання питомих електро-ф!зичних величин - опору R, пров1дност1 G 1 в1дносно'1 д!е-лектрично! проникливост1 е використовувся метод зам1щення. Еталоном служив бензол марки ЧДА. Шсля певного часу onpoMi-нювання te вим1рювальна ком1рка закривалась св1тлонепроник-ною шторкою; вим!рювались темнов1 електроф!зичн1 характеристики. Час експозицП визначався як Ete. ■

Коеф1ц1енти оптичного поглинання К, пропускания Т i за-ломлення п розраховувались за спектрами в1дбивання за допо-могою сп1вв1дношень Крамерса-Крон!га.- В1дбивання в облает! вакуумного ультраф1олету (4...12 еВ) вим1рювалось монохрома-тором ДФС-5 (розд!льна здатн1сть - 0.7 нм/мм). Спектри поглинання при \>350нм ф!ксувались на спектрограф! ДФС-13 (роз-д!льна здатн1сть -0.2т/т).

Модельна фотоформа (растри з частотою 3.0...10.0мм-1) фотографувалась на пластинки ВРП. Ширина л!н!1 растру визна-чалась з точн1стю ±1 мкм на м!крофотометр!. Проф1ль елемен-т!в друкарсько'1 форми визначався за допомогою проф!лографа "Dectac". Вим1рювались кут нахилу бокових граней 1 глибина проб1льних елемент1в форм високого друку. Модуль пружност!

оц!нювався за швидк!стю ультразвуку в матер1ал1. Визначення експлуатац!йних властивостей 1 статистична обробка результата проводились за загальноприйнятими методиками.

В глав! 3 анал1зукхпься умови формування растрового рельефу в iaompomoMy фотопом1мерному oiapl. В! дом! роботи Бер-нацека В.В..Гладилович М.К..Дудяка В.О..Лазаренка Е.Т.,Мер-в1нського Р.1..Петренка О.Г..Шовгенюка М.В., Шура B.C., Щерби М.Д. та !н.,в яких були запропонован1 модел1 розпод!лу 1нтенсивност1 св1тла в ФП-шар1 при формуванн! друкарського рельефу. Для ФП-шар!в товщинога Ьтах~1мм 1 малих частот раст-р1в точн!сть цих моделей достатня для вибору технолог!чних умов. Зб!льшення частоти vo растрових елемент1в приводить до росту впливу ёфекту дифракцП, який необх!дно враховувати. Наявн!сть в реальних рееструючих шарах краю фундаментального поглинання вимагае врахування взаемовпливу ефект1в дифракцП i поглинання,що може бути визначено методом координатночас-тотного розпод!лу оптичних сигнал!в.

Розв'язок задач! формування розпод!лу ампл!туди дифра-гованого св!тла в дов!льн!й точц1 об'емного середовишд ФП-шару базуеться на теорП френел1всько! дифракцП. Розпо-д!л дифраговано"! ампл!туди в площин! г(х,у) моношару db на глибин! h ФП-шару записуеться* р!внянням згортки (®):

gCr.r-.^-^idZiCr-foiSßp^tCr)]0 Zz(f;2ühzn)}. (1) IXph u -> '

На поверхн! ФП-шару первшша сферична монохроматична хвиля в!д точкового джерела на в1ддал1 р модулюеться функц!ею амп-л!тудного пропускания t(f) растра частоти vo-Г"1. (Т-пер!од.). Для врахування поглинання вводиться комплексний показник за-ломлення л-ло+ik, де no i ic-оптичн! константи ФП-шару. Це дозволяв процес поширення вторинних дифрагованих хвиль fz(r;h) в ФП-шар! розд!лити на складов! Zh(r;2ah"n) френе-Л1ВСЬК01 дифракцП 1 Gaus(r;2QhZk) гаусового поглинання. В р1внянн! (1) фазовий множник переходить у д1йсну функШю \&о(Ю\z-exp(-Kh) (К-коефШент розм!рност! fL_1J), яка опи-суе ламберт1вське поглинання.

Р1вняння (1) розв'язано методом координатно-частотного розпод!лу сигнал1в; отримано анаштичний вираз для функцП

розс1ювання ФП-шару. Чисельна оц!нка показала, що

з врахуванням ламберт!вського поглинання для проникнення дифрагованого св!тла на глибину Ь * 1 т в 1нтервал! частот растр1в до Уотах-бОмГ1 дифракц!йний параметр поглинання б за величиною порядка довжини хвил1 X. Це означав, що форму-вання розпод1лу 1нтенсивност1 в1дбуваеться виключно за раху-нок дифракц!!, яка задаеться двома !нвар!антними параметрами: в1дносними розм1рами п-2а/Г (а-ширина.) растрового еле-менту 1 масштабом френел!всько! дифракцП го-АТ/Г2, де Г-ди-фракц!йний фокус системи.

Вибрана модель дозволила вир!шити дв! задач1, пов'язан! з процесом фотох!м!чного формування пер!одичного макрорельефу. По-перше, отримано розпод!л дифрагованого актин!чного св!тла в!д некогерентного кваз1монохроматичного джерела:

• «> / ПЛ^адал /2П1ПХ \

1в(х;)1)- £ Ап(т);Го)ехр\--}ехр\- . ' (2)

л—а. V 41п2) V г )

3 врахуванням технолог!чних особливостей експонування ФП-ша-ру запропонована модель гаусового джерела, яка задаеться ко-еф!ц1ентами 5п(^Вф.),де с/е®-йР/рГ-1нвар1антний параметр ефек-тивних роэм!р1в джерела в1дносно в1ддал1 р.По-друге, дифрак-ц1йна модель з . врахуванням ламберт!вського поглинання уза-гальнена на випадок пол!хроматичного осв!тлення в спектраль-н1й УФ-облас?1 280...320нм:

Ащах

1(х;Ь)--|/а[х;п0а;]ехр[- -К(\)Ъ ]<Л, " (3)

Ат1п

("ДА ■Атах'Апия), де враховуються дисперс1йн! залежност! д!йс-но! лоСа; та уявно! К(\) частин л реального ФП-шару.

Чисельна оцшка дифракц1йно! функцП розс!ювання показала, що граничною сл!д вважати частоту vo<'4ш~1, вице яко! явище дифракц!! на растров1й структур1 мае визначальний вплив на формування розпод1лу 1нтенсивност1 в середовгац! ФП-шару. При висок1й частот! растра дифракд1я приводить до втрати малих (т\<0.2) растрових елемент!в. В!дпов1дно, для

великих (ъЮ.8) растрових елемент!в в1дбуваеться швидке !х змикання на мал1й глибин1 Ь.

Приведен! результата розрахунк!в 1зоенергетичних розпо-д!л!в для р!зних частот растр!в та р!зних за величиною растрових елемент!в з врахуванням оптичних констант 1 дисперс!й-них залежностей оптичних функцП досл!джуваних фотопол!мер-них матер!ал!в.Методом комп'ютерного експерименту встановле-но, що по м1р! поширення дифрагованого св!тла в глибину ФП-шару з ростом частота растра поглинання св!тла значно б1льше, н!ж за законом Бугера-Ламберта-Бера. Нел!н1Йн!сть дифракц!йного ефекту достатньо точно апроксимуеться парабо-л!чною залежн!стю. 3 врахуванням оптичних функц!й виявлений дифракц!йний ефект дае можлив!сть вибрати оптимальну товщину ФП-шару в залежност! в!д частоти формуючого рельефу.

Детально досл!джена область !зоденс, при яких проходить змикання сус!дшх растрових елемент!в. Показано, що форму-вання проб!льних растрових елемент!в в!дбуваеться за схемою зворотнього налряму зростання 1зоденс. Для !зоденс й<2.5 1с-нуе л!н!йна залежн!сть глибини формуючого рельефу в!д частоти растра. Ця область е оптимальною для вибору експозиц!!. Наведен1 результата розрахущ^у умов формування пер!одичного макрорельефу в залежност! в!д роэм!р!в .растрових елемент!в та частоти растра (рис.1)

Зг1дно запропоновано!' модел! дтчт розпод1л актинично-го випром!нювання описуеться 8алежн!стю:

?lD-const-Гhí"JS•^d(T■/2;W + Jg^лaM6('W-?CÍX> (4)

яка дозволяв розрахувати глибину рельефу на заданому р!вн! !зоденси. 3 другого боку, в силу нормування дифракщиного розпод!лу в дов!льн1й точц1 !, в1дпов1дно, нормованого роз-под!лу !зоденс шкала експозиц!й Не& ФП-шару легко розрахову-еться за !нвар!антними параметрами дифракцп та коеф1ц1ентом поглинання К. Для облает! 1зоденс 0>1 характеристична крива ФП-шару набувае типово! 5-под1бно! форми; з ростом коеф!ц!-ента поглинання К вона стае б!льш нелШйною. Описана методика побудови характеристично! криво! ФП-шару за результатами вим!рювання глибини пер!одичного макрорельефу при рхзних

ML

j'y/M

W.

1

m

Ml

I ^

mM

..... »

W

MR

PMC. l.

500

300

/V 'A' • ■¿y 'IX s

M (A ftM à IÂ\ -cr 100

0 t

Y3

/ .

//i

:

. i i .. i, f._l_ t, i........ _

lg (2a)

Plie. 2.

Pue. 1. OopuyBaHHn ncpiojjiwHoro pej&eçy pacTpOBcfi cTpyraypii vq (im 1): 1-4.0; 2-6.0; 3-8.0; 4-10.0. •'

Pue. 2. Si;$painiiiHa xapaKTepiiCTiWiia Kpima Cfl-napy (no=1.5) rjw vq-4.0. . .12.0 m npsi iaoflenci-D-3.3 b aaae.-ajocTi sis Koe^iuiGiira norainiaiiim: 1 ~K-2m'x-, Z-K-lm'1-, 3-gkc-nepa.!eHTajaHi peayjibTara (a-poauip pacTpoEoî Jiiulï).

vo. Проведена експериментальна перев!рка розрахункового способу побудови характеристично! криво! (рис.2) для 1нтервалу vo-4...12мм'1. Положения П знаходиться ближче до теоретично! криво! при К~2тСх. Експериментально визначена величина К-1.4.. 1.8ш~1'

0дн1ею з причин розмивання контуру друкарського елемен-ту, кр1м оптичних, може бути 1 в!дхилення в!д пошарового механизму пол!меризац!!. Д!йсно, якщо утворення зародк1в пол!-мерно! фази в!дбуваеться у всьому об'ем1 ФП-шару, а фотопо-л1меризаЩя е процес зливання под1бних утворень, то к!нетика утворення фотопол1меру з вих!дно1 композит! 1 композицП, що побувала п1д впливом св!тла, хоч 1 значно ослабленого поглинанням вищерозташованих шар!в, повинна в!др!знятися. Всгановлено, що товщина ФП-шару, утвореного в вих1дноК сум1-ш! 1 зливу при р!вних експозиц1ях, однакова. Це означае, що "проростанням" к1нетичних ланцюПв в проб!льний елемент в пор!внянн1 з дифракц!йним спотворенням контуру друкарського елементу можна знехтувати.

В глав1 4 викладен! результата досл!дження струкпури ФПК методом д1електрично1 спектроскоп! 1'. На основ1 досл1дження дисперс!! пров1дност1 встановлена зм!на механ1зму переносу нос1я заряду через матер!ал 1, в!дпов1дно, енергетично! структури пол1меру при аб!льшенн1 ступеня штмеризацП ол1-гомерно! сумш!. Дисперс1я пров!дност! ФПК описуеться степе-невим р!внянням. Для виХ1дноЧ сум!ш1, а також при час! екс-позицН Ь0~1...1О с, в д1апазон1 частот <40кГц показник степей! при ы-йгГ (Г-частота) для ФПК Д-1, Д-2, Д-4 лежить в межах 0.08...0.15, що вказуе на переважання в цих умовах квазхзонного механ!зму пров!дност!. При зб1лыиенн! частоти до 100 кГц перекриття хвильових функций зменшуеться ! перенос нос!я заряду в1дбуваеться за стрибковим механ!змом. Для ФПК Д-1 ! Д-2 частина носПв заряду переноситься по локалЬ вованих р!внях, про що св!дчить зб!льшення показника степен! при и до величин «>1, причому Еклад переносу по локал13ова-них р1внях залежить в1д частоти вим!рювання, внасл!док чого л1неаризувати дисперс1ю пров1дност1 подв1йним логарифмуван-ням не вдаеться. 31 эбыьшенням Ье критична частота иКр переходу в!д кваз1зонно! пров!дност1 до стрибково! енижуеться.

- 13 -

Ступ1нь локал!зац!! енергетичних р!вн1в залежить також 1 в1д х!м!чно! структур» ол!гомерного блоку. Йаксимальна величина й-1.33 в!дм1чаеться у ФПК Д-4, в ланцюг яко! входять бензольн! ядра. Дещо слабша дисперс!я спостер!гаеться у ФПК Д-2 (й-1.23). Для ФПМ лише з б-зв'язками у головному ланцюгу (Д-1) параметр а-1.13 м1н!мальний. Тобто, зм1ни а пов'язан1 з можлив1стга утворення я-електронних асоц!ат!в. В межах таких acouiaTiB перенос заряду вимагае мШмально! eHepri'i ак-тивацП. Наявн1сть фрагмент!в з б-зв'язками веде до зменшен-ня взаемодП м1и областями спряжения 1 росту eneprii актива-цП темново'1 пров1дност1. Ростом товцини таких утворень по-ясгаоеться зм1на величин« нормуючого множника Go в р1внянн1 дисперсП в ряду ФПК Д-4>Д-2>Д-1.

Пров1дн1сть вих!дно1 ФПК Д-5-1 характеризуемся в!д'ем-ними значениями «, що теор1ею не передбачавться. Але вже при te?2" величина а>0, хоч низькочастотну д1лянку дисперс!йно! криво! над1йно описати не вдалося до te}36". В 1нтервал! tQ--15...36" в!дбуваеться перех!д в1д кваз1зонно1 пров!дност1 до пров1дност1 по делокал1зованих станах (при П15кГц); на б!льш високих частотах утворюються 1 локал1зован! стани, але вклад переносу заряду по них в загальну пров1дн!сть в!дносно невеликий. Молекулярна маса ДМОШ мала, енергетичн1 бар'ери зм1ни конформад!й нижч!, тому утворення глибоких пасток для заряд!в в ц!й систем: неможливе. Насл1дком s висока рухли-в1сть Hocl'iB 1 п1двицена пров!дн1сть ФПК Д-5-1.

Введения в ФПК ол1гомер!в МДФ-2 1 ОКМ-2 приводить до додатн1х значень « при teil", пров!дн1сть сум!ш1 зб!льшена. В ФПК Д-5-2 перенос заряду зд!йснюеться за двома механ1зма-ми, причому частота переходу до стрибкового механ!зму про-в1дност! лишаеться незм1нною до tP=35". Полимерна фаза з властивим 'iii стрибковим механ1змом пров!дност1 в облает! низьких частот утворюеться при tB>24". Особлив!стю ФПК Д-5-2 е немонотонна зм!на пров!дност! з частотою при fcs=2.5...25' в цьому д!апазон!. При tQ>2.5' в!дм1чавться ¿цлянка з аномальною дисперс1ею пров1дност!, цо найб1льш виражена для t0'lS'. Можливо, це пов'язано з особлив!стга процесу пол1ме-ризац!'1 системи, що включае. спряжен: зв'язки р!зного типу. На першому етап взаемодшть сшгомери МДФ-2 i ТГМ-3. При

досягненн! певного ступени зшивки з асоц1ат!в вив!льнюються молекули ДМОЕМ; напвн1сть непрореагованих молекул цього ол1-гомеру забезпечуе аномальну дисперс1ю пров!дност1.

Аномал!! дисперсИ обумовлен! саме спряженими угрупу-ваннями. Зам1на МЦФ-2 на ОКМ-2 (ФПК Д-5-3) м1няе характер дисперсИ. Як!сно частотна залежн!сть пров!дност1 ц!е! ФПК 1 Д-1 однакова, в!др!зняються лише к1льк1сн1 параметри. У ви-х!дн1й ФПК у всьому д1апазон! частот переважае розс1яння заряду. Нав1ть при малих te при 015кГц з'являеться стрибкова пров1дн1сть, причому частота зм!ни механ1зм!в пров1дност1 ы1няеться антибатно вм1н! часу. В област1 ниэьких частот з1 8б1льшенням te диспепрс1я пров1дност! п1дсилюеться, хоч формально механ1вм пров1дност1 лишаеться стрибковим. Лише при tB-25' величина а.>1 на високих частотах. На в!дм!ну в!д Д-1, для Д-5-3 к1льк!сть локал!зованих р1вн!в не залежить в!д f.

Зм!на пров1дност! ФПК Д-1 в!дбуваеться в перш1 20...30" експозицП. При f-0.4KTu в1дм!чений максимум при tG-4". 3 ростом f 1нтенсивн1сть цього п1ку зменшуеться. Такий же п1к, але менш 1нтенсивний, в!дм1чаеться у ФПК Д-2 1 Д-4; для них характерна наявн1сть слабкого максимуму при te-36", який в1дм1чаеться на f-0.4 1 4.0кГц 1 величина якого зменшуеться з1 зб!льшешшм f. У ФПК Д-2 при Г~40кГц в1н эм1щуеться до t0~15", а у ФПК Д-4 вникае; зате спотворюетьсй максимум при te~4". Це мокна пояснити накладанням двох п1к1в, що в!дпов1-дае випадку, коли вже у вих1ди!й сум1и! к!льк!сть частинок е перюдоы коливаиь ~2.5*10~5" обмежена; вони практично зразу (t<15") зшнваються 1 стаять недоступннми для спостережень внасл!док зменшення 'ix резонансно! частоти.

При tG<10" (f-40кГц) в1дм1ченно зменшення пров!дност1 ФПК Д-5-1. Невеликий перегин. вшичений при te-15...36". На Г-4кГц вим1ри стають модливими лише при te>5", тому зм!ни пров1дност1 в1дносно невелик!. Перегин при t0-25" стае бальи ч1тким, а при f-0. 4кГц в1н перетворюеться в максимум.

Наявн!сть МЦФ-2 (Д-5-2) звужуе д1апазон зм!ни пров!д-ност! на високих частотах. При tв~24...60" на Т-40кГц в1дм!-чений перегин, що може бути обумовлений широким максимумом з резонансною частотою в д!апазон! 10~2... 10~4", який утворю-еться при te-10...60" i спотворюе п!к, в1дм!чений для ол!го-

меру на f-inTu. Наявн1сть же цього максимума може поясгаоза-тись не т1льки утворенням асоц!ат1в, але й обмелениями руху к!нетичних одиниць внасл1док ор1ентац!йно1 поляризацП.

Введения ол!гсмеру з б-зв'язками (Д-5-3) веде до ивид-кого (teiiO") утворення пол!меру. 31 зниженням Г проэ1дн1сть найувае пост!йного значения при te-10.. .00", а на f-0.4KTu при tg-10...ГО" в1дм1чено "плече", яке можна приписати утворенням, для яких при даних f Еиконуються умови резонансу.

Таким чинсм, на рухлив1сть заряду вшшвае не т1льки концентрац!я зшивок, але й утворення асоц!ат1в. Вплив маде!-нату на к!нетику отверд1ння ол1гомеру подв1йний. його мала в*яэк1сть л1двицуе рухлив1сть реакц!йноздатних груп 1 ивид-к!сть утворення пол!меру з малим числом зшивок. Разом з тим, з ростом розм!ру я-спряжених асоц!ат1в зб!льпуеться к1ль-к1сть акрилатних груп в них, тему утворення фрагмент!в з резонансною частотой -1кГц вимагае б1льсс! експозицП. Але внаел!док в!дносно1 слабост1 м!жмолекудярних зв'язк1в в асо-Шатах 1 можливост! виходу з них реакц1йноздатних груп час утворення пол!меру в capí тов'кинсю з ДМОЕМ досить близь-кий до часу пол!меризац!! 0КМ-2 i МД>2, особливо для сум1-ией ocTáHHix з ДМОЕМ.

Дисперсия BiflHocuo'i д1електрично! проникливост! с л!не-аризуеться, кр1м деяких випадк1в, в подв1йних логарифмШних координатам i може апроксимуватись двома в!др18ками. Високо-частотний край дисперс!йно! криво! слабо зал ежить в!д часто-ти, тому можна ввагати, що значения е при Г-100 кГц в1дпов1-дають Е0о У р1внянн1 Дебая. Область дисперс!! л ежить у низь-кочастотному д1апазон1 вим1рювань.

Для вс!х С-ПК характерне зменаення е при з01льпенн1 £в, цо однозначно св1дчить про вклад акрилатних груп у величину полярност!. Дисперс1я е «ГПК Д-1 i Д-2 подв!йним логарифму-ванням не л^езризуеться, мехливо, Енасл1док гм!ни розм!р!в к1нетичних одиниць за рахунок перерозпсд1лу ведневих зв'яз-к!в. У ФПК Д-1 при зб1льЕенн1 te г мпиеться в межах •1.5...6.5; для ÍJIK Д-4 д1апазон smíhü г в тих же умовах -5.0...8.0. '1ПК на основí cyMici СКМ-2 i МДХ-2 характеризуемся найменшнми значениями s-3.5...5.5, ио може пояснюва-тись нечожлпзюты ^ir.biíoi упаковки р1зних за формой надмоле-

кулярних утворень-сфероподЮних 1 обмежених в1дносно ч1тко вираженими плотинами, як! характера для пол1мер!в на баз! ОКМ-2 1 МДФ-2 в1дпов!дно. Внасл!док"цього.зростае в1льний об'ем 1 концентрац1я полярних труп зменшуеться.

Дисперс1йн1 валежност! е ФПК Д-4 (при деяких t9) не вкладаються в рамки 1снуючих теоретичних представлень. Це може св1дчити про множинн!сть процес1в, як1 супроводкують пол1меризац!ю дано'1 ФПК. Природа цих процес1в нами не дос-л1джувалась. Слаба дисперс1я е при fyixTu, як 1 деяке зб!ль-шення проникливост1 при нижчих частотах, св!дчать про те що визначен1 величини t мають зм1ст е0о-

Зменшення довжини ол1гомерного фрагменту веде до п!дви-иення резонансно! частоти, тому для ФПК з ДМОЕМ вдалося при певних умовах (склад 1 тривал!сть експозицП) досл!дити весь д1апазон дисперсП матер!алу, хоч ! дещо обмежений з боку низьких частот. Ймов1рно, власна частота к!нетичних одиниць вих!дного матер!алу лежить в межах 103...104Гц; тому в1дм1-чаеться досить сильна частотна залежн1сть е (-чо-0-5) 1 .надз-вичайно велик! значения нормуючого множника (>2000) ддя ви-х!дно! ФПК Д-5-1. Останне може бути також обумовлене обмеже-ною сум!сн1стю ДМОЕМ 1 ТГМ-3, насл!дком чого е вид1лення на-длишково! складово! у самост1йну фазу, утворениям розвинуто! границ1 розд1лу компонент!в, п!дсиленням поляр!зац1йних про-цес!в i picT ор!ентац!йно! поляризацП. Непрямим св!дченням на користь припущення про 1нтенсивн1 ор!ентац!йн! процеси е вже в1дм1чена аномальна дисперс1я пров!дност! ule'i компози-ц1'1, яка може пояснюватись ростом напруженост1 електричного поля на границ1 розд1лу фаз. В щи умовах низьк! частоти не-доступн! для вим!рювань. При te~3...4" розм1р к!нетичних одиниць зб!льшуеться, 'ix резонансна частота, як 1 величина е, зменшуеться, тому д1апазон вим!рювань розширюеться в б1к низьких частот. При tв>15" характер дисперсП е дано! компо-зиц!! 1 ФПК, утворених з високомолекулярних ол!гомер!в, !дентичн!, в!др!зняються вони, в основному, за величиною нормуючого множника.

Введения в cyMini ВДФ-2 i ОКМ-2 (ФПК Д-5-2 i Д-5-3 в!д-пов!дно) киняе дисперс1ю е. Бона р!зко послаблюеться в !н-тервал! te-0...15"; одночасно зменшуеться i величина нормую-

чого множника. Аномальний х1д кривих дисперсП е при великих t0 на низьких частотах, який спостер1гаеться, може бути пов'язаний з1 зм1ною структури 1 розм!р1в асоц!ат1в при зростанн1 ступеня пол1меризац1'1 матер!алу. Не виключений та-код вплив на поляризац1ю 1 усадочннх напружень при утворенн1 под1меру. Можлив1сть такого впливу ясна з анал!зу дисперсП е ФПК Д-5-3. М1н1мальн1 усадочн1 напруження в н!й обумовлен1 гнучк1стю молекул 0КМ-2. Велик1 значения е вих1дно'1 ФПК при низьких f св!дчать про наявн!сть асоц1ат1в, утворених взае-1,гад1ею м1ж мале!натними трупами.Енерт1я П невелика, тому ц1 утворення руйнуються нав1ть при невеликому ступен1 эшивки. При te>6...9" практично у всьсму д1алазон1 частот е в1дпов1-дае Еоо. а його дисперс1я описуеться одним р!внянням. Б1льи тривале опром1нення веде до зменшення нормуючого множника 1

Таблиця.

Зм1на розм1р1в к1нетичних одиниць компоэиЩй в процес! пол!меризац11.

Д:-1 te. С 1 6 24

а*10~9,м 5,30 12,9 16,4

Д-2 te.C 0 9 15

а*10"9,м 15,3 21,0 13,8

Д-4 tQ,с 0 2 4 9 24 36

а*10~9,м 1,78 1.70 1,77 1,93 2,36 4,60

Д-5-1 te.C 0 3 6 9 15 36

а*10~9,м з,ег 2,74 6,25 9,80 7,94 7,59

Д-5-2 te 1с 0 15 36

а*1СГу.м 1,30 2,30 5,67

Д-5-3 to , с 1 15 36

а*10"3,м 3,63 | 8,93 3,81

послабления дисп?рс11, ачомаяП П не спостер!таиться.

Залежн1сть z=f(u) послужила основою для роэрзхунку ча-с!в релаксин i i pccmipib пэляригзц!йкоздатяих £рзгмент1в, як! i!ar еден i б та^ли:;!.. Рс?м1ри рухсмих $рагмент!в залетать вIд прирсди >:ПК I гИл:г.т?ьса при cnpcMinemii. Мзксимзльн!

ро8м1ри к1нетичних фрагментов в1дм!чаються у ФПК Д-1. Однак, для сум1ш1 0КМ-2-ДМ0ЕМ спостер1гаеться р1зке зменшення рад1-усу надмолекулярних утворень нав1ть при малих • Очевидно, асоц1ати вШграють роль центр1в пол1меризацП, що забевпе-чуе появу численних дрЮних пол1мерних глобул. Под1бне в1д-м1чаеться також у ФПК Д-4, Д-5-1 1 Д-5-2. Асоц1ати, утворен1 фталатними фрагментами, не руйнуються при пол1меризац11, тому мШмальний розм1р глобул характерний для ФПК Д-4. В су-м1ш1 МДФ-ДМОЕМ проявляемся тенденц1я до росту розм!р1в цих утворень; в Д-5-1 в1н майже подвоюеться (табл.). Таким чином, утворення асоц1ат1в впливае як на к1нетику пол1мериза-ц11 ®пк, так 1 розм!р рухомих фрагмент1в.

У глав! 5 досл1дхуеться к1нетика лол1меризац11 та екс-плуатац!йн1 властвост1 полНгеру. К1нетичн1 крив1 опору на пост1йному струм1 /? мають 5-под1бний вигляд, що означав 1с-нування як мШмум двох одночасних к1нетичних процес1в. Най-01льший оп1р в1дм!чений у ФПК Д-1, що пояснюеться в1дсутн1с-тю в Шй впорядкованих утворень. На порядок менший оп1р ФПК Д-4 обумовлений схидьн1стю я-електронних структур до утворення в1дносно впорядкованих областей, як! проте не перекри-ваються, тому пол1спряжен1 системи не утворюються. Частина цих утворень при пол1меризацП руйнуеться, тому р1зниця опо-р1в ФПК Д-1 1 Д-4 01льша, н1ж утворених з них ФПМ. Величина опору ФПК Д-2 лежить м1ж значениями /? ФПК Д-1 1 Д-4; оп1р же ФПМ Д-2 близь кий до характерна для ФПМ Д-4 величин. Можна припустити, що ОКМ-2 вит!сняеться в пропарки м1ж асоЩатами 1 вШграе роль демпфера, що зменшуе усадочн1 напрукення, тому пров!дн! асоц!ати руйнуються менше.

Найменшим опором характеризуемся ФПК Д-5-1. Це коже пояснюватись в1дсутн!стю глибоких пасток для нос1я заряду в прошарках ы1ж асоц!атами. Сп1вставлення опор1в ФПМ Д-5-1 1 Д-4, а також Д-5-2, Д-5-3 1 Д-4 св!дчить, що на величину пров!дност1 б!льше впливае наявн1сть асоц1ат1в, н1ж 8м1на рухливост1 молекулярних фрагменИв.

К1нетичн1 крив1 зкини опору, за винятком 1ндукц1йного' пер!оду, можна описати 4...5 лШйними р!вняннями, коефщ1-енти яких визначен!.' Встановлено вплив наявност! асощат!в на к!нетику ФХФ. Для пояснения характеру к1нетики зм1ни опо-

ру запропоновано схему утворення пол1меру, що базуеться на пошаров!й модел1 ФХФ, та П електричний екв1валент. Запропо-нована формула, що пов'язуе зм!ни опору 1 товщини пол1меру. При врахуванн! 1снування фото1н1ц!йованих поб1чних радикаль-них реакц1й к!нетичн! залежност! опору повинн1 спрямлятися в координатах д1йсно, подв!йне логарифмування

дозволяв апроксимувати в!дпов!дн! залехност1 лише двома в!д-р1зками, що однозначно вказуе на 1снування таких процес!в 1 необх1дн1сть врахування '1х при проектуванн! технолог1чних схем з використанням ФХФ.

М1кротверд1сть ФПМ м!няеться в ряду: Д-1>Д-5-1%Д-2>Д-4 (в1д 226 до 145 МПа) з невеликим в1дхиленням б!жучих эначень Я в!д середнього. Останне може служити непрямим св1дченням практично повного вичерпання (мет)акрилатних зв'язк1в. Разом з тим, м1н!мальна твердЮть ФПМ Д-4 може означати, що частика 1х входить до складу асоц!ат1в 1 стае недоступною для дГ[ 1н!ц1атора, внасл!док чого густина эшивок м1ж макромолекулами дещо эменшуеться. Модул! пружност1 ¡х блиэьк! (Шняютъся в д1апагон1 в1д 3;39 до 1.91 МПа) 1 проявляють тенденц!» до зменшення в ряду:Д-5-2>Д-2>Д-4*Д-1*Д-5-1>Д-5-3. МШмальна прухн!сть ФПМ Д-5-3 може бути обумовлена поганою сум1сн1стю складових-ОКМ-2 1 ДМОЕМ, внасл!док чого система розшарсву-еться. Сум!сна система МДФ-ДМОЕМ, схильна до утворення упо-рядкованих структур, характеризуемся високсю пружн!стю. Ви-сока пружн1сть ФПМ Д-2 обумовлена, скор!ше всього, не струк-турними причинами, а релаксац!ею внутр!шн!х напружень завдя-ки наявност! гнучких молекул ол1гокарбснату.

Зное ФШ Д-1, Д-2,Д-4, Д-5-1 лШйно залежить в!д ияяху тертя. Кутовий коеф!ц1ент в!дпов1дних р!внянь (величина пи-томого зносу на одиниц! шляху тертя) залежить в!д природи ол!гомер!в 1 м1няеться в!д 1.70*10~5мг/см2 для ФП>И Д-1 до 1.12*ю"5мг/см2 для ФШ Д-5-1. Але для останнього матер!алу в!дм!чаеться максимальна величина зносу. Така ком01нац!я властивостей може бути характерна для матер1алу, який являе_ собою трге.ирну с!тку, об"ем м1ж вузлами яко! заповнений в1д-носно слабо зшитим ол1гсмером. КоефШент тертя ФПМ Д-5-1, як 1 Д-4, м!н!мзльний.

Паралельно з досл!дженнями ф1Эико-м?хан!чних властивос-

тей ФПМ, в1д яких суттево залежить тиражест1йк1сть ФДФ з них, були проведен1 вироОнич1 випробування в умовах реального друкарського процесу на баз1 250 тий.цикл1в. Энос досл1д-хених ФДФ мае втомно-абразивний характер. Граф1чн1 спотво-рення друкарських елемент!в знаходяться в технолог1чно до-пустимих межах. Остановлено, що ФДФ з ФПК Д-5-1 (з вм1стом ДМОЕМ) на початковому етап1 (N-20...25 тис.цикл1в)характери-вуються дещо б1льшим зношуванням пор1вняно з ФДФ на основ1 ФПК Д-1. Пояснюеться це б1льшою крихк1стю 1 тверд1стю ФПМ 1 б1лыа швидким руйнуванням концентратор!в механШних напру-жень (кра! 1 гостр1 кути друкарських елемент1в). Прогнозна оц!нка ' тиражест1йкост! досл!джених ФДФ складае (5-6)*105цикл.

Таким чином. ФПМ на основ1 мономеру ДМОЕМ за ф1зичними та основними експлуатац1йними характеристиками близький до матер1ал1в на основ1 в1домих ол!гомер1в 1 може бути викорис-таний при виробництв1 ФДФ високого друку.

ЗАГАЛЬШ ВИСНОВКИ.

1.Модиф1кац1я дифракц1йно1 модел1 поширення св1тла в ыатер1ал1 введениям комплексного показника заломлення (вра-хування поглинання св1тла) дозволяе розд1лити ф!зичн1 проце-си, що в1дбуваються в реальному матер1ал1- дифракц!ю 1 поглинання вторинних дифрагованих хвиль. Дифракц1йний розпод1л 1нтенсивност1 випром1нювання описуеться дисперс1ею д1йсно! та уявно! частин комплексного показника заломлення. Дифрак-ц1йне розс1ювання актин1чного некогерентного випром1нювання необх1дно враховувати при частот! растра уо>4 мм-1.

2.Поглинання матер1алу визначае розпод1л 1зоденс по глибин! ФП-шару, а тим самим 1 контур друкарського елементу. При в1дпов1дн1й частот1 растру проф1ль друкарського елементу визначаеться дифракц1йним розс1юванням випром!нювання, а не "проростанням" к1нетичних ланцюг1в пол!меру в проб1льний елемент. Результати використан1 при вибор! оптимальних пара-метр1в растровйх ФДФ.

3.Вих1дна сум1ш характеризуеться кваз!зонною енергетич-' ною структурою, яка при зшивц1 перетворюеться в систему де-локал1зованих р1вн1в. При завершенн1 ФХФ в заборонен1й зон1 формуеться також система локал1вованих р!вн1в, по як1й в!д-

-.21 -

буваеться перенос нос1я заряду.

4.На к!нетику пол1меризацП сум1шей . впливае утворення я-електронних асоц1ат1в, до складу яких, кр1м еф1р1в малеЬ ново! або фталевоЧ кислот, входять 1 (мет)акрилов1 угрупу-вання. Зменшення 1х реакц1йно! здатност1 вимагае б1льшо! експозицП, особливо для систем, що включають фталати.

5.Пол1меризад1я зменшуе полярн1сть матер1алу 1 зм1щуе область дисперс11 е в нидч! частоти. Максималън1 роам1ри по-лярних Фрагмент1в, що утворюються на початку ФХФ, характерн1 для систем з малою полярн!стю'1 нездатних до утворення асо-ц1ат1в. Наявн1сть ст!йких асоц!ат1в (фталатних) зб1льшуе к1льк!сть надмолекулярних утворень 1 зменшуе !х розм1ри.

6.Дисперс1я пров!дност1 та в1дносно! д1електрично! про-никливост! описуеться степеневими р!вняннями, коефЩ1енти яких визначаються природою ол!гомер1в. К1нетика зм1ни елект-роф1зичних характеристик при пол1меризац11 визначаеться мож-лив1спо перебудови надмолекулярних структур.

7.Вперше в1дм1чено, що на к1нетику утворення фотопол1-меру впливае 1снування поб1чних процес1в, 1н1ц1йованих св1т-лом неактин1чного д1апазону. Використання випром1нввання лише актин1чного д1апазону може Шдвищити 1нтегральний кванто-вий вих1д процесу пол1мериэац11 1 забезпечити еконсм!ю фото-1н1ц1атора.

6.Композиц11 на основ1 мономеру ДМОЕМ за св!тлочуглив1-стю, механ!ччими характеристиками, зносост1йк!стю знаходять-ся на р!вн! матер!ал1в з в1домих ол1гомер1в ОКМ-2 1 Щ>2. Тому мономер ДМОЕМ може бути рекомендовачкй для ФДФ, зскрема, високого друку, що п1дтверджено вирсбничими випробуваннями.

Основн1 положения дисертацП олубл1кован! в роботах:

1.Цуца Н.М., Мерв1нський Р.I., Шовгенхж М.В. Досл1джен-ня фотох!м!чного формування пер1одичного макрорельефу на основ! диФракШйно! теорП. Тези доп. зв1тно1 наук.-техн.конфе-ренцП проф.-викл.складу,наук.прац1ЕНИк1в 1 асп1рант1в за 1992р. УП1 1м. 1в.Федорова, Льв1в,с.65.

2. Цуца Н.М. Досл1дження св1тлочутливост! нових фотопо-л!меризац1йних композиций методом кондуктометр!!. Тези доп. зв1тно1 наук.-техн.конференцП проф.-виклад.складу, наук, прашвтшв 1 асп!рант1В за 1994р. УАД, Льв1в,с.73.

3.Мервинский Р.И..Заморский М.К..Китык И.В..Гудзовская Л.А.,Цуца Н.М.Оптико-спектральные исследования фотополимерных материалов на основе олигокарбонатметакрилатов./ Журнал прикладной спектроскопии.-1993.Т.59.N5-6.С.563-569.

4. Мервинский Р.И.. Китык И.В., Гудзовская Л.А., Цуца Н.М. Экспресс-определение показателя преломления фотополимерных материалов /Заводская лаборатория.-1993.N11.С.40-41.

5. Шовгенюк М.В.,Цуца Н.М., Мерв1нський P.I.. К1тик I.B. Формування пер1одичного макрорельефу в оптично однор1дному фотопол!мерному шар1.-Льв1в, 1ФКС," 1995.-36с.(Препринт АН УкраЧни, 1нститут ф1зики конденсованих систем, 1ФКС-95-14У)'.

6. Mervinskii R.I., Zamorskil М.К., Kltyk I.V., Gudzovskaya L.A., Tsutsa N.M. Optical and spectral studies of photopolymer material based on ollgo-carbonatemetacryla-tes //J.Appl.Spekrosk.(USA).vol.59,no5-6,p.603-607.Translation of: Zh.Prikl. Spektrosk. (Byelorussia),-vol.59.-no5-6, -p.563-569.

7. Цуца Н.М., Мерв1нський P.1., Ковальський Я.П., Мар-шалок Г.О. Нов1 мономери для фотопол1мерних технологий.//По-л1граф1я 1 видавнича справа.-1995.-Вип.30.С.17-22.

Автор висловлюе щиру подяку д.ф.-м.н. Шовгенюку М.В. та д.ф.-м.н. К1тику I.B. за науково-методичну та консультативну допомогу при виконанн1 ц!е"1 роботи.

Цуца Н.М. Формирование фотополимерного рельефа печатных форм из олигомеров.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических по специальности 05.05.01 "Машины, агрегаты и процессы полиграфического производства". Украинская академия печати, Львов, 1996.

В работе исследуется дифракционная модель формирования рельефа фотополимерных форм высокой печати с учетом оптических свойств материала, а также влияние химического строения

Здобувач

Цуца Н.М.

и физической структуры полимера на кинетику процесса его фотохимического формования. Задача дифракции решена на основе теории координатно-частотного распределения поглощенного излучения. Методом диэлектрической спектроскопии установлено образование к-электронных ассоциатов, которые определяют свойства образующегося фотополимера, в том числе и эксплуатационные (светочувствительность, кинетика УФ-отверждения, размеры надмолекулярных образований).Предложен ряд .жидких композиций на основе диметакрилоилоксизтилового эфира малеи-новой кислоты для изготовления фотополимерных форм высокой печати.

Tsutsa N.M. Forming: of the photopolymer relief of the print forms from oligomers.

Dissertation for the sclentlflcal decree candidate of the technical sciences by the specialization 05.05.01 "The machines, aggregates and processes of polygraphlc manufacture". The Ukrainian Academy of Print. Lvov.1996.

The diffraction model of the forming of.the high print photopolymer forms relief by 'taking into account the optical material characteristics as well the Influence of the sub-stanse ghemical and physical structure on the polymer photochemical forming process kinetics is researched In the work. The dlfractlon task Is solved on the basis of the absorbed radiation coordinate-frequency distribution theory. By the method of dielectrical spectroscopy the formation of the rt-electronic associates is fixed which determine the characteristics of the forming photopolymer Including the operational ones (photosensitivity, UF-hardening kinetics, ovehrole-cular formations dimerslons). Some liquid composition on the basis of the malein acid dimetacriloiloxiethyl ether for the producing of high print photopolymer forms are proposed.

Ютов1 слова: фотопол1мерна друкарська форма, дру-карський рельеф, фотопол!меризац1йноздатна композиц!я, фо-тох1м!чне формування, показники заломлення i поглинання, дифракц!я, д1електрична прониклив!сть, пров!дн!сть.