автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.09, диссертация на тему:Диагностика и прогнозирование совместных изменений функций физиологических систем обеспечения гомеостаза при лечении онкологических больных на основе математического моделирования изучаемых процессов

Р Г Б ОД

1 О О ИТ 1дд*ац-1окальна Академ1я наук Украаии

1нстктут кибернетики 1мек1 В. М.Глушкова

На правах рукопису

КН1ГАВКО Володимир Пляраевич

УДК 616-003-07+612:519.96

Д1 АГНОСТИКА ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СУМ1СНИХ ЭМ1Н ФУНКЦ1И Ф1ЭЮЛ0Г1ЧНИХ СИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОМЕОСТАЭУ ПРИ Л1КУВАНН1 ОНКОЯОПЧНИХ ХВОРИХ НА ОСНОВ1 МАТЕМАТИЧНОГО КОДЕЛЮВАШ ВГОЧА6ШХ ПР0ЦЕС1В

03.13.09 - управл1ння у сЦоясиччиих та медичних системах Свключаючи застосувакня снЗчислввалшо! техн1ки)

Автореферат дисертацП на здо<5уття наукового ступеня доктора 61олог1чних наук

Кнхв - 1994

Дисертац1ею е рукопис Робота виконана у Харк1вському науково-дослШюму 1нститут1 медичко! рад1ологи ЫОЗ Укра1ни

Науковий консультант: доктор медичних наук, , професор М. I. ГВДНПЕНКО

0$iuifiHi опоненти: доктор медичних наук, професор ГЛ.КУЛИК, доктор ¿)олог1ЧНйх наук Б.Т.АГАПОВ, доктор б1олог1чних наук 0.1.К1Ф0РЕНК0

Пров!дна установа: Харк1вський 1нститут удосконалення niKapis МОЗ Украхни

Захист в1дбудеться 1994 р. о годин!

на зас:данн1 спецхаШзовано! вчено! ради Д 016.45.05 у 1нститут! к1бернетаки iMeui В.М.Глушкова HAH Украхни за адресов: Ки1в, проспект Акадеьйка Глушкова, 40.

3 дисертац1ею моана ознакомитесь.у науково-техн1чному арх!в! 1нстктуту.

Автореферат роэ!слано "Л" 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1эовано1 вчеко! ради кандидат (Нолозччних наук

Л. М. КОЭАК

АктуальнЮть проблеми. 0птим1зац1я тактики л1кування хворих в одн1ею э ¿шйважлив1йишх задач медицина. В онкологil ця задача мае два аспекта: оптшпзаидя методiв п!кування основного захворпвашя та визначення оптимально! коригуочо! терапИ, слряыовано! на KoaneHcauic Tiei шкоди, яку спричи-няв р1зним органа« та систеиам орган1зыу л1кування основно! хворойи. За наного часу другий 1з вказанях напрям1в оптим!-зац11 л!кування онколоПчних хворих все це недостатньо роз-роблений, неэважавчи на 1снуючнй великий обсяг 1нформацП щодо мояливост1 icaysama порушень фун<аЯй наЯваялив1ших систем забезпечення гомеостгзу при лпсуванн! онколог1чних хворих. Так, при л1кувани! онколог1чних . захворвваннь орган1в таза <51льш, як половина загжЗлих хворих помирав не в1д по-дальшо! дисем1нацП раку, а внасл!док уролог1чних усклад-нень, цо виншсаоть при лакузанн! основного захвор&вакня, у першу чергу, в!д нирково! недостатност!. У тих же випадках, коли функц1оцальн1 порушення, ш,о викикають, ие створшть бззпосередиъо! загрози штто патента, вони все ж валивать на "як1сть" його адття. 3 адього s тигавае яэо<Шдн1сть прогнозу эм!н фуикц!Я орган!в та систем эабеэпечегшя гоыеоста-зу, якйй в основою розробки управляючого впливу, тобто т~ значения характеру та 1нтенсивпост1 корпгуючоГ тералП. ФунгаЦональн! awiim пра л1куванн1 онколмччних хворих мояуть бути як тимчасовими, скорошнущташ, так i необоротними ado малооборотвиш}. ПоШз методов яакувашм, для яких яайхарах-Tepiiiuii необоротн! або малооборотя! зм!ни функцШ oprauiB та систем забезпечення гомеостазу, вЦзначимо цетоди прокенево! терапИ.

Прогнозування функц1оналышх зм1н яри лХкуваннГ огшэло-

-г-

Пчнкх хворих мае (Заэуватися на визначенШ вих!дних Сдо л1-куванняЗ эяачень функцЮнальних показт:к1в та виявлешй за-лаиюст1 вкаааявх зм!ы як в!д характеру эалровадг/ваного л1-кувапая,. так 1 в!д вязначаник значзиь функц1онашт показ-ник1в систек орган1зку з уракуваншш взаекозалежксмт! та взаеыоапливу. Вкасл1док. цього ыэтодачноо основой пропизу-вання фуякцДональних зы!н при л1куваш1 спкологХчких хворих е ровробка кошяексу <$ункц1оналышх тест!в, як1 дозволявть за$1ксувати ц! зм!ш та виявити закопом1рност! взаемодП при цьому р1аних орган!в та систем органХзку.

Серед мзтод1в функционально! д1агностшш найважлив1шв ы1сце пос1да»ть рад!онукл1дл1 цэтода, у першу черту, метода дшшично! радЮяуюйдно* д1агнсспшй. Щ кетоди ыають- читало вахшвях поэятивних яхостей, язи забезпечують 1х широке клШчне застосуванвя: простоту реал1еацИ, малу травматич-нхсгь для пацхект1в, великий ойсяг 1нформац11 про функидI досл!джувашх орган!в та. систем, якиЯ шжаа одергатн у результат! досл1дЕешш. Разом з тиы, 1снуючх методики радЛону-кл1дно1 д1агностики далеко не поан1стп використовуоть д!аг-ностичн! иохливост! рад1онукл1дних досй1даень, використову-еться не воя 1кфорулц1я, яка кататься у експериметалышх кривил. Отже, задача Шдвйцешш 1и$орыатявност1 рад1онушид-но! динаы1чио! д1агвоотшси шляхоы удосконалення в!домих та розройки нових методик ще далека вдд остаточного розв'язан-ня. Шдвииення ефектйвност1 фущаЦонаяьной рад1онукл1дно! д1агностики з використанням радЛ офармлрепарат!в СРФШ, троп-них яким-нейудь органам чи системам организму, мае методично спиратися яа анал!з процес!в транспорту в оргаШзм! з'азана-чених РФП, створеакя ыатеыатичних моделей, що адекватно они-

оують ц1 цроцеси, вид1лшшя аа оенов1 побудовашшх моделей д1агиостично 1нфор«атнаких показник1в, як1 «оаиа визначити эа результатами рад1онукл1дш<.х доол!дгень, та розробку мето-, дик практичного визн&чення цик показняк!в.

Эазначэнкй п!дк1д пов'язаняй а необн!дн1ст» досить складно! в обчиолпваяьному план! обробкя даних, одеряания у результат! досп1деонь, що обуыовявз аеосШдШстъ створення автештиованвх спстеа рад1опукя1дно£ д1агностики САСРД), як1 вкяачавть як рэзструпчу апаратуру, так 1 ЕОМ, цо здай-онйз збярання, з<5ер1гаиня та переройку тформацП зг1дно э вЦоияш та роэробленвии д1агяостачшш методиками. Створеннл таких систем Сиаетьсл на уваз1 дк .апаратна реал1зац!я, так i розрсбка програмного забезпечезшя) такси в ноод:ациаа нвтодмчпо» основой для розв'язання эадач1 ярогнозувашш фуикц1опальндх ом1н при л1куваш1 сшсояогччния хворих.

Сказана аизначае актуалыпсть викоиання рскЯт з

д1агиостшга та лрогпсзувгяня сушсних зм1а функпДй $1а1оло-г1чпих систем вабезпечоаая гоиеостазу при л1кузаши; оиколо-г1чхшх хворвх на осота! оастосувз1..ш штод1ь ыатематичного ыоделввання. .;

Ступень росп1цдуваност! теми. В1домо, «о д1кувшщя основного. за:шорювз1шя у ояколоПчння хворих прпаводить до Лототннх йм1п бушсцШ осноэних органЛв та систем эабеэпечен-ня гомесстгзу, прнчому тии серЗози1ших, чйм сЯльишмн буяи початков!, поругания них функц!й. Однак взаеыогЦя та взаемо-впя!!в цих см1н, урахуванкл яких 2:&абх1д}"} для розум1ння ме-фушаиональвкх зы1н, дослхдхелг нэдсстатньо. Вив-чэвия зазначених ыэхан1эи1г як концептуально! основн прогнозу 6ункц1снаяьних зы!н при л1кувани1 ошюлог>чцих хворях е

малорозробленоь проблемою, 1нфоркац1в, потр!бйу для розв'я-зання Ще1 проблема, иозша ртримати при використанн1 методгв функц1оналыю1 рад1онукл1дно! д!агностики за уыови наводнения II ефехтивност! за рахунок розробки нових та удосконалая-ня 1ску»чих методик на основ! ыатематичного ыоделювавдя ви-вчаешх процео1в. .

■Метой дисертац12но1 робота в виаэлення эаконоы!рностеЯ сум1снях функЩоная&ник з«1н деяких ф1оюлог1чнш: систем аа-сЗезпечення гомеостазу при лИсуваши онколог! чних1' хворих та розробгса основ прогнозу&акня такик зм!н.

Поставлена шта досягаегься шляхом розв'яэанвя таких задач:

1. Анализу в1дош! 1нфорыацН цодо ашн фушаЦй лог!чйй2 систем для внявленвя шшш закономерностей су-м1снил эм!н таких фунвд!й.

2. Розробкк щтеыатЕчдая моделей, як! адекватно опису-0ть процесв транспорту та накопнчзшш рад1офармнрепарат1в у р1зних системах орган!эыу, та штодак функционально! д1аг: костяки, во грунтувться на ццх моделях.

3. Стхорення автоматЕзованоХ сиатеш зйирання та аяал1-эу д!атаостично1 1кфзрааи,П, яка здШснсе одночасне визна-чення показник1в фувкЩЕ р1знкх оргэдЦв. та систем ззбззпе-чення гокеостазу.

4. Анал1ау результатов досп1Дкень фушаЦснаяьник зиШ $1з1олог1чния систем у яроцвс1 та п!сля Шкувакня 1 статис-тнчно! перев1ркя наяваост! 1га визначоння характеру взаеко вшгаву $1з1олог1чних систем у процес! ейЦяи 1х функц!й,

3. Розробки методики прогнозування фуюсцЮнальних зм1н $1з1ояог1чнях систем на осйов! отримано! 1н$ормацП.

Наукова новизна. У робот1 вперше пойудовано та проана-Шзовано нов! ыодел! транспорту та накопипеннл радЦсфарвдре-парат1в у р!зких системах орган!эму, а саме: загальна ймо-в!рн!сна модель транспорту елхмШоваикх препаратов у систем! крсиообхгу при рхзнях способах уведеянд РФЯ; 1Ыоз1рн!сна модель транспорту радю^смярапарат^в у камерах серия; модель транспорту в орган!зм! препарат!», тропшх червоноку к1стао-вому мозку.

На основ! побудованях моделей роаройлено аов! та удо-скошлеяо йагато традшийнкх методик фушлйонально! рад!ону-кл1дно1 д ¡.агностики, зокрема, методики виэначевня хвияшшого об'ему, ой'ему розпод1лу препарат!в у орган1зы!, момент 1 в розпсд!лу чаоу транзиту радюфармлрепаратдв у систем! крово--осЧгу, ефйктивноХ фракцП хвияшшоге об'ту, роздЬтышх по-казниЯа очисно! функцП хояно! з нирок, оереднього часу пе-ребувзл.чя ел1ы!нованих прапарат!в у орган!вм!, часовая з:а-рактзристик транспорту РФП у иегенях, нових покаэвик!в функ-ц1оиальяо1 активност! систем* кроветворения СФАС.К). Яапропа-нована навий алгоритм деконьолиййного анал!зу рад!окофро-грам. Вперш розроблано методику вкзначення д1агностично !н-форматиыгах покаошж!в при поэасудинно^ уведет:! РФП.

Роэройлеяо проградае засЗезпочэкяя аэтоматнзовано! оно-теми рад!свукл!двоЗЕ д1агностакв, яка вперше дозволила оды-енпта суы!сн1 фушаЦональя! досл!дхення есмовних оргак1в та систем з&безпдчзнця гомесстаоу, проанатзувати взавкозв'й.эки ы!я шиш та продеса !к взаецодП при Л1куванн! онкапогччник хвдрих.

Впораэ проведено ыюч&иня характеру та зашгошрю&пея суи1стк ашн $унхц1й $тспфгзчн»« систем хворых на р-гх

-е-

шийки матки та рак колочно! эалози у пер!од 1х л1кування у клШц! та протягом 1-1,3 рок!в п!сля випнеки.

Вперше виявлено залэаност! эм!н функц!й основнкх систем аабезпечення гомеостазу в!д стану !нших систем, то вявчавть-ся, та визначено наб!р предикторних ом!нних, оц1нка яг.йх не-о<1х1дна для побудови алгоритму прогнозу функц!оналышх змш критичних систем.

Основн! положения, як! виносяться на захист. 1. Зм!ни функц!й ф1з1ологхчних систем забезпечення гомеостазу при л1-куванн1 раку ншйки матки та раку молочно! залози визначають-ся на г!льки характером лнеування, яке проводиться, алэ Й взаешд1ви серцево-судянно! системн, нирок, печ!нки, систеш кровотзорення та залекать в1д виххднях значень показник!в функц!й цих систем.

2. Диагностика та прогнозування змш $унхц!й зазначених ф131олог1чнкх систем иоауть бути зд!йснен1 на основ! засто-«ування розроблених методис рад1онукл1дно1 д!агностики, по-в'яэаних т визначенняы часових характеристик транспорту ра-д!офаршрепарат!в у систем! кровооб!гу в ц!лому, II окремих рег!онах та у тнирках, показкик!в очисш! фуякцп леч!нки та нирок, показник!в функционально! актавност! системи крово-творе'ння.

3. Автоматизована система рад1онукл!дно! д1аг*юстики, до базувться на методиках функц!онально! д!агностики,- як! • випливають а матеыатичних моделей процес!в транспорту та на-копичешгя препарат!в у органах та системах забезпечення гомеостазу, дозволяв об'вктивно оц!нйти ступ!нь та характер суШсних фуяюЦональних эм1н цих орган 1 а та систем.

В проаес! л!куванн'яонколог!чного эахворсвання зни-

яення очионо! функцН нирок веде до зшгаення ;тако! функцП печ1нк;1 1 навпаки, ;При цьоыу мозшлзост! оргаихзму компенсу-вати пог1ршення очнаеннякров! зазкаченимн органами за раху-кок напружена* серцево-судшшо! систем залетать як в!д сту-пеня урашшя вид1льних орган!в, так '1 в!д наявних компенса-торшгх резерв!в названо! систепи.

. Особистий внесок автора у розробку наукових результате, як1 виносяться на захист, полягае у тему, цо:

- розроблено матеиатичн! модел! вивчаешнс пррцес1в, як1 наведено в робот!;

- дано теоретична обгрунтувакня розроблених та удоскона-лених д!агностичних методик;

- створено 1нформац1йне забезпечення та перша вере!я про-граш;сго забезпечення АСРД;

- виявлеио статистично п!дтвердяен! эакоком!рност1 та за-пропановано мгхаШзиа сумЮких зм1н фувкц!а орган!в- та систем забезпечення гонеостазу при л!куванн! оикологхчлга кво-рик;

- визиачено "крнтичн!" функцН, як! Шдлягаать прогнозу-ванно при раку ииШш матки та раку штучно! аалози, та насЯр функц10нальних псказнгаав, потр1бн:та для прогнозу.

Теоретична та практична значущ1сть роботи. Створен! ка-тематичн! иоделI процес!в транспорту в орган!зм! ед!м!нова~ них рад1сйар№1репарат1в, 1х накопичення та виведення рАзивд органами та системами доэволяють глибше роз!братися У мех§-Шэм! цих процеогв, з'ясувати причйни та фактори, як! впли-вають на формування залехностей, но рееструютьоя, в1докреми-, ти т! д!агностично 1нфорка!ивн! похазникн, як1 мскна виэна-чити за результатами радлснукя1двих досзпджень, теоретично

ойгрунтуватк методики практично! оцХнки них показникхв,

Вйзначення новик дХагностично X«формативных показвдив та розробка нсвих метод1в оцХнки в!дош1Х показкикХв дозесля-вть пХдввдгаи ефектсшнХсть фуакц!опально! радХолукя1дно1 д1-агностяки, гобто збХльшяти Хнформативнлсть та розыярити сферу застосування И метод!в.

. Створення автоматизовано! система радХонуклинсч д!агностики зайезпечуе ярактичну резл1зуемХсть розросЗ.чених п!д-яодХв та методик.

Сум1снХ.функцХональнХ дослХдкення органов та систем эа-беэгозчення гоыеостазу е осяовов для аналХзу махай!змХв Еззе-ход!! оих систем та закономерностей змхн Хх функцХП у проце-сХ яХкування оиколог1чних эахворювань.

Вивчення взаеиодХ! та взеших вплнвхв при змХнах функ-цХй фХзХологХчиих систем дозволяв роэв'язувати задачу про-гкозуваяня цях змХн, 140 е неодхХдною передумовов для оптим!-зацХ! коригуючо! терапИ.

РХвень реал^зацИ та влровадження результат!в ро<Зотк. Розро<5ленХ методики функцХонально! радХонуклХдкоХ дj агностики епрозаджен! у клХнХхах ХаркХвського'НД1 кедично! радХо-логХ! та Харк!вського НД1 терапП, у Харк1бськ1й обласнХЯ клХнгчяХй лХхарнХ, ХаркХвському обласиому онкологХчному диспансер! та 17-й ХаркХвсыиЙ мХськХй клХн1чн1й лХхарнХ.

Серед розроолоних методик 6 е винаходами.

На освовХ результатов, що одержано у робот!, створено программ зайазпечення автоиатизованоа систем« радХонуклХд-но! диагностики "Квант".

В'^иар^станI метода: математичного мсщеловання, дика-ыХччоТ рзгцонуклХдвд! диагностики, програмування. матекатач-

hoï статистики.

Об'ект та прздыет досл1дзвэкия: хвор i на рак шийки матки СИ - III стадИЗ та рак молочно! залози (III стадП); система п1дтримки гомесютазу.

Апробацхя результат1в роботи. OchobhI пологення рск5оти допов1далися на VIII Республ1канськ1й 'конференцП рад!оло-riB та рентгенологов Молдавсько! PCP (1988 p.}, VIII з' 1зд1 рад1олог1в та рентгенолог1в УРСР С1989 p.), VIII Всесоюзна конференцП з ф1з!олтП водно-сольового обм!ну (1989 р.), Всесоюзной икол! "Сучасн! методи дХагностики 'гепатобШарно! система" на ВДНГ СРСР (1989 p.), VIII з'1эд1 онколоПв УРСР (1990 p.), XIII Всесоюзному з'1зд1 рентгенолог1в та радхоло-riB (1990 p.), ceMiHapi у 1нститут1 к1<3ернетики iмакi В. М. Глушкова HAH Укра!ни (1994 р. ).

Пу<5л1кац11. Sa результатами роботи опубл!ковано 25 нау-кових праць, у тому числ1, S авторсысих св1доцтв на винахо-ди. За це одн1ев заявкою на винах!д одержано позитивне pí-иення.'

Структура та обсяг роботи. ДисертацДя складаеться з встулу, шести глав, зак!нчення, bhchobkíb, списку л!тератури з 122 найменувань та додатка; вюсладена на 185 стор!нках машинописного тексту; ы1стить 6 рисунк1в та 10 таблиць.

3MICT РОБОТИ.

У глав! 1 проведено аяал!з праць в!тчизняних та закор-донних aBTopiB э питания рад) онуклхдних метод in оцшки функ-ц!ональних показник!в органiв i систем 'забезпечення гонео-стазу та визначення иих по.чаоникхв у онколог! чних хворях. На ochobí проЕедвного ananioy л!тератури зноблена висновкк про

ступеиь досл!дкуваност! теми та еляхи досягнення мети дисер-тац1!..

Глава 2 мае теоретичний характер та е концептуальной основою досл!дженъ, описании у наступних главах.

Вюсористовуючи л1тературн1 дан! про власнх функц!ональ~ н! зм!ни ф1а!олог!чних систем забеэпечения гомеостазу при л1куванн! онколог!чяих хворих та слириочясь на Bifioai уяв-лення ф!з!ологЦ про деяк! мехашзш взаемодП них систем, визначеко очхкуваих законом!рност! функц!ональних взаемодхй та BsaewoBriniiBiE при поеднано-променевому л!куваик! раку вийки матга II-III стад if; та комплексному л!куванн! раку молочко! залози III стад!!.

Зроблено виснсвок про те, що характер проводимого лхку-вання основного захворввання потребуе вивчення, у першу черту, фуккцюкальник згпн серцево-судиннох систеык СССС), mi-рок, печхнки та система кровотворення.

Безпосередньо п!сля лшування раку шийки матки зм!ни у çl3ionori4ii3X системах звичайно ие досягавть рхьня, при яко-иу сл!д чекати Ix впливу на змхни у ,!ншх системах, Однак иог!ршення функцП нирок, ко спостерхгаеться у подальшому Сп1сля лдкування) мае призводити до утворения несприятпивих умов для функц!онування !ншнх систем а" вмиканням кехан!зм1в взаеыовплив1в та переважавням взаемовпливу змхн у нирках та впливу ïx на зм!ни у хнших системах. Досить ймов!рною е та-кок налвн!сть залежностх фунюцональних smîh серцево-судин-hoï системя в!д стану трок та залежност! зи!н у нирках в!д вих!дного. £ нормального э наявн!ст» компенсаторних резерв!в або напруженого хз знижеиими компенсаторними мо»ливэстями) стану ССС.

При Щ стадП раку иолочло! залози часто спост'ер1га-ються еих1дн! поручения функцН нечшни, що звичайно пседну-етьоя з напруженим станам серцево-судиино! систем. Тому вже на початковому етап! лХкування очхкуваниьм е взазиовпливи функцЛЯ печпши та CGC та вплив вихЛдного стану печенки на 3MÍHH функщй иирок та система кроветворения. Зала запеть 3MÍH фушоЦй $1з1олог1чних систем в1д виххдного стану нирск моалива, але цент itíOBipna, do звичайно зм!ни у иирках на першому eTani л1кування не дуже велик! i шяуть компенсува-тися. Внаслхдок проведения п!сля зиписки kímío- та гормоно-Tepaniï оч1кувашш е наростання негативних 3míh у системах зайезпечення гомеостазу при adepezceiiHi, в основному, попо-реднього характеру взаемодЛй.

Шсля виявлення характеру очЛкуваних фушшдока льнах взаеыод!й та взаемовплив1ь при Л1куванш хворих на рак аийка матки та рак молочно! залози анал1зуеться та виакачаеться технолопя розв'язання задач! диагностики та прогнозування зм1н функц1й ф1з!олоп.чних систем зайезпечення гомеостазу при лжуганн! онколог!чнях хворих (узагальнену схему структура дослхджень при роэв'язашп. задач! прогнозування зм!н функций ф!з1олог1чних систем зай&зпечення гомеостазу при ni-куваши онколог!чних хворих показано на рлс.1). При цьему обгрунтовано необивдпсть функц1окальш!х досл!дгень хворих у трьох станах Сперед початком лхкуваНня основного захворюван-ня - стан 1, перед випискою з стационару - стал 2, через 1,9 роки п!сля виписки - стан 33. Методично« основою таких до» слхджень може бути радЮнуклика д!агнос1ика за умови nifl-вищення И !яформативност1, розтирення сфери заотогувакня методик, створення аэтоматизовано! сиа-геми paalonyrjiip,Koï

Узагальнена схема структура дослШень при розв'яэанн1 задач! прогнозування эм!н фунюЦй $!з!олог!чннх систем забезпечення гонеостазу при л!куваши онколог!чннх хворих

1. назначения зна-чекь функц!оиальких показник!в у трьох досл!дкуванних станах,_ _

'¿. Вивчення законо-м1рностей ом!н фуншЦЯ $1з1олог1-чнкх систем та характеру 1х взаемо-вплив!в у процес! та п!сля л1кувзиня

'¿. Розробка метода -ки прогнозування функц!оналышх зы!н ф!з!олсг!чних систем на основ! одержано! !н$ориац!1

4. ищнка якост! прогнозу за результатами досл!дкень, уточнения прогнос-тнчного алгоритму

1.1. РозроОка методик функц!ональ-но! д!агноотики___

1.2. 1/Творення автсматизованоГ сяо-' теми збирання та анал!зу д!2гнос~ тично! !н$ормац!1_

1.3. Проведения функц!оиальних досл!дкень_

У. 11 Бизначення характеру та анал!з функц!ональних зм!н ф!о1олог1чнкх систем у пронес! та п!сля л!~ кування___

¡2.а. о'татистична перев!ока наявцос-т! взаемовплив;' ф!з!олог1чних систем у процес! зм!ни Хх функа!Я при л!кувашп____

£¡.3. Ь«значения характеру салежнос-т! зм!н функц!й вивчаемих фхз1оло-Пчних систем в!д показншив функ-ц!й !нших систем__

ЗГТГТЗиЗТр "критичних" систем та показник!в 1х функц!Й, як! п!дляга-рть ррогнозуванню__

У.с1. Видхяення функцюнальних по-казник!в. неск5х!днкх для прогнозу

3.3. Виб!р фунхц!ональних влразгв, як! описувть зв'язок м!к зы!нними-в!дгуками та предикторними змишики у прогностичноыу алгоритм!___

П.4. Иервинна побудова грогностич-Ного алгоритму

Рис. 1

д1агностики. яка эд!Ясиюв збврання та аиал1з д!апюстично1 !нфорыацП зг!дно а-цши методиками.

Визначення значень функц!ональних покаэннк!в у трьох дослижуваних станах дозволяв перейти до вивчвння закономерностей зы!н $ункц!й ф1з1олог1чких оистем та характеру 1х взаемоди у процес1 та п!сля лхнування.

На цьому етап! мавть визначатися зьини функциональна показшоив при переходах з! стану 1 у стан 2 та з! стану 2 у стан 3 та перев1рятися в!рог!д1исть цих зм!н. Одержана !н-форыац!я дае змогу зробити припущення про наявн!сть та характер взаемодП ш.я функциями р!зних систем при переходах 1-»й та 2+3. Щ припущення треба статистично перев1ритн, для чого пролонуеться використання ыгтодлхи однофакторного дис-лерсШюго ацал1пу. Для статистично п!дтвердгених залезшос-тей наступниы етапом досл1дхення е визначення хх характеру.

Вказано, то роэв'яэанпя задач блоку 1 (рис.1) викладено у главах 3 та 4, блоку 2 - у глав! 5. розв'язанню частини задач блоку 3 присвячено главу 6. Для розв'язання решти задач блоку 3 та задач блоку 4 лотр I беи значяо <51льший обсяг доол!джекь, н!я той, який <3ув доступний автору. Внасл1док цього эазначен! задач! можуть розглядатися.лише як програыа подальших дослхдкень.

В заключнхй частин1 глави 2 обговорено концептуальн1 п!дходи до розробки ряду проблем, до в!дпов1даоть задачам 1.1 та 3.1.

Обговорено питания Хнформативностх р!аних д!агностичння показник1в, як1 визначаються за допомогою рад!онукл!дних методик, та доц1льност1 1х використання при д!апгосгиц) та прогнозуванн! суюсних фуныЦональних ЗМ1Н Систем заДезпе-

чешя гсмеостэзу. Зокрема, зазначеио, що показяиком, якнй найадекваттше воображав очисиу функЩ» нярок (ado пач!н-ки), с ефективна фракиiя хшлигшого об'ему СЕФХОЗ, а показ-киками, ко вхдабражають е$ективкхсть очищения з точки зору потреб органi3í.r/, - середк! часи перебуваяня в opiaîiiSMi не-фротропких (гепатотропних) препарат!в.

Для оц1кки еид1льно1 функцП нирок пропснуеться викори-стаиня оередкього часу транзиту РФП у них.

На основ! обговореиня хкформативност! досл!дкення пе-чхнки з piaanMiî РФП зроблено ввсяовок кро те. ш,о найкраще вякористовувати препарата, якi сахоплсз г&пато<5Шарна система печ1нки.

Для розуи1ння закоком1рвостей змХни геыодинам!чних по-казнйкАв разом а хвшшяшш об'емом (ХО), який. зкзпачаеться традиц11!но, треба визначати такс« часов1 характеристики транспорту препаратЛв у ССС та od'em розподХлу РФП в орга-

HÍ3MÍ.

Зрослеяо висновок про те, m для обЧктявноÎ окШси ФАСК неосШдна роэройка методики, яка дозволить враховувати ефективн!сть захоплення тестуючих препарат!в нирка^и.

Розглянуто такса загадьну кояцепцгю прогнозування фувк-Ц1снальних зы!н. Показано, що оптимально» процедурой прогка-зу е oiUmca середнього значения покаэшпса неспряятливост! прогнозованого стану Ci), яки» визначаеться з використанням умовних густин iMOBipaocri рсоподШв вначенъ фуккцЮнальних показяик1в ni яя л!кування при ф1ксования значениях Щ!Х по-казник1в до л1куваняя, та пор!внялня г ia критичним значениям ноказника несприятлгаост!. Однак у зв'язку а наяыпств десять склацних проблем прв реал!зацН такого пХдходу, опи-

саннх у роо'от!. пропонуеться обмежитись вкзначенняи р!вняняд регресП, яке пов'язуе кпшаво Стеля лхкувапя) значения фуккц!онаяьного показника, котрий вхдобрааув "критичну" функц!» при дая!Й патолог!I, Спрогноэоьано! взличиниЭ э! змшпши, для яких статистично доведено наявн!сть впливу на прогнозований покаэник. Обговорено питания иожли£ост1 оц!нки дисперс!! прогнозовалого показника.

У глав! 3 описано розроблен! матзматичн! модел! проце-с!в транспорту та накопнчення з организм! рад!сфармпрепара-т!в та методики $ункц!окально! рад!онукл1дно1 ц!агностики, що з них випливаотъ. У глаз! розглянуто так! питанкя:

- загальна модель транспорту в систем! кровоосЯгу (СКО) ел!н!новапик пренарат!в;

- оц!нка дхагностично !н$орматгшшх показник!в ири поэа-судинному уведенн! РФП;

- шляхи розв'язання проблема тканотного фону пря рад1ону-кл1дних динаЩчннх досдШкеннях;

- визначеняя фраки!! Еикиду камер серия на основ! йшвхр-н!сно1 модел! транспорту РФП у них;

- оценка часови;: характеристик транспорту РФП у легенях;

- визиачення розд!льнах покаэник!в клхреису което! з ни-рок;

- новий спос!б деконволвц!йного анал!зу рад1оне$рограм;

- рзгрееШш модель транспорту та нак'опичения РОТ у пе-ч1нц1;

- модель транспорту в opranini.fi 1п-цитрину та методика оц!нки ФАСК, що виплгаав о ц!«1 модел!.

Огисло ©характеризуемо одержан! результата.

Загальна модель транспорту в систем! кровсоб!гу (»им!-

нованих препарат1в приводить до р1ьняння

хС и=х1 С О +у/х( тЖ 1-т) с!т, <1)

о

де хСО - ехидна фунюЦя серця, год то хШ=с!а/<11, де ба -активШсть РФП, що входить у серпе в 1нтервал1 часу в1д I до I + Л; х^и - вх!диа функц1я для РФП, який вперше входить до серия; у=1-р, де ^ - частка препарата, яку захоплсе видений або накопичувалышй орган при одноразовому проход-хенк! РФП через СКО; Г(0 - густина йыов!рност1 часу транзиту молекул РФП через систему кровоосЯгу. При використанн1 нефротропнкх або гепатотропних препарат!в р- иазивавть ефек-тивною фракции хвалинного об'ему,

Враховувчи порядок характерних час!в зй!ни величши хС1), перше входяення препарату в серце при внутр1шньовенно-му введена: ыохиа ввахати 1мпульсниы, а величину х((13 опи-сати за допомогою й-функаП. Враховуючи також практично за-гальноярийняП уявлення про 61 ехслонещЦальн1сть процесу зм1ни об'емно! активност1 РФП у кров1, а р1вняння (15 випли-вае б1експокенц1альний характер фуккцН КО.

На основ! 1нтегрування загального р1вняння С1) одержано формули отчисления моиент1в розпод1лу часу транзиту РФП у СКО. Обходячи викладки, наведено к!нцевий результат:

С2)

де Iе- момент ш-го порядку роапод!лу часу транзиту РФП у

(0 О)

СКО; Б = Я'уСЬЭД., Б = УуСОсй., де у(1) - рад!охронограка, 0.0

яка звичайко рееструеться над сврцеы.

Формула (2) дозволяв.оц!нити середн1й час транзиту РФП

y CKQ, ni-сля чого, внкористовусчи формулу (3), ыохна посл1-довно от1нити i момента 01ЛЬШ внсоких порядкхв.

Практично застосування описаного п!дходу пов'яэаке э seodxiÄHlcTD ouiHKii величина шо у в!домих методиках по-требуе вщЦлення криво! первого проходхення РФП через до-сл1д2суваниЯ орган Сзвичайно - серце), еда, в свою чергу, по-в'яэане э рядом непростих схЗчисллвальних та методичних проблем. Використовувчн з'яеоваиий виде факт 01експапению,пь~ ноет! функцП fCt), обгруятовако 1нший cnooid оц1нки величин Ч> та tm. Показано, до

tJ=6ü{tM;ai, (4)

зв!дки можна отримати квадратне р1внянйя для * Сх=р/у}\

6S.B'ia-6S1HCS2a-2S^3^S3H-5S2aSlH+6StH=0' С5)

S.

де Sle= gi-, Розв'язувчи р1вняння (5), знаходимо оЩнку к, а .

потхм - <р, у/ та tm. Цей п1дх1д дозволяв запропонувати нову методику оц1н/Л! ХО та об'ему розпод!лу препарату СОРГО, яка незв'язана з необх1дн1сто вид1лення криво! першого проход-ження з зареестровано! РХГ. Проводячи описан! вищэ обчис-лення, оШнки ХО та ОРП знаходимо за формулами

ХО - ¿1 . Сб)

MhS

ОРП = -— , С71

де М - активность уведеного РФП, h - ордината РХГ у момент В38ГГЯ приби Kpoai, с - об'емка активность проби кров!.

Традшийн1 методики киншачно! рад1оиуклшш1 д!агнос-тики грунтусться на внутр1шньовенному уь^денн1 РФП. Разом з тли, у деяких випадках таке уведення ванхо ado воагал1 ие~ мохливо реалгэуватя без веносеюШ Снаприклад, цэ буваз у

онкологЧчних хворих niсля xiMioTepanil), то аумовлюв необ-xiflHioïb проведения досШдхеняя з використанням позасудинно! Свнутр1шньом'язовоП Лн'екцП препарату. В такому випадку рад! охрокограш ыаоть Лнау форму та закон зм1ни э часом, i¡is при внутр-шиьованному уведеян!, ¡до породжуе вахливу проблему. розробки метод!в oiiíkkh традицхйних д1ап:остично 1н$орнатив-них показниюв за отриманиш* у цьому випадку РХГ.

Morairai два шляхи розв'язання зазначенох проблеыи: 1) перетвореиня РХГ, одеряаних при внутр1шньом'йзовоыу уве-денн! до вигляду, який <3н вони мал и при внутрхшньовекноыу уведена i; 2 Л аналхз загально: шдел1 транспорту РФП у СКО з метоа одеркання формул обчислення дЛагностично iHçf-срцативних показцикхв dea проведения перетвореиня, про яке йшлося Еще. Перший п1дххд зручнхшй для niKapiB, tío дозволяв отрикати РХГ у 3BH4Hift форы! та обробляти ïx традшЦйними методами. Лроте в1н не дозволяв вХдновити кривх первого проходу РФП через оргаяи i тону дозволяв ouiiarra тхпьки частику звичайно обчислювааих дЛагностичних показникхв. Другий п1дх1д хифор-штивнший, оск1лыш позбавлений цього недолхку, ала не такай насчний.

В роботi показано, цо перетвореиня кривих, отриманих при внутр1шньон*язовону введет^, до вигляду, який би вони кали при внутр1шньовеяному ввэденн!, моана »иконати, вико-ристовувчи формулу

СЮ

де 1ндекси "в" та "и" стосувться внутр1шньовенного та вну-трхшньом'язового введения в1дпов1днс. Rit) - радЛохрозогра- -на. a à - коефШект, ао вязначаеться при апроксимацП РХГ, зареестровано! над облаете ьнутр1шньом' язово! in'еюхИ, за-

латаiсто

RCU = Аэ-а1+ В, С 9)

де А та В - деяк! констаити.

При реал!зацЦ другого п!дходу до оцшси дхагностичио !нформативних показникiа при внутр!шньом'язовому уведенн! РФП можна одержати р1вняння, подКЗне до р!вняння (53, але у цьому випадку вояо мае такий вигяяд:

6Ka(SIa-0)3-6,-CSlH-SKS2H-2S^+2S1HS-2ea)+S3a-6S2liSlH+6^a. +35CS,.~2S?J-6d2S, -в93~0, СЮ)

«В 1 я 1Я

де б = 1/а. Розв'язувчи р!вняння СЮ), знаходиыо ouíhkii

р, у та С. Моментн лорядк!в, вивдх за С, посл1довно визнача-

ються за формулой

S t"* 1 nrSVrrS t^l.+ fiSL, (И)

я>я T!tm-íJTi»B 'а*1

Вже згадувалось, цо проблема ткадинного фону внникае при ви-гяаченя1 дхагностично 1нфорштивних показяик!в на основ! анал!зу РХГ, .зареестровано! над области серця. ЦеЯ фон мае дек!льха складових, як1 в!др!знясться за законом 1х зм!ни з часом (створшться легеняш, тканзпзми, «о оточують серив i nereni, органами, як! какопичумъ вихористаний препарат та розташован! поблизу облает!, то вивчаеться Су першу чергу -печ!нка)Э, Можлив! два шляхи розв'язання ц1е! проблеыи, як! дозволявть зменшити вплив фактора тканинного фону на значения д!агностично !ифор?/атавиих показникхв; 13 вккористанвя додаткових рад!ограф!чних канал!в для очккеиня криьо! РКГ та кравох кл!ренсу eía тканинного фону; 2) в!дыова в!д рдестра-ц!1 випром!нення над облает» серця та переход до ревсграцИ над областями !нших opranis;

Показано, то, вихоркстовуочи чотири датчики, рептапова-

Hi так: 1-й - над области серця, 2-й - аналогично першому, але над правою частиноо т!ла, 3-й та 4-й - ззаду симетрично до перших двох, 1 проводячи лосл!дхеяня з двома препаратами, з яких один проходить через кап!ляри леген!в, а 1нший - н1 Смакроагрегат альбум!ну5, моана отримати лШйну комб1нац1с РХГ, реестрованих чотирма датчиками, яка у кокний момент часу пропорцдояалъна активност1 РФП, ао зкаходиться у cepui, тобто з T04nicTc до сталого мнозсяика е рад1окард!ограмов (РКП, очищено» в!д ткатшного фону.

Анал!з другого шляху розв'язашш проблема тканинного фону грунтуеться на доведенн1 того факту, но гемодинам1чн1 показники та локазники очискох фушЦх видхльних с^ганхв мо~ жуть оцхнюватись з використанням не т!льки РКГ, але i РХГ, зареестровано! над будь-яким органом, якцо цей орган не на-копичуе використозуваний препарат. Враховуючи, що при непо-рушенхй фунмШ гематоенцефалхчного бар'еру РФП у головному козку знаходиться тхлыш у судданах, що при реестрацП над области головного мозку перша входкення препарату в yci Д1-ляяки досл1дкуванс! ойластх в1дбуваеться ыайхе одночасно, а також ряд 1нших фактор1в, эроблено висновок про оптималь-н1сть використання РЕГ для назначения заэначених д1агностич-ких показншив.

В робот! оапропоновано новнй п1дх1д до визначення фрак-ail викяду камер серця, вд грунтуеться на ймовхрн1сн1й моде-л! транспорту РФП у цих камерах. Виходячи з uiex модел1 та припускаючи, цэ густини ймов1рност! часу входження молекул у камеру та часу виходу з не! в константами, одержано вирази для середн1х значень часу, квадрата часу та куба часу зна-ходхення молекул у Kavepi:

Z = т-(? - I) ; CIS. 1)

t" - та-( 2?а-2?>^ ) ; (12.2)

t1 = ) . (12.3)

де i - триван1сть одного серцевого циклу, а ( - l/p = V/AV, де V - д1астол!чний об'еа камери, а ¿V - ударний об'ем. Легко бачити, юре фракц1ео викиду камери серия.

Виходячя з формул (12.1-12.3), Одерхано вирази для се-редк!х зяачень часу, квадрата часу та куба часу перебування колекуяи РФП у правих Сабо л1вих) камерах серия! Це дозволило встановити зв'язок Mi* величинами ? та р для правих камер сердя, як1 е Д1агностично 1нформативнйми покаэниками, i а-та Ь-параметрами, цо визначаються при анал1э! РКГ:

[з^к «»

де => С 1ядокси "л" та "ш" стосуиться до передсердя

та шлуночка в1дповШо),

ЛШШ JtaJKDdt Ч-S-. a,*^- ,

JRCDdt /RCDdt

о о

де RCt) - РХГ першого проходяення РФП через прав! камери серая.

Визначаючи э ревняння С13) ^, энайдеда також величин»

fal-. «4.2)

Тод! ФЭ правого передсердя та правого шлуночка та в1длов1дно) вюначаються за формулами:

Що стосуеться л1вих камер серия, то у цьому випадку ouinica аначень а- та b-параыетрхв е духе складной, задаче». Однак якщо говорит« не про Ф8 для кохно! з л!вих камер серил, а т!льки про аагальну фраки.iв внкиду л!вих камор серця Срг), то П мохна оц1нити. використовусчи формулу

р ,-~—Л--- , С153

hFS

де- Sot та Soz - плод! п!д кривини пераого проходження РФП через прав! та л1в! камера: серця вхдпов!дна.

Анал1з транспорту РФП у легенях дозволив обгрунтувати ni!öip виразу для густинв fiMOBipHOCTi розлод!лу часу транзиту препарату у них, на основ! якого одержано формули, як! по-в'язувть момента розпод!лу часу транзиту РФП у легенях з а-та b-парамэтрами, визначзними для леген!в:

t = Ь + /ЬЕ - § ; С16.1)

t= = ZbZ ; С IB. 2)

L7 = За€ . С16.3)

Onirea а- та Ь-паракетр1в для леген!в пов'язана з апро-ксиыац!сс початковох д!ляшси рад!опульшнограми СРПГ), для чого на опнов! обговоренкя внмог до оптимально! апроксимул-

nh

vol функцП запропановано вираз RCt) = Ate , де RCt) - РПГ першого проходженая РФП через леген!, А та а - константи.

Методика виэначення розд!лъних показникtв кл1рансу кох-но! з нирок базуеться на уявленнях про те, то у перш! 1,6-2 хвилини формувакня радхонефрограми СРНГ) П мои а описати такою sanexHicTD:

RCt) « kty(0> + ка/уСт)с1тЗ, С173

о

де RCt) - FHT, yCt) - крива lüiiренсу кров!, kt та ka - деяк!

коефШенти. Агшиз зм1сту коеф1ц1ент1в к, та кг ■ дозволив з'ясувати, що кое$1иДент кг для цирки пропорц1ональний II ефективному кровотоку СЕК). Тому, якдо в1до!.и Хитегралыи показники очищения крозн нирками СЕФХО, ЕЮ, то розд1яьн1 показники мозта иЦнити за формулами

ЕК = ЕК-с—— ; ЕК « ЕК'с-%- ; С18.1) п 2П 2л л к2п ал

к к ЕФХО =ЕФХ0-р—т|— ; ЕФХО =ЕФХ0-р—§£— , С18. 2) в . л ав 2л

де гндекси "п" та "л" стосувться право! та л!во! нарок в!д-

пов1дно.

Анал1зуочи задачу деконволодП рад!оне$рограм, показано, - цо, якщо виходитн э <Иекспоненц1альиост криво! кл!репсу кров!, а отже, 1 вх!дио1 функц,П нирок, то для 11Я1ульсно1

функцП пнрок СдСО) можна отрнмати вираз

-Г *Ь+Ва V

•}кС1-т)е 1 1 ¿г, С19)

А+в СА+В)2 СА+В)3 о

де НШ - РНГ; А, В, а та Ь - коефиЦенти, оп.ерган! при апроксикацН криво! кл1ронсу кровх, виразом

уСО = До"1 + Бе'Ь1 . С 20)

РегресШга модель транспорту РФЛ у пэч^нид, описана у робот1, дозволяв за умоги використання двох ел1?шюванш! РФП, один э яких гепатотропнзй, та реестрацП РХГ над областям пэчишк та стегна отркмати регресШю р1вняиня, визиа-чавчи коефШенти регресП у якому, иожла роодИгати внрскн паройх1 ми печ1нки та иавколкаш1х гкашш у рад 1 огепа'гограку, цо рееструеться, та о;Шшт;' значения середа1х чао1:<з транзиту РФП у печищ! та иавколиши1х тканинах та д-зяк 1 1нш1 д!агнос-тично ¡¡нформативн! показники.

Модель транспорту In-цятрину у организм! враховуе, до цей препарат у кров! може бути зв'язаним з трансферином плазми кров! або знаходитись у в1льному стан!, причому зв'я-заний In-цитрин захоплюеться червоним к!стковим мозком (ЧКЮ, а в!льний - виводиться нирками. При цьому для серед-нього числа проходженъ молекул РФП через систему KpOBooJiry до захоплення червоним к1стковим мозком або нирками Сп) можна одержат» вираз

" = a^ffii • (2D

де а - iwoBipHicTb того, що молекула РФП знаходиться в кров! у зв'яза'чому стан!; /3=1-«; ¡р та у - iMOBipiJOCTi того, ао молекула РФП при одному проходженн! через СКО буди эахоплена ЧКМ або нирками в!дпов!дно.' Виходячи з цього, пропонуеться як показник фущиЦонально! актавност! i-го periony системи кроветворения використовувати величину = ар1, яка не зале-лшть в!д ефективност! виведенля РФП нирками та легко визна-

чаеться за формулоо

;fc.ieijSf (22)

1 An №

де А( - активн!сть РФП, захопленого i-м резоном системи кро-ьотзорення, А - активн!сть уведеного РФП, S - площа п1д кривою РХГ, зареестрованов над облаете серця або головного моз-ку, So - площа п!д криво» першого проходжения РФП, яка вид!-леяа э загально! рад!охрокограми.

У глав! 4 описано автоматкзовану систему рад!онуюпдно1 д1агностики "Квант", яка етсористовувалась при фушаЦаналь-них доел Жжениях онколог1чних хворих. Розглянуто конф!гура-u!d та мсжливост! система, дана характеристика алгоритм!в, як! лежать в основi прогр&много забезеечення, проанал!эозано

перспективи pooвитку АСРД.

АСРД "Квант" м1стить у codi ЕОМ типу IBM PC з процесс-ром Intel 80286 Сабо 80386), npticrpi« сполучення СПС) та 8 рад!ограф1чних канал!в реестрацП СРКР). ПС забезпечуз л!чбу 1мпуяьс1в, як! надходять з РКР, з часом одного в1дл1ку 0,3 с. Максимальна тривалхсть досл!джения - 62 хвилини. Система працюе у режим: розпод1лу часу, тобто одночасно з реестра-Ui€D даних поточного дося1дгеикя можлива обробка результат!в попереднього досл!дження ado уведення додатково! 1нформац11 про поточне досл1дкення.

ГГередбачаеться уведення даннх про патента Спр1звкще, 1м'я, по батьков1, стать, в!к та !н.) та деяких додаткових. даних (величина введено! активност1, час узяття" проби кров!, об'ем лроби та iH. 3.

У результат! роботя системи друкуеться п!дсумковий протокол, якиЯ м! стать текстов-/ та граф!чну !нформац!с. Тексто-ва !нформац1я вкочае дан1 про хворого, вид досл!даення, результат« розрахунку прокеневих навантажени на критачний орган та гонадя, список д!агиостично 1нформативних показжнаа, цо визначаються ? ix обшолешт знамениями. .

Програмне забезпечення АСРД "Квант" в основному написа-не на алгоритм!чн!й ков!С1. Програма, но керув роботов ПС, написана на асемблер!. Основне програмне забезпечення АСРД складаеться з трьох частик, як! зд!йснввть в!дпов!дно тая! функцП:

- уведення даяих на основ! д!алогу з ко^истувачем та вн-користаяня масиву даних, сформованого програкоп, до керуе роботов ПС;

- анал!э даних з обчисленяяы значень д!агностично !нфор-

ыативних показншав;

- створення Щдсумкового протоколу з результатами досл1д-жень.

У свою чергу, частика программ, яка виконуе ааал1з да-них з обчисленням дЛагностично 1нформатиьаюс показндаив, складаеться з керуючо! частини та п!дпрограы анализу швидких фаз кривих, зареестрованих над областями серця, легенЛв та головного мазку Срад1о'хард1ограка, радЮпульмонограма, рад!-оенцефалограма), та пов!льних фаз, зареестрованих кошшм з РКР (крива клЛренсу кров!, рад!онефрограыа та iH.

На основ! анализу перспектив розвитку систем« зроблено вкононок про те, що найбЛльш багатонад!йшш налряиоы розвитку техн!чаих засоб!в проведения динам!чних " радюнукл!дних дослигень е створення багатодетекторно! С багатокристалыю!) система, яка б поеднувала ыожшвост! гаша-камери та рад!о-графа.

У глав1 S наведено результата досл!дкення cyviemix функц!ональних зм!и орган!в та систем забезпечення гомеоста-зу в npoueci та гпспя л!куваиня хворих на' рак ишйки матки та рак ыолочно! залози i на основ! статистичного анализу цих smIk зроблено вксноьки про ыехашэми взаеыодП ф1з1алог1чних систем у процес! вм!ни Ь; функц!Я.

На початку главк дано загальну характеристику клШчно-i'O материалу, вихористаного для вивчення функцхональних эти.

Викориотаяо результата дослЛджень 124 ганок, хворих на рак шийки катки СП - III стадШ, як! одерхували поеднано-ироменеиа лп-^ьакпя. Сер«дн!й вис досШдхуваних скдав 46,8 рэк1в. Хворих обстекувам; до ючатку л!куьання та безпосе-редвьо Шсля закЬгаення курсу «рошагво! терапИ; IIS хворих

обстекеио такоз через 1-1,5 роки п 1 сля загерзеяня лпсування.

Доел!длено такох 103 жшеи, >:зорих ла рак молочко! эа-лоэи (III стадШ, як! одерхували комплексне лХкування. Середой Biit хверих склав 49,2 рок1в. Хвор! дослХда^ялись до початку передопераийно! променево! тералП та перед внпис-ков з клШки; 81 21Чку обстеяено такод через 1-1,5 роки пЛсля вклискл,

У хворих яа рал шяйки матки визначалися так! показники: интегральна ЕФХО нирок та ЕФХО коало! з нирок, 1нтегральний ЕК та ЕК кошп! з нирок, cepeniüft час транзиту РФП (t) у кохнЩ з шгрок, середина час перебуван.чя у opraHiöMi' нефро-трошюго ССЯ) та гепатотропк^го С€г) препаратХв, хвшшнний об'ем, серэд1пй час транзиту РФП у СКО (Сс), ОРИ, ЕФХО та'ЕК печ1нки, perioiiapul Су области таза) та ¡.нтегралыглй показники ФАСК Ск{ та 1с0 ,в1Дпов1дно).

З'ясовано, що безпосередньо теля лХкувалня рункидо-нальч! показники' змгясвться так: в1рог1дно змеишуоться значения штегрально! та роэд1льних ЕФХО нирок; э;шш Хнтег-ралъного ЕК та роэдьтьнях ЕК irapoit" невХрогХдн!, в1рогШо зростае Е у нирках; Biporiano зростае ХО; зменаення £с йлизько до варогХдного; нет в1рог1дяих зм1я £д; не заявлено в! pari днях. зм1п ОРП, змеяшеаяя Е МО печХякя иайжв в1рог!дяе: не знайг'зно BipcriÄmix зм!и ЕК печ1нки та ; Biporirao зяк-

яено 1с та к .

о

Через 1-1,5 рокя п!сля л1кування фупк«1ональн1 покаэ-яики з«Хотеться так: в1рог1дно зкеяшуються зкачеяня iirrer-рально! та роздХльних ЕФХО, Хятегралыюго .та роздХлъних ЕК яирок; в1рог1дяо зростае Ü у кирках; Ыропдно зрсстають та-кож КО та Cg; майге з!poriдне зростакня 0Р!Т; не виявлено Bi-

роПдних зшл Сс; в ¡рог 1 дно зменшен! ЕФХО та ЕК печ!нки; в1-рогаднс зростае Сг; Ырог1дно знихено ^; зниження к0 невх-рог!дне.

Одержан! результата ирипускають таку трактовку. Л1ку-вання, що проводиться, призводить до пог1ршення очиско! Функц11 кирок, що проявляаться у знижевн! ЕФХО як загально! так 1 розд!льних. Разом з тим, одразуж п!сля л!кування ц! зм!ни не дуже велик! ! орган!зм може коыпенсувати знихення ЕФХО пивиценням ХО, стабШзуючи ЕК та €„. Л!кування також призводить до пог1ршення вид1льно! функдН нирок, цо прояв-ляеться у в1ропдному зросталн! С в обох кирках. Враховуючи, що зменшеняя Со близьке до в!рог!дного при в!рог!дному эсНльшеши КО, мохна ввакати, що аменшення С зв'яэане саые 1з зб!пьшеиням ХО при майхе сталому або, можяиво, трохи зб!льшенноыу ОРП, хоч статистично це зб1льиення не доведене.

Мабуть як нроыеневий вплив, так 1 пов'язана з роэладом загиблих кл!тин !нтоксикаЩя орган1аиу призводять до ушкод-ження паренх!ш1 печ!нки, що виявлязться у зманшенн! П ЕФХО. Разом з тим, зростання ХО повнюто нёйтрал!зуе I, мабуть, нав!ть дещо перевищуе ьплмв змзншння ЕФХО печ1нки на величину II ЕК та на Ср.

Опромтення також знижуе величину к4, що призводить ! до змйш к0.

Через 1 - 1,5 роки. п!сля л!кування потиршення очисно! фунхцИ нирок у середньому прогресув. Однак ц! пог!ршепня спосгерхгались, у першу чергу, у тих хворих, у як их вих!дн1 значения ЕФХО були нижчими, та у тих, у кого безпосередньо июля л!куЕания спостер!гались виц! значения С у нирках. Осозкнво пом1тно це при а- ал!з! розд^лыш показшаив, тобто

при вивченн! окрегагл нирок. Б1льше того, у таких хворих зро-стання ХО вже но коыпенсуз знихення ЕФХО, внасл!док чого ЕК ¡стотно падав, со призводигь до в!рогшгого зниження ЕК для ус!е5 зибхрки. У цих хворих також в1рог!дно зростаз £н.

Попршення видхльно! функц,!1, яке виявлясться у зро-станн1 С у цирках, у 01льшост1 хворих також прогресуе, хоч у декого неэначно, а у декого - !стотно. У хворих з пойти»«! поручениями функцП нирок помхтно зростае 1 ОРП, но, мозот-во, е наол!дком змхни прсникност1 судин. Однах у ц!лому за Еибхркоп ц! змит не шзжна ввакатя досить вхрогхдшшя. За-аначгч! змхнн ОРП е, тбуть, так ох причклоо того, цо зм!яи €с у [Цй виб1рц! нев1рог1дн1.

Пог!ригення функцИ печ1нки також в1рогхдне, хоча вхро-Пдного розвитку цього гроцесу не спостер1гаеться.

Система кровотвореннл протягом зазначеного строку част-ково вхдновлсеться, ко виявляеться у статистичн1й нев!рогхд-постх знкження ¡со, однак к., як 1 ранхше, знижене вхрогхдно.

Наязнхсть залеяностей мхх змхнзми фу*кц!Й кояно! з ф1-зюлогхчних систем, ао вивчавться, та стансы хншах вивчаемях систем, вшгаву якнх на ц1 зы!нк моша оч1кувати, виявлялася за допомогов однофакторпого днсперс!йного анал1зу.

Результата статистичного анализу залежяостей функа1о-нальних змхн ф1зхолог!чяих систем в1д вих!даих стан1в при переход! з! стану 1 у стан 2 та з! стану 2 у стан 3 показано на рис. 2,а та 2,6 в!дпов!дно. Ка цих рисунках в!рог!дно !снулчх залежносгх показано безпеперервними лШяш, а близьк! до в1рог!дяих (0,1<р<0,05) - перернвистяни.

Встановлено, цо п1сля л!куваяня порушення ях очисно!, так ! вид1льно1 функц!й нирск розвиваиться, причому вепичияа

-30- -

1'их порушень. яка визначаеться, у першу чергу, саме вюс1дшш станом ьлоок, аалаажть такох в!д вих1двих станiв серцево-су-данно1 систеш та пачхпки. Залеашстъ qmih показникib функций нирок в!д гюказшк1В серцево-судинно! систеыи, мабуть, св1дчать про те, що серцевс-судянна система намагаеться ком-пеноувати поНршення очищения Kpoai ниркаыи, зб!лыауючи Х0, цо веде до збалыаення Сточн!ше - компенсацП 3uin) ЕК та зменшенн» Сс та Сц (для СЕ, певно, точн1ше говорит» про протад!» його зростанноЭ. йкцо вих!дне насантахення ССС близьке до максимального, то система, не мохе компенсувати попршення роботи нирок, не приэводать до пог1рвения умов 1х Функц1онувнкя та вШиваеться негативно на !нщих вахливик ф!з!ояог!чнмх системах. Залегя!сть величини зм1н функцП нирок ьЦ вих1дноГфункид1 печиши амушуе ввахати, що порушен-ня очищения кров1 як в1д нефротропних, так i в!д гепатотроп-них препарат! в усиладншть фуюоЦонування обох систем, вза-емио поглибливчи Sx порувення.

Знайдена заяехц!сть зшн Х0 в!д виххдних значень Х0 та Ес пов'язапа, мдбуть, з .тин, що л!сля. л!кування основного захворкзання эакояом1р»1стю е аростання Х0 та эшхення Сс для компенсацП попршеняя функцП нирок. Однак така компенсация ыожяиьа у тому випадку, якш,о для цього е резерва, тоб-то зшхшшй стан ССС не перенавантахений. В йиаюыу pasi Х0 та Cf зШнюйться мало i начинают*, эм!нюватись показники ефек'гненост1 очищения органхсму ниркаыи так!, як Сц та ЕК.

При переход i 2-»3 для печпши виявляеться Biporiaua за-леиисть swiii П очиоио! функцИ в!д biixirv.ovo стану само! пач!кки та зшпдяих знач&нь очясно! фун^цП нярок. Больше тоге- эалвтНсть В1Д о чист! функцН нирок. проявляется не

Схема вэаемовшшв1в функций орган1В та систем забеэпечевня гомеостазу, ио влвчахзться, при л1куванн! хворих на рак шайки матки

СЕРЦЕВО-СУДИННА 71| СИСТЕМА

—у

г»1

■

I

НИРКИ

ПЕЧ1НКА

СИСТЕМА КРОВОТВОРЕННЯ

а?

б)

Рис. г

сильки у показниках, як! характер^эують стан саые нирок, скйшкк у показнику , який в1добрахае ефектившсть робота нирок з точки зору потреб организму в целому. Ца п1дтвер-дхуе висловлену вице думку про те, до порушення очищения кров1 яков-небудь з цих систем негативно вплнвае на фуншЦо-нування 1нщо1 система, тобто зм1ни функц!й цих систем взаем-ш поглиблвсть одна одну.

У хворях на рак молочио! залоэи визначались так! показ-ники: ЕФХО та ЕК печ1нки, ЕФХО та ЕК нирок, та €и, ХО, ОРП, £е, ФВ правах та я!вих камер серця, середн18 час транзиту РФП у легенях СС^), Ь-вараметр та час досягнення максимуму СТпах) для рад1оенцефалограм, рег!онарн1 (у облает! трудно! кл1тини) та пгтегральний показяики ФАСК.

З'ясовано, цо на момент вилиски з кл!н1ки фуьшиональн! показники зщнювться так: в1рог1дно зменшуються ЕФХО та ЕК печ1нки, в1рог!дно зростае Ср; не вияьлено поматних змхн ХО; асЯльшеяия ОРП та £с нев1ропдн1; не знаЯдено в1рог1дних ,зм1я 4В правах та л!вих каыер серця СФВИ та ФВД Ыдповгдно);

зб1льшуеться шЯгсе в1рог!дно; варогЧдяе зб1льшеяня Ь та Т ; к. та к в1рог1дно энихен1; змши ЕФХО та ЕК нирок та

КАК I О

нев1рог!дн1.

Через 1-1,5 роки гисля виписки $ункц1ональн! показники зм1кюшъся так: в1рог1дяо эменшусться ЕФХО та ЕК печ!нки (причому 1стотн1в,е, кхх .безпосередньо п1сля виписки); в!ро-Пдно зростае €г; ХО знигеиий в1рог!дно; зб1лывеиня ОРП не-в1рог!дне; Ес в1рог¿дно аб1льшэне; ФВП в1рог!днс зменшене, ко знайдено в1рог!диих змш ФВЯ; Сд мропдно збхпьшене; зростання 7клх та Ь для головного моэку ырсячдяе; та ко в!рог1дко зкикеШ, ЕФХО та ЕК нирок в1ропдно анилин; С

в1рсг1дно эб1лыэеие.

Одержан! результата прмпускають тану трактовку Лдку-

вання, цо проводиться, пошкод*уе паренх!му печ1нки, виасл!-

док чого эменшуеться И ЕФХО. Звичайно х!рург1чне л1кування

супроводжуеться напруженням захисно-пристосовувальнии реан-

ц!й орган!зму, зокрема. п1двпш.еннян ХО. Протч у дакому ви-

падку проведен» л!кування ушкоджуе такозс н.1окард, знияувчя

його фунюЦональну здатн1сть, цо призводить до в1дсутност1

пон1тних зм!н ХО. Toi.fy ефективний кровоток печ1нки СЕК =

= ЕФХО-ХО) поводить cede так, як i ЕФХО, тобто вхрогхдво

эменшуеться. Оск!лыш зростання ОРП та f нев!рог1дне, при

в1роПдно знихенях ЕК та ЕФМО печ!нки, В1рог1дно зрестав

Зм1ни ФВ та ФВ , якао вони пов'яэан1 з! зм!ноп об'ему кап л

мер, потребуоть часу i, зразум!ло, за термш перебування патента у клШц! Ictotho не зм1нсються. Виявген! зм!ни HSBiporifliii, але, враховувчи, цо вопи блнэьк! до вхрогАдних та очикуван! (внаслхдок пошкодгупчо! д11 променево! терап!! на леген15, можна лрипустити, ао подалъил досл1дгения, ма-буть, доведуть ix В1роПдн1сть. Зм1йй b та Тпах при в1дс>т-HocTi BiporiflHHx 3MiH ХО трактувати складнее. Не мавчи иох-ливост! гаЦнити сама мозковий кровоток СШ, ми не можемо сказати, з чим саме пов'язан! зм!нм, ао спостерХгаються: з! зменшенням МК чи зб1льшеяням об'ему розпод1лу препарату у головному мозку. Бнаслхдок можливост! часткоеого поруиеняя проникност1 гемато-енцефалiмного бар'еру в результат! проведении променево! терапх! га xiMioTepanll друга причина ада -еться Яков1рн1шор. Знихення ki га kQ, яке вхдбувавться лхд д!ео як променево!, так i xiMioTepanll з зрозум!лиы та оч!-куваним. Л1кування, ио проводиться, мае справляти яегатнвяиД

вилив иг нирки як баэпосередньо, так I через взаейКцЦв з хн-щиыи системами органхзму. Разом з тим, строк мхж першим та другим обстеженнями, мабуть, яедоетатнхй для появи вхрог1д-них змхн.

Результата, одержан! через 1 - 1,3 роки п1сля выписки, свхдчать про прогрэс негативных ам1н. Курси х1шотерап11, що проводиться, посилссть ураження пвч1нки. йнижепня ХО е вии-ьс..» загалыюго пог1рщення стану ССС. Неэважаьчи на втрату ваги багатьма хвори®!, ОРП не зм1нветься, а можлиао, пав1ть дето зростае. Це приз водить до улоШяьношш транспорту РФП а кров'в як у СКО в Щяоггу . Свнявляеться у зб1льшешц £0), так х ь окремкх органах Сзб1иьшення Св, Т^ та Ь-пара&етра для головного ыозкуЭ. Требл в1дзначита, то эыхки Тюак для головного мозку б1льш виракон1, й1в вахни Ь- параметра, щ,о коша пояснсги тим, ш,о Ь вйявяяз погхрщаяня показыМв кровотоку сама головного ыозку, а, Тюах - також 1ншис частик система крсвоогнгу. Вхрог1ди0 зманаеная Са св!дчить такоа про пог1р-.шення транспорту РФП з кров'га у лвгегт. Цз, в свой чергу, вязначае сЯльш иайантажениа на правка шлуночок сердя 1, можливо, празводить до вб1дьшеиня його об'ему, що е найШо-в1рн1шш пояснениям анайдекого зыаныання ФБ правах камер серця. Продовженкя яШотерапИ перешходаае в1дновл(знйа система кроЕотеоракиз, вцасл1док чого к^ та к0, як 1 ран1ше, э1рог1дно зшш>к1. Еяпйи я1куь&шя на нирки у оукуяност! о ыогагньниш) ефектаьш, обумовленимм пог1ршенням робота 1ншлх скстс-м органхзму, празводить також до Ырог1дкого зниження очисно! функц11 нирок.

Наяви1сть эалежностей м!ж зм!нами функцхй когшо! з фх-«юлоп ч«шх систем, ®о • мивчаотъся, 1а станом 1нших систем,

впляву яких на ui эм!ни можиа счгкузати, аиявлялася за допо-ногою однофактсрного дисперсШного аналхзу.

Результата статистичного анал1зу эалежиостей фушаЦо-иалышх su in ф1зюлог1чних систем в1д екх.1дних стан i в при переходах з1 стану 1 у стан 2 та з.1 стану 2 у стан 3 показано на рис. 3,а та 3,(5 вхдлозШю.

Виявяеяо, ад при переход! 1»2 спостер1гаеться В1рог1дна залеан1сть зм1я функц!Я печ1нки в!д вия1дких стан1в cîmoï печ1нки, серцево-судиино! систем» та нирок. При цьому яаЯне-сприятляв!шнда е стан з лочаткозо аяихеков ЕФХО печЧкки; стая серцеЕО-судшпга! система з! знижеиин КО, тдвищенимл Сс та лишим! часовими характеристиками рег1онарних крсЕоток1в _ (Сл, b, Тпвк), тобто стан, у яксму CGC вже не «оке у достатки» Mipi кочленсувати попршення ройоти opraHiB, до эдИ?снв-вть очисяу функц1с; стан з> з<3£лшзким Са, тобто стан, у якому не забезпэчуеться у достатн!й «ip: очкиення срган1зму в!д речовин, ян1 вивозяться ниркашь В1дзкачико, ао результата, одержан! для характеристики само! печатей (ЕФХО) та ефективност! ïï робота з точки зору потреб организму у uino-му ССГ), на кьому ет-ani з1др1знявтъ'ся, прямому зм>ня-£г Bi-роНдко залегать т!льки в1д;початкового стану печгккя.

На етатп, до розглядаеться, в1рог!дно проявляться за-леяност! 3Mîh покаэншив серцево-судинно! система в!д вкх!д--ного стану uisï систем», та ефективност! впконанкя печ1н^ов свое! очисно! функдП. Моадиво icuye Сблизька до в1ропдко1) залеет1сть цих зиан також в!д ефехтивност! очицекня kcceî нирками. Пом1тне зненшення ХО на розглядуваному етап1 у хворях з початково энияеним та п^двааеним ХО, мабуть, свзд-четь про те, но у цих хвори* ССС спочатку знаходилась у на-

Схеыа взаеыовшшв!в функций органов та систем забезпечення гомеостазу. то вивчавться, при я!куванн1 хворих на рак «олочно! залоаи

СЕРШВ0-СУДШ1А СИСТЕМА

ПЕЧ1НКА

СИСТЕМА КРОВОТВОРЕННЯ

а)

НИРКИ

Ь:

□

ПЕЧ1НКА

_ м)

СЕРШВО-СУДЙННА

Г * СИСТЕМА

и -

НИРКИ

'.....> СИСТЕМА КРОВОТВОРЕННЯ

Г

<5)

Рис. 3

пруженому стан! та не мала резерв!» для к.омпенсацЦ негативного впливу прсненевого лдкувакня на м!окард. Заяегност! м1ж эм!наш1 при лпсувашп та вих!днимм значениями для показник!в центрально! та регионарно! гемодинамики св1дчать, мабуть. про те, то ц! показники впявляють pi3Hi боки одного а того ж процесу - пронесу транспорту кров! в ССС - !, отзга. зм1 Спеться пхд вплйбом однакових причин, бувши т1сно пов'Яза.ч! м!к собою.

Виявлено такох в!рог!дну зале»исгь зм1н показттв очисно! функц!! нирок В1Д ïx вих!дного стану та в!д показни-ка ефективност! очищения кров! nsMii'KOB. Останн!й результат знов П1дтверджуе припущекня про те, но псг!ршення очисних функций иирок та печ1нки взаемно поглиблсють одне одного, тобто пог1ршення умов функц!онування одного з Щ1Х органов, пов'язане 3i зниженням очисно! функц!! !ншого, призводить до б1льш пометного пог!ршення його функцu у npoueci л1кугакня, що, у свои чергу, п!дсилюе ушкодгення irnaoro органа. Залея-н1сть зч!н показникхв очисно! функц!! нирок в!д стану серце-во-судинно! систему нев1рог1дна Схоч'для показника CR блк?ь-ка до Biporiflnoï) Якщо усе s таки ця залегзисть !снуе, П мокна трактувати як неспрокогтсть ССС компенсувати norip-шення очищения xposi няркамн при лочатково налрухеиому стан! ц!е! система.

Зтйдену достозарну заяежн!сть показник!в ФАСК в!д эд-х!дних значень показкшав фушаШ нирок та печ!нки мохна пояснит тим, що променеве л!кування, до проводиться, та, особливо, xiMioTepanifl дужче пошкоджують систему кровотворенкя в умовах, коли очищения kpobî в!д токсичних речогин noripiss-но.

При переход! з! стану 2 у стан 3 залежностх зкпн функ-щй ф1з1олог1чинх систем вхд вих1дних значень показншав фушшй цих систем схож! як за характером, так 1 за причинами.

У глав! 6 оЗговорюшъся питания розройки методики про-гнозування функц1ональних змхн ф1з!ояог1чних систем у проде-о1 та п1сяя л1кування онколог!чних хворнх.

0ск1лькк при раку' доШки матки виникнення нирковоХ недо-статяостй становить безпосередцю загрозу для да.ття пациента, а сы1ни функций хнших орган1в та систем при поеднанс-прома-не&ому л1кува1Ш1 у б1иьшосп влпадкхв впливають тАльки на "як1сть" хиття, то критичиим органом сл!д вважати нирки, критичною фушицею - Хя очнсну фушшдю. Тому як прогнозовану величину Сзм1ш£у-в1дгук) треба вибрати показнис очпоно! ФункцН нирок. Найадекватнгше характеризуй очисну функцхю НИрск Е-.-Х0 нирок. 0ск1льки литех-ральна ЕФХО складаеться з роэд)льяих ЕФХО коыюх а нирок, а роздхяыи ЕФХО при л1ку~ ва№11, та теля нього змпшються эиачяои м!ров кезалеюю, то прогнозувати треба сама роздхлыи показники кожнох з нирок 1 тхльхи Шсля цього оц1нювати кнщеве значения 1нтегральцо1 ЕФХО. Враховуючи, щ,о кхниеш значения функЩоналышх показ-ник1в, у першу чергу, визначапться початковим значениями, а ефэнти фуккцаоналышх взаеыодхй у <5]льшИ5 >пр1 визначають величину зи1ни функц!й, то як безпосередкьо прогнозовану величину у виаадку раку шийкн матки обрако р1.зиицв м!к початков им С до лхкуаання) та кИщевим (через 1,5 роки п1сля л1ку-ван.чя) значениями розд:льно1 ЕФХО,

Для йибору функтонаяьних показник1в, то використовуЕЭ-'пшуться для прогнозу, то«5тс предикторяях змхняих, як 1 ыапть

ф!гурувати у прогностичному р!внянн1 С а лгоритм!}, використа--но результата двофзкторного дисперс1йного анаяхзу залежноег! зм1н розв!льнкх ЕФХО В1Д ix початкових значень та а!д початкових значень частини фушсц1ональних показник!в, ш визнача-ллся.

Результата дясперсШого анал!зу показують, цо змпта-вгдгук залежить в1д початкових значень ЕФХО нирки, яка вив-чаеться, СЕФХО^ та друго! нирки (ЕФХОг), середн!х час!в транзиту РФП у них нярках СС( та , сэрэдн1х час!в перебу-вання в органом! нефротропиого та гепатотропного препара-TiB, ¿нтегралького ЕК нирок тл хвилинпого об'ему. Кр!м того, виявлено залежн1сть в!дгуку вхд взаэмодП початкового зка-чення ЕФХО нирки, що вивчаеться, з початховиии значениям середн!х час in транзиту РФП у когн!й з нирок.

На основ! анал1зу механ1зм1в виявлених залекя?отей як предиктора! aaiHHi запропоновано ЕФХ0;, ЕФХ0а, , € , £я, С та ХО, причому вказано на необх!дн!сть врахування у прогностичному ршьтан! взаемодП ЕФХ01 з С " та Ег- Обговорено характер функцхональних вираз1в для 'де?чих предикторних

3MÎHHHX.

. При Л1куванн! :г^орих на рак молочко! залоги з1дбуваоть-ся noMirHi функи,!снальн! зм1 mt р!зшнг ф!з1олог1чних систем, хоча з^ичайно m зм1ни не досягають р!вня, иебезпечного для життя пац!ента.

При розробц! методичних основ прогкозування функц!о-нальних 3MiH при комплексному л!куванн! хворих на paie молоч-но! залози як об'ект вивчення обрано гепатобШарну систему печ!нки, ссмльки як розпад пухпини п!сля промекево! тера-niî, так i xiMiorepanifl, но проводиться, утворветь найдужчкй

негативний вплив сама иа печхнку. Кр!и того, у аначного числа хворих не до лхкування виявляються прикован! гепатопатП.

ТЬиу вир!шено розглядати печ!нку «к "критичний" орган, а функц 1ю II гепатобШарно! системи вважати "критичною" фуюиЦев.

Показником, то найадекватнхие в!дображуе функц!ональний стан гепатобШарнох система печ!нки,, е ЕФХО печ!нки. яку дал! називатимсио просто ЕФХО. 0ск1лькя к1нцев! (п!сля л!ку-вання) значения цього показника !стотно залежать в!д почат-кових (до лхкування), як зыхнну-вигук обрано зы!ну ЕФХО у процесх л1кування. При цьому виникае питания, як! функц1о~ нальн! зм!ни иайдетильнше прогнозувати: амШ при переход! .з! стану 1 у стан 2, з1 стану 2 у стан 3 чи з1 стану 1 у стан 3. Браховупчи, но фунюионалън! нарушения розвиваються посгупоро, причоыу проведения ххыхотерапП пйг!ршуе стан гепатобШарнох системи хворих, найб1льш небахан! ситуацН спостер!гаоться у стан1 3 ! сане хх треба прогнозувати. Зро-зуы!ло, точтсть прогнозу вища, якщо як предикторн! зиши еикористовувати показники, визначеи! у стан! 2. Проте най-б1пш масованого уикоджуючого впливу сйсхешь то вивчаються, зазнають у период переходу з! стану I у стаи 2. Тому, якщо «это» прогнозу е вкзначення характеру корнгувче! торанИ, '¡о при нзсприятливих прогнозах П сл1д почмнати в*з в ней пор!-од, тобто прогноз треба проводит» до початку л1куваннй, 1 базуватися вхн повинен на значения* фунШонашт покаанл-к!в, як! визначено у стаиI I, Виходячн а цього, ооновну ува-гу треба лршцлити прогнсьуешшю аы1н при переход! 1*3, а як прогаозовану зн!нну вибрзти р1аиим м1* початкойим (до ;Шсу-вання) та кхниеви/ Счереэ 1,9 роки гаоля випиокиЗ значениями

ЕФХО.

Для вибору предикторних омтшх, як 1 у випадку раку шийки матки, вчкористсауаалноь результата двофакторного дисперсного а1!ал1зу залеаюсП в1дгуку в!д початкового значения ЕФЖ) та початкових оначень ряду функцюналышх показ-нчкхв,

Проведений дисперспйниЯ анал!з показав на явность в!ро-

г1дяого впливу на в1дгук почагкового значения ЕФХО, початко-

вих эначекь €, £ , С. та С„ та вэаемод!! м1я початковими г с л я

значениям ЕФХО та С^.

Таким чином, п!доуюш статисткчнс! обробки результат!в зослхджекь дозвсляють рекомендувати використовувати як пре-дикторн! эм).нн1 у прогностичному р1внянн! для зм!н ЕФХО пе-чхнкй так! псказники, як вих!дн! значения ЕФХО, середн!х час!в перебування в орган1зм1 гепатотропного та нефротропно-го препарат!в та середшх часхв транзиту РФП у систем! кро-зооб1гу та у легбнях,

БИСН08КИ" •

1. 3 анал!эу загально! схеми прогноэування ом!н фунгадй орган!в та систем забезпечэяня гомеостазу у онколог1чтгах хворчх випливав необх1Дн!сть сум!сних функц!оналышх досл!д-жень онколсг1чних хв'орих у трьох станах С при кадходжеии! до клШкя, перед випискою э ктШкн та чераз I - 1,5 роки п!с-ля випискиЭ. то ястребуе пхдвииення ефехтивнсет! метол 1 в функциональна! рад1стукл!дно! д!агностики.

2. Роэробта ймоэ!рн!снл математичн! модел1 процео!» транспорту та накопления препарат1в у систем! кровооб1гу, викигьних органах та систем! крсвотхоргння дооюляггь зраху

вати випадковий характер цих процесхв та виявити зв'язки т& д1агносткчао 11фр«атвышки характеристиками орган ¿а та систем, цо вивчавтьоя, та величинами, як! практично вишачають-ся при радЮнуйИдних фуншЦоналышх досл!джешш, та ота-иовлять основу для розробки нових та удосконаленш траднцШ-«цх ыетодик функционально! диагностики.

3. Суи1сл1 фупкц1ональй1 дссл!дшшл сорцево-судинно! система» пирох, печПжи та оастоьш кровотвороцпя на основ! розробл&аого комплексу иатодшс фуикц1онально! рад!онукл1дно! диагностики дозвояявть вивчнти аи1ва функц1й цих орган!в та систем 1з урахуеаниям 1х взаемозв'язку та ьзаеиовгшшв.

4. Автоаатпзоа&на система рздюиукл1дио1 д!агностшш, .реал!зувчн методики фуикц!онально! д!агностикн, як! вмшша-ють з розроблених изтеимичних моделей, забезпочуо об'ектив-Ну 011, ИРУ СТУНОНЛ Та характеру су«1онях фушсцюпалышх зм!н дих орган!в та систем.

5. Зшии функиДоналышх показшптв вивчаемих орган!в та систем забээпечешя гоыеостазу хворих на рак шийки матки в процес! лйсувания мало,запекать в!д В1шдних стан!в диших систем,, точнгше,. взавмозв'язк'и слостер!гаються тхльки мхк серцево-судиннов систе.чо» та кирхами, а п!сля л!кування - на протяз! 1-1,5 рол!в п!сля валиски - для з!лн функц!й коа-но! з вивчаемих систем ваявляпться в!рог!дн1 залехност! в!д вих^дних стан1в !нших скстеы,

6. При лдкуванн! раку шайки мат^и взавмовпливи фушиЦо-нальнкх зм!к нирок та печшш проявляться в тому, ш,о ани-хекня функди одного з цих органов попршуе умови функшону-вання 1Н1!)ого та п!дсияюе ушкодхурчу д!ю я1кувашш на нього, 'тобто погдршеивя функтй ЬМрок та печднки взаемно посилюють

одне одного. При цьому в!дбуваеться компенсаторна напруяення серцево-суданно! системи, ступ!нь та ефективн1сть якого ааг лежать в1д вих!дних функиЮнаяьних резерв1в ц!е! системи..

7. На першому этап! л1кування хворих на ранг молочно! залози - у клШц! - зм!ни функд1й ус1х систем, що вивчають-ся, окр!м пирок в1рог1дно залегать вхд вих1дного стану 1нйшх систем, а на другому етап! - протягом 1 -.1,3.роки п!сля ви-писки - для вс!х систем, що вивчаються, виявляеться в1рог!д-на залезш!сть зм!н !х фушиЦЙ в1д виххдних'стан!в !нших систем.

8. При л1кувавн1 раку молочно! залози взаем'овпливи фу!!Кц1ональних зм1н тфок та печ!пки маоть той же характер, що ! при раку шийки матки,. 1 в1др1знявться тин, що головну роль вШграють поруиення §ункц!й не ннрок, а пеЧ!нки, Ушко-джувча д1я променево! терапП на серцево-судинну систему пе-реикоджае компенсацН пог1ршзння очищения орган'1зиу за раху-нок напруження функц!онування ц1е! системи, а при II почат-ково напруженому стан! призводить до пом!тного • погхршення гемодинам!чних показникХв.

9. При раку шийки матки як прогаозовану величину сл1д ■вибрати зм1ну ефективно! фракаII хвилинного об'ему охреда! нирки, а як показники, яеобх1днл для прогнозу, 'викорястову-вати вих!дн! значения ЕФХО обох пирок, середн1х часхв транзиту раа1о$армпрепарат1в в обох нирках, хвилинного об'ему та середн!х час!в перебування в орган 1з'м! нефротропного та ге-патотропного препарат!в.

10. При раку молочно! -залози як прогйозовану величину сл!д вибрата зм!ну ефективно! <$ракци хвилинного об'ему пе-ч!нки, а як покаэняки, необх!дн! для прогнозу, вихористову-

вати б их i днi значения ЕФХО печ!кки, середн1х час!ь шребу-ваиня в органгзм! гепатотропного та нефротрогшого препаратов, середнix час1в транзиту РФП у систем; кроьообхгу та у легенях.

Основн! положения яаоертааЦ оиу диковат у таких пра-

цях:

1. Пилщеадо Н. И., Киш-авко В. Г., Крутиков И. Л. К вопросу об опредешш! раздельного клиренса почек радионуклидами *етодамя//^д. радиол. - 1990 - Н2. 0,83'S?,

2. Выдешвде Шгада паренхимы В радгрйыыу и оценка очи-статэльной фушшв почек/Яахадт В, И. и др./'Мзд. радиол, -

1090. - к - а,

3. Кшгавко В.Г. Определение фракции выброса каывр сердив радионуклидными методами на основе вероятностной модели транспорта РФП в сердце/уКибернетика и выч. техника, -199}. -Вьга. 90. - С. 78-81.

4. Книгавко В.Г. , Васильев Л. Я,, Нестеров В.Г., Иидапен-ко И. И. Теоретические основы количественной оценки рогисяар-нсй функциональной активности систем« кроветворения по результатам радионуклидикх исследоваиМ//Теидтологкя и переливание крови. - 1991. - Вии. аз - с. 20-27.

5. Радюкукл1дне тестуьання функционального стану imiHxa та иирок у хворих на рак леген1в/Шстеро£ 8. Г. ia 1н. /-'Укр. ра-дюл. «урн. - 1993. - Н 1, - С. 55-58.

6. Застссуваиия перетьореная Лапласа при аяал1з1 результат!в рад10нукп1дних дос«1дгень вид!льних органдв/К^щ-авко Б. Г. та in.//Укр рад1оя. жури. - 1993. - « 2. - С. 113-315.

7. Юш-лвко В.Г., Пияиптако М. 3. Теоретичн! осйови обчисяен-

ня ф1з1олог1чних показник1в функцМ деякнх систем в рад1о-нукл!дн1й д1агностиц1//Укр. рад1'ол. журн. - 1993. - N 3. С. 193-167.

8. Книгавко В.Г. Теоретнчн! основи оц!нки показник!в транспорту ел1м1нованих рад1офармпрепарат1в у систем! кровооб!гу за рад1окард1ограмов та кривов кл!ренсу кров!//Укр. рад!ол.. журн. - 1993. - N 3. -С. 198-200.

9. Книгавко В. Г. HoBi формула оц!нкй д1агностично 1нформа-тивнях показнин!в за рад!охроногратами при р!знлх способах' уведеняя ел1м!нованих рад!офарш1репарат1е//Укр. рад1ол. журн. - 1993.-N4. - С. 277-278.10. А. о. 1379737, СССР, Ш4 G 01 М 33/43, Способ диагностика пкелоне|рита/В. И. ¡Наповал и. др.//Открытия. Изобрет. - 1988,-N9.-С. 52.

11. A.c. 1544374-; СССР, Ш14 А 61 В 6/00. Способ определения коллатерального шунтирования при портальной гипертеизии/ И. Н. Сорокин, В. Г. Нестоеров, 8. Г. 1Снигавко//0ткрытия. Изобрет. -1990. - N 7 - С. 41-42.

12. А. о. 1671209, СССР, ШТ1 А 61 В 6/00. Спосрб определения фракции выброса правых какэр сердца/В. Г. Нестеров а др'.//Открытия. Изобрет. - 1991. - !Г 31. - С. 17.

13. A.c. 1673054, СССР. МКИ4 А 61 В 6/00. Способ определения очистительной функции выделительных органов/Н. И. Шшипвнко,

B. Г. Книгавко, В. Н. Лесовой//Открытля. Йзобрет. - 1991. - N 32/-

C. 21. • ' > ;

14. A.c. 1718815, СССР, .МКИ*. Способ определения параметров центральной гемодкнамикн/Н. И. Пилипенко и' др. //Открытия. Изобрет. - 1992. - К 10. - С. 32.

15. Використання рад1онукл1днях методов д! агностики для вя-

явлання та прогкозувшшя фуакцП еерцево-судшшо! система, печ1шш i нирок у процес! зйшопроыеяевого л!кування онколо-г1чних явормх; Штод. рекомендации Укладач!: И, I. Пилишнко та 1н. - Харк1в: ХОПП, 1S93. - 32 о.

16, Новый алгоритм деконволодионвого екалнэа/Книгавко В. Г. и др. - Дет. во ЕНШЯ, N 18Ш1, 1330. - 4 с. 1?, Киигавко В. Г., Пздкпенко Н, И., Нестеров В. Г. Методические аспекты определенна обьзноа распределения радиофармпре-паратоа. Деп. в НПО "Соткединформ", К Л 21103, 1091. - 3 с.

18. Ккигавко В. Г., Пилиленко Н.И. Математическое моделирование процессов формирования радногепатограммн с цель» определения диагноотичгскк икфораатквкьк показатеяей/'/Теа. докл. VIII сьсода радиологов а рэцтгецологоь УССР. - Киев, 198Э, -С. £83.

19. Шлипенко Н. И., Книгавхо В. Г., Кругликов ПЛ., Лесо-вой В.И. Современнее подходу к ^уцкцкональньш радконуклндньш исследованиям пачек, выгекашда из вероятностных моделей транспорта нефротропных радюфзрипрэпаратов/Лоз. докл. VIII сзьеэда радиологов и рентгенологов УССР. - Киев, 1S89, - С. 284.

20. Л&совой В.К.5 Марчакко В.А., Книгаько В.1\ Вооиоглости автоматизированного анализа транспорта радиофарщзшгаратов в оценке суммарных и раздельных функций яочгк//Тео. докл. VIII Всесошн. конф. по фгаиологки коанй-содавого оймг&а. - Харьков, 1989. - С. 109.

21. Комплекс радионуклиды ьгх тестов количгспшной оценки состояния сердечно-сосудистой сввтемьг и ваделптьлыш органов у онкологических Ьольных/Пилапенко Н.И. и др./Лиа. докл. •VШ съезда онкологов УССР. - Киев, 1990. - С. 142-143.

22. Книгавко 0.Г., Пилапенко Н. И., Нестеров В.Г. Католические аспекты повышения эффективности функциональной радкону-кладной диагнсстики//Тез. докл. XIII Всессвэн. съезда' рентгенологов и радиологов//Мед. радиол. - 1990. - N 8. - С, 31.

23, Ииф. письмо/ Харькове«., мед. инст. - Харьков, 1S37. -Комплексная оценка функционального и структурного состояния выделительных органов на основе количественного анализа результатов лучевых исследований с понощьо ЭРМ/ Пост. В.Н.Ле-совой и др. - 3 с.

АННОТАЦИЯ

Юшгавко В, Г. Диагностика и прогнозирования совместных изменений функций физиологических систем обеспечения гомэостаза при лечении онкологических больных на основе математического моделирования изучаем процессов.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 05.13.09 - управление в биологических и медицинских системах (включая применение вычислительной техники), Институт кибернетики inj, В. М. Глушкоы HAH Украины, Киев, 1994.

Защищается 21 научная работа и S авторских свидетельств, которые содержат теоретические исследования по диагностике и прогнозирование изменений функций физиологических систем при лечении онкологических больных, а также результаты экспериментальных исследований. Установлено, что разработанные диагностические методики обеспеч^вавт объективную оценку изменений функций физиологических.систем при лечэнйн онкологических больных; прогнозирование изменений функций "критических" систем требует оценки исходных значений функциональных

.показателей сердечно-сосудистой системы, печени и почек. Осуществлено внедрение в клинике разработанных методик.

Knigavko V.G. ¡Diagnosis and prognosis of combined changes functions of hoaeostasis maintenance• physiological systems at treatment of ^oncological patients based on. mathematical modelling of the investigated processes. Dissertation (manuscript) to receive a degree of Doctor of Biological Sciences on speciality 03.13.09 - control in biological—and tredical systems С including application of computer facilities), Institute of Cybernetics named

' V.K. Glushkov, national Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1994.

21 scientific' papers and 5 authors certificates are defended, they contain theoretical investigations ' on diagnosis and prognosis of changes of functions of homeostasis maintenance physiological systems at treatment of oncological patients as well as the results of experimental studies, the developed diagnostic \techniqes have been determined' to provide objective evaluation of fysiologlcal systems functions changes at treatment of oncological patients. Prognosis of "critical" systems functions changes requires evaluation of primary functional parameters of cardiovascular system, liver and kidneys. The developed techniques were introduced into clinical practice.

Клвчов! слова;

диагностика, прогнозувашш, функц1ональв1 зшни, ф!з1алйг1ч-jU сист&ши онколог)я.