автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.05, диссертация на тему:Теорiя та практика створення методiв та засобiв електромагнiтноi сумiсностi пристроiв перетворення форми iнформацii

Академия наук УкраТни 1нстйтут К1бернетини iMeni В. М.Тлушкова

На правах рукопису

ФАБРИЧЕВ Вячеслав Анатолиевич

УДК 681.335.2

ТЕОР1Я ТА ПРАКТИКА СТВОРЕННЯ МЕТОД1В ТА ЗАСОБ1В EJIEKTPOMArHITHOÏ СУМ1СНОСТ1 ПРИСТРОТВ ПЕРЕТВОРЕННЯ ФОРМИ 1НФОРМАЦИ

05.13.05 — елементи та пристроУ обчислювальноУ техники та систем керування

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступени доктора техшчних наук

Кигв 1994

Дксертацдею е рукогшс..

Роботу виконано в 1нституп кибернетики 1меш В. М. Глуш-кова АН УкраТнн.

ОфМйт опонентн: доктор техшчних наук, професор ЛУЧУК А. М„

доктор техшчних наук, професор ДОДОНОВ О. Г.,

доктор техшчних наук, професор ГУБАР В. I.

Пров1дна установа: Виробннче об'еднання ¡меш С. П. Коро-

льова.

Захист вщбудеться М&р>ШС) 199^/р 0 . ^ ~~

годин! на зааданш спешал^зованоТ вченоТ ради Д 016.45.02 при 1нститут1 юбернетики ¡мен! В. М. Глушкова АН Украиш за адресою:

252207 Кшв 207, проспект Академика Глушкова, 40.

3 дисертащею можна ознайомитнся в науково-техшчпому арх1в1 шституту.

— // ^ Автереферат розкланнй «—:—»

(реЬрОМ ,99 I/р

Учений секретар •спещал!зовано! вчено! ради

Гуменюк-Скчевський В. I.

1. ЗЛШША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть проблс.ш. Комплексна автоматизация галузей народного господарства вииагас створешш та впровадження гнучких авто-матизованих виробництв, промислових роботхв, автоматизованого гятег-ротного обладнання збору та обробки даних, контролю, керування, 1нтеграц1я технолог 1чного ггромислового обладнання з автоматизова-ними системами проектування, виготовлеяня, ор1ентац!1' дозволяс суттево зменшити чао створення виробхв. Так! можливост1 з'являються при розробц1 та реалхзацн ряду ушфпсованих магхстрально-модуль- их (.икроггроцесорних засобхв багатор1внево1 арх1тектури.

При створенн1 маг1стрально-модульних мхкроггроцесорних систем виникае гостра ,необх1днхсть виршення проблем електромапптно! сумхсность Електромагн1тна сум1сн1сть - адекватна та прогнозована зд1бН1сть чи властив!сть засоб1в обчислювально'1 техн1ки забезпечу-вати гтараметричну та фунщ1ональну працездатн1сть, безпеку та' як1сть э^сплуатаци, здоров*я обслуговуючого персоналу чи спокивача, охоро-ну навколип!нього середовища в умовах наявност1 та виконанпя природ-них та створюваних джерел завад, IX дп, впливу, прогоишенкя та' перешкодоподавлення. Невикопання вимог до електромапитно!" сум1снос-т1 веде до появи завад, цо е одн1сю причин порутвення безпечно'{ ексшгуатацп обладнання, зшження тех!пчних характеристик, появи 360'1'в, вшгов. За цих обставин вимлги до електрсмагн1тно'1 сум!снос-Т1 в!днесен1 до сферк обов'язквих.

Об'скти автоматизацп вияапяються джерелом завад, та вшгаза-ють на еФективя1сть працелдатност1 засоб!в обчислювально!" технпси, псреважно нижнього р1шя керування, контролю, включаючи спец1ал1зо-ве;т1 пристро!', виконугт функцп ангшого-цхфрового та цифроанаяого-всго перетворення, обчислввальтп, 1гроцесорн1 та функци стикан!:я в склад! перетворювача фория ^формац^ /1ТФ1/.

Шдвишгчя вимог до техн1чнлх та метролозлчних характеристик вимагас гтукатп нов! методи тп засоби яабозпечення необхШюго ступени пррошкодозахигенност! та переикодоот.п;кост1, Ух опт:1.м1зац1? та уиЦЛкад!?, розробки тоуличтех та програмжх засоб!в для г.осл1д- ' хоння та нрогнозуванпя завадостхккост! засоб1в об'гаолюва.яьчоТ техн 1 кп.Допд 1лкения повел пггл створквашас зристрогв, як! зчаходяться и1д впливом завад, дозвпляс т;;чшти осоО.":7Еостх гтоводхнки та передба-чити сггасоби борот:бп я шпк. И '.пру того, як розробга пркстроТв

проходить стад!Y в1д п"оектування до icroiTiu i виробництва, набхр доступпих рсзробнику способов боротьби з завалами i ефективн!сть ïx ъккористання знижуеться, Вес це призводить до необххдност! застосу-вання системного, комплексного г!дходу до вирхшеиня проблеми електро-магнтюх cyMlcHOOTi.

Мета та яадачх досл1дяень. Метою дослхджень та розробок дисер-тац!йно'1 роботи е теоретичне обгрунтування, аналхз.експериментальне досл1дження та створенкя метод1в та засобхв електромагн1тно"1" сум!Ь-hoctî П01 - елементхв та npncTpoïB обчисливально'1' Texiiirai та систем керування. Поставлена мета потребуе комплексного шдходу до виршен-ня багатьох задач, з котрих у po6oTi поставлен!, та виршуються слх-дуюч!:

- теоретичне обгрунтування створекня нових методов перешкодо-стхйкого аналого-цифрового перетворення, оптим1зацхя ïx по вимозх оп!вв!дношення сигиал-завада;

- теоретично обгрунтування, структурна та схемотеххйчна реалД-зац!я схем нормал1заШ сигнал]в перешкодозахищених ЛЦГГ, методхв ïx побудови, iHBapiaiiTHKx до спектрального складу завад i сигналу;

- в!рог!дно~статистичний аналхз та дослхдаення характеристик завад на об'ектах автсматизац1х;

- роэробка та досл1днення нових засобхв обчислювальноУ технхки для peajiisauiï метод1в вхрогхдкого аналхзу, технхчноУ д!агностики;

- розробка та досл1дження елемент1в та вузл1в ПФ1, обчислюваль-hoï технхки з п!двищеною перешкодозахишистю, в!дпов1дно до вимог електромагн!тно! сум!сност!;

Наукоза новизна. Мета, поставлена в робот1, досягаеться шляхом:

- розвптку Teopiï кульових схем чотириполвсник!в стосовно до дере'чкодояахищеност! перетворювачхв форми 1НформацхУ;

- синтезу перешкодостхйких метод1в аналого-цифрового перетворен-ня ¡¡¡ляхом максим! зад i г мультипликативного критерхю;

- здобуття нових статистичнюс експериыентальних данрх по дослхд-зсенню завад на об'ектах автоматизацП, и,о вказують на адитивнхеть спектрального складу корисного сигналу та завад;

- розробки та досл!дяенпя кових структур ПФ1 та ïx вузл1в на баз! кулншпх схем чотириполюоник!в для вирхкення задач nopN^iisaniï сих'нал!в;

- розробки та дослхдження нових засоб!в обчиолюваиьно'1" технхки для сгстем в1рогхд''ого аналхзу на базх ф!зичних дяерел виледкового пуму, багатс^ункихонально! тохнхчно'/ дх£1ГНостики;

Вирлвення поставлених в дисертацЦЬЦй робот1 задач дозволило:

- обгрунтувати перспзктивнхстъ, практичиу доц1льн1стъ, лпфхко-ван1сть застосувашш нульових схем чотириполюс1Шк!_в. для будування елементхв та вузлхв перешсодозахицених ПФ1;

- вирхшити задачу синтезу перешкодост1йких анялого-цифрових перетворювач1в на баз1 максго11зад11 в1рог1дного критер!ю;

- здобути теоретичн1 та експерименталыи результати по вивченню вигляду та хараг.теру завад на ведший к!лькостх об'ектхв автоматиза-ц1'£, необхшшх для створення переккодоподавляючих вузл!в ПФ1, а також длястворення нормоцентриськох методики забезпечення електромаг-нхтно'г сум!с1Гостх;

- створитц вперше ряд элементов та вузлхв обчислювальнох техн1ки та систем керурання - систем збору та обробки даних, систем технхчно? диагностики, вцюг1дного анализу, дослхдкання, впровадження та експлу-атащх яхотх вкказата т х вис оку ефегсгивн1сть;

- забезпечпти кочплоксне виршення проблема електромагнхтно? ср.11Сност1 на отапах гсроектуванкя, виробнпцтва та експлуатацП засобхв обчпслввальноУ техн!ки та систем керування;

- виконати утт1ф!кацдю засобхв пхдвшзння перешкодоэахищеност!

в чохах вир!шешт загально'/ задач! унхфхкацхх технхчких та преграшгах засобхв; ¡>

- пхдвишти та стабхлхзуватя загальнотехихчнх, кетрологхчнх характеристики, знизити ахтаратурнх витрати, потужн!сть стствання, забезпечпти м!крон х н х атюри за ц х в;

Практична нпнппть. Ьиконаний комплекс ДКР по створенню елеиен-[■¡в та вузл1в авточаткзоБаних систем, шй використанх при розробцх гобих засобхв обчисковальноТ техтки на пхдприемствах прожсловостх ¡н.соб!в зв'язку, електрошго! промисловост ¡;, в установах Академ!У наук г]фа'1ни. Росхх, п1дприсмствах рибного господарства, органхглац1ях Цшстерства оборони. Розроблена концепщя перспективного розвитх^у нхфхкованих комплекс!в техн!чних та програмклх засобхв на бая! мере-езих арх!тектур ПАР, яка пряйнята базовой з гадузх ство-

ення азтоматизованих систем керування гтромислового призначепня. ■

Стзорекчя автоматкзованих комплекс!в акалхзу та обробгл сигналхв озволало показати практичну доц1льн!сть та перспективи1сть викорис-ання запропоноватсс метолдхв та структурних, схемотехн!чних ршень, чбезпечити ступшь пероогкодозахкшеностх на тцвн! 80 - ЮС дБ при вздкостх квантування 5 - 1С .'.:кс.

Геатхаам.хя, екегтериментальне доагЛдйаншя зшгропоновано! струк* грк генератора впотдговлх ччеел скстеми статистичннх хсгатхв дало

можлизгсть досягти висо^ого ступени погодження гхиотетичного та одер-жуваного розподхлення випадкових чисел на р1вн1 10~4 - Ю-5 , що на 2-3 порядки перевищус досягнутий рхвень при одночасному тди.^евн! частоти видач1 випадкового коду - I мГц з техн^чним, а не сташстич-ним контролем вшадног випадково'1 послхдовкоотх.

Створення першо'1 в!тчизняио1 системи електротермотренування 1нтогралыжх схем, систем програмування та контролю В1С ГШЗП велико! емностх, ¥х експлуатац1я дали дан! щодо умов оптимального та вконец чного обгрунтуваннч режиму функцюнування таких систем, гх вико-ристания для прогнозування ступеня завадост1йкост1. Експертний аная!з розультат!з оксилуатаци систем багатопараметричного електротермотренування показав, то над1йн1ств серШто випускаеыих засоб!в обчислю-валънох' тсхи1ки п1двииуоться на 2-3 порядки завдгош виклвченню вхд-моа, викликанкх технолсгхчними дефектами 1нтегралышх схем, вшшву реальних умов експлуатац г I.

Автоматизована система оценки и4льност1 рибгахх скупчень, яга . створена вперше у вй'чизнянхй практтд! приладобудування, по сукупнос-т1 пapaмeтpiвl в тому чиыи по гскост1 оц1нки икрокополосного сигналу ехолота, перевишу с заруб 1жли аналоги зацдяки застосуванню завадозахис-них вузл1а.

Експериментальне дослхдження характеру завад на об'ектах автома-тизацп дозволило забезпечитгт працездатнхсть систем автоматизацп складнях об'ект1в техн1ки /ТОКАМАК, потужне киснево-азотне виробниц-тво та ши1/.

розробка та дослхдження мэтодхв та зас.об1в шдвкщення та забез-печекня параметр1в електро.тагн1тноУ сум!сностх приотро'1в обчислю-валыюх технЬат дали мшкливхсть обгрунтувати вимогя до у^флсованих ' ксма,'"кс1в техн!чних та програчних заооб1в систем керувгмшя промисло-вого призначення.

Розробка, створзння та доагпдаення елементхв та пристрогв вико-нунались у межах НДР. та ДКР, дерхавних та галузевда прогр.аж

- завдания ДОТ 0.60.01.21. "Провоста ЯДР та сгворити дослхднх 1грлстро1 глду ИЛ... на рхвнхг крауа св1?ових зраиив..." Постанова ДКНТ 555, 1379р.;

- аавдання ДКГГ 0.ВО.33.16. "Розробити швидкод1ючх ПФ1 на баз1 В1С та м!кропроцесор1в для пристроУв апплогсмиздового рнолучення" Рсзпорядхэння 1503 Нре&щцх АК УРСР, 1Й35?.;

- тема "Дос.ч1дкеннн принцип!в побудов:: та розробка схож- датчика вж'ддкокос чисел пхд мокодИ'ну технолог 1К> з виродкенням виплдко-вох х:?сл1дор.чсст1 в детермхтвану яри кеу.-къпх ьесправиостях у схемк 1лцр ".•:|1б1р5Я!Т~1и.Постанова Р:Ж,1Р7Яр.;

- тема "Виконати дослхдження, розробити та створити унiф!кований комплекс техшчних та програмних засоб1в на баз! мережево? apxiTeicry-РЕ для побудови високанад!йних АСУ TII /У1Ш1С/. Постанова АН УкраУни в!д 20.12.90, протокол № 2 /ВГЕ.230.04/;

- розробити методолог!® створония !нструментальних засобхв комплексування компонент!в типових структур проблемно-оршгтованих комплеко!в для внрхшення задач автоматкзованях технолог^ у наукових дослхдаеннях /РАГ.225.03/. Державна науково-техшчна програма 6.3.1 -Високояродуктявн1 ЕОМ та проблемно-opíeHTOBani комдлекси широкого призначення;

договор!в на виконання вауково-дослздних та дослШго-конструк-торських робхт:,

- розроб^а пристроив перетворення для системи програмування та контролю BIC ППЗН, г-д 157-80;

- створення пгформацгйио-втйрювальяох системи ''Цифровий !нтег-ратор для к1льк!сн01 охпнки рибних скунчень А8-ПЦ, г-д 934-77;

- роаробка пристроУв перетворення для системи електротермотре-нування м!кросхем, г-д 265-82;

- розробка ПФ1 для !нформац!йно-вим1рювального комплоксу анал1-зу та обробки сигналíb, г-д 482-84;

- розробка модул1В зв'язку з об'ектом з глдвищено» перешкодо-захищеностю для míhí-EOM "Трелъ-СОУ", г-д 572-85;

- розробка ГШ для АСУ TII енергокомплекса п!дприсмства, г-д 350-86;

- розробка та впровадження ун!ф!кованого комплексу TexHi4raix та хрограмних засоб1в на базх мерекевох арх!тектури для побудови-високо-ífjíiiwnx АСУ ТП, г-Д 900-89;

- розробка та створення ПС та Г1ФП для контролергв технолсг!ч-юго обладнання п!двшцено1 надхйностх, г-д I—91;

- автоматизована система контролю перезарядного електростатич--юго прискорювача, г-д 4-91;

- розробка та виготовлення пристрою визначення эдвигу та пово-юту Birpo6iB електроннох техшки для контролю hkoctí монтажу на поверью друкованих плат, г-д 1308, вед 1.09.92.

Публпка^х х. Зя результатами дослхдуень опублхковано 50 poOít. держано слсть авторських свдацтв на вннаходи. Результата дослвджень здрукован1 в трьох wcnorpati®:, у наух'.ово-досл^дних зв!тах.

0сос')!:ст1'[: внесо^. П"Я|укувачу налегать постановка i вир1п:ення озглянути.х у дисортаци задач, вибхр та теоретичне обгрунтуваиня

методов рШення, !нтергртитац!я та узагальнення здобутих результатов. Розробка та ппровадаення техн!чшн та программа: засоб!в'виконана особисто пошукувачем або п!д його коруванням 1 за участю, сп!вроб1т-никами 1нституту кибернетики АН Укра1'ни, спец1ал!стами галузелих ' п!дприемств та орган1зац1й.

Апробац1я дисертацгйно? роботи. Положения дисертац!? та здобут1 результата досл!джень докладались 1 обгорорювались на:

- Ш-У11 симпоз1умах "Проблеми створення ПФГ',1976~1992рр.;

- сем!нар! "Метода та засоби перетворення 1 обробки !нформацх1 в системах реального часу" ,КИ1'в, 1985р.;

-конференцхх "Лвтоматизац!я наукових досл1джень", с.Жук!н,1986р.;

- конференц!У "Метода та м1кроелектроня1 засоби цифрового перетворення та обробки сигнал1в", Рига, 1986р.?

- на зас!данн! Шддхлення математики, шформатаки та к!бернети-кя АН Укра?ни,1987р.;

-сем1нарх "Використання ЕОМ в х!м!чн!й ггромисловост!", Ки'/в, 1989р.;

- с ем I нар! "Мереж! роэлодьпьного керування технологхчного облад-нання на баз! м!кро-ЕШ та 11Е0М" Двано-ФрашЦвськ, 1989р.;

- сен!нар1 "Новх поколения за^обхв обробки хнформаци", Ки1'в, 1990р.;

- республ1кансышх науково-техн 1 чних конференщях "Питания тео-р11 та проектування ПФ1" ,Ки1В,0деса,Тер1!ополь,1973-1990рр.;

- сем!нар! "Завадост!йк! низов! розпод1льнх системи керування", 1вано-франк!вськ,1990р.;

- науково-гехншшх родах КВО "Електронмаш", ВО !м.с.П.Корольова, Ки'1в,1985-1990рр., ВО "Швський рад!озавод", ВО хм.Д.З.Манухльського;

- всероюзн!й м1кгалузев!й нарадх "Попит реконструкщх та створення автоматизовшгас систем керування на п!дприемствах "Агрох!м", Дн! д-ропетровськ, 1990р.;

- конфереяцИ "Питания проектування та практичного вдкористання П01 в керуючих та обчислпвальних комплексах", Одеса, 1990р.;

- всесоюзна науково-техн1чн!Й конференцН "ШкропроцесорЕЛ комп-лёкси для керування технолог!чни.'.ш дроцеса'ли, Грозней, 1991р.;

- сем!нар! науковоУ ради АН.Украхни з проблеми "Кхбернетиха", сакц1я 3.7 "Перетворювач! фогми !нфор>лац!1", ¡011 в, 1993 р.

Магодк догл^.жень базуоться на апаратх теорп !нформацП, тео-р 1 ¥ елактркчних ланцюг1в, теор!1 вхрог!длост!, теорП над!йност!. Лисунут^ та одеркш! теоретичк! результата перевхрек1 експерименталь-ьо, г^дтьердген! ютсмотичиими гозрахункаля, фхзгчнк;.; моделиваиням

на д!ючих зразках пристрохв.

Структура та обеяг роботи. Дисертац!я схсладаеться з вступу, шести глав, заключения, списку лхтератури, включаючого 236 наймену-вань, додатну. З'.ист роботи взжладено на 413 стор1нках /включаючи 72 стор1нки додатку, 60 рисунк!в/.

В дисертац!йн1й роботх висуваються, теоретично обгрунтовуеться, доел 1джуютвся та створювться нов1 метода та засоби електромагнхтно!' сум1сност1, необхаднх для вирШення задач пхдвищення та стабШзацП перешкодозахищеност! та перешкодостхйкост!, зшмення випадковох скяадово! систематично! похибкя, ххрогнозування працездатнос^ за о-б!в обчислювальнаУ технхкя на етапах х'х життевого циклу.

Вир1шення доставлених задач засновало на висунен! теореткчннх . положень для с^ворепня мето^дхв та засобхв елехггромагнхтнох сум!с-ностх пристро'х'в обчислювально'х технхта з конткнуальним та к1нцевим завданням координат шляхом розпаралелювання обробкн сигнал!в в анало-гов1й та цифровИ! формах. ' :

У вступх сформульована мета та задач! дос..хдяень, шш1зу та резробки, непбх!дн1 для вщйшення проблем електромагн1тно1 сум!снос-т1, якх ран!ше не знайшли приншхпового чи задов!льного теоретичного та практичного обгрунтування та виршення.

' У першЫ глав! обгрунтовуються вимоги до електромагнхтно'1 су!д!сностх ун1ф1кованпх комплекс!в техн!чних та програмнюс засобхв. Виконусться аналхз I класпфхкац1я дяерел та причин виникнення завад, експерипентальн!'доелвдження вид!в та характеристик завад на великхй кхлысостх об'ектхв автоматизацИ.

Анал!з метод!в та засобхв п1двищення перешкодозахженостх наведений в др.уг1й глав!. що дозволило визначити Гх ефективн!сть та обг- -рунтувати перспектявнхсть теоретичного та прикладного шляху перешкодо-педавлення засоб!в електромагн!тнох сум!сност!.

Л третхй глав! приведен! результат« роэвитку теорГх нульових схем чотириполюсникхв стосовно до задач! мдвищення перешкодозахивд-ност! ПФ1, по дозволяе ствогкти схеми но'рмалхзших > хнвархантн! до споктр&чьного складу завад. Подано теоретичне обгрунтування метод!в перешкодостхйкого аналого-цифрового перетворення, опткмалъних за умэви максим!зац11 опхввхдноиення сигнал-завада.

Четверта глава прксвячена рогляду питань п/двицення техн!ко~ еконоьичтшх характеристик ¡л!кропроцесорчих маг1стралмо-модулъних засоб!в. Вказуетьея, г,о переххд до розробки гн1ф!кованих комплексов техн!чних та програч:п:х засобхв пов'язага^ зх створенням метод!в та •

засоб1в прогиоэування п^ацездатнос-т! пристро'хв обчислювальнох техн!-кя, як1 входоть до засоохв супроводкення проектування, виробництва .. та експлуатац!!'.

Результати розробки та дослдаення методхв та засобхв для реа-л1 зацхх метод!в 'BiporiflHoro анал1зу викладен! в п'ятхй глав!.

Оцхнки якост1 генерованих випадкояих чисел подтвердили ефектив-Шсть запропонованого методу фшсацп миттевих значень випадкового; шума та коитролюючого пристрою на базх нульових схем нотириполюсни-KiB. Обгрунтованх вимоги до характеристик ПФ1 засобхв технично'! дхагностики, запропоноваих hobî структури та схемотехнхчнх ршеннн.ста-бШзуючх техн!чнх та метролог1Чн1 характеристики.

У mocTift глав! досл1джуються характерих практичнх реадизацН ПМ, анал1з яких п1дтверджуе теоретичнх висновки та положения, наведен! в робот!.

У додатк.у м!стяться результати експерименталыпхх досл!джень, йиконрних у npoueoi вир!шення задач проблема електрол!агн!тно"1 сумte-' ■xocTi та вггровадкення ïx у д!ючих пристроях, системах.

2. 31.11 СТ РОБОТИ ■

ВСТГУП. Автоматлзован! системи керування будуються на 6a3i мхкропрох^есорно'У TexHiKH за магхстрально-модульним принципом. "При-в'язка" таких систем до сб'сктхв автоматизаци принципово неможлива без встр!шення задач, пов'язаних i3 забезпеченням електромапПтно'г сум!сност! нижкього рхвня автоматизаци, вмхшуючого ГШ.

Гйдомо, то комплексна передаточна функцхя оптимального ф1льт-ру вкзиачаеться сШввхдношенням ScfCt))

тобто, якьь сигнал та завада представлять незалежнх стац1онарн! ви-яадкоа! процееи з нульовим середам значениям, розр1днен!сть сигналу та заведи ¡.цститься т!льки вспектральних и,!льностях. Чим менше пере-кривылься спехтри сигналу та завад, им менте похкбка в!дтворення.

г 2.

При нсрекриттх спектр!в середн!й квадрат цохибки с прагне до нес'-к!нг:еност1. 2

£

^ " - ьо

Ях: покаэус виконаний в дисертацП аналхз, спектраяыгай склад яавед на об'сетах автомата 3auiï мае характер, який часто не ре крива с спектр Kopîîciioro сигналу, тему актуальною е задача стварания кетод1в та £ьсоб!в забезпечення переикодоэахишюст! 1101 з властивостш.м in-

_ JL Г ScMSmfgj) r\,, ~21T_J Sc(u))+Su>№иш-

BapiaHTirocTi до спектрального складу завад.

0ск1лькп корпений сигнал завжди передасться при наявностх завад, то змушен! при квантуванпх сигналу розпхзнавати тхльки tí його значения, тДзииця Mix котрими не менш як вдвхчх перевишуе махсшалъ>;е значения завад jmaS. g ^

Тод) число дозволен;« piBHiB сигналу становить tri= Umax/q, де Uwox~ максимальний píbchb сигналу, Q, - шаг квантування.

Квантований сигнал кодуеться шляхом прийняття вибраних рхвней за елемснти коду. Вигхдно одермувап. вхдлпат, якг використовують код з меншою основою. У такому випадку ксжний BtaiK можливо одержу-вати при зменшеному спхвв1дношеннх еигнал-завада, тому ко к1льк!сть

елементхв сигналу п1дшпцуеться, а кхлыисть píbhíb закодованого сигналу зменшусгься. Тому доцхльно створити методи аналого-цифрового перетворення зг1дно з умовою максии1зацй' сгпвв1Дношення еигнал-завада.

Аналого-цифровий перетворювач характеризуется основною систематичною похибкою та ir додатковою склздовою, яка виникас внаслхдок вил иву завад та шумхв. Випадкова складова систематично!' похибки приз-водить до появи похибки перетворення, яка приндапово не можо бути усунена шляхом введения компенсацп, Якш внаслхдок впливу завад та шумхв випадкова склпдова похибки перевдшуе допустиму величину, то це 5 ознакою в1дновлввано'1 ввд.юви, при точу в1рог1дн!сть безв!дмов-Hoi роботи до i П1сля дхг завад по зихнюеться, Отже, ваиливо пролто-зувати вхрог1ДН1СТь справно? роботи пристрою в довХльну мить Часу чи яого стац1онарний кое(Ицхрнт totobhoctí

де I - cep?$HÍü час безвхд^евно! роботи, f - середнхй час подав-лепт завял та i'x Д11, К(t) - вхрог1днхсть знаходдаення пристрою в справному стон i, К - стацшнаршй т"1еф1ц1епт готовность

Тому виникпе задача, пов'язана з с>ибезпеченняч стаб1лъност1 лридушення завад у pi3in;x умовах експдуатат;1 Y. Виршеиня nie'í задач! можлтгао шляхом дослхджечня позодхнкп пристрою, якил знаходиться п!д вплквом завад чи ¡ауг.пв.

ГЛАВА I. Ckctímu авго-эттазацИ на 6aui цн 1фхковачих коишмкехв техп!чних та пгогг.тя'кх я«ооб1э скчадаигьсч з тег.лолог!чних кочтро-.popiB, стан;; i::, блокхз та b¿':víb, пк! встановяши. зв'язок м1г? собою за допо-готов обчнолкзатрит; та лэкаяьких мерок. "Технолог!"!!! контролер!! n;iF9i'7r.TL задач i йзттгл'кгчщИ та оз'язап! з с:пс>навчзг.и ме-хачко'ам:! i датчик;, :п нугне чя через д:;ностй здооок сполучл,:ня.-

Так! засоби обчислювально'1 техники üobiihhí бути ст1йкиглк до д!'< завад за bcíx умов експдуатацП, що виявляеться у вхдсутностх a6oíB, в хдмов, вштккения вкпадковоТ похибки. Серед загальнох К1лъ-koctí порушечь працездатност! систем кору ванн я атомних електр jctamúii 41 % становлять' в!дмови з приводу низькоУ та неадекватно"! перешкодо-ctíííkoctí.

Су час не прошслове виробництЕО с складним техн!чним об'ектом, електриф1 кований транспорт, зварочне устаткування, станочний парк, електронна та комун11сац!йна апаратура, розп-одЬчьна мережа живлення та система заземления якого викликають появу !ндустр!алъних завад. Так, при робот! електрозварочного устаткування струм течй' в "зе;лл1" досягае величин у межах 100-1000 А. При застосувашй дугово! електро-зваркл з осц!лятором на струм промислово? частоты накладасться струм частоти 150-300 кГц з напругою 3000 В. за рахунок зворотно1 трансфор-мац!'1. Джерелом завад у межах вхд 30 до 1000 МГц с комутатори силь-нострумовкх ланцюг!в, високоточнх генератори, тхгристорк! перемикач!.

Конструктивна та тополог!чна побудова систем автоматизацхх приз-водить до виникнення завад загэлыюго та нормального вигляду. Головною причиною пояш завад загального вигляду чи продольно! завади с наявн!оть струм!в розт!кання в "земл1". Електромагн1тн! та електрс-статичнх поля, джерелом яких е трансформатори, двигуни, силовх шипи 3míhi:crc струму, створюють наведен! завади. Завади загального вигля-,цу, наведет завади, емност!, !ндуктивност!, резистивн! паразитн! зв'язки призводять до появи завад нормального вигляду чи поперечних завад.

Експериментальнi досл!джеиня характеристик завад на об'ектах автоматизац!х показали, що !снус проникнення електромапйтних завад на пмни другорядного електроживлення та заземления, як! яосять характер 1мпульсшгх, пер!одичнкх, у тому числ1 з частотою мереж! живлення з1 спотворенням форж синусо!ди, та хх комб!нац!й. 1ипульсн! завади вшгакаеть внаслхдок роботи комутацп'шо"! апаратури, контактор!в, реле, тумблерхв кивлення. Такi джерела призводять до появи "тривалих" хмпульсних завад. Тактов! генератори, генератори bhcokoy частоти é причиною появи "коротких" 1мпульских завад. Час нарощення !мпульс!в позитивной полярностх - 0.1 мо., час спаду - 0.7 не., Час нарощення 1ыпульс!в негативно! полярнсст! - 0.5 «с, час спаду - I..5 мс. Частота гагмон!чних-завад - 50 Гц, 1 МГц, 400 Гц, II МГц. Аыплхтуда завад лежггь у широкие ме„чах - вхд досятк1в 1;1л!вод1т до десятку вольт для запад эагглтого взгляду, та в!д о^тшць до сотень мхлхьольт для

завад нормального вигляду. В загальному шшадку характер завад эале-жить В1д складу устаткування об • сету, режим is iioro роботи та може бути описаний пол1гармои1чним процесом, який складасться i3 суми rapMoniwmc та ¡мпульсних складових.

ГЛАВА II. У сучасних в1тчизняних та закордонн'их пристроях вводу-виводу сигналib, технолог!чних контролерах для захисту вхд завад використ'овуеться гальван!чна розв'яэка, захист в!д високих напрут, стаетрирування лагцюгхв. TaKi пристрох, як вим1рюючх шд-силювачх, мають малий р1вень щум!в, програмно-змппоючий коефхц1ент гадсилення, високий рхвень подавления синфазних завад. Широко вг :о-ристовуються пасивн1 та активнх ф1льтри, хнтегруюч1 АЦП. Сигноли передаться по.перевитхй пар! провод1в оптоволоконним лШпм зв'яз-ку.

Вимхрювальний тракт з трансформаторной розв'язкою працюс за методом модуляцП'-демодуляцГх. На виход! тракту встановлюють фхльтри нпзько'х частоти. TaKi схег.я дозволяють давмги завади загального ииг-¿¡яду на частот1 50 Гц на piBHi 100 дБ з часом встановлення виххдного сигналу до 10 мс.

У системах з запам'ятовуючим конденсатором забезпечуеться мала величина проххднях смностей та велика величина зворотного опору Mis розхмкнутими контакта«! ключових елементхв, то дозволяс мати косф1-Ц)ент подавления завад загального вигляду до 120 дБ на частот! 50 Гц. Допустима величина завади залежить В1д типу ключових елементхв. у випадку використання repKOHiB допустима величина завади загального вигляду не менш яхх 150 В, а для реле 3i ртутно-змочуваними контакта™ - не мена. His 250 В. Характеристики тагатх пристроив значною М1рою залежать в1д спектрального складу запад, хх а-мплхтудних та фазових зпачень, Ki-ibKocri дшт/л дкерел завад.

Результат вилнву завад на вхШп ланцюги А'Щ в дисертацхйнгй роботi оцхнюпться функц1ею вшгаву, яка мояе бути представлена сл!ду»>-чем внпазом , .

rf- .г. + dj- I- , , dJ- г

ajl 3E<Ll atz1-2 ••• 4 ЪТп Lnv

Ле rTtk~ ^' ' ' " } %Wh~ -i'iJ',wrti*1' ВГИ"ВУ джерсл завод El, ... , tn ; AX - ¡"lirni вхлдпого сигналу АЦП п1д впливпч эяшэд.

В роботi методхв перешкодсчахкпеност] «ЦП на

баз! узагальке''"_х eKUlbWHTina схем для зклгчек'.гя датчика 1 Aifl "ля одчо-, Д30-, та г_:'лров1лно1 лШУ зв»яз:у, гальван1'шого роз-дiлрнпя CErmvy. ra.-.ijn!!i4roro роэд1леиля ЛИП. дгч вххдних

ланцюг!в у вигляд! симетрованих схем.

Анал!з, результата якого наведенi в таблиц! I, показуе, що унижения р!вня завад загальногс та нормального вигляду на вход! АЦП найкращим чином мокливо досягти шляхом застосування си,, етрова-них схем.

Характеризувати перешкодостШисть АЦП у робот i ггропонуеться единим показником Кр , який залеяигь вхд часткових показник!в, тоб-

до JpfKli - - - - - в1дома &ункц!я змиших Kif,. - , Km

Показник Кр в результативним показником якост! пристрою чи крите-pief.i.

У дисертац1йн!й робот! заггропоновано критерий завадостхйкостх, вих1дний з аоделх аналого-цифрового перетворювача, яка складаеться з двох блок!в: керуючого автомата /КА/ та вжирювального блоку /ВБ/ - рис. I. У робот! розглянуто КА як кшцевий автомат, що описусться канон!чнш р!внянням

• C(t)=0(C(t-<)), I/(t),

-av , = nrcrt)), i =

де C(t)) L(t-1) - станов: e автомата в!дпов!дноно t та "t-I тактах роботи; V(t)} Aft) - вхдповхдно вх1дна та вихшщ змхн-iii автомата. В КА пзредбачено заданий порядок зийн становищ, який ноже бути заданий у виглядi дхаграми становищ. TaKi дхаграмк для АЦП поразрядного та розгорнутого типу представлен! на рис. 2.

Запропоновано оцпноватк перешкодост!йк!сть аначого-цифрового перетворенпя за допомогою BiporiflirocTi переходу керуючого автомату з начального стану у Bipne к1нцеве

(1 = 4,2,...,Г?).

ГЛАВА III. У практику поб^дови каналхв вводу-вшзоду сигнал is увхйшли нормуюч! п!дсилювач!, в яких сигнал нер!вняння формуетьси прлстроямг. э ьктивними елемента;.ш. В дисехтвдхйнхй роботх проаналх-зеван! схеми включения чотиршюлюеншив для знаходкення таких, ¡mi. в!дпсв!дають вимогам перешкодозахиценост! АЦП необххдноУ розрпд-ност!. Шдкреслено, и.о найкращ! результат!! за ступенек подавления зовад, часом встаповлоння хяшдного сигналу, ф1льтрую.чи;.!и властивос-тяыи, метролог!чними характеристиками мають нульов1 схеми чотиригго-

.nVCüKKiB.

Кульовою схемой називають тагу, в р.кхй ппи подшшх напрет на

Ступ1чь перв21{ояозах:1Сту.'зии1рвзально1 система "¿ЦП - дкзре-о сигналу"

рак?5рпст:кз ssti para т.ъ-:.;} сясгг-л "¿иЯ-дззрало. с;:гнэ V Однсзров!дза л!s{я зв'язку, теряюр1ал5но розигсен! точки загзигег-'ля Дзопров1дна rl-aíя зв'яе::;, гз-гаилзнкя херню-р!ально розягсе-• но двспровШа лШя зв'язку сягегрични!: ' гх1д АЦП, .. гэльган{чйиЯ riionpcBfдна л!н!я ав'язку сипа третник вх!д ¿£3 Трипров{диа л!н{я зв'язку сжзтрлчниЯ гх1дАЦП '

стvr?;;:: nozar-пjîcг-;Í.Í;: "ЛЦГ- За за да г&лэногэ илггчду Pc 20Ед Щ 1« — ОС ■ ». гх>

Ьззгдя моризгьпэго гиг-яд; Ри /Jflft, ZÍTZÍI*??,^ ппо- 2иг* 2х> Щ -§£ алРцЯлг+Хг Еш'Еиз ■ Pu—

""<3 Дк

? о- с nî р г.-^ре-а ч.д.с. гпвадя загальзога виг ляду, Zaí^az- onip провод!в л!нИ зз'язку, 7с - onip ®.д.с. дз зрела сигналу, Z6* - гх!дяи2 оп!р АЦП, Ен - е.д.с. джерела гавади нср-.'.ольяого вкгляду.

функц!я Ыу.ППг вих1дн! ссчали чору-ючого автомату

Зыд1рювальпиЯ блок (ВБ) .

а

Керуючи!; зитоивт (КА)

') I

X - вектор значзнь

вх1Дяого сигналу ^ - взкюр значень ,

сигналу завади О - вектор знгчень керуючих сигнал ¡в

Рлс. I. Модель аналого-цифрового ператворюзача

и

сНог /

■С«

с*-

и

С*.

. с/,11 I и С, г

^001 \^19 с(2&1 Ы.3»

- -С1 — Сз-— С$~ Сг-

\\ ^ -сс-с.-.ег-а-а-с^а-

Рис."2."Д{вграии стпнИ АЦП пороарядного то розсррнутого

Со — ¿5с, С-2 —

вх!Д, струм та нагтрута на впход! дорхвнюпть нулю. На основ! теорГх чстириполюсникхв струм та напруга на виход! остяннього дорхвшоють нулю, ятацо виповнюеться одна з сл1дуючих вимог: .

221 = 0, ^24=0, €¡22=0, ^-11 = 0,

Он = о*, О1г = »о , 022=Ъ° , С1-11= Х>о .

Анал1з схем включения чотириполюсник!з показуе, що подавления завод затапьного та нормального вигляду виповнюетьоя в випад!, коли чотириполюснкк мае два капали перздач! струм!в за напруг з входу на бих1д. В таблиЩ 2 наведенi результат анал!зу чотирипо-люсгопив та знайден1 А-парамотри, вимогп р!вноваги, коеф!ц!евт передач!. Нульотз1 схеми иовно в!дпов1дають потребам вммрювальноУ техн!ки та дозволять виповнити м 1 кром¡.нIатюрIзац!ю, мають висок! технхчм та мет'рологхчн! характеристики, дозволяють забезиечити додаткове подавления завад.

В!домо, що найкрашм, за у«овога вибраного критор!ю о гтристр!й, для якого критерий мае вигляд —

Ша—-т ок.

141 У

Виконання дано'! "умови мояливо забезпечити слхдуючими методами: статистичною обробкою результату переходу керуючого автомата, введениям збитколост! в кодування становищ керуючого автомата, змен-шенням к!лькост! пероходхв та становшц керуючого автомата.

У дисертацШйй роботх запропонован! та проанал1зован! методи статиптично1 обробга, зменшення к!лькост1 переходхв керуючого автомата, теоретично обгрунтовано, експериментально перев!рено введения збитковост!.

Д1я завад приводить до помилкового формування керуючих д!й, п!д ягами СЛ1Д розумхти величину, яка формуеться електричними прис-троями ! приймаеться за зразкову. Процес формування зразковох /ета-лонно'1'/ величини та П знаходаення роз1б'емо на два етапи: знаход-жнння знаку прироьзння еталонно'! величини та формування приросення. Так, ягадо <3-то в!дбуваеться зростання еталонно!' величини, якщо С)= Г(Х,&,2)<0 , П зменкення. Математичне очхкування к!лькостI переходхв керуючого автомата з початксвого ' стану в к!нцеве дорхыгюе —

де N0 - математичне оч!кува:;ня кхлькостх переходхв керуючого автомата в в1рний к1нцезий стан; - в!роГ1дн!сть прийняття

рпиення /потаглкового/ на I -му тает I формування еталонно'! величини

Уыови р!вноваги яу,„ьозих схем чогирилолюсник1в

Таблиця 2

Схоии

нульових чотириполюсн.

|А|

-Z2Z№+2b25(2i * 11 A'f )

О

¿1+ аЧ

-fü(23Z4-2№-Z5Z5yZWt

О

Z4 ^ Z3

о

^Z/Z2(Z4Z5^Z3Z$b {faims-im -zAZ5hz3Z4]

(Z4Z5+Z3Z4)[j- (Z2Z4*ZiZ?+Z<Z4)+

за наданим методом.

У робот! запропоновано метод аналого-цифрового перетворення шляхом зменмення к!лькост! стан!в к!нтдевого автомата. Пг ретворенння BXiflHoí величини Ux у цифровий код виконусться сл!дуючим чином. Вх1дна величина (Jx та величини

чи Fi = Ux-Rlj . - j F¿ - ux- J?¿ паралельно пор!внюються з набором еталонних величин Mi та знаходяться кодоз! екв1валенти X за Формулою

Л 1-1 1 FÍ '

де Q¡ - вагов! коеф!ц!енти розрядних величин кодового еквхвалента, <5м( ,<?í?¿' — значения цифр ¿ -го розряду кодових еквхвалент1в, Знайдених за допомогою еталонних величин M¡ та Ri /рис.3/. Абсолютна зменшення к!лькост1 необх!дних еталонних величин для АЦП

!з зваженим еталонним набором дор!внюс рп- j

oóm.Á • для ч1тких n •

Пп 4

—„■г' " 7 -,— , для неч!тких FL .

pWTpWT

Зиконаний в робот! а!!ал1з показус, що в АВД 1з зваженим еталонним набором к!лькост! необх!дних еталон1в зменигустьоя. Виграш становить 96 % для II-розрядногг. дв1йкового АЦП, та 30 % г.ля Э-розрядного АЦП /табл.3/. Вккори"тання запропонованого методу дозволяс значно зменшити к!лькхсть складових елемент!в, знизити 'пожвану потужн1сть, п!двищити сп!вв!дношення сигнал-завада. На рис. 4 приводен! результата анал!зу структур АВД з пост í'+hkwi та зваженим набором зразкових величин, як i вкаэуюггь на ефективн!сть використання залропоноЕаного методу.

ГЛАВА 1У. Виробництво та експлуатацхп засоб;в обчислювально!' техн!ки.проходять ряд етап!в, кожний з яких потребуе техн!чного та методичного забезпечсння. Методичне забезпеченпя повиннэ гаранту-вати випуск васобхв обчислювальнох tcxhíkh з необх!днок> перешкодо-стхйк1стю, стаб!льн1стю пара'летр!в у процес! експлуатацп. TexHiráe забезпечення дозволяе реалхзувати процес киробництва. Багатофунк-ц!ональне електротермотренування дозволяе вадбракувати та досл!-дити елементну базу, компонента за ступеней ix переикодост!кост!. В робот! проанал!зовРн! характеристики падШюст1 вироб!в електрон-ho'i технп:к на початковому eTani i'x експлуатацх'!. Оскхльки характер залекностх !нтенсивност! в!даов компонента такого виробу схожим на криву граф1ка I на рис. 5, то цю функц!ю можливо описати,

Рис. 3. фориуваннп етелоаних величин е АЦП з! эважониы егалонвю; набором

Таблица 3

К!.льк1сть кеобх!дних еталонних величин для АЦП г постигши та звакениы оталоннии иИорон

К1льк1сть розрлд1в АЦП К1лы«1сть ет. гея. для А1!П Шлыасть зввг:. ет. теп. Л1Ш <21-Ое

Р=100, Р=2 Ог р=юаг 11=2 0,

I I 9 Ц2) 9(10) 0 0

2 3 99 3 19 ' 0 . 81

3 7 999 ' 5 109 30 89

10 1023 - 63 - 94 -

II 2047 - 95 - 96 -

Рис. Ч. Б$екпгв1ся> АЦП ь пост! Гаю: Гч ак>-х::ич поборю

схэлоч'.и.л те т.чгл-.

напршслад. ланхдоговою ллпею, яка мае бигляд * /_

. Ш)=оеЬ±

ле О - м1н1мальна 1нтенсивн1сть в1дмов.

Характер залежноет! ввдлов тренованих компонент хв вябору они-оуеться половиною ланцюговох лшП /граф1 к II, рис. 5/ з довжиною

i е±/а-ё±/а

-^— П1

В1рОГ1Д!ПСТЬ беЗв1ДМ0БН01 роботи Р("^)виробу ЗГ1ДНО зх сп!вв}дно-шенням /I/ Дор1в1пос / гъ^/о

РШ=е е /г/

Зробивши перетворення, пов'язгн1 з алроксимащсю сп1вв!дн0шення /2/ л1н1йною функц!ею, в1рог1д!пстъ безвш.ювно! робота Р (~Ь) та нароб-ки на вхдмову 7~с> виробу з твеновакими мХкгюохемамл дор1Внюр.

де С - коеф'цхснт прспорцп1ностх лшПшох фушсцп.

Г>ор1Внщ1ытя анал1з характеристик надхйност1 вироб1в з тренова-нимг. та нетринованжга компонентами показус, до падШйсть Еиробу з компонентами, як1 пройщли форсован1 1спити, 'значно 1йдвицуеться. Тому доцхльно створит,: метода та заоббк, якх д ■зволяють вшсонувати дхагностику пристротв обчислювально!' технхки у реальних умовах екс-плуатацп з урахуванням Ух перошкодозахи"'еност'. та перешкодос?1й-кост1.

ГЛАВА У. ФункцП та параметра ПФ1 в автоматизованих системах ^агнозу вир1шуЕться з умов задач1 д1агностики, яка ставиться таким пшом, даб поясггати технхчний стан об'екта при дхУ на нього шум1в га завад. При реал!зац11 такого методу д1агностга л вих1дн1 координата об'екта е фунюцями не т1лыш й^го вххдних та внутрших з.лшнкх, иге 1 фушопею д1х"1, впливаючих на цх зм1ши. Тод1 компонентами мирного вектору ВХХДНИХ ЗМШНИХ будуть ЗМППП Хг (¿Г,в)3 ,

• , де 0 - деякий 2 -м1рний вектор зовншах дхй,

ссмпонентами якого с £ змшних Ц, 1 > О г ^. .} £ . Вектор хшут-!1ишх зм1нпих У мае Ж змхнних ; - - - , У>п ^^, в) .

¡атематична модель об'екта мае вигляд

' [тлум]

I

пер!од

II лер1од

III neplод

(kl

t

a) ~ ' ° бТ

Рис. 5. Характеристики над!йност{ виросйв з потенцШо дефактниыи и!кросхешши

э

Со

Г

Э(Тотр)

)=£М(СпКп+СсКс-Со)

Рис. 6. ЗДекгквн!сть ЕШраковки е залесност} в!д уыов проведешгя слектротераотренугання CQ- ïapTicib епектротериотренугання Mlupocxeu ¡f - показник афзктивност! елзктрохермогрйнуванггя Э - сконок1чяий е^ект в!д використакия т=!дбра ковки

Вектор результат1в перев1рки Р* додеряуе р компонент1в е^ег,. .. ,еР або

Таким чином, на ПФ1 при проведет« диагностики та досл1джеиня перешкодост1Г:кост1 покладаються сл1,уюч1 фунщГх - генерування тес-тових Д1й, реестрац1Я та обробка результат1з елементарних переварок Я* , надання параметрхв ф1зично1 моделх об'екту 7С* , формувашщ режимхв фушаионування. Вказаний процес дхагностики грунтусться на отворен!- таких фактор1В, як Шдвицення та гшна електричного навантаження,зм1ни температуря, напрут живлення, то стимулюс роз-виток ®а появу дефектов, цо дозволяс прогнозувати нрацездатшсть у реальних уновах ексатуатаци.

Мхрою ефективност! електротермотренування е вШюшення п!дви-щення надШгост! парт 11 тренованпх ьцкросхем до суми витрат на ви-тонапня хспитхв: .

О - 1

де А Р - шдвищоння надпчгостх партГх мпфосхем, Со -варт1сть проведения електротермотренування.

Вартхсть електротермотренування визначаетьея млыистю одночаено тренованих микросхем, часом служби система, к!лькхстю камер, що подключаться. Кхлькхсть мхкросхем £М , тренованих системою за р1к, можллво обчиолити слхдуючим чином:

... тСоТгТо-р '

де г' - кхлькхсть мисросхем, одночаоно тренованих у систем!, /77 -илыисть камер тепла, Т'2 -р1чний ресурс часу, 7отр -час одного циклу тренування, -час регламентних та вшювлюваяыпц

роб!т. На рис. С показанх графхни зли ни характеристик ефективгэст1 системи в залежност1 В1Д часу електротермотренування.

У дисертацхйтпй роботх розроблен1 та дослхдлин! способи побу-дови тестових дп1, шдвипдання IX т~х!пчних та метрологхчних характеристик. Досл1дженх формувател! з керуванням агяиптуди та моменту появи тестового сигналу. За способом формування розря11в випадкових' чисел розпхзнаоть генератори з перетворенням випадкового розпод1лен-ня амгоптуд у випадковий пот1к хмпульс1В та з формуваинжрхвнов^о-гхдних випадкових под!й. Шрог1днхсть появи "О" та "I" в л1чилыгаку, ргки11 повертасться у початковий стан, визначаетьея за формулами:

\21

При цьому рхзниця в!рог!днрстей визначаеться сп!вв!дношенням:

В роботI показано, ио головний шлях, п^двищення р1вном!рност1 щ1ль-ност! в1рог!дност1 генерованих чисел при щ!лыюст! в!рог!дност!

гае у п!двищенН! частота л^оыьних 1ипульс1в. При цьому якхсть

.. __ ... . ____Для досягпення задано"!

яноот! випадкових чисел частоту л!чкльника !мпульс!в при паралель-ному способ! генерування мояишво брати в .. % у* ■ раз1В ыенше, н!к при пословному. Перевагою яаралельпого способу формування випадкових р!внов!рог!днкх амилхтудних !нтервал!в е вксока частота видач! випадкового коду, яка дор!шюс тактов!й частот!.

Запропонований метод формування випадковох двШсово!' посл1дов-ностх на основх вид!лен:ш та фхксац!!' р!внов1рог1д;пи зон знаход-ження випадкового шуму дозволяс суттсво знизити похибки розподмен-ня, зважаючи на нестабоыЦст»! характеристик супового сигналу, зни-ження систематично? похибки перетворення аналог-код, що дозволяв на 2-3 порядки Пждвищити ступ!нь згоди г!потетичного та реального эвкон1в розподхлення випадковох двхйково! посл!довностх. Позитивний ефект досягаеться завдякн використанню аналого-цифрового перетворення, виповненого за структурою, яка опиеуеться к1ицевим автоматов, дхаграма стан!в якого мае збитков!сть, внаслхдок чох'о п!двищуеться в!рог!дн!сть переход!в в!дносно дов!рного процесу кодування. Дозво-ляюча здхбн!сть такого АЦП в!дпов!дае 16-дв1йковга розрццач. Пере-вхрка згоди реального розпод1лення випадковох похибки !з значения:.! г!потетично1' теоретично? функцП' розподхлення надаеться на етаи! проектування пристрою, перев^ря'еться на етапах !спит1в засоб!в обчиолюввльноТ техники. Ступи: ь згоди гхпотетичного та реального резподхлепня служить м 1ров стаСЛльноот! випадковох складовоК система тичнох похибки пристрою в реальнкх умовах експлуатац!1.

випадкових чисельних !нтервал1в, падпорядковавий закону

ГЛАВА У1. Аналхз витляду та р1зня завад на об'ектах автоматиза--ц!I показуе, то шдвждення похибки перетворювач1в внаслхдок д!х завад потребуе оптимхзацп' комутатор1в, лш1й зв'язку, ?хем нормали зацГг вх1дних сигнал Iв АЩ по параметрах перешкодозахищеност I та точность Ваял ивою вимогою до перетворювач1в е вимога до стаб1льност! похибки втпрення в широкому д1апазон1 дп завад.

Розроблений та експериментально доелдаений перетворювач з ко-реющею основяо'1 та доповнено!' систематично!" похибки, для чого вико-ристанкй м!кропроцесорний пристр1й керування, який виконуе функхих ав1 оматично!" самокалхбровк.., контролю та Д1агностшот в!дмов) корекцп адитивних та мультишшйтивних складових похибок АЦП, лшеархзацп характеристик датчик!в, корекцхх часовог та експлуатацхйно'! песта-б1льносТ1 похибки перетворення. Стзсрений та перев1рений на об'ектх автоматизац1'! П®1 з сл!дуючими техн!чними характеристиками: шлыисть дв!йковях розрядхв - 14, час перетворення - 80 мс, к1льк1сть каналIв перетвореьня - 32, емнхеть оперативно!' пам'ят! - 2048 б1Т, емнхеть ПЗП - 4096 61т, системний ¡нтерфейс - програмований адаптер з вихо-дом на системну шину, вкутрхшн1й ¡нтерфейс - схема з адресованию ячейкою пам'ят1.

Анал!з та експлуатацхя схем нормалхзацП вх!дних сигнал 1в, прист рохв в!дбору та запам-лтовування виконатгх у вьх'лчдх нульових схем четириполюеншив пок.залк хх високу ефективн!сть. 0птим!зац!я бага-токанальних комутаторхв, схем включения де?'шк1ь по ступеню ¥х перешкодозахищеност! дозволила пхдвищити IX метролог1чн1 характеристики в умовах дП завад.

У дисертагцйшй роботI досл!джено ГШ - формуватель випадкових чнеел, побудований за запропонованим методом вцщлення та фхкеаци' рхвнов1рог!дних зон знаходоннк ьипадкового шуму. В!рог!дн1сть иояви на виход1 формувателя "I" або "О" визначасться в!рог!дн!стю попадания амшптуди миттсвого значения шуму в один з !нтервал!в ¿йапазону перетворення АЦП. формування розряд!в випадкового коду виповнкаться зг!дно з таблицею 4. Експерименталып досл!дження в!рог1дност1 зи-ходу значень полюсност! та знакозмхн за задан! меж! виконуваяись нц в1др!зку 100 61т при числ! виборок Ю3 для вс!х значенъ сэред-

ньоквадратичного в!дхилення нормального пуму з дискретн!стыа ОЛгэ^ Мппмальне вдаклення закону розпод1лення геперирораних чисел ¿а г!потетнчного закону мае формуватель з ф^сацхсю миттевих значень шуму при значен! середньоквадратичкого в!дхилення внпадкового шуму, якии дор!внюе О.Зб^р / рис. 7./. 3 фо^мувателх без сГ!ксац1? мптте-в их значень шуму <тункц!я не мае мппмуму та гУ Рбсплгтнп

1аблиця 4

Форыування розрпд1в вкпадково! дв1Мкобо1 поел! довиосл

Значения зон Зон и икали АЦП Кодов! значения на виход! АЦП

I 2 3 ч — п п+1

1 Хп+1 I 0 0 0 0 0

0 Хп I I 0 0 0 1

- - - - - - -

I Х6 I I I 0 0 0

0 % I I I I 0 0

I I I I I с 0

0 Х3 I I I I 0 0

I Х2 I I I I I с

0 Х1 I I 1 I I I

р4

х)0

46

Ъ 1

о

/1 полюсн!сть

ЗНйКОЗМЬш ¿пр -максимальна

значения сере чньоквадрвтичного в1дхилвнпя пуиу

0.125 0.25 0Л5бпр

Ркс. 7. Золег»и!с7Ь г!рог!дност! ыдхнэтгь корчиегр!! полисное*! то .еавкопЛк т!д епочпргя

с?,ред,чь0:'.5адраглчгого г 1д;::'.гс;и,.я -п'ль дчотсгз

значения на два порядки нище, н1нс у фушолУ Р= ^(с>) в облает! 0.2(3^. Одержан! експержленталыи дакх дозволягаъ опттизуватк параметри вузлхв формувателхв випадкових чисел з метою досягнення високого ступеня згоди Ух закону роподхлення з гхпотетичшш.

3. 0СН0ЕН1 РЗЗУЛМАТИ ТА ВИСНОВКЙ

У дисертацШпй роботх виконано комплекс теоретичних та гграхс-тичних роб!т по доелтдженню джерел електромагн1тних завад, умов Ух римч!сигння1 впливу, проана-чзован! 1снуич1 та розробленх нов1 мето-ди та засоби адекватного завадопядавлення та квантувакня сигнал1В для пристроУв з континуэльннм I к!нцевим завданнял координат.

Основн! висновки дисертац1йнох роботи полягають у слхдуючому:

1. Вперше виконано досл1даення вид!в та характеру електромаг-н!тних завад, дхючих на елементи та пристроУ обчислювальноУ техшки

1 систем керування на великхй к1лькостх об'ектхв автоматкзацП /елек-тростанцхя з шуужними генераторами, технологхчний цех пхдприемстъа, прискорювач заряджепих частин, атомний реактор, установка термоядерного синтезу "ТОКЛМАК", криогенне виробництво, рухомх ецерго-емн1 об'екти та 1н./,виконан1 аналхз, гласифхкац1я, ма'. ематичне представления, дана кг^ыисна оцй'ка завад загачьного та нормального вигляду стосовно до задач розробки мзтод1В та засобхв електро-магн!тноУ су;.исност1.

Каукова новизна результатхв впзначасться одержанной в процесх теоретичних доелдаень математцчними сп1вв1дношекнями для кЪшсФсндУ оцпгкя характеристик завад, викликаних сумхсною дхею багатьох джерел. Достов1рнхсть одержаних математичних о1пвв1дноиень п1,г?вер-джена падрахуиками та перев1рена експериментально.

2. На основ! виконаного теоретичного анал1„у методIв та за-соб1в боротьби з завадами встановлето, що для пристроУв обчислювальноУ 'технхки 1 систем керування в!дсутн сопоставим! метода ■ оцшки ступеня перешкодозахтценостх та завадост1йкостх.

Розроблена математична модель АЦП, яка дозволяс вир1шити эа-1ач1 аналхзу ! синтезу методхв завадост1йкого перетворення та про-;ктування дхючих зразкхв АЦП.

Запропонованд мультигойкативний критерхй, яхжй ас мойш ¡хсть )ц1навати завадостхйглсть АЦП з урахуванням Ух характеристик та [араметр1в.

3. Проанал13ован1 технхчнх засоби забезпечення електромаг- • 1ТноУ сум1оностх,. що дозволяс випначити вж.юл; до структур та

параметров компонентов ПФ1 а задании отупенем перешкодозахшценостО та перешкодоот i йкост t.

4. Розроблено метод симетрирування схем, як загапьний метод _ боротьби з завалами стосовно до задач проект ування перешкодозахище-них Г1Ф1.

Вперше для виршення задач! пОдвищешш перешкодозахшценостО ПФ1 розвинута Tcopiff аналОзу та синтезу нульових схем чотириполюс-нккОв, що дозволило одеряати новО ефективнО структури функцОональних вузлхв ПФЬ !

Теоретично та експериментальнэ дослОдження нульввпх схем чотй-риполюсникОв ползало, ио у таких схемах прпсутнх властивостх симетрП кокленсшШ, гальвааОчиого роздхлення та фОльтраni'i, ко використано при розробцО нових структур перешкодозахищених ГШ, 1нвар1антних до спектрального складу сигналу та завад.

5. Защюпонований мультшы 1 кдтивннй критерОй вказуе шлях ство-рення нових методов завадостОйкостО ПФ1, як i в порОвнянн! з в1доними /Отер^тивна статистична обробка, статистична обробка результатов перетворення, завадостОйко кодування/ завдяки максим1зац!1 вОрогОдност! верного кодування сигналу мають вша! метролог!чнО та технОко-еконо-мОчнО показники.

Розроблен! метода перешкодоподавлекия характеризуются адекват-нЬтю внаслОдок розпаралелввання обробки, перетворення сигнала в аналоговой та цифровой формах.

6. ОбгрунтоваяО технОко—екэномОчнО характеристики ггркстро'/в забезпечення електромагн Othoi .сумОсностО уиОфОкованих комплексов технОчних та програмних засобОв на етапах Yx киттевого цик^у. Для оцОнки та прогнозування ступеня перешкодозахвденостО та перешкодостОй-костО унОфОкованих комплексов розробленО метода, крптерП оценки та засоби вОрогОдного аналОзу, багатофушщОонально'О дíагностики.

7. При створеннО пристрогв вОрогОдного аналОау запропоновано метод видОлення амплОтудних рОвновОрогОдних зон знаходження шуму та збиткового перетворенья сигналу шуму, що дозволило на три порядки иОдвишити метрологОчнО характеристики датчика випадкових чисел -ctv.-Онь згоди Г1потетичного та реального законов розподОлення випад-ковоТ двхйковоТ послОдовностО - Ю-4 при високОй частот! ввдачО випад-кового коду - I fdttj.

8. Одержан! теоретично результата використан! при створеннО ряду АЩ з дозволлючог здОбнОстю 10, 12, 16 двОйковпх рОЗрЯД1В, часом перетворення 2 мкс, 5 мкс, 0.1 '.же, перешкодозахищенОстю 80-120

дБ, як1 значно перевищують в1дпов!дн1 аналоги. Розробленх формувате-л! тестових д1й з частотою слхдування сигнал!в - 10 МГц, навантаже-ною зд!бн1стю ~ 0.6 А, з шввдкхстю нарокення фронту стналу - 200 В-мкс, що дозволяе виконувати диагностику практично вс1х вхтчизня-иях м1крясхем.

На баз! результатов дисертац1йно1 робота створено б!льше десяти 11ФГ о з оригиналышми схемотехнхчними ршеннями, якх використан1 в д1ючих пристроях та системах автоматизад1'1.

Таким чином, одержанх в дисертацн теоретичнх та практичн1 результата по створенню методхв та засоб1в елехстромагь^тнох сум1спост1 пристро1в обчислювально¥ техн1ки з континуальним та кхнцевкм завдан-рям координат, хнвархантних до спектрального складу сигналу та завзд, Ьптимальних до хх вхрогхдшк' характеристик, представлявть вагомнй внесок в теор!ю 1Нформац11, що мае значне соцхальнэ та господарсько-хромислове значения.

4. Ма"'^рхали дисертацхх виклэденх у наступим: роботах:

1. Фабричев В.А. Классификация помех, действующи". на преобразователи формы' информации // Вопросы проектирования устройств преобразования и перь-дачи информации.-Киев: йь-т кибернетики АН УССР, 1975. -С.13-1&.

2. Кондалев А.Г., Фабричев В.А. Ана^лз денких методхв подавления завад в аналого-тдифрових перетворювачах// Автоматика,~1976.-№ 5. - С.14-21.

3. Кондалев А.И. .Фабричев В.А. Классифи1-лцпя и оксперкменталь-ное исследование помех на объектах автоматизации.- Киев,1976. -

36 с.-^Препр./АН УССР. Ин-т кибернетики, 76-5^.

4. Фабричев В.А. Разработка и исследование преобразователей £ормы информации с повышенной помехозащищенностью: Автор.дисс. ... инд.техн.наук - Киев: Ин-т .электродинамики АН УССР, 1977.-24 с.

5. Фабричев В.А. Применение нулевых схем четырехполюсников

рм повышения помехозащищенности преобразователей формы информации// Зопросы проектирования устройств преобразования и передачи инфорча-(ии. - Киев: Кн-т 1шбернетики АН УССР, 1978. - С.31-37.

6. Крндалев А И. ,£абричев В.А. О повышении помехоустойчивости :налого-цифровых преобразователей //Приборы и системы управления. 978.- Л 6. -С.29-30.

7. Фабричев В.А. Быстродействующий АЦП поразрядного типа // Преобразователи формы информации и средства передачи информации. Киев: Ин-т кибернетики АН УССР, 1979.-С. 32-36. ;

8. A.c. 639021, М.Кл. & O&f . Аналоговое запоминающее устрой-отво/А.И.Кондалев, В.А.Фабричев. - Слубл.20.09.78,Бга. № 47.

9. A.c. 661783, М.Кл.2 II03K 13/17. Аналого-цифровой преобразователь / А.И.Кондалев, В.А.Фабричев.- Опубл. 05.05.79, Бил.К 17.

10. Фабричев В.А., Брайко Ю.А. Быстродействующий АЦП с поме-хозашишенным аналговым запоминающим устройством// Запоминающие устройства и криозлектроннне элементы ЭВМ. - Киев: Ин-т кибернетики АН УССР, 1979. - С.40-45.

Л. Фабричев В.А. Методы и средства повышения помехозащищенности аналого-цифровых преобразователей. - Киев: 0-во "Знание"УССР, 1980. - 24 с.

12. Фабричев В.А. Синтез помехоустойчивых структур аналого- : ■цифровых преобразователей // Системы сбора и обработки измерительной информации. - Таганрог: ТРТИ им.В.Д.Калмыкова,1980. -Вып.П. - С. 14-19.

' 13. Фабричев В.А. АЦП со статистической обработкой результатов сравнения нуль-органа// Проблемы создания преобразователей формы информации.-Киев: Наук.думка, 1980. - 4.1. - С.62-66.

14. Фабричев В.А. Определение величины статистической выборки для помехоустойчивого аналого-цифрового " реобразования // Системы сбора и обработки измерительно'i информации. - Таганрог: TFTI1 им. В.Д.Калмыкова, 1981. - Вып.Ш.- С.51-56. 1

15. Фабричев В.А..Мехтиев Ш.А. Исследование динамических характеристик схем согласования уровней// Преобразователи формы информации и средства передачи данных. - Киев: Ин-т кибернетики АН УССР, 1981. - С.16-22.

16. Преобразователи формы информации для малых ЭВМ/ А.И.Кондалев, В.А.Багацкий, В.А.Романов, В.А.Фабричев. - Киев: Наук.думка, 1982. - 312 с.

17. фабричев В.А., Кондалев А.И..Брайко Ю.А. Устройства преобразования для системы контроля БИС// Систелш сбора к обработки измерительной информации. - Таганрог: ТРТИ им.В.Д.Калмыкова,1982. - Вкп.4. - С.54-59.

18. Фабричев В.А.Микроэлектронный усилитель выборки и запоминания для высокопроизводительных преобразователей// Преобразование, передача и обработка информации в високопрсизг-пдительннх микропроцессорных системах. - Киев: Ин-т кибернетики Ali УССР, I082.~0.38-42.

19. Фабричев В.А. Устройства преобразования в системах диагноза// Там же. - 1983. - С.77-82.

20. Преобразователи информации для системы программирования и контроля БИС/ В.А.Фабричев, Ю.А.Браг-ко, А.И.Слободянюк к др. -Техника средств связи.Сер. ОТ.-1982. - Вып.1.- C.I2-20.

21. Фабричев В.А. Разработка высокопроизводительных ЩИ для систем диагноза //Высокопроизводительные ПФИ и средства передачи данных.- Киев: Ин-т кибернетики им.В.Ы.Глушкова АН УССР, 1982.- С.9-15.

22. A.C.II2560, М.кл. G-00J. \Ь/2о Коммутатор/ В.А.Фабричев,

A.И.Кондалев, Ю.М.Грешищев, Ю.А.Брайко. -Опубл. 12.04.84, Бш.№ 33. ; 23. Высокопроизводительные ПФИ для матах ЭВМ/ В.А.Фабричев,

B.А.Романов, В.А.Багацкий. Проблемы создания ПФИ. - Киев: Наук.думка, IS84. - С.24-28.

24. Фабричев В.А..Грешшцев В.М. формирователи вестовых воздействий для ПФИ системы диагноза цифровых интегральных схем// Там ке.

- С.44-47.

25. Фабричев В.А. Аналого-цифровой преобразователь с повышенной помехозащищенностью // 'Гам не. - С.77-80.

26. Принципн побудови та структурна органхзац1я ечстеми електро-термотренування мхкросхем/ В.А.Фабричев, В.П.Денисенко, АЛ.Конда-лев, та> . —ВХсник АН" УРСР. - 1985. - HI. - С.1Г-35.

27. Фабричев Ь.А.Устройства аналого-цифрового сопряжения система электротермотренировки микросхем//Средств^ передачи, преобразования

п обработки информации для высокопроизводительных систем и сетей.-Киев: ИН-т кибернетики им.ВЛЛ.Глушкова АН УССР,1585. - С.5-10.

28. Кондалев А.И..Фабричев З.А.,Брайко Ю.А. Системное птоегаи-рование ПФИ для контроля параметров цифровых интегральных схем// Проблемы создания ПФИ. - Киев: Наук.думка, 1984. - С.24-28.

29. Фабричев В.А. ПФИ для систем статистических испытаний// Автоматизация научных исследований. - Киев: ин-т кибернетики им.В.М. Глушкова АН УССР, 1986. - С. 51-52.

30. Кондалев А.И..Фабричев В.А. АВД параллельного типа с'взве-ветшч набором эталонных величин// Методы и микроэлектронные средства Шфрового преобразования л обработки сигналов. - Rira: Ин-т МЭ и ВТ

Ш ЛССР, 1986. - С.51-54.

31. .фабричев В.А.Повышение техничесгах и метрологически харак-•орти;тик устройств зиборкк и хранения //Преобразователи формы инфог-1ащш и сродства передачи дашшх. - Киев: Ин-т кибернетики им.В.М.Глуи-■ова АН УССР, 1Ж. - С. 15-18.

32. Свид.на пром.образ. 22574.Преобразователь аналого-цифровой/ В.А.Фабричев, Ы.Ы.Талызин, Ю.А.Брайко и др.- Опубл.1г.04.£6,

33. Высокопроизводительные преобразователи формы информации/ . А.Л.Кондалев, В.А.Багацкий, В.А.Романов, В.А.Фабричев. - Киев: Наук, дамка, 1987. - 224 с.

34. A.c. 273393, М.кл. S- 06j- В.А.Фабричев, В.Н.Ермаков, И.Н.Кузьмин, - Опубл. 03.0S88.

35. Фабричев В.А.,.Мктулинский Т.Ю. Сравнительный анализ

и оценка степени помехозащищенности схем нормализации входных сигна-лоЕ//Техничсские средства обработки информации для высокопроизводительных ЭШ и систем. - Киев: Ин-т кибернетики им.В.М.Глушкова АН yCwP,IL»88. - С.31-37. '

36. Фабричев В.А. Преобразователь формы информации для АСУ ТЛ энергокомплекса предприятия // Проблемы создания ПФИ. Киев: Ин-т кибернетики им.В.МГлушкова АН УССР, 1988. - C.7I-73.

37. Фабричев -В.А. ,Брайко Ю.А. .Тыиковская Л.Л.Микропроцессорный контроллер многоканального ПФИ для АСУ ТП// Там же. - С.80-82.

38. Кондалев А.И..Фабричев В.А. Системные преобразователи формы информации с повышенной помехозащищенностью// ИНФОРМПРИБОР.- 1989.-ВШ1.2/70/.- С.3-9.

39. Фабричев В.А.Пути повышения метрологической к эксплуатационной надежности средств вычислительной и управляющей техники.-Киев:0-во "Знание" УССР,1990. - 25 с.

40. Фабричев В.А..Морозоь В.П. Метод рассчета помех и критиаес-крй длины линии связи при применении различных типов микросхем// Вопроси проектирования и практического использования ПФИ ^ управляющих и вычислительных комплексах, Одесса, 1990.-Киев: Ин-т кибернетики им.В.М.Глушкова АН УССР, 1990. - С.72-74.

41. Фабричев В.А. О задаче повышения помехоустойчивости комплекса технических и программных средств на базе сетевой архитектуры// Там же. - С.10-12.

42. A.c. I62469I, М.кл. НОЗК 13/17. Аналого-цифровой преобразователь/ В.А.Фабричев, Ю.А.Брайко, Т.Ю.Митулгасиий. ~ Опубл.01.02.91, Бел. К 4.

43. Фабричев В.А. Унифицированный комплекс технических J» программных средств на базе сетевой архитектуры для построения высоконадежных АСУ ТП//Микропроцессорные комплексы для управления технологическими процассами. - Грозный, 1991. - С.24-25.

44. Палагин A.B..Фабричев В.А.Унифицированный комплекс технических и программных средств для высоконадежных АСУ ТП. - Кйев: 0-ро "Знание" Украины, 1992. - 28 с.

45. Оабричев В.А. Элехтроггагнитная совместимость унифицированного комплекса технических и программных средотв//Птюблеми создания преобразователей формы информации,-Киев: Ин-т кибернетики им.В.М. Глужкова АН Украгош, 1992. - С. 36-4?.

46. Унифицированный комплекс технических и программных средств ■для построения АСУ Энергетического профиля/А.В.Палагин, В.А.Фабричев, Л.А.Корытная и др. - Методы и средства автоматизации научных исследований. - Киев: Ин-т кибернетики АН Украины, 1992. -С.9-12.

47. Автоматизированная система контроля параметров перезарядного электростатического ускорителя/ В.Б.Реутов, В.А.Фабричев, Г.В.Ва-вилин. - Пррблемн создания преобразователей формы информации. -Киев: Ин-т кибернетики им.В.М.Глуикова АН Украины, 1992. - С.56-60.

48. Преобразователи формы информации с обработкой данных/ В.А.Багацюш, Ю.М.Грешлщев, И.В.Сачус, В.А.Фабричев;Под ред. А.И.Кон-далева. - Киев: Наук.думка, 1992. - 264 с.

49. Микропроцессорный комплект гибридных интегральных схем д.~я построениях надежных систем управления/ А.В.Палагин, В.А.Романов, В.А.Фабричев и др. - Электронное моделирование. - 1993. - Т.15, К 3. - С.43-51.

50. Фабричев В.А., Додонов С.Б. Структура унифицированных' аппаратно-программных средств для II0K автокатизаниу технологических процессов//. Проблеглна-ориентированные комплексы для автоматизации, контроля и управления. - Киев: Ин-т кибернетики им.В.М.Глушкова АН Украины, 1993. - С.9-14.

П1дп. до друку 27.01.94. Формат 60x84/16. Лап1р друк. * 2. Друк. офс. Ум.друк.арк. 1,86. Ум.фад<5.-в1дб. 1,98.

Ум. вид, врк. 2.0. Тираж 100 прим. Зам. 173._

РедакцХйно-видавничий в1дд1л з пол!граф1чною дХльницею 1нотитуту к1бернетшш 1мен1 В.М.Глушкова АН Укра1ни 252207 Ки1в 207, проспект Академ1ка Глушкова, 40