автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.05, диссертация на тему:Теорiя, методи побудови та технiчна реалiзацiя мiкропроцесорних перетворювачiв форми iнформацii з пiдвищеною надiйнiстю та продуктивнiстю

,'ГВ од . ......-

Академ каук окрики' > . Шститут к!бёрнеттог 1мен1 В. М'. Глушкова

На правах рукопису

РОМАНОВ Володимир Олександрович

УДК 681.325.3

ТЕОР1Я, МЕТОДИ ПОБУДОВИ ТА ТЕХН1ЧНА РЕАЛ13АЦ1Я М1КРОПРОЦЕСОРНИХ ПЕРЕТВОРЮ ВАШ В ФОРМИ 1НФОРМАЦП" 3 ШДВИЩЕНОЮ НАД1ЙН1СТЮ ТА ПРОДУКТИВН1СТЮ

05.13.05 — елементи та пристроТ обчислювальноТ технжи та систем керування

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступеня доктора техшчних наук

Кшв 1993

Робота виконана в 1нститут! кибернетики 1меш В. М. Глуш-кова АН УкраГни.

ОфщШш опоненти: доктор техшчних наук, професор

египко в. м„

доктор техшчних наук, професор СТАХОВ О. П.,

доктор техшчних наук ЛАПШ В. Ю.

Пров1дна установа: Виробниче об'еднання «Кшвський радю-завод».

год. на засщанш спещал130ван01 вчено1 ради Д 016.45.02 при 1нститут1 шбернетики 1меш В. М. Глушкова АН Украши за адресою:

252207 Кит 207, проспект Академжа Глушкова, 40.

3 дисертащею можна ознайомитися в науково-техшчному арх1в1 шституту.

Захист в1дбудеться «

р. о

Автореферат роз1сланий <

Р-

Учений секретар спец1ал1зованоГ вчено! ради

Гуменюк-Снчевський В. I.

ЗАГЛ.Ш1Л ХЛРЛ]СГ ЕРИОТ11КА ЯРЛ111

Актуалыпсгь проблем. Перетворввач! формя 1нформацн /¡15]/ --це пристрох обчислквалыюх технЬл, япи плкористовувггься суьЦсно з ЕОМ в автоматизованих системах керування тохиолог1чними процеси-ми, системах автоматизацП науковпх экспериментхв, системах збору та обробки даних у реальному масштаб! чг,у, системах контролю та

До .класу гЛкропроцееорних НФ1 налеяатъ перетворювач1, як1 по-ряд з аналого-цифровими та цифро-аналоговкш перетвориваннями вико-нують опера1Ш по оброОц! даних, мають 1нтерфейсш функцп, фунгаШ керування та контролю, включахоть в себе м1кропроцесори та (ЛкроЕОМ.

В1д рхвня технгпгах та метролог1чних характеристик м!кропро-цесорних ПФ1 запекать ятисть та надШисть керування I контролю, швидк!сть 1 точн1сть обробки даних, а звадси - надхйнхсть та продук тивн1сть сучасних обчислювалъних 1 керуючих систем у Ц1лс.му.

Мпсропроцесорнх ПФ1, як базовI засоби електрошзаци, повинн! мати високу в1дмовост1йк1сть та живуч!сть у ватаих умовах експлуа-тацИ, мати середнс напрацювання на в1дмову не менш як 50 мсяч годин.

Усе цэ обумовлюс необх!дн!сть псдалытх дослщсень в областх розробки новгос принцип!в та метод1в удосконалення характеристик ПФ1, створення перетворювачхв з високою точнхстю, надхйшстю та ПРОДУКТИВНОЮ.

Великий вклад в теорхю та практику побудови р!зних клас!в ГЩ внесли так1 вчен1, як Б.I.Гхтхс, АЛ.Кондатев, П.П.Орнатський, Г.М. Петров, В.Б.Смолов, О.П.Стахов, ф.е.Темн1ков, Ю.М.Туз, Е.П.Угрюыов, В.М.!Шстунов, М.-П.Цапенко, БЛ.Швецький, В.М.Шлянд1н,та хн. Зусил-лями багатьох з 'них створенI авторитетна науковх школи та колективц спец1ал1ст1в.

На основ1 досягнень ведучих вхтчизняних та заруб!жних вченнх 1 спецхал1ст1в розвиваеться теор!я перетворювач!в форми ;(нформацп' нового покол1ння - мхкропроцесорних ПФ1. На цей час теорхя мхкропро цесорних ПФ1 знаходиться у стади становления. У рад! праць дослхд-яен1 м1кропроцесорн1 ПФ1, якх ор1снтовахп на р1шення конкретних задач у конкретних системах. Однак у цих прадях та у працях хнших автор 1в в!дсутн! системний шдх!д до анал1зу та огоюЛзацН ПФ1, сиггг..

- г -

матизац1я I узагальнення методов Шдвищення точност:, над!йност1 та продуктивном I м1крощюцесорних ПФ1. Не розроблен! узагальнен! критерН оншки показник!в якост! таких перетворювач!в.

Самостийною проблемою с розроОка метролог!чного забезпечення м1кропроцесорних ПФ1, включаючи методи та засоби вим1рювання, контролю 1 д1агиостшш параметр!в ГШ як у процесЛ вирой шщтва, так 1 у процес! системного застосування.

Традиц1йН1 методи проектування ПФ1, що грунтуються на викорис-танн! м1кроелектронноУ елементно! бази кра!н СНД та ближнього зару-б!жжя, не цозволятаь створювати ПФ1 з точн1сти бхльш як 12 дв1Йко-вих розрядгв, швидкод1я яких сгановить Ю6 перетворювань за секунду. 3 п1двшценням пшиджуШ до Ю7 - Ю8 перетворювань за секунду точ-н!сть ПФ1 зпижуеться до 10 - 8 двШкових розряд1В. НадМн1сть су-часних м1кроелектронних ПФ1 дяр1внюз не б!льш як 2-Ю4 годин нап-рацювання на в!дмову. Зв1дси впплива«, що перетворювач!, як! випус-кае промислов1сть краУн СНД та ближнього заруб!жяя, не придать для створення над1йних систем контролю, керуваяня та обробки даних э високою точн1стю та продуктивна™.

Анал1з досв!ду, який накопичено в облает: створення системннх перетворювач1в форми !нформацП, вивчення вшгиву сучасних тевденцШ в розвятку засоб1в обчислювалыю'1 техники, ЕОМ X систем на параметри та характеристики дозволяшъ сформулювати основн! проблема в облает 1 теор11 1 проектування перетв0рювач1в форми 1нформацН нових поюШнь.

В облаетI теорН:

- розвиток арх1тектурно-функц1онально! концепцН ПФ1;

- розробка мвтодхв анал!зу, синтезу 1 оптим4зазц1Г ПФ1;

- розробка метод1в п1двшдення точност!, над1йност1 1 продук-тивност! ПФ1;

- розробка методхв вим1рювшшя, контролю 1 диагностики пара-метрхв ПФ1.

Б облает1 проектування:

- п1двищення швидкодП ПФ1 до ТО8 перетворювань за секувду /без знихення покгзкикхв точност! та надийност!/;

- п1двщечня точност! ПФ1 до 18 двхйкових розрядхв /без 1стотного зниження швидкодП ПФ1/;

- гидвищення в1дмовост!йкост1 I живучосП ПФ1 до 50 тисяч годик напрацювання на вхдмову;

- поеднання в ЮГ оперший по перетворешт та обробц1 сигнал!!),

- розробка паеоб1П зим!рювання, контролю та диагностики параметров Ш / у тому числ! засоб1в умонтовано! д1агностики та контролю/;

- створення ГШ у вигляШ великих Г1бриднкх !1:тегралытах

схем /ВГ1С/ та г!бриднлх !нтегральних <йгнкц!оналыгах пристро-Гв /Г1ФП/.

Мета 1грац1 та задач: досл!дяень. Ме:ою досл!джень с розвиток тоорм ггеретворювач1в форми 1Кформац1'1 для класу мхкрогтроцес^рних ПФ1, розробка метод1в п1двшдення точност!, над1йкост1 ! продуктивное^ мИсропроцесорних ПФ1 та 1х компонент!в, створення на Ц1й основ! нових ПФГ з гпдвищеною точнЮтю, надхйшетю та продуктивною.

Для досягнення идсг мети сформульован! та вир!шен! так! задач!:

- анал!з, синтез ! оптим!защя м!кропроцесорних ПФ1 за кр!то-р!ями точност!9 над1йност1 та продуктивном!;

- розробка структурних, технологхчних ! схемотехн1чнгос мётод!в п!двшцення точност! ! продуктивност! м!;сропроцесорнпх ПФГ, 1х елементхв та вузл!в;

- розробка метод 1в п!двииення апаратурно'1, метролог!чноТ та програмно! над!йност1 мхкропроцесорних ПФГ;

- розробка мегод!в* та засоб!в контролю ! д!агностики гтарамет-р!в м1кропроцесорних ПФ1, включаючи засоби умонтованого контролю та диагностики;

- створення модульних наборов мхкроггродесорних ПФГ на основ! гонкошивково!, товстопл1вковоТ технолог!!, технолог!'! дру-кованих плат ! гхбридних !нтегральних Зунгаиональних гтрист-роУв.

Методи досл!дкення базуються на апарат! теор!г 1мов!рностей, тер!!' випадковюс фунгаий, теори хнформацП, теор!!' точност! вим!-рювальних систем, теор!У оптимального керуванкя. Методами експери-ментально!' перев!ркл результат 1В роботи е математичне моделювання на ЕОМ та ф!зичне моделввання на д!ючих зразках та промислових пар-т!ях ПФ1.

Нов! науков! результата. На основ! теоретичного узагальнення досл!джень в облает I проектування снстемних перетворювачхв форми хнформац!'/ розвинута теор!я м!кропроцесорних ПФ1, шо включас в себе методи анал!зу, синтезу ! оптим!за1Ш" структура та параметров пере-творювач!в даносо класу, розроблен! методи п!двшцення точност!,

продуктивное^ та надхйкост! м i кропроце сорнкх ПФ1 i íx компонентЛв.

Пластична цпппегь. сукушйсть отриманих теоретичних результатов та наукоЕих полокень доведена до пженерикх методик проектуван-ня млгфопроцесорних ПФ1 з покращениш технiчними та метролог1чниш характеристиками.

Розробленх структури мЛкроироцеоорнпх ПФ1 плдвшцено1 точност!, надншост: та ггродуктив-1 - i.

Розробленх основнх фушаиональш вузли i елементи мЛкропроцесор-ш!х П01: аналого-цифровх i цифро-аналоговх перетворшвач1 / у тому числ! АЦП i 1Ш1 з цифровою корекцхею похибок/, масштабуюч! i функ-ц1ональи1 пхдеилювач!, щдсилювач1 з програмованим коеф1цхентом передач!, П1дсилювач1 виборки та залам'ятовування /у тому числх УВЗ, ею едаьтуються до шввдкост* змхни вхвдного сигналу/, компаратори, аналогов! ключi i комутатори.

Створене системна, прикладне та тестове програмне забозпечен-ня для мхкропрсцесорних ПФ1 у с клад i персоналышх професхйких ЕОМ.

Розробленх техн1чнх та программ! засоби метролог1чпо: атеста-4ÍÍ, контролю i диагностики М1кропроцесорних ПФ1 i i'x компонент in.

Регипзахця t впровадження резулътат!в робота. Досл!дження зд!йснюзались згхдно з заэд&икями ДКИТ колжшъого Союзу i проектами ДКНТ Укра'1ни, завданнями Президй' АН УкраУ¡ш, науково-техн1чш1х програм i господарчих договор!в, у яких автор брав участь як в1дпов1дальтгй виконавець або як науковий керЛвник.

За результатами шжонашк завдань перел1чених в1дсмств створе-ni та зггровадаен! у народне господарство MiKponpouecopHi ГШ для прсфесПних персоналыгох ЕОМ, для систем цифрового магнхтного запасу í систем автоматизащ i паукового експерименту, для систем контролю та'вим1ршвання параметр!в PEA. На 6asi кйкропроцесорних ПФ1 та ГОШ створен i вшЛрювальнх станцй" для систем керування склад-ними технолог1чшши процесами í систем екологхчного мониторингу.

Розроблен! та впровадженх ГШ виконшп у виглщЦ автономиях пристроТв i умонтованих модулíв на друкованих платах, у виглядх набор i а г1брядних В1С на основ! tohkoiuiíbkoboí i товстоплхвково! технолог!? та у виглщц г1бридних 1нтегральних фунюИональних ггрист-

po'fB. ■

QOHOBHI положения дисертацН, що виносяться на захист.

- I. Методи i алгоритма анализу i оптитзацп мхкропроцесорних ПФ1 за критер1тли точност!, нздШюст! i продуктивность

2. Схемотехн1чн1 та технологхчн! метода п1двищення точност!, продуктивност!■i над!йност! ы1кропроцесорних ПФ1 та "(х слементхв i вузл1в.

3. Постановка i ршання задач! оптимального резервування м1кро-процесорних ПФ1 з глибиною резервування до рхвня компонентов г1брид~ них В1С.

4. Оц!нка функц1оналыю* продуотивностi i анал1з похибок мхкро-процесорних ПФ1, що ор1снтован1 на визначення параметр!в спектраль-Ш1х кривпх, обчислення взасмно'! кореляцШго!" функцП', в1дног1вння функц1й Д0В1ЛЪН01 форш.

5. Метода контролю та вишрювання napaMeTpiB м1кропроцесортах ПФ1 на ешапах проектування, виробництва i експлуатацП.

6. Принципи побудови i техн!чна реалхзащя систем пов!рки, д1агностики та випробувань.м1кропроцесорних ПФ1 в умовах виробництва ' експлуатацП.

Апробац1я одержаних результат! в.Кауковх та практичн! результа- : ти роботи доповхдались та обговорювались на 2 - 7 симпоз1умах "Яроблеми створення перетворювачхв форми iнформацiI"/Ки!в,1973,1976, 1980, 1984, 1988, 1992 рр./,Всесоюзному ceMiHapi "Математкчне моде-лювання на безперервному середовищ1"/Ки1'в,1974 р./,М1жнародн1й кон-форенцН "Еиектрон1ка у вим1рюванцях"/Париж, 1975 р./.У-му Всесоюзному симпоз!ум! з модульних шформагийно-обчислювалыгах систем /Киши-н1в,1985р./, науково-техн! чн i й конференц!'!' "Перспектива розвитку i використання швидкодхючих перетворювач1в форми 1нформац1Г" /В1ль-нюс ,1985 р./, Республхкансыйй конференцП' "Системи контролю napaMeTpiB електронних npncTpoYB i прилад!в"/Яремча, 1990 р./ та ¿нших Нжнародних, республ!канських i вхдомчкх сем!карах та конференциях.

ПублЛкацН. Результата дисертацй' викладено у 95 наукових пра-цях, в тому числх у 3 монограф!ях, одному дов1днику i 6 брошурах. Отримано 14 авторських свхдоцтв на винаходи, 29 наукових праць опубликовано без cniBaBTopiB.

Структура та обеяг роботи. Дксертац!я складаеться i3 вступу, шести глав, висновку, списку Л1тератури i3 268 иайменувань та додатку. 0сновн1 матерхали роботи викладен! на 327 стор!нках, вклкь" чаючи 29 таблиць та 63 рисунки. Додаток м1стить основнх TexHi4Hi характеристики i схеши ршення м!кропроцесорних ПФ1 та ix компонеп-тхв, у розробщ яких безпосередньо брав ■ участь автор, а також вiдомоетi про впровадження та використання основних результат!в роботи.

ЗШСТ ПРАД1

У вступ1 обгрунтована актуальнхсть, сформульована мета, наукова новизна, практична важлив1сть дисертацП та основнх положения, що захищапться, коротко викладено зм1от робота.

У першй глав! розглянутх особливостх структурной орган1зацГ1 нового поколшня перетворювач1в форми хнформац11 - мЬсроггроцесор-них ПФ1. В основу структурно!' орган 13ац1'1 ьикропроцесорних ПФ1 пок-ладений маг1Стралыю-модульний принцип, згЦно з яким структура ПФ1 можв бути паралельною, послхдовною або комбигованою. рибхр тхе'1 чи 1ншо'У структури залежить в!д вимог до точности над1йностх та про-дуктивност х ПФ1.

Точн!сть - характеристика якост! мхкропроцесорного ПФ1, що в1дображуе наближен1сть його похибки до нуля. Проблема пхдвищеннп точност! ПФ1 можв бути сформульована як задача оптимхзацп'

и*=аг#п/лА(и), А/.

де Д - похибка ыикропроцесорного ПФ1; ¡-1- - множина припустимих керузань; Ц.н - оптимально керування, що забезпечуе кшпмалъну похибку при наяьнсст1 рхэних вплквових факторов.

Для розв'язання ц1о'! проблеми необхвдно зд1йснити виб1р крите-Р1Я точности &т1'п • вир1шити задачу анал1за ! задачу синтеза. Для виршення задач! анал!за кпкропроцесорного ПФ1 необхвдно перш за все розглянути три види моделей: моделI сигналов / процес!в/ на вход! ПФ1, модел! ГШ та модел! похибок ПФГ.

В робот1 запропонован! такх обыеження яри розв'язанщ задач! анал1за:

1. Мхкропроцесорний ]1Ф1 розглядаеться як наперед задана детер-мшована система.

2. Структура мхкропроцесорного ПФ1 не змнпоеться у процесс леретворювання та обробки конкретних сигнал !в.

3.■1мов1рн1сн1 характеристики м!кропроцесорного ПФ1 !нвар!ант~ нх до часового зсуву аргумента тса дов1льну величину .

4. Доследований процес ибо сигнал маг. детерьинований характер.

5. Неконтрольован1 впливов! фактори мають вшгадковий характер.

■Модель сигнала /процеса/ у загальному вкпадку визначаеться як

• Мпр {оса)и))^<ьТосьХ,и)&Л)>- /2/ а модель мхкропроцесорного [Ш визначаеться як

Мпгру С (Ь), у (О IX (О, у б Мпфэ}> /з/

до и) -элементарна випадкова под1я; Л. - прост1р елементарних подШ а) .

Детерм1нова модель (.икропроцесорного ПФ1 набувас :вигляду

У (О = Ах О)- Ъ*«), м/

де Л - узагальнений оператор ПФ1; /)( (¡ - ^¡1) -елементарн1 опе-ратори /у детерм!нованШ модел! оператори теж детерм!нован1/.

В основу анал1эу точностг мхкропроцесорних ПФ1, вибору крите-рхя тотаост1 покладено концетЦю 1деального 1 реального м1кропро-цесорного ПФ1/ що запропонозана В.Я.Розенбергом для акалхзу точное-Т1 вим1рювалыгах систем/, причому аналхз полягае у пор1вняльному дослижешп 1 процес1в перетворення у моделях {деального та реального ПФ1.

¡деальна модель м!кропроцесорного ПФ1 набувас вигляду

= Ар* ; *>'/ * м, . /5/

де -С -досл!джуваний сигнал / прочее/;у - результат перетворю-вання; ^ - оператор идеального ПФ1; ^ - область припустимих значень -г, ^ .

Для аналхзу точнрст1 М1кропродесорного ПФ1 використано понят ■ тч метричного простору. За допомсгсюцього понятая найбхлыл повно може бути описана операц1я порхвняння - одна з основних операцхй, яка характерйзуе точн1сть ПФ1.

Реальний перетверювач на в1да!ну в!д здеального зазнае неконт-рольоваш'тх збуре11ь ,що мають, як правило, хмовхршену природу. У зв'язку з цим модель реального м1кропроцесорного ПФ1 мае 1мов'1рнхс-ний характер 1 може бути визначена як

<х>&) !с/р я ❖ (и> с> *> Vх' > /б/

и & и ; хеХ-, с € С; г ¿"2; г-е Т;р/бс,с,хл), де %(() - Д1я зовн!шн1х впливових факторхв; С(^) - в1дхилення па-

раметр!в ПФ1 в1д ном1нальних; - розподхл 1мов1рнос~

тей впливових фактор1В.

Ягадо заф1ксуватк дхю хмовхрнхених механ!зм1в на час конкрет- ' ного перетворювання, похибка м1крощ>оцесорного ПФ1 мохе бути визначена за допомогою метрики £ , тобто 4 • В1дстань та х с похибкою ПФ1. 3 урахуванням д!¥ випадкових вшш-вових факторхв похибка м1кропроцесорного ПФ1 набувас виглэду

Якщо на SL задана 1мов1рн1сна м!ра, то А зб!гаеться з ма-тематичним сподхвання, тобто Л -Mi являе собою середне на множенi перетворювань значения похибок. Якщо Л. е обмежена множима, iwoBipHicHa mlpa hkoï невхдома, то Л зб1гаеться з верх-ньою гранню множили, тобто à - sup^>(u))} i являе собою найбхль-шу з можливих значень похибку за результатами множини перетворювань.

Отрицавши вкрази для огцнки похибки м1кропроцесорного ПФ1 з урахуванням та без урахузання îmobIphïchex механхзм1в впливових фактор!в, необХ1дно зд^нити аналхз uicï похибки з метою вияву окладових, 1до вносять на!Шльши# вклад у похибку ПФ1."Для цього запрдпоновано розгляяути мхкропроцесорний Ш як пристрхй, ню EMimye оператори rfpi(u.i,LOit ti) , Щ оператори являють собою резуль тат керувакня ¿А' та результат неконтролтсемкх збурень и)/ у момент ¿¡' .Зв1дси похибка ¿-го функцхопального вузла набувае виглщ

Якцо вхдом! похибки окремих функцхоналыпк вузл!в ПФ1, то кокна визначити похибку ПФ1 в ц!лому як вгдстань mïk випадковими про-цесами. На основ! аксхомн трнкутника маемо

¿^Д/ i. /9/

Тобто похибка ПФ1 не перевищуе суми ïï елементарних складових.

Для orarrmiiaaiùï мхкропроцесорного ПФ1 за крите pi ем to'ihoctî необх1дно, щоб була задана структура ПФ1 та вимоги експлуатацп у вкгляд! розпод^лу р (X) впливових факторхв Z(t) . 3 урахуванням 1мов1рнicHoro характеру впливових факторхв мокна сформулюватк кри-тер!й точност! у вигллдх задано: îmobîphoctI

P{A[AiJ.X>fip[C(tJZ)x]7S')te(OlT)]*tJ /10/

тобто Р - це iMOBipHicTb забезпечення похибки ПФ1 û £ & ; 6 -мала наперед задана величина.

Звхдси задачу оптим!зацН можна представити у вигляд1

Uopt /?/> (и, é)oc], /п/

Вираз /ц/ можна доповнити обмеженнями

,f(U) * Ш ; i>(u) iC, /к/

що характеризуясь масогабаритнх показники f витрати с та 1ншх показники якоотх ПФ1.

За результата».:;! досундаень заиропоновано такий алгоритм анад!-зу точност1 MiKponponecopmix ПФ1:

- на першому еталх необидно визначити модель вхшюго процосу /сигналу/ i модель ПФ1;

- модель похибки мхкропроцесорного ПФ1 визна«ають на другому eTani шляхом пор1вняння результатîb перетзорювання у моделях реального та реального ПФ1;

- за результатами псрхвняння на третьему етап! оуримують струк турну модель похибки, що дозволяв визначити найбхльш суттсгv складов! похибки ПФ1;

- пхсля визначення найб!льи суттевих складових за сбраним кри~ терхсм точност! оптк.цзують структуру мХкропроцесорного ПФ1 або окремих його функцхональних вузлхв, що вносять найб1льший вклад у похибку ПФ1 ■ .

Такий п!дх1д до оптимхзацП г^кропроцесорних ПФ1 за критерии ючност! було застосовано при розробД1 та створеннх високоточних перетворювачхв А1Щ-34, АЦП-34М, та АЦП-36 /клас точностх останнього дор1вшое 0,006/0,003/.

Використовуючи под1бний п!дх!д,можна вирхшити задачу синтезу ПФ1. Для цього необххдно задати модель припустимо!" похибки ПФ1, включаючи моделi складйвих похибки, задати модель !деального ПФ1 та, застосувавши критерхй точности отримати модель реального ПФ1 з заданимя вимогами до точност!.

Для анал!зу, оц1ню1 i оптим!зацН мхкропроцесорнюс ПФ1 за кря-тер1ями над!йност! зберекено той же пхдх1д, яикй було запропоновано для анал!зу точност! м1кропроцесорних ПФ1. П!д оптим!зац!ею струк-тури ПФ1 розуШемо Bii6ip для кожного i3 п. структурных елементхв 101 оптимально!" схеми хз заданого числа подхбних за призначенням схем; виб1р для кожного типу схем оптимальних параметр1в компонен-TiB та теплових режимîb. При формулюванн i та розв'язаннх задач i огггошзаци за критерхем надхйностх необххдно визначити початков! умови, причому для розв'язашя у щлому задачх оптим!зацП досить спочатку розглянути задачу оптим1зацп ¿-го структурного елемен-та при заданпму комплекс! впливових факторхв та заданих вххдних сигналах. Пор!вняльна оцшка за результатам оптимхзацП подхбних за призначенням структурних елементхв ПФ1 дае змогу вибрати най-бхльш над!йний структурний елемент.

Задача оптишзацп формулгоеться таким чином. Задана модель структурного элемента ПФ1, яка описана системою нелШЯних piBHffiib,

що зв'язують вих1дн1 параметри структурного елемента з параметрами його компонент1в Гц , тепловими режимами dj та вххдними сигналами x(t)i

= /13/ I УК (ПО04,У) ='®к(п<, а,,...,йп,х<,..,хР))

в обмеженнями на зиххднх параметри структурного елемента ПФ1

у'к < у, ^

/14/

>

на параметри компонентiE структурного елемента ПФ1 (П1, *П4*П\

' П^ьПгЬПы /15/

1 на теплов! режкми

ß'n *"än* а"п. . /I6/

IIorpißHo визначити припустим! П t Q. , щоб

v -supPz(t) /17/

за умовами zm; ) ZCj £ С0 }

де P(t) - iMOBipnicTb <5езв!дмовно! роботи елемента ПФ1 протягом часу t ; /77/ - масогабаритнх показники / -го компонента

структурного елемента ПФ1; т0 ~ заданi масогабаритщ показники структурного елемента ГШ; Cj - вартхсть j-го компонента; С0 - задана вартхсть ycix компонент!в структурного елемента ПФ1.

Сформудьована задача розв*язуеться методом noeTairaoY оптики-зацИ: на першому eTani зд!йснюсться пошук оптимальних режимхв роботи, на другощ етап! визначаються оптимальн! параметри елементхв.

3 метою спрощення задачi сптишзацп припустило, що структур-ний елем.ент м1кропроце сорного ПФ1 характеризуеться одним виххдним параметром та мае пост1йне теплове поле для bcix BIC та дискретних компоненте. Тод! /13/ можна записати так:

у,(Л',0.)

Задамо обмеження на параметри компонент та тепловг режими,

тобто

У/* > /19/

(П'Г П< /20/

С ' i С7 V, G".

Використовуючи обмеження /19/-/21/, можна отримати С1М'ю кри-вих вюидкого параметра структурного елемента ГЙ1 у координатах

, знайти область робочих значень, що дашь змогу рсчв'язатк задану систему р1внянь. Анал1з робочоУ облает 1 дозволяс встановити зв'язок м1ж О. I П , що не приводить до в!дмови дослхджуваного структурного элемента ПФ1. Цляхом розрахунк1в чи за допомогою випро™ бувань доелгджуваного структурного елемента ПФ1 встановлюють область припустимих параметр!в компонент!в П та теплових реялшв 0_ при ф!ксованих значениях решти параметров компонента структу¿¡ного елемента ПФ1. Настулна задача /теля визначення робочоУ облает!/ полягае в оптим!зац!У ф!ксованих ранше параметр!в за окремими кри-тер!яш, тобто кеобх1дно знайти параметри елемент!в, що забезпечу" ють виконання умови ^

5ирР^(е))2т1 5 тс. /22/

Докладно алгоритма оптш^зацН м!кропроцесорних ПФ1 за крите-р!ями нед1йност! розглянутх у дисертащУ. внаслхдок ; розв'язання о&ормульованоУ задач! можна знайти оптимальнх значения параметр!в компонент!в як з точки зору безв!дмовност! ! мхн!мальних масогабарит-них показник!в, так ! з точки зору оптимальнкх теплових режим!в та вих!дних параметр!в .структурного елемента ПФЬ

Наведений п!дххд До оптим1зацхУ м хкропроцесорнпх ПФ1 за кри-тпр!ями над!йност! застосоваяий при створенн1 м!крспроцесорного набору ВИС шдвищеноУ надхйност! /середне налрацювання на в1дмову тгаовоУ ВИС становить 50 тисяч годин/.

Найб!льш загальною характеристикой продуктивности м!кропроце~ сэрного ПФ1 с !нформац!йна' продуктивн!сть. Для визначення шформа-ц1йноУ продуктивност! необх!дно знати хмовхрнхен!" характеристики вх1даого ироцесу та похийки ПФ1. На практши, як правило, 1нформа-ц!я про це в!дсутня, тому для визначення продуктивиост1 ПО! обме-жуються II верхньою та нижнюю охЦнками. Таким чином, опткм!зац!я м!кропроцесорного ПФ1 за критерIсм продуктивност! не виходить за меж! розрахункхв продускноУ здатност! досл1джувашгх ПФ1. Критерхй продуктивностх ПФ1 на основ! максишзащУ пропускноУ здатност! ПФ1 та його компонент!в дае змогу отримати вельми слабку порхвняльну оц1нку досл!джуваню:перетворювач1в, причому так! складов! ц!сУ оц!нки, як пропускна здатн!сть УВЗ або масигабуючого п!дсюшвача, мають умовний характер. Деяка умовнхеть такого критерию одхнки якост! ПФ1 заважас його використанню на практиц!. Критер!Я продуктивност! повинен враховувати перш, за все т! фактори, що п!ддягаоть

керувани» з боку розробника.Тоди за допомогоы под1бного критер1ю виникае мокливхсть оптим1зувати параметри ПФ1 на етап! проектуваиня. На основi таких мхркувань запропоновано використовувати но продуктивней критер!й / до якого належить пропускна здатнхсть/, а реак-тивний критерМ оптимхзаци продуктивност1 м}кропроцесорного ПФ1. Таким пошзшшом с час peaiau'i ПФ1, тобто час Mix подачею на його вх!д сигналу та появою на його виход! данях. Реактивний критерШ набувас вигляду

. /23/

при умов1, що А с _ /24/

де t - чао перетворювання ПФ1; 4/ - похибда ¿-го структурного елемента ПФ1; Ас -задана похибка ПФ1.

Умози обмеження /24/' можна доповнювати вимотами до надШнос-тх, вартостх, масогабаритних показншив тощо.

Запропонований показник продуктивномi ПФ1 призначений для оцшки якост! аларатурних засоб1в. В зв'язку з тнм, що MiKponpoue-сорнх ПФ1 е програмованими пристроямъ.,у дасертацН наведено on.iv.iy продуктивное^ програмного забезпечення ПФ1.

У дпутгй глав! наведена класифпсащя та дана загальна характеристика методхэ П1двшцення точност! Miкропроцесорних ПФЬРозгля-нуто ссоблквостх структурних, технолог1чних та схемотех!ичних ме~ тодхв п1двшцення tohhocti перотворювач!в. Показано, що у разх ви-бору того чи хегшого методу пхдвищення точностХ мпсропроцесорного ПФ1 налеяить враховувати не Т1льки вимох.и до метрологхчних характеристик ПФ1, але i вимога до над1йност1, продуктивностх, вартостх, масогабаритьлх показник1в умов експлуатацГ! тощо. Виходячи з цього схемотехнхчнх метода залишаютъся основтши при досягнеши максималь-них за точн1стю характеристик MiKpoixpouecopniix IIOI. У дисертацГх докладно npoanani30BaHi cxeMOTexni4Hi методи пщвищення точностх основних функциональных вузлхв та елементхв м1кропроцесорних ПФ1: масштабуютах, програмованих, фунюионалыгах п1дсшшвач!в, УВЗ, аналогових клктв та багатоканалыгах комутатор1в,джерел еталоннмх величин, аналого-цифрових та цифро-аналогових перетворювачхв, ком-napaTopiB, резистшших матриць. Показано, и.о для масштабуючих пхд-оилк»ач1в на 0a3i прецизШнхх onepauiBimx гидсилювачхв /ОII/ та прьцчгийно резисторiв ооповнкй вклад у похиику масштабугапня вносить складовi, що викликтп нестпб1льихстю peaacTopiB. Результат пнял1зу flif.cHi для пютрументплмгих i для програмованих гадсилюва-4tn. Ро^роолено схемотйхгичн1 рШзння, гни доаво.':ядаь эыетктк

вшив цхс1 нестабхлыгостх на точнхсть масштабуючих падсилювач1в та П1дсилквач1в з програмованим коефп.центом передач!. Ц! ршення бу-ло покладено в основу створення освоених у серхйному BiipoÖmiurBi модул!в масштабуючих п1дсилювач!в для перетворювач!в АЦП-ЗЗ, АЩЬЗ», AiyI—36, системи технхчних зисобхв сполучекня ЕОМ з об'сктом "Сектой" та лч i-!;7;,; "Сокол", а також модулiB автоматизованого вибору д1апп~ зона на 6asi ггрограмоваштх пвдсилювач!в для mi^onpouecopmix ГШ у складi ПЕОМ.

Проаналхзовап1 класичнх схеми побудови фунгаиональних л тариф-м!чних пхдсилювачхв, шо використовують HejiiiiitHicTb вольт-ямперно? характеристики yö-/г-переходу, р1виягння яког мае вигляд

¿¿Л - *т in. (Твх/lo Ч) ►lix Zs, /25/

Де -¿х ~ струм у р-а -переход!; 10 -тепловий струм; %— onip бази; -температурний потенцхал.

Область "невикривленого логарифмування" вольт-ампернох характеристики Дл-переходу л ежить у д1апазонх струм!в Ю-7 - 1СГ4 А. 3 четою розширення uie'i облает! у д1апазон1 малих токхв необххдно сксмпенсувати вплив теплового струму 10 ,а у fliana30Hi великих струм in - скомпенсувати вплив вххдного струму. В роботt запропоно-ван'т схемотехн1чнх ршення, що дають змогу розширити дхапазон функционального логарифшчного п!дсилтавача в облает! малих струм!в -до Ю-9, а в облает! великих струмiB - до КГ2А. Модулi функцхо-нашгах логарифм1чних П1дсилювач1в на основ! запропонованих ршенъ освоен! у серхйному виробництв! i застосованх у склад! пристрою зв'язку з об'сктом "Сектор" та Mini-ЕОМ "Сокол".

Виконано ainuii3 високоточних УВЗ, що побудован1 за замкнутою схемою на ociiobi операщйного п!дсилювача. Розглянутх ocuoBiii складов! похибки УЗЗ у режимах виборки, запал'ятовування та при переход! з рекиму виборки до режиму зашил'ятовування. Розкритх основнх шляхи зниження щи похибок у кожному з режим1В. Розробленх схеми УВЗ з мппмальною складовою похибки у режимi залам'ятовування. Проаналхзован! методи п!двищення точност! УВЗ. У створених на осно Bi цих методхв УВЗ максимальная похибка дор!внюе 0,005 %. УВЗ з такими параметрами було використано у пзретворювачах АЦП-34 та АДП-34М.

Розкрит! ochobhi шляхи побудови високоточних аналогових кл»-чхв та icoMyraropiB для м!кропроцесорних Г!Ф1. Проанал!зованх точное-Hi параметри комутатор!в на основ! л-МОП, /¡-МОП, Х.МОП та опто-електронних тшшв.

Проанал1зовано метода гпдвищення точшост! джерел еталонних напрут та струм!в /ДЕН та ДЕС/. Джерела еталонних струмхв для м!кропроцесорних ПФ1 bhcokoi totoocti будуютъ за компенсацШюю схемою Л снують два основнх р^зковкди компенсацхйних ДЕС: схема з негативнкм зворотним зв'язком i схема з датчиком температуря.

В роботi показано, що створенi на даскретних компонентах ДЕС з негативним зворотним зв'язком забезпечують температурний дрейф еталонного струму у мег^х тисячних частой ввдсотка на I °С. 3 метою досягнення бхлын bhcokoi точност1 схема ДЕС повинна являти собою едину систему вхдносно змши температура навколишнього середо-вища. Таким умовам в!дпов!дас схема ДЕС з датчиком температури. Показано, що температурний дрейф таких ДЕС досягае 0,0001 С.

Найбхльш точними ДЕН на сьогодш с джерела у вигляд1 Г1брид-них 1С, тому цо в умовах гхбридно! технолог!i icnyc мо;хлив1сть |ндив1дуально? поелементнох ксмпенсацП похибки ДЕК. Розглянутий у робот! метод хндив1 дуально! компенсацй' досить ефективний, коли, процес вж.йрювання та обчислювання необххдшк характеристик компен-сугачого елемента повнхстю автоматизований. Побудоваш таким чином ДЕН використозуються у 15-18-розрядних ПФ1.

Метода: шдвищення точаостх джерел еталонних струмхв та напрут що проанал!зован! в poöoti, покладено в основу створення високоточ-них ДЕН та ДЕС для АЦП-34 i АДП-36, а такозк для тонкошпвксших та товстоплiвкових BIC м!кропроцесорних ПФ1.

У дисертацШ досладкенх метода п1двищення точност1 ЦДЛ. У зв'язку з тим, що похибка ЦАП являс собою суму методично:' та хнст-румента-ьно'г складових, локазанх шляхи зниження kokhoi i3 складо-вих uici похибки. 1нструментальна похибка ДАЛ включае в себе похибки елемент!в, що входятьдо складу ЦАП.Це- матриц! резисторхв, клю-чов! елементи, джерела еталонних величин. Розглянут1 та проаналхзо-ван! складов! 1нструментальноУ похибки, якг обумовленх нестабхль-н!стю параметр!в основних елементхв ДАЛ. Дослдаенх похибки резис-тивних матриць на ochobi тонкоплхвкових, об'емних металоплibkobhx, мхкродротових та фольгових резисторхв. Показано, що часовий дрейф .. величшш опору резистора тонкошпвковоК матриц: досягас 0,02 % на piic. Тому у ДАЛ на основi тошсоплibkoboi матриц! необххдно протягом року коректувати похибку, обумовлену вхдхиленням параметр1в резисто р!в в!д ном!нальних.У ДАН, точность яких становить 14 двхйкових розряд1в, слхд використовувати матриц! на ochobi кикродротових або металоши вкових об'емних реэистор!в. Але резпсторй перелхчених ти-

uib гтридатнх лише ддя ¡гобудони модульних ДАЛ, в зв'язку з цкм в ЦАП у впглядi гiбридних BIO слад застосовувати фольгош резистори х матрицi на ix основ1, ТКО яких становить ±3 10~~'%/0 С, а часова нестаб1лыпсть дор1внюе 0,004 % на р1к.Температурна похибка ЦАП може бути визначена за допомогою р1внякня

Г --lUcm tf/^-iO-^ J—+ , ,

Ut L " с» Id'L ßißi /26/

* (тко„, г ткойе/п)чогЗ 7"/°С ,

J\^dCl„ - ТКН стабхл!трона; L/3C/J3C -напруга та струм зеуву пхдешповача у склад; ДЕС; ßt>ßi. ~ коефпйенти пвредачх струмхв транзистор!в; ТКОм f Т~АО#ет - температурн1 коефпдхенти опорхв матриц1 та /?ел1.

Сума перших чотирьох членiв /26/ у граничному випадку досягае 0,0008 %/ 0 С, в той час як величина останнього члена /26/ моет переважати сумарну похибку активних компонентхв ЦАП бхльш н!ж на порядок. Зменплхти вплшз nie'i складовоУ похибки ЦАП можливо, якщо ТКО матриц! та Retn наближен1 за значениям i мають один i топ с амий знак, ш.о забезпечус групова технолог1я зиготовлекля рэзистор1в матриц! та /?г/„.

Розглянут1 мптоди належать до поелементних методjв шдвкщен-ня точноегх i можуть бути винорястанi як в пкропроцесортос ПФ1, тан i в ПФ1 1нших тишв. В роботi запропоновано nosi структурн! pi~ шення кореюШ хнетрументально! похибки ЦАП. Це структури ЦАЛ з кхлькома матрицами резисторib, ЦАП з джерелами коректуючих стру-м!в та ЦАП з цифровою кореюпею похибки. Ефектившсть заотосування таких р!шень у м1кропроцесорних ПФ1 обумовлса досить значнкм об-сягом обчислювальних та керуючих операцхй, що впконуються безпосе-редньо мхкропроцесором. .

У дисертацШ дослвдкен1 методи П1двищення точносг1 АЦП. 0с-новну увагу в1ддано методам цифрово'1' керекцп передаточно'1 характеристики АЦП, перевагу серед яких мають методи зразкових сигналin. За результатами аналхзу математичних операцхй, що виконуе MiKponpo-цесорний ПФ1 П1Д час Koperoxi'f результатiB перетворюванш , визначено максимальний час корекцп похибки зеуву, нахилу та нелШйност! передаточно'1 характеристики АЦГх. Максшалышй час кореюШ АЦа урахуванням часу перетворювання зразкових сигнал ib визначасться >т

tKB/> - (tnpA/ + ZOA' + SOOjfmej, де tjfcp, t„p - вхдповхдно час кореюШ та перетворювання НФ1; к1лькхсть зразкових код1в у масив!

Досл1джен1 методи корекцй' покладен1 в основу створення АЦП у складх М1кропроцесорного набору Г1бридних BIC.

У трот!й глав! розкркта Еагальна характеристика методхв п!д-вищення продуктивное^ нхкроггроцесорних ПФ1, яка враховуе особли-вост! роэвнтку MiKponpouecopHo'i елемен?ио1 базк. Показано, що основам с напрямок пвдвищення продуктивное^ ПФ1,який базусться на удосконаленн! технологи Б1С та схемотехн11Ш компонентхв ПФ1. На ochobi зхставлення с-щкостх цифрових iiotokib 1Нформаци у мхк-рогфодесорних системах обробки акустичних, звукових та радхосиг-налхв з параметрами м1кроелектронтах ПФ1, що застосовуються у цнх системах, визначен! предмета! облаетх.дляяких не хенуе шкроелек-тронних ПФ1. Розглянуто схемотехн!чнх методи гхдвшцення продуктив-nocTi основних компонент1в м1кропроцесорних ПФ1 /УВЗ, комутаторхв, глечхв, компараторiB, АДП i ДАЛ/ з урахуванням можливостей сучасно!" м1кроелектронноУ бази. Виконано аналхз чг.сових параметр!в УВЗ в кокному режимi робота. У випадках.коли УВЗ з фшеованимк часовими характеристиками не в1дпов!дае вимогам з продуктивное^, запропо-новано застосовувати УВЗ.часовх характеристики яких адаптуються до швидкост1 змхнеиня входного сигналу. Визначена структура i cxeMOTjXHiica адаптивних УВЗ, обгрунтована довдлыпетъ засгосування таких УВЗ в М1кропроцесор;шх ПФ1. В роботi розглянуто особливостх д1 одних аналоговых ключiв i комутатор!в на i'x ochobi, що використо-вуються у високопродуктивних ПФ1, Показано, що дходнх ключх та ко-мутатори на ix основх маюгь максимальну швидкхсть комутацй' сигна-л1в в nopiBHffiffli з ключами i комутаторами на iHKiii елементн1й базх. 3 метою застосування таких комутатор!в у високопродуктивних ПФ1 з високими вимогами до T04H0CTI запропоновано схе;.ютехггчн1 ршення", то дають змогу шдввщити точнхеть аналогових д1одних ключхв.

Шляхом анализу показано, що широкий клас задач, орхентованих на цифрову обробку сигналiB у м!кропроцесорних ЕФ1 в реальному масштаб! часу, не забезпечено параметрами АЦП, якх побудоваш за сдай ею з класичних структур. Проанал!зована узагальнена структура, комбхно-ваного АЦП для високопродуктивних ПФ1, розкрит1 особливост1 pearci-затдхY вузл1в та елемешпв комбхнованих АЦП - паралельних АЦП, ЦАП, npiicTpoiB в1дк4машш, компараторхв тощо. Показано, що розвиток компараторхв для високопродуктивних ПФ1 вхдбуваеться у двох взаемо-пов'язаних напрямках. Перший напрямок полягае в пхдвищенн! чутливост! та зменшенн1 затримки переключения за рахунок удосконалення техно-логхх KOMiiapaTopiB напряги, другий напрямок гтов'язаний з розробкою

м!кроелектронних компараторхв струму 1 застосупачням 'х'х у схемах АЦП заметь компараторхв напрути. В робот! розгляпуто схемотехнику компараторIв струму.

Назначена технологхя I сх1-глотех1ика багатоканальних ПФ1 з високою хдентичн1стю иххдних-виххдиих канал!в, що важливо при по-сднаша операций перетворювання та обробки сигналIв у кожному 1иформацхйному канал! мхкропроцесорного ПФ1.

Результат!!, отриман! у третхй глав!, дали змогу створкти

ряд дмчих зразкхв вксокоггродуктшзнлх мхкропроцесорних ПФ1 /"Пере// // //■ творювач-1, Перетворювач-2, АЦП-2ь, а такоя наб!р тонксплхвковях

ПС для обробки швидких процес!в у мхкропроцесорних П<Л/.

Методи пхдвищення над1йностх мхкропроцесорних ПФ1 проаналхзо--ван! у четверти! глав!. Показано недоета'писть анал1зу -та оцшку над1йност! мхкропроцесорнха 11Ф1 за допомогою традхщхйнпх властивос тей над1йност1 - безввдмовност!, ремонтопридатностх, довгов!чност1 та зберевуваност! .ПФ1 - цо склздн1 програчовшй пристро'!, на осно-в1 яких будуються систем: автоматизаци, контролю та керування. Усталенх режими та умови експлуатац!!' таких систем модуть порушу-ватися, однак при цьому працездатнхсть мхкропроцесорних. ГШ повинна збер1гатися хсча б частково. Здатгисть мхкропроцесорних ПФ1 збер!гати основн! функц!!' при поружеь* режим 1В та умов експлуата-цх!', а також у випадках вадмовк окремих елементхв х вузлхв харак-теризусться тагам;: властивостями, як в!дмовост1йк!сть та живуч 1ст1., За допомогою цих властивостей анал1зуеться працездатн!с"ь резерво-ваних пристрогв, ор1снтованих на важкх умови експлуатац!х. ЗцШлц; нх досл!дження покладенх в основу створення державних стандарт1в /перка редакц!я/, в яких наведено визначення в!даовост!йкостх та живучост1 засобхв обчислювалыю!' технт;, запроионовач! метода вшгробувань засобхв обчислювалыю!' технхки, вхсльчаючи мхкропроце-сорн1 ПФ1, на вхдмовостШисть та живуч1сть.

Максхмальний час напрацввання на в!дмову сучасних ы1хсропроце ■ сорних ПФ1 не перевш!(ув 20 тис.годин. Середгпй час напрацювання на вш.юву м1кропроцесориих П<М у каналах захисту АСУ ТП I технолопч них контролерхв мае становити 200 тис.годин,в каналах автоматичного регулювашт - 100, в каналах керуватш - 50, в каналах контролю -20 тис.годин. 3 наведеного вигогавас, ко сучасп: мифопроиесорнх 11х-1 за показниками надШюст1 не задовольняють »«йогам систем итч ■ ма*гизац1'1, контролю й керуванчя. В роботI показано, г» 1стптио 1П л ишкчпнг нэдпшогт! и! к)рпроц^сорпв х !!<г1 т-.л яга с у

иосднанн! конструктивно-технологхчнкх методtB3 традищйними методами пхдвииення надхйностх, тобто у за'.нн! друкованих плат наборами г!бридних BIC та гхбридних хнтегральних фунгаЦональних пристро1в, уведеннх надлшковостх у техн1чнх засопи та хгрограмне забезпечення м1кропроцесорних ПФ1, шдвищеши якостх вххдного контролю Mixcpo-процесорнкх ПФ1, ix елементхв та вузлхв.

На основх порхвняльно! оцшки конструктивно-технологЛчних матодхв п!двищення над1йпост1 показало, то виробництво м1кропроце-сорних ПФ1 на основ! технологи багатокристальних модул1в /розви-ток технолог! х ИС/ i Пбридних Лнтегральних функцхональних пристроив дозволяе на один-два порядки п1двищити налрацювання на В1д-мову ПФ1, орхентованих на роботу в екстремальжх умовах експлуа-тацГх.

Технолог!я Г1С та гхбридних !нтегральних фуницональних прис-тро1в при виробництв1 мЛкропроцесорних HCl добре посднусгься з структурними методами п!двшцення над!йност!, причому резервування в мЛкропроцесорних ПФ1 зд!йснюеться на piBHi компонент!в ПС /для найб!льш ваяливих канала/, на piBHi Г1С та на piBHl г!бридного !нтегрального функционального пристрою. На основ! аналхза структур-них методхв п!двищення надхйност! сформульовано та розв'язано задачу оптимального резурвування м!кропроцесорних ПФ1, ор1снтованих на технолог!ю ПС та гхбридних !нтегральних функцхональних пристро-Yb.

В робот! дослхджено метролог!чн! вЛдмови ы!кропроцесорних ПФ1. Обгрунтовано застосування метод!в математичного моделювання та запропоновано класиф!кацхк математичних моделей для дослхдження. метролог!чни;: вхдмов та визначення параметр!в метролог! чно! над!й-HocTi м!кропроцесорних ПФ1. Бибхр математично'1 модел1 для досл1д-ження метрологхчно! нап^йност! м!кропроцесорного ПФ1 грунтуеться на ступени адекватност! математично! модел! деградацхйного продеса реальному процес у деградацИ вим!рювального канала ПФ1. Запропоновано застосувати >С/-розпод1л для моделювання метролог!чних вхдмов м!крощюдесорних ПФ1, з урахуванням априорно? !нформац11 про фзичн! процеси деградацИ дозволяе отримати найбхльш В1рог!дну кхльк!сну оц!нку параметр!в метролог!чнох над$йност1 м!кропроцесор-них ПФ1. Наведено класиф!кад!ю i здхйснено анал1з методхв тдвищен-hf метролог!чно! над!йност!. Розглянуто можливост! струотурних, технолог!чних та схемотехнЛчних метод!в отдвищення метролог!чно1 надШхост!, наведен! рекомендацхх щодо ефективного застосування цих

методхв у мЛкропроцесорних ПФ1.

Дослхджено методи лхдвшдення над1йност! програмного забезне-чення /ПЗ/ м1кропроцесорних ПФ1. В зв'язку з В1дсутн1стю загалышх принцип!в i метод ib побудови на^дйного ПЗ для мхкропроцесорних Г1Ф1 на основх анал1зу залропоновано при побудов1 такого ПЗ використову-вати методи та принципа забезпечення надхйностх ПЗ, що застосовушь у обчислювальних системах, з урахуванням таких особливостей мхкро-процесорних ПФ1^ яхс робота у реальному масштабi часу, малий обсяг оперативно! та постхйно! пам'ятг.та iH. В poöoTi розкрито особли-bocti прикладного ПЗ м1кропроцесорних ПФ1, що шдтримуе В1дмовост1Й--KicTb апаратних 3aco6iB.

Результата дослхджснь по забезпеченню надхйност! м!кропроце-сорних ПФ1 застосовано при створенн1 м!кропроцесорного набору г1б~ ридних BIC, розробленого в Ihctktjtx к1бернетпки imehi В.М.Глушкова АН Укра'1'ни cyMicHo з Деряавним хнкенерним центром м1кроелектрон1ют та освоеного у промислсвому ыгробництвх на ВО "Ки1всышй радхозавод", Haöip гхбридних BIC - це конструктивно та фунхоионально закхнчен! вироби, що за допомогою стандартних 1нтерфейс1в х/оеднуються у роз— подiленi системи алгоматизацх!, контролю та обробки даних з необ-Хждною К1лыастю аналогових, дискретних, частотно-часових вххдних та вихвдних каналхв, необхадним обсяюм поотШш! та оперативно! пагл'яП та piBHeM резервування.

У п'ят:й глав! розглянуто функцхоналыг1 летоди пддзшцення продуктивное?i мхкропроцесорних ПФ1, що дають змогу П1дчищити про-дуктивн1сть ПФ1 за рахунои математично! обробки вххдних сигналiB, причому в ПФ1 ця обробка може виконуватися : аналоговхй, аналого-цифров1й та цифров!й форм!; Bnöip способу обробки залежить Bi.q типу задач!, класиф!кац1ю яких зд1йснено у poöoTi. Для оцшки функцхонально! продуктивное^ м1кропроцесорних ПФ1 запропоновано поняття обчислювально! лотужностх, що мае еигляд Р *S*/(StK

де 5 - максимальна к!льк!сть команд у програм!; tK ~ час виконаи-ня oflHie'f команди\tnLin~ час перетворювання АЦП.

У робот! розкритх особливост1 системно! opieKTcJxi! м!кр'шро~ цесорних ПФТ з обробкою сигналiB, розглянут1 HOBi структури та зд!йснено ансийз похибок мхкропроцесорнпх ПФ1 для обчислення па-ратлетр1В спектральних кривих у цифровхй та аналого-цифров!й cfopMi. Проаналхзовано похибки лакропроцесорних ПФ1 для визначення взаем-но! корелящиноУ функш! на основх метод;/ бозпосереднього множенпн

з урахуванням шлъкост1 р!вней квантування, хнтервалхв дискретиза-цП, обмеженого обсягу вибхрки та невдентичностх дискретизаци двох випадкових скгналхв. Проблема створення мхкропроцесорних БФ1 для визначення взасмно'г корелящйно'1 фучкцГ1 з високим ступеней {дентичностх каналiв дискретизаци вирхшена у мхкропроцесорних ПФ1 "Перетворювач-I" та "Перетворговач-2".

Розглянуто метода побудови мхкропроцесорних ПФ1 для формування функшй задано!" форми на ochobï методîb апроксимаци початковох функцП степеневими полхномами. Вивчена проблема точностх полiномi-ально'1 апроксимацП. Показано, що при визначен1 точност! пол1Ном1-ально'1 апроксимацП необх!дно, кр!м величини залишкового члена розкладу, враховувати значения похибки обчислег-ня, залежнхсть uieï похибки в1д степени'апроксимуючого полшома. Незалежно В1Д точност! метода ащюксимац!!' результуюча точнхсть може суттево зменшитися, якщо некоректно обрана схема хнтергхолгоючо""о вузла MiKponpoqecopaoro ПФ1. Виасл!док . анал1зу отримано вирази, за допомогою яких визна-часться загальна похибка обчисЛення, максимальна похибка вхдновлен-чя фуикцхх, зд1йснюеться виб!р оптимального степеня апроксимуючого полхнома. 3 урахуванням цих дослвджень запропоновано схемн! рШення мiKpon^ouecop'mx ПФ1 для вхдновлення фуккцхй дов1льнох форми, виз-наченх вирази для анал!зу продуктивном! таких ПФ1. .

У po6otî показано, що модулх npcKçeciitaoï ор!ентацп являюсь собою ефективний 3aci6 шдвицення функц!онально'1 продуктивност! ПЕОМ i систем fia ïx основх.

Розкрит1 особливост! розроблених за безпосередньою участю автора м одул i в професШюх' opieHTauiï, продуктивнхсть яких згщно з визкаченнми оцхнками суттево переважае продуктивна ь cneqiani-зованих м1крощ>оцесорних ПФ1, що opicHTOBaHi на конкретну задачу чи клас задач.

Проблема вим1рювання параметрiB, контролю та дхагностики м!к-ропроцесорних ПФ1 розв'язуеться у шостхй глав! диоертац!!.

Внаслщок анал!зу параметр!в вуалхв та елементхв м!кропроцесор-них ПФ1 виддлено клас кваз¿динам 1чних параметр!в, до яких вадно— сяться ч£.с установления сигналов з заданою точнхстю на виход1 мас-штабуючих, програмованих i функцхональних п1дсильэвач1в, на виходх ЦАП, на виходх керованих джерел напрути та струму; час спаду сигналу на виход! УВЗ, похибка запам'ятовування якого задана; апер-турний час УВЗ та АЦП. Труднощх визначення таких параметр!в полагают ь в тому, що протягом малого часового !нтервалу /одинюи чи

частки м!кросекунди/ необххдно зд1йснитп ьш!рювання э похнбкою до сотих часток вхдсотка. Стандарта! засобн вхаирчкання таких пара--метр1в практично вхдсутн!. У робот1 запропоновано метода та схе'.та, на основ! яких створено вгалхрввач! квазхдиншЛчних параметрхв се-рШтх та дослвдних зраэхиз елементхв та вузлЛв кикропроцесориих ПФ1.

Контроль 1 д!агностика м!кропроцесоряих ПФ1 дають змогу рози'ц. затп так! задач1:

1. Переварка працездатност! мпсропроцесоршк ПФ1.

2. Пошук дефектних елементхв м!кропроцесорних ПФ1.

3. Пов1р:ка вкм!рговалышх каналхв м!кропроцесорних ПФ1.

4. Прогнозування стану м!кропроцесорних ПФ1.

5. Пошук та виправлення похибок у програмному забезпечешп м1кропроцесорного ПФ1.

Шляхи розв'язання першо'х, другоУ та третьо? задач! розглянуто у шост!й глав! дисертаци. За результатами анализу визначенх покаэ-ники контролездатностх ПФ1 як об'екта дхагностшст. Досл1даена фор-малхзована процедура вибору сукушюстх показникхв контролездатпост1 мЛкропроцесорних ПФ1. Запропоновано класиф!кац!йн1 ознаки упоредку-ванкя методхв дхагностики м!крощюцесорних тщ. Розглянуто методл функцхонально1, тестово! та параметрично? дхагностшш ПФ1. Наведено процедуру вибору оптимального методу д!агностют1 М1кропроцесоркого ПФ1, визначено умови оцхнки працездатностх ПФ1, запропоновано критерхУ оцхнкк працездатност! ПФ1 та його вузл!в, показано, цо ус! три групи методЛв дають змогу розв'язати чотири основн1 задач! дхагностики м!кропроцесорних ПФ1.

Розкрито зв'язок класиф!кац1йних ознак м!крощюцесорних ПФ1 ! систем дхагноспйси.що дало змогу сформулювати вимоги та запропону-вати комплексний П1ДХ1Д до створення систем д!агностики на баз1 ПЕШ для м!кропроцесорних ПФ1. Визначена задача внутрисхемной та внутрисистемно'1 дхагностики ПФ1. Роглянуто особливост! застосування та шляхи реалхзацп таких методЛв визначення динам!чно? похибкл М1кропроцесорного ПФ1 для розрахунково-експерименталыюго метода, метода на основ! вхдновлення псчатковоУ форми вххдного сигнал., метода на основ: компенсацп похибки вхдновлення шляхом обробки ЦИфрОВИХ В1ДЛХКХВ.

Сформульован! задачх метролог1чно'1 атеотаци ! пов1рки мхкро процесорних ПФ1. Визначенх сп!вв!дношешгя для вибору м!нхнально'1' 'кхлькост! точок, у (псих необидно здшсшоватн атестацш 1 ноЕхрку

м1кропроцесорних ПФ1.

Одержанi результати дозволили розробити та створити ряд систе контролю, дхагностщш, метрологiqiroi атестацхУ i повхрки сершних та зковстворюваних м1крощ)оцесоряих Ю1.

OCHOBHI ВИСНОВЯИ I РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

У дисертац1У пдгйснено теоретичне узагальнення досл!джень в облает t проектування перетворюзачхв форми хнформацй', на основi якого розвинута TeopiH М1кропроцесорних ПФ1, розробленх методи п!двищення точност1, надхйност1 i продуктивностi пристроУв даного класу, розв'язача проблема створення м1кроироцесорнкх перетворю-зач*в форта хкформацхУ п!двищеноУ надхйност1 t продуктивностi, то мае важливе народногосподарське значения.

Ochobhi результати теоретичних та експериментальних дослхджень:

1. Розроблен1 загальн! методи анал1зу точности над1йност1 та продухпчшгаст i м1кропроцесорних ПФ1, що дозволяють на структурному piBHi визначити- перевакаюч! складовi похибки перетворюван-ня, установите робочу область, в меках якоУ забезпечуеться без-вЛдоьвне функцхонувалня ПФ1, визначити продуктивнхеть ..ожного структурного елемента або ПФ1 в ц!лрму.

2. Сформульивана та у загальноку виглядi розв'язана задача оптим!зац1У м1кропроцесорних ПФ1 за критериями точност!, надхй-ностх та продуктивностi. Одержан! результати дають змогу синтезу-вати структуру м1кропроцесорного ПФ1 з задано» точн!стю, надШй-стю та продуктивною.

3. До1л*джен1, розробленх 1 реал!зованх в осв^енкх промис-ловхстю зразках системотехн!чнх i технологi4Ht методи шдвищення точност!, продуктивностх i HafliüHocTi м!кропроцесорних ПФ1, Ух основних вузлхв 1 компонент1в: аналого-цифрових i цифро-аналого-вих перетворювачхв, програмованих, масштабуючих 1 функцхональних п!дсшшвач1в, пхдеилювачхв виборки та залам'ятовування, аналогових ключ1В i комутаторхв.

Л. Везначен! поняття в!дмовост1Йкост1 та живучост1 стосовно засобхв обчислювальноУ технхки. 3 точки зору в1дмовоот1йкостх та живучостх зд1йснена оц!нка працездатност! розроблених та створених за безпосередньою участю автора м!кропроцесорних наборхв Г1бридних BIC для систем автоматизацхУ, контролю i керуваных, що ор1ентованх на екстремальн! умови експлуатацй'.

5. На основх порхвняльно! оцшки технолотчних метод1в шд-вищення иад1йност1 показано, що найбгльш конструктивним техноло-г1чним рхшенням п1двищення нодШгост! мхкропроцесорних ПФ1 е технология багатохфистальних моду.лв та г!бридних !нтегральних функ-цхональних пристро'Ув, яка дозволяе на одан-два порядки шдвищити напрацювання на в1дмову м!кропроцесорних ПФ1, що призначенх для важких умов експлуатац1У.

6. Розв'язана задача оптимального резервування м!кропроцесорних ПФ1, глибина резервування яких доведена до рхвня компонентхв BIC. Розкрито ocHOBHi функцхУ прикладних програм по забезпеченню в1дмовост1йкост1 та живучостх апаратних засобхв miкропроцесорних ПФ1.

7. Одержан! критер1альнх оц!нки фушаЦональноУ продуктивное-Ti м!кропроцесорних ПФ1. ЗД1йснено анал1з похибок мхкропроцесор-них ПФ1 для обчислення параметрхв спектральких кривих, для обчис-лення взаемноУ кореляц1йноУ функцГх, для ввдновлення функщй довыьно'У форми. Визначенл залежн1сть впливу не!дентичностх дис-кретизацй" на точн1сть обчислення взасмноУ корелящйноУ функцГ!, отримано вирази для оцхнки похибон обчислення i врновлення функ-цхй, як1 дають з::огу вибирати оптимальний CTeniHb апроксимутсчого полшома.

8. В результат! аналхзу статичних та дшам1чних параметрхв вузлхв та елемент!в м!кропроцесорних ПФ1 вцд1лзно клас квазхдйна-м!чних параметрхв, до якого вхдносяться час установления сигнал!в з заданною точнхстю на виход! масштабуючих, програмованих i функ-ц!ональних п!дсилювач!в, на виход1 керованю: джерел еталонних струм!в та напрут, на виход! ДАЛ, час спаду сигналу на виход! УВЗ з заданою похибкою запам■ятовування; апертурний час УВЗ i АЩ. Дослвдженх, розроблен! t реал!зован! схеми i метода для втйрю-вання квазхдинам!чних параметр!в ПФ1, на ocnoBi яких створен! вим1рювач1 цих параметров у cepiüxmx та досл!дних зразках Miкропроцесорних ПФ1.

9. Сформульован! OcHOBHi задач! контролю та д!агностики м1кропроцесорних Г1Ф1. Визначено показники контролездатност!, дсс-ладжоно i доведено до реал!защУ формал1зовану процедуру вибору сукупност! показншив контролездатност! м1кропроцесорних ПФ1.Розкрито вимоги та запропоновано загальний и1дх1д до створення на оа з! ПЕОЫ систем д!агностики, пов!рки та атеотацй' MiKponpoirecop-них 11Ф1 в умовах виробництва та е^.силуатшЦх.

10. Результата д!сертацП впроваджено на п1дприемствах Ук-païHH та кра!н ближнього заруб1жжя при сер!йному виробництв1 модул! в профес!йно1 ор1ентацП для ПЕОМ cepiï ЕС, при виробництв1 досл!дно'1 партП м1кропроцесорних пабор1в товстопл1вкових та тонкопл!вкових великих 1нтегральних схем, при виробництв1 пе-ретворювач!в для апаратури високоточного магн1Тного запису /Ш1-1, ПФ1-2/, для систем автоматизацП наукових експеримент1в /АЦП-26, АЦП-33, АЦП-34, АЦП-36/, при створенн1 АРМ випробуван-ня„ контроля i д1агностики сер1йних ПФ1 та ïx комлонент1в.

Основний зм1ст 1 результата дисертацП викладено у таких роботах:

1. А. с. 327602, СССР. МКИ НОЗК 13/20. Аналого-цифровой преобразователь / В.И. Заболотный, Д.М. Калниболотский, В.А. Романов. - Опубл. 21.01.72, Бюл. N5.

2. А. с. 356778, СССР. МКИ НОЗК 13/20. Аналого-цифровой преобразователь /В.И. Заболотный, Д.М. Калниболотский, В.А. Романов. - Опубл. 23.10.72, Бюл. N32.

3. А. с. 391610, СССР. МКИ G11C 27/00. Запоминающее устройство / В.А. Романов,П.М.Сиверский. - Опубл. 23.11.73, Вод. N31. . .

4. А. с. 545978, СССР. МКИ НОЗК 13/17. Аналого-цифровое устройство для определения параметров спектральных кривых /В.А.Романов, В.А.Багацкий. - Опубл. 30.01.73, Бюл. N4.

5. А. с. 556462, СССР. МКИ Q06J 1/01. Аналого-цифровое устройство для определения параметров спектральных кривых /В.А. ; Романов. - Опубл. 30.04.77, Бюл. N16.

- 6. А. с. 659999, СССР. МКИ G01R 31/30. Устройство для определения времени установления выходного напряжения цифро-аналогового преобразователя/П.С.Клочан, В.А. Романов. - Опубл. 30.04.79, Бюл. N16.

7. А. с. 692079, СССР. МКИ НОЗК 13/05. Цифро-аналоговый преобразователь /П.С.Клочан, В.Н.Лаврентьев, В.А. Романов. Опубл.15.10.79, Бюл. N38.

8. А. с. 942131, СССР. МКИ 611С 7/00. Усилитель выборки и запоминания СССР, для аналого-цифрового преобразователя/ В.А. Романов. - Опубл. 07.07.82, Бюл. N25.

9. А. с. 1196948, СССР. МКИ G11C 7/00. Усилитель выборки и

запоминания для аналого-цифрового преобразователя/ В.А. Романов. - Опубл. 07.12.85, Еюл. N45.

10. А. с. 529464, СССР. МКИ 0063 7/24. Аналоговый логарифмический преобразователь / В.А. Романов, Л.В.Тесленко. - Опубл. 15.11.86, Егал. N40.

11. А. с. 1370773, СССР. МКИ НОЗК 17/74. Мостовой диодный коммутатор / В. А. Романов, В.А. Давиденко. - Опубл. 07.01.88, Бюл. N4.

12. А. с. 1478203, СССР. МКИ <Э06Г 1/02. Генератор кусочно-линейных функций /Л.Е.Хорин, В.А. Романов, В.Н.Чинок, В.Е.Мартыненко. - Опубл. 07.05.89, Вол.N17

13. А. е.-1589323, СССР. МКИ вИС 7/00. Усилитель выборки и запоминания. ■/. В. А. Романов, В.А. Давиденко. - Опубл. 30.08.90, Бш. N32.

14. Справочник по персональным ЭВМ / Н.И.Алишов, Н.В.Нес-теренко, Б.В.Новиков, В.Л.Романов и др.; Иод ред. чл.-кор. АН Украины Б.Н.Малиновского. - Киев: Тэхника, 1990. - 384 с.

15. Вопросы проектирования преобразователей формы информации / А.И.Кондалев, а.Н.Никитин, В. А.Багацкий, В.А.Романов и др. - Киев: Наук.думка. - 1977. - 242 с.

16. Высокопроизводительные преобразователи формы информации / А.И.Кондалев, В.А.Багацкий, В.Л.Романов, В.А.Фабричев -Киев: Наук.думка, 1987. - 280 с.

17. Гончзрук Т.И., Романов В.Д., Тесленко Л.В. Система контроля параметров аналого-цифровых ГИС на базе ПЭВМ // Микропроцессорные системы и их применение. - Киев: Ин-т кибернетики ИМ. В.М.Глуикова АН УССР, 1990. - С.53-57.

18. Гончарук Т.Н., • Тесленко Л.В., Романов В.А. Цифровая коррекция погрешностей в микрозлектронних АЦП // Преобразователи формы информации и средства передачи данных. - Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глуикова АН УССР, 1985. - С.8-13.

19. Давиденко В.А., Романов В.А. Преобразователи формы информации для аппаратуры цифровой магнитной записи // Высокопроизводительные средства преобразования, обработки и передачи информации. - Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глуикова, АН УССР, 1987. - С.4-7.

20. Клочан П.С., Реутов В.Б., Романов В.А. ГИС повышенной надежности для АСУТП и их метрологическое обеспечение. - Киев: 0-во "Знание" УССР, 1990. - 20 с.

21. Клочан П.С., Романов В.А. Анализ погрешностей источников эталонных токов ЦАП на интегральных схемах // Проблемы передачи и преобразования информации. - Киев: Ин-т кибернетики АН УССР, 1977.- С.19-34.

22. Аналого-цифровой преобразователь АЦП-34 / А.И.Конда-лев, В.А.Романов, П.С.Клочан и др. - УСиМ - 1978 - N5. - С.93 -98.

23. Преобразователи формы информации для контрольно-измерительных систем и вычислительных комплексов / А.И.Кондалев, П.С.Клочан, В.Н.Лаврентьев, В.А.Романов // Проблемы создания преобразователей формы информации. - Киев: Наук.думка, 1980. -4.2. - С.12-20.

24. Кондалев А.И., Романов В.А. О выборе оптимальной разрядности аналого-цифрового преобразователя в устройствах сбора экспериментальных данных // УСиМ. - 1973. - N1 - С. 103- 105.

25. Кондалев А.И., Багацкий В.А., Романов В.А. Организация преобразователей формы информации в гибридных вычислительных системах // Труды международной конференции "Электроника в измерениях" (Париж, 1975) - С.469 -476.

26. Высокопроизводительные преобразователи формы информации АЦП-36 и ПФИ-1 / А.И.Кондалев, В.А.Романов, П.С.Клочан и др.// УСиМ. - 1985. - N6. - С.126-128.

27. Оптимальное согласование датчиков с аналого-цифровым преобразователем / Б.Н.Малиновский, А.И.Кондалев, В.А.Багацкий, В.А. Романов // Труды международной конференции "Дли электроники - 1973. АЦП и ЦАП" (Лозанна, 1973). - С.571-575.

28. "Микропроцессорный комплект гибридных инте: ральных схем для построения надежных систем управления / А.В.Палагин, В.А.Романов, Ю.А.Брайко и др.// Электронное моделирование. -1993. - N3. - С.43-51.

29. Преобразователи формы информации для малых ЭВМ / А.И.Кондалев, В.А.Багацкий, В.А.Романов, В.А.Фабричев - Киев: Наук.думка, 1982 - 312 с.

30. Преобразователи формы информации для обработки биомедицинских сигналов ПФИ-1 и 1Ш-2 / В.А.Романов, В.А.Давиденко, П.С.Клочан и др. // Электронная промышленность. - 1986. -Вып.10.- С.20-22.

31. Романов В.А. Аналого-цифровые микропроцессоры в информационно-измерительных и управляющих системах. - Киев: 0-во

- 27 -

"Знание" Украинской ССР, 1984. - 16 с.

32. Романов В.А. Аналого-цифровой преобразователь повышенной точности // Преобразование, передача и обработка информь- ии в высокопроизводительных микропроцессорных системах. - Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН УССР, 1983. - С.3-7.

33.. Романов В. А. Модули ввода-вывода аналоговых сигналов для персональных ЭВМ // Преобразователи Форш информации и средства передачи данных. - Киев: Ин-т кибернетики им.

B.М.Глушкова АН УССР, 1986. - С.12-14.

34. Романов В.А. Методы и средства обеспечения надежности микропроцессорных ПФИ // Проблемы создания преобразователей Форш информации: Тез.докл.7-го сикш. (Киев, 27-29 окт. 1992 г.). - Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН Украины, 1992. - С. 5-6.

35. Романов В.А. Методы исследования метрологической надежности преобразователей Форш информации // Средства получения и обработки цифровой информации. - Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН Украины, 1993. - С.42-48.

36. Романов В.А. Методы повышения надежности микроэлект-рбнных и микропроцессорных устройств. - Киев: 0-ш "Знание" Украины, 1992. - 32 с. *

37. Романов. В.А. Об оценке производительности аналого-циф-)ювых микропроцессоров // Проблемы создания преобразователей формы информации. - Киев: Наук.думка, 1984. - 4.1. - С.69-72. .

38. Романов В.А. Определитель параметров спектральных кривых на основе преобразователя АЦП-34 У/ Вести. Киев, политехи, ин-та. Автоматика и электроприборостроение. - 1982. - Вып.19. -

C.119-122.

39. Романов В.А. Проблемно-ор1ентований комплекс для систем еколог!чного мон!торингу // Проблемно-ориентированные комплексы для автоматизации контроля и управления. - Киев: Ин-т ки- • бернетики им. В.М.Глушкова АН Украины, 1993. - 78 с.

40. Романов В.А. Быстродействующие АЦП - современное состояние, методы построения, элементная база. - Киев: 0-во "Знание" УССР, 1979. - 20 с.

41. Романов В.А. Модульный набор для расширения возможностей преобразователей формы информации // Проблемы создания преобразователей формы информации. - Киев: Наук.думка, 1980. -4.2. - С. 122-126.

42. Романов В.А. Усилитель выборки и запоминания для аналого-цифрового преобразователя АПП-ЗЗМ // Тал же. - С.16-22.

43. Романов В.А. Аналоговое запоминающее устройство повышенной точности /7 Системы сбора и обработки измерительной информации. - Таганрог: ТРТИ. - 1980. - Вып.2. - С.17-23.

.44. Романов В.Л. Устройство автоматического выбора диапазона АДП на основе программируемого усилителя /7 Преобразователи формы информации и средства передачи информации. Киев: Ин-т кибернетики АН УССР, 1979. - С.83-88.

45. Романов В. А. Система контроля параметров-гибридных интегральных схем на базе ПЭВМ и модулей профессиональной ориентации /7 Системы контроля параметров электронных устройств и приборов: Материалы конф. - Киев. - ЦНИИИ и ТЭИ, 1990. -С.22-23.

46. Романов В. А. Шдвижения над1йност! мжроелектронких м!кропроцесорних пристроГв: Метод. вказ1вки. - Кшв: КП1, 1992. - 40 с.

47. Романов В.А. Быстродействующий 1-2-разрядный аналого-цифровой преобразователь // Высокопроизводительные преобразователи формы информации и средства передачи данных. - Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН УССР, 1984. - С.3-8.

48. Романов В.А. Оптимальное резервирование в технологических контроллерах. // Методы, системы и средства автоматизации научных исследований. - Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН Украины, 1992. - С.4-8.

49 Романов В.А. Повышение живучести систем автоматизации и обработки данных на основе больших гибридных интегральных схем //' Алгоритмы и технические средства обработки сигналов. -Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН Украины. 1992. -С. 23-29.

50. Романов В.А. Усилитель выборки и запоминания для аналого-цифрового преобразователя АЦП-ЗЗМ // Проблемы преобразования и передачи информации. - Киев: ИК АН УССР, 1980. - С.16 -22.

51. Романов В.А. Микропроцессорные ПФИ в системах контроля и управления // Вопросы проектирования и практического использования ГШ в управляющих вычислительных комплексах. Киев: Ин-т кибернетики им. В.М.Глушкова АН УССР, 1990. - С.7-9.

52. Романов В.А. Устройство для измерения временнных пара-

метров усилителей выборки и запоминания // Средства Передачи, преобразования и обработки информации для высокопроизводительных систем и сетей. — Киев : Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова АН Украины, 1985.

— С. 3—5.

53. Романов В. А. Цифро-аналоговый преобразователь повышенной точности, совместимый с микроЭВМ // Преобразователи формы информации для микропроцессорных систем. — Киев : Ин-т кибернетики им.

B. М. Глушкова АН УССР, 1982. — С. 14—18.

54. Романов В. А., Клочан П. С., Тесленко Л. В. Элементы и узлы преобразователей формы информации в интегральном исполнении // Вопросы теории и проектирования преобразователей информации. Киев : О-во «Знание» УССР, 1975. — С. 20—21.

55. Романов В. А., Клочан П. С. Исследование временных характеристик аналоговых элементов АЦП на интегральных схемах / Вопросы проектирования устройств преобразования и передачи информации. *— Киев : Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова АН УССР, 1975. — С. 39—48.

56. Романов В. А., Клочан П. С. Об измерении параметров элементов и узлов преобразователей формы информации с помощью специализированных технических средств // Преобразование и передача информации. Киев : Ин-т кибернетики АН УССР, 1978. — С. 55—61.

57 Романов В. А., Клочан П. С. Преобразователи формы информации для персональных ЭВМ. — Киев : О-во «Знание» УССР, 1988. — 16 с.

58. Аналого-цифровые гибридные интегральные схемы с широкими функциональными возможностями / В. А. Романов, А. А. Снегур, М. Д. Кардащук и др. — УСиМ, 1988. — № 5. — С. 12—14.

59. Тесленко Л. В., Романов В. А. Аналоговый логарифмический преобразователь повышенной точности // Технические средства обработки информации для высокопроизводительных ЭВМ и систем. — Киев : Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова АН УССР, 1988. — С. 28—31.

60. Тесленко Л. В., Романов В. А., Клочан П. С. Модуль масштабирования п коммутации аналоговых сигналов для персональных ЭВМ // Системы и средства цифровой обработки сигналов.— Киев : Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова АН УССР, 1989. — С. 74—78.

61. Технические и программные средства измерения параметров высокоточных АЦП / Т. И. Гончарук, П. С. Клочан, В. А. Романов, Л. В. Тесленко II Проблемы создания преобразователей формы информации. — Киев : Наук, думка, 1984. — Ч. 2. — С. 56—58.

62. Корин Л. Е., Романов В. А. Влияние степени аппроксимирующего полинома на точность восстановления функций // УСиМ. — 1990. — № 6.

C. 28—31.

63. Принципы организации проблемно-ориентированных комплексов для автоматизации производственно-технологических процессов / Багацкий В. _А., Брайко Ю. А., Имамутдинова Р. Г., Клочан Г1. С., Корытная Л. А., Романов В. А., Трохименко В. С., Фабричев В. А. — Киев, 1993.

— 33 с. — (Препр. / АН Украины. Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова; 93-06).

ГПдп. до друку 23.12.93. Формат 60x84/16. Пап1р друк. Лгв2. Офс. друк .Ум. друк. арк. 1,86. Ум. фарбо-вщб. 1,98. Об.-вид. адк. 2,0. Тираж 100 прим. Зам. 1776.

Редакщино-видавничий в1дд!л з полнрафтною д1лышцею 1нституту шбернетики ¡меш В. М. Глушкова АН Украпш 252207 Кшв 207, проспект Академика Глушкова, 40