автореферат диссертации по обработке конструкционных материалов в машиностроении, 05.03.01, диссертация на тему:Пiдвищення довговiчностi деталей машин вiбрацiйно-вiдцентровою змiцнювальною обробкою

КШВСЬКИИ ГП0Л1ТЕХН1ЧНИЙ ]НСТ»ГГУТ

РГ8 ОЛ

На правах рукопису УДК 621. 787 (063)

¿Г . А Ф.ТАНА 31 В у^УУ) /у 1ван Семенович .

П1ДВИЩЕННЯ ДОВГОВ1ЧНОСТ1 ДЕТАЛЕЙ МАШИН В1БРАЦ1ЙНО-В1ДЦЕНТРОВОЮ " ЗМЩНЮВАЛЬНОЮ ОБРОБКОЮ

Специальности 05.03.01 — процеси мехашчно! 1 ф!зико-техшчно1 обробки, верстати I шструмент. 05.02.08 — технология машинобудування

Авторефер ат дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора техшчних наук

КИГВ 19 94

Дисертат'я е рукопиесш.

Робота виконана в Державному Уншерситетч «Лиииеька иодпчгх-

О ф I ц ! Й » I о II о и е н т и:

1. Заслужеиий д!яч «ауки 1 техшки Украши, академк А1Н УкраТнк,

доктор тсхшчник наук, професор РОЗЕНБЕРГ О. О.

2. Доктор техшчних наук, професор ЛЕБЕДЕВ В. Г.

3. Доктор техшчних наук, професор СТРУТИНСЬКИЙ В. Б.

Лров|'дна оргашзащя — науково-виробняче об'едиашш «Бичьшоиик», м. Кит.

Захнст в|'дбудегься (8 квтш 1994 р. о 15.00 годиш на заЫдашц СпещалЬовано! ради Д. 068.14.10 з прнсудження паукового ступени доктора техшчних наук Кшвського пол1техшчного ¡нетигуту. Корпус I аудиторш 214.

Адреса: 252056, м. Киш, аул. Брест-Лигонсысий проспект, 37.

3- дисертац1Е1и можна ознайомитись у СЯблютаи Кишсыого пил!техничного институту.

Автореферат роз!сланий 17 березня 1994 року.

вчений секретар сны^алЬовано! ради, доктор техшчних наук, професор

РАВСЬКА Н. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. РОБОТИ

Актуальнгеть теш дослхдлення. Одним з найважливших завдань ма-[инобудування е забезпечешя м1цностх, над1йност1 I довгов1чностх як ,узл1в 1 агрегатхв машин та прилад1в у ц!лоцу, тан I окре»лх деталей :ри шншальних IX матерхалокхсткостх I затратах на виготовлення. На ьогодншнхй день це завдання виргшуеться шляхом виксристання для ви-'отовлення ввдповхдальних деталей ког.ясзицхйних матерхалIв та високо-егованих сталей, нанесениям на найбхльп навантагсеш дглянки повер-:онь деталей захисних покрить, а також докращенням ф13ико-механ1Чних ластивостей повергшевого шару металу деталей рхзноманхткики методами ермо-механ1чного змхцнення.

Теоретичними та експериментальниш дослхдкеннями тагах провхд-их вчених, як Пашпев Д. Д., Кудрявцев 1.В., Саверин У. 1., Серенсен . В., Шнейдер Ю. Г. I цхлого ряду гнших дослгдаккхв доведено, цо в илу нер1вношрного розподхлу ншрузень по перетагу детали, а так аз наслвдок того, що зовншн1й шар металу е ослаблении р1знокеанхтними ефектами механхчного I мэтааурггйного походкення, втоше руйнування еталей в бхльшостх випадкхв починаеться з поверхневого або приповер-невого шару металу. Для гпдвшцення надхйност1 I довоговхчностх дета-ей машин г приладхв шляхом забезпечення поверхнево»у шару IX матерх-лу необхвдних фгзико-иехангчних властивостей в машинобудуваннг широ-о застосовують рхзноман1ТЯ1 метода поверхневого пластичного дефорцу-ання /ГТПД/, яке е одним з найбхльш простих I ефективних методхв зш-зення.

Не дивлячись на велику к1льк1сть використовуваних у машинобуду-аннх методхв ПЕЩ, ум г версальн ого, ефективного методу для вегег бага-атогранно! гаыи застосовуваних деталей не 1снуе. Найбхлып перспекти-*ими, з точки зору забезпечення високого р1вня показникгв якостг ихцнювально1 обробки, е метода ППД, що наленать до групк д!гнам1чно-э змхцнення. Оцнак, широке'хх промислове впровадження стриыуе недос-1Тньо глибоке дослхдаення Ешшву змхцнення деталей ПОД на мхцнхеть, ад!йН1сть I експлуатац1йнх властквост1 деталей з легких конструкцхй-IX сплав1в, обмекенх мешшвоетх ыетсдхв групи динашчного зм1цнення використаннх для обробки деталей складного профхлю /зубчасткх колхс, Щьових та шпшкових дмянок вал1в, ходових гвинтхв та рхзьбових юментхв деталей, барабан:в х реборд авгацхйних *олгс, тощо/, вадсу-!1сть придатного для ефективного зм1цнення довгомхрних деталей /осо-шво 1х внутр1шхх поверхшь/ методу.

У зв"язку з цим, актуальною ззлпгиаеться проблема досдхдження

впливу змхцнення деталей з легких конструкцхйних сплавхв поверхневи: дластичним дефорцуваннда на IX експлуатац1йнх властивостх, розробка нових високопродуктивних г ефективних методхв поверхяевого зшцнекн: деталей складного прсфхлю, розробка обладнання для реалхзацхх цих >.и тодхв.

Метод робота е розробка I всесторонне дослдаення ефективного високопродуктивного методу поверхяевого змхцнення деталей складного профита I довгом1рних деталей, тесретичне х експериментальне дослхд-зг.ення динамки процесу змхцнення деталей та впливу його технологхч-них паракотр1в на шщхсть, надхйнхсть та експлуатац1йнх властавост: деталей, розробка методики розрахунку та конструкщй пристро1в, вер< татхр х папин для реалхзац11 цього методу у виробництво.

Дня реал1зац11 метя вкршено ряд питань, з ягсих на захист вино-сяться:

1. Метод зшцнення зовнхшнхх I внутр1Ш1х поверхонь деталей складного правлю та довгошрних деталей вхбрацхйно-вхдцентровою зм: цнзвальною обробкою /ВЗЗО/.

2. Результата теоретичного х експериыентального дослхдзення дщ гики оброблювано1 детал1 та змхцнювального шструменту при в1брац1й-но-в1дцентровхй зм1цгеовальн1й обробц1 I впливу основных технояогхчш параметр1в процесу на втошу гпцнхсть I експлуатацхГш властивост1 змхцнзних зразкхв та деталей.

3. Методика розрахунку, конструктива схем: 'I дослхднх зразки спецхалхзованого обладнання, прлстрох I верстати для змхцнення ВВЗО деталей складного пробыв та довгошрних деталей.

Науковх полог-сем; я, оозообленх дпсертантот:, I новизна. тем:::

- тэоретг.чним I експериментальним дослхдаенням динамки обрсбля глнох детал1 I зьццнззвального хнструменту опрацьовано1 дксертантом в1брац1йно-вхдцен7рово1 зк1цн»вально1 обробкк зовн1шхх I внутртанЬ поверхонь деталей складного пробвдо та довгомхрних деталей отримано зале;:сностх для визначення сггли I енерг11 дефорцування катер 1алу обре лювано! деталх,-прогаозування товпршн залягакня змгцкенсго шару метг лу I оптимального часу обребки деталей, на лротяэ1 якого забезпечуе-ться наперед задане покращення (Мзико-мехахичних властивостей поверг невого шару металу оброблювано1 детал1;

- вперше запротоновано методику розрахунку I вонструкц11 пристрохв х верста«в для змхцнення ВВЗО зовнидих та внутрхшнхх поверхонь деталей складного профхла, розроблено конструкцга верстату з електромагн1тним приводом хнетрументу для одночасного змхцнення зов-Н1Ш1х 1 внутренних поверхшь довгомхрних деталей;

, - визначено основнг технологией пграизтри процесу ВВЗО I 5х ¡пли в на показники якостх зотцговально! обробки I втошу мхцнхсть ¡разив та деталей з легких кдаструкцхйних сплавгв.

Моюшвостх використання результат!в робота на практищ:

- використання науково обгрунтованих рекошндадхй по визначенню зацхональних режишв поверхневого змгцкенкя стальник деталей х дета-1ей з легких конструкц1йних сплав1в;

- при Еибор! штамальних технсагогхчвдх процесхв вяготовлення зхдповхдальних деталей, цо подаваться експлуатацхйниы циклхчгога на-звнтаженняы;

- при проекту ваши I розробщ устаткування для зихцкення поверх-«вим оластичним дефсрмуванням деталей складного профхдю х довгомхр-жх деталей;

- при проекту ваш г кснструкц1й х розробц1 технологхчного процесу виготовледая барабашв х реборд авхацхйних кол:с та дискхв автомоб1ль--шх ксяхс, а такси при рйзробц1 верстатхв для IX поверхневого пластичного деформувашя ВВЗО; о

- в навчально;.?/ процес1 студентов ыеханш::;* специальностей по курсах "Технологхя малин обуду вання" I "Вер с тати х 1нструментя, в пра-естичшй д1яльност1 астпрантхв та наукових спхвробгтншив шлшнобудхв-яих пщприемств при дослхдаеннях х розробцх прогресивних кетодхв змх-цнювальнох обробки деталей.

Реалхзашя робота. Процес поверхневого зьицкекня вхбрацхйно-вхд-центровов зшцкявальноп обробкою впровадаено на Каыенськ-Уральськсау товарному завод:, де створено дхлдаку з п"яти в1брацхйшгх машин для змхцнення зовншн1х х ачутргдахх поверхоаь сеш тт.шсрозыхр1в бар&ба-яхв I реборд авхацхйних колхс. Продуктивнхсть працх на шерацх1 змщ-нення при цьоцу зросла в 4...5 разхв, а моторесурс змхцнених барабанхв збхдьшився в 1,3... 1,7 рази в пархввдннх з ранше вэмванси техно-логхею зшцнення цих деталей налазуванняц ролик оы. Рхтаий ексноыхчний ефект вхд нпровадкення процесу на цьому падприеиств! свладае 635 тис. карбованцхв /в цхнах 1965 р./.

Аптюбадхя роботи. Про основнх пояснения робота дсповхдалося на науково-геетхчних конференцхях, семшарах, парадах, найвааливхих з яких указано нижче: Всесоизна науково-тежхчна кдаференщя "Використання методхв поверхнево-пяастичного дефорцування в машинобудуваннх" /и. Володимлр, 19В1/; регхснальний науково-технхчний сеыхнар "Засто-сування низькочастоисгх коливань у технологхчних цхяях* /и. Ростов-на-Дону, 1981/; Всесоюзна науково-тезоична лш5еренц1я "Пвдвицення продуктивном! 1 якост! механ1чно5 обробки на маашн0буд1вних пгдлря-

емствах Сибхру х Далекого Сходу" /и. 1ркутськ, 1983/; семшар "Комплексна ыеханхзацхя операцхй в1брац1йнох г вгброудгрно! обр обок" /м. Воршек, 1579/; Меярегханакьна науково-тзхнхчна кснференщя "1нтенси ф1кац1я I автоматизацхя 31ПЦ1ГОвально1 I зачисно1 обробок деталей /м. Ростов-на-Дону, 1988/; Республхканська науково-технхчна конференц1я "Комплексна тханхзацхя х автоматизацхя процесхв маиинобудуванкя'/н. Дуцьк, 1988/; Шявгдоыча республхканська нарада по шдвиценнз над1й-ностх г довговхчностх мапшн I споруд /Аквдегля наук Украхни, Кихв, 1987/.

Цублххащх. По темх дасертацхйно1 робота опубликовано 28 науко-вкх праць, отрилано 18 авторських свхдоцтв на винаходи.

Структура I обсяг робота. Дисертац1йна робота складазться 13 вступу, п"яти роэдхлхв,' загальних висновкхв та дсдатку, викладених н;

250 стсршках машинописного тексту, вмхцае бб рисункхв, 12 таблиц;

ЗМЮТ РОБОТИ

На початку робота обумовлено актуальность розглдаутих у дксерта-цх1 пнтань, сформировано завдвння дослхдаень I подано ксротку анота-цгю роботи.

Проведено Л1тературний оглцд роб1т в1тчизнпнпх та заруб1зжх авторов, приовячск;;х вивченн» влливу змхи^ення ловерхневмм пластичшш деформувашкм ка мпщсть х надхйнхсть деталей з легких конструкцхй-н;:х сплавхв, деталей складного прсшлю I довгсшрних деталей.

Так Степнов Ы. Н. х Палинтов 6. В.к довели еоектииисть поверх-нового з'ццнення ншсатуваннет роликом габар;гашх барабан1в I реборд авхацхйяих кол:с з маппевкл та алюшнхевих сплавхв. Моторесурс бара-банхв при цьо.ч/ П1дв-.1!цу5ться в 2,0,..2,5 рази у порхшяннг з незыхще к\ж1 барабана;.«. Однак, аналхз технслогхчного процесу зшцнення бара-башв 1 реборд авхацхйшх к0л1с накатуванням роликом виявие ряд причин, в силу яких подалше пхдвицення моторесурсу барабагйа неноашве. Аналхз вякор;;стовуваш!х у маяинобудуваннх методхв ППД дозволке реко-иендуватк для змхцнення барабан1в 1 реборд ав!ад1йних колхс та дискхв автоьюбхльних колхс метода, цо належать до груш динажчного змхцнення, яг такх, цо забезпечують найвицу ступхнь наклепу I шдвищення хх

Степнов И. Н., Пашнтов 6. В. Бтома легких кдаструшпйних сплавхв М.: Машиобудування, 1973. - с. 256.

втсмяох мгцностг. Однак, спецкфхчн1 особливостх барабанIв та ребард /•с оке трухти вн 1 I техналогхчнх, а такси умов:?' хх експлуатащд:/ висувають екмоги створення нового методу поверхневого змхцнення габаритних деталей складного профхлю, який належав би до групи динамхчного змхщення, вхдр13нявся б бисокоя пр оду кто вн г с ти, над1йнхсто впкорцетовуваного об-ладнання, забезпечував би високий р!вень показникхв якост1 зшцнзвалъ-но! обробки зовн1Ш1х I внутршнхх поверхонь деталей складного прогагл I довгом1рних деталей.

На пгдетавх проведеного литературного огладу буш сфорцуяьованх наступнх завдання досд!джень:

1. Розробка нового методу змхцнення зовдшпх х шутрхонк поверхонь габаритних деталей складного профглю форт Т1Л обертання I довго-мхрних деталей, який нал екав би до групи методхв динашчного змхцнення, В1дрхзнявся б високои продуктивнхетю х ефект11вн1стю.

2. Тесретичне дослхдаення з подальшоп экспериментальной перевхр-кою динамхки обробляванох деталх г зглцнивального инструменту при втб~ рац1йно-вхдцентровхй зшщювальнхй обробцх деталей складного профхлп, встановлення залеш остей для визначення енергх! дефорг.ування г-атерхалу оброблпванох деталх, обумовлюючу енергхю си ли, цо припадав на окре-ко взятий змхцнювальний 1нструмент, прогаозування товщини залягання змхцненого шару в матерIалх оброблпванох деталх, вибору оптимального часу обробки деталей з р1зних матерхалхв.

3. Встановити та експеркментально дослхдкти вплив основних техно-логхчних параматрхв цього процесу на показники якостх зм1цнпвальн01 обробки I продуктивнхеть процесу, видати рекомендацх1 по вибору шти-мальних технологхчних параметрхв змхцнення деталей.

4. Провести втомнх дослхдження зразкхв, маявтхв барабанхв та ба-. рабанхв авхацхйних колхс для визначення впливу основних технологхчних параметр!в ВВЗО на втомну М1шхсть деталей.

5. Розробити конструктианх схеш I методику розргчунку пркстро1В I верстатхв для змхцнення збачпашх х внутрганхх поверхонь деталей складного профхлю х довгошрних деталей, впровадити процес вхбрацхйно-Б1Дцентровох змхциювальнох обробки у виробництво.

Суть розробленого автером методу поверхневого змхцнення деталей форми Т1л обертання вхбрацгйно-вхдцентровго змгцнввальною обробкою пешягае у наступночу /рис. I/. Оброблпвану деталь 2 вхльно встановлл-ють у замкнутой цилхндричний контейнер 3, внутрхшня поверхня якого по-втерюв профхль оброблквано! поверхнх деталЬ Простхр ш контейнером 3 х детадаго 2 на 0,35...0,50 його об"ецу зеювнюютъ оброблввальннш тхлаии 4. Вад дебаланснсго I чи електромагахткаго вхброзбудника кон-

А- А

Рис.1. Принципова схема вхбращйно-вгдцентрово! зыщнзвальнсх .обробки поверхонь деталей форми ттл обертання

\\\к\\\'

Ряс.2. Прлнцапова схега тчбрац^йно-втдцентрово! зИцкэтвальнсг обробки конструктиших елемент!В деталей

тейнеру надають коливань певно? амплхтуди i частота, пхд дхев яких об-роблювана деталь шляхом самозбудження втягуеться в реввш обкочування на поверхнх, еквхдистантахй внутрпшпй поверял контейнера. Обкочуван-ня детал1 здхйснюеться по монсаару оброблювальяих tíл, який утворюеть-ся пря ir pyci. Вхдцентрова сила, яка вкникае при pyci деталх, притис-кав оброблговану деталь до контейнера. В кскен промшок часу кдатакту-вання детал1 з контейнером вхдбуваеться через незначну кхлыпсть об-роблювальних tíln, розташованих уздовк тв1рних оброблювано5 поверхн1 деталх i внутршньо1 поверхн1 контейнера. Кдатактування детал1 з чертовою групоэ оброблювальних т1л ввдбуваеться з ударом, причому, tí лает, що сп1вударяються е маеивнх деталь i контейнер. Наявн1сть спхвударянь детап1 з контейнером при коттактуваннх хх через незначну кхльк1сть оброблювальних т!л призводить до розвитку великих контактних напрукень у матерiалi оброблювано? поверхнх деталх в мхсцях контактування, в результат! чого матер i ал детал1 пластично дефор;.уеться, змхцнюеться. Безперервне обертання деталх 2 в процесх Si обробки навксшо cbobi гео-мзтрично! oci сприяе рхшомхрно:.^ вкриттэ слхдаии спхвударянь всieí оброблшвано1 поверхнх, тобто рхвномхрноцу íí змгпценни.

При змхцненн: кшструктивних елешнтхв деталей типу канавок, ра-дхусних переходов i т. п. /рис. 2/ навпроти дхлянки детал1 I, яда тдлягае змхцненню, в1льно встановлвють зихцнювальний хнструмент, цо складаеться з сепаратора 2 Í3 зафхксованиш в ньоуу оброблювальниш г г лаж 3. При над'акнх оброблювальшй деталх I вхбрацх-^ эаадяки ефекту вхбрацхйного пвдтрикання обертання зшцнввчий гаструмент втяхуеться в реяиы обкочування по оброблюван1й дхлянц1 поверхнх деталх. При цьо!.у койне з його оброблпвальних тхл 3 почергово' входить в ударний контакт з поверхнею деталх, пластично дефорцуючи íí матерi ад i зшщвючи його.

lieтод дозволяв здхйснювати як розрхзнену зшцнввальну обробну зо-вншнхх i внутрших поврехдаь деталей, так i ix сдночасну обробну, цо суттево пхдвищуе його продуктивнхсть.

Основниш технологхчшзш параметрам;!, якх впливаить на товщшу змхцненого шару, характер розлодхлу i величину залшкових напруг у по-верхневоцу пар i, шорстмсть оброблено1 поверхнх та поверхневу нхкротве-рдхсть зшцяених ВВЗО деталей с:

- матер i ал, твердхсть i виххдна шорсткхсть деталей, що П1дляга-вть обробцх;

- маса обкатного едемен ту /оброблвванох деталх чи зм1прювалыгого хнструменту/;

- аыплхтуда i частота катвань привхдного тхла /контейнера або о5-роблюванох детал!/;

- твердость I кыгькхсть оброблговадьних тхл;

- тешературшй режим в зснх обробки;

- к:льк1сть та ххм1чний склад мастильно-охолоджуючо1 рвдини, що подаеться в зону обробки;

- час обробки або кхлыйсть повторник проходхв змхцнювального I струменту.

Шерг1я деформування матер1алу оброблюванох детал1, яка розвива еться Ь М1сцях кштактування обробдаваних тхл на зм1цнпвально:.у хнст рументх хз ловерхнею деталх, визначаеться залезал сто:

21сЧг (4-3 + тЭ*) тД* вт ¿|ггг) 43 т^ соз2

де ^ - частота коливань привхдного т!ла; 3 I т - вхдповхдно ценгральний момент 1нерц11 I маса обкатного елементу; - дха-

метр дотичного до обробхповальних тхл кола; п - кхлькхсть оброблю-вальних Т1л; се^ - центральний кут детали, утвореннй IX радгусам-проведеними 13 центру хх переткну до точок контакту з двома сус1днл, сброблпвальними тхлаш.

Сила взаемодИ обкатного елементу з приведши т1лом /детал1 з контейнером пи змп?говальниго йструыенту з детаяли/, визначена з р: нянь руху системи:

р-тййз2

де т - маса обката ого елементу /деталх чи змхпрювального шструм нту/; CD — 2utf - кругова. частота холивгчь прявёдного тхла /детал або контейнера/; Ща - гласа дебалансхв в1брозбудникхв; М -са коливно1 часткни в1бромадшни; £ = ~ ^ - - ексцен.рпсит

оброблвванох деталх дхаметром Д)э або зшцшовального шструменту с Ра-Э _ . -

fc "" 2 ; Ик - Д1аые"тр внутрхшньо1 поверхнх контейнера;

Da - дхаметр кола, на якоыу зарисовано оброблювальнх тхла дхаметром Ц . Тут позначено

р + 31 + arc ig (sinр) >

де р - dfc ^ - безрозм1рний коефхцхент опору перекочуван

обкатного елементу; Д= - амшитуда ксшивань привхдаого т

ла; - ексцентриситат дебалансхв в1брозбудник1в.

В ттрсцесх обкочування обкатного елементу сила його взазмод!! а

рИВХДШШ ТХЛОИ рХВНОМХрНО рОЗПОДХЛЛЗТЬСЯ !ЯК ОбробдВВаЛЬНИМИ ТХЛаШ, озташовениот в момент кдатактування обробяювано1 детал1 хз змхдаиза-ькиы хнструкентом уздозж твхрнох обробливально! поверхнх деталь При ьоцу величина сили дефор.»ування натерхалу дсталх, яка припадае на оя-еме оброблювальне тхло:

О . тбЭсра , ^ Н К,

е Н - доЕшгаа твхрнох оброблкван01 ловерхнх детаях; К., =0,75. ..0,80-иефщхент, що враховуе ирльшсть роэташування сброблпзадьних Т1Л у ви-адку в1Льного хх розмхгцекня в зш1 обробги.

Ногент сил шору, 40 дхвть на обкаетий елемэнт у процесх його об-очуваиня:

НБ^ ^ГП^О^бсдп СО , укова -гонуввння основного рззта<у Б1брац1йного пщтримзння обертгяяя бкатного елементу:

А

1г

Уыова хснувгння оскохяого ралщу в1брацх2ного падтрикання обер-аннл обкатного еАеменгу /цеталгх чн змхцггивального хн^ругетзу/ при ВЗО мае проск:Я фхзиший з;лст: середяхЯ мсмзнт сил опору обертгннп бкатного елэменту не псишзн перзвзрчугати деяиого граничяо-

о значения Ктах (о) & рхг.ноГо цглссикзяьнгау значаща з1брацхйясго о.ченту, або в енергеЗичнкх тер:.пках: потузисть, пеобххдяа для подо-ашл момеи2у спору , на по&яша лерз-ершувати пздае гранична

начення л , . гпе Асог

Д:ал:етр шутрстньох поверх« 1 хснгсйнера в довхльнту Зого лолэ-5Чно?,у леретинх при :цьску прнймапть з умози забезпечзння нерханостх

За + 22 И« «аа + 23) + 4Д .

Встанозяено, що при обробцх з шксрггетшхмяи зхльмо рсзташованих кштейнер1 оброблавалших ш вхбращйне шдтрпмакнз об-зртання об-обливано"1 деталх в контейнерх, цо колпваеться, забезпечуеться пр;: хввхдноэекнх об"ецу оброблавальних т1л до о5"'?цу "вхльного" просто-у, що знаходиться в ме.-хах 0,30^-^-^0,55, де Ч=Ук-Уа , V* -б"ем контейнера; Ма - сброблава?01 деталх.

Зстансалано залежнхеть для вггэяачеаня тохарши знхфеного Езду етзлу на оброблених вхбрацгйно-зхдцетровпя зшцяшальаов -сбрсоко~>

поверхнях деталей

шшшк

4,6- Кз' НВ'Н* Кч

нь

де НВ - твердость матерхалу деталх по Бршнелю; gg^» шпхя текучостх матерхаяу деталх; ^ - дхаметр ввдбитку на оброс ленхй noBepxHi; Kj-^11®8- - коеФшхент, що врахозуе сшввхдношення найб*лътого, що залишаеться сталш, дхаметру ввдбктку до дхаметру Bii битку, який залишаеться по першому ударх; К5» коеФипент, який враховуе сгпввхдношенкя динашчшп твердостх матерхалу деталх до ii твердост1 по Брхннел®.

Час зм1Ш!ення при В330,.-на протязх якого забезцечуеться необХ1Дм птавищення ф13ико-механ1чних властивостей поверхневого шару оброб-ленлх деталей:

х , ЗР (4*1)8. , cPLf

де 1 ~ 3,65 -'коефхшент; "2 - число повторных удар is, яке супров жуеться зростанням Д1здетру вхдбитку.

Встановлено наявнхсть критичноi амшхитуди коливань привхдного тх ла Атц, , яка забезпечуе вхоралхйне пхдтримання обертання обкатного елементу - оброблпвано! деталх чи змхгшшваяьного хнструменту. При зые шешп амшптуда коливань привхдкого тхла нияче Amu, режим Bi6paui&-ного пхдтршання обертання обкатного елементу зриваеться на хаотичний непрогнозований його рух. що призводить до порушення стаб bib ноет i режиму змхцнення оброблюваноI детая:, угворення на i'i поверхнх забсин та бм"ятин. Величина критично! ашштуди Дт^п залезть вхд спгвввд-ношення дхаметрхв привхдного пла, обкатного елементу та оброблюваких тхл i не залежить в ад маси обкатного елементу.

С^ршанх з теоретичного доелвдееняя залежност1 поддавались експе риментаяьн1й перевхрш, яка заевхдчвиа, що розб1дн1сть кхнцевше результат хв знаходиться в межах 5...10 %. Це дозволяв рекоменаувати ix до застосувашп при проехтуваннх технолог 1чшх npoiieciB ПЦЦ та обладнан-ня для хх peaai3atiii.

Експериментально доал1даено вшита технологхчнкх параметров просе су ВВЗО на ochobhi показники якостх зм1шшзально1 обробки - товщину змхпненого шару металу.поверхкеву мг<ротверд1сть, шорсткхсть обробле-них поверхонь i залишковх напрут.

Зстаноалено наявшеть оптимального часу зшпневня деталей вхбра-ц1йно-вгдцентровою змхпнювальноо обребкоп, при якому на оброблгаваль-

них поверхнях забезпечуеться макси малый товщина змхцнюваного иару? по-верхнева шкротвердхсть i залишковх напруги стиску при кшхмалыий' ■lopcTKocri оброблених поверхшь. Для зразив з махнизвого сплаву МЯ-12 цей час знаходаться в межах 25...30 хвклют. При х^ьоцу в залезяостх зад умов обробки, на оброблених повертиях забезпечуеться товщина змхц-неного шару 2,0...2,5 км, пхдвищення поверхнево? щкротвердостх до 1200 ИН/ьг при степенх наклепу 45...50 змеишекня середнього арифмз-тичного вадхилення нерхвностей профпго оброблених поверхшь до Ra = =1,1...1,2 мкм. забезпечуваний piBem» залишкових напруг стксву - осьо-вих <ох = 130 MU, тангенцхйних бе = 118 Ша, пркчо?.у глибша розпо-всюдження залишкових налруг стиску в 1,4...1,65 рази перевищуе товщя-ну змхцненого шару в металх деталх, а рхвень осьошх залипковлх налруг в 1,2...1,3 рази вищий за тангенцхГьл. При зтицшовзлыйй обробцх на протяз1 часу, мэнпого за 25 хвилкн, не забезпечуеться достатня рхв-HOMipHicTb обробки, а змхцнення на протяз1 ча^у, що переверпуе 30 :сз::— жт, призводить до перенаклепу зм1цнюваних попрхдаь.

Для деталей з алюмипевого сплаву АК6 час обробки, при яко.\^ дося-гаеться максимальне пхдвищення ф13ико-механ1чних властивостей матерi-алу поверхневого шару змхцнених деталей, знаходиться в межах 37...45 хвилин. Забезпечуваний при цьюу рхвень показникхв якостх змхцнвваль-нох обробки: a = 1,2. ..1,3 мм, Н = 1600 Ш/м^ при степен1 наклепу 30 %, Rа = 0,8.^.0,85 мкм, 6"х = 280 МПа, ба = 210 Ша.

Для стальнкх деталей пнаслхдок суттсво1 розбкскостх фхзико-мехаш-Ч1шх властивостей матерхалу для рхзноманхтних марок сталх величину оптимального часу змхцнення ВВ30 в ксгкно;.у конкретнс:.у випадку влзнача-пть експерименталъно. Так, для зразк1в is сталх bih знаходиться в мегшх 55...® хвилпн. фи ххьсжу в залеяностх В1Д умов змхцнення, забезпечуеться: Q. = 0,4...0,6 мм; Н = 11000 Ш/й2 при creneHi наклепу 15...20 %, Ra = 0,63...0,65. шил, 600 Ша,<эв = 500 Ша.

Найвагокшай вшкв на р1вень забезпечуваних в результат: змхцнен- *■ ня BB3Q показникхв якостх зм.хпрпвально! обробки мае сила Р, дефор;.ува-вання катерхалу деталх, цо припадав на ояреые оброблговальне тхло, яка виникае при обкочуванн1 обкатного елементу по поверхнх привхдного ti-ла i обуиовлюе рхвень енергИ дефорг^ування ыатерхаду оброблюванох деталх. Для деталей з кагнхевого сплаву Ш1-12 максимальне пхдвтцення товщини зяхцаеного шару, рхвня осьошх i тангвнцхйних залклковях напруг стиску та поверхневох мхкротвердостх забезпечуеться при важичи-нх сили Рч = 85...95 Н, для деталей з алшхн1евого сшиву АКб при Р, = 160...Г75 Н, деталей зх сталх 45 - при R, = 450.. J5Q0 Н /рис. 3,'4/. Пхдзщення рхвня локазникхв якостх экщяовально! обробки "слое-

2,0 16 1,2 OS

ah

и,

' 15

'Г" ■ -^MlnrtaSi АКБ

I»?,8 M» X

MÍ К PO г nbef aLcr

Г) iSuxfito_ш. Кл-—4-г— ►чЧ СплаВ МЛ-<2

ВгчмЖЧ • ] ppnmKípdLSmb

Шм

4GQ

гю

ЗАО

да р,.н

V С тал к 45 J

ЛЧ, r i-«, мм У/

si» 7,8

ffl И,,»ю'н

МИ , 4M R.H

Рис.3. Граф1ки впливу сили дефорглування матергалу детал}, ®d припндае на окреме оброблювальне тЬго, на показники якос-ri зм1цнпвалъно? обрс5ки:

Ra - передне ерифлетичке в1дхялення нер!вностей проф!лю, H - поверхнева м!кротверд1сть, О. - товшина зм!цненого шару

Рис.4. Еййри.залишкових напруг по пеоер1зузразк1в, як!

зк1цнен1 при рхзних значениях сили дефорлування 1<в~ терхёлу деталт, що припадав на окреме оброблювальне

Т1ЛО.

- и -

терпеться по шр1 зростання сили дефориування материалу детал: до критичного II значения, рхвного для МЛ-12 - 130...135 К, АКб -185...200 Н, стаи 45 - 500...600 Н. Збхлыдення сили понад крк-. чне значения прязводить до перенаклепу оброблюваних поверхоть, з: зкення поверхнрвох шкротвердостх деталей до велцчпни поверхнево1 м; ротвердостх незмхцненого натер халу, рхзкого зростання шороткост1 о< роблених поверхопь.

Як показал;; результата теоретачних та експерпшнтальних доели г.ень, найпо:.!Хтн11я:й вплив на величину виникаячо1 при зиптенш ЗВЗ( енерг11 дефорцування Р мае частота коливань привхдного тхла. При збхлыеннх тов^ша зжшаного шару ттерхалу деталх та повержева { го м+кротверд1сть зростаять, а час обробки зменпуеться. Оптшлальнх пара^зтрк обробки деталей з кахшевих сплавхв забезпечуються при чг тотах коливгнь привхдного Т1ла 25...30 Гц, деталей з алЕМ1Н1евих сг В1в - при 29...34 Пц, стальних деталей - при 45...50 П*. На б1льп I соких частотах коливань привхдного Т1ла на оброблених поверхнях де1; лей иске сяостерхгатись пелушння металу в поверхневоцу пропану, I го вхдаарування, цо свхдчить про перенаклеп детали

Зшни ш.шитуда коливань привхдного Т1ла в межах, що перевершз ють величину критично£ амплхтуди Д т\п , не приводить до суттево: зтнп локазникхв якоси зм1цнювально1 обробки.

Дослхдаено вшшв технологхчних параметрхв обробки на втсшу мз Н1сть деталей, зшцкених вхбрацхйно-вхдцентровоп 'эмхщиваяьного обре кою. Ефективнхсть поверхневого зьипнення стальних деталей та детале з легких кдамрушцйних сплавхв ВВЗО оцшавалп по результатах втом-шх внпробувань гладких хршхндрэтнах зразкхв, цилшдричних зразкхв концентратом налруг у виглядх надрхзу, крупногабаритнях :.акет1в баг башв I реборд ав1ац1йних колхс.

Втош1 дослхдаення знхцненлх ВВЗО зразкхв проводили при консо; кому згин1 з обертанням на швшнх УК1-10Ц при частот! обертання 18с з сиыегричним циклом навантаження. Аышптуда налруг циклу для зраз! з сплаву 1,01-12 становила 100 Ша., для зразкхв сплаву АКо - 160 Ша, для стальних зразкхв /сталь 45/ - 500 МПа.

Максимальна пхдвгщення межх вдтривалостх для гладких цилхндри* них зразкхв з калиевого сплаву становить 30. ..33 % I забезпечуетьс при величинI сили деформування матер халу Р^ = 90.. .100 Н. Для зразкхв з алт1Н1евого сплаву в1дповхдао 35...37 % при = 190... 195 Н, для стальних зралглв /сталь 45/ - 37...39 % при Р, = 500...600 Н.

Поверхневэ зглцнення стальних деталей I деталей з легких кенез рукщйнйх сплавхв ВВЗО поряд гз збхльпенням хх шцностх протк втоу„т

аностх забеэпечуе пхдшц-ешя над1йност1 виробхв, що пхдтверджують езультати втоших дослхджень зразкхв з концентратом напру г. При цьо-у ветановлено, що ефективнхсть поверхневого змхциенкя пхдвиЕуетьсв о мхрх зростання концентратах напруг. Так, для зразкхв з сплаву Я-12 хз збгльшеннш коефщхенту концентрацхй напруг се з 1,5 до 2,5 :оеф1Ц1ент змхцнення ^ пхдв-лвусться з 1,58 до 1,72. Забезлечуваний • результат! змхщення зразкхв з концентратом напруг пркрхст метх ел-равалостх в залекностх вхд величини коефхцхшгу концентраци напруг ухя зразкхв з махтпевого сплаву КЛ-12 складае 35...60 %, для зразк1в > аяшхнхевого сплаву АКб - 25...50 %, для стальних зразкхв /сталь 45/-35...45 % /рис. о/. Основна причина пхдвпцення мем в::тривалост1 зраз-ив з концентратом напруг полягае, очевидно, в забезпсчекнх в результат! обробкх ВВЗО висок ого рхвня залишков'.хх напруг стиску на дхлянцх ПДЕИЦЗН01 КйПрукеНОСТХ ВХД 30ВНХПНЬ01 напруш I IX стхйкостх прл -¿1 змхннкх напруг.

Виготовленх з махнхезнх сплавхв ЫЛ-12 I 1.-Ш-5 налети бараоыпз авгацхйних колхс являэть собою крутгногабаритку деталь типу тхла оСер-тзння, яка складаеться з тсккостшно1 цилхндриздох обалснкн, що заш-каеться з обох стор1н фланцями. Дхаметр х?:лхндричнох частпни - 120 мм, дхаметр фланцхв - 200 га, товпрша стхнки - 10 ым, висота макета - 1201.:*.

В результат! поверхневого зм1х?хення макетхв барабанхв в1брацхйно-вхдтзентровоп змхцдавальнсга обробкоя в повержевотлу шар1 хх катерхалу наводились залишковх напруги сткску до 120 МПа, товпрма змхцненого шару в радхусних переходах сягала 0,8.. Л км, поверягева мхкротвердхсть пхдвисувалась до 1140 Ш/м2, шорстк1сть оброблених поверхшь станови-ла Иц. = 0,63 мкм.

Втомнх дослхдження зшцнених ВВЗО маиетхв барабан в зд1Испивали . на спецхально:.у гхдравлхчноцу пульсатсрх. Дослхдаекня проводили при аскметрпчко1.у шглх назантаяення хз середньоп напругоп 62,5 Ша 1 ам- . ялхяудси 25,5 ЫПа. Сер1х змхрнених макемв барабанхв втошкм дослхд-женням передували додатков1 маяоциклов1 тешературнх наванта~ення, ко-кен хз цишх1в яких вклэчав нахрхвання до 150°С на протязх 3 хв. з по-дальшим охолодг.енням до 20°С на протязх б хв.

Ветановлено, цо довговхчнхеть змхцнегшх ВВЗО ыакемв 13 сплаву Ш-12 удвхчх вица у порхшяшх 13 змхцненпмп накатуванням роликом х в 4,5 рази у пор!внянн1 з незгащенимя. Для макетхв хз сплаву Ш1-5 це пхдвищення становить вхдповхдно 1,5 I 5 разхв.

Результата втомних дослхдззень манетхв барабанхв евхдчать про те, !цо псверхневе змхщення вирсбхв суттево пхдаицуе хх довгов1чнхсть. Найб1льщ почхтнкй е.бект змхгрення на виробах, цо не на^рхва»ться в

-Í6-

ченнax Koeu/luleiiiy кондентрац!! напрут.

процес: екоплуатадхх. Нагрхвання, особливо циклхчне, зихцнених. виро-бхв суттзво зменшуе ефентявнёсть змхцнення, цо поясняться релакса-цгею залипкових напруг, до якох призводить виникалча при HarpiBaHHi повзуч1сть матерхалу при незмшнхй товщиЯ1 пластично деформованого шару. Мafee поша вадсуппсть ефекту змхщення при зняттх залишкових напруг дозволяз зробита висновок, що для иагнхевих сплавхв, як i для б1Льност1 iraanx легких кшстругацйних сплавхв, утворення в поверхне-воьу пар i залишкових напруг стиску s основною причиною П1двис?ення довговхчностх змёщених деталей.

В результат! поверхневого змхпнення магахсвих /сплав Ш1-12/ барабанхв i реборд авхацхйних кол1с в i брац i йн о-в гдцентр о в о» зм1шюваяь-нов обробкою в поверхнезоьу napi ix матерхалу утворгоються залишхов1 напрут стиску до 120 Ша, забезлечуеться товщина зм1щеного пару 0,9. ..1,0 ш на 30BHÍEIHÍX та 0,5.. .0,0 мл на BHyTpimix поверхнях, поверхнева м1кротверд1сть падвипуеться до 1150 Ш/м^ при степей i наклепу 45...50 %, шорстк1сть оброблпваннх поверхдаь стан овить ¡?ц=0,8... ...I.I жи. При зм1цнекнх алзмхнхевих барабанхв та реборд /сплав АК6/ забезлечуеться тов'чина змхп^еного шару 0,6...0,9 мм, рхвонь залишкових напруг стиску 250 ЫПа при степей i наклепу 25...30 %.

3 метою встансвлення ефектавностх змхцнення ВВЗО барабанхв i реборд авхацхйних колхс проведено cepbo порхдаяльних хх статичних та вто:-яих дослхдоень на барабанах т;щу KT-14I /сцлаз МЛ-12/ i типу КТ-150Д /сплав АКо/.

Лосл1Днення на статичяу мхщхсть вюгачали: а/ дослхдаення колхс на рсзрив борт1в ободу, б/ досладження колхс на ¡лцнхсть при боковому наванта-енн!, п/ дсслгдкення кол1с на рах&альне стискання.

Результата дсслхднень барабанхв колхс на статачну triisncTb засв1-дчили, зм1цне:п вхбрацхйно-ввдцентрсзся змхцряваяыюю обробкш ба-paöaHvl колхс nomicTio вдозёльнявть тежгзнх укови KT-14IA.00.ТУ при., ;ioeöi:;isHTax надлиаку :.ццност1 при дослхдкеннях: на розрив 6cpTis ободу > 0,26, на радхальме стискання =1,48.

Зтомнх дослхдннння зшщених ВВЗО барабшпв i реборд авхац1йних ítoaic проводил:: на спевдальному стенд1 пр:: обкочувамп колеса по колесу при радхально'.у ix навантакеннх.

Проведеях втог.нi дослхдаення napTií змгцкешгх вхбрац1йно-в1дцен-т^овсю з:лцн!овальнои ооробкою барабанхв типу KT-I4I засвхдчили пхдви-цення довговхчностх барабанхв до Г000 злето-посадок з коефщхегттом надхйност1 = 3,5. Довговхчпхстъ змхцвениг. накатуванням роликом óa-paóaHÍB цього Т5шу становить 750 злето-посадок при метопу ноефпцен-tí надхйност!. Такоз встановлено, що поверхневе зшцнення ступичнох

частини барабангв КТ-150Д з ашш.цнхевого сплаву АКб в середньоцу на 30 % пвдвиЕБге хх довговхчнхсть.

Шдвищення доаговхчностг барабанхв х реборд ав1ацхйних колхс в результат поверхневого змхцнення хх ВЗЗО у порхваянн1 хз зм1цненням накатуванняы роликом псяснюеться, очевидно, ткы, цо, по-лерпе, в матер хал х оброблених поверхонь забезпечуються бхльп вксокх етупенх на-глепу, рхвень залиикових напруг стиску, а таксе* рхвноглрнхсть обробгс а, по-друге, об"ешим перерозпсдхлом пр;: ВВ30 залиэкошх напруг в ма-терхалх барабан 1 в х реборд, який забезпечуеться багаторазовлм спхв-ударянням барабанхв х реборд з оброблювальними тхдш.^: в процесх змхцнення.

Поря;; з пхдвищенням довговхчност1 барабанхв I реборд змхцнення ВВЗО дозволяс зиеншитк IX цатерхаломхсткхсть при збере~енн1 шцностх та надхйностх. При цьоцу масу полепзеного барабана вкзначаять залеж-Н1ств гпз — , де тв - маса незы1цненого барабана, п= 0,90...

...0,95 - коефщхент, ^ - коефщхент змхцнення, величина якого в 3£ лешост1 В1Д режиихв обробки знаходиться в межах 1,25. ..1,35. 1.!аса бг рабана може бути зменшена на 15...25 %, ¡до для барабана типу КГ-141 стан овить 3,5... б,5 кг. У цьоыу вппадку рхчнпй екшом1Чн;;й ефект по одноцу лхтаку типу ТУ-154Б в результат! зменпення млей та витрат пал; ного становиткые 4,2...б,б тис. долархв США.

Приведено опис розробленого автором нестандартного обладнання з наведениям технгадох характеристики типових верстат1в х прнстрохв . для зм4цнення рхзнокан1тних деталей В1брац1йно-в1дцентровс® змхцнава-льнсмо обробкои. Деякх з них, на думху спхвщукаяа найбхльи заслугову-вть на уваГу, но анотац1йно списано х у автореферат!.

Так, вхбрацхйка малина для змхцнення барабанхв х реборд колхс л: такхв ВВЗО складаеться з кштейнера I, встановленого на ршдх 2 на пр;; кних хуыовокордових пневмобалонах 3 /рис. 6/. До торце вих стхнок ксн-тейнера приеднано два дебаланенкх вхброзбудники 4, котр1 через елас-тичнх цуфти 5 з"аднанх з валам:; ел ек тр ода и; гун х в б. Перегородкою 7 контейнер I подмена на два в1дехки,В ксжшоиу з вхдс1к1в кштейнера на.ментажноцу пристосуванш 8 вхльно встановлено по две барабаня 9 тг двх реборди 10, що пхдлягають зтщент. Зверку кштейнер 1 закрпвае-ться кршкою II, яка разом з ним утворае замкнутий цнлхндр. Внутрхти поверхня контейнера I кр'.гшки футерована гумою таким чином, що при спхвоскок/- XI роз тазу ванн х з оброблюванкш деталями ця повершя еквх-дистантна зовншн1й поверхнх барабанхв х реборд,'яка пхдлягае змхцне! кв. Простхр М1ж внутринньш поверхнею кштейнера х поверхнею барабан: та реборд, що пхдлягае зшцненшз, на 0,35...0,50 його об"ег,у запознв-

IS

12/il/'

U_ V2_ 14. 1б_

Pnc.6. Biбрецхйна малина для зИцнення в1брзШйно-

идцентрстсю зг.чцнввяльнс® обробксю барабан! в ! реблр кслхс лхтакхв.

ють оброблювалъними тыаыи - стальшш загартованими кульками 12. Ними ж, у разх потреби змхцнення внутршньо1 цоверхш бараоашв та реборд, на 0,75...0,80 його об"ему заповнюють г внутршнгй црост1р них деталей.

В процесх обробки при передач! обертання вхд електродвигунхв 6 валам дебалансних в1брозбудникхв 4 контейнер 1 здхйснюе кругов1 плос-ко-паралельнх коливання з амшптудою 3 мм х частотою 24.Гц. При цъому за рахунок ефекту самозбудження в1брац1йного пдаримання обертання вш.но розташован1 в контейнер! барабани та реборзи втлгуються в реки обкочування своею зовншньою даверхнею по внутршшй поверхнх контейнера. Обкатка ввдбуваеться по моношару обробливальнах тхл 12, який утворюеться при ньому. Контактування Оарабашв та реборд з шшш з обробливальних тхл вхдбуваоться з ударом, в результат! чого матер хал барабашв та реборд пластично деформуеться, змхиюоеться. лишения внутр1шн1Х поверхонь барабанхв та реборд вхдбуваеться внаслвдок IX спхвударяння з розшщеншш у'нйх оброблювальнкми тхлами 12. Час, на протязх якого здхйскшться обробка парт г х барабанхв та реборд типу КТ-141 /силав Ш-12/, - 25 хвшшн, барабанхв та реборд типу КТ-150Д /сплав АКБ/ - 40...45 хвйлин. При ньому в 4...5 раз шдвшцуеться цродуктивнхсть праги на опррахп х змхонювальнох обробки у пор1внявн1 5 накатуванням роликом.

Явище шдвшцення довговхчностх деталей у результат! зьицнення п доверхонь ППД 13 вагомим ефектом могло бути використано при змхцвенш рхзьбових елементхв деталей, кожна з впадин рхзьби яких у пронес1 ек-спяуаташ х виступае 5 ролх концентратора напружень. йа рис. 7 наведена приншпока схема одного з пристрохв для змхпнення нилхвдрхчнох зо-вн1шньо1 рхэьбовох поверхн1 деталей ВВЗО. В якост1 прикладу розгляну-.ю змхпнення ходовйх гвинт!в, хоч як конфигурация змхшюьако I детали аак х ы цшьове призначення ыожуть бути найр1зноманз:тнщши. До йог< складу входять пружньо ветановленх на гумовокордових лневмобалонах 1 на рамх 2 ДВ1 платформа 3, на яких розмпцеш дедачанснх Ыброзбудним з"еднанх з валами електродвигунхв приводу 8. Илатформи з"едшнх мха собою з'еднувальним стеркнем 10 для забезпечення синхронного í синфа: ного IX коливання х компексащх незначно1 поперечно! ЖорстКостх обро! лрвальких ходових гвинт1в. На стержнх 10 3 мокливхсТю Осьового йерём щення розташовано корпус 9 за I. щшвзльного пристосуваННя з обка'гнакж 12 I обробливальними тйами 16.

При обробцх амхигйшан1 ходовI гвинти 13 вхручують у корпус 9 змхххнавального пркстосування х фхксують хх мхя платформами 3. При на даннх кодшвакь дяатформам обкаТкики 12 втягуштьйя в регим В1браяхйно

го падтримання гх обертання, причому корпус, в якому вши розмхщенг, плавно Пересуваеться вздсвз оброблюваних деталей 13. По досягееянх корпусом одного з кгнцеви:-: перемикачхв 18 змггшпться на прот:1ленн1 напряш ооертання вал:в електродвягунхв пр:;водхз х перемхцення корпусу вздовя осей оброблюваних деталей 13. Рхвень забезпечуваних показ-ну.К1В якостх змххдаювально! обробки ре1улювть змгасю маси обкатннк1В та К1лыпсто повторнкх проходхв змхцнивального хнструменг/. У наведэ-нсму прикладх розглякуто конструкцию для одночаснох обробки чотирьох хсдсвих гвштхв, хоч кхлькхсть одночасно оброблюваних деталей у разх Б1:рсб>глчо1 потреби моке бут;! збхльщена.

Проблема змхщення зовнхган1х та внутрханхх поверхснь довгогирних деталей форми Т1Л обертання доволх лехчсо вирхшуеться методом зхбрашй-но-в1дцентровох змхцнювальнох обробки.

На рис. 8 представлено принхрпову схеиу пристрда для зм1срення довгомхрних деталей при надзннх обкатному елементу руху обкаткл без-посередньо дхею на нього електромагнIтного поля. Пркстр1й оснащено лрукнь о встановЛеними на пневмобалонах платформами, ко;.гзндоапаратсм для змии кута нахилу .оброблгзваних деталей 3 у вертпкальнхй площинх: кгацевик; перешкачаш для подачх сигналу на кснандоапарат та механ13-мами фхксацхЬ. 5 оброблюваних деталей I П-рем1щення однхех з платформ вздсвз рами, що дозволяе здхйснзвак: змхцнення рхзких по доншл1 деталей. Вгдьцнншли. особливостями пристрою е вадсунисть в1брозбуднпк1в

3 електродвигунам:: IX прлвсду та наявн1сть 31браних у корпус! I елек-тромаш1Т1в 2. Ксана з оброблвваних деталей 3 при зихгреши гх- зашх-шьох поверхнх охоплена шстъма р1шо:лрно розтаиоваиими по колу еле-ктромагахтами, катуски яхих з"едаано таким чином, що зсни утовсрлють три змщених мЬс собою на однаковий кут двохтактних електромагнхтних вхброзбудники. Шж електромахнхташ, сгогкшючи оброблвван1 детал1, В1льно встановлено стальний обкатник ■ з розтаповачими у сепаратор^

4 оброблюваними тхлаш 6. Корпус базуеться на оброблюваних деталях на налравляючих роликах 7.

При зм1цненнх зовнгшньо1 повер:<нх довгом1рних деталей корпус I з електромагахтами 2 £ обкатникамк 4 встановлгпть на деталях 3, ЯК1 пот1м фхксують на платформах пристрогз. Платформи розм1цавть на рхзних ртвнях вхтносяо раж, При подачх струму на катуики електромашхтхв обкатники, прктяхуточись силою нахттногз тяахння почергово до ксяяо-го з них, втяхуються в обкатку по зовнтнхй поверял деталх, яка здхйснветься по внступаючих з сепаратора сброблввальних Т1лах. В Ы1с-цях кснтактування з обробливалыхиш тхлаыи матер ¿ал деталх пласткно дефорцуеться, змхпнюеться. Оскхльки платформи розташованх на рхзних

"Рис. 7. Пршщшова схема верстату идя • зд/йцнення ЕВЗО

р1зьби довгом1рних деталей типу ходових гвинт!в.

рхзнях, гйд дхет сили тяашня ксрпус I з обкатникаам 4 перемщаеться на роликах 7вздошс тв1рних оброблюваних поверхснь деталей до платформы, котра в даний могат розм1щена нижче. Переш ставшись до цгсх платформ корпус I пережщае ниток кпщзвого переминача, який подае си1>-нзл на команд сап арат. У пневмобалонах мгаясться тиск, змгнюеться на пр зтилежний кут нахилу оброблюваних деталей I корпус перемщаеться до протилехно1 платфорда. Рхвноыхрпгсть змхщення поверхснь деталей забезпзчусться. обертаяням обкатнккхв та хх перешцшням уздовж тв1р-ни:: оброблюваних поверхснь деталей. Товзину змхцненого шару х степшь наклепу регулшть змгаот мае:: обкатника, кглькхстю повторних перем1-щень обкатникхв уздоня оброблюваних поверхснь.

При змхцнекн! Ёнутркзн1х поверхснь довгом1рних деталей /рис. 86/ корпус I з електромалитаии 2 та обкатникаш 4 роз таловую ть усередшп оброблвванох дэталх 3. ]ут винористовувть два ряди розшщених в кок-Н1Й з оброблгзванях деталей елвктромагаIтIв, катушки яких з"еднано м!ж собой паралельно» Обкатник 4 э сепаратором 5 х оброблювальниш телами б розташовупть пёк радами елехстрсмагнхтхв, а до торщв обкатника при-еднупть по одноцу набран ому з листового трансформаторного заиза якорю 8, якх введять у центрадьну зону кавного з радхв електршагахтхв. Ксрпус I базувтъ у обробливалънхй деталх на направляячих роликах 7.

При псдач1 напругл на катушки електромашхтхв якорх 8, притягуЕ-чись почергово до кшного й етареяих електрошшхтхв, обертаються. Разом з ниш обертааться I обкаяыкк 4,. до торцха як ого вши приеднан1. Обертання обкатника супроводяуетъся Зого обкаткою по внутрйтахй пссверх-нх оброблюваясх деталг, яка здгйсниеться по тоступашчих з сепаратора 5 оброблювальнкх Т1лах б» Пзхангзм змшнення цоаерхн! дзталх та характер надаваних обкатнику осъов-лх переш^ень вздова деталей, IX чер горсть аналогхчнхеть списано?<у вкще випадяу эшгреетя зодахшнхх погер-хонь.

Зъццнявальну обробку зовнпжхх х шутрхпн!х поверхшь довгоыхр-них деталей на данноцу прмстрох мщна. здхйснюватя як почергово, так х сдночасно, що значно пхдвиг^уе продуктлнпсть пращ на змхнювальнхй операхцх.

Запропонованх спхвшукаче?* пристрох для зщщення довгомхрних де- -талей ВВЗО мозуть бута використанх для пвд^ищеяня довгов1чност! та на-дхйностх гаоаритних транешехйних валхв, вагеннлх осей, яерл артилерхй-ських гармат, труб високого тисну, бурилышх х обсадних труб та бага-тьох шлих под1бни* хм деталей- При цьоод кр:ш пхдвищення довговхчно-стх, мгигнве зшшаеиня ыаси оброблпваних деталей, що заб^зпечнть сут-тевий ексномгчний ефект.

Рис.'. 8» ITpncípífi s електромЕГк1тниг привода».? для зг1пненкя БЕЗО зовншэтх i зз;гутр1иятх пов^рхонь довгсм1рк:пс деталей.

У рооотг розгаянуто I конструкташи схетл! прпстрохв для змтцнен-ня зубчасткх ксшс, радгусних переходов, Еихцьогихта шпонковюс дхля-нок валхв, отвархв у корпусних деталях, як1 через обмегенхсть об"еыу автореферату в ньоцу опуцено.

У додз.тку приведен1 методика розрахунку пристрохв для зшхщення деталей з I брацх йн о-в1Дцентрсвои змхцнювальнав обробкою, рекомендац11 по вибору оптимзльних технологхчннх параиетр1в змхщення деталей ВБЗО, до:сументах;хя по впровадаегаа розробленого автором процесу у виробниц-твс.

зтлн! висновкй

1. Робота прлсвячена пэтанта пхдвжцення довговхчноотх г надхйно-ст1 деталей ¡.:ал::н I прпладхв IX поверэдевим пластични:.: дефорхуваннягл. Теоретично та екслерпкентально дослхдаено розроблениЯ автором новий вдсскоефективн::й ;летсд поверхневого зпхцнення деталей фор;."1 тхл обертання в1брацхйно-э1Дцентровов зшцшзвальнов обробксю, яккй належ;ть до групп :.:етоД1в динашчного змхп^ення. ¡.!зтсд базуеться на наданнх оброблювапй деталх /або обкатное/ пристгсуваннз/ обкочувадьного руху по еквхдкстантн1й оброблявачхй повер:шх детад1 поверхнх пркввдного Т1-ла по глдаоаару оброблювадьннх Т1Л. Дозволяе зд1йснзЕати як почергову так I сдночасну зшпщшальну обробку зовН1ШХХ та внутршн1Х повер-хонь деталей складного прсфшо, IX ксрешх канструктивних елешнтхв /радхусних переходхв, рхвчакхз, зшфовнхта шскковиг пазха, тощо/,

а такс.- довгом1рхих деталей.

2. Теоретичшш дослвдненням динад1н1-г обробливанох детал1 I зшгзгк-взлъного гаструг:енту встановлена область хснувгння стхйкого реаиму вх-брацглного П1дтрг:!.1гння обертання обкатного елеизнту при НВ20, отриыа-но заленност1 для визначення сил взаемодхх з:.;11у.авплъного хнструкенту

з оброблюваноа поверхнею деталх та енергхеи дефсрхування» цо роавпва-ються у процес1 обробет. В:; в еден о залеляостх для прогнозування забез-печувано1 при обробцх товщини змгиггешш в поверховоыу пар1 матерхалу оброблюваних деталей та вибору оптимального часу обробки.

й;ергхя дефор:^ування, що передаться ттер1алу оброблюванох дета-лх пр:г змхиреннх II кснструктпвних елемент1В з використаннда зафпссо-ваних на обкатнг.ку оброблювадьнпх тхл пропорцхйна глас! та моменту 1нерц1'х обхатника, кругов1й частого колквачь пррив1дного тхла I обер-нено пропор1Цйна яхльксст1 встановлених на ньоглу обрсблэвалыпгх тхл.

Забезпечувана в :.:атер1алх оброблпванох детал1 товпдаа змхцненого зару пропоргцйна масх та ексцентриситету обкатного елемегту, дхаметру

оброблввальних ты I частотх кругових коливань лровыного тхла 1 обе нено пропоршйна твердостх матер1алу оброблювакоI деталх.

3. Встановлеш i експериментально досл1джен1 основн1 технолог 14 Н1 параметри проиесу ВВЗО /паса обкатного елементу, дхаметр та кыь-кхсть оброблювалышх ты, амшитуда 1 частота коливань привхдного тг ла та час його обробки/, якх маоть- найвагом ший вшшв на показщкк якост1 зм1Инювально1 обробки: товщину зшнненого шару, доверхневу ш-кротверцхсть, шорстысть оброблених поверхонь I величину залишкових напрут. Експериментально встановлено наявнхсть оптимального часу змх нення деталей при ВВЗО, при якому в поверхневому шарх материалу забе лечуються максимальн1 товщина зшпненого шару, поверхнева ьикротвер-дхсть х залишковх напруги стиску при мхнхмальнхй шорсткостх оброблених поверхонь. Для деталей з магнхевого сплаву /сплав лШ-12/ опадма-льний час обробки знаходиться в межах 25...30 хвшшн, з аляшысвого сплаву /сплав АК6/ - 3?...45 хвилин, стальних деталей /сталь 4э/ -55. ..65 хвглин.

Найвагомхший вплив на рхвень забезпечуваних показникхв якоот1 змшнювальнох обробки мае сила Р^ дефорглування матерхалу деталх, що припадае на окреме оброблювальне тыо, яка розвиваеться при обкочува Н1 обкатного елементу по поверхн1 привыного тыа. Для вз!ршв з маг нхевого сплаву Ш1-12 максимальне шдвищення товщини змхнненого шару, р1вня осьових та тангеншйних залишкових напрут стиску х доверхнево1 шкротверцостх забезие'чуеться при значениях сш Р^ 8о...95 Н, для взхршв з алшШевого сплаву АК6 при Р^= 160. ..175 Ы, вз1ршв зх ст, лх 45 - при Рх= 450...500 Н.

4. Втомними дослхдженнями змхшених ЛВЗО зразкхв з легких конс-труыпйних сплав1в 1 сталх 45 на консольний згин з обертаннш встано. лено, що грашшя витривалостх змхшених взхрхпв пхдвищуеться по М1р1 збыьшення сили деформування деталх, I сягае максимуму при значениях для зразкхв з1 сплаву Ж-12^ рхвних Р^ 190...195 Н, з стал! 4э - Р^ = 500...600 Ы, що пояснюеться найвшцими рхвнями заоезиечуваних при даних значениях сили Р1 залишкових напрут стиску.

Доверхневе амхинення ВВЗО стальних деталей I деталей з легких ко не трукц г йнкх сплавхв поряд з ихдвищенням IX шшостх лроти вто;ллюв. носЛ забезпечуе пхдвищення надхйцост! виробхв, що ахдтверджують рее; льтати втомних дослхджеыь зразкхв а концентраторами напрут.

Проведем на спешальному гыравлхчному пудьсаторх втомн! дослх, аення макетхв барабан1в, вкготовлених з магнхевих сплав 1в ЩМ.2 х Щ< показали, що довговхчнхсть змхшених ВВЗО ыакет1в в 1,5...2,0 вшца в пор!Вняннх з зм11шениш1 накатуванням роликом, та в 4,5..,5,0 разхв ш

- 2:7-

реверпуе довговг-гисть незыхгренпх.

5. 3 урахуванняи результат i в теоретичного та е к спер и мен т альн ого дослхдаекня процесу в i бр ац i йн о-в iдцен тр ob oi змхшпвадьно! обробки по рсзроблен1й автором методидх i з його безпосередньсю участя спрсекто-вяно, виготовлено i впровадаено на ¡{аменськ-Уральсько:.у ливарному зарод: п"ять В1брадхйго::с пах;н для згяцнення зовнпшх i шутрстпх ло-герхонь семи типорозмрхв барабан1в i реборд ксшхс Л1такхв та даснгв азтомобгля "Жигулх" з махтпзвих та алзмппевдх сплавхв. В результат! обробки на барабанах з маппзвого сплаву МЛ-12 у поверхневому napi ix icvrepiany утворючться зал::пковх напругл стисну до 120 ¡.¡Па, забезпечу-аться товцпна змхцненого зару 0,9...1,0 ш на зошганхй í 0,5...0,5 мл на шутршпй поверхнях, поверхнева М1крт>тверд1сть пхдвщусться до 1150 Ш/м^ при степейi наклепу 45...50 %, асрстк1сть оброблених по-верхонь становнть Ra= 0,0...1,0 мен. На алвмпйевих барабанах i ребордах /сплав АК'З/ забезпечуеться товл?ша зм1даеного пару 0,6.. .0,9мм, р1вень залиаковпх напруг стеску 250 Ша при степенх наклепу 25...30 %

S. Натурним; втсшими досл1д~еннями барабан i в Kcaic лхтакхв типу KT-I4I з магахевого сплаву LDI-I2 встановлено, цо довгсвхчнхсть хх в результат! змхгрення ВВЗО пхдвицуеться до 1000 злето-посадон при коэ-фхц1ент1 надхйност1 = 3,5. Довговхчнхсть зшсренкх иахсатуванняц рол-'.ком барабанхв цьсго типу стан свила. 750 злето-посадок при низчсму KoeüirxisHTi над1йностх. Зтогнш.с! досяхдееняяци встановлено такса, цо поверлгезе змххрення ВВЗО ступцчноЗс час тани барабан i в КТ-150Д з али-мпиезого сплаву АК6 в серэдньс;.у на 30 % пвдвисуе ix довговгзнхеть.

Продуктивность працх при цьо:у на операцхх 3!Ях$ювазьно1 обробки зросла в 4. ..6 разхв, ргчнпа екшомхчнлй ефект вхд впровадгення в!брац1йно-в1Дце!1трсвох зм1хзгавалько1 обробки на Ка^энськ-Уральському ливарному завод1 стан овить 635 тпсяч карбованцхв /з цшах 1585 р./.

7. ?пзроблен1 i експерпменталько випробуванх на сестернх заднього •ходу редуктора комбайна КС—G зх стал i I9XTH пристрох для змхцнення ВЗЗС зубчастах кол1с.У порхшянн1 з гашми метода:.« ППД змхгаеннл зу-бчастн:: кслхс ВВЗО дозволяе засезпечити вищу ступшь нашхепу та тов-зп;у SMixjienoro аару на сброблпвани~ повер:охях зубц1в, реалхзусться на простс'.у недорогому обладнанн1, mcss бути впкор>:станнй для Bciei низки впхср'лстоЕуваних у маппнобудуваннх зубчаетпх kcjxíc, е високо-продукт:;нн:.м процесои за рахунок мсзлиеостх одночаснох обробки велико! ¡алькост! деталей.

На перевхднпках бурильних к слон хз заыковев конхчнео pioböen з оталх 45XHUA експер;;ментально доведена мгаливхсть ефективного змхцнення ВВЗО pÍ3b6oBiix елемент!в деталей, вклачаичи довгомхрн! ходов!

гвинтп.

Доцхдьне використання в1брац1йяо-вхдцентрово1 зшцнювально1 об-робки I для змх:цнення валхв.При цьоцу для змх:цнення галтелей, рхвча-кхв, радхусних перехсдгв в:;кор:гстовують обкатнши з зафхксованиш ш нкх обробдювальниш тигаш. Обробку плхцьових, шпдакових дхлдао:: ва-Л1в здхйснюють з використанням зафхкеовак;::-: у сепаратор! з мсшпиис осьового перемгщення дефорцуючих елеменив, цо передагать зусшшя де-формувшня матерхалу оброблаванох дхлянки валу вхд обкаишка, цо ру-хасться по них.

В. В1Д ¿снуючлх иетодхв ШЗД в1брацхйно-вхдцентрова зыщпэвальн! обробка вигхдно В1дрхзнязться ще I тим, цо дозвсашс гдхйснтати на ] с?ому дешевоьу обладавши як почергову, так х одночасну зщцнювальн; обробку зовнхших х внутр1Ш1х поверхснь довгомхрнкх деталей /бури них х обсадних труб, керд артцлерийськпх гармат, труб впсокого тисц тощо/. При зшпценнх довгощрннх деталей удзош тв1рно1 оброблювано поверхнх перемхцають зьлцяавальне пристоеувашя, до складу як ого вх дать оОкатпий еде цент хз заф1ксованиш на ньоцу оброблювальниш: тхл да. Обкатному елементу надають ругу обкочування по оброблювальнхй п верхнх деталх або вхд коливного руху саыох оброблювано! деталх, або вхд 1нди в I ду альн о го електршлашхтного приведу при.нерухом1й оброблю ван1й деталх. Рхвень забезпечуваних показннкхв якостх змххщювальнох обробки рехулшть змхнею ыаси обкатного елементу, частоти його обке чування, дхаметра та кхдькостх оброблювальних Т1л 1 числа повторних проходхв уздовж твхрнох оброблввальнох поверий.

Основнх полскення дисертацхх викладено в наступних роботах:

1. Афтаназхв С. Вхбрацхйна машина з автоматизованям эавант£ кенням-развантаженням оброблюваних деталей. - В кн. МеханхКа I паи нобудування. Зб1рьшк робгг иалодих вчених. Вил. 3. Львхв. полхтехн. хн-т. Деп. в В1Н1Т1, # 11/108, 1930, с. 121.

2. Афтаназхв 1. С. ГЭибина змхцнення г оптиыальний час обробга при змх греши поверхеш. барабанIв х реборд колхс лхтакхв. - В юг.: Технология ыаашшбудування х д"наь51чна мхцкхсть машин. Вхсник ЛьвЬ полхтехн. 1н—ту. - Львхв: Вица школа Ввд-во при Львхв. ун-тх, 1 Г7(

3. Афтаназхв 1. С., 1$ук А. Ы. Виб1р оптииадьних технолопчних параметров при зшцнешх р13ьбов"х поверхснь ВВЗО. - В кн.: Опткых: Ц1Я виробничих процесхв х техшчний контроль у иашшобудуваннх. Вх< ник Львхв. полхтехн. хн-ту, * 228. - Львхв: Вща иксла. Ввд-во при Львхв. ун-тх, 1988.

4. Афтаназхв ь С., Кук А. М. хнтенсиф1кашя пронесу зм1цнення конструктивная елеыент1в барабан1в колхс транссортних засобхв. - В кн.: 1нтенсифхкаи1я I автоматизашя оздобливально-зазисно1 обробки деталей. - Зб1рник досов1дей наук. техн. конференцхх. Ростов-на-Дону, 1988.

5. Афтаназхв 1. С., лук А. М. ¡Ндвищення моторесурсу барабанхв

I реборд азхашйних кол1С вхбрацхйно-вхдпентроБою зм1цяззвальною обробкою. "Азгашйна промислов1Стьп 4, 1988.

6. Айтаназхв 1. С., Кук А. л1. Шдвииення характеристик мхпностх эубчастих кол1С. - В кн.: динамична мхннхсть машин I приладхэ. Вхсник .1ьв1з. полхтехн. хн-ту, Га 220. - Львхв: Виша школа. Вид-во при Львхв. ун-т1, 1988.

7. Афтаназхз 1. С., Куя А. ..1. ¿г-иннення конструктивних елемен-Т1В деталей форма т1л обертання. 1нформ. листок про наук. техн. до-сягнення. 88-06. - £ьв1в, Льз1ЕСькай ЦНТ1, 1988.

8. Афтаназ1з 1. С., Кук А. .Д., Покомаренко А. А. Взб1р оптимальных pe.a2r.iiв при з;лщнеян1 робочо1 повврхн1 шк1В13. - В кн.: Оптиш-зацхя вяробняч:« пpoнeciз х техн1чний контроль в машинабудузашп I црлдадобудуваняг. Вхскик £ьвхв. полIтехн. хн-т .4 246, - Льзхв: Ваза ¡зола. Вгд-во при Льв13. ун-тх, 1930, с. 5-7.

9. Афтаназ1з 1. С., дух А. М. Э.апнення вшпьсзихвалхв зхбраихй-но-вадпентровога з;.п шквальною обробкои. - В кн.: Вдосконалення проце-схб оздоблавально-зачлснох обробки. ЛЬхвуз. збхрник Р1СГМ. Ростов-на-Дону, 1988.

10. Афтаназхв 1. С. Методика розрахунку вхбромаалн для поверхневого зулнкекня барабан1в I реборд колхс транспортних зacoбiз. - В кн.: 0лтн!.пзашя i хнтенолфхканхя пpoцeciв 1здоблэавально-зачисно1 х змхпна-валькн ооробки. «н.квуз. збхрник Р1СГМ, Ростов-на-Дону. л

' 11. Афтаназ!в 1. С. Одтшазацхя процесхв Э1брашйно-вшхентрово1 зы1икзвально1 оброоки бapaбaнiв авхацхйних колхс.- В кн.: Технолог 1я ■иашннобудування I дина\пчна ?.пшпсть глашин. Вхсник Дьвхв. полхтехн. 1н-ту, .'в 162. - Львхв: В;пда школа. Взд-во при Льз1В. ун-т1, 1981, с. 10-12.

12. \фтаназ1в 1. С. Иоверхневе змхннення деталей фор'ли ты обертання в1брап1йно-вхдцентровою зм1пнпзальног обробкою. - В кн.: Вклад

в шдвищення яадгйнос^ I дoвгoвiчнocтi машин i споруд. Мпсвхдомча респ. наук.-техшчна нарада по шдвищенню нац1йностх х довгов1чност1 «ашин i споруд. АкадемIя наук УРСР. Кихв, 1987.

13. Афтаназхв 1. С., Кук А. М. Поверхневе змхгшення охзьбовшс/по-верхонь деталей. "Авхашйна промисловгсть", & 4, 1989, с. 22-24. ,

14. Афтаназхв 1. С., Кук А. М. Дослхдаення транспортування кохш деталей на автоматизованому вертикальному пгдгйлачх. - В кн.: Комплех механ1зад1Я i автоматизашя. Зб1рник тез доповвдей наук. -техн. конфе ilifi. - Лупьк, 1988.

15. Афтаназ1в 1. С. Зяеншення матерхалоемностх барабаив i ребо] kcltîc транспортних засобхв в результат! ïx ловерхневого змхпнення. -кн.: Оптимхзаихя виробничих nponeciB i технхчний контроль в малшнобух ваши i приладобудуванн1. Bîchhk JIbbîb. полхтехн. ih-ту, й 218. - Лы Вища школа. Ввд-во при JIbbîb. ун-Ti, 1987.

16. Афтаназ1в 1. С., Шовкун А. П., Дубцк 1. 0. Автоматизована вз бромалшна для змхцнення барабанхв i реборд кол1с транспортних засобп В кн. : АвтоматизаХ11я виробничих nponeciB. - Дьв1в. Вища школа. Вдц-во при Льв1в. ун-Ti, Jé 25, 1988, с. 56-61.

17. Поввдайло В. 0., Афтаназ1в 1. С.Семкхв Ю. M. Bi6pauifiHO-вхдпентрове змхцнення зубчастих колхс. - В кн.: Автоматизация вироб-ничих nponecib, Льв1в: Вица школа. Вид-во при JIbbîb. ун-Ti, 1987,

Л 26.

18.• Повхдайло В. 0., Афтаназ1в'1. С., Семкхв Ю. М. Визначення сшювих, - енергетичних i технологхчних napaMeipiB при ВДУО зубчастих кол1с. - Г'кн. : Оптишзашя технолог1чних nponeciB. Bîchhk JIbbîb. полхтехн. хн-ту, & 209. -JibBiB: Вища школа. Ввд-во при JIbbîb. ун-Ti, 1986.

19. Повщайло В. 0., Афтаназхв 1. С. Злшнення внутршнхх повер-хонь деталей Bi6paniftHO-BixuieHTpoBoro обробкою. - В кн. : Онттйзашя виробничих nponeciB i технхчний -контроль в машинобудуванн1 i приладо-буцуваннх. Bîchhk JibBiB. полхтехн. хн-ту. - JibBiB: Вища школа. Вид-вс при JibBiB. ун-Ti, 1983, № 179, с. 61-64.

20. Поввдайло В. 0., Афтаназхв 1. С., Щiгeль В . А. Метод Bi6po-термомехашчно'х обробки деталей. - В зб. : Технология машинобудування i динам1чна мхпн1сть майин. - Льв1в: Вища школа. Вид-во при JibBiB. ун-Ti, 1980, 1 146, с. 96-99.

21. Повздайло В. 0., Афтаназхв 1. С.,'Щхгель В. А. Эм1инення ло-верхонь деталей форми т!л обертання вхбрашйно-вхдпвнтро.!©* методом. 1нфоргл листок про наук.-техн. досягнення Jé 85-9, Львхв, ЦНТ1, 1985.

22. Повадайло В. 0., Щхгель В. А., Aфтaнaзiв 1. С. Bi6panÎHHo—вх пентрова зыхиняшальна обробка. - В кн.: Використання методхв поверх-нево-цластичного деформування матер1агпв в машикобудуваши : Тези доповхдей Всесоюзн. наук.-техн. конф. Володимир, 1Э81. с. 62-63.

■ 23. Повхдайло.В. 0., 1Щгель В. А., Афтаназхв 1. С. BidpaniËHo-вхдаентрова зшпнивальна обробка деталей типу тiл обертання. - В кн.: Тези. додов1дей Всесовзн. .наук.-техн. конф, - 1ркутськ, 1983, с. 3-5.

24. Повхдайло В. 0., Щхгель В. А., Афтаназхв I. С. Дослвдкення впливу пара-метргв обробки на показники про ¿асу поверхневого змхпрен-ня барабанхв i реборд авхащйних кол1с. - В кн. : Автоматазацхя вироб-ничкх процесхв. - Льв1в: Вица школа. Вид-во при Льв1в. ун-Ti, 1982,

5 21, с. 34-41.

25. Повхдзйл.0 В. 0., Щсгель В. А., Афтзназхв Î. С. Поверхнезе т.пцнення втбращйно-вхдпентровои обробкою. - В кн. : Автоматизация ви-робтглч'лх процес1в. - Льз1в: Зюца скола. Вид-во при Львхв. ун-тх, 1980,

"it 19, с. 38-42.

26. Повхдайло В. 0., Щхгель В. А., Афтоназхв 1. С. Повержеве змхцнення деталей тапу тхл обертання в1брац1йно-в1дцентрово!о обробкао. В кн.: Вхспнк Львхв. полхтехн. ÏH-ту. Доповкй i Hayicosi поввдомлення у 36. - Львхв: Вица школа. Вид-во при ЛьВ1В. ун-TÏ, 1979, с. 35-37.

27. А. с. 567384 /С?СР/. Cnoci6 Bi6payifiHoï обробки деталей. Аф-ганазхв Î. С., Позадайло В. 0., Щгель 3. А. - Опубл. в Б. В., 1979, .г 22.

28. А. с. 677893 /СРСР/. Пристр1й для вхбрацхйнох сбрсбки деталей. Псв1дайло В. 0., ЕЦгель В. А., Афтзназхв I. С. - Опубл. в Б. В., 1979, 29.

29. А. с. 689820 /СРСР/. Cnoci6 змхпдення- деталей. Пов1дайло В. 0. Щхгель 3. А., Афтаназ1В 1. С. - Опубл. в Б. В., 1979, J 37.

30. А. с. 757306 /СРСР/. ПристргЛ для зхбрац1йно1 сбрсбки крупногабаритных деталей. Повадайло В. 0., Щгель В. А., Афтшазхв I. С. -Опубл. в Б. В., 1980, .т 31.

31. А. с. 83I58I /СРСР/. Спосхб змхпнення деталей. Псвхдайло В. 0. Коршунов С. Ю., Ahïkîh В. I., Лфтгназхз L С., 2Цгель В. А. - Сяубл. з Б.* В. , 1981, !? 19.

32. А. с. 910396 /СРСР/. Cnoci6 змхпнення деталей. Повхдайло В. 0. Щтгель В. Д., Афтзназхв Î.C. - Сйубл. в Б. В., 1932, :? 9.

33. А. с. 988531 /СРСР/. Вгбрахдйна машина. Уфхмцев 3. Д., Афта-назхв 1. С. - Опубл. в Б. 3. 1983, 2.

34. А. с. II48765 /СРСР/ Cnoci6 зм1пнення деталей. Павщайло В.О., Щхгель В. А., Афтаназ1В I. С. Опубл. в Б. В., 1985, S 13.

35. А. с. 1207732 /СРСР/. Cnoei6 зихциення деталей. Повхдайло В.О. Афтаннз1в I. С., CaMKiB Ю. Ц. - Опубл. в Б. В., 1936, ? 4.

36. А. С. 1291261 /СРСР/ Cnoci6 змхцяення ясверхшь зубхцз зубчгС-тих italic. Афтаназхв I. С. - Опубл. в Б. В., 1987, j? 7.

37. А. с. I3464C9 /СРСР/. Спосхб зм1цнення деталей. Повадайло В.О. Каленський В. 0., Щхгель В. А., Афтзназхв I. С., Семпз D. Li. - Опубл. в Б. В., 1987, » 39.

38. А. а. 136638Э /СРСР/. Пристрхй для В10рац1йно5 ооробки. Афтаназхв 1. С., Третько В. В., Вашкурак.Ю. 3. - Опубл. в Б. В., 1988, & 2.

39. А. о. 1389149 /СРСР/. В1брацхйна машина для зм1цнення деталей форыи Г1Я обертейи.я. Афтаназхв I. С., Шовкун А. П., Дубик 0. 1. Зареестровано 15.12.1987.

40. А. с. 15233Г7 /СРСР/. Спосхб змгцнення деталей. Цхгель В. А, Ступхн В. С., Дяченко В. А., Павлов С. М., Афтаназхв 1. С., Кук А. М, Опубл. в Б. В., 1989, № 43.

41. А. с. 1577208 /СРСР/. Пристрхй для змцпення деталей форми тхл обертання. Щхгель В. А., Афтаназхв 1. С., Кук А. Ы. Зареестровано 08.03.1988.

42. А. с. 1593923 /СРСР/. Пристрхй для В1брац1ЙН01 обробки.Кор ос В. Ы., Афтаназ1в I. С., Мороз С. В. - Опзпбл. в Б. В., 1990, р 35.

43. А. с. 1620192 /СРСР/. Пристрхй для зм1цнення гвинтових по-верхснь. Бочков В. Ы., Афтаназхв 1. С., Пук А. м., Щхгель В. А. -Опубл. в Б. В., 1991, я* 2.