автореферат диссертации по инженерной геометрии и компьютерной графике, 05.01.01, диссертация на тему:Организация визуального комфорта оператора засобiв транспорта за геометрическими параметрами

f Б ОД ШВСЬКИР. ДЕРОДННЯ ТЕХН1ЧНИЯ УШВЕРСИТЕТ БУД1БЙЙЦТВА I , , , ■ ЙРХ1ТЕКТУРЙ

На правах рукопису

СРГЙН13ЙЦ19 ВШАЛЬНОГО КОМФОРТУ ОПЕРАТОРА 3AC0BIB ТРАНСПОРТУ ЗА ГЕОМЕТРИЧНИЙИ ПАРАМЕТРАМИ

•• 05.91.01 - "Прикладна г|оквтр1я та 1н«анерна граф1ка"

АВТОРЕФЕРАТ гйсертацП на здобуття ученого ступеня доктор^техн!чних наук

Ки1'в - 1334-

Дисвртац1ев е рукопис

• Роботу виконано у Донецькоиу дервавному ун1верситет1 I Iнетитцт 1 екологичних технолог 1й Донбасц ВИнародного. центру нацково!' культури

Науковий консультант: заслукений д1яч науки УкраТни,

А.т.н., проф. Иихайленко Всеволод Евдокимов!

0фЩ1йн1 опоненти; д.т.н., проф, Сазонов Константин Александрович д.т.н., проф, Бадаев йр1й 1ванович А,Ф.-и.Я.проф. Горр Генад1й Й1ктороеич

Пров1дна установа: Центральна конструкторське бвро "1хука"

Захист вЦбудеться 29 червня 1994 року о. 13 годцн1 на ° зас1данн1 спец1ал1зовано\' вчено! ради Д 068.05.03 у Ки1'вськоиу дарсавноиу техн1чноиу ун1верситет1 буЛвництва 1 архНектури за адресов: 252037, Ки?в - 37, Пов1трофло}ськйй проспект, 31, ауд1тор!в 319. ■

3 дисертац1е» ио«на ознайомитиса у б1бл1отец1 КиШького двраавного техн1чного ун1аерситету буд1вництва 1 арх1тектури

Автореферат роз1сланий ____ 1994 року

Вчений секрйтар

спвц1ал1зовано1[ ради Д 068.05.03, //¡) —^Плоский В.0.

в

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Йктуальн!сть. У тепер!ин!й час перед р хзнль'!*. Гслу-эями мааинобудування поставлено задачу створення нових вид1з трг.н-спортних засоб1в, як1 б мали моялив!сть розвивати висэиг рс61тнич; ивидкость здIбних агрегатуватися великим рядоч нав!сного о'.шнан-ня, багатоц!льових по своему технологичному призначенню.як! 5 в1д-пов!дали високим конструктивним вимогам I забезпечували пивицення продуктивное^ прац1 та безпеку виконання ро61т.

Питания забезпечення в1зуального комфорту сператорз за;о61з транспарту -моделювання.експерти^а прогнозування 1 пошук крлтерГГв пол1пшення оглядовост! - е ваяливою ланкою при проектуванк1 висо-копродуктивннх машин 1 иаиинних агрегат!в,обладнаних постами улра-вл1ння з обмевеним полем зору.

Розробку метод!в пол!пшення оглядовост! визва'но прагнешям п1-двицити продуктивн1сть прац!, знизити матер!алоёнк!сть мавиия, за-безпечити безпеку виконання роб1т. Значний !нтерес до проблгми г.о-л1пиення оглядовост1 спостер!гаеться в авгомоб1ле6удузакн1, судо-будуванк!, в облает 1 створення с1льськогосподарсъких машин, италъ-них апарат1в,буд1вельно1, дорояно1',горнодобуваючо'1 техники [ в ¡н-вих галузах Лааинобуд9вання.П1двищен1 вимоги забезпечення в¡эуаль-ного комфорту оператору в систем! "зовн!ине середовиае -машяна-лю-дина" викликав необх!дн!сть б1лыа суворого анал1зу проблем забезпечення оглядовост! ще в процес! створення машини.Розрахунол параметр 1в компоновки машини, конструювання поспв управления, орган;-зац!я робочого м!сця оператора, форыоутворення конструктивных елс-мент!в, пропускавших 1 вЦбиваачих засоб!в забезпечення в!зуальнЛ 1нформацП ( 3381 ) з урахуванням оглядових вимог, являють собоп складна задачу, основу яко! повинна складати спец!ально розрзблгна теор1я, яка б ураховувала моялив1сть на будь як!й стадП" стзз-рекня машини застосувати мет'оди 1 алгоритми моделювання, контроль:, прогнозування 1 управл!ння станом II оглядовост!.

Огляд наукозо! л!тератури у ц1й галуз1 показуе, що у тепер;и-н!й час розроблен! теорП' це не в1дпов1дають вимогам практики роз-рахунку ! конструювання машин. Тому подалыаий розвиток загвльних концепц1й маШнобудування засобом створення прикладних тесг1Я,зд1-бних ураховувати особлив! вимоги ексллуатацП машин 1 лриз^ачених для розв'язання задач \'х конструювання,являе собою актуальну проблему,яка мае ваяливе народногосподорське значения.

Мета робот и. Побудування прикладной теорП оглядовс-ст1,зд1бно! ураховувати в!зуальн1 вимоги на будь-як!й стад;I створення транспортних засоб!в. Створення 1 Епровадкення у сер)йне ви-робниитво зручних для практичного застосування граф!чних, аналгт/-

- 4 - .

чних, чисельних метод1в, алгоритма i програмних засоб!в плоского моделЕЕвння огляяовост1 машин,експертизи.прогнозування 1 управл!и-ня П' стаксн, а також розробка засоб!в i принцип1в залучення гео-метричких характеристик ксмпоновочних i формоутворвючих параметра елемект1 зовн!ынього середовища за умовами оглядовост1 транспо-ртн'.'.:; засо51в.

Методика досл1дяень.У робот 1 застосован1 метод»: дискретного моделювання, центрального проектування.тополог!-чних в!До?DS.HSHb, номографП, реконструкцП зобраяення, теорП' ге-окетрП' ткан!, теорП' плоских кривих, математично!' картографП'.

Теоретичну основу дослЦкень складають труди:

- по нарисн1й. анал!тичн!й i диференц!альн1й геометрП - П.С.Олек-саняроее, М.Ф. £вст1феева, Г.С. 1ванова, С.И. Колотова, I.I. Ко-това, В.Е. Михайленка, П.С. Моденова, В.О. Осипова.О.О. Павлова, O.E. Павлова, О.В. Погорелова. О.Л. П1 дгорного. М.М. Риюва.Ю.Г. Стсяна, О.М. Тевл1на, П.В. 01л1пова, С.С. Фролова, М.Ф. Четверу-х!на. B.I. Якун1на;

- по маТематичному та чисельному анал1зу - С. Банаха, В.О. 1ль1'на, <1.3. Канторовича, ß.I. Крилова, Г.М. Ф1хтенгольца,"

- по 7еорi 1 геокетр1 Y ткан1 i аксонометрП' на кривол1н1йних осях -3. Бдяике, Р.Д. Бредл!. М. Егера, Х.Л. Логана.Г.К. Н1колаевсько-го, Е. Ыт1феля; _

- по Teopi'i математично! картограф!'].' - О.В. Траура, В.В. Каврайсь-кого. Г.О. Мещерякова, И.Д. Соловьйова;

- по Teopi'i плоских кривих - 0.0. Савелова, О.С. Смогоряевського:

- по проблемам оптик1зац1 Y оглядовост! 1 полШмення умов npaul -

0.0. йвенар!уса, ¡S.O. Андронова, В.В. Б1лоцерковського,В.Н.. Бол-тенкова, Л.О. Вайнштейна, E.H. Григорьева, I.U. Гурбанова, Ю. 0. Долкатовського, В.Г. Дубовенка.В.Я. Димарського.В.Н. евст1феева.

1.Й. 1л1н1ча„ Н.З. Маркова, В.М. Мун1пова, В.М. 0бл1в1на, В.В. 0с1пчука, В.5. Проценка, В.О. Соколова, СЛ. Сухова, В.Н. Ситн1-

- ка, !.!. Трепененкова. Л.К. Чучал!иа.

Н а у к о в а новизна результат^ досл!дкень: вперше досл!джено геометричну структуру в1зуального простору оператора, виявлено в!зуальн1 1нгред1енти, визначено 1'х функц!ональ-ке значения, взаемозв'язок та умови забезпечення огляду oO'ektIb слостер!гання у систе«1 "оператор - машина - функЩональна зоне11-;

- г.обудовано прикладну теор 1ю оглядовост1 засоб 1в транспорту, яка дозволяе зд!йсншвати моделювання,оЩнку I прогнозування стану оглядовост! маиини на 6удь-як1й стадП' проектування.а такоя визначи-ти компоновочн! 1 формоутворююч!-параметри П конструктивних еле-меит1В та зовн!шнього середовища за умовани оглядовост!:

- розроблено геометричн! принципи формоутворення елемент!в в!зуаль-

ного простору, а такой визначення конпоноврчних,конструктивних та установчих характеристик машин та зовн1инь.ого середовища;

- розроблено проекц1йний геометричний апарат плоского з 1нвар¡антами в1добраиення предметного простору,на основ! акого получено ряд найб!лыи,рацюнальних для мети моделювання оглядовост! рроекЩЯ; •

- створено нову про1звольну б!центральну цил1ндричну проекц!ю, яка

мае виг1дн1 наочн!-властивост! при в1доСракенн! в1зуальио1' ситуации

- розроблено геометричн1 методи 1 алгоритми вир1шення комплексу 1н-«енерних задач оглядовост! як статичного так 1 динам!чного характеру;

- розроблено спец1альну номограму 1 граф1чн1 ключ1 до вир!иення за- • дач метризацп' плоских граф!чних картин огляду;

- розроблено геометричне 1 программе эабезпечення одеряання формэ-утворвючих, конструктивних та установчих ггараметр1в пр«стро1'в з р1знов кривизнои в!дбиваичо1' поверхн!;. " ■

- розроблено новий спос1б к1льк!сно!' та як!сно'1 оц1нки стану оглядовост! перспективних моделей мавин як для статичного лак 1 дина-м1чного положения точки,зору оператора; '

- створено систему граф1чних роб!т комплексного проектувяння машин по критер1ям оглядовост1.

Сформульован1 та обгрунтован1 в робот! научн! поломення.розро-блен! алгоритми I метод!ки 1няенерних розрахунк!в, результати впро-вадяення досл1даень у виробництво у сукупност! мокна роэглядати як вирИвення крупно! народногосподарсько* проблеми по пЦвиценна продуктивност1,оол1пиеннв умов прац1 1 забезпеченнв безпеки вико-нання роб1т.

Назахиствиноситься:

- теор!я орган!зац!1' оглядовост! засоб1в транспорту по гвометричним. параметрам:

- геометричн1 принципи формйутворення !нгред1ент1в в1зуального простору у систем! "оператор - машина - функц!ональна зон;}";

- геометричне эабезпечення 1 алгоритми вир!вення комплексу 1ниенер-них задач по визначенню компоновочних 1 конструктивних параметр1в машини 1 зовнЮнього середовица;

- проекц!йний геометричний апарат плоского з накладеними !нвар!ан-тами в1добранення предметного простору;

- в!льна бЩентральна цил1ндрична проекц!я для воображения в1зуаль-ного простору, яка мае виПдн! наочн! властивост!;

- спос!б плоского граф1чного. моделювання 1 реконструкцП' статичного 1 динам!чного стану оглядовост! маиин, ун!версальний в{дносно 1'х конструктивно!' мнояини;

- геометричне эабезпечення 1 алгоритми розрахунку Формоутворкючих,

конструктивних i установчих параметра в1добра«уючих засоб!в за-безпечеМя в1зуальною 1нформац1ею;

- метода к:етризац11' плоских моделей оглядовост! за допоиогов спец1-ально рсзроблено!' номограми;

Практична и н н I с i ь роботи 1 р е а л 1-Зац1ярвзультат1в досл1дкень. Цикл роб1т, який вклпчае 18 НДР 1 21 ÓKP для 15 НД1, КБ I пЦприеиств 9 галузей народного государства,у яких автор був науковим кер1вником 1 голо-вним конструктором.було виконано у рамках Шльових комплексних прогрей ряду голузей народного господарства. В результат! автором роз-ровлено i йпровадаено при проектуванн1 р1зних вид1в транспорту: •

- нових конструктивно-коыпоновочних схем - 3;

- нових конструкта пост1в управл1ння - 21;

- програмнйх засо61в для БОН - 1?;

- «оди$1кац1й машин - 8:

- экспертиза оглядоеих якостей иаиин - 16;

- метсдичних l кер1вних документа для 9 галузей мавинобудування-10:

- в!тчизняну редакц1ю стандарта' РЗВ для нормування параметра оглядовост! 0уд1вельних ыаиин - 1.

По тем! дисертацП" одераано: авторське св1доцтво на винахЦ N 441466. св1доцтво N 18620 на промисловий зразок с.г. трактора,дв! медал! ВДНГ СРСР "За досягнен! усп1хи у розвитку народного господарства СРСР".Результати роботи впровадвено в учбовий процес ц двох ВУЗах.ЭконоШчний эфект в1д впровадження результат^ роботи складае 2,1 млн. крО. (у ц1нах 1993 р.).

Йпрббац1я робот и.0сновн1 полокення дисертац1йно1' роботи було докладено 1 обговорено:

- на 18-и чор!чних науково-техн1чних конференц1ях КШ. ДонДУ. Д111, Как1Б1 в г, родов» 1972 - 1987 p.p.

- на Всесоюзному сем1нар1 по Сезпец1 руху роб1тник1в автотранспорту М1нтян5уду СРСР м. Донецьк, 1975 р.;

- на 5сесоюзн1й науково-техн1чн1й конференцП по стану 1 перспективам розвитку ергоном1ки в М1нл1сбумпром1 СРСР Деркл1сгосп1 СРСР м.Красноярськ, 1984 р.;

- на Всесоюзному науково-техн1чному сем1нар1ло стану 1 перспективам розвитку худохнього конструювання 1 пол1п»еннв умов npaul ме-хан1затор!в у тракторному 1 с1льськогосподарському мавинобудуван— н1, m.mlhcbk, 1982 р.;

- на IU Всесоюзна конференцП' по rlrleHl 1 охорон! прац1 у буд1в- . ництв1, м.Москва, 1984; . - . —

- на науков0-техн1чних радах БФ ВНД1ТЕ, м.Шнськ, 1981 р.;__

- ЧФ ШШ. м.Челябинськ, 1981 р.: ЧТЗ. м.Челябинськ, 1981 р.-.ШШ.и. Москва, 1981, 1982 р.р,; ЦНД1КЕ, м. Х1*ки. 1986, 1987 p.p.:

- на науково-техн1чному симпоз!ум! "Застосування систем артоматизо-ванного проектування у машинобудуванн!". Ростов, 1983 р.;

- на U-й м1»народн1й конференцП' по ергоном1ц! вчених i спец1ал!с-т 1 в KpaÏH - член1в РЕВ, м. Прага', ЧССР, 1984 р.;

- на науковому сем1нар1 кафедри креслення MAI, 1985, 19Й7 p.p.;

- на Всесоюзному сем1нар1 "К1бернетика граф1ки",м. Москва, 1985, 1987 p.p.;

- на науковому сем1нар! в1дд1лу математичного моделвваннч 1 оптимального проектування Харк1вського 1нституту проблем млшинобуду-вання ЙН «PCP, 1988 р.;

- на Всесоюзн1й науково-техн!чн£Л конференцП' по геометрачному моде-люваннв 1ниенерних об'ект1в 1 процес1в, м. Вологда, 1987 р.;

- на Иосковськоыу сем1нар1 по нарисн!й геометрП' 1 кресленню,1986р.;

- на Всесоизн1й конференцП' (ВДНГ СРСР) по проблемам теорП зобра-иень 1 нарисн1й геометрП', ы. Косква, 1987, 1988 p.p.; .

Публ1кац1я результат 1в"досл1джень. По тем1 дисертацП опубл1ковано 52 роботи, 9 тому чиШ 36 статей у науково-техн1чних яурналах-1 зб1рниках, 7 тезис1в доклад!в на галу-зевих, всесоюзних 1 м1мнародних конференц!ях 1 опис1в вцнаход1в. 7 програмних засоб1в, зареестрованих в ДериФйП СРСР, 1 монограф1я.

Обсяг роботи. Дисертац1я складаеться 1з введения юб-грунтування та постановка задач1 досл1дяення),п'яти розд1л!в (глав), заключения,списку використано!' л1тератури:( 360 наймерувань) 1 до-датку. Робота мае 269 стор1нок машинописного тексту, 103 рисунки,28 таблиць I 9 схем.

3MICT РОБОТИ

Введения. Ойгрунтовано актуальн1сть теми, проведено ог-ляд I критичний анал1з л1тератури по досл1дгуван1й проблем!.сформу-льовано мету, поставлено задач! дослЦкення,

3 п е р s 1 Я г J а в i розглядявгься питания геометричного генеэ1су 1нгред1ент1в в1зуального простору 1 Гх формоутвррення. М1-ра в1зуального комфорту оператора у систем! "оператор машина -ФункцЮнальна зона" визначаеться взаемним розм1щенняы точки зору сз характеристикою геометрП' И тр.аекторП' руху ),в1зуальних перешкод 1 об"ект1в спостер1гання (з характеристикою \'х геометрични^ меЮ.Зап-ропоновано придати так! найменування геометричним менам с|бласт1 1с-нування в!зуальних 1нгред1ент1в: для точки зору - область, розтаиу-вання точки зору (ОРТЗ), для в1эуальноТ перешкоди - меяа перешкоди (МВП).для об'ект1в спостер!гання -область розм!чення об'ект1в спос-тер1гання (ОРОС). Виходячи з практики маиинобудування.у робот! роз-глядаеться перевално монокулярна система зору оператора цри р1зних геометричних характеристиках траекторП' П' руху.

При завданн1 двох елемент!в в1зуально1' ситуацП' мотиве визна-

чення параиетр!в третього 1нгред1енту,а за заданими параметрами одного елементу - одеряання ряду моаливих р!иень для 1нших елемент1в в!зуальноУ ситуац1У, ко дозволяе зд!йснити виб1р найб!лы раи!она-льних конструктивних р1иень. Задач! оглядовост! носять проекЩйний характер, Тому пряма, як елемент механ!зму проектування.при своему рус 1 утворюе клас л!н1йчат„их поверхонь,як1 безпосередньо впливапть на формоутворення елемент!в в1зуальноУ ситуац1У, чо е центральним питаниям досл1дяень цього рояд!лу.

багатьма авторами розглядалися частков! типи задач р1зного . теоретичного та прикладного характеру,як1 мели аналог1чн! *ехан1з*и математичних метод!в р1шення, однак питания оглядовост! мавть св!й напрямок 1 потребувть спец1ально1' класиф!кац11' 1 визначення прин-цип!в Ух р!шення. Таблиця 1люструе спектр задач оглядовост1 з ура-хуванням в!др1зняючих ознак елемент1в в1зуально1' ситуаЩУ, продик-тованих практикою машинобудування 1 в1до0ра«авть м1сце у ц1й робот!, де вонй розглядаються у т1й чи 1нш1й м!р!.

Класиф1кац1ею задач за принципами розв'язання мояна подати таким чиной (рис.1).

3 а д а ч 1 групи 1 (1,1"-1.7";!'. 1М' ,7":1.1М .9'). Розв'язання Ух зводиться до побудування конШноУ поверхн1.вериина якоУ зб1гаеться з точкой зору оператора, або точечним об'ектом спостер1ганНя,як1 знаходяться у стац!онарному поло«енн1,а напрямна-иема в1зуальноУ переикоди або об'екту спостер!гання, У результат! при розв'язанн! задач 1.1-1.7 утворюються шукан! мея! зон 1 об'е-м!в розк1щейня р1зних о6'ект1в спостер1гання,при розв'язанн1 задач 1.1"-1.7" - об'ем розтавування точки зору оператора, а при розв'язанн! задач !'.!"-!'.9' - ие«1 в1зуальноУ перевкоди.

Зад 6 4 1 групи 2 (2.1"-3.7";2' Л"-3'.7";2.1'-3.9'). 1х розв'язання зводиться до розв'язання ряду задач групи 1. де за точки зору С або точечн1 об'екти спостер1гання) оби'равться вериини та к!нц! ла«аноУ.

- Задач 1 групи 3 (4.1"-5.7";4' Л"-5'.7";4Л '-5.9'). зводяться до задач групи 2 при апроксимацП кривих л!н1й ламаноУ. йнал1тичний сПос!б розв'язання задач ц!еУ групи зводиться до мо_-делювання л1Н1йчатоУ поверхн1, де напрямними е мея1. в1зуальноУ переикоди сабо об'екта спостер!гання) 1 кривол!н!йна траектор!я руху точки зору (л1н!йний об'ект спостер1гання), а тв!рна -пряма, яка проходить через точки дотику площини з напрямними при "обкатуванн!" ц1ею плотиною. Спос 1 б "обкатки'' плоиини по напрям-ним залеяить в1д конкретних Щлей розв'язчемих задач. У най(Шыв простих випадках моялив! два способи "обкатки" - напрямн1 знаходяться з одИ1е'1" сторони площини (рис. 2) 1 по р!зн! сторони.

Структура визуального пространства

1. Область движения точки зрения

2. Граница визуальной пзыэхи

3. Область обобщенного обзора 4- Область лэстэшйда» «гтзвр^ 5. Опорная поверхность

Рисл

Клас1ф1кац1я геометричних задач оглядовост! 1 1'х и!сце у робот1

Таблица

¡3]Геометрк- Геометрична характеристика ГВП

|а : 4 |! ктесксти-ка СР7Э 1 ОРСС 1 1 0 Р 0 С йного-кутник плоский Кон1 ка Л1н1я плоска Много-кутник просто-ровий Л1н1я прос-торо-ва Много-кутник Пове рхня заик нута

1" 2" 3" 4" 5" 6" 7"

ь Точка I г 1.3.4 2.7 3.2.2 1.2 1.2,5,1 5.2 5.3 1.3 3.2.2 5.1.§.3 1.2 3.2 5.4 1.2 5.1 5.6 1.2 3.2 5.4

2 | | В1др1зок прямо! 2 2' 1.3 1.4 4.2 1.2 1.2,5.1 5.2 5.3 1.3.5.1 5.2 3.2.2 1.2 3.2 5.4 1.2 5.1 5.6 1.2 3.2 5.4

Лавана ' 1 « 3' 1.3.5.1 5.2 5.3 1.2 1.2.5.1 5.2 5.3 1.3,5.1 5.2 3.2.2 1.2 3.2 5.4 1.2 5.1 5.6 1.2 3.2 5.4

1 3 1 1 Кон1ка 4 4 1.2.1.3 3.3.5.0 1.2 5.4 1.2 3.3 1.2 1.3 1.2 3.3 1-2 3.3 1.2 3.3

Л1н1я 5" 5' 1.3.5.1 5.2 5.3 1.2 1.2,5.1 5.2 5.3 1.3,5.1 5.2 3.2.2 1.2 3.2 5.4 1.2 5.1 5.6 1.2 !:<

4 Поверхнл, обмеяева мнпгоку*. 6 6' 1.3,2.7 5.1 5.5 1.2 1.3 5.1 5.5 1.3.2.7 5.1 5.5 1.2 3.2 5.4 1.2 5.1 5.6 1.2 3.2 5.4

Поверхня, о5«ежена л1н1ею 7 Г 1.3,2.7 5.1 5.5 1.2 1.2 5.1 5.5 1.3 5.1 . 5.5 1.2 3.2 5.4 1.2 5.1 5.6 1.2 3.2 5.4

1 1 Многокут-ник 8 8' 1.3 3.2.2 5.6,5.0 1.2 1.2 3.2.2 5.6,5.1 1.3 3.2.2 5.6,5.1 1.2 3.2 5.4 1.2 5.1 5.6 1.2 3.2 5.4

Яоверхна замкнута 9 9' 1.2 5.4 1.2 1.2 5.4 1.2 5.4 1.2 3.2 5.4 1.2,1.3 5.1 5.6 1.2 3.2 5.4

Канон!чну систему р1внянь; як1 визначаигь розтавгування твIрно!' 1 , одернують, якио задати напрямн! у параметричн!й форм1, за умев калежнсст! вектор1в 1?, иг \ площини /7 (див. рис,2) у виг-ляд!;

_ , У- , z- Zrfi) X¿(S(i))-Xi(í) yf(i) ~Zz (W) -2.fi)

При зм1ненн1 параметру é тв1рна £ формуе л1н1йчату поверхню, яка йезпосередньо визначае еле^нт!} в1зуально1' ситуацП, як i ыукаю-ться.

Задач! групп 4 (6,1,,-7.?";6'.1"-7',7";б.Г-7.9') йоге бути розв'язано переваяно анал1тичними 1 чисельними методами.Гра-Ф1чн1 способи розв'язання рац!ональн1 т1льки у випадку найпрост1ших фори елемент1в в1зуально1' ситуацП.

Анал1тичн! способи розв'язання uieY групи задач (рир.З) зводя-ться до моделювання л1н!йчато1" поверхн1, де напрямними е меж! в!зуа-льно1' перешкоди (або об'екту спостер 1гання)" i поверхня, fia як1й задано рух точки зори (або поверхня об'екту спосгер!ганняi, а тв!рна-- пряма, яка проходить через точки стикання плоиини з напрямними при "обкатуванн!" 1'х ц1ев плотиною. Як 1 у попередн!й rpyni задач "обкатка" площини по меа! задано!' поверхн'1,а такоа по контурн1й л1-нП поверхн1 руху точки зору (поверхн! об'екту спостер!гання).Зада-ч1 групи 4 мавть Сути вир1шен! як окреы1 випадки "обкатку" плотиною криво* л 1 н i У (мен! в1зуально\ перешкоди) C^'Z) i площинов (1 контурно!' л 1 н 11" CÁD, або 1'х слолученняы.У первому випадку моядиво скори-статися методом розв'язання задач групи 3. Визначивыи за напрямн! л1н1йчато? поверхн! л!н!йну меау в1зуально!' перешкоди 1 дсверхнв руху точки зору.одераувютьрозв'язання задач групи 4. за умов орто-гональност1 вектор1в^1 Ш (див. рис.3) у вигляд! (1).

3 а д а ч 1 групи 5 (8.Р-9.7" ;8'. Г-9' .7" ;8. Г-9.9» ).1х розв'язання моае бути зведене до розв'язання в1дпов1дних задач групи 4.При рус 1 точки зору у менах об'ему огляд об'ект1в с[(0стер1ган-ня буде адекватний огляду у випадку руху точки зору у мецах поверх-н1, яка обыеауе цей об'ем. Розв'язання задач qíeí групи,з такоа ряду задач групи 4 (у випадку багатогранноГ поверхнП мае бути зведене до розв'язання задач групи 1, де за полойення точок зору (точе-чних об'ект!в спостер1гання) обрана вериини многогранника.

Розповсюдгеник вар1антом у практиц1 машинобудування с випадок, коли меяами в1зуально! переикоди (при товстост1нних огородгуючих конструкц1ях поста управл1ння) 1 об'ему розтаиування точки зору е поверхн!. Побудова л1н1йчато!' поверхн! для таких тип1в задач зводи-

тьса до поиуку контурних л1н1й на двох поверхнях.

Використовуючи задан! р1вняннядо чергових поверхонь 1 умову кол1неарност! вектор1в гг 1 ¿У та ортогональн1сть 1'х вектору /1В Срис.4),оДернують систему 6-ти р!внянь,яка дозволяе визначити пара-метричне [Нвняння контур!в поверхонь, як! "обкатують".

Якцо л 1 н 1або поверх-н! задано точечним каркасом,то задач1 ви-р1шуються чисельними методами: у випадку завдання 1'х анал!тичною формою - Ьнал1тичними чисельними або зм!шаними способани;при граф!-чному завданн! - будь-якин зручнйм способом, Нояна припустити, цо задач1 по визначенню параметр!в елемент!в в!зуально! ситуацП' з то-чн1стю, яку потребуе практика мэшинобудування,п!дда»ться розв'яэан-нв, яке допускам автоматизац1в за доромого® ЕОН.

В ро5от 1 розглянуто приклади формоутворення в!зуального !нгре-д!енту за заданими двона.як результат перетину площини з л!н1йчатов поверхнею, для яко! напрянними е деяк1 геометричн! конФ!гурац11' -два зл1пск, эл!пс 1 л1н!я 6-го порядку, сфера I зл1пс.

Л1н!Ячату поверхню, як мену вIдкритого 1 закритого полей зору, моана одернати граф1чно у результат1 косокутного паралельного прое-ктування Агибаючих плоских перер1з!в 1нгред!ент!в в1зуального простору. При цьому перер!зи повинн1 бути паралельними плотинам проек-ц1й, а 1'х контури мЮтять розп1знан! характерн1 точки. Якно вар1ю-вати напрамок проектування, зм!нюють взаемне полояення проекц!й_Ш5-Пнаючих 1 ф1ксуюють ряд точок 1'х взаемного дотику, як1 визначають просторов!; полояення тв!рних л!н1йчато1' поверхн1, яка шукаеться. У зв'язку з тим, чо поданий граф1чний метод отримання л1н1йчато1' по-верхн1 е йосить трудом1стким, то доц1льно запропоновану операц1в зд1йснюва!и на ЕОН за допоыогою 1нтерактивно1' машинно! граф1ки.

Принцип утворення комлоновочних 1нгред1ент1в розглянемо на основ1 спбц!ально1' граф!чно!" д!аграми, яку пропонуеться назвати д!аграма екстремального стану о г л я -д о в о с т 1 (ДЕСО) (рис.5).

~ ПобудУвання ДЕСО починаемо з вибору в1зуально1 б а з и, окресличи на ортогональному кресленн1 непрозор! контури • елемент!в мавини, форми яких практично не зм^юються у процес! 1'1 проектування, Наприклад, до в1зуально1" бази трактора мояна взнести ходову систему, двигун, цо у сво\'й сукупност! утворве площииу або поверхПю з замкнутим контуром. Якцо контур бази кривол!н1йний або складаеться з к1лькох замкнутик конф!гурац!й -треба апроксиму-вати його единим замкнутим, окресленим лаыаноп л1н!ею, або контуром, причому горизонтальна проекц1я в1зуально1' бази повинна" бути однозначним в1добраяенням. '

Визяачен на экстремальних об'ект!в спостер!гання зд!йснюють на "основ! ортогонального кре-

' ЯР^З 3/mybx£>jf (145^ ^^^vrâ.

^/wtetwmï

CSkff

Piwj.st

-

сленкя э1зуадьноУ стуацП.яка вклвчае вс! задан! об'екти спосте-р1гання I в1зуэльну базу.

Якдй об'ект спеслер!гання язляе собой л!н1в,поверхню, або об*-ем, то сй!д виэнанмтк на нкоку точку з найб1льи "яорсткяки", экст-реиальниии уковак» огляди вЦносно в1дпов1дно1' сторонк в1зуально! бази I оперуватв ев, врзховувчй даний об'ект точечни«.

Побуйування й!аграаи экстремального стану оглядоеейт! полягае у одершш! одк!е*. або к1лькох оНогональнйх проекц)й конф1гурацП, утворено!' сл1даии экстремальна в!зуальвих пловвн плотен), окресленн! в1зуально!' бази 1 поводов! ортогональных проекций л!н!й перетину в1зуальних плолин як прямих, проведении через в1дпов1дк1 верзини указано! кок-Ф1гурац11' ¡ШуальноТ баз». ЛЕСО вкэвачае ы!ру огляду обЧкт!в спо-стер1ганнй з р1зних половевь течка зору.

ПродсЬиуючи уверх в.плоден» пра деяких уловах ногна одернати такий просЯр, 1з кояно! точки зкого буде- забезпечено огляд ус1х об'ект1в спостер!гання, тобто буде зэбезяечеио огляд ус!х зовн!в-н1х поверхвнь в.плоцин.

В1зуальна плоаина под1ляе прост!? ка дна в!эуэльй! нап1впро-стори, з котрих один назвемо позйтйпнйм, як®» з кегко! точки «ього наШвпросТрру забезпечено огляд зов»}8К1>») пвверхв! в1йпов$дво1 гран! компоновочного об'ему, а другий негашня». 1»шяяч сло&зйй -нап1впрост1р в.пловдни.який вклвчае в!зуальйу баз?? р »евзх И сте-рони, - негативний, який не вклвчае - п&эитмкай.

ОРТЗ е перетином позитивних в1зуальних. йзшмр-ост&я!» I те»5 е випуклии т!лом. .

Алгоритм граф1чного моделювання ОРТЗ (дйз.ряе.5) пвлягле 9 тему, «о;

1. Будувть Горизонтальну проекц!в перетину екстреиальних а-.гиопт, яка створена горизонтальною площиною заданого р1вня, вторксто-вуючи йластив1сть паралельност1 л1н!й перетину в.плоти при пе-

- ретин1 П двома паралельними плотинами (опорной 1 перер!завчов).

2. Якво у Церер1з! утворилась вогнута конф1гурац1я, тс продовження стор1н одерваною конф1гурац1ев утворвють випуклу ф1гуру, ко«на точка йко1' нале«ить позитивним в.наШвпросторам. одночасно для ус!х в.плсиин.

3. Через Вериини одерваноГ випуклоГ конф1гурац11' проводять л1н11' — перетина тих в.плоцин, як! створввть в1дпов!дн1 вервини (якво

ц! пербтини в|дсутн1 на вих!дн!й ДЕСО).'Эазначиио, иго лIн 1Г перетину, як! проходять через вервини випукло! кокф 1гурагт1 Т пере-р1зу, мавть в1зуальн1 ребра.

4. Ф1ксувть горизонтальн! проекцП' в1зуальних точек перетину трьох (або С1льие) сус!дн1х в.плотин, як! Серить участь у побудуванн!

випукло!' Ф1гури перетику. Дан1 точки е горизонтальними проекц1-ями в1зуальних вершин.

5. Будують горизонтальну проекЩв графа в!зуальних вершин 1 ребер.

6. Будують фронтальна (при необх1дност! V 1ни1) проекта графа в1-зуальних вериин 1 ребер.

Побудування О Р "Г 3 з урахуванням в 1 д х и л у точки зору оператора (ю. рис.5) зд1йснюеться на основ1 ДЕСО, отримано! у результат! паралельного переШщення на величину X эаданого рад!усу в1дхилення точки зору вс1х в.пловдн всередину замкнуто* конф1гурац!\',. яку утворено сл1-дами в.площин, як1 беруть участь у створенн1 ОРТЗ без урахування в1дхилення точки зору. У цьому випадку для утворення ДЕСО випадае необх1дн1сть викреслввання проекц1й в!зуально1' бази. На рис.5 для пор!вняння показано два ОРТЗ: побудованого без урахуванкя в1дхи-лень (означений цифрами без штриха) 1 з урахуванням в1дхилення (означений цифрами з! штрихом) точки зору оператора у меяах рад1-уса /? .

В робот1 такоя приведено табличний алгоритм побудування ОРТЗ 1 алгоритми моделювання в!зуальних зон по запропонованим ознакам в1зуальних нап1епростор1в для э1зуальних зон на площин1 ! прям1й, що зводяться до визначення в1дс!ку С вI др перетинавчо! площи-ни ШнШ, кояна точка яко!' леяить у позитивних в!зуальних нап1в-просторах в1дносно ус1х в.пладин.

Прост1р, обмеяений опорной площиною 1 екстремельними в.плотинами. як1 беруть участь у створенн! ОРТЗ у меяах негативни* нап1в-простор1в, пропонуеться назвати м1н1мальним к о м п о- -новочним об'емом (див.рис.5). Ннсзаний об'ем дозво- ( ляе конструктору мати визначений прост1р для компоновки злемент1в маиини на початкових стад1ях П проектування.

Алгоритм побудування м1н1мального компоновочного об'ема на основ! ДЕСО при двох трикутникових гранях наступний:

1. Будують л1нПо перетину в.площин. сус1дн!х з трикутнов граи-ню в1д П вершини до найблиячо!" в1зуэльноУ прямо! перетинаемих

в,плотинами. • -

2. Будують л1н1в перетину пари,в.площин, сус1дн1х з1 знзйдени-ми гранями, в 1д останньоУ вершини до перетину з найблиячо! 81зуаль-ноГ прям о!" розглядаемих в,.плоаин. ■ - - ~

3. йналог!чним чином виконувть граф1чн1 операцП' до т1е 1' пори, доки граф л 1 нIУ перетину вс1х в.площин не приведе у вервину друго1' трикутноГ гран!.

Якщо на ортогональному кресленн! ДЕСО е б1льв дгЬх трикутни*' граней.то у цьому випадку граф1чн1 операцП роблять аналог1чно ви-аеказаному, але з умовою, що граф л!н!й перетину в.площин будують'

-и-

посл!довно по одному ребру в1д ковно! трикутно!" вершини, тобто бу-дують одночасно дек1лька г!лок доки вони не торкнуться, утворюючи зак!нчений деревовидний граф. Ся1д урахувати, що точка перетину ' двох г 1лок графа е характерною точкою для подалыаого його побуду-вання, 1 у ц!й точц! зак1нчувть свое 1снування наступн1 ланки графа, побудован! для р1зних окреыо взятих г1лок.

П1 сля форыування огородкувчих конструкц1й поста управл1ння 1 визначення розм1р!в проем1в в!кон, для задано! точки зору виявляе-ться ще один об'ем, який ФункцЮнально ваяливий для створення ма-иини по критер1ям оглядовост1, який складаеться 1з зат1неного простору, утвореного як в1зуальною базов, так 1 непрозорики констру-кц1ями поста управл!ння, Такий об'ем пропонуеться назвати к о к-лоновочним об'еиои,'

И робот 1 теоретичний матер!ал супроводнуеться дояданими: цаф^-чними прикладами 1'х формування 1 визначенню геоиетричних характеристик злемент!в в1зуального простору.

3 метов створення програмного забезпечення для £0М зроблено анал1тичний опис операц1й запропонованих граф1чних алгоритма мо-делвванна 1нгред1ент1в в1зуального простору.

У д р у г I й глав! приведено анал1з в!домих картог-раф1чних проекц1й як ыовливо! основи плотинного моделювання сфе-'ричних картин. У результат1 встановлено, шо для ц1лей орган1зацП оглядовост 1 найб1лыи рацЮнальними е пл'оск1 в1добраиення проек-ц1йного походвення: цил1ндричн1 нормальн!, кон!чн1 1 азимутальн1 поперечн! для вс!х умов плоского вЦобраяення сферичного ориг!на-лу - р1вновелик1сть, конфорын1сть, экв1дистантн1сть, наочн1сть, Указан1 в1добра1екня кокно отримати, якцо використати е д и н и й прое^ц1йний геометричний апарат (рис. 8) вар1ац1ею к1лькох зм1нних функц1онально зв'язаних единим анал1-тичним алгоритме».

. Предыетний прост1р в1добрамуеться центральним проектуванням на поверхню сфери ф рад1уса Я з И центру О . який зб1гаеться з початком право! декартово! пряыокутно! системи координат ОХУЛ та точкою зору оператора, а ъ\съОУ - з головним променем зору. Дал1 сферичне зобрааення центральним проектуванням з центру Э , обраного певним чином, проектуеться на розгортуему поверхни - посередник.яку ,розр1завть" по тв1рн1й, сум1щуеться з плоциною. Картинн! поверхн! -.цил1ндр, конус, площина - функционально зв'явемо кутом б , утворе-ним в1ссю 1 тв1рною кругового конусу. Тод1 при в =0* поверхня кругового конусу перетвориеться у поверхнв кругового цил1ндру, а при в =90® - у пло'щину. ^^ Умэви плоского в1добра«ення визначавться полояенням центру 5 (а^,«^,^) проектування, що анал!тично вираиатиметься функц1ями

Рис.6.

^ , ^ , просторових координат , у^ , ¿4 просторового ориг 1-налу а :

Уз*?г(хЛ>Ул>Ъ)>

Та^, наприклад, при лроектуванн1 сферично! картини на ловерх-ню нормального дотичного до сфери цил1ндру 1з центру проектуван-ня в1ддаленого у безконечн!сть по ос1 ОУ с^ =1, Д =<х>,_^:0) утво-роеться цил1ндрична нормальна р1вновелика проекц1я. ФункЩональна залеян1Ьть просторових ор1ентац1й поверхонь - посередник1в визна-чаеться нутами повороту координатних осей. Значения плоских координат 1зотопного в!добраяення ориг1налу А знаходимо, обчи-слив вЦповЦно дсввину в1др1зк!в 0>Ь 1 О'с просторових л1н1й0<£ та . Р1вняння осей полояення О' , початок яких виби-раемо у залеяност1 в1д виду поверхн1-посередника, представимо (при-йнявши2як параметр) у вид!:

У = е1+г(г)-}

(2)

z=z

де с =1 для ос! 'Л -2 для ос! 02 .

Йпл1кати 1 точок д 1 С визначимо як ФункцП кут!в & . V , чг< А 1 функц!й, визначавчих полояення другого центру 5 проектування:

(3)

ЗаГальн1 формули плоских координат ^ 1<£ 1зотопного в!добра-яення ориг!налу А знаходимо у результат! використання сп1вв!дно-иень (1), (2), (3) 1 формули довжини дуги просторово! л!н4!:

¿Ъ' ¿о'

Одериан1 'залейност1 (4) 1 (5) дозволяять вяконатк розрахунки проэкц!й для р!зних поверхонь-посередник!в з урахуванняк 1'х ср!ен-тацП при р!з>ш уновах плоского в!добрааення.

У робот! розраховано як загальн! фориуля цил1ндричних, кон!ч-них 1 азикуталъних прсекц1й, так Ъ форвули ц!х проекц1Д за умовами плоского в1добраэення.

Автором розроблено нову цил1идричну норяальну дов1льну проек-ц!а, яку пропонуеться назвати б!центральнои. Така проекта при плоскому в1добраяйкн! лростороэого ориг1налу передае как-сиаальну наочШсть образу 1 зСер!гае вертикаль»! прям! л 1 н 11' без 8ИКРИВЛ8ННЯ Л1Н1ЙН0СТ!.

Оснозоа для побудузаннз граф!чного вЦобраяення у обран!й проект! е И аналНичний вираз вбо 3-тканевий транспарант- плоске тополог!чке в1добрааення сфери'чноУ 3 - т к а н 1, яка е л!н!етв перетину поверхн! сфери з трьоиа пуч-кааи нап!впло!зин. як! проходять через осI право! прямокутно1' декартово!' систеки коорджат.центр якоГ зб1гаеться з точкой зору опера~ тора. 9 робот! резраховаво 36 р!зних проекц!й, рекоиендованих для ц!лей оргая!за!Ш" огляяогост1. ¿¡ля 12 нэйб1льй вааливих при орган!-зац!* огледозост! вроеквМ розраховано та порудозано 3-тканев1 тра-вспарантн з куттета крокоя 10®,

Оаракетраяя полоаекня просторового ориг1налу як! мавть бути одерван! пряшшк вик1раии безттсервдньо на ортогональному креслен-е кут» г!дхилекня проектувчих нап1впло«ин, як! проходять через точкд-ориПвал, базових плоцин проекц1й або пряаокутн1 декарто-

координат». Тому моделовання оглядовост! з задано! точки зору препоиуеться зд1йснизатн двома способами - кутовиы 1 координатник. • йаалог!чняй п1д*1д передбачено для иетод!в перетворення граф1ч'них иоделей оглядовост! у ортогональна креслення (реконструкц!я). Принцип яоделявания 1 перетворення тополог1чних картин огляду - пото-

чечний. _

Побудування картин огляду кутовин способов зд1йснветься за до-помогоп 3-тканевого транспаранту, а координатним-за долевого» одер-яаних формул вйдпов!дних проекЩй.

Реконструкц!я граФ1чноГ иодел! здШснветься граф1чниа X анал1-тичним способами як на основ1 иономодел1, просторовий ориг1нал мае площину симетрИ'.так 1 за допомогов б1нодел1'або пол1иодел1 "Оглядовост! при оп1знаних характерних точках контуру ориг1налу. Одер-яан1 анал!тичн1 залеяност! реконструкцП'

для перетворення б!модел1 оглядовост! в ортогональна,креслення.для

-го-

ус 1х 36 проекц1й,рекокендованих при модел»ванн1 оглядовост 1 транспортних засоб1в.

В робоИ таков приводяться схемк графШних процес!в створення 'плоских моделей оглядовост1 I реконструкцП' ïx в ортогональне крес-леиня,

У трет!й глав1 розглядаються питания геометричного забезпечення орган1зацЦ", контролю I прогнозування оглядовост 1 пер-спективних моделей засоб1в транспорту.

Розроблен! методи еибсру типа проекта з метов отримання най-61 льш рац1онально!" модел! оглядовост! у залекност1 81д умов в1доб-равення та зручност! нетризацП.

На виб!р проекцИ плоских в!добравень вир1«уиче значения ма-' вть так! фактори:

- ор1ентац1я масива об'ект1в спостер!гання вЦносно экватор 1ально!' плоаини сферично!" картинно! поверхн1, центр яко!" сум1щено з точкою зору оператора;

- ор1ентац!я головного лроменя зору оператора в!дкоско задано! про-сторово!' прямокутно!' системи координат;

- умови плоского вЦобранення сферично! картини задано! в1зуально!' ситуацП',

Дано рекомендацП' до вибору проекцП' виходячи з конкретних В1-г/эуальних умов I мети иоделввання оглядовост!. Розроблен1 формули розрахунку параметр1в моделей оглядовост! для 12 рекомендуемих до . застосування у маиинобудуванн! проекц!й вЦображення 1 схема вибору.

Практика машинобудування потребуе виконання на ochobI картин огляду ряду 1н«енерних розрахунк!в, як1 торкавться переходу 1з од-Hieï системи координат у другу, визначення р!зних вЦстаней 1 кут1в, розрахунку кривол1н!йких «кал 3-тканевого транспаранту, пор!вняиня величин в1дкритих 1 закритих зон поля зору та 1нве. Ц1 розрахунки мовна виконати, використовуючи р1зну обчислввальну техн1ку, однак, чоб ,запоб1гти грубих арифметичних помилок, для спровення розрахун-к1в 1 зб1льшення ивидкост1 виконання однотипних обчислень, доц1льно скоркстуватися номограф1чними розрахунками.

3 ц1ею мегою запропоновано номограму, розроблену на основ! принцип1в нарисно! геометрП, яка яаляе собою чверть с1тки, одерва-hoï у результат1 ортогонального проектування на одну з плоцин проекцП л!н1й тернарного поля, пучка проектувчих плоцин, в1сь якого зб1гаеться з в1ссв координат 1 концентричних сфер з центром у початку координат. В робот! наведено приклади граф1чних ключей для розв'язання най61льв характерних 1 часто зустр1чаюцихся у проектн1й практиц1 задач.

Найб1льк розповсюдвеними в!дбиваючими лристроями е дзеркала заднього виду, функцЮнальне значения яких полягае у в1добравенн1

)овн1инього середовица.яке знаходиться зовн! поля фронтального зо-)У оператора.

Прсблена эабеэпечения в!зуального комфорту оператора для зада-¡о! в1зуально! ситуацП через дзеркала заднього виду включае комп-1зкс задач, ваялив!шини з яких е: „

[. Визначення необх!дно! кIлькост1 дзеркал заднього виду, у тому числ1 зовн1шн!х 1 внутр1ган1х - вир1шуеться з урахуванням розта-шування заданих об'ект1в спостер1гання в1дносно загально! компоновки кашини, форми огородауючих конструкц1й поста управл1ння, ор1ентацП' головного проманя зору оператора 1 деяких 1нвих фак-

ТОР1В1

I. Пошук рац!онального розташування дзеркальних пр1стро!в - зд1йс-ншеться на основ! панел1 в!зуально! 1нформац1! з урахуванням зо-ни б1нокулярного поля зору при р!зн1й швидкост! руху транспортного засобу, зон склоочистии.траекторП' руху обЧкт!в зовн1ань-ого середовища 1 контур1в пропускавших ЗЗВ1 машини. 5. Виявлення характеру дзеркально! поверхн1 - виконують у залеяно-ст1 в 1д величини т1лесного кута, основою якого е конф1гурац1я мнояини заданих об'ект1в спостер1гання,а вершиною - явне зобра-яення точки зору. I

I. Визначення геокетрП' контура дзеркала -передбачае отримання си-туац!йно! модел1 середовища руху по ортогональному креслення ма-иини 1 розташуванню точки Иру оператора; одеряання тополог Иного зобраяення панел1 в!зуально! 1нформац1! з урахуванням.заданих об*ект1в спост?.?1гання, розтаиованих у передн1й функц!ональн1й зон!: поаука опорно! точки дзеркала за допомогоп опорно! прямо!, проведено! через точку зору 1 точку, вибрану »а панел1 1нформа- • ц1!,1 допом1яно! площини.яку проведено дотично до кузову маиини через найблиячу до не! характерну точку об'екта спостер!гання. 5.- Визначення н!н1мального контура заднього в!конного проему за умовами огляду чекз дзеркало заднього виду - зводиться до побу-дування конф!гурац1! на задн1й ст1нц1 огородяуючо! конструкц!! поста управл1ння у результат! перетину з нев промен1в эору.про-ходячих череЗ уявну точку зору 1 габаритн! характерн1 точки контуру об'ект1в спостер1гання. _ — 3- Побудування модел1 реального сприйняття дзеркального зобраяення зовШвнього середовида та 1х плоских образ1в заклвчаеться у по-будуванн1 центрального в1добраяення, центр якого зб1гаеться з точкою зору оператора на плоск1й «артинн!й поверхнГна основ1 просторових координат характерних точок заданих оА'ект!в спосте-р1гання або 1'х координат дзеркального зобраяення. §'дал! в1доб-раяечня у обран!й проекцИ модел! 'оглядовост1.

Для дзеркал розроблено граф1чн! та анал1'тичн! способи визна-

чення дзеркальних точок 1 Мн1мальних розм!р!в вЦбиваючо! поверх-н1. Кр!м того, для плоского дзеркала вир1аек1 эадач1 по визначенню рац1онально! просторово! ор1ентац!1' дзеркала; для сферичного - по визначенню розташцвання центра сферично! дзеркально! поверхн1, по-иуку геоиетричного м1сця дзеркальних точок концентричних сферичних дзеркал - плоско!' криво! 3-го порядку - косо! строфоТди; для цил1н-дричного - по визначенню оптимально! просторово! ор1ентац11 дзерка-льно! поверхн! ! геокетрично'ну и!сцв дзеркальних точок для соосних цил!ндричних дзеркальних поверхонь.

В робог1 таков розроблено способи вибору типа в!дбиваючих поверхонь 1 визначення максимального рад!усу !х кривизни за р1знома-н1тними умовами обмеяення власних 1 установчих габарит!в дзеркал.

Розв'язання усього комплексу 1нкенерких задач по забезпеченню в1зуальною 1Нформац1еш оператора представлено як у граф1чн!й так 1 в анал1тичн!й формах, що дозволяе автоматизувати граф!чн1 операцП за допомогою ЕОМ.

У тепер1шн1й час е ряд способ1в оц!нки оглядовост! засоб!в транспорту, однак вони ыають багато суттевих недол1кив. 3 метою створення ун1версального вЦносно 1ниих способ1в оЩнки розроблено новий метод, який основано на отриманн1 вих1дних параметр!в безпо-середньо з граф!чно! картини огляду за допомогою висловлених у ро-" бот1 способ!в метризацП. Метод передбачае.:

- оЩнку оглядовост! на основ! ортогонального креслення аксономет-ричного зобраяення фотозн1мку та 1нших метрично визначених зобра-кень загального виду маиини, а такок II готового зразка або-макета. В астанньому випадку 1сходн! да«1 отримують за допомогов спец!ально розробленого для ц1е! мети прибора;

- к!льк?сну характеристику оглядовост! - к1льк!сть об'ект!в спосте-р1гання 1з числа заданих повн1стю або частково бачимих операторо*

- як1сну характеристику оглядовост! - ы1ра огляду оператором заданих об'ект1в спостер!гання;

- моаливПть оЩнки оглядовост1 кояного окремо взятого об'екта огм ' довост!;

- моклив1сть зд!йснювання оц!нки оглядовост1 з будь-якого заданого полоае'ння точки зору оператора, як основного положения, так ! з урахуваням його природних в1дхилень в!д Ф1з1олог1чно рацЮнально) пози;

. - оЩнку оглядовост! якостей маиини на будь-як!й стад!! II утворен-ня або експлуатацП;

- мовлив!сть оц1нки оглядовост! за р1зними критер1ями I параметрам! в1 тчизняних та зарубиних в1эуальних норматив1в;

- моялив!сть зд1йснввання оц!нки ОГЛЯДОВОСТ1 будь-яких вид1в транспортних засоб1в;

- забезпечення задано! точносП оц!нки м1ри оглядовост1;

- автокатизац!в процесу оц1нки оглядовост! за допомогоп ЕОЙ.

У процес 1 проектування трянспортних эасоб1в виникае ц1лий ряд 1нвих 1ниенерних задач, як1 иояуть бути усп1шно вир1иен1 на основ1 граф!чних моделей о"глядовост1, виксристовуичи розглянут! методи !х иоделЕвання, перетворення 1 метризац1!. До таких задач вЦносяться

- Еизначення геометр!! каркасу поста управл1ння мавини;

- компоновка поста управл1ння;

- визначення оптимальних контур1в осклення поста управл1ння;

- орган!зац1я робочого м1сия оператора:

- побудування рац!ональних зон очистки прозорових поверхонь, як1 ут-ворено склоочиаувачами, омивателями, дефростерами та 1ние:

- формоутворення 1 компоновка конструктивних елемент!в маяини.впли-ваючих на У! оглядов1сть; «г

- конструввання ун1ф1кованих каб1н по критер!ям оглядовост1;

- орган1зац1я зовн1шнього осв1тлення вларними засобами нашини:

- урахування особливостей б!нокулярного сприйняття;

- урахування фактору часу динам!чного середовища; -

- досл1дження оглядових якостей маиини, в1дносно р!зних в1тчизняних 1 заруб1нних норм; , V

- орган1зац1я зовн1шнього середовища; |

- створення норматива, регламентуючих оглядов1сть р!зних вид1в транспорту:

- урахування психоф1з1олог1чних фактор1в, впливавчих на оператора у процес1 викон?.ння технолог!чних оперзц1й;

- розробка проекту орган!зац1! роб1т з урахуванням оглядових вимог;

- корегування зон розм1щення техн1чних засоб!в срган!зац11 руху; !

- анал1з 1 прогнозування оглядовост1 мавини на будь-як1й стад1! !! проектування або експлуатацН. .

Структура проектних роб1т по забезпеченнв в1зуального комфорту оператора перспективних моделей транспортних засоб1в 1лвструеться схемою.

В че'таерт1й глав! розглянуто питания автоматиза-ц1! роб1т по о|5ган1зац11' оглядовост1 засоб!в транспорту. 3 ц1ею кй-тою розроблено пакет прикладних програм, який дае коялив1сть-на основ! ортогонального креслення маиини вир1шувати клвчьов1 задач! проектування засоб1в транспорту по критер1ям огляду -плоске иоделюван-ня кругового огляду засоб!в транспорту, перетворення плоско! ыодел1 огляду у ортогональне креслення, виб1р рац1онального за ц1лями орга-н1зацП" огляду типу плоского в!добраяення предметного простору, побудування в!зуальних об'ем1в 1 зон компоновочного обЧма.розрахунок дзеркал заднього виду 1 контроль оглядових якостей машини. Вказаний пакет дозволяв рац!онально вир!шити 1няенерн! задач! пошуку компоно-"

г.. :.:х 1 коиструктивних параметра робочого м)сця'оператора, компо-ь'зекй поста управл1ння у взаемозв'язку з зовн1ин1ми конструктивними клиентами мааини.прогнозувати П оглядов! якост! для р1зноман1тних '£. !зуадьш;х сктуац!й, а таком найкрациы чином орган1зувати динам!ку 1 статику зовн1ынього середовица.

Ь'сI програки пакету написан1 на одному алгоритм1чному язику СОРТРР.Н 1 реал1зован1 на ЕОН серП' ЕС з об'емои оперативно!' пам'ят! 512 КБ,Пакет Функц1онуе п1д управл!нням операц!йно! системи на р1з-них моделях £0Й у автономному реким!, в процес! його роботи потре-Суеться п1дклечення стандартних Шдпрограмм для розв'язання прикла-дьих задач на язику ФОРТРАН з використанням засоб1в мавинно! граф!-ки катематичного забезпечення £0М.

До складу пакета входить в1с!м прикладних програи, включаичи кер1вну програиу комплексу. Кояна програма являе собою окремий, за-е-ервений програмний зас1б, функц!онально зв'язаний з !ншими модулями пакета,призначений для автоматизац!! за допомогою ЕОЫ одн1е! не-залевшо! задач1 орган!зац1! огляду транспортного засобу.Вид зв'язку, 1д8нтиф1кац1я зм1нних 1 орган!зац1я процесу вводу-виводу усередин1 коано! програми однотипн!.

Структурно копна з указаних прикладних програм складаеться з скремих лрограмних модулей.

. йодульний принцип орган1зац1! комплексу дае мо*лив!сть модиф1-кувати його при зм1н1 составу 1нкенерних задач або модерн1зувати !снувч! р!шення, «о сприяе запоб1ганнв морального його стар!ння.

Програмний комплекс е ун1версальним 1 його вицористання моя-ливо в ус1х галузях народного господарства при створенн! мааин 1 кехан1зм&в, обладнаних постом управл!ння з обмекеним полем зору оператора.

У п 1 я т I й глав1 показано практику впровадкення те-оретичних розробок, висловлених у робот1. .За пер1од розробки проб-,чеыи,в1д двадцяти чотирьох р1зних орган!зац1й чотирнадцяти галузей промисловост! над1йшли запити по надданню техн1чно! допомоги у роз-робц1 нормативних, методичних 1 конструкторських матер!ал!в, як1 торкаються орган1зац1! I оЩнки оглядовост1 перспективних моделей маиин 1 машинних агрегат!в. У 18 орган1зац!ях (9 галузей народного господарства) повн1стю або частково впровадяено висловлен! у ц!й робот! теоретичн! розробки у процес! створення 17 нових моделей са-кохЦних машин, для яких розроблено, у загальн1й к!лькост! двадцять одна оптимальна конструктивна модиФ1кац!я по критер1ям оглядовост1. До таких галузей I пЦприемств вЦносяться: автомоб!лебудування -31Л, ЙЗЛК (м.Москва), 18МА! (к. 1яевськ): промислове тракторобуду-вання - НйТ1 (м.Москва), ЧФ.НЙТ1, ЧТЗ (м. Неляйинськ); ЧЗПТ (м.Че-боксари); с1льскогосподарське тракторобудування - БФ ВНД1ТЕ, МТЗ

См. М1нськ), НЙТ1 (м.Москва), ХТЗ (м. Харк1в), В ЮГОМ (и. Москва); буд1вельне,'дорояне 1 комцнальне машинобудування - ВНД1буддормаш (м. Москва); ав1ац!йна промислов1сть - УВЗ (м, Лшберц!); л1сна та деревообробна промислов!сть —ЦНДIМЕ (м. Москва), С16НД1ПЛ (м.Красноярск); судобудування - ЦКБ "Лен1нська кузня" (м. Ки1'в); Госбуд СРСР - ВНДП1 прац! в буд1вництв1 (м. Москва). Кал1н1нський екскава-торний завод (и. Кал!н!н); ваяке мавинобудування - Уралмаи (м.Свер-дловськ).

Для маиинобуд1вельних галузей народного господарства у сп!вд-руяност! з \'х головники науково-досл1дними 1нститутами розроблено 10 галузевих нормативних 1 кер1вних матер1ал1в, регламентуючих ме-тоди орган1зац11' оглядовост1 1 порядок 1'х застосування при проек-туванн1 перспективних малин 1 машинних агрегаПв по критер1ям ог-лядовост1, ч

Кр1м того, для Пост1йно! Ком1с11' РЕВ по сп1вроб1тництву у облает! стандартизац! Г розроблено пропозицП' I подготовлено в1тчиз-няну редакц1п методики за нормативами оглядовост1 проектуемих са-аох1дних буд1вельних машин. Стандарт затвердяено ком1с1ев у 1986 року.

Науково-досл1дн!, нормативн1 1 конструкторськ1 розробки вико-нувались на основ! довгострокових договор1в Ц госптем1 (8), сп!в-друяност1 (9), лередач1 сво1'х науково-техн1чких досягнень (2),

Матер1али по проблем1 ортан!зац11' оглядовост1 розроблен! автором дисертацП, удостоен1 двох медалей ВДНГ СРСР "За досягнут 1 ус-п1хй у розвитку народного господарства СРСР" (1975 1 1976 р. р.), одеряано авторське св1доцтво N 918620 на промисловий эразок с1льс-когосподарського трактора. с »

Загальний економ1чний ефект в!д впровадяення результат!в дос-л1даення у народному господарств! складае 2,1 млн.крбДу Щнах до 1990 р.).

У заклпч_енн1 до дисертац11 приведено ■ зисновки по робот 1 та основн1 напрямки подальшого розвитку одеряа-чих результат^.

ВИСН03КИ ' -

Основним !тогом роботи е комплекс вир!вення ваяливо!' науково--техн!чно! проблем«, яка мае велике народно-господарське значения -зозробка та впровадяення у виробництво прикладной теорН оглядово-:т1, зд1бно1 урахувати в1зуальн1 вимоги на будь-як1й стадН' ство-)ення транспортних засоб!в. ^

При розв'язанн1 П отрикан! так! ревультати; I. Уперие дослЦжено геометричну структуру в!зуального.простору,ви-"

явлено йэго в1зуальн1 1нгред1енти, визначен! \'х функц1ональн1 значения.взаемозв'язок 1 умови забезпечення огляди об'екПв спо-стер1гання у систем1 "оператор - машина - ФункцЮнальна зона";

2. Побудовано прикладку теор1в оглядовост1 засоб1в транспорту, яка дозволяе зд1йснити моделввання, оц1нку 1 прогнозування стану ог-лядовост! маиини на еудь-як1й стадП' проектування;

3. Розроблено геометричн! принципи формоцтворення в1зуального простору, а таком методи визначення компоновочних, конструктивних 1 установочних характеристик маиини;

4. Розроблено ун!версальний проекц1йний геометричний апарат плоского з накладеними 1нвар1антами в1доСра«ення предметного простору;

3, Створена нову про!звольну бЩектральну цил1ндричку проекц1ш, яка мае виг1дн1 наочн1 властивост1 при в1добра!енн1 в1зуально* ситуа-ц! т;

6. Виконано анал1тичн1 розрахунки проекц1й за умовами плоского в1д-обракення ус!х вид!в 1 ор!ентац!й розгортаемих геометричних пове-рхонь-посередник1в.'Розраховано 1 побудовано двенадцать най61ль» раЩональних для ц1лей оптим1эац11 оглядовост1 3-тканевих транс-парант1в;

7. Розроблено принципи вибору рац1ональних вид1в проекц1й 1 визна-

{ чення 1'х параметра у залекност1 в1д характеру задано! мноаини

.об'ек^в спостр1гання;

8. Розроблено граф1чний 1 графо-анал1тичний методи моделивання плоских граф!чних картин огляду з необмешеними кутами эору на ос-ков! будь-якого метрично визначеного зображення;

9. Створено граф1чн! 1 графо-анал1тичн1 методи перетворення граф1-чних ^эделей оглядовост1 у ортогональне креслення;

10.Розроблено спец1альну номограму 1 граф1чн1 клвч! до розв'азання задач метризацП' плоских граф1чних картин огляду;

Н.Запропоновано принципи формоутворення 1 одермання. геометричних параметра дзеркал заднього виду;

12.Розроблено граф!чн1 1 графо-анал1тичн1 методи 1 алгоритми визначення дзеркальних точок для р1зних вид1в видбивавчих поверхонь. Доведено, «о геометричним м1сцем дзеркальних точок для концент-ричних сцеричних поверхонь е крива 3-го порядку-коса строфоГда;

13.Розроблено новий метод оЩнки оглядовост!, який дозволяе на основ! граф1чних моделей оглядовост1 1 геометричних метод!в, зап-ропонованих у робот 1, отримати к1льк1сну та як!сну оц!нку огля-дових властивостей маиини на будь-як!й стад!!' П утворёння або експлуатацН;

14.Розроблено программе забезпечення для р!шення комплексу 1няенер-них задач по визначеннв компоновочних 1 конструктивних парамет-р!в маиини 1 эовн!инього середовида;

,5,Створено систему граф1чних ро61т по технолог!! комплексного про

ектування машин за критер!ями оглядовост1. 6.Теоретичн1 роэробки, висловлен! у робот!, частков? або поен1стю впровадяено на 15 п1дприемствах 9 галузей мапинобудування, розроблено 18 галузевих методик 1 кер!вних матер1ал1в, регламенту-■ ючих методи орган1зац!! оглядовост1 1 посл!довн1сть !х застосу-вання. Для Пост1йно! Ком1с!1 РЕВ по сп1вроб1тництву у облает! стандартизац1! розроблено пропозицП' 1 Шдготовлено в1тчизняну редакц!в методики за нормативами оглядовост! проектуемих само-х1дних буд!вельних машин. Йатер1али роботи в1дзначен1 двома медалями ВДНГ СРСР "За досягнут1 усп1хи у розвитку народного го-сподарства СРСР". Отримано 2 авторських евЦоцтва на винах1д 1 промисловий зразок с!льскогосподарського трактора/ Загальний еконок1чний ефект в!д впровадкення результат^ досл!д»<знь у народному господарств1 складае 2,1 млн.крбЛу ц1нах до 1990 р.). Сл!д в1дзначити, яо формоутворення структури в1зуального про-тору з р1зними заданими наперед геометричними характеристиками, такоа ноделввання плоских картин кругового огляду з накладеними ■шар1антами в!добраяення моке бути вир1иено з застасуванням про-гн1в конгруенц1й, комплекса та 1н»их понять лШйчато! геомет-IY. I

Продовяення дОсл1дяень Ароблеми оглядовост1 з позиц1й теорП ю»ин, на наш погляд, мояе привести до подальиого розвитку л1н1й-lToi. геометр 11' 1 одеряаннп доповнюячих теоретичних та практичних )зультат!в. 3

- ■. Основн! половення дисертацИ опубл!ковак1 устаких роботах:

Кавун 0.И. К вопросу обзорности средств транспорта. -В сб.¡Прикладная геометрия и иняенерная графика. Киев: Буд1вельник, 1973, вып. 16,. - с. 127^ 130.

Кавун В.И.. Доскач Ю.В. Равновеликие отобраяения сферических картин. - В сб.: Прикладная геометрия и иняенерная графика. Киев: Буд1вельник,-1973. вып. 16. - с. 160 - 162. Кавун ß.M. Расчет плоской криволинейной 3-ткани. - В сб.:Дрикла-дная геометрия и иняенерная графика. Киев; Буд1вельник, 1973,внп. 17. - с. 108 - 112.- ■ ' -

Кавун D.M. Автоматизация построения изображений в проекции йито-ва-Гаммера. - В сб.: Вопросы алгебрн, теории чисел/дифференциальных уравнений. Самарканд:Самаркандский госуниверситет, 1973. -с. 158 - 165. ~

Кавун Ю.М. Графическое моделирование обзорности транспортных средств.- В сб.: Прикладная геометрия и иняенерная графика.Киев:

Буд1вельник, 1974, вып. 18. - с. 141 - 144.

6. Кавун В.М., Доскач В.В. Способ контроля степени обзорности транспортных средств. Авт. свид. иа изобретение N 441466 Бюллетень

' "Открытия, промышленные образцы, товарные знаки", N 32, 1974,

7. Кавун U.К. Способы моделирования и реконструкции круговых картин обзора транспортных средств. АвтореФ. дис. канд. тех. наук. -

1974. - 16 с.

8. Кавун Ю.М. Номографические расчеты при моделировании обзорности транспортных средств на основе тканевых транспарантов - В сб.: Прикладная геометрия и ин<енерная графика. Киев: Буд1вельник.

1975, вып. 19. - с. 52 - 56.

9. Кавун D.U. Реконструкция модели обзорности транспортных средств.

- В сб..-Прикладная геометрия и инкенерная графика. Киев: Буд1ве-льник,'1975, вып. 20. - с. 126 - 129.

10.Кавун U.U. 0 проектировании обзорности транспортных средств.

- В сб. ¡Прикладная геометрия и инженерная графика. Киев: Будильник, 1982, вып. 33. - с. 83 - 84,

11.Кавун Ю.М. Теоретические основы обзорности перспективных моделей мавин. - В сб.-.Состояние и перспективы худонественного конструирования тракторов и сельхозмашин. Улучиение условий труда меха. низаторов. М.': НйТИ, 1982, - с. 108.

121Кавун Ю.И., Медведкин С.Й., Тернов С.й. Практика комплексного проектирования обзорности в такторост^оении. - В сб.¡Состояние и перспективы худонественного конструирования тракторов и сельхозмашин. Улучшение условий труда механизаторов. П.: НйТИ, 1982, -с. 114.

13,Чцчали£ Л.К., Дубовенко В.Т., Кавун Ю.М. 0 разработке методических рекомендаций по эргономической оценке обзорности сельскохозяйственных тракторов на стадии проектирования.-0 сб.¡Эргономика в практике социалистического общества. Тезисы докладов У Мевдунв' родной конференции по эргономике ученых и специалистов стран-членов СЭВ. ЧССР. Прага: П.: ГКНТ СССР, 1984, - с. 56.

14.Кавун D.M. Методы и алгоритмы оптимизации обзорности,-В сб.:Сос-• тояние и перспективы развития эргономики в лесозаготовительной

промышленности и лесном хозяйстве. Тезисы докладов Всесоюзной конференции. Красноярск: СибНИИЯП, 1984, -с. 25 - 27.

15.Кавун U.U. Универсальный метод оценки обзорных свойств транспор-• тных средств.-В -сб.¡Состояние и перспективы развития эргономики

в лесозаготовительной промышленности и лесном хозяйстве. Тезисы докладов Всесоюзной конференции. Красноярск: СибНИИЛП, 1984, с. 25 - 27.

16.Кавун Ю.М., Тернов С.й. Расчет бицентральной проекции. - В сб. : Прикладная геометрия и инженерная графика. Киев: Буд1вельник,

-291984, вып. -37. - с. 24 - 26. 7.ЙЛИНИЧ И.К., Кавун Ю.М., Сухов Е.В. Изисквания за обзорное/ работното място на водач на самоходни верикни машини и тяхното реализиране. - Ергономия. София : Национален сьвег по ергонокия, 1S34, - с. 30 - 33. в.Илинич И.М., Кавун В.М,, Логинов В.В., Никонов В.В. Проектирование обзорности с рабочего места оператора промышленных тракторов.

- Труды ВНИИТЭ, серия Эргономика.вып.28, 1985, - с. 42 - 56. Э.Лавриненко A.B., Мохнач И.Т., Полоневич С.Ф., Солнце В.П., Кавун

ffi.M. Трактор гусеничный сельскохозяйственный. Свидетельство на промышленный образец N 18620 Бюллетень "Открытия, промыиленные образцы, товарные знаки", N 2. 1385."

0.Кавун Ю.М.. Тернов С.Й. Геометрический аппарат плоского моделирования обзорности с задаными условиями отобраяения. ß сб. : Прикладная геометрия и инженерная графика. Киев: Буд1зельник, 1385, вып. 39. - с. 23 - 25.

1.Кавун ККМ., Тернов С.Й, Лимэнская Л.К. Плоское моделирование круговой обзорности транспортных средств координатным способом.

- ГосФйП СССР. N 50850000818, 1985. - 82 с.

2.Кавун ¡D.M., Тернов С.Й, Рыбалко Л.й. Плоское моделирование круговой обзорности транспортных средств Угловым способом.

- ГосФйП СССР. N 50850000546, 1985. - 94 с.

5.Кавун Ю.М., Тернов С.А Построение визуального и компоновочного

объемов самоходных навин.-ГосФйП СССР, N 50850000398,1985.-71 с. I.Кавун Ю.М.. Тернов С.Й, Лиманская Л.М. Выбор проекции топологического отобраяения пространственного оригинала.- ГосФйП СССР, N 50850000548, 1985. - 74 с. ¡.Кавун О./Тернов С.Й, Ладник И.В. Преобразование плоской модели обзорности в ортогональный черте*. ,- ГосФйП СССР. N 50850000547. 1985. - 84 с. ¡.Кавун d.M., Тернов_С.Й, Медведкин С.Й. Оценка обзорности транспортных средств вариационным методом.-ГосФйП СССР.Н 50850000999, 1985. - 74 с.

.Кавун ¡O.K., "Ладник И.В. Расчет зеркал заднего вида. -ГосФйП СССР, N 50850000162,.1986. - 62 с. _ " —

.Кавун Й.Н., йедведкин С.Й. Вариационный метод оценки обзорности транспортных средств. - В сб.: Горные, строительные- и дорояныё машины. Киев: Техника, 1986, вып. 33. - с. 81 - 83. .Кавун О. и др. Принципы организации обзорности средств транспорта. - 0 сб.: Эргономика в строительстве. К.: &НИПИ труда в строительстве, 1936. - 182 с.

.Кавун D.M..Медведкин С.Я. Унифицированная кабина автогрейдера.

- В сб.: Горные, строительные и дорожные машины. Киев: Техника,

iiü?, бкп. 40. - с. 86 - 88.

21.Кавун B.K,, Тернов С.А, Головин B.C., Бабаева С.А. Построение кругоьой обзорности из кабины экскаватора с помощьв ЭВМ. Рукопись депонирована в сборнике КИИТЗИтяиаи, г.Екатеринбург, вып. 38. - 1990 г. - с. 30 - 46.

32.Кавун С.И., Тернов С.А, Моисеев Й.И. Автоматизированная система анализа условий обзорности при производстве судебных автотехнических экспертиз //Криминалистика и судебная экспертиза. - К,; Киевский НИИСЗ, 1991, вып. 42. - с. 30 - 95.

33.Кавун U.II., Медведкин С,А. Способ моделирования обзорности транспортного средства - Авт. свид. на изобретение К 1712812. Бвлле-тень "Открытия, промышленные образцы, товарные знаки", Ii 6, 1992 - 4 с.

34.Кавун D.M. Геометрия визуального пространства. - Монографии деп, ГНТ6 Украины, 1394. - 102 с.