автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Технологii та засоби механiзацi застосування органiчних добрив в умовах iнтенсивного землеробства Украiни

г» ^

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАКНСЬКО!' АКАДЕМ1К АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

Л1ННИК МИКОЛА К1НДРАТОВЙЧ .

УДК 631.86:631.17

ТЕХНОЛОГИ ТА ЗАСОБИ МЕХАН13АЦН ЗАСТОСУВАННЯ ОРГАН1ЧНИХ ДОБРИВ В УМОВАХ ИНТЕНСИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У КРАЙНИ

Спещальшсть: 05.20.01 - мехашзащя сильсько-

господарського виробництва

06.01.01 - загальне землеробство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени доктора смьськогосподарських наук

КнГв 1994

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в 1нститутД MoxaHt3aaii та електрифхкацй' сиьського господарства Укра^всько! академп аграрних наук.

Офшхйнх опонэнти: доктор схльоькогосподарсышх наук, професор . ГЛУХОВСЬКИЙ Владислав Станхславович; доктор технхчних наук КРАСНЙЕНКО Олександр Леонхдович;

доктор схльсъкогосподарських наук, професор МАЗУР ГенрЬс Адольфович.

Проввдна установа- HBO "KTlCM" по створеннв та виробшщтву машин для аастосування орган4чних добрив (м. ¿апорхжкя).

. 10.,

Захист дисертадх! ввдбудеться " <¡110'уОЮ- 1994 р.

годрн! на заоаданн! споц1ал!зовано1 вчено{ ради

Д 01.20.01 при 1нот!<тут1 землеробства УЛАН за адресов: 255205, йпьська обл.,Киево-Св::то1Пинський район, смт. Чайани, Здотитут аемлеробства УААК.

С

Автореферат розхсланий ". Ь -_(Р..\ 7м Я

994 року.

Бчоний секретар спед!ал1аовано^ г/уу) ради, кандидат с.-г. наук

.О.КРАВЧЕНКО

о

ЗАГМЬМ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБО'Ш

Актуальность поботи. Концепцхя 1нтенсиф1кацх£ схльськогоспо-дарсысого виробництва Укра!ни ставить ряд завдакь, як1 передба-паоть гД1йсисння комплексних заходхв, цо забезпечують розширенз этдтворення родючосн трунив, захисгу ix Biß водно! та siTpoool epoaii, охорону навколшнього середовища, пхдвищення продуктивное^ i oTaöijibHOCTi землеробства. Серед перточзргових эавдаиь особливого значения зараз набувагать за£оди,як1 опр.таован1 на гйд-вкщення ефеятивностг гакористаннл оргашчшх добриз, адяе збхль-пэння вартостх енергоносПв призвело до резкого пхдаищэння цш на мхнерзльнх добрива; npita того, мпюр&лып компоненти для ix виробництва обмеженх в Укра^п, тому колеятивн! та форморськг гос-подарства эмушен1 будуть в найблиячх роки дефхцят пояизних еле-мент1в при вирощуваннг с.-г. культур попояшзвати за рахунок ефективного пикормотання ncix видхз орган1чних залшкгв о.-г. виробництва i про.миоловост! для удобрения грунт1в.

Гссподарстэа УкраХни в оотакнх роки (1985-1990) щорхчно ви-корястосували 250...280 млн.т органиних добрив, тобто близько 9 т на I га pÜHii. Для досягнання ж бездефицитного балпнсу гумусу в грунтах Упра1ш цортчно необзпдно вносяти 310...350 млн.т.

Основиими дяер-элами оргашчних добрив е гн1й с.-г. тварин та птапшний послхд, цоргчний виххд яких з1Дпос1дио склядае близько 250 i 5 млн.т.; для виробництва добрив використовувалссь такоп tqopimio mitae 20 млн.т торфу, частила осадгв шських стхч-них вод, органхпнх залипши консервной та деревообробно! промисло-BocTi. Почалось освоения такого виду добрив, як сапропель, роз-В1данг запаси якого складаить 170 млн.т.; 1з загально! кЬгькостх гною,"який використовуеться в Укра1н1, бхльпи 30 % його нагро-маджуеться в напхврхдкому стан1.

Така рхзкоман1тн1Сть зид1в, а отав i фхзико-механхчних влас-тивостей орган гч к их коетонентхв, якх використовуиться як добрива, призводить до необххдност1 розробки х використання низки комплек-ciB машин i обладнання, здатиих зд1йонювати якхсне ix приготу-вання та внесения.

Науково-досл1дн1 роботи, спрямован1 на пхдвищення ефе::тив-ностх вихористання добрив, якх складаять основу дисертацЛ, вико-наш протягои 1970-1*92 рокis в 1нститут1 механгзгдг! та еяектри-ф1кацх1 схльського господарства Укра1нсько1 академП згуарн-« наук у спхвдружност! з 1нститутами землеробства, arpoxif.iii i

грунтознавства, конструктореько-технолог1чним хнституток с.-г, ыипинобудування (м.Запор1кяя), спещальним конструкторськиы бюра по машинах для эастосування органхчних добрив (ы.Бобруйськ), BÍM, Укр.ЦВТ, Росхйським науково-дослхдним i проектно-технологiчнш шститутом органÍ4Hих добрив i торфу (м.Володимир) та 1ншими науково-досладними та проектно-конструкторськими орган:зац1ями за завданнями ДКНТ СРСР i планами Ьйшлльгоспу та Держагропрмф СРСР i .УРСР, ВАСГНИ та ПВ ВАСГН1Л.

Мдта дослгдлень - гпдвищення ефективностх використання орга-н1чних добрив в умовах гнтенсивного.землеробства УкраХни за раху-нок обгрунгування, розробки i впровадження у виробництво екологчч-но безпечних ресурсозберггавчих технологгй i комплексхв машин.

Об'екти досЛ1Джрнь. Об'ектами дослхдкень були як весь техно-лог1чний процес збирання, переробки та внесения орган¿чних добрив, так i окремх його елемзнти, до яких насамперед варто вхднес-ти onepayil приготування ор^ангчних добрив на основ i використання безпхдстилкового гною, пташиного посл1ду та ocafiia м1ських ctí4hhx вод.

Вивчались таком ф1э:<ко-механ1чн1 властивостх виххдних компо-hphtib i готових добрив, параметри робочих органов мшил та об-ладнання для подргбнешгя рослиннкх домшок, гомоген1зацгг i cena-pai;ií безгпдотилкового гною та компостування його з торфом, сояо-мов, а також ишзральними добриваыи.

Методика дослтржень. При виконаннх дослхджекь вккористаи1 стандарта! та спец1алыш розробленх методики. Ф1зико-иехсн1ч1П i реоло^чш властивост: твврдих, .нахпвр1дких i р1дких органхчних добрив доел цжу вали в лабораторних та лабораторно-польових умовах з використанням ввдомих i специально роэроблених приладив.

При вивченнх процесхв сепарацг!, гомогенхзацг!, подрхбнення та змхшування компонентов при компостуваннi гною з торфом i míko-ральними компонентами застосовували математичш та ф1зичн1 метод'; Хх модслювання.

Hobí робочг Сргани i функщоналып схеми машин для поверхне-вого внесения твердих, чапхврхдких i рхдких органхчних добрив досл1дкували на фхзичних моделях, лабораторно-польових установках та натурних эразках у виробничих умовах, а також при вхдом- , чих i приймальних випробуваннях.

В експершеитальних дослхдкеннях застосовували планування експерименту та статистичну обробку результат1в доелгджень з вк-, користанняы сучасно! обчислювально* технхки.

При ликснаинх дсал:д~ень об'си виборок та поэтор.псть дсслх-!з булн таким!, гг.'Л дозволяли одержати локазники гочностх в ие-ах зхд £ до 5 Експериментальш лабораторн1 дослхдження вшсо-/вали на аиробничхй баэ1 1МЕСГ та Укр.ЦВТ; лабораторно-польовI виробничх ДОСЛ1ДИ - на полях I фермах Ки1в'ько)Г, Терноп1льсько1, акарпатсько! та Волинсько! областей УкраХни, Мосновсько! I Воло-жирсьхо! областей Рост!, а такоя Молдови.

Загальну ецшку сучасних з перспективних технолог хчних проце-10 приготувагат та внесения орган мних добрив викопано на основ I икористаиик методов моделювання технолог*чних гтрсцссхв гз засто-/ванням стандартних 1 спецхально роэроблених алгоритмов та проран для визиачэння приведет« вчтрат, затрат працг х. енерг15!, а лкоа якоетт приготовлеких добрив.

Жукову новизну дослхдкень ск-гадають:

- систематизация технолог1чних схем видаденкя, перероб-.ш та шеенья орган{чних добрив, обгруитування методики, критерЛв дхнки 1 комплексна техшко-егсономгчна та паливно-енергетивна 1х дшка;

- штегровачий пвдпд у здхПсненн: шхаН1зованих технологий готосуватга рших нид1В органхчних добрив, який поеднуе чхтко 1якачен1 комб1гац1Х бхолоНчких, ыехан1чних, агротехшчних, ф1зич-IX I 1н. кетодгв у о1дпов1дност1 з конкретней уыоваш виконання терацхй;

- :йхан1ко»тэх15олог1чн1 осноьи проектування процесхв роздхль-зго видашзня екскремент1В "чзарин, приготування орган гчшх добрив заданими ф!згао-шхапштат пластивостяйи та збалансованих за эяивпкш рочозинами;

- метод -кзпачзння критерия оцгнкл япостг сепарадх!, який ви-эристаиий для вябору зобочого органу сепаратора редкого гною та зновнх законом1риосТ1 прсцесу розд1лешш рщкого гною на фракцх! прсцзе1руичэму барабат з перфорованою поверхнею;

- иатенатнзди а ел енностх для обгрунтування ф/шаионально! семи перспективного водхлювача крупних вкличень безпхдетилкового той; подрхбиавача рослинних дошкой та мгаалки для гомогенхзацх! гдкого гнои;

- перспективи1 налрякки обробки та «знезараження редкого гною продукт1В Кого Пйреробки електро<$1зичжми методами;

технолог1чн1 та технхчш рхшення процесу поверхневого вне-гння напхврхдких оргашчних добрив I використання осадхв кпеьких гхчких вод для удобрения грунту;

- технологхчнх параметр - машин для внутр1грунтсвого внесения редких органхчних добрив.

Новизна технологгчних та технтчних риаень приготувания та внесения органхчних добрив гндтверджзна 53 авторськими свхдоцтвами на винаходи.

Практична ргннтсгь роботи та реал1эанхя результатов дослхд-день. За результатами дослхдаень, виконаних 1М0СГ разом з НД1 Рост!, Беларусх, Молдови, розроблвн1 вихгдш вимоги на створення ряду нових машин та обладнакня для приготувания х внесения в грунт органхчних добрив: подрхбнюрача роолинних включень ргдкого гною, машини для поверхневого внесения напхвргдких добрив, сепаратора безпгдстилкового гною, обладнання отац1онарного пункту для приготувания добрив з заданими фхзико-механхчними властивостями та зба-лансованих за поеивними речовинами, пристрою до машин ЖТ-6, МЕТ-10 для внутрхгрунтового внесения рхдких органхчних добрив на луках I пасовиськах, при М1жряднгй обробцх просапних культур, роторного га кузовного розкидачгв твердих органхчних добрив. Ряд машин I обладнання, на як1 1М0СГ розроблен1 виххднх вимоги, випус-каеться в Укра1нх серхйно або невеликими париями.

3 метою ефективного використання наявних у господарствах тех-шчних засоб1в для приготувания х внесения органхчних добрив, за-безпечення своечасного виконання всього комплекс;' робхт розробле-нэ методика I ттпчна документами технологхчного процесу приготувания та внесения органхчних добрив для основних грунтово-клх-ыатичних зон Укра*ни /3.19/. Документация технологгчного процесу включае зоотехшчш, санхтарно-г1г1ен1чш та агротехнхчн1 вимоги до нагромадження, приготувания I внесения органхчних добрив.

За результатами виконаних дослдаень шдготовлена х видана масовим тиракем довхдкова л1тература з питань приготувания х внесения оран1чних добрив./37, 38, 54, 55/.

Впродоаж 1970-1990 рр. розроблеН1 разом з спхввиконавцями х опубл1кован1 результати закхнченгас НДР у виглядх рекомецдацхй /12, 13, 36, 55/, усереднених норматив!в затрат на доставку, эбер1ган-ня, пхдготовку х внесения в грунт добрив *а мелгорантгв /67/, технолог!й виробництва' х внесения твердих г рхдких добрив /65,68/. 3 участю пошукувача вперше роэробленх I видан: масовим тиражей "Общесоюзные нормы технологического проектирования систем уборки, обработки, хранения и утилизации навоза и помета" /55/. Результати доелхдяень виконаних 1МЕСГ, дали эмогу роэробити I впровадити у виробництво (Бортницька станцхя очистхи стхчних вод м.Киева)

технологий пригогування органгчних добрив на основ: використання ссадхл мхських стхчних вод /4, 5, 7, 14/.

Апробацтя результаггв дослвджень. По М1р1 виконання НДР ре-зультати дослхджень доповвдались та обговорювались на вченхй радг 1ГЛЕСГ (1970-1992 рр.), секцт! видалекня, переробки та використання гною ради по технолог!! виробництва продуктгв тваринництва на про-мисловгй основ1 при Арезид1Г ЕАСГНИ (1978, 1981, 1983, 1985),в:д-дхленнх механ!зац1! та електрифхкацх! ВАСГН1Л (1985), на дванадця-ти всесоюэних та шести республхкансъких науково-технхчних конференциях шдвищення агротехнгчних показтшв с.-г. технгки, рхвнг. та П якост1, вдосконалення машинних технолог^, застосування ор-ганхчних добрив та регулювання балансу гумусу в грунтах, очицення сток1в на твапинницьких фермах I комплексах та 1н,, ироведених в 1970-1990 рр. в мм. Москвг, Киев!, Мэл1тололх, Володимирг, Мшсыу Ташке!.тх, ?^рноград1, Таллхннт, Оренбурзх, Черкасах, Сумах.

Результата дослгдаень одержали також позитивну оцшку на ра-дянсько-чехословацькому'симпозхумх "Капрологхчш аспекти промисло-вого тваринництва" (1985), м1кнарод:-ш1 конференц11£ "Еколог1чн1 аспекти промислового тваринництва" (1990), II ш»народному конгре-сх по охоконверсх! орган1чних вхдходхв та охорони навколишнього середовища (1992).

Структура г об'ем роботи. Дисертац1йна робота викладена на 295 ст.машинописного тексту: включае 7 глав, висновки, пропози-цвиробництву, список лгтератури, додаток. Результата досл1д-жень представлен! в 23 таблицах, 61 рисунку.

Лубягкапг*. ¡Датер1али виконаних дослхджень опубликован: в 100 працях, в тому числх 7 книгах, 3 брошурах х 5 науково-методич-них рекомендацхях. Одержано 53 авторських свадоцтва на винаходи. Загальний обсяг опубл1кованих.робгт понад 127 д.а.

На захнст винесено так1, обгрунтованх в процес1 проведения досл1Дзкень, пауков: I практичн1 реэультати:

- комплексна техн1юо-економ1чна х паливно-енергетична оцхнка технолог1чних схем прибирання та утилхзацз:! гною;

- показники технологхчних властивостей" гнойово! маси як мате-р1алу для утилхзацх!;

- агро-зоотехнгчно обгрунтування технологхчного процесу, функцхональних схем, режимгв роботи та параметр1в виконавчих орга-Н1в машин для гомогешзацх! рхдкого гною, подр1бнення рослиших домшок, роздхлення на фракцх!, компостування його з торфом та 1ншими наповнювачами;

- технологхчнг аспекти викоркотання осадгв мхських стхчних вод для удобрювання грунту;

"" - технолог хчш I техшчнх виршення за в дань використання нагнвргдкого гною та внутрггрунтового внесения рхдкого гнои;

- застосування еле:-троф1зичних метод ¿в для обрсбки рхдкого гнои та його складових.

ЗМ1СТ РОБОТЙ Сучасний стан проблема застосування органхчних добрив I завдання дослдаень

Анал1зу проблеми видалення гною, приго!увакня на його основ! орган1чыих добрив 1 внесения 1х у грунт присйяченх ряд публхкац1й пошукувача /16, 18, 25, 42, 44, 58, 60, 76, 81, 86/. В них викла-ден1 стан технологзчних I технхчних аспекмв видалення гною ¿б тваринницьких примщень, приготування та внесения органхчних добрив за ос та низ 20 рок1В, розглянуто тенденцдИ 1х розвитку, накачен! перспективи комплексно! механгзацг! агрох1М1Чного обслугову-вання колектизних I фермзрських хчэсподарств, сформульовакг осковнг напрямки дослхдкень. Значну увагу придхлено застосувакко для удобрения грунту осад1в мхських ст1чних вод /4, 6, 7, II, 14/.

Биконаний анал1з показус, що сучасний стан меканхзацх* застосування орган гч>1их добрив можна харантеризувати вьликоо касиче-тста господарств та об'еднань агрохлмзчно! слукби зисокопродук-тивнов технхкою для кавантаяекня, ловерхневого внесения твердих та р1дких органхчних добрив, яка була розроблена за оеташа 20 ро-К1в об'еднаниыи зусиллями ряду науково-дослхдних та конструкторсь-ко-технолог1чних уставов. Ыашини мають високу над1йн1сть, простI в обслуговувашп, останнг зразки машин мають зменшений в 1,8 рази питомий тиск хо^ових систем на грунт /72, 81, 83, 97/. За цей же час створенз комплекси машин длр внутр1грунтового внесения рхдких орган1чних добрив, ведаться науково-дослхдн1 робота по обгрунту-ванню параметр1в машин для використання напзпрздкого гною та пта-шиного послзду. Тод1 як механхзацхя процесхв приготування тверда« та р1дких оргашчних добрив до останнього перходу практично звс далась до застосування окремих пристроХв до сорхйно! с.-х . техники.

В основу розроблених технолог!й та технхчних засобхв для за- • стосування оргашчних добрив покладено результати фундаментальних дослхджень зиконаних С.1.Назаровим, М.М.Марченком, М.Г.Ковальовик, В.М.Соколовим, Е.О.Козловським, В.М.А^анасьевим, В.П."оваленком, 0.А.Егоровны, 1.0.Воро1аиьким, О.А..Ковальовим, В.П.^-./сенком,

В.О.Харламовим, B.I.Малофеевим, ÎЛ.Лун'яненко, ПЛ.Грздневим,

B.А.Ярощуком, 1.1.Шкодк1ним, В.В.Висовнем, В.П.Богуславсьним,

C.М.Донцем, М.К.6ф1менко, В.П.Супруном, М.М.Баннхковим. Великий внесок в розробку машин для застосування органхчних добрив внесли конструктора Н.М.Гарцман, М.М.Федотов, О.Н.К-'рглов, В.А.Боров-ський, В.М.Келембет, В.М.Федотов та М.М.Жук.

При Еирпгенш завдань оптимхзацхХ механ1зованкх технолог1й та робочих органов катан для застосування органхчних добрив автор яикорястав основи методолог!! onTmrisaqiï, яга роэробили В.П.Горячи in, П.М.Василенко, Л.В.Погорхлий, В.С.Глуховськкй, М.М.Се-вериьов, М.Н. Нагорний;основи електрофхзичних методов для обробки редкого гкою, стокхв, птагаиного послхду та продуктiв ïx переро&м, шкладей! с роботах 1.1.1'артикенка i t.Ф.Бородина, Б.М.Матова, П.Г.Пршцепа, О.О.Адаменка.

Агробхолог1чно!о основою при обгрунтуванш впххдних вимэг на технологхчнх onepaqiï i комплекс« машин та обладнання для пркготу-вання i внесения оргашчних добрив стали дослдавння виконан1 в цкачу напрякку С.О.Сдобниковим, М.М.Городнхм, О.О.Еацулои, Г.Е.Мэрзяою, Е.Г.Дцгодюкои, В. Î. Хохлов им, Г.Корхатсм, М.А.Цуряа-ном, 1.П.Мамаднковкм, M.H.Hobîkobïtm, О.В.Лазурським та пиши вче-ниш. ■

Нэзваяшючи на вагомх досягнення в перiод 1970-1990 pp. в ство-peraii KOtmnsKCÏB маяки для застосування органйних добрив проблема завершения комплексно! иехан1зац1л 1х застосування з погляду ви-мог захпсзу нааколишкього се^едовища ахд забруднення, мобШзац1х neix органхчнлх зхдход1в для виробництва високоякхсних добрив, плачемipuoro пхдвищегая родичостх грунтхп Унра1ня вимагае прове; jHiffl додатнотзя науиово-дослхдних розробок усього комплексу. оле-paqii» застоеувмшя ор шхчних добрив.

Останнпл пасом науковцями i спецхслхстамя с.-г. §иробництва велика узага придхляотьсп одеряанню на фермах i комплексах гною з пхдвгпцзиигл emîctom сухо! речовини з подапьшою його переробкоп в б1сгазсв1П£ установках, приготуванню високоякхсних органхчких добрив э згдакими фхзико-механхчними властивостями i збалансовани-ми за шшвнш! речовинами, використаннп мулу М1ських ст1чних вод для приготувашя органхчних добрив (номпостування з торфом, соломой, тирсою та ira.), приготуванни однорцхно! маеи ia безпвдетил-ковог- гною для подалшо$ ïï BHy-rpi грунтового i поверхневого внесения, вклячаючи i дощування, застосування електрофхзичних мвтэ-

дтв для знезаражування г очищения редкого гною I твариннииьких стокхв з метою викориотання 1х для видалення ркскрементхв тварин 13 примщень.

Зважаючи на складн1сть забезаечення с.-г. виробництва в ни- • нттх умовах лаливно-енергетичними ресурсами, поруч з технхко-еконошчпою оц1Нкою хснуючих та перспективних технолог!й,засоб1в для прибирання гною, приготування та внесения органхчних добрив, мае виконуватись Хх енергетична оцхнка.

Анал1з фэкторхв, як1 призводять до зниження ефективност1 за-стосовуваних орган1чних добрив в умовах УкраХни, дав змогу визна-чити шляхи Гх усунення, виходячи 13 конкретних умов ^ункцхонуван-кя с.-г. гпдлриеметв.

Представлена до захисту робота м!стить результата науково-експериментальних дослхдженс, спрямованих на розробку I реалгза-Ц1Ю рхшень по переробц: гною, пташиного послод, осад1в мхських стхчних вод на високояк1с^ орган 1ЧН1 добрива, розробку нов их I удоско,.алення хснуючих технолог хй I технхчних засоб1в для поверх-невого х вцутрхгрунтового внесения органхчних добрив.

У втдпов1днос^ з поставленою проблемою в роботх передбача-лось виртаення таких завдань:

- виконати комплексну техн1ко-економ1чну I паливно-енергетич-ну оцхнку технологхй прибирання I утил1зацх1 гною;

- вивчити ф1зико-механ1ЧН1 властивостх гною як объекта утюп-зацхХ;

- обгрунтувати технолог ¿чт параметр'; процесу видалення без-гпдстилкового гною з-пхд щхлинно! П1ДЛ0ГИ з вхддхленням Р1ДК01 фракцхХ;

- розробити I влровадити в с.-г. виробництво хнтенсифхкованх, ресурсозбер1гаючг технолог ¿5: х комплекси машин для виробництва

на осночх викорисвання гною с.-г. тварин, пташиного послхду, оса-Д1Б м1ських стхчних вод. високоякхсних та екологхчно чистих ортичних добрив;

- обгрунтувати технолог х1, функцхоналыи схеш I параметри машин для пвдготовки I внесения налхврхдкого гною;

- вивчити мояливхсть застосування електрофхзичних методов для обробки редкого гною I продуктов його пвреробки;

- провести лабораторно-виробничу перевхрку розроблених технологий, эасобхв ыеханхзац11 для приготування г знесення органхчних добрив, впровадити 1х у дослхдних господарствйх I визначити економхчцу ефективн1сть.

Оптм.изацхя технолог!чнгас схем т комплексхв машин для видалення I утилхзац!! гнов

Шд. лцення ефективност1 використання машин I обладнання, по-лхптення якгсних показниктв при застосуваннг ргзних технолог¿чних вар1ант1в утил1зац11 гною вимагають системного пхдходу для аналх-зу операхцй I технологхчного процесу в Ц1лэму використання орга-шчних добрив. Методична особливхсть системного гпдходу полягае в тому, що зги оргентуе дослхдження на розкриття цШсност! об'екта г механ1зм1в, якх його забеэпечують, на еиявлення о1эно-мангёких типхв зв'язкхв складного явица г зведекня 1х в едину теоретичну модель. Основнх умови эастосування системного пхдходу так1:

- встановлення меж, в яких слхд вести дослхдження 1 ввдилен-ня осковниу фактор1в, що складають процес або впливають на нього;

- виявлення форм эв'язку досл1джувано" системи з навколишн1-ми системами;

- обгрунтування оц1нюючих показникгв технолог1чних схем I комплекс1в машин, розробка .магематично! моделх Хх оптиьпзацх!.

Для механхзацИ пераробки орган1чних вцшуив тваринництва розроблено багато технологхчних схем, як1 застосовуються в рхзних природно-економхчних .зонах. При цюму використовуеться р1эноман1т-не сер1йне обладнання, машини, а також пристосован! тех1пчн1 за-соби хнаого цхльового призначення для реалхзацх'- р1зних технологхчних схем збирання I утил1зацх1 тварикницьких в1дх0дхв, эасто-совуеться значний перелхк слещал13оваких капхтальних споруд. Велика кхлькхсть вархантхв утруднюе вибхр оптимальних технолог1чиих схем збирання I утилхзац11 тваринницьких вхдход1в при проектуван-Н1 пхдприемств г знаходженнх напрям1в по реконструкщ! 1снуючих ферм. Такий стан створюе трудном х для машинобуд1вник1В.

Основним теоретичним 1Нструмеитом для розв'язання поставлено-го завдання може бути 1М1тац1йна математична модель..За покаэник узагальнюючого оцхнюючого показиика досл1джуваних технологхчних схем бралися приведен! витрати.

Для формал1зац11 завдання вводились такх поэначення:

н!й зонх, крб. на I т; ОС- коефпиент, ¡до гарантуе як1сть ор-ганхчних добрив по /* - й технологх!; Ок - виххд гною вхд оди-ниц1 велико! рогато! худоби (ВРХ) в К - й природно-клтматичн\Я

зонг за розрахунковий перход, т; @ - поголгв'я ВРХ ка ферм! в /С - й природно-кл1матичшй зон1; ОС;розрахункове число

у - х машин для виконання I - й операщ*; уЗг' - коефщгент, цо враховуе долю загального обсягу роб1т, яка виконуетьсп на ( -Й операцх!; X// ~ неоох1дне число у - х машин або одиниць обладнанкя для виконання / - I операцН; - прям! експлуа-

т£Ц1йн1 витрати (заробхтна плата, вартхсть електроенергг)!, палк-ва, вхдрахування на технхчне обслуговування, поточний х каптль-* кий ремонт машин або буд1вельно! частики), ¿.К1 припадають ка годину роСоти, крб. за I год; - експлуатацхйний час робота

у - I машини або обладнання не I - й операцх*, год; с1; -тривал1сть виконання I- I технологично! опарацх! протягом року, дн1в; <2у - вхдрахування на кат тальний ремонт х реновацго з врахуванням нормативно? ефектишостх кап:талоакладень по у - й машин 1 або будгзельнгй частинг, крб.; - продуктивн1сть у машини або обладнання за одиницю чистого часу при виконаннх ( -Е операцП, т/год, голхв за I год, т-км/год; 7/ ~ зоотехн{чний або агроном1чний терм1н виконання обсягу роб1Т по / - й операцг?, год; /С/ - коефЩ1ент викорисгання робочого часу на у - й опз-рац11; J)¿j - допустиме перевантайения у' - X машини, иблад-нашя призначеного для ¿' - £ операц1Х; £ - оператор взятти цхло! частики рхд числа.

Величина //у визначаеться р1гшстю

¿/у, -Сг + С7+$г (I)

де заробхтнг плата; Ст - вхдрахування на поточний х кап1-

тальний ремонт, техшчне обслуговування; £3 - варт^сть електро-енаргх!; £/■ - витрати на паливно-мастильнх матерхали; вех чоти-ри складов! розрахован1 на годику роботи машин (крб. ка I год)?

Значения ¿3 , С7 » ,55> Зг визначаються хз таких 31д-н олень: г

£з = ЛуГ,- (2)

де Г( - число працхвникхв, як1 зайнятх на у - й кашинх, до використовуеться на I - Й опорацх!, <£/ - тарифна ставка крб. на I год;

н В дисертацх! варт1сш показники призеденI в цхнах Т990 року.

10

дз Р - норма pitnrnx вадрахувань на ремонт i техшчне обслуго-зування, Ту - нормативно (зональне) piune эавантакення машин, год; Yj - болансова вартхсть j - I машини;

•S?- //п (4)

дя tJn - нэобххдиа noTymiioTb, кВт; Jis - вартгсть одиницi елект-poeuepril, крб. за I кВт/год.

o,os//çA ^ (5>

да // - номинальна потушнсть двигуна машини або трактора, кВт;

Ç- гп'тока витрата полиса, кг/(кВт/год); fîr - комплексна Ц1-на палива, кр,б. за I кг; ^ - серед;« частка використання похужнос-Ti двигуна, %\ (на стац1онаршгх роботах - 80 %; на транспортнчх -50 %).

Езлшина Cfj влзнапаеться хз рхвняння

О, 0/8 - в) Vy (6)

де S - норма рхчних вхдрахувань на реновашю; в - нормативний ксеф1Ц1ент сфоктиглюстх капгталовюадень; Jb - коефхцхент вико-рпстшшя кзатш у lattiB технологÎ4HÏfi ли!!;

Î V , якщо мвзяини використовуються тхльки у дослхддуианхй технолог!!;

Gif 365, пкщо машине викорнстовуеться i на irana роботах. Дотримутись вищевикладеного, зведен i рхчнх виттти по мшт-Hi за pin шзначааться за формулою:

= ¿¡J iij d; +ау (7)

Тодх вптрзти (крб. sa I год) по уэ - й тохнолог1чн1й лх;п!

визкачзвться варазои^ nj>

&f s ^j/?« Я* (8)

дэ ¡Пр - число технолог хчних опорацхй а уЭ - й л ïh i " ; -число найкэнувань метин в р - Й лхш ï.

Мхнщум приведение витрат no .Bcix технологхчних лхн1ях (ка , I т оргпшчтмх добрив) слупить ц.льовою fe'HfnxieD матсматично!

■ ùf* 'oCTçT^-- "*min (9)

при обчезенш 0<cCj<i

1,якщо

^___, £ tXij) якщо

якщо

¿iOCij) -О 00 j j *~ ¿(OCij)

£ (Xij) 00 ij - £(CCij)

>&

tj

и

hi-

£(XtJl

7"; - при жорсткому зв'язку j - I машини в потоцг

- при гнучкоцу зв'язку у - I машини

в потоцх

IXi/ Wij Kl

Наведенг вшце залежносгг лягли в основу алгоритму i программ розрахункхв технхко-економ1чних показншив.i складу машин техноло-Г1чних схем збирання гною, приготування i внесения органгчних добрив.

Дп/i оцгнки були В1д1бран1 найбмьш часто використовуванг в Укра!нх i перспективш технолог1чн1 niHÜ збирання i утилхзащ! гноп (табл. I). У них видхляють три варханти шдстилкового утри-мання тварин i одинадцять - безшдстилкового. Bei роботи умовно були подiленi на три блоки: видалення гною, приготування добрив i внесения добрив у грунт.

Таблиця I

Технолог1чн1 лхнх! видалення i утилхзац11 гнои велико! рогато! худоби

•■ш Bapi-анта Угримання тварин Gioci6

прибирання гноп приготування орг. побрив внесения орг.добрив

I 2 з • 4 5

Пхдстилкове

1. На глибокхй незмгншй П1дстилц1 (безприв'язне)

2. На П1дстилцх хз щодён-ним прибираниям гноп (прив*язне)

Теяс саме

Эульдозе- Компосту- Розкидання по

ром вання поверхнх поля

Е^льдозе- Компосту- Розкидання по

ром вання noBepxHi поля

Скребковим Тек саме конвейером •

Теж саме

Закшчення таблиц! I

I :

Безптдотилкове

4. На реш1тчат1й п1Длоз1 (беэприв'язне)

5. Тея сама

6.

13.

14. На частково решгтча-т1й п1Длоз! (прив'язне)

Скрепернйми установками

Теж саме

8. -"9.

10.

II.

12. На ревптчатхй гпдлозх (беэприв'язне)

Безперерв-ниг< само-плив

Теж саме

Контейнарне прибирания

Централ130- Розкидання по ване компос- поверхнх поля тування

Гомогентеу- -"-вання у схо-

вищ1

Роз поди на Розкидання по рхдку I твер- поверхн1 поля ду фракцхИ твердих I редких добрив

Теж саме Розкидання по поверхн1 поля твердих добрив I внутрх-грунтове внесения рхдких Розкидання по поверхн! поля

Польове

компосту

вання

Нагромад-яення гною у пхдполово-му гноесхо-вищг

Шнековим транспортером

Гомогенхзу-вання у

сховиц1.

Розподхл на тверда' I рхдку фпак-Ц11

Теле саме

Роз под 1л на тверду I р1дку фрак-цх!

АнаероСнэ

бр0Д1ННЯ

Тея саме

Розкидання по поверхги твердих добрив х дощування редкими

Розкидання по поверхнх поля тверг'« добрив х внутр1-грунтове внесения рхдких

Тея саме

Розкидання по поверхнх поля

Анаеуобна Розкидання

брОДХННЯ У ГНОЮ ПО С0Л0М1,

сховищх що залишена на пол1 комбайнами

7

Програма врахоеуе витрати на будхвництво I експдуатахцв ка-пхтальних споруд, роботу мобхльнкх I стацгоиарних машин та облад-на"ння, затрата працг "та еиергИ, витрати на додатковг матергали i транспорте! витрати в залекност1 вгд типорозмгру ферми. Дослхд-нувались ферми по утршанню велико? рогато* худоби хэ погол1в*ям вхд 100 до 2000 кор1в.

У модела враховувапись умови природно-клх&атичио! зонн, мгс-це розташування ферми з врахуванням розмщення полха, кривизни доргг 1 дальност1 перевезень.

Дгя досягнення сп¡вставления результатов тахшко-еконамхчнйх ' розрьхункхв витрати на будтвництво \ експлуатацхю технологгчних лхнхй були в:днесен1 до загально! паси одержаних органхчних доб-•рив у перерахунку на 1х 75-%-у вологхсть.

Виххдку йформацхю по машинах, агрегатах, технолог1чш{1 1 бу-Д1велыпй частин1 вводили в ЕОМ двомхрним масивом. Дяя ВС1Х варт-бнтхв технолог¿чних схем були складенх ыоделююч1 алгоритм«.

Розрахунки дозволили одерхати 1нформацш не тхльки по коший технолог 1чн1й лхнх!, алел по складових 5Счасгинах: прибиранию гною, приготуванш орган¿чних добрив I внесению 1х у грунт, а та-кок по окрем^ маштп I спорудх. Програма достатньо гнучка I дозволяв у будь-як1й технолог1! эаишити машину, вид операцхХ, що виконуеться, або Л1нхю в цхлоиу.

Встановлено, що зведенг затрат« при оптимальних розмхрах фзри для рхзних технодогхчних схем зм1нюються в межах 2...23 г;рб. на 1т.

Найменш капхталовкладення -в технолог1чн1й ятИ видалення гною, приготування 1 внесения органхчних добрив будуть при гпд-стилковоцу утриманнх тварин, проте затрата прац1 тут сам1 високх / 42, 49 /.

1з аналхзу одерканих залежностей випливае, що найкраяц показ-ники мають такх технологхчш лхнН: при пдотилковому прив'язноыу утриманнх тварин - щоденне прибирания гною бульдозером, нагроыад-ження його у сховИщах 1 внесения розкиданням по поверхн1 поля? при безпхдетилковому приз'яэному утриманнх тварин - видалення гною шнековими транспортерами, польове або централ1зоване ко..,лостування х внесения розкиданням по поверхнх поля; при безпхдстилковому . безприв'язноыу утриманнх тварин - видалення гною безперервним са-мопливом. компостування I внесения розкиданням по ловерхнх поля.

Видалення гною шнековими транспортерами мае первагу перед 1шшми механхчними засобами заедяки значному зб1ль .енню надхйност!

(строк служби в 2...3 рази больший).

Дотримуючись прийнято! методолог:! доелхдясень необх1Дно в:д-значити, що оцЫка мехашзованих технолог i й по варт1сних показни-ках в даний час недостатки, тому що система цхн, яка склалась ра-нше, була орхентована на дешевизну природни* pecypciB. Дггоч1 ра-ниве цхни на вугхлля, газ i електроенерггю не эабеэпечували умов для самофхнансування паливно-енергетичного комплексу. В сучаснгй ситуащ! sapricTb енергоносНв також 4ítko не визначена.

Вяходята Í3 цього, пропонуеться оцхнювати ефзктивнгсть до-слхдауваних технологий, поруч 1з зведеними затратам', по витратэх палива i eiioprii на використання гнов як добрив, а ефективнхсть його застосування таксис визначати в енергетичному araíipi /79, 83/.

0ск1льки органхчнх добрива е ктнцевьм продуктом технолсгЛ, dchobhkm критер!ем оцшки енерговитрат тут мовна прийняти показник внергетично! ефактивност1 Ц . Цей показник враховуе витрати енер-píI bcíx шдхв, несбх1дкэ! для одераання i внесения органгчнкх цобрив, а такса eHspril, яка мгститься в ¡шщевсму продукт!,

Згхдно кетодичних рекомендаций, порхвняльно! onimca техноло-riff i компл0кс1в машин по енергетичному критерии, розробленому грз'поя вчеггих п!д кер1вництвом акад. М.М.Северяева, в!дношення энаргЛ сиходу до витраченоХ сукупност1 esepril у сп1вставлв.в;х здиницях i визначарть енергетичну ефективн!сть дано! технолог:I,

гобто R^flE * i Д0 П - енерг0м1стк1сть одержаних органхчних юбрив, Е — cyií3pni енерговитрати на виробництво органхчних доб-зив, вялшаючи р!дке паливо.

!tiлькicнa оц}нна епоаивання в технолог^ основного невцшов-тювядыюга ресурсу - дизельного палива, також дозвояяе оцхнити П ,^ионал1сть.

В!ХОДячл Í3 клаС1. ^кацх! технолог1чних exea прибирания i ути-йзацх! ruca на формах по виробництву молока (табл. I) i теоретич-пк передумов, були розроблен1 математична модель, алгоритм i про-'ргша pospaxymin на ЕОМ "Искра-226", як i дозволили розрахувати птицу витрату сукупно* eHepril, ч тому числi дизельного палива, знвргетичний emíct органÍ4tíих добрив i енергетичну ефектнвн1сть гехнслог1Й, що пхдлягаптъ аналхзу.

Результати паливно-енергетично! оцхнки дослхдяуваних техноло-пй на фермах (рис. I) розм1рами в1д 100 до 2000 корхв показали, 50 в;г. рати енергх! на тонну оргашчних добрив гмхнмоться вгд 100 ю 1750 ЗДр, дизельного палива - в!д 0,25 до 13,8 кг. В структур!

еноргоэитрат згхдно рхзких ^ехкологхй дизсльнэ пелисо займа® ввд 10 до 70 %.

I-¡ц чип ш кхо ш} гоио

т-рцц

Rk

w

V to

V г,о

Ч и

а.

Jff

SSifa

а> чоо _ юз ею ten sesj -----ГПт-риц

Рис. I. Зыхна eiicproTiiU'.'.i-x показиикхв варгшшв технолог! чних схем утал ia зцiI гнои ЕРХ в залешоегг вхд поголгв'я тварин ка фзрих:

а) витрати сукупно!-eneprii;

б) витрати дизельного паяива;

в) енергетична офективнхеть . технолог!!;

I-I4 - ноыэрк варганив. .

В№ргетична ефзктивнхеть технологий зкпнюеться в меках вхд 0,2 до 3,8. Аналхо одер-каних залежностей показуе, що розидри ферм по виробницт-ву молока не повиннх переви-щувати 800 корхв, осктльки зростаннл обсягхв i вадстанх перевезень орган1чних добрив noripmye елергетичн1 показники технологи1, i п±д—

з>зув пигем! зи*ратя дизельного пализа. Вяходячи 1а пятсыжс енер-мвитрат, найбичя ефективним на фермах е безшдстилксве утришння чоргБ 1э застосуванням безводннх способов видалення екскремакт1в гплсин 1з прнищань. Для ферм розьираш до 200 кор1в оптимальноо е технология боэпр^в'язного утрикання тварин, на глибок1й незмхн-нхй пгдстялцх з видаленням гноэ бульдозером, приготуваннлм добрив хошюстуоаннш ! внесения розкидаинпм по повврхнх поля.

1а анкетного анализу випливае, що вгалагають вдосконалення сиатеми эидзлення екскрементгв при бозп1дстилковому утриманнх тва-рин з метоп зменшеннп ро'збввлення водою гноХвки, розподхл беэлхд-стилкового гно» на тверду I 01дку фракцН, компосхування тз волого-поглинаючими неповшвачами, виутрхгрунтового х поверхневого внесения приготовления р1дкгас х твердих органхчних добрив.

5гзико-нвхаи1чн1 властивост1 гнса як об'екта переробкя I застосуваиня його для удобрения грунту

Основными псказникаки фхэнко-мехошчних властивостей органгч-них добрив, як1 нообгсхдно враховувати при обгрунтуванн! роботах органхв мааии для Гх приготування та внесения в грунт е в'язкхсть, гранична напруга зсуву, опхр вхдриву (липкхсть), фракц1йний склад, густина, вологхсть г т.д., як! випченх рядом дорл1дник1В. Але, зраховуючи зйлеаност1 ф1з;{ко-мэхон1чних властивостей добрив вхд багатьох фактор1з - вид х он* тварин, рацхон Хх годування I ум о в и утрикання, способи шдалення I зберхгатм гною, приготуваши орган хчних добрив, виникла необхщпсть визначзннп деяких властивостей добрив а урахуванням конкретнее умов проведения лабораториях х лабораторло-польов!гх досяхдаень.

¡1а протхканнп процесу сгпарацх! рхдкого'гнов, його перешшу-зання х Г1дротранспортування значний вшив одтПснвя в'язкхсть. Тому. вианачоння числозих вночзнь п'язхост! для рхзного виду гноя при змлшй вологостх а нзобх1Днкм завданням.

Доелхдкенняаи встановлеио, г,о-при вологост1 гнои 95 % в'язкхсть ^находиться в кезах ^,02.. .0,05 Па-с 1 мало залетать вхд його виду. 1з зменшеннлм вологостх до 92 % в'язгисть зб1льпуеться I спостерхгаеться р1зниця мш в'яз1иетп окремих ввдхв гною: п'яз-'К1еть гиою'БРХ дор1вн:ое 0,2 Па;с, в той тс як &'яэк1еть курячого последу дор1вн:ос 0,06■Па.с. При сиекшеннх вологостх з 95 % до 84 % гз'яэкхсть рхзних вид1в гной зб!лыпузться в 10...50 раэ'1в. В дхапазои1 вологост1 84...87 % збхльйення с1язяост1 приводить до втратя текучостх мае и. ■

• ■; и

Одн1ею э характеристик безл1Дстилкового гною е його фракцхй-ний склад - розпод1л частинок по лш1Йних розмхрах.

Застосопуючи методику фракц1йного аналхзу на ситах з проми-ванням виэначено фракцхйний склад гною ВРХ, свиней х курячого послхду (табл. 2),

Таблиця 2

йракхцйний склад екскрементхв с.-г. тварин I птахIв

Вид : й,1СТ :_Розмхри части, ¡ок, мм __ _

гною . частинок, % . 5 . 3 ;2 ; 0,5 ;0,25 ;0,08 ; <0,0

..■■>........ ...... • ;..„.,•.■■ т. 1 ,, ...8.1. I

Гк1й В1д загально! 0,93 4,45 9,04 18,8 10,78 12,8 43,2 ВРХ маси частинок

В!д загально! 0,67 3,2 6,5 13,3 7,73 9,20 31,1 28,1

маси сухо!

речовини

Гн1й Вад загально! 3,13 3,2 3,8 3,89 15,2 15,1 20,5 сви- маси частинок

ней В1д загально! 2,84 2,75 3,27 33,5 13,1 13,0 17,54 14,0 маси сухо! речовини

Куря- Вхд загально! 0,7 "1,2 2,5 18,2 33,5 22,8 21,1 чии маси частинок

Вхд загально! 0,41 0,75 1,55 11,21 20,46 14,02 12,99 38,61 СЛ1Д маси сухо! речовини

ПриведенI данI показують, що'безпхдстилковий пай ВРХ вмхщуе найбгльшу кмьк1сть твердих частинок з розм1рами 0,08,..0,5 мм -56 % вхд загально! !х к1лькост1; крупних частинок (б1льше 5 мм) свинячий гн1й вмхщуе близько 3,0 а гнхй ВРХ I курячий поел1Д -ыэнше 1,0

На ситах з розмхрами отворхв 0,5 мм можна затримати близько половини завислих твердих частинок рхдкого гною, а на ситах з роз-М1раыи отвор1в 0,08'х 0,08 ш - (70...85 %).

В залекностх В1д способу утримання тварин, властивос'ей I ви-Д1в корм1в в екскременти потрапляють солома, силос, недо!дки коре-неплодхв, р1зн1 оторонн1 предмета, якх утруднюють роботу насосного обладнання, розкидачхв. ' .

Дослхдами встановлено, що включень розм1ром до 100 мм у, гно-йовхй масх знаходиться до 50 %, максимал1 на довжина чключень дося-

ras 400...450 мм.

На рис. 2 приведен! 1нтегральн1 крив! роэподхлу включень в гною ВРХ на двох фермах (ферма по вхдгодхвл! ВРХ на 3400 голib,

Рис. 2. Роэподм включень га фракциями:

—- ферма по вхдгод1вл1

ВРХ на 3400 гол1в; ■—о— молочна ферма на 800 голхв

о

Виэначена вологопоглинаю-ча сдатнхсть твердих екскре-ментхв тварин. Твердх екскре-"менти БРХ найбмьи 1нтенсивно вбирають pijiKi ексяремекти протягом периих двох дтб контакту, noTÍM процес стабхл!-эуеться i показнин вологопоглинаючо! здатностх асимптотично набли-жаеться до вигначено! Mesi (в залежностт вхд початково! вологостг твердях екскрементхв). Так, при початковifl вологостх твердих екскрементхв 71 % дана межа складае 9,0 35, 76 % - 6,5 %, 89 % -3,5 %л

Якщо зр.беэпечити В1дт1к рхдкгас екскремент1в тварин В1Д твердих по Mipi надходлсення в гноевий канал, вологхсть гною, n¡o на-яопичуетьсп в каналi, не буде перевищувати вологостх твердих екскрзионтхв тварин i буде знаходитися в межах 80...84 %,

ft!B4oni ochobhí фгзикогмеханхчнх властивост1 торфсмуловоТ cyMÍmi при виробництвх органхчних добрив на основi використання осад1в мхсышх ст!чних вод.

Коеф1цхент тертя спокою досягае свого максимального значения при вологост1 cyMÍmi 65...70 5, подальше збхльшення вологост1 ви-клике.е зменшення коефхц1ента тертя за рахунок надмхрного змацуван-!£я рухсмими молекулами рхдинк. Зиачення ноефзц1ента тертя спокою визначаяось для ryrni, сталi, дерева. Густина торфепуловс! сумi®i Í3 зб1льшенням вологост! В1Д 69 % до 72 % збхльиуеться i знаходить-ся в межах 870...1080 кг/м3.

Реэультати доелдакень по внзначению кутхв природного ихдкосу в залэкност1 вгд вологостх cyMÍmi (65...75 %) показують, що вони знаходяться в межах 40...55°.

молочна ферма БРХ на 800 голхв).

Матер1али щодо визначення фгзико-кеханхчнкх властивостей гною I торфокуловоХ сумхшI опублхковош в наукояих працкх /б, 17, 22, 50, 59/ та звгтах лаборагорг! механ1зац1Х эастосування орга-нхчних добрив 1МЕСГ за 1970-1990 рр.

Обгрунтування технолог1чних параметр1в процесу видалоння бззпгдстилкового гнов я вхдокремленням рхдко! фраки I

На су.часних тваринницьких фермах 1 комплексах питания, пов'я-занх э видзленням гною, стоять найбхлып гостро, оскгльки 1х оирх-шення вимагае великих капхталовкладень I затрат працк Тепер отво-рюються пристрой як1 дозволяють поеднати виконаннк декглькох опо-рахцй, що в значнхй м1р1 спрощуе технологхчний процес видаленкх I утил1зацхХ безпхдстилкового гною, пхдвищуе над1йшсть робота гносприбирально* технхки. Др них належать пристроХ для видалення екокрементхв тварин, що дозволяють вхдокремити рхдку 1х частику В1Д основно! маси безпосередньо в гноезбиральному канал1/24, 28/.

В результат! аналхзу Л1тературних та патентно: матерталхп встановлено, що основною ланкою системи, що дослда^еться, с ф1льтрувальний елеменг, який повинен безперешкодно пропускати р1д-К1 екскременти тварин I повнхстю затримувати твердх.

Виконанг дослхдження /31, 34, 42/ дали змогу вкбрати тезсноло-г1чну схему процесу ввдокреылення рхдко! фракцх! безпхдстилкового гною та'технхчних засобхв для IX реал1зац11 (рис. 3). .

Рис. 3. Схбма вкдолекня безпвдстилкоаого гною з вх^окремленням рхдкоХ фракцтХ:

1 - гноезбиралыздй какал;

2 - Щ1линна пхдлога;

3 - гноХвкозбирач; 4 - пер-фороваиий контейнер; 5 -бурт гною

Розмхр отвоет днища контейнера , виэначаеться а залестгаст!

(е)

де - товщина днища контейнера; <Со - гранична напруга зсуву екскрементхв; Н висота пад1ння екокрементхв; /* - коеф1ц1ент внутрхшнього тертя екскрементхв.

Для визначення роэм1р1в отворхв стпжи контейнёрхв одержано гаке р1вняння

2 ia To (f+f777*)

№

Р (\ГП7* - /) -2 То

¿2- товщина стхшш контейнера. Аналхз цього виразу дозволив остановит, цо при сологсстг егеарзкаихв а 5адитойнорах 82...83 % =2,0 м, И = 1,0 м) оптимальна значения дхаматра отворхв стшок контейнера знаходить-ся в кояах 15.. .22 ш.

В результат! проведених дослхдасень встанозлено: при товщиН1 сзяаруззчо* ловерхнг контейнера 2,0 мм оптимально значения дхаметра отвору днща контейнера энаходиться а ыежах 7,0...8,0 мм, стпюк контейнера 14...15 мм, при цьому вологхсть гною в контейнерах скла-дае 81,..02, зояогх'сть рхдхо! фракцх! - 95...97 %, тривалхсть за-повнекнп контейнера шстихстю 2 м3 - 3...5 мхсящв; втрати азоту 8 контейнерах спляли 3,3 %, кхлькхс-^ гноГвки, що ввдокргмлззться, складаз 25...30 % зхд к1Лькостх гнойовоХ маси в контейнерах.

йана вологост! маси по довгии I еисот1 коитейнзрхв а кпщ1 процэсу нвгрокадгення приведе..а на рис. 4.

5

33 %

81 8/

к V

\

1 / 1

О

5

L

Ofi п ¿р

•zо но 60 80 см too h—- .

Рис. 4. Stjiim волсгост1 екскремзнтхв по довжинх i

висо'гх контейнера в Kiraji процесу нагромаддення

Розрахунковий еконоыгчний ефект вхд впровадвення qicl технолог ii отдаления безпхдстилкового гноэ на комплекс! по утриман-ня 800 го л in ВРХ склада? 123 тис. крб. за piic.

Тохнологхчнх i тохн1Ч!П розробки процес1в пхдготсвии беэ-

пхдстилкового гною i приготузання на його основх твердих орган 1ч!1'.гл добрив

Обгрунхування технологхчного процосу i пьраметрхв вхдокрем-лявача крупних домпяоя безпхдстилкозого гною.

Еикористання безгпдстилкового гною в його природному стан! без попередньо! п:гдготовки утруднене через вм!от в ньому ргэного виду домшок у виглядх залишив грубого корцу, силосу, качанхв .кукурудзи, коренеплод1в та ¡нших включень, лшхйнх розы1ри яких досягають 100. ..150 ш I б1льше. Наявн1сть подгбного роду домшок утруднюе роботу техн1чних засобхв, що зд1Йсгаоють рхэнх технолог1ч-нх оаерацЛ при п1дготовц1 I використашш гною.

На основ I виконаних теоретичних передумов 1 пошукових дослхд-жень /84, 94/ вибрана конструктивно-техно;.огхчна схема ввдокремлю-вача крупних домшок (рис. 5). Висока надхйнхсть процесу вхдокреы-ленья крупних домшок цосягаеться за рахунок розмхщення колоснико-во! реш1тки над барабаном, еквхдистантно його поверхнх I закрш-лення до елементгв репаток знизу, в М1СЦ1 входу граблин барабана в1Дбивачгв, виконаних у вигляд! призм.

Рис. 5. Схема вхдокремлювача: I - корпус; 2 - сгшка; 3 - вххдне в1кно; 4 - в!дв1дний лоток для домшок; 5 - вдахдний патрубок;

6 - порежнина гасника потоку;

7 - пхдвхдний патрубок; 8 - колосни-коаа решхтка; 9 - вхдбивач; 10 - барабан; II - вхсь; 12 - трикач граблин; 13 - граблчна; 14 - втулка; 15 - мотор-редуктор; 16 - ланцюгова передача; 17 - кривошип; 18 - поворота втулка з важелем

У цьоыу пристро! найкращим чином поеднуеться самоочищения граблин ввд крупних домшок I знхыання ' 1х з поверхнх барабана. Взаемозв'я-зок м1ж конструктивно-технолог1чни-ыи параметрами 1 .пропускною здатнхстю в1докремлювача виракаеться залежнхстю: .-- , р. А/

. ¿? У2(}Н(/По1вка+0 ¿_К/> (14)

де уЫ. - коефхцгент витоку гною через щхлинн1 насадки; Н - иар гною П1Д решхткою; ГП - кхлькхсть щшин колосниково! реплтки;

В - ширина-лини;. ¡_е - довжина донно! щхлини; Ко - коеф1-цхент донього эдавлювання потоку; - зазор кпж решхткою х по-

/V"©---

ззрхнеа барабана; ¿^ - довасина решхтки; Лз - коефщхент бхч-ного здавливання потоку.

Коефхцхснти Ко i К i визначагаться з вираэхв ho Le А7 г«М

* = /~ 2ЯЛ?; ; :

де - висота вхдбивача; М - число секц1й граблин; Кг -довжина граблини; Г - радгус перетину граблин; RKf - радхус колосниковоТ реихтки.

Номíhsльна частота оберт1в барабана з врахуванням. концовтра-qil домнгок в об'емх гною i часу цикла визначаеться з виразу: __0,5 И. к Ит_

до R/czkS ~ екв!валентний onip кояосниково! peniTtcn; В1Д.чош?ння qiabHOCTi доьтгаох до щхльнсстх гноя.

Вссперименталышш досладгеннями встановлено, що на показни-ки якосгх процасу зхдокремлення.крупних дом ток впливае ширина цхл1ши míjj колосникам! i частота оберташш барабана. Найбгльгаа ефеатйвнхсть эхдскремлення крупник домгиогс (92,2 %) досягаеться при мхкгааяьихй ekphhí цхлкки 10 мм; хз зб1льиенням останнье! до 70 к» ефэктизшсть в1донремленнл знкяуаться до 49,5 %.

Пзобх1Дка пролускка здатнхсть вхдокремлювача (I , що вира-касться зплаинхстю (14), обумозлеча рац1ональним взазмозв'язком осиоших конструктипиих i технологímhих параметров: на не! пере-ааяко вгшгосзогь ширина mík колосниками раз í тки, дхаметр барабана i його частота обертання. Так ia зб1яьпенням ширини Щ1лини В1Д т0 до 70 та пролускна здатнхсть збхльиуеться в Д1апазонх 47,1... 89,14 м^/год ( П. = J"0 хв~*), a ia збхльяеиням частота обертання В1Д 10 до 30 - зменшуються в дхапаэ01п 52,25...46,6 м3/год; g » 15 г,и /93, 94, 99/.

Технология хпдокрсюгення крупних домгаок, що застосозуеться в системах гпдготовки безпхдстмлкового гнои i пташиного посл1ду до анаеробчого збродкунання, доьаоляе знизити загалып витрати enepril в 2,4,..2,5 рази порiвнлно з подр1бненнкм крупних домгаок при незначному эниженнх виходу газу. Кргм цього, вхдокремлення крупних домхшок Í3 безпхдстилкового гноя або пташиного послхду дозвг-víe значно пдеицити над1йн1сть роботи технолог 1чного облад-нання (насоснх установки, дозукт та розподхльчх пристро!).

Дослдаення процесу переммування безпщстилкового гною у ввдкригих сховищах лопатевими мхшалками

Анал13 дослхджень з перемхшування гнойово! маси в сховищах вхдкритого типу показав, що перезагу слгд вхддагати механхчним зм1щувальним пристроям, що мають бхльш виг!дн1 показники якостх та енеогетичнх показники порхвняно з пристроями г1Дравл1чного чи пневматичного тип!в.

Обгрунтований cnoci6 перемхшування гнойово! маси, що забеэ-печуе залучення в цей процес часток, hki спливають або знаходять-ся на дк1 сховища. Bin досягаеться з допомогою турбхнно! мгаалки, розмхщено! на вертикальному приводному валу i занурено! на половину глибини матергалу, що перем1щуеться.

Виходячи з умови, що на певнхй глибинх пгд дхсю всхх прикла-дених сил тверда частка буде знаходитися у зваженоцу cTOHi, тобто

^' = 0 , вхдносна швидк1сть потоку, необхадна для II утримання у зважчому стан1, визначасться з виразу:

Дв (t - Д1аметр часгки гною; , Q - щхльшсть часток i' радини вхдповхдно.

Для турб1нних моталок значения осьовоХ швидкост1 визначасться хзвиразу: _/ _ , ,

. ТГамПм Sirtc* С OS с*- (I7)

i + Sin**.

де dn - дхаметр робочого органу мшалки; /?м - частота обертан-ня робочого органу; - кут нахилу лопатки-.

Прирхвнявши залежност1 (16 i 17.), одержимо спхввхдношення, яке дозволяс визначити параметри i режими роботи мхшалки, що за-безпечуч транспорчувашш чаотки на задачу глибину:

jcd„rи strict cos«с ^ . а(р-р^) (

■¡ + SinBct ' Г ри

Аналхз даного сшввхдношення-дозволив визначити оптимальне значения кута нахилу лопатки, рхвне 42°. Зизначений також (для гноесховищ глибиною 2,5...3,0 м, Д1вметр часток 0,009...0,012 м при частот1 обертання робочого органу 2,5...5,0 с~*) дхапазон змхни дхаметра робочого органу (0,5...О,9 м); що забезпечуе оптимальне протхкання процесу змгаування.

Одержана залеаписгь для визначення HopiEH0MipH0CTi перемгау-

вання добрив, виходячи 13 забезпечення нер1вномхрност1 р!зподхлу добрис по ширин1 i по площ1 поля:

1/ i/Vs'i- v»*

Vr.p=y 7 + у* (19)

дв V, , Vs - HepiBHOMipHicTb розлодглу добрив по ширин! X по roiooji поля (в долях одиницх); У„,. - HepiBHOMipHicTb подач! маси.

Задана вих1дними вимогами нер1вномхрн1Сть внесения в розм!-рах 25 % моке бути досягнута при використатй серхйних цис.ерн-розкидачхв, що маюгь поперечну (22...24 %) i поздовжню (8...9 %) HepiBHOMipHicTb розпод1лу, i мталки з нер1вномхрн1Стп перемхшу-вання до 5 % при ix. спхльшй poöoTi.

Експеоиментальними дослдаеннями встановлено, що в початко-вий пергод еремitiyвання проходить Е"р1внпвення концентрацгХ сухо! речовини добрив по всьому об'ему, тобто проходить зменшення коеф1Ц1ента sapiauil. В безпосереднхй близькост1 в1д робочого органу цей процес проходить бЬтчп штенсиэно порхвняно з шарами, що знаходяться на деякхй вздстан1 вхд моталки. .

Залекностх неоднорхдностх добрив ввд тривалост1 Ix перемту-вання на вхдстанх вхд oci мталки 0,5; 1,0 i 1,5 м приведен! на

Рис. б. Залежн1сть негцнорхдност! добрив В1д тривалосп перемотування при в 1дстан! вхд oci мталки: I - 0,5 м; 2 - 1,0 м; 3 - 1,5 м

3 приведених залежностей видно, що тривал1сть перьмпяування радких ор-ганхчних добрив, якх знаходяться в эо-нх безпосередньо! близькостх в1Д ротора мпшлки, повинна дорхвнювати 40 с. В цьому випадку на В1дстан1 0,5 м В1д oci мталки HepiBHOMipHicTb перемщу-вання не перевищуе 5 %.

3 точки зору ефективност1 яеремшування вигхднхша застосову-ваги робоч{ органи великих дхаметр!в, що працюють на малих.швид-костях. ■ •

Досл!дженнями встановлено, що nieля 30 хв збер!гання проходить розподхл добрив на шари з вологхстю, яка вже не дозволяв

рис. 6.

нормально (¡унмдонувати насосам та тех1пчним эасобаи внесение У 1Нд час зберхгання добрив в теплу пору року Хх перемгшування рационально проводит через 10. ..12 днзв. В цей пергод верхней шар, що сплив, ще не утворюе мхцно! монолхтно! кхркк; о<<рш цього, за цей час проросгае ьасхння бур"я!пв, що потрапкли гисяк пзрем-шування в сприятлив1 умови. При наступному пареншуваннх эннгцу-ються ростки пророслих бур'яшв, I в спринтливх для проростаикв уыови потрапляе нова пррц1Я нас¿пня.

Результата дослдаень процесу перем!ш>вання рхдких оргакгч-них добрив в сховища ввдкритого типу висв1тлен1 в працях пошукува-ча /С, 10, 20/ I науковчх зв1тах лаборатор!! механ1зац11 застосу-вання орган1чних добрив за 1971-1978 рр.

Подготовка безпхдстилкового гною шляхом подр1бнення органхчних домсток

Для одерж&ння однофазно! за фракцхйним складом маек, придат-но£ для використання П з допомогою дохцувалъних систем, агрегат1в для локального внесения в грунт ортйчнх домхшки виххдного гноя необххдно подр1бнити до розм1рхв, якт визначаються оптимальними умовами функцхонування машин, що застосовувться I агроб1олог1Чни-ми вимогами ефактивного використання поживнкх речовин добрив.

Так, налриклад, стабхльна робота дощувальних апарат1в ютми-ва при розм1рг фракцх! не б1льшз 10...15 им. Що корстк1с1 вкиогн висуваються до м^си, що використовуеться для внутрхгрунгового внесения х бхопереробки, розыхр фракцхХ в як1й не повинен перевищу-вати 10 мм. • .

Аналгз конегруктивно-технолог2чиих схем технхчних засоб1в для подр!бнення домхшок в безпхдетилковому гно! показав, що ¿сную-41 техи1ЧН1 зисоби не забезпечують потр1бно! яко^тх п1ДГотовки гнойово! маси по ступен1 подрхчбнення домшок згхдно виххдних ви-мог. Це обумовлено тим, що в засобах подрIбиения дом1шок здхйсню-еться, як правило, одним з таких принципе: ргзанням, розривом, зламом, що е малоефективним х недостатки для подр1бнення в'язких та еластичних домлпок безп1дстилкового гною /27, 32, 81, 85/.

У в1дпов1дност1 з цим нами висуцута гхп.отеза, суть яко£ по-лягае в тому, що досягнути потрхбно! якост1 подготовки редкого гною можна за рахунок створення агрегату, який поеднував би в со-61 вказант прииципи руйнування домхшок, причому за рахунок бхльш тривалого перэбуаання материалу, якиЛ пхдлягав оброС'.'.и, на поверх-

hi, що подрхбнве.

№з основi оналхэу переваг i недолхкхв, притаманних вхдомим техшчним засобам з подрхбкювальними робочими органами, нами була обгруктована конструктивао-технологгчна схема насоса-подрхбнюва-ча для зд1йснення процесу переробки редкого гною в одноргдну за фракцпЧним складом масу (рис. 7).

Рис. 7. Схема на-соса-:тодр1бнювача: I - корпус; £. -ро-боче колесо; 3 -нагштальний патрубок'; 4 - лопать; 5 - К1льце; 6,8 -в iflnoB1дно первин-ний i вторянний протир1зальний еле-мент; 7 - отвори;

9 - К1льцев1 пази;

10 - зуб'я ножхв

Редкий гнхй, надхйшоваи в робочу порожнину насоса-подр1бнюва-ча, вхдкидаеться лопатят ко первинний протирхзальний елемент. Рхдка фракцгя при цьому проходить крхзь кгльцев! паз", i втиднх тангенц1альнх отвори; домгаки ж затримуються на кхлыдевих пазах, подр1бнвпться i далх надходять на вторинний подрхбиввальний елемент, де додатково обробляют^ся.

Домшки знаходятьзя в робоч1й порояснинх до тих nip, доки не досягнуть величина, розмгрио! з дхаыетром виххдних OTSopia. Руйку-вания доиinох здхйснвзться р1эанням, розривом, зламом, стираниям та плющениям.

3 метоп визначення оптимальних параметрib i реяимхв роботи насоса-подр1бнювача вирхшувалось компромгснэ завдання, в якому вимагалось знайти .значения $aKTopiB, при яких забезпечуеться задана вих1дними вимогами ступхнь по;.,)1бненкя при мШ1малыгах затратах енергП. У В1ДЛ0В1ДН0СТ1 з цим критерии оцхнки оптюнзэц11 були прийнят1: потужн1сть i ciyninb подргбнення.

Згiднo результат13 дослдаень наГмекшх затрати потужностх, при заданхй виххдними зимогами ступенг подр1бнення, досягаоться при таких значениях змхнних чинник1в: дхаметр рабочего колеса -340 мм, Д1аметр виххдних отворхв - 8 мм, частота обертаиня роботе—

го колеса - 16,48 с-'''* Продук~изн1сть насоса-подр1бнювача при цьому складае 0,033 м3-с"Г /21, 70/.

При оптимально параметрах насос-подрхбшовач забезпечуе висо-кх показники якостх робота (табл. 3).

Таблиця 3

Покаэник

Розмхр часток, мм

: до 5 :5,1... 10 :Ю,1..Л5 :15,1...20 Вмз;ст часток, % 64,82 34,42 0,73 ' 0,03

1з табл. 3 видно, що в загальнхй мас1 частки до 5 мм склада-ють 64,82, до 10 мм - 99,24 %. В загальк1й мас1 мокна виявити частки 15...20 мм. Це тонковолоконнг (розщеплен1 вздовя волокон) домгаки, товщина яких не перевищуе товщини щерстх тварин, але 1х вм1ст незначний.

&1рибнича перевхрка насоса-подр1бнювача показала, що задовхль-не протхкання процесу забезлечуеться при вологост1 маси не нижче 91,65 %, ступхнь подр1бнення при цьому не перевищуе .ТО мм.

Результати дослццкень стали основою при обгрунтувати вихгд-них вимог на розробку подргбнювача безпхдстилкового гною II—Ф—50, який по результатах приймальних випробувань рекоиендоааний до сортного' виробництва.

Дослхдження I обгрунтуванпя засобгв механхзацх! для роздхлення рхдкого гном на фракцх!

Виконаний анал13 показуе, що для роздйення рвдкого гною на тверд/ 1 рхдку фрагап! доцгльно застосовувати способи з використан-ням механхчних робочих оргашв, оскхльки осташи е б1льш продук-тивними " ефехтивними, нхж граЕ1тац1йнх /18, 29, 87, 93/.

Ефекгивнгсть сепаруючих пристро!в оцпшеться узагальнюючим коефххцентом ефективностх:

в'*ё ' „

де N - споживана потужтсть, кВт; Ц - продуктивность, т/год; - критер1й якост1 сепарацх!.

Критертй Е визначаеться эа формулою:

(к> , г (21)

2а

дэ К» , Кт - дольовий аих1д, вгдповтдно ргдки! I твердо! фракц.т!; }Ус , , - в1.дповхдно вологгсть вих1дного

гнои, р1дко! I твердо! фракцг!.

Результата пор1вняння засоб1в механ1зац11, як1 застосовують-ся для розпод1лу рщкого гною на фракцх!, показали, цо кращими б пристро! з вхбрахцйним зн1манням твердо! фракцх! /15, 35, 97/.

3 урахуванням переваг вищевказаних тшпв робочих органгв обгрунтована принципова схема универсального сепаратора рхдкого гною, к тематика руху робочого органу якого забезпечуе високу ефективн1сть процесу сепарац1! 1 безперервне самоочищения азрфо-ровано! поверхнг /15, 22, 35, 40, 43/.

Робочим органом сепаратора служить перфорозаний барабан, що здхйснюе регулярну лрецесх» навколо нерухомо! точки, який при цьому обертаеться навколо власно! осг з швидкгстю, яка не втягуе гно!вку э к^уговий рух, а перемхшусься в просторг таким чином, цо Кого В1сь опнсуе конусопод!бну поверхню (рис. 8).

Рис. 8. Схема сепаратора: а, в, ю 1 - барабан перфорований;

/ • 2 - вгсь; '3 - кривошип;

.¿.ли 4 - опора; 5 - привод; б -

вал кривошипа; 7 -.кхльцева перегородка; 8 - карман; 9 - вистун; 10 - насадка; II - вгкна вивактакувалыи

Для в1докремлення аони пoдaчi В1д зони доэбезводнення в барабанг встановлена кгльцева перегородка, обладнана карманами, цо маать аиступи для захвату твердо! фракц11.

Грунтуючись на теорЛ руху твердого Т1ла навколо нерухомо! точки, визначеш залеткностг кхнематичних парамэтр1в робочого органу в!Д геометричних:

СО - сумарна кутова авидктсть обертання барабана:

W-/ 2 U>„( W» cUí) (■/ - С as-в) + LO |

ГПП,- розмах коливань точок барабана:

mn-Q Sin 9

Jb - кут напрлвленостг колизань по довжинх барабана:

jb = <?a°-arc Sin +RS)

(22)

(23)

(241

Де Ш$ - кутова швидкхеть обертання барабана навколо його по-э^овжньоХ ос1\ Шл - кутова шх&щкхсть ирецеаН; 0 - кут нута-цд! ( 9 - СОг>3{ ); '- поздов&ня В1сь барабана; - рад!ус барабана.

Як виходить хз ьалеаностей (23, 24), ахнштуда : кут направ-леностх коливань збхяьшуеться в м!ру вхддалення В1Д точки обор-тання.

1/акеиуальна швидк1сть обертання барабана в}дпоэ1дае умовI, при якхй частка опиниться на крав стхнки кармана в цемент П верхньоге положения, тобто при

си1 - 0,5 71 -Ыи ; Х = (25)

де - висота стшки кармана, по як1й споззае згущена мае а;

■I - час; ~ кут початку сходу маси.

Радиус барабана визначаеться, виходячи 13 залежностх:

Р - &

Ис~ 27?Т- р (26>

де " плеща перфораваиоХ поверхнх барабана; б - продуктивнхето; ^ - пито.иа пропуекка здст:псть', кг/м-с; Ь - загальна довкина барабана, що екладаеться з двох В1дрхз-кхв: (зона подачт I згущегаш) I (зона дозбезводненнк).

Об'ем пгреэантажувач1в визначазться, виходячи з продук-тивностх по зх'ущен1й масх, швидкостх обэртьння барабана 1 коефх-цхента эаповнення перевантакувачгп:

]/= (27)

Л/С* ■

де (£ - продуктивность сепаратора по вихаднхй масх; - дольо-вий виххд згуцекоХ маси; ¡{т = 0,08.,.0,4; П - ивядкгсть обертання барабана; - коеф1щент заповнення перевантажувач1с;

ЗР1ДНО виконаних експериментальнюс дослхдкень уточнен: чи визначен1 оптимальнх параметри 1 режими роботи барабанного сепаратора рхдкого гною: ш,(пл1 туда коливань - б мм, частота коливань - 16,6 Г^, кшематичний режим обертання барабана - 0,2, дха-метр отворхв перфоровгшо* поверхнх - I мм; Кращ! показники ефек-тивностх розподхлу при виххдн1й вологост1 рхдкого гною 94,3... ' 96,1 %, тверда фракцЫ, що одержуеться п1сля сепарацП гною, мае . вологхсаь 88 %.

Для прот!кання бхотермхчиих процеехп тверда Арикц1я п!сля

¡5

ЦЛя> 01}

7$\

|л к*

\ \

1 __

го

50пи1$о

соппрацхУ. рхдкого гною повинна мати вологхсть в межах 65...70 %, 3 цхе» метою тверда фракщя п'1сля сепарацй додаткево обезволиваться в гвинтсвих пресах (¡МК-68) або дрек -¡ться а спецхаль-них бункерах-накогшчувзчах. Процес дренування вЬпьно! вологи в твердхй фракцх! гнои ЕРХ практично зякхкчуеться через I годину, а з твердой фрак:и! свинячого гною - через 0,5 год., ' !х вологхсть знидузтьея ахдпозгдно до 83 % 1 7? % (рис. 9).

Рис. 9. Залекн1сть змхни зологост1 твердо! фра га; И гною В1Д тривалостх проца-су дренуванн.ч:

—«— - свинячий пай; —*— - гн1й ВРХ Результат« дослхдлсень, оиконан,1х ъ 1МЕСГ по роздх-лекно безл!дстялко;;ого гной с на фракцх!, стали основою

для розробки КТ1СМом конструкцН барабанного сепаратора ГЕН-100, а потгм модерн13овано! модэл1 ГБ?г{-Ф-100.

I При використанш двох машин на виконаннх однхе! операцх! (роздглення вих?дно! маек на тверду 1 р1дку фракцх!) пхдвищуетьоя матерело- та енэргомхетнхеть процесу.

На основ1 вивчення з1тчиэнпного х зарубкного доевхду розд!-лення р1дкого гноэ фракцх2, а та кож сбробкн х акалхзу патентко-л1ценз!йно! Л1тератури розроблена конструктивно-технолог!чнз сгама фхльтр-преса, э якоыу поеднан1 сперацх'' згучання х додаткового збезводнення гно!рки в прямоточному рекимх (рис. 10),

Рис. 10. Схема ф1льтр-прееа: I - вал; 2 - пре-суючий гвинт; 3 -перфорований корпус; 4 - кожух; 5-пхдпорно-виванта-жувальний гвинт; 6,8 - диски; 7 -зачепи; 9 - пружина; 10 - рама;II -патрубок злипу ргд-коТ фракцх!; 12,13,14,15 - утримуюч1 диски з вхинами; 16 -^вххдний пач ./бок; 17 - лопатки; 18 --чистики

Результата дослхдкення експериментального зразка фхльтр-преса показали, що продуктившсть його по вихгдн1й ыас1 складае 15...30 м^/год, ефективнгсть розд1лення 16...25 %, золотеть твердо! фракцП - 78 %, спсживана потушпсть - 3,4 кВт /75,84,91/.

Заетосування електрофхзичних метод1в для обробхтку р!дкого

Технолог!! обробхтку гною I сгок!в, яуЛ використовуються зараз, матер1ало- 1 енергом!стк1 I не гарантують !х як1Сно! очиотки I знезаражування.

Це завдання можна принципов» вир1шити, застосувавши електро-ф!зичн! I Х1М1ЧН1 ыетоди /9, 26, 63 , 80/. Так, за допомогою ваша, найб1льш прийнятого в сгльськог.г/ господарствх реагента, в результат: реакцх! I коагулювання досягаеться висока ефективнхсть очистки I знезаражування стокгв. Однак, такий метод надзвичайно обме-жений у виробництв! головним чином !з-за вхдсутностх устаткування I велико! витрати вапна. 1нтенсиф1кувати даний процес моина електрофхзичними методами, серед якнх найбхлып ефективним е ультразвук. За допомогою ультразвуку можиа пхдвищити реагентну активнхсть вапна I тим самим знизити його питому витрату.

Виконаними доелхдденнями встановлено, що гид д1е» ультразвуку в режим! ксв1тац11 п!двтдуються коагуляшйн! властивост! вап-няно! суспенз!! I процес очистки стае бхльш ефективним /53, 80/. Шдвищення ефектнвност! за рахунок ультразвуково! активац!! проходить шляхом поглипання енерг!! лише впродовж оптимального переду озвучування. який визначасться за виоазом:

Даний вираз апроксимуе результата експерименту з точшетю до 0,92 при хитенсивност! ультразвуку ввд 2 до 16-10^ Вт/м^ в смуз! частот 15...'44 кГц.

Експерименталы.о визначен! режимих, технологзчн! I конструктив!« параметр» електротехнолог!чно! установки, при яких досяга-еться найбыьш висока ефективн!сть очистки з найменшими енерго- • затратами; сиуга частот ультразвуку 35...40 кГц, гнтенсивнГсть ультразвуку 0,9...1,2° Вт/м^, концентрац1я вапняно!. суспензII 37...40 % за масой СаО, дхаметр випромхнюючо! поверхих перетворю-

гною ! протукт!в його переробки

10 ' Вт/

- частота

вача, який визначасться за формуловД^=, ( ¿2«. - д1аметр ви-промхнювз.ча, м; / - частота ультразвуку, кГЦ), ширина камери ультразвуково! актизецх! суспеиз11 доргвнюе дво.м дгаметрам ви-пром1Нювача, кут нахилу в1дбивача до напрячу розпод1лу ультразву-кових хвиль в суспензг! р1вний П/4, а вщстань до вилрст.шгюючо! поверхн1 дорхвнве однхй довншп хвилх цодо швидкостх розповсюд-яення ультразвуку в суспензИ.

Виробнича перев1рка, проведена на очисних спорудах радгоспу -комбинату "Кзлитянський", показала, до при питомтй аитрат! активо-ваного вапна 1,5 кг/н^ залипковий видст змулених рэчовин в очище-Н1й фракгц! складае близько 0,3 кг/м°.

В 1МЕСГ розроблеиий також спос1б 1 апарат для електрофлота- . цхйно! обробки радш! фракцII безпгдстилкового гнои, одержано! пхслл роэподзлу його на фракцг! В1брацгйнга»и сепараторами /9, 15, 26/.

Особлив К'.ть процесу поляг а е в теку, що анодний I катодний простхр флотацгйного апарата роздхлсно Шихтовою мембраною 1 для вилучення змулотгс частинок використэвуеться Т1льки водень, який сид1ляеться на катодх (рис. II). Очищена в ад змулених частинок р1дина напрапляеться з анодну камеру апарата, де насичуеться дргб-нодисперонимк бульбавками кчсня I энзеараиуеться, оскхльки атома р-ний кисень 1 озон, який утворксться на анод1, мае знезаражувалып властивоетх. Як коагулянт використоэуеться фосфорка кислота НдРО^ з розрахунку 2 л на I м^ фхльтрзту. Витрата електрознергЛ для очистки I м ф1льтрату складас 2...3 кВт.

Рис. II. Схема роботи електро-фяотац1йного апарата для очистки х дезинфзкцН ф1льтрату рхдкого гною:

I - прийокна камера; 2 - пцлина; 3 - ceкцiI камэри очистки; 4 -перегородка; 5 - катод; б - анод; 7 - дхафрагма; 8 - канал; 9 -В1дст1йнктс; 10 - анодна камера;

II - насос; 12 - дозатор коагулянта

В експериментах внкористовували безпхдсгилковий свинячий ГН1Й П1сля роздхлення його на фрагап!. Фхльтраг становив собою рхдку неоднорхдну масу, до яко1 вх'дили в основное/ тверд! висок-:-

дисперснх I колоХдн! частники з концентращею 7,0...6,0 кг/ы^.

Х1м1чний I бактер!олог1чний анализ и показали, що при вцщопхд-ноцу режим1 процесу ВПК знижуеться з 6000 до 1480 мг/л, окислю-ванхсть - з 2000'до 800 иг/к, кол1гитр меже бути доведений до 333, а М1крэбне число - э 5.Ю6 : бхльше до 3000.

В очищеному фхльтрат! виявилось приблизно 0,3 % коагулянта. Отже, практично вся фосфорна кислота абсорбусться твердою фазою.

В процесх бхологгчно! очистки ст1чних вод в аеротенкахЕ: утворюеться активний мул, який становить собою колоХдну суспен-зга з великою абсорбцхйной гдатнхстю. Волог1сть бхомаси активного цулу навхть пхсля попереднього упцльнення не бувае никчою 97 %, а II об'ем складае 10 % вгд загалького об'ему стокхв, як1 очшца-ються.

Дослхдженнями, про веде ними в 1МЕСГ встановлеяо, що хнтенск-фгкувати процес збезводнення активного мулу можна методом елект-роосмосу /63, 81, 90/.

Процес електроосмотичного збезводнення при умовх безперерв-нэ!'о в1дводу р1дини хз мхжелектродного простору мокна описати рхв-нянням, запропонованим В.А.Ржанициким.

Уе=У.&-ехр(- л-9ит/с*) (гд)

де Ы - напругр на електродах, Г.; ]/б - об'ем радини, яка вид1-ляеться 13 ьологого материалу, н3; У0 - об'ем вихвдного матсрга- ■ лу, м®; К $ - коеф1ц1ент електроосмосу, ы^/В-с; "V - час електроосмотичного збезводнення; / - вхдстань шк електрсдами, м.

1нтенсиф1кацхя обробки I утилхзацИ бхомаеи активного цулу методом електроосмосу здхйснметься з дЬдатковою витратою.електро-енерг11. Це збхльгауе вартгсгь обробкк мулу, однак, а хшзого бону при використаннх електроосмотичного збезводнення об'ем Його, який гпдлягас подальшхй обробцх, эменгауеться, ото, зменшуються кап1-тальн1 вкладення 1 зага. ьш експлуатацхйнх затрат; на обробку I утилхзац1Ю кулу.

Рпш1 приведен! затрати заключають в собх постхйну складову, яка не -злекить вхд параметр1В електроосмотичного збезводнення I змгнну складову, яка вюпрчае питому енергоешисть, ступшь електроосмотичного збезводнення, якх, в свою чергу, як видно форму-ли (29) i формули 9/ = ( Р - штомий електричний опхр

пброблювакого материалу, Ом«м, За - питом1 затрати енерг11 на пидхлення рхдини, кВттЛА залекать В1Д напруги на електродах. То;/у напрУга на електродах е визначальним параметром при олектро-

осмотачноцу метод: лхтенскф1ккхп1 обробки I уткягзацй б ¿сизой активного глуяу.

Оптшальнх глракетри процесу злектроссмоти- 'ого збезводкен-ня б I ома с я активного кулу из веден I в табл. 4,

Таблиця 4

: Значения параметр!а при Параметр!! : итзязктроднхй втдстакх

: 0,03 : 0,02 и

Напруга на елйктродах, В 25,4 24,9

Стушнь збезводнешя, вхдн.од. 0,52 ■ 0,80

Питона енергоемнхеть електроосмотич-ного збезроднення, кБт-г/мз 186,1 183,5

Питому енергоемихсть обробки бхокаси, кВт•г/кз 96,8 146,8

Значения капруги на олектродэх, визнечене т.'орзтичмы лляхом, В 24,6 РА, 7

Вхдхилення теоретичного значения напруги на елактродах вщ експерннен-тального, % 2,7 0,8

Приготуванкя оргашчнгас добриз 13 заданкма фхзико-маханхчними влаетквостяш I гбалаксозашлг за пожнвптш ® речовинами

Осковним способом виробництва високояй1сних органхчних добрив е компостувания суихшх гноэ, послхду, осад1в мхських стхчних вед (б10логхчно актиаи: компонента) а вологопоглинзючими матерха-лами (торф, лодр!бкека солома, тирса, листл х хн.) х мхнеральнх компонента. -

При компостуЕатп органхчних речовин виротуються завдання по накопиченню рухливих поживних елементхв, знищенню схожост1 нас1н-ня бур'янхв, яець I личинок гельм1НТ1в, а такоя 1нваз1йноХ вяас-тиэостх деяко! патогенно! м1крофлори.

Встановлено, що знищення насхння бур'яшв х дегельмхнтадхя органхчних суихшей, вигоювланих на основ1 використання гноо .г осад1в мхських стхчних вод, найбмьш ефектизно протхкав в термо-фхльчому режимI, тобто при температур! 53...55°С, а накопичення рухливих форм пояшвния елементхв - при мезоф1льному режимх, тобто при температур! 25...35°С. Так! 'бставкки визначають необххднхеть

л 35

коыпостування в двох режимах, спочатку в термофгльному, a norÏM в ыезофмьному. При умовх досягнення pisHOMipHOï по всьому об'еыу бурта cyMimi температури 55°С повна дегельмхнтацхя настае через чоть ри доби, а втрата схожэстх налшня бур'янхв - через добу. Значн1 вхдхилвння температури сумхшг ввд оптимально! по nepepiey бурта в реальних умовах збоьшують час дегельм1нтац11 до одного М1сяця лхтом i до двох М1сяцхв взимку при перходичному перем1шуванн1. За цей час, в умовах змхшаного режиму, в основному зак!нчуеться на-,копичення похивних елементхв cyMimi в noTpiÔHia к1лькост1 /II, 23, 65/.

В раз! протхкання бхотермхчних процесхв тхльки в мезоф1льноцу режим! сумш дегельм1нтуеться лише через 4...6 мхсяцхв комюсту-вання, а насхння бур'ян1в залишаеться схожим.

В эв'язку з цим, Bci onepaqiï приготування твердих орган1ч-них добрив повиннх бути спрямоваш на одержання сумхией, якх эа-безпечують на першому eTani технолог1чного процесу штенсивну . киттед1яльн1сть термофхльних м1кроорган!зм1в.

Для одержання оптачальних б1отермхчних процесхв в термофхль-ному режим! вологгсть компоновано! cyMimi повинна знаходитися в межах 65..,70 %, однорхднхсть эм!шування ксмпонент1в не повинна перевюцувати - 10 %.

Основний вплив на процеси компостування еумшей гною, послх-ду, осчд^в м!сьхих ст1ч:.их: вод з вологопоглинаючими матер!алами становить в1дношення вуглецю i азоту, яке повинно бути в межах 20...30 . При надлиику вуглецю уповхльнюеться розклад орган!ч-hoï речовини, а надлишок азоту приводить до великих йога втрат у виглядх ам1аку.

К1лькхсть вологопоглинаючого каповкввача (торф, солома i !н.), необхздного для приготування органо-мшерально! cyMimi, мок-на визна'пти за виразом: ^

о №Q(W6-Y/ç„)+ WC„)]Q6 т

Ufn ~ m ÎWcm - WmJ - £KJ (Y/J - №„)

fie We > Wetr, Wm . V// - вологкть вхдповхдно гною (nowii-ду), cyMimi вологопоглинаючого материалу, М1не.ральних добавок,%;

Qm , Q6 - В1ДПОВ¿дно маса вологопоглинаючого матер!алу та гною; К/ - к1льк1'сть мхнеральних добавок в cyMimi, %.

При BÎflcyTHocTi м!неральних добавок формула прийме вигляд:

О Wc„) Ое ( 31)

"" Wcr.-w^ Зб

Аналхз дано! залежностх показуе, що для одержання сумгах во-лог1стю 70...75 % (вологхсть заготовлюваного торс[у знаходиться в межах 60...65 %), вологхсть гною або последу повинна бути не ви-щою 90 %, у противному разг одну частину 1х необххдно змгаувати з бгльш н!ж 2 чаотинами вологопоглинаичих компонент1в.

Для П1двищення штенсивност1 життeдiяльнocтi мхкрофлори в органгчних суммах використовують р1эноман1тн1 мхнеральнх або орган1чн! добавки, як1 покращують покивний склад або ф1зико-меха-. Н1ЧН1 властивостх добрив.

До перио! групи добавок вхдносяться фосфорна мука I суперфосфат. 1х наявнхсть у компостнгй сумгаи (1,5-2,0 % вед маси су-мш1) рхзко пхдсилюе 1.пкробхолог1чн1 процеси, прискорюе гум1ф1кац1ю сумхш1 I створюе уыови для активного поглинання оптимального азоту м1кроорган1змами, що приводить до знияення його втрат. При при-готуваннх торфогнхйних компост1В пхд картоплп добавляють 0,5 % калхйно! солх вгх маси сумгах. Часто при коштоотуватои органхчних сумгаей використовують карбонатнх форыи вапняних добрив - вапкяну або долом1тову муку, вапняний туф, мул та 1н. Втрат азоту 1з гною при цьому немав.

1нша група добавок представлена органхчними матер¡алами, як1 кають бЬтып крути частинки х зб1лыдутть пористхсть сум1шп тирса, деревна кора, солома г 1н.

Бвзпхдстилковий х твердий гнгй, пташиний послед в основному з торфом, соломою, тирсею х хн. вологопоглинаючими матерхалами компостують в гноесховицах на спец1альних прифермських I польо-вих майданчиках, використовуючи для перемхшування компонентхв бульдозера, навантажувач1 безперервнр! дИ ЩД-250, перевантажу-вач органхчних добрив П0У-40, р1зн1 пристосування до серхйних с.-г. машин.

Однак на великих тваринницьких комплексах I птахофабриках, де накопичуються великI об'вми гнойово! маси, рац1онально компосту ваги II з торфом г мшеральними добавками на механхэованих майданчиках, обладнаних спецхальними сгацхонарнши або мобхльними машинами /48, 56, 58/. _

Для змшуванкя органхчних х мхперальних компоненте викорис-товували лопатевх та гвинтов1 (двохгвинтовх) змгшувач!.

При використашп лопатевих зм1шувач1в для приготування орга-но-м1неральних сумгаей 1х продуктивнхсгь визначаеться залекнгстю:

де К - ксефщ1ент, який враховуе перекрпття лопаток 1 эворотнз оскпання сум пи; - середнхй рад ¿ус лопа-п; /2 - частота

оо'зртання лопатей, яка визначаеться за формулою:

п- -\JTsInjh + созр) д (33)

Р - кут укосу сумш1 в зкашувач1; й - зоаишнхй радгус лопатей; ув - кут тертя матер1олу цодо поверхностей лопатей;

- кут встановлення лопатки; О - прискоренкя сила тяжхння;

Л. . „ & .

- висога шару с.умшл, якии перемхщуеться.

При лриготуванн1 органо-ммеральних сушиай э вииористанняш двохгБинтового зчхшувача-конвейера оптимальней кут пхдйоцу гвин-тових Л1н1й, при якому забезпечуеться максимальна псьова сяид-кхсть I продуктивнхсть, визначаоться за формулой:

Ы.~оу5 а.кс{д - <34>

де ^ - кут нахилу ос: гвинтхв до вертичалх; /г - коефщхепт тертя матерхалу по робо-ай поверх!П гвингхв; ^ ~ ксефнцент тертя матер1алу по робочгй псверхкх гшнтхв в русх; - зови1к-нхй радтус; - кутова шбидк1сть.

Грагохчшй кут нахилу ос1 геи'-тхв сГ . при якоьзу материал нз транспорту еться, тобто осьова ввидкхсть чатерхаду дор1внюе нулю, визначаеться за форэд'лоа 2.

(35>

При кутх нахилу осх гвинтхв до горизонту < С^^гвинтовий конвейер буде перемгауватк матер тя при будь'-як1Б ивидкостх гвин-тхв х незалежно вхд 1х запоьнения.

Продуктившсть гаинтсзого зы!тувача-1ГО!шэйзра в загальноуу бигляд1 можна визначим. за форг.улои: ,

об)

де ре - площа поперечного розр1зу потоку сум1ви; у - об'сына Ш1льн1с. ь маси; У^ - осьова швидшсть транс порту вання паси,

Ц » крок гвинта; /2 - частота обертання; К^. =0,2... 0,9 - коеф1ц1ент використання м1Жвиткового об'ему.

Потужн1сть, яка вктрачаеться на подолання опору при змшудан-нх I трангпортуваши компонент 1в, визначаеться згхдно залежностх:

М-КСр/7(1 • '-«37)

дэ и)ь = 1,2...4,0 - коефлцзнт опору поремвденню маси; С = => 1,0..,3,0 при /Ь = 20...90° - коеф!Ц1ент, враховуючий вплив кута нахилу гвинта; ¿. , Н - в цтов хдно довжина ?ранспортувапня I висота пхдйому маси.

Згадно експериыентальних дослтдкень, виконаних в 1ШЗСГ (Ярощук В.А., 0городн1к А.1.), оптшлальними параметр-ми гвинтових эм!шувач1в-конвейер1в е: пхльк1сть гвинтхв - 2 шт., дхаметр гвин-Т1в - 0,8 м, крок вит^в - 0,4 и, частота обертання - 0,3-1,0 с""*, кут нахилу гвинтхв до горизонту в сгац1онарному змшувачх 20°.

Комплекс машин для прчготування органо-м1неральних сумгаеЗ з двохгвинтовим змхшузачем-конвейером включав дозатор подрхбненого торфу, дозатор мхнеральких добрив (тукозмхпуюча установка УТЗ-ЗО або УТС-30) з стр1чковим конвейером, насос безп1Дстилкового гною або послхду НШ-200 з краном-дозатором. Завантаження живильникхв торфу I ышеряльних добрив здхйснюеться н авантажувачами ШП-1,2, ПЭА-1,0 (рис 12).

Рис. 12. Технолсг1чн1 схеми приготування - двохкомпонентноК (а)

I ба'гатокомпонентно! (б) сушии, збагачено! мшеральнши добриваки

Приготовану в по-хилому ГВИНТОВОМУ ЗМ1-шувачх-конвейерх сумхш складають х сформлявть в бурт за допомогою бульдозера, де вона пергодично, у вхдповхд-ноот1 з вимогами агро-ххм1Чно! служби, пере-игауетьсп навантажува-чем безперервно! Д11 ПНД-250 або мобхльним змщуначем-аератором з гвинтовими робочими органами.

Продуктивн1Сть такого комплек;у мапин складае 500...600 т сум1И1 за зм1ну, затрат працх - 0,,096 л»д./год. на тонну сумтгаг.

о

При використаних для приготування кошюстю дакхль.чох орга-нхчних компонентi в, в технолог1 хин лхнП монтусться другая киви льник х додатковкй дпохгвшп'огий змхаугач-конзейзр, ветановле-най перед похилим змхшувачеи (рис. 12 б).

Для зд1йснення змауоаннл компоненте ношооту в польовмх уловах ДОЦХЛЬЯО ВИКОрИСТОзуваТИ ЙШЫЛ ГГрОСТI шб1ЛЫП способа утео-решэт сумхсл, акт змогли 6 в ыахскшлыий глрх оабозлачити агро-технхчнх вимоги для приготування добрив (рис. 13). 3 цхе! точки зору прогрзсизким е принцип пошарового пригмувгшЕя сумки /17, 23, 72, 93/.

Рис. 13. Технокогхчна схеыа приготування оргашчних добрив з використаниям мобхлыгих машин:

а) форцувайня бурта 1а пархв коипонемтхв;

б) тарзыЬцування шархк кокионсн-тхв;

I - забоуно-займуачх робоч1 ор-гски; 2 - внек; 3 - стрхчкоаий ко-.шейзр

Г1ошарог,а укладка паророб-лгваних компононт1в зд1йснаеть-ся спацх&лышш ыашинаки х прн-стосуваиилш;, розробленкш 1МЕСГ.

Дчя псгааросого укладання шиаврадких коипонгн'пв викорис-товуеться споцгальний розкидач з боковин Еикиданням маси. Роз-роб леих 2 типн машин до кол1сних трактор!в тягового класу 3 х 1,4 В1д-побхдио вантахо-пхдйомнхста 12 I 7 т.

Тверд1 .компонента (шдстилповий гшй, торф, тверд! М1сысх вдасди) пошардво укледаить в бурт спещальте,;;.; приставками до кузевних гноерозкидеч!в ваятажопхдйомнхетв 7 х 10 т.

упгп

При вияориетаин1 соломи в сумшх з птошшим последом, без-педстилковим гноем сстакня укладасться специального приставкою, розробленою до кормороздавача КТУ-ЮА.

3 метою пскрзщэикя якост1 змхаування пошсрово укладсних ком-понентхв в бурт викокана доробка заборно-зкхшуючого органу наван-тажувача безперорвио! дх! ПНД-250А (маипни МПК-&Л), якиП забоз-печуе подрхбнеиня матсрхалхв, захват I подачу маси до поздовкньо-го конвейера по всьому розрхзу багатовароэого бурта. При такоцу . захватх робочим органе:.! парероблюввноХ маси досягаеться под1бнхсть процесу перемещу ванкя заборно-змшуючими робочими органами наван-тааувача процесу перем1шування в стац1онарниг лопатових змгаувачах.

При компостуваши редкого гною з вологопегяинаючики компонентами розроблэна тэхнологхчна схема, згедно яко! передбачаеться редку гнхйну масу збвзводюэвати до вологостг 88-92 %. 3 цхей датою в технологг-мгй лхнхХ подачI до змхшувача гнхйно! маси перед-бачена установка сепаратора для П збезводнення (рис, 14).

Рис. 14. Техно.к'пп кокпостування гнхйно* маек педвищено! пологости

I - мхиалка; 2 - сепаратор; 3, 4 - дозатора; 5 - змгаупач

Дана тэхнологхчна дшхя моей праця-вата I без торфу 13 збагаченням пийко! маси тхльки мхкераль-гая добркшьяь

1нтенсифхкод1я процесхв поверхневого 1 вкутр| грунтового внесения орган1чних добрив

Обгрунтуванкя технологхчних х технхчних рхшень використання напхврвдкого гноп

Досвед експлуаташГ систем прибирания гною показав, що на фермах з гхдрзвл1чннм методом видалення екскрементзв тьарин, гн1й-на маса поступас з сховище, як правило, вологхста 95...97 %, а в ряд1 випадкхв (комплекс« по ведгодхвлт свиней) вологхсть йсго до-

ходить до 98-99 %.

Роэбавлення безпхдстилкового гною водою спричиняе збглыпен-ня його об'ему в 1,25...5,0 раз1в I зроотання, приблизно з стхль-ки ж раз1в,витрат на зберггання, транспортування х внесения. Крхм того, в радкому гно! вмгст основних поживних елзментхв (№РК) знижуеться в 2,0...4,5 раз1в у порхвняюп э масою волог1стю 91...92 %.

Еезпгдстилковий пай, який видаляегься ыеханхчними засобаыи 3-П1Д репитчатих п!дог мае волоИсть 85...92 % х високу концент-рацхю поясивних речовин. Однак хснуючий комплекс машин, розробле-ний в основному для ргдкого гною (насоси НШ-200, ЩИ-Ф-ЮО, ПНЖ-250, роэкидачх МНТ-б, МЖГ-Ю, 1ЖГ-16), працюгать з нап1вр1Д-кою масою незадовIльно як на зьвантаженнх, так I на розподх^ II по поверхнх грунту. Причиною цьому е низька текучесть маои, яка, в першу чергу, впливае на продуктивность вказаного комплексу (про-дуктивн1сть знижуеться в 1,5...2,5 рази) I на над1йност1 техноло-гхчного процесу в цхлому.

Ейходячи з рекомендаций агрономхчно! науки, рац10нальними способами використання нап1вр1дкого гною с танк

- внесения нап1вр1Дкого гною п!д основний обробхток грунту (основне внесения);

- використання напхврхдкого гною для приготування компост1в

'з органхчним наповнювачем чторф, солома, тирса, кора х хн.).

Базовою машиною обох технолоИчних схем використання напхв-рхдкого гною е спецхальний розкидач, який повинен оабезпечувати якхсний розпод1л ыаси як по поезрхнх грунту, так 1 по шару орга-чхчного наповнювача.

Теоретично мояна припустити, яка повинна бути тенденц1я у В1дн0шеннх показника нер1вномхрностх розподхлу ортпчно! шеи по поверооп грунту.

Враховуючи, що нер1ЕН0М1ртсть ыеханхчного розподхлу маси добрив по поверхн! грунту I керхвном1рн1сть розподхлу елемент1в кивлення в мае: органхчного добривя нзкорильованх, мокна записати:

= + (38)

де - дисперс1я розподхлу азоту, фосфору, кал1ю;

дисперсхя розподхлу ыаси орган хчшх добрив по поверх-нi грунту; ~ Д"сперс1я розподхлу азоту, фосфору 1 ка-

лхю в мае! добрив. •

Отже б [М] = б ЫР, к\ ~ б„ [К Р, К]

1з рхвняння (39) виходить, цо орган1чнх добрива слхд вноси-ти на поверхню грунту з меншога нepiвнoмipнicтю, шж допустима нepiвнoмipнicть внесения мхнеральних добрив.

3 врахуван,-ям викладених вимог обгрунтована технологична схема, розроблена конструкц1я, виготовленг { перевхрею в чабора-торно-польових умсвах макетн: зразки розкидача напгвр1дких орга-н!чних добрив, який включзс емк1сть у виглядг трикутно! призми з нахилом бокових ст1нок до горизонтально! площини пхд кутом 35...40°, що забеэпечуе коеф1Ц1ент спорожнення 0,98...0,99, пристрою пайлорних барабан:в для в!ДД1лення сторотпх домхшок гною в процесх його навантакення кошовими органами, подавалый робоч1 органи гвинтового типу, два рээподхльних багатосвкц1йних ротори з направляючими викидання масн, засувка-вхдсгкач, заслгнка для безступ1нча того регулювання дози внесения I вхдбиваючий щиток.

Оптимальна масоаа мгсткгсть бункер 1в машин при агрегатуваннг !х з разними тракторами одержана мш1м1зац1еа приведених затрат на наванта-кування, транспортування : внесения добрив I визнача-сться 1з залежностк

0„=

Lírbr (mnd/t . S„ZAn 6tZAT

Tm L K„<cSWn Wrt p А/г W„ J J

Ptí/f„x¿?J//\/epeO*<fJ¿'- ъялйъ транспортування добрив; /* - кое-фщхент використання тривалост1 smíhh; Gr~ маса трактсра;

f/g - потужн1сть двигуна; cf', (Je , /V . fu - коефщгенти бук-сування, використання по1ужност1 двигуна, опору перекачування трактора i машин; ' £ - коефгцхент, враховуючий вздношення маси машин до míctkoctí його бункера; r - питома витрата i

вартхсть пального; И , 6> - доза i ширина .внесения добрив; V„ -робоча швидкгсть машини; о(&л rrtn> /rig - погодинна оплата i число npauiBHHKiB на навантажуванн! i, внесеннх добрав; 7r t Тн - р1чне навантаження на трактор i машину; - сумарнх

коеф1Ц1енти вгдрахувань на реновацм, ремонт i зберхгання вхдпо-Э1дних машин; К и - число машин, як i обслуговуються назантажу-вачем; ~W„ , Y/н - продуктивнееть навантажувача i машини.

Робочий орган базово! машинл (рис. 15) складаеться хзлдвох

(40)

допатевих роторхв - низькооборотного i виссмоборогного 1 «чапраэ-дяючо! викцпу. Низысооборотшй ротор призначаний для забезпечен- -ня piaHOMÍpuoro розподдлу добрив на пораiй половин! bír пааин ширин: захвату i високооборотний ротор - на другхй Шмрпн! захвату.

Рис, 15, Схема розпо-дш>ного органу: I - лопатки високообо-ротного ротора; 2 -локатки иизькооборот-ного ротора; 3, 4 -диски; 5 - напря1.'.на; 6, 7 - зхрочки привода; 8 - кромки зр1зу спрямовуючо! викиду

Егоора розподглу

добрив по поверхн1 поля (рнс. 16) нз мае спадних eítok. Це досяг-нуто за рахунок сикористання о ротор: кидально! согаШ, яка забез-пачус KonnanTHicTb викидання потоку добрив, який надходить на ро-бочий орган. Завдяки цьону кра! полоси розпод!лу добрив не мають плавного эменшення дози внесения, що забезпечуе молигавхсть точного водхння arperaiy ездовж краю полоси розподтлу добрив без перекрит-тя робочо! ширкни суьпкних проходic.

'Fue. 16. Егсора розпод1лу добрив по riOBepxHi поля.

Дстотно впли-вас на як хоть роз-подглу добрив кромка спрямовуючо! Ш1-2 £ 3 'Ю *2 Ы ?*■ Ю &> киду и i д ввдповх'д-

Обл1ков1 д1л_<шхл 0,5x0,5 м НИМ кутом.

Виконаними дослздаенняш встаноплено, що для спрямовуючо! викиду низькообороткого ротора оптиыальним кутои слхд ввакати 51° а для спрямовуючо! викиду високооборотиого --20°.

Результата досдхдаень xio обгрунтуван;ш технологхчиих i тех--HÍ4HHX параметр!» розквдача напхврхдких органхчних добрив опублх-коеан! пошукувйчем у працях /23, 25, Ш, 86, 93, 97/.

Внутрганьогрунгово внесения рхдкш: органхчних добрив

3 метою зкижентш до мшхмуму страт поживних речопин, запобх-ганкю забруднення навколиинього середовища ргдкий пий доц1льно вносити в грунт на глнбину 10...18 см. Даний спос1б внесения органхчних добрив доэооляз, наприклад, пхдвищита врожайшсть лу-гових трав на 33...35 % в пор!вняннх з поверхневим Енесенням, вро-жайшсть просапних культур (цукров1 I кормовх буряки, кукурудза) пхдвищуеться в цьоад випадку на 10...15 %.

1з аналхзу л1тературних I патентних матер1ал1в вчтхкас, що в основх механхчного засобу для внутр{грунтового внесения добрив е пристосування з робочими органами, яги змонтованх в зоднхй час-тинх емкост1. Лроцос знутр1грунтового внесения рхдких органхчних добрив включав так1 елгменти: вертикалытой розрхз шару грунту дис-ковим ножвм (утворення вертикально! аIлини); горизонтально пщи-зания х пхдйом шару грунту (дернини) лапою (утворення шдлапово! порожнини); подача добриз х розподхл !х в пхдлаповхй порожний!; закриття розрхзаного шару грунту I, при вкесенкг добрив на дугах I пасовшцах, уцхльненн.т його прякочулчим к от:; о::.

Дослдаенндаи остановлено /97/, що величина розхилу дернини (риз. 17), а в1Дпов1дно I ширина стояка Ве , при роботх загор-таючого рабочего органу гс'язана прямого заленистп з шириною захвату I ЕНСОТСЯ ПГДЙСЙу лпшц

с«)

До 8л - окрика захвату лаки; - вксота п!дйому лани; у' -заднхй кут тидйоцу крил лапи. ;

Середтй дхамотр пхдзхдного трубопроводу йота вязначити за

формулой: ^ '

. ? ~ ЖМЙе (42).

де Р» » - щхльнхеть Л в'язкхсть органхчних добрив; -41« ло Рейнольде а.

При розподШ редких оргашчних добрив в пхдлаповхй порожни-ш утворюеться стрхчка добрив, ширина I товщина яко! заложить В1д геометричних параметр1В г рехигпв роботи загортаючого робочо-го органу, подачх рхдини г физико-механхчних властивостей дсбрта. Ширина стгпчки добрив визначасться за вираэом:

: в, ш

Рис. 17. Схема об-грунтування основа них технологхчних параметров робочих органов для вну-тр1грунтового внесения рвдсих орган гаих добрив:

1 - дисиовий Н1ж;

2 - лапа; 3 -стояк; 4 - коток

а товщина стр1чки добрив П1сля проходу робочого органу в эадерн1-лому грунт!: , , ;3 п 2

Г 2 *

(44)

д К - коеф1Ц1ент, який враховуе форму виливного патрубка; К = 0...1,0.

Виходячи ¿з того, що тяговий олхр I тягове эусилля трактора в функц1ями швидкост! агрегату, одержан! рхшяннп для визначення ширини захвату 1„~ ОйПА-Р„

ь~ К* НУ*

(45)

\ швидкост! руху агрегату

Кпна+б»г'

де Нэр - ефективна потуачистъ двигуна; /¿2 - поефхщент заван-танення потужностх; , - механхчний коефииент чорисно! дх)! траном1С11 трактора; Р^ - напхр р1дини; Кп - коефхцхент пито-мого опору грунту; - маса агрегату; -Р - коеф1Ц1ент пареко-чування агрегату.

Результати дослхдкень внутршньогрунтового внесения редких органхчних добрив наведем в Б публпсшдхях пошукувача /67, 72, 92, 97, 98/ та ззхтах лабораторх! механхзагд! застосування орган!чних добрив 1'ЛЕСГ за- К70-1980 рр.

Удосконалення npcqeciB внесения органшних добрив роторними рознидачамн

В lí.íECr на основ! виконаних Д0СЛ1Дкень та . загальнення передового досв1ду використання роторних розкидачíb обгрунтован1 тех-ноломчш та кшематичн1 параметри удоскоиаленого зразка роторного роэкидача РУН -Ф-15В, який агрегатусться з тракте ами T-I50K та T-I50 /I, 2, 19, 47, 58/. Розкидач РУН—Ф—I5B В1др1зняеться 91Д розкидач1в аналогичного типу, як i panine випускалися промисло-bícto, тнм, що привод робочих органов в Д1Ю здхйснюеться через спецгальиий редуктор на в iдаiну вхд привода ланцюговими передачами, новою схемою розмгцення poTopiB та пхдвищеною частотою обер-тання - 18...24 сек"^.

Досд:дження процесу внесения добрив роторними розкидачами виконувались в лабораторно-польових уиовах на експериментальноцу зразку роэкидача з подалыпою широкою перев1ркою досл1дних зразкхв у виробничиг умовах. Продуктивность РУН-Ф-15В при норм: внесения 40 т/га i пвидкост1 руху 4,5 км/год складае 235 т/год, р:,.>очз ширина розкидання - 31 к.

Роторний розкидач РУН-Ф-15В cepiiiHO випускаеться для госпо-дарств Укра!ни Береггвським ремонтно-кехамчним заводом Закаряат-сько! областх. .Чонструктивн! особливостх роэкидача захищенх 3 авторськими евхдоцтваки на викаходи.

OcKOsñii результат»! дослхдяень i íx реал!зац1я в схльськогосподарському виробництвт

Результата эакгнчених теоретичних i зкепзриментальних дослхд-кень склали основу для роэробки стильно з наукозо-дослхдними институтами РосП.Взлару^ ряду методичних i практичных рекоменда-Ц1й по хнтенсифхкаиц* процесга видалення, приготування та внесения оргаи1чних добрив /3, 12, 13, 36, 65, 66, 67/. Впровадження роз.облених технологий в с.-г. виробництво дае змогу пгдвищити нормативну окушпеть добрив ría 23...30 знизити затрати прац: на,Лх застосування на 20...25 % та pijutoro палива - 5...10 %;

йсономхчний ефект В1Д застосування розроблених i впровадке-них в с.-г. виробництво' ¡„ашин i обледнання (роторний розкидач твердих орган1чних добрив, машина для внесення KaniepiflKnx орга-н1чних добрив, навантанувач безперервно! дх*, насос-подрхбнювач оргашчних домхшок ргдкого гною, сепаратор безпхдетилкового гною, комплект обладнання для компосту?шня безпхдетилкового гною, пта-

шиного послхду та осад1в мхських стхчних вод, машин для внутрх-грунтового внесения рхдких орган¿чних добрив) складае вхд 380 до 2800 крб. на одну'машину в pi к в цхнах 1989 року.

Загальний економ!чний ефект вхд впровадження розроблених машин становить близько 30 млн. крб. на piK.

Розроблен1 технологil та комплекси машин для приготування та внесения орган¿чних добрив впроваддувались в дослхдних господа рствах 1нституту, рядз господарств Закарпатсько!, Ровенсько!, Льв1всько1 областей УкраКни, ВолодимирськоЛ та Московсько! областей PociJ, Молдов1 /7, 13, 16, 34, 48, 51, 93/.

ЗАГАЛЬН! ВДСНОВКИ I РЕЗУЛЬТАТ!!

1. Результата виконаних дослдаень становлять науково обгрун-товану механхко-технологхчну основу для визначення напрямку i зы1сту удосконалення i дальшого розвитку процесй приготування i внесения орган¿чних добрив стосовно ¿нтенсивного землеробства

Украйни.

Результата дослхдаень з метою бхльш ефзктивно! реалхзацН Ух у практицх розвинуп в систему конкретних пгдтверджених доев¿дом рскомендаЦ1й щодо застосування с.-г. виробиицтвом ¿нтегрованих метод1в використання органхчних добрив. Це, в свою чергу, kbim п¿движения запального рхзня агрономхчно! культури удобрения грун-TiB, забезпечуе покптче зниження витрат pecypciB i забруднення навколишнього середовища при використаннх добриа.

2. Виконаний на ocuoBi розроблених методик i критерЛв оцхнки науковий аналгз i комплексна техн1ко-економхчна оц1Нка технологхчних BapiaHTio видалення та утилхзацх! гною на фермах ВРХ зокрема, показуе, цо енергетична ефективнхеть застосовуваних i перспективних технологий видалення i утилхзацЛ гною знаходить-ся в межах 0,2...3,8.

В структур! енерговитрат дизельне паливо складае вхд 10 до 70 Витрати на тонну орган 1чних добрив, одержаних на (фермах з поголхв'ям вхд 100 до 2000 KOpiB, складають: enepril - В1Д 70 до 800 МДж, дизельного талива - 0,1...3,5 кг. Збхльшення пого-лхв'я корхв на ферм1 бхльш Hist 800.. .1000 голхв не призводить до значного зменшення приведених витрат на видалення i утилхза- . цхю гною. Однак внерговитрати, особливо витрати дизельного пали-ва, значно П1двищуються при збмьшеши поголхв'я тварин на фермг б!льш нхж 800 гол¿в.

3. Вивчення ф1зико-механгчних характеристик безпедстилково-го гною ВРХ, свиней, пташиного последу, осад1в мгських сг1чних вод в межах вологостг 85...92 %, як o6'gktíb транспортування, пе-ремппування, роздхлення на фракцх! та компостування, дозволило встановити, що при зменшеин1 вологостг з 95 до 85 % а'язк1Сть зростае в 10...50 pa3ÍB, вологопоглинання твердими екскрементами сечовини наРбгльы штенсивне впродовж перших 48 годин контакту з подальшою стабгл1зац1ею процесу.

Найб 1льи иредставницька група часток пташиного посл1ду i гною свиней, яка мае po3MipH 0,5...2,0 км.складае понад половину ïx загально! кхлькостх, а частки розмхром 0,08...0,5 мм в гною ВРХ складагать 56 %. В залежност1 вед способу утримання тварин, характеристик i видiв кормгв, у безпадстилковому гноп иакопичу-еться до 50 % включень розмхром до 100 ш, максимальна величина ïx ' досягае 400... 450 мм.

4. ТехнологхчииП процес зикористання гноя, як особливого продукту тваринництва, це насамперед система транспортно-наванта-жувальних операщй, питома вага яких становить бглысвЭО %, IV"/ всi витрати на виконання цих операций знаходяться в прямей за-лежностх вхд каси материалу. 3 цього витхкая, що економгчно бхлыз вигеднх варганти технологÍ4Horo процесу утнлхзацП гною, i пера за все - видалення його з тваринницысих пргапщзнь, як i не при-зводять до суттсвого збхльшэння зихедно! маси екс1фемент1в тварин (додаваннш води, солокн тощо).

Технологхя видалення безпедстилкового гною з застосуванням сепаруючих контейнерia на фермах i комплексах по утриманна тварин на щхлитпй педлозх забезпечуе роздмьне видалення тзердих i р1дких екскремент1в тварин без розбавлення ïx водою, що полгп-шуе удобрявальку якхегь кохно! з них, зменшуо на 60...70 % К1ль-KÍcTb каповнавача в пор1вияннх з кхлькхстю його при компостуван-hí нероздгленоI на фракцН шей, а такой витрат працх та кашта-ловкладень ведповедно на 60 i 30 %.

5. Вир i шаль ном ланкою в систем! утилхзацх! гною, яка обу-мовлюе потр1бну якхсть органгчних добрив, е комплекс операций педготовки, приготування добрив, що включае ведокремлення хнород-них включень i рештки kopmíb, знезаражування, перемхшування, роз-дiлення на фракц i ï, компостування.

Педготовка безпедстилкового гною для утилхяангТ на осчовт ведокремлення i подрхбнення його включень е не в ед'емноя тает/но в

переробки, яка дозволяв одерясувати однорвдну по фракцхйному складу масу, придатку для подальшого II використання при допоыоз1 до-, щувальких агрегатов, маиин для внутрхгрунтового внесения та при анаеробному брод!нн1. Для як1сно! гпдготовки безп1дстилкового гною у втдповíahjctí з агровимогами, згхдно яким розмхр включень не повинен перевищувати 10 км, обгрунтований процес та визначенх па-раметри i режими роботи насоса-подр1бнювача: Д1аметр робочого колеса - 340 мм, д1аметр виххдних отвор1в - б...8 ш, частота обер-тання - 16,48

вадокремлювача: д1аметр барабана - 0,3 м, ширина щiлини peaiTicsi - 10...70 мм, частота обертання - 0,5 с . Ефектишт i стаб1льно прот1каш1я процесу переробки беэпвдстилкового гнов цими маптнаш забеэпечуеться при вологост1 маси не меные 91,65 % i концентрац11 дом шок не б1льше 2...2,2 %.

6, В результат! розшарування бeзпiдcтилкoвoгo гною вологхсть окремих його napiB вхдр1зняегься В1Д середньо! на 2...б % 1псля 0,5 години зберхгання, що призводить до зб1льаюшя b'hskoctí в ущ1льнених шарах гною в 3...I0 разхв, а отае, усмаднэв роботу засобхв мзхан!зац11 по його приготуваьна i внессннэ, спричяняа необххднхсть с творения обладиання для перс-М1сувакня. Перходичнхсть перемшування маси при П зберхгакнх сгановитъ 10... 12 дшв; в

пер i од внесения-- 0,5 години. Оптимально параметр» i резиш робо- . ти мпиалки так i: дхамотр робочого органу - 0,7. м, частота обертання - 2,5...3,5 с"1, ширина лопат1 - 0,24...0,3 м, куг нахаду лопате!! до площини обертання - 42...46°.

7. Проблема утшпзацхХ рхдкого г пса успхпшо меже бути вирт-шеиа шляхом роздхлення в их i дно I маси на фракц11 з н&отутт внесениям 1х у грунт серхйно» с.-г. 'rexHimo. Олстеми фракцхааання радкого гнои з застосуванннм засоб1в Mexaiiioar-íiS дсать заогу 1нтеисифхкувати цей прс -ее у порia;тин i з гравхтапШпм разделениям у вергикальних та горизонтальних в^стхйниках.

Розроблений комплект обладнаннл K-P-2I, який включаз насос-подрхбнювач НЦИ-Ф-ЮО, барабанний. сепаратор ГШ-Ф-100М, прес гвинтовий ПНЖ-68А, стрхчковий конвейер i трубопровода забезпечуе продуктив:-11сть 100 м^/год по биххд'гПй Maci i дас можлив!сть эд1й-сиювати переробку безп1дстилкового гнег на тваринницьких комплексах по утриманню велико! рогато! худоби до 12 тис.гол1В.

Для одностадийного фракц1»вання безп1дстилкового гною втд рхзного виду тварин розроблений унхверсальиий ф!льтр-прес продук-

з.

тивнхстю 15 м/год, який дсгдльно заетосулаги на невеликих фермах колективних та хндивхдуальних господарств.

8. Розроблений комплекс стацхонарних х моб;-ьиих машин для компостування б1олог1чно активних компонентIв ;гн1й, пташиний послхд,осади сТ1чних вод) з водопоглинаючими матер1алами (торф, солома, тирса тодо) та мшералышми добривами дае зм^гу орган1зу-вати виробництао еисокояКхсних органхчних добрив з заданими фх-зико-механхчннми властизостши та збалансованими за понилними речовинами на прифэрмських та польових майданчнках. Розробле(и комплекси машин забезпечумть продухтив!псть 50.,.100 т/год сумхах з як1стю розпод1лу компонент1В у метах -10 %. Впроеадоення в с.-г. . виробництво "чраХни розроб.хених технологхй забезпечить залучення для вироСництва органхчних добрив ссхх наявних орган!чних ресур-С1в (гнхй, птаииний послхд, мул мхських ст1чних вод, залишки хар-чово* промисловост1, сапропелх, торф, солома, тирса), дасть змо-гу пол1пшити якхсть добрив, цим самим в значн1й мхрх виргг^уються питания збережекня навколишнього середоьица.

Э. Застосування електрофхзичних метод1в (електрофлотацхя, електроосмос, ультразвук) для обробки редкого гною I продуктхв його переробки доэволяс iнтeнcифiкyвaти процес на 20....40 %, змек-шити питомI' витратк реагента в 2...3 рази, одержати знезаражену рхдку фракгпю, кку можна вккористовувати для видалення ексяремен-Т1В хз'тваринницьких пркмщень.

10. Технологхчн!'процеси внесения органхчних добрив зумовлю-вться 1х станом.(тперд1, нап1вр1дкх, рхдк!) та методом розподхлен-ня (поверхкеве, внутрхгрунтове).

1снуюч1 технолог!а використання нап1врхдких органхчних добрив (вологхсть 86..,'92 %) малоефективн1, осильки техн1чн1 засо-би, як1 застосовують для цхс!. мети, не задовольняюгь вимог щодо продуктивностг I пкостх викокання робхт. Пхдвищення ефзктивност1 використання таких добрив досягаеться шляхом 1х поиарового компостування з торфом, подргбненою соломою або поверхневого внесения з нер1вном{рн1стю розпод1лення до ¿20 %, що зумовлюе необхадшсть розробки нового типу машин з активниш робсгчими органами для. (лчного викидакня каси.. ч

Забезпечення стпб1льност1'процес1в дозування х розпод1лу добрив дссягпегьсл взаемодхею лопатевого змхшунача, гвинтоэого живильника, цилхндричного дозувачг I розмщеного знизу двосекцхй-ного лопатевого розподхлькика, щс зумовлюе зниження нерхвномхр-ностх роэподхлу добрив до 16...20 % по ширинх х до 8... 10 % по

напрямку руху агрегату.

11. Внутрггрунтове внесения рхдких органхчних добрив на гли-бину 10...18 см зумовлюс зниження втрат понсивних речовин на 23... 30 %\ забезпечуе зберекення навколишнього середоьшца, гпдвишуе врожайшсть просапних культур на 10...15 %; сгножатей на луках

на 33...35 %. Рояроблен: пристосування до розкидач1в МЖТ-б та ШСГ-10 для внутр ¡грунтового внесения рвдких оргашчних добрив стабильно зд1йсншть дозування, подачу, розподхлення маси гнои в шдлалових порожнинах.

12. Результати виконаних дослгдаень дали зыогу обгрунтува-ти вих!дн1 вимоги на машини 1 обладнання для приготування I внесения органхчних добрив (10 позиц!й), б1льппсть хз них (6 найме-нувань) впроваджент г с.-г. виробництво, випущено 15 нормативно-методичних матер1алхв. Економхчний е^ект вхд 1х впровадження становить понад 34 млн.крб., в яких частка 1МЕСГ сягае близько 2,6 млн.крб.

ПРОПОЗЩИ ДЛЯ ВИРОЕНЩТВА.

За результата|,м досл1дкень розроблен1 I рекомендован! для вкробництва настутп пропозиц11:

- типова технология випобництва I внесения твердих органы-них добрив, що схвалена землею Ради по технолог Я виробництва продукцЛ тваринництв- на промисловхй основ! при ЛрезидЛ ВАСГН1Л, видана в 1987 р. масовим тиракем г рекомендована для впровадження в с.-г. виробництво;

- типова технологи застосування редких орган1чних добрив, схвалена НТР МСГ СРСР, видана в 1983 р. масовим тиражем I рекомендована для впровадкення в с.-г. виробництво;

- технолог1я внутр¡грунтового внесзння ргдких оогангчних добрив, схвалена НТР ХГ СРСР 1 сегаиею Ради по технолог¿1 виробництва продукцх! тваринництва на промислов1й основ! при Презид!! ВАСГН1Л I рекомендована для впровадження в с.-г. виробництво;

- норми техно'лог 1чного проектування систем видалення, оброб-ки, знезараження, збери,ання, утшизац!): гною I последу

ОНТП-17-77, ОНТП-17-81, эатвердхених МСГ СРСР;

- нормативи витрат на доставку, збер!гання, подготовку ! внесения добрив ! мел1эрант1в, затверджених Держпланом СРСР л МСГ СРСР;

- типовий технолог1чний процес застосування оргаьачних добрив в Пол1ськ1й зонт УРСР, затверджений МСГ УРСР;

- рекомендацП по механгзацх! приготування i внесению орга-н1чних добрив, схвален! i затверджен1 МСГ УРСР (5 найменувань).

Виконання poÖiT по приготуванню та внесению.органхчних доб- • рив згедно розроблено! технологично! документац!! забезпечуе пед-вицення продуктивност1 машин на 10...15 %, заощадхув паливо та витрати на буд1вництво до 10 %, покращуе якгсть добрив.

1з технхчних розробок для впровадження в с,-г. виробництво пропонуються такп

- комплекси машин та обладнанкя (стацгонарнг та мобглы«) для приготування органхчних добрив з заданими фгзико-механ1чними властивостями та збагаченими за поживними речовинами;

- комплекс машин та обладнання для переробки редкого гною (барабанний сепаратор, в1ДД1лювач великих домшок, подр1бнювач органгчних включень);

- пристосузання до цистерн-розкидачхв для внутрхгрунтового внесения редких органхчяих добрив на луках i пасовиськах, при М1ясрядн1й обробцг просапних культур та основному обробгтку грунту;

- комплекс машин для приготування i поверхнеаого внесения напхвредких органхчних добрив (гнгй, пташиний послед, осади Micb-ких ст1чних вод);

- роторний розкидач твердих органхчних добрив та навантажу-вач безперервно! дii.

Впровадкення в. с.-г. виробництво розроблених комплексов машин забезпечус виробництво hiuchhx добрив 1з р1зноман1тних органхчних i мшеральних компонента, змешення втрати поживних ре-човин та забруднення оточуючого середовища', педвищення продуктив-HocTi прац1 на 15...25 %, зменшення ёнерговитра? до 10 %.

Список .

po6iT, як: опублгкованх по темг дисертацг!

1. Линник H.H. Исследование процесса внесения органических удобрений роторными разбрасывателями // Механизация и электрификация сел. хоз-ва. - К: Урожай, 1969.-йш. II - с. 93-107.

2. Линник Н.К. Исследование параметров рабочих органов роторных разбрасывателей органических удобрений // Материалы Всесоюзного науч.-техн. Совета - М.: ОНТИ ВИСХ01Л. 1969.-йгп.2й -с. 275-282.

3. Соколов B.Ü., Линник U.K., Ятгенко Л.Л. и др. Типовой технологический процесс приготовления и внесения органических

1-3

удобрений в зоне Полесья УССР - К.: Урожай, 1970. - 28 с.

4. Линник Н.К., Ярощук В.А» Механизированный пункт для при- . гото'вления компостов // Техника в сел. хоз-ве. - 1971. - fí II -с. 27-28.

5. Лхн.так г.;.К., Яроадк В.А., Слюз'ькс A.M. Вккористання оса-Д1в мхських стхчних вод для удобрения грунту // Ifex. i електр. схл. гос-ва, - К.: Урожай, 1972. - Вип. 21. - с. 80-85.

6. Л1нник У.К., Ярощук-В.А. Дет! $Í3HKO~i!exaHÍ4HÍ власти-boctí торфомулово! сум its i i II кокпонентхв // Мех. i електр. схл. гос-ва. - К.: Урожай, 1973. - Вип. 23. - с. 59-63,

7. Линник ИЛ., Ярошук В.А., Ярчук И.И. Половие способы приготовления и внесения комплексных торфогуминовых удобрений //Труда Днепропетровского сельхоз. и-та. - 1974. - т. XX, - с.I44-I6I.

8. Линнис Н.К., Богуславский В.П., Донах) C.fü. Мобильный агре-гат'для перемешивания жидкого навоза // ffe. и элэктр. сел. хоз-ва. - 1975. - 13. - с. 46-47.

9. Гартииенко 1.1., Лшкик М.К., Приходченко В. 1. Очистка фмьтрату р1дкого гною электрофлстац i йшк методом з застосуваннкм коагулятора // Bíchhk с.г. науки. - 1975. -ÜB- с. 19-23.

10. Богуславский В.П., Линник Н.К., Донец С.М. Определение параметров и режимов работа устроГства для перемешивания жидких органических удобрений // Мех. и электр. сел. хоз-ва. - К.: Уро- • ¡кай, 1976. - Ban. 37. - с. 57-6ь'.

11. Ликник Н.К., Яpony к В.А., Айзкноаич Л.Е, Обогащение тор-фоилоБизс удобрений емглиачиой водой // lax. i; электр. сел. хоз-ва. - К.: Урожай, 1976. - Вып. 37. - с. 5М7.

12. Л1нник М.К., Соколов В.Ы., йтченяо Л.П. i in. Рекоыенда-ц!1 по удобрения с.г. культур на Пол i со i. - К.: Уроттй, 1976. -44 с.

13. Линник Н.К., В;ссвань В.В., Юрчзнко Г,Т. и др. Решшэк-дацтд по подготовке и использования щдкого навоза с колхозах и совхозах Украинской ССР. - К.: Урокай, 1976. - 42 с.'

14. Линкик H.K.s Брык Н.И., Ярогук В.А. Органические удобрения из осадков сточных вод // Техника в сел. хоз-ве. - 1976. -

Г II. - с. II-13.

15. Линник Н.К., Яро!цук В.А., Шкод.сш И.И. Технология и оборудование для переработки бесподстилочного навоза // Техника в сел. хоз-ве. - 1976. - К 4. - с. 37-39.

16. Линник Н.К. Механизация применения органических удобрений // Науч. основы и рекомен. по применению органических удобрений в

Украинской и Молдавской ССР. - Кишинев,: Картя Молдовеняска, 1976. - с. 146-150.

17. Лхнник М.К., Висовень В.В. Технолог imr схеми компосту-вання р1д;сого гною э торфом i согомою // Вгсник с.-i'. науки.

- 1976. - № 8. - с. 69-74.

18. Соколов В.М., Лгиинк М.К. Проблгми мехянгэачг! npoijecia удобрения грунту // Bichhk с.-г. науки. - 1977. - I,- х. - с.68-73.

19. Соколов В.М., Доиець С.М.. Лiпник М.К. i iH. Метшии для приготування i внесения. добрив. - К.: Урожай, 1977. - с. 167.

20. Богуславский В,П., Линник Н.К., Дегодюк З.Г. Совершенствование технологии внесения жидких органических удобрений цистзр-нами-разйраснпателями // Мех. и электр. сел. хоз-ва. - 1979. -

№ 4. - с. 14т-15.

21. Банников Н.М., Линник Н.К. Мат од расчета напорного оборудования гидромеханического транспорта для кедхого навоза на промышленных комплексах // Мех. я электр. сел. хоз-ва. - it,: Урожай, 1979. - Вып. 45. - с. 19-24.

22. Линник Н.К., Шкодкин И.П., Донец С..4. К вопросу технологической оценки качества разделения смесей // Научные труда УСХА,

- К., 1979. - с. 59-61.

23. Линник Н.К., Яропук В.А., Шсовень В.В, Приготовление компостов послойным способом // Техника а сел. зсоз-ве. - I960. -Ш II. - с. 21-22.

24. Линник Н.К.& Супрун В.П., Яли И.И. Перспективность и технико-экономическая эффективность схем уборки навоза и приготовления органических удобрений. // Тезисы докладов Всесоюзной научно-техн. конференции ''Вопросы организации труда и планирования молочных комплексоа". - Таллинн, 1981. - с. 54-57.

25. Линник Н.К. Механизация погрузки, транспортировки и внесения в почву подстилочного и бесподстилочного навоза // Органические удобрения/ Под редак. Н.К.Крупского. - К., Урожай, 1981»

- с. 96-119. .

26. Иартшенко И.И., Линник Н.К., Приходченко В.И. Электро-фгс'отационная с химической интенсификацией отметка фильтрата бесподстилочного навоза в непрерывном потоке // Изх. и электр. сел. хоз-ва. - К.: Урожай, 1981. - Bun. 52., - с. 3-9.

27. Банников Н.М., Линник Н.К. К обоснованию способа подготовки жидкого навоза к утилизации и параметров устройства для его осуществления // Мех. и электр. сел. хоз-ва. ,- К.: Урокай, 1981. -Выл. 51. - с. 17.

28. Линник Н.К., Супрун В.П. К выбору технологической схемы уборки навоза с отделением навозной жижи // мех. и электр. сел. хоэ-ва. - К.: Урожай; 1981. - &ш. 51. - с. 12-17.

29. Линник Н.К. Механизация транспортировки и внесения в почву бесподстилочного навоза и продуктов его переработки // Органические удобрения / Под редакцией Н.К.Крупского. - К.: Урожай, 2981. - с. 113-132.

30. JIíhhhk М.К., Луз in D.C. Збезводнення мулу ст1чних вод комплексíb по утриманнга свиней як етап приготування високоякхсних органÍ4Hих добрив /'/ЕИсник c.-v. науки.-1982. - ff 2. - с. 68-69.

31. Линник Н.К., Супрун В.И. Контейнерный способ удаления бесподстилочного навоза с отделением жидкой фракции // Мех. и алектр.сел.хоз-ва, - К.: Урожай, 1982. - Eün. 54. - с. 34-37.

32. Банников Н.М., Линник Н.К. Подготовка жидкого навоза к утилизации на основе тонкого измельчения его включений // Тезисы докладов Всесоюзной научно-технической конференции "Исследование, проектирование и строительство систем сооружений метанового сбраживания навоза". - М., 1982. - с. 13—12.

33. Линник Н.К., Высовень В.В., Зфименко М.К. 'Разбрасыватель полужидких органических удобрений // Техника в сел. хоз-ве. -1982. - № 3. - с. 58-59. . •

34. Линнрк.Н.К., Супрун В.П., Ковалев Н.Г. Контейнерный способ удаления бесподсгилочного навоза с отделением жидкой фракции // Техника в сел. хоз-ве. - 1982. - № 7. - с. 22-23.

35. Линник H.K¿j Ыкодкин И.К. Определение кинематических параметров рабочего органа виброгрохота барабанного для разделения жидкого навоза // Мех. и электр. сел. хоэ-ва. - К,: Урожай, 1982, - Шп. 53. - с» 35-38.

36. Ковалев Н.Г., Марченко Н.М., Линник Н.К. и др. Общесоюзные нормы технологического проектирования систем удаления, обработки, обеззараживания, хранения, подготовки и использования навоза, и помета. - М.: Kojioc, 1982. - 54 с,

37. 1Удель Н.В., Линник Н.К., Донец СЛ. и др. Индустриальная технология производстве кукурузы. - 1-е издание. - М.: Россельхоз-издат, 1983, - 317 с. - То же.-2-е изд. с измен. - К.: Урожай, 1985. - 280 с.

38. Соколов-В.М., JIíhhhk М.К., Вожик Ю.Г. i in. Доввдник по механгзащ! приготування та внесения орган!чних добрив. - К.: Урожай, 1983. - 149 е..

39. Богуславский В.П., Линник Н.К., Шкодкин И.И. Обоснование

математической зависимости для определения мощности затрачиваемой для колебаний барабана виброгрохота жидкого навоза //Мех. и электр. сел.хоз-ва. - К.: Урожай, 1984. - Шп. 59. - с. 68-69.

40. Линник H.H. Ноше средства механизации для подготовки и использования бесподстилочного навоза //Тезисы докладов Всесоюзной научн.-техн. конференции "Проблемы технологий при интенсивном производстве молока. - Тарту, 1984. - с. 69.

41. Линник Н.К. Совершенствование способов и средств механизации для утилизации навоза на фермах промышленного типа //Тезисы докладов республиканской научно-практ.конференции "Совершенствование зональных систем машин и пути повышения производительности труда в сел.хоз-ве". - К.: Урожай, 1984. - с. 2-4.

42. Линник Н.К., Портман М.Л., Супрун В.П. Мзтодика комплексной оценки технологических схем утилизации навоза //Проблемы технологий при интенсивном производстве молока. Тезисы докладов Всесоюзной конференции. - Тарту, 1984. - с. ПО.

43. Линник H.i{., Шкодкин И.И. Подготовка жидкого навоза к использования путем дождевания //Тезчсы докладов Всесоюзной науч-но-техн.конференции "Повышение агротехнических показателей, технического уровня и качества машин для зоны орошаемого земледелия".-Ташкент, 1984. - с. 77.

44. Масло 1.П., Босий М.А., Лганик M.K. i in. Зниження затрат ручно! npaqi в с.г. виробництвЬ - К.: Урожай, 1984. - 150 с.

45. Шкодкин И.И., Линник H.H., Богуславский В.П. Определение мощности затрачиваемой на вращение барабана виброгрохота //fex. и электр. сел.хоз-ва. - К.: Урожай, 1985. -•&m. 61. - с. 61-65.

46. Мартыненко И.И., Линник Н.К., Трегуб Н.Е. Применение ультразвука для интенсификации процессов очистки и обеззараживания животноводческих стоков //Капрологические аспекты промышленного животноводства. Тезисы докладов Советско-Чехословацкого научно-производственного симпозиума. - Ужгород, 1985, - с. 81-82.

47. Острогляд В.В., Лтнйк М.К., Шнпикевич А.Ф. Дтя внесения орган1чних добрив //Механ1зац1яс1льського господарства. - 1985.

- № 8. - с. 17.

48. Линник Н.К., Ярощук В.А., Огородник Л.И. Перспективы технологии производства торфопометных компостов //Передовой научно-производственный опыт в птицеводстве.: Экспресс-инфор. /МСХ СССР.

- Загорск. - 3985. - ff И. - с. 4-5.

49. Линник Н.К., Супрун В.П., Пмртман М.Л. Комплексная технико-экономическая оценка технологических схем убовки и утилизагии

навоза //Мех. и электр. сел.хоз-ва. -.1985.-1° II. » с. 3-6.

50. Еаннгков М.М., Лгнник М.К., Шнодкхн 1.1. Еизначення в'яз-ко-пластичних властивостей редкого гною методом анал!зу вграт тис-ку.в трубопроводах /'/BiciMK с.г. науки.. - 1985. - № I. - с. 82-85, . 51. Линник Н.К., Ярощук В.А., Огородник А.И. и др. Механизированная площадка для приготовления органических удобрений //Капро-логические аспекты промышленного животноводства: Тезиса докладов Советско-Чехословацкого научно-производственного симпозиума. -Ужгород. I9ä3,-c. 25-26.

52. Линник Н.К., Шкодкин И.И., Ермоленко В,А. Подготовка жидкого навоза к использованию я качестве удобрений путем разделения его на фракции. - Там же; - с. 18-19.

53. йасовень В.В., Линник Н.К., Ефименко М.К. Средства механизации для применения полужидкого навоза. - Тзм же; - с. 20-21.

54. Мартыненко И.И., Линник Н.К., Трегуб H.S. Подготовка сточных вод животноводческих комплексов к озонированию путем обработки ультразвуком //(.fax. и электр.' сел.хоз-ва.-К.: Урожай, 1985. -

йш. 64. - с. 3-3.

55. Соколов В.М., Линии М.К., Бокик Ю.Г. i in. Довхдник працхвника агроххмхчного обелуговуваиня, -К,:Уро;;:ай, I9S5, - 312 с.

56. Ковалев Н.Г., Линник Н.К. и др. Общесоюзные норш технологического проектирования систем удаления и подготовки к исполь- • зованкю навоза (OIffiI-17-86). - М.': МСХ СССР, 1906. - 40 с,

57. Мас^ович O.A., Портман М.Л., Линник Н.К. О назначении и ооподчиненности математических моделей определения рациональных комплексов технических средств для животноводческих ферм.//Тезкой докладов Всесоюзной научно-производственной конференции. Применение ЭВМ в животноводстве. - М., - 1986. - с. I0I-I03.

58. Вожик Ю.Г., Лхнних М.К., Тимошенко С.П. !'ша!поац1я агро-х1М1чного обслуговуванш.. - К.: Уронай, 1986. - 135 с.

59. Линник Н.К., Шкодкин И.И., Ковалев И.Г. Исследования свойств фракций жидкого навоза //Мех. и электр. сел.хоз-ва. -1986. - № 12. - с. 32-33.

60. Мартыненко И.И., Масло И.П., Линник Н.К. Комплексная механизация и автоматизация сельскохозяйственного производства. -К.: Урожай, 1986. - 64 с.

61. Лхнник M.h., Ярощук В.Д., Шкодк1Н 1.1. Компостування без-пхдетилкового гнов//Иехан1зацхя с1льс.гсс-ва.-1986,~!ё 12.-е. 10—II.

62. Маслович O.A., Линник Н.К., Яли И.И. окономическая оценка систем удаления навоза//Животноводство. - 1936. К" 7. - с. 57-59.

63. Мзртиненко 1.1., JHkhkk М.К., Голуб Г.Д. Дослгдження про-цесу гбезводненр- пташчного последу в електричному пол! пост1йного струму //BicHHK с.г. науки. - 1986. - J? 2. - с. 67.

64. Линник H.H., Шкодкин И.И., Ермоленко В.А. Разделение бесподстилочного навоза на фракции //Земледелие. - 1987. - Ii 10. -

с. 46-47.

65. Марченко H.H., Линник Н.К., Вороннцкий И.А. и др. Технология производства и внесения твердых органических удобрений. - М.: МСХ СССР, 1987. - 75 с.

66. Дмитренко П.О., Носко B.C., Лхнник ¡.I.K. i in. Доведник по удобрению с.г. культур /За редакцгею П.О.Дчитрекка, B.C.Носко

- К.: Урожай, 1987. - 207 с.

67. Ятченко Л.П., Линник Н.К., Донец С.М. и др. Усредненные нормативы затрат на доставку, хранение, подготовку и внесение в почву удобр ний и мелиорантов. - М.: МСХ СССР, 1988. - 142 с.

68. Марченко Н.М., Донец С.М., Линник Н.К. и др. Технология внутрипочвенного внесения жидких органических удобрений. - М.: МСХ СССР, 1987. - 60 с.

69. еф1.ченко М.К., Лшник М.К., Висовень В.В. Визначення доз внесения редких i напхвредких органхчних добрив розкидачем нового типу //BicHHK с.-г. науки. - 1988. - ff 5. - с. 67-71.

70. Баншков М.И., ЛЫник М.К., Шкодкхн 1.1. Ргаення гедро-динамгчно! задач! по визначенню гедравл1ЧШ'.х втрат при pyci редкого гною в проточних елементах напхрних установках (рух в кгльцевих каналех) //Вхсник с.-г. науки, - 1988. - Ii 6. - с. 57-59.

71. Ваньков Н.М.,. Лшник М.К., Шкодкгн 1.1. Визначення гед-равлхчних втрат при pyci гною в проточних напхрипя установках // BicHKK с.-г. науки. - 1983. - Ii 3. - с. 53-55.

72. Линник Н.К. Технология и комплекс машин для применения органических удобрений //Тезисы докладов республиканской научно-тзхн. конференции "Пути развития механизации производства зерна в Украинской ССР". - К., 1988. - с. 1-3.

_„ 73. Линник Н.К., flpoir"K В.А., Огородник А.И. Приготовление твердых органических удобрений сбалансированных по питательным веществам'и заданным физико-мех. свойством. - Там ке. - К., 1988,

- с. 5-6.

74. Линник Н.К., Пономарев Г.В., Шкодкин И.И. Цуги снижения загрязнения окружающей среды при внесении бесподстилочного 'навоза в почву //Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции по улучшению агро-эколог шеской обстановки в УССР. -

Черкассы, 1989. - с. 61-62.

75. Линник Н.К., 11'кодкин И.И. Обоснование гехн. схемы и параметров универсального фильтр-пресса бесподстилочного навоза //Тезисы докладов Всесоюзной научн.-практической конференции по современным проблемам земледельческой механики. - М., 1989. - с.149-150.

76. Линник Н.К. Технологии применения органических удобрений и их реализация в с.-х. производстве УССР //Тезисы докладов Всесоюзной научно-техн. конференции по механизации и автоматизации тех.процессов в агропромышленном комплексе. - М., 1989. - с.26-27.

77. Линник Н.К. Механизация процессов приготовления и внесения органических удобрений //Органические удобрения /Под редакцией Еацулы A.A. - К.: Урожай, 1989. - с. I50-I8I.

78. Линник Н.К. Основы Нормирования техн.комплекса машин и оборудования для утилизации навоза на молочных фермах //Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции по механизация юдеркания крупного рогатого скота. /УНИИМЭСХ, Глеваха, 1989. - с. 47-48.

79. Линник Н.К., Портман М.Л., Супрун В.П. Топливно-энергетическая оценка механизированных технологий удаления навоза //Взст-кик с.-х. науки. - 1989. - № 3. - с. I09-II3.

80. Мартыненко И.И., Линник-Н.К., Трегуб Н,И. Очистка кавоз-:ых стоков известковой суспензией //Техника в сельском хозяйстве.

- 1989.' -16. - о. 32-33.

81. Линник Н.К. Дути решения проблем переработки бесподстилочного навоза на животноводческих фермах промышленного типа //Тезисы докладов Всесоюзной научно-практ. конференции по проблемам очистки стоков на животноводческих комплексах / ВАСХНИЛ, -Шнек; 1989, - с. 22-26.

82. Шаблхй Н.Е., Лгнник М.К. Насос-навантажувач //Агропром УкраКни. - 1990. - № 5. .- с. 50-51.

83. Линник Н.К., Еортман М.Л. Топливно-энергетическая оценка механизированных технологий приготовления и использования органических удобрений //Тезисы докладов.Всесоюзной научно-техн.конференции по энергосберегающим технол. в с.-х. производстве /ВАСХНИЛ,

- М.: 1990. - с. 96-97.

84. Линник Н.К. Совершенствование технологий и технических средств для использования органических удобрений // Техника в сельском хозяйстве. - 1990. - № 5. - с. 51-53.

85. Линник Н.К. Интенсификация механизированных процессов переработки бесподстилочного навоза //Сборник докладов кекдународ-

ной научно-практической конференций по экологическим аспектам промышленного животноводства, - Костелец над Орлицей (ЧСФР), 1990, - с. 45-47

86. Пикник Н.К. Технология и комплексы машин для применения органических удобрений в УССР //Тезисы докладов республиканской научно-техн. конференции "Цути коренного улучшения продовольственного обеспечения населения в новых условиях хозяйствования".

- ч. 2. - Сумы.: АН УССР, 1990. - с. II4-II7.

87. Линник Н.К. Интенсификация процессов применения органических удобрений в УССР //Тезисы докладов Всесоюзной научно-технической конференции "Научно-техн.прогресс в агропромышленном производстве" /ЗАСХНИЛ. - П.: 1990. - с. 122-125.

88. Линник Н.К, Перспективы развития механизации применения органических удобрений. //Тезисы докладов республиканской научн,-техн. конференции "Научно-техн., экологические и экономические основы меха;..кацик процессов повышения плодородия почвы. - К.: Урожай, 1991. - с. 7-10.

89. Шаблгй Н.6., Л1нник М.К. Розрахунок характеристик дво-ступеневого шнекового насоса ? зустр1чм.ц обертанням робочих ор-гашв //Мех. i електр. ciл. гос-ва. - К.: Урожай, 1991. - Вип. 73. - с. 6-П. '

90. Мартыненко И.И., Линник Н.К., Голуб Г,А. Интенсификация обработки и утилизации биомассы активного ила сточных вод методом электроосмоса //Электронная обработка материалов. - 1991. -№ 2. - с. 73-75.

91. Лгнник М.К., Шкодаан 1.1. Обгрунтування технологхчного процесу i параметрiß фгльгр-преса для роэд1лення безпхдстилкового гною на фракцй //Мех. i електр. схл.гос-ва. - К.: Урожай, 1991.

- В. 74. - с. 7-10.

92. Линник Н.К., Донец С.М. Подпочвенное внесение жидких органических удобрений //Тезисы докладов Республиканской научно-техн. конференции "Научно-техн., экономические и экологические основы механизации процессов повышения плодородия почвы. - К.:, Урожай, 199I. - с. 16-17. •

93. Лхнник М.К., Ярсщук В.А., Вожик В.Г. Механ1зац1я агроххмгч-ного обслуговування. - К.: Урокай, 1992. - 116 с.

94. Глнник М.К., Пономарьов Г.В., Шкодкш 1.1. Визначення оп-тимальних режимхв роботи вццплювача домппок рхдкого гнои //ffex.

i електр. с1л.гос-ва. - К.: Урожай, 19)2. - Вип. 75. - с. 74-80.,

95. Шаблхй М.6., Лхнник М.К. Визначення ККД насоса з зуст-

рхчним обертанням шнекхв //мех. i електр. с1я.гос-ва, - К.: Урожай, 1992. Вйп. 75. - с. 67-70.

•96. Линник Н.К., Ярощук В. А. Технология приготовления экологически чистых торфокомпостных удобрений на базе смесителя-аэратора //Тезисы докладов II международного конгресса "Шоконверсия органических отходов...". - Ив.-Франковск. УААН, 1992. - с.117-119.

97, Линник Н.К., Погорелый Л.В., Икодкин И.И. и др. Машины для приготовления и внесения органических удобрений (конструкция и расчет) /Под редакцией акад. Погорелого Л.В. - К.: Техника, 1992. - 106 с.

98. Лшник М.К., Донець С.М., Шаблхй M.S. В|>ективтсть пвд-грунтового внесения редких орган¿чних добрив при основному обро-бгтку грунту //Тези доповхдей республхкансько! науково-практично! конференцг! по шж.-техн. забезпеченню виробництва продукцЛ в нових умовах господарювання. - К.: Урожай, 1992. - с. 46-47.

9i . Шкодкхн 1.1., Лхнник М.К., Пономарьов Г.В. Технологхчнх заходи п1дготовки пташиного послхду для його викорпстання //Там же. - с. 47-48.

ЮС, Шабл1й M.S., Л1нник M.K. Мет^д розрахунку параметр1в подр1бнювач!в насосхв для падготовки i завантаження безшдстилко-вого гною //¿fex. i електр. cin.roc-ва, - К.:Урожай, 1993. - Вип. 78. - с.' 37-40.

KpiM перерахованих друкованих праць по тем1 дисертацг!, пошу-кувачем одержано 53 авторських сьгдоцтва на винаходи, в яких bi-дображека новизна машин, робочих органгв, технологий по застосу-ванню орган 14них добрив: Ш 246178, 256413, 386681, 397146, 4II92I, 471079, 535115, 537688, 540853, 545625, 582810, 624585, 685663, 706568, 736530, 721039, 751346, 751369, 755249, 901820, 803883, 8BCQ26, 887818, 960148, 988217, 988636, 995881, 1049683, 1080772, I093581, 1090680, II09325, III039S, II56276, I2704I7, 1289824, 1332077, I293II3, 1303056, I325I98, 1380647, I395I68, I395I69, 1395375, I4I3277, 1435828, I446I48, 1447305, 1569432, 1605964, 1623577, 1679988.

Г

1ц<|«зрмагропром, HTQ3 Зама № Тираж /С(>