автореферат диссертации по разработке полезных ископаемых, 05.15.03, диссертация на тему:Науковi осноби технологii электротермошарствового бурiння вигухових срердловин на залiзорудних карерах

i'Tß Qn

. " ."""MilîiCrspCTEQ 0С31?Й Укпа\нн

НЛ pjras

ГЦХАШН Владлен Дазидовш

НАУКОВ1 ОСЕОЕЛ ТЕХНОЛОГИ еЛЕЗТРОТЕг^\РС2ЮЕОГО ЕУР1ННЯ ЕЯЕУЖБКХ СВЕРДЛОВЕ НА ЗАЛ13Сй?У2Е32 Ш'ШЛ

Спец'.адьалсть 05.12.03 - "В'.гфстз рсзробка рсдог:щ rapscsac

копзяхк"

Wt^. iU. Xi WlO-A-1-al il^'UiJ^wJi A L W ^Jta^^-W -

кткза".

Ав-тор-вф'арат зксерташ t на эдобуття паукового стуззаа доктора тззиичшпс наук

Кризий ?ir 1953

Диоортвьцйпе» робота вигкшапа в Кривор I о 1ж>.у г 1 рг.пчорудпо:,;..'

шститут1

наукой® консультант Академик, доктор тэхн1чних наук, професор В. Ф. Бизов

0Ф1Ц1ЯШ ОПОНЕНТИ

доктор техшчних наук, проф. Москагьов А. Н.

доктор техн Iчних наук, проф. Елизяюков В. Г.

доктор тахшчнюс наук, проф. Пйлурш 0. В.

ПР0В1ДНА ОРГАН I ЗАД I Я; институт "Кривбаспроекг"

Захист дисертацп в^дбудеться ""¿<'" л 1993 р.

о 2А. годин 1 на зас!данн1 спещалаовано* ради Д. 068.11.01 Кривор 1зького прничорудного институту за адресов 324027 м. Кривий Р1г, вуд. ХХП Партз'гзду, 11.'

3 дисертатею можна оанайоыигксъ в бгблютегц Кривор 1зь-кого г I рничорудного шституту. Автореферат роз ¡слано /и/с т<- /'С-ЬУ? 1993 р.

Вчений секретар

/У Т7Г\ 1 Т 1 »-1 7» . 1ЛПА11Л V Г»« ТТЧ»

канд. тэхн. наук, професор

Шшстерстна ССЕ1Т!Г Украшт

на пралзх рукоппсу

ГЦХДК1Н Едадден Дааидозич

НАУК0Е1 ОСШЕИ ТЕХЮЛОГП еЛ^ИТРОТЕЕЮШАРСШКОЕОГО БУР1НВЯ ВИБУХОЕЮС СЕЕРДЛОВЯН НА З/ЦПЗОРУДШК КАР'бРАХ

Спец'.зльялсть 05.15.03 - "21дкрита рсзробка родозщ язркских

копазшн"

"5{зичн1 ПРОЦЭСИ прничого 31фс2-ницгва".

А. Вг гореферат дксертааи на здсбуття наукового ступеня доктора техшчнтог наук

фивий Р1Г 1993

загальн/ ха?а;сгер;ктика foeoth

t

Актуален i атг Т9Ш1. Еаялкзиы аавдаяням пркичорудно: дрсмислсгсстi г тдазеяня эфзктизкост! под?16йрянл ыагяетк-тсвих кваршппв - осяозно« заггзорудно! спровияи ка наязлати Ц*СЯ7ЯР1ЧЧЯ KS TSPKTCPi 't Ук?а{йй.

Найб$ля5 KosioBHCo технолог г-шою опзращв» при sijssqjwrifl r-cspoíSui Т2ерл:;х sал ¡sьчгх руд е буровибузкш робота. Питоьа £ar?i saprocTt бурсвиСухсглх рс5;т у вартссп пряичих пропв-си на кар' арах проз:2яих rsKts стансвить SC... 70 Z. При iac-uy на гзйах, як; вэдуть рсгрооку магнетитсвих кзариипв (Mtu-нюгь : = 14... 20*) oCcsr бурiння г.з míühxm рудам становкть ?0... SCS всьсгс обоягу бурtння. На кар'ерах сучасккх ГЗК\е f-iziv: 90% Зурсвих рсС:т вккснугться станками парсакового бу-рчккя i при тему середкьомюячка продуктивность станков на ГЗЯах Кривбагу стаб е-изуЕз^ас-ь.

Задученкя до ексалуаташг глибоких горизонтiв рсбить проблему бур1ккя особливо ростров в гв'явку з п1ДЕИП2ййям т-цнсстi прсыавс :;opis.t. вяаслиок иього, тдвиаенням трудо-wíctkcoti. аякгекиям tsxhikc - екэкешчних nonasrojKis бурогиз робот. Пр;1 зрсстанн! шцноси прсь'ког породи з f = ю... 12 Ли f = 15.. .20 евкдк i с tí бургякя станками СН2-250 змеявувться 7 Z-2 раги, от;йклсть долот гмензуеться у 5-Ю pasiB, а вар-?;сть 1 м свардлсвпки зpeoras у £...3 рази. Аналог¡чна ssj н;еп тахни-х - коком 1чних показников вц míuhootí' прськ;» пород характерна для бурокня г аикористанняы стаюмв СЕ2-320, бургнкв в ¡пдггмнкх умовах при яроходш прничях виробок при геолог очному Сут-1нкi.

йарошевий способ бурана виче^пав можливсст i зростанн: нрсду:-:тпвксст о ■ ьзае бути-або оотстко удссконаленим, або ss-м-.кеизм лозкм, 51лыз ефективним способе".

Аналогом оскуичих способов бурокня вибухсвих езердло?;: при. 31дкрит1й розробцо магнетктових кварцит i в установлено, щ o-jtcths подвидзння ефектизкосто i палпайяня tsxkíkc - ексне д'л чккх показнкк о в буровибухсво5 подготовки rtpcbnor маси мож на забвгпечигк шляхом застссуваякя кзи31ясваксг технологи, из вклпчае електротэрмосарсгкове бур iння свердловин з наступ

*) Тут i дат приводимо значения ксефииента шщссп а акалси М !.L Протод' яконова.

о

ним ¿X терм i таим рсзаиренням.

Мзта робсти. - ствсрення яаукозих основ, рсзробка способу i Естакозлзння ■ оскоззих законам i рксстзй здектратзриозарогкз-sorc ( ST'iD б7Р1йня.

Основнз ¿лея робота. полягаг в застосузаши пспэрэдшюг электрстерм1Чно'1 сбробки, узгоджэгий а час; з мэхшпчяою Д1ею, яка дсзволяг за рахунсх хокцэктрозаного сб'гмного натр lay зкижужчого милость ripcbKO; породи забей, ттэнсиЗикузаги прейте руйкуваккя, створит« висскспр-дуктквккй алзктрстермо-зарозковий снос i б бур;ння.

Hssi Hayrosi подояэккя,' со зах'лшавться в диезртаан:

1. Зианачено, шю попередкя --лектротершчна обребка шд-зишуе афэкткзкють Еарсшкового Syp tяня за. разсуксге кенцантро-заксгс зидиення в npcbKiñ пород! пятгажп енэргп 0.5... 2 кдж/смЗ (узгодаэно з шхагичнею Д1ею), при цьому сб'гм лунки виколу збичыт/еться в 2... 4 рази, як за рагунск . об i льезкпЯ posts'pis ядра утлльнаняя i глгАянк йсго розтазу-зання. так i ia рахунок зб i агония Д1акетру лунки вкколу шд

тэрм1чякх сколисчзсс та розтягузечях яапружзяь; пртг зико-нашп рацюнального esit зв i дношвння нош ж пптомими енергозат-ратама, 3ÍC10SKM зусидлям i частотою обэртаяня бурового поставу збушК;сть бургдня збиыг/гться у 1,5...2 раз;;.

2. Встанозлэяо, зб^дъпэккя sîJsktîœhcct i буразкСуховсi тдгетевки rtpcbKOi Líaск is застссуЕанняы комбtsosrноï технолог; зклзвчавчс5\ пеяередне " алектротзраезаревхезе SyptKqîï свердлозин з подалыпим розгиренням пальниками потузаютю 20С. .. SGCC к2г, тяа виза, '-та 6;львйй д;амггр котла, при цьо-му ефекгивнють технолог ri зростае is збиашенням miuhootí пор i s, a ефектгвнютъ котдеутвереккя íctcthg П1дгкззггться при зб1дьпенн1. дсвамни струме: i тэплснсс1Я; температура струкзня Тстр ттезияка гадозельяяти сп13в1дй02йннв. Тпл > Тстр > Тор, для матнетятезих кварцит ib Ткр = 5СЮ С.

2. 2:;3H34SKC, да пр'л ккмб ib'osaaiíí технолог: î 5ур-;кня та розпирення свбрдловян дошлъно викснуваги рездíjüiío, слэц1а-л!зованго"л станками, при цьоиу надил^сть вкгонаяня íUBsy бу-рових po6iT збичьаувться; рацюкальнэ сп!ВВ1днсэеня к1льквс-Т! CT3EKL3 СЕш-250 та станов - рсзЕйряза'-из ск^адаг 2:1 при плановому р1чксму збеяз i на одаз стан!Ж CES-£33 - 40000 м.

4. Рсзрсблеко 1 впщхзбуванс метод анализу ; синтезу еклалних технолог чвзис пронеси ¡з застосуванкям ЕОУ, шр ¿кга-чаг тесрзтичякй ангЛ13 структур л процзс1Е 1 гязначзняя параметр ¡2 структурних элэкэнпв, проведения досшдязнен характеристик структурних злэьйкт'.е прсцзсу I вкзкачзккя ка таслвз'.й моде л-. 1нтегральних характеристик: корекцш лскалышх парамэ-тр!2 по результатах експэрикенту, ео дсзеоляз ад-кватао ояи-суватк склалн; процзск з нелгя'.йкммк 9лэмзнта;ли, взазкозз'я-

оггси.»*' т ы. /л л с по л ¿изс/т 1 гиз-иним.

^'.¿тодп дсол1Д73'-та. Еикор^стако ко:~л:лэко сучасниг кэто-

КСЯ'.ДлЗЯЙЯ:

- тгореГгШК! лосл-.дгггнкя г вякоркстаякяа теори терыз-пружасст: 1 мехатки рулнузакг- .г застосугаккям числобих мг-гсд;г та ЕОК;

- для вквчення натр 1 зу, капружокэгс стану пргько! породи при елэктротгрги'чсму руйнувакн I, вигначс-ння рааюнактних параи:-тр1В обдалкакня рз^гаив прожгу вккоркстсвувалжь кэ-тогк плачуванкя е:-:спор1^9.чту;

- сТопДое; досливягйкя йяа встановязняя гахсношрнсстзй ГГГ бур 1Кня е лабосаторних умовах на блоках прськз; породи ; в умозах карг'ру;

- випробувакня способу в промясловкх умовах па буровкх станках СЕЛЬ250 та СБш-320 г виксрисганяям рсзрсблзкогс обла-днання;

- обробка, результатов зипрсбування проводилась з викори-станням метод ¡в матэматични 1 статистик.;

-при ВКбСР'и СП^ИКалЬКИХ ршекь прозодквся Т8ХК1К0-8К0КС-мс-гний ана 13 пор1Вняних зар1ант(Е, при цюму застосовувавсЕ жтсд статкст'.гчкях вкпробузакь ; 1М1тац1йне моделЕЕакня з ви-юристанням ЕОМ.

Обгруктуваккя ; достов-.ршсть наукзвих полояэнь, вкснов-кIв тг- рекомендации забезпечеко:

- застосувакняы сучаснкх метод\в ыатематггснс! статистки ; плануь^ккя йагатсфакторних експерикенпв, репрезентативним обсягсм лабораториях випробувань I випробувань з прсмислових умсвах;

- коректн1Стю постановки задач та адэкватн1ств застссс-ваних для ¡х розв'язання матемагичних метод 1В;

- задгаиаиям сход.тэннпм рэзугзтапз, стр;из;:;;:; прт: роз--рзхуквлх за дспсетгсч т - формул, розроблэкзз з яроцэ-с: дссд'.дзяэкь, з результатам:; лгссратср:;:-:з та прсглсхсстс эксперимент 18 I з фзктичкжя дашиша, одзржаяяма при заотссу-взнл1 ЕТШ Сур I ння в промисловсс?1, з результатам 1иааз дс-слдаэнъ;

-досв1дзм застоеувакна каукэзях ч рзйзузагатй

з науксЕо-досл1дш:ць;ссс I проежгнях ижкггттах, та зай-аЕться гвршчяиа, т8р?«й&!Элаа1ЧНйм та едгкгрогермс^зх^г-гкм р^йпу-ванням пор!д.

Нзуковв значения роботи полягаз у слит/Е^с?."*:

- розроолэя I науков! заходи електротврниахан 1 чпого руя-нування, вк2начзн1 еляхй жеисй^кацг; процесу i тидгщзгля ККД при чикористакн! алз:-сгрич::о'1 та тепювох екерги а прсце-с! руйнування прсъгак г,ср1д;

- теоретично та експерь»»нтально внвчея1 шхаа1змз тер-М1ЧКОГО, ТЗрК!СМ8ХаН1'-С!С"0 I 8.28КТР0Т8рМГ!.:8ХаЯ'/-ИТОГО РУ1ЙУ2£й-ня, одержан I эалелзтости во описуеть ш процееи в 1дяоепо ЭТИ бур1кня;

- експеримэктально 1 теоретично, з використаяням статис-тичнох теорм руйчування, дослдаэн! захвхаосп шдвост1 пр-ськс 1 породи в1д тешературк, розроблено модель, со адекватно ояксуе экспэри158нтальн1 дан 1;

- визначека роль м1кротр1в?ш в змэнсэнн! мищисп пол1-м,.керальк;*х прських пср-;д (зуйнезиня з 2...3 разя ; в 4... б раз 13 > при нагр1В1 до температуря, перзвэрзуллий Т'.-.р, встаяовлэна задаз&псть Ткр В1Д параызтр1в прсьгам породи (для магкэтитових кварцит!в Ткр = 450-500 С);

- вкзначэко, Ер Т8рМI"КЗ Сброска шдекяув бфЗКТПЕШСТЬ одияячногэ ТМ вшсолу; при вгодавян! алтаря в прську породу, явгр 1ту до теьажратуря, ср пэрэверпгуз Ткр, фсрмуваши ядра УШЛЙЛЭНКЯ лсчякгзться при изновму зюьозсму зусидд!, ядро

Й1ЛЬЗ{ РСЗЖР'Д I роатахсзакз ГЛЕбВЭ, ш приводить Д0.3б1-льеэнйя глкб'.пгд гикэлу;

- гигшачйкз, IX гзиагэзяя рс-з;»р1з дунк» з".колу при вл5г?рстерюсСрс5щ з1з2у2гзтьсз за рахуноз: та рсз-гдгузчах гэртчнях ;:акрс:1апр";:;.:нь, ер вззвзошга вря дзр1зно-ми-нсм/ нагр131, оЗ' ем лувяя ;б1Льпуатьоа при зб1лгшэнз1 роз-

моров sohk narpisy та ïï серэдньо! температура;

- доело дзгзко закономipHoçTi елеетротершчко! дп npi контактному способ i руйдуганкя; нэр1вксм1ркэ заглпблекня температурного поля в наяовпроводшй ripcbKifl пород! i кокцен-троване тепловидиеяня га рахунок з61льеэння потенщазу елз-ктрсду, вканачена мзжливютъ кнтенсифшаци процвсу за рахунок електричнсго теплового пробои t законом!phqçti його.роз-зитку;

- розроблгко ьатемагкчку модель ETE бурiкия s продуванию», к» враховуе ф1зякс-гз ханжой властиаост! прських nopiд, параметра робо*.ого органу i режиму буршкя, вкзяачзке рацю-нальне сповводкошання пом ta шдведенною електркчноз потугди-стю, siCLOEKM зусйллям та частотой сбертанкя долота;

- рсзрсблага изтекатичяа шдэль процесу тершчного роз-нирення свердловин, яка врахсвуг парамзтри факелу t çtsxxo мэханочно властности прсьши породи, назначено критер1й ру йкувакня, вжкачено, ив зС^льсеккя довззии факалу, часу ка rpiBy, температуря i пзидкосто струму теплоносоя шдвкзуюг: прсдуктквк-ють процесу; модель дозволяв прогнозувати рсзм'р: котловоч порожнини i продуктившсть процесу роззирекня сверд довйК";

- зизначэко, ср ефектианють комбПЮЕаноо технолог t Зб1ДЬ2уг7ЬСЯ 13 Зб1ЛЬС8ККЯМ ДоЗ^ЗТРУ КОТЛа i ефЭКГ ТПУ 61 ЛЬЕ там вта uiUHtcTb прських пород.

Практична значения роботи:

- на основ о анад1зу шхан ¡зму процзса ЕТМ руйнування за пропонсаний способ ЕТШ Gyptmra, ер дозволяв шдвгсдктй ефок тлвнють процесу (зб!лзшеяня швидкссп бурпшя в 1,5. ..2 раз п 1двКш,ёння ст о йксст о долот в 1,5. ..2 рази);

- рсарсблзно сбладкаяня для реалозаци ЕТШ бур1кля свер дловйн на В1дкритих прничих роботах станкам CS2-250 СЕЛ-320, макет робочого органу для Сур о кия прничих вирсбс ¡vSKST бурового снаряду для колонкового бур!нкя рсзв1дницьга Свердлов™ Елыазниыи коронками;

- розрсблен! тьхн1чяо i организации! заходи, ¡цз забег печуоть безпечне проведения елгктротерьаЕзроЕКСЕого бур окня ярокшслових уыовах;

- розроблена иэтодика рсзрахунку соновних параметр!

Dense y i обладяання для ЕМ бур1нвя свердлсвкк i з:тгсСс:с з астосуваяням чкслових «зтод1в та ЕОУ;

- розрсйлико пакэт програм для сптишлъкого прсзгазтгнпл /рсвибухових poöi? з застссуванням ЕТШ бур ист на кар'spas 3Kí3 Кривбасу;

- рекомендовано параметра рэхпшв' Суриптя i розсярэянп ;:5ухсгих свепддзвкз при KTnöincBSHta тзхяолог í \.

Реал1защя ikchobkib i рета;днлпшп рсботя> -Реко1.гандац11 зботи i результат:! дссл1джкь зикоркстсвусгься iпст:ггуташ Г?1 ВКЦШрудмаш, НДГР1, 1ГТМ АН Укратни, СКВ СГО при вико-З.КЯí рс51т, псв'язаких з дссл1д^ккг;«' та рсзрсбксс ETIU прозе ib, проектуванням i зиготовлэнням обладиглнл длл

ЗРМОЕЗРСЕКОВОГО бурПШ i 70РЫ1ЧНОГО рОВЩргГШ ЕКбуЗЛЕТЕ

герддовин. "Методика розрагувку мгтгальклх noggsnrpts прайсу i сбладчання для ЕТШ руйнуваяпя стсоо^пс буришя t про-эдэ.тая нрничих вирсбок" прийнята СКВ СГО i вииоркетовува-ась при проектуваягл обладнантчя до стажив CEE-ESO' ; СШ-220 за ETQ бур t яш, при проэктузаят паль:ш-л? для терочного ЗЗШ'РспНЯ свзрдлсв-ж.

Су«<арнйй ошкуваякй екоас«1чнкй ефэот в!д зпрозс^пзкст яоссбу стакозкть 1 }<лн. крб/ргк.

Сумарния ствердаэяя£ екснсм! чнкй ефэкт В1Д впрозадзэння ззребок 31тдхэ 2СС ткс. крб/piK.

Результата дос-идазнь вккорлстопуетьсз в учбозсиу проце-i при чктант курсив "<5\зкка прсъкхх лср1д", "Руйнуваккя ¡рських пор 11 вибухом", "Г i pH""i МЗЯСТй i комплекса" студен-з;-: спгц'.альксстзй GSC2, 0SG4, СЗС5 i 1701.

Роэроблений снос ¡6 еле ктротержгз^роптавого бур turra i об-аднаккя до бурових стаяк'.в СЕПЬ250 i CS2-c20 вкпробувгш на ЗЕах Кривбасу t пркйпят! до впровадгання з 1S91-1933 pp. на нгулецьксму пркичо-збагачувалькоиу комбинат i (станок СЕ2-250) родуктивг-истъ буригая при е^ктротергогаропковому способ! 1дз1взугться з 2 рази, ессизартють 1м евзрдлозиз" зяизугться а 2,3 крб/м.

Методика розрахуяку i пакэт прогргм для впзяачэння пара-uipiB установки для руйнуЕэаяя яегабарету влектротершчшвд геезбем прийнтяяа шстктутсм "Kp^tíscirpcsirr" для застссувакка ри прсегсгуваннi буровкбухозях роб it. йзтэдкка вйзначэяпя ра-

цюнальних параметр 1Е ЗВ? на рудниках ГЗгЛв пргйнята установок "Кринбаевибухпром".

Пакет програа для оптимального проакгугашш параьзтр1В буровибуховкх роб\т прийнетий до експлуагацп 10Ц та рудника-1нГЗ?ь, ПГЗКа.

Штодлка розрахунку параметра процэсу I обладнакнн для

....................и»пип"Ит ! Лчтту 1 ттттп ттт>т»/Уттгттч ТЭ + ТЧЭ

и и^шпд^ иутхпг.АСЬ 4Ли

лась при проекгузанн! обхадкакка станка СКБ-4 для е.тэкгротер-моалмазкого колонкового Сур!ння.

Апробац'я робати. Результата доела джэнъ ! освоен i матр-

ка науково-техн!чних кокференшях в КриБор^зькому прничоруд-

техи'.чних конференция "Терг,:ом9хан1ЧН1 метода руйнування пр-ських пери" (Днтропзтровськ, 1969, 1972, Ш76 рр.), на Зг-гальносожзиих каукових конференшях вуз¡б СРСР з участа яау-

ттлп п ; ттт^тттгь тгтят • клттгщттт 4 т> ( ^ Пйг? *1 ПО^

ПЛЛЭ^ ,ци\~м1 1 ДП^ЦИГь«! . I X Ж у 1 1 П ^ 1*.>Л.Г1£ЗС1, , А ЭУ / ) ,

III Загальносошн1й науково-техтчнШ конфэрэнцп "Руйнування г;рськкх пор 1Д при буриш! свердлозин" РГП-3-82 (Уфа, 1982 р.), на конференцп "Сучасний стан ! перспективи рс^витку бурово-

г>г\ ^^ тт*1 тттттттттгт тт^^^тчгч mтfт"тт*^• ( ТТ^ тггпЧ ; ттлж,т* ОП Л Л 1 Л О "1 ООО тч ^

ии^ючдпалпл пиии! и ¿пи,/ v »наишьип, и. . • и,. 1сии у. у .

Пу0д1К.ац11. ЛЬ результатах Еикойаних дослужат автором ОПуОЛ1КОЕ?40 б!ЛЬш Н1Ж 80 ДРУКОВЭНИХ рСб!Т, ООНОВН! П0Л0Ж8КНЯ дисертац'Л воображен! у 29 роботах, техн1чн1 ршэння захкЕр-

тт. ОД лптлпт п гт» лтч • ттлтгтпо»'»'

П1 сю ¿и^Л^игыпми ь дищ осьди»»

Обсяг робот Дисертащя складаеться вступу, Ь розд!-

*т ; »1 , т>тт^тт птг» гтгч/"ч ттлтт * ООП птпг* ; 1тгтггггтг\т*1тпт-тг\^

Л 1С I > щи ус ди А СШ^СП V ПО . ихир 1 ПГАА Ьшшшиипиаи

го тексту, вьишуе 172 мзлюнки та 65 таблиць, вклшае список

п , шлп^ чттпи О^ЗО /--ч'ттг^^ттг.

»« 1 ж сгуа± у рп о аскшпсп/ лалх».

осневнии зм1ст роеоти

Доел 1даання термокахак1Чного та електротеркомэхаз-пчного руйнування м1цних прських пород, удосконалэнню тради'Щйних

ПпЛм ( т'птп' ■ п Л»ттч ) тчгг тТгт'Пппттпп I

ышиииш и^г^шА^ 1С1 луили^^н 11р«иллч«гп I ри

боти в1тчизняних та.ааруб1жних Ечених. 1стотнкЧ вклад в дося-гнзння еучасксго р^вня терм1Чногс та т8рчак8хан1чксго бурлил внесли Е Д. Алимов, Е. !.Арш, А. В. Бричк!н, ЕФ.Бизов, К А. Еоло-

А А ГМ Ttr»/-» ТГ Г? T* тт-кп»» «»-»тт T TT Л« тгтт-ч^-р р А

1 UC ) Л. М. X CU1/1U > »1. XJ* X «ОСХХ Г>1СкП у I • 11* 1 и^ЦЦСЛч-Я ) О» Л» X ил t

Л. С. Дербенёв, А. П. Silrpiea, Е С. Кразчанко, А. Ы. ?&ская5св, El М. Мисник, Л. Б. Некрасов, А. П. Образцов, С. А. Пйлуянсьгсй, Ю. I. Протасов, Е Е РгсэвсьюгЯ, Е. <5. Епштейн, 0. Е Лгунов. Е. Са-рапуу та iran.

Анализ стану проблэул Oyptmra шцних прських порiл за л;тзратуря'л}Д1 тз патонтткил дазраламя, а такок визчэзна фактичного стану бурозкбухових роб it на кар"грах ГНТ'из Кр-лгбгсу

ттл»«» лг* w+r nrtiit^i'T^ftTiwff •■■■ч*

диоо1 шиш ¿uianuAMiri)

l. Csр i йн i ьарсс-iOBi станки, пртанач'-ш для Сур i кня пород сэре дню; «1цкост1, через уалу зпергосгСрссггають не аа-базпечуоть ефективного иароакового бур1ння шцяих прськаг пор;д, тэжпке-еконоыг-пп пеггазяики яря бур!нн1 iicpu f = 16. ..20 зни^уигься в 3... 4 рази, продукпзн1ст5 сарсгко-

<-»rt. ^rtAl^tr Лттг» I тт» г» г» ллжпттп tin "1С Г>/-«*» I »5 ил тт« TT-nwrwr-tmr. Г»г? out и »-nww^u j и j у i ппл о wv. л ariri i • » xu ^wrw^a he Ц ^сш^с^ииЛ,

а на даяких рудника: наз;ть ззппгуеться внасл!дск п.дзицзяня

i.CpC^AUU t Miunuwi i к lyWjjrVTi* iiwp.^f О Д ile t%jf О OCii-J^.W.-.Giiii-'iirt

риана видобувжх poGiT) та внас^лдок старшая паркет сташз.

О Оо frn«"i ттттгт Г1ЛППЛЛГ«ПА j ттттгт »< i tttt»»v «¡лщмтпг тт^чгч I т

к., «-¿ели. * палпл J3ui лcuui U uj'ptnnn м i длил i i

не одержало розповсюдаэння внасл1док обиеиеюн шзидкегг i бу-Р^ння, низьксго ЕЩ викорггетшля теплогот енергп» кпзъиого р1вня caHtTapH0-ririeHL4Hic: умов пращ.

о* ocxu^wiiunuccui I i4nl u^J- £»ei

користовугать для нагреву гчрсьнси породи фзкели резкхивних

оЛя гт«^ -n-t тттгт^ i Л »ч тт*^ лггттттт тт*>* г>тг Лмтг" ^ Т_Т'_? 11 \/ гтг(л«п1тл?мч

CkUW 11ШШП/1П10 О ПСИ- . Jf Pj ilri/OcinrirtM lipbi I 1UA vJ

шару махатчниы 1ьстр7йэетом, не застосовуиться внасл1док складно; кскструкц!; кскб'.нованого 'гармс!,!9хан1чзого iHCTpy-менту, його низьког над;йнсст i, а також мало'1 продуктивностг знасл1док в1Дсутност1 узгодхання трквалост! процас;з Harptsy t механичного'руянування, обумовлэно! х'алса теплопрсз1дн1ста та KKoLKGC тбтИсраТ/Тхзи плазл^ння г (редких пор1д,

4. Розрсбка нозих способ IB буршня ■ стрпмувться тил, пр

поДиьхашии опочспгш гйсА'Ал kom jj; ruij odHaji 1 t ^/oijrvVLA ou

крэга. MaxasisM виколу при 6ypiHHi, вплнв тертчно! та елэк-трстэрм i чно! обробки на прсаэс стзорення ядра руйнування та

TrrrvTTfmr г>тг»»м> WTT

мjffiA-i anrwwijf.

Зпднс з;гкладаному та мат1 доодгдганкя в дпезртац'л поставлено та розв'язаяо так! задачи

1. Досл!дження механизму електротермочного руйнування, розробка наукавих основ, вивчення законошрнсзтей процесу, побудова мате матично! «юдело, с^з дозволяв визнач*г?к рациона— дьн! парамэтри узгодження блекгротерлпчних та механ!чних Д1й.

2* PCsPCCrícl CnCCOujT ё£&КТрСТ9рп&ш&рСшК030Г0 буршя, конструкцп бурового инструменту та обладнаиня до бурових отанк'.в, джэрел 8лектрично\ енерг i ; для елэктротершчно! üi-тенсифокаци буршня, техн¡чцих та органозацойних заход ie, ео забезпачуигь бездег£у рсб \ т по ЕТЩ бур^нню в нб ух с в vîx езердло—

щоналыпй TepMi4Hií сбробц!, розробка обладнакня для запро-

rrr\»t^r> тт'л ï mAVTtn ттгч-n í V пл^т»*»*, ццгг nтгчг пт.*\ту w p^çrrrr

liuaubcuiu t tCAAUWi^l i i, уиОиШ.р«ЗППЛ XÎMW j ...ихэпл UbCpjíVAÜbíin«

4. На основ! лроведених дослав розробдека коьзСНнсвака ТЗаКОЛОГ1Я 07рО"ВЯбУлОВО î ЯI ДГОТСЕКЙ Г1 рСЬгО'л IlGp i Д ДО 8KCKS" гацп яри а1Дкрипй розробщ кпцних зазизних руд.

о. Розробка мэтодтСЯ ВпоНаЧэнкя рац ;CxiajiijHvix napawsTpíB буровибухових робот при KOKâiKOBaHtft технологл з викоригтан-

ГТГТ,« Л Аттг.; ттттгт

n/lflfi CrficrviiJuictJMUwafJuuuwrJUi и uj р 1 лпл.

Теоретлчний опис процесов електро-ермошарешкового буршня та терочного розширекяя свердловян усклчднеяо взае^одоею ф1аичних nponeciB, шр водбуваютъея при електротэрмомахан!чно-му та теркичному руйнуванн!, нелшейной залезвпетю властивсс-тей нреъких пор(д В1д температуря та ¡нших фагсгор1в. Це обу-мсвило застосування при мате матичному моделиваннi процесу чн-олових метод i в та ЕОМ.

При екепериментальному обгрунтуванн! математично i моделi процесу ЕТМ руйнування визначеко, щр елекгропроводнють ма-гнетитових кварцитíb становить 0,01...0,001 ом-1 см-1 i зро-стае експоненшалъно з температурою, досягаючи 0,5. ..1,0 ом-1 см-1 при температур! 400. ..500 °С. Напружэння, ир виникангь в npciKiñ пород! при нагрев i обумоален!, як не-

г» i n r»i»>» » « rst»?»» * тлп ттг\ т> rr% t г%/"%«-»*тттгт^/~1 »гттт i плплм t # i «in mr> ntñ tn«

^lOnUMl^n>lM ¿ClltflbSfiriM ^ОШГфСПЛЛИ осусл MLXid^CMlA) "У ' ипмв,;а

ють прську породу (TepMi4Hi мисронапрухання), так i за раху-нск нерtвном!ркого локального розпедолу температуря (тершчн! макронапружэння). Структурно i фазево перетворення, míkpotp1-¡циии спркчиняпть зменсеняк м!цност! прськоо порода.

фи HarpiBi шшм!нералънкх нреьких пор!д (магнетитових

t гематитових кварцитib, грантв i таюе tHtra) posMipn MtKpo-TpinpiH та ix ¡нтенсизшсть ростуть з темтературоп прсыаи породи t зкзкачавться розшрами м1кесн.тЫ!их зерзн, sp скдада-гать ггрську nopoïïy, ïx термошх'жiчними влгетязостям*. В маг-кэтитозих кварцитах tspmï4nt mikpotp ir&am концентрутаься на межах зерен. Особливо ефетаивно тр^щноутворення в'.дбувзаться

т^ nnn/MT^v mn ifinmnm« гт гтг»»» 1 О 4 mal^^î'т*чтт>

Z3 UU^UM^A , JJJfJ Г DC^na lip'A IICU^IS! Ди ACfïUiCHJCtl J y

понад 600 °C. Визначено, шр р1зке знижэння мiцност i при шд-видаэних температурах чиняказ. внаел!док лазиношшбногс зрос-тання к1лькос~; rpinpnf та ïx posMipiB, При га:-гесатурi

* i wt та » /•»•»>•*. тпт> • imit» пп^пт^л «? О rv iлиn. i L. - JJ i p i iifiin * o»

б^льша довхина y 5...7 pasib, вiдбуваеться злиття трщкн, граница мид-:ост1 на стискеннл змэшяузться з 2...3 рази, на розтягування - в 4. ..6 pasis. Шрби теретично досшдити залэг-HiCTb MiaHOCTi прсьюя породи в 1д температуря була розробле-на методика визначзння знижвння milchoctî, яка врахозув терао-напрулэння, w вннихзоть в шшшкэрадьньй прсыий пород! в зон\ включения, утворэння ШКротрЩИН, КОЛИ Т>Ткр, СбЧКСЛЗНЕЯ pcomipib tpisçïh та ïx îhtshckbhocïî при подалыгому зростанз! температуря. Обчислэння локально! MtujrocTi прськох породи зиконуеться ¡з застосувапням статистично! механиет руйнузаяня.

«Лт'/2вСт/&сп (i)

HZ '

(i/zdT)'/zJ-T-ezp(~ ifecL?)/\lu(r) (z)

Остановлено, то формули Cl) (2) smîctobho описуоть залелспсть

I / t f TTT/^<-im • Т"» i ПЛ1 t "»"Ч « T> i T ГТЧС, » f»TA *■>«" -11-ГГМ» i W l|H»W<. о

.'itun^wi i x i i^uuau i ^ l ц i-cnuic pc»^ j yi \ Дии yts j о t rui ijwn

з даннкми експеримйнт1в (мал. 1). Естановлэно, шр модуль пруж-ност i доел i джэних ripcbKîïx пср1Д становить (0,5. ..1) 1бкх/см2 В1Д температуря практично не залежить. Отже, при матэыатич-ному моделюванн! процесу елвкгротермамвхашчяогб руйнузання прська порода (магнетитовий кварцит) ввалалась квазюднори-ким прухним т i лом з такими g тасткзостяыи:- модуль пру ¿пост i Е = (0.5... 1) * 10tf кг/см2, границя Mt4HocTi на стиск 3C00...4000 кг/см2 знид^-еться з ростом температуря установить 1000. ..15000 кг/см2 при температур i 600... 700"Ь. Кри-тзр;й руйкузаккя (крктзр!й îAjpa) з тзжературсс зшяеезесз (залежност1 (1) та (2)).

Естаковлеяо, ир при шдведенш теплая поверхш тепловий потчк в глибину породи обнажено малою та мпэ ратуропровIднIстю та температурою плавлет*ня прсько; породи. Для доошджэнея гранично досяжних , параметр!в процесу терм!чного руйнування

ОаиаииисаНи ииПЛХХЛ 1 ралмчли! и хсх^ийих О Ш^иГ^Т*

Естановлено, яр при елэктротерм1чн1й дп еЗзективгнсть

I 1Г г\ <пп г тюлтттппшдй п I птт.п V лттлг»«—.

оси^с.гиг.Аи а 1Д слс^ддчли л с^с1 1ры;пи| ииуицш, ^ииьи

бу тдведення енергп, параметров електромапитного поля. Об'емне п'.дведення тепла зьммзг обмеасення на величину потуж-кост!, шр передчеться ;чрськ!й породи ЯК1 властив! тершчшй дГ; при шдвадекн! току з псверхк;, з'я?ля£ться ькждивють видиити в прськиа пород« питому потузкпсть до 100 кВт/смЗ, яр досягав питомо! пстужнсст! вкбуху I перевишуе показники ус1х !нших способов руйнування. Паревагои контактного спосоиу руйнування е вксока концентращя энерги в порода особливо в канал! електрично:~о теплового пробою.

Дм визначення температурного поля "ри кантактн!й дп рсав'язувслось р!вняння нестащонарно! теплопроводнсст;. Для обчислэння еле:причногс потанц!алу У та калружекост 1 елскт-ричного поля <£ розв'язували дисЬеренщалъне р!внйяня першого закону Кирхгофа , при в*дпов1дякх граяичних умо-

Еах. Обчислення мехаи1чних та термопрузкних напружена <2, , ЕР ВЙНККарГЪ У КВаЗЮДЩПДШЙ Г!рСЬК1Й ПОРОД! П1Д Д16В ¿н-дентора та нагрову, виконуЕадось шляхом суперпозицп рисень задач теорп пружкост! (д!я ¡¡рампа на прулне т^ло) 1 задач! геори термог.рувддет 1, по розпод1лу термопрухних напр/жень

г« тг/-, ГЧ 1 лг>п>|! ГЧГЧЧ ГТГЧ ТТ ; 1Т I ШЛКППТЧ'МП^Т/ п гтг- т^л тт ,

и^и псу I опим I ^пооа^ уиоиид I а

Розв'язання задач! термопружюст! зведено до вкзначекня потентату термопружитх перем!щгнь Ф та функц'Л нэпружень Лява^ I. , ар аадовольняють р1вненням

ч2ф=Т$РТ > 4*1-=0 (3)

3 граничними умоваыи на поверхн!, в1дпов!дними механичному навантаженна

Експеркмектальне дослиазння термшкого та термсмэхашч-ного руйнування виконувалось на спещально розроГленому стен; пп • гг«1» «г& ттг>т »»т»»п гтгуп * < л тяг». Дь» ось иулч тсышпии тс л иД*1п.ил I длюлпп и ¿си

лоеэго пробою та електрс*т9рм1чного руйнування виконувалосъ як

умовах лаборатороо, так t на установках, ши експдуатувадясь

ПрОМИСЛОБОСТ i.

Теоретичными i експеримзнтальними дссл!даваякй встансв-ено, ад у всix зипадках поперечна тарм!чна та елсктротершч-:а обробка збольшуе ефэктивнють механ!чнон руйнування. При 'ермочному ^уйнуванш ирських пор!д руйяугання в!дбувазться ид д 1бю тангегщальшт сколкявчкх напрулэнь на глибин! ¡1 Остановлена залэяяость mis температурою струмэня тепловое1я : сгр, часом натр i зу L , шзидкоста руйнузання V та параграфами riрськсо породи (мал. 2).

¡1=,-^. ; T = K,kl/a ; V--КавЕТп /<5пг (Ь)

рЕТп

При комбонсваному, термомеханочному руйнуванно на ирсь-су породу забою лсслодсвно доють терм!чничи наируленнями та

ivîc Acin i 4Hrlirt u '•.i^)mçniur. uu uuiubnnvi i .-r.dAciri l -criui w

руйнування вибув^ться внас-идск збиасення pcsMipis та г.ти-бики рсзт-иг/вання ядра ути,i льпсккя, а тансэзс зб i«лыпзння лутпся виколу. 3?153HÎCTb граничноi ШВИЛКООТО Тврмомехан1ЧКОГО буро ння вод веткамVibHiîX параметров одержано яри матенатичному моделгоьанно. Температурне поле при електротершчной обрсбцо

T-iT»'-i rj^гт-iz-imx. гт v rr/^mt im i nmin r*«^*/-»» m^ n

L,<»onaicic ж uu.t il i ,цдс,цНnwiU uui jrut ktiiu, риош V id шО^cnutu b«uen.

троду. Остановлено, шо в яашвпроводникових прських породах можна збольккти глибику прогрозу, зйолыдуечй пстентал на електрод1 (бо електропроа!дн!сть нашвпров1днпк!в зб^льшуеть-ся з сильниу полях). Установлено, ко час пробою можна вкзна-чити за формулою

tn = C/Uo (s)

тут Uо - потеншал електроду. Доел i давно вплив фозичних зластивсстей нрсько! породи та параметрiв джерела електришк» еяергн на доаиэтр каналу теплового пробою та рсзподол теыератури в зош каналу.

Виз качено, шр при утворенн! каналу теплового пробоп б1льп як Q5Z потужност! джзрела концентруеться у канал!, тоб-тс явищэ теплового пробои дозволяв îctotho 1йтенсиф1кузати

/-> тгуч^тгчгьт/ътъъл i »г»» t» лЛплЛгл» Л*лп т+ч i i о » л Ач t/mtfntm л m t

CatiCrbx ¡.'uic |jnt i чп) ww^wwrbjr. v^i^c^/ncui i ocuu<7Jwxwt«x l ефогьх x i

одиничного акту руйнузання вод вганачальник фактор!в дозволили установити тэнденцо о процесу руйнування при оснозних типах

о

18 1 Ь 1 4 12

1и В ь о

,С

Рис.]. Зэяен,н1сть м!цнос т! гхрськгик пор1Д в*д температури : 1 - кварц; 2 - гранат;

3 - крупноэ^рниетий магнетигавий кварцит ;

4 - др!бнозериис п. Д магнетитовмй кварцит .

V M,'гор,

1, О f., О 5,0 " , О

2,0 1 ,0 О

0,1 0,2 0,3 hz см

?

Рис.2. Зал0жн1сть швидкост! 6ур1ння в1д глибини сколу при тНэних

температурах р 'йнування.

дг; на г ¿ргъку породу, глзначгтп споссби 1нтэксПц)1кацп лро-цееу руйнузанняя. Щ ¿алэкноет! мояна вгатористатк при розроб-ai лроцесу бур1ння, яри вкбсрi рацюнальних гтараз.этр1в проце-су, шр E£fiesna4,-¡CTb узгоджиння д1й, зшюэння питсшп енерго-витрат. Еулс виконано експгсиьгаяти для ^тсчкення закономtpEO-стей одиничдого акту руинузанкя, а та:тол сшвпсстазлзння пдэ-рзачих залэгяистей з данними иших досл1дяик12.*

Визначано, ш при ¡парпковому руйнуванн! ьагнатитових кварцит i в ядро уц! лькгкп'Я фсрмугться з 3sps:i, '.tpyini tсть яклх 50. ..100 мкм, питома енерг i я руйяування ZOO кД.5/е«3. Розшри ядра залазать В1д яазаята^нв^, Д1аматру та $"зрют sr'ipn. 00' ем лунки виколу визначагться глибикоя розташуваявл ядра та його розмi рам™. Гранулометричний с-тад часток бурового шламу 31дппв1даь р i внянню Роз^яа-Рамлера.

Одиничлий вики при ГМ ди З1дбуваеться аналог1чнс, але •poBMipn ядра збгльшен!, Форш його ссгивицеподЮна, а глябина розтааг/вапяя гб!льсгна вязслдск того, лр частину азяху при формувашч ядра аггир шарошгп рухаеться, утщлыдаочи послайлену тери!ЧР0я Д!аи породу. Posaipi лунки виколу яри ТУ дн вязчно 61 льш;, Н1Ж при мехаяi чксму викплг, Со граница виколу стпвпа-

ТО/-» 1Г1П rTTrrf/Л »« ЧЛТ'Ч ntr ТЭ "J I М НИ I I j ип »т»п«.

,ца& о ¿ ^алпцсш ounn пси и огыЛаормдегпхал ojui^ I -tcwmu-u

лунки, шр диаыетр cniвпадав з рогы!ром асни нагр!ву

fu С i Л i rs Л ¡ nmi in itt»w« *\тгч «-»w»^ rrrr ^"TSfTTíCtniQ

V • w. . . i. u ^сю ю и i jlulu i oa Длс.«?*^ д^а/ • VsfWJijr uco jr laupcr nA

ядра ущльненнл в ехсперимэнтах не спостэр 1галось.

Тесргт::чкс з«значено ■ i зкспвркиеятсльно п; дтверджко, щз при ЕТМ одиничному викш ¿ятенсиф'кащя руйнуван.ш в1дбувае-ться за рахутгок заглибленяя ядра увольнения та з01лыпення його posMipiB ('онасл1док зменшення míiíhoctí прст>ко1 породи при утворенн! MtKpoTptiTHH); за рахунок зб1лыдення розшр1в лунки виколу (пtд д lsio мгсропапрулень). Залажяост t зtдповiдаюгь екергозитратам а, = 1...2 кДж/гмз, гб1льшеняя пстузвостi,. цр п п!дводять до забою, ютотно sMimoe процес руйнувакяя, але ККД використання- енерг i i при цьому змзншуеться.

Результати доелiд день прсцес;з терм1чяого, злектпотерм!

чного, 8легсгротермомехан1чного руйнуваняя б/ло використано

iipn рио^ииц! uuuuuuio i ri а с n.^i пац1 l ааиимпш iof insiu

д-.ки ix сбчислення, вкбор1 рацюнальнрих парамэтр1в.

Рис.3. Залемн1сть шеэидкос-м бурЫья sía еиэначальних параметров: norywHuCTl джерепа (а) та ча.тоти ■ -'бертзння ' 6) .

- IB- -

Для врахування ззарчного вплпзу опэращй, шр склздаюгь : процес йлектротермсшгрсвкавсго Сурtння було розрсблегю ы?.те-матичну модель процесу з виксристанням ЕОМ, нр дозволило об-числити швидкигть бур iння, зиначити оптималъш параыатри процесу. Модель зраховуе кьчькють поз^тря, щр псдаеться яа продувку, х~ракгериетикк долота, вюъсзе зусигля та птпдкють обертання Sypjsoro ::остазу, величину елэкгричйо! нащзуги та лотуяност!, ю шдводятъсл по забою. При .модэлзваяш сдергано залежноеп явидклп бурtння в1д ослсвиих пара»«тр1Б, sp вчзначають прочее Скал.3). Щ залэглост! добре узгод&уггься з акспериментальними данккми, одержними при 6yp¡HHi на стенд!. Доле из® ння на модели та стенд! дозволили визначита запзно-мi рпостi йТШ способу бур!ння.

Злектротертчна обробка ?нпауе мишпь ripcbKOí породи, до спричиняе зростаннж звидксст! бур!ння, при цьему шдвшуг-ться oTiflKiCTb долота.

ТТтчт» гч«-»»» гчтт»-» ir*. r-rrttf^r г>/~>i; i ттттг* РП* г Лгч^Л»»*» ,»»>mt f»f"r

¿-""lij, l unCWlAjnUrrtjf у С .TUfiM l UJJJinnfl L41 V.'pVJUrtCl OílAWajOi-W.l

яа глибину, ш дор1внюе глибин i лунки вкколу, при цъему ен<?р-

ipntimnnmii rtm^itr.O" T^tix и* "ТГ myim т. ттп rtrr I т»—

. WCíi yo í tí LiOT.UL^IXi1 U,i-J. . . ~ Е.Л-0. И.П/& U11А »мЗ^ШЛС V.t ÜA

31Дношання míx потухн¡стга, яка шдводитъся, осьовиы зусиллям ' частотою обертання, шр забезпачуе задану швид-лсть бур'.к-ня. Ексяериыентально визначено залажност! покааник'.з ЕТШ бу-Рiння siд ссновних факторtв

Q/í=uvuaííWaí>na"pa2*

Обчислен! коеф!д!ена'и апроксимаци шить значання: а„= 0. С02473, <2^= 0.641305, 0^= 0.270149,

а/у= о. 351703. a/s= о. бзвзБз,

СТ = 6. F905, ¿7,,= 0. 256849, 0¿f 0. 03577S,

d'= 0.429945, 0,= 0.507702.

Зб\льивння частота обертання веда до зб!льшання ясидксс-т: бур i ння, прете коли частота обертання перезищуе 100 об/хв, бур i нчя переходить з режим, що в ньому ЕТ обробка . забою по-приузться. 361 ль;зэння потужост!, ир вид1лясть з навантажен-hí, !нтенсиф1куе процес, а шдвищенкя швидкост! . буршня приводить до внимания питомкх енергезитрат. За ращенальнях зна-даяь ссьового зусилля та чаитоти обертання ошидкксть ЕТШ.бу-

р1ння у 2. ..2 рази перевщуе евидк1сть ызхашчшзго буршня.

При розробц! устаткування для ЕТШ буртня виршено "ада-41 заЗезпечекня кад1йно! робота устаткування за уиоз р1зкого чшнення навантакэння дларела елекркчко! енергн при елекгри-

1ЛиМ0> и^иии 1 , П0^1Г.Чи1 1 ^ГИ^Д^ ОС1 /ша

В1брчщ'1 1 необхиностч нарошуванкл штанг, робота електрод1в у забс! за Умоз абразивного сзрздовиша та 8локтрс°роз I *!, за— бегпечена над1йна ¡золяшя електрод1в. розрсзлено буровий т-стру»18нт для ЕТШ бур 1нкя, забезпечзно мзхаг -минпстъ елэ-ктрол^в та 1золятор!в, пашональя! лараметри твердосалагного

Г\Г\Г"»ТТТТГГ 1ЯЯМТ1И ШТППлЛ!; Г\ Т М<Г«Л1ГТТ("Т ; тт Лчгтчгч —

иои^слпл и^шсппл ооиии л 1 д и/ии

вого шламу; вирипеко задач! кзрування пределом; дссягнути ефектлвку роботу устаткування через узгодгзння елэктротар&пч-но! : механ1чн01 обробки забою. Забезпэчено безпеку роботч персоналу, ер сбслуговув электричке та механ!чне устаткування. Буле розробдоно 1 дослцркено устаткування з пдаеденняч

ТТ/% Т ЛчТЧ ТА^/^ 4 V ТТЛ ПчЛлт »лтг* "1 ТТЩ И Ж пЛ ^»Т7«"»ГТТГ\/ТЖ , «¿»«ЧИТГ 5

слсп>1 уиг п. с у* I I оаиил; ель1 гса ри^сшн, иила^ооддгч1! I гъаггип \

через долото. В умогах кар'еру проведено випробування /птат-

КуВЯЬНЯ о НаЛД1 оСЛйОЧИМ П8р6л IДНИКОМ То 1оОЛЗОХ5ЧОЮ М^

фтою.

Для буркни рчбухових евведловйн в /мовах кар'еру бую запропоновано, спроектовыно та виготовлено обладнання для ЕТШ буршня: струмоприймач!, ¡золжкм! переходники, ¡золчюч! т/фти та втулки. Обладнання розташоване в умовах де зменшено зношу-вання, ним подовжено його термин рсботи, "р -^прошуе зпровад-ження обладнання та його експлуатацио. Розроблено ^золзгочий перех1дник, гр забезпечуе передачу ссьового зусилля до 40 т I крутячий момент до 1000 кгм, кад1йну 1золйЦ1С в умовах забою. И; перехпники яри випробу^анлI на руднику 1нГ2К забезпечили ст!йк1стъ понад 100 м.

и 101/<м.аличг1л иъ уел iд ну пол- а съ сделал

склотекстол 1т, пешуретан. При випробуванн 1 1аолшш муфт

оос соисчспи исос ^миал/ ^иии 1 ] иужк иуилиДиД х^Ьим I шшшс«

Розроблений струмоприймач забезпечув над!йну роботу за уме о з I брац 11. Щ-.ткотрима'П I корпус струмоприймача рсзтаЕо-вано безпосередньо на ротор I з використанням П1дшшник1в. Ротор вйконаяо у виг ляд! элементу бурового- поставу. Схема подведения електроенерг 11 з використанням ¡золшвчо! м>'фти та

£

да

- 1 s -

¡золхзючо! втулки забезпечують над!йну !асляц!ю оламэкпз ' струмопр1.ймача.

При дослодах використовувались Ексокочастстн! генарзтсри, а також спещаг.зовая! установки високо'! частота, рсзроблвн I Д2ЕУ. При ЕТШ бур¿ни I установку 2-УРЕ2 було сбладнано схемой захиоту вод попадания ккэнщалу на корпус станка та одно^о-лупео 1 одним ви..рямляч^м для зменаання електрсо£оз!\ долота. Досл1ДИ по ЕТШ бур1нню проводились у кар'ер I ПГЗК на станку БСС-1М на горизонт! - N 30 м, «изисть уудя f = 18. ..20. Бурения виконувалось спещал*но розрсбленими .цвохэл-эктродиккп, двохиаровковимк долотами 0КП214. Випробуваняя шдтвэрдлли ви-ооку ефективн1стъ ЕТШ способу бур!ння: поверхня забои р1впа-вгдсутн! виколи, грвбизки; зменшуеться в1брашя, збтдавтася'

ст!йк1сть долот, продукти руйнуезння м1ст"та круши .фрахта!; з • незначною частксв тснксподриЗненого >атер!аду.

У 1975...198^ роках на кар'ер 1 1нГОКу проводиьгсь зппро-бування сбдаднаяня та розробка технологи ЕТШ способу Оурпшя з подведениям злсгарично\ екергп до забоя через долото. Ру-Р1якя ярозадилсср по рудах мщкютв Г = 15. ..20.'

Границ! згднення показник1в, го хз^йтбрязуягь ароаес Суроння, наведен! в табл.1.

Гайл. 1 ■

Показники процесу Станок • Станок

СШ-25Р CEEÎ-320

Зодстанъ mis буровое л

свердловиною i електродом.у 3-8 5-10

Струм в навант?«енК1 при

стаб;лыюму процесс, А 200-500 * 100-400

Калруга на електродах,В 800-2400 300-2300

Потуянють в навантаженн i,

кВт 300-500 300-400

частота обзртання.об/хв 70-110 70-120

ffÎr» i лшх .Агтт» ; /rif* тт Luafi,iir\ IUIU ^jjJtnr.njM/ i О • U АО

Осьове аусилкл; т 10-28 20-40

Птт I пту 1 чтттгчтлТТ!1ГГ • '''T.wT.^nrr. | ыидсОдлишсллл mjQjri^rwwux i

ЕТШ та х19хан!чного буршня 2-5 1,5-2

Для встаноЕлзння технолог 1чно! вфекгивнпеп та рацюна-льних умов застосування ЕТШ оурин?. вибулися випробування способу на кар'ерах шгулецького та Ново-Кривор1зь::ого ГЗШ. Буршня проводилося по м'цним зал1знкм рудам з вистом а ал ¡за 20. ..2о£, на деяких Д1льн;щях зустрмчались сланцев 1 проелоI з низьков електропроводнютю.

Шзидк1сть буркни з ЕТ обробков забою становила 15,5 Шгод, без ЕТ обробки 12,9 м/год. Випробування п твердили, ко ЕТ оброСка породи забою свердловини зб1льзуе швид-:«сть буроння > 1,С. ..2 рази. Ст-йк.сть бурового шетрумен-ту не знижуеться, на долотах не назначена спецкф1чних езнчк електроероз! I. Потенциал корпусу станка в^дносно з удалено!

.ТТ* 1Т О Т'ОГЧОТИ »ППгГ! ЦП 0_ С 'СЧ^»"»ТТ<"\ГМГЧ.ЗТ1ГТ1 1 "т. Т»«П

Л с ООП О и игкиис^пмслхсишпа Ь ПА- . X а, А С1

щя шдтЕердила ефективнють техтчних рипень, над^йнють I дось рисоку ст!йк!сть обладнак;;я. Характерн! залежяост( ос-нозних техн1ко-економ!чних покаанотав ЕТШ буршш вп ютен-

11-»-1 тт/-л 1»%т , ТГТ /оЛт-чо^^-'»» 1Тог>«»мт л"л тт о » «о т» А ( 1ГХГТГ Ч1ЛП , Т1 *т ^мспи^х 1 пиос,дспи по эт.-э-д. ** ^ нацД .асы х алиши х>

50%, диаметр долоте 244,5 м). Роботами ИГ1, КГР1, НДГР1 вста-пс2лс ка . схкi м0хл1*ь' iсть 7с1 о кокс-м 1чкз доцiлън1СТЬ вккорк"

етання вогнеструмене^их пальниклв для розамрення свердловш,

тл IV тог^/оггплоо г--/ г.тп -не тгг < птх. пялп*п(п" т?«-» —

1А и риО у реп о ша^и ихгьи о ач лип и а сшлалш у тилиипа иДсрлха^ л па

В1ть в слаботермабуримих породах котли, диаметр яких досягае

иии. > . *±ии ММ. ^и.иш^хЬи Ш"пи|Лиооли1 ^ еллиаи! II ии^игл ас 1а

кож у використанн I пов1тря, як окиелктача.

При математичкому меделюванн 1 тершчного розгкрення свердловини бралась до уваги нер1внсм1рн1сть розподглу температуря вздЬвж факелу, змрнкення температуря факелу при зб1ль-1К8НН1 диаметру котла, зплив на теплосбм1Н ро~прд1лу температуря в г¡рсь'гс,л породI, нел1нейн!сть тепл0$1зичних характеристик прсъких пород.

Температурке поле в пород I обчислкша^сь з р1вняння Фур'е, теплообМ1Н М1Ж факелом та позерхнею породи-за р1внян-ням Жетона Розподи температуря газ1в вздовж факелу визна-чався за экспериментальною залежяоетю

Т= 900^ ахрЦз.5- (?)

Х/гчтчг^ г\ ; тч«гУНттто7тттгт »»тт « то г*т» гг тпгттттт»»гттг> гтг>?гт>л п гг г» гКо—

±>3 »Ш/ОСЬПЛЛ \ А I Дд 1>М6ПЛЛ ох^ О куи

Р"1 И

' У рЕТё1£К<$г,г(Т) (8)

При моделюваиш задел?¡оть диаметра котла з!д яотугзюст! пальника 1 температуря факела одержано у вигляд!

/

к

Мэдель дозволила з'ясуваги ухпверсалыпсть терм'чнсго розширення свердлоБШ пор!зняно з вогкезим буршням, втаначи-

ТА осноек! способа ЖДГЙПЮЯЯЯ ефэютвяосп процэсу рсзЕиренкя за рахунок вибору рационально'! температуря фжэлу та пстутао-ст! пальника, збгльшанкя дававши робочог зони факелу, гасто-^ування елемент!з та вузлгз, ир не потребуют! водяного охоло-

Д.^ппл, лолпл

Одердлано заяежьост!,

ир використаяо при розробц! обладнання

Длл ± с рнп

I чяс

ииоыжа

рвяя

доз во ля 2371)

V, и I .

и»ч I гтг. т г

3 г»о ял гягптт гтг/* *

Г ПДПП!«

пкендузати ггаракетри

бур!ння е ЕТШ спос!б

С

мае и до екскавацп-комб!кована: ЕТШ бур!ння сзердлозин (250 мм) з наступим !х термшним розширенням (400 ш) Табл.2

Спос1б бу- Загадана Об' емна Диаметр Швидк. Питом! П!дго-

г->; гггтг» пятгпг»»; ли* г» Лгт*»»гт«. г>

ишпл Д. у Л1Л I и А и и ¿Г у I. Д СПС^

процесу, тивн. вини ня, гови- г'.ртч. э кВт смЗ/см ж м/гсд. тратя, маси,

кД1|УСМЗ ТИС. >13/

годину

Шарошкове бур 1ння

т'ппл ии! ЫЗ

бур¡ння Еогневе розти-рення

.¿I и у

р !ННЯ

0.1320 70-100 250 5- 6 4- 3 0.15

0.171300 120-150 180-220 12-15 10-12 0.22

0. 61300 400-600 220-400 8-12 2.4-3.2 1.0

20-25 2-4 0.40.6

Рис.4. Заложи1 сть технгк'о-економхмиих показниклв ЕТШ 6ур1ння е1д 1нтенсивнист1 ЕТ обробки.: Г1см - змкнна продуктивнгсгь , м П ),;

ид - СТ1ЙК1СТ1 ДОЛ1Т , и

- м1цн1сть г1рськ"1 пг~>оди Сб - собхеартхсть бур!ння , крб/м (4) .

.Р МП П мЗ

ВСЮ

700

600

500

400

1, 1, 1,

0,

6

8 10 12 14 Уп м/год

Залеши1сть диаметра котла й мм та зм1нно1 продуктивности котлоутаорення П мЗ влд шгидкост1 годному разширизяэча Уп при продуктионост1 компресору : 1 - 25 иЗ/хв; 2-32 мЗ/хв; 5-50 мЗ/хв; мЗ/хв.

На основ! теоретичних та експерикенталыгах дослав роз-роблено методику .проектугання бурового обладаання, з?э дозво-ляз з урахуваяням ф!гико-?ехя1чних властазоствй прсъкяс пород проводит siî6iy рацюкадъкоо шзпдиост1 бурипгя, струму та напруги, вкзяачкти основа! параметра процгсу га устаткупакня. Мэтодику прйнлто СКВ СТО для використЕння при проактуванн'

rtimnry пт,« 4i л " ' 'Г? ""

Роэроблена на баз! методики автоматиЗопака система pâli Юнального яланування робота бурових стаяк!з, яка враховуг

фонд станкозшн станк1в р!зних тип!в, кормя виробки i ст!йко-

ст! дол'.т, технолог1чя! характеристики блок!в, ао ïx планунтъ

для буроння, прийнята в эксплуатацию на кар'ерах 1НГЗК та

ПГЗК. Для прсектування параметров ЗЕР з вккористанням kojî6i-новано! технолог lî розроблеко адаптизяу систему на базо ППЕ011 Система дозволяв по ф1зико-тэхн!чтм параметрам нрсыаэ! породи блоку вт*5ратп ращснальн! параметра ЕВР, обчислтггя крупность подразнено! нрничш иаси.

Ш<ЦАОау,4.Т|ЛЗПЛЛ UKiltyuwy BajiiUiKirt юллОКи КиКи.*л 0 Чя.и L О;.'.'-.-... Л

bhoctî ET обробкп сприяз и впровадязиню для iHrencmutaiii ï ПР0ЦеС1В ПРОХОДКИ ПРЯКЧИХ ЗКрСбОК, ПРИ П!ДЗиШ!!й розробд!, при руйнуванн! негабариту. Так, на кар'ер! тГЗКу у 1*581... 1985 pp. вих1Д негабариту станпзив 2СЮ716 мЗ елекгро-тершчлим способом було.зруйновано 102533 мЗ, вибухов!Ш-60921; у 1939 р. зихо,, негабариту—66417 мЗ, ел5ктротерм!чним способом зруйновано 24656 Md. Розроблену мэтодику проектузання режиму робота установки для елеетротершчного руйнузаяня нэгаг бариту прийнято онститутом "Кривбаспроект".

В й С !' О В О R

на основ! теоретичного узагальнення- t рипання .ваяливо! науково! проблема-розробки науко!кх основ технологи ефекгив-ного ел^кгротермошарошкового способу буртня мщних та особ-Л1520 шстих руд-магнетитових кварцит !в, комбшоваяо! технологи бурозибухово! подготовки г i рничо ï маси.

1. Вкаслодок проведеких теоретичних ! експершентальних дослодагань розроблено елекгротермошарошковий cnocia бур!ння.

- ЕЭ -

и*>Аттлттпт'пт№ 1 т» гтт-т»У> п »» ! угыпг^ттгтп пт*г\ ч ■■

псхп1^ажхл Кса^ц»! 1л, лсуш оа^сгоис;Ч^с. и 1,цО!ШазД|гл

ноетI буроння на ввдкритих прничих роботах у 1,5...2 рази, шдвищвння ст1йкост1 дол 1т у 1,5. ..2 рази, полшшення саи1-тарно-ппешчних умов пращ. Доведена перспектива ють засто-сування способу При шдземно^ бурили, проходжэнн! г 1 рангах вирсбок, при розв I дувальному бур(НН1.

2. Естансвлен! ф'.гичк; явшца, як! В1дбуьайгьсл при елек-ТрОТерМ1ЧН1Й сбробц! г¡рськоо породи контакгним способом, ро-зроблэна ф!зично зтетовна модель процесу, визначеш основш закономорносто процесу;

- залеазисть 1нтексивност1 видизння тепла, конфогургцп температурного поля та його зм!ни з чассм вIд ф1зичних влас-ТИБССТСй Г1рСЬКО1 ПОрОДЯ, розташузання 0Л£КТрСД1В| ч^стоти» напруиення, потужносп джерела електричнен енерги, вплив н&-едкер 1 дност 1 г I р с ь ко 1 пород*';

- умови виниклення електричного теплового пробою, темпе • ратурних 1 елекгричнух констант електрапровIдност1 на винив-нення явипп теплового пробою, протокання теплового пробою;

- зассиИ гктенсич-окац! г процзеу та тт 1 двли^эння ККД елэк-тротерми 13 застосуванням омпульсного нагрову 1 кзмбоновано-

1^ и^иииШ)

- вплив конфогурацп температурного поля на процес елек-тротэршчного руйнувакня.

3. Проведено досл1дження механ1зму одкничного виколу тд час електрстермзшараскового бурения:

- розроблзна математкчна модель створення ядра упильлен-ня в неоднородной горськой пород I при терм1чн!й I електро— термочной попередн1й або синхронной дп 1 вотановлено вплив параметр и дю на глибяну резташувакяя, розмор ядра;

- экспериментально дослоджна роль термочно! та електро-термГчноо об робки на ефектгвнють одиничного виколу: зб'льшення об'ему лунки, оснування Ткр для неоднородно! гор-съгсн породи та остановлено основн! характеристики процзеу;

- запропоновано способи онтенсифокзцп ТМ та ЕТМ бурових процес 1В шгахом узгодження тершчнох, елекгротеры!чно! та ме-ханочнох дп в аалежносто вод часу.

4. Розроблена на подстав! експериментальних даних про одиничний викол та показчик!в процесу бур1ння математична ю-

дзчь прсцэсу ETS бур1ккя, яка адзкзатяо enraya прсцгс (з за-лучаияям понять статистично i теори руйкузазня). Розрсблзпо науксЕО обгрунтозая! мэтоди рэгуизаяпя рзгглв ЕТИ бурипп шляхом узгодгЕло"! зи1кя ojbOHoro зус¡ллл, пздцтст! сбзргаяна, зитрати поштря на продувку та питоиих зитрат епэрги па тср-шчну обрубку. При ексшэржэнталъясму öyptHni на степд1 щдт-зардлзяо ад«кнзти1сть ¡яздзл!, утсчизао гяачгййя парз;,5тр1з, як\ визяачаззгъ рациональней резям бтршня.

5. Е npotsci досл1ДГйння тд етфсбугалпь способу БГШ бур i низ в лабораториях та проютлзвях угавгх розроблоно такэ техтчпз сбладяаяяя:

- долота диаметром 110, 214, 230,259, "НО «лл;

- одно- та двохфазш с?рушпряй*ш1 на струмя ICO...500, наппуга 10С0... 4000В;

- i золки í перех^дяики-гг-гсрттатср:; для бурсзях ncc^asi?. Д1ам9Трс!.( 200 та 2ЕО км на ссьозв зусяяга 30. ..50 т тз сбгр-тальяиЯ момент 500. ..10СС кГм.

5. предан i в СКВ СГО вкх1дн1 . вгооги до «оягротэржгз!-posKOEcro буревого сбладяаяяя CSE 2ЕСС, svszi каз npsssryra-тись, для бур iпня вкбуховязс евзрдлозпн на кзр'ерпх.

Розрсблэн! та яерэдаш проектнкм орган1зац1ям для ристання при npoercrysaHHi сбладнання для ЕТМ бур1ша i проходки методик*' розрахунгаз nápaisrpts процзеу элэктротзргжзха-

Н1ЧНОГО буриня, ПК i КЗЯГЬ НауКОЗ i П1ДСТ2ПП, ОЧ1КУЕЗЕГЙ ега-келчяий еЗзкг складаг: CKL СГС-101тпс. крб., BÍTF-112tec. крб.;

7. Запропонована кокбитована технолог t я ведения бурозйх poötT i рационально параьзтри EB?. 1йтодкка ебчеехзяяя ргц^о-налышх параметра БЕ? при коыбшоЕанШ технологи nptríterra гяститугсм "КриЕСаспрсект" та п1дпр:*г?,:стгсм ''Epnsöacsröyx-пром". Сч1куванкЛ екон^шчшпг. ефэкт 30 тис. крб. на 1 ша. тонн руди.

3. Розробдея! заходя i техшчн! засоба, як1 зьбэзпзчу-вть безпэчне проведения ETL' бур!няя при BiÄKpnriil розробш м i цких зал is них рул.

— Lio —

Осксвш положения дисчртащ1 олу&п кован! в роботах автора:

1. Адаптивная система управления паргшзтраыи буровзрывных работ. "Разработка рудк. месторовд. Респ. межвэд. научко-

■п.^чгттт»-г г»Л - 1 П'-'К п.тт^ А О П-1 _П —

¿^ЛПЛЧ.. ди. , ах эи.

2. Влия"ке полимикерального состава и зернистого строе-

'1 Itiwrvui

раарусэккя. КГРИ, Кривой Рог, - 1980 (Рук.деп. в УкрККННТК 10. VI. 30, И 2205). Соавтор: Гуляева 0. А.

■ 3. Захономэрности термошханического разрушения полими-нерадьнах крепких горных пород. - Тезисы докладов 7 Есесо-юан. конф. вузов с участием НИИ. М. ,ЫТИ, - 1931, - .. Coas-

Т Г1ГГ»ЛПГ1 /Л А

^jjiMana чу.

4. Интенсивна термические воздействия ка крепкие горные породы. Тезисы докладов на Ш Всэсожзн. конф. вузов с участием ГШ, "Термомзханические методы разрушения горных

üUpuM * Uwaa iu¡;. uiiuií с fin u.

5. Исследование закономерностей ЗТШ бурения с использс-

nntrtм-ччл ч«тлг#чт1г* тт*» Флп»гго 1 тлмт^лп Гч

aaíi/ic ;« .mvД wWíjí^^яа^хмих £ici i. don^a ría. u¿

конф. "Терысмаханические методы разрушения горищ: пород", -

-1 Ооо-пто»^« ч. ГК-ут-юпо ГЗ С Птг-гт<-г/-ч-г»-> Гл 1 Погг)*-»т#т»о Z2

А C7 IU. wWClAAWyCl. ÜJCUIWZJCUIUA ¿U | 1 J «¿АЛ en a, W. гг. , ilC ¿ рмша li. vv.

.5. Исследование процесса нагрева массива при огневом

*>«-»гчпг»ггчогттгт» í"v/»tí о f-тгт rt f "Опппп^лтмп г\ тттттт üo о Г' »'Q^'—.

4*rvoc*Ajrtnc*. * сьо ^auu ¿ rvji мси1и1д;л^ц< fcLh.

вед. научно-техн. сб." - 1972, вып. 13, 54-57. Соавторы: Вай-ман С. 3. , Дубсон JL И., Великий М. II, Алексеенко 0. М.

7. Исследование электротермошарошечного бурения и иетты-

хсujua ha ш w^k / / ¿ oopduLUгма р^Дллл Ьгы

Респ. мехшед. каучно-техн. сб. - 1975. - вып. 19. - с. 61-65.

Прчгшп«. TCViTtriTin О <Т

l'-CLUUl£)3«í¿W£3 JJ. Ji.

а. Источники электрической энергии для электротермического разрушения железистых ттзарцитов. В сб. "Термомех. методы разрушения горных пород 4.5", - Киев, "Наукова думка", -1972 , 31-33. Соавторы: Шаповалов В. Я , Плахотник В. С.

9. К методике моделирования полей давлений при взрыве.

1С. Определение оптимального удельного расхода ВВ с учетом технико-экономических показателей посяедуишах стадий

iwyrlDm jnj uncLjt , idus, U Lf. buaoiui/o. iruan iu ¡fu ,

язрзрайзтка газезиск» кгзрцптод. //Разргбстяа рудзых :.'sc?o-ро.^депхЛ. Ьз. 21. Открьтю гор:гкэ работа -Егзз.: Тегпзз. -1S31. - С. 50-53.

11. Шрспзкгяза кспольвсзакия явления высогачастотксго пробоя для бурения крепких гзлэзных руд. АН СССР Сект. физ. -техн. горн, проблем ин-та фпз. Ззши. 11, 1971, с. 33. Соавтора: Кразчгяко а С., С:грста А. О.

12. Плашгропгпнэ работы бурсвък стзнксз на карьера. Разработка рудн. ¡лгстсрогд. Pscn. ;гзл2эд. "гг"-б-тзхн. сб., -1570, вкл., с. 89-92. Соавтора Боадарзито 3.JL .Е^зяга С. С.

13. Разработка и знедреяпэ аптс^гггкзкрсЕазнсй сяогзаи управления буровзрывными работам:! на Иягулэпксм гора, -обогатит. коиЗинаге. %р1йтиЕфср!ЯЕйЗ, - сэр. 1, ил. 1!5, - 1375. Соавторы: Лстазьев SI а , йзсэпко В. А., Еокдаретпя В. И. , Еаг-рзгзаян Э. А.

14. Результаты злэкгрошхаиггасиого бурэшпт скгггпн на карьере КГОК. "Разработка рудн. мзсторогц. Dscn. уз~с-з. япуч-нотехкич. сб.", - 1973, вып. 15, с. 75-75. Соавторы: Ейпггплзэ В. Н. , Плахоткик В. С.

15. Учат реологических свойстз при яггэеспгпых тарыя-ческих воздействиях на горные породы. В сб. гзтоды разрух горят пород", Киев, "Шутова дукка", - 1975, с. 54. Соааторы: Зпряейн S.2., Гуляева О.А.

16. Экспериментальное исследование элэкстрстердоггаро-аэчного буре'пя. "Разработка рудн. мзсторолд. " Респ. ?лжэд. научно-техн. сб., - 1372, вкл. 13, с.58-59. Согзтор: .¡¡ёлсвалсз а я.

17. Электротермическое и злекгротерцсггзханпчгсксе рсз-ругоние крепких гсргаг пород. - К.: Техника. - 1SS9, - 144 с. Соавторы: Вызов R Ф., Филиппов а Ф., Образцов А. а

13. ЗлекгрстерысгЕрсЕзчзсэ буреяпз (ЗТЗ) в ycjrcs:sx Йнгулецкого гОНа. В кн. Современное состояние и nepcnncrrzu развития бурового оборудовала нового типа (тез.докл.), -Челябинск, - 19SS, / с. 28-29. Соавторы: Ерапермаз !£!!, Вызов a &, Вилкул ECL Г., Евтудгнто A. ¡L , Ясетрвьоз С. А.

1^. Злектрстермсгирсзэчнсе бурение ¿элезистых кеварци-тоз. В сб. "Термомехапич.методы разруп. горных пород", Клав, "Наукова думка", - 1959. Соавторы: Коган А. Г. , Шаповалов К Я

20. ЗлактротеркоЕарсшзчясе бурен;® (ЗТШ) как составная часть кокЗкшроаалной технологии. - В кн. Ооврешююе состояние и 'перспективы раггчпи бурового оборудования нового типа. (тез. докл.), - Челябинск, - 1983. с. 29/20. Соавтора: Вызов В. Ф., Евтуванкс А. и.Вразбраая М. М., йглкул а Г., Кострхков С. А.

21. А. с. N550324, М Кл. Е 21С 37/15, Е'21С 13/00. флсто для эязк"гро?ермо.чаханйчеекого бурения. Соавторы: Ти-ззнко с. А., Курленко А. л , Гулягза о. А., Зйаяир Я.'51, дзлнач Ей. , йз ретин Г. & , Заявка от 15.12.1575 г.

22. А. с. N 675134, М. Кл. Е 21С 27/13, В 210 13/Сй, Е 21С 17/00. Устройство для электротермомеханкческого бурения горных пород. Соавтора Образцов А. И , Тиззэнкео 0. А., Гуляева 0. А. , Шаповалов Е. Я. , ¡Колнач Е К. , Шнапир Я. И. , заявка от 19. С7.75г.

23. А. с. ¡М 7^3263. У, КЛ Е 21С 37/16, Е 21С 37/13, Е 213

3/03. Способ злзктргтержмеханическсго бурения горных пород. Соавторы: Образцов А. П. , Вызов В. Ф. , Тищэнко С. А., Гуляева 0. А. , йзлкач К И. , Клейменов С. н., заявка от 17.04.79 г.

24. А. с. N 319335, М. Кл. Е 210 37/16, Е 21В "/14. Способ термсмехаиичэского разрушения горных пород. Соавторы: Вызов В. ф., жзлнач В. II, Тиязню С. А. , Гуляева 0. д., Клейменов С. К , заявка от 29. 03. 78 г.

25. А. с. N 317053, М. Кл. Е 210 01 3/43, Е 02 1/00. Устройство для ксслздсганйя физике-механически,: свойств грунта. Соавтор: Гуляева О. А., згяЕга от 11.03.30 г.

26. А. с. И 962579, М Кл. £ 21В 17/02, Е 21С 37/18. КзолирупвяЯ переходник, заявка от 11.03.34 г.

27. А. с. N 1433239, М, Кл. Е Г.В 7/15, Е 210 37/13. Устройство для злектротермомеханического бурения . Соавтора Вызов В. Ф., Евтушенко А. II.. Захарова Л А., ¡йпгая Н. Д., заявка от 26.01.37 г.

23. А. с. N 1555450, М. Кл. Е 21В 7/15. Способ злектрс-гермсжханического бучения и устройство для его осуществления. Соавторы: Еыров Е Ф., Еилкул В. Г., Евтушенко А. И. , Шцяка К. Е. , Кострхков С. А., заявка 1990 г.

Попу к а ч //¿¿.¡¡¿¡л*** В. Д. гцхакш

г.Кривой Рог, ул.лХН партсъеэ:;&, II РШ К1РЙ зак. $ ЬЬ тира;: 100 экз. подписшо к печати 15.II.93г., объем I п.л.