автореферат диссертации по технологии материалов и изделия текстильной и легкой промышленности, 05.19.06, диссертация на тему:Технологические основы автоматизации сборочных процессов в обувном производстве

MiHicxepcTso ocbíth Украйни Державна академ!я легко! промисловосн УкрэЛни

УДК 685.31+658.65.015:65,011.56

tía правах рукопису

Тонковид Леон i д Ащцнйович

технологi4hi основи автоматизацп складальних пр0цес1в

у взутгевому виробншцвт

Спешалмпсть: 05.19.06 -Технология воуттевих i штряно-гаяантерейних виробхв

Asmo реферат

дисертац!! на здобуття юченого ступени доктора технгчних наук

л

КИ1В - 1996

Дисертовдею е рукопис

Роботу виконано у Державн1й академп легко! промисловост: Укра'ши, м.Ки!в

0фхд1йн1 опоненти:

Академ!к Росгйсько! 1 М1жнародно'1 1юкене|; них академий, заслужений д1яч науки 1 тех Н1ки Рос1йсько1 Федерацп, д.т.н., профе сор. Фук1н В.О.

Д.т.н., професор Орловський Б.В..

Заслужений д1яч науки 1 техники Укра!н Лауреат державно! преми, д.т.н., профес Гавриш А.П.

Пров1дна оргашзащя -

Хмельницький технолог!чний ун!верситет "Под1лля

Захист в1дбудеться " " ^^_1997 р. о годин!

на зас1данн1 спешалхзовано! вчено! ради Д 01.17.02 при Дервнхй академП легко! промисловост! Украши за адресою: 252011, Ки!в, Немировича-Данченка, 2, (зал застань )

3 дисертащею можна ознайомитись у б1бл1отец1 ДАЛПУ.

Автореферат роз1сланий " ^^ " _1997 р.

Ваш! в1дгуки та зауваження по робот! у двох екземплярах, завхрених печаткою, просимо направляти у спещал1зовану раду на !м'я,вченого секретаря.

Вчений секретар' спецхал130вано! ради доктор техн. наук,професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

Актуальн1с№ проблет та сшутнъ ' ддсИдження тематики дисертац1I - 1нтереси розвитку незалежно'1 Укра1ни потребують всеб1чно'1 антенсиф1кац11 виробництва, прискорення науково-те-хн!чного прогресу, зростання продуктивное^ прайд, зниження собхвартост! продукцП, л1дБищення "П якосП та конкурентос-проможност1 на свхтових ринкач.

Актуалыпсть робхт в галуз1 автомативацх 1 ;складальних процес1в у взуттББОму виробництв! визначаеться складнз.стю \ багат0ман1тн1стю складальних операщй, великою питомою вагою ручно! пращ при ьч виконашп, малим завантаженням техноло-г1чного устаткування за рахунок суттевих втрат на виконання дошшжних прийоьив та операщй. Так, наприклад, показник за-вантаження устаткування в сучасних заготовочних потоках 'Ста-новить 0.5...0.87, а в окрем1 пер1оди не д1е до 36% усього встановленого устаткування. На частку операщй складання заготовок припадав 30...40% ус!х витрат пращ на виготовлення пзуття, понэд '301 вартост! устаткування, яриблизно 25% вироб-ничо! площ! взуттевих фабрик. При сшшдашп взуття частка ру-чно! пращ тек значка нав1ть при виконанн1 механ1зованих операщй, коли предмет пращ перебувае беэпосередньо в руках ро-бшшка.

У конвейерно-поточному виробництв1 взуття надто окладю психофхзюлог1ЧН1 умови пращ, эумовлен1 дуже високим темпом роботи, який породжуе ефект монотонП, що шкхдливо впливае на стан здоров'я роб1?н1ка. Монотонность пращ зумовлена нижньою медею тривалост! технологично'! операцП у 30 секунд, що виг-начае час оборбки одн1е! нап1впари. Таким чином, продуктивность пращ роб 5. тника-оператора мае верхню межу у 480 пар на зм!ну, що практично на межг ф1зичних можливостей лгодини. Ок-р1м того, др1бн! технолог1чн1 акти мають дуже низьке 1нтелек-туальке навантаження, яке робить працю взуттевика малоприваб-ливою для молодого покол1ння. а це м!стить в собх внутр1шн1й дефект розвитку галуек яка не поповнюеться евшими творчими силами. У структур! циклу операцП власне виконання техноло-гхчного акту тривае у б1льшост! випадк1в вхд 1 до 5 секунд. Решта часу витрачаеться на виконання так званих допоьижних

операщй на маншулювання об'ектами виробництва, HKi викоь ються роб1тниками т1льки вручну. Ягацо зробити m операщ! тривалистю р1вними технолог1чнхй операцп, то е можливк п1двищити продуктивность прац! у,6... 10 раз1в. Але цього и жна досягти, безумовно, тз.льки вилученням роб1тника-оператс з ланпюгу технолог Хчного процесу, переклавши виконання Mat: пулящйних операщй на автоматизовагп пристроь

Досв1Д створення автоматизованих л!н1й складання взуз на 6asi традищйних технолог1чних засоб1в-8асв1дчу5. недосте ню ефективнхсть зазначених технолог1чних систем,, велику кс структивну складтсть та недостатню 'ix моб1льн1сть при зма асортименту.

Такий стан речей зумовлений в1дсутн1стю технолог!"} авт матизованого виробництва взуття як науково! дисцшщни, я ч1тко вйзначае вимоги як.до об'вкт1в виробництва, .так i технгчних 3aco6iB i'i реайзащд на piBHi практично! (функш нально!) технологи.

Л1алектична едн1сть технологи i техн!ки зумовлена cni в1дношенням "ix як змхсту до форми, ступгнь гармотзацп ян го на piBHi функцхональних залежностей в1дп0в!дних характер стик вйзначае як • правильность обраного наукового напрям? так i досконал1сть отриманих результат!в досапдження.

Наукова технологхя на piBHi абстрактних понять, характ ристик-i параметров може iснувати, лише спираючись на пред* свого розвитку - об'екти виробництва. Таким чином, об*era виробництва i технолог1чн1 операцп перебувають у певних ос ективних сп1вв1дн0шеннях, що i вйзначае галузев1сть техно^ ri'i, тобто П пристосован1сть до певних виробничих умов..

У цьому контекст1 проблема запозичення i наовдування хнших галузей виробництва може мати Micue лише на piBHi окр мих фрагмен^в тexнoлoгiчниx аналог^.

У цикл1 виконаних за останн1 двадцять рок1в робхт зрс лено новий принциповий крок у створенн1 основ технолог i'i г томатизованого складання взуття та ix реал1зацп на практа шляхом розробки системи науково-технхчних, тexнoлoгiчниx орган1зац1йних принцшпв побудови процесу автоматизованс складання взуття.

Тематика дослдаень органично пов'язана з планом оснс них науково-досл!дних po6iT Державно! академП легко! пром*

ловост 1 УкреЛии, яга виконувалися протягом 1969 - 1996 рр.

Об'сктом 1 предметом досл1дження е сукутпсть операций, як!. . знанкготь розташування об'ект1в виробнйцтв'а у" простор! х час! як склэдових компонент!в конструкций взуття, визначаючи таким чином посл1довн1сть операщй у технологичном^'ланцюз! автоматизованого складання, зумовленого структурою об'екта виробництва та його технолог х.чними властивостями.

Мета досл1джеиня - розробка теоретичних основ технологи автоматизованого складання.взуття як системи метсшв 1 прин-цшив проектування складальних технологхчних процес!в, яга. лежать в основ! створення складальних машин автомат!Е 1 авто-матичних лан1й взуттевого виробництва.

Практична вавдання дослддження - розробка метод!в ! за-соб1в автоматизованого складання взуття на основ! оптимально! точносИ сполучень, унгверсальних по ус1й множин! однор1дних за структурою об'ект1в виробництва. Досягнення зазначено! мети передбачено виршенням таких завдань:

- анал!з процесу ман!пулювання об'ектами виробництва як геометричними, ф1зичиими, технолог!чними 1 технлчними т1лами;

- визначення метричних характеристик процесу. тобто параметр! в технолог!чно! зони по довжин!, ширин! ! висот! в за-лежностх вхд структури об'екпв виробництва, розпирно-повнот-ного асортименту та олтимаяьних обсяг1в виробництва з позиц!й еконхшчно! дошльност!-,

- визначення тнематичних характеристик процесу: форми 1 ро5м1р1в робочих трас як об'ект1в виробництва, так 1 робочих орган!в викснавчих механ1зм!в; '

- визначення метролог!чних характеристик процесу: точно -ст1 позишювання об'екПв виробництва та часу виконання маш-пулящйних операц1й;

- визначення технолог1чних характеристик процесу: режи-М1в та параметр1в формування клеевих швхв основного та допо-м1жного крхплення;

- визначення орган! защйних характеристик процесу: мето-Д1Е складання (посл!довний, параяелышй, иомб1но£аний), прос-торова орган!зац1я процесу, адаптивна саморегулящя техн1чних засоб1в, яка !нвар!антна до форми та розм1р!в об'ектГв виробництва.

- визначення економхлних характеристик процесу: багато-

разове 1лдвищення продуктивности техн!ки, р1зке зниження вш рат виробничо! плошд на одиницю продукцП та р!зке зниженк енерговитрат на процес.

Методи досл!дження. Теоретичним 1 методолог1чним хнстру ментом досл1дження був дхалектичний метод, який знайшов сво практичне вт!лення у системному п1дход1 до проблеми, що вир! шуеться. Технологччний процес автоматизованого складання роз глядаеться як система, з притаманими ш складом 1 структурою в якай дшть фактори, що визначають "Л фунгацонування.

В робот1 використовувалися анал!тичн1, графхчнх 1 чисель . н! методи математики. На основ1 апарата теорП множин, мето д1в досл!дження операц!й, математично! лоПки розроблен! ана Л1тичн1, теоретико-множинш 1 стахостичн! модел! процес!в ав томатизованого складання взуття, адекватн1тсь яких перевгре на г п1дтверджена експеримектальними методами..

При виконанн! досл1джекъ використовували теоргю плануЕан ня експеримент1в, статистичне моделювання, методи експертни: ощнок та 1н. Для виконання активних 1 пасивних эксперимент! були розроблет методики 1 експерименталыа установки, за до помогою яких моделювалися реальн! операцП автомагизованоп складання (базування, захоплення. ор1ентування, подача, цент-рування \ сполучення).

Наукова новизна дослгджепия полягае у тому, що вперше •. а) розроблен! методи автоматизованого складання взуття : визначенням оптимально! точности сполучень;

б) сформульоват технологгчн! 1 орган! защит принцип) проектування гехнологхчних процес!в як основи проектуванн: автоматизовано! технжи, що реал!зуе вказан1 процеси з найви-щою ефективнЮтю;

в) визначено склад технологичного процесу автоматизованого складання як пословно! законом1рно! зм1ни об'ект1в складання у простор! робочо! зони технично! системи на основ: анал1зу структур« конструкцП взуття 1 специфхчних особливос-тей взуттевого виробництва.

г) класиф!кован1 об'екти складання за найзагальн!шим! конструктивними, технолог1чними, ф1зико-механ1чними ознаками, як! лежать в основ 1 конструктивно.! 1 технологично! спадкоем-ност1 деталей ! складальних одиниць; . . .

д) досладжен! основт операнд! автоматизованого складаль-

- У -

ного прбцесу: установка, базування, зачоллення, ор1ентуван-ня, подача, центрування 1 сполучеггня об'екпв складання з по-зищй кшематики 1 динам1ки процесу, а також технако-еконо-мачно! доц1льноста робочих траектор!й 1 принципово! момивос-т1 1х реалазацП при олтимальних параметрах 1 режимах;

е) сформульоваш принцип« органазаца! технологхчних операций у простор! ! час1 як функцп матер1альщ!Х структур об'~ ектав виробництва, техн!ко-економ1чних цалей, завдяки чому визначена структура техтчних систем, що реайзують автомати-зован1 технолог!чн1 процеси.

Науков1 положения, оргашчно пов'язан! маж собою загаяь-насгю проблемм, що вир!шуеться, дозволяютъ нам розглядати !х як основи технолог!! автоматизованого складання взуття, як1 ! виносяться автором на захист.

Теоретична ц1нн1сть роботи полягае у досл1дженн1, виходя-чи з единих теоретичних позицай, взаемод!! технолог!чного се-ридовища з об'ектами виробництва у грав!тац!йному силовому пол1 з урахуванням метричних, ф!зико-мехзн1чних та техноло-гачних властивостей останн!х.

Шювгрн!стъ отриманих наукових результат1 в забегнечуеть-ся пор1внянням та задовальним узгодженням результатов експе-риментальних дос.ладжеиь з 1фитер1аяьними оценками прийнятих закона в розсаяння статистичних ознак а на щй шдстав! вкзна-чення корм точноста виготовлення об'ект1в виробництва, мокли-вих в сучасних виробничих умовах. Точн!сть виконання окремих маншуляцшних операций визначаеться шляхом розрахунку тне-матичних та лияам!чних характеристик процесу з урахуванням встановлених норм точност!.

Таким чином, розм1рний ланцюг об'бкта виробництва носить ймов1рний характер, визначений як розрахунком, так ! експери-ментально.

Практична цьчш'стпь результат!в роботи. Розроблен1 мате-матична модела ман!лулящйних операцай як ф1зичних процес!в, алгоритми та программ побудови а розрахункав параметр1в об' еклОв виробництва, технолог1чних характеристик та виконавчих механазмхв автоматизованих пристро!в дозволили реал!зувати технологаю автоматизованого складання (виробництва) взуття шляхом розробки, виготовлення та впровадження у виробництво автоматизованих лШй ЛТК-1 (ПВО ф!рма "Прогрес", Льв1в,

1975-1978 рр.). Шд час виробничих випробувань було випущен 250 тис. пар взуття; ргчний економ1чний ефект у доларовом екв1валент! склав приблизно 40 ООО. Лпая захищена авторськи ми св1доцтвами. Застосована в л1нП гнучка система адресуван ня колодок не мае аналог!в у св1тов1й практищ.

У 1983 р. буди впроваджеШ у виробництво нов1 автомати зован! лхнП складання текстильного взуття ЛТК-2 (БФТВ, Ба ку), як1 вхдр1зняються в1д попередньо! лШ! п!двщеною на д!йн1стю та компактною.

У 1985-1990 рр. на замовлення М1нлегпрому Укра!ни бул. виконача наукова тема з розробки автоматизовано! л1нп сила дання взуттбвих заготовок з застосуванням автоматичних маш.. пулятор1в.

У 1989-1994 рр. на замовлення Шдприемств було розробле но та виготовлено 6 автоматизованих лШй ЛТК-ЗМ для складан ня взуття прогулянкового призначення.

Таким чином, викладен1 в робот1 теоретичн1 положения от римали практичне вт1лення у взуттевому виробництвь

На баз1 роботи створено 1 читаеться курс леюдй "Автома тизац1я технологхчних процес1в у взуттевому вкробництвГ' об сягом 45 годин для студентов четвертого курсу з! спещальнос Т1 конструювання та технолоПя вироб1в з шк1ри. Створена нав чальна лаборатор!я з курсу та практикум лабораторних роб1т.

Результати роботи в1дображен1 у навчальному пособнику "Проектирование и расчет машин обувних и швейних производств (М: ,Ш, 1978 р. ) .

Апробация результат!в роботи. Матер1али дисертацП допо в1дались та обговорювалися та отримали позитивний в1дгук н. Республ1канськ1й науково-техн1чн1й конференци: "Шляхи п1дви щення р1вня мехашзацп та автоматизадП технолог1чних проце с1в у швейн1й, в8уттев1й та текстильн!й промисловост1" (м.Ки 1В, 28.02.78 р.); на республ!.канському сем1нар!:~ "Нов1 метод складання заготовок верху взуття з штучних та синтетичних ма тер1ал1в" (Ки! в, 27.06.78); на республ1канському сем1нар1 "0птим1зац1я автоматизованих систем 1 технолгхчних процес1в (Ки!в, 31.01.80 р.); на наукових конференидях професорсько виклададького складу ДАЛПУ (1970-1996 рр.); на зас1данн1 ка федри конструювання та технологи вироб1в з шк1ри ДАЛИ (1979р.); м1жкафедральних наукових сем1нарах кафедр конс-трую

вання та технолог!'1 вирой1 в в шкхри та кафедри шкгряпо-Езут-тевих машин за учаотю представникхв науково! громадкост! ака-.демх! та. виробництва:;(1981, 1983, Т996 рр.1.

Робота доповхдалась у Московскому технолог!иному 1ксти-тут! легко! промисловосП (1983, 1984 рр. ) 1 отримала пози-тивну оц!нку.

Публгкаци. Основа! положения х теоретичн! узагаяьнення дисертац1йноТ[ роОоти викладеп! в 42 науксвих публ!кад1ях. V тому числа у п'ятъох монографиях; за результататами роботи отримано десять авторських свхдоцтв на винаходи.

Структура 1 сбсяз роботи. Дисертац1йна робота м1ст1ть встун, 8-м глав, висновки; бхбл!огра|)1я емщув 250 наймену-вань. Документи, як! п1дтверджують практичне використання роботи, висновк1е 1 рекомендац1й, наведен! у ровдхл! "Приложение". Основний змхст роботи викладений на 441 сторхнхц друко-ваного тексту, !люстрований 125 малонками 1 15 таблицями.

ЯМ1СТ РОРОТИ

У ВстуШ обгрунтовано актуальнхстъ проблем«, описан! оО' екти 1 ступхнх, досдХддо?ння тематики дисертац!:, соормульовалс. моту 1 завдання роботи. визнач^н! методи дослхдження, виг-аа-денх осиовн! положения, наукова новисша, практична цхшистъ 1 реалхзацхя сдержаних результатхв.

виклздено аная15 роояитку потсгамю- маоово• го виробництва взуття та передумсви його автматизацх! на основ I сучасно! концепцп розвитку Функц!снальнох технолог!!, яка базуеться на наукс-рому п1дгруит1, стюреному лолерсдипка-ми та су частниками. Серед еагатьох наукоеих праць у галуз! розвитку науково! 1 функционально! технолог!! виробництва взуття необхадно вхдзначити прац! Ю.П.Зибхна, О.С.Шварца, 1.1.Ка-пустхна, 0.1.Ком1сарова. В.о.Фуюна, А.М.Калита, Д.Я.1льхнеь-пого, В.В.Сторожм;з та !н. (Росля ); Г. А.Щ^корсмсто. Я. Ф.Чередниченко, В. П. Нестерова, В.О.Скатерниго та !н. (Украх'на); Р.Л.Рляцкаса (Литва); П.Петкопа (Болгария); Ф.Шеля (Угорда-чл) та оагзто хнгаих,

Розвиток взуттевого Еиробництва розглядаотьоя як процес рсзв'язання техн!чних протир1ч мхж хснуючим ! необх!дким. Показано, що автоматизац!я окремих операщй традицншого техно-лог1чного процесу швидше погтршук техя1ко-економ1чн\ показни-

ки роботи, а не полгпшуе IX, тому що при цьому, як правивило, зростае соб1варт1сть лродукцП за рахунок подорожчення устат-кування, а також втрат в1д некратност1 программ потоку продуктивности устаткування.

Просторово-часова структура технологично") операцИ з.нва-рхантна, а тому жодна з форм орган1заци виробництва н! без-посередньо, н1 поб1чно не впливае на зм1ну елементхв техноло-г!чного циклу -гц: хц - х3 + х0 + т'м + т'к + тр, де %3- час за-вантаження робочого м1сця; ха- час взаемного ор1ентуванн! об'ект1в перед складанням-, %и- час скр1плення деталей; хк -час завершуючих переход1в (контроль якост!, комллектуванн; вироб1в тощо); хр - час розвантаження робочого м1сця.

Ягацо в одному технолог1чному цшШ буде одночасно оброб лятися т р1знор1дних об'екг1в, тобто при концентрацГз техно логхчних операщй питома вага допомхжного часу, який припада на.один об'ект, буде меншою, ан1ж при обробц1 одного об'екта Унасл1док цього к1льк!сть вшонавщв п, як1 виконують дек1ль ка технолопчних операций, пов'язана з к1льк1стю виконавщ к, як1 виконують окрем1 операцИ, наступною залекн1стю: л = (г + Ю/(е +1), де в - коеф1щвнт використання робочог часу. Таким чином, при концентрацП технолопчних операщ потреба у виконавцях зменшуБТься 1 тим,пом1тн1ше, чим.б1лы1 операд1й виконуеться в одному технолоНчному цикл! 1 чим ни» чий коефШент використання робочого часу.

На 1йдстаМ вищезазначеного можна зробити висновок пр те, що концентращя технолог1чних операвдй с головним принца пом органгзацп прац1, провшшм напрямком у розвитку прогре сивно1 технологи 1 техн1ки. При використашй допомгжного Чс су на виконання робочо'1 операцИ в сучасних умовах, тобто 1 наявних виробничих площах х виробничим персоналом, можна зг безпечити випуск Езуття в надежному обсяз1 1 надежно! якос; ЗаЕданя полягае у створенн! об'екгивних умов використання н; вного резерву робочого часу у взуттев1й промисловость

У другой глав! викладено основи теорП автоматизовано] складанпя взуггя, науково-методологхчним ядром яко! е понят1 непода.льного елементарного технолог1чного акту (переходу зумовленого левною щльовою функщею. Складальний процес Лс' у структурно-оргашзащйному плая! мютитъ взаемопов'яза'

- и -

складальш операци (0С1,0С2, - • • ,0Сп) , а кожпа з них - взае-мопов'язач1 елементарн! технолог!чн1 переходи (01,01,... . Стаадальна операщя"сама"ло соб! е процесому вузькому визна-чеши, а тому вона тотожна технолог!чкому процесу ПС1Т■ Цю обставину можна визначити формулою

?пС1т е п0тГГОс= пГГз Ш1,о2.....(.V-1-

За 1.ндукщею 0с=-(01,0г, ■ ■. .0т>, що може бути -представлено диз'юктивною функцию 0С= СО-1V сьу ...\'0т}. Скдадальна опера-;ця в терм1нолоПчному аспект! виступае як узагальнююче поня-ття I потенвдйно охополюе комплекс взаемопов'язанж техноло г1чних вплив!в на об'ект складання.

Технолог!чн! процеси 1 технтчн1 пристро! у сукупност1 ми розглядаемо як систему автоматизованого складання, яка являе множину властивостей 1 в1дносин, встановлюючи таким чином р1-вень абстракцП теорП та 1дентиф1кацП об'ект1в досл!дження.

В якост1 елементарних технолоМчних акпв (елемент1в сис-теми) нами прийнят1 елементарн! ман1пуляц1йн1 акти (табл.).

Усю сукушпсть ман!пуляц!йних оперший можна розподхлити ка три групи за щдьовим призначенням: перша - операци, як! змшюють положения об'екта у простор! (базування, ор1ентуван-ня, подача 1 центрування); друга - живлення робочкх позищй (транспортування, установка, захоплення, ф!ксування); тротя - отримання иероз'емних сполучень (кр!плення). Технологгчний процес автоматизованого складання ЛСА розпадаеться на три не-пересхчн1 множини (групи) операщй: ПСА= Шг'чюг1 ^'Зг1 п > зх специф1чною морфо-функщональнсяо характеристикою.

У загалъному гизначенн! автоматизований процес складання це прсцес позищювання сб'екпв виробиицтва, )Х сполучення та скр!плення за рахунок використання неприродньо! енергП, який може бути реализований, ягадо розм1ри деталей (довжина. ширина, висота) не виходять за встановлен! мс-жт

¡Зс1 (■0>(У1г^х)( )(УЬХ Г<Д1. '"Ля, »Д/},'.

Процес складання може вхдбуватися в стацгонарнтй або ру-хом1й регулярна систем! координат п!д д1ек сил ргзно! приро-ди. Ст!йк!сть об'ект1в та руху с. вамивою характеристикою технологичного процесу автоматизованого складання, якл зу-мовлюють його керованхсть та однозначнхсть. При цьому визна-чальним с положения поверхонь сполучення, а не самих деталей, шо суттево для анализу технологичного процесу з позиций його

Класиф1кац1я манипуляиДйшх операций

Найменування операц!й 1ндекс Граф1чне позначен. Оператор Математичне визначення параметр!в к!нцевого положения

Транспортування т -- т икт-( ±5С(1-х,у,г);ФЯт-<2Я(Ф-Й,в,т)>

Подача п -> р икр-1±бс1ра-х,у^)>

Установка У у -г.. и ики-С ±5С1и(1-х,у,2);ФКи-<Дфу(Ф-й,В,Г)>

Базування б лг лг >1 -/V -Л- в икВ- *±5аь(1-х,у,2); Фкв-< Д<Рб (Ф-«, В, г) >

0р1ентування 0 0 ик0-<Фят-<йЧ'о(ф-о(,В,г)>

Центрування ц Г ' с икС-<±5с1С(1-х,у,2);фКс-<Дфц(Ф-й,В,т)>

1

Сумщення с Н -ь Б ик3--[+5Сг3(1-х,У,г);Фн3-<Дфс(ф-о£,В,Т)>

Захвачування 3 Г' ! ъ икг - икБ

Фгксування ф сЫ т и/ - икв

Закршлення 3 -,ж г 1 к икк - и/

к!нематики.

Вих1дне положения об'екта складання (иДх) б технологичному простор! може бути охарактеризовав декартовими координатами особливо'1 точки детал! СД1, яка приймаеться за п умов-ний центр, та тръсма одтнчнти ортогональными вектордми лД1,. "жорстко" прйв'яваними до цього центру (мал.1): ах = "I 2СД1, пД1, ЬА1> 6Д1_}. Шд кутом

зору геометр!'1 завдання' стиладання формулюеться математичними умовами сумщення одтлменних ортогональних вектор1в об'ектхв ! автоматиеованог техн!чног системами. Техн^чне завдання фор-мувоеться вимогами приведения детали або складальнс! единиц! з одного суворо визначеного стойкого ор!ентованого положения у друге. Шд кутом зору технологи завдання складання полягае у встановленн! поля допуску на розташування точок сумщення, як! приймаються за вюпдн1 лараметри та режими, що контролюю-ться. Шд кутом зору ф1зики процесу завдання складання форму-люеться умовами лтквддування нев1дпов1дност1 м!ж параметрами об'екта як ф1зичного т!ла, як! характеризуют його початкове г кищеве становище п!д д!ею прикладених сил 1 моментн-.

Еагатовар!антн1стъ склздального процесу визначаеться не сНльки структурою, то складаеться, стльт вар!аитя1стю ро-бочих рух!в, за допомогою яких об'екти складання перем!щую-ться в простор!, 1 вар1антн1стю просторово! орган1ващ.Х процесу, який характеризуемся розташуванням робочих повищй.

Наприклад, якщо об'ект складання з одного положения, яке характеризуешься умовою и1={0,0,0,1,¿.к), переводиться в положения за умовою и?-<1.2,Ъ,1,-з,-кК то за допомогою опера-торних формул можна отримати набтр можливих розв'язок постав-леного технолог!чного завдання:

. 7Х(1) и УуСэ; и у2(ш и их(о) и иУсап и ыг(.гл).

де Ух, Уу, У2 - липши оператори з в1дпов1дного напрямку координат; Ыу, У2 • роторн! оператори гддносно коордииатних осей; 2, Ь - липши лараметри; я - кутовий параметр.

В процес! автоматизовансго складання важливим е к!нцеве положения об'екта, завдяки чому посл1довн1стъ д1й рп®ратоо1в не мае принципового значения. Ця важлива к!нематична особли-в1сть процесу дозволяв вирхшувати технологхчне..завдання складання при будь-як!й посл!довност1 Д1й виконавчих механдзм1в,

Мал.1. Параметризация положения детал1 у простор! чере; умовний центр детал1 Сд та тргйку ортогональна вектор1в Пд, 1 Ьд, "прив'язаних" до центру С}

базуЕання (бь), транспортування (от) 1 подач! (5

- 15 -

а також при одночасн1й 'ix дi"i.

При ск.?1аданн1 взуття критер1ем точност! виступав зорове сприйняття однойменних композищйних елементхв, тобто Ti роз-б!жност1, якл c.nocTepira4 не пом!чае як у napi взуття, так i в кожн1Й HaniBnapi. Виняткомм е нормативи, яг-i встановдюються стандартом, що визначаються эвичайнимм порядком. При цьому KiJbKicHi показники точное^ складання взуття повинн! визна-чатися в результат! статистичних дослхджень, якл дозволяють встановити регламентован! нормативи взаемного розташувалня деталей у готовш конструкцй".

При автоматизсваному складанн1 взуттевих заготовок вини-кають похибки, обумовленх к1нематикою, динам!кою складального процесу, тобто робочими траектор!ями центр!в окремих деталей, швидкостями, прис-коренями, а також силами, що Епливають на детал1, як! можуть зм1нювати робочх траекторП центр1в складання.

В1дпов1дно до схеми кленового з'еднання (мал.2):

Длах - 25б-!+ 25р.1+ йщщ + 25k + де А - мак-

симальний (max), мШмальний {min) допуски на з'еднання; 5 -похибки в!дпов!дно базування (Б), подач! (¡1), крхплешш (К).

Практично допуск визначаеться трисигмовою межею при нормальному закон! розподыу похибок. При велик!й кллькост! складових похибок йморлрн!сть одночасно! иояеи похибок максимально! величини незначна, а тому можна залишитися в межах двоч б. Нормальне функщонування автоматизовано! системи з поелхдобною схемою складання- визначаеться досягненням Heoöxi-дно! T04H0CTi на л-й позицП: Amax-2(ESnxl- Ебпх(п-1)+ ESkn) + Дпт- 3 урахуванням значень Дтах 1 Amin- якл отриман! в результат! доелгдження точност1 складання заготовок у виробни-чих умовах, умова нормального функщонування техн!чно! система буде мати вигляд: Б5бхп *• ESrix(n-i)+ к 0,4 [mm].

АЕТоматизоване накладання шдошв Еключае такл елементи технолог!чного процесу: установка колодки г сфермсваною заготовкою i тдготовленим слхдо.м; базування Шдошви. П захоп-лення. подачу, цент-рування та сумгщення. Остадъки нормативно встановлюються допуски на вадхилення posMipiB тдошв в одн!й HaniBnapi в!дносно iHiro'i, то цей норматив при BMpiraeHHi зав-далня автоматизацП процесу накладання п!дошви не може бути використаний.

Розмхри поверхн! сполучення (слхду 1 тдошви) варшють I деякому 1нтервал1 5Сл 1 5пд вхдносно середнього значения. Умова як1сного складання в загальному вигляд! може бути записана так (див.мал.5): (Апдд - АСлэ)/2 - гпд;|, ± 5Гл. де 4Пдо, •^сдз " розм1р п1дошви 1 сл!ду в з - му перерхз!; гПд - норму-вма ширина в!дкритого краю п1дошви в готовому взутт.1; 6Г -допуск на можливе в1дхилення розм1ру в1дкритого краю шдошви. 3 умовою розсаяння зон сполучення §Сл, бПд. установки -колодку бу.к» точност! центрування тдошви. 5Ц.ПД,умова яглсного складання набере вигляду: ± 5ц,Пд ± бс - бу.к-

У ц!й умов! геометрична сума похибок пов'язана р1внянням-нер1внянням з подвайною нормою допуску тому, що ми в якост1 принципу сполучення прийняли симетричн1сть розс1Яння ознак в1дносно ос1 складання.

Допустиме в1дхилення в1дкритого краю п1дошви, непоматне для споживача, ми назвали интервалом байдужост!, а максималь-не значения можливо! зм1ни 1нтервалу - межею байдужхсть •

В результат! проведених досл1джень за методом експертних оц1нок нами встановлена межа байдужост 1 як функщя ширини В1Дкритого краю п!дошви,. яка для практичних щлей може бути визначена з виразу: ДгПд = 0,1гпд + 0,15 [мм]. Цю величину ми прийняли за поле допуску на в1дкритий край пхдошви (бг).

Унаагцдок статистичного.анагпзу точност! виготовлення деталей встановлено, що в сучасних умовах взуттевого виробництва точн!сть виготовлення деталей верху взуття з шюри хромового методу дубления становить ±0,55 мм, п1дошв з шк!рволону та гуми порово! структури - ±0,5 мм; сл1ду сформовано! заготовки"- ±0,6 мм, що щлком придатно для автоматизацП складання взуття.

0соблив1стю складальних операц!й е наявнють характерних б!нарних в1дношень параметр!в складання, як! сам! по соб1 мо-жуть бути складною фунгацею попередн!х умов процесу. У зв'яз-ку з цим виб1р принципу складання (програмного чи рефлекторного) у технолог1Чному аспект! розгляду проблеми р!внознач-ний. Рефлекторний принцип складання, тобто складання з1 зво-ротним зв'язком або адаптованою настройкою, здеб1лыюю м!рок техн1чне завданя, ан1ж технолог!чна проблема. ТочнЮть подачг об'екта на складальну позищю визначаеться конструкщек пристрою подачь Однак при в!дс-утнос.т! инематичного замикан-

I м1к об'ектом 1 пристроем подач! точн1сть визначаеться в зновному режимами роботи прис.тро!в у переххдних пер!одах.

У трепйй глав1 Еикладено визначення проблеми технолог 1-кхлч конструкц1й Езуття як об*ект!в аЕтоматизованого вироб-щтва. Технолог1чн1сть у сучасному визначен! являе собою ли? можлив1сть вмготовляти вироби прогресивними методами, яка ? завжди реал1зуеться на практищ, оскхльки одну 1 ту ж кон-?рукщю можна виготовити також 1 непрогресивними методами. ;технолог1чн1сть деталей 1 конструкшй у сучасному розум1ши не чим !шлим, як недос.конал1стю конструкцП, зумовленою не-ютатн1м врахуванням на стад!1 проектування можливостей кон-эетногс виробиичого середовища. Методик оценки технолог!'шо-'1 об'ект1в машино- 1 приладобудування 1снуе достатньо. Зав-шня спрощуеться тим, що детал1 машин та прилад1в мають ши-жий д1апазон вар!антност1 ознак (форма, розм!ри, стан пове-;онь, точн1сть 1 т.п), тобто 1снуе можлива.сть идпорядкову-1ти конструкц1ю виробу вимогам технолог!!. Але перенесения [х ознак у взуттеве виробництво як принцип технолог!чно! мо • ¡ф1кащ! об'ект1в практично неможливий тому, що детал! взут-! при величезнгй р!зноман1тност! 1х форми ! розм!р!в е !нва-антними за цими ознаками. Розчлёновангсть конструкц!! взут-: зумовлена вимогами морфофункщйних особливостей ступн!, :тетики, економ!ки ! менше за Есе - вимогами технолог!I. Та-[м чином. технолог1чн!сть виробу потр1бно розглядати як су-■пнлсть його властивостей, зумовлених вимогами т!е! техноло-!, на основ! яко! цей вир!б проектуеться. У такому випадку ■упхнь технолог!чкост1 виробу буде визначатися ступеней в!д-®!дност1 напежних властивостей об'ект!в виробництва гстано-:еним вимогам технолог!!, засоби яко! повишй бути наст!льки :1ф1кованими, щоб можлив! варханти конструктивних виршень :робу вписувалися у конкретну технолог1чну схему виробничо! :стеми. 1ншими словами, будь-яка конструкц1я заготовки або ■уття масового виробництва повинна бути придатною для еиго-|влення II в автоматизоЕаи1й технхчнш систем! технолог!чних шин, пов'язаних м!ж собою транспортными засобами або робс-¡техн1чними пристроями.

Умовою Юнування технолог11 автоматизованого складання е :в!валенц1я множини технолог1чних вимог множин1 техно-

'Г1чних властивостей об'ект1в ): Гтэ*-*^.

- 16 - . .

Оск!льки функщональн! "влкстивост! ycie'i конструкци зумовле> hí вдльовою функц!ею-виробу 5к3 » Ф(/?кз). то s^s^-r

Тод1 реал!зац1я автоматизовано!' технолог i i може бути записана так: 7д и 5k¿ " О.

Розчленування об'екта на складов! частини протилежне за порядком складанню. Ця обставина зумовлюе посл1довнхсть суво-рого порядку, тобто кортеж! технолог!чних операщй < Oi.Oo,.., 0П >. Кожн1Й технологхчшй операц!! в!дпов!дае оператор !! переробки (реамзацП) < п, Г2,...,ГП >. При цьому кортеж оператор1в переробки míctítb комб!над1ю к1нцевих оператор!в вахоплення (г2), транспбртування (rt), подач! (гр), установки об'ект1в (ru), базування (гь), ор1ентування (г0), центрування (гс), сполучення (rs). ф!ксування (rf) та кргплення (r¡<). От-

же, можемо записати:

\ -

<П, гг, . " гп>—~■<rz, rt, гр, ru, гь, г0, rc. rs, гг, гк>.

Об'екти складання волод!ють технолог1чн!стю автоматизова-ного складання, ягадо множина !х технолог!чних властивостей еквiвалентна операторам переробки:

Sv - f?v. (V - 2, t, р, и, о, с, s, f, b,o,s,k). Опера-тори переробки Rv реал!зуються/ц!льовими функщонапьними пристроями по одиничн1й peanisaiú'í кожного технологi4Horo акту або rpynoBin - за сумою одиничних оператор1в.

Автоматизована система складальних машин-автомаг1в, авто-матичних Л1н!й та автоматичних манхпулятор1в оперуе з абс-. трактною множиною р!зноман1тних деталей i D У i складальних одиниць ( Ек Ь hkí мають в!дпов1дн! !нформац!йн! ознаки, що зрозум!л1 систем!. Структура сенсорного поля техн1чно! сис-те-ми Оагато в чому визначае структуру технолог!!, що реал1зу-еться. Спрощення конструкц!! техн1чних систем можна досягти тдвищенням !нтелектуального рхвня (розумност!) технологи, ун!версально! по вс1й множинх однор1дних груп об'ект!в складання. Важливою у цьому напрямку е конструктивно-технолог1чна класиф!кац1я деталей взуття на ochobí характеристик i властивостей, akí s визначальними для автоматизовано! технологи. У такому виладку множина технолог1чних властивостей об'екПв складання визначав однор1дн1сть за вих1дним рхвнем, тод! принцип B3acM03aMiHH6M0CTi е критер1ем придатност1 останн1х до автоматизованого складання. Умова поено! взаемозашнюваност1

" ' - 19 -може бути записана через одном1с.тний предикат:

(31) Пни - £, -М-л], (ЗБ) Шил - В-АВц1,

(ЗН) Шнза - Я - ДНл13, (ЭР) СРфНл - Рф = ДРф^З, де Вц, Н:¡1 - метричт ознаки об'еклчв складання,,] - го

виду, 1 - го розм!ру; Рф - ф!зичн1 ознаки; ДВ31, М^,

Л^фм -' ЗБ'язанГ~гмГшп, яка Еизначаються з умови отримання якгсного сполучення.

Шд технолог!чн1стю об'ект!в автоматизоваиого с-кладання належить розум1ти !х прида-тн1сть до автоматизоваиого виконан-ня маштгулящйних та суто технологхчних операЩй.

У четверти слав! викладено освови технологи автоматизоваиого складання заготовок верху взуття. Кожен технолог1чний акт автоматизоваиого складання характеризуется похибкою його виконання, а тому щ акти не можуть розглядатися окремо в!д техтчних систем 1х реал1зацП.

Мксувакня деталей може бути кхнематичним, силовим 1 ком-бгнованим. При к!нематичному фжсуванн! потр!бне положения детал1 забезпечуеться канематичним замиканням м1ж деталлю та ф!ксуючим органом, налриклад за допомого» контурних рамок., упор1в г т.п. При силовому фхксуванн! потребив положения забезпечуеться примусовим !х притисканням до базових поверхонь. Комб1новане ф!кс.ування складае разом вищезазначен! зас-оби.

При базуванн! деталей виникае координуваяня центр1е складання 1 кут1в ор1бнтацП. йабезпечення стаб1л!заш! координат при базуванн! деталей-досягаетъся фшсувачням !х, тобто ствс-ренням умов, як1 виглючають змхну координат центрхв детал! у недопустимих межах.

Детал! верху взуття можуть базуватися на плешинах дек1ль-кома засовами (мал.З). У загадьному випадку при базуванн1 да-талей за допомогою штир1Е похибка перекосу осей•визначавться виразом: 5(<х) =■ Ь^'аЬд-О^д/А) 1), де Дд - величина компенсую-чого зазору: Л - мгжцентроЕа в!дстань; 1 - найб1льша в!дс-тань м1ж центром можливого перекосу 1 зоною сполучення.

Ирм базуваннх поверхнями, як1 обмежугать контури деталей, Щ поверхн1 повинн! бути виконап! по верхнхй ме»1 похибки ви-готолення детал! тому, що при базуванн1 виникнуть значн! трудной! при розташуванн1 само! детал!.

Вазування з використанням силових упор1в приводить в за-галъному випадку до перекосу окремих деталей, габаритт роз-

Мал.З. Техколог1чн1 схеми разувайня деталей верху взуття за допомогою .штир!в (а),.: конт.у-рних рамок або жорстких упор!в (б), пружними та жорсткими упорами (в): 1 - штир; 2 - опорна поверхня; 3 - деталь;- 4 - рамка; 5 - Упор; 6 - пружний упор . • " . : .

при котрих менш! за вкладен! у пачку. При поштучному базу-?анн! дссягаеться иайвища ступп-:ь точност!, оск!льки гони .-получения усього розм!рного ряду деталей мають гдентичну остановку. ..........-■■

Контурне базування дощлъно зампшвати обмежуючими упора-т (ф1ксу.ючими точками). Виохр оптимально! к1лькост1 1 ровта-вування вкаваних точок зводиться до мШм18ащ1 Мдхилення зсей детад!, то базуеться,. ,в1д ном1иадьного 'положения. Для ^иршення вказаного завдзння були роероблен! злгоритми 1 лрограма, яка була оеал1зована на ЕОМ,_ заьдяки чому мелена за-Эезиечити високу точн1сть розташування<детали що базуеться, на погицП зшхом лрагь'лшогс "«значения ровтащгвання базув-тах елементхв.

Захоплення деталей у багатьох, випадках е визначальним в реалхзацп автоматизованого-технологичного процесу. Захвачу-' вальш пристро"]' при висоюй продуктивности повинш збер!гати потрхбну точн1сть базування деталей 1 при цьому не пошкоджу-Еати 1'х. Сили, ЯК1 .виникають в момент захвачування деталей, ПОВИНН1 бути меншими глд допустимо! меди силового впливу на об'ект окладання.

Нами оапроаонована класиф:1кац1я методов та пристрсч в ?а-хсплення. На нашу думку, найб1льш доцхльним для складання верху взуття е аеродинамхчне та эдге&ивпе захоплення деталей. Лероцинашчиий ьахоплюючий г.ристрзй з незамкнутою порожииною розр1дження практично мае необмежен! медлигссп.

Аналхтичне досл1джепня аеродннам1чнсго захоплення показали, що в порожний г конфузору тиск може оути визначений за формулою:

Рк Ра

'к - т*V,/

1 -

де Ра - атмос-ферний тиск: И - показник алхабати; уа ■ маса

г.'-'Ытря; - щ.итксть повггрнного истоку на I иои&уос-ру; е ~ прИ'.'корення сили гяж!кня.

р1.-г,ул1.ту»ч<.' значения оусляля. що лрктгддас ча одчтщо го-в«'рХ5и дет:л1, ьииначико за заж-йазстю:

я ~ Рл.~ Ри ' (та/г^!'/)--. Експериме,нтальн1 дослхдженн.ч п.1дть'.-рдил» праг.ил.ьи;сть те-оретичних положень та висновглв. Р1внання регресП отримши

за методом найменших квадрат1в (г - 0,89...0,92). Для швидко-стей потоку пов1тря vr - 8т/с Гири запаса над!йност1 >2) за допомог.ою аеродинам1чного захоплення можна перемщувати взут-T6Bi заготовки з будь яких матер1ал!в як по структур!, так i по Maci.

Потреба в адгезивному захвачуванн! продиктована техноло-г!чними умовами складання як для попереднього, так i для основного скраплення деталей верху mik собою, тобто s лог1чним насл1дком попередн1х умов автоматизованого процесу. Для п!д-вищення над!йност1 адгезивного захоплення необх1дно забезпе-чити сл1дучу умову: в >g ЕтД1 k/rtn , де G - мшпсть склеюва-ння (зусилля захоплення) адгезивно! плями; g - прискорення сили тяж!ння; % - маса детал1; i - к!льк!сть деталей, як! одночасно преднуються; лп - к1льк!сть адгезивних плям.

0собливост1 головного робочого руху при складанн! станов-лять основу як технологi4Horo процесу, так i техн!чно! систе-ми, яка цей процес реал1зуе. При одночасному складанн! виро-6iB у широкому розм!рно-повнотному асортимент! головним по-кажчиком виступае II моб1льн!сть. Констругаця пристрою, який в1дтворюб головний робсчий рух, повинна характеризуватися ун!Берсальн!стЮ', тобто байдужютю до ф1зико-механ!чних та ге-ометричних параметр!в об'ект1в. В якост1 тако! ун!версально! системи ми пропонуемо ■ транспортуючу поверхню з магн!тним, аеродинамичним, адгезивним, механ1чним та Шшими захоплення-ми. Ягацо розглядати рух об'екта в горизонтальн!й площшп п1д fliero вказаних сил, то диферешдйне р1вняння такого руху: тах - FTр, де Шд - маса детал!; к - поточне значения шляху. Сила тертя, завдяки як1й рухаеться деталь, у загальному виг-ляд! може бути визначена так: FTP - fд*5д(р - mg), де Тд -коефШент тертя м1ж транспортуючою поверхнею i деталлю; р -зусилля захвату одинищ площд детая!; SR - площа захвачувано! детал!; g - прискорення сили тяж!ння.

Якщо вир1шити отримане р!вняння разом з попередщм, то цим визначимо величину зусилля захоплення, яке необхадне для перемщення детал! без П змщення в!дносно транспортуючо! площини: р - (gx/fR-tп + g) %/5д, де tn - час перемщення (подач1) детал1. Анал1з результат!в анал!тичного i експериме-нтального досл!джень процесу перем!щення деталей показав, що зусилля захоплення детал1 транспортуючою поверхнею, яке прий-

йняте для над!йноСт1, достаток 1 для оптимального перемШен-ня. Зм1на швидкост1 1 кроку подач! в межах, яка забезпечують виконання технолог!чних параметров складання, не впливають на

точность перемшення, яка при швидкост! уп = 0,3т/с становить ± 0.25 мм.

У п'ятШ глзвг викладено методику розробки технолог!чного процесу автоматизованого складання заготовок верху взуття. Структура технолог¡чного процесу автоматизованого складання заготовок верху взуття та його складових складальних одиниць щлком визначаеться структурою виробу, що складавться, оск1-лъки його функцшнальн! 1 технологхчн! властивост!, а таком техн1ко-економ1чн! характеристики не можуть бути в1дображен1 у техн!чн1Й систем!, яка реал!зуе процес. 0птим!зад1Я складальних процесдв вимагае вирннення низки загальних та часткових завдань технолоНчного та орган!зад!иного плану. До загальних завдань треба в1днести виб1р оптимального технолог!чного маршруту (технологично! схёми) складання, яке пов'язане з визна--ченням оптимальних схем базування, захоплення, ор1ентуЕалня, подач!, центрування, сумщення, флксування та г;акр!плення. До часткових завдань потр1бно в!днести проблему органхзацП технологичного процесу у простор! ! час! так, щоб забезпечити маневров!сть техн1чно! систем» при П конструктив!) 1 техно-лог!чн1й 1нвар!антност1.

У загальному вигляд! пот!к вимог, який забезпечуе. високу яклсть виробу при автоматизованому складанн!, може бути виз-начений таким чипом: -

р q q Г s .

£*Xmi Ex ^ j Lxui

i-I í=í 1=1 1=1 1 = 1

де Е%| - параметри вих!дних матер1альних елемент!в; Lxz, Exd, Exs - пром!жн1 конструктивн! i технолог!чн! параметри виробу,

отриман! п!сля реал1зац1! поточно! onepaui'i; Dcu г-их!дн! параметри виробу.

Технологхчний маршрут ТМ складання визначаеться посл!дов-kíctb технологiчиих операц}й -Orí» 0r¿,..., 0(и;. Кожен еле-мент вказано! посл!довност! у маршрут! характеризуеться пози-ц!ев у технологГчному ланцкжку, що визначаеться структурою виробу.

Особлив!стю реального технолог!чногс процесу е те,що bíh,

з одного боку, вмщуе операцн,, як1 формують адгезивнл влас-тивост1 об'ект1в складання, а з !ншого боку, в процес включен! операцП активац! 1 клейових шйвок, скрШлення об'ект1в з отриманням нк!сного шва та р!зноман1тних 1м1тат.й (при не-обх1дност1).

Основними узагальнюючими параметрами технолог1чного про-цесу складання е: довжина технолог1чного ланцюга (поточних л1н!й), тривалз.сть технолог1чного циклу, такт складання, роз-м1ри технолог1чно1 зони (виробнича площа), а при необх!дност!

Загалъна довжина складання ЬСк = 1о + 1п(пп - 1) + 1 к, де 1о - початковий в!др1зок ланцога; in - крок позицш; пп -число позищй; 1К ~ к!нцевий в1др1зок ланцюга. (мал. 4).

Основними факторами, як1 визначають крок позищй, потр1б-но вважати максимальн1 габарити деталей та складальних оди-ниць ¿шах в напрямку складання, а також мШмалъно можлив1 габарити пристроив та механ1зм1в для активацп клейових пл1-вок або IX нанесення, пресування деталей 1 зварювання, тиснения та 1н. 3 урахуванням сказаного, довжина ланщзга складання

Ьск " 1о + Птах + ак)(/Пщ + лТ - V + 1К. де ак -конструктивний розм1р, '•який приймаеться для забеспечення нормально! роботи пристроив !.механ1зм!в та ¿х обслуговування; Щи - клльк1сть шар!в детал1, як1 е в складальнгй одинищ; лт - к1льк1сть нескладальних позищй.

Основними зм1нними у вищенаЕеденгй залсжност1 е 1тах. лш 1 пт. Ця обставина стае дуже проблематичною при проектувант лШй складання взуттевих заготовок, осильки означен! пара-метри б вар!антними в широкому диапазона, значень 1 залежними як в1д конструкц!! заготовок, так 1 в1д розм1рно-повнотного асортименту.

Продуктивнее техн!чно1 автоматизовано! системи при пос-л!довн1й подач1 або перемзден! об'екллв мхж позищями сладан-ня визначиться так; С?дс~ 1/(т'тах + ^тах + Ттр).

В результат! анал1тичних ! експериментальних досл!джень нами доведено, що тривал1сть технолог!чного циклу автоматизо-ваного складання заготовок не перевишуе 10 с, тобто продук-тивн1с-ть Л1НГ! за 8 годин може становити понад 2500 пар.

го сл

Мал.4. Технологична схема автоматично! лШ!

складання плоских деталей заготовок верху

взуття: 1 - погерхня подач! деталей на складами! лозищ!; 2 - базуючий магазин-подавач деталей на поверхню подач1

- 26 -

У шостй глав1 викладено основи сиетезу систем автомати-зованого складання заготовок верху взуття. Дискретний технолог 1чний процес складання заготовок верху взуття включав як посл!довне нарощування шархв деталей, так 1 згинання окремих складальних одиниць перед кр1пленням, що вимагае просторового складання. У технолог!чному в1дношенн1 поява операцП згинання об'е^тхв перед !х скр!пленням е в!дм1нною ознакою, яка специф1куе процес просторового складання, не пошкоджуючи його еднос'т1. Технолог!чна структура техн!чно! системи ТС складання заготовок визначаеться логжою процесу, тобто необх1дним, а не можливим порядком з'еднання об'егспв. У такому раз1 ед-н!с.ть ТС може бути як конструктивною, так 1 орган !защиною. В останньому випадку окрем1 функщональн! модул! повишй бути зв'язан1 м1ж собою у простор! ! час! в!дпов1дними передаваль-ними системами.

Критер1ем розчленованост! !нтегрально! Г-системи (1ТС), на вход! яко! вих!дн! компоненти, а на виход! - готов! виро-би, може слугувати технолог1чна.однор!дн1сть автономних тех-нолог1чних модул!в, яка мають самост1йну часову дискретн!сть спрацьовування виконавчих пристро1в сх1дного функц!онального призначення. 1нтегральна дискретн1сть кожного функцшнально-го модуля характеризуется його тактом, тобто !нтервалом часу виходу готового для нього продукту. Завдяки так1й розчленованост! 1ТС з'являеться можлив!сть сполучення окремих фун-кц1ональних модул!в у час1. При так1й орган!зац!1 ПС п1дви-щуеться 11 моб!льн1сть при випуску продукт! та над1йн!сть за рахунок створення м!жмодульних запас1в об'ект1в виробництва у оптимальн1й к!лькост1. Функц1ональна однор1дн!сть технолог1ч-них модул1в в!ддзеркалюе ! П конструктивно-техн!чну однор!д-н!сть виконавчих пристроив, !ншими словами, внутр!системну м1кромодульну компоновку.

Технолог1чний склададьний процес може бути реайзованим в автоматичних л!н!ях з р!зними компоновочними схемами: лШй-н!й, коловхй ! комб!нован!й. Виб!р компоновочно! схеми т!сно пов'язаний не т!льки з продуктивнютю лШ!, яка досягасться, але ! з витратами на !! виготОвлення та експлуатащю. Для но-вих розробок, при в!дсутност! аналог!в, попередня оц!нка су-марних витрат дуже умовна.

По !ндукцп критер1ем вибору компоновочно! схеми л1нП

меже слугувати í'i продуктивнхетъ та величина зшмання проду-KUí'i з одного квадратного метра виробиичо! плопЦ. Економ!я соц!пльних благ при ефеитш;н1й аьтоматизашЛ виробництва- може

виягитися домгнуючою.

Сукутпстъ позиц1й складання (Щ^), позищй гавантещення (ПзА), подач! ФпА) i роввантаження робочих повиЩй (Пга) vt-ворюють 'техгпчну систему автоматизованого складання пег,них

Об *RKTÍ В.

У сьамуй ¿лап! викладено основи технолог!I автоматизова ¿toro складання взуття. Принцип ctíiíkoctí положения об'ект!в в умов ах конкретного технолог1чного ссрсдиьшца для деталей низу гоутт?. наЗУвас специфичного значения. При установщ, базуван-hí i захвачуваши форма опорних поверхонь повинна бути погод-женою з формою i рострами об * sktíb виробництва. При !х жоре-' ткост! i багатоман1тиост! завдання може бути вир!шене шляхом вибору загального технологi4Horo тдходу для ycie'i . множини однотипних o6'£ktíb складання.

Ми вже зазначали, що гиформащиний 6ík технолог!чного процесу автомативованого складоичя п!д кутом зору кинематики процесу обумовлюеться в основному геометричними параметрами об'екта. тобто його формою та ровм1рами. Це дав нам право розглядати технолог!чн! властивосП об'екта як г.ияв метрики положения об'екта в якостх геомс-трично! ф1гури безвхдносно до його íhil'Iíx функц! окалышх властивостей. Перевала такого тдходу до визначення ор!ентац!'1 р1зноман1тиих реалт.-них деталей i складальних сд:гаищ. V 'робочнт зон! атомятиеовало! технично! еистеми полягзе в тому", що розглядаються т!льки геометричнг ог.накк об'екПв, -¿агалый для всгеЛ кножини структур. Важли во, щоб иараметри ор!ентацП рооглядапися однозначно оомеже-ним набором метод!в. Таким чином, oci деталей як геом&тричних т!л необов'язково повинн! сп!впадати з конструкц1йними та фу-ккш оттллтлптми с-лемситг;;/]! спуття.

Сп-'-уванчя мг.т^р! зл i г у'.-ться реаяькимк площииами. гк1 с-бм* жують pyxoMicTi- деталей, як! ст'гпадпптв з гих!дними дстичнн-ми до детали. Tomii-c-Ti, установки i бврувлипя п*-тал1 буце виз начат-ися ривташур.анням умовного центру детал! та в1дпов!дних осей. Величину гмщення умовного центру детал! Сд за довх-льним радтаяышм напрямком г,«значимо за виразем:

t -- -'siri'Pi , (О г. 'р tl'2) , до Д, - половина

- га -

поля допуску на зм1нн!сть радгуса - вектора, опущеного в умовного центру детали як нормаль на дотичну до П контуру.

Фунгаця 2,j= f(&i,sin<fii); мШм1зуеться при <р = к/4, TOfli з урахуванням значения синуса цього кута отримуем ¿¿пах

Зменшити Bicese змщення до величини Aj можна т1льки об-меженням його дотичними площинами по замкненому контуру, тоб-то форма базово! поверхн! повинна бути адекватною максимально можливому контуру деталь Однак це обмеження щодо осей можна отримати нормальними до осей дотичними.

Анал1з результат1в досл!дження показав, що контурну схему базування при програмному настроюванн!' площин на габаритн! розм!ри об'ектхв можна замiнити використанням ортогональних рамок. Таким чином можна базувати есю множину об'ект!в, як1 мають одне ст1йке положения в систем! д!ючих сил, без зм1ни конструкцП пристрою базування (мал.5).

Умовою гарантованого захвату жорстких деталей голками мо-же бути наступне р!вняння;д2л2 = kHmRg, де qz~ зусилля захвату, яке забезпечуеться одним захЕатним елементом (голкою); nz- к1льк1сть захватних елемент!в; кя- коеф1ц1ент над!йност! захвату (1,5...С;0).

На деталь nifl час п1дйому д!е сила шерцП, яка дор!внюе /ПдИ'в {wB - прискорення вертикального п1дйому), яка намагаеть-ся зняти деталь з захват!в. 3 урахуванням динам!ки процесу захвачування к!льк!сть захватних елемент1в визначимо так:

£5dr)df, де p -

пружний тиск матер!алу на одиничний елемент поверхн! голки; е - BiflHomeHHs максимально допустимо! глибини проникнення голки до м!н!мально! товщини детал!; dr~ д!аметр голки.

В К1нцев1й фаз1 технолог!чного процесу автоматизованого складання внаходяться-операцП центрування, головна мета 'яких забезпечення безпосереднього елементхв взуття, як1 сполуча-ються по вибраних центрах складання i осях. Центрування може бути штучним, тобто в1докремленим i взаемним. При цьому взае-мне центрування може виконуватися за допомогою автономних пристро1в з використанням жорстких i пружно-жорстких ynopiB, а також за допомогою центруючих елемент!в об'ект1в складання.

У BocbMin глав! Еикладено основи синтезу технгчних систем автоматизованого складання взуття. Технолог1чн! процеси автоматизованого складання взуття можна реал!зувати в рхзних за

Мал.5. Техножлччний модуль аБтоматизованого »ракладання п1дошв: 1 - установочно-базуючий пристр1й; 2 - каретка (супутник) для перемщення колодок м1ж робочими позищями

. - 80 - ..

структурою 1 констругацею фашинах - автоматах та автоматичних Л1н!ях. Оск1льки канцева мета Еикористання технологдчних машин, випуск задано! кхлькост! рродукцП з мШмальними нитратами як живо!, так ! уречевлено!' прац!, то встановлення тео-ретичних залежностей, як! зв'язують техи1чн! параметри маши-ни з р!внем !х продуктивноси ! питомою витратою обох вид!в пращ, становить змгст . теор!! продуктивное^ технолог!чних машин, яка у взуттевш галуз! була розроблена Капустшим 1.1.

Метричш парметри автоматичних Л1н1й складання взуття за-лежать в1д розм!р1в взуття, способ1в перемщення основно-! технолог1чно1 оснастки (колодки) М1Ж робочими позивдями, к1льк1стю технолог1чних операщй (позицхй), програми випуску продукта !, конструкц1! транспортного засобу, який перемщуе об'екти складання.

Енергетичн1 параметри лШй залежать в1д метод!в використання р!зноман!тних енергоджерел як для технолог!чних цхлей, так 1 для приведения механ!зм1в до руху 1 управл1ння. М1н!мум втрат - основний принцип формування структур« ТС, котрий в адекватн1й форм! в!дпов!дае мШмуму руху мШмальних мае, що р1внозначно щльнш "упаковц!" технолог1чного процесу в мШ-мально можливому технолог1чному простор!.

Шн!м!зац!я проегац! ГС на поверхню виробничо! плопй може бути" досягнена, як вар!ант, вертикальним розвитком конструк-цП при збереженн! зручностч обслуговування ! ремонту. Очевидно !снуе деяка межа вказаного мШмуму, до якого треба на-ближатися.

При традшдйщй схем! складання взуття склад ! поаШдов-н!сть технолог1чних операц1й !нвар!антн1, тобто !х сукупнхсть створюе . кортеж <" 0^,02, ■■■ ,Оп >. Для быьшоет! конструкцш взуття 1 метод!в кр!плення низу ця умова справедлива.Тому лд-нП складання взуття утЕорюютьь широкий клас засоб1в вироб-ництва з пор1вняно стабильною структурою конструкц1!.

Враховуючи можливу диференц1ац!ю технолог!чних операЩй, шлькЮть технолоПчних машин (робочих позищй) в Д1нП може бути 7 * 10. Розм1ри машин визначаються напрямком руху ! роз-м!рами транспортно-технолог!чного модуля, який- перемИцуе колодки та !ншими конструктивними обставинами. На мал.6 показана транспортно-розпод!льча система автоматичного адресування колодок на робочу гыку.

Довжина робочо'! частини лШ1 LT - 12 LKP; ширина л1н1"1 Sj, буде дор1внювати максимально ширин! довыько! технологично'! машини, вмонтоЕано! в jxiniío. Такт л\нИ 1Л визначаеться максимальним технолог1чним часом i часом перем!щення колодок м!ж робочими позиц1ями. Наприклад, такт л!н1! ЛТК-ЗТ складае 25...2? с, що в!дпов1дас теоретично потужност! у 1100 пар взуття за 8 годин робота.

Якщо конструктивна схеми автоматизованих л!н1й складання заготовок Еерху взуття л1м!туються габаритами детачей i скла-дальних одиниць, то лшП складання взуття при стандартност! технолог1ЧН0Г0 ланцюга м1нлив1 по розмгрно-повнотному асорти-мснту, ¡до задавться формою i розма.рами колодок. 1ншими словами, при щлих числах ростовки к!льк!сть колодок на л1нп повинна бути 100, а при дробн1м - 200. Нав1ть при м!н1мальному крощ робочих позиц!й 0,5 м довжина л!н1Т, яка випускае взуття у задан1й ростовщ, повинна бути 25 м.

Вир1шення uie'í проблеми було знайдено в розробц! гнучко! системи адресування колодок на робочу г!лку з зони збереження (депо) по задашй nporpaMi, яка. може при необх!дност! змпш-ватися (мал.6). Завдання комплектування техничних cepiA колодок. було нами виршене за допомогою методу ц!лечислового л1-н!йного програмування. Таким чином, габаритн1 posMÍpn автома-тиьованих Л1Н1й визначаються в основному кдлькхстю та posMi-рами робочих позищй, а не ростовкою статсво-posMipHoi групи взуття. Завдяки цьому за допомогою усього 36 пар колодок мож-на виготовляти взуття у будь-якому розм1рному ассортимент!. При цьому довжина л1нп не переЕИщуе 8 м, а ширина - 0.6 м.

Досмдження ман1пуляц1йних операций показали, що tspmíh "ix виконаннн може бути дуже незначним,- враховуючи простоту робочих pyxiB, а також невелика шляхи перемщення в межах максимально можливих габарит1в деталей до 400 мм. Враховуючи ту обставину, що продуктивЩсть пращ в■найважливхшим показ-ником ефективност! автоматизац!'i, можна стверджувати, що це завдання у робот! досягнуто. Але економ1чна ефективюсть - не якк'-ний показник, а к1льк1счий, 1 тИдбиваеться у грошовому виразь що потребуе суворо'! к!льк!сно! Оформащ! за ycíx розрахункових параметр!в. Точне визначення вартост! експери-ментально! (не cepiüHoí) технОи дуже складно, а тому вико-ристання цього показника в ощнщ результат!в роботи можна

/

I п I П-ГГ

СЛ

I 1 I

гзп

и

I n о

•А

и

й-

и

•

1 2 ч

ъ П~1

-¿г

Мал.6. Универсальна транспортно-розпод1льча система робо чих кареток: а - вид збоку; б - вид зверху; 1 - л1ви: розпсдольник; 2 - робоча г1лка; 3 - правий розподхльник 4 - нагромаджувач'кареток (депо)

вробити по ефективност! ЕпроЕадження !х у виробництЕО, спра ведливо ьважаючи, що.при впровадженн! серШю! технжи ефек тивньсть автоматизацП тыьки п1двишиться.

Ефективн1сть автоматизацП у загальному розумхши визна чаеться Е1днощенням с-устльнсп вартост! вироблено'1 продукщ до сумарнщ витрат на И виробництво. Але при цьому необх!дн врахуЕати економш сощальних благ, пов'язану з економгею живо! пращ: транспорт, побутов1 примщення, "1дальн1, виро-бнич1 площ!, заходи з охорони пращ та шше; п1двиш,ення кое-ф1щента зм1нност1 1 збхльшеннч обсяг1в виробництва за мен-ший.календарний термтн та висока амортизащя техники.

ОСНОВНI РЕЗУЛЬТАТ!! I ВИСНОВКИ

У дисертащйщй робот! технолог!чн! процеси, об'екти ви-робництва та техтчщ засоби виконання операщй розглядаються з единих дгалектичних позиц!й системного п!дходу як об'ектив-на едн^сть змЮТу.(технолога) ! форми (техника), ланкою, що зв'язуе 1х е предмета виробництва.

1. В результат! проведено! роботи розроблен! техжжлич-Н1 принципи та техн!чн1 пгдходи процесу матпулювання об'ек-таыи виробництва н!д час складання взуття. Процеси заванта^е-ння та розвантаження робочих позищй розкладено на елементар-Н1 акти точно визначено! корисио! дп над об'битами виробництва: захоплювання, транспортування, подача, установка, базу-вання, центрування, сумщення, ф1ксування та закр!плення.

Кожна операц!я грунтовно дослужена з позищй метрики процесу, щнематики, динамики, технолог!!, орпизацп та виз-начен! параметри та характеристики операц!й, як вихщп оона-ки процесу автоматизованого складання взуття.

2. Розроблен! методолог!чш принци орган1зацП техноло-г!чних операщй у простор! 1 час! на риш елементарних ак-тхв. якз в1дпов1дають структур! об'ект!в, що склэдаемються (заготовки верху, вузли низу та саме взуття). Сформульован! принципи проектування функционально! технолог!!.

3. Розроблен! абстракта! модел! об'екпв виробництва як компоненте автоматизованого виробництва на р!вн1 параметр!в 1 характеристик, як! в!дпое1дэють вимогам ново! технолог!1.

Уся сукупнЮть типорозм!р1в деталей, складзльлих одшшць 1 взуття розглядаеться на множенн! в1дношень головних ознак предмет1в, загальних для ус1х однотилних груп.

4. На основ! статистичних досл1джень та анал!зу точност! виготовлення деталей взуття та точност! 'лого складання, обг • рунтован! параметри точност! як метролог!чно! основи технологи автоматизованого складання взуття.

5. Розроблен! принципов! та виробнич! схеми автоматизо-ваних техн1чних систем: автоматичного складання заготовок верху взуття на площшп ! в простор!; автоматизованого складання взуття, яке реал!зовано на р!ен1 експериментальних ус-

- 34 -

тановок та виробничого устаткування.

6. В робот! розроблений та реаШзований на практик принцип гнучкого адресування об'екив складання на робоч гд.лку автоматизованих лШй, який дозволяв за допомогою 5 пар колодок випускати взуття в потр1бному розм1рному асорти мент1, зм1нюючи тхльки програму адресацП.

7. Ймов1рн1сть наукових положень, принцип!в 1 техтчни п1дход!в п1дтверджен1 виробничою практикою використання маши -автомат1в (МК-5, МК-6, МК-6МА) та автоматизованих л1н1й п виробництву взуття (ЛТК-1, ЛТК-1М, ЛТК-2Т, ЛТК-ЗТ).

Розроблен1 технолог1чн1 основи автоматизованого с-кладан ня взуття можуть слугувати базою широкого впровадження у га лузь технологи автоматизованого виробництва взуття. Завдяк цьому продуктивность виробничих систем може бути П1двшцена 5 раз1в, суттево зменшен1 витрати виробничо! плоиц, Шдвищен 1.нтелектуальний р1вень правд у промисловосИ, зменшена соб1 вартасть продукцП, пхдвищена П як1сть та економ1чна ефек тивн1сть виробництва.

Основш робота, як! опубл1кован! з теми дисертацП:

1. Тонковид Л.А., Стоянов И.С. Исследование процесса ав тематической сборки заготовок верха обуви. Сообщение 1. Из вестия вузов. Технология легкой пром-сти, 1971, N5, с.89- 91

2. Тонковид Л.А., Стоянов И.С. Исследование процесса ав тематической сборки заготовок верха обуви. Сообщение 2. Из вестия вузов. Технология легкой пром-сти, 1972, N1. с.70- 76

3. Тонковид Л.А., Стоянов 1.С. Досл1дження. умов пневмоза хоплення при автоматичному складанн1 взуттевих. заготовок. Легка промисловюсть, 1972, N6, с.38-40.

4. Тонковид Л.А., Стоянов 1.С. Некоторые принципы проек тирования технологического процесса автоматической сборк обувных'заготовок.-Известия вузов.Технология легкой пром-сти 1973, N3, с.77-82.

5. Тонковид Л.А., Стоянов И.С. Анализ точности автомати ческой сборки заготовок верха обуЕи.-Известия вузов. Техноло гия легкой пром-сти, 1973, N5, 97-102.

6. Стоянов И.О., Тонковид Л.А. Выбор механизма перемеще ния деталей между позициями при их автоматической сборке.-Ре фер.инф. о законченних научно-исследовательских работачв ву зах УССР, 1973, вып.6, с.9,10.

- 35 -

7.' Стоянов И. С.Донковид л.А. Исследование процесса перемещения деталей между позициями при их автоматической сборке. -Реф.инф. о законченных научно-исследовательских работахв вузах УССР, 1974, вып.7, с.7.8.

8. Стоянов И.О.,'Гонковид Л.А. Исследование процесса перемещения деталей между позициями при автоматической сборке заготовок верха обуБИ.-ИзЕестия вузов.Технология легкой пром-сти, 1976, N1, с. 90-94.

9. Стоянов И. С. Донковид Л.А. Исследование процесса перемещения деталей между позициями при автоматической сборке заготовок верха обуви.-Известия вузов.Технология легкой пром-сти, 1976, N3, с. 82-86.

10. Абдузахабов М.Х., Тонковид Л.А. Исследование усадки подошв из пористих резин. - Известия вузо. Технология легкой промишленности, 1976, N5, с. 60-64.

11. Стоянов И.О., Тонковид Л.А. Исследование процесса аэродинамического захвата деталей верха обуви,- Реф. инф. о законченна научно - исследовательских работах в вузах УССР, 1976, вип.9, с.13,14.

12. Тонковид Л.А., Бажанов З.Г., Х.охлое В.В. Машина МК-5 для горячего формования следа.- Реф. инф. о -законченных научно-исследовательских работах в вузах УССР. 1977. вып.10,с.21.

13. Тонковид Л.Д., Баканов З.Г., Хохлов В.В.Машина МК-6М для шнуровой затяжки заготовок. - Реф. инф. о законченных научно-исследовательских работах в вузах УССР, 1977, вып.10, с.21,22.

14. Тонковид Л.А. Расчет и проектирование обуви массового производства. - Киев: Техника, 1977, - 134 с.

15. Тонковид Л.А. Автоматизация проектно -конструкторских работ и сборки обуви -.решающий фактор формирования качества продукции и повишения производительности труда. В кн.:Творческое содружество науки с производством по внедрению научно-технических достижений в девятой пятилетке в отраслях легкой промышленности. Знание. УССР, 1977, с. 16-18.

16. Тонковид Л.А., Арутюнян С.С.О точности обработки следа затянутой заготовки. - Кожевенно - обувная промышленность. 1978, N9, с. 53-54.

17. Тонковид Л.А., Арутюнян С.С. О точности изготовления подошв на полуавтоматических линиях. - Кожевенно-обувная промышленность. 1978, N10. с. 48-50.

18. Тонковид Л.А., Арутюнян С.С. Анализ точности сопряжения подошв со следом обуви. - Известия еузое. Технология легкой промышленности, 1978, . N3, с. 153-157.

19. Тонковид Л.А., Арутюнян С.С. Исследование процесса базирования подошв при автоматизированной накладке. -Известия

вузов. Технология легкой промышленности, 1978, N3,с.153-157.

20. Арутюнян С.С..Тонковид JI.А.Автоматизация процессе накладки обработанних подошв на след обуви. В кн.: Пути повышения, уровня механизации' и автоматизации технологических процессов'в швейной,* обувной и текстильной пром-ти. Тезисы докладов. - Киев: Знание. УССР, 1973, с. 18, 19.

21. Тонковид,Л.А. Технологические основи автоматизации сборки обуви. - М/, Легкая индустрия, 1979, •• 128 с.

22. Рожок В.Д., Испирян Г.П.. Тонковид Л.А., Чмелев B.C., ЭМ модель формирования производственной серии при выпуске обуви на! полуавтоматической линии ЛТК-1. -Известия вузов. Технология легкой пром-сти, 1979, N6, с. 7-10. •

23. Арутюнян С.С., Тонковид Л.А. Экспериментальное исследование автоматизированной накладки подошв на след обуви.-Известия вузов. Технология легкой пром-сти, 1980, N4, с. 48-53.

24. Арутюнян С.С., Тонкоеид Л.А. Устройство для центрирования деталей низа при автоматизированной сборке обуви. - Ко-_жевенно-обувная промышленность, 1980, N10, с. 27, 28.

25. Калина В.М., Тонковид Л.А., Фесенко А.Г. Алгоритм определения оптимального расположения фиксирующих точек на контуре детали.- Известия вузов.Технология легкой пром-сти,1981. N3, с. 72-75.

26. Калина В.М., Тонковид Л.А. Оптимизация процесса адгезионного захвата объектов при автоматизированной■сборке обуЕ-ных заготовок. - Известия вузов. Технология легкой промишлен-ности, 1981, N1, с. 48-52.

27. Калина В.М., Тонковид Л.А., Фесенко А.Г. Алгоритм оптимального расположения фиксирующих точек при базировании деталей б условиях автоматизированной сборки обувных заготовок - Известия вузов. Технология легкой пром-сти, 1981, N3, с.72-75.

28. Тонковид, , . Авакян Ж.Г. Автоматизация сборга пространственных сборочних ..единиц верха обуви. - Известия вузов. Технология легкой пром-сти, 1982, N5, с.93-97.

29. Тонковид Л.А., Авакян Ж.Г. Автоматизация сборк: пространственных сборочних единиц верха обуви. Синтез однопо-зицио'нной системы автоматических манипуляторов. - Извести: вузов. Технология легкой пром-сти, 1982, N6, с.120-123.

30. Тонковид Л.А. Применение автоматических манипулято ров в обувном производстве. Киев. 06-во "Знание", 1982,-25 с

31. Авакян Ж.Г., Тонковид Л.А. Экспериментальное исследо вание точности базирования узлов при автоматизированной сбор ке 'заготовок. - Известия вузов. Технология легкой пром-сти 1983, N1, с. 60-63.

32. Тонковид Л.А.Автоматизация сборочных процессов в

- 37 -

обувном производстве. Киев: Техника, 1934, - 248 с.

33. Тонковид JI.A. Автоматические манипулятори в обувном производстве. М., Легпромбитиздат, 1987, - 174 с.

34. Тонковид Л.А. Основние принцип создания интегриро ванного обувного производства. Киев, КТ1ЛП, 1993, с.21

35. Тонковид Л.А.Автоматизированная технологическая линия (ЛТК-2) для сборки легкой текстильной обуви клеевого метода крепления низа. Ки!в. УАННП, ДАЛПУ, KEIM, 1996, с.25-26.

36. Тонковид Л.А. Способ производства обуви. A.c. СССР 112060 с приоритетом от 12.09.57.

37. Тонковид Л.А., Хохлов В,Р.. Симонов А.Л. Макина для формования обувних заготовок на колодка)*.. A.c. 1VV 455731?. Оубл. 05.01.75. Бюл. N1.

38. Тонковид Л.А., Симонов А.Л., Богомаз В.В. Полуавтоматическая линия для сборки обуви. A.c. СССР 52634?. Оубл. 30.08.76. Бюл. N32.

39. Тонковид Л.А., Арутюнян С.С. Устройство для центрирования деталей низа обуви при автоматической сборке. A.c. СССР 640733. Опубл. 05.01.79. БЮЛ. N1.

40. Тонковид Л.А,, Хохлов В.В., Магомедов Х.Г. Способ определения коэффициента трения волокнистого материала. A.c. СССР 718766. Опубл. 28.02.80. Бюл. N8.

41. Тонковид Л.А., Арутюнян С.С. Устройство для накладки деталей низа обуви на след. Л.с.СССР 735236. Опубл. Я5.0Г1.80. Бюл. N19.

42. Тонковид Л.А., Магомедов Х.Г. Приспособление к испытательной машине для исиитания материалов на растяжение. A.c. СССР 741086. Опубл. 15.06.80. Бюл. N22.

43. Тонковид Л.А.Хохлов В.В., Богомаз В.В. Машина для формования обугных заготовок на колодке посредством шнура. A.c. СССР 766572. Опубл. 30.09.80. Бюл. N36.

44. Тонковид Л.А., Калина D.M., Серга Г.В. Устройство для центрирования и. поштучной подачи деталей верха обуви на сборку. A.c. СССР 780832. Опубл. 23.11.80. Бюл. N43.

45. Тонковид Л.А., Авакян Ж.Г. Поточная линия для сборки заготовок верха обуви. A.c. СССР 324440b.Опубл. 30.Ob.RR.Бюл. N20.

У роботах, виконаних у сдпвавторств!, дисертантов! належать 1 де'i вир!шення загальних г-.авдаш> проблема евтоматизащ i складальних процес1в у ввуттевому виробництвг, розроблен1 принципи ново!" технолог!! та TexHi4Hi засоби 'ix peanisaui'i; розроблен! методи дослхдження та констругад! дослгдних установок.

АННОТАЦИЯ. Тонковид Л.А. Технологические основы автоматизации сборочних процессов в обувном производстве. Диссерта-

ция на соискание ученой степени доктора технических наук пс специальности 05.19.06 - технология обувных и кожевенно-гала-нтерейних-изделий. Государственная академия легкой промышленности Украины.Киев,1996.

Диссертация есть рукопись, которая содержит теоретические разработки технологии автоматизированной сборки обуви i методические рекомендации по их реализации. Составляющими компонентами новой технологии являются автоматизированные мани-пуляционние операции: транспортирование, подача, базирование, фиксирование, схватывание, ориентирование, центрование, совмещение, закрепление.

разработаны математические модели процесса с определением основных его параметров: метрики, кинематики и динамики: технологии и метрологии, организации и экономики. •

Объекты производства рассматриваются как абстрактны« множества с присущими им характеристиками технологически; компонент, которые обладают технологичностью автоматизированного производства. Внедрение результатов диссертации в производство осуществлено путем использования на практике ряда автоматизированных линий типа JITK-1, ЛТК -1М, ЛТК-2, ЛТК-3 п< производству текстильной обуви (домашней и обычной) и ряд; машин автоматического действия для фрикционной обтяжки и шну ровой затяжки обувных заготовок (МК-6, МК-6МА), полуавтомато: для горячего формования следа обуви (МК-5).

От внедрения результатов диссертации получен значительный экономический и социальний эффект: существенно сокращен! затраты ручного труда на единицу продукции и повышен его ин теллектуаяьный уровень.

THE SUMMARY. Tonkovid L.A. The technological foundatio of automation of assembly processes in shoe manufacture. Th dissertation on competition of a scientific degree of the do ctor of technical sciences on a speciality 05.19.06 - techno logy shoe and leather haberdashery of products. State Academ of a Light Industry of Ukraine. Kiev, 1996.

The dissertation is the manuscript, which contains theo retical working up of technology of automated assembly о footwear- and. methodical of the recommendation for their rea ligation. Making components of new technology are automate manipulation of' operation: transportation, feed, basing, fix ation, grip, orienting, centering, alignment, attaching.

Mathematical models of process with definition of mai its parameters Are developed: the metrics, kinematics and dy namics, technology and metrology, organisation and economy.

The objects of' manufacture are considered as abstrac sets with the characteristics inherent to them a technology

cal component, which have adaptability to manufacture automated of manufacture. The introduction of results of the dissertation in manufacture is carried out bv use in practice of a number automated of lines of a type ЛТК-1, ЛТК-2. ЛТК-2 on manufacture of textile footwear (inroom and outroom) and number of machines of automatic action for friction hosting and string lasting of shoe preparations (MK-6, MK-6 MA), half-automatic devices for hot moulding of footwear soles (MK-5V

From introduction of results of the dissertation significant economic and social effect is received: the costs of hand-operated labour per unit of production are much reduced ■and his intelligent level is increased.

K,ffi040Bi слова: взуття, заготовка верху взуття, детал1 низу взуття; ruiocKi деталь просторов!, 06'eMHi, комб1нованд., жорсткл, HaniBKopcTKi, m'hkí, твердь еластичнь пружш, пластична автоматизац!я, ман1пуляц1йн1 onpepaui'i (транспор-тування, подача, базування, фд.ксування, захплення, opieHTy-?ання. центрування, сумпцення, " закрепления); автоматизован]. •rcxHojíori4Ki системк (сднспозици-пп, багатопоБИцШШ, маюини -автомату, автоматичн1 л i н i ï, пвтоматизован! вирсбнич1 комплекса, аьтоматизован1 1нтегрованл виробництва.

Пхдп.до друку 20.05.97р. Формат 60x84 1/16.Паптр

Друк.М. Друк офсетний. Умовн.др.арк,2,32.Умовнтфарбо-втдг5.2,43.

0бл1К.-вид.атж. 1.82.__Тираж 120. Зам. 259. Безплатно.

Дгльниця оперативно! полхграфП при Державнхй академхт легкох промисловост! Укратни. 252011,Ки1В-П,вул.Немировича-Данченко,2.