автореферат диссертации по технологии материалов и изделия текстильной и легкой промышленности, 05.19.04, диссертация на тему:Разработка технологии процесса проектирования ассортимента одежды промышленного производства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Г Р ОД

0 ЙРВ ¡997 • На правах рукопису

. УДК 637.016

Лолішук Ольга Іванівна

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ПРОНЕСУ ПРОЕКТУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ОДЯГУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 0.5.19.04 “Технологія шзейнпх іиройі'З*’

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук •

Київ - 1997

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Державній академії легкої промисловості України ■

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Кузнецова Н.Д.

Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки Україні доктор технічних наук, професор Мойсеєнко Федір Андріанович

кандидат технічних наук. попе“ Анлріенко Валентина ЬІ::колг.:вна

Провідна організація: Хмельницький університет Поіілля

оахііСТ відсудехьс-і 12 лістого 193 і р» о .±_. то^.. — засіданні Спеціалізованої Ради Д 01.17.02 при Державній академії легкої промисловості України за адресою:

252011. м.Іаіїз-11. зул.Неміїрознча-Дан^енка. 2

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної академії легкої промисловості України

Відгуки на автореферт з двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати до Спеціалізованої Ради.

Автореферт розіслано “М “ січня 1997 р.

Вчений секретар Спеціалізованої Ради доктор технічних наук, професор^_______________

КоноЕзл В

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальвість темп. Одними з найважливіших напрямків розвитку легкої промисловості України, визначених “Державною Програмою розвитку легкої промисловості на період до 2000 року”, на-ївані: “вдосконалення асортименту, підвищення конкурентноспро-мозкності і якості всіх видів товарів, нарощування обсягів вироб-Еїицтва, зниження собівартості виробів, вдосконалення моделюван-яя і конструювання одягу та взуття”.

Розглядаючи існуючий процес проектування одягу слід відзначити, що асортимент швейної галузі складають окремі вироби, які проектуються без взаємозв’язку з іншими виробами того ж виду одягу. Доведено (в роботах Г.Л.Трухана, Л.О.Агошкова, Л.П.ПІерш-вьової, Т.В.Козлової), що це ускладнює вирішення задач типізації га уніфікації елементів конструкцій, що в свою чергу є резервом підвищення якості виробів, економії трудових та матеріальних ресурсів. Крім того, проектування окремих виробів зумовлює появу моделей-”близнюків”, не сприяє конкурентоспроможності вітчизняних виробів та не забезпечує відповідності асортименту в цілому динамічній структурі споживання, є причиною затоварювання та дефіциту.

В теорії проектування одягу доведено, що вирішення перелічених проблем можливе, якщо вироби проектувати як системи моделей. На сьогодні визначені принципи проектування таких систем моделей: раціональна асортиментна серія, сімейство, промислова

колекція. Але відсутність методичних розробок ускладнює впровадження системного проектування одягу.

Все вищезгадане зумовило дослідження в даній роботі методичних засобів дизайну систем, спрямованих на проектування промислових асортиментних комплексів виробів, що розроблені у Всесоюзному науково-дослідному інституті технічної естетики (ВНДІТЕ) з метою їх застосування у процесі проектування одягу.

Мета роботи. Основна мета.роботи полягає в розробці технології процесу проектування промислових асортиментних комплексів одягу, що забезпечує врахування споживчих та виробничих вимог, конкурептноспроможність виробів вітчизняного виробництва, мінімізацію витрат на їх розробку та впровадження.

Для досягнення поставленої мети вирішені слідуючі задачі.

1. Розробити структурну схему процесу проектування асорі ментних комплексів одягу.

2. Створити методичне забезпечення процесу розробки систеї уніфікованих елементів виробів.

3. Експериментально перевірити роботсспроможність нової тс нології процесу проектування одягу.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження е існуюча техної гія процесу проектування одягу.

Методологічна основа. Поставлені задачі вирішені із заетос ванням методичних засобів дизайну систем, що спрямовані на щ ектування промислових асортиментних комплексів виробів та і зуються на принципах системного підходу: проектно-типологічні підхід до формування асортименту, метод проектної типології, г. тод морфологічного аналізу (Ф.Цвіккі).

Наукова новітня. В роботі вперше з нових теоретичних поз

цій:

- розроблена структура процесу системного проектування щ мислових асортиментних комплексів одягу;

- викладено інформаційно-методичне забезпечення проце розробки системи “конструктор”;

- формалізовано процес трансформації елементів конструкн трикотажних виробів залежно від залишкової деформації полотен.

Практична цінність роботи полягає в тому, що:

- розроблено систему уніфікованих елементів (систему "коі труктор''), що призначена для формування промислового асорт ментного комплексу джемперів та светрів жіночих малих форм;

- розроблено методичні рекомендації щодо конструювання с зових конструкцій джемперів та светрів жіночих малих форм, я забезпечують якісне моделювання виробів комплексу;

- запропонований спосіб врахування залишкової дсформаї полотен забезпечує споживчу якість виробів та економію сирови них ресурсів;

- економічна ефективність впровадження системи “кої труктор” визначається зниженням витрат часу на розробку одн: моделі на 43,8% та ростом продуктивності праці конструктора 78,1%.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення і результати роботи доповідались та одержали позитивну оцінку на- наукових семінарах кафедри проектування одягу, на наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДАЛПУ, а також на художкьо-гехнічних радах ВТТО м.Мукачів та КБЕТФ “Киянка" у 1990 -1996 p.p.

Розроблені базові конструкції та моделі, що сформовані із елементів “конструктора” впроваджені на ВТТО м.Мукачів та КБЕТФ “Киянка”.

Теоретичні та практичні результати роботи використовуються при читанні курсів: “Основи конструювання швейних виробів", “Конструювання трикотажних виробів” та складають базу курсу “Основи дизаші-ироектування асортименту одягу".

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу. п’яти глав, загальних висновків, списку літератури, що містить 124 найменування та додатків. Основна частина роботи викладена на 145 сторінках машинописного тексту. Додатки містять 41 рисунок та 31 таблицю.

У вступі обгрунтовано актуальність теми, подано короткий аналіз стану проблеми, сформульовано мету та шляхи її досягнення, виділені наукова новизна та практична значимість одержаних результатів.

У пертій главі “Аналіз літературних джерел та досвіду роботи промисловості по проблемі формування промислових асортиментних комплексів" дана характеристика існуючого процесу розробки нових моделей одягу та перспектив його розвитку. Врахування споживчих та виробничих вимог до швейних виробів забезпечується проектуванням одягу у вигляді систем моделей. Але відсутність методичних розробок процесу проектування систем моделей зумовило дослідження методичних засобів дизайну систем, спрямованих на проектування промислових асортиментних комплексів (ПАК). З урахуванням цього сформульовані мета і задачі

ДОСЛІДЖЕНЬ, ' ■ '

У другій главі “Розробка змісту етапів процесу формування промислових асортиментних комплексів одягу" - формалізовано структуру процесу формування асортименту та дана характеристика кожного етапу процесу на основі попередніх досліджень. Інженерно-конструкторські задачі в структурі процесу вирішуються на етапі розробки системи уніфікованих елементів (сіте"еі-.ш ‘’конструктор” і.

б

яка є засобом формування виробів ПАК. Запропоновано методігчз забезпечення процесу розробки системи “конструктор”.

У третій главі “Розробка системи “конструктор” для форм вання промислового асортиментного комплексу верхніх трикота: них виробів” із застосуванням запропонованого проектного механі му здійснено розробку системи уніфікованих елементів, які призв чені для формування джемперів та светрів жіночих малих форм, г визначені як об’єкт проектування. При цьому типізовані елемент що склали систему “конструктор” (конструктиви), одержані в £ зультаті структурного аналізу виробів. Виконано класифікацію кодування конструктивів, а також формалізовано спосіб врахуван. залишкової деформації полотен, що забезпечує споживчу якість в робів та економію сировинних ресурсів.

У четвертій главі “Експериментальна перевірка роботосщ можності системи “конструктор” здійснено формування моделей конструктивів в умовах КБЕТФ “Киянка”. Для цього проведе дослідження трикотажних полотен і затверджені ескізи моделей д них. Згідно ескізам та показникові розтягуваності полотен підби] лись конструктиви, які потім трансформувались з урахуванням : лишкової деформації полотен. Моделі прийняті для впровадженні вирообництво.

У п’ятій главі “Економічне обгрунтування впровадження < схеми “конструктор” із застосуванням елементів функціонали вартісного аналізу визначені показники ефективності впроваджен системи “конструктор”.

У заключній частині сформульовано основні висновки, од жані в результаті досліджень.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульовані мі та задачі дослідження, а також наукова новизна та практик цінність роботи.

У першій главі виконано аналіз літератури та досвіду робі промисловості стосовно процесу проектування ПАК, визнач' відмінності між проектуванням окремих виробів промислового робництва (“штучний” дизайн) та проектуванням промислових к плексів виробів (“системний” дизайн), досліджена технологія існ;

чого процесу проектування одягу, досліджене поняття “промисловий асортиментний комплекс” (ПАК).

Враховуючи те, що продукція легкої промисловості відноситься до морфологічних комплексів, швейні вироби можуть проектуватись у вигляді асортименту, серії, типажу чи гами. Відомі системи моделей одягу також являють собою морфологічні комплекси різної складності. Так структура раціональної асортиментної серії (РАС) подібна до структури асортименту одного виду одягу, а поняття сімейства відповідає визначенню серії.

Встановлено, що існуючий процес розробки нових моделей одягу (рис.1) та процес розробки виробів у відповідності із ГОСТами ЄСКД (рис.2) спрямовані на проектування окремих виробів. Тому цим процесам притаманні недоліки традиційного “штучного” дизайну, а саме: неможливість врахування різноманітності споживчих вимог до одягу в рамках проекту одиничного виробу. Процес розробки моделей РАС (рис.З) передбачає дослідження споживачів, у відповідності з чим планується її об’єм та структура. Але при цьому немає методики проектування РАС, яка б відповідала на запитання: як формувати групи моделей, що складають РАС, як визначити базові конструкції та розробити систему уніфікованих елементів для одержання моделей-модифікацій. Тому з метою розробки теоретичної бази для формування ПАК одягу досліджені підходи, методи та засоби дизайну систем, що спрямовані на проектування ПАК (розроблені у ВНДІТЕ).

Підвищення відповідності виробів, їх якості запитам споживачів та сучасним вимогам виробництва забезпечує застосування проектно - типологічного підходу до формування асортименту, який зумовлює дослідження виробів у 4-х сферах їх функціонування (проектування, виробництва, торгівлі, споживання) та складає 4 етапи (рис.4).

При цьому має застосовуватись метод проектної типології, що передбачає використання прийомів типологізації як засобу проектного моделювання та перетворення комплексного об’єкту з існуючого (де він - об’єкт дослідження) в бажаний (де він - результат проектування) стан. Поняття проектної типології відноситься не тільки до предметного складу комплексу, а і до типології споживачів, типології споживчих ситуацій, типології виробничо-технологічних систем, типології систем торгівлі, а також до типології систем проектування.

Встановлено, що з метою проектування асортименту, вироі необхідно досліджувати як такі, гцо функціонують у чотирьох сф

Рис.1. Структурна схема існуючого процесу розробки нових моделей одягу -

Рис. 2. Структурна схема процесу розробки нових моделей одягу згідно з ГОСТами ЄСКД

Рис. 3. Структурна схема процесу проектування одягу РАС

Аналіз вихі- Розробка ди~ Побудова Розробка оп-

дпої ситуації зайн-концеп- загальної тимальної

та допроектні иії та моделю- класифіка- номенклату-

дослідження вання компле- ційної схе- ри то типа-

ксного об’єкту ми жу виробів

Рис. 4. Етапи проектно-типологічного підходу до формування асортименту виробів

pax. Кожна з цих сфер впливає на структуру та морфологію асорті менту, а разом вони його визначають. В системі “проектуванні виробництво-торгівля-споживання” проектування є засобом упраї ління асортиментом тому, що саме в сфері проектування сходятьс ділі інших сфер.

Дослідження показали, що засобом формування виробів асо{ тиментних комплексів є система уніфікованих елементів (система “конструктор”), яка утримує в собі ідею виробів всьої комплексу. Колений виріб являє собою певну комбінацію елементі “конструктора” - конструктивік. Такий спосіб формування виробів дизайні мас назву “комплектне конструювання” чи “ принцип кої структора”.

З метою розробки системи “конструктор” передбачаєтьс структуризація конструкцій, типізація та уніфікація одержани елементів. В один і той же комплект входять елементи різного ріви членування виробів. Для проектування одягу доцільно розроблят відкриті комплекти уніфікованих елементів, що зумовлене змінам в моді та сфері споживання.

Проведений аналіз дозволив конкретизувати мету та визначні задачі подальших досліджень.

Друга глава присвячена розробці змісту етапів процесу фо; мування ПАК одягу на основі попередніх досліджень.

Ознаки виробів асортиментного комплексу визначаються в р зультаті виконання першого етапу процесу його проектування, а с. ме- аналізу вихідної ситуації та допрое ктних досліджень. Структура цього етапу представлеї на рис.5.

У процесі проектування ПАК обов’язковим є етап розроби дизайн- к о н ц е п ц і ї, де мають бути сформульовані відпові на три запитання: для чого? що? як? Згідно з цим структура ко цепції має три складові (рис.6).

Розробка проектної концепції є нормативним етапом проект вання, що має бути оформлений як проектний документ і основі якого розробляються ТЗ для груп спеціалістів, що берут участь у процесі проектування ПАК.

ПАК може включати продукцію підприємтсва, галузі чи груї виробів одного виду, що являє собою багатопредметну еукупніст Коли ПАК проектується як система продукції підприємства чи г лузі, куди входять вироби різного виду та призначення, необхі;

Рис.5. Структура етапу “аналіз вихідної ситуації”

Рис.6. Структура дисайн-концепції

на розробка загальної класифікаційної схеми, що є однією із процедур формування комплексної об’єкту. З допомогою класифікації систематизується матеріал кот плексного об’єкту за тематичними чи функціональними ознакаш Класифікація виступає як допоміжний засіб у дослідженні, впоря; ковує зміст комплексу, допомагає визначити об’єкт проектування і підготувати матеріал для проектної типології. При цьому застосі вуються відомі системи класифікації: ієрархічна та фасетна.

Визначення виду продукції як об’єкту проектування дозволі розробити систему “конструктор”, яка забезпечує асортименті різноманітність в рамках одного виду виробів. В цьому випаді; асортимент підприємства чи галузі буде являти собою сукуплісі асортиментних рядів видів виробів.

Послідовність розробки системи “конструктор” приведена І рис.7.

“Нульова” типологія виробів складається за ознаками, які ви начаються завдяки попередньо розробленм типологіям: ситуаці споживання, споживачів, стильових рішень виробів.

Визначення послідовності розробки системи “конструктор” ДІ зволило описати її як таку, що має багаторівневу структуру.

Проведені дослідження дали можливість запропонувати фуні ціональну модель процесу проектування ПАК одягу (рис.8).

В третій главі визначено об’єкт дослідження та проектуванні а також виконана розробка системи “конструктор” для формувань промислового асортиментного комплексу верхніх трикотажних в] робів (ПАК ВТВ) на основі попередніх результатів.

“Нульову” типологію склали 73 моделі, що розроблені і КБЕТФ “Киянка”. З метою визначення ознак для групування ві робів та типізації їх елементів застосований метод морфологічног аналізу. Різноманітність ВТВ визначали фактори: геометрична фо ма (силует, ширина, довжина), конструктивне рішення, спосіб вирі бництва (кроєні, напіврегулярні, регулярні, комбіновані).

Групування виробів виконано за ознакою “ширина по лів грудей”, що характеризує ступінь об’ємності виробів та виражаєт ся припуском на вільне облягання (Пг, см). Таким чином був ко кретизований об’єкт проектування.

Об'єктом проектування даної роботи визначе джемпери та светри жіночі малих форм (Пг<3 см), що зумовлен актуальністю за напрямком моди, економічністю порівняно з вир

Розробка системи “конструктор” для кожного виду одягу

Розробка типо- Розробка типо- Розробка типо-

логії ситуадш —* логії спожива- логії стильових

споживання чів рішень виробів

Визначення споживчих ознак виробів

Складання “нульової” типології виробів

ріорфологічтій аналіз,визначення ознак,групування виробів|

| Розробка типажу виробів у кожній групі

Розробка базовим моделей (ЬМ)> базових конструкцій (БК) для типажу

Т

Розробки модифікацій БМ (МБМ), ВК (МБК)

Структурний аналіз БМ, МБМ, БК, МБК

Типізація елементів БМ, МБМ, БК, МБК

Розробко модифікацій типів конструктивно-декоративних | _________________елементів (КДЕ)_______________________!

Формування системи “конструктор”. Кодування конструк-тивів. Оформлення документації_____________________________________________

Рис. 7. Послідовність розробки системи “конструктор'

Інформаційні системи

Алгоритм процесу

А с о р 'г и м е н т

_ т_

¡ТИПИ

Визначення технічного рівня підприємства

ВИДРІ

номенклатура

Сфера

споживання

■ т____________

стан ринку

ситуації споживанню

типологія споживання

Базові типові уніфіковані елементи конструкцій НИДІВ ОДЯГ}

Т-

частинп основних деталей ВБК та

пше

основні деталі ПВК основні деталі ВБК

Типові К ДЕ та їх модифікації

кишені

коміри

і

п

Типові техніко-економічні показники (ТЕІІ)

рентабельність

сос» варті сть

Формування технічних рішень виробів з урахуванням властивостей мате. ріалів

Розробка су кунності асортиментних р.ядів сидів виробів

І - _

Віюнйчення раціональних проектних рішень «провів ПАК

Рис. 8. Функціональна модель процесу проектування ПАК одягу

бами середніх та великих форм завдяки зменшенню шіоші лекал та витратам сировини на вироби.

Встановлено, що відправною точкою для розробки системи “конструктор" є базові конструкції (БК). З мегою вибору методу їх побудови були розглянуті методи конструювання трикотажних виробів та як при ньому враховуються властивості трикотажу (деформація розтягу та залишкова деформація). Визначено, що для побудови креслень БК використовують розрахунково-графічний метод конструювання. Розтягуваність полотен враховують припуском по лінії грудей (Пг, ем) згідно з рекомендаціями ГОСТ 7474-88.

В літературі описаний спосіб побудови деталей трикотажних виробів з урахуванням залишкової деформації полотен (е^). Але він не дає змоги виконати перехід від полотна вихідної конструкції, що мас е..в., до полотна похідної конструкції, що мас к,ЛІ. Тому в роботі запропонований спосіб трансформації деталей конструкцій з одного полотна на інше з урахуванням с, полотен. Для цього перерахунок абсцис точок виконується за формулою:

де X. - відома абсциса точки деталі вихідної конструкції, що виконана із полотна з показником залишкової деформації є,

Хг - невідома абсциса точки деталі похідної конструкції, іцо виконана із полотна з показником залишкової деформації є,_п; К.Л .К,я - коефіцієнти залишкової деформації відповідних полотен

А',„ А’,,. -

100 ' 100

де е, - залишкова деформація розтягу полотна. , то визначається згідно з ГОСТ 8847-85.

Для оформлення ліній пройми, бокових ліній деталей спинки та переду похідної конструкції використовуються відповідні лінії вихідної конструкції як модулі.

Б процесі формування структури “конструктора'’ перш за все систематизується конструктивна побудова виробів ‘'нульової" типології з метою їх типізації. Після чого визначаються вихідні базові конструкції (ВБК), що задають принципову форму виробів комплексу та виконується деталізація елементів, що в результаті складають

уніфіковані ряди конструктивів (рис.9). Одночасно з дим визнач; ються параметри ВБК, зумовлені властивостями матеріалів.

Для визначення оптимального складу та змісту ВБК були ві користані дані про розтягуваніеть полотен (відповідно до ГОС 28554-90) та дані про деформацію розтягу деталей виробів в облас грудей, що виникає в процесі носки. Співставленням деформац розтягу деталей з деформацією полотен можна визначити припус на свободу руху по лінії грудей (Пс.р) по формулі:

Пс.р. = Дв - Дп,

де Дв - значення деформації розтягу деталей верхнього трикотажно го виробу, що виникає в процесі носки, %;

Дп - значення повної деформації розтягу полотна, з якого проек тується виріб, визначається згідно ГОСТ 8847-85, % . Встановлено, що для ВТВ малих форм Пс.р = Пг.

Критерієм оптимальної кількості ВБК визначений припуск і лінії грудей (Пг, см). Для ВТВ жіночих малих форм було розробл но три ВБК: ВБК-1 (Пг=2) для полотен з показником розтягуваное до 35 %, ВБК-2 (Пг=0) для полотен з показником розтягуваное 35-^55 %, ВБК-3 (Пг=-2) для полотен з показником розтягуваное більше 55%. ВБК мають напівприлеглий силует, вшивний класи1 ний рукав та типові лінії членування. На основі ВБК розроблеї похідні БК (ПБК) як модифікації ВБК за покроєм.

Для одержання художньо-конструктивної різноманітності ві робів ПАК визначені типи та варіанти конструктивно-декоративні; елементів (КДЕ).

Таким чином була розроблена система “конструктор” для фо; мування джемперів та светрів жіночих малих форм, структура яко слідуюча: 1-ий рівень - розтягуваніеть полотен, 2-ий - ВБК, 3-ій ПБК, 4-ий - частини основних деталей ВБК та ПБК, 5-ий - типи і варіанти форми лінії горловини, 6-ий - типи КДЕ відповідно ) форми лінії горловини (коміри, бейки, застібки).

З метою орієнтації, координації та забезпечення знаходжені конструктивів засобами обчислювальної техніки розроблена пар лельна система кодування конструктивів, що відповідає вимогам } кодування техніко-економічної інформації (згідно ГОСТ 6.01.1 - 87^

Четверта глава присвячена експериментальній частині робот: а саме: формуванню виробів із елементів “конструктора”, що вик нана в умовах КБЕТФ “Киянка”.

Розроблені моделі виготовлені з полотен, що мають різні пок;

1 зона 5

Рис. 9. 4-ий рівень системи "конструктор" : уніфіковані елементи рукава

зники с,.. Тому з використанням формули 1 виконана трансформап конетруктивів (рис. 10), значення коефіцієнтів для трапсформаї приведені в табл.1. Для цього вирішені задачі: підбір та досліджє ня деформації розтягу полотен (згідно ГОСТ 8847-85), підбір ВБК ПБК, відповідно показникові розтягуваності полотен, формуван: виробів із елементів “конструктора”.

Як показує досвід сьогодні на підприємствах не враховують

полотен, що приводить до перевитрат сировинних ресурсів та зн жеяню споживчої якості виробів. Як видно з рис. 10 площа деталі змінюється відповідно г,. Формула площі деталі слідуюча:

1-А',

І К,

А V).

де К,п - коефіцієнт залишкової деформації полотна, з якого викон; на деталь похідної конструкції;

АГ, 6 - коефіцієнт залишкової деформації полотна, з якого виконг на деталь вихідної конструкції;

- площа деталі вихідної конструкції;

-т„ >}’- розміри деталі вихідної конструкції.

З формули видно, що завдяки А',, що залежить від е, (А.', -

забезпечується економія сировини на кожну одиницю продукції.

У п'ятій главі визначені показники ефективності впровадже ня системи “конструктор”. Для цього застосовано елементи фун ціонально-вартісного аналізу.

Співставлення витрат часу на розробку нової моделі по трад ційній схемі в умовах Будинку моделей “Хрещатик” із витратам часу на розробку тієї ж моделі, що сформована із конетруктивів, д зволило визначити зайві функції конструктора.

Показниками ефективності є: зниження витрат часу на розро ку однієї моделі Лі - 43,8 %, ріст продуктивності праці за рахун! виключення зайвих функцій конструктора ЛПП - 78,1 %.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ

1. Встановлено, що споживча різноманітність одягу не мо> бути забезпечена застосуванням існуючої технології процесу йо проектування тому, що асортимент одягу складається із окремі

• ВБК-2 ВБК-2

не. 10. Креслення деталей спинки та переду моделей МЗ, М4, М5, М6, одержані в результаті трансформації деталей спинки та переду ВБК-2 залежно від полотен

№ по- Група Залишко- Позна-

лотна розтя- ва дефор- чення

гува- мація, моделей

ності

“з ' ¡1 " ' з” ма

" 4 - 1 г”' Ж'і

Ґ 5 Й “ ” д _

6 її " Ь,А " М6

. . .

Найменування та код конструктивів, що підлягали перерахунку

Формула перерахунку

спинка

202.112

202.1 і 2 202.112 202.112

перед

206.112

206 Л 12

206 Л12 206 ЛІ 2"

рук_ав

209.111'

209.111

209 Л її

209.111

горловина

216.11 X. = Ххі 0,97

21612 X, ~ X, 1.02

210.11 Х5 = х7 0,96

~2І6Л2~ ” ' X, = X 5 1.02

Табл. 1. Елементи моделей М3, М4, М5, М8, що підлягали перерахунку для врахування залишкових деформацій полотен № 3, № 4, № 5, № 6

виробів, а не розробляється як система продукції. Це є причиною затоварювання та дефіциту, не сприяє конкурентноспроможності виробів вітчизняного виробництва.

2. Доведено, що існуюча структура процесу проектування, інформаційне та методичне його забезпечення не дозволяє вирішити проблеми галузі.

3. Вперше розроблена структура процесу формування асортименту одягу як комплексу виробів на підставі теоретичних досліджень методичних засобів дизайну систем. Подальша розробка методично-інформаційного забезпечення структури процесу та його застосування забезпечить відповідність асортименту виробів запитам споживачів по структурі та якості в соціо-кульгурному середовищі на даний період та найближчу перспективу, а також врахування сучасних вимог виробництва, скорочення часу па розробку та впровадження нових моделей в умовах підприємств, підвищення конкурентноспроможності вітчизняних виробів.

4. Визначена необхідність створення інформаційних систем забезпечення структури процесу формування промислових асортиментних комплексів, які мають бути відкритими системами, що зумовлене змінами в сферах споживання та виробництва.

5. Запропонований проектувальний механізм розробки системи “конструктор” може бути використаний при створенні комбінаторних систем уніфікованих елементів для формування асортиментних комплексів інших видів одягу.

6. Вперше визначена методологічна основа процесу послідовного прийняття рішення при формуванні виробів промислових асортиментних комплексів.

7. Розроблена система класифікації та кодування конструк-тлвів може послужити основою для створення галузевого класифікатора елементів з метою його застосування у формуванні промислових асортиментних комплексів виробів.

8. Авторським свідоцтвом підтверджена формалізація процесу трансформації елементів трикотажних виробів залежно від залишкової деформації полотен, що підвищує споживчу якість виробів та забезпечує економію сировинних ресурсів.

9. Встановлено, що для застосування ЕОМ в процесі трансформації конструктивів немає необхідності створювати допоміжне програмне забезпечення тому, що для цього може бути використана існуюча програма градації лекал.

10. Виробнича перевірка способу формування трикотажних і робів за “принципом конструктора” підтвердила роботоздатність : пропонованої системи “конструктор”, а також ефективність спосс врахування залишкової деформації полотен. Розроблені мод« одержали позитивну оцінку спеціалістів.

11. Впровадження системи “конструктор” забезпечує знижеп витрат часу на розробку однієї моделі на 43,8 %, ріст продукті ності праці конструктора на 78,1 % .

За темою дисертації опубліковані сліпуючі роботи:

1. Полищук О.И. Способ построения шаблона для раскіюя ті котажных изделий из полотен с различными коэффициентами ’ ловно-остаточной деформации. A.c. СССР № 1784190. AI 1992 Б Л № 8.

2. Поліщук О.І. Розробка способу побудови конструкцій т{ котажних виробів з урахуванням деформації розтягу полотен. Легка пром-сть, 1992, № 3. - С.41.

3. Поліщук О.І. Трансформація конструкцій трикотажних і робів з урахуванням деформації розтягу полотен. // Легка пром-е 1994, М 4. - С.56-57.

4. Полищук О.И., Серова И.Н. Разработка конструкторск базы ассортиментного комплекса верхних трикотажных изделий В сб.: Тезисы докладов юбилейных XLII научной и X научно-ме' дической конференций профессорско-преподавательского соста: посвященных 60-летию основапия института. К.: КТИЛП, 1990 С.67.

5. Полищук О.И. Разработка способа построения конструкц трикотажных изделий с учетом деформации растяжения трикота ных полотен. - В сб.: Тезисы докладов 44-й научной и 12-й науч; методической конференций профессорско-преподавательского с ос ва института. К.: КТИЛП, 1992. - С.21.

6. Поліщук О.І. Розробка методики проектування базових кі струкцій для формування промислового асортиментного комплєі верхніх трикотажних виробів. - В зб.: Ювілейна наукова конфер ція професорсько-викладацького складу, присвячена 65-річ заснування академії. Наукові праці. Е. 1995. - С.10,

РЕЗЮМЕ

Полищук О.И. Разработка технологии процесса проектиро ния ассортимента одежды промышленного производства.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических паук по специальности 05.19.04 “Технология швейных изделий”. Государственная академия легкой промышленности Украины. Киев. 1996 г.

Основные положения работы изложены в шести публикациях. Работа содержит теоретические и экспериментальные исследования по совершенствованию технологии процесса проектирования одежды.

Определено, что ассортимент одежды составляется из единичных изделий, а не разрабатывается как система продукции, что обусловливает хаотичное нагромождение вещей, является причиной затоваривания и дефицита, так как не позволяет учитывать разнообразие потребительских и производственных требований.

Разработаны основные этапы процесса формирования ассортимента одежды, проектируемого как комплекс продукции. Разработана система унифицированных элементов (система “конструктор”), предназначенных для формирования изделий промышленного ассортиментного комплекса джемперов и свитеров женских малых форм. Предложен способ учета необратимых деформаций полотен при конструировании трикотажных изделий. Приведены данные по эффективности использования результатов исследований.

SUMMARY

Polyschuck O.I. Elaboration of the designing process technology of the industrial production clothes assortment.

The doctor of technical sciences degree dissertation of 05.19.04 “Clothes technology spesiality”. The State Light Industry Academy of Ukraine. - Kiev. 1996.

The principles theses of the dissertation were presented in 6 publications. The work contains theoretical and experementai investigations of the clothes designing process technology perfection. It was determined that the clothes assortment was formed from isolated ware but was not elaborated as a production system, that led to the chaotic conglomeration of the things and was a cause of the overstock and deficit, because did’t allow to account the variety of the consumer and industrial demands.

The principal stages of the clothes assortment forming process designing as a complex of the production were elaborated. The system

of the unificated elements (the system “designer") which is intents for the forming' of the goods of the industrial assortment complex the small woman’s form jumpers and sweates was elaborated. The da of the investigation result use efficiency were presented.

Ключові слова: промисловий асортиментний комплекс, сист ма “конструктор”, конструктиви, “нульова” типологія, трансформ дія, модифікація.

Піші. до друку ЗІ.12.96р. Формат 60x84 І/І6.Папір

друк.М. Друк офсетний. Умови.дт>. арк.1,63. Умови.фарбо-відб. 1,74 Облік.-вид. арк. 1,27. тираж 120. Зам. ІІ87. Безплатно.

Дільниця оперативної поліграфії при Державній академії легкої промисловості України.

2520ІІ, Київ-ІІ, вул. Немировича-Данченко, 2.