автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.02, диссертация на тему:Проблемы развития архитектуры учебно-воспитательных зданий

MIHICTEPCTBO ОСВ1ТИ УКРА1НИ КИТВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ БУД1ВНИЦТВА ТА АРХ1ТЕКТУРИ

Q Л На правах рукопису

УДК 72.721.054

КОВАЛЬСЬКИЙ Леожд Миколайович кандидат архпвктури

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ АРХ1ТЕКТУРИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ БУД1ВЕЛЬ

18.00.02 - ApxiTeicTypa буд1вель -а споруд

АВТОРЕФЕРАТ дисертацм на здобуття вченого ступеня доктора архтектури

КиТв - 1996

Дисертац1я е рукописом

Робота виконана в Укра1нському зональному науково-досл1дному та проектному 1нститут1 по цив1льному 6УД1ВНИЦТВУ, м.КИ1В (КШВЗЩИЕП)

Сф1ц1йн1 опоненти: доктор арх1тектури, професор

СОЧЕНКО В1ктор 1ванович

доктор арх!тектури, професор СТЕПАНОВ Валентин 1ванович

доктор арх1тектури, професор ПАНЧЕНКО Тамара Федот1вна

Пров 1 дна орган1зад!я: ВАТ ШВПРОЕКТ

Захист вШудеться " 29 " лютого 1996 IX

13.00 год. на зас1данн1 спец1ал1зовано1 ради Л 01.18.04 при Ки1вському державному техн1чному ун1зерситет! буд1вництва та ар:атектури (КДТУБА) за адресою : 252037, м.Ки1б, Пов1трофлотський пр. 31, ауд. 319.

3 дисерташек. '.южна ознайомитися у б1бл1отец1 КДТУБА. Автореферат роз 1 слано "Ш" с->'4, ** ^_ 1996 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено1 ради, кандидат арх1тектури

В.О.Т1мох1н

Актуальнють теми. Багатоз1ковий досв1д розвитку цизШзацП св1дчить, що осз1та е'основою духовного, сошаль-ного та еканом1чного розвитку сусп1льства. В умовах незалежно! держави реформа системи осв1ти в Укра1н1 розглядаеться як один з головних фактор1в нелокального виродження, виходу науки 1 техн1ки на св1товий р1вень. Але осв1та не лише сто!ть б1ля ви-ток1В громадського прогресу, вона сама повинна постШно удосконалюзатися, наперед зизначаючи розвиток економши та культури.

Новий закон "Про осв1ту", Державна нацюнальна программа "0св1та" (Укра1на XXI стор!ччя) поставили етратег1чне завдання виведення осв1ти в УкраШ на р1вень роззинутих кра1н св1ту шляхом радикального реформуванкя структурних та органхзаШйних засад осз1ти на принципах безперервност! навчання, багато-зар1антност! навчально-виховних заклад!з, гнучкост1 кавчаль-них технолопй.урахування нацЮнальних традиц!й та свхтових досягяень в осв!тн!й культур!.

Ключозе, базове положения в становленн! системи бэзпе-рерзно1 осз1ти в1дводиться реформувакню загально! середньо! осв1ти на основ! удосконалеяня форм та метод!з навчання, впро-вадження р1зномаШтних моделей побудови навчально-зихозного процесу, створення новях тип!в спец!ал1зованих середн!х наз-чальних заклад 1в, л1це!в, г1мназ1й з диференшйованими формами навчання.

Проблема розвитку навчання пов'язузться 1з завданнями змШкення навчально-матео~1ального середовйща, кШк!сним роз-ширенням мереж! навчальних заклад!з, бо значна частика школя-р!в,особливо в мютах (22 в!дсотки), навчаеться у другу зм!ну. Необх!дка модерн!заЩя !снугочого штер1ального фонду тому,¡до б!лып!сть навчальних буд1вель морально 1 ф1зично застар1л1, не в!дпов!дають прогресивним методам навчання та сан1тар-нс-г!г!еничним зимогам.

Актуальн!сть поставлених завдань обумовлена також новою м!стобуд1зною пол1такою держази, яка воображена в Закон! "Про основи мЮтобудування", вимогами комплексного буд1вництва жит-ла та об'ект!в сфери обслуговування у з1Дпов1дност! з реПональними соц!ально-економ!чними особливостями, необх!дн1-стю п1дзищення арх1тектурно-художн!х якостей забудови,стЕорен-яя з УкраШ власно! системи стандартизац!I 1 нормування, включаючи иорматиЕН! вимоги до проектування об'ект!в осв!ти.

Стан проблеми. На вс1х етапах становления державност! в УкраШ1 1 розвитку м1стобуд1вно1 д1яльносп нав чаль ним закладам надавалось вахшве значения у забудов! каселених м1сць, формуванн1 арх1тектурних ансамблей, в розробт та впроваджент ефективких метод!в буд!вництва.

Значну 1сторичну роль у розвитку арх1тектурно! типологП навчально-виховних буд1вель В1д1грали: створення наприк1нц! X стор1ччя (988 р.) в головному храм1 Ки1всько1 ?ус1 - Деся-тикн1й церкв1,першоI у Сх1дн1й,0вроп1 школя "учения книжного", зародження в Остроз1 (Волинь,ХУ1 ст.),а пот1м в Киев1 ( Киево-Могилянська Академ1я, XVII ст.) перших вищих навчальних зак-лад!в, формування в XVII-XIX ст. системи р1знор1вневих держав-них та приватних об'екпв осв1ти, до проектування. яких залуча-лися • в1дом! зодч1 (ЬГ.Шедель, 1,Г,Григорович-Барський, ВЛ.Еерети, О.В.Берети, О.М.Бекетов, К.Н.Жуков, В.Г.Кри-чевський, 1.С.К1тнер, О.В.Кобелев, С.П.Тимошенко та 1н.).

На початку XX ст. П.Ф.Альопшним 1 Л.П.Шашко були визна-чен! вимоги до проектування шк1льних буд!вель, як1 згодом на-були розвитку в праиях О.I.Маринченкс, В.В.Колеея1кова. У по-военн1 роки буд!вництво навчально-виховних буд!вель в УкраШ, як 1 в 1нших республ!ках колшнього СРСР, здийснговалося Головины чином за типовими проектами. ЗПдно з юнуючою у той пер!од формою орган!зацп проектного процесу в краш, основну роль по наукозо-методичному забезпеченню проектування об'ект1в оевгги З1д1гравав "ЩШМЭП учебных зданий" (головна орган!зац1я в галуз1, м.Москва), який розробляв нормативн1 положения, нор-мал1, пос1бники, а також б1льш1сть типових проект!в навчально-виховних буд1вель для загальносоюзного застосування, в т.ч. в Укра1н1. Покладена в основу типолопчних досл1джень едина для во1е1 кра!ни методика навчання давала можливють ун!ф!кувати навчальну технолопю 1 тшПзувати буд1вл1.

Теоретичною базою для досл1джень 1 проектних розробок в галуз! навчальних буд!вель були науков! прац1 С.Г.Змеула, С.Ф.Наумова, Г.Д.Платонова, В.I.Степанова, В.К.Степанова, С.К.Сарк1сова,' в:в.См!рнова, - А.М.Гарнеця, .В.В.Курбатова, Г.М.Цитовича, Ю.О.Шаронова, Н.П.Афанасьево!, О.Б.Дворк1но1, Л.Б.Шрчевсько1, Р.Я.Стан1славсько1, Д.О.Рождественського та 1нших,якг врахован1 в дан1й робот1.

В Укра1н1 науков1 дослхдження та проекгно-експеримен-тальн! розробки з галуз! навчальних заклад!в концентрувалися

переважно в Ки1вЗБД1ЕП1,УкрНД1Пцив!льс1льбуд!, К1Б1.В наукових працях 1 проектно-пошукових розробках, як1 провадилися в 60-80 рр., ставились завдання виявити принципи формування мереж1 та арх1тектурно! типологП навчально-виховних буд1вель з урахуванням М1стобуд1вно1 спешф!ки республ1ки.У фундаментальному досл1дженн1 доктора арх1тектури ВЛ.бжова розглянут1 науков! основи комплексного формування зс1е1 системи буд1вель грсмадського обслуговування, зключаючи назчальн1 заклади. Окрем! аспекта типологП об'ект1в осв1ти досл!джен1 в дисер-тац1ях В.А.Сз1тка,I.Г.Король,М.М.Волкова,I.Й.Карак1с, Л.А.Доб-ровольського, В.Т.Шпаковсько!, О.С.Слепцова, В.П.Пол1шука, I.Г.Воробйова, Л.I.Колокольн1ково1, 0.0.Начево1, Т.Л.Жебров-сько1.Н.О.Консулово!,а -також в наукових досл^дженнях в.М.С1нь~ кезич, В.М.Трифонова, I.М.Алфьорово1, Н.М.К1р'яново1, А.С.За-баштанського, Г.Ю.Ветрово1,Б.М.Губова, Л.О.Ф!латово1 та 1нших. Результата IX праць врахован1 в дисертацп.

На баз! проведених в УкраШ наукових досл1джень були розроблея1 та перев1рен! в ексяериментальному буд1зництв! ков! типи шк1л,навчалья1 комплекси, центри профтехосв1ти,м1жшк1льн1 навчадьно-виробнич1 комбшати. Низка прогресивних принцип1 в архИектурно-планувальних р!шень навчально-виховних буд1зель реал!зована з 1ндив!дуальних проектах об'ект!в осз1ти, викона-них п1д кер1вництвом арх1тектор1з Й.Ю.Карак!са, В.6.Ладного, Н.Г.Савченко,А.А.Сн!царева,В.1.3ол1ка, В.I.Л1ховодова та 1н.

Проте в умовах жорстко! тишзацп буд1вництза ! центра-л1зацП науково-яроектних роб!т експериментальн1 розробки не набули масового впровадження. 0крем1 досл1дження не створили ц!л!сну науково-методолопчну основу формування арх1тектури назчальних заклад1в з УкраШ.До того ж.починаючи з 80-х рок!в пост1йно скорочуеться обсяг досл!джень 1 наукових розробок по казчально-виховним буд!злям, знижуеться престиж арх!тектурно! Д1Яльност! в галуз! об'ект!з осв!ти, до спричинилося до розпа-ду наукових та творчих колектив!в, як1 спец!ал!зувалися на проектузанн! навчальних заклад1з, р1зко скоротилися кап1таль-н! зкладення в 6уд1вництео осв!тн!х установ.

Стая, що склався, створив об'ективн1 труднооц для ре-ал!зацП загальнодержавних заздань реформування осв1ти, зокре-ма в справ! удосконалення казчально-матер1ально1 бази.У цих умозах зиникае необх1дн!с?ь псшуку прикципово нових.ефективних напрямк!в формування арх!тектурного середовища осв!ти, розроб-

ки теоретичних засад розвитку навчальних буд1вель у яових соц1гльно-економ!чних умовах, на що й спрямована ця робота.

Постановка та виршення проблеми спираються на фун-даменталья! науков! прац! з загальнотеоретичних проблем арх!тектури 1 м!стобуд1вництва, досл1дження по окремим аспектам 1сторично1 спадщини 1 сучасного розвитку цив!лького буд1вкицтва в Укра1н1 1 за кордоном: Ю.С.Асеева, М.М.Дьом1на, З.Ю.Дурмакова, ЗЛ.бжова, О.I.Кузьмич, ГЛ.Лаврика, Г.К.Лог-вина, О.В.Лесика, В.Ф.Макух1на, В.е.Михайленка, З.В.Мойсеенко, Т.Ф.Панченко,О.Л.П1дгорного,Ю.Г.Реп1наЛ.Д.Род1чк1на, А.М.Руд-ницького,В.В.Савченка,К.О.Сазонова,В.I.Сочеяка,Г.Я.Ф1льварова, 1.0.Фом!на,В.Г.Штолька,Д.Н.Яблонського,В.В.Чепелика,Н.Б.Чмут1-но1, В.Е.Шевельова, О.А.Гайдучен1, Л.Х.Муляра, В.В.Куцевича, Ю.М. Оншценка,В.О.Т!мох1на, В.П. Уреньова та 1н.

ФункцЮнально-педагог1чн1 фактори формування навчально-матер1ального середовища розглянут1 на основ! державних про-грамних положень реформування системи осв1ти, досд!даень вче-них-педагог1в: В. М.Мадзигона, В.Паламарчук, В.В.СгадовоI, О.I.Никитенка, I.О.Василенко та 1нших, а також анал!зу прог-ресивних заруб!жних навчальних технолог1й.

Мета дослджеяня - розробити арх1тектурно-типолог!чн1 основи комплексного формування системи навчально-виховних буд!вель в умовах соЩально-економ!чних перетворекь в. Укра1н! 1 на перспективу.

Завдання роботи:

- виявити 1сторичн1 законом!рност1 поетапного становлення об'зкт1в осв1ти в Укра1н1, визначити сучасн! соЩально-педа-гопчн! передумови; розвитку навчально-виховних буд1вель-,

- встановити основн! природно-кл1матичн!, еколог!чн1 та м1стобуд1вн1 фактори формування арх1тектурного середовища осв!ти,виявити рег!ональн1 особливост! орган1зац11 мереж1 навчальних заклад!в,дати пропозици щодо зонування територП Ук-ра!ни зг!дно з умовами проектування ! буд!вництва об'ект!в осв1ти;

- проанал1зувати сучасний стан мереж! шк1льних буд1вель, особливост! 1х рсзм!щення в ущ1льнен1й забудов! ! в м!ському середовмщ, яке склалося;

- розробити концепц!ю комплексного формування мереж1 об'ект!в допрофесШно! оев!ти; визначити основн! .м!стобуд!ВН1

- о -

розрахунков! показники для практично! реал1зацп теоретичних положень з новому буд!вництв! I при модерн1зац11 юнуючого навчалыю-матер1ального фонду;

- визначити тенденцн розвитку функцюнально! структури навчального середовища, розробити принципи поетапного перетво-реяня арх1тектурно-планувальних ршень шк!льних буд!вель п1д впливом нових метод1в навчання;

- вивчити стан виробничо1 бази культурно-побутового буд1вництва та виявити ефективн1 арх!тектурно-конструктивя! системи, як1 забезпечать реагИэаЩю прогресивних навчальних технологий 1 сприятимуть Шдвищенкю арх1тектурно-художшх яко-стей об'ект1в осв1ти;

- встановити законом1рност1 об'емно-просторових р!шень навчальних буд!вель, виявити специфику арх1тектурно! композит! нових тип!в шк1л та навчально-зиховних комплекс!в, особ-ливостей 1х формування в складних природно-клшатичних 1 еко-лоПчних умовах; визначити напрямки перспективного розвитку об'ект!в освИи та принципи удосконалення !хн1х арх!тектур-но-художн1х р1шень;

- розробити науково-методичн! засади удосконалення буд^вельного нормування, проектуваякя 1 реконструкцП навчаль-но-виховних буд!вель, визначити шляхи п1двищення ефективяост! кап!таловкладень у буд!вництво осв!ТК1Х заклад!з.

Об'ектами досл!дження е найб1льш масов1 навчально-виховн1 буд1вл1 та комплекси загально1 осв!ти у взаемозз'язку 1з 1н-шими навчальними закладами едино! системи безперервно! осв1ти.

Предмет та меж! досл!дження. Предмет досл1дження - структура мерели 1 особливост1 архиектурно! типологИ м!ських наз-чально-виховних заклад!в, при цьому функцюналько-планузальн! питания анал!зуються, в основному, на приклад! загально-осв!тн1х шк1л, нових тип!в навчалыга-виховних комплекс!в, л!це!в, Г1мназ1й. М!стобуд!вн1 фактори, арх!тектурно-компо-зиШйн! аспекта, архИектурно-конструктивн! системи буд!вель, питания буд1зельного нормування, методи проектування ! мо-дернлзацП буд!вель розглядаються з комплексному зв'язку за-гальноосв!тн!х навчальних заклад1 в з 1ншми об'ектами системи осв1Ти та установами сфери громадського обслуговування.

Досл1дження провалиться на матер1алах Укра!ни !з залучен-ням прогресивного заруб!жного досв!ду для пор1вняльного анализу та урахування св!тового р!вня розвитку арх1тектури ОСВ1ТН1Х

заклад1в.

Методика досл!дхення. Мета та поставлен! завдання обумо-вили побудову робота на комплексному анал1з1 сощально-педа-гопчних, м 1 стобуд 1 вних та арх1тектурно-типолопчних фактор 1 в формуваяня системи навчальних буд!вель в Украш. Застосовано системний п1дх1д до розробки проблеми в Шлему на основ1 методичного принципу взаемозв'язку науково-досл1дних та проект-но-пошукових розробок.

В результат! вивченкя законодавчих та програмних документ! в реформуванкя осв1ти та розвитку арх1те'ктурно1 д!яль-ност1, узагальнекня проектно-буд1вельно1 практики, анал1зу нових теоретичних розробок та прогресивного заруб1жного досв!ду сформульовака загальна ппотеза розвитку системи навчально-ви-ховних буд1вель в Укра1н1, розроблен! структурн1 модел! пое-тапного перетворення мереж! та арх1тектурно-планувальних р1шень шк!льних буд1вель, як1, одержавши теоретичне обгрунту-вання, експертну оц1нку та проектно-експериментальну перез1рку на низц1 об'ект!з, були реал1зован! у нових нормативних положениях по проектуванню навчальних буд1зель, програмних документах та в реальному проектуванн!.

В залежност! в!д характеру поставлених завдань були зико-ристан1: метод економжо-статиетичного анал1зу стану та динам 1ки розвитку системи осв!ти; метод пор1вняльного анализу наукових положень, проектних р!шень, реал1зованих об'ект!в; метод систематизацП та узагальнення; графоанал1тичний метод (графШне моделювання, експериментальне проектування); метод експертних оц!нок нових навчальних технолог!?! 1 проектних р1-шень;метод соц1ально-економ!чного анал!зу пропонованих р1шень, метод нормативного регламентування вимог до проектування 1 буд1вництва навчальних буд1вель.

Наукова новизна. Вперше комплексно розглянут! проблеми арх1тектурно1 типологП навчальних буд1вель в перюд радикаль-них сотально-екзксмхчких перетворень з Укра1н!. На нових ме-тодолопчних засадах, виходячи з Юторичних законом1рностей розвитку навчально-матер1ального середовиша 1 спираочись на су-часн1 м1стобуд!зя1 концепцп 1 прогресивн1 педагопчн! модел1, сформульован! ноз1 науков1 положения побудози багатор1знево! мереж! об'ект1з осв!ти та 1х територ1ального розмщення;визна-чен! напрямки та принципи перспективного роззитку функцюналь-но-планувазьно! структури ! арх!тектурно-ксмпогиц!йних рШень

навчально-виховних буд!вель, методи реконструкц1I 1снуючого матер!ального фонду; запропокована нова структура нормування сб'ект!в осв!ти; позначен! шляхи удосксналення методики проектування навчально-виховних буд!вель ! я1двшцення ефективност! кап!таловкладень в буд1вництво осв!тн!Х установ.

Розроблен1 автором науков1 засади комплексного формування архитектурного середовиша осз1ти з -георетичними обгрунтувакня-ми, стркутурними моделями та проектно-експериментальними про-позишями а сукупност! складають методолог1ю формування мереж! 1 тип!з навчально-виховних буд!зель ! лвлявть собою вирШенкя актуально! науково1 проблеми, яка мае важливе сошально-культурке 1 економ!чне значения.

На захист викосяться так! нов! кауков! положения:

-■зиявлен1 Юторичн! законом1рност1 ! соц1ально-педа-гопчн! передумови формування багатовар1антних навчально-виховних буд1вель в умозах в1дродаення нац1ональних традиц!й ! становления системи безперервно! осв!ти;

- принципи регЮнального зонування територП Укра1ни за умовами лобудови мереж 1 навчальних гач^шв, вид!лекня 4-х ук-рупнених територ1альних зон з1 схожими природно-кл!матич-ними, еколопчнимя, соц!ально-економ!чними, етнограф!чними та м1Стобуд1вними вимогами до проектування об'ект!в осв!ти;

- концептя комплексно! побудови мереж1 навчальних заклада дспрофес1йно1 освии, яка включае базисну номенклатуру нових тип1в навчально-виховних буд!вель, вар1антн! структура! модел! ! методику диференц1йованого розрахунку мереж1 шк!ль-них буд1вёль, принципи формування сб'ект1в осв!ти в ушль-неному житловому середовищ! та забудаз1, яка реконструюеться;

- арх1тектурно-типолог1чн1 моделГ поетапкого перетзорекня функцюнально-лланувальяо! структура навчально-виховних буд]-вель,принципи адаптацП матер1ально! бази до нових навчальних технолог!?! ! напрямки перспективногс розвитку архИектурного середовища осв!ти;

- пропозицП щодо удоскокалення структури нормативно! до-кументацИ та методики проектування буд!вель, як1 забезпечують комплексне формування нових об'екпз осв!ти та таких, що ре-конструюються, у взаемозв'язку з 1нппми громадськими спорудами та мюцевими умо вами буд!вництза.

Практичне значения рссоти. Результата проведеного Д0ел1Джеяия, створюючи наукозо-мег:дичн! засади розвитку

архиектурного середовища осв!ти в нових сощально-економ1чних умовах,дозволяють привести навчально-,матер!альний фонд у в!д-пов1дн1сть з сучасними педагоПчними вимогами.Даоть можливють формувати мережу навчальних заклад1в на основ1 ращональних принцип 1 в диференщащ I та ¿нтеграцП навчально-матер !ального середовища,враховувати при проектуванн! об'ектхв осв1ти репо-нальн! м1стобуд1вн1 умови та !нш1 м!сцев! фактори, п!двищити як^сть арх1тектурно-планувальних та об'емно-просторових ршень з використаняям ефективних арх1тектурно-конструктивних систем. Залропонована методика нормування навчальних буд!вель враховуе ноз! соц1ально-педагог!чш та м1стобуд1вн! вимоги, розшрюе творч! можливост1 арх1тектор1в 1 сприяе ефективному вико-ристанню капдальних вкладень, спрямованих з проектування 1 буд!вництво навчальних заклад!в.

Впровадження результат!в досл!дження. По тем! досл1дження П1д кер^вництвом та за участю автора в Ки!згНД1ЕШ виконано б!лыле 30 науково-досл1дких роб1т, в яких в!дображен1 теоре-тичн1 розробки та практичн! рекомендацн по проблемам форму-вання мереж! заклад!в осв!ти, арх1тектурн!й типолог!! навчаль-но-виховних буд!вель , методиц! проектування нових та модерн 1зац!1 д1ючих навчальних заклад1в .

Найб1льш повну реал!защю науков! пропсзицП одержали в систем! нормативних документ!в,вперше створен!й в Укра1н!: ДБН "Громадськ! буд1вл! та споруди"; ДБН "Навчальн1 буд!вл1" (кер!вник рсзробки); ДБН "Буд!вл! дитячих дошк!Льних заклад1в" та пос!бник по проектуванню дитячих дошк!льних заклад1в; ДБН 36-92 " Шстобудування .Планування л забудова м1ськйх ! с1льських поселень" ( в авторському колектив1). 0крем1 положения дисертацН використан! при п!дготовщ в Укра1нськ!й ака-демИ арх!тектури концепц!! НаЩонально! про грачи розвитку ар-хлтектури Укра1ни, в програм! розвитку арх!тектурних 1 конструктивних рШень громадських буд!вель в мютах Укра1ни та програм1 вдосконалення об"ект!в осв1ти, схэалэних державними органами по м1стобуд!зництву та арх!тектур1.

Нов! репональн! п!дходи до формузання мереж! навчальних заклад!в реал1зован! в пропозищях по районуванню територП Укра!ни зпдно вимог до буд!вництва житлових та громадських споруд,в програмах оптим1зац11 мереж1 навчаяьно-виховних зак-лад1в р!зних м1ст Укра1ни,з науково-досл!дних розробках з проблем формування об'ект1в осз!ти в складних природних умовах.

Арх1тектурно-типолог!чн1 аспекта досл1дженчя зпроваджен1 з серп типовых проект 1 в дитячих дож1льних заклад1в, шк1л, профтехучилищ, техн1кум1з для р1зних рег1он1в Укра1ни, вико-нан! в Ки1вЗНД1ЕП1 за участю автора ( 22 проекта, збудован! з Донецьк1й, Дн1пропетровськ1й, Запор1жськ!й, Ки1вськ!й, Лу-ганськШ та 1нших областях Укра1ни); в експериментальн1 та 1ядив1дуальн1 проекта нових тишз ак!л-лще1в, г1мназ!й, навчально-виховних комплекс!в для Киева, ¡Житомира, Тернополя, Черкас, Волгодонська 1 !нших мют; в м!жшк1льн! навчально-ви-робнич1 комб!нати, збудован1 з Комунарську, Кривому Роз!; в ТЕР по в1дродженню Киево-Могилянсько! АкадемII (Укрпроект-реставрац!я1.0крем1 функцюнально-планувальн1 пропозицП включен! до програм-завдань на проектузання шк!л,профтехучилищ,тех-н!кум1в 1 вищих навчальних заклад 1з для р!зних м!ст Укра1ни.

Шд науковим кер1вництзом автора захищено чотири канди-датських дисертацП, в яких розвинут1 та поглиблен! окрем! положения цього досл!дження.

Матер1али дисертацП використан1 також в спеЩальному курс1 лекцШ та в програмах-зазданнях для курсового 1 дипломного проектування на арх!тектурному факультет! КДТУБА та в курс! декшй для студент 1 в медико-проф!лактичного факультету УДМУ.

АпробацШ робота зд!йснено на кскференЩях та сем!нарах з проблем робота середн!х навчальних заклад1в нового типу ( Ки1з,1994),по удосконаленлю метод!з проектування та 1ндустр!-ального буд!вництва громадських споруд (Харк!в,1987;Ки1в,1993), по проблемам п!двищення ППеничних якостей навчально-ма-тер!ального середовища ( Ки1з,1993).науково-практичних конфе-ренЩях КДТУБА (1992, 1993, 1994,1595), а також на зсесоюзних ' конференциях колишнього СРСР по проблемам арх1тектури навчаль-но-виховних буд!вель (Москва,1982,1984,1985,1987,1988).

Лубл1кац11. Автором самост!йко та у сп1вавторств! опубл1ковано три книги, три зидання науково-методичних рекомендаций, чотири брошури наукозс-оглядового зм!сту I 25 до-пис!в за темою досл1дження .

Структура робота. Дисертац1я М1стить вступ, 5 глав, заключения, викладен! на 298 стор1нках, б1бл!ограф!ю (320 найме-нувань), основн1 публ!кац!1 автора за темою дисертацП., в!до-мост! про впровадження результат!в дослхдження та 54 !люстра-тивно-анал1тичних таблиць та малюнк:з.

Робота складаеться з дзох том12. Том ! - текстова частина лосл!Джень. Том II - I люстры»:I та додатки.

- 10 -Змют дисертац! I

I. СОЦIАЛЬНО-ПЕДАГОГIЧНI ПЕРЕДУМОЕИ РСЗЗИТКУ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ БУДШЕЛЬ 1стор!я становления та укршлення держави нерозривно псв'язана з розвитком 1 удосконаленням системи ссв!ти. Анал1з Юторично! ретроспектави формування навчально-матер!ального середовища п1д впливом поетапного розвитку системи осв1ти на територИ Укра1ни'дозволив визначити основн1 перюди та ,зако-ном1рност1 еволоцП типологП навчальних буд1вель.

Зародившися в структур! культових споруд п!д впливом християнського св!тогляду (к1нець X ст.), осв!тн1 установи на вс!х етапах свого розвитку Оули т1сно пов'язан! з громадсь-ким життям, економ!чним 1 науково-техн1чним прогресом. При цьому навчання орган1чно поеднувало завдання морального та духовного становления особи, а матер1альне середовшце осв1ти формувалося на основ! сполучення функцюнальних ланок навчаль-ного та виховного призначення. Найб1льш масов! загальноосв!тн1 навчальн1 заклади були р!зноман!тн!, В1др!знялися за р!внем навчання, проф1лем п1дготовки,соц!альною приналежшстю (понад 40 р!зновид1в). Об'екти осв!ти, як правило,були лров1днями ланками у забудов! населених пункт 1 в,часто формувалися у комплекс! з !ншми закладами громадського призначення.

У Д0сл1Дженн!.зстановлено, що 1стотн1 недол!ки та кризов! явтца у буд!вництв! навчальних заклад!в на сучасному етап1, як! зародилися ще в 30-т1 роки XX ст.,1 особливо наочно вияви-лися у формуЕанн1 масово! шк1льно1 мереж!, е у значн!й м!р1 насл1дком реал1зац11 у буд!вництв! неефективяих навчальних технолог1й, а також жорстких принцип1з формування житлово1 за-будови та тип1защ! об'ект!в соц!ально! сфери без урахування регюнально! специф!ки р!зних проектно-буд!вельних зон Ук-ра!ни. 0крем1 експериментальн1 розробки у напрямках б1льш гнучко1 побудови навчальних заклад!в 1 удосконалення, арх^тек-турно-типолопчних вирШень !з використанням прогресивних принцип!в блокування та кооперування навчально-матер1ально! бази не набули широкого впровадаення, бо стримузалися догма-тичними сощально-педагог!чними пшодами.

Нов! соц!ально-економ1чн! в1дношення, як! складаються в УкраШ шсля кабуття незалежност!, нам1чеяе радикальне рефор-мування вс!е! системи осв!ти на принципах безперервност!

- li -

осз1ти, гнучкостi та р1зноман!тност! кавчальних технолог!й, створюють педагог1чн1 передумови оптим1зац11 мереж! навчальяих заклад1 в i впровадження б!льш ефективних тип1в яавчально-ви-ховких буд1вель.

За новими педагог!чними положениями в масовому буд1вництв! можуть бути використан! р!зн1 типи шк1л, як! за-бегпечують початкову (i-IV кл.), основну (V-IX кл.) або старшу ступокь загально1 осв1тй. Вс! р!вн! £к!льного навчання, в за-лежност! в1д м1сцевих умов, можуть функцюнувати автономно, об' s днуватися в одному комплексному навчальному заклад! або кооперуватися з !ншими ланками системи осв!ти. У додаток до державних загальноосв!тн!х шк!л створшться приватн! об'екти осв1ти, а також авторськ1 школи, лШе!, г!мназ!1 та !нш! типи спец!ал!зованих навчальних заклад!з.

Ц1 педагог!чн! положения надззичайно актуальн! в арх!тек-турно-м1стобуд1вному в1дношенн!, вони дозволяють по-новому лшйти до побудови мереж! та типолоп! навчальних буд1вель.

У б1лыдост1 розвинених кра!н Форми та метода навчання сп!ззвучн1 концепц!! реформуЕання освии в наш!й кра!н!: !ндив!дуал!зац!я та спец!ал1зац!я навчання, вар!антн!сть навчальних методик, гнучк!сть навчально-матер1ального середовища. Знакомство i з заруб1жним досв1дом зпровадження ефективних навчальних технологий дозволило всгановитя також низку проблемних арх!тектурно-типолог!чних завдань, як! треба буде вир1шити в процесх реал!зац!1 в УкраШ яових педагог!чних положень.

2. М1СТ0БУД1ВЕЛЬН1 МОЕЙ ФОРМУВАНШ APXIТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА 0СВ1ТИ Навчальн! заклади, будучи нев!д'емною ланкою 'соц1альяо! сфери, розвиваються зПдно 1з загальними м1стобуд1вними зако-ном1рностями формування матер!ального середовища. На побудову мереж1 i арх!тектурно-типолог1чну структуру об'ект!в осв!ти впливае комплекс взаемозв'язаних природно-кл1матичних та !нже-нерно-геолопчиих факторов, умов розселення та господарського освоения територп, MicueBi демограф!чн! та етнограф1чн1 _особ-ливост!, нацЮнальн! традиц!!. Територ!я Укра!ни неоднор1дна за природними умовами, мае велик! д!лянки !з складним рельефом, сейсм!чн1 района. Maйже 2/3 теригор!! займають про-садков! грунти та Прнич! вирсбки, якл потребують спец!аль-них арх1тектурно-планувальних i 1Кженерно-техн!чних заход!в

1 о

для захисту будхвель 31Д несприятливих природно-шпматичних фактор1в.

Взаемод1я навчально-матер1ального середовища 1 природного оточення набула надзвичайну актуальнють в останн!й час внасл1док еколопчно! сигуацП, що ускладнветься в результат! п!дсиленого забруднення навколишнього середовища промисловими з!дходами, аварп на Чорнобильск!й АЕС. Проблема несприятливо-го впливу радЮактивних в!дход!в у ряд! регюн!в ускладнена п!двищеним вид!ленням !з земних надр природного родону. Неза-дов!льн1 сан!тарно-ииен1чн1 умови зовн!шнього середовища особливо несприятливо впливають на дитяч1 орган1зми. Тому ма-тер!альне середовшце, створюючи умови для оптимально1 ор-ган1зацп навчально-вихозного процесу, не порушуючи гармонш природного оточення ! захищаючи людину в1д еколог1чно неспри-ятливого зовншнього середовища, у той же час повинно утриму-вати проф!лактичн! та ф!з10оздоровч1 функц!!. В робот! викла-ден! основы! еколоичш фактори формування навчально-ма-тер!ально! бази, як1 впливають на розм1щення об^ект!в осв!ти у м!ському середовищ1, орган!зац1ю д1лянок, функц1онально-плану-вальну та об'емно-просторову структуру буд!вель.

Р1зноман1тн1сть природно-кл!матичних та демограф1чних умов на територН Укра1ни, а також зм1ни, що в1дбуваються у м!стобуд1вн1й пол!тиц! держави в напрямку децентрал1зацИ вс1е! арх1тектурно-буд1зельно! д1яльност!, погодженЮть проек-тно-б.уд!вельних програм з м!сцевими соц!ально-економ!чними умовами, обумовлшть кеобх!дн!сть реПонального п1дходу до формування мереж1 об'ект1В осв1ти.

В результат! системного анал!зу М1стобуд1вних фактор!в в дисертацН диферентйозан! вимоги до проектування навчальних заклад!в на р1вн! 4-х укрупнених проектно-буд1вельних рег!он1в !з схожими природно-кл1матичними, соц!адьно-економ1чними,ет-нограф!чними 1 мЮтобудхзними умовами: твнхчно-центральний, зах1.дний, п!вденно-сх!дний, Пвденний з вид!ленням в кожному з них специф1чних територ'альних зон. Наведена характеристика особливостей буд!вництв_а в кожному реион!, виявлен1 вимоги до -формування мереж1, рсзмИцення 1 структури навчальних буд1вель в складних природних. та еколопчно несприятливих зонах. Розг-лянуто також в!тчизнянии та заруб1жний досв!д використання Шдземного простору для формування навчально-матер!ального середовища як одного э напрямк!в захисту дитячих установ В1д впливу несприятливого оточення, а-також рац!скального• зико-

- 13 -

ристання eHepropecypcis та земельних д1Лянок.

В проблем! розмгдення 1 комплексно! орган1зац11 мереж1 навчальних заклад1 в у взаемозв'язку 1з житлом та сферою обслу-говування- найб1льш г,острим i дискус1йним е питания формування об'ект!в осв1ти, зокрема масових «шльних буд1вель, у висо-кащльяШ житлоз1й забудовк Деф!цит в!льких територ!й обумов-люе укрупнения i коооперування навчальних буд1вель, блокування IX з 1ншими установами обслуговузання.

На основ! анал1зу нових педагоПчних положень l м!сто-буд!вних тенденц1й з урахуванням прогресивного в!тчизняного 1 заруб!жного досв!ду формування навчально-матер1ально! бази в ущ!льнен1й забудов! визначен! ефективн! напрямки штеграцП навчальних заклад!в в сучасних сошально-економ!чних умовах, розроблено класиф!кац1ю навчальних ксмплекс!в, виявлен! опти-мальн1 розм1ри вих!дних елемент1в назчальних заклад1в, як1 ко-оперуються i блокуються, з урахуванням 1х розукрупнення.

В досл1дженн! встановлено, що реформа осв!ти, перех!д на диференц1йован! методи навчання, впровадження спеЩал1зованих шк!л, лШе1в, Пмназ1й, як1 часто блокуються i кооперуються з базовими орган!зац!ями, виоими навчальними закладами, дають можлив!сть зменшити мюткють загальноосв1тн!х шк1льних буд1-велъ, як! розмицуються в житловому середовищ1. Розукрупненкю шк!л сприяе також тенденцГя змекзення наповнення первинних структурних элементов - класних колектив!з (з 40 до 30-25 уч-Я1в в клас!). Разом з тим зниження наповнення шк1л, створюючи ксмфортн!ше середовище для орган!заШ1 педагоПчного процесу, ускладнюе загальну проблему ращонально! побудови шк1льно! мереж!, бо обумовлюе буд!вництво додаткових навчально-виховних буд!вель. В той же час з останн! роки через економ1чн1 трудно-щ1 знизилися темпи шк!льного буд!зництва, внасл1док чого зб!льшилась питома вага занять у другу, а в деяких рег1онах i у третю зм1ну. Ягацо зараз уся м!ська ак!льна мережа забезпечуе одночасне навчання (з одну зм1ну) 3732,9 тис. д1тей, то лише для л1кв1дац11 зм!нност! необх!дно додатково ввести 963,4 тис. нових шк!льних м1сць"(майже четверту частину !снуючого нав-чально-матер!ального фонду).

Проблема оптим!зац11 - шк!льно! мереж1 загострюеться також ф!зичним зношенням (понад 10% д 1ючи:<: шы потребують зам!ни або капттального ремонту) i моральна стар!нням !снуючого нав-

- 14 - -

чалько-матер1ального фонду (практично во! д1юч1 шк1льн1 буд1вл! за складом 1 плешами примщень.не в1дпов1дають вимогам нових навчальних програм).

Очевидно, що вир1шити проблему забезпечення м!ст не-обх1дними учн1вськими м1сцями, переведения шк1л на однозм!нне заняття, • впровадження нових учбових програм неможливо лише к1льк1сним розширенням навчальних заклад1в, спорудженням нових буд1вель, необх1дна докор1нна реконструктя вс!е1 !снуючо1 мереж! шк1л на нових функцюяально-педагопчних, м1стобуд!вних та арх1тектурно-типолог1чних принципах. Щ висновки розповсюд-жуються 1 на систему профес1йно-техн!чних та 1нших вид1в навчальних заклад1в, де також мае бути здШснена !стотня мо-дерн1зац!я навчально-матер!ально! бази.

3. ТЕ0РЕТИЧН1 ЗАСДЩ ЛЕРЕТВОРЕННЯ МЕРЕШ I ТИП1В БУД1ВЕЛБ ДОПРОФЕС1ЙНО! ОСВ1ТИ

Сформульована в дисертацП концепц1я комплексно! орган 1зац!1 мереж1 навчальних заклад1в заснована на наступних структуроформуючих принципах:

- рег!ональн1сть - яка передбачае прЮритет мЮцевих сошально-педагог1чних, природно-кл1матичних та м!стобуд1вних фактор!в у формуванн1 навчаяьно-матер!ал'ьно1 бази;

- безперервшеть цШснЮть - як! забезпечують взаемозв'язок вс1х р1вней ! ступШв навчальних заклад!в зг!дно з'концепц!ею безперервнсст! осв1ти;

- багатовар!антн!сть типолопчних моделей об'ект1в осв1ти, засновано! на р!зноман!тност1 навчальних технолоПй, 1ндив1дуал!зац11 та диференц!ац!1 навча'ння;

- гнучкють та " динам 1чн1 сть матер!ального середовища осв1ти, як1 забезпечують розвиток навчально-матер!ально1 бази в час1 П1д впливом нових форм та метод!в навчання;

- наступнидтво - яке обумовлюе розвиток системи осв!тн!х установ на основ! мереж1 навчально-виховних заклад!в, що скла-лася, з в!дродженням • 1сторичних традицШ ! використанням досягнень св!тово1 м1стобуд!вельно! культури;

- доступн!сть - яка реал1зуе соц1альну спрямован1сть 1 демократичн1сть системи осв!ти:

- !нтегративн!сть - яка передбачае кооперування* навчаль-но-матер1ально! бази, створення багатофункцюнальних навчально-виховних комплексов, навчально-виробничих об'еднань, узгод-

ження мереж! осв!тн!х з&клад!з з !ншми установами сфери обслуговування;

- еколоПчнЮть - яка обумовлюв створення комфортних сан!тарно-г!г!еничних якостей навчального середовища, збере-ження 1 рацюнальне використання природних ресурс!в та забез-печення гармон!йних взаемозв'лзк!з людини з оточуючим середо-вищем.

Розглянувши умови функщонального розвитку вс!е-1 системи навчальних заклад1з на макротеритор!альному (кра!на в ц!лому), репональному (група областей 1з схожими або близькими мюто-буд1вними умовами), м!кротеритор1альному (область, м!сто) р1знях, в досл!дженн! детально проанал1зован1 питания форму-зання об'ект1в осв!ти на мюцевому р!вн1 (житловий район, м!крорайон, квартал), де розташован! найб^льш масов! навчаль-но-виховн1 буд1вл! допрофес!йного навчання - дитяч! дошк!льн! установи та загальноосв1тн! школи.

Нов! структуры! модел! мереж! об'ект!в осв1ти м!сцевого р1вня передбачають диференц!ац!ю дошкиьних установ та шк1л за формами громадського виховання, з!ковими особливостями д1тей, ступ!нями загальноосв1ткьо! шдготовки, спец!ал1зац1ею шк1л, 1х розм1рами, м1сцем розташування в структур! житлових утзо-рень. Головною ланкою загальноосв!тн1х заклад!в на - р1вн1 м1крорайон1в 1 житлових.квартал1в повинн! стати, переважно, базов! школи (початковий та основний ступ!н! - I-IX кл.) зам!сть' традиц1йних загальноосв1тн!х середн1х шк1л, як1 об'еднують вс! ступ1н! назчання з I по XI кл. Базова школа розглядаеться як навчально-виховний 1 культурно-осв!тн1й центр за мюцем проживания, тому-зона повинна проектуватися з ураху-занням обслуговування населения м1крорайону окремими формами ф!зкультурно-спортивно! та клубно-дозв1льно! д1яльност!.

Школи для старшх клас1в, як1 "в1др1зняються спещал!зова-ними формами та методами навчання, пропонуеться виносити на ршень житлових район!з або загальномюького обслуговування. Частина шк1л для старшокласник!в (4-б£) може функцюнувати у зиглядГ лще!в, г!мназ1й та 1нших спец1ал1зованих середн!х. навчальних заклад1в, формуватись сШльно з мережою профес!йних 1 зиших навчальних заклад!з, блокуватись ! кооперуватись з ба-зовими установами та п!дприемствами громадського призначення.

Под!л загальноосв!тн!х шк!л на р!знор!вневу систему об'ект!в осв!ти не виключае можливють формування традиЩйних

шк1льних структур, як! об'еднують ycl три ступ1н! загаль-ноосв1тньо1 подготовки або II i III ступ!н1 при зид1ленн1 по-чатково! школи. За м1сцевими умовами може передбачатися гнучка структура загальноосв1тньо1 школи з пер!одично створюваною одною або двома паралелями старших клас]в в залежносп 31Д конкретно! демограф1чно! структури дитячого населения ! стану ма-тер1ально! бази. Це надасть б1льшу моб1льн1сть 1 вар1антн1сть вс!й шк!льн1й мереж1 .Найб1льш масовими в мюьк!й забудов1 у найближчий пер1од повинн1 стати базов! школи на 750-900 учн!в.

Запропонована методика диференц!йованого розрахунку мереж! шк!льних буд!вель передбачае р!знор!вневу систему розра-хункових показник1в:

- загальнодержавний р!вень - усереднен! розрахунков! по-казники к!лькост! учн1в на 1000 жител!в Укра!ни для прогнозу-вання розвитку системи осв1ти, розпод1лу бюджетних асигнувань-,

- регюнальний р!вень - усереднен 1 показники на р!вн! проектно-буд!вельно! зони для регулювання м!жселенних зв'язк1в;

- обласний р!вень - усереднен! показники для комплексно! побудови мереж1 об'ект!в осв!ти;

- м!сцевий р!вень - конкретн! показники к1лькост1 вс!х д1тей шк!льного в1ку i р!зних ступШв навчання у розрахунку на 1000 жител1в, диференц!йован! по районах (нова забудова, 1сторичн1 зони), для проектно-буд1вельно! д1яльност1.

Загальнодержавн!, рег1ональн! ! обласн! показники к1ль-кост1 дней повинн! розраховуватись на певний терм1н ! перЮдично уто'чнюватись на п!дстав! статистичних даних. М!сцев! розрахунков1 показники визначаються в кожному конкретному MlcTi, житловому "район1 з урахуванням реально! демо-граф1чно! ! м1стобудiв ноI ситуад11.

На ochobi анал1зу демограф!чно! структури Укра!ки, к1ль-KocTi д!тей шк!льного з!ку 1 визначених в!дсотк1в в!дз1дування шк!л р!зних ступ!н!в навчання в дисертацИ встановлен1 усереднен! розрахунков! показники к!лькост! шк!льних м!сць для кож-но1 облает! Укра1ни, укрупнених регюн!в 1 Bciel кра!ни, зап-ропонован! формули розрахунку шк!льно! мереж! на м!сцевому р1вн1 ! наведен1 приклади побудови мереж1 навчальних закладiв в яових районах та таких, що Шдлягають реконструкц!I.

Досл1джен! рад1уси територ!ально1 доступности до р1зних тип1з навчальних заклад1В. Для початкових шк1л запропоновано рад!ус обслуговування 500 м, базових - 750 м, спец1ая1зованих - 15С0 м.

В складних умовах буд!вництза з районах прничих розробок та яросадкових грунт1в, на дхлянках 1з крутим рельефом м!сце-зост! рад!уси п1шох!дно1 доступност1 можуть зб1льшуватися до 800-1000 м, припустимо на 15-20% ;скорочування площ! дьтянок навчальних заклад1в, а також розчленування шк1льних територ1й на окрем1 зони, розташовуючи навчальн1 буд1вл] на сталих грун-тових п!двалинах, а б!льш "складн1 в1дводити - для навчаль-но-досл1дних, ф1зкультурно-спортивних, господарських майдан-

чик13.

Для практично! реал1зац11 нових теоретичних положень фор-мування ик1льно1 мереж1 розроблено базисну номенклатуру дифе-ренц!йованих тип!в шк1л 1 навчально-виховних комплекс1в р!зно1 м!сткост1. До номенклатури включен! початков! школи, основн1, старш1,_ передбачен1 р!зн! 1х комб!нац!1 в структур! одного навчального закладу: ' початкова + основна (базова школа) 1 по-чаткова + основна + старша (повна середня школа),шк!льн1 комплекта, як1 формуються з к1лькох зблокозаних шк1л. В1дображено залежнють м!ж типами шк!л ! структурою житлово1 забудови. розрахунковою к1льк!стю населения, рад1усом обслуговування, вказан! можливост1 кооперащ! ШК1Л з 1ншми.об'ектами осв1ти 1 установами громадського обслуговування.

Запропонозаяа диференШйозака структура навчально-вихоз-них буд1вель одержала зпровадження з проект1 забудови нового житлсвого району "Крошня" в м.Житомир! (система р!зних тип1в вбудовано-прибудованих автономних 1 кооперованих дитячих дош-к1льних установ, початкових, базових 1 старших шк1л), в проект! навчально-виховного комплексу в м.Черкаси (дошк1льний .центр,.чпочаткова школа, основна школа, школа-лщей], з пропо-зиц1ях щодо модерн1зац!1 мереж1 навчально-виховних буд1вель Киева, Дн1пропетровська та !нших м1ст Укра1ни. а також закла-дена з нов! державн1 норматизн! документа по проектуванню об'-ект!в осв1ти.

4.ПАУКОВI ПгШЩИПИ ТА НАПРЯМКИ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВЯТКУ АРХ1ТЕКТУРИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ БУД1ВЕЛБ I КОМПЛЕКС 1В У в1дпов1Дносп 1з завданнями та межами досл1дження роз-роблено модел1 поетапного перетворення арх1тектурно-плануваль-но! структури шк!льних Оуд1вель. Розглянуто еволюц1ю навчаль-но-виховних 0уд1вель, виявлен! тенденци у формуванн1 основних груп примщень. Визначея1 специф!чн1 вимоги до функШональ-яо-планувально! структури примщень молодшо1 в1ково! групи, як! обумовлюють доШльн!сть в1докремлення початково! школи в окрем! автономн1 буд!вл!, наближення П до дитячих дошк!льних уставов. 1нтеграц1я цих ланок едино! системи осв1ти дозволяе також ефективн1ше використати матер1альний фонд, що склався.

Функциональна структура навчальних зон старших ступшв шк!льного навчання розвиваеться п!д впливом дифереяц!йованих форм занять. Поглиблене !ндив1дуал180ване навчання потребуе в!дпов!дно1 орган!зац11 учбових примщень, спетальних робочих м!сць для самошдготовки учн1в, обладнаних ефективною навчаль-ною техшкою .*/ Встановлено,що при впровадженн1 диференц!йо-вано! системи навчальних прим1щень та зон 1ндив!дуально-групо-вих занять б!льш ефективно використовуються робоч! площх, по-р1вняно з традиц!йними класно-каб1нетними формами навчання. ■

Досл1Джен1 функцюнально-планувальн! особливост! форму-вання загальношк!льних груп примщень. Анал1з еволюцп шк1ль-них буд1вель св!дчить про ст1йку тенденц1ю зб1льшення питомо! ваги примщень загального користування в структурах шк!л (47% - 1935р., 63% - 1973р., 73% - 1989р.). ПрограмШ документа ре-формування осв!ти передбачають подальше розширення виховних функц1й школьного навчання, поглиблення духовного, ф!зичного, морального, естетичного розвитку п1дрсстаючого покол1ння. Для ц!е! мети кр!м "власних" загальношкЩьних прим1щень, системою осв1ти все ширше буде використовуватися матер1альна база вс!е! .сфери культурно-осв1тнього обслуговування населения, тому пэ-редбачаеться, що сп1вв1дношення груп примЩень для теоретичних занять 1 загальношк1льних зон (приблизно 1:4) у найближчШ перспектив! принципово не зм!ниться. Зростуть площ! вс1х груп примщень у розрахунку на одного учня.

*/ Детально розглянуто.з кандидатськ!й дисертацп ЛЛ.Ко--локольн1ковоI "Формування комп'ютерних центр!в в навчальних закладах" (науковий.керхвник - Л.М.Ковальський).

На основI розробки планувальних схем та нормалей прим!-щень зроблен1 прспозицп щодо питомих показник!з площ осковних структурних элементiв шк!льних буд!вель. Плошу ун1версальних навчальних прим1щень для загальнотеоретичних занять на пере-х1дний лерЮд (приблизно 2000-2С05рр.) рекомендуеться приймати з розрахунку 2,4 м2 на 1 м1сце . У перспектив! при зменшенн! загально! к1лькост! д!тей в rpytri питома плота навчальних примЩень буде зростати.

Площа спец!ал1зованих учбових каб!нет!в 1 лаборатор1й xi-Mll, ф1зики, бЮлогН, креслення та 1н. мусить зстановлюватись з розрахунку не менш 2,8 м2 на одне м!сце. В середн!х школах третього ступ!ня навчання (л1цеях, г!мназ!ях) можуть застосо-вуватися блоки спец!ал!зованих навчальних прим1щень плоаею з розрахунку 6-8 м2 на 1 Micye. Загальна площа шкшних буд1вель (на перех!дний пер!од) повинна станозити для початкового сту-п1ня навчання - не менш як 9 м2,- базового - 10 м2, старшого -12-13 м2, спец1ал!зованих середн1х навчальних заклад1з (л1це-IB, г!мназ!й) - 15-18 м2. В подальшому усереднена робоча площа Bcix загальноосв!тн1х шк1л повинна зрости до 15-18 м2 на одного учня.

Встановлено, що полШшення сан1тарно-г1г1ен1чного комфорту шк!льного середозища сл1д зести не лише з • яапрямку збиь-шення posMipiB навчальних примщень (як! обмежуються певними сан1тарно-г1г1еничними параметрами - умовами бачення класно! дошки, природного осв1тленкя рабочих м!сць та !н.;, а й шляхом зниження наповнення навчальних груп, застосування ефективн!шх i гнучкших засоб!в орган!зац!1 робочих м!сць, як! забезпечу-ють впровадження прогресивних метод1з навчання.

Прогнозуючи перспективн1 напрямки розвитку структура навчальних буд!вель на основ! анал1зу педагог!чних концепц!й май-бутнього 1 виходячи 13 загально! тендендП розвитку шального навчання можна завбачити, що навчально-матер!альне середовище; яке починалось з 1зольованих класних к!мнат. пройшовши етап каб!нетно1 системи навчання, вступаючи в пер!од гнучких планувальних р!шень, розвиватиметься у майбутньому в напрямку глиб-шо! адаптацН навчально-матер!ального оточення до !ндив!дуаль-них особливостей 1 осв!тн!х потреб кожного учня. •

Значно удосканаляться рсбоч1 м1сця. Зони 1ндив!дуально -групового навчання формуватимуться навколо ядер дозв!лля та побуту, як1 з свою чергу стануть одн!ею з ланок загальноикильного 'центру творчост! . узгоджуючого яавчальне середовище 1з

вс1ею сощальною сферою. Будуть розширюватися групи примЩеыь для Ф!зкультурно-спортивних занять, колективно1 гворчост1, як! реал1зують виховну функц!ю навчального закладу. Набудуть по-дальшого розвитку штегрован! осв!тн! комплекси, при створенн1 яких е можлив1сть передбачати розшрений склад примщень нав-чально-виховного призначення.

Традицшний принцип секцюнно! побудови шкхльного середовища збер!гаеться 1 при нових навчальних технолог1ях, проте прийоми арх1тектурно-планувально! орган1зацП навчальних сек-Щй будуть видозм1нюватись в залежност! в!д удосконалювання навчального процесу. Запропонована модель поетапного перетво-рення арх 1 тектурно - плану вал ьних вирШень шкыьних буд!вель пе-редбачае переростання стандартних навчальних секц1й зоднор1д-ними учбозими примиценнями у гнучк! фуякц Юнально! структури, як1 об'еднують ун1версальн1 та спец1ал1зован! каб!нети, зони 1ндив1дуально! роботи та колективно! творчост!.

Анал1з фундаментальних теоретичних роб1т по проблемам гнучко1 планувально! структури буд!вель, власн! досл!дження автора дозволили сформулювати основн1 принвдпи формування динам 1чногс арх!тектурного середовища в сучасних умовах стосовно до р!зних р!вней навчально-матер!аиьно! бази:'

- ун!версальн! робоч! м!сця: оснащения сучасними техн1ч-ними засобами навчання, включаючи м!кро-ЕОМ;- програмно-мето-дичне забезпечення;, урахування !ндив!дуальних антропометричних та психсф1з1олопчних особливостей учн!в (зг!дно вимог ергоно-м!ки); забезпечення сан!тарно-г!г!ен1чного комфорту;

- гнучк! йункц!ональн! зони: багатоц!льове використання прим!щень;трансформативн1сть простор!в та 1нженерно-техн1чного обладнання, використання зб1рно-розб!рних перегородок; моб.1льн1сть мебл!в, устаткування та навчальних пос1бник!В;

- буд!вл1, як1 адаптуються: структурування та зонування середовища, диференЩювання простор!в за ступ!нем гнучкоси та ун!версальност!; моделювання !нженерно-конструктизних систем, використання великих прольет!в., шахтного !нженерного обладнання; забезпечення можливост1 модерн!зац1! буд!вель за рахунок добудови нових блок!в, секЩй, ярус1в, резервування 1нженерно-го обладнання та робочих площ;

- 1нтегрован! комплекси. як1 розвиваються: кооперування буд^вель та споруд з Штиш навчальними закладами, науково-ви-' робничими устакозами, сферою обслугозування; резервування те-ритор!й та 1нл9нерних мереж; застосуванкя моб!льнрго (пересув-

- 21 -

ного) навчально-виховного обладнання, тимчасових споруд.

Наведен! принципи вимагають нових п1дход!в до арх1тектур-но-конструктивних та 1нженерних вир1шень. Анал1з стану вироб-ничо! бази цив!льного буд!вництва в р!зних регЮнах Укра1ни, а також зивчення в1тчизняних та заруб1жних проекгяо-конструк-торських розробок по створенню ефективних конструкц!й гро-мадських буд1вель на основ! М1сцевих матер1ал!в, монол!тного дсмсбудування, каркасно-панельних повноскладальних конструк-Шй, полегшених та комб!нованих систем дозволили зиявити на-прямки удосконалювання арх1тектурно-конструктивних ршень назчально-виховних буд1вель. Досл1дження показало, що пере-важний розвиток у буд!вництв! об'ект1з осв1ти повинн1 одержати !ндустр!альн! комб!нован1 каркасн1 системи у сполученн1 з тра-диШйними м!сцевими матер 1алами.

Застосування каркасних або рамних структур з укрупненими прольотами дозволяе впровадити в навчальний процес сучасн! метода диференц1йованого навчання 1 забезпечити функЩональне довгол1ття буд1вель. Використовуючи методи позноскладального буд!вництва, 1ндустр1ального монол1ту, полегшених конструктив-них систем комплексного постачання, можна значно прискорити ззедення буд1вель 1, таким чином, лжв1дувати в1дставання в р!зн1 забезпеченост1 населения устанозами культурно-побутового сбслуговування, зокрема об'ектами осв1ти. Необх!дно ор!ентува-ти буд1вельне зиробництво на освоения рег1ональних-сер!й конструктивних элеменИз. В кожному конкретному випадку при розробц! конструктивних систем об'екпз осв!ти треба врахову-зати зесь комплекс сучасних М1Стобуд1вних, арх!тектурно-типо-лоПчних та 1нженерно-техн1чних вимог.

Нов! м1стобуд1вельн1 принципи диференщйовано! побудови мереж! навчальних заклад1в, вар!антя1 функц!онально-плану-вальн! модел! навчально-виховних буд1зель, ор1ентац1я на рег1-ональн! конструктивн1 системи створюють передумови для р1зно-ман1тност! арх1тектурно-художн!х ршень осв1тн1х установ. Досл1дження найб!льш характерних композитйних схем шк1льних буд1зель, включаючи нов! типи навчальних заклад!в (л!це!з, Пмназ!й) та комплекс1в, дозволило виявити характера об'емно-планувальн! засоби формування навчального середовища.

Встановлено тенденцШ поетапного переходу в1д традищйних блочнс-пав1льйонних схем шк!л (з лШйним або к1льцевим групу-занням прим1ш,ень вздовж протяжних ксридорних рекреац!й) до компактних схем 1 складниХ ксмпозиц:йних структур з переважно

зальним принципом формування внутр!шн!х простора, що з!дпов1дае вимогам сучасно! навчально! технологи. На конкрет-них проектно-експериментальних розробках, виконаних за участю автора, показан1 засоби арх1тектурно-композиц!йних вир1шень нових тшпв назчально-вихрвних буд1вель.

Поряд 1з загальними законом1рностями розвитку арх1тектури ек1льних буд1вель з дисертацП з1дображен1 ссобливост1 об'ем-но-просторових зир1шень навчальних заклад!в у р!знпх проект-но-буд!вельних зонах Укра1ни. , Роль регЮнальних фактор!в досл!джена таком в аспект! певних обмежень, як1 створюють складн1 природн1 умови(просадков! грунти, Прнич1 виробки, сейсм1чн1 зони) , а також еколог!чно несприятлив1 зони у фор-муванн! навчально-виховних буд1вель.*/

Проблеми шдвищення арх!тектурно-художньо! виразноси навчально-матер1ально! бази в досл1дженн! розглянут1 як один з важлив!ших аспект!в реал1зац!1 виховно1 функцП осв!ти. Нап-рямки перспективного розвитку арх!тектурного середовища осв!т-н!х установ. принципи та. композиц1йн1 прийоми, як1 можуть набути подальшого творчого усв!домлення в проектно-буд!вельн!й практиш, згрупован! з досл!дженн! за наступними означами:

- об'емно-просторове структурування;

- сшвмасштабшеть навчального середовища специф1Щ дитя-чого сприймання, оточуюч1й забудов1 та природному ландшафту;

- зв'язок внутрщнього та зовн!шнього середовища;

- естетична виразнють;

- спадкоемн1сть та розвиток наЩональних традишй.

Навчально-виховн1 буд1вл1 трактуються з досл1дженн1 як

одна з ефективних композиц!йних ланок в арх1тектурн!й гармон1-зацП м!ського оточення. МЮтоутворююча роль об'ект1в осв1ти розглянута в залежност! в!д виду навчального закладу, його м!сця в м!ськ1й забудов!.

*/ Ц! проблеми детально розглянут1 в кандидатських дисер-таШях О.С.Слепцова "Формування об'емно-планувально! структури шальних буд1вель в складних 1нженерно-геолог!чних умовах -просадков! грунти та Г1рнич1 виробки", 1987 р. ! I.Г.Воробйова "Арх!тектурно-типолог1чн1 основи формування навчальних зак-лад1в Прничого проф1лю (на приклад1 Локбасу)", 1988 р., (нау-ковий кер!вник - Л.М.Ковальський).

В умовах перех1дного перюду, коли значно знизилися обся-ги нового буд1вництва, в той же час зростае питома вага ре-конструкцГ! 1снуючого середовища, особливу актуальнють набу-вають прсблеми модерн1зацП дшчсго шк!льного фонду, компо-зиц1йного узгодження'навчально-зихоЕних блок!в, як1 добудову-ються 1 реконструюються, з 1сторичнсю забудовою.

В умовах м1ських ансамбл1в, що склалися, для осз1тн!х Шлей пропонуеться ширше залучати сум!жно розташован1 гро-мадськ! та культов1 споруди. Територ!альне узгодження осв!тн1х установ з духовними - це в певн!й м!р! повернення до виток1в шк!льного навчання, що не суперечить завданням реформи осв1ти, яка проводиться. Повсюдне в!дродження церковно! арх1тектури повинно стати стимулом подальшого творчого розвитку зодчества 1 в галуз! осв1ти.

Важливим завданням в удосксналювашп навчальних буд1вель е урахування культурних традишй, розвиток стильових особли-востей укра!нсько1 арх!тектури. Протягом багатьох стол!ть наз-чально-матер!альне середовище було сзоер!дною творчою лабора-тор1ею, .де вироблялися 1 впроваджузалися стильов! законом1р-ност 1 нацЮнального зодчества. Щнна культурна спадшина мусить одержати подальний розвиток з арх1тектур1 об'ект!в осз1ТК.

5. МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТЛ ШДЕИЩЕННЯ ЕФЕКТИВН0СТ1 СИСТЕМИ НОРМУВАННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕКОНСТРУКЦИ ОБ'бЗШВ 0СВ1ТИ

На кожному етап1 удосконалювання осв!ти держава шляхом певно! системи нормування регулювала р!вень розвитку ма-тер1алзно-техн1чно! бази у з!дпов1дност1 !з соц!альними запи-тами та економгчними можливостями сусп!льства. Враховуючи становления ново! державно1 системи стандартизацИ та нормування в буд!вництв1, в досл1дженн! подан! пропозицИ щодо удосконалювання методики буд1вельного нормування громадських споруд, складовою частяною яких е об'екти осзии. Запропонована трьох-р!знева структура нормативних докуменив, яка включав: держаз-н! буд1зельн1 норми проектування громадських буд!вель (загаль-н! вимоги до зс!х тип1в громадських установ); держави1 та 31-домч! норми проектування окремих зид!в громадських буд!вель; нормативно-дов!дков1 пос!бники та нсрмал1, конкретизуюч1 1 до-поннююч! нормативы! положения.

- 24 -

Bei об'екти ocBiTK, за зинятком дитячих дож1льних уста-коз, дсщлъко сб'еднатк б загальну трупу 1 кормувати одним документом "Навчальн1 буд1вл1". В нових нормах необхшо подава-ти лише ochobhI вимоги до проектування буд1вель та д1лянок. Не повинн1 наводитись положения, як1 регламентують арх!тектур-но-творч! - процеси 1 як1 обмежують створення своер!дно! apxl-тектури назчального середовища. Bel матер1али рекомендуючого характеру сд1д виносити в нормативно-дов1дков1 пособники з проектування окремих тип1в навчальних буд!вель.

На так!й науково-методичн1й ochobi в КШвЗЩЦЕП п1д кер1вництвом автора створюеться система нормативних документ1в в галуз! громадських буд1вель, включаючи об'екти осв1ти. Роз-роблен! 1 затверджен1 дер;кавн1 буд1вельн1 норми "Громадськг буд1вл1 та споруди", "Навчальн1 буд1вл1", "Буд1вл! дитячих дошкиьних заклад!в", а також пос1бник по проектуванню дитячих дошк1льних заклад1в. При розробц! нормативних показник1в вико-ристан! функц!онально-типолог!чн1 вимоги до навчальних буд1-вель, резглянут! в цьому досл1дженн1.

Нормативн1 документа включають вимоги до проектування не лише нових навчальних установ, але й oô'sktîb ocbîth, як! ре-конструотгься. Враховуючи зростаюч1 обсяги модершзацп 1сную-чоI мереж1 навчальних заклад!в, в дисертацП запропоновано комплексний метод реконструкцП навчально-виховних буд1вель, заснований на диференцШоваШй структурн!й модел! формування системи ocBiTHlx устаков. 31н передбачае добудозу 1 розширення буд!вель (при наявност! в1льних д!лянок), зм!ну Ix функшонального призначення, зниження загально! м!сткост1, ре-орган!зад!ю частини загальноосв!тн1х середн!х шкы (I-XI кл.) в базов! СI — IX кл.) з одночасним буд!вництвом спещал!зованих шк!л для старших клас1в, створення кооперованих громадсько-по-бутових блок!в, !нтеград!ю шк1л з дитячими дошк!льними устано-вами, професШними 1 вищими навчальними закладами.*/

*/ Див. детальн1ше в канд.дисертащ! О.О.Начево! "Удоско-налювання мереж1 та тип!в шк1льних буд!вель в 1снуюч1й забу-дов1 (на приклад! м!ст Укра!ни)", 1992 р. (науковий кер!вник Л.М.Ковальський).

Розвиток мереж! навчальних буд1вель, реконструкция 1сную-чо1 яавчал'ьйо-матер1ально1 бази зимагають в1дпоз1дного проектного забезпечення. Сучасн1 методи проектування об'ект!в осв1ти повинн1 в1дпов1дати,новим умовач формування системи навчальних заклад1в, враховугати прогресиЕн1 м1стобуд1вн1 тенденцП. Про-понуеться в!дмовитись з!д традиц!йного типового проектування на основ 1- стандартних арх!тектурно-планувальних виршень, як! ранше розглядалися як один з голозних фактор1в екожшчного регулювання масозого оуд!зництза.

В сучасних умовах титзащя дроектних розробок дощльна перевалено в частшП 'функцюнально-планувальних схем та 1нже-нерних вузл1в з метою реал1зац11 прогресивних технолоПчних р1шень, розроблених спещал1зованими проектними колективами. Арх!тектурно-композиц!йн1 структур« навчально-виховних буд1-вель повинн! бути, як правило, результатом тзорчого процесу. Для п1двищення ефективност! регюнальних проектних ршень на державному р!вн1 повинн! розроблятися проектно-буд1зельн1 нор-матизн1 вимоги, пособники з проектування, нормал! планувальних элементов, еталонн1 арх1тектурно-планувальн1 та технолог1чн1 зузли, а також експерлментальн! проекти принципово нових тип!в навчально-виховних будгзель.

Ефективне використання кап!таловкладень в систем! осз1ти повинно провадитись не за рахунок тип1зац!1 буд!вель, а шляхом, впровадження рацюнальних об'емно-планувальних та !кженер-но-техн1чних р!шень. Врахозуичи енергетичну кризу перезага на-даеться буд!вництзу компактких енергозбер!гаючих навчальних буд!зель. Потр1бно впровадження ефективних конструкц!й та 1нженерних систем, як1 забезпечують зниження експлуатащйних зитрат 1 як1 сприятимуть адаптацп знутршнього середовиша до назчально! технологи, яка змгнюеться. Значн! економ1чн! ре-зерви можуть бути одержан1 шляхом впровадження широко! номенклатур« р!знор!вневих тип!в буд!зель, а також на п1дстав1 коо-перацП матер1ально! бази, стзорення штегрованих навчальних комплекс!в.

Визначен!" з робот! напрямки п!двищення ефективност! проектних р!шень навчально-зихозних буд!вель торкаютзея лише частики питань важливо! прсблеми економ!ки в буд1вництв! об'ект1в осв!ти, для детального акаИзу яко! потр!бно спец!-альне досл!дження.

ЗАКЛЮЧЕНИЯ

В дисерташ! вперше системно розглянуто проблему розвитку арх!тектури навчально-виховних буд!вель в умовах соЩально-економ!чних перетворень та реформування осв1ти в Укра1н1. За-пропонован! науков! принципи, метода,типолог1чн1 модел1 1 кон-кретн! шляхи розвитку арх;тектурно-плакувальяпх р1шень шк1л -головно1 ланки взаемозв'язано! багатор1внево1 мереж! навчаль-них заклад!в. При цьому визначенг.

- 1сторичк1 законом1рност1 1 сучасш соц1ально-педа-гог1чн1 засади розвитку навчально-матер1ально1 бази;

- загальн1 та реПональн! м1стобуд1вн! вимоги до форму-вання арх1тектурного середовища освхти;

- концептя комплексно! орган1зацП диференц!йовано! мереж! навчальних заклад1в з урахуванням спещгсики р!зних проек-тно-буд!вельних зон Укра!ни;

- ТИПОЛОГ1ЧН1 модел! поетапного перетворення арх!тектур-но-планувально! структури шк1льних буд!вель п!д Д1ею нових навчальних технологШ;

- композиц1йк! особливост! та реПональна специф1ка об'емно-просторових р!шень навчально-зиховних буд1зель, нап-рямки перспективного розвитку арх1тектурного середовища осв!Ти;

- науково-методичн1 засади нормування назчальних буд!вель в умовах становления ново! системи стандартизаШ1 та нормуван-ня в буд1зкицтв1 в Укра!к!;

- методика реконструкц!I юнуючого навчально-матер1ально-го фонду та шляхи п!двищення ефективност1 кашталовкладень у буд1вництво об'ект!в осв1ТИ.

По результатам досл1дження можна зробити наступи! висновки.

1. На ЗС1Х етапах становления 1 укр!ллення державност1 в УкраШ система осв!ти була основою розвитку виробничих сил I протягом багатьох пер!од1в визначала прогрес громадського розвитку вс!е! Сх1дно1 бвропи. Соц!альному престижу осв!ти сприя-ла архиектура навчальних буд!вель. Об'екти осв!ти,. завдяки 1х вааишв!й соЩальШй 1 м!стобуд1вн1й рол1, часто ставали сферою творчих пошук1в стильових законом!рностей у зодчеств!, як! найб!лыи яскразо виявилися з укра!нському барокко, народному стиль модерн!.

2. Нсв1 ссщаяьно-еконсм1чн! з1Дкоспни в Укра1н1, рефор-мування системи осв!ти на принципах багатовар1антност! моделей навчальних заклад 1,в, гнучкост1 назчальних технологШ, дифе-ренщацН форм та метод1в навчання з певн!й м!р! в1дроджугать багатов1ков1 традицИ розвитку осз!тн1х установ, враховують прогресивний заруб1жний досв!д 1 створкзють педагог!чн1 переду-мови для перетворення мереж1 1 тип!в навчально-виховних буд1вель з сучасних умовах.

3. Прогресивн1.тенденцп у розвитку арх1тектурно-м1сто~ буд!вно! д!яльност1 в Укра1н1, узгодження проектно-буд1зельних програм з м!сцевими р1зноман1тни.чи соц!ально-економ!чш!МИ, природно-кл!матичними та демограф:чними умовами визначають репональний П1дх1д до формування мереж! об'ект1в осв1ти, И оргашчний зв'язок з житловою забудозою 1 вс1ею сферою соц1аль-ного обслуговування. Р1зноман1тн1 регюнальн! вимоги до проек-тування навчально-виховних буд1зель систематизован! на р1внх 4-х укрупнених проектно-буд1зельних рег!он1в: п1вн1чно-цент-ралъний, зах!дний, Швденно-сххдний, п!вденний. Особливу увагу при цьому прид1лено складням природним умозам, еколоичним 1 демограф!чним аспектам, яких раниэ не торкалися, або маю зизчених в арх!тектурно-типолог>чких досл!дженнях.

4. Засновуючись на педагог1чних положениях вар!антност1 системи безперервно! осз!ти 1 регюнальних м1стобуд1зельних принципах сформульовано концепц!ю комплексноI орган1зацП ба-гатор!знезо! мереж1 навчальних заклад!в. Запропонован! зар:ан-тн1 структурн! модел! формування мереж1 об'ект1з допрофес!йно! осв1ти на р1вн1 житлових районов на баз1 широко! номенклатури нових тип!в дитячих дошк1льних ! пк:льних буд!вель, диференщ-йованих за формами навчання 1 зихозання,•з!ковими особливостя-ми д!тей, 'мЮцем осв!тн1х установ в структур! забудови. Модел! передбачають гнучку побудову мережь розукрупнення структурних елемент1в, !нтеграц!ю 1 кооперашв назчально-матер 1алько1 бази з залежност! в!д конкретних м1стосуд1зельних умов.

Запропоновано номенклатуру ксзих тип1в ШК1Л та навчааь-но-зиховних комплекс!в, методику диференЩйованого розрахунку 1 розташування найб!льш масових назчальних заклад1в, визначен! розрахунков! показники для прогнозузання розвитку шк!льно! мереж! та наведен1 приклади формунаккя шк1л в нових районах та таких, що реконструювться.

5. Визначено тенденц!ю розвитку функШонально! структури шк1льних буд1зель. Встановлено, що подальше удосконалювання навчально-матер1ального середовища зд1йснюватиметься п1д Д1ею диференшйованих форм занять, 1щдав!дуал!зацП навчання 1 пот-ребуе в1дпов1дно! арх1тектурно-планувально! орган13ац11 нав-чальних прим1щень, оснащения робочих м1сць учшз техн1кою, яка навчае. Поетапно зростае питома вага загальношк!льних труп примщень для ф!зкультурно-спортивних занять, колективно! творчостг, дозв!лля, ея1лкузаяня. Запропонован! нормативн1 по-казники для визначення площ основних труп прим!¡день, а також загально! площ1 шк1л на перех!дний пер1од 1 на перспективу.

6. Розроблен1 модел! поетапного розвитку арх1тектур-но-планувальних р1шень шк1льних буд!вель 1 адаптацИ навчгихь-но-матер!ального середовища до нових навчальних технологШ, в основу яких покладен1 принципи структурування та зонування середовища, гнучкост1 та трансформативност! функцюнальних зон, ун.1версальност1 робочих м!сць, моделювання 1нженерних систем, укрупнения конструктивна: прогон1в та 1н.

Досл2джен1 1нженерно-конструктивн1 аспекта забезпечення оптимального функЩонування, морального та ф!зичного доз-гол1ття буд1вель,- 1х високих арх!тектурно-художн1х якостей з урахуванням 1ндустр1ал1зац11 виробництва 1 мюцезих буд1вель-них традитй.

7. Бизначен! законом1рностх у формуванн! об'емно-просто-рових р1шень навчально-виховних буд!вель, встановлено, що нов1 типи спеЩал1гозаних шк1Л, л1де1в, пмназШ, ¿нтегрованих навчально-виховних комплекс!в з нестандартною навчальною техноло-г!ею створюють додатков! функЩонэльно-плануЕаяьн! можливост! для збагачення тзорчо!"пал1три арх1тектор!в. В1дзначен! принципи перспективного розвитку арх1тектурного середозища осв!ти: об'емно-просторове структурування буд1вель, сшвмасштабн!сть матер!ального середозища в!ков!й специфШ! дитячого орган1эму, синтез арх!тектури та прикладних мистецтв, зв'язок навчального середовища з природою, оточуючою забудовою та 1нш1.

Роль навчальних заклад!в в арх1тектурному формуванн1 м!ського середовища розглянуто в репональному аспект! у' взае-мозв'язку 13 !сторичним середовищем та природним оточенням. Встановлен! певн! обмеження при формуванн! арх1тектурно-плану-вальних ! об'емко-просторових ршень навчалькс-вихозних буд1-зель в складних природних та еколоПчних умовах.

8. Для реал1зац11 нсвих теоретичних положень з проект-но-буд!вельн1й практиШ розглянуп питания формування державно! системи нормування об'ект1В оов!ти. Даеться нова структура нсрмативних документ!в та принципи нормування навчально-змхов-них буд!вель, як1 забезпечують 1хню функюнальну доц1льн!сть, експлуатаШйну безпеку, тривк!сть та над1йн1сть, сан!тарно-п-Пеничну комфортнють з врахузанням арх1тектурно! своер!днос?1.

3. Подан! пропозицП эсдо удосконалювання методики проек-тування нових та реконетрукцП 1снуючих навчально-виховних буд!вель, принцип1в тип!зацн проектних рхшень. Встановлено, що в сучасних умовах р1зноман1ття навчальних технолог1й тип!зац!я доц!льна на р!вн1 планувальних елемент!в та !нженер-них вузл!в. Загальн1 об'емно-просторов! ршення буд!вель по-винн! розроблятися 1ндив1дуально з урахуванням мхсцевих умоз.

10. Запропонований,комплексний метод реконетрукцП !сную-чого навчалъно-матер!ального фонду базуеться на диференЩйо-ван!й структур! шк!льно1 мережь перетворенн! частини -дшчйх повних середн1х шк!л у базов1 1з зменшеним контингентом учн!в. У м!стобуд1вельному 1 економ!чнсму в!дношенн1 це значно ефек-тивн1ше, н!ж реконструкщя ! розширення кожного назчального закладу зПдно 1з новыми функц'.ональними вимогами.

11. В1дсмо, що осв!та в найб1льш виг!дною сферою кагдта-ловкладень, бо в!д якост1 загальноосв1тньо1 та профес1йно1 п1дготовки населения в рейт! решт залежить ревень виробничих сил 1 добробут народу. Розвинея! кра!ни майже третину нац!онального прибутку одержують за рахунок удосконалення осв1тн1х технолопй. Держава, яка гаощаджуе на оевт, не може бути л!дерсм в науково-техн1чному прогрес! ! приречена з!чко наздоганяти. Викладане не позбавляв необх1днсст! економного використання каШталовкладекь у буд!вництво осв!тн1х заклад!з. Виявлен1 у дисертац!йному досл!дженн! шляхи та засоби оп-тим^зац!! М1стобуд1вельних, фунхшональних, арх!тектурно-пла-нувальних, !нженерно-конструктизних р!шень навчально-вихозних буд1зель сприяють П1двщенню сошально! та техн1ко-економ1чно! ефективност1 буд!вництва осз1тн!Х установ, створюють теоретич-ку основу для поетапного роззитку арх1текгури навчально-мате-р!ального середовища.

СПИСОК ОСНОВНИХ ЯУБЛ1КАЦ1Я АВТОРА ПО TEMI ДИСЕРТАЦ1I

1. Архитектура учебно-воспитательных зданий. -К.: Буд1вель-НИК, 1988. -144 с.

2. Архитектура учебных зданий. -К.:Буд1вельник, 1980. -144 с. (СШвавтор Б. I .Козор1з).

3. Архитектурно-художественное оформление школы. -К.:Рад.шк., 1984. -104 с.(Сп1вавтори Н.М.К1р'янова, В.Т.Шпаковська).

4. Методические рекомендации по формированию кооперированных комплексов профтехучилищ/КиевЗНИИЭП. -К., 1983. -57 с.

5. Методические рекомендации по совершенствованию функционально-планировочной структуры школ и реконструкции существующего фонда школьных зданий/КиевЗНИИЗП. -К., 1989.

■ - 73 с. (В сшвавторств!).

6. Методические рекомендации по архитектурно-планировочной организации и оборудованию строительных, горных и сельскохозяйственных профтехучилищ/КиевЗНИИЭП. -К., 1988. -34 с. (В cnlBaBTopcTBi).

7. Предпосылки и принципы унификации учебных зданий//Архи-тектура жилых и общественных зданий: Сб.науч.трудов/Киев-ЗНИИЗП. -1974. -С.77-84.

8. Укрупнение и кооперирование учебных зданий//Стр-во и архитектура. -1976. -N* 9. -С.7-11.

9. Основные тенденции в развитии сети и типов зданий общеобразовательных школ, профтехучилищ и техникушв//Стр-во и архитектура: Науч.техн.сборник. -К.: Буд1вельник, 1976. - С.24-31.

10. Новый этап в проектировании и строительстве учебных зда-ний//Стр-во и архитектура. -1980. -N* 10. - С.21-24.

И. Современные тенденции в проектировании школьных зданий //Стр-во и архитектура: Науч.техн.сборник. -К.: Буд1вельник, 1980. -С.45-49.

12. Из опыта школьного строительства во Франции//Стр-во и архитектура. -1976. -N* 9. -С.7-11.

13. Новый тип школьного здания//Стр-во и архитектура: Науч. техн . сборник . -К.: Буд1вельник, 1983. -С.52-54. ( В сп1вавторств1).

14. Школьные здания_на новых конструктивных системах//Архи-тектура жилых и общественных зданий: Сб.науч.трудов/Киев-ЗНИИЗП. -К., 1977. -С.3-9.

15. Перспективные направления развития сети и типов школьных зданий (для индустриального строительства в УССРУ/Архитектура общественных зданий: Сб.науч.трудов/КиевЗНИИЗП. -К., 1983. -С.32-38. (Сп1вавтор Г.0.Св1тко).

16. Пути оптимизации школьной сети з соответствии с реформой образования//Архитектура общественных зданий: Сб.науч.трудов/КиевЗНИИЗП. -К., 1985. - С.3-7. (Сп1вавтор 0.0. Начеза).

17. Опыт проектирования, строительства и эксплуатации школьных зданий в сложных инженерно-геологических условиях/Обзор. -М.: ЦНТИ Госгражданстроя, 1986. -42 с. (Сп1вавтор О.С.Слепцов).

18. Особенности архитектурно-планировочных решений школьных зданий в сложных инженерно-геологических условиях строи-тельства//Стр-во и архитектура: Науч.техн.сборник. -К.: Буд;вельник, 1985. -С.57-62. (Сшвавтор О.С.Слепцов).

19. Плакировка и оборудование учебно-производственных зданий //Проф.техн.обр.. -1973. -Я* 5. -С.14-15.

20. Учебно-производственные мастерские/Обзор. -М.: ЦНТИ Госгражданстроя, 1974. -34 с.

21. Организация интерьеров учебно-производственных мастерских //Среднее спец.обр.. -1978. 7. -С.35-37.

22. Архитектурно-планировочная организация и оборудование учебных и учебно-производственных помещений техникумов /КиевЗНШЭП. -К., 1975. -43 с. (Сшвавтор Г.Ю.Ветрова).

23. Межшкольные учебно-производственные комбинаты/Обзор. -М.: ЦНТИ Госгражданстроя, 1979. -55 с. (Сп1вавтор В.П.Пол1-шук).

24. Интерьеры учебно-производственных мастерских УПК//Школа и- -прсиз-во. -1976. б. -С.53-54.

25. Профессионально-технические учебные котлексы//Стр-во и архитектура:Науч. техн. сборник. -К.: Вуд1вельник, 1978. - С.72-74..

26. Какие строить училища//Проф.гехн.обр.. -1981. 2. -С.21-24.

27. Предложения по архитектурно-планировочной организации и оборудованию учебных комплексов и центров профтехобразо-вания/КиевЗНИИЭП. -К., 1SS2. -104с. (В сп1ваЕторств!).

28. Кооперированные комплексы и центры профтехобразования (опыт Украинской ССР)/Обзор. -М.: ЦНТИ Госгражданстроя, 1987. -42 с. (СШвавто? I .Г.Воробйов).

29. Поиски образа современного вуза//Стр-во и архитектура. -1983. -N' 3. -С.13-17. (Ствавтор Л.А.Добровольський).

30. ВУЗ смотрит в будущее//Стр-во и архитект.-1985.-№ 12.С1-4.

31. Пути совершенствования проектирования общественных зданий//: Сб.науч.трудов/КиевЗНИИЭП. -К., 1987. -С,3-5. (СШвавтор В.М.Трифонов).

32. Строительство общественных зданий в сложных горно-геологических условиях//Жил.стр-во. -1985. -N' 10. -С.20-21. (В сп1вавторств1).

33. Состояние и перспектива проектирования и строительства крупнопанельных общественных зданий//Перспективные направления проектирования общественных зданий:Сб.науч. трудов /КиевЗНИИЭП.-К.,1990.-С.11-15.(СШвавтор О.Слепцов).

34. Новая структурная модель формирования сети массовых учебно -воспитательных зданий//Перспективные направления проектирования общественных зданий:Сб.науч.трудов/КиевЗНИИЗП. -К., 1992. -С.4-13.

35. Концептуальная модель преобразования структуры строительного нормирования общественных зданий//Перспективные направления проектирования жилых и общественных зданий: Сб. науч.трудов/КиевЗНИИЭП. -К., 1994.

Kovalsky L.N. Problems of architectural development of

educational institutions.

Thesis for a Docter's degree in architecture, speciality 18.00.02.- Architecture of buildings and structures.Kiev State Technical University of Building and Architecture,Kiev-1996.

The scientific work is defending, which contains theoretical foundations of architectural development of educational institutions. For the first time problems of the formation of buildings for general educational institutions are comprehensively considered in interconnection with other objects of continious education systems in conditions of forming new socio-economic conditions in Ukraine Tipologicai models of a" phased architectural-planning- structure transformation of school buildings are elaborated, directions and principles of perspective development of education architectural environment are revealed.

Results of this 'research have been introduced in the scientific research works, normative-methodical and program documents, 22 designs and also in the educational process in universities of our country. .

Ковальский Л.H. Проблемы развития архитектуры учебно-воспитательных зданий.

Диссертация на соискание ученой степени доктора архитектуры по специальности 18.00.02.- архитектура зданий и сооружений, Киевский государственный технический университет строительства и архитектуры, Киев, - 19S6 .

Защищается научная работа, содержащая теоретические основы развития архитектуры учебно-воспитательных зданий. Впервые комплексно рассмотрены проблемы формирования зданий общеобразовательных учебных заведений во взаимосвязи с другими объектами системы непрерывного образования з условиях становления новых социально-экономических условий на Украине. Разработаны типологические модели поэтапного преобразования архитектурно-планировочной структуры школьных зданий, выявлены направления и принципы перспективного развития архитектурной среды образования. Результаты исследования внедрены з научно-исследовательские работы, нормативно-методические и программные документы, в 22 проекта учебно-воспитательных зданий, в учебный процесс КГТУСА и КГМУ.

Ключов! слова: арх!тектура, назчзльно-виховн! буд1вл1, норматизи, псо-ктування, буд1зництзо.

Шдп.до Друку 20.12.1395 р. Замовленкя N 324. Тираж - 100. Умов. друк. арк. 2.0. Папхр письм. Формат 60 х 84 1/16. Ки1вЗН51ЕП. Ки1з - 195, будьЕар Лес! Укра1нки,23