автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.01, диссертация на тему:Природа как фактор формирования духовности архитектурной среды (на примере городов Западной Украины)

КИГВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХН1ЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ БУД1ВНИЦТВА ТА АРХ1ТЕКТУРИ

Г Б ОД

1' ПОП *

д и ДА 1рина Андрпвна

На правах рукопису УДК 711.401

ПРИРОДА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОСТ! АРХ1ТЕКТУРНОГО ДОВК1ЛЛЯ

на приклад! ш'ст ЗахщноТ Украши

18.00.01 — Теор1я га ¡стор|'я арх1тектури,

реставрац1я пам'ятшшв арх'1тектури

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата архггектури

Автореферат

Юм в 1995

Дисертащею с рукопис

Роботу виконаио у ЛьщвськЦ академП мнсгецтв

Науковий ксршкнк - кандидат архггектурн, професор

ЧЕРКЕС Богдан Степанович Офш1йн1 опонеити - доктор архлекгури, професор ДЬОМШ Мккола Мефодевич кандидат архггектурн, доцент КУШН1РЕНКО Мари Маркшна

Пров1яна оргашзашя - Мгстолроект, м. Львш

Злхисг вщбудеться 1995 року о на засшанш сп<

Д1ал13овано1 ради Д 01.18.04 при Кшвському державному техшчному ушверситет! будшництва 1 архгсектури за адресов 252037, Ки1в-37, Повпгрофлотський проспект, 31, ктната 319.

3 дисергашЕВ кож]¡а ознайомитися в ¿¡блютещ Кшвського державного техшчного ушверситету бущвшщтва 1 архпектури.

/¿г-

Авторефератрозшино "ля?" ...... 1995 року.

Вчсний секретар спещалгзованоГ ради кандидат арх>тектури, доцент...........

В.О.Т1МОХШ

Загалыга характеристика роботи

Питания про роль I м)сце природ» в архитектурному довюлл! належить до числа "шчних" архаектурних проблем. Одночасно - це одна з найактуальшших задач сьогодсиия. Всяка Д1ялъшсть у сфер) архИектури в кшцевому шдсумку завжди полягае в тому, щоби пристосувати довк!лля до ф1зпчних 1 духовних потреб людшш свого часу. Кожие архпектурне середовтце включае в соб1 I еле-мен-ги природа, I елементи створен! людикою. 1х ствв1дно1нення змшюеться эа-лежно В1Д умон та ¡сторичного часу.

Особлнву актуалыпсть нитаиь про вздношеиня людшш до природи в мктах I селах обумовдюе насамиеред те, що для сучасиого моменту е властива р1зка урба-И1зац|я способу життя, збиьшення вадриву людицн В1д природи. Урбашзац1Я швидко нрогрссуе. Зростаинн урбампаци чшшть вилки не т1льки на ф1зичний аспект справи, тобто нп здоровья людей, на оргашзацио побуту, виробничих проци-с!в, тоща, але й на духовность довмлля, п1д якаю ми розум1емо тут пов'язаи1сть дошплля 3 [ШутрЦцШМ псих1ч1шм ж11ттям людини, II моралышм св1т0м. Контакт людшш з природою е для люднни життевсю иеобх1дтстю. Характер контакт^ людшш з природою з би-ом часу змшюеться. Р1ст урбатзацп довмлля вносить корек-тнвн в усю систему духовннх контактов з природою. Сучасний момент вимагае того, щоб осмнслитн сшшидношення антропогешшх 1 природних елемент^в в архпек-турному дотОлл] людшш в у«х аспектах, у тому чнсл! в аспект! духовность

В умоиах Украши изаеиов1дношеиня природних 1 антропогешшх елеменпв сучасиого довК1лля мае особлнве значения тому, що традицШна для Украйш форма осель завжди груптувалася на сильних контактах людини з природою. Сшв1снуван-ни з природою лежить в основ! укра1нсы<их звича1в, св1тогляду, мнстецтва I куяь-тури. Поц'язання природних > антропогешшх елемешцв у традицШному арх1тектур-ному довкЬип украшсыснх м1ст е патльки пеним, що тепер, коли на порядку денному стот, комнлексне Ыдродження украшсько! культури, неможливо обштися без паукового шкшзу нитаиь про роль контакты з природою у формувашн архЬ тектурн М|ст ! с|д.

Проблематика, яка стосуеться мкпя 1 рол| природи в архитектурному довюлл! люднни, охонлюе надзвнчайно ишроке коло шпань, що знаходиться на стнку наук. Щ пнташш стосуютьси не пльки архпектури, але й екологп, психологи, ме-днцннн, ¡стори, техшкн та ппних диецнплш. Проблема в ц!лому. пос^дае велику л1тературу. Серед робгг, ям стосуються беэпосередньо теми дано! дисертацЦ, потр1бно иМэначнтн наступи! групп.

Першу трупу складають теоретичш праш, як! харакгеризують загальну науко-ву позицию щодо формування еколог!чно! ситуаиП в сучасних мкггах та щодо методологи урбоеколопчних досл!джень (К. Вейхерт, Е. Товард, Е. Грушка, В. Г16-берд, В. Грошус, М. Дьом!н, 1. 1одо, Ле Корбюзье, Г. Лаврик, К. Л1ич, €. МЫу-лша, I. Смоляр, I. Фомш, Б. Черкес, К. ШешельНс, 3. Яргша та 1ши1 автора).

Друга група - цс роботи, в яких досл1джуються проблеми рац1оналыюго при-родокористувания в м!стах I системах розселення, а також обгруптовуються еколо-Г1Ч1ю обумоплеш методи арХ!тектурно-просторово1 органзацЦ м!ст та !х елемент!о (Л. Баженов, Л. Вергуиов, В. ВлаД1М1ров, В. Зарецький, Т. Кр1стев, Т. Панченко, Г. Полгорак, Дж. СаЙмондс, 10. Хромов, П. Шеферд, С. Юхноонч та шпп).

Трсгга трупу складають роботи, приевячсн! арх!тектурно-еколог1чним аспектам рекреацшного буд1вмицтпа (Ю. Лобанов, С. Олсегов, Т. Панченко, 1. Верен!, Г. Потаен, Л. Сичева, В. Стаускас та !н.).

П'ята група - це роботи, в яких питания екологП м1ст розглялаються з пози-цш сурнжних до архгГсктурн наукових днсшшлнг (з позицШ бгологН - М. Голубень, А. 1 родлинськнн, В, Плехов, К. Ситник, С. Шварц та ¡п.; в аспект! фиюсо-фи - Пруеои, В. Лось, М. Мезкепнч, Л. Урсул та ¡11.; в ¡сторнко-культурному поиски - I). Бслог, 1!. СисюкоИ Д. Лихачев,М. Попович, Д. Рсймерс та 1ц,; з низицШ еко/юмпеп - М. Лемешев, И. Федоренко, Н. Реймерс та 1н.; з позицШ гео-1рафп - Л. Арманд, К. Герасимов, Ф. Л!стенгурт, Б. Родоман та ¡п.; з нознцШ озеленения М1сг - П. Кучсрявий, Л. Лунц, С. Северин та 1н.; э нознц!н прапових та оргашзаншннх аенекг!в скологи - Ю. 1зраель, В. Петров та 1п.).

Що стосустьгя наугсовик досл1джепь, спрямоваиих снешалыю на внсв!тлення щпань про ¡голь ] июне елемснт!в природи у кистах в аспект! духооних потреб лю-днин наш контакт з природою, то нам не вдалося В1днайти мопограф!чних робгг, ям спнилн б перед собою завданкя спец)алыю вивчити оказаний аспект у ц!лому, гнегемншзупати й узагальннтн наявн! пауков! матер!алк, сформулюваги «¡льну коппенцн" щодо дано! проблеми. Немае також узагальшогочнх досл!джеш>, ЯК1 були б внкопан! з архгтекгурннх ПозицШ, та розглядали б питания еколоНчно! духовно«! м!ст конкретно для умов Украпш та II репон!в. Разом з тнм ¡снус чнмало онубл|'коваиих окремих матер!ал1В 1 ираць, на якнх можпа бн грунтувати вненовкн у иказанЖ сфер!.

Огэкс, треба копстатуиаги, що тенер !снуе потреба « тому, щоби матн паукове оиран'^'ання, яке могло бн бути шдстаною для практичного внр'шюння архггектур-инх задач, шо стосуються м!сця ирнроди у мктах в аснекп' духовно! погреби л!о-дшш мят» контакт з природою. Лле тому, то дане питания с и шлому мало до-

сложено, на сучасному етан| под1бце опрацювашш може матн т!льки узагальненнй, постаиовочнш'^ характер. Тепер задача мала 6и полягати в тому, що&н обгруитувати пеону методологИпу кокцепц1ю-г1потезу, яка падал! могла б служити шдставош для паукового обговорешш, 1 могла б и бути вМкоректована й доповкена п настуц-иих досл1джениях.

Керуючись викладеним, ми вшначилн так! методичш нозицП нашого досл!д-жепня.

Мета дослМжеиия та його иргнпжм! задач!. Мета даного дослщжешш поля-гае в тому, щоби внробнтн пропозицн щодо полиинення арх!тектурного довк1лля в аспект! шшог, як! винлнваютъ з духовно! потреби людини мати контакт з природою, В1днои1дио до умов, що ¡снують тепер в местах ЗахЦно! Украши. На досяг-нсиня Ц|е1 мети е спрямонанс инр1шс1шя наступнпх задач.

1. Визначнти м!сце дослгджувано! проблеми в контекст! ус!е! проблематики сколог!? м1сько!о довк1лля, з тип, щоби сформулювати комплекс впмог, як! мають бути пред'явлеш до прнродно! складово! частшш арх1тектурного довтлля з пози-цШ Гюго духовность

2. Нвбрати методк га науковий шструмент для того, щоби можна було анал1-зувати, оц1июпатп I формуватн Д0ВК1ЛЛЯ в аспект! поставлено! мети,

3. Дуги оцшку еколопчно! ситуацН в Украйи та конкретно ! II захщному регЬ о»1 з точки зору духовних погреб людини мати контакт з природою.

4. Обгрунтунати та викласти рекомендаци вщноско метод1В полшшеиня умов у ►пстах 1 селах региону для контакпв з природою архЬектурнимн засобами.

3 шпсладспоТ системи задач шшливае структура досл!джения (вступ, чотирч глаии, внскоикн, додаток), а також задач! пром^жних еташв роботи.

Методика дослмження грунтуеться на застосуваши метод1в системного П1Дхо-ду та шслючас:

- узагал1)мепня результат! науко1ю-досл1д!шх роб!т, опуб ч1ксшаиих науковнх 1 оинсовнх материями;

- проведения натурпих обсгежеиь ! внвчення 1х результат!в;

- скснериментальие нроектування I виконання конкрстлих досл^джень.

Предмет дослирксния - не арх1тектурпе довк!лля, яке ми розглядаемо тут ц аспект! впмог, що !х ставить до арх1тектурного довюлля людниа, керуючись своею духовною потребою сшлкуватися з природою. Ми розглядаемо природу так, як И суб'сктшшо енринмае людина, що перебувае в певному давк1лл). Природу ми роэу-мкмо не плькн як сукупшсть прнродних ландшафте, живих оргашзм!в та особди-

' 'а

востей кл!мату, тощо, але як комплекс сирнйманих явнщ природи п целому, в тому числ1 таких, як схщ 1 захвд сонця, вид зорячого неба, зм!ни погоди, С111гопад, в1-тер 1 дощ, знаковкть природи, тощо.

Границ) досл1джеиня. Потреба обмежити наше досл1джсння вузькими грани-цями випливае з того, що обсяг проблем» та 1нформаци, яка стосуеться даиого питания, е надзвичаино великий. В днсертацНЫому досл!дженш ми прийняли гак! об-меження:

- еколоНчн! проблемн довк)лля розглядаються т!льки з позицШ архЬектури та лише такою м!рою, якою вони стосуються просторово! орган!зацП довк!лля 1 мо-жуть бути вирЬнен! методами, властивими для д1ялыюсп архитектора;

- ус! еколопчн! питания розглядаються лише иаст1льки, яаск!льки вони стосуються духовност! довк!лля. Отже, не е предметом досл1дже(Шя саштарно-гчпешчн! аспекти сЫлкувакил з природою, формування систем рокрсапП, плану-вашш лрнмк'ьклх зон, иптапнл загально! просторово! орган!зашТ м!ста 1 т. д.;

- у сфер! духовиост! довк!лля виключено з роэгляду проблематику, яка стосуеться спец!альпо естетнчних аспекг!в м1сго6уд'пш>щгва та художп!х пр1шднп1в са-дово-ларкового мистецтва, тому що ця сторона питания в в!дносно повно досладже-на й описана в лиератур). Висновки й ноС^улати Щодо формування еколог!чно! духовиост! дошилдя нами приймалися гут иа шдстав! изгерЬл'ш, викладених в опубл(коваиих працях.

Робоча гипотеза. Духовна потреба, яку мае людина в тому, щоби контактувап з природою, е бшыц вагомнм фактором у формуванн! довкглля, н!ж це звичайнс прийиято вважати. Пов'язання людини з природою д)ють вже на протяз! сотень ти сяч рок!В, ! тенср визиачають споЫб мислсиия людей, 1х духовну культуру, мову поведшку. Тому формування синтетичного довшлля людини, тобто арх!тектурн: д1яльи1сть, муслть пеодм11!но включатн аспект духовних стосунк1в людини з прнро дою.

В иашому досл!джсш11 ми виходимо з того, що в умовах формування 1 рекон струкцп сучасиого урбан1эоваиого довк!лля в принцип! киуе реальна можлнв!ст; створити матер1алыю-просторов1 псредумови для адекватного духовного сн!лкуван ия людини з природою. Лле для цього иасамнеред треба визначити суть 1 задач1 та кого с||1лкуиаипя, виробнти науковий ¡иструмеит для оцшки иросторового предмет НОГ О доиюлля 3 ТОЧКИ зору духовиост!, розробит методи щ/дпошдного конструю вопия допн1лля у м!ст<1х за домомогою архитектурных засоб!В.

Потр!био рахуватися з тим, що шлеспрямована д!яльшсть з метою задоволь-шпи духов!» потреби людей у шстах щодо коитактуваиня з природою в принцип! може Ыдкрити новнй простчр в сфер1 архггектурно! иистецько! творчост!.

Наукова новизна. Вперше в снстематизованому виклад! розглядаеться проблема формування довк1лля В1ДП0В!ДН0 до духовних потреб людшш у контактах з природою. В днсертацШнЫ робот! внкладена коиценц!я застосування для цього методов та злсоб!в архггекгурного нроекгуваиня.

Практично значения роботн. Висновкн з виконаного доондження е спрямова-на пол!шиеш1я архпектурннх параметр!в довшлля ¡снуючих м!ет та с1л Зах1дно! Украшн в аспект! духовних потреб людшш у сп!лкуваши з природою. Занропоно-Еаиа методолопчна платформа може бути п1дставою для подальшнх досл!джень. Результат» виконаного досл1джения можуть бути застосован! в напчалыюму процесс.

Предмет захисту.

1. КоицепцЫ оцшкц ! полшшення «¡ського довшлля в аспект! духовних запила людшш щодо. контакпв з природою.

2. Пропозицн щодо способ!в полШшення М1ського дошалля у зказансму асиек-т! на приклад! ЗахЦноГ УкраГни.

Публшашя, апробация та внровадження результат^ досл1дження. Основн! результат, висновкн та матер!алн цього досл1джешш опубл!кован! в 20 наукових статтях автора, з них 16 роб!т опубл1кован1 без с!ивавтор1в та 4 з сп!вавторами. Матер!али дисертаци були предметом наукових доиов!дей: автора на 25 наукових коиферепшях в М1стах Киев! (1), Львов! (16), Москв! (4), Баку (1), Тб!л!с! (1), Ценз! (1), Юрмал1 (1). Результата дослЦження були застосован! у виконаних автором дисертаци творчих архггектурних роботах, де отримали екснершЛентальну пров!рку. Матер!али та висновкн дисертаци були використан! в навчальному провес! в Льв!осьмй академп мистецти, в опубл!Ковапих методичних вка31вках, в навчальному ноабншсу для вищих учбовнх заклад!в, застосовувались в курсових та ДННЛОМШ1Х проектах.

Структура та обсяг представлено! днсертапп. Текстова частика дисертаци складаеться з вступу, чотирьох глав та висновмв (всього 146 стор.) ! б1бл!о-граф^чиого списку лггерагурннх джерел, що па них е посилання в текст! (всього 184 назви). 1люстратнвна частица включае 39 граф!чиих таблиць з-175 малюнкамц ! схемами.

¡L Короткий зм)ст роботи

ГЛАВ Л ПЕРША. ВЗАеМОВ1ДНОСИНИ ЛЮДИНИ 3 ПРИРОДОЮ ТА 1х ШДОБРЛЖЕННЯ В АРХ1ТЕКТУРИОМУ ОБЛИЧЧ1 М1СТ.

Мета нерпюГ глави - сформулювати иерел!к внмог, яким мае в!дпов!дати до-вК1лля людный, коли мова йдс про П духовний св!т, а також внзначитн, як! факто-ри i аснсктн еколопчпого, технолопчного, еконошчного i т. д. порядку треба бра-ти до уваги, вирЬиуючи те питания. Мала би бути сформульована методолоНчна концешИя нодальшого досл1джсиня. Глава складаеться з трьох параграфы.

В першоиу параграф! розглядаеться питания про роль 1 Micue прнроди у фор-муванш духовност! арх!тектурного середовища в контекст! сучасно! еколог!!, ! зо-крсма урбоеколоп!. MicTO с мгучною еколопчпою системою, яка, на в!дм!ну В1Д природпих систем, не е саморегульованою, а II характер i стан эалежпть в!д люди-ни. Еколопчними характеристиками Micbitoro довк1лля в принцип! можиа певного м1рою ксрувати. Розглядаеться сучасннн стаи паукового досл1дження еколог!! Mic-та, а також методи можливого впливу на параметри м!ського довк!лля.

Другий параграф MicTHTb анал!з npouecin формування сьогоди!шньо1 еколоНч-1Ю1 ciiryauil в историчному аспект!. Описано 'iießni закоиом!рност! таких процсс!в. В ход1 icTopil змпшлося дек1лька форм контакту люднни з природою, почипаючи Bia новного партнерства, аж до все б!льшогу протиставлення cTopin. Сучасннй роз-вигок Неодмнпю мае привести або до дуже великого тдрпву арх1тектурного до-вк!лля урбал!зованих Tepiiröpiö в!д лрироди, або до в)Д11ови партнерства на noBiii

OCIlOBi.

Tperiii параграф грунтуеться на висновках обох попередшх та мае на Meli t стисЛ1Й форм!, на засадах системного пЦходу, сформулювати "пакет" еколоИчниа вимог до арх!тектурного довк!лля, яш мають бути задоволен! в ход! урбан!стично-го i арх!тсктурного нроектування. Так! вимоги доц^льно розд!лити на три групп Перша трупа - це вимоги, що внплнвають з потреби мати в мктах умови, як! < сприятливими для ф{энчного життя лгодини. Ця сфера урбоеколсгП с найб!лыи< досл!джена. Пелпа парадоксальность нолягае в тому, що б1льш!сть внмог д!е! груш в принцип! е можлноо задоволыштн також в умовах такого середовища, в яком; немае itiiiniix слсмснт!п живо! лрироди, а е т!лькн штучш. Друга груна - це вимоп до довк!лля з точки зору духовних потреб людини ! сусшльства. Людина HOTpcöyi контакту л природою ЯК з партнером у зв'язку з фирмуванням свое! самосв!домо ст1. Tpclto трупу складкШЬ llfTOHl'H, як! винливають з потреби забезнечити функн!

онування мкько! еколопчно! сцстеми » зберегтн жмггед1ялы»сть природних компонентов довк!лля.

У внсновках з першо! гласи викладено методолопч»! Л1дстави для лодадьщого досл!дження. Формуваннп духовност! арх!тектурного довк!лля е специф1чиим ! ду-же важливим зандаиням еколопчного I млстецького яонструхшання середовища. Ця Д1ялыисть мае с и о! власн! завдання Й методи, 1 и ие можиа розглядати тьчыси як частипу загального еколог!чного розд!лу проектуяання довк!лля, або як складовий елемент озеленения населених пункт«» чи ¡нтер'ср1в. Застосування елеме!тв при-родн для формулання духовност! довк1лля е проблемою насамперед архкектурною, яка лежить на пограиичч! ¡нших наук 1 сфер д1яльност1, зокрема екологН, психоло-111, мнстецысо! творчост! та ¡нших.

ГЛАНА ДРУГА. ОЦШКА ДОВШЛЛЯ 3 ПОЗИЦ1Й ДУХОПНИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ В КОНТАКТАХ 3 ПРИРОДОЮ.

Мета, поставлена в шй глав!, полягае в тому, щобн конкретизувати сутшсть досл1джуианнх аспемчв явища, пнзначити науковий !нструментар!й, а також мето-дн п!дходу до илршешш задач формування еколог!чпо1 духовност! довк!лля на стадИ архпектурного проектування. Глава складасться з шести параграф1в.

В иерщому нараграф! визначено наб1р параметр1в, за допомогою яких можна дати характеристику м!сысого довк!лля з точки зору його духовност!. На п!дстав! наведеннх в диссртацн обгрунтувань, для вирицення задач, пов'язаних з оцшкою дошмлли н аспект! його еколог!чиоТ духовност!, в додаток до ¡нших характеристик, запропоновано застосовувати наступш параметрн: а) р!вепь еколог!чно1 повноти довкмля, шд якодо розужемо наявшеть в даному середовищ! певного набору р1з-ннх прнродннх елеменпв, як1 разом формують природну складову сприйманого образу иного довшлля; б) р|вень сприниано! урбанЬанП доаадлля; в)9 характер долтаятш людипи з природою и!дпов1дно до 1х способу ! тряиал-осп в час!. Подано характеристику тих нараметр'ш, а також опис метод'гв та умов IX застосування для ошики конкретно! архггектурноТ ситуац!!.

Лругш"! параграф прнсвячений рол1, яку вдаграе природна складова довшлля в процесах еколопчно? самсндентнфисацЦ людини.

В третьому параграф! розглядасться семантика природних елеменив арх1тек-турпого дошмлля (природа як знакова шформацшна система; природа як символ; природа як масштаб часу; природа як географ!чний ор!ентир).

Четверти» параграф стосуеться рол1 природних елеменпв довшлля у форму-ванш ситуацИ т. зв. нсихолоНчного комфорту, тобто таких в1дчутт!в, як! спрнйма-ються людипою на пограничч! св!домост! 1 п!дсв!домосп.

П'ятий параграф стосуеться функц1оиально-техц|чного 1 технолопчного забез-печення виконання завдань, ям випливають з нонередшх параграф!в, тобто стосу-ються функцюнуванпя м1сысих (штучних) природних систем.

У шостому параграф! подано результат архитектурного аиал1зу ряду реал!зо-ваних архтектурних об'ект!в ! теоретичних пронознцШ, о яких 1х авторн намагалн-ся зобразнти ¡деальн! на 1х думку еколог!чн1 умови в аспект! духовиих потреб лю-дшш, та як! можна розглядати, як своер!дн! уявн! еталони оптимального довк!лли.

В результат! досл!джень, внкладених в друпй глав!, зроблено наступи! най-важлнв|1Ш висновки.

Виконаиий у досл!дженн! аналЬ архпектурних ситуац!й св!дчить, що в до-сл1джувап!й сфер! 1снуе можлив!сть эастосувати певну систему об'ективних показ-ник!в ! характеристик, виявяти певн! законом!рност1, опрацюватн певну тнпологЬэ, тощо. Огже, сфера формування арх!тектуриими методами еколог!чно1 духовном] довк!лля може бути полей не для 1нту5тшшоТ д1яльност!, але таким, де можна спи-ратися на иевн! науково-методнчн! основн.

Сфера формування еколог!чно1 духовност! довк!лля, як арх!тектурна творч; задача, далеко влходить за меж! традиц!йпо! проблематики лалдшафтно! арх!текту ри ! вимагае застосуваиия спецнф^чних метод!в та засоб!в. Ця сторона д!ялыюст тенер все ще залишаеться поза границями основного русла творчост! арх!гектор!в Щоби винравити становище, с потр!бне насамНеред наукове дослшження проблем! 1 узагальнення иагромадженого Великою практичного досв!ду.

В результат! анал!зу, вм!щеного я друпй глав!, сформульовано певну методо логхчиу ко)1цепц1Ю та запропоновано левний !нструментар1й для досл!джеиня : оц!нки ситуаш'Г. В зн'яэку з тиж, що дана проблема дотелер е дослщжена недостат ньо, запрононовану концешпю сл|Д розглядати як предмет для обговорепия та я концелтуальну нрограму для иодалыиих пошумв.

ГЛАВА ТРЕТЯ. ЕКОЛОГ1ЧНЛ СИТУАЦ1Я В М1СТАХ ЗАХ1Д1Ю1 УКРАТИИ 3 ТОЧКИ ЗОРУ ДУХОВНОСТ1.

Мета, яку поставлено » трст!й глагн, нолягае в тому, щоби, застосопуючи на) коюнЯ ¡пструисит, внзначеннй у нопередн!* главах, внявити иотенц!алышй арсеиа сне!Шф1чного природного та ¡сторнко-культурного багагства, якин в умопах цьог конкретного району ноже бути внкористаннй для формування еколопчно! духоиш

ст! м!ст, а також щоби внявнтн фактори, як| внзпачаготь напрями тако! д1ялыюст1 в цьому реИон! на иаиближчий час 1 на перспективу. Досл1дження ци* пятань е необх!дпе для того, щоби в подальшому молена було використати огрнмам! результат при розроСц! рекомсндацШ для полшшення арх!тсктурного доек? л ля а умовах даного рег!ону, а такозк для того, щоби на приклад! коикретких ?рх(*е«гу1р-них та урбанктичних снтуацШ перевфити достошрн!сть запроионоп.ишх у «оперед-и!х главах эагалмшх внсиовк!в ! методик.

В трети"! глав! е три параграф)!. В першому ролглядаеться архкектурне до-ВК1ЛЛЯ М!ст Зах!дио! Укра1нп п аспект! його семаптичного зм!сту та повноти, а в другому параграф! - в аспект! коптакт!в людиии з природою. 1|2£1Щ параграф с присвячеинй питаниям, як! стосуються сприймано! урбан)эац!1 довк!лля, а також рол!, яку п!д1грае у формувапн! духовност! м!ст еколог!чна ¡ифраструктура. Глага завершуеться вненопкями.

Винчения ситуац!!, яка склаляся п УкраТн), ! эокрема в Я зах1дному рег!он!, дае п!дставу для того, щоби уточнит!! подальшу м!стобуд!пельну пол!тику в ц!й сфер!. В УкраТи! ¡сторичио буп внроблений спецнф1чний образ пол'язаиь духовност! сусп!льства ! арх!текТури э природою, але той традицНЫнП образ перебувае те-пер в глнбок!й ру!н!. 11еоб*!дно д!яти п иапрямку його в!дновлен!!Я 1 розвигку.

Головниии елемеитаин патепц1алу еколоНчно! духотюсН, який ¡снуе тепер в оселях Зах!дно1 Украшм, е наступи!:

- багатстпо й р!зпороди!сть прнроди, ландшафту, клЬчату;

- глнбокий та розма7гпП ссмаптнчний эм1ст природного допкЬтля;

- наяшНсть ц1нно! ¡сторлко-мпстеиько! спадшини в сфер! лаидшафтно? архиек-тури.

Головипми напрямами, то в них потребно д!ят.ч тепер, с так!:

- охороиа та в!дноплепия багатства прнроди, п1дроджешш яидатпо! рол! при-родннх елементЫ в арх!гектур'1 оеель 1 садиб;

- збережепия 1 в1дродмсе1ШЯ традшЦйпо! снс!еми Поп'язань лидини з природой в побут! та культур!;

- максимально можлкве обиеженчя згрсспвпосг! урбаипаип'пшх процсс!в;

- створеннл в м!стах 1 оселях умов для сколопчно! само1де1ггиф1кац!1 лгадтга, для еколоНчиого виховання ! осв!ги, для удосколалепня мистецького образу м!ста в аспект! пов'язапь довк!лля з природою.

ГЛАВА ЧЕТВЕРГА. ШЛЯХИ П0Л1ПШЕШ1Я АРХ1ТЕКТУРНОГО ДОВК1ЛЛЯ В AC1IEKT1 ДУХОВПИХ ПОТРЕБ ЛЮДИНИ В КОНТАКТАХ 3 ПРИРОДОЮ.

В четверти iviaui вменено матерЬлн та результат» заключаемо етапу до-слЫжепня. Мота иього стану - на ociiodi матер1ал1в та висновк!в, викладеннх у по-передн!х трьох главах, сформулюватн рекомендацП, придатш для того, щоби, ви-корнстонуючн !х, досяпи no'rpitiiioro результату в урбашетнчшн практик! УкраТнн та ¡1 pcfkniy. Глава складаеться з трьох нараграф1в.

Перший параграф викладае методн лереднроектното анал1зу довмлля D аспект! Його В1Д110В1Д1ЮСТ1 духошшм потребам людини в контактах з природою (теоретнч-шш аспект). Занрояопоиано схему аиал!зу архитектурного довшлля з точки зору його еколопчних нов'нзань з духовним cbItom людини. Подано пршелади анал1зу конкретно! урбашетичпен ентуацн щодо II еколопчно! духовност!.

В другому параграф! описано архпектурно-кемнознцшш методн оптнм!зац!1 довюлля (морфолог!чппй аспект). Запропоновано класиф!кац!ю арх!тектурних форм показу яишц природи, u як!й перечислено й снстематнзовано ocuoBiii арх!тек-Typni прийомя, за доиомогою яких явища природи можуть бути подаш для спри-ймання и умонах урбан!зованого довеяли. Класифжацт описано в tckcti досл^д-ження ! зображено на н'яти ¡люстратнвннх таблицах.

Трети! параграф UMimye рекоиендащ! щодо арх!тектурно-оргашзацшних заходов, за доиомогою яких можуть бути эдШсиаи вимогн до духовностi довк!лля з точки зору його 1ндпов!дност1 еколог!ч|щм потребам людини (методолопчннй аспект). Розглядаеться питания про специф!чшсть арх!тектурннх задач, як! лежать у сфер! еколопчно! онтшшзацм довмлля, и поршнянш з apxiTeicTypiiiiMH задачами, що лежать в 'сфер! оитнмшаш! антропогенно-техногенного комплексу MicT. Описано ДВ1 групп заходш, hki можуть бути эастосоиан! дла oirniMkiauii довмлля щодо еколопчно! духовност!. Одна з них лои'лзана з »йстосуванням кьтьмсипх методов, а !нша - якицшх.

Глава завершуеться короткими дмсновкамл. Матер!ал досл!джень, викладений у четвертой Maui, сшдчить, що формуванни еколопчно! духовност! архпектурного довюлля, як в нериторичному так ! в методолог чпому шдиошениях, е повнокров-ною 1 нешдришюю частиною внршення комнлексанх задач урбашетнки i apxiTCK-тури, i може бути з/нйенене иластииими для них методами. У дашй глав! накресле-но коло шпань, як! треба внрппити и манбутньому, а також подано постулати, як1 могли би бути застосован! у виршенн) вкаэаних задач.

Шлсум.'си посл'иуксчия

1. Внерше з полни!? архитектора викопано снстсматнзоЬане дос.ц'пжскхя гтро-блеми онтнмЬацп архитектурного довк!лля в аспект! духовних потреб люднни сгпл-куватнея з природо)о. Сучаснпй етаи урбанЬацн с об'ективно пов'язаннй з переходом до новнх форм спшснувания людшш з природою, а це, в свою черту, обумоп-люе зм(ки в арх!тектур! доиюлля. Прнстосуваипя М1ського довшллл до потреб лю-лшш в духовному сшлкуванн! з природою - не задача, яка палежпть до сферн орхогектурн та мае бугн роза'язаиа пасамперед архпектурнимн методами.

2. В досл1Лжеш|1 вМзначено, що арх!тектурну сптуац!ю, яка внзпачае умовшш для духовного сн!лку1]алня людшш э природою, в принцип! можпа дослЬчлтн й описатн за допомогою к1лы<1сппх та яшения похазник1в. У цШ сфер! можпа вияви-ти цепш пглемозалежиост! та закономерное!!, а також можуть бути вироблеш пели! спецнф!ч1г! Я(ДХОДИ га способи виркпеиня задач. У дос.>пдженш сформульовгна система параметр?*, спроможпчх яарактерняувагн довюлля в аспект! його еколог!ч-ио1 ДуховНост! (еко.юНчиа повпота дот(!лля, р!всиь урбан!заиП, характер контактов лгадннн э природою/. Сутгсвим елемептом духовних внмог людшш до свого до-вк!лля е нрагиения до саМо(деЛтиф!кацП, а для цъого потр!бно бачнти в навхолиш-Ый природ! не т!лькп слугу, але й р/шеяажяоГо партнера. Описано вимоги до до-вюлля, як! винливають з потреби ейатгегптого внховаиня ! навчанпя. В!дзначепо зпаковин (сс,ч(0(1с?Н1И"|) та ¡нформятймпш аспект природпих елемегЫв довколлл, аспект ненхолопчно! комфортпост! довк!лля, подано методн застосувашш запроло-иованкх ноложень та параметр/и у практик!. Таким чином вперше зроблено спробу эаконструювати и оннсатн механ!зм, за допомогою якого можна досл!дптн арх1тег;_ турне ДОВК1ЛЛЯ, п склад якого входять антрппогепн! ! природн! елемеити, ! певиои м!рою керувати ним.

3. Виконано спробу э системинх позпиШ розгляну1И умовн, як! 1снують тепер в УкраГи!, з точки зору можлнвих снособ!в о1пим!заци арх!текгуриого довк!лля для духовних контакпв людшш э природою. У краТна пос!дае об'ективш передумо-ви для в1ДНоллс)шя и подалыпого розвитку сколог1чно? духовност! довк!лля. Такими передумовпми е, пасамперед, свое р1дш'сть I снриятлив!сть природою! ситу ад ¡Г, наявоокть сиениф!чних ! багатих мистсньких, культурних ! нобутових траднц!й, а також гсо((ол1'Л('Г(1с положения УкраТпи. Запропонована в даиому досл!дженн! за-гальна методика мала би буТи конкретизована з врахуванням локальних в!дм!ннос-тей реотонов.

4. 3i6pamifi матерь а ындчнть про потребу та про можли!Нсгь Еиконати cneuia-льш тнполопчн! досл1джеш!Я з метою вияспити иевннй nadip композншйних apxi-тектурних засобш, uni можпа застосовувати для включения елеменпв природи в арх!тектурпе довк|лли. В дасертацП подано нарис тако! тинологи. Вперше екладено cepiio таблниь, яш м!стять запрононоваиу нами, складену за морфолопч-ними оэиакам» класнфжащю cnoco6ia показу о архитектурному середовшщ цвищ та елемеит1в природи, як р1впоиравного фактора, що бере актнвну участь в мистець-кому формуванш предметного довк1лля людшш. Визначено, що в цьому зв'язку нова може йти про сугтсве розшнрення сфери тиорчо! Д1ялыюсп архгтектора i про доповнення пал1три мнегецьких засоб|в формування доимлля за рахунок Шлеспря-мованого apxircicrypnoro показу явшц i особливосгей природи та локально! природ-HOÏ сктуацм.

5. Сфсктншпсть внкоиаиого досл1дження, на нашу думку, вцзначаеться на-стушшми позшпнмн:

- практична рсал!зац1я постулат!» даноро досладження сирияла би В!Дновле!шю в «¡стах 1 селах ситуацп, яка Ыдиошдала 6и духовннм потребам людини сшлкува-тнея з природою, - з ус!ма насл!дкамн, як| вшшшають з такого сшлкувапня в аспект! сустлыюг морали внховання, ocbîth, у зрушеннях еконолпчного порядку, то-що;

- аНлкувания людшш з природою е чи не головною сферою, де лежить ключ до в1дродження украшських нашоналышх традтпй в урбашетищ та apxiTeKTypi, а також до вщроджепня украшських традицш нобуту i культури взагал1;

- в1диовлеш|я традицШно! для Украши лриродно? архЬектурно! образност! осель е фактором, який може виршити долю плашв та иролозицш щодо розвитку в Украйи iiuiycTpiï туризму. 3 одного боку, Украша е преднсионована для тако! ¡ндустрП cuoïm геополггнчинм положениям та прнроднимн умовамн, але з ¡ншого боку архпектура mïct Украши тспер нерсбувае в сташ занеиаду, космополинзаца, оркнтацп на тоталпарпнй принцип ушформ1заци довкмля;

- внконапе нами дослМжеиня е спрямоване на aKTHBiaauiio певного шару apxï-тектурно! пауки i практики, «кий нолягае у впроваджеш» в художтй образ apxi-тектурного ловк1лля я ниш i елемент1в навколившьо! природи, що забезиечують безпосереднш копта г людини з природою на щодеиь. Такнй напрям може виявн-тися дуже нерсиектншши для иодальшого опрацювання, як в аспект! науки, так i i acneKTi мистецько! apxiTCKTypiioî творчост!.

6. Головне завдання цього дисертащйпого дослщження ми бачили в тому, щс 6и сформулювагн невпу методолопчну гшотезу, яка надал! могла би бути предмс

том паукового рол г ляду I обговорення. Науковий I творчий пошук у цп1 сфер!, на нашу думку, потребуе иродовження насамперед в таких аспектах:

- подальшнй розвиток теорп питания, коректування 1 доповненпя класнф!кац!й I систем иоказнншв;

- удоскоиалення методолопчиого апарату для досл!джеиня арх!тектурних об'-ект1в; •

- випчення специф!чних украГнськнх традиш'н в сфер! пов'язання антропоген-них складовнх елемеит!в довк!лля з його прнродииии елемснтами;

- продовження с|гстематизоваиого виячення ¡сторично! архкектурно! снадщшш щодо вплнву еколоМчного фактора на духовность довк!лля;

- творчий пошук (подо арх!тектурпого трактуваиня природн як повнопрапного складоиого елемента формованою люднною комплексного довк!лля.

Список публпсапш |ш 1ШХ дисертацГ»

1. Природа, людпна ii Micro // Новости ЮНЕСКО. Париж: 1383, 4, с. 1519 (рос. моиою, у сшвавторствО.

2. Управлшня еколопчннми параметрами м^ського середовища // Управление большим городом. Тезисы докладов,- Москва; 1985, с. 59-60 (рос. новою).

3. Елсмеитп природн-компоиеит арх1тектурн ¡сторичцого ядра Львова // Проблеми охороии архггсктурноТ та м1стобуд1велыш! спадщшш d м. Львов1. Материли творчо! наради. - ЛьиШ: 1985, с. 8.

' 4. Тернторииьна оргашзашя эапов^шша-важлнвий фактор, що вшшвае на його ефектнвшсть. В кн. Теоретические основы заповедного дела. Тезисы докладов. - Москва: 1985, с. 77-78 (рос. новою).

5. Вилни еколапчпих факторш на формування м!ського середовшца. Marepia-1Ш 41 науково! конферепнй MApxl. Депоноваиин рукопис.- Москва: 1985, 8 с. (рос. мовою).

6. Задач! формування едино? снстеии зслеинх насаджень «¡ста / / Материалы 27 научно-технической конференции ЛЛТИ. Децои. рук. 447-ЛХ. Библ. указ.

6-86 (Ест. науки, техника) - Москва: 1985, с. 218-220. (рос. мовою).

7. Про методику управлшня еколопчшшн параметрами М1ського середовнща // Известия вузов. Строительство и архитектура. Новосибирск: 1986, № 1, с. 5155 (рос. мовою).

8. Ршень урбашзашТ як критерш оцшки еколопчно! ситуац!! в Micri / / Матерели 42 науково! конференцп MApxl. Депоноваиин рукогше. Москва: 1986, 10 с. (рос. мовою).

9. У и!днов1дност1 з майбутньою спсц!алыистю // Вестник высшей школы. Москва: 1986, Ni 6 (рос. мовою, у ciiioauTopcTBi), с. 35-36.

10. Архггсктурш i митобуд'шельш передуиовп охороии .licounx екосистем в умовах ix рекреац1йно|'о викорнстаиня // Охрана лесных экосистем. - Львш: 1986, с. 2Ы-215 (рос. мовою, у ствавторствО.

11. Еколопчш аснекти формування арх!тс1$турного ссредовнща сучасного «¡ста // Проблемы архип ктуры и градостроительства. Баку: 1986, с.46. (рос.мовою).

12. Елементи природи в м!ст1 як база для еколопчного внховання i ocbith населения // Матер!алн 43 науково! конферснцИ MApxl. Депоноваиин рукопне. -Москва: 1987, 9 с. (рос. мовою).

13. Споср)лп1сть природного ссредошпца м)ст як фактор формуванпя рггр?а-иШиоI систем» // Человек-среда-рекреация.- Рига: 1987, с. 205-206, (рос. и-э-вою).

14. Методичн! пказ1вкп до застосування природннх форм 1 структур у формо творенп! мебл!в.' - ЛДШДМ, Льв1в: 1988. 16 с. ( у сп1вавгорств0.

15. 11ов1 форми садово-паркового мнстентва п умовах рекоиструкцп сформо-вапих м1ст / / Развитие лесного хозяйства в западных областях УССР. Теэнсн докл. Ч. 1. - Лыйл: 1989, с, 76-77 (рос. мовою).

16. Нроблеми комплексно? рекопструкци ¡сторнчннх м!ст Зах1дно5 Украшн // Рекопструкшя м!ст. Матер1али мЬкнародяоГ конфсрешп?: - Тб1л1с1г 1989, с. 86-87 (у сп1ваиторств!, англ. та рос. мовами).

17. Елсмситн укра!псько1'о пац1о1|алыюго нистецтпа и ¡нтср'ер1 сучасного житла // Украшська нап1оналы1Д культура ! нроблеми 7! розвитку. Тези доловлен. - Лыпв, ЛДГПДМ, 1989, с. Э6-38.

18. Про еколог(чну огшгку якос*4 «{ського серсдовшня // Нроблеми урбоско-логп та фГгомелтрацП. Тези допов1де"Й наук.-лракт. коиф. Льв1в: Знания, 1991, с. 46.

19. Художи! вироби з дерева як елемент просторово! орташзац!! сучасного ¡нтер'еру // Шсник ЛДШДМ, вип. 3. Декоративно-ужнткове та образотворче млстептво: ¡стор1я, практика. - Льв1в: "Св'1г", 1992, с. 31-30.

20. Фортиф1кацп 1 краевнд в Укра7н1 // М1жнар. коиф. з проблем фортифЬ кашйних споруд в Украпй. Матер>алн. Кам'япсць-Под1льський: 18-22 жовтня 1993. с. 4-5.

Resume

Dyda I. A. "Nature as a Factor of the Formation of the Spirituality of an Architectural Environment (Based on the Example of the Cities of Western Ukraine)". The dissertation-manuscript submitted for science degree of the candidate of architecture for specialty 18.00.01 - theory and history of architecture, restoration of architectural monuments. Kyiv State Technological University of Construction and Architecture, Kyiv, 1995.

The concept of evaluation and improvement of an urban environment in the aspect of human's spiritual demand for contacts with nature is defended.

It has been established that nature and its elements are important factors of the formation of an artistic image of urban environment. The method for the investigation and improvement of conditions for human's contacts with nature in towns is suggested.

Аннотация

Дыда И. А. "Природа как фактор формирования духовности архитектурной среды (на примере городов Западной Украины)". Диссертация-рукопись на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01 - теория и история архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Киевский 1Ъсударст-ьенный технический университет строительства и архитектуры, Кнев, 1995.

Защищается концепция оценки н улучшения городской среды в аспекте духовных потребностей человека в контактах с природой.

Установлено, что природа, ее элементы являются важным фактором в формировании художественного образа городской среды. Предложен метод исследования в улучшения условий для контакта люден с природой в городах.

Ключош слова:

Художшй образ Micra; природа в MlcTi; контакт людннн з природою; методц досл1джения MicbKoro ' средовнща.