автореферат диссертации по приборостроению, метрологии и информационно-измерительным приборам и системам, 05.11.16, диссертация на тему:Повышение точности теплосчетчиков для систем централизованного теплоснабжения

рї ь

2 {\ВТ '\9Ф^0СЫШ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ЗАЙЦЕВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

- УДК 621.125

ПІДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТІ ТЕИЮЛІЧШІЬНИКІВ ДЛЯ СИСТЕМ ЦЕНТ РАЛ 130ВАШГ0 ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ .

Спеціальність 05.11.16 - Інформаційно-вимірювальні системи

АВТОРЕФЕРАТ . ■

дисертації на здобуття наукового ступеня ■ кандидата технічних наук

Київ - 1994

. дисертацією є рукопис .

Робота виконана на кафедрі інформаційно-вимірювальної техніки Київського політехнічного інституту.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

Щювідне підприємство - Інститут проблем енергозбереження Академії наук України

засіданні Спеціалізовано! Ради К . 068.14.14 в Київському політехнічному інституті (252056, м. Киів-56, пр. Перемоги, 37,

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського політехнічного інституту.

Відгуки на автореферат ( в двох екземплярах, завірені печаткою установи) просимо надсилати на адресу інституту вченому секретарю Спеціалізованої Ради К 068.14.14 по захисту дисертацій

Автореферат розісланий "^Рч*£йй4ї/йЛ994 р.

Ціделко Владислав Дмитрович

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор

Скрипник Юрій Олексійович; кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Василевський Георгій Миколайович

Захист відбудеться *

1994 р. в

годин на

корп. 18, ауд. ).

Вчений секретар Спеціалізованої Ради

АНОТАЦІЯ ' .

Метою дисертаційної роботи є розробка методик, структур та схемних рішень, спрямованих на досягнення високих

метрологічних характеристик тєплолічильників для систем централізованого теплопостачання.

Для досягнення встановленої мети в роботі виконані:

1. Аналіз відомих методів та засобів вимірювання кіль- . кості теплової енергії (КТЕ).

2. Аналіз рівняння перетворення та аналітичного виразу сумарної похибки теплолі щільника.

3. Розробка інженерної методики, яка дозволяє ьо заданій точності приладу визначити граничіїі складові похибки та параметри функціональних вузлів теплолічильника.

4. Розробка та дослідження нових структур цифрових тєплолічильників, що забезпечують високу точність вимірювання.

5. Розробка та дослідження структурних методів зменшення методичних і компенсації інстументальних похибок аналого-цифрових тєплолічильників.

Автор вахишдє: '

- методику визначення похибки вимірювання КТЕ в системах теплопостачання з- урахуванням щільності розподілу теплового навантаження; .

- узагальнений аналіз рівнянь перетворення та сумарної похибки теплолічильника;

- . інженерну методику розрахунку параметрів функціональних вузлів тєплолічильників;

. - вимірювальні структури тєплолічильників, ідо забезпе-

чують високі метрологічні та гехн і ко-економ і чн і показники приладів. .

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ '

Актуальність теми. В' системах централізованого теплопостачання споживається близько ЗО % теплової енергії, що отримується від спалювання твердого, рідкого та газоподібного палива, тому економія теплоти в цій галуві є важливою задачею:

Облік теплової енергії за допомогою приладів дозволяє здійснити економію паливно-енергетичних ресурсів за раху-

нок виявлення утрати теплової енергії. Застосування тепло-лічильників з автоматичним введенням в процес обчислення поточних значень змінних параметрів теплоносія дозволяє знизити похибку вимірювання, звільнити персонал від трудомістких розрахунків. Таким чином, розробка та дослідження нових засобів вимірювання КТЕ з покращеними метрологічними характеристиками є актуальною задачею. *

Методи досліджень. В роботі використані методи та положення теорії вимірювань, теорії ймовірностей та математичної статистики, теорії чутливості, чисельного аналізу.

Наукова новина результатів, здобутих в дисертаційній роботі , полягає:

- в розробці методики та гиконанні розрахунків по оцінці похибки вимірювання КІЛЬКОСТІ теплової енергії, ЯКІ можуть бути використані для апріорного ьизначення похибки при ьастосуванні вимірювальних приладів різних класів точ-ност і;

- в розробці на основі рівнянь перетворення та сумарної похибки інженерної методики розрахунку параметрів функціональних вузлів теплолічильника;

- -■ в розробці структури теплолічильника, яка реалізує

обчислення функції КТЕ за точною формулою з урахуванням тиску теплоносія і заснована на таблично-алгоритмічному метсді;

- в розробці структури теплолічильника з використанням

зменшеного об’єму пам'яті та розробці методики синтезування таблиць постійних запам’ятовуючих пристроїв (ПЗП) по заданій похибці апроксимації; .

- в розробці структур аналого-цифрових теплолі-чильників, щр дозволяють зменшити методичні та компенсувати інструментальні похибки.

Практична цінність. Розроблена методика розрахунку похибки вимірювання КТЕ дозволяє апріорно визначити граничні похибки при застосуванні приладів різних класів точності.

Запропоновані структури теплолічильників дозволяють підвищити точність вимірювання КТЕ внаслідок урахування тиску теплоносія, зменшити методичні та компенсувати інструментальні похибки.

- з -

Запропонована структура теплолічильника із зменшеним об'ємом ІіЗП дозволяє покращити такі техніко-економічні характеристики як габаритні розміри, маса, споживана потужність.

Запропонований спосіб калібровки теплолічильника дозволяє знизити вимоги до точності первинних перетворювачів температури при зберіганні сумарної похибки, що дозволяє застосовувати більш дешеві комплектуючі. ’

Реалізація роботи. При використанні результатів досліджень автора та її безпосередній участі розроблена в Науково-дослідному та конструкторсько-технологічному інституті міського господарства та впроваджено у виробництво на Київському заводі "Еталон" Вимірювачі тепла ІРТ-30, Вимірювачі теплоти типу 1РТ та Теплолічильники СТЕ. По госпдоговору між ІіДКТІ МГ та Вінницьким СКТБ "Тороїд" розроблено Теплолічильники електромагнитні ТОР та Теплолічильїпки ультразвукові ТУР, які серійно випускаються Вінницьким дослідним заводом ’’Аналог”. Готується до серійного випуску тєплолічильник СТ-1. Автором запропоновані структури тєплолічильників, захищені авторськими свідоцтвами 909593, 1408253, 1458724, 1525484, 1727002.

Розрахунковий економічний ефект від впровадження тепло-лічильників складає 2320 тис.крб. (аа станом цін на 1990 р.).

В тому числі економічний ефект від використання розробок автора складає 900 тис. крб.'

Апробація роботи. Основні результати дисертації доповідалися та обговорювалися на:

Всесоюзній науково-технічній конференції "Мэтоди та засоби теплофізичних вимірювань" (м. Севастополь,'1987 р.);

Республіканській науково-технічній конференції "Сучасний стан теплофізичного приладобудування" ( м. Севастополь, 1989 р. ); •

■ Школі-семінарі "Облік теплової енергії в системах тепло-постачанті’Ч м. Орел, 1992 р.). .

Публікації. На тему дисертації опубліковано 25 друкованих робіт, в тому числі 10 авторських свідоцтв на винаходи.

Структура та об’єм роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку, списку літе- ’ ратури та додатків. Загальний об’єм роботи складає 176 сто-

рінок, в тому чису 110 сторінок основного тексту, 33 рисунки, 8 таблиць, додатки на 32 сторінках.

ЗМІСТ РОБОТИ ■

Робота присвячена актуальній задачі - підвищенню точності приладів обліку КТЕ в системах теплопостачання.

Ці системи являють собою комплекс технічніх засобів для вироблення, транспортування та розподілу теплової енергії. Аналіз методів вимірювання КТЕ показав,що метод, заснований на першому законі термодинаміки, моя® бути використаний для вимірювання КТЕ на всіх об'єкт'ах систем теплопостачання. Виконана класифікація засобів вимірювання КТЕ.

В роботі наведена методика та виконані розрахунки оцінки граничної похибки вимірювання КТЕ з урахуванням щільності розподілу теплового навантаження. Запропоновано для апріорного визначення граничної похибки використовувати моделюючу залежність щільності розподілу теплового навантаження, яка внаслідок відхилення від реальної призводить тільки до збільшення шуканої оцінки. ■

Для виводу рівняння перетворена та аналізу похибок необхідно розробити узагальнену схему теплолічильника.

Один з найбільш ефективних методів апаратної реалізації функції є табличний метод, який базується на зберіганні в пгм’яті таблиць значень функції. В зв’язку з тим, що при побудові обчислювальних пристроїв для відтворення функції багатьох змінних, об’єм постійного запам’ятовую- , чого пристрою (ПЗП) із зростанням довжини аргументів на кожний біт збільшується по показовому закону, була запропонована структура теплолічильника, що реалізує таблично-алгоритмічний метод (рис. 1). Сигнали з перетворювачів температури подаючого та зворотнього потоків ПГП, ПТЗ за допомогою комутаторів К1, К2 та-аналого-цифрового пертво-рювача АЦП перетворюються на коди, які використовуються як адреси для постійних вапам’ятовуючих пристроїв ГОП1, ПЗЛ2, ПЗПЗ. На старші розряди ПЗП поступають коди тиску з зада-тчиків тиску ЗТ1, ЗТ2. В ПЗП1 записані коди густини, в

/73/7/

П

сь

-УС

ирл

ГПЛ нт МУ АЦП кг /73/72 и І-Г ВП

птз млг Л7У

/73/73

ЗТ2

1_Г

па

Рис. 1

ГОП, ІГГЗ - перетворювачі . температури подаючого та зворотнього трубопроводів; ПВ - перетворювач витрати; НП1, НП2 -нормуючі перетворювачі; К1, К2 - комутатори; ФЦІ - формувач циклів інтегрування; ЗТ1, ЗТ2 - задатчики тиску; ПЗП1, ПЗП2, ГОПЗ - постійні запам’ятовуючі пристрої; ВП- від’ємний пристрій; ГІ - помножувач; НС - накопичуючий суматор; ЦШІ - цифровий показуючий пристрій.

її,#™ ІАл.-/77^. І,

Л/7/

„ {ьЛ™ ІЬг-Щ имгк --ЦД-М

Р' гУ

-Гб

*.с

4^

йт;

Г І*

кН)

ві

&

Рис. 2

У - мультшш кативн і похибки,- 2 - адитивні похибки.

Т

- б -

ГІЗШ, ГОПЗ - ентальпії в подаючому та зворотньому трубопроводах відповідно. На від'ємному пристрої ВП отримуєш код рівниці енталыпй, який помножується на код густини на помножувачі II Результат сумується в накопичуючому суматорі НС під керуванням формувача циклів інтегрування ФЦІ. Ця вимірювальна схема дозволяє підвищити точність вимірювання КТЕ за рахунок обліку тиску в подаючому та зворотньому трубопроводі. •

На основі узагальненої структурної схеми теплолі-чильника було отримано рівняння перетворення, яке має вигляд

(Д/ - ] Сісіі = J £ Ь4 (Т/,?') -Ьі (уос№

де И/ - кількість теплової енергії; - температура

теплоносія в трубопроводах; рі>/3к - тиск теплоносія в трубопроводах; - питома ентальпія; Р - густина;

- об'ємна витрата; £ - час інтегрування.

Для аналізу сумарної похибки була розроблена структурна схема моделі похибки теплолічильника, наведена на рис. 2, на якій указані тип та місце виникнення егладогих похибок. Це дозволило вивести аналітичний вираз, який вв’язує допустиму похибку теплолічильника, складові похибки, параметри функціональних вузлів теплолічильника та коефіцієнти впливу кожної складової похибки на сумарну.

Аналіз виразу показав, щр коефіцієнти впливу похибок каналів температури подаючого та зворотнього потоків протилежні по знаку, тобто систематичні складові похибок частково компенсуються, а при їх рівності компенсуються повністю. Таким чином, систематичні складові похибок каналів температури можна повністю компенсувати, якщр перетворювачі температур подаючого та зворотнього потоків підключити черев комутатор до одного вимірювального каналу, який складається з аналогового перетворювача та аналого-цифрового перетворювача. .

На основі аналітичного виразу сумарної похибки було розроблено інженерну методику розрахунку параметрів функціональних вузлів теплолічильника по заданій межі допустимої

похибки.

На основі теоретичних досліджень похибок були розроблені нові структури теплолічильників, спрямовані на покращення техніко-економічних характеристик цих приладів.

Для 8МЄШЄННЯ об'ємів ПЗП ІЗ ЗОереЖйННЯМ точності проведено аналіз впливу вхідних змінних на результат обчислення. Показано, ідо найбільш економічним є використання аргу- ‘ ментів таких параметрів як А'Г, 7* ,

КТЕ як функцію трьох змінних можна представити у вигляді суми:

0> (іЛ'іГРх,Ьр) &/>*)+ Рух Са7, % , Ар)

де $(ьР0,%ь,Ьр*) - значення розглядуваної функції у вузловій точці; Сь,?, Тл ,&{>)- деяка коригуюча функція, значення якої підсумовуючись із значенням опорної функції, визначає аначення вихідної функції до заданого значення точності їі реалізації.

Знаючи, що функція повинна бути реалізова>' і з заздалегідь заданою точністю, можна підібрати таку коригуючу функцію, яка могла б бути однією для декількох вузлових точок, включених в деякий підінтервал.

З цього витікає, щр число коригуючих функцій суттєво залежить від довжини кожного підінтервалу корекції. В свою чергу на довжину підінтервалу впливають вид вихідної функції, точність її представлення, вид коригуючої функції, спосіб вибору вузлових точок.

' 3 достатньою точністю функцію КТЕ можна відтворити

за допомогою ряду Тейлора в похідними першого порядку: • ■

б?(ьФ> %. ,ьр) (ьП/ІЬ^ро) + ?&г/ьгв,тла, ьр^(ьТ-л7іМ-

Базова структура для реалізації відповідно до формули представлена на рис. 3. В регістрах РГлТ, РП^ ЙО>рзберігаються значення аргументів дР , Тх , . В ПЗП1 записані

значення функції, у вузлах, в ПЗП2, ПЗПЗ, ПЗП4 - коригуючі поправки- •

■ Рис. З РГ Т, , РГ Ті , РГ с>Т, РГд/з - регистри.

, ' Рис. 4

ГТ - генератор току; МС - мостова схема; ШЧ - перетворювач

напруга-частота; Ш - перемикач полярності; ДП - діференцю-

ючий підсилювач; СК - схема корекції; В - вентильна схема;

Л - лічильник. ■

Значення чотирьох додатків послідовно сумуються комбінаційним суматором РС.

При обчисленні КГЕ як апроксимуючу функцію можна використати не тільки ряд Тейлора, але і дрібно-раціональні функції. Ці функції зручні тим, що вони добре реалізуються на нерівноважених мостових схемах, що дозволяє створити недорогий теплолічильник для впровадження на індивідуальних теплових пунктах.

Рівняння перетворення приймає вигляд

_ £<(*) - Є*. (П)

^ а ц,{г.)+війт

Де Ні • - опір термоперетворювачів опору в подаючому

та зворотньому трубопроводах; Д, 8, С - коефіцієнти.

Мінімізація похибки апроксимації досягається оптимальним вибором мостоутворюючих резисторів. Однак при підвищених вимогах до точності вимірювання в широкому диапазон! температур теплоносія підбір мостоутворюючих резисторів не забезпечує потрібної величини похибки апроксимації.

Автором запропонована структурна схема, яка дозволяє зменшити похибку апроксимації дрібно-раціональними функціями за рахунок використання властивостей елементів схеми перетворення (рис. 4). Генератор току ГТ живить мостову схему МС. Напруга з виходу ШЗ, пропорційна тепловій потужності, поступає на перетворювач напруга-частота ПНЧ і далі на вентильну схему В, на другий вхід якої через схему корекції СК поступає стробуючий імпульс, 1 лічильник Л підраховує число імпульсів , пропорційне КТЕ.

Завдяки введенню додаткового резистора трива-

лість процесу інтегрування в одному напрямі зменшується. Іфи цьому коефіцієнти з вищеприведеного рівняння приймають вигляд: .

Таким чином, введення додаткового резистора вводить в постійні коефіцієнти дрібно-раціональної функції .

додаткові параметри , І , £ц , шр дозволяє отри-

мати похибку апроксимації потрібної величини.

Схема корекці ї СК служить для компенсаці і похибки апроксимації функції інтегрування ступінчастою функцією.Якщр перша похідна функції теплової потужності позитивна і перевищує величину,шр визначається опорною напругою на виході СК формується стробуючий імпульс, тривалість якого більше номінального значення, і на лічильник Л поступає кількість імпульсів,, більша на величину компенсуючої поправки.

При від’ємній першій похідній тривалість стробуючого імпульсу зменшується і на лічильник Л поступає кількість імпульсів, менша на величину компенсуючої поправки.

Відомо, що домінуючою складовою інструментальної похибки теплолічильників є похибка первинних перетворювачів, зокрема первинних перетворювачів температури. Систематичну складову цієї похибки можна зменшити, застосовуючи запропонований автором спосіб калібровий. Термоперетворювачі, підключені до блоку обробки, розміщують в термостаті, в якому установлена температура, відповідна до середини температурного діапазону, і регулюють вихідний сигнал мостової схеми таким чином, шрб він дорівнював нулю. При цьому повністю компенсуються адитивні і частково мультшш-кативні похибки конкретних перетворювачів. '

Основні результати дисертаційної роботи використані гри ровобці теплолічильників, шр серійно випускаються в Україні. ,

Для кожного конкретного типу теплолічильників автором розроблені методичні вказівки по повірці, затверджені Держстандартом.

Для пбвірки теплолічильників застосовується поелемент-ний метод. Визначення метрологічних характеристик перетворювачів витрати проводять на витратомірних установка і. Визначення метрологічних характеристик перетворювачів температури проводять ва допомогою термостатів та зразкових термометрів. Дня повірки блоку обробки замість термоперетворювачів опору підключають магазини опорів, а замість витратоміра - джерело струму гіри струмовому виході витратоміра або

генератор імпульсів при імпульсному виході витратоміра Визначення метрологічних характеристик теплолічильників провадиться розрахунковим шляхом.

Результати дисертаційної роботи було використано при розробці Вимірювачів витрати тепла ІРТ-яо та Вимірювачів теплоти типу ІРТ, які працюють на базі електромагнітних витратомірів та витратомірів змінного перепаду тиску. Основна зведена похибка вимірювачів складає 4 % при похибці блоку обробки 1,5 7..

Теплолічильник СТЕ на базі турбінного водолічильника призначений для роботи на об’єктах з температурою теплоносія в подаючому трубопроводі від 35 до 150 °С, в зворотньому - від 25 до 70 °С при різниці температур від 10 до 130 °С. Відносна похибка теплолічильника СТЕ дорівнює 4 7. при похибці блоку обробки 1,5 7..

За участю автора були розроблені і впроваджені в серійне виробництво електромагнітні теплолічильники ТОР. Параметричний ряд теплолічильників зумовлений наявністю в його комплекті витратоміра з діаметром умовного проходу 50, 65, 80, 100, 150 мм. Відносна похибка теплолічильника ТОР дорівнює 2,5 % при похибці блоку обробки 1 %.

Відмітною рисо» теплолічильника ГОР є те, шр для зручності споживача окрім вимірювання КТЕ він виконує додаткові сервісні функції: дозволяє вимірювати об’єм і температуру теплоносія, має вбудовану систему самоконтроля та індикації несправностей, піо дає можливість оперативного контролю та регулювання параметрів теплоносія. _

Для забезпечення обліку теплової енергії на об’єктах з великими витратами теплоносія розроблено теплолічильники ТУР з діаметром витратоміра від 200 до 600 мм. Теплолічильник ТУР розроблено з застосуванням мікропроцесорної техніки. Це дозволяє провадити вимірювання одним приладом не тільки кількості теплової енергії, але й параметрів теплоносія (температура, об’єм), діагностику ланцюгів термоперетворювачів опору, забезпечити зв'язок з вимірювальними системами більш високого рівня. Відносна похибка теплолічильника ТУР складає 2,5 % при похибці блока обробки 0,8 %.

Ультразвуковий теплолічильник СТ-1 приьначений для об’єктів в діаметрами трубопроводу від 65 до 200 ш. Відносна похибка теплолічильника складає 2,5 % при похибці блока обробки 0,8 %.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

1. В роботі виконан аналіз методів вимірювання кількості теплової енергії, який показав, щр метод, заснований на першому законі термодинаміки, дозволяє провадити вимірювання на всіх об'єктах систем теплопостачання і забезпечує більшу точність, ніш інші. Проведено класифікацію теплолічильників, заснованих на цьому методі вимірювання.

2. Розроблена методика та виконані розрахунки по оцінці похибки вимірювання кількості теплової енергії, які можуть бути використані для апріорного визначення граничної похибки при застосуванні вимірювальних приладів різних класів точності.

3. На основі узагальненої структурної схеми теплолічильника отримано рівняння перетворення та аналітичний вираз сумарної похибки теплолічильника. Виконан аналіз рівняння сумарної похибки, який показав, шр основні джерела похибок - це похибки апроксимації функції кількості теплової енергії, трансформовані похибки вимірювальних каналів, зумовлені інструментальними похибками та квантуванням вихідних сигналів первинних перетворювачів, та похибки округлі ння результатів проміжних обчислень. .

4. Розроблена інженерна методика, яка дозволяє розв’ язати дві задачі:

по заданій точності прилада визначити граничні складові похибки та параметри функціональних вузлів теплолічильника;

по відомим складовим похибкам та параметрам виаі ачити сумарну похибку.

Застосування цієї методики при розробці теплолічильни- • ків дозволяє скоротити строки та вартість робіт за рахунок скорочення обсягів експериментальних робіт при макетуванні.

5. Розроблена структура‘нового теплолічильника, яка ре-

алізує обчислення підінтегральної функції по точній формулі

з урахуванням тиску теплоносія і заснована на таблично-алгоритмічному методі обробки інформації. При цьому функції питомої ентальпії та густини вберігаються в постійному запам’ятовуючому пристрої, а функція кількості теплової енергії обчислюється по заданому алгоритму. Ця структура дозволяє зменшити методичну похибку теплолічильника до 0,15 %.

6. Розроблено структуру теплолічильника з табличною обробкою інформації, в якій функція КІЛЬКОСТІ теплової енергії представлена у вигляді суми значення функції у вузлових точках та коригуючої функції, яка підбирається загальною для декількох вузлових точок, включених у визначений підінтерзал. Це дозволяє скоротити об'єм постійного запам’ятовуючого пристрою на порядок, виключити такі додаткові пристрої як помножувач і скоротити час обчислення. Розроблена методика синтезування таблиць постійного запам’ятовуючого пристою по заданій похибці апроксимації.

7. Для аналого-цифрових теплолічильників, дешевизна та

простота обслуговування яких обумовлює їх широке застосування на індивидуальних теплових пунктах, розроблено структури, що дозволяють зменшити методичні та компенсувати інструментальні похибки: ■ ■

- в теплолічильниках з апроксимацією фуякціі кількості теплової енергії дрібно-раціональною функцією, яка реалізується нерівноваженою мостовою схемою, рівняння перетворювання приймає вигляд, при якому в постійні коефіцієнти дрібно-раціональної функції крім величин мостоутворюючих резисторів вводяться параметри інших елементів схеми, що дозволяє більш точно реалізувати оптимальні значення коефіцієнтів апроксимуючої функції. Середнє квадратичне відхилення похибки апроксимації при цьому складає 0,2 X;

- розроблена структура теплолічильника, яка дозволяє компенсувати похибку апроксимації функції інтегрування з урахуванням величини та знаку першої похідної функції теплової потужності;

- запропоновано спосіб калібровки теплолічильника, який дозволяє компенсувати систематичну складову інструмен- .

тальної похибки первинних перетворювачів температури. Трансформована похибка первинних перетворювачів знижується при цьому з З X до 0,6 X. Запропонований спосіб дозволяє знизити вимоги до точності первинних перетворювачів температури при зберіганні сумарної похибки, шр дозволяє застосовувати більш дешеві комплектуючі.

8. Результати теоретичних та експериментальних досліджень, виконаних автором, використані при розробці теплолічильників, що серійно випускаються в Україні.

Київський дослідний завод "Еталон" здійснив серійний . випуск Вимірювачів тепла ІРТ-30, Вимірювачів теплоти типу ІРТ та теплолічильників СТЕ.

На Вінницькому дослідному ваводі "Аналог" серійно випускаються Теплолічильники електромагнітні ТОР та Теплолічильники ультразвукові ТУР.

Готується серійний випуск Теплолічильників СТ-1.

Для всіх серійних •теплолічильників розроблені методики повірки приладів ари випуску та експлуатації,

Теплолічильники мають вихідні електричні сигнали, які дозволяють використовувати їх не тільки як локальні прилади обліку, але і включати їх у вимірювальні системи більш високого рівня: системи обліку енергоресурсів підприємства або .житлового району. '

Основні положення дисертаційної роботи викладені у наступних роботах:

1. А.с. 909593 СССР. Тепломер і Тарсис А.Д., Зайцева Е.А.

- Опубл. В Б.И., 1982, N 8. '

2. А. с. 1247689 СССР, Устройство для измерения коли- ...

чества тепла / Дутчак Е В., Зайцева Е. А., Тарсис А. Д. -Опубл. в БД, 1986, N 28, .

3. А. с. 1303854 СССР, Теплосчетчик / Дутчак В. В., Ша-радкин А. М., Зайцева Е. А. и др. - Опубл. в Б, И., 1987, N 14

4. А. с. 1408253 СССР. Устройство для измерения количества тепла в системах теплоснабжения / Зайцева Е. А., Зверев С. IL , Зелинская Т. И. - Опубл. в Б. И., 1988, N 25.

5. А. с. 1458724 СССР. Теплосчетчик / Зайцева Е. А., Зелинская Т. И. - Опубл. в'Б, М., 1989, N 6.

6. А. с. 1465723 СССР. Устройство для измерения количества тепла / Дутчак В. В., Зайцева Е. А., Тарсис А. Д. -Опубл.. в Б. И. , 1989, N 10.

7^. с. 1525484 СССР. Устройство для измерения коли-чества'телла / Зайцева Е. А., Шарадкин А. М., Щербань А. А. и др. - Опубл. в Б. И. , 1989, N 44.

8. А. с. 1671435 СССР. Устройство для измерения коли-

чества теплоты / Зайцева Е. А., Шарадкин А. М., Тарсис А. Д. и др. - Опубл. в-Б. И., 1990, N 22. .

9. А. с. 1606878 СССР. Теплосчетчик / Дутчак В. Е , Тарсис А. Д. .Зайцева КА. - Опубл. в ЕЛ, 1990, N 42.

10. А. с. 1727002 СССР. Теплосчетчик / Зайцева Е. А. Тарсис А. Д., Зелинская Т. И., Дутчак ЕЕ - Опубл. в Б. И., 1992, N 14.

11. Выбор и оценка вовможности применения теплосчетчиков / Л И. Галлеьская, Е. А. Зайцева, Т. И. Зелинская, Д. С. Уса-тенко // Наука и техника в гор. хоз-ве.-Киев, Еудивэльнык,

1986, вып. 61. Комплексное благоустройство городов. - с. 5759.

12. Дутчак ЕЕ, Зайцева Е. А., Тарсис А. Д. Автоматизация учета тепловой энергии в системах жилищно-коммунального теплоснабжения / Проблемы больших городов. Обзорная информация, МПЩГИ, 1987, вып. 251.- 18 с.

13. Зайцева Е. А. Анализ методических погрешностей теп-

лосчетчиков // Пробл. энергосбережения. -Киев: Паукова думка, 1990. -Вып. 5. - с. 61-63. . .

14. Зайцева Е. А. Оценка погрешности измерения количества тепловой энергии // Пробл. энергосбережения. -Киев: Наукова думка, 1991, вып. 7.- с. 76-82.

15. Зайцева Е. А., Дутчак ЕЕ, Тарсис А. Д. ГЬвышение точности измерения электронных теплосчетчиков // Изм. техн. , 1991.- N 1.- с. 31-32.

16. Зайцева Е. А., Зверев С. П., Шэрбань А. А. Анализ влияния теплофизических параметров теплоносителя на точность измерения количества теплоты // Методы и средства теплофизических измерений. Всесоюз. н.-т. конфер. 17-19 сент.

1987. Тез. докл.-М., 1987, ч. II.-С. 171-172.

17. Зайцева Е. А., Зелинская Т. И. Дискретизация сигналов в электронных теплосчетчиках // Наука и техника в гор. хоэ-ве. - Киев, Будивэльнык, 1989, вып. 70. Комплексное благоустройство городов, -с. 82-86.

. 18. Зайцева Е. А., Зелинская Т. И. , Рульк" Т. Б. , Тарсис А. Д. Учет тепловой энергии в системах жилищно-коммунального теплоснабжения. Обзорная информация.-М.: Институт экономики жилищно- коммунального хозяйства АКХ им. К. Д. Памфилова, 1991,- 0135-6453, ВЫП. 1 /56/.

19. Зайцева Е. А., Кобрина Г. С., Тарсис А. Д. Метод поверки измерителей тепла.. // Наука и техника в гор. хов-ве. -Киев, Будивэльнык, 1981, вип. 46. Комплексное благоустройство городов. - с. 80-82.

20. Зайцева Е. А., Тарсис А. Д. Анализ погрешности при измерении разности температур //Наука и техника ь гор. хоз-ве.- Киев, Будивэльнык, 1981, вып. 46. Комплексное благоустройство городов. - с. 83-84.

21. Зайцева Е. А., Тарсис А. Д., Дутчак В. В. Повышение точности учета тепловой анергии в системах централизованного теплоснабжения // Наука и техника в гор. хоз-ве.- Киев: Будивэльнык, ’ 1980, вып. 73. Комплексное благоустройство городов. - с. 94-97.

22. Новый теплосчетчик для систем теплоснабжения / Е. А.

Зайцева, Т. И. Зелинская, В. А. Киреев, С. П. Зверев // Наука и техника в гор. хоз-ве.-Киев: Будивэльнык, 1988, вып. 67.

Комплексное благоустройство городов.- с. 94-96.

23. Под контроль автоматики / С. П Зверев, Е. А. Зайцева, Т. И. Зелинская, А. Д. Тарсис // Городское хозяйство Украины.-. 1982.- N4.-0. 12.

24. Серия новых теплосчетчиков дли систем теплоснабжения / Е. А. Заййцева, Т. И; Зелинская, А. Д. Тарсис и др. // Приб. и сист. управления.-'1992. - N8,- с. 20-21.

25. Тарсис А. Д., Зайцева Е. А. Источник стабильного тока

для измерительных схем// Наука и техника в гор. хоз-ве.-Киев: Будивэльнык, 1980, вып. 43. Комплексное благоустройство городов, - с. 110-112. ■ ’