автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.16, диссертация на тему:Организация взаимосвязей субъектов информационно-вычислительного обслуживания в условиях рыночной экономики

р КИ!ВСЬШ ДЕРЖАВШИ ИШЭШЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

' 'Б ОД

^ на правах рукопису

ИАпенко 1РИНА I гор I вал

0РГАН13АЦ1Я юлаюэв' ЯЗК1В СУБ'бЯПВ НИОРЫАЩЙЮ-ОНЧИСДЕАЛЫЮГО ОВСЛУГОВУВАННЯ В УЮВАХ РИНКОВО!

ккоаэшки

Спец1адьн1оть Об. 13.16 - Застоеування обчисхюваль-но1 тбхн1ки, математичного моделювавня 1 математичних метода в наукових досл1дяеннях (в галуз! еконоы1чних наук)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на эдобуття наукового ступени кандидата епоном1чних наук

ки1в - 1994

Дисертащя в рунописоы

ДисертацШ виконано на кафедр 1 1вформац1йиого менеджменту Кшвського державного еконошчного ун1верситету

ЕЬуковий кер1вник - д. е.н., проф., акадешк УкрА1Н Куцевко Степан Петрович

0ф1Ц1йн1 опонентш д. е. н., проф.

№р1нчевно Борислав Володимировяч

к. е. н.

Пащенко 1ван Екимовкч

Пров 1 дна установа: Головнкй НД1 в проблем 1нформатики Шнютерства еконошки Укра1ни

Эахист в1дбудегься 199'р. о Л годи-

Н1 на 8ас1данн1 спец1ал1зовано1 вчено! рада К 068.28.06 Ки1в-ськюго дергавного економ1<шого ушвереитету ва адресок 252067, и. Ки1в, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 214.

8 дисертащ ев модна ознайомитись в 01бл1отец1 Ки1вського-деряавного екоиом1чного ун1верситету.

Автореферат ров 1сланий "й^МйШ- 199 Ур.

Вчений секретар спец1ал1еовано1 вчено 1 ради К 068.28. 06 к. е. н., доцент

ЕЕ Кулаг!на

I. ОСНОВНА ЧАСТЙНА

Актуальнють теми. Роавиток Укра1ни як самост!йно1 неза-хехно! держави немодливий беа побудови багатоукладно1, соц1-ахьно ор!бнтовано1 ринково1 систеии господаршання. В ав' язку а цим виникае об'вктивна неойх1дн'.сть виривення акгуальних проблем, пов* яааних а орган 1аац1ао та 1нфориащйно-обчислю-вальним обслуговуванням р1зних ринкових структур: б1рж, броке рських контор, страховки компан1й, комерщйних банк 1 в 1 т. 1н. Кр1м того, терм1ново1 1нформатиаацп потребують так! сфери д1яльност1, як еколоня, соЩальний вахист населения, пенспйне вабеапечення, аайнят1сть населенна тошр.

Саме роапшрення предметно1 облает 1 1нфориац1йно-обчисл»-вадьного обслуговування, поява нових об'екнв комп'ютеризацп, а також приватизац1я 1нформац1йних структур, значке зб1лынення номенклатури 1нформац1йних продукт 1 в, Шдвишэння IX якпеп ви-магапгь нового п1дходу до орган1вац11 1нфориац1йно-обчислю-вального обслу1'онування. Сказане в повн1й Ы1 р 1 взноситься 1 до проб леки удосконалення оргашзацП взааюав'язк1в суб'ект1в 1нформац1йно-обчиелгшального обслуговування (продуцент г в ¡н-формац1йних продукт!в, к1нцевих споживач1в 1 посередникхв, як1 сприяить реал1ааци цих продукте). Эокрема, недостатШй, а 1нколи 1 повнЮтп В1дсутн1й досв1д господаршання в ринкових умовах вумовлюе невмие зд!йснення куп1вл1-продажу к1Нцевого продукту 1нформад1йного виробництва. I як результат - непосл1-довнють вирипення зав дань поЛптення взаеыоав'яак1в суб'аШв 1нформац1йно-обчислив ального обслуговування, ааважае ваблимзн-ню механ18цу 1х функцюнування до св!тового р1вня. Тому вико-ристання маркетингу в господарськ1й д1яльност1 1нформац1йних структур а метою шдвищення 1х ефективност1 6 не Т1лъки бажа-ним 1 доц1льним, а й об' ективно необх1дним.

Шта 1 аавдання досл1дження. Основною метою дисертад1йно1 робот и в досл1джэння 1снуючо1 практики орган1аац11 взав-моэв'яак!в суб'екпв 1нформац1йно-обчислювального обслуговування 1 визначення шлях 1 в И шшпшення а урахуванням Юнуючих першочергових заход (в ¡нфоршц1йно1'о маркетингу.

В1дпов)дно до мети досл1дження в дисертацП а роб лена спроба вир1шити сл1дуюч1 аавдання: досл!дити особливост! виробництва !нформац!йних продукпв; обгрунтувати особливост 1 гюкаеник!в оц!нки якост! к!Нцевого 1нформац1йного продукту;

роакрити особлквост1 формування i роавитку 1нформац1йно'го ринку; дослдити 1снувчу практику ваашов1дносин продуцент i в 1 сложивачш; досл1дити форцування ц1н на pi8Hl види 1нфориад1-йних продукт 1 в; роакрити саециф1ку ощнки обсяПв 1нформац1-йвого виробництва; роаробити рекомендацп по удосконаленню вааа«эв1дносин суб' екпв 1нформац1йно-обчислювального обслуго-вування; роаробити рекомендацп по проведению маркетингових досл1джень попиту i пропонування на 1нформацi йноцу ринку; досидити методи конкурентно 1 боротьби на 1нформац1йному ринку 1 роаробити пропоаицп по забеапеченню конкурентоадатност i 1нформац1йних продукт í в.

Предмет 1 об' erar досшдження. Предметом досл1джэння' в 1снуюча методолог!я, методика 1 орган1аац1я взаемозв'яак1в суб'аснв 1нфориац1йно-обчислтального обслуговування.

Об' остом Д0СД1ДЖЭННЯ вибран1 1нформац1йн1 струкгури UiHl-стерства статистики, Шн1стерства енергетики, Державно! акц1-онерно1 судноплавно1 компанП Укрр1чфдоту та ¡нших 1нформац1-йних структур, hkí ад!йснпоть свою д»яльн1сть на комерц!йн1й основ 1.

Методологи 1 методика досл1диення. Теоретичною t методолог 1чнов базою досл(д*заня в пращ в1тчяанянюс i заруб1жних вчених з питань орган1зацп шформащйно-обчислюваньного обслуговування, окрем1 положения економ1чно1 теорП, матер1али конференщй i сем1нар!в а проблем 1 нфорыатики, а також в1д-пов1дн1 р1тення ваконодавчих структур.

За основу досл1д»знкя взятий д1алектичний метод, який пе-редбачае вивчення Юнувчих процесс 1 явищ в U ваааюзв'яаку 1 вааемообумовленности

Для вир!шення поставленних завдань буди використан! еистемний и1дх!д до дсюл1д*ення, аагальнонауков1 прийоми анал!ау 1 синтезу, наукова апробащя' i еконошчна лопка, вастосовувались сучасн1 економ1ко-математичн1 методи.

Наукова новизна дскшдження. Суть и полягае в комплексному вивчеши проблем«, пов'яаано1 а орган1аац1ею взае-мозв'язк1в суб'екпв 1нформац1йно-оСчислювалъного обслугову-вання в умовах ринкових в1дносин.

У виконаному досл!дженн1 були одержан1 сл1дуюч1 результа-ти, як1 мащъ наукову новизну: досл1джен1 особливост1 еле-менив 1нформац1йного виробництва, кшцевого продукту i роак-

рит1 можшвост1 1х використання в умовах ринково! ековом1ки; вкзначен! особливост1 формування 1нформац!Аного ринку 1 його основного атрибуту - 1нформац1йного маркетингу; запропонован1 нов1 п1дходи до оформления вааакшдносин шж суб'егсгаыи 1нформац!йно-оОчислпвального обелуговування; роакрита стратег 1 я формування ц1н на 1нформац!йн! продукти в ринкових умо-вах; запропонована ринкова стратег 1 я взаа*зав'яак1в продуцент! в 1 споживач!в 1нформац1йних продукт!в; залропонован! Ш-дходи до оц1нки попиту 1 пропонування на 1нформац1йн1 продукти; роа роб лена концептуальна ыэдель ощнки конкурентоздатност1 !нформац!йного продукту.

Таким чином, в диеертацп вирицуеться ряд актуальних пи-тань орган! вацп маркетингу 1нформац!йних продукт 1в в умовах ринково] е коном! ки.

Практична тншсть роботи. Використання на практиц1 результат 1 в доел!джвння доаволить шшпшнти орган!аац1ю 1нфор-мащйного менеджменту та маркетингу, Суде сприяти удосконален-ню госиодарського межан1аму 1нформац1йних структур, амщненнп 1х ф!нансовому стану.

Апробац1я та реад1аац1я результата досл!диення. Основн! реаультати досл!дження донов!дались на м1жнародних конференц1-ях: "Цроблеыи украшаацп комп'ютер!в" (м. Льв1в, вере-сень-жовтень 1992 р.), "1нформатиаац1я в умовах переходу до ринку" (м. Ки1в, листопад 1992 р.), "Проблеми розбудови дер-хавност1 Ука1ни" (м. Терноп1ль, кв1тень 1993 р.). Висновки 1 пропоаици, викладен! в диеертацп, були використан1 в процес! роа робки наукою! дер*£5ид*втно1 теми "Ек,онок1ко-орган!защйн1 проблеми !нформац!йно-обчислювального обилуговування в умовах ринково1 економ1ки", яка виконувалась кафедрою 1нформад1йного менеджменту Ки1вського державного економ1чного ун1верситету по аавданню Шнютерства осв1ти Укра1ни, реестрац1йний номер иА01002097Р.

Основы 1 положения диеертацп апробован! на практиц1 1 впроваджэн1 науково-виробничим шдприеыством И1НТЕЖОЛО".

0крем1 реаультати досл1дження використовуються в лекц1ях а дисциплин "Економ!ка 1 орган1аац1я Шдпиеметв 1нформац!йно-обчислюваньного обелуговування" в Ки1вському державному економ 1чному ун1верситег:1.

Впровадження результат 1в роботи Шдтверджуеться докумен-

2-4-

- 6 -

тами, як1 включен 1 в додаток до дисертади.

Цубл1кацп. Ш тем1 внконаного досл1ддення опубл1 ковано Б роб1т, аагальниы обсягом 1.1 друк. арк.

Структура дисертащйно! робот и. Дисертац1я складаеться в вступу, трьох роадшв, висновк1в, списку використано! л1тера-турк 1 додатк1в.

ОСВОЕНИЯ ЗШСТ РОБОТИ

У встут обгрунтована актуальн1сть теми, вианачена мета 1 задач!, об'ект I предмет досл!дяення, роакрита новизна 1 практична uiHHiCTb отриманих резудьтаив.

У пердюну роэдш вианачен! специф1чн1 особ лив ост i 1нфор-мац1йного виробнкцта i (toro к!ндевого продукту, як1 вшшвайть на характер взаа<ов1дносин суб' ект i в шформац!йно-обчислвваль-ного обслуговування; досл1джен1 метода оц!нки якаст i 1нфор-мац!йних продукт ¡в, анал!ауюгься процеси формування нац i овального 1нформац1йного ринку та впдив 1нформац1йного маркетингу на виб1р ринкових контрагент!в.

В вв'яэку в переходом до ринкових Ыдносин в'явився nl-дх!д до !нформацп як до товару, а не. Т1льки як до дармэво1 сировини. Значних зм!н ваанали 1нформац1йн1 потреби епожи-вач1в. За таких умов доц1лъно ширше використовувати в Д1яль-ност 1 1нформац1йних структур специф1чн1 особливост1 1нформа-UiftHoro виробництва та його к1нцевого продукту. Так, викорис-тання ЕОМ в якост1 технолог iчного обладнання сприяб евидко«у переналагодженню !нформац!йно1 структури а виробництва непопулярного на !нформащйнону ринку продукту на ¿нший, б1льш популярная. Мэллив1сть розчленування !нфоршц!йного . продукту на сукушисть елеменив доз воля б вар i сват и витратами на його створення 1 використання. А здатн1сть до репродуциовання дозволяв вадовольняти аналог1чн1 потреби численник споживач!в, тобто створений !нформац1йний продукт може бути об'ектом для укладення повторних договор!в кушвл!-продажу.

Особдивост 1 продукпв 1нформац1йно1 д!яльност! впливають на п!дходи до оц1нки 1х якост!. В дисертад1йн1й робот1 пропо-нутаься П1ЛХ1Д до роаробки системи показник!в оц!нки якосИ в урахуваннлм потреб якомога б1лыво! млькост! користувач1в, в одного беку, i вимог самих продуцент ib, з 1ншого. Так, ochobhi вимоги до якост1 вих1дно1 1нформац11 - своечаснють п надання 1 достов!рн!сть, в деякпх винадках доц!льно доповнювати такими

покааниками, як аахищеШсть них 1 дноI 1нформаци (щд час робо-ти а секретники данями) 1 комулятивн!сть, тобто "видиення головного" аа рахунок удосконалення 1снуичо1 системи обробки 1нформац11 1 забеапечення споживачам уси необх1дних анань для прийняття р1шень. Це дозволить враховувати досв1д, квалф1-кац1ю та 1нл1 особливост1 споживач!в.

Анал1э стану ¡нформац!Аного ринку в Укра1н1 покааав, цр в1н т1льки форму вгься. Поки щр немае необх1дних науково-обг-рунтованих методичних матер1ал1в, як1 в1дображають специф1ку формування 1нформац1йного ринку. Тому в гостра необх1Дн1сть в под1бних роаробках, в яких би враховувались специф1ка вивченвя потреб 1 кон'юнктури 1нформац1йного ринку, спец1альних валит 1в споживача, реклами, ам1ни якюних властивостей 1нформац1йного продукту, створення умов, для шдвюцення попиту тощр.

1нформац1йний ринок повинен, насамперед, створити: в1д-пов1дн1 умови для виг 1дноI куп1вл1-продажу 1нфориацШних продукт! в; передумови для переходу вс1х ланок економши до ринко-вих в1дносин; аабеапечити правовий аахист д1яльност1 вс!х категор1й прад!вник1в 1нформац1йного ринку; створити методичн1 1 юридичш основи аовн1шньоеконом1чно1 1нфориац!йно1 д1яль-

НОСТ1 1 Т. 1Н.

Удосконалення вваеш8в'явк1в в повшй М1р1 вале жить в1д аастосування в господарськ1й д1яльност1 метод1 в 1 принцип1в 1нформац1йного маркетингу.

Царкетингова д1яльн1сть повинна передбачати: актив !вац1ю споживача (його пост1йне (нформування, ознайомлення 31 аразками нових 1нформац1йних продукт 1в; встановлення П1льг на 1х придбання 1 т. !н); иереконання споживача (роа'яснення переваг сво1х продукпв над конкуруючими по вирипенню проблем споживача); створення баз дан их (БД) по споживачам, посередникам 1 т. 1н.; пост1йне удосконалення всього, шр мае безпосереднв в!дношення до маркетингу конкретно1 1нформац1йно1 структури.

В1дм1нною особливютю б те, щр !снуе необх!дн!сть м!С1-онерського маркетингу, тобто навчання споживач1в користуватися 1нформац1йними продуктами, роа'яснюши IX переваги 1 способи доставки; залежн1сть реал1зацп 1нформац1йних продукпв В1д технологи 1х доставки; компдекснють маркетингового пропону-вання 1нформац1йних продукпв.

1нформац1йн1 структури повинн1 враховувати те, вр п1д чао

реал1аац!1 вони можуть 81 ¡иовхнутись з конфшктнш маркетингом власних !нформац1йних иродукпв (розповсюдження одних 1 тих же продукт1в, але р1аними способами доставки); необх1дн1сть дифе-ренц1ац11 1нформац1йних продукт 1в.

У другому роэд1л1 на основ1 анаизу юнуючих догов1рних стосунк1в обгрунтована необх1дн1сть роаробки 1нформац1йними структурами в1дпов1дно1 стратеги ц!ноутворення на 1вформац1-йн! продукти, досиджен1 методи ощнки обсяпв 1нформац1йного виробництва.

Вивчева 1снуюча практика оргашзацп взаемозв'яак1в продуцент! в 1 споживач^в. Ц! ав'язки переважно маять довгостроко-вий характер, тому щр зам1на контрагента пов'язана а аам!ною техн1чно1 бааи (канали ав'яаку, апаратура передач! даних то-цо), вр не заведи можливо 1 дорого кошту в.

Роаповсюдмэння на галуаь 1нформац!йно-обчислювального об-слуговування процесс роздержавлення 1 приватиаацп с прияв тому, щр до основних виробник!в 1нформац1йних продукт 1в (обчис-лювальних центр!в; центр1в !нформатики; 1ндив1дуальних обчислюваньних шдроадшв, як1 включен1 в контур управд1ння шдприЕМствами 1 орган 1защями 1 т. 1н.) приеднуоться нов! структури, як1 баауються на р!зн!й форм! власност1: акцюнерн1 товариства, орендн!, кооперативн! 1нформац1йн1 структури. Кр1м того, на сучасному етап1 а'явились нов1 1нформац!Ан! структури, як! беапосередньо не ад!йсншгь !нформац!йного обслугову-вання, а створиоть специф!чн1 аасоби виробництва 1 передумови для створення 1нформац1йного продукту (розробка БД, проектов обчислювальних мереж ! т.!н.). 1нформац1йним б!анесом почали займатися не Ильки комерщйн! структури, як1 машь в1д цього прибуток, а 1 беаприбутков!, некомерцКЬИ структури: науко-во-досл1дн! ааклади, б1бл1отеки, м!н!стерства ! в1домства 1 т. !н., як! створшгь або мать у свобму склад1 1нформац1йн1 п!-дрозд1ли. Надання такими структурами платних !нформац1йно-об-числювальних иослуг, здеб!льшого, мае за мету досягти частко-во1 самоокупност1, ф!нансово! неаалежност1 в1д !нших п!дрозд!л1в, роаробку нових !нформац!йних продукт!в. До продуцента ново1 товзрно1 1нформац!1 сл1д в!днести спец1ал1зован1, ун1вереал>н! товарн1, фондов1 1 валотн1 б1рж1, мережу брокерских контор, як1 пубд1кують 1нформац1ю про стан ринку, а також державних кредитних ! страхових компаний, комерц1Йних

- о -

банк1в.

Споживачами 1нформац1йного продукту в р!зноман1тн1 народ-ногосподарськ! об' эсти, неаааежно в1д в!домчо1 приналежност!, а також сусп1льн1 орган1зац11.

Останн!м часом а'явились дв1 нов1 тендекци, а саме: в одному випадку, як продавц! виступають сам1 створввач! 1нфор-мацп (шдприаства, Наумов 1 орган!зац11, кооперативи, окрем1 фах1вц1), а в 1ншому - 1нформац!йн1 структур», як посередники, як1 налагаться 1ндюндуал1аувати свою Д1ялън1сть стосовно ва-пи!'1в нонкретних користувач1в. Роавиток васоб1в |нформац!йно! техн1ки, IX впроваджэння в р1зн1 галув1 економ!ки пост!йно вм1ншгь коло учасник!в до1ов1рних стосунк1в в сфер! 1нфор-мац1йно-обчислпвального обелуговування. Користувачами таких послуг в фактично вс1 г рули фах1вц1в, як1 працпоть у сусшль-ному виробництв1. Об'астом договору в 1нформац1йн1 продукт и.

Визначена необх1дн1сть перегляду 1снуючих форм договор1в на виконання !нформац!йно-обчислив ального обелуговування 1 рекомендован! нов1 п 1 дходи по IX полишенню. Найб1лыиого удоско-наления потребуе куп1вля-продаж програмних васоб!в. Вивиакня таких !нформац1йних продукт ¡в 1нтелектуальними дозволяв шфор-мац1йшш структурам аастосовувати в сво1й виробнич!й д1яль-ност1 Л1цена!йн1 та авторськ1 договори. В ав'язку з тим, цо в УкраШ л1ценз1йна торг! в ля програыними аасобами та шшими !нформащйними продуктами поки щр не отримала належного роа-повевдження, 1снув ряд проблемних питань, як1 потребують пер-иочергового вир!шення. В диеертацп ровпянуп ц! проблема! питания. Особлива увага прид1лена виб1ру найб!льш випдного Л1ценз1ата. Проанан1вован1 фактори, як1 впливають на роам1р л1ценз!йних винагород, критерп прийняття риоення про вил дату роялт1 чи паушаль них платеж1в. РоэглянуП особливост 1 надання л1ценз!й у випадку. коли програмний вас 16 виконаний в межах службового завдання, незалехно В1д способу його подалыаого використання. Основними характеристиками потенц!йних л!ценз1ат1в мають бути IX ф1нансовий стан, конкурентоадатн1сть, абутов1 можливост1, квал1ф!кац!я персоналу 1 т. 1н.

1снуб прихована форма бартеру, за допомогов яко1 вд1йсга>-егься, наприкдад, обы1н 1нформац1оо, программам засобами то-цр. В б1лыпост1 випадк1в так1 угоди ад1йснооться на основ1 "особистих контакт!в" сп1вроб!тник1в 1нформац1йних структур.

3,-4-1/4+

1нформац1йний бартер конче потр!бен в умовах асоц1ац1й, як1 об'еднуигь ф!рми. Об'еднання !нформац!йних структур в аеоц1-ацп на етап! формування !нформац1йного ринку сприяе роавитку нацЮнально! 1нформац1йно! 1ндустр11 1 тому в бажаним.

Як тимчасовий аах!д, враховуючи скрутний фшансовий стан споживач1в, можливо надавати !нформац1йн1 послуги в кредит.

3 роавитком м!«шародних гв'яак1в Укра1ни в ус1х сферах д!яльност1, в тому числ1 1 в 1нформац1йн1й, виникае не-обх!дн1сть удосконаловати 1 роавигати догов1рн! в1дносини а заруб 1жними 1нформац1йними структурами. Так1 ваааозв' яаки мо-жуть створюватись в результат! шдключення до БД ! використан-ня 1нформащ1йних ресурс¡в !нших кра1Н через Шжнародн! комун1-кац!йн1 мереж!, створення сшльних Шдприемств, науко-во-техн!чне сшвроб^ництво топр-

Проблема цшоутворення на !нформац1йн1 продукти не-достатньо доел!длена. Ситуац!я ускладнюеться стр1мким розвит-ком 1нформац1йних технолог 1й, як1, в б!льшост! випадк!в, про-понуоть принципово нов1 1нформац!йн1 продукти (наприклад, !нформац1я на оптичних дисках). Нового п!дходу до щноутворен-ня вимагае перех!д економ!ки до ринкових в1дносин. Тому роз-роб ку ц!ново! стратег!1 сл1д роаглядати не як рааовий акт, а пост 1йну пол1тику. В Ц1н1 на 1нформац1йн! продукти повинн! знаходити в!дображення не т!льки об'ективн! (наприклад, витрати на виробництво), а 1 суб'ективн1 (наприклад, коиплексн!сть) факгори. Бона мав бути гнучкою 1 при зыШ кон'шктури ринку теж повинна ам!нюватись. В умовах конкурентно! боротьби мож-лив! певн! стратег!! ам!ни Ц1ни. Наприклад, починати з б1льш високо! ц!ни, а з яасиченням ринку знижувати и, або навпаки, з метою завоевания ринку можливий випуск спочатку б!лып деше-вих !нформац!йних продукт!в, а пот1м, з появою до них зац!кав-ленност1 у споживач!в, ц!на п1двшцуеться. .

Досл!дження ц!ноутворення на р13Н1 види гнформащйнюс продукпв дозволяв констатувати, шр за основу формування ц(ни, в б1льшост1 випадк!в, взято затратний принцип. При цьому в!д-сутн!й единий Шдх1д до В1днегення на соб1варт!сть витрат, пов'язаних з виробництвом !нформац!йно1 продукц!1. В багатьох випадках в калькуляц!ю включаються витрати, як1 не маигь прямого ыдношення до виробницгва конкретного 1нформац1йного продукту. У витратах на виготовлення (тиражування) програмних

засоб!в в раз! 1х доробки на п1дприбмств1-виробнику часто В1д-сутн1 витрати аароб1тно1 плати програмюнв. В основному варпсть такого продукту визяачаеться на основ! витрат, пов'язаних а записом програм на той чи 1нший нос!й.

При переход1 до ринково1 системи, форцування Ц1н повинно 8д1йсншватись В1ДПОВ1ДНО до вимог сьогоднипнього дня, тобто а урахуванням економ!чних метод1в управлння економ1коа В соб1-вартост! 1нформац1йних продукт 1 в повинн! в1дображатись вс! витрати виробництва (в тому числ1 ! варпсть 1нформац11, яка потребуб обробки, тобто варпсть "1нформац1йно1 сировини").

Щноутворення 1 збутова Д1яльн1сть б дуже важлив1 тру-домютк1 в ид и роб1т. Ц1на мае встановлюватись як на основ1 витрат на виробнидтво, так 1 а урахуванням якосн продукт 1. Дэц1льно враховувати два обмежуюч1 фактори: соб1варИсть (нкж-ня межа) 1 корисн1сть (верхня межа). Реал1зувати свою про-дукц!ю за ц1ною нижче витрат 1нформац1йним структурам невгач-дно, тому щр це може бути причиною банкрутства, а надм1рно висока Ц1на зменшить конкурентоадатн!сть 1нформац1йно1 про-дукцп.

При встановленШ Ц1ни на конкретн1 1нфсзрмац1йн1 продукти необх1дно враховувати попит 1 пропонування на 1нформац1йному ринку. Продуцентам сл!д пам'ятати, пр один 1 той же продукт може розглядатись 1 оц1нюватись споживачами по-р1аному. Сл1д пропонувати як ун1версальний, придатний для використання р1-8ними споживачами, так 1 спец1ал480ваний продукт, ор1ентований на конкретного споживача. Але занадто спещал!аований продукт можв мати Ц1ну , яка не шдходить споживачу 1а-за "переб1ль-тення" його кориеносп. Кр1м того, "розкроена" або "роафасована" точно п1д запит конкретного споживача продукц1Я не завжди може бути реал1зована 1ншим споживачам, пр теж сл1д враховувати.

Встановлено, щр ц!на 1нформац1йного продукту залежить в!д комплексном! ■ 1 в1д часу пропонування.

В стратеги ц1ноутворення сл1д враховувати таку особлив 1сть, як в1дносно мал1 витрати на виробництва (тиражування) 1нформац1йних продукт 1 в в пор1внянн! а витратами на 1х розроб-ку (виробництво дослхдного зразка). Тому дуже важливим е прог-нозування можливого тиражу 1нформац1йного продукту для б!льш точного встановлення частки витрат, яка в1дноситься на соб1-X*

варпсть единиц 1 продукту.

На нащу думку, в соб1вартост1-програмного аасобу варт1сть його розробки для персональных ЕОМ повинна складати 202, виго-товлення (тиражування) -10Х, управлшня - 20Х, прибуток - 15Х, рейта 35Х - в1дноситись на долю маркетингу.

фи реал!зац11 1нформац1йних продукт 1 в по л1цена!ям вини-кае проблема врахування в ц!н1 частини ризику, яку беруть ва себе сторони угоди. Кр1м проблем ц1ноутворення виникав проблема розпод1лу ризику м1ж суб' остами л1ценз1йного договору в раз! непередбачених ам1н кон'юнктури !нформац!йного ринку.

Шнцевий продукт 1нформац1йного виробництва р1аноман1тний ва складом, щр ютотно вшшвав на ощнку обсяпв у в1дпов1дних одиницях вим1ру. У ав'яаку а цим були проанал1аован1 нату-ральн1 одинищ вишру обсяг!в виробництва, ЯК1 застосовуються на практищ, гроблен! висновки щэдо дощльност1 1х використан-ня. Бажано переходити в1д одиниць вим1ру, як1 баауються на витратах ресурс 1в (машино-, людино-, нормо-годин) на вироб-вицтво 1нформац1йних продукт 1в, на умовн1 одиниц1, наприклад, умовно-приведений кадр, тисяч! умовних символ!в, к!лък!сть по-шук!в у БД топр.

Встановлено, щр п!д час роарахунк1в 13 споживачами, в б1льшост! вкладов, не враховуеться характер виробництва 1 умови споживання 1нформац1йних продукт¡в, категор!я споживач!в (випадков! (разов!) 1 пост1йн1). У першому випадку реал1зу-егься продукт, воробництво якого зд1йснюегься без встановлено-го контролю споживачем (класичний процес куп!вл!-продажу). У другому випадку виробнищ'во продукту мае бути розраховано на конкретного споживача, тобто виконуеться певне разове аамов-лення (наприклад, розробка алгоритм1в ! програм, проектних 1 наукових роб1т I т, !н.). Урахування цих особливостей дозволить розширити номенклатуру 1нформац!йних продукт1в.

У третьому розд1л1 розроблений стратег1чний П1дх1д до встановлення взаемозв'язк!в продуцент!в 1нформац1йних продукт! в а 1х споживачами. Роароблен! рекомендацп по проведению маркетингових досл!джень попиту 1 пропонування продукт1в 1нформац1йного виробництва. Виявлен1 основн1 умови аабеапечен-ня конкуронтоздатност1 1нформац1йних продукт 1в.

Проведений в дисертаци анал1з орга^заци вааемозв'яак!в виробник!в ! споживач!в 1нформац!йно1 продукцп п!дтвердив не-

обх1дн1сть роаробки ix ринково! стратеги. Удосконалпвати ваа-еыов1двоеини суб' екпв !нформац1йно-обчислпвального обслугову-вання доц1хьно по таким ав'яакам: в постачаль никами "1нфор-мад1йно1 сировини"; в судп1дрядниками; в к1нцевими споживачами 1нформац1йно1 продукцП; 8 посередниками (Д1лерами, дист-риб'юторами, брокерами); а 1ншими структурами 1нформац1йно1 1ндустр11 , чия продукц1я використовуягься щд час створення к1нцево! продукцП 1нформац1йно1 структур и. Дзц1льно вино-ристовувати догов1рн1 стосунки в приватними особами (робота на ЕОЫ в домашни умовах 8 аастосуванням телекомун!кац!йно1 техн1ки).

Конкурент я в бороть01 аа виробника призводить до вертикально! 1 горизонтально! 1нтеграц!1 учасник1в 1нформац1йного ринку, поглинання одних ф1рм 1ншими, алиття, створення асоц1-ац1й, корпорац1й 1 т.!н. В ав'яаку а цим виникае потреба вста-новлення партнерських взааюав'яак1в м1ж ф 1 рмами- виробниками, наприклад, перифер1йно-коцун1кац1йних процесор!в, модем!в, а ф1рмами, як1 спец1ал1ауються на створенш 1 експлуатац! 1 систем передач1 1нформац11, мереж вв'яаку М1ж комп' ютерами або комп* стерами 1 терм 1 налами абонент Lв мереж1 тонр. В дисертацп роа роб лен 1 про поз иди по орган!аац11 вааэлэди таких суб'ект1в. Будь-як1 взаемоав*язки продуцент!в 81 споживачами повинн1 баауватись на комерЩйшй основ 1, але при цьому потр1бн1 plsHl п1дходи до споживач1в. 3 щею метою вид1ляються партнерський 1 авичайний типи взабмозв'язк!в. Ранжування спо-живач1в за ознаною довгостроковост! ав'язк1в дозволяв полегши-ти кер1вництву 1нформац!йно1 струкгури вибрати сегменти ринку, як1 найб!льи п1дходять для тюних партнерських взааюв1дносин. Цей процес мае складатися а таких етап1в:

I. Сегментащя ринку по способу застосування !нформац1-йного продукту i специфики споживача;

II. Варпсна оц1нка вигод для споживача в1д застосування запропонованого 1нформац1йного продукту у кожному сегмент 1 ринку;

III. Виэначення конкретних сегментiв ринку 1 споживач1в у кожноцу 18 них для встановлення вааемовв'явмв в!дпов1дного типу;

IY. Розробка та впровадження р1аних вид!в маркетингових пропонувань !нформац!йних продукт!в в валежност! в!д типу вва-

- 14 -

аюзв'язк1в а1 споживачами; *

V. Оц!нка результат 1 в сп1вро01тництва в1 споживачами 1 перегляд форм ствробиництва;

VI. Пэрюдичне обновления маркетингового пропонування 1нформац1йних продукт 1 в.

1нформац1йна структура повинна вив чати потреби не "спожи-вача вааганГ', а саме того, я кий найб1лыи характерний для сегменту ринку, на я кому вона працюа

Вивчаши сво!х конкурента, 1нформац1йна структура повинна свовчасно вианачати тенденцп розвитку технологи 1 продукт! в у галуз1. Це дозволить виробнику рацюнально поеднувати реал1зац1«э максимально можливо1 к1льк1ст1 1нформац1йних продукт! в, аабеапечуючи необх1дну прибутков1сть свое! д!яльност1, а максимальним аадоволенням запит 1в споживашв.

Предметом маркетингового досл1джендя нового продукту мае Сути сам новий продукт, попит на нього 1 мохливоси його пропонування. Сл1д враховувати р1аний стуШнь "новиани" !нфор-мац1йних продукт! в. Наприклад, новизна для певного ринку б ко-мерц1йно важдивим видом новизни для ¡1(формац!йних структур тому, ИР 0!льш1сть 1нформац!йник продукт 1 в, як1 масово вико-ристовуються в усьому свт, для 1нформац1йного ринку Укра1ни абсолютно нов!.

Багатогранн1сть новизни !нформац1йного продукту ставить сво1 вавдання перед 1нформац1йним маркетингом. Роар1анявть продуктову (пропонування на ринок нового 1нформац1йного продукту) 1 технолог1чну (пропонування 1нформад1йного продукту а пол1пиюною якютю) 1 новации Ыаркетингов1 досл!дження продуктом! 1 технологию! !нонац!1 дають прогноз попиту на новий продукт або на додаткову продукции

Основними факторами, як! впливакяь на р!тення про кутивлю 1нформац!йного продукту 6 щна 1 бюджет споживача. ДоЩльно при визначенн! попиту враховувати також такий суб'ективний фактор як бажання споживача мати цей продукт, тобто корисн!сть продукту. "1деал" корисност! у споживашв р1зний 1, як правило, залежить в!д IX фиансового стану.

1нформац1йний продукт п!д час куп!вл1 конкуруе з ¡ншими товарами, 1 споживач вимушений "ур1вноваяувати" свою покупку в иежах бюджету. 1нформац1йна структура при визначенн1 попиту на св1й продукт повинна проанашаувати механ1вм споживацького ви-

бору. А саме, встановити группу споживач1в, для яких вианача-еться попит, 1х бюджет, як1 ковгги вид1 лен! дли спожнвання (наприклад, поточиий доход споживача, кредити банку) 1 т. !н.

фи виход1 на ринок в новик 1нформац1йним продуктом сл1д проаналаувати оч1куваний попит на нього при р1вних р1внях ц1-ни. Вианачити у кожному сегмент 1 оптимальнкй виб1р споживача при обмэжвному бццжет1 поеднання Ц1ни 1 оч1куваному обсягу продажу. Така 1нформац!я в основою для роаробки 1 освоения нового 1нформац1йного продукту. Враховуються конкретн! групи споживач1в в р1аним бюджетним обмехенням I р1аними перевагами. Це дозволить виробнику маншулювати р1внем 1 характером спожнвання.

1нформац1йна структура на баз1 анал1ау власних можли-востей 1 пол!тики продажу моте вианачити характер 1 р1веш> пропонування 1нформац!йних продукт 1в.

Оч!куваний прибуток в!д реанаац! I 1новад11 виакачаетьея аа формулою:

От = (р*-с{)а*,

де Су. - ймов1рна соб1варт1сть одиниц1 1нформац1йного продукту; С1* ~ обсяг виробництва; р* - щна.

Лрщхьно оч!куваний прибуток еп1вставляти а кашталовюа-деннями. Якшр оч1кувана окупн1сть кап1таловкладень вища або р!вна м1н1мально припустим1й для 1нформац1йно1 струкгури, то сл1д приймати р1пення про реапаацш !новацп 1 навпаки.

3 формуванням 1нформац1йного ринку для конкретно! 1нфор-мац1йно1 струкгури все б1льшого значения будуть набувати проб-леми конкуренцп 1 роа робка стратеги конкурентно 1 боротьби. В дисертацп досл!джен! вар 1 анти конкурентно1 боротьби на (нфор-мац1йному ринку 1 проведена IX класиф1кац1я (рис. 1). Щрб вит-римати жорстку конкурентну боротьбу, !нформац1йна структура повинна рацюнально поеднувати конкуренц1ю по способу вадово-лення потреб 8 методами конкуренцп. Визначчти ключов1 фактори усшху стратеги конкуренпв 1 свое! власно1, встановлювати конкурентоздатнють запропонованих на ринок 1нформац1йних продукт! в. Необх1дно враховувати те, що IX конкурентоздатн1сть залежить в!д конкретного ринку 1 часу продажу.

- 16 -

Для усп1вно1 ре&иаац11 свого продукту 1нформац1йна структура повшша враховувати те, пр споживача щкавлять т1ль-ки т! вдастхвост 1 1нформацЮного продукту, як1 необх1дн1 для вадоводення Лого потреб. Сл1д приймати до уваги те, щр як1сть 1нформац1йного продукту не тотожня його конкурентовдатност1. А сама, якють - це кориснють продукту, а конкурентоадатн1сть вианачав цп користь в конкретних умовах його аастосування.

| Конкуренд1я |

I_._I

г

|по способу аадово-| |лення потреб

I : I

|по методам нонку-|ренц11

I_,_I

|переманю-| |пол1тиен-

|вання спе| |ня спожив-

|ц1ал1ст1в| |чих влас -

| | |тивостей

| | |продукту

I I.

|рек-| I дама!

Рио. 1. Класиф1кац1я конкуренцп на 1нформац1йному ринку

- 17 -

Конкурентоэдатшсть !нформац!йних продукт!в пов'яваяа а р1внем абуту на стад1ях и життевого циклу. Пропонування конкурентами на !нформац1йний ринок нових продукт!в а високою конкурентоздатнютп зм1нпоть тривалють цих стад1й (наприклад, припинення виходу на стад 1 в насичевня 1 перех1д на стадю спаду i т. 1н.). Сл1д мат и на уваа1, цр тривалють хиттввого циклу ¡нформащйного продукту мае бути ор1ентована на конкретний сегмент ринку тому, шр попит мою бути р1вний 18-ва нер1вном1-рност1 розвитку потреб, традиц1й i т. 1н.

Пэказник конкурентоадатност1 1нформац1йного продукту конкретно! 1нформац1йно1 структуры по в1дновенню до конкурую-чого продукту визначаегься:

К - Irnf!Ьн

дв - /С показник конкурентоадатностi 1-го продукту (дано! !н-формац!йно1 структури) до 2-го (конкуруичого); Хтпр Ттг}£ ~ в1дпов1дн! rpynoBi техн!чн( показники.

Im-^iOi ,

де J.ТП~ груповий техн1чний показник (по тегшчним параметрам), (Jrl - одиничний параметричний показник по L -ну параметру; (Jl - вага i -го параметру, П - число параметров, як1 ров-глядаюггься.

' Р/Рм

де Р - величина параметру реального 1 нформащйного продукту, Р100 - величина параметру умовного продукту, який задовольняе потреби на 100Х (не може бути б!лыпе 1 тому, пр задовольнити потребу б!льше, н!д на 100Z неможливо).

Аналог i чно розраховуеться конкурентоздатнють по економ!-чним параметрам. Пэказник конкурентоадатност1, взаемозв'язок Mix часткоп задоволення споживач!в ! обсягом продажу дозволя-ить визначити допустиму суму витрат на розробку, виробництво !нформац!йного продукту, а також встановити обсяг реал1зац!1.

На ochobi груп параметр!в, як! забезпечуюгь конкурентоз-датн1сть 1нформац1йних продукпв, роаробдена концептуальна модель ощнки р!вня конкурентоздатност! (рис. 2.).

Рис. 2. Концептуальна модель ощнки р1вня конкурентоедат-ноот! 1нформац1йних ПР0ДУКТ1в

- 19 -

фи пор!внянн1 парамэтр1в конкурентовдатност 1 певного 1нформац!йного продукту сл!д враховувати стушнь вадоволення потреб спо*ивач1в 1 можлквост1 по эадоволешш перспектив них вимог по сложивчиы властивостям.

У висновках сформульован! ревультати досл!дмэння, дан! рекомендацп по усуненню недол1К1в.

0СН0ВН1 РЕЗУЛЬТАТ»

1. Дэслджений впляв особливостей шформац1йного виробництва 1 його к1нцевого продукту на маркетингову д1яльн1сть 1нфориац1йних структур.

2. Вианачен1 основн1 фоктори 1 в1дпов!дн1 1м покааники, як! повинн1 враховуватись 1 використовуватись для оц1нки якост1 1нфориац1йних продукт 1 в. Запропоновано роаглядати як1-сть 1нформац1йних продукт!в а точки аору споживача 1 з точки зору в пробника.

3. Досл1д*эн1 основн1 напряики розвитку догов1рних В1ДНО" син в уиовах переходу до ринку. Роз роб лен 1 реномендацп по выбору ринкових контрагент!в.

4. Встановлен! основн! принцип« формування ц!н на 1нфор-мац1йн1 продукти. Визначен! недол1ки ц1ноутворення 1 запропонован! шляхи 1х усунення.

5. Роаробдений стратег1чний п1дх!д до встановлення вэае-1ЮВ1дносин продуцента 1 споживач1в в умовах вертикально 1 1нтеграци. В!н грунтуеться на розмехуванн! ткп1в взае-мозв'яак1в (партнерських 1 звичайних). Це дозволяв гарантувати ринок абуту 1 домагатися комерц!йного усп!ху, провадити в!д-пов 1 дну цпгаву пол! тику ! марквтингове пропонування 1нфор-мащйних продукпв з урахуванням вигод для спояивач1в.

6. Запропонован! шдходи до оц!нки попиту 1 пропонування на 1нформац1йний продукт.

7. Розроблена концептуальна модель оц!нки р!вня конкурен-тоздатност! 1нформац1йного продукту.

По тем1 дисертацИ опубл!кован1 сл!дуюч! роботи:

1. Куценко С. И, Лазарева С. & , Мат1 енко 1.1. Формування ц1н на 1нформац1йн1 1 програши продукти в системах обробки даних.//К.. 36. Мажинна обробка 1нформзци. 1993.- Вип. 5Б.-С. 80-86.

2. Куцэнкп С.П., Шпеню 1.1. Дэяк! орган 1зац1йно-еко-ном1чни проблеми 1нформатиаац11 Укра1ни./Теаи допов1д1 на м1-жнародн!й науково-практичн1й монфарвнщI и1нформатиаац(я в умовах переходу до риш^т", м. Ки1в, листопад 1992. - С. 69-74.

3. Лазарева С. <Ь , Мапенко 1.1. Особливоси 1нформацЮного маркетингу. / Теаи допов1д1 на м1хнародн1й науково-прак-тичн1й конференцп "1нформатиаац1я в умовах переходу до ринку", м. КИ1В, листопад, 1992.- С. 46-48.

4. Куценко С.П., Лазарева С.А, Мат1бнко 1.1. Деяк1 проблеми 1нформатиаац11 Укра1ни./ Теви допов!д1 на м1хнародн1й конференцп "Проблеми укра1н1вацн кош' стер 1 в", м. Льв1в 28 вересня - 2 ювтня, 1992.- С. 8.

6. иат1бнко 1.1. 0собливост1 вааемоав'яак1в суб'аспв 1нформац1йно-обчислхшального обслуговування в умовах ринку./ Теаи допов1д1 на конференцп "Щхзблеш роабудови дер*авност1 Укра1нип, м. Тервошль, кв!тень 1993 р. С. 25-28.