автореферат диссертации по разработке полезных ископаемых, 05.15.08, диссертация на тему:Оптимизация направленного изменения технологических свойств минералов при обогащении железных руд.

Міністерство освіти України Криворізький технічний університет

РГБ ОД

. 8 «ьн «97 На правах рукопису

Ляхова Оксана Вячеславівна

ОПТИМІЗАЦІЯ НАПРАВЛЕНОЇ ЗМІНИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІНЕРАЛІВ ПРИ ЗБАГАЧЕННІ ЗАЛІЗНИХ РУД

Спеціальність: 05.15.08 — “Збагачення корисних копалин*

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Кривий Ріг —1997

Робота виконана в Криворізькому технічному університеті, Міністерство освіти України

Науковий керівник — к.т.н., Кравцов Микола Кирилович доцент кафедри збагачення корисних копалин Криворізького технічного університету

Офіційні опоненти: д.т.н. Сокур Микола Іванович, доцент кафедри менеджменту Київського національного економічного університету;

к.т.н. Магарь Надія Георгіївна, директор Криворізького філіалу Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій

Провідна організація — Національна гірнича академія

України, Міністерство освіти, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться 19^р. о Тод.

на засіданні спеціалізованої раднкІб^ОІ.ОІ Криворізького технічного університету за адресою:

/324099, Україна, м. Кривші Ріг, вул. Пушкіна, 37, КТУ/

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: (324099, Україна, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, КТУ).

Автореферат розісланий

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат технічних наук, до

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Україна має значні запаси залізної руди та міцну гірничорудну промисловість. В концепції розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року вказано, що ”... однією з основних умов функціонупашія гірничо-металургійного комплексу с переорієнтація виробничих потужностей на ресурсозберігаючі технології..."

В сучасних умовах роботи гірничо-збагачувальних комбінатів при переробці залізних руд різного складу все більше значення набуває рішення проблеми підвищення ефективності процесу рудопідготовки. Підготовка залізної руди до збагачення виконується в барабанних млинах. Не дивлячись на простоту конструкції та експлуатаційну надійність барабанних млинів, процес здріблення в них є найбільш енергомісткнм в технології збагачення, на частку якого припадає 60...70 % енерговитрат. Скорочення обсягу виробництва металу і нестабільність постачання металургійних підприємств коксом та енергоносіями привело до зниження потреби концентрату і підвищення вимоги до його якісних показників. В свого чергу підвищення якості концентрату можливе шляхом помелення руди до 96...98% класу мінус 44 мкм, але це приводить до додаткових енерговитрат. Однак навіть при такій крупності помелення не вдастьоя одержати досить високоякісний концентрат. Для більш повного видобувашія рудного мінералу, необхідно підвищити селективність процесу подрібнсідая'(спупінь ро- Й скриття) та коїгграсність мінералів що розділяються.

Одним із шляхів підвищення ступеню роскриття мінералів в процессі подрібненій та покращення 'їх технологічних властивостей являється застосувати різних фізико-хімічних виливів та поверхнево-активних речовин (ПАР). Поверхисло-якгшші речовини викликають зміни фізико-хімічних властивостей поверхонь мінералів та сприяють зниженню поверхневої енергії пластичних зсувів,

розпитку різноманітних дефектів при менших напруженнях. їх впровадження не вимагає додаткових капітальних витрат.

У зв'язку з цим обгрунтування застосування ПАР з метою спрямованої зміни технологічних властивостей мінералів та розробка, на основі цього технології інтенсифікації процесів подрібнення та збагачення залізних руд, е актуальною науковою працею, яка має велике на* родногосподарче значення.

Актуальність даної роботи підтверджується тим, що теоретичні розробки та одержані практичні результати виконані в рамках науково-дослідних робіт за щорічними координаційними планами Мінпромів України та Росії з 1992 по199бр.р. >

Мета роботи. Підвищення якості концентратів залізних руд за рахунок збільшення ступеню розкриття мінералів.

Ідея роботи полягає у використанні поверхнево-активних речовин для інтенсифікації рудопідготовки та підвищення якості концентрату.

Методи досліджень застосовані для вирішення задач дисертаційної роботи засновані на сучасній теорії руйнування твердого тіла, аналітичних, фізичних, фізико-хімічних та-балансових розрахунках, статистичній обробці експериментальних даних, застосуванні сучасних методів моделювання. Перевірка результатів теоретичних дооліджень проводилась у лабораторних та промислових умовах. Положення, які захищаються.

- фізичного основою попереднього зменшення міцності міжфазних меж мінеральних зерен є модель двомірної міграції молекул поверхнево-активних речовин впродовж тріщини;

- інтенсифікація процесу руйнування руди відбувається як за рахунок розклинюючої дії молекул поверхнево-активних речовин, так і за рахунок підвищення адсорбційного ефекту, обумовленого .елементами ковзання рудних та породоутворюючих мінералів;

з

- результати досліджень впливу повернево-шсшшшх

речовин при рудопідготовці на ступінь розкриття рудного мінералу, питому поверхню здрібненого матеріалу, витрати та концентрації застосованих реагентів; ,

- режими рудопідготовки окислених та магнетитових

РУд; _ _

- алгоритм огггимізації процеоу рудопідготовки з застосуванням поверхнево-активних речовин на основі фізихо-химичної моделі подрібнення мінералів, що враховує технологічні та економічні показники збагачення. Наукова новизна роботи полягає п тому, що

- розроблені наукові передумови попереднього ро-зукріплення руди на основі вибіркового впливу поверхнево-активних речовин на мінерали;

- визначені мелсові умови, які дозволяють прогнозувати оптимальну крупність та час здріблеиня руд різного мінерального складу;

- показано, що найсильніша дія молекул адсорбованих реагентів спостерігається при дуже малих концентраціях;

- визначені технологічні параметри процес}'’

здріблення з застосуванням поверхнево-активних речовин;

- розроблена математична модель та алгоритми оп-

•ткмізації технологічного процесу рудопідготовки з застосуванням поверхнево-активних речовин. ' •

Достовірність і обгрутггованіоть наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджені: теоретичними і експериментальними дослідженнями, результатами обробки

дослідних даних методами математичної статистики з використанням ЕОМ, порівнянням результатів лабораторних досліджень з даними, випробувань, 'проведеними у промислових умовах, а також технічно-економічними розрахунками. Відхилення результатів теоретичних і експериментальних досліджень не перевищує 12%, при довірчій імовірності 0.95, що доводить їхшо задовільну збіжність. Практична цінність. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень запропоновані оптимзльні параметри

процесу помелу з застосуванням ПАР, використання яких дозволяє підвищити масовий вміст заліза у концентраті на 0,7...1,0%. Розроблено новий спосіб помелу залізних руд, на який одержано позитивне рішення.

Реалізація роботи. Удосконалення технології помелу залізних руд під дією ПАР тільки в умовах Оленегірського ГЗК може дати економічний ефект на суму 420 млн.крб. на рік (у цінах 1992 р.), Ковдорського ГЗК - 508 млн.крб. на рік (у цінах 1992 р.) і Криворізького гірничо-

збагачувального комбінату окисленннх руд (КГЗКОР) - 731 тис.гривеньна рік.

Апробація роботи. Результати роботи викладені в доповідях та обговорені на Регіональній науковій конференції (" Сучасні проблеми геології та мінералогії залізо-кремнистих формацій і їх обрамлення”, Кривий Ріг, 1996 р.), на науково-технічній конференції "Сучасний стан і перспективи розвитку техніки і технології магнітного збагачення руд і матеріалів" (Кривий Ріг, 1994 р.), на "Плаксинських читаіїнях" (м.Кривий Ріг, 1995 Р.), у інституті Механобрчормет (м.Кривий Ріг, 1994 р.), на технічних радах Оленегірського ГЗК, Ковдорського ГЗК, КГЗІСОРа. '

Особистий внесок у розробку наукових результатів, винесених на захист, полягає у формуванні мети, ідеї, наукових положень і задач досліджень, теоретичному та експеремен-тальному обгрунтуванні інтенсифікації помелу при використанні ПАР, у створенні експериментальних установок, перевірці результатів досліджень у промислових умовах. Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опублі-ковані в чотирьох друкованих роботах та отримано одне позитивне рішення на авторське свідоцтво.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох глав, висновків, списку використаної літератури з 111 найменувань, має 155 сторінок, 3.4 малюнків, 14 таблиць та 5 додатків на 12 сторінках.

Автор висловлює тиру подяку науковому керівнику доцешу Кравцову М.К., академіку, завідувачу кафедрою

"Збагаченім корисних копалин" Губіну Г.В., доктору технічних наук професору Бережному М.М., доценту Гвоздику B.C. та доценту Ткачу В.В. за ціїші поради та допомогу в створенні наукової праці, а також співробітникам кафедри за критичні зауваження по покращешпо дисертації.

ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обгрунтована актуальність роботи, сформульовані цілі і задачі досліджень, наукові положення і результати, які захищаються.

Здріблешія руди в барабанних млинах с найбільш працемістким і енергомістким процесом в технології збага-чсіпія корисних копалин.

Огляд науково-технічної літератури показав, що добавка поверхнево-активних речовин підвищує ефективність процесу помелу руди. Відмічено, що застосування ПАР суттєво впливає па гранулометричний склад продуктів помелу. При цьому використання ПАР обмежено. Відомо, що теорію взаємодії ПАР з мінералами, які знаходяться у запізній руді, розроблено недостатньо повно.

До останнього часу теоретичні і експериментальні розробки способу інтенсифікації процесу помелешія велись в напрямку підвищення швидкості помелу.

В тойже час дійсний науковий та практичний інтерес становить комплексне вивчення можливостей направленої інтенсифікації процесу помелу і за рахунок підвищення ступеня розкриття рудного мінералу, геометричної форми частинок, коїпрастпий розподіл мінералів і поведінка їх у процесі збагачення, а також рекомендації вибору техно-логічшїх схем помелу та збагачення залізних руд різного речовинного складу. Вирішення цих питань обумовили задачі досліджень дисертаційної роботи. .

ВИВЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ ЗМШ ФИЗІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РОЗДШОВАНИХ МІНЕРАЛІВ ШЛЯХОМ НАПРАВЛЕНОЇ ДІЇ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН .

При здрібнені мінеральної сировини у барабанних млинах руйнування кусків відбувається переважно по напрямках, на яких сколюючі і розтягуючі напруження рівні по абсолютній величині.

В цьому випадку тріщини виникають і розвиваються під час пластичного зсуву та стають "небезпечними" при досягненні необхідних розмірів. Ріст тріщини у куску руди та їх кількість залежать не тільки від величини зусилля механічної дії, але і від тривалості її прикладення, що створюється шаровим завантаженням.

Застосування послідовної обробки вихідної руди реагентами, які вибірково закріплюються на рудних мінералах, проникаючи в середену мікротріщин підвищуючи розклинюючий тиск в їх середені та реагентами, що вибірково закріплюються на породоутворюючих мінералах та сприяють зниженню розклинюючого тиску, призводить до зміни механізму здріблення. При реагентній обробці рудної маси тріщини заповнюються молекулами поверхнево-активних речовин. В цьому випадку поверхня рудної частинки з високою енергією змочування відносно поверхнево-активної речовини буде зв’язувати молекулярними силами не тільки адсорбційні шари, але і перехідні сольватні плівки.

Ефект полегшення деформації рудних частинок при обробці їх поверхнево-активними речовинами обумовлено перш за все тим, що вони, зшшугачи поверхневу енергію частинки, сприяють зародженню пластичних зрушень та розвитку різноманітних дефектів при менших напруженнях.

Приймаючи незворотність процесу руйнування рудної маси при беззупинності її навантаження у кульковому

млинк накопичення зароджених тріщин у частинці можна представити умовою пошкодження Бсйлі:

к

І - необхідний час для повного розриву тріщини;

То - період теплових коливань атомів;

Ао- енергія активізації процесу руйнування; п - структурно-чутливий хсоефіціент з розмірністю об'е-му; а - прикладена робота;

Іс -коефіцієїщ

Т - абсолютна температура поверхні мінерала.

Після відповідних математичних перетворень одержимо час, необхідний для здрібнення частинки, яка знаходиться під дією кульового навантаження:

Аналіз цього рівняння показує, що час, необхідний для здрібнення частинки, яка знаходиться під механічною дією, залежить від енергії процесу руйнування та структурно-чутливого коефіцієнту пов'язаного з розміром частинки.

Залізні руди складаються з тонко-, середньо- і широ-кополосної текстури з різним розміром рудного зерна. У цьому випадку оптимальна крупцість продукту дл« розкриття рудного зерна при здрібнені головним чином буде залежати від структурно-чутливого коефіцієнту.

Вибір оптимальної крупності здрібнення рудної маси при максимальному розкритті рудного зерна для залізних руд різної текстури недостатньо повно вивчено, як теоретично так і експериментально.

Автором розроблені аналітичні залежності, які дозволяють визначити необхідну крупність здрібнення, які грунтуються на двомірній міграції окремих поверхнево-активних молекул під впливом двомірного тиску впродовж обох поверхонь тріщини.

' На підставі цієї моделі, використовуючи класичне рівняння Гібса, нами одержано вираз, який описує визначення мінімального розміру здрібнюючих частинок:

а2 - коефіцієнт пропорційності; р - густина енергії пластичних деформацій попередніх руйнувань; у - поверхнева густина роботи сил тертя та енергії руйнування частинок;

Ь - об'ємний фактор форми частинок; єт- енергія, яка надається граніУно-здрібнюючій частинці; •

е - коефіцієнт, який враховує крупність здрібнення. Теоретичні підстави впливу поверхнево-активних речовин на процес руйнування зразка за рахунок розклинюючого ефекту перевірені експериментально, на .спеціально створеній автором установці з аерозольною обробкою.

Завдання було зведено до визначення часу руйнування зразка. Досліди проводились на чистих мінеральних різновидах мартиту і кварцю.

Як реагенти застосувувались розчшш оцетової кислоти, барди та рідкого скла. .

Установлено, що при обробці мартиту оцтовою кислотою або її сумішшю з бардою, час руйнування зразка настає на 18...20 % швидше, ніж без обробки, і до 3 % уповільнюється при обробці рідким склом. При обробці

~ иі ^ -е)

(3)

кварто рідким склом час руйнування зразка иастас на

4...5% швидше, ніж без обробки.

Для визначення ефекту дії поверхнево-активних рс-човин на поверхню окислених залізистих кварцитів використовувались вузькі класи крупності -3+2 ммі -2+1 мм, а після здрібнення виконувався ситовий аналіз.

Оіггимальні показники здрібнення руди одержано при співвідношенні барди до оптової кислота в межах від 20:80 до 30:70. При такому співвідношенні суміші реагентів загальна витрата їх склала 0,9 кг/т, а рідкого скла -0,4...0,7кг/т руди.

Питома продуктивність млина по готовому класу --0,074 мм підвищилась на 1,5 %, а.якість концентрату на 0,7.. .1,0%.

Величина питомої поверхні на 4...5% вище порівняно з продуктом, необробленим поверхнево-активними речовинами.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОСШДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ НАПРАВЛЕНОЇ ЗМІНИ ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІНЕРАЛІВ ОКИСЛЕНИХ ЗАЛІЗИСТИХ КВАРЦИТІВ

Результати досліджень механічних властивостей мінеральних різновидів в присутності поверхнево-активних речовин показали, значне зниження опору рудних зразків деформуванню, а для породоутворюючих мінералів -незмінність міцності.

Експериментально встановлено, що максимальний адсорбційний ефект спостерігається на рудних і породоутворюючих мінералах з орієнтацією елементів ковзання 45. При чому, найсильніша дія молекул адсорбованих реагентів спостерігається в області малих їх концентрацій. Межа текучості досягає мінімального значення при концентрації оцтової кислоти 1,5. ..4,0 % для рудних та рідкого скла 2...3% для породоутворюючих мінералів. При концентрації (ПАР) незбалансовані сили, які діють на молекули в

поверхневому шарі здрібнюваного матеріалу, створюють міжфазний поверхневий натяг, який сприяє інтенсивному нарощуванню пиггомої поверхні та підвищенню ступеня розкриття рудного мінералу.

Промисловими випробуваннями технології направлених змін властивостей мінералів при помелі на ІСов-дорському ГЗК дооягнуто підвищення якості концентрату на 1%. Технологічною схемою передбачено доздрібнення продукту в одну стадію з подачею у млин суміші барди з оцтовою кислотою кількістю 0,47 кг/т і розчину рідкого скла кількістю 0,49 кг/т з наступною магнітною сепарацією здрібненого продукту.

Експериментально підтверджено, що реагентна обробка руди перед помелом підвищує питому поверхню продукту на 1735 сшг. При однаковій крупності здрібненого концентрату вміст класу +0,25 ьш за запропонованим варіантом схеми на 2,6 % і по класу -0,04 мм на 0,6 % менший, порівняної базовим варіантом. Втрати розкритих рудних зерен у пісках гідроциклону при базовому варіанті помелу руди на 10...15 % вищі, порівняно з рекомендуемым.

Впровадження у виробництво рекомендованої технології інтенсифікації помелу та збагачення магнетитових руд на Ковдорському ГЗК (Росія) дозволила отримати економічний ефект 508 млн. крб. ( у цінах 1992 р.).

Реагентна обробка здрібнених магнетнто-гематитових руд Оленегірського ГЗК сприяє значному поліпшенню розкриття рудних зерен. Застосування ПАР скорочує вихід шламів на 5,2%, та масову долю нерозкри-тих зерен - на 3,6%. Це дозволило одержувати концентрат із вмістом заліза 68,1% вже при крупності здрібнення руди

50...60% класу -0,074 мм проти 60...75% класу -0,074 мм у базовому варіанті.

Очікуваний річний економічний ефект від впровадження у виробництво рекомендованої технології складає 420 млн.крб. (у цінах 1992 р.).

ЗАСТОСУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ РУДОШДГОТОВКИ

ТА ЗБАГАЧЕННЯ ОКИСЛЕНИХ ЗАЛІЗИСТИХ . КВАРЦИТІВ

Одержані теоретичні та експериментальні результате дозволяють оцінювати характеристику руйнування матеріалу при механічному здрібненні та капілярному тиску ПАР в тріщинах здрібнюванних кусків. Оіггимізацію технологічного процесу рудопідготовки з використанням ПАР необхідно здійснювати з урахуванням конкуруючих варіантів технологічних схем. Для оцінки розглянутих варіантів технологічних схем рудопідготовки прийнято економічний критерій, який враховує якісно-кількісні показники збагачення.

Для вирішення цієї задачі розроблено алгоритм розрахунку гранулометричної та енергетичної характеристики помелу. Гранулометрична характеристика продукту розраховується шляхом сумування окремих актів руйнування кожного класу. Ця умова виконується, якщо швидкість утворення готового продукту . у зоні помелу буде дорівнювати швидкості його віддалення.

Встановлено, що більшому значенню готового класу при постійній продуктивності млина відповідає менша витрата електроенергії.

Для забезпечення максимальних технологічних показників помелу та збагачення при обробці руди ПАР необхідно контролювати режим роботи устаткування і при необхідності впливати на них таким чином, щоб режими були оптимальними. ■

ВИСНОВКИ

Основні результати, виконаних автором досліджень, зводяться до такого:

З. Одержані аналітичні залежності необхідного часу здрібнення та оптимальної ісрупності частинки з застосуванням ПАР.

2. На основі вивчення характеру змін, фізичних властивостей мінералів які розділяються, встановлено, що час руйнування кусків руди настає на 18...20 % швидше, а питома поверхня' одержуваних продуктів на 4...5 % більша при обробці руди поверхнево-активними речовинами.

3. Визначено, що найсильніша дія молекул адсорбованих реагентів на мінералах спостерігається в межах малих концентрацій. Межа міцності мономінеральних частинок досягає мінімального значення при концентрації оцтової кислота 1,5...4 % для рудних та рідкого скла 2...З % для породоутворюючих мінералів.

4. Одержані оптимальні співвідношення реагентів росчинів барди та оцтової кислоти рівні 20:80 до 30:70 % з загальною їх витратою рівною 0,9 кг/т, а рідкого скла

0,4...0,7 кг/т.

5. Розроблено алгоритм розрахунку гранулометричної характеристики здрібненого продукту, основою якого е швидкість утворення та віддалення готового продукту у зоні здрібнення.

6. Створена установка та розроблена методика для аерозольної обробки руди ПАР перед здрібненням.

7. На підставі виконаних досліджень розроблено та перевірено у промислових умовах технологічну схему збагачення з застосуванням ПАР в операції здрібнення, яка забезпечує підвищення якості магнетитового концентрату Ковдорського ГЗК на 1 % і магнетит-гематитоаого концентрату Оленегірського ГЗК на 3,3 %.

8. Економічний ефект від впровадження розробленої технології при збагаченні магнетитових руд Ковдорського ГЗК складає 508 млн.крб. на рік (в цінах 1992 р.), при пе-

рсробці магнепіг-гсматитових руд Оленегірського ГЗК ~ 420 млн.крб. (в цінах 1992 р.) і для Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислешшх руд (КГЗКОР) - 731 тис.гривень на рік.

Основні положення дисертації опубліковані в таких . роботах:

1. Ляхова О.В. К вопросу повышения эффективности измельчения окисленных руд железистых кварцитов. //Материалы Региональной научной конференции " Современные проблемы геологии и минералогии железистокремнистых формации и их обрамление" - Кривой Рог. -1996 г. - С. 46.

2. Кравцов Н.К., Авдеев В.Ф., Лігхова О.В., Булах О.А., Кравцов В.Н. К вопросу направленного изменения технологических свойств тонковкраплешіьіх кварцитов Кривбасса. //Материалы Региональной научной конференции " Современные проблемы геологии и минералогии железисто-кремнистых формаций и кх обрамление” - Кривой Рог.-1996 г.-С. 46-47.

3. Пирогов Б.И., Кравцов Н.К., Тарасенко В.И., Ля-

хова О.В. Процессы совершенствования технологических процесов обогащения полезных ископаемых посредством направленного изменения их физических свойств. //Материалы Региональной научной конференции

"Современные проблемы геологии и минералогии железисто-кремнистых формаций и их обрамление" - Кривой Рог.

- 1996г.-С. 47-48.

4. Кравцов Н.К., Тарасенко В.Н., Хрустенко Л.А.,

Булах О.А., Ляхова О.В. О возмо/йюсти повышения котра-стности магнитных свойств разделяемых мшіералсв при обогащении окисленных кварцитов Кривбасса.

//Материалы научно-технической конференции

"Современное состояние и перспективы развития техники и технологии магнитного обогащения руд и материалов" -Кривой Рог. - 1994 г. - С. 32.

. М.

5. А.С. СССР. Способ измельчения оісислеішой железной руды. / Кравцов Н.К., Ляхова О.В., Кравцов В.Н. к др. полож. решете по заявке N 4924667/33 от 04.03.91 г.

АНОТАЦІЯ ‘

Ляхова О.В. Оптимізація направленої зміни технологічних властивостей мінералів при збагаченні залізних

РУД. _

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.08 - " Збагачення корисних копалин", Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 1997 р.

Захищаються 4 наукові праці та позитивне рішення на винахід, які містять результати теоретичних та експери-менталышх досліджень помелу залізних руд з поверхнево-активними речовинами. Установлені аналітичні та експериментальні дані, які забезпечують підвищення технологічних показників збагачення. Технологія помелення руд з ПАР випробувана в промислових умовах.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПОМЕЛЕННЯ, ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНА РЕЧОВИНА, ОПТИМІЗАЦІЯ, ЧАСТИНИ РУДИ, РЕАГЕНТ.

АНОТАЦИЯ

Ляхова О.В. Оптимизация направленного изменения технологических свойств минералов при обогащении железных руд.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.15.08 - " Обогаще-нине полезних ископаемых", Криворожский технический университет, Кривой Рог, 1997 г.

Защищается 4 научные работы и положительное решение на изобретете, которые включают содержание о

результатах теоретических и экспериментальных исследований измельчения железных руд поверхностно-активные веществами. Приведены аналитические и экспериментальные данные, которые обеспечивают повышение технологических показателей обогащения. Технология измельчения руд ПАВ испытано в промышлегашх условиях.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ИЗМЕЛЬЧЕНИЕ,

ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА,

ОПТИМИЗАЦИЯ, ЧАСТИЦА РУДЫ, РЕАГЕНТ.

ANNOTATION

Lyahova O.V. The optimization of the Directional Change in the Technological Characteristics of the Minerals in the Iron-ores Concentration.

The thesis is submitted for Candidate Degree (Eng.) in the field of mineral processing speciality (05.15.08), Krivoy Rog Technical University, Krivoy Rog, 1997.

Four scientific articles and favourable solution of the invetion are defended. They include the results of the theoretical and experimental research of the iron-ores grinding with superficial-active materials. Besides, we cited experimental and analytical findings, which maintain the improvement of the technological gualities of the concentration.

The technology of the iron-ores grinding with superficial-active materialls was tested under industrial conditions successfully. '

KEY WORDS: GRINDING*, SUPERFICIAL-ACTIVE MATERIALS, OPTIMIZATION, ORE SPECIES, REACTANTS. •