автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Научное обоснование разработки способов механизации производства гидропонной продукции

НРИШЬКШ ОРДЕНА "ЗНАК ИШАКИ" С1ЛЬСЬК(Г0СБ0ДАРСЬКИЙ 1НСТИОТ I ы, П. 1. Калшхна

?г5 ой

- 2 пно ва

На правах рукопису

НОСТЮЧЕНКО Ввяодииир Ояекеандрович

удк 631.333.4:631.589.2:633.2

НАУКОВЕ (ШГШШШШ Р03Р0БЖ ЗАСОБГВ ШХАН13АЦ11

вироеницгва вдопонно! продукцП

Спецгалыпсть. 05.2р. 01 - Изхакгзацг.т сгльськогоспадзрсь-

кого виробництва

Автореферат

дисертацг! на здобуття вченого ступеня доггора техтчних наук

Симферополь - 1594

Робота виконана в Кримському ордена "Знак Пошани" 01льсь-когосподарськоыу хнститутг ш.Ы.!. Калгана.

Сфвдйнт опоненти: .академик Укра1нсько1 акадей!I аграрию!

неук, доктор тепичких наук, професор ПогорХякй Леон1д Володиыировяч

доктор технгчних нsyкf професор Демидк Михайло Оыель'янович

доктор гехн1чиих наук, професор Ройтыа АнатолХй Венеаминович

ПровIдне пхдприемство: Гнстагут ыеханХзацП тварннгащтва

УААЙ (и.ЗапорХжжя)

Захиет дисертащ! вхдбудеться "_" 1995 р.

о годин! на зас1даннг спецгалтзовано! ради Д 20.01.02 в Кримському ордена "Знак Пошани" с:льськогосподарському институт! хи.МЛ.Калхнхна /333030, м. Симферополь, ЗО.с.Аграрне.

3 дисертащею можно ознайоыитися в бгблтотецг фимського ордена "Знак Пошани" стльськогосподарського институту хм.М.1.1й лшхна.

Автореферат розгслан " " 1994 Р*

Вчений секретар спецгалхзовано! вчено1 ради, Щхси^ Л.Ф.Бабзцысий

кандидат техн!чних наук,доцент

■з

злгалькд характеристика РОБОГИ

Актуальность яробяеш. Ензргетична криза,, обушвлена лхбе-рэяхзащеи цхн та розравои ековдглчяих зв,;язк1в, практично втд-кинуяа 15С1 гснувчх у егяьськоку господорств: технолог:! виробниц-тва продукцх!, .та сгсономгчно нехориснх,'Об"бктивно виникла задача гошуку новях ткгяолог!:таих гйдаодтв, якт б сильно знизили вит-рата працг, елентрознеррИ та хнших матерхажьних ресурсгв. Особливо бгдкякться гак: галузх як ТБариншщтво та птазпвкицтво через нестар тродиц1йк!Гх коршв, а такоя вгдсутиостт комб1Коры1В I в1~ гаглг^в, якг ратие розподглялись ценгралгзовано.

3 цього виниют велика проблема роэробки вяробництва додат-ковгпс коршв, ях! дозволять збалаисувати корыэвг рацтони протягом року. Уыови Хх внробництва швиши бути такиш, щоб будь-якв гос-водсфство, спиряю~яеь на власн1 фхнансовг 1 лвдськг ресурси, зш-гло легко впрозядити виробництво.

Цни вш.-эгам вхдповхдав гхдропоший штод вирсщування зелеккх ' коршв. Для реалхэсцгГ цього негорд викорнстовуються спецхальнх нзхангчн1 пряетра!, шг1 разтшовуються у закритоку або в1дкритому простор:. На цях пристроях при пзбнгй температур!, вологост! та освгтл'еки! вкроцуеться гхдрспонний зелений корм ГЗК э настш рхзтгх рэсдга. Вфойн1?цтво цих екологхчно чистих корш в не залепить В1д гори року. Гх'дропонияй зелений корм у шхсть разхв де-пвЕвв !*уки з трави, у п"ять- за комб1корми без врахування птрат поживних речовнн при э<5вр!ганн1.

В налхй яра1н1 вирощування ГЗК почалось у тридцятт роки, але до теперхшнього часу стримуеться недосконалхстю якостг технологиях процесхв х ниэьким ргвнем механхзацхЗ. В теяих крэ*-нах яя Австрхя, Англхя, Гслзшл, Португалия, СМ, Франщя, Японтя

гхдропонний ызтод вирощування ГЗК в одшш э проБхдких'у кориэви-робНИЦТВ!.

Дея виробництва ггдропонноЕ иродукцЛ викориеговуэться» -р осиотоиу, багатоярусиг установки» яг! рлотаиовуються у назекшгх прнтщенндх» бисотних геоличних бактех г шдзехгшгс горизонтах вхдпрацьоБ-ашгге шахт.

Еконоихл зе«ельких шощ прл Еиробницгвх ггдрошнш! лродук-цН складае 96=99$. Ексноргогаш шши хроГнаш ггдролошг установки дуже дорогт, що винлшае «эашахсгь 1х придбаншг.

Ваклявхсть рэзглядувгш! проблет потробуа невхдщиздно! пя-укова-обгрунтовошЕ розрабка вхгчизняних технологий з засобгв шханхзацЛ. якх забезпзчусаяи б необххднкй .кошшекс ^ехиоаогхч-них процесса.

Ця робота напрлглена но наукоса вабеоизчения у^ворення на-дхйних эасоб1Б иэхенхзацИ подо реаяхзацхХ вксоЕ0продук5«2:::п: гхдропонних технологий в коретшхробницув!.

Робота вкйонана у в1доав1днос?1 з планэы IЩР Криизыюго сгльськогоспхнстигуту i е складовоа проблеим "ОЗгрунтуошня сис-теыи ведения господарства Краду".

Штоа дослхдаень е розробка конплексннх наукаво-техтчних основ створешя засоб1в иахашзацх! виробництва гхдровонна! продуктах, що не иавть аналог:в у св1тоб1й практищ, эабеспзчувчих: оптимальнх конструктивно-Еоипоновочнх р1сенн5 уыов технолог14-них процесхв, суттево зниаумих енерга1атер1алошстгасть, трудо-вт витрати I забеспечуотих екрношчну дохцльтсть 1х шровадкен-ня у виробництво. .

Мэтодологгя та методика дослхджень шстять в собх теоретич-нх обгрунтування, ыатеыатичний I фхзичний експвриь'внт.

При теоретнчних дослтдаеннях ышоркетан: цгтоди теорх* прук-

ноет:, недхнхйних дифзрендоальних ртвнянь , асиштотичш иетоди иелгнгйно? г аналгтично! сехатки, теорЛ коливань I сталостг ру-ху, обчислювалъно! иатематихи 1 чисельного аналтзу.

йтематичниИ експериыент здхйснювався за допошгою сучасних ЕОМ у пирэкоыу споктр1 вархацт! параи-атртв мехашчних систем.

Фхзичний (эксперимент здШснювався на реальних працкючих установках з застосуванням тензокетричних вим1рювань I записхв результат! в на осцилографх.

Наукова новизна т положения, якх заходае автор. На засадг здгйснзннях дослхдкень вперла отриманх такт науковх результата:

- шляхом експерименту встзновлений вплив технологгчиих параметров: тривзлост1 вирсаування, теиператури, корда засхву, складу поливного розчину, осзгтлення* сиыулятора росту I культур:; рос-дии на внхц ГЗК, зелено! ¡яси, сухо! речовини х складу покивних елеыэнтхв, що дало «ОХливхсть розробити ефектлвну технологха ви-робництва коршв;

- розробленх наукозг основи розрахунку", проектування х ощ-вювання працездстностх лотка для зирощувакня кор?лв на всхх типах дослхдяуваних гхдропонних установок з якхсно новиш конструктивист ознаками, цо допускзють розвантаження врокаю I поверне-

*

ння в .початкове робоча пояснения дхею сил взги без додаткових енергеткчннх I трудов»* витрат а. е..'Я512528 ■ ;

- теоретично обгрунтована 1 практично реализована прийнят-нхеть до ехсплуатащ! нових типхв конструкций гхдропонних установок а.с.$1633993» 15122528, 1732872;

- розробленх параыетричт критерЛ, до характеризуют робо-гу установок, якх були понладенх в основу розрахунку х проекту-эання Д1ючкх систем;

- розробленх основи динамично! теорхХ розрахунку х проекту-

вання гхдропонио! установки з обертовиш модулями;

-для баштових г1дропонних тешшць х пхдзеших гхдропонних цеххв розроблена науново обгрунтована хнженерна штодика розра-хунку вертикального транспорту, як засоба ыеханхзацх! единого кормовиробшчого коиплексу;

- наведений один з ыокливих кетодхв оцхнки корозтйно! вит-ривалостх -онрешх елеыентхв установок, обгруитований на принципах иехащки Т1Л зыхнно* шеи;

Практична итнгпсть роботи. Створенi принципово ноет , що не иають аналоггв, ыэхатчнх установки для виробництва гхдрошнних корм1в. Доведено, що при -експлуаташ! цих установок значно зни-жуються енергетичнх, трудовх х фхнансовх витрати на отрикану еко~ логхчно чисту продукцию, пхдЕКцусться ефективнхеть галузей тва-риництва I птаххвництва. Теоретична розробки доведет до стану конкретних гнженерних ггатодик, що дозволяють в ушвах государств виготоеляти рхзнх типа ггдрошнних установок. Шсля прий-дальних державних випробувань /шпробовувалась працеэдатшеть механхчних установок рхзних типхв без врахування технологЛ х якаетт корцу/, докуизнтецгя на промисловх зразки передана О.П. "ШСМ" и.Запсрхгдаг, УкрЦВГ у.КяГг г до хнетитуту Прничо! иеха-Н1ки и. Донецък . Окреих розробки застосованх в учбовоыу проце-С1 при виконакнх дкплоиних проект!в.

Реалтзащк результатов роботи. За результатами виконаних дослхджень виготовленх х впроваджеш у виробництво рхзт типи гхдропонних установок, яюши обладнанх дгшх цехи для виробниц-тва ГЗК, впгахорадгоспах "Крвснофлотський", "Дубровський", 1'о-каревський", "Октябрьский", "Батальне", в учбовз-дослхдноцу > гослодарств1 Криь'ського схльгоешнститутх, на пгахофабриках "Ленхнська" г "Над:я". Продуктивт сть гхдропонних цех!в а цях

?

государствах складов 1,5 ■» 3,5 т зеленого ко pity на добу.

Досвхд експлуатсщ ï ггдропонких цеххв у Крнму дае змогу ствердяувати, що всг тида роэроблених установок прост! у виготов-ленщ, надхйнх в експлуатащ2 г вхдповхдають bcïm виыогам техно» логхчних npouecÏB.

Отрицаний еконоытний ефект В1Д впровадження роэробок склав 1500000 крб. на prit за ц1неш по стану на I ci чип 1990 року. Акти про екононхчну ефектнвнхсть е.

йпробацхя роботи. Основнт наукаci результата роботи доклада лися:

на трьох Всесоюзних сишозхумах по проблеиах мгцностх i довговхч-HOCTÎ сталевих канатхв 1982, 1989» 1990 р. ы.Одеса, на Республх-нонськхй конференцх! "Biбродiагностика машин i ыехонхзмхв'ЧЗЗбр. м.Запоргжяя» на Всесоюзной кокференцИ по зеюшробнхй иехащцх 1988 р. мЛЬлгтополь, на Республхкансьх^й конференщ! "Над1й-нхсть i довговхшпсть машин i споруд" 1968 р. и.Запорiarar, на двох Республхкаисысгх конференциях "Науково обгрунтована система ведения господарства" i "Основнх напряики схльскогосподарського виробництва" 1990, 1991 p.p. и.Сгиферошль, на нонференцх! СЯД "Над1йнгст& «ЗЕИН i споруд, прзцгочих в утвах шдвищэно! коро-3iï 1992 р. м.Одеса", на двох понфзренцгях СНД "Мгцн1сть i коли-вання конструкцгй" 1991, 1992 p.p. «.Севастополь.

в повйоыу обсяз1 дисертацхя доповхдалась на Вченхй Радх УкрЦВГ, 1993 р., на наукоаому сеыхнарх СНД у КлЗеськоцу держунх-верситетх, 1993 р., на науков1й конференцх! "Енергозаощаджуван1 технологiï г техя1ЧН1 засоби для виробництва схльскогосподарсь-icoï продукцг!" 1993 р. а.Глеваха, на засхдант опорно! кефедри 1994 р., н.Запорхжкя, на науковому cewinapi у KnÏBCbKQïjy аграрному держунхверснтбтт, 1994 р..

Публткацт£. По теыг дисертоцхХ опубликовано 33 робт1?, X 3 авторськ! свхдоцтва.

Структура i об"ем робота. Робота складеетьея з вступу, дев"яти роздЬпв, вясковкхь. списку дхтератури.

В роботi 280 сторхнок кашкношского тексту, 85 рксункхв, 9 таблиц!, ZZ'i иазв списку лхтератури.•

Sf.lCT РОБ01И

У пераоиу роздглт наведений огляд лгтературних дкерел по технологЙ i засобаы «ехащзащХ виробкицтва гхдрононкоХ продук-uil, а тахок становице в облает! вертикального пхдйому, без «кого ненонливо уявити codi екешхуатацш перспзнтиших гхдропонних цехххз, роптакованпх у вйсотних теплкцях х шдземних горизонтах вхдпрацьованйх рудник!в.

Засновнихаш г!дроионного цетода е шглхйський ботанхк Будворт 1695 p. i фрйнцузьккй ххьлк Бонеит 1750 р. Значний вке-сок у технологию вироцування вкладя нхызцьк! фхзхолога Вхгызк, Польстарф, liöix, Сакс, Шоп, Тхмхрязев К.О., Пряншшхков Д.Н., Арцёховський.A.B., УсРерхкз, А.Трифэ, Aui, Д.Стаутон.П.С.Косович К.К.Гедройц, H.H. Максимов, В.А.Соколов, Д.А.Собхн, Е.ГЛйшн, Ф.З.Бородулхн, В.А.Чесноков, М.Бен!лх, 1-.А.Шульгхн, Г.З.Берсон, Ю.П.ЕасЕТИнськкй, Н.В.Гетх, О.Г.ЯЕорський, D.А.Кругляков, C.H.IIiyTKiH, С.В.Бурцева, З.Я.Жук. Великий внесок у розробку аа-co6ib мзханхзащг i автоштизацх! виробництва ГЗК вклали С.Ф.Ва-щенко, В.А.Корбут, З.Я.Жук, Р.А.Акопян, Г.С.Давтнн, К.Мэйр.ВЛ. ЬЬцеряков, B.C. Мзнхку, M.Pyisui, Х.Н.Чорноусова.

Слхд згдзначити низку закордоших 6ipM, HKi тепер виготов-лязть i експэртуогь ггдропонкйс установок ргэних тппгв.. УстаноВ'

ки LcmdSQv^t МД-тоМД

■224 i 28 виготовляе англзйська Síp.va HijCÍZod.<ift • Вхдош ^тдрошнк: установки англхйських фтрм Hijcitefso/tís ^Lite^n-i i '¡zjícítchiÚK ■> французы«! TECM-LancL i гспансько!

. Chitoву пещ'ютъ да виробництву установок-иають эвстргйськх ф1рш Andñíz, Ruin t ъ i фтрыа LMF . Низку ггдропонних установок виробляв iMp«') totújEtcf td США. Перша скляна башта висотою 48 и для виробнкцтва гхдропонно* продукцх* була подана ф i pian Ru'tH&'Z, у 1964 роцт на мхжнароднтй вистав-цг у Вхднг. Лналоггчнх баити були побудовам у бреванх i Шлпхл-ci. У 1982 poyi на вяетавцх "Xiuia-82" в Mjckbí демонструвались багатоповерхоз! японсын хошленси "Зелена фабрика" i "Сонце" вмеото» б1ля 200 н. Еагатоповерхова теплнця для виробництея ri-дропонно! дродукцП тсотою 140 и дге /пд Ригою. Шхшйаютл гпдЯому i опускания в цкх тештцгх эикористовувться спецхальнх барабанн1 пгдйошх установки, як: ставляться як на поверен! зеу-лг, так i на верхний;/ поверех башти. Будгвннцтво таких фгбрик поблизу híct дав зшгу зеканешти зеиелый ресурси на 99% i уннк-нути втрат готово? продукцт! при транспортуваннх. За кордоном наполегливо розробляються i впроваджуються проекти поточних ав-тоиатизованних" комплекслз для аиробнкцтва рослин пхд з era ею у вироблених шахтах i копальнях. На Укра£н: провадяться дослхджен-ня у цьоиу налрякку на иахтх ^хгант-Глибока" пхд нерхвництвом Н.О.Холодкова у НриЕОиу РЬзг.

Дослгди по вирещувзнню овочхв i iнпо2 продукщХ на горизон-tí 375 и евгдчать, що кожен кведратний метр штучного поля тд землею у 2,5 рази дешвЕша пор1вк.тао з традицхйним тепличниц. Враховувчи тесретичну i праетичну важливгеть утворекня засобгв механхзацх! виробництва гхдропонно! продукцх! в базтових тепли-цях i пхд зеилею, виникае необххднхеть розглянути становище питания вертикального транспорту.

Tö

Питаниям динаигки пгдйоиникгв присвячен: роботи Л.Ллва, • 1.Ричардсона, Диннгка А.Н., Локшина A.C., Савхнв Г.Н.,Горошка 0. 0., Белого В.Д., Лазаряна В.А., Столярчика В.Ф., Шуравльова В.Д. &nopiHcbKoro Ф.В.» Глушко М.Ф., Гаргсушх Н.Г., Павленко А.Л., Крижанхвського 0.М., Дворнткова В.1., Соколова Ю.Д., Фещенко С.Ф Глушко ЯЛ!., Чхжа A.B., Шуиляиського t.£>., Колосова A.B., Ропая В. А.

В дисертацхйнхй робот! вперше розгледаеться задача динашки шдйоыника як едино* пружноХ електроиехангчно! систеш, яка скла-даеться з дискретних мае машини, з"еднаних лружкими валаш i ггружно-в"язких вагоыях канатхв зитнно! довкини з вантаками по

к1нцях.

У другому роздтл1 роботи експерикентальниы шляхои встанов-лено вплив технологиям их параиетргв: вибору культури рослин для виробництва ГЗК, тривалостз вирощування, тешератури впродувания, норш засгву, складу покивного розчину i оевхтлення на виххд ГЗК, зелено! иаси, сухо! речовини i складу покивних елеыентхв; отриыан: експериигнтадьнх данз оброблювались методами чисельного анал1зу э допошгою сучасних ЕОЫ, а результати обчисловань пред-ставлент у виглдщ графхкхв i таблиць, що дало шжливгеть розро-бити ефективну технологию виробництва кормхв.

Tpetifl роздхл роботи присвячений аналхтичному i чисельноиу дослхдженню динамхки i стал1ст1 руху piзних конструкций бага-тоярусних гхдролокшх установок як систем з дискретним розподг-ленняы нас, так i прукних коливальних изханхчних систеы з иетою визначення параыетричних умов, що характеризуют Ix надхйну пра-цездатщеть. Установка з дискретним розподхленняы мае, обладнаш прякол1Н1йниш напряюшючики зобраяена на рисЛа, загальний вид установки, б , перергз А~А . До вертянальних стхйок I ¡коротко

Пдропонн! установки з жорсткики несушш ет1йками

Рис.1. Установка з прямол!н1йними напрямляичими

Рис.Я. Установка з дуговими напрямляючими

приеднан1 напряшшшх 2, на яхт вгльно покладено лоток для про-рощування виххдного материалу. Лоток зроблено з труби 3 з и- по-дхбним вир13ои. В И - подобному вирхзх жорстко призднана прямо- ' кутна рамка 4, основою ккоХ е cirKa 5 або металевий лист. Схтка вгльно накривазться плхвкою б, на яку piвним сером розпод!ляеть-ся виххдний матерхал для пророщування.

фай плхвки розташовано на деякхй В1дстан1 вхд раши 4, цо забеспечуе стхкання залипщв розчину у поддон 7. Така конструк-щя лотка мае у в1льному Б1д насгния станх, положения його центру ваги нижче осi 13 U - под1бно1 труби 3.

Цюандричт сектори и -под1бно1 труби допускэать кочення без ковзання лотка по пряцолхнгйнии напрямяяотиы. В стан: спокою рамка лотка 4 зайшз строго горизонтальне положения. Рух лотка по напрямляотим 2 обшжуеться скобою 8.

До напряилягачо! 2 коротко приеднано корпус ciictsi;! фхксуван-ня 10, кронштейн яко! 9 взшгэдхс з-фхксатором II, шарлхрно за-крхпденому до рамки лотка. Лоток, при схвбх, фхксуеться у горизонтальному положенш, а в ¿юбочоыу, пхд кутом 5°до горизонту. Для зниження швидкост1 руху лотка при розвантаженнх i повернен-Hi у робоче положения рекаыендуеться до горизонтальних поверхонь напряыляючих коротко приеднувати фрикщйнх пластини 12 з великим коеф1щентом тертя. .

Лотки зм1щенх В1дносно стоякхв I, що виключае перетхканкю

*

поживноХ речовини з верхнхх ярусiв на нижнх. Конструкщс лотка шкна змгнювати Ы1няючи U -под1бну трубу Т -подхбним щюфт-лем з цилiндричниш секторами по К1нцям.

Установка працие так: на фхксованх у горизонтальному поло-кеннг л.отки вшиваеться вих1ДН1Ш штертал рхвноыгрняы иароы по поверхнх шпеки, птсля-чого загальний центр мае систеш розта-

шовуеться на ргвнх, близькому до oci 13, i лоток вдругоряд фтк-суеться шд кутоы 5° до горизонту у бхк виверту. При визначен-Hifl температур!, вологостх i освхтленностх вхдбуваеться вирощу-вання ггдрапокшх кормгв протягои 5-12 дхб.

Тривалгсть вирощування ^залежить в:д культури вихгдного материалу. За ростом рослин загальний центр мае системи лоток-вро-жай зитщуеться вертикально i горизонтально у 6ík виверту. На го-ризонтальне зыгщення центру цае впливае ряд факторов: початковий кут нахилу, незначний зеув насхння при коливаннт, а такая збтль-шена на 10-15 люкс освгтленнгсть з боку розвантаження врожаю. До юценту достигакня врояаю загальний центр нас системи лоток-вро-жай розташовуеться виде oci 13 ¿7* -подхбно! груби. При спрацю-ванкг фхкеатора накопичена потенциальна енерггя перетворюеться у кхнетичну енергчю руху лотка, що веде до кочення без ковзання цилхндричних секторгв LT -под1бно1 труби по напрямлявчим. При цьому рамка лотка повертаеться i рослинна маса вивантажуеться у трэнспортугачий зас:б. Звгльнений лоток пхд дхею сили ваги повертаеться у початкове робоче положения з наступнии фхнеуванням. Таким чином описувана конструкция лотка i установки в щлоыу допускав i розвантаження врожаю i повернення лотка в виххдне робоче положения fließ сили ваги без додаткових трудових i енергетич-них витрат.

3 ыетою бхльш ефективно! роботй установок-прямолтЯт на-прямляхш були заыхненг дуговими. ГЧдропонна установка з дугови-ыи напрямлянчики зображена на рис.2,а, загальний вигляд установки^, nepepis А-А . Bei позначення рис.2 вхдповхдають рис.1. Шд час експлуатацП установок з дуговими напрямляючиыи ефект зб^ьшення ивидкостх руху лотка при розвантажених врожаю сгосте-рхгаеться протягом малого хнтервалу часу, а потхы швидкхсть руху практично ииттево зменшуеться до нуля. Повернення вгльного

лотка у початкове подою ння не виюгакае розгойдування система то«<у що (*ого каса у 5-7 разХв мвншв загалько! маси снстеми ло-ток-вро*ай. у процес! досл^джень вшробувалиеь лотке з вегета-г цд-^ноо поверхнео 1,5* 8 м2.

3 точки зору^виготовлешш, обслуговуванкя, осв1тлвност1 j поливу на?00льш опгиыалышыи слхд вважати прямокутн! лотки з i гетадхйнов повврхкеп 2-5 к* (iflOO X 2000 мы, 2000 х 2500 ш). 1 .".iuhocti елемантХв лотка залежнгь над!йза 1 довгострокова робо-установки.

Враховупчи sei. ai зауваження, була розроблэна ¿нкенерна ш тодика розрахунку лотка на млиисгь як складно! пружно! конст-pyraiij. методами теорИ пружност!. Механична модель лотка зоб разилась як оарн1рно-обаерта в!сь з двома коротко закр1пденими J побхб.чими рамками, як! несуть на codi р!вном1рно йавантаяен! яяештяни з аарнарними опорами. Лятенскш^сгь розпод!яення кава таження п аоверн! иласхмни дор!внюе (j, = "¿p^g— в/м2, де уп - маса внрощетого врожаю, С^ - присхорения вхдьного вад1яв CL i & - в!дпов1дно довглна i пирина пластина. Для визаачення прогин 1В вакористовуваяось в^доие диферени1альне р!вняння Соф! ¡Кермен з ненулювкми к1неаатичшопг i нульовими статианими кра вими умовами.

За функц!ю арогшХв прлЬався не скончаний ряд Оо оо

W

Jtl-i

тк CL 6

/69>

П 16}_

z. ff (Jg+tf

Q& ß*

- цняхндрична етрсткгсть, h - то Едина пластина,

f£ - модуль Ълхз,, jii - коефпиент Пуассона.

На пхдстаэх розрехункхв булн побудованг загалып залетшос-'i зытни иахсииального i розрахушсового шыент1Б у найнебезпеч-;ino.vy nep3pi3i pa!Mi т JJ - пэдхбно! труби, а такок залекнос-■i запасхв мщност1 элешкт1в лотка вхд хитенсивностт наван-та-:ення. Лоток пргц:оз у квазхстатичноцу режим!, тому в якоетх :кчно!£ оптнмзлмюстх пряйкзвся запас мгцностг Яогэ елекэнтхв кз [Ияче ti-~ 1,7. 3 г'зтогэ вигначення угов, що характеризуюсь праце-¡датнхсть установки, оцхнки взаскнсго вшшву параметр:в с;тстеш готок-врожзй г лотох-папрямляша, буди проведзнх дослхдтхзння дя-tauixx система при pyei лотка по дугогям напрямляшзм. Стригуне, ia допоь-огоюрхзиянь Легрэнаа другого роду, днференцхаяьнэ рхвня-:ня руху лотка а врзззеи згдносно кутв повороту кавколо центра гас ?:аз вигялд

J Y я-п

nQÍQéttt^-ZMtC/j^O, (I)

<3\

. .. л .

гри таких початкозих ушвах: ~ Q

;e Q - радхуе и -подобно! труби, S - координата центра мае )хдносно oci TJ -подхбшз! труби, ¡ti - {¿аса система лотои-г-ро-•лй, прискорэння зхльного падхннянентралышй шмснт inop-¡i I системи.

Аналтгчнэ Е'-:ршення рхвняккя (I) дало'змогу установить? ■шву, яка втдповхдае вхдношеиняы дхйсниг параметра лотка з вро-;аем i лотка з капретотягвчиш, при вИпоианш яко! здхйснтться

розвантаження врожаю. Ця умова представляеться у формх тако! не-ртвностт

Якио нерхвнтсть 4 2) не виконуеться, то рух мае квазхгармонгйний характер э амхштудою, яка не перевщуе початковий кут нахилу лотка до горизонта*^ .

Кваз1гармон1сть руху пхдтверджуетъся тим, цо загалъний ih-теграл pi внякня

I = fFfГ

4JI

мае вхднотення до класу елгптичних функцх й.

HepicmcTb (, 2 } буда гокладена в основу проектування всхх дхючих устаназак з дуговиш напрямяяючиыи. Чисельне вирхшення р i внякня { I) за допомогоп ЕОМ дало зкогу-просл1дкувати за законом руху лотка, зглнол кутово! пвидксст1, а також виявити взаеы-ний вплив параметров систеии лоток-врожаЯ-напряыляюча в широких .границях вархацх!.

На рис.3 покаэанх графхки, як! характеризуясь змхну кутово! швидкостх руху систеии яоток-врожай за часом,- для рхзних

. ¿э R.

вхдношень при поеийному •—- . Точки I, 2,3, 4 вхдповхда-

И. .

готь повороту рамки лотка на кут 90 . Взаемний вплив вхдноаення

параметров система i часу, при якоыу досягееться поворот рамки

лотка на кут 90° показано на рис.4. Графхкй рис.4 дають змогу

гпдхбрати параметра система яоток-врожай i лоток-напрямяяюча,

при яких вхдбуваеться повхльнв розвакта-.ення врокаю. Якщо в рхв-

нянтЦ) , то одержимо диференцхальне рхвняння, яке опи-

суе рух. систеш лоток-вроасзй по пряшлхнхйним нахгряыляючим, тоб-

то асиыптотичний рух п&ретварюгться у прогресуючий, при цьовдг

диференцхальне ртвияння динацхки мае такий вигляд

Зм1ка кутово! швидкост! руху лотка з врожаем

Взаемний вплив параметров системи 1 часу

[(a\e+2<xe.cosy>)m+l^f-u>

Для Д1ЙСНИХ П0Ч8ТК0ВИХ УМОВ ) ф=.Q роэвант

ження врожаю В1дбудеться при £ >о , що виг1кае з нер:вност1 (2}. Загальний хнтеграл рхЕняння( 4) , як i рхвняння{ I) , не може бути представлении у виглядх елеыентарних фунгаий. 3 кетою спрощення задач: i виявлення ступени впливу параметров систеш не динаглчнг характеристики руху, рхвняння1 4} вирхшуввлось чи-сельно за допомого» ЕОМ. Геоь-етричнх х ыасовх параметри систеыи зы1нювались у межах шкливих i прийнятних.

Результат« чисельного вирiпения рхвнянь( 4) дали можлив1ст1 встановкти, що для досл1дження динанхки систеш лоток-врожвй дос татньс використати 'гаке спрощене диференцхальне рхвняння

J? - -hJiff* = Ом Го)

\е +ht(az*e-2) ' J

- малий параметр, а для плавного розвантаження врожаю - 1,5 + 2,0с спхвв1Дношення параметр:в систеш повинно бути у 1нтер-вал1 0,75 0,95.

Анал1тичне виршення рхгняння ( 5) отримано за методом A.M. Крылове у форм1 нескхнченого ряду, при цьому визначалась умова кочення без ковзання цилхндричних ceKTopia Lf -под1бно!С труби по прямолхнхйниы напряиляючиы.

Аналхэ чисельного i анал1тичвого рхиень дав зюту установите що рооглядуванх систем, у загальноиу випадку, вхдносяться до класу кеханхчних коливвльних систем кзятникового типу з пе-ртодично чергуючккх прогресувчиии i асиютотичниш рухаш.

3 нотою усунення вказаних недолхкха був розроблежГ; ряд ус-

•ЕбНОВОК ярусного типу 3 швкни КОНСТРуКТИВНИМИ i технолог 1ЧКИИИ ознаками. За несучх елеагентя в цнх установках використовуються сталезх канати д1амзтроы 5-8 ни, за допойогом яких вся система установки П1дв1пуеться до перекриття примхщення. Ц1 установки обладнат латкам!, що опксан1 ранхт, я?« вгльно встановлвяться на яорстко зв"яз5Н1 Mist собою пряиолхнхйнх або дугов1 напрянляю-41 з можливхсто кочення без ковзання при розвантаженнх врокаю i пояерненнх лотка у робоче положения.

Система фхксування лоткхв зналогхчна описуванхй. Кргплення канатхв до нзпрягсяючих i до перекриття старнгрне. На рис.5,6, зо-брзяет !<гзхан1чнх ?годзл1 установок з пряхолшхйнтг! i дуговии! нзпрямляючи!гл. Нзсуч1 канаги I розташовуються таким чином, цоб внкличити перелив поливного роэчину з зерхнхх ярус7 в на huschi. Ланцюг 14 ф1ксуе установку при ciröi виххдяого матерхалу. Bei хн-oi поэначення вхдпов1датоть рис Л ,2.

На рис.7,8 представлен! моделх установок з рядною пхдглскоп напрягакявчих. Пхд час експлуатецх! такого типу установок липки пояивного розчину с.тпсагль по колобах 15 у спещал&ну ешпсть.Для колобхв 15 використовують вирхзи и -подхбних труб. Изханхчна юдель бапатоярусно! установки з несучиыи канатами без напрямляю-чих показана на рис .-9 а. с Л" 1732372 .

Вхдмхнноп особливгстя цге! установки е .те, цо на, цилшдркч-Hi еектори лотка напресован1 втулки 16 з .'пазами для розташування Kanaris I. Hecy4i канати верхнього-яруса охоплетзть блоки 17, як! крхпляться до перекриття Г8. 3 блоком i перекриттям зв"язана система ф1НСуВ8ННЯ. В робочому положвнн! лотки утриыуються гид ку-том 5°силаш тертя, якх виникають Miac канатами i пазаш втулок, а установка фпссатором. При спрацьовуваннх фгкеатора сили ваги лоткхз з вроасаем i виникаючг при цьому сили тертя сприяють кочен-ню без ковзання напрэсованях втулок по канатах i обертання блокхв.

Пдропонн! установки з несучими канатами

лплш

МКЧ"-

о

Рис.б. Установка з прямол!- Рис.6. Установка з дугови- Рис.7. Установка з прямолГнГй-

нХйними напрпмляючими ш напрлшямчими ниш напрямлямчими

Г1дропонн1 установки з несучими канатами

щул\\

Рис.Ь. Установка з дуговими напрямляючими

Розрахункова схема

\\\Ч\УЧЧУЧ\\\\\

Щ 7

Рис.9. Установка без напрямляочих

Рис.10

143

Синхронний pyx елеыенттв установки призводить до одночасного ро вантакування всгх лоткхв. Вхльнг лотки шд дхею сил ваги повер-таються у робоче положения. Bei розглядуванх ь-эделх «ехатчних установок з несучиш канатами, вгдошш методами зведення мае i жорстностей, зводяться до однте* мэделг, яка складаеться з мэ терхальних точок з масами мк ( k~ f^Z^ э"еднаних um со-

бой i перекриттям шарнхрно невзгодами пружинами жорсткостх СК .

Розрахункова схема таких моделей представлена на рис.10. J1 ференщальне рхвняння руху дискретних мае розглядувано! систеыи у формх Легранжа залисуються так: а

де , - Лагранкевг коордииати, £К - недефорыована довжи на пружини, К = 1,2, .

Таким чином, рух П дискретних мае, з"еднвних -пружниш зв"язкаш описуяться систешс л?/6 нелхшйних диференц1альних рхвнянь з початковиии умовеми

Система рхвиянь( 6) з умоваш( 7 )була пооадена в основу доелгдження динам1ки багатоярусних установок з несучиыи канатам Ртення ргвнянь ( б )з ыетоо визначення KoesixiieHTiE динаыхчност зусиль в канатах трьох, чотирьох i п"ятишсових механхчних сис

{ 6

fax виконувзлось чнсельшш методоы Рунге-Кугга з видозмхною

;сона, fâcooi, ntopcTKOCTKr i геоистрвднт пара?я?тря эыхнювэлись

таких меясах q и

5~0 HÏк б'ООчг, $Ç.}0 £

Qjt£ ¿^ /2 н . перебхльауючих 1нтервали ¡гожливих.

При визначеких значениях вказаних порэютргз були знайден1 зриви в ршеннях, при люк еоно втрачало секс. Цх розриви зв"я-нх з втратоа сталостг колипань ниячих мае систем, викликавдх идем "пхдекоху" при знзчному зьянаеннг ьяси шганього яруса finisse розвантаження ншнього лотка ) .

Анализ рхвень дав ь-окяивхсть устеновмти ушви втрати сталос-коливань нидагх t-за сястемя. Ця умова визначяеться такою нерхв-ст».

...

jpiBHicTbi 8) харзктеризус тнмчасову повку незавантакенгсть ок-3wix кесучкх пруяшпе елекзт^в систеш. Для дослхдтхення дннаш -a M3XSHÏ4H0Ï система чисольним ютодом э урахуванням втрати галостх кояивань необкхдно розгпянуси разом з системою рхвнянь 6 )додаткову систем нелхнхйних диференцтальник рхвнянь, яка тримуеться э систем! рхвнпнь( б ) автоматам« дортвнюванням куп складових, якх ошеують зусилля-у ненавантажених лруэтшх звуках. При ептльно.'.'у вирхшеннх дсох систем за допомогою ЕОМ роз-«хунки робляться у таяхй послхдовностх: до початку втрати ета-'octï коливань використоауетьсл система рхвнкнь( б)' , а з моменту, :оли зусилля в окремих пруяних елементвх перетворотться на нуль, )1Ш8ння передаться догошгдагй систем! х розрахунок ведеться до гачатку збхлыпення зусиль в цих елемзнтах. Для прикладу наведе-

ний розрахунок дхйсно! триярусно! установки- Результата проведение досл:даень дають зкогу ствардауватк, ¡цо гаксиыальнг значения коеф1щент1Б динашчностх зусиль у канатах для установок з пряш-лхнхйниш напрямляичйш при втратг сталостг коливань не переви-щуе I, 2. Якцо пара&этри сисгеш припускаюсь збереження сталос-Ti коливань, то коефщхент динашчност1 складае 1,15. В установках з дуговиии напряьшгачида щ величини вхдпов1дно на 7 * 5 % центе. Таким чинон, bsxaHi4Hi установки з несучиш канаташ цгл-ком прийнятх до експлуатацЛ з точки зору динаьики.

Еевний практичний imepec викликашь однокрусш установки с нссучиыи канатами. Однан,- при певних спгввхдношеннях параметр!е установки, вхдбуваеться Етрата сталостх руху, яка викликане переходом eneprii вертикально коливань у енергхю поперечник коливань. Це яввде ыоке бия вились не тхлыск у процесх розвантаження врокаю, а г при периодичному розгойдуванш лотка s врояаен, чога потрзбуе технолоичний процес. В зв'-яоку s цкы булк проведзнх дослхдгення усталеностх руху установки при шарнирному крхппеких канатхв да короткого' перекритея, р к5то;а установления умов £1 працездаткостх..

Ввакаюча в ргвнянняхС 6) К = I, для однонруско! установки запшею теку сисге:;у диференцхальнж рхвнякь

( 9 )

де " -с-JiV - дкнашчна складова вергикальних коливань,

»1

Л^ - статичне подовкення пругжни. Дрсл1джзння систе-

тз^

ми (9 3дали змогу установит«, що, з достатньою для практики точ-н:стп у першому набл^жешп , перетгк енерггХ вертикально коли-вань у енергто поперечних иастаие при такхй залежностг'

Е Г

- (Ю)

де Е--21 , р - загальна площа перергзу всгх дротхв

каната ^величина доэтдкова^ . Уюва (10) була покладена в основу розрахунку I проектування одноярусних установок з несучиии канатами.

Розглядався випадок, коли напряшгяючг з лоткоы пхдвгкенг на жоретких стержнях до пружно! балки. В тактА постанови! задачг зве-дена до точки пгдвхсу стержня »гаса балки буде зд1Йснюаати пряыолтнхйнг колизання вздова декотро! осх ^ на невагоьий пружи-Н1 э недефорыованою довжинов ^ I статичним подовженням А-. Позна-чаючи масу лотка з врожазы довжину жорсткого стержня а

кут його В1дхилення В1д ос: ^ через , диференщалът рхвнян-ня руху систеыи у форыг Лагранжа

Двелгдження систем» (II )вводиться до вивчення сталосгг ргиення ртвняння Штье.

Подалызг дослхдження дали зиогу установит, що параиэтричний резонанс набувае при такому сшввхдношент параметргв систеыи

Е г

де Е- жорсткгсть балки, &гд звернути увару на практично вож-ливий тип двоярусно! установи! з прзтаю-жорстяйш несучиш еле-ыентаки.

II

Напряшлазч! з лотты касою ÏWj закр!лленЛ аараХрно до па-рекриття за доаомогоо коротких стерш!в довтанов // , a друга пара напрямляичих з никн!ы лотком гасоз Мл , закреплена иарн^рно до напрямляючих взрнього яруса пружнеиа елекентазш горстк^стю 0Z . Розрахункова схеиа тако! механ!чно! ко дел! представлена у виглад! двох дкскрзгках тс ! УЯ/>, зЧднанкх м1ж собой пру-жияою цоротк!ств Со з нздаформошного доышоа , а иаса fflj змеднана иарн!рно з деревраттям юрсткгз стержнем докжнов Прийуаючн за узагалыин! координати горизонтально ЗСд i вертикально зм!д;еиня шеи , а тагак ну г вХдхиленда стерхня Bis вертикал! легко показа та, до р!внякня у форы! Лаграшса друпн роду допусказоть р1швння незбэнтэкшй система

о, , = con-vt.

При цьоцу р!вняння у BapiaalQ+ty, CC^O+j ша ввг-

ляд

carrjy-1

i + yi +Jü шЪ

4 .... 0>

/ + J4CML

ß^h^j^ , - Д^-атрн каната.

Для Д1йеко1 устаноЕЯи, кола 4 = обхает! 1 i

основного псрацетрлчного резонансу з точнтстп до малих другого рорядку визначенх з чнерх вностей

ори - озеуч+.-.

0?Ч9- о,звун ..." у* О^з у ..

Для визначення ¡соь"бгновоного резонанса одержана така нертв-

н1сть

о, ^ у*. . , (15)

Таким чйнои, втрэтз стхйкостх вертикальних коливань вхдбу-деться при

у = ^ « фл* ом. (16)

Пзраузтричн1 критерх! (16) були в;шднимя при проектуваннг дво-ярусних установок з лрушго-жорйткими несучида елементоми. Роз-глянуто один з «ояяивих прийомхв дослхдаення дкнамхки двоярусних установок з прутзно-жосткиш несучиш елешнташ. При цьону вико-ристовуються рхвняння Лагранжа I роду. Розглянутий.прийом спро-щуе дослхднення задзчг з точки зору практично? 12 реалхзацЛ.

Четвертая роздхд роботи присвячений описузаннв конструкшХ принципево ново! неханхчно! установки з обертальними модулям 1 наступноцу дослхдаеннз II динашкн.

Шханхчна шдель установки представлена на рис.II,а. 3 ва-лои-штвнгоэ I Есрстло з"еднЕИ1 симетрячнх стеркневх конструкщ!, вжеонанх у виглядх 6, 8, 10,... - кутових правильних призм. До ?в1рннх лр'тзм 2 пхдЕхвенх дуговх або прямолхнхйнх. напрямляичх, на якг в1Яьно встеновлгяться-лотки 3 про якх описувалось ранга. У робочому яоложенш лотки фгксуоться по вхдноаенна до горизонту х напряалясчах. Кртатекня нейучих канатхв або стержней 4 до

тв1рн;зс 2 шарнХрн!. При обертальному рус! штанги I лотки ус1х модул!в зд!йснають поступальний. рух. Така конструкция установки мае ряд переваг перед тими, цо розглядалиеь ран!ш. Бнасл1док . "сбертального руху модул!в система зрощування мозе здХйснюватись з одного водоводу або мзтодом занурювання у п!ддон 5.

С1вба вих!дного матер!алу та эняття врожаю проводиться по-сл!дззно на одному р!вн!. Шд час роботи установки електроенер-г!я Битрачасться на подолання зовя1пнього моменту сил тертя, як! виникавть у п!даипниках штанги I !нертност! системи установки. Бродячи з конструктивна: ссобливэстей I ф!зичних властивосгей розглядуванс! механ!чно! модел!, I! розрахункова схема уявлясться у рирляд! системи обертальних дискрегних изс з моментами 1нзр-ц!1 1«, що з"еднан! м!ж собою прукними зв"язками жорсткост! , Ск„1 > рис.11,6.

До дискретних мае прикладен! зовн!шн! моменти ЭД^ПриЙме-мо за узагальнен! координата абсолюта! кути поворотов дискретних мае (а за узагальнен! сили в!дом1 моменти , записувались д;:ферэнц1альн! р!вняння руху системи у так!й форы!

6 = 3,,,,, К, ' _

Система рхвняянь (17) перетвороеться УК-/ дяференцлальних

р!вшшь в!дносно момент!в сил пружност! у валах установки такого еигляду '

к и™

де СО» - квадрата парц!альних частот.

ГЧдропонна установка э обертальними модулями 3 4 -г

'VWr:'

S'ii

у

-ГГТГТ

С. - V

ч

"Щ111

iî

J-'' ' .« -k Xf „ Iv ^ Xi* Xi I/?

Qo Qd QO QO QO QO QO

C<z

Û3S

О о

Cst

Cf6

Ó (X Ó Ó

Ô

'S о

Рис.II а. Механична модель установки, б. Розрахункова схема

Система ( 18 ) була пзкладена у основу дослхдаеннл динашки багатоыодульнкх установок при стацхонарних х передних регашах руху.

Аиалхтичне ргвення систеш ( 18 ) взагалх представлено кла-сичним методом. Одна:;, при визначенях початков:« умов для систе-ми ( 18 ) необххдно знати закон руху дискроткоХ маем *£(£) ,яккй визначаеться хнтегруванили систеии II?). Остзнне значно усклад-нуе вирхшзння задач: внзначення момент!в сил прукностг на валах-установки.

3 кзтов спрощэння вирхшения систеш рхвн'ннъ ( 13 ) , закон РУХУ^/У визначавая хнгегруванням диференщ вльного рх вняник руху баготомодульно! установки як твердого тхла. Таке с предания не впливае на практичну точность вирхпення стадно! задачх. Для припаду розглянута задача динамхки п'яткмзеаво! коливаяьно! систем з масовшм I яорсмйсняка параштраш, наблкзениия до реально! установки.

У п"ято?,г/ роз^хлх описано вив ад дифзреивдакьних р1внякнь динамки шдйошшх установок як засобгв механхзацх! виробництЕа гхдропонних кормхв в' висотних тепличних бестах х шдзеших горизонтах вхдпрацьовашх рудшпав з штоа утворення едино! науково- ', обгрунтовано! хнкенерио! ьатодикк розрахунгу систем:: вертикально- ч го транспорту хз зберехенняа окрешх конструктавних особливостей хенувчих П1дй01змк1в, але з 1ншиш йлыа сними I якхсними ознака-ми.

Биходячи з конетруктивних особливостей I фхзичних властивос-тей реальних систем, у якостх кзханхчно! ыодел1 розглянута най-б1льш розповсюдаена пхдйомна установка з двобарабаннов машиною. До дискретнкх мае ще! установки вхдносягься ротор електродвигу-на з моментом гнерщ! I/ , редуктор 1ц, , барабани 13 , , напрям-

. 31

ляюч1 шк1ьЯ , 1сх К1нцеа1 вантаж! 04 , С?г . Дискретш маси з вказанкш моментами гнерцЛ 1кг з"еднащ шя собою вхдттдно стагцонарниш зв"язкаии крутильно! г продольно! жорсткостх С,г ,

Сгз • » ^ >

Шнцевх вантанг , ¿5гзв"лзан1 з машиною взгоыиш лружно-в"язкики нестащонарниыи зв"язкяш -хакатеш зглнно! довжини. До маси Г1 приидадений мэыент електродвигуна Шхамчна мо-

дель I розрахункова схема установки представлен! на рис.12. Роз-таиуею початок осей нерухомо! систеш координат у точках набггу С, збггу Сг канат 13 з напрямяявчих икивгв. Ост хС^-ХгИа-

прямиш униз по високам канатIв. Початок нерухоиих осей координат лоеднвемо э точками сполучення канат} в з вантажаш 01 : Ог . 0с1 04Х{ 10*£Сгнапряыляемоуверх по канатах. Тод: для довтльних точек

ыаеыо

де^ - абсолютна координата точок 0/1 Ог, Щ г - вхд-носнг координати точок/¡^ хдля недеформованих канат!в, £// I С/2 - деформацх! видовкення частик канатхв О^-Л г . Явдо по-значити вбсолютнх кути поворот1В дискретних мае вхдповхдно через С^ к - 1,2, ...,6 , то змхннх довяини канатхв визначаються за формулами „ , „

де, - початковх довжини високхв канатхв, £ - радхус акивгв,

Приймаачи ,ух^, за узагальненх координати на пхд-став1 загального влияния динеглкм розглядувано! систеш, заш-шею основиу систему 1нтегро-дкфзренихальних ствв!дн0шень.

Механхчна модель 1 розрахункова схема гадйомно! установки

U - uto***) I- Шг f §2J*

Ш ct* Ifl-

Jv я J эе эч> q ' № э®

0/ ■

-ÉLf £d>=0

Lm « ^+r^Stfe-

axj s>« í í ЭЦ íKК

J Ct

й ■■ ■ п

}£2~г -

эссг)эгч с J э±г >

Ой - •

де Ь - передаточне число редуктора, 1йз ¿ M-'f - гальтчуюч! момента, Ц. - рад!ус барабач!в, - питома вага каюту, ,-9? * ^ ,,

- нез!дом1. фучкчИ часу у йюр^пах Г.Я- Сажша, для абсолютно! гюдосдачня nepaplsla к^н-сг.у:

Заложн1Сть М1к зуснллям у канатах £>1 , * деформациями Щ/ , ¿¿2 прийыемо. эггдно э гшотезов Фойгта

Система спхавхдношень(21) разом з 4 20) Л 22) г ( 23) була покладена у основу дослхдкення динанхки усхх тише барабагдаих шдйоынкх установок г ноже бути використана для виршення задач динамгки система шкхвон тэртя. Система стввхднощень <21) допус-кае П лхнеар1зац1ю.

Лхнеаризоввна система е чагткннни кшадхоы загальноГ скетеьи лхч?йних неоднорхдних рхвкяннъ зх зшннида коефххххентаки вигляду

А/!у Ы сс^-г/!/^ М +^ ** £ М, ^ >

де Д.. IуЬ/- Д1йснх квадрат«! матриш порядку Я- , еле^знта-

У> '' А

ми яко! е багсточлени ступени , - пост1йна квадратна

матрица, Д- - беарозшрний шспйняй параметр, Гр - Я -

шрих векторк =: . . * } =- ^ ^ ^ Зл-З.

У иостоцу роздглх наведено чпсельне вирхшення отриианих ргвнянь динампси П1дйамних установок за допоыогоя ЕОМ за г;етодои Рунге-Кута з видрзмхненняы фреона/проведений математичний екс-пзриыент/.

Параметр» шдйоыно* установки оьянввались у таких ыоз:ах:

9 \S-tO £ С,& 0,30.Ю Им, 25Г- Ю4^ I, ^ ф)-» 0,3 /оС23^ ^- /о*ъо-¡о*&5;о-ю%г;

ZOQ^&z^ ¡&00 мл & ~

tFOOO él. IS'OOOO H, goooo ^ foz -f=.ZC>OOOOH. Результат« чисельного тнтегрування pismm динаигки (21 ) i (24) за допошгою ЕОЙ дали эногу установите таке:

а/ вллив параметрхв пхдйомно! установки на динамхчнт наван-таження у пружних зв"язках машини i тдйоших канатах;

б/ розкрити складний коливальний характер динамтчних проце-cíb, що вгдбуваються в пруяяих елеиентах пхдйошо! установки;

в/ спростити аиххдну систему хнгегро-диференцхальних спхв-вхдношень, обмежуэтись у (22 ) перпиш членами i знехтувати впли-воы нопряыляочих eikíbíb, цо перетаорпе стввхдновення(21)у систему шести нелхнхйних диференщаяьних pi внггнъ а двома рхвнянняш нестацгонарних зв"язк1в- зихнних довжин канатхв;

г/ показати, цо динашчнг процвси, hkí вхдбувапться в пружних елеыентах пгдйомно! установхи, дойре описуються Л1Н1йН0ю не-однорхдною системою диференцхальних рхвнянь 3Í змхнниш коефххц-ентами;

д/ провести аналхз схеыатизащ! розрахункових моделей для р1зних задач дйнашки установки;

е/ довести, що динамхчн1 процеси в ыашинх i канатах визна-чаються одночастотниы режимом коливань, якт мапть асимптотичний характер;

ж/ одночастотний режим коливань в мапшнх реалхзуеться на найменшй парцхальнхй частотi коливань дяскретних нас ротора, редуктора i барабанíb, а динам1чнх процеси в канатах, незалежно В1Д машини, е одночастотнкш коливаннями на частотах вхльних коливань вантажхв.

Дан1 останнхх ejichobiíís дали зшгу застосуеати до аналхтич-них рхшень спрощено! систеш шеста нелхнхйних дифзревдхальних

Р1внянь асимптотичн: метода нел^йно! иехашки метод Крилова-Боголюбова-Мгтропольского . в результат! ргаення одержан! форцу-ли для визначення иоцентiв сил пружностг у валах рхзних тип!в пхдйоыних машин i коефщ1ент1в динамгчност! эусиль в канатах. Ана лв ртшень дав змогу установити критерий незбггльиення аишитуд ко-ливзнь в пружних зв"язках машини i канатах. Доведено, що амплхту-ди коливань дискретних мае установки необмежено збхлыпуються при евидкосткх руху вантам в вице 50 м/с. Поряд з ршенням систеыи нел1н1йних pi бнянь отримано анал1тичне вир1шення лхнеалхзованих piвнянь у форы1 нескхнчених рядхв методом, аналоггчним асимпто-тичному в теорП л!шйних диференшальних рхвнянь 'з повально зм1нними коеф1Ц1ентами.

Сьомяй роздтл роботи присвячений розробц: 1Иженерно1 методики розрахунку динам1чних навантажень у валах i канатах р1зних типi в п1дйоыних установок.

На niдетаьi методики проведений розрахунок динамхчних зу-силь в пружних элементах пхдйошо! установки рудника fii /Донбас/ обладнано! машиною 2x6x2,4 НКШ з двигуном AI750-30 потуянхетю

л

1150 квт, К = 296 об/хг.ил. Передаточне число редуктора ¿=9,16. Сумарна плота перерхзу проволок канату, типу ТКБх37+Ю,0, дор1в-нюе = 10,04 см2. Вага одного погонного кетра каната ^ =90 н/и.

Для розрахунк1в приймались так1 реальт iracoci i корсткостнх параметр«: & = 70 м, £„г =520 м, I2000CH, 160ООО Н, Я = 3 м, 1,= 234000 Hw2, 51400 Нм2, = 224000 ны2, = = 273000 нм2, Са = 1,3 . Ю9Нм,С^=0,176 Л09Нм,С^ =0,373хЮ9Нм,

оС =7,5 . IO^Hc, /<=13,35 . Ю7Н. Рушйний момент розраховувався

р

з эаданого тахограыоп прискорення Ct = 0,6 м/с . Найбтльш1 значения KoeftiqieHTÍB дина>.пчност1 зусиль у зб1жно! i набхжноХ ветках канатхв, а такок моыентхв сил пружноегх у валах машини, отриыанг в результат! анал1тичного рхшення вхдповхдно дор!вюоваллсь =

=1,17, ^ =1,14, /<п=2, /<¿3=3,4,^ =2,8. Щ значения вадповх-даать режгковг прнскореного руху пгдйоыно! установки.

Для' гндтвердкення основних теоретичних результатов проведе-нх експер'икентальн: дослгдження на ранга розглядуван1Й пхдйомшй установки копальнх № II /ДонецьнЛ Шдйом вантажхв в1Дбувався з глибини 547 м. Мэтою дослдаень було визнвчення фактичних дина-М1чних зусиль у канатах гид час прнскореного, рхвнотрного I упо-вгльненого руххв пхдйошшх посудин. Для здхйснення ще! мети бу-ла впрозаджена спецхальна апаратура, яка складасться э таких при-ладхв г давачхв.

I/ Юльцев: накладн1 динашметрн конструкш I ШкНИИ,що гасто-совупться як датчики зусиль у канатах;

2/ рудникоеий втярюзач динагячних деформац1й з осцилографом;

3/ давач ивидкостх конструкщ* Донеиького налагоджувалыгого уггравлхння, призначений для регхстрацх! на осшлограф: кутогоГ швидкостх обертання барабана;

А/ неоновий переривач, що прислуговуе для регхстрацг! шляху, який проходить шдйомна посудина;

5/ генератор синхрон1зац1йних "шток" часу.

Живлення апаратурл вхдбувалось змгнним г постхйним током *

в1д 81сумулятор1в. 53апис регистращйних токхв в1д давачхв зд1й-снювався за допошго» двох осцилографгз, як1 були установлен: у юпт1 х у машинх. _ .'' "

В результат: аналхзу х розшифрування осцилограф отримаш так1 максимальН1 значения коефхцхентхв динаыхчностх зусиль у канатах = 1,15, ^ =1,13.

Щ дан1 добре погодкуються з коефщхенташ динамхчноетх, одержаними в результат! чисельних г аналгтичних рхшень рхвнянь динамики П1дйоыно1 установки.

.Експерикентальн! досл!дкення динамхчних наванта«ень у вало-

провод! уешини проводились на vi8 ке шдЯошгй устаноыц копали-ни í'II згхдно штодокк, розробяеноХ у 1&кЦДУ. Шд час експе'рицзк-ту проводились записи обергового коызнту вала на д1япнцх родук-тор-барабен, кутово! швидкост: вола диигуна, ток статора. Для сл-игрзвсння фактичшх навантакень у валах ыашши булк застоевванг дротяях давач1 э констаитснового дроту опороы 200 0ы з базой 20 ш. Ьйкскузлька значения коефгцхснта дкнзшчност1 коыенте сил пружностх у валу из дхлякцх редуктор-барабан, отркианх нз засад1 записаних осцилограи, доргшювзлось 3,3, ко добре погодкуе-ться зг значения^!, отришники в результат! аналогичного х чучельного рхшення. Частота коливань момента сил пругностг набдига-лась до розрахунхоао! i скледала 4,3 кол/с. Таким чнком, представлений в poóorí 1:егод розрахунку дкноыхчних кавантакень гэ;:з бути рехоызндовашм для практичного використання при визн^чен! розрахункових новаатажень в пЦйошкх канатах i валах шдйокних установок, цо проекгуэться.

У аоськояу роздтлх рооглянутий впякв агрзсданого еерсдовкзз на динамку окреиих елег.:ант1в рхдропокнях i пхдКоших установок. У надзвичайних короз1йних укосах працвють пхдйошх кансти с б тових теплицях i стволах рудника. Тривал1сть слуаби щдйок-шх канатгб практично не■перевюдуе одного року. Тому виникла нооб-х1днхсть ощнки впливу аграсивного соредозща на дкнашку шд-йоших канзтгв i окреыих балочних несучих елеьгзнтхв Г1дропоннпх установок. Для ощнввавня корроэхйного впливу використовувався один з кожливих ызтод1в дослхдкення за допсмогоа дифсрзнщальних р i енянь дпнаыхки хтруетих tí л 3híhh0í кзск. У основу дослдаения дяиамхки каната з урахуванияы корозх! була покладена вхдоыа задача Флоршського ё.В., де масовi i ¡короткости: характеристики систеш каната-сантала' змптвались э планом часу.

эе ~ к ° • (25)

Ц(ъо)^фс), 0(0,4-о,

Ч

де Ц- деформация каната, (Я - вIдоме тахограмне прискорення, О - вага кгнцевого вантажа, Л- - прискорення сяли ваги,

й гг-

^ , сг - повздовжна жорсткхсть каната, - вага одного погонного метра каната. Рэзглянуто випадок, коли параметр К^У - зышхзвався за законом К^"^)-К* ■пе "

час хснуванкя каната у огресивному середоиигц до початку роботи у конкретноыу циклг, '¿г - плинний час роботи каната у конкретному циклг, )Сс , уЗ - гаракётри, аизначенх експериментально. Вн-ршення задач! (25)/ виконано методом Даламбера. В результат! ви-ршення отриианх залежностх змхни частот коливання каната з часом для рхэтх значень хоефхцхента агресивностх середовища,.

Для дослхдаеиня дотики несучо! балки гхдропонноХ установки, працюючоХ з умовах агресивного середовища, використовувалось таке диференцхальне р1вняння топеречних коливань зх змхнниш коефхшентами х реэльники крайовими умовами.

У вс1х конкретних випадкох отримат формула що характеризуют зи1ну частота коливань балки в залежное« вхд часу I коефх-цхента агресивностх середовища. Проведен! доелгдзеення динам!ки з урахуванняы короэгГ дають зшгу: прогнозувати параметри коливань каната при тривалих строках експлуатацх! х установит« тер-м!н його працездатностх, для несучих балок ощнитн стушнь ко-розхйних дхянь на зишу амплIтудно-ча стотнтес характеристик.

У дев"ятому розд1Л1 представлем технхко-екошнпчт характеристики цеххв для виробництва ггдрошнного зеленого корма фгр нНус{Хос(ап. Англ1я, РРУ~ ГОО 1спан1я, Австр1я» Н-150 Франтя х цех1в, приблизно однаково! продуюпйностх у гос-подарствах В.0."Криштахог^ом" якг св1дчать, що по низки еконо-М1чних показниов розроблен1 установки значно дешевшх закордон-них.

На пхдстав1 проведених дослхджень сформульован1 науковх та практична висновки:

1. Вивчення 1 аналхз питань стану розробки технологий I за-собхв ииеханхзацх! виробництва гхдропонних корм1в дае тдставу стверджувати, до установки ярусного типу е найб1льш еконои1Чними за трудовики, енергетичниыи I матер1альниш витраташ як у нашхй краХнх, так I за кордоном.

2. Ехсперииентально визначений вплив технологхчних парамет-рхв /виб1р культури рослин, найбхльп прийнятих для виробництва ГЗК, довгочасност1 вирощування, тецператури, норыи засгву, ос-вхтленност1 х стиыуляторхв росту/ на кш>к1сть х якхсть кормхв, що дало змогу розробити ефективну технолога Лх. виробництва.

3. Розроблен1, досл1дкен1 г впрэваджеш у виробництво прин-ципово нов1 конструкцг* багатоярусних установок, як1 не шють аналогов у свхтовгй практицг, з короткими х пружниыи несучими елементаш, прямолшхйники та дуговиш напряшшвчиии, обладнанх лотками спещально! конструкц!*, що припускае 1х кочення без ковзання, а також дае змогу розвантажувати врожай I повернення лоткхв у початкове положения шд дхею сил ваги без додаткових трудових г енергетичних витрат.

4. Мгханхчнх шделх установок з жорсткиш х пружними несу-чиш елементаш представлен! В1ДП0В1ДН0 у вигляд! сукупностх

юемод1ючих диснретних ¡.:ас лоткхв i багатоыасових коливальних 1стем з пруаниыи зв"язками, динеьпка яккх у эагальноыу випадку шсуеться системою нелгнхйних диференцгальних рхвнянь другого >рядку.

4.1. Чисельна i аналхтичне виршення нелхтйних рхвнянь,

ii описують динашку лотка, дало зкогу установити низку специ-1чних властивостей резльних установок з дуговими напрямляючими, гдокремити оптиыальш стввхдношення параызтрхв лоткгв, що за-езпечувть сталу роботу установок, а для установок з пряиолийй-имя напряиляючида визначити критерий кочення лотка без ковзан-я по них.

4.2. Розроблений хгзтод чисельного виршення систеии нелх-хйних рхвнянь дккошки установок э пруткниии несучиш елемента-я, якяй дае зшгу отриызти ршення при зизначеннх динамхчних [авантагень у пруетнх зв"язках, э врахувйнням явица "тдскоку" юткхв пхд час розвантвження врояаю, виявити велпчини ыаксималь-!Их динам1чних зуслль i характер ix зыхни -з мэтои оцшки праце-)датност1 них нэхантчних систем.

5. Розроблент, дослщяен: i Ещювздженх у виробництво одно i двояруст установки з пружно-косткиш несучиш елеыентами, кэ-сан!чнх ыоделт яких -представлен! у виглядх пружинних маятшшв, динамхка та сталХсть ' Руху цих установок описана сист.еуаш нел1-пйних диференд1альних рхвнянь.

5.1. Досдхдг.етл динамш* i 'стая1ст? '. руху цих систем дало зкогудтришти низку практично важливик умов, як1 вклгочають стввхдношення масових, норсткхсних i геометричних параметров, к1лькхстна оцхнка яких дае зшгу визначити меж1 областей пара-метричного резонансу.

5.2. Запрояонований один з шшпхвих «зтодхв практично! реа-лхзацх! отриыаних рззультатхв, за дэпошгов якого е можливхсть

спросткти рхшекня Bsrxifisoi задачг i запобхгти резонансних явка у процесх роботи систем установок.

6. Розробяена установка для виробництва гхдропонних коршв обертального типу, рух яко? здхйснюеться електроприводоц, а мз-хантчна модехь представлена у виглядг круткоХ пружно! багатоь-з-coBoi систеш, динашка яко! описуеться системою К> дифзренщ-альних рхвнянь вгдносно х.-утхв повороту даскретшгх мае або fi~f рхвшшь вгдносно шгюнггв сил прукнеегх у взлах.

6.1. При бнакгтичноиу вирхшеннх систем» рхвнянь ( 18) запро-поновано спрощення виргшання вихгдноХ задач!,.яке шститьск у ви значеинг-величин початкового напругеного стану езл!в при будь-яких реяиизх руху установок, шляхои вир1пення сиете«и(17) ртвнянь ВГДНОСНО НеВ1ДОС!Х tfOISHTXB сил npySHOCT-i х виклвченням ycix на-•вгдоадх кутхв повороту диекретних юс, окрхы першого який

визначаеться з рхвнкння руху систем як-твердого Т1ла.

*

6.2. 3 акалхзу отржянкх' pi сень взйсодить, со ьаксикзльнг значения кодонтхв сил npysnocTi у валах установки зыаншуються з вхддаленняц пр-ука-iot- лейки. бхд иаховика, до якого прикладене зов-н1йне збуреннл, про що евхдчить Представлений розрахунок установки з параметрами,' близькигл до реальних; при цьоцу ыаксиыальч не значения ноефхцхента диношчност: у перегй пруянхй ланц1 до-рхвизэе 1,6.

7. ¿¡эханхчих ляделх барабанних пхдйоыких установок представлен! у виглядх систем« дискрета» шс ротора, редуктора,ба-рабанхв напряйляючих шехвхв, со з"еднан1 hits собою прушиии не-вагокиш зв"язкаш, а виски канат:в зшнно! доеотни - прукно-з"язхи1я континуальная середовидаш, згхдно гхпатези Фойга. Динаыхка цкх «одежей огасуеться системами звячайних нелхтйних диференцхвльних Р1енянь другого порядку.

8. Нз П1дстав1 досапдвень рхвнкнь дкнаиш: тдйоших уста-

ювок чисельним методом за допойогою ЕОЫ / мэтематичний ехспери-гент/ установлено:

8.1. Для лрахтичних щлеЯ доетатньо обмежитись основним то-?ом коливвнь, а маои напрямляючих оххахв эаести до мае барабанхв.

8.2. 3?лнз жорсткостей пружних зв"язкхв Сс/ , гцо з"еднувть рскретнх маси машини, г молентхв гнерцгХ /¿у широких межах, не впливае на иакситшп динашчнх наввнтаження у шдйоших канатах, з збгльгнення« дхаиетра каната динашчн? навантаження збхльиуються як у канат!, так I у валах машини, а хз збхлызенням довжини каната- навантаження зкегауеться.

8.3. Частоти коливань дискретнкх отс маинни зхд сп1вв1Дно-шення ыасп каната до шеи кгкцевога вантажу залегать не хстотно, еднак збхльшення цих параштрхв призводить до збхльшення амплт-туд коливань диекретних мае I нхнцевих вантаихв.

9. Доведено генуеання одночастотного режиму коливань у каши: I пгдйомних канатах, що дало зшгу застссувати у ршеннх нелгнхйних рггнянь динамки лхдйоших установок асидатотичнх ые-тоди нелшгйно* механгки, у результат! чого етринанх розрахунко-В1 формули для вязначення моментов сил прукностх у валах машини

т коефодентхв "динахичния зусиль, у канатах, прийнятх для практичного застосування. Зестосувакнк методу аналогхчного асимпто-тичному для лхн1йних систен рхвнянь з повхльно змекшуваними кое-фххпенташ дало зшгу отрикати рхшення лхнеаризояаних рхгнянь ди-наы1ки установок у форах швидко зб1жних рядхв, яке добре узгод-жене з рхшенням систем нелхтйних рхгнянь.

10. Результати досдхджень, виконаних чисельно I аналхтично, добре узгоджуються мхж собою, а також з даниии експериментхв, от-риманих на дхгачих пхдйоших установках.

11. На П1дстав1 вна.'птичних дослхдкень показано, що при хн-тенсивн1й корозП частоти власних коливань несучих елеиентгв

гхдропонних i пгдйошнх установок до деякого критичного значения часу збхлыпуються, a noTiw падаюгь.

12. Досвхд експлуатацх! гхдропонних цеххв дае ыояливтсть . ствердкувати, що sei тнпи розробдених установок простi у виготов-ленх, над1йнг в аксплуатац11, вхдповхдають вехм зишгаы техноло-riuHHx процесхв i по низки еконоыхчних показникха значно дешев~ ие закордокних, що визначае иояишвгеть ix часового виробництва.

0CH0BHI РЕЗУЛЬТАТ даСЕРТАЦШОГ РОБОТИ ШЮ1АДЕНГ У ТАКИХ ПУШКАЦ1ЯХ

1. Костюченко В.А., Ананченко »i.A., Фоменко П.П. Механическая установка для производства гидропонного зеленого корма.-Достижения науки и техники АПК, № 8, M.I99Q, С.22-24.

2. Костюченко В.А., Москаленко В.В. Динаыика установок для производства гидропонного зеленого корма.-Тезисы доклада Ш Всесоюзной научно-технической конференции. Надежность и долговечность машин и сооружений. г.Запорожье, 1969, С.81-82.

3. Костюченко В.А. Перспективы развития механизации произ- . водства гидропонного зеленого корма. - Тезисы доклада Республиканской научно-практической конференции "Основные направления развит л я сельскохозяйственного производства. Ч.П. г.Симферополь, 1990, С.52-53.

4. Костюченко В.А., Зайцев B.C. Вырашвание гидропонного зеленого корма на установках ярусного типа с лотками специальной конструкции. - Сб.науч.тр.КСХИ. Основные налравления развития сель скохозяйственного производства в Крыму. К., 1991, С.235-239.

5. Костюченко В.А., Ермакова Н.П. Установка для вырашивания растений на зеленый корм. A.c. 'J> I5I2588 от 8 июня 1989 г. Заявка ■5 4330605.

6.Ройтков A.B., Гальченко Л.В.« Костаченко В.А. О возможности использования дифференциальных уравнений тел переменной массы для. оценки коррозионной стойкости крановых конструкций,- Тезисы доклада ГУ Республиканской конфнрешрш. Повышение прочности, надежности и долговечности машин и сооружений. Ч.П.-К.,1991,0.214.

7. Костаченко В.А., Назаров Г.А. Гидропонная установка с несушки канатами и нетрадиционными источником энергии.-Достижения науки и техники АПК Я 12, M.-I99I, С.28-34.

8,. Косгючегко В.А., Фоменко П.П., Маслаков А.И. К вопросам динамики гидропонних установок с прямолинейными направляющими.-УкрШИ и ТЭ1* Госплана Украины.Симферополь,IS9I, С.2-6.

9. Костючекко В.А. Расчет гидропонной установки. Новая техника.-¿I. 1991, - С.22-27.

10. Костаченко В.А* Установка для производства гидропонного зеленого корт. A.c.-!? 1732872 от 22 октября 1990. Заявка $ 46954.

11. Костаченко В.А., Сафонов A.A. Механические установки для производства гидропонного зеленого корма с несущими канатами. УкрКИИ и ТЗ'г!» Госплана Украины, Симферополь. I99I.-C.2-6.

12. ГаркушаН.Г., Дворников В.И., Ностюченко В.А. Исследование переходных процессов в нелинейной системе "подъемная машина-канаты-грузы". Сб.тр.Всесоюзного симпозиума по проблемам прочноет; стальных канатов. Стальные канаты?? 5, "Техника", -К. ,1957.С.48-5:

13. Костдазнхо В.А. Исследование динамики системы "мапина-канаты-концевыз грузы". Тр.Всесоюзной конференции, посвященной ЮО-летип со дня рождения Ii,Ы.Федорова. Наукова думка.-К.,1958.-C.III-II4.

14. Костюченко В.А. Расчет динамических усилий в упругих элементах однобарабанной подъемной устаисзки.Сб.тр.Всесоюзного симпозиума по проблемам прочности стальных канатов. Стальные канаты, I? 7. Техгака.-К. IS69.-C.34-97.

15. Гаркуна Н.Р., Дворников ВЛ1., Костаченко В.А. Об одном методе интегрирования второй задачи динамики каната переменной длины податливости привода. Применение математических методов и вычислительной техники в горном деле. Недра,41.,1971.-0.63-67.

16. Костюченко В.А. Исследование динамических нагрузок в упругих элементах,, малин и весомых упруго-вязких канатах переменной длины. Тез.док .Всесоюзной конференции по безопасности работ в горной деле. МакНИИ, 1959.- G.32.

17. Костюченко В.А, Расчет валов двухбарабанных подъемных машн. Вопроси горной механики и технической кибернетики» УП Республиканская научная конференция. Тез.докл.Донецк.- 1970.-С.57.

18. Гаркуша Н.Г., Костюченко В.А. О возбуждении поперечных колебаний канатов многоканатного подъема. Сб.тр.Всесоюзного симпозиума. Стальные канаты, № 7. Техника.I970.-C.II8-I2I.

19. Гаркупа Н.Г., Костюченко В.А. Сравнение некоторых результатов исследований по динамике подъемного каната с экспериментальными данными. Сб.тр.Всесоизного симпозиума. Стальные канаты,

» 8. Техника. I971.-С.81-84.

20. Гаркуша Н.Г., Дворников В.П., Костюченко В.А.Исследование зависимости динамических усилий в канатах переменной длины от параметров подъемных иашин. Сб.тр.ИГТЛ и ТК. Вопросы горной механики, » 26, Недра, 1979. -С.35-39.

21. Гаркуша Н.Г., Костюченко В.А. Применение асимптотических методов нелинейной механики в задачах динамики двухбарабанных подъемных установок. Сб.тр.Всесоюзной конференции по обобщению опыта исследований подъемных установок, Днепропетровск. -1970.-G.64-68.

22. Костюченко В.А., Мамаев 1.М. К вопросу расчета динами-

есних нагрузок в элементах подъемных установок с учетом элек-ропривода. У1 Республиканская науч. техн.конференция.Тез.док', вердловск, 1973, -С.69-70.

23. Костюченко В.А., Биличенко А.И., Вторая основная задача ЛН2.МИКИ каната переменной длины с электроприводом системы "ге-[ератор-двигатель". Сб.тр.Всесоюзного симпозиума. Стальные кана-■ы, * 10.Техника,- К. ,1973.-0.218-220.

24. Сксуев ЮЛ., Лзсгвчекко В.А.Применение метода измерения :оэрцитивной силы для оценки структурных изменений в материале :анатной проволоки. Сб.тр. Всесоюзного симпозиума. Стальные кана-■ы, № 10. Техника.-К.,1973.-С.81-83.

25. Мамедов В.М., Костюченко В.А. К динамической теории слоя-шх колебательных механических систем с регулируемым приводом юстоянного тока. Изв.ВУЗ,Горный дурная.Кемеропо. 1977.-С.61-65.

26. Мамедов В.Я., Костюченко В.А. Некоторые вопросы динами-юских процессов сложных колебательных электромеханических систем. Надежность, прочность и долговечность металлургического оборудовали. Республиканская науч.техн.конференция. Тез,докл.Днепропетровск [977.-C.7I.

27. Гаркуша Н.Г., Дворников В.И., Костюченко В.А, 0 динамичес-шх нагрузках в стационарных связях шахтной подъемной установки. Зб.тр.ИГ МГК. Вопросы горной механики, № 26. Недра.1970.-С.42-46.

28. Костюченко В.А., Наслаков А.И., Фоменко П.П. Влияние технологических параметров на выход гидропонного зеленого корма. /кр.НИИ.НТИ и ТЗИ Госплана Украины. Симферополь.I99I.-C.2-4.

29. Костюченко В.А. Потеря устойчивости колебаний многоярусной гидропонной установки. Материалы Республиканской науч.техн. конференции. Прочность и колебания конструкций при вибрации, Запорожье. 1993. ~С.33-34.

4b

SO. Костюченко B.A., Кирдань E.H., Сафонова A.A. Канатные гидропенные установки с прямолинейными и дуговыми направляющими.■ Достижения науки и техники ЯК, X» №3. ,-M.I99I.-C.I7-20.

31. Костюченко В.А., Фоменко П.П., Маслаков А.И. Гидропонный зеленый корм. УкрНИИНТИ и ТЭИ Госплана Украины.Симферополь.1991.-С2-4.

ЗЙ.Ройтков.. A.B..Гальченко Л.В..Костюченко В.А. Расчет вибрационных нагрузок, действующих на канаты в условиях коррозионных сред. Надежность машин и сооружений. Наукова думка.-К.1993.-С.71-76.

33. Камчатный В.И..Кирдань E.H..Костюченко В.А. Качество гидропонного зеленого корма. Достижения науки техники АПК,!Г4. ,41.1993. -С23-24,

34. Костюченко В.А. Динамика и устойчивость движения двухя-руснык гидропонных установок.Прочность и колебания конструкций при вибрации. Материалы Республиканской науч.техн.Конференции Запорожье,1992.-С.34-35.

35. Фоменко П.П., Камчатный В.И., Костюченко В.А.Производстве гидропонного зеленого корма. Достижения науки и техники АПК, №3 .. -Ы. 1992. -С. 27-30.

36. Костюченко В.А..Ермакова Н.П., Фоменко П.П. Установка для производства гидропонного зеленого корма. А.с.№1732072 от 15 января 1992. Заявка №796649.

37. Костюченко В.А..Кирдань E.H.,Фоменко П.П.Производство гидропонных кормов с минимальными энергетическими затратакт. Научн.техн.конференций"Энергосберегающие технологии и технические способы для производства сельхозпродукции. Глеваха,1993.-С. . 64-65.

38.Кирдань 2.К..Костюченко В.А..Использование самоочищающегося воздушного фильтра для пылео^истки воздуха в тепловых насосных уста новках животноводческих помещений.Тезисы доклада Международной научно-технической конференции "Приборостроение-94".ВиницаД994-С.29.

39. Костюченко В.А..Кирдань E.H..Фоменко П.П..Маслаков А.И. Технология и средства механизации производства гидропонного зеленого корма. Тезисы доклада Международной научно-технической конференции "Приборостроение-94". Виница, 1994-е.30. ßfy^JZitg В1дпов1дальний за випуск кандидат

технГчних наук,доцент ; Бабицький Л.Зг.