автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Научная библиотека: эволюция структуры и функций в период освоения информационных технологий

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ ЦЕНТРАЛЬНА НАУКОВА Б1БЛЮТЕКА ¡м. В.1. ВЕРНАДСЬКОГО

РГ6 ОД

- 5 ИЮН 1995

На правах рукопису

СЛОБОДЯНИК Михаиле Семенович

НАУКОВА Б1БЛЮТЕКА: ЕВОЛЮЦШ СТРУКТУРЫ I ФУНКЦ1Й В ПЕРЮД освоения 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ/И

АВТОРЕФЕРАТ днсертацп на здобутгя паукового ступеня доктора ¡сторичних наук

К И I В - 1995

Дисертащею е рукопис.

'Роботу виконано в 1нституп бШлютекознавства Центрально!' науково!' бШлютеки ¡м.В.1.Вернадського Нацюнально1 Академ iï наук Украши

Офщшш апоненти: - доктор юторичних наук, професор

ГОРД I6HK0 Леонзд Митрофанович

- доктор ¡сторичних наук ДАНИЛЕНКО BiKTop Михайлович

- доктор ¡сторичних наук, професор ОМЕЛЬЧУК Володимир Юхимович

flpoeidua оргашзацЫ: - Харывський державний ¡нститут культур и

Захист вщбудеться 1995 р. о / год. на

засщаиш Ciieui&imoBanoï вчено! ради Д 01.31.01. по захисту iuiccpianiii на здобуття паукового ступеня доктора наук в Центральшй науковш бШлютеш ¡м. В.1.Вернадського Нацюнально! Академ iï наук Украши за адресою: 252039, м.Ки'/в, пр-т 40-р!ччя Жовтня, 3.

3 дисертащею можна ознайомитися у читальному зал1 б1бл1отекознавчо1 л¡герагури Центрально"! науково! бЮлютеки ¡м. В.1.Вернадського Нашопалыю! Академ iï наук Украши.

Автореферат розюлано

Учений секрета]) Спепкиизовано') вчено1 ради кандидат економпших наук

1995 р.

А.О.Чекмарьон

Загальна характеристика робота.

Актуальшсть дослшження. Б1блютека займае особливе млсце в юторико-культуриому процес1, адже саме у и фондах кумулюеться величезний пласт духовного розвитку суспишггва. Д1яльшсть б1блютеки е. важливим чинником нагромадження, збереження 1 використання знания, набутого людством 1 зафжсованого в документшй форьи, що сприяе пщнесенню ¡нтелектуального 1 морального потенщалу сусп'шьства, суттево впливае на формування свггогляду, задоволення р13номанггних шформащйних потреб (дал! 1П) особистосп.

Такий погляд на б1блттеку зумовлюе необхщшсть переходу вщ вивчення ¡стори розвитку б1блютечно1 справи на р1вш анализу 1 узагальнення факпв у межах окремих напрям1в б1блютечно1 дшлышсп до видшення та дослщження значних блоюв б1блк>текознавчих проблем, яю прямо пов'язаш з тенденцшми розвитку ¡сторико-культурних процеав, що визначають сутшсть, структуру та функци бШл1отеки як сощалыюго шституту та основш напрями бШл¡отечно! Д1ялыюст1 в р1зш 1сторичш епохи. В цьому контекст! найбшыл актуальшши е перюди ¡сторичних злам1в та кардинальних змш, як\ формують нов! сошальт парадигми, змшюючи змют д1яльноеп багатьох сощальних шстигупв. 1стор1я б1блштечно1 справи зазнавала деюлька таких перехщних (етатв, пов'язаних з р1зкими стрибками сощально-економ1чних вщносин, розвитком науки та технологи, змшами матер1альних носив шформацн тощо. Але останшй перюд розвитку суспшьства викликае особливий ¡нтерес: вш характеризуеться як етап переходу до всеохоплюючо!' ¡нформатизаци вах сошалышх процест, пов'язаних з передачею знания. Разом з тим, у численних ¡сторико-б!блютекознавчих дослщженнях практично не розглядаеться комплекс проблем щодо осмислення структурно-функшоналышх змш в б1блютец1, розробки теоретичних засад, яы

забезпечують посилення и рол! в систем1 наукових комушкащй пщ впливом освоения новггтх технолопй. . Таке становище варто розглядати як сутгеву прогалину у б!блютечнШ наущ, бо саме поняття "шформащйне сустлъство" е стрижневим у численних концепциях перспективних форм розвитку людсько! цившзаци, а впровадження шформацШних технолопй вже стало ознакою реального житгя, що суттево змшюе сощальш ор1ентири в багатьох розвинутих крашах.

Так, шформатизац1я значно розширила можливосп сощальних, зокрема наукових комушкацй, I призвела до принципових змш в Д1ялыюст1, структур! та функщях б1блютеки. Завдяки новптим технолопям б!блютека з1 "сховища книг" перетворюеться у сощальний шститут, що забезпечуе накопичення 1 збереження знань, яю можуть бути ефективно використаш при умовах' суттевих змшювань зм'юту поняття "б1блютека" як социального явища та падходш до оргашзацц ц

Д1ЯЛЫЮСТЬ

Проведения дослщжень, ор1ентованих на теоретичне забезпечення д1яльносги б16лютеки в перюд освоения шформацШних технолопй, особливо важливо для Украши, яка з1 здобуттям державно! незалежносп починае формувати нову систему сошальних комушкащй та власну шформацШну шфраструкгуру. Адже саме у б1блютечних фондах сконцентроваш нащональш науков1 здобутки 1 культурш цшност1 всесвггнього р1вня. Це надае фондам провщних наукових книгозб1рень не лише держашю-нашональпе, але й свггове значения, що посилюе важл!шсть розв'язання завдання включения документних ресурспв б1блютек Украши до светового шформацшного простору. Проте, слщ враховувати виняткову складшсть ще! проблеми, осюльки сьогодш м1ж науковими б1блютеками нашо! держави 1 краш з розвинутою шформацШною шфраструктурою ¡снуе дуже великий розрив у розробщ та використанш новггшх сощалыю-комушкацшних технолопй, адекватно! елементно! бази, програмного

забезпечення 1 можливостей управлишя шформащею. Це ускладнюе вступ Украши до светового шформацШного простору, що вкрай. гощнбно для ефективного м1жнародного сшвробггництва у напрямах обмшу науковим знаниям. Такий стан зумовлюе необхщшсть розробки нових пщходш до дослщження дшльноси, струкгури 1 функщй б1блютеки в перюд освоения шформацШних технолопй.

Вщсутшсть узагальнюючих робет у даному напряш поснлюе акгуальшсть цього дослщження.

Хронолопчш меяа роботи. Масштаб 1 темпи змш, яьа вщбуваються у Д1яльност1 науково! б1блютеки пщ впливом освоения шформацШних технолопй, коливаються в р1зних крашах у досить широкому д^апазош, що визначаеться сощально-економ1чними, ¡сторико-культурними 1 полиичними реалшми. Так, в У крана роботи з автоматизаци б1блютек пройшли стадц локалъних наукових розвщок 1 експериментальних напрацювань та вийшли на р1веиь промислово! реал1зацц лише в середиш 80-х рошв.

Таким чином, б1блютеки Украши ще не набули серйозного Д0СВ1ДУ практичних робгг у цьому напрям!, що сутгево посилюе значения ¡сторико-порхвияльного методу для осмислення 1 впровадження у практику досвщу автоматизаци, набутого зарубжними б!блютеками. Дана дисертащя охоплюе период вщ 60-х роюв, коли розпочалися активш роботи з ¡нформатизацн б1блютек у США, до середини 90-х роив, яю харакгеризуються формуванням нацюнально1 системи НТ1 Укра'ши, ор!ентовано1 на включения до светового шформацшного простору.

Для забезпечення спадковосп б1блютекознавчого анал1зу й поглибленого вивчеиня проблеми, у дисертацп зроблеш ¡сторико-пор1вняльш екскурси, яю характеризують роль б1блютеки в систем! наукових комушкацш на р!зних ¡сторичних етапах 'и розвитку.

Стан проблеми. Складшсть змюту, багатоплановють поняття "б1бл ¡отека" стимулювали появу велико!" кшькосгп публжацш, в яких вивчалися pi3Hi аспекти б1блютечноТ д^яльносгп, що мають безиосередне вщношення до проблематики дано! дисертаци. В грунтовних ¡сторико-б!блютекознавчих дослщженнях КЛ.Абрамова, А.М.Ванеева, Т.Ф.Каратигшо! частково розглядалася д1яльшсть б1блютек протягом перюду, обраного у дашй po6oTi для поглибленого вивчення. Проте, взаемоз'вязок б^блютеки з шшими установами системи наукових комушкацШ та вплив шформацшних технолопй на б1блютечну д1яльшсть залишився поза ii увагою. Новим словом в цггорико-б1блютекознавчих дослщженнях стала грунтовна праця визначного американського вченого Д.Х.Шири. BiH проанал1зував б1бл1отеку в широкому ¡сторико-культурному контекст вщ найдавшших час1в до початкового перюду промислово! експлуатаци шформацшних технолопй, який припав у США на початок 70-х роив. Узагальнення Д.Х.Широю перших наслцшв автоматизади б!блютек США мае не лише ¡сторико-культурне, а й теоретико-прикладне значения для осмислення сучасного перюду автоматизаци б^блютек Украши.

Вагомий теоретичний внесок у осмислення сутност! i структури б1блютеки зд1Йснено вщомим росшським вченим Ю.М.Столяровим. Загальновизнаним у сучасному б!блютекознавет е його погляд на б1блютеку як на систему, що включае чотири обов'язкових елементи: документ, абонент, б1блютекар, матер1ально-техшчна база та прям1 й зворотн1 зв'язки м1ж ними i зовшшшм середовищем. Дослщник грунтош ю проанал1зував становления i розвиток кожного з цих елеменпв, визначив П роль i Micue у структур! б1блютеки. Монограф1я Ю.М.Столярова тдсумовуе значний етап розвитку б1блютекознавчо! думки, а його щс! стали свосрщним катал1затором для подальшого розвитку в численних дисертац^ях i публ1кащях. Зокрема,

запропонований ним пдаод одержав подальший розвиток у докторських дисертац1ях провщних украшських вчених. Так, Н.М.Кущнаренко використала евр1стичний потешцал uie'i модел1 i для дослщження краезнавчо! роботи б1блютеки. Л.З.Амлинський грунтовно проанал1зував наукову б1блютеку як об'ект проекгування, тобто складову частину елементу матер1ально-техщчно! бази. HayKOBi розвщки A.C.- Чачко присвячеш вивченню 61блютекаря як сощально-професШно! групи. Запропонований Ю.М.Столяровим пщхщ далеко не вичерпав cboix шзнавалышх можливостей у грунтовному вивченш структури б1блютеки, проте вш не враховуе повною шрою функцшнальний 3pi3 и Д1Яльност\. Саме тому для пошуюв ново! парадигми розвитку науково! б1блютеки е перспективним використання системно-функцюнального пвдходу, який дозволяе розглядати цей складний об'ект у взаемозв'язку i3 зовнпшпм середовищем - наукою в цшому i системою наукових комушкацш зокрема.

У б1блютекознавств1 вже нагромаджено певний досвщ вивчення науково! б1бл!отеки. Великою групою дослвдниюв узагальнено значний емшричний матер1ал, зроблено ubcaßi висновки i корисш практичш рекомендацй. Проте, бшышсть фах1вц1в розглядають б!блютеку як замкнену систему у статищ, у Biapnei вад зовшшнього середовища. Вщхщ в!д цих тенденшй нам¡тився у грунтовшй npaui Д.Д. Iванова, який детально проанал1зував вплив на д1яльшсть науково! бЮлютеки науки та книги як результату НДР. В його дослщженш детально вивчено icropiio розвитку науково! книги й бШлттеки, але це дослщження обмежене рамками одше! держави, що не дозволило проанал1зувати cßiTOBi тенденцй шформатизаци б1блттек, яю, на час завершения uie'i монографи, вже достатньо вщчувалися. 3 позищй сьогодення е сумшвним i погляд Д.Д.1ванова на наукову 616л¡отеку як складову частину науково-допом1жно!

роботи, адже такий пщхщ сутгево звужуе сощальне призначення б1блютеки.

Поглибили уявлення про наукову б1блютеку роботи Р.Клута, Ф.У.Ланкастера, Чен Чинг-Чи, Е.Л.Шатро, Дж.Шири, в яких розглядаеться функцюнування б1блютеки в систем! комушкацгй та вплив на He'i шформацшних технологш. Проте, в бшыиоеп публ1кацШ цих автор1в дещо гшербол1зуються можливоси впливу комп'ютеризацн на б1блютеку. Приемним винятком е пращ Е.Л.Шатро i Дж.Шири, в яюга зроблено nepuii серйозш спроби визначення змш, що вщбуваються в б!6лготещ пш впливом взаемодй' з системою комушкацш.

Дослщники активно вивчають OKpeMi теоретичш проблеми розвитку наукових б1блютек: и типолопю, структуру, функци, технологш, оргашзацда д1яльносп б1блютеки i пращ бУ5лютекар1в та 4iiTa4iB. Значний доробок у вивчення вказаних проблем здшснили BiaoMi yKpai'HCbKi б1блютекознавщ Л.З.Амлинський, В.С.Бабич, Д.А.Балика, В.ОЛльганаева, Л.П.Юипберда, Н.М.Кушнаренко, Ю.О.Меженко, Л.Г.Петрова, В.Г.Попроцька, С.П.Постернак, К.Т.Сел1верстоиа, А.С.Чачко та mmi.

В дисертацп використовуються також здобутки провщних заруб1жних вчених С.Адамса, В.М.Баранова, Ф.О.Барта, М.С.Карташова, Ф.В.Клеппа, Г.Клота, Ж.Коарда, О.В.Кокарева, К.Р.Купера, Х.Кунце, Р.Мебуса, М.Сшьви, Ю.М.Столярова, А.В.Соколова, НЛ.Тюлшо!, В.Р.Ф1рсова, 1.М.Фрумша та шших.

Комплексний характер дослщження обумовив необхщшсть звернення до праць б!блюграфознавщв, книгознавщв i наукознавцгв Й.О.Баренбаума, К.В.Гельман-Виноградова, Г.Ф.ГордукаловоЧ, Г.М.Доброва, Л.А.Дубров1но1, Ю.С.Зубова, О.О.Коршного, О.П.Коршунова, М.Маклюена, М.М.Пещак, Д.Прайса, Н.А.СлядневоУ, P.EcKapni та шших. Враховуючи винятково важливе

значения для автоматизаци б^блютек Украши здобутив вггчизняно! шформатики, в дисертаци активно використовуються роботи украшських вчених, що покладеш в основу нацюнально! програми ¡нформатизаци - В.М.Глушкова, В.1.Гриценка, А.Г.Додонова, М.М.врмошенка, Б.М.Паншина, В.В.Петрова, Е.М.Семенюка, В.А.Широкова та шших. Анагазувалися й пращ к заруб1жних колег М.Бонща, Р.С.Пляревського, М.Л.Колчинського, Ф.У.Ланкастера, 'С.МакуловоТ, С.Мартша, А. 1.Михайлова, Дж.Солтона, К.В.Тараканова, А.Тофлера, АЛ.Чорного, Ю.А.Шрейдера та ¡нших.

Отже р!зш аспекти проблеми функцюнуваиня науковоТ бШлютеки в умовах освоения шформацйних технолопй иривертають увагу широкого кола б1блютекознавщв 1 предсташшюв сумЬкних наук. Проте, узагальнюкуп дослщження, присвячеш вирииенню щеН проблеми, вщсутш.

Сучасний р1вень розробленост1 проблеми в значшй м1р1 вплинув на визначення мети, завдань 1 зм1сту дисертаци.

Об'сктом дослшжения е д!яльшсть науково1 б1блютеки в перюд освоения ¡нформащйних технолопй.

Предмет досл1дження - структурно-функцшнальна трансформац1я б1бл1отеки п!д впливом шформацшиих технолопй.

Мета роботи - формування теоретико-методолопчиих пщвалин функцюнуваиня науковоТ б!блютеки в перюд освоения шформацшиих технолопй. Для досягнення ще! мети в дисертаци виршено таю основш завдання:

- обгрунтуваиня теоретико-методолопчних засад дослщження 1 розробка системно-комунжативно! модел1 б1блютеки як засобу и наукового тзнання та науково? репрезентаци;

- дослщження основних параметров модел! у а розвитку, взаемодн 1 взаемозалежностг,

-' дослщження фунммй науково! 616л¡отеки та и класифисащя;

- анализ розвитку б1блюгечног технологи та б1блютекознавче обгрунтування перспективних напрямЬ шформатизаци б1блютек Украши;

- вивчення оргашзащ!" д!яльност1 б1блютеки, пращ б!блютекар1В та читач1в в умовах переходу до шформацШних технологш;

- розробка перспективно!' структури науково!' б1блютеки.

Методолопя I методи дос лишения. Теоретичною основою робота

е основш закони соцюкультурного розвитку суспшьства та шформацшно-комункативних процеав у наущ, сучасш ¡сторико-соцюлопчш теори в наукознавств1, погляди на науку як на галузь дослщницько! творчоТ д1яльносп та шформацШний процес, розумигня наукового шзнання б1блютеки як поеднання емшричного та теоретичного р1вшв знань, отриманих через дослщження факпв, подШ, конкретних явищ. В1ропдшсть наукових результата та висновюв забезпечуеться теоретичним обгрунтуванням вихщних положень, використанням комплексу взаемодоповнюючих пщход1В 1 метод1в, адекватних мет1 I завданням дослщження.

Методолопчний апарат складаеться ¡з загальнонаукових пщходш до шзнання (системного, функщоналыюго, структурного, модельного), цшьового I ирогнозно-аналггачного пщхсдап, а також метод1в конкретно-юторичного, ¡сторико-пор^вняльного,

класифгкацшного анал1зу.

Використання системного падходу дозволило розглянути б1блютеку як систему у взаемозв'язку 1 взаемозалежност! П елемент1в, внутршнгх 1 зовншпих зв'языв. Функцюнальний ПЩХЩ ДОПОМ1Г вивчити б1блютеку в двох взаемопов'язаних аспектах - як и функцюнального впливу на систему наукових комунжацш, так 1 функцюнальний вплив ц!е! системи на б1блютеку. На основ1 цього пщходу розроблено класифжацш фупкшй науково!" б1блютеки та вивчено тенденци н розвитку. Можливост1 структурного пшходу

використаш для багатоаспектного анал1зу струкгури науково? б1блютеки. На основ1 модельного пщходу побудована системно-комунЬсативна модель б!блютеки. Використання цшьового 1 прогаозно-аналггичного пщходгв дозволило обгрушувати стратепчний план 1 перспективну структуру науково!' бШлютеки. Методи класифЬсацшного анагизу залучалися при типолопчшй характеристищ наукових б1блютек та и функцШ. У век роздшах дисертаци застосовано ¡сторико-портняльний та конкретно-юторичннй методи, що дало змогу дослщити генезис проблеми, проанал1зувати д1яльшсть б1блютеки на р1зних етапах розвитку системи наукових комунжацш, використати теоретичш1 практичш здобутки освоения шформащйних технологий заруб1жними книгозбфнями для розробки б1блютекознавчих проблем ¡нформатизаци б1блютек Украши в цшому I ЦНБ ¡м. ВЛ.Вернадського зокрема.

Джерельна база дослшження. Дисертант послуговувався юлькома видами та комплексами джерел. Первинний шформацшний масив склали надруковаш результата наукознавчого, ¡сторико-б1блютекознавчого 1 соцюлопчного дослщження б1бл'ютеки. Вивчено документа! фондй ЦНБ та шших наукових б1блютек Украши. Залучено також арх1вш матер1али з д1яльносп ЦНБ Ьнайбшьших книгозб1рень евпу - Б1блютеки Конгресу США, Британсько! б^блютеки, Национально! 1 Державно? б1блютек Роси, и плани 1 звгеи про д1яльшсть. Проанал1зовано результата наукових дослщжень, проведених украшськими 1 заруб ¡жними б1блютеками, оргашзацШно-технолопчну документацио, що регламентуе й Д1яльшсть, арх1вш матер1али, яы виевгопоють життя фахових наукових установ (УН1Ку, ВБУ, 1нститупв б1блютекознавства).

Наукова новизна. У дисертаци в комплекс! дослщжеш еволюц1я, динамика сучасного стану 1 визначет тенденцн структурно-функшонально! трансформацц науково!' б1блютеки в перюд освоения

¡нформацШних технологШ. Побудовано и системно-комушкативну модель, в якШ штегруеться взаем од ¡я структури, функцШ, технологи та оргашзацн книгозб1рш. Дослщження 1 реал1зац1я ще! модел1 створюе теоретичне пщгрунтя для формування основ ново! парадигми роэвитку науково! б1блютеки, яка полягае у використанш ¡нформацШних технологШ для забезпечення користувач1в Ьггегрованим 1 синтезованим знаниям. Накреслеш перспекгивш напрями структурно-функцюнального та оргашзацшно-технолопчного забезпечення розвитку науково'1 б1блютеки злдно з щею парадигмою.

В цШ робой:

- розроблено теоретико-методолопчш та методичш засади ново1 парадигми розвитку б1блютеки в период освоения ¡нформацШних технологШ;

побудовано системно-комушкативну модель б1блютеки, проаналЬовано р1зномаштш внутридш зв'язки мЬк и елементами 1 зовнипш зв'язки цих елемеыпв з системою наукових комушкацШ;

- на основ1 ще! модел1 здШснено багатоаспектний анал!з розвитку основних функцШ науково! бШл ¡отеки - документно! пам'яп, шформацшно-документно!, комушкативно! 1 когштивно! в П взаемозв'язку;

- висунуто б1блютекознавчу концепшю освоения ¡нформацШних технологШ б1блютеками Украши та визначено основш напрями и реал1заци;

- розроблено иерспективну структуру науково! б1блютеки, яка вщповщае тенденцшм посилення п функцШ, складу фондов 1 вимогам з освоения ¡нформацШних технолопй.

Теоретична значим!сть. У робой закладаються теоретичш нщвалини ново! парадигми розвитку науково! бйлютеки, яка полягае у використанш шформацшних технолопй з метою забезпечення

читачш ¡нтегрованим 1 синтезованим знаниям. Це особливо важливо для Украши, яка починае створювати нову систему сощалыгих комушкацШ та власну шформащйну шфраструктуру. Розвиток нащонально-шформащйного потенц1 алу прямо пов'язаний з документиим фондом, використанням знания, котре включено до цього фонду, формуванням, змщненням та актишзащею пауков их комушкативних процес1в у держав!.

Практичне значения. Результата дисертаци запроваджено в роботу наукових б^блютек, у пщготовщ та пщвищенш квал1ф1кацн фахшшп. Викладеш у дисертаци методолопчш та теоретичш положения, рекомендаци з вдосконалення технолопчних процес1в 1 оргашзаци д1Яльноеп наукових б!блютек у перюд освоения шформацшних технологш використано в "Концеици розвитку б1блютечноТ справи Украши" (затверджено на I Всеукрашському б1блютечному конгресс в

1992 р.). Теоретико-методичш положения дисертаци втшено в ЦНБ 1м.В.1.Вернадського. За участю дисертанта пщготовлено перспективиий план розвитку ще! установи та концепцпо автоматизаци мережа академ^чних б'1блютек Украши. Матер1алами дисертаци послуговувалися для розробки оргашзащйно-технолопчно! документаци, яка регламентуе д1яльшсть ЦНБ. Пропозицп дисертаита з оргашзаци функшонувания бШлттеки в перюд переходу до шформацшних технологш реагпзуються в наукових книгозбфнях р|зних систем 1 вщомств, що пщтверджуеться актами впроваджения. Матер1али дослщження певною м1рою заповнюють прогалини в навчальшй лгтератур1 та уточнюють окрем1 теоретичш положения б1блютекознавчих учбових дисциплш. Зокрема за участю дисертанта подготовлено: навчально-методичний пос1бник для студе1гпв б1блютечних факультет!в "Органпацш Д1яльност1 б1блютек" (Харюв,

1993 р.); "Методичш рекомендаци з виконання курсових 1 дииломних робет з курсу "Б1блютечш фонди" (Кшв, 1987 р.). Дисера-ант брав

участь у науковому редагуванш вуз1вського пщручника "Б1блютекознавство: теор1я, ¡стор1я, оргашзацш д!яльност! б1блютек" (Харыв, 1993 р.). Автором написано роздш "Б1блютекознавство 1сторичне" в навчальному поибнику "Спещальш ¡сторичш дисциплши" (для студенпв спещальноеп "1сторюграф1я I джерелознавство)". Матер1али дисертацц використовуються . у вуз1вських курсах "Загальне б1блютекознавство", "Организация 1 управлшня б1блютечною справою", "1нформацшно-б1бл1отечш технологи" (викладаються дисертантом у Кш'вському державному ¡нституи культури). Автором розроблено модуль "1нформащйш технолоп!" в б1блютецГ (впроваджено в учбовому процес1 1нституту пщвшцення квал!ф1каци пращвниыв культури Украши), подготовлено основну б!блютекознавчу частину програми кандидатського миимуму з1 спещальност! 05.25.03 "Б1блютекознавство 1 б1блюграфознавство", затверджено!" вченою радою ЦНБ 1994 р.

Апробашя роботи. Автор брав участь у виконанш державно! програми "Книжкова спадщина", у проект! "Розробка 1 орган!зац1я системи збереження книжково! спадщини Укра!'ни". Автор зд1йснював наукове кер1вництво комплексною темою 'Теоретико-методичне дослщження розвитку б1блштечно-б1блюграф1чних процеав в умовах науково-техшчного прогресу". II результате викладено в наукових звгеах: "Удосконалення системи обслуговування чшттв ЦНБ !м. В. I. Вернадского в умовах автоматизаци б^блютеки", "Основш напрями розвитку централ1заци мереж! академшних б!бл!отек Укра!'ни", "Удосконалення технологи б¡бл1 отечно! обробки докумёнт!в: технолопчний ! еконоличний аспекти", I впровадженн! в практику академ!чних б1блготек Украши. 3 1976 р. за проблематикою дисертацп опубл1Ковано монограф1ю 1 понад 60 статей та тез доповщей (основш публжацп представлено в автореферат!). Результати дисертацп иротягом 1986-1995 роюв доповщались на численних наукових

конференции I семшарах р1зного статусу 1 р1вня, в тому чисти 5 м1жнародних.

На захист виносяться наступи! положения 1 результата, ям

одержат особисто автором.

1. Нова парадигма розвитку науково! б1блютеки полягае. у використанш шформацШних технолопй для забезпечення користуватпв штегрованим I синтезованим знаниям. Вона е об'ективним наслщком еволюцц структури \ функшй б^блютеки в перюд шформатизацй суспшьства.

2. Формуванню основ ново! парадигми розвитку науково! б!блютеки сприяе побудова 1 реал1зацш ц системно-комушкативно! модел1, що ¡нтегруе взаемодио ц структури, функщй, технологи та оргашзаци.

3. Дослщження еволюцп науково! б1блютеки дае ефективний тзнавальний результат при розгляш и в контекст! складно! когштивно-комушкативно! системи, що мае конкретно-юторичний характер: епоха - наукове дослщження - отримання нового знания -розповсюдження знашш за неформальними каналами - ф1ксашя шформацй в документнш форм! (пщготовка рукопису) - видання документе - кумулящя докуменив I включения !х у систему комуткацш - споживач - процес комушкаци - засвоення знания. В щй систем1 б1блютека традицшно забезпечувала накопичення, збереження 1 доступ до фондш первинних докуменпв та б1бл1ограф1чно! шформацп, що !х вщображае. В результат! освоения ¡нформацшних технологш прюритетним в д1ялыюст1 науково! б1блютеки стають анал1з, синтез \ забезпечення доступу користувач1в до знань.

4. У сощальних функщях б1блютеки видишються дт основш класифшашйш групи функщй. До першо! входять т!, що зумовлеш сощальним контекстом ¡снування б1блютеки 1 визначаються метою 1

конкретййми завданнями, яю суспшьство ставить перед б1блютеками у певний '¡сторйчш1Й перюд, що надае ш дина\нчного характеру. Другу груПу складають функцн, котр1 зумовлеш сутшсними особливостши розвитку б!блютеки як сощального шституту. ЗдШснено Комплексний анашз головно! функци (забезпечення наукового п13Нання), яка реашзуеться наданням користувачам штегрованого 1 синтезованого знания; основних функцШ (документно! ПйМ'ят!, комунисативно!, шформацшно-документно! 1 когштивно!); допом1жних функцШ,. що реал1зуються через технолопчш проЦеси (комплектування, каталопзацио, обслуговування тощо).

5. Б1блютекознавча коицепцш освоения шформацШних технолопй науковими б!блютеками Украши включае обгрушування визначення таких прюритетних завдань: формування нацюнального б1блютечно-шформацШного ресурсу; забезпечення доступное« шформаци, що зосереджена у заруб!жних базах даних; кардинальне полшшення решпзаци конкретно-!сторичних I сутнюних функцШ науково! 61блютеки.

6. Ефектившсть структури науково! б1блютеки залежить вщ ступеня вщповщност1 тенденц1ям посилення основних и функцШ в период освоения шформацШних технолопй. Це зумовлюе необхщшеть постишо! ор1ентаци на забезпечення ципсност! функшонування та ¡нтенсивного розвитку б1блютеки. Видшення структурних пщроздиив у нерспектившй структур! здшенено за ознаками визначення !х рол1 у реашзацГ/ функцШ б1блютеки 1 науково-практичному освоенш основно! та ¡сторико-культурно! груп и фонщв.

Структура дисерташ! пщпорядкована лопш системного дослщження об'екта. Робота складаеться 31 вступу, шести роздипв, заключения, списку використано! л1тератури.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш обгрунтовано актуальшсть теми, визначено об'ект та предмет дослщження, проаншпзовано ступшь дослщженосщ проблеми, сформульовано мету та завдання роботи, охарактеризовано теоретико-методолопчш засади 1 методи дослщження, визначено наукову новизну 1 ' практичне значения дисертацШноТ роботи, викладено основш положения, що виносятъся на захист.

Роздш 1. Теоретико-методолопчш засади дослшження иауково! б1бл1отеки. Системний пщхщ займае чшьне мкце в дослщженш законом1рностей функцюнування б1блютеки. У його розвитку можиа умовно видшити чотири етапи. На першому - з системних позицШ вивчались окрем1 елементи б!блютеки та ц сукупшсть, що мае спшьш властивост 1 функци. На другому - обгрунтовувалась доц'шьшсть дослщження б1блютеки як системи та видщялись основш и елементи. Для цього етапу характерна розробка оригшальних концепцш, що вщображають погляди на сутшсть б1блютеки як системи. Наступний етап характеризуеться прагненням фах1вц1в визначити структуру системи та характер зв'язюв м!ж ц елементами. Суть четвертого етапу, який одержав розповсюдження в перюд освоения шформацШних технологШ, полягае у вивчеши б!блютеки у функциональному эр131 як системи, що знаходиться 13 зовнилтм середовищем у вщносинах взаемозв'язку 1 взаемовпливу.

Для обгрунтувания теорегико-методолопчних засад дослщження проанаизоваш властив1 для науковоГ бШлютеки як системи, що розвиваеться, р1знопланов1 багатоаспектш суперечност1, зумовлеш тенденщями розвитку науки як системи вищого р'шня. Це обумовлюе необхщшсть вивчення б1блютеки в контекст! и взаемоди та взаемозв'язшв ¡з . системою наукових комушкацШ. Комплексне дослщження такого складного об'екту зумовило поеднання

шзнавальних можливостей системного, структурного, функционального, модельного пщходш. Найхарактершшою системною рисою науковоТ б1блютеки е те, що по вщношенню до зовшшнього середовища - науки, системи наукових комушкащй тощо, вона виступае як пилений об'ект, об'еднаний внутршньою метою. I, не зважаючи на характер та ¡нтенсившсть роз витку шших компонент! в системи наукових комушкащй, б1блютека прагне до принципового збережещгя i оптимального функцюнування саме як оргашчно цшеного об'екта. Проаншцзовано вплив на розвиток науково! б1блютеки li загальносистемних властивостей: змшноеп, наявносп зовшшнього середовища, npoTniirryiTHBHo'i поведшки, тенденци до попршення характеристик, взаемозалежност!, невизначеносп,

pi3H0ManiTH0CTi.

У реальней б1бдютещ структура перебувае в динамiui та розвитку, спричинених . як зовшшшми, так i внутршшми факторами, що з часом приводить до змши взаемоди елеменпв Bcix структурних утворень. Можливосп структурного пщходу дають змогу привести и у вщповщщеть до поточних та перспективних напрям1В Д1яльносп бЮлютеки.

Функщональннй ищхщ до б1блютеки дозволяе вивчати П одночасно в двух взаемопов'язаних аспектах - як функционального впливу б1бл!0теки на систему наукових комушкацш, так i функц'юнального впливу nie'i системи на б'|бл'ютеку. Використання можливостей цього ггщходу дозволяе через функци вивчати рух та змши, що виникають як в б1блютещ, так i в i'i пщсистемах, а також ii вщносини та взаемовплив з системою наукових комушкащй. Проанал1зовано також становления модельного пщходу та можливосп його використання для дослщження 616л ¡отеки. Комплексне використання вказаних пщходш дозволило розробити системно-комушкативну модель б1блютеки,' що надае можливкггь вивчити ii

функцюнування в систем! наукових комушкацШ. В модел! штегруеться взаемод1я структури (С), функцш (Ф), технологи (Т), оргашзаци (О). Ц1 елементи ргвнозначш не за и значуиистю, а за ознаками необхщност! та достатньосп для забезпечення функцюнування б!блютеки. Кожен з елементш системно-комушкативно! модел1 пов'язаний з шшими, виконуе об'ективно необхщну роль, що надае усШ систем! завершеност! \ ст!йкост!. Вивчеш зв'язки як мЬк елементами б1блютеки, так \ кожного з них ¡з системою наукових комушкацШ. Детально проанал!зоваио прям! та зворотн! внутрииш бшарш зв'язки М1Ж елементами модель Взаемозв'язок ! взаемозалежшсть вшцдних елеменпв модел! -структури ! функцШ детермшоваш сшввщносним характером них загальнонаукових категорШ. Так змши, що вщбуваються у структур! б!блютеки стимулюють розвиток и функцш, що, в свою чергу, приводить до подальшого збагачення структури. Стабшьний характер систем! надае 1 взаемозв'язок технологи та оргашзаци. Необхщшсть реал!заци функц!й б!бл!отеки потребуе розробки ! впровадження адекватно! технолога, що зумовлюе зв'язок Ф -» Т. В свою чергу, анал!з зв'язку Т -> Ф дозвоЛяе визначити иринципову технолопчну можлив!сть розширення функцш 616л¡отеки.

Зв'язки м!ж Ф -> О свщчать про необхщшсть приведения у вщповщшсть з функциями б!бл!отеки оргашзаци и д!яльност!, а також пращ б!блютекар!в ! читач!в. Розвиток функцш б!блютеки зумовлюе вщиовщш змши в оргашзаци. Зв'язок О -> Ф дае уявлення про ревень оргашзацншо! забезпеченост! реатзацц ¡снуючих функцш або про вщиовщш умови, що ¡снують для п розширення.

Аналопчними за суттю е бшарш зв'язки м!ж шшими елементами модел! С -V Т, С О, Т С, О -> С. Структура, що вщтворюе сутшсть ! зм!ст д1яльносп науково! бШлютеки, визначае вимоги до основних технолопчних процес!в: формування фондов, каталопзацп,

обслуговування читач1В тощо; до оргашзацц д1яльност1 б1блютеки в цшому, а також пращ б!блютекар1В 1 читач^в. Анаглз зв'язшв Т -> С, 1 О -> С дае можлив1сть зробити висновки про ргвень технолопчно! та оргашзащйно! забезпеченоста структури б1блютеки.

Зовшшш зв'язки б1блютеки дозволяють скоординувати д1яльшсть б]бл1отек з шшими установами системи наукових комунжацШ.

Взаемозв'язок 1 взаемозалежшсть родових елемент1в запропоновано! системно-комунжативно! модел1 зумовлюють доцшьшсть вивчеиня науково! б!блютеки шляхом багатоаспектного анал1зу 'розвитку и елеменив. Для дослщження ще! проблеми у систем но-функшональному зр1з1 в дисертацц запропоновано спец^альну методику, яка грунтуеться на послщовному наближенш вщ частини до цшого. Для зручносгп викладу вона представлена у вигляд! семи послщовних етатв.

TpeTiü етап - класиф1кац1я функцш науково! б1блютеки та ан&гпз

И 3MÍCTy.

Четвертий етап - вивчеиня б1блютечно! технологи та !! рол i в систсмно-комуш кативши м одел i.

П'ятий етап - дослщження оргашзацц д1яльност1 61блттеки та и рол i в системно-комугикативнШ модель

Шостий етап - анагиз оргашзаци npaui б1блютекар1в i читач1в. Сьомий етап - розробка перспективно! оргашзащйно! структури науково! бШлютеки.

Роздм 2. Розвиток уявлень про систему наукових комушкашй та Micue в iiiii бШлштеки. Генетичним i лопчним вихщним пунктом виникнення б1блютеки стала суси1льна необхщшсть кумуляци, збереження ¡ розповсюдження нагромадженого людством знания та

- генезис i розвиток проблеми функцюнування б1блютеки в систем! наукових комушкащй.

Другим етап - розробка класифисацц наукових б1блютек.

об'ективна неможлившть виршшти щ завдання за допомогою ддачих на той час канал ¿в неформальних сощальних комушкацш.

В дисертаци розвиваеться щея, що грунтуеться на уявленш про науку як когштивно-комушкативний процес, ор1ентований на одержання, збереження та поширення систематизованих знань, ЯК1 е результатом наукових дослщжень. Вщповщно здШснено вив.чешш науковоТ б1бл10теки в складшй когштивно-комушкатившй системк епоха -> наукове дослщження -> отримання нового знания -> розповсюдження знания за неформальними каналами -> фжсащя шформацц в документшй форм! (пщготовка рукопису) -> видання документа -> кумуляц1я документа 1 включения и у систему комушкацШ —> споживач -» процес комушкацп -* засвоення знания.

Об'ективш закони розвитку науки вщирають виркиальну роль, у принципових змшах, що вщбуваються в систем1 наукових комушкацШ в цшому 1 суттево впливають на б1блютеку зокрема. Наука розвиваеться пщ впливом двох груп фактор1в: внутрциньо- та зовшшньонаукових. 1х поеднання суттево виливае на структуру 1 змют професШних 1П науковщв, яю вже не можуть бути задоволеними за допомогою традищйних форм I метод1В робота, осюльки намшшося вщставання б^блютек вщ шших ланок системи наукових комушкашй, яю зиачно рашше освоит шформащйт технологи. В наел ¡до к цього вщбулася суттева змша погляшв б1блютекознавщв на перспективи розвитку науково! б1блютеки в результат впроваджешш ¡нформацшних технолопй. Це привело до розробки 1 практично! реал1зацп концепци "б!блютеки без стщ", напрацювань з проблем створення електронноТ б1блютеки. Проте сучасш темпи впровадження ¡нформацшних технолопй в практику суттево випереджають р1вень б^блютекознавчого осмислення ц1ех проблеми. Зокрема, розвиток диференцшоваиого пщходу до вивчення наукових б1блютек стримуеться вщеутнютю и адекватно! класиф1каци. За ознакою мюця

реально функцюнуючих бШлютек в систем! наукових комушкацШ в робот1 видшено два класифнсацшних ряди - основой 1 додатковий. П¡д ставок) для такого розподшу е оргашзацшна включешсть б1блютек в систему наукових комушкашй. Вщповщно, основний класифжацшний ряд складають б1блютеки, ям оргашзацшно входять до системи наукових комушкацш, а до додаткового включен! б!блютеки, ресурси яких, у раз! необхщноеп, можуть використовуватись для задоволення професшних 1П вчених.

Класифжацио здшснено ¡з залученням фундаментальних фшософських категорш загального, особливого I одиничного. Згщно з категор1ею загального серед б1блттек першо! груии видшеш акацскпчн!, галузев1, вузшсыа, виробнич!.

Подальшу и класифжащю здШснено за ознаками масштабу д1яльност1, складу фощив. У додатковому класифжацшному ряд1 видшено публ1чт I приватш б1блютеки. За ознакою масштабу дЬтыгосз! видшяються публ!чш бШл ¡отеки загальнодержавного 1 регионального р1вшв. У вщповщносп з прийнятим методолопчним подходом приватш б1б;потеки вщповщають категори одиничного. За основною для них типолопчною ознакою, складом фощив видшеш ушверсальш, галузев1 та спещагнзоваш, приватш б1блютеки. Багатоаспектшсть та гнучйсть запропоновано! класифжацй забезпечуеться використанням принципу кодування типолопчних ознак.

Роздш 3. Еволюи1я функшй науковоТ бШлштеки. Визначення ! обгрунтування функщй б1блютеки е одшею з центральних проблем сучасного б1бл10текознавства. В дйсертаци запропоновано и розподш па дв1 осношп класифжащйш групп. До першо! входять Т1, котр1 зумовлеш сощальним контекстом ¡снування 616л ¡отеки, що надае Тм динам1чного характеру. Другу групу складають функцп, що зумовлеш

сутшсними особливостями розвитку б!блютеки як сощального шститугу.

Вщповщно в б1блютекознавств1 формуються два основних ищходи до вивчення сощальних функшй б1блютеки - конкретно-функцюнальний 1 сутшсно-функцюнальний. Перший базуеться на емшричних сиостереженнях 1 данних. Вш иередбачае вивчення тих функцШ б1блютеки, характер яюк змшюеться залежно вщ конкретно-¡сторичних умов, адже на р!зних етаиах розвитку людства б1блютека виконувала приблизно однаковий наб^р цих функций, адаптуючись до суспшьних вимог.

Послабления ¡деолопчного диктату стимулювало розвиток сутшсно-функцюнального ищходу, ор1ентованого на шзнання сутносп 1 родових якостей 616л ¡отеки. Проте сироби протиставлення цих груи функцш I пшход1в до й вивчення е фубою методолопчною иомилкою, осюльки вони взаемодоповнюються 1 сусп1льство фактично сириймае р1вень реал1заци сутшсних функцш б1блютеки через и зовшшне виявлення.

Для визначення сутносп науково! б1блютеки проашиизовано запропоновану у роздин 2 когштивно-комушкативну систему. Встановлено, вдо на р1зних ¡сторичних етаиах наукова 616л ¡отека р!зними засобами незмшно забезпечуе у нш систекп накоиичення збереження ! доступ до знания, а також його анал1з, синтез 1 трансформацпо. Отже, наукова б1блютека як сошалышй шститут, д1яльшсть, якого покликана забезпечити користувач1в штегрованим 1 синтезованим знаниям.

Дослщниками в б1блютещ отримуеться знания, яке е необхщним пщфунтям для створення нового знания, що, в свою чергу, фжсуеться в документшй форкп I надходить до б1блютеки, чим забезпечуеться безперервний процес паукового шзнання, необхщного для професу сусшльства 1 розвитку особистость Визначення сушосй

б1блютеки - необхщна умова для аналЬу та класифжацц и функцШ, яю дослщжуються в робоэт з методолопчно! 1 процесно! точок зору.

Запропонована класифжащя мае три ¡ерарх1чш р1вш функцШ -головну, основш та допом1жш.

Головна вщбивае суть 1 зм1ст ¡снування науково! б1блютеки 1 иггегруе результата реашзаш? ВС1Х лопчних груп и функцШ. Основш функци в сукупноеп необхадш1 достатш для р.еатзаци головноТ. Вони штегрують лопчш групи функцШ, яи вщповщають основним напрямам д1яльност! бШлютеки. Допом1жш функци характеризують поведшку об'екта, доповнюють головну 1 основш функци та функцюнальну систему в цшому. Зв'язки м1ж функщями одше! лопчно1 групи мають ¡ерарх1чиий причишю-наслщковий характер.

Головна функщя науково! б1блютеки визначена як забезпечення наукового шзнання. яка реал1зуеться шляхом кумуляци, збереження та надання користувачам 1нтегрованого 1 синтезованого знания. Ця функция генетично властива наущ 1 е визначальною для системи наукових комунжацш 1 б1блютеки як и складово!" частини. Але в кожному з них сошальних шституив ця функция реал!зуеться специф1чними засобами. Деташзащя головно! функци дозволила в ид ¡лиги групу основних - документну пам'ять, шформацШно-документну, комунжативну 1 копнтивну, яи, в свою чергу, деталЬуються на ряд доиомЬкних, що забезпечують и реал^зацш.

3 методолопчноУ точки зору безумовний штерес становить група конкретно-юторичних сощальних функцШ, яка не знайшла вщображення в запропонованШ ¡ерархи - соц1ал!зуюча, культурно-просвтшцька, ¡деолопчна, виховна тощо. Щодо них головна фуныця е визначальною 1 забезпечуе внутршш умови для и реагпзаш!. В свою чергу ш функци в сшвставленш з головною виконують ц1пьову роль, надаючи 'ш конкретну спрямовашсть -

наукову, виробничу, навчальну, загальноосвтпо тощо. Саме вщ них залежить конкретний зм1ст структури 1 суппсних функцш 616л¡отеки.

3 процесно! точки зору видшеш первинш та вторинш групп функцШ. Критер1ем для и визначення е позиц1я читача. Для нього первинними е функци б1блютеки, що спрямоваш на задоволення його 1П. Внутршш, не менш важлив1 для б!блютеки функци, яю дають змогу сформувати, оргашзувати та зберегги фоиди, з позицш читача - вторинт.

У загальшй структур! функщй б1блютеки документна пам'ять е визначальною. II зм1ст полягае у забезпеченш кумуляцп та збереження шформацшно-когштивних ресурс ¡в суспшьства, що зосереджеш у боблютещ. Важливим напрямом п реал1заци . е формуваиня специф-1ЧН01 б1блютечно5 модел1 науки, шляхом кумуляцй у фощц докуменпв, що створюються в результат! дослщницько! роботи. Кожей документ, що надходить до б1блютеки, повинен анал13уватись як складний результат наукового пошуку, що включае, кр1м основно! ше!, велику кщыасть фактов 1 поб^чних щей. чндивщуальне вивчеиия нових надходжень е необхщною умовою для вйдшення у и змигп конкретних предмета I результате наукового тзнання. Такий пщхщ дозволяе привести щ документи в певний порядок, що е .. необхщною умовою для створення внутршшьоб^блютечних з^брань документов близьких за предметом дослщження. Це дае можлив1сть створити документну базу для забезпечення певного напряму тзнання.

Розглянуто роль книжкових палат, архшш, оргашв НТ( у реал ¡за ци функци документно!' пам'ят!. Основною вщмшжстю б1блютеки е розгорнута видова структура и фошйв, у ямй видщено два класи документа. До першого вщнесено сучасш книги, перюдичш та неперюдичш видання, спешальш види документа (патенти, стандарти, пауков! зв!ти тошо). Документи цього класу за

к1пьк1стю складають переважну бтышсть в структур! б1блютечного фонду ! знаходяться в загальному збереженш. Саме в цих видах документа вщбиваеться еволюц1я ! сучасний р1вень наукового знания. Характерно, що зпдно ¡з законами розсповання 1 Старения ¡нформаци, значка частина цього документу згодом втрачае наукове значения. Лише фундаментальна роботи, що вщображають результата принцииово важливих дослщжень, витримують перев1рку часом 1 поповнюють ¡сторичне ядро цшиих фощцв. Клас ¡сторико-культурних фощци (в широкому розумшш ионятгя "культура") включае рукописи; книги 1 рукописи колекцшного характеру, стародруки та цшш книги, що об'еднуються в тематичш та ¡сторичш колекци, з1брання, б1блютеки. Щ фонди, яи вщображають матер1альний 1 духовний досвщ розвитку людства в основному ретроспективна Вони е базою для широкомасштабно! ¡нтерпретаци явищ минулого. Документи, яи входять до цього класу фонщв, мають безперечне джерелознавче значения, що привертае до них увагу широкого загалу вчених гумаштарного профшю, яких щкавить не тшьки змют ¡нформаци, а й зовшшш ознаки документа як матер1альних носив у багатоаспектних виявах. Самостшну цшшсть мае комплексне вивчення конкретного документа (рукописно! книги, стародруку) як факту культури певно! епохи, а також вивчення ¡сторм його подальшого ¡снування як складово! частини 31брань, особистих б^блютек I колекцш.

У робот1 видшепо два пщходи до збереження документно! пам'ят1 забезпечения ф13ичного збереження документа 1 ¡нформаци. Основними напрямами реал]зацн першого пщходу е палпурш роботи ¡. консервацш. Збереження ¡нформаци забезпечуеться шляхом використання засобт мжрографи 1 комп'ютерних носив ¡нформаци.

Комплексний анал1з функци документно! пам'ят1 пщтверджуе и цинсний характер 1 внугршш законом1рность Завдяки достоверному вщображешио у б1блютещ результате наукових дослщжень,

документна пам'ять е специф'ганим об'ектом паукового шзнання, оскшьки це цимений об'ект, що мае власш внутришм законом1рностк

Способом ¡снування документно!' пам'яп е рух. Адже GiGjiioicnii фонди иостшно змниоють свш обсяг, темни зростання, видову структуру, матер1альн1 носи, t кожей новий документ впливае на змютовну структуру фонду i вщносну цшшсть попередтх для науковшв. 3 часом змшюються таю важлив! характеристики як ¡HTeiicuBHicTb звернення вчених до конкретного документа i тематичного напряму, проблемна, мовна, просторова концентращя елеменпв фонду, що обумовлюе необхщшсть адекватно! реакци з боку б1блютеки. Незмшною залишаеться лише фундаментальна роль функци документно! пам'яп у кумуляци б^блютекою знания та CTBopeHHi умов для його використання.

Таким чином, комплекс po6iT для peani3aui! функци документно! пам'яп закладае необхщне ищгрунтя для забезиечення основпих напрям1в Д1Яльност1 i здШсненш первинних функщй oifxn¡отеки, що opiewroBaHi на задоволення in читач1В. Призначенням комун5кативного процесу в бШлютещ, змштом и комушкативно! функци е забезиечення суспшьства i конкретного ¡иди m да ¡нформашею i знаниям у и взаемоди, що зумовлюе необхшшсть анал'пувати ui функци не ¡зольовано, а у взаемодп.

3 таких позищй розглянуто тенденци посилення основних первинних функцш бйлютеки. Обфунтовано, шо в результат! реалЬаци ¡нформашйно-документно! функци науковш отримують ¡нформашю про знания, що заф1ксоваш в документнш форм!, а наслщком когнтшно! функци е надання фах'шцям вилучених з документа знань, яю необхщт для задоволення i розвнтку !х 1П. Кому1Пкативна функшя ор!ентована на забезиечення учасп б1блштеки у м1жоб'ектному npoucci передач! ¡нформаим i знань. BLuioduho ¡нформашя i знания визначають 3mict комушкативного пронесу п

бКийотещ, тому основш функцц дослщжуються в контекст реагпзаци комушкативно1 функци. В результат! комплексного аналпу комушкативно! функци видшеш р13номаштш прям1 та зворотш зв'язки. Прям1 забезпечують виконання основних функцш б^блютеки, а також внутршш 1 зовшшш комунжаци. Основш функци реал1зуються за допомогою прямлх зв'язив: первшпшй документ -> читан; шформацш про документ -> читач; знания читач. Серед внупишн1х комушкацш видшити зв'язки: б1блютекар —► читач;' б1блютекар -> бйлютекар; читач -» читач. Зовшшш комунжаци здШснюються в результат зв'язив: б1блютека система б!блютек, б1блютека -> система наукових комунисацШ.

Зворотш зв'язки вщображають вплив суспшьства 1 читана на 616л¡отеку. Серед них видшено: читач -» комплектування { оргашзашя фондш; читач —> б1блюграф1чна шформац1я; читач -» оргашзащя зцання. До друго! групи зворотшх зв'язюв належать: система б1блттек -> б1бл1отека; система наукових комунисацШ -> бШлютека; органи управлшня б1блютека. Враховуючи комушкативну ор1ентащю функцц документно? пам'яп, 'змют зв'язку документ -> читач, розглянуто з позици забезпечення вцшовцшосп М1Ж складом та оргашзашею фонд1В, з одного боку та 1П науковщв, з шшого. Визначеш можливоеп систематичного 1 предметного пщхоД1В до оргашзаци каталопв у реал'|заци цього зв'язку в традицШному 1 автоматизованому режимах. При розробщ класифисацШних систем майбутнього запропоновано враховувати зрушення вщ чисто предметно? до проблемно? структури науки. Використання щориших карт 1 атлас1в науки дозволить будувати трим1рш "дерева" ¡ерарх1чного пщпорядкування р1зних наук, наукових напрям1в I окремих проблем, з можливостю н подшу на р1зш структурш ршш. Результата можуть вщтворюватись в 1ерарх1чшй, фасетнШ, кластернш формах з обов'язковою орюнташею на комп'ютерну реашзашю.

При здшсиенш зв'язку зиаиня читач -> б!блютека повинна внести в свою дьяльшсть змши принципового характеру. Це пов'язано з необхщшстю переходу вщ подокументно! до пооб'сктноТ оргашзац» ¡нформацП, що структурована у б1блютечному фонд!. В робот! обгрунтована доцшьшсть створення повнотекстово! бази "Нов1 науков! ще'Г, яка розглядаеться нами як система когштивного типу. Пропонуеться наповнювати и за наступною приблизиою структурою+: проблемна ситуацш, мета, суть, шляхи реашзаци, оч!куваш результата, вщомосп про наявшсть попередн!х публ1кацш. В УкраШ доцшьно налагодити сп!вроб!тниитво у проведенш ще"! роботи М1ж ЦНБ ! УкрНДНТ!, де вже нагромаджено певний досвщ актив!защ1 використатя пошгх щей.

Подолання суперечносгп м!ж величезиими шформацШними ресурсами, зосередженими в базах даних, 1 можливостями читачов у и використанн! е важливим напрямом реалЬацп зв'язку б1блютекар читач.

Зв'язок б!бл!отекар -> б!блютекар породжуе специф!чш фахот знания, яю е предметом ! результатом б1бл!отекознавчих досл!джень. У науковШ б!блютеш реал!зуеться специф!чний зв'язок читач читач. Його суть полягае у науковому сшлкуваин! м1ж читачамн бйлютеки як форм! комушкативних суб'ектпо-суб'ектних вщмосин.

Зв'язки б!бл1отека -> система бШлютек, б'1бл'ютека система наукових комуткацШ орюггован! на забезпечення доступпосп ! взаемовикористання документе та ¡нформаци.

Зворотн! зв'язки проанал!зовано в контекст! впливу суспшьства ! читач!в на б!блютеку. Визначено залежжсть м1ж основними функцшми, процесами, за допомогою яких вони реал!зуються ! прямимн зв'язками, що при цьому пшшклють.

науково! б!блштеки: тралшш та шновапи, Пш б1блютечною

технолопею розушеться оргашзована 1 регламентована сукупшсть професШних дШ, як1 эдшснюються у фжсовашй послщовносп у вщповщних просторово-часових интервалах, на основ1 конкретно! техники, а також б1блютекознавч1 знания про цю сукупшсть, ям в комплекс! забезпечують реашзацш мети 1 функщй б1блштеки як сощального шституту. Це дозволяе видшити для поглибленого вивчення своерщну метатехнологио - атрибут знань, ям необхщш б!блттечному фах1вцю для прийнятгя в1рного технолоичного рииення. БШлютечна технология розглянута як складна система, що дшиться на пщсистеми, цикли, процеси 1 операци. Для реал1заци головно! функци б1блютеки на технолопчному р1вш слщ забезпечити накопичення, збереження 1 використання ¡нформащйних ресурсш. Вщповщно у б1блютечнш технолога нами видшено три основних пщсистеми: ресурсонакопичення. ресурсозбереження 1 ресурсовикористання. Функц1я документно! пам'яп реал1зуеться технолопчними подсистемам и ресурсонакопичення I ресурсозбереження за допомогою технолопчних циюпв комплектування фощцв, б1блютечно! обробки документа, збереження документа, наповнення 1 оргашзаш! каталопв. Первинш основш функци решпзуються технолопчною пщсистемою

ресурсовикористання, що складаеться з циюив документного та шформацшного забезиечення.

Б1блютечна технологш розглядаеться як ¡нноващйний процес, який подшено на чотири послщовних етапи: наукове дослщження, спрямоване на створення новшпх технолопй; методичне забезпечення решпзаци нововведения; Його впровадження в б1блютечну практику; вдосконалення технолог!! та и впровадження в ¡нших б1блютеках. Створення шновацшно! технологи иочинаеться з моменту об'еднання суспшьно! потреби з щеею нововведения. При цьому пошипи створюватись техшчш та матер1альш умови, необхщш

для и регипзаци, насамперед, можливнлъ використання в б1блк>тещ обчислювально? техшки, включаючи засоби мед1атизаци та новти носи ¡нформацн. Створення 1Нновац1Йно1 технологи послщовно проходить етапи виникнення ще?, розробки науково? концепт'!, проведения дослщження, одержання наукового результату у в игл яги шновашйно? технолог!? та II попереднього економ1чного анатзу.

. Етап методичного забезпечення и впровадження передбачае розробку шструкгивно-регламентуючо? документаци та пщготовку ствробггниюв б!блютеки ! и читач1В для роботи в нових умовах. У впровадженш видшено два перюди - експериментальний 1 повномасштабно? практично? реагйзацц.

Конкрепгний цикл пшоваш? завершуеться в раз1 повного вичерпання можливостей для подальшого вдосконалення (техшчного чи економ!чного) або при докоршшй змий зошпшжх чи внутршппх умов п реал1зац1?. Це обумовлюе необхщшсть розробки шшо? технолоп?, яка базуеться на новому техшчному принцип! або ф1зичному ефекп, що зб!гаеться у час! з заключною стад ¡ею попередньо? !нновац!?. В реальшй б1блютеш повно? зам1ни технолог!? не вщбуваеться, а попередня технолопя продовжуе д!яти, але в обмеженому масштаб!. Розробка шновашйно? технологи базуеться на комплексному анал1з! ¡снуючо?. У процес! створення ! реатзаци ¡нновацшно? технолоп? видшено 8 етап!в: виб1р основних напрям1в розвитку технолоп?, ощнка дпочо? технолоп?, функц!оналышй анал1з ! синтез технолоп?, розробка проекту удосконалення базово? технолоп?; розробка проекту шновацишо? технолоп?; оиттшацш проекту шновашйно? технологи; обговорения ! затвердження проекту, впровадження шновашйно? технологи. Розглянуто можливосп оптим!заш? технологи ресурсонакопичення на основ! и представления у вигляд! багатоканально? мереж1, в якш ус1 виробнич! дьтянки обробки перебувають у вщносинах взаемозв'язку 1 взаемозалежность

Використання алгоритму "управлшня потоками у мережах" дае можлив!сть оттизувати систему шляхом максиматзаци загальиого потоку лггератури, що проходить обробку за одиницю часу, або миимЬаци терм1иу опрацювання задано! юлькосй документов. Для цього необхдао забезпечити завантажешсть системи у вщповщносй з и пропускною здатшстю, що дозволить приймати обгрунтоваш рииення щодо полшшення функцюнування як технологи в и ¡лому, так i окремих технолопчних npoueciB. чсторико-пор1вняльне вивчення стану шформатизаци б1блютек дозволило видшити в цШ робой чотири обов'язков1, з точки зору б1блютекознавства, етапи: ознайомлення з проблемою та засобами и вирииення; осмислення нових можливостей; промиелова експлуатащя новших технолопй; теоретичне узагальнення набутого досвщу. Проанал1зовано розвиток трьох основних оргашзащйних пщход^в до реал!заци шформащйних технолопй: локальна автоматизацш окремих б1блютечних npoueciB з подальшим !х об'еднанням у локальну мережу б1блютеки; центрашзащя i кооперация. Поширення кооперативно! обробки дозволило перейти до оргашзаци б1блютечно-шформацШних мереж. Основшши напрямами !х д!яльносй е створення власних штерактивних баз даних, формування фонду б1блюграф1чних, реферативних i повнотекстових баз даних у поеднанш з наданням читачам можливосп оперативного доступу до зовшшнк pecypciB у режим) on-line. Це суттево 3Minioe ¡мщж б1бл1отеки у суспшьств!, робить и повноправним учасником системи наукових комушкацШ. Результата пор1вняльного анализу використано для обгрунтувашш б1блютекознавчо! концепцц шформатизаци наукових б1блютек Украши. Вона полягае у обгрунтуванш вирииення наступних прюритетних завдань: формування нащонального б1блютечно-шформашйного ресурсу; забезпечення доступносп шформаци, що

зосереджена у заруб1жних базах даних; кардинальне полшшсння piniin реал1заци зовншппх i BHyTpimnix функцШ б1блттеки.

Провщна роль у CTBopeinii иггегрованого шформацншого ресурсу, у вигтиц зведеного елекгронного каталогу, належить реал1зацп кооперативно! обробки шформаци зашкавленими у сшвробггництв! б1блютеками. Для учасэт в uift nporpaMi необхщно дотримуватися вимог комушкативного формату, обов'язковою е простановка ключових ынв украшською, росшською i анпнйською мовами,. синив б1блютеки i шифр1в збереження документа. Подання шформаци до зведеного каталога може здшснюватися на розних нос1ЯХ шформаци по каналах зв'язку у внутршшьосистемному, м1жна род ному або узгодженому форматах. Доступшсть cbitobhx ¡нформащйних pecypciB може бути забезпеченою на основ1 комплектування б1блютечних фондов зарубЬкними базами даних у поеднагай з наданням можливостей пошуку у вщдалених базах даних. Враховуючи високий piBeHb свггових uiH на вказаш послуги, УкраУна мае приймати участь у м1жнародному o6Miiii шформащею. Серед pecypciB, як] можуть представити штерес для заруб1жних napTHepiB, видшено бази даних зведеного електронного каталога, нацюнального бШлюграф1чного репертуару, реферативш бази наукових звтв, дисертащй, патент!в, а також шформацшно-анаттичш системи когштивного типу.

Вплив шформащйиих технологий на посилення основних функщй б1блютеки проанал1зоваш на приклад! ЦНБ.

На реал1зацно функци документно! пам'ят! opieirroBano автоматизащю технолопчних подсистем ресурсонакопичення та ресурсозбереження. Значна роль в перипй з них належить АРМ комплектатора, що забезпечують формування основних i службових баз даних. Автоматизована технолопя ресурсозбереження передбачае запис uiHHoi в юторико-культурному i пауковому вщношеш шформаци на CD-ROM з можл1шстю доступу до цих повиотекстових

баз даних у штерактивному режим!. Основними напрямами технолопчного забезпечення шформащйно-документально! функци е формувагам зведеного електрониого каталога у поеднанш ¡з забезпеченням доступу до свггових шформацшних pecypciB. Комушкативна функщя реал1зуеться технолопчною пщсистемою ресурсовикористання, у яюй чшьне мгсце займають АРМи читач1в i б1блютекарш обслуговуючих вщдиш та автоматизоваш системи шформування про стан науки в У крапп. Головне мюце в реашзацц комунисативно! i когштивно1 функцгй повинна зайняти щформацШно-аналггична система когштивного типу "Наука Укра'ши". Метою створення такоК системи е надання мождивостей для одержання в автоматизованому режим1 шформацц про укра'шських вчених, IX публ1кацшх в укра'шських виданнях i посилання у цих публ^кашях.

До складу uiei системи доцшьно включити взаемозв'язаш бази:

- вщомосп про НДУ Укра'ши i проблематику ix дослщжень (комушкативна ор1ентащя uie'i бази проявляеться у наданш рекв1зипв установ та шформацп для зв'язку з ними);

- реферати наукових звтв з даними про кершниив i виконавшв розробок;

- шформащя про дисертацп, ям захистили вчеш Укра'ши, з вщомостями про наукових кер1впиыв, офщшних опоненпв i провадш установи;

- бюграф1чш даш провщних укра'шських вчених, ix спещальност!, квагифжацшний р1вень, основш публисаци та цитування за SCI;

- BuiOMOCTi про HayKoei журнали та зб1рники наукових праць, що виходять в Укра'1'ni;

- б1бл'юграф1чна шформац'ш про публ!кацп укра'шських вчеиих i роботи, в яких вони цитуються;

- пшбаза цитовано! л¡тератури.

Основою для формування шеТ системи, на нашу думку, е фоцци ЦНБ у поеднанш з ресурсами академ!чних 1 вуз1вських б1блютек Украши. Саме тому програмне забезпечення ¡нформашйно-аналггично1 системи "Наука Украши" повинно включати два комплекси, перший з яких забезпечуватиме децентрал13оване наповнення шформаци, а другий - злиття децентрал1зовано пш готовлен их баз в едину систему 1 всеб1чний анал!з шформацц.

На основ! впровадження шформацшних технологш мржливе максимальне зближення формальних ! неформальних наукових комушкащй, що дозволить забезпечити ятасно новий р!вень реал!заци основних первинних функцш б!бл!отеки.

Роздьп 5. Трансформаш'я органЬашйииго забезпечення функшональ-ноТ д!яльност1 б1блштеки. В даному дослщженш анал1зуються проблеми оргашзаци д^яльноеп б1блютеки ! прац! б1блютекар1в та читач!в. Перший з цих напрям!в розглядаеться нами як цшеспрямована д!яльшсть ¡з забезпечення вщповщностей м!ж метою ! функциями б!бл!отеки, з одного боку, та и шформашйними ресурсами з другого, шляхом планом1рного оргашзащйного впливу на функцюнування б!бл!отеки в питому та и фощив, довщкового апарату, кадрового потеншалу, технологи, структури, матер!алы10-техшчн01 бази. У даному дослщженш основну увагу придшено коршним питаниям: стратепчному плануванню 1 економ!чному забезпеченню оргашзаци д!яльност1 б!блютеки. Пор!вняльний анал13 розвитку стратепчного планування дозволив запропонувати принципов! пщходи до розробки стратепчного плану розвитку науковоТ б!бл!отски в Укра'ии. Серед пр!'оритетних напрям1в н дшльносп видшено кумулящю светового шформащйного потоку, збереження власних ун!кальних ¡сторико-культурних фонд ¡в, забезпечення доступ ноеп своТх ресурс1в для сусищьства в питому I кожного грома-л,|и,,||а Украши зокрема. . Слщ передбачити широкомасштабне

сшвробшшцтво б1блттек з шшими установами системи наукових комушкащй (наприклад ЦНБ 1 УкрНДНТ!).

Обов'язковою умовою для реал!зацп стратепчного плану е розробка ефективного економ1чного мехашзму функщонування б1блютеки. Розробка 1 впровадження економ1чного мехашзму оргашзаци д^яльносй б1блютеки розглядаються як шноващйний процес, що дозволило використати евристичш можливост теори ншоваци. Для розробки 1 впровадження нового господарського мехашзму пропонуеться виршити комплекс посладовних взаемозв'язаних завдань. Серед них - здшснення функцюнально-вартюного анализу Д1ялыюст1 бШлютеки, системне дослщження и ресурЫв, оитим^защя структури, розробка нового господарського мехашзму.

Використання елементш функщонально-вартюного анал1зу дозволило видшити три групи структурних пщроздшш б1блютеки. До пёршо! належать Т1, що забезпечують функцио документно! иам'яп шляхом формування 1 збереження фощцв та ведения ДВА б1блютеки, д1яльшсть яких може фшансувати лише держава. До друго! групи вщнесеш обслуговую1п та науково-дослщш и ¡дрозд ¡ли, ям можуть успшшо працювати в умовах поеднання бюджетного 1 позабюджетного фшансування. Третю групу складають п¡дрозд¡ли, ям за умови одержашш необхщних швестицш, сироможш забезпечити б1блютещ прибутки. Найбшьш перспективною е модель економ1чно! д1яльно<т б!бл10теки, яка поеднуе и державну ищтримку ¡3 створенням ринку б!блютечно-шформащйних иослуг, з одержанням науковою б^блютекою позабюджетного фшансування.

Розглянуп пщходи до оргашзаци дшльноеп б1блютеки можуть дати високий ефект лише в раз1 забезиечення умов для високоиродуктивно! пращ б1блютекар1в 1 читач1в. Оргашзац1я пращ

повинна вщповщати можливостям ¡нновацШно! технологи та ртню техшчно!' оснащеносп б1блютеки.

Вимоги НОП зумовлюють необхщшсть при проектуванш, оснащенш та обслуговуванш АРМ суворо обгрунтувати вид 1 обсяг робгг, яи будуть виконуватися. Важливо забезпечити рацюнальне ф1зичне й розумове навантаже!шя, а також сприятлив1 умови пращ для сп1вробшш!ав, яп обслуговувають АРМ. Основою для рашональноТ оргашзаци АРМ е визначення 1х чггкого виробничого профшю 1 закршлення за кожним з них однотипних б1блютечних операщй. Необхщно забезпечити вщповщшсть планування АРМ фЬичним 1 психолопчним особливостям людини. В цьому зв'язку СЛ1Д визначити найбшьш I найменш зручш зони для виконання трудових процеав 1 вщповщно розмицувати все необхщне для робота. Щ питания розглянуто в робот1 на приклад1 АРМ каталопзатора.

В оргашзаци праш читач ¡в видшено наступи 1 основш напрями: створення зручних умов для пращ, рацюнальна оргашзашя б!блютечного циклу "шлях читача", надання послуг, що забезпечують комфорту роботу з шформащею. Визначеш вщносини, що виникають у робой читача в б1блютецк читач -> б1блютекар; читач -> документ; читач -> довщково-б1блшграф1чний фонд, включаючи каталоги; читач -» ЕОМ. У трудов1Й д1ялыгост1 читача в б1блютещ виникае система основних зв'язив: читач -> ознайомлення з б1блютекою; читач ~> пошук шформашТ; читач -> замовлення документа; читач одержання лггератури. 1х анал1з створюе гпдгрунтя для забезпечення вщповщносп м1ж оргашзашею пращ читач ¡в 1 новими можливостями, що виникають в результат! освоения б!блютекою шформацшних технолопй.

Роздш б. ТенденшТ структурних змш в науковш б1бл1отеш. В результат! дослщження запропоиована перспективна структура науково! б!блютеки, що вщповщае тенденщям посилення основних

функций б1блютеки 1 иовим оргашзацШно-технолопчним умовам !х реашзаци. Ця структура базуеться на результатах дослщження модел1 функцюнування б1блютеки в систем! наукових комушкацШ. Вона враховуе досвщ провщних б1блютек свпу I розвивае базову, що практично реалйуеться у ЦНБ. Перспективна структура ор1ентована на забезпечення цшстност1 функцюнування б!блютеки як системи та ц штенсивний розвиток у вщповщноеи з стратепчним планом. Пщроздши б1блютеки запропоновано видщяти за ознакою !х участ1 у реал1зацп основних функцШ б1блютеки та освоения, видшених у дослщженш клас1в документа, що складають б1блютечний фонд. Вщповщно в структур! наукових бйлютек, яи мають ушверсальш за зм1стом 1 складом фонди, щ завдання можугь розв'язуватись шляхом видшення в оргашзащйшй структур! спещад^зованих пщроздшш (шституив, центр!в, вщдшов тощо). Д1яльнють б1блютекознавчих пщроздипв в основному пов'язана з дослщженнями 1 практичною ро'ботою на баз1 основних фощцв б1блютеки. Для оргашзацп та наукового освоения ¡сто р и ко - кул ьту р 11 их фощцв, у перспектившй структур! велико! науково! б1блютеки доцшьно оргашзувати кцигознавч! пщроздши. Видшення таких наукових осередюв е важливою оргашзацШно-структурною ■ передумовою для розвитку перспективного наукового напряму, суть якого полягае у комплексному вивченш едино! за походженням рукописно! та книжково! 1 сто 1)и ко - кул ьтурно! спадщини держави як самостШного системного феномену та надзвичайно цшно! джерельно! бази широкого кола гумаштарних дослщжень.

Видшення в структур! пщроздипв, що в комплекс! здшснюють наукове освоения рукописних фо]ццв, створюе крацц умови для пщтримки гуманггарних дослщжень джерельною рукописною базою. 1х наукова д1яльшсть наципоеться на комплексну розробку кодиколопчних та ¡сторико-джерелознавчих проблем рукописно!

спадщини, на реал1защю функцй документно!" память Основним його результатом е виникнення специф1Чного кодиколопчного зна1шя як наслщку реал1зацп когштивно! функцп. Документно-шформацшна функщя здшснюеться цими пщроздшами в результат! наукового опису документов.

Важливим напрямом дгяльност! книгознавчих пщроздш1в е комплексне освоения стародруюв, колекщй цшних ! рщюсних книг, фогвдв юторичних з^брань та б1блютек, тематичш з1брання, книг визначних д1яч1в науки 1 культури тощо.

В б1блютекознавчих пшроздшах зд1йснюеться робота з основними фондами. Для наукових пщроздиш домщуючою е когнитивна функщя, але одержан! результата етворюють теоретачне гпдгрунтя для реатпзаци всього комплексу функц!й б!бл!отеки. Науково прикладш пщроздши можливо об'еднати у центрах формування фондш, каталопзацц, документного забезпечення.

Визначальне значения у реашзацц функцй" документально!" пам'ят! мае д!яльнють пщроздиив, що зд1Йснюють консервацпо. 1х структура пшпорядковуеться основним напрямом дгяльност! б!бл!отеки по забезпеченню збереження докуменйв та шформаци у межах реал!заци ще! функцй.

Комп'ютерний центр зосереджуе зусилля на реал!зац!! комушкативно! функцй б!бл!отеки. Суттев! зм!ни в його структур! зумовлюються розвитком системи наукових комушкацш, дЬитьн!Стю органов НТ1, розвитком спешалЬованих ф!рм, робота яких ор!ентована на розробку ! здачу автоматизованих б!бл!отечних систем "пщ ключ", зближенням фахово! пщготовки бШлютекар'ш ! шформатиив.

Тенденцц когштивного повороту в наущ суттево посилять роль шформацшно-аналшгшого центру, робота якого базуеться на ушверсальних фондах б16лготеки. У його д!яльност! вид1гтяються два

основных напрями шформацШно-аналп'ИЧного забезпечення оргашв влади 1 наукових програм. Перспективною е 1 участь б1блютеки в шформацШно-ашштичному забезпеченш недержавно! сфери економиси, що може здШснюватись на допшрних умовах. Сучасш тенденци розвитку систем наукових комушкацШ иосилюють роль прогнозно-аналггичних дослцркень, результата яких закладають пщвалини для штенсифисаци шформацШно! д1ялыюсп б1блютеки. Структура цього центру мае бути гнучкою, максимально оперативно реагувати на вимоги зовшшнього середовища у якому функцюнуе б!блютека.

Д1яльшсть культурно-просвптшцького центру дозволяе реал1зувати як комушкативну так 1 комплекс конкретно-шторичних функцШ б1блютеки.

Редакцшно-видавничий пщроздш сприяе иосиленню професшних комушкацШ 1 поширенню специф1чного знания, набутого у результата наукових розвщок 1 практично! д1яльно<гп б^блютеки. Запропонована перспективна структура може модифисуватись в залежноси вщ складу фонда 1 умов, що складаються в конкретнШ науковШ бШлютещ.

В заключенш сформульовано висновки. яи конкретизують результата, що винесено на захист.

1. Передумовою виникнення б1блютеки стала суспшьна необхщшсть кумуляци, збереження 1 розповсюдження нагромадженого людством знания та об'ективна неможливють виршити щ завдання за допомогою д1ючих на той час канал ¡в неформальних сощальних комушкацШ. Протягом ус1е! свое! ютори б1блштека функцюнуе 1} конкретно Историчному оточенш та взаемодде з сощумом I культурою в широкому и розумшш, здШснюё активний вплив на формування ¡сторичних тенденцШ суспшьства. ТрадицШними напрямами Г! д!яльност1 е накопичення 1 збереження документних фонд ¡в та обслуговува'ння ними користувач1в.

2. Перед науковою б1блютекою в перюд освоения шформащйних технологш постала об'ективна необхщшсть пошуку ново! парадигми розвитку, яка повинна забезпечити переход вщ стратеги володшня документними ресурсами до забезпечення користувач^в ¡нтегрованим 1 синтезованим знаниям.

3. Теоретико-методолопчш засади ново! парадигми розроблеш з залученням комплексу шзнавальних можливостей системного, структурного, функшонального й модельного пщход1В. Це схворюе пщгрунтя для побудови 1 реагшаци системно-комушкативно! модел1 б!блютеки, яка ¡нтегруе и структуру, фунци, технологш 1 оргашзащю ¡3 системою наукових комунисацШ.

4. У занропоновант класифжацц функщй науково! б1блютеки центральне кпсце займають основш функцн, яю в свош сукупносп необхщш й достатш для реал1зацп головно!; та штегрують лопчш групи допом1жних функщй, що вщповщають основиим напрямам доялыюст! б1блютеки. Зм1ст функцн документно! пам'ята полягае у забезпеченш кумуляци та збереження шформацшно-когштивних ресурав суспшьства, зосереджених в б1блютеш. В результата реал1заци ¡нформативно-документно! функци користувач! отримують шформацио про знания, що зафжсоваш в документшй форм1, а наслщком когштивно! функци е надання користувачам знань, що мютяться в документах. Комушкативна функщя забезиечуе участь б!блютеки у взаемному м1жоб'сктивному процссп надання шформаци та знань.

5. Анал1з технологи як щноващйного процесу дае позитивний шзнавальний ефект у виглдш метатехнологи - атрибуту знань, необхщних I доступних для прйняття ршень з вдосконалення ¡снуючо! 1 розробки та впровадження шформашйно! технологи. АналЬ технологи як складно! системи дозволив видшити три пщсистеми: ресурсонакопичення, ресурсозбереження 1 ресурсовикористання. На

решпзацио функци документно! пам'ят1 оршнтоваш пщсистеми технологи ресурсонакопичення 1 ресурсозбереження. Комунжативна, когштивна та шформацШно-документна функци б1блютеки реагпзуються за допомогою технологи ресурсовикористання. У сво!й сукупноеи вони дозволяють реащзувати головну, основш та джопом1жш функци б1блютеки.

6. Повноцшна Д1яльшсть науково! б1блютеки можлива лише на основ! впровадження шформащйних технологш. Запропонована б1блютекознавча концепция освоения шформацшних технологш б1бл1отеками Украши, що включае обгрунтування прюритетних завдань: формування нацюналъного б!блютечно-шформац1йного ресурсу; забезпечення доступу до зарубгжних баз даних; кардинальне полшшення реал1заци конкретно-1сторичних I сутшсних функцш б1блштеки. Перше завдання реашзуеться децентрашзованим наповненням 1 централ ¡зованою пщгримкою зведеного елекгронного каталога. Достушпсть свггових шформацШних ресурав забезпечуеться на основ1 комплектування фонд[в ретроспективними базами даних у поеднанш з телекомушкативним доступом до поточно! шформаци. Трете завдання вирииуеться автоматизащею видшених технолопчних пщсистем б1блютеки.

7. Для учасгп в кпжнародному обмии шформащею пауков! б1блютеки Украши в перспектив! можуть запропонувати зведений елекгронний каталог, базу даних украшського б1блк>граф1чного репертуару, нацюнальш реферативш бази наукових звтв, дисертащй, патента, а також ¡нформащйно-аналггичш системи когнггивного типу "Наука Украши" ! "Нов1 науков! ще!".

8. Перспективна оргашзацшна структура б^блютеки ор1ентована на забезпечення реамзаци и функцш на основ! шформацшних технолопй ! прогресивних форм оргашзаци д1ялыюст1 установи та оргашзацп праш б1блютекар1в 1 ' читан ¡в. У найбшьших наукових

б1блютеках ni завдання запропоновано розв'язувати шляхом видшення в оргашзацшнш структур! спещал1зованих пщроздшв (шститупв, центрш, вщдшв тотцо). Об'екгивна потреба зосередження науково-практично! роботи на освоенш фонд i в зумовлюе необхшшсть концентрацц зусиль б1блютекознавчих п ¡дрозд ипв на po6oT¡ з основними фондами, а книгознавчих - на дослщженш ¡сторико-культурних фотадв. У залежное« вщ конкретних умов i складу фощйв, юльюсть спешашзованих п ¡дрозд ltiíb та ix види можуть модифжуватися. Спещал1зоваш центри: шформацшно-аналггичний, консервацн, комп'ютеризаци, культурно-просв^ницьютй, редакцпшо-видавничий зосереджують свою д1яльшсть на Biipimeimi ¡нтегрованих проблем i дшть на 6a3Í сукупного фонду б1блютеки.

Основний 3míct дисертаци викладено у таких наукових праиях:

1. Наукова б i бл ¡отека: еволюц1я структури i функщй. /Вщп. ред. О.С.Онищенко. - К., 1995. - 20д.а.

2. Библиотековедение историческое //Специальные исторические дисциплины: Учеб.пособие. -К., 1992. -С. 56-63.

3. Оргашзащя д1яльноеи бШлттек: Учбово-методичний поабник для студенпв б!блютечних факультет!в вуз1в культури. - Харюв, 1993. -108 с. (у ствавторств1 з В.0.1льганаевою, В.Я.Онуфр!евою, В. Г. Попроцькою).

4. Б1блютека та Ti роль у систем! наукових комушкаши//БШл. bíc. - 1994. -N 2. -С. 2-16.

5. Методолопчш аспекта дослщження науково! б'1блютеки//Б1бл. bíc. -1993.-N 1-2.-С. 7-12.

6. Типологический анализ библиотеки в информационной инфраструктуре науки//Теоретико-методологические проблемы

библиотечно-библиографической науки и практики: Межвуз.сб. науч.тр. -М., 1992. -С. 106-111.

7. Теоретические и организационные аспекты подготовки к внедрению нового хозяйственного механизма в научной библиотеке//Управление научной библиотекой в условиях НТР:Сб. науч.тр.-Новосибирск., 1991. -С.14-25. (у си1вавторств1 з В.Г.Попроцькою).

8. Выработка стратегии деятельности библиотек Украины //Сов. библиотековедение. - 1991.- N 4,- С .28-34.

9. Перспективы развития Центральной научной библиотеки им.

B.И.Вернадского АН УССР//Библиотечно-информационные системы:Сб. науч.тр.- К., 1990. -С. 4-8 (у сшвавторств! з М.1.Сенченко, Л.А.Дубровшою, Л.Й.Костенко).

10. Сущность и содержание НОТ в библиотеке//Библиотеки АН УССР: Сб.науч.тр. -К., 1990. -С. 21-28.

11. Инновационная библиотечная технология: пути реализации //Прогрессивные библиотечные технологии: пути реализации.-К., 1989. -С. 36-46.

12. Развитие системы повышения квалификации как фактор интенсификации библиотечной деятельности//Формирование структуры кадров современных научных библиотек: Сб.науч. тр.-Новосибирск, 1989. -С. 129-137.

13. Совершенствование технологии обработки документов в крупной научной библиотеке//Сов.библиотековедение.1989. -Ы 3.-

C.37-44.

14. Основные направления автоматизации системы библиотек АН УССР//Автоматизация и механизация библиотечно-библиографических процессов: Сб.науч.тр. -К., 1989. -С. 9-13. (у сшвавторств1 з М.1.Сенченко 1 Л.Й.Костенко).

15. Интенсификация библиографического обеспечения научных исследований: Поиски решения//Совершенствование отраслевой библиографии в условиях ускорения научно-технического прогреса: Межвуз.сб.науч.тр.-М., 1989. -С. 43-50.

16. Пути создания рациональной системы библиотечно-библиографического обслуживания читателей в условиях автоматизации//Информационно-библиотечное обслуживание ученых: Сб.науч. тр.-М., 1988. -С.11-27.

17. Основные направления концепции автоматизации Центральной научной библиотеки АН УССР//Интеграция библиотечной науки и практики в УССР.-К., 1988. -С. 12-15. (у cniBaBTopcTBÍ з М.1.Сенченко i Л.Й.Костенко).

18. Библиотечная технология как объект системного анализа //Проблемы автоматизации библиотечно-библиографических процессов в академических библиотеках: Сб.науч.тр. -М., 1988. -С. 134-137.

19. Библиотековедческие исследования в Центральной научной библиотеке им.В.И.Вернадского АН Украинской ССР//Организация научных исследований в области библиотековедения и библиографии: Сб.науч.тр. -М., 1989. -С. 174-189.

20. Развитие научной организации труда в ЦНБ АН УССР: Итоги, перспективы//Оптимизация информационно-библиотечной технологии: Сб.науч.тр.-Новосибирск, 1988.-С.35-44. (у сшвавторств1 з В. Г. Попроцькою).

21. Сетевая модель информационно-библиографического обслуживания специалистов НИИ//НТИ. Сер.1. -1884. -N 8. -С. 6-15.

22. Наукова б1блютека: побудова ¡нформашйно-функцюналыю!' м одел i// Н ау ко ва б1блютека в сучасному социокультурному контекст!: Тези доповщей М1жнар. наук. конф. -К.,1993. -Ч. I. -С. 80-81.

23. Розвиток 616л ¡отеки в систем! наукових комушкацШ// Развитие национальных систем НТИ стран СНГ, Центральной и Восточной Европы в новых общественно-политических и социально-экономических условиях: Тез. докл. и сообщ. Междунар.науч.-практ.конф.. -К., 1993. -4.1. -С. 80-81.

24. Розвиток фондознавчих дослщжень в институт! б1блютекознавства//Досл1дження фонд i в наукових б1блютек Украши: Сучасний стан та перспективи розвитку: Перша наук. сес1я 1нституту б1блютекознавства: Тези доп. -К., 1992. -С. 6-7.

25. Научная библиотека в условиях рыночной экономики: (к разработке стратегии выживания)//Деятельность органов научно-технической информации республики в период перехода к рыночной экономике: Тез.докл. и сообщ.респ.науч.конф. -Винница, 1991. -С. 77-79.

26. Функциональный подход к исследованию научной библиотеки//Перспективы развития . библиотечного дела в Украинской ССР: Тез.докл. и сообщ.респ.науч.конф.-К., 1990. -4.2. -С. 15-17.

27. Историко-культурные фонды библиотек как объект междисциплинарных исследований//Роль библиотек в развитии общества: Тез.докл.и сообщ.междунар.науч.конф.-К.,1989. -Вып. 1. -С. 33-35 (у сшвавторств! з Л.А.Дубровшою).

Слободяник M.С. Научная библиотека: эволюция структуры и функций в период освоения информационных технологий.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 05.25.03. "Библиотековедение и библиографоведение". Центральная научная библиотека им. В.И.Вернадского HAH Украины, Киев, 1995.

Защищается диссертация в виде рукописи, в которой в комплексе исследованы эволюция, динамика современного состояния и на этой основе определены тенденции структурно-функциональной чрансформации научной библиотеки в период освоения информационных технологий. Построена системно-комуникативная модель библиотеки, которая интегрирует взаимодействие структуры, функций, технологии и организации. Реализация этой модели способствует формированию основ новой парадигмы развития научной библиотеки, сущность которой заключается в использовании информационных технологий для обеспечения пользователей интегрированным и синтезированным знанием. Дисертантом сформулированы научно-обоснованные предложения относительно содержания и механизма осуществления принципиальных изменений в практической деятельности библиотеки по осуществлению е± основных функций - документной памяти, комуиикативной, информационно-документной и когнитивной. Определены перспективные направления организационно-технологического обеспечения развития библиотеки в соответствии с этой парадигмой.

Ключош слова: наукова б1блютека, ¡нформацшш технологи, структура, функцп, органпашя.

Slobodyanik M.S. Scientific library: Evolution of its structure and functions in the course of information technologies assimilation.

Dissertation is submitted for a doctor's degree in history with the specialization 05.25.03, i.e."librarianship and bibliography". Vernadsky Central Scientific Library of NAS of Ukraine, Kiev, 1995.

Thesis is being defended in the form of a manuscript, in which the evolution and dynamics of the present state of a scientific library has been researched and on this foudation the tendences of its structural and functional transformation have been defined. System-communicative model of a library has been built, which integrates the interaction of structure, functions, technology and organization.Realisation of the model promotes formation of the new paradigm basis for a scientific library development, the main point of which is using of information technologies to supply a user with integrated and synthezied knowledge.

The autor formulated scientific based proposals as for content and mechanism of realization of principal alterations in the practical activity of a library, carrying out its main functions, i.e. of documental memory, communicative, informational-documentary and cognitive ones.

Perspective directions of organizational and technological maintenance for the development of a scientific library were outlined according to this paradigm.

Keywords: scientific library, information technologies, structure, functions, organization.