автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.01, диссертация на тему:Мiстобудiвне искусство Пiвнiчного Причерноморья во второй половине XVIII - начале XIХ ст.
- доктора искусствоведения
- Тимофеенко, Владимир Иванович
- город
- Киев
- год
- 1993
- специальность ВАК РФ
- 18.00.01
Автореферат диссертации по теме "Мiстобудiвне искусство Пiвнiчного Причерноморья во второй половине XVIII - начале XIХ ст."
РГ6 од
АкадекШ наук УкраШи
5 ЛПР 1нстЗгут мистецвознавствв, фолькяористиги та втаояоги ¡меш М.Т.Рильсысого
На правах рухооясу
ТИМ0Ф16БК0 Володииир 1ванович
ШстобуШвнв МИСТ9ЦТВО Швн1чного Причорнонор'я друго! половине ХУШ - початьу XIX ст.
18.00.01 - teopia та icTopia арйтектури
Автореферат дисертапа на здобутта вченого ступеня доктора мнстеиткянавства
Шв - 1993
Робота виконана в 1нституг1 ыистецтвознавства, фольклорис-1ики та етнологЛ Ы.Т.Рильського АкадемИ наук УкраГни
0ФЩ1ЙН1 ОПОШШТИ:
доктор' арх^тектури, професор Ю.С.Асеев доктор арххтектури Ы.С.Колои1сць доктор ыистецтвознавства Г.Н.Логвин
ИР0В1ДНА УСТАНОВА:
Ки1воький 1нквнерно-буд1вельний 1нститут
Бахисг в1дбудеться " '/' (У. 1995 р. на засиаши спецга-л1аовано1 ради Д.016.56.01 по захисту дисертацхй на здобуття вчвного ступени доктора наук при 1нститут1 ыистецтвознавства, фольклористики та етнолог11 1М. Ы.Т.Рильського Академ:г наук Укра1ни (252001, и.Ки!в, вул.Грушевського, 1У поверх).
3 дисертац:ею иоана ознайоиитись у бгблхотец! 1нституту.
Учений секрегар спец!ал1зовано1 ради кандидат $1лолог1чних
ЬЦстобудхвне ыистзцтво 1Ивн1чного Причорноиор'я другоI полови-ни ХУШ - початку XIX от, е одн15Ю з найяскравших стор1ШЖ в ;с-торх! европейсько* культури, давно привертае увагу р1зних досл1д-ник!в г висвхтлюеться в багатьох узагальнюючих й опецхальних пра-цях, Однак значна частина теорехичних та хсторичяих проблем забу-дови пхвденних ¡пег заяиасться недостаньо вивченою.
Необххднхехь дослхдхенш й оборона ¿смрнео-кульгурног спадщи-ни кинулих покалхнь багаторазаво про голову валась в радянськх часа, коли казали, що ильки соцхалхстична- архитектура е спадкоешшцею всього кращого, створенаго людством. Цг хде! декларувались у пар-ийних лоотанозах, в резолюциях з,1зд!В арххтектор1в СРСР, про дв писалось в працях мхсюбуд1вничих. Але в дхйсност! за весь радян-ський перход полного фундаментального дослхдження з хсторх! то-тобудування Украгни або п регхона не було п*дготовлено. Багато населенних пукктгв залишмись не об с те же шши, а 1х памятники неви-явлениш,. хоч охорока спадщшш знайила воображения в статтях кон-ституц1й СРСР.УРСР та вгдловхдних законах. Шста эабудовувались в ' основному за вказ1вками партийного кер!вняцтва, через що спотво-рювались 1х хсторичнг центральн1 зони, зяищувалиоь арххтектурнх аноамСлх. Тгльки в умовах створення демократичного сусгильства ¡¿окна реально врахувати художнх традицх? та формувати середовище, яка вгдповгдатгае духовним потребам вхльяих людей* У евгтлх май-бутнхх завдань доелдаення ьйетобудхвно* культури Укра1ни та II регхогпв набувають таков практичного значения.
Створенх талантом 1 тиханочною працею украхнйв та рос1ян,кри-моьких татар 1 шлдавац, грек1в х в{ркен, «{ста 1Нвн!чного При~ чорномор'я зберегли прекрасн1 пам'ики цхстобуд1вного ниотецтва, Зведенх за участю видатних арх1текгор1в з 1талг* й Францх!, Анг-л1* й н1иецьких земель, вони виявились на р1вн4 кращих зразкхв европейсько1Е арххтектури. Ъс роль далеко не зичерпуеться естетйч-ним та вихоьним значениям,бо "задуыи древн!х зодчих,1х твор'ч1сть, отворен! ними образи отановляться фактами нашого сучаоного жяття та мхстобуд1вно* культура"-'-.
Стан вивченност! досл1джувакях проблей. ВийФзнкя крав почалось Автора стол^тя. тому. В дордволвц!йний пер!од написано значну кхлыйсть книг 1 статей, побудованих на багатоыу х оригинальному
I. Лавров В.А. Развитие планировочной структуры исторически сложившихся городов. - М.: Стройиздат, 1977. - СЛ.
фактичному материал!, то вообразили полмичний I кулыурний роз-виток селиц, роль видатних д1ячхв. Але, оск1льки арх1тектурно-1с-торична наука тхльки почала формуватись, то 1йстобу,гЦвна тематика залишилась майке нерозробленою. Лито в кхнцх 1930-х рр. В.Шквари-ков у працях а росхйського мхстобудування торкнувся П1вденних М1иЛх мхсце в 1сгорН культури л1эн:ше було вхдзначено в узага-лънюючих роботах, фундаментальному пхдручнику А.%нхиа, моногра-фН В.Лаврова. Сойалыю-еконоьпчниМ розвиток краю, Його заселения вхдображено в книгах В.Голобуцького, О.ДружинхноХ, В.Кабузана та 1нших хсторик1В. В останнх деоятиргччя в публикациях Ю.Асеева, С.Кхлессо, О.Швидковського, С.Ревсысого, М.Михайлове)!,О.Халпахчья-на, присвячених арх!тектур1 Криыа, Днхпропетровська, Керчх,Феодо-011, в науку введено новий цхнний матер1ал, Але складн! проблема ьцстобудування краю виявились майже керозроблоними. Джерелька база дисертацЛ. Для створення объективно* картини м1с-тобуд1вно! культури краю потр1бно не тхльки узагалънити той материал , що е в л^ературх, а й спиратись на арххвн! документ«. Немало 1х опубликовано у дореволюцхйннй чао в "Записках Одесского общества истории и древностей", "Известиях Таврической ученой архивной комиссии","Летописях Екатеринославской ученой архивной комиссии", "Киевской старине", "Русской архиве", "Русской старине". Збхршши арххвних джерел оброблялись визиачними хсторхкаыи та ви-пускались окрешши книжками в [йвдекних м!стах, Москв1, Петербур-У радянський пер1од арххвн: розробки р1зко скоротилися. Лише п1сля в1йни, у зв'язку з "реабхл1тац1ею" деяхих полководцхв мину-лого, були видав1 збхрки, присвяченх О.Суворову, Ф.Ушакову та :н-Ш1Ш, а в 1970-1980-х рр. - приурочен! до юв1ле!в Днхпропетровська, Николаева, Севастополя,Симферополя, Херсока. ¡Доправда, в останнхх натер1ал пШбрано тендешийно,оск1льки увага зосередкенв на кла-совхй боротьбх та звершеннях в радянську добу.
Нк докуыенталыИ джерела слЦ розглядати описи сучасникхв, що Оачили шста своХми очиыа х знали Хх дольЦе взноситься до праць академхкхв А.Гхльдзнштедта.В.Эусва.И.Палласа, шзадрхвникхв В.Бро-невського, ¿.Демидова, I.Долгорукого, ВЛзиайлова, ЬМуравйова-Апостола, Сегюра, П.Сумарокова,И.Шалхкова та багатьох хнших, пуб-л1кац1й у внглпд: опогад!в Ф.В1геля, К.Схкара, Г.Шова, А.Шоста-ка та 1иших.1Шша 1»}>орыаи1я «{ститься в географхчних працях к1н-ця ХУ111 - початку XIX ст., сяатисхичних дов1дниках х, особливо, в
тоыах Повного з1брання закон!в Роо1йоько1 ЬшерН.
Достов1рнх джерела для вивчення ы1отобудхвного ыистецтва краю збероглись в арх1вних оховищах. Були анкористан1 гра$хч1ц й текстов! матерхали, що знязлен1 у Центральному дериавдоиу, в!йськово-1сторичноиу арх1в{ та Центральному державному арххвх древнхх ак-тхв у Москвх, Центральному державному вторичному арххв* та Центральному державному арх1В1 вШьково-иорського флоту в С.-Яетер-бурзх, в Одеському, Миколаевському, Криыоькоцу i Херсоноькому об-ласких держа31!их арх!вах Укра1ни,рукопианих фондах Державно! пуб-Л1ЧН01 бхблхотеки хм. М.6.Салтикова-Щедрина х Науково-техн1чно1 б1блхотеки 1нсгитута залхзничного транспорту {м, В.М.Образцова в С.-Петербург!. Також вивчвнг матерхали ыузейних фоид!в Одеси, Николаева, Херсона, Днепропетровска, С:м|эрополя, Севастополя,Киева, йоокви С.-Петербурга.
ОД'ектрм дослгдкення о планування, забудова ! благоустрой мхст Ихвихчиого 1[ричорноаор»я. Географхчих иея1 регхону, який досл1д~ иус ться.охоплшть територхю вхд Куба«1 до Дунаю, котра тапер вхо- ■ дить до складу УкраНш, Роо1йсько1 ФедерацхХ та Молдова. В кЬщ1 ХШ - лочатку XIX ст. ¡а эемлх.чо навивались Новороохею.Таврхею х Бвссарабхею.отановили в адцхнхстративному х соцхадьцо-еконоихчно-му вхдношвннх едина цхле.Гому в дисертацЦ простета^ питания отво-рення Й перв1оного роэвитку Катеринослава (тепер Днхпропетровська), Херсона, Николаева з Богоявлэксшюи, Воэнесенська, Бориолава, Коо-тянтанограда (тенор Краонограда), ОлександрЛвська (тепер Запорхж-жя), Севастополя, Тамая!, Иар1уполя, Ростова-на-Дону (кол.Роотов-сько! фортец! з форштадтом 1 и.Нах!ч9ааньо), Таганрога, Катерико-дара (тепер Краснодара), Токиака, Олешек, ОрЬсова, Нхкополя, Одеои, ОвШополя, Тирасполя, Григор1опояя, 0льв1ополя (тапер Перво-ыыйська), Ново! Праги (кол. Пенриковки), близаветграда (тепер М-ровограда), Новоииргорода, Новоархангальоька, НовоукраКнки (кол. Павловська), ОлексиндрИ, Крмова, Павлограда, Луганська.Верхаьо-днхпровська.Бобринця, Сдов»яноеербсыса. Крхм того, вивчеио розви-юк ихо5, як1 сформувались ранхие, але котр1 в другхй половин! ХУЫ сг. входили до складу Катериноелавського нам!онищва I Тавр1й~ сько! облаотх й нерхдко поддавались реконструкции Цз Новомос-ковсвк, Креыенчук,Крюков, Нехворош (кол, Алексополь I), Царичан-ка (кол. Алексополь И), Полтава, Градижськ, Слов»янськ, Азов, Бах-мут, Очшав, Новх Дубоссари, Сх»|.ерополь (кол. Ак-Мачеть), Нерв-
коп I Армянський Базар (гепер Армянськ), бвпаторхя, Бахчисарай, Балаклава, Керч, Старий Крим.Карасубазар (тепер Бхлогорськ), Фео-досхя, фортедх бнхкале, Арабах, Алушта, Кхнбурн. Простежено такой 1стор1ю ыхст Катериноолава I, Новомосковська I, Донецька та фор-тець Петровсько!, Захар'1всько1, Кирил1Всько1, Микитинсько!, Се-менхвсько*, ЗбурЧвсько!, ФанагорМсько!, бхпя Акыечетсько! гавани бйсько! та даих, що недовгочасно хснували. Хронологхчними межами даного досп1джеиня прийнятх середина ХУЙ ст. i початок 1820-х рр., тобто в стильовоыу в$дношешп охоплюються пер!оди класвдизму й ампхру. Де дозволяс повыше та всебхчнхшз розкрити пронеси ы1стобуд1вного мистецтва краю та вианачити його ОСОбЛИВОСТ1. •
Мету дисертацхйного дослхдиення автор бачить в тому, щоб:
- охарактериаувати стилхстичн1 особливостх планування й забудови п1вденних мхст, досл1дасуючи 1х обумовленгсть пануючими хдейно-ес-тетичними поглядами, соцхальним эамовленням, нацхоналышми традиции, технхко-еконмичнш потенцхалом, природно-географхчними уыовами та 1ншиии факторами;
- показати основих текденцх!-стилъово! еволюцх! як окремих шст, так I краю в дхлоыу;
- визначити локальн1 худолии особливоси планування й забудови хает, формування самобутнъо! та злачно! школи у вхтчизнянхй мхс-тобуд!внхй культур:.
Зазначена пета обуиовила основн! задачх досл!дження, що поля-гають в наступному: ввести в обгт мистецтвознавчо! науки нов! ар-ххвн! та 1конограф1чн1 матер!али, якх мають велику хсторичну ц1н-нхсть; на пхдставх перевхрених фактичних даних в!дтворити об»ек-тивну картину зародження та перших ета^в ы1стобудхвного розвитку иаселенних пункт1в; виявити основн1 принципа дН мтоутворюючих фактор1в; здМснити систенатизац!» та класифхкацхю планувальних структур ы1ст, 1х арх1тектурно-плалувальиих систем, композиц1й гроцадських ценхр1в; лрослхдкувати особливос^ житлово* забудови 1 типолог1чиу р1зноман1тн!Сть культових та громадських споруд; охарактеризувати вс1 комлоненти синтетичного м1ського органхзму; вхдмЬити характерн! риси благоустрою та озеленения, 1х значения в формуванн! панорам та силует!в мхст. Поряд э цими головними задачами вир1шити дек}лька часткових, котр! полягають а атрибуцЯ окремих споруд, мистецтвознавчому аиал1з! Хх стильових особливоо-
тай та уточнение 1стор1* будгвництва, характеристик творчого вне-ску та 1вдив1дуальност1 зодчих й хнженер1в,що брали участь в ство-ренн! пхвденних мхот.
Методологхчна- основа дисартац!?. Об'ективне розв'язання проблем моиливо тхльки з врахуванняи вс{е1 сукупностх факив, якх вхдно-сяться до пнтань, що розглядаються. Внаслхдок цього основну увагу звернено на ретельну й зсебхчну лроробку докуиентальлих матерха-Л1В, на вивчення всхх доступних джерел. Предмет дослхджуеться в процесх його виникнення, зы1нах у часх га роэвитку. Прийнято метод системного анал1зу, I м1ськ1 оргаизми розглядаються як склад-нх взаеиозв'язанх.коыплекои, при створенн1 котрюс вир1шувались по-лхтичнх та еконоы1чн1, 1деологхчн1 за худоюи, функц1ональнх та оанхтарн!, соцгельн* га начинали*,, огратегхчнх та хикенериг задач:. Бхльигёсть з них у ыхстобудхвнхй науц1 ще не лроаиалхзовано. Тепер тхльки наыхченх шляхи теоретичного оовооння худоаньо* спад-щини. Вое цо обумовило немало складнощхв та труднощхв у ро'бот1 над дисертад1сю. Однак, характеристикою рхзних проблем, якх вир1-шувались при буд!вництв1 окремих мхат, в тону чи хншоиу ступенх висв1чусться лише рхзноыанхтн1сть явищ. Найбхлыа важливии при ана-лхзх мхстобудхвного иистедтва епохи в цхлоыу е виявлання його оу-тх. Доолхдження дхаленгаки одшшчвого 1 загального, можливостх та дШностх, явища I оутх, рхзних феноиенхв зыхсту та вхдповхних аспектхв фории - вое од стало нетоксичною основою даноГдиовр-таихйно! робота.
В доол1дженн! найокладн!шюс проблем м!ського середовища 1 пластики використовувалиоь концептуальна розробки, викладен! в працях провШих росгйських та укра*иоькик мистецтвознавцхв М.Алпатова, Д.Арк1на, Ю.Асеева, 1.£артеявва, М.Бруяова, А.Бунхна, I.Грабаря, М.Гуляницького, А.1конн1кова, МЛлЫна, 6.Кириченко, Н.Коваленсь-коХ, Н.Колом1Йдя, В.Лаврова, Г.Логвина, О.Некрасова, В.Пхлявоько-го, А.Пун1на, В.раб1новича, т.Саварешзько*, Г.Слав1но1, О.Тиця, В.йс1евича, а такок Ф.Бенуа, А.Бр{шшана, К.Гартмака, З.ГШона, Б.Грушки, Ц.Дворкака, Б.Дзев!, П.Лаведана, Л.Отекара, Е.Панофск} та гнших Ьгоземних <£ах1вгЦз. В зв'язку з ты И1СТобуд}зи1 простора та ааси анал1зувались локально I в Кх синтетичнхй сдноот! одна з однии та з природнии середовитой, простекувались оообливост! сприйняття простору, сформованого плаотичними аасобаии. При цъо-му велика увага звэрталась на те, щоб кожне явите розглядати ли-¿- ЪчМ
- б
ив вторично I в зв'язку з хншшш. Зидно а такими ыетодолог1чни-ми настановами художня спадщина аиалхзувалась рхзкобхчно, теоре-тич!!! доктрин« сучасностх по можливосй не переносились на мгсто-Оудхвну практику минулого. А наскхльки дозволяв документальний матер1ал визначались погляди й конвдпцП м1стобудхвничих друго! половики ХУЫ - почагку XIX ст.
Наукова новизна. Дослхдження показало, що в крах 1снувало понад 80 мхсг, ыхсгечок та фортець, бхлыйсть котрих була невивченою. В арх1вах випвленх сотн1 ф1ксац1йних планхв та проектхв населенних пункпв, з них 3% впершо введено в иауковий обхг, що дозволяе в!дтворити й викласти першх етапи планувального розвитку багатьох ихст. Знайден1 в музеях, бхблхотеках г арххвах гравюри та малинки селич, проекти та общри жишових, громадських 1 виробничих спо-руд, натурн1 обстемсння автора з фотоф1ксацхями та зарисовками дозволили вдобрати I ввести в обхг арх1тектурно! науки сотнх об>-ект1в, виконати 38 реконструкЦ1Й самих характерних з них.
Показано, ад в проектуваннг та забудовх лхзденних мхст брали участь такх видана столичн1 арххтектори як М.Казаков, Х.Старов, Ф.Волков, Р.Казаков, Д.Квареигх, К.Геруа, А.Захаров, В.Стасов, В.Гесте, Л.Руска, Тома де Томон, О.Монферран, А.Мельнхков, Л.Шар-леыань, на11крупн1пц йкенери К. Деде нов, Ф.Деволан, паркобудхвни-чий В.Гульд. Разом з тим в мхстобудхвну науку вводиться новх 1иена 1 твори иайсгрхв, що нрацювали на Пхвднх. Мова йда про ар-Х1тектор1В М.Алексссва, Ф.Боффо, Б.Булганського, К.Буржуа, В.Ван-резанта, Ы.Ветошнхкова, А.Вхктеиа, Ф.-Вунша, А.Дхгбх, К.Заснеева, Карассва, 1.Колодпш, М.Леымермана, Леонтьева, Модои'янова,П.Неелова, Л.Опацького, 1.Р1глера, Х.Сгпцкова, Г.Торйчеллх, ф. та Д. Фраполлх, Ф.Иаля, А.Шалигхна, В.Ярославсысого, 1нженер1в Ю.ГаюГ, ■ Германа, ПЛвашева, I.Князева, М.Корсакова, Д.Круга, Ц.Нортархп, 1.Струговвднова, 6.Ферстера, И.Харламова, А.Ыостака та Ьших.
Осмислення величезного фактичного матерхалу з планування та забудови мхет, використання нововиявлених документов I арххвних дкерел,сп1вставдетш й узагальпвння опублхкованих В1доыостей, ба-аування на георетичних розробках визнвчних 1сторикхв арх1тектури дозволило поставит« й висв1тлити низку найважливхвшх проблем.
В 'результат! переглянут1 та уточнен! питания приеднання краю до' Росхйсько! !мперх! та П колонхальноТ полхтики освосння земель. Вперие проаналхзовано форткф1кац!йне мистецтво кхнцн ХУШ ст. 1 по-
казано Яого вплив на м1стобудування. Иоряд з такими ихстоутворюю-чиии факторами, як промиснов1сть, ремесло й торгхвля, розглянуто значения М1ст як адмхнхстративиих дентрхз, роль нультури та ос-вхти, Визяачеяо велике значения приррдно-шиматячного середовища, топограф1чно! ситуацх! в лроцесах мхсаоутворення х територ!ально-го розвитку селищ, вдаичено вплив рхзноманхтних санхтарних вииог. При анал1з1 шських органхзыхв охарактеризовано не схльки функцхо-нальне зонуваиня, ало й також соцхальне та нацгональне районуваи-ня, роль фортиф1каЦ1йних споруд. Здхйснена систематизацЫ структур М1ст, 1х арххтектурно-лланувальних систем, композиций гронад-ськнх цеятрхв. Виязлана слещ^ка житлово* забудови та П обуиов-ленхсть природно-клшатичнши факторами, нацмналышми традицхя-т х пров1дниыи стильовими тенденциями епохи. Переглянута стала в науцх класифхкац1п храмхз, уточнена тилологхя слоруд громадсь-кого лризначення, показан1 оонотт компонента ьцського середовища, роэкрт особливостх панорам та силует1в селищ, охарактеризован! стильовх риси !.цстобудування край та 1х еволюцхя. Практична.цхннхсть ро.боти полягас у використаннх П результатов для вхдтворення повиоч та всебгчно! каргкни мхсюбудгвного шю-тецтва /кра!ни, Росх! та Молдови, далыюго розвитку Teop.il архх-тектури й м1стобудава1шя. ПублхкацЦ по тем дисертацх): дозволили значно розширити списки пам'яток мхстобудування х арххтектури; вони використовуюгься в лекдхйних курсах з хоторИ мхстобудхвного мистецтва на арх!тектурних факультетах ваших учбових заклад1в,при пхдготовд1 довхдкових видань, екскурсхй та путхвникхв по ¡йстаи, а також у сучасйй арххтектурн!й практидх при розробц1 опоряих пла-ихв хсторичних мхот, проекгхв детального плаиування мхоьких раНо-Н1в, реконструкция пан'яток арххтектури.
Впровадяення робота, Матер!али дослхдкення дозволили концептуально перегЛянути характер ы1стобудування I врзптэктури ¿'крахни у пер!оди клаеицнзму й агахру, то було реал1зовагю в працях НиГвсь-кого науково-дослхдного 1нституту теорН, хоторх! арххтектури та м!стобудування при написанн1 автором 21дпов1дних глав для 4-тошюХ (1975 р.) * 2-тоыног (1987 р.) 'ЧсторИ арххтектури УкраШ]" та "ХсторП м!стобуд1вного мистецтва УкраГни" (1990 р.) В 1978 р. були доповнен! списки паи'яток архпектури (затвердшЦ Радой (М-н!отр1в УРСР в 1979 р.). У зв'язку а пЦготовкоп каталога-дов!дни-ка х багатотомного Злоду паи'птон 1оторН та кулиури УкраТнсько*
• PCP згхдно дослдаенням автора пхд державну охорону взято повад 1000 паи'яток шстобудування й архйентури Одесько! облает^ бхль-ше 500 - »«.Николаева, боя 100 - кримських mîct. За рокоиендац1я-ии i консультацхяыи пошукача, який з 1982 до 1992 р. був вхдповх-дальним секретарем Головно! редколег!! Зводу пам'яток Укради, до числа паи'яток включен cothï об'ектхв ДнхпропетровськоЗ!, Кхрово-градсько)!, Херсоксвко! та !ниих пхвдонних областей. За заиовлен-няш обласних i мхських. управляв з арххтектури i мхстобудування написан1 й схваленх до друку оглядова стаття про Одесу t 109 статей про паы'ятки Шстобудування i арх1тектури для тому Вводу по Одесыий облает! (17 авт.арк.), 9 статей - Дйпропетровсько! об-ластх (0,5 авт.арк.), 16 статей - Micia Севастополя (0,9 авт.арк.), зд1йснено наукове редагування uaiepianiB (20 авт.арк.) про apxi-тектурну спадщину Севастополя, П1сля чого макет тому було розино-жено на ротапринт! для оОговороння.
^пробацхя дисертацИ. Основах полокення й результат« дослхдження апроо'ованх в публ1ка!иях автора (див. додаток з 41 найменуван-ня), на I та П всесоюзних, I - У всеукраХнських, I 4epnirtBCbKirf, Правобережной i 1У Подольский наукових конференциях з !сторично-го краезнавства, на науково-практичмй конференЦ11 Укра1нського 1нституту туриаиу, на республхквнських i обласних семхнарах сек-ц!й пам'яток архпектури та м!стобудування Сшлки архиекторхв Ук-рахни i УкраХнського товариства охорони паи'яток icTopfi та куль- -. тури. 11о тем! дисертацЛ були наготовлен! доповШ на учеи1й ра-At 1нституту мистецтвознавства, фолькл°ристики та етнолог11 iweHi М.Т.Рильського АН УкраХни, для ц1кнародно! конференц!! "Мистецтво XIX ст." (Варшава, 1988 р.). Дисертац1я обговорена i схвалена на засхданн1 вхддхлу обрааотворчого шютецтва Гнституту. Структура роботи обуыовлена комплексом проблем досл1дження, його метою i задачами. Дисертаи1я складасться а вступу, чотирьох глав i висновк1в загальним обсягои 312 crop, иашинопису. До них дода-еться список використаних джерел t л1терагури (1034 позшШ).Дру-гий том - додаток,куди включено 644 !люстрац!![ nifl 460 найменуван-няш, скоипонованими в 90 таблиць. Представлен! виготовлен1 автором фотокопН гравюр й арх!вних ыатер!ал!в, npopnci, креслення спо-■ руд i ïx аксономатричн! рзконструкцх!, плани м!ст, натурн! зн1мки та малинки. Тут же наведений перелхк (396) ллан!в м!ст, и!стечок i фортець, введеиих автором в науковий об!г.
КОРОТКИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП У в с т у п х визначаеться актуалънхсть роботи, характери-ауеться 1Сторхя питания I стан вивченност1 проблем, джерельна база дисертацг!, формулюються п пета й задачу методологгчн1 прин-ципи, наукове I практична значения.
Глава I. Передумови виникнення 1 характер розвитку мхст На глава вклпчае в себе шхсть роздхлхв й закхнчуеться виснов-ками. В роздШ "БРИбДМННЯ КРЛЭ" коротко характеризуются полх-тичнх под±5( та вхйськовх Д1Г.
В першхй половиях ХУй ст. Кримський гпвострхв з прилеглими землями бхля Чорного й Азовоького нор13 займало Криыське ханство, ¡до знаходилооь у васалыпй залеясност1 в!д Туреччини. На п!вн!ч, на територх* ПЛ01Д9Ю 8 млн, десятин, знаходилась Запорозька Схч, яка являлась форпостом, що захицав укра*нсышй народ вхд турецько-та-тарських вторгнень. Для утвердження на Балканах, котр1 належали слабкхй в Т1 часи Оттомансыий Портх, Роохйська хмперхя в середин! ХУШ ст. почала розмрюзати ово! пгвденно-зах1дл! мех!.Щоб р!зати Запорозгая вхд Правобережно! та Л1вобереано1 Укра1ни в 1740 -1750-1 рр. було створено бар»ер з воон1зованих областей Ново* Серб^, Слов'яно-Серб11, Новослободського козачого полку х Бахиутсь-коК пров!нцх1. В 1764 р. вони склали НоворосШьку губэрн1ю.
Нанагаючись зуяшшти просування РооН до Чорного моря, Туреччн-на в 1768 р. оголосила вМну, в як!й росхйськ! в1йська одержали кхлька перемог. Зг1дно Кючук-КаЙнарджШькому миру 1774 р. Кримоь-ке ханство ставало незалемш вхд Туреччини, до Роо1Х вШйшли зе-млх м!к Пхвденшш Бугом ГДн1пром, фортец! Керч I бокале. В нас-тупному 1775 р. Запороэысу Ич, яка була оплотом боротьби укра*н-ського народу за свою свободу, л!кз*дували. Шаденн* зэмлх розд!-лияи на Новорос1йську й Азовоьку губерк11.0с1схльки Туроччина втру-чалась в справа Кримського ханства, в 1776 р. йвоотрхв зайняли роо!йськ! вхйська,а в 1783 р. Крим було "лрийнято л*д державу Все-рос1йську". Тепер край в адмШстрзтивному в1дн<шнн1 став склада-тись з Катеринославського нам!сництва х Тавр1йсько1С область
Чергова вхйна 1787-1791 рр. також завершилась перемого» РосИ I до не! вШйшли Эемл1 м1я'П!вденним Бугоы И Днхотром та терито-рх! на пхви!ч вхд Кубам, куди пересолили колишгёх запорожц}в.Неза-баром П1сля вхйни крхм Катеринославського вирЫили створити Возко-
сенське наьйснидтво. Але через два роки за указом Павла I, який зайняв престол шсля cuepii Катерини II, Катериноолав перейменува-ли на HoBopociflcbK i bíh ехав центром ryOepHií, що вже включала bcí землх край. Однак уряд Олександра I в 1802 р. перекроив ад-М1н1страи1вну карту, створивши Катеринославську, МиколаХвоьку (з 1803 р. - Херсонську) i Таврхйсъку ryOepHií. Спроби Туреччини взя-ти реванш привели до в:йни I806-I8I2 рр., внаслхдок чого п!вденно-эах!дний кордон PociflcbKoí iMnepií перемхстився на Прут 'i Дунай. Землх за Дн1строы складали Бессарабську область, пхвденна частина котро£ (так званий Будкак) виявився tícho зв'язанш з соц1ально-еконоихчнш розвиткоы краю.
У роздых "ЭАХИСТ X£PbíXOPIÍ" аналхзуеться фортифхкадхйне мис-тецтво. Показан! високх досягнення в укрхпленнях эапорожцхв.Уточнена iciopiH зведення УкраХнсько! niiiil, наведеп1 проекта П лро-доькешш.В 1750—i рр. хз створена ям Слов'япо-СербН для кохноХ ро-ти будувались невелик: шанцх, пхдтримувались Бахмутська, Торська, Новойогородицька (Сгаросаыарська) i Кременчуцька- фортецх. На правому 6epe3i fiiiinpa ке в 1740—i рр. спорудили Петроострхвський, Но-воархангельсышй, Криловсъкий та Орловський uiaHUi. 3 утворенням Ново! Cepo'il й Ноаослободського полку крхм ротних шашпв почали будувати велику близаветинську фортедю. ¿ля аахисту Придоння збо-piranucb редут Черепаха, Павловсыса, Семемвська та iiiuii фортецх, серед котрих самоа ьйцною була Аннхнська. В 1749 р. ыитнлцю з останньо! неревели до урочища Багатий Колодязь.де в I76I-I763 рр. звели крупну Ростовську фортецю. При створешп земляник укрхллень в цей час в основному удооконалювалась бастхонна система. Великим досягненшш вичизняних фах1вц1в, hkí широко використовували тра-дидЛ запорозысих козак1в,стало вживания капон1рного i тенольного -накреслень фронгхв.
Пхд час вхйни £768-1774 рр. фортиф1кад1Йне будхвнидтво активх-зувалось, вхдиовлювались Азовська й Таганрозька фортецх. Mík Азов-ським морем í Днхпрои, вздовж pi40K Берда i KoncbKi Води, створю-валась Днхпрозська лпйя, що включала в себе Нетровську, Киршав-ську, Олексаидрхвську, Григор1вську, Олексххвську, Захар'Хвську i Никитинську фортецх, hkí з'еднувались валами з редутами та реданами. Jía Лравдберемг шшкла ЗбурЧвська фортеця, а при впадшн Синюхи в Щвденний Буг в1Дновили Орловський шанець. 1йсля bíüiih тут почали зводити Ольвхопольську фортедю. В 1778 р. заснували Хер-
сон з мхцною фортецею, Для укрепления оборони краю також створю-валась фортеця в Катеринослав! I, реконструювалися Кизикериеноька i Кхнбурнська, проектувались Щкопольська i б!ля Овечого Броду. Ща до приоднання Криму, з введениям роохйських вхйськ, на iuboct-ровх була збудована низка шанцхв для эахисту узберегая i кхлькох uiCT. В ц1лоыу в цей перход удооконалювались Kanonipua i тенальна система, а в даяких випадках, наприклад у Херсон!, вживалаоь кре-нальерна побудова фрон'пв.
В останньому десятирхччх ХИ ст. була споруджена Днхстровсьва лхнхя з 1ираслольською,0в1д!оподьськом i Хаджибейською (Одеською) фортецями.а також Фанагорхйсыса форгеця на Таманському повоетров! i Катеринодарська на Кубанх.В Криму створювалась база Чорноморсь-кого флоту в Севастополе укрхплялись Керч i 6накале, пхдтримува-лась обороноздатнхеть прибережних uiaHuiB. 3 великою маЙотерн!стю аастосовувались pi3iii $opra$iKauiÄHi система при спорудженн1 pia-номшитних за розмхрами, формами й (лецеположенням фортецъ.
На початку XIX ст. зберхгався ряд ранхш створених фортець, але в основному укрхплялись прикордоннх й приыороьк! селища, а навко-ло даяких uicT зводились пояси оборонних казарм.
В результат! в uipy просування Роогйсько! tunepil до öeperiB Чорного i Аэовського морхв будхвництвй фортець зьищувалосъ на пхв-день. Одночасно втрачалось стратег!чце значения ранха спорудкених укрхллень i оборонних лхшй. Опинившись в глибшп захищено* тери-Topii, вони ставали ядрами мхських утворень або об'еднувалисъ з посадами,.то виросгали коло них.
Розд!л "ЗАСЕЛЕНИЯ ЗЙДЗЛЬ" присвячено складному питанию колонх-зацх* краю,котрий в сереяик! ХУИ ст. був biähocho добре освоений. Степи Mine Мвденним Бугом i Кальмхусом займали запорозькх козаки, на причорноморсышх й приазовських землях в:д Дунаю до Ky6aai ко-чували Будкацька, бдисанська, бдичкульська i бмбулацька ногайсьт орди. Кримський niEocTpiB в основному заселяли татари.а в примор-ських (летах кило багато грекхв i вхрмен. Щоб позбавитись в!д волелюбних корпших маикани!в i отримати вдячних й пок1рних в!р~ нопхддашве, царсысий уряд проводив пол1пику насилышцького переселения народ1в, ix гвноцвда, внасл!док чого запорожц! опинилися за Дунаем ! на Кубан!, а ногайц! та десятки тисяч татар втекли у турецыа волод!шш. Для найскор!шого заселения спустхлого краю не застоеовувалось penpeeifl до бхглих KpinaKi'B, надевались plani по-
эики I гильги переселенцам,активно залучались :[нозеын1 колон1оти. Але,незважаючи на р1зноман1тн1сть засобхв й методхв, величезй ка-1италовкладення, освоения земель розтяглось на стол!ття. В розвит-ку систем, тип1В х форм розселення спостерхгаемо 5 перходхв.
В 1750-1760-1 рр. зоною колон1зац11 були територх! на л1в-день вхд УкраТнськоХ оборонно! лШ1, а таколс ихж Днхпром й Синюхою. Тут створювались селища воеизованого типу, серед яких вид1-лялися Бахмух, Новоыиргород, Крилов, близаветград.
Л 1Сля Кючук-Кайнардзийського чиру I розгроыу Запорозько! С1ч1 освоюгалась пхвн1чно-сх1Дна частина Приазов'я, де кр1м фориадту при РостовсьК1Й фортецг вхдтворювались Азов I Таганрог, виселен1 з Криму греки й вхрмени будували Мархуполь та Наххчевань.На Л1бо-бережжх х землях Ы1Ж Диором та Пхвденним Ьугом зводили Олександ-рхвськ, Павлоград, Катеринослав I, Херсон, Мкополь, Берислав, Змхнювалась типолог1Я розселення, так як окрхм селищ военхзовано-го типу виникли ков1 села, хутори й мхстечки.
3 присднанням Криму в 17.80-1 рр. актив!зувалась колонхзацхя Приазов'я I зьшшлась структура розселення на Кримськоыу лхвост-ров1. Тут будували Севастополь х Смферополь, а в зв'язку з емгг-раидею частики татар х переселениям в Крш украХшЦв, росхяи,молдаван, болгар а'явились ноВ1 селвда. На материку створювались Катеринослав II та Новомосковськ I.
П1Д час вхйни 1787-1791 рр. I П1сля Яссько! мирно* угоди як ко-раблебуд1вний центр зв'одився ЫиколаХв. При освоеннх т.зв. Очак!в-сько! област1 провхдну роль почали грати Одеса, Овхдхополь, Тирасполь, Очакхв, Григорхополь, Яов1 Дубоссари. В Ирикубаннх з'яви-лись Катеринодар х Тамань. На землях ы!к Пхвденним Бугом та Доном збхльшення С1Л супроводжувалось виникнонням Новомосковська II, Лу-' ганського Заводу, Токмака, Вознесенська.
В першх десятирхччя XIX ст. система розселення краю почала ста-бШзуватись. На територ11 Буджака кр1ы древн!х Аккериана, 1зма1-ла та КШ1 з'явились Болград й Татарбунари. На ран1ш освосних землях створювались Верхньодн1провськ, Слов'яносербськ, Орхх1в, Олешки, Ногайськ, Генхчеськ. Селища военхзованого типу поступались ыхсцем громадським селам, мхстечкаы.
Незважоючи на лрагяения хмперсько! адм1нхстрацх1 створити стро-кату в нац1ональнону в1дношеннх структуру населения краю, в зв'язку з чии сюди кр!м росхяи, б1лорус1в переселяли молдаван, болгар,
ввре1в, в:р«еи, грекхв, н1мцхв,хтал1йц1в, все ж бхльш1сть ыешкан-ц1в на материку були укра!нцями, а в Крипу - татарами.
У роздхлх "М1СТОУТВОРЮЮЧ1 ФАКТОРЙ" показано, що при отворена! мгст враховувались систеыи розселення в краГ, як: формувались, та р1знх компонента мхстоутворюючо! бази. Розвиток нових селищ обу-мовлюзався погребами всеросхйського ринку, необххднхстю збуту продукц1! з Укра!ни I Центрально! Рос!! через чорноморськ! порти. У зв'язку з цим розвмвалися зовн!иньоторговельн1 операцИ Херсону, Таганрогу, кримськнх гюрТ1В, Одеси та хнших, уряд вкладав немало котив в спорудкення причальних лхнхй та складських слоруд, надавав пхльги в митнхй полхтицх. Велике державне значения мало бу-дхвнивдво на Чорному морх вхйськового й торговельного флотов, що привело до виникпення мгст як вагаивих центров кораблебудування I супутних йому каналшх та пших пхдприемвтв. Як приклади в дисер-таД1! наводиться посад о'хля Ростовсько! форгецх, Херсон х Микола-!з, Для обыундирування армх! та флоту були лотр!бн! сукота фабрики, найбхльшу з котрих побудували в 1790-х рр. в Катеринославх • П. Кр1м того розвивались шсхряна промисловхсть, виробництво иовка й цукору, эростала к1лькхсть виноробних, винокурних, салотопних, тюионовлх та 1ни№х пхдприемств. У Креыэдчузх й Херсонх заснували збройовий та ливарний заводи. В 17% р. почались розробки кам'яно-го вуг!лля у Лисичанському Буерак!, а в настулиому род: вхдкрився Луганський ливарний завод.
Важливиш ьпстоутворюючими факторами були внутр!шня торгхв- • ля,ремхснич1 й с!льськогосподарськ1 виробництва. Простеяено ство-рення м1ст як губернських 1 пов!ювих центрхв в 1770-1 рр. при по-дхло краю на Азовську й Яоэорос!йську губернИ, з 1780-х рр. - на Катеринославське нам!сництво I Тавр!йсъку область, в 1790-1 рр. в зв'язку з норотночасним 1снувшшяи Возиесенського намхсництва, а на початку XIX ст. внасл!док утворения Катеринославсысо!, Тавр!й-сько! та Херсоном«! губерн1й. Суттсве значения для розвитку м1ст отримали учбов1 та кулмурно-просв!тн! зяклоди. Це пмтвердкуоть снроби заснувам уйверситег з Катеринославх та недико-хирург1чна училища в С!мферопол1,сгворэння г!мназ!й 1 училищ л Херсон:.Николаев!, Одесх, Катсринослав1, вхдкриття театру в 0дес1, дворянсь-ких й офхдорських зхбрань в деяких ыЮтах краю.
У роздхл! "ПРИРОДА КРАЮ I ВИБ1Р ТЕРИТ0Р1Й ДЛЯ МГСТ" розглянуто досить велике коло питань. В загальних рисах описан! рельеф, кл1-
мат, рослиннхсть,ргчкова мережа, тваринний свхт, кориснх копалини та 1х використыння як будхвельних ыатер1алхв. Показано, що в пронес: створення М1ст приймались до уваги конкретна природна ситуация, наявн!сть коыун1кац1й, вивчались характер рельефа, особли-В00т1 грунт1В,мокливост1 водопостачання та багато 1нших факторхв. На це були направлен! розпоряднення уряду та м1сцево1 адыШстра-цП, про це наочно евхдчили результати по!здок губернаторгв В.О.Черткова, Г.О.Потьошана, В.В.Каховського дли оо'рання шець Катеринослава I, Херсона, Николаева, Катеринослава П, Воз'несенсь-ка, Севастополя, Левкополя, Одеси, Тирасполя, 0в1д1ополя, Григо-Р10П0ЛЯ та хншх населенних пунктхв. В рхшеннх них завдань актив-ну участь брали ученх, В1йськов1 1нженери, землеы1ри та хншх фа-Х1ВЦ1, котр1 спирались на знания та доевхд козвив х селян. 1с-тор1я краю св1дчить, но бдаицеть М1ст розташовувались на м1сцях колиш11х селиц та аишвникгв запороацхв.
Важливими умовамл, то впливали на виб1р териюрхй для щет, були характер й положения водних акваторН або артер11. Пор1вняльний онал13 ы1стобуд1вно1 практики показус, ио спостер1галось чотири осноып принципи розыхцення населенних пункт1в: на берегах невеликих р1чок, при заворотах рхчок, на берегах крупних рхк, на мор-ськоиу березх. Для. иолпнзення умов проживания в ьпетах прагнули до збереження зеленх, створввали сади й парки, для чого залучались оадхвники навхть з-за кордону,
Роздхл "НАСЕЛЕНИЯ I ТШИ Ы1СТ" в1дображас склодн1сть деыогра-ф1чних процес1в, Ш1 вхдбувались в кра!, цо було пов'язано з рух-лив1ств ыхського населения, перем^енням воГнських контингентхв, котр1 приймали учесть у буд1вннитв1 селищ. Як приклад вммхчена динаыхка росту Катеринослава I, Миколасва, Одеси. З-за недоскона-лост! статистичних П1драхунк!в тих чамв соцхальна структура та нацгональний склад мхсысих меа1конц1в характеризуются в загальних рисах. ТиполоИя пхвденних М1ст обумовлювалась факторами, як: спричинили 1х зародження, в зв'пзку а чии вони отримади чгтко ви-ракен1 адмШстративн1, торговелып ,рем1сничо-торгов1 та В1Йсько-в! фушшх.Кокний з цих тип!в одеряав сво1 особливост1 географхч-ного положения 1 зв'язки з навколишньою територ1сю.Розм1цуючись в основному на морському узберемх, торгов! м1ста впливали на вели-к1 територх! з товарним виробництвом.Адм!н1стративн1 центри пор!в-нянно р1вноц1рно розташовувались на землях краю; ремгеничо-торго-
в! ь^ста зкаходились на берегах рхчок, часто б1ля переправ або на перетин! торгових алях1в; в1йськов! - вздовж кордонхв.
Зак1нчуеться глава висновкаки, в когрих коротко сформульован! особливост! приеднання крав,характерн1 риси фортиф!кац1йного мис-тецтва I етапи його розвихку.принципи нолон!зац11 земель й хронологи перходи у формуганнх систем, тшгв I фора розселення, оо-новнх м1стоутворююч1 фактори, характер використання природно-кл!-матичного середовища при створеннг мхст, демографхчна структура населенних М1сць, гх типи I зв'язки з огоченням. <
Глава П. Основа! принципа створення м!от Дана глава складаеться з дев'ятъох розд1Л.хв, Перший а них -"ВРАХУВАННЯ ПОЛИИЧНО* I ШНОМ1ЧШ1 РОЛ1 М1СТА" - вкспгтлюо .пафос мхстобудування, притамакий епосх ¡¡росвхтительства, коли ввака-ли: "Починаючи з далеко! давнини, теырявою локритою, зусхр!чаемо ми всюди пам'ять мхстотворцхв, яку лхдносять нархвн! з иан'яттю ааконодавцхв"^. Не дивно, що "велич|ц споруди" в Катеринослав! Г.О.Потьомкпмм проектувались "у знак того, що красна схя з ота-п!в безплхдиих преображена пхклуваннями Вашими в багатий вертоград, I хитло тварин в сприятливв приствновища людей, як! течуть э уо1х кра*н"^. Св1дчел1ши вахливо! полхтично! значущост! гцвдекких и!от стала розпочата Катериною П у супровод! авсгр1йського !мператора Иосифа П х послхв багагьох свропейських держав подороя до Криму, пхд чао котрок було закладоко Катерянослав на Днхпрг та в!дв!дано багато селищ. Безумовно, про далекоглядя! плани св!дчать грецьк! -корхния найменувань Одэси, Тирасполя, Севастополя, Мархуполя, Н1-вополя, С1№$ерополя, Ов{д!оиоля, Херсона та !нших, що виходило з концепции так званого грецького проекту: прагшшя на уламках От-тоиансько! Норм створити п!д протекторатом Росгйсько* !шюр1К, нову грецьку деркаву на Балканах ! в Причорномор'Т на з ону-коы Катерини П - Костянтииом.
ЬЦста ловиинх були наочно вт!лювати мо1утн1сГ1> РооЩоько* !м-пер1г ! для 1х буд1вництва видхлялиоь духе валик! двршш! коити. Рвения соц!алышх питань вЦносно виэначеннп м!сць концантрацИ для правлячого дворянства Л чиновницького аларату, потроба в ство-ренн! уиов для промисловост!, реьисничого виробництва, зовн1шню1
1.Полное соОрание законов Российской империи. - Т.22. - № 16107,
2. Собственноручные бумаги князя Погешшш-Тавричоского: Начертание города Ькаторинослава //Русский архив.- 1865.- 1Й,- С.123.
й внутршньоХ горгхвлх - все це хототно впливало на розподхл м1ст в загалыпй системг розселення, визначало Хх планувальну орган1-аац1ю та структурах особливостх.
У роздШ "ВРШВАННЯ ЕРИРОДИО-ШМАТИЧИИХ УМОВ I РЕЛЬЕФА" ви-мхчено широка використання в ъистах арххтектурних традиц1Й УкраХ-ни, народхв Сходу й Оалканських краХн. Ыерщиональна та широтна орхентадхя вулиць, х кварталхв у Павлоград!, 11овомиргорсд1, Бахму-тх,.Наххчеванх, Гирасполх,0дес1, ОвШопол1 й багатьох хнших вживалась для створекня оптимального лицевого середовища за рахунок ^тенсивного провхтрювашш сельбищних зон холодними хцвнхчниии та волопши заххдничи вирами. I хоч подхбн1 р1шення э сучасних по-зиЦ1й не монна визнати вдалши з-за перевакання в крах пхвнхчних в1тр!в взиику, а орхснтацхя сторхн кварталхв на заххд I пгвдень приводить до перегрхву споруд, але та обставина, то хнсоляадя та пров1трювашм враховувались при проектувашп, сл1д вважати важли-вим досягненннм мхстобудуваняя того часу.
Як визначальнх мгстошормукт фактори приймалиоь до уваги морсь-кх акватор1Г й рхчков1 артергГ.Вулицг та проспект посаду Ростов-ськох фортецх I Р,ах1чеван1 витягувалися вздовж дону, Катерииосла-ва II, Херсона, Берислава - вздовж Днхпра, Григорхополя,Новях Ду-боссар - Днхстра, Новомосковська П - Самари, Крилова - Гясьшна, Новоархангельська - Синюхи.Севастополя й ьалаклави - морських бухт тощо. Головн1 вулиих мхст.розтатованих на ¡пдвицених плато,направлялись до берега, то пало щсце в близаветградх, Таганрозх, Оде-сх, Николаев^ тому во Хх орхснтацхсю в сияю иорську далечхнь або до зелених р!чкових долин доснгались виразн1 художнх ефекти. Ре-телыю вивчались топографхчих умови, що заф1ксовано на всхх крес-леннях селищ. Але використання рельефу у плануваннх то забудов1 мхст в1дзначалось подвхйнхстю. 3 одного боку в функцхональнгй та естетичнхй орган13ац1Г селищ враховувались головах характеристику мхсцевостх, що дозволяло рацхонально розм1стити осношп части-ни М1ста, впливало на обрания Т1еХ чи хншоХ планувальцоХ системи, давало мокливхсть П1дкреслитн найважливхии ансамбл1 та споруди, розихстивши Хх на самих пхдвищених дглянках.З хншого боку,в зв'яз-ку з прагненняи до геометрхзадх! мае : простор хв I мору вались де-як1 другоряднх особливостх ландшафту, що нерхдко приводило до абст-рактних, фориалышх рхшень ряду елемент1в архгтектурно-плануваль-ноХ сисгеми м1ста. Останне Ч1ТК0 видхлялось з нсупорядкованох при-
родно! criixií, вз-глвичи разумного улашгувагшя слгтобудови, чим реалхзувалась одна з доктрин стилю класицизиу.
У роздШ "САН1ТАРН0-Г1Г1еН1ЧН1 ВКЙОГИ" освхтлено одну з мало-визчоких CTopiHüK icTopil мхстооудузання.Вибираючи мхсця для ыхст та 1х перед!.!1сть, зрахо:зузались особливостх позгтрпнсго О'зсей-ну, иаявя1сть зкЦлизпх влзаруаакг..,цо гЛдтзердхуьцдось буд12яиц-твом Севастополя, Николаева i багитьох míct A3cbcl.-.oí rytíepuií. Для запобхгання хнфек'дШг/.п захворазання:.; i lí.iijjsaias у портозах Й прлкордоннпх Таганрог!, овпатор!!, Семотопогп, ¡!epe:;oni, Очакова, Одесх та ii^'.-ix :.:íctcx створ:звал?.ся кароит'/.нк, а ряд сел::;:; от-ракав караитйннх кордоии.аякзолись захода для очшзшнк сельбедгояс районхв гид хаочовкх га iuanx вхдходхв; в „¡::коласз1 ,Сдес:, Хсрсо-hí зяасзоэдвалзсь верах канзлхзацхйн! бу;,ова. Багаго узаги пр::дх-кйли постачианк k:ne,ii8 досрокк1скоа водою, длк чого в Cíkt-;pono-ai, Фсодосхх, ¿ерях, Валакг««1 цсиагая;:оз зборегти даьнх зодогонн з йоитака:.:::, з Ka'.-cpatioonaai, ¡¿'/.колисвх, 0;;eci, Сеззастополг та íbckx розвхдувались артезханськх сзорлози!!!!, намхчалося спсрудпти с истопи з розподгльнп:.::: 0асе.;на::;:-резерзуара>'.:! або з подачою води з П1Дземн::х дксрел i водоносних иархв. •
Створення спрлптливого середозпца досягалось й арх1тектурно-пла-нувальниш! зассо'ам::. Згхдно з народим;; традициями*кладогквд шю-силксь за д:вдг ce.n-.ui i злаатовузатась на деякхй зхдстанг .ззлчайно вздовя другорядних aopir з лхвяхчному налряих. Поза сельбицниш теркторхя;.::: або на околицах роэмгцались прогислов1 пхдприсыства, прикладом чого буди суконка фабрика в латерикославх, канатнг заводи з XepcoHi,Николаев! i Одеох, иайотерн1 в Севастополе бойиг, салотошп, миловарл1, uKipnui лхдприсмства в íhuuix мхетах. Cani-rap¡io-riricai4HHMH ыхркувацннми диктувалсоь такок влаштування так званих кхнних i cimuix площ з скотопригЗишамк базарами на перифе-pií селищ. На околицах анаходились в основному i лхкузальн! закла-ди - шпиталх, лхкарц!, богадхлып, цо обуыовлювалось ионливостями розбати обиярни:} сед для одунуючих хворих та хнаимл мхркуваннями. Вккористозузались як наливо ргчковий камии, очерет, хмиэ, солома. Вони складалась за межами китлових районхв. Для додеряання проти-поиекно! безпекп Miat приватними будинкаии такой влаштовувались вхдпоаадп розрили.
У розд:л1 "ФУНКЦЮНАЛЬНЕ ЗОНЗВАННЯ М1СЬШ ТЕРИТ0Р1Й" аналхзу-•ються внутрши структур« мхоьких органхзмгв. Доводиться, що тве-
¿f-iríf
резе врахування компонентов ¡истоутворюючо! бази обумовило ч:гтке зонування й районування мхських земель. Аля компактного розм1щен-ня промисловост1 видхлялись В1ДП0В1ДН1 територхХ, зручно зв'язан1 з м1сцями проливания (Херсон, Кагеринослав П, Бахмут, ЫиколаХв та 1ИШ1).Розта1Дован1 на лриберекних смугах портов! зони такой лог1Ч-ко пов'яэувалися хз складськими та китловими районами (Одеса, Таганрог, Севастополь, Вознесенськ тоцо). Для внутрхшньоХ торгхвл1 призначались вадповхднх пловд з прилеглими вулицями й кварталами, лричому вони також диференц1»вались залежно в1д характеру торгхв-Л1 - харчов1 продукти, худоба х сгно, паливо, проыислов1 товара. Нерхдко локал1зувалось й ремхсниче виробнивдво,внасл1дбк чого ре-И1Сникам певних слецхальностей зхдводилися окремх вулицх або про-вулки. Однак часто-густо мала мхсце функцхоналыш черезполосиця в розихщеннх ремесла й дрхбиоХ торг1ВЛ1 серед сельбища, що обумов-лювалосп соцхально-майновими факторами. ОколшЦ мхст 1 прилегл1 земл1 (так зван1 дач1) вхдводились для с1льськогослодарськоХ дх-яльноотх, продукти котроХ набували пскраво виразного товарного характеру. Вперше в мхстобудхвнхй практшп краХни, сане в Г11вн1чно-му Причорномор'Х при створеннх Николаева 1 Вознесенська, передо'а-чалось формування системи спецхальних примхсысих .селищ для продо-вольчого постачання городян та оновленнп робочох сили на великих державних пхдприсмствах. J фушецхоналыий орган1зац1х мхст паную-че положения эаймав громадеький центр для розмхщення культових, адмпистративних, учбових г культурно-проевхтницьких закладхв, що пхдтверджено характеристикою структури Катеринослава, Вознесенська, Одеси, Херсона тощо. Центри нер1дко диференцпшались за своею значим!стю на загальномхськи! та районнх.
Р03Д1Л "С0ЦШЫ1Е I НАЦЮНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ" присвячено нсдостат-ньо вивченим проблемам. Иоказуеться, що становий пх/шд до литань розеелення, котрий аеухильно здхйснювався феодально-крхпосницьким режимом Рос1йсысоХ хмперП, визначив соцхальне райоиування мхеь-ких територхй, у результат! чого централып частини селищ видхля-лись для дворянства й богатого купептва.а околицх для ыснш замок-них мешканцхв. При цьоыу в деякхх мхетах их принципи проводились у киття дужс послхдовно Й коротко. Кугии або в1дставн1 солдата розселялись в просюрово 13ольованих одна вхд одно! спецхальних: слободах чи форитадтах, як до споцтерп-алось в Херсон!, Ростов!, Азовх, елизлпетгралг та яших.
В уковах ¡юлхетнично! структура населения краю для мгських жи-тел1в р13них наЦ10налыюстей налагались видхлитк cueuianbiii форш-тадти або oitpeui населен« пункти. Так, греки складали основну частицу населения Нарт.уполя i Балаклави, вхрмени - Нах1чеван1 i Григор1ополя, Оолгари - Болграда, татари - Бахчисарая, Карасуба-зари. Старого Криму та хнших. В великих мхстах нхыцям, хталхйцям, евреям, полякам, грекам, молдаванам вид1лялися певн1 вулшп, що довгий час збархгалось в £х иазвах. Однак головним в розселеннх залишавсп отаново-майновий принцип, внаслхдок чого багатх Kyimi незолежно вхд нацхональностз зайкали центральн! квартали. Саме це знайило своз вхдобрая.ення в буд1велыюму зонувашп мхст. Bono полягало в тому, що централы« вулиц1 й-квартали намагались за-о'удовувати двоповерховими спорудами.вулинх бхля центргв районного значения - пхвтораповерховшм, а на околицях, населених бхднотою piaimx нацшшьносгей, э'явились невеличкх одноповерховх будиноч-ки, хагл, мазанки й землянки.
Дослхдження проблем зонування продовжено в роздхлх "ШСЦЕГШО-ХВННЯ ФОРТЕЦЬ I ОБОРОНЕН« СПОРУД'ЧУ зв'язку з виключною важливхс-тю стратегхчного фактору першим ступеней в заснуваши багатьох ыгст стали фортецх. Залелшо вхд ix poni i характеру зв'язкгв з сельбищем молена видами три типи.
Mioia э фортецями на периферх! в основному створювались навиис но i тут укрхпленням выводилась наНважливхша М1стофориуюча роль. В Катеринославх I, Иовоиосковську I, Ольвшюлх, Катеринодарх, Кременчуку, Феодосх1 та пших обширна еспланада перед валами Й ровами служила загальаомхськии центром.
Цхкавин с генезис древнього типу населенних мхець з с'ерединшш положениям фортець, який бере початок в дитинцях КЩвсько! Русх. його наслхдують у Новоархангельсысу, Иааловсысу тощо. Ще при кгн-i\i КУШ ст. вживаються ди sapianil цього композицШшго прийому. При nepiaifl, фортеця знаходилась на 6epe3i а по бокаи в!д не* роз-ташовувалнсь яитловх квартали (Костянтиноград). При друггй, вули-ni розходились лхялоы вхд еспланади, що передбачалось проектами Олексоноля П, Бахнута, здШнено в Таганрозх й частково в Новомир-городх. В. ыхетобудуванн! краю з'явилось нове piinemm з середиинии положениям укрхилеиня i розмхщенняи по бокам В1Д нього на деяк!й BucTmii житлових pafloniB, виконаних в единому масштаб! й модул1 (Херсон, Ростояоыса фортеця з посадом i 11ах!чеванью, Азов).
Tpeiiii тип селищ з окреио розташованини фортсцями та к о а широко вживався в Kinui ХУ11 ст.,про що свгдчать плаки Тирасполя, Овхдхо-поля, Одеси, Севастополя, Олександрхьська, а на Таманському пхв-остров1 вони отркыали наьхть pi3Hi назви: селище к;онували Таыа-нню, а фортецю - Фаьагорхйською. Але на вшину в1д будхвництва захмноевропейського середньогиччя, де спостер1гався антагонхзм феодального замку й бюргерського бурга,тепер micto i фортецю схво-рювала дераава, з чого витхкало тиичасове 1снування останньо! i незначнхсть П впливу на планувашш сельбища.
Особлива увага прщплялась естетпчнхй виразиг^.т: пхвденнкх ¡лет, котр1 проектувалксь й забудовувались перева:~.:ио г дусi клаекцизыу. Щ питания роэглянутх в роздШ "ЕСХЕТИЧН1 БИМОГЙ". Тут показано, що стиль клаекцизму в друг1й половши ХУ* ст. був виразником хдео-лог11 епохи Просвхтительства i цхлкои вхдповхдав устрхмленням дворянства та бурггуазх!. Срхентуючись ка вхдродкення антично! куль-тури, його форт; виявились opraui4HKMi: для ¡лвнхчного Причорно-мор'я, де збер!галась пам'ять про давньогрецьку цивхлхзацхю. Тому вивчення антично! спадцини здхйснювалося не тхльки на Заходх, але й на теригорх! крав розгорнулись археологхчк1 доелмкення. Повсюд-не поиирення стили i удосконалення його tpopu означалось культур-ниш контактами Mia свропейськими кргЛнами, працеи на ¡Нвднх ви-датних росхйських зодчих, аапровеквям закордоннпх waficipiB. Най-вакливхше значения для формування принципов класяцкзму мали i^el рацхоналхзму. Ордерах елементи тепер набули вхдносну самостхй-нхеть, в арх1тектурн!Й типолоН! лаихтклась чхтка диференцхацхя i сувора регламентами. 3 inuoro боку в iopapxil арххтектурних &ан-рхв на рацхоналхст'лчнхй hobi вхдобракалаеь станова структура аб-солвтистсько! монарх:I.
В розвитку композицШшх форм та !х иристосувашп до завдань буд1вельно! практики найванливхше значения мала спадщшш майстр1в Ренесансу та Ix apxiTeKTypui трактат. Почали друкуьатись книги по зодчеству. Одна а них, в 1807 р.^була видана в Миколасвх. Нау-кова дхялыисть в галуз1 архгтектурн сприила швидко.му становлению стиля та кристал1заЦ1! його естетичних прикципхв. Для розробки основних доктрин клаоицизму засиовувалиоь художн1 учбов! заклади. Чииало арх1тектор1в, nui працюьали в Щыйчному Причорномор'!, от-римало ocBiту в Петербурзысхй Академх! ыистецтв,в Експедиц11 крем- ■ Л1вського будхвництва в MocKBi, безпосередньо у видатних столич-
них зодчих. Абсолютиотська держала висгупала не плькн як законодатель худокнхх хдей та вкхозагель арххтектурних кадр1в, але й як основний будхвельплй заыовш:к. Уряд х губерноькх ад1шистративн1 органа контролизал:! плануваншг всхх гцсг, створсння ваклизих гро-иадськах споруд х масозу забудову. Саме завдяки налхвиасильному взеденню нозих форм х прпйомхв, насад»:еиню класициссичних просто-роитх й пласглчнкх концепцхй злачно прнскорлзся худокнхй розвиток краю, встаковязся його контакт з свропейськов культурою.
У роздхлх "ЗНАЧЕНИЯ !ЯСТОБУД1БНО! ЕСГЕТйКй" показано, що в про-цесх стзорення. пхзденнкх щст акроко викоркстозузазся доовхд ро-сгиського М1отосуд1'вання, накоплений у "Ко.'.цсх! по кам'якому бу-Д1впиатв1 Саикт-петерЗурга та ;.;оскви", а з зв'язку з залученням закордокних майстр1в на шстоОудхвну культуру краю влливало фран-цузьке, гга-йлське I англхлське кистеитво. Зигляд населенних пун-ктхв повинний був втхлювати передов! пол!тнчн! та худоинх хдеХ, вгдзначатлоь пхдкрсслеким упорядкозуванняи. Под1бно хдсальним мета:.: епохи Режзсанса Павлоград, Костянтиноград, Крененчук, Оле-ксополь I, Слов'ялоьк та хнй налагались впкеати з контури геомет-ричних дхгур. Цхй визначинностх мхета вхдповхдало його роэчлену-вання сиотбша вулпць. 3 зале:;;ност1 вхд соцхально-полхтичноХ лро-грами I лриродно! ситуацхХ зуллцх прокладались або вхялом, радху-саш вхд охнхе! точки (латоринослав II, Олексополь Н, Бахнут та 11шх), або взазмно псреишалиаь пхд пршими кутами, утворвючи ехт-ку кварталхв (близаветград, Берлсдав, ЫиколаХв, Одеса, Херсон, Овхдхололь, 1змаХл тоуо). В днх лрийомах начебто зтхлювались просторов! хдеали двох сусп1льних сил епохи. Сувора функциональна номенклатура геометрхчно,I ясно окреслених плоц, регулярна периметральна забудова кварталхв - 1сготн1 ознаки стилю. У результат!, з одного боку, мхета протлстазлял'лсь дикхй природ!, а з другого, мхська забудова- влбором планувально* систсми, влаштуванням пей-занних парк1В гаркоихйно поз'язувалась з оточуючим середовицем. При створешй селиц х особливо 1х громадських центрхв намагались лодеряувагись ансамбдевих принципов.
Мхстобудхвнс кистсцтш початку XIX ст. таком базувалось на абсолютистсышх принципах, але в нь'ому вхдбувались яисни зихни. 3 посилешшн рацхоналхстичних тенденций кордони селищ хоч ! фхксу-валися карантинними ровами, однак самх мгета втратили геометр!чну визначеинхеть, бхлыа чхткою стала диференц|ац!Я плоц, зникас ав-
тономхя окремих коылоненив иського орга!изма, з'являеться динамка просюр1В, яка грунтувалась проте на метричних повторах.
Цхльнхсть просторових уявлень епохи обушвили сп1льн1сть мхк ьистобуд1Вною композицхев селища та архитектурою окреио! спору-ди, що й розглянуто у роздШ "СТИЛБ0В1 ТЕНДЕНЦ11 В АРХ1ТЕКТУР1". В пер10д класицизму будхвлх вх:дзначались об'сш11Стю,стереоиетрич-н1стю своГх мае, ясн1стю ритмичних сполучень. За допомогою ордер-ло2 мови виракались маситабнхсгь споруди, опгътдиотиия окремих частин одна з одною, 1х змхет та значения, антропоморфнхеть ар~ х1тектурного образу. 1люзорно вплюючи тектон1чний взаемозв'язок несучих та иесомих частик, ордернх елементи ошшились незале&ними В1Д стпювих иасивхв I завдяки цьоыу ставало ыокливим створити хдеальнх композит!. Через ордернт формп такох. виразились двх ос-новнт плаемчн! концепцЛ стилю, пк1 були йддзеркаленням лхдцеи-' трових 1 доцентрових сил сусптиьства. йк сидчить забудова 11111-денних ыхет, на початку XIX ст. роэбхрно визначились стильовх при-нципи ампгру - домхнуваннн М1Ського простору, оргшизованого фрон-тально-площинкиии фасадами пхдкреслено масивних споруд. Нироко вживались в ГИвнхчному Нричорноморч укра1нсыи, молдавськх на 1н-шхнацхональнх форми, що пояснювалось не ттльки вимушениы пом'як-шенням хмперського диктату в арххтектурх, але И романтичниыи тенденциями, ак1 спостер1гались в усхй европейськхй кулмург.
В кицх глави наведенх висновки, де стисло охарактеризован! по-лхтичиа й еконокхчна значуацеть мхет, особливостх врахувашш лри-родно-клхматичких умов,рельефу, сан1тарно-г1гхсн1Чних вимог, нри-■нципи функционального зонування,соцхалыюго й нац!онального райо-нування, значения фортець у мхсысому органхзнх, роль естетичннх потреб по вшюшешш до ьист, значения и1стобудхвно1 естетшш I стильових концешЦй в арххтектурх.
Глава И. Характер планувания м!ст I 1х громадських цеитрхв Особливостх планувальноХ оргаизацх! м1ст Пхвнхчного Причорно-мор<я, як1 розб1рно виявились в загальних структурах населенних пунктхв, 1х арххтектурно-планувальних системах: I композицхях громадських центрхв, аналхэуються в трьох 'вхдпоьшшх розд1лах. У' периому з них -"ШНУВАЛШ СТРУКТУРИ Ы1СТ"- в^мхчено, чо остан-нх обуиовлювались взаемодгею лриродно-клхматичних умов, соцхалыю-економхчних факторхв, сан1тарно-г1г1енхчних вимог, а такой оборон-
ними мхркуваннями.
Найширие розповсюджешш в ьЦстобудуваннх краю отримала компактна структура. Багаго населен них пункт!» збер!гали або набували компактность у зв'язку з вимогами оборони, що мало м1сце в Ца-ричанЦ1, Бахмузх, Керчх, 6впатор11, Карасубазар1, Ак-11ечет1, проектах Херсона на Днхпровоькому лимзн1 тощо. В Павлоград!, Костян-тиноградх, Тираспол!, Соколах, Григор1опол1, Наххчеван1, проектах Олексополя П (Даричанки) це вхдо'увалось внаслхдок тякпшя сельбища до гроьгадсьного центру, да займав серединна положения. Нервно це витЬсало хз специфичних топографхчних умов - завороту р1Ч-ки, невеликого пхдвищеного плато. Дане пхдтвердяують приклади Ново;,шргорода, Новомосковсьна 1,Таганрога, Катеринодара, Николаева, проект 0льв1ополя або Олексополя 1(Нехворощх). Концентрацхя ква-ртал!в такозк виэиачалась екожжхчною доц1лън1стю для невеличких мгст й мхстечок - Тамань, Гокмак, Овхдхополь, Богоявленськ. При-родно, комплексах дП ус!х вказаних факторхв тея обумовлювали компакте р!шешт ы1сг, що кожна було бачити в Донецьку, Маргуполх, Кременчуку, 0дес1, блнзаветград!, в проектах Катеринослава 1783 -1790 рр., Вознесенська 17Э5 р. тощо. В перни десятир1ччн XIX ст. аналог1чна структура зберхгзлась в багатьох ввд 1сиуючих ¡Летах 1 П отрицали энов створенх 0р1х1в, Слов»яносербськ,Болград тощо. В ниэцх випадкхв ранга розрхзнен1 частили мгст з'еднувались в цiлic-ну композицию, як це сталось в С1Мферопол1. В ц!лому ж б1лъшхсть комлактних структур впялилась штучно», так як навмисно стримував-сн зрхст сельбища вэдовж мхжселишних шляххв х громадський центр розташовувався в глибши тсриторП.
ЛШйнх структур« мхет звичайко витхкали з топографхчних умов. Так, в зв'язку з вузысими долинами вздовж рхчок житловх райони Крилова,Петрикхвки,Новомосковоька П й Бахчисараю витпгувались стр1-чками. Иод1бне явицо спостерхгалось при розм1щенн1 селищ на нешироких морських берегах, як це мало ыхоце в Балаклаву Севаотопол1, бнхкале, Феодос11. Вэдовж висохпого русла р1чки знаходились довг1 квартала Армянського Базару. Широкий П1вденний Буг I мхжселищний шлях, прюкладений на бровц1 пхдыщеиого плато, вплинули на структуру 0льв1ополя.Вузькх пхвострови визначили форми Кхнбурна й Крюкова.Чотири стргчки кварталхв вздовж Днгпра складалн Бврислав. Але якио гадпорядкування структур« 1йста широкхй р!чц1 видасться логгчним, то вельми сумншп лппйнх композшиГ 0лександр1вська й
Слоз'янська, якх намхчалися на берегах невеликих рхчок 1нгульця й Сухого Торця. Наизгеючись компенеувати сдабке тягшия ргчок, про-ектувальники влашювували тут гроыадсъкх центра на ссродкхх повз-довнних осях. ¡Лстоформуюче значения позноводного Âninpa врахува- ' ли при CTBopeiiHi Катеркноолава, paiíoi-z котрого з'едкувались широким проспектом. На г.очатку XIX ст. тскоградлчк: умови i траси mík-- селищних.сляххв визкачили лмхйгл структур« Верхньоднхлровська.Но-ьогеориевська, Возкесенська та пших шст.
. JIíHiKao-sacnepcHi структура являлась спвда^чаакя са:.-с для I:i3-нхчного Причорномор'я. .При ïx формуьанн! .врахозувались природах уасзя - берег широко! рхки; форти^кавдикх вихоги - необ>лдн1сть етворення незабудованкх есшаиад по бокам вгд розмхдено! в середин! кхста фортецх; соц1альн1 та нацхонельнх фактори - заселения форжсадтхв рхзншш за нацхональнхстю й соцхальнж: складом кителя-, ми i формування в ковдому з нлх свого гро;.:адсъкого центру. Розта-аовуючись на берез i рхчки.зктпгузчясь в одну лх'пя, слободи, ;*ор-штадти i фортеця розицались з просторови:.'.и розрива:.а й складали тим самим л1нх1шо-дисперсну структуру. Саме таи було сг.лановано Херсон, який фориувався з Вхйськового, Грецького i Ьабалкхвсъкого форитадт1В з фортецею nia першими..Акалог0чно орга:язовузалось пла-нування Херсону. Яа високому березх, паралельно Дону, знаходилксь Козача й Солдатська слободи, фортеця, а такок Купецька слобода i Полуденний стан, на uicui котрих з 1779 р. осхки вкселсих з Кркму в1рмени i селище стало називатись Наххчеванню. 3 бокхв Азовсько! фортецх розмхцалися слободи для вхдставних солдат, купцхв i коза-kíв. Подхбна композиЦя передбачалась i в первому проект! Николаева. В деяких вкпадках tskí рхшеннн формувалпсь з-за особлквостей заселения (Павлхвськ, Цархулоль).
Дисперсна структура в основному була иаслхдкоа розигщения иста на складному рельеф!, про що св!дчить планувальна oprajiisauifl Катерннослава I, Полтава, Слов'якська, Олекса'ндри, Kexaopomi, iioBiix Дубоссар, а такок з-за розеелення мешканцхв за нацхональни-ми ознакаии, що в kíhuí ХУЫ ст. пхдтвердкувадось прикладами С i и-, ферополя, Старого Крима.Розосереджуванхсть низки селиц походила i в зв'язку з тим, цо коыа £х частина 'отркмала свое дуккцхональне призначення й просторово виособлювалась. Це спостер1галось в Ко-вомосковську I, 0лсксандр1вську, Перехопх, Нхкополх, Очаков! i передбачалось в 1775-1798 pp. для Николаева. 3 розвитшы слоб!д i
a w Я Ja К Е: te я
M» g s M* 03 ■а
о 3=¿ Ja • ч S; ц
»-3 ГС a Ы
CT с IX w о л a
E •а а M не
SC а? I-»- я W «
Ä СО 3a О СО
ГС я я a м> g
о s * 1 •с о в С м-
о * я Я •о о
»-3 о a S s Ч
*S3 ы со s CE a ra
о ^ 03 a •а Я о X
и с s E to ü
CD s О СО £» о
Ja СО ta ►a >Ö ч
о о о << о Ч с:
Е ta « œ H a
тэ о 1-3 s a со s
s за СО a s t-t-
а о. a Ht* tri w*
s о о S о Я Ä
СЗ 1-е ; • *; Ч ^ tj
о 1-1- л
а к a ы • г
H cd •u
ö •a
tri
Z Ч
g
te S
с *о о
И со о л ►з а
о с;
м- Ï
со
к а te о са о
V
ч g
е.
а. «<; к
СО * ®> „
s со о а Cl s
d- СО
œ
g S
Ja о
'«î а s
а о X
•a ►а о •a
о
S
•a о
СО Ч СЗ
ы ю
ta о
со к
is s
сэ « я
Я К
S о
Cd
•о
о о
о. о
а ч
cd w
3 о
ц. ы а и h •
CD О ta
а а:
•а о
s s
s OD
О I 1
д •а a ьч <-з о «с ГС О) te a ÜJ о, и- я s 1-3 я W >• о ы P
i-i. о оэ •<1 •С s л м- 3 о к Я о О CD s о O о со «< S ►о <<¡ CD CD
EX ы о VC СО о о я •tí S р 03 1-3 •о f—_ о а ts tri a •а
о ►Э M Ja н о о о м- л о, о >о to a ó CD а ьь S я & CD
H Ь" о M* CD н a и Я д ч •a •а S a а о 03 Й м« es M* Ь
a я я M* •a g и- о 03 Ut г= M' a я м- я a W* ta ГЗ со а •а a я а •a ja S
о S ы J=ä со s s 1-е w- м- CD •а a о о о гч tí со o, M»
M* s ы 1-1 со га » •а к о Ö to a a я ■ a я о со я о
a « a -О CS >s •о « «-Í ьз и Cd я я «—- Я a о tr* А s s •о & ta a ч tri
E to CD X tu со œ •а CD СО СО W' ■tri 03 О X о о ч H a CD CD №
S о Ь-т CD ы О t-i< о св ta »Ö H ы « JZ H •e* "a а са в в ю о •a
X a 43 о H ьЭ ta w н* H л 1-3 a о a s м- Ja о a E О «<;
о CD 43 о CD CD s to со я 1—1 ■ о CD •ö о t-1. i-i- О i 1-4« td О
>e< VI •о •а Я а ti о ы 1 о SC а> e о о fct ri Ö ы Я со с S
о о ■ CD ы « о ь* Oí s о ta* О О X д M- о p s и1 g ¡2 аз s
•о £2 •а J Ja SS О Ь) «< ч Я w* •о ta л г о •а tr о ra *< a
ч Я • w- s •а о 1-3 ti W '5 ►3 1Н* о CO » p * Ja œ s «<
с tí ф « и м- a A a •а О с a> a 1 CD СВ X a tri о о m a
p •а sa >< о ы ь: д xr. tó со л о Ч tri • о г а S a Ja œ о
a t-t- CD •-3 ы л •с о я •а h3 о Е S 1-е о ►3 s о •O со a м- X
X Ы и w О s о ts Û5 о M- « F4 СО a Я о to to » ►-с i-i- £a я о ь-с Si
• О а g к о Ja hi- g; ta a w со « n- о о co SS с a
Cr" к s tr* ■о S За <0 CD •а Я a •о я ►а Я л œ a H я
•о о о. ce ti • •о н- a ЕС О ш K О — в о а о M а îa •а »-»- о
s к СП ^ ы w О Й <<! s о "Э •o я a м- со tri a о s
Я Er я E Ja CD to я о £0 х=х « о a tri Я О о о a
» « la « s Со tö <t) я Я ш Et ьз Ol s В м- Oí X о S ja G •a H БЗ œ
<3 и t4 CD ы о а я CD со о a «< я » м- са НС в о к
Ja » -J fcä о Ja м- ■я M- S со W s—ч и а tri Й X о •а a
со О VC •а ra ^ CD » о W Ja ^ £0 -—- О ■а м- о Ja СО ■ ^ о 03
3 •а ГО ® a » о CD •а a СО я tri о Ja t» ■Si >& s tr) и<
s о о я к л я л о S я « CD Р a a а § о о a a
о Ù3 w- о я о s s H H со ш я и» e s л а о » •в к X о
Cl) Ja ы s >1 X Я а CD •a Ol о 1-е tri с я Я ё л M*
D О Н' ><; о •а о a •ö CD «< •а m ш • СВ о о s Й: я ffl C3
О V a -о -ф ьз о X я S а е- м* я >-3 ja a а ttí s о 4 «
Ч X VO я к s о W- » О и 5 о в ы о Si •a я Ш
О ы* js- 1-3 о о IZ1 В к X о « ч •о о о ►э К M- a Vi
а s ta а к ^ а о s •а я я О СО м- S СО ь< a И св M* •а O о о
<< я •о s я со Ja X a м- •a ffl tn W » Ы a S tí O а H a X H
ЬЗ ^ та аз са я а со t-e я S Я 3 5 а œ X а ►3 со ■D CD ы •а
03 s» ^ " Я Ol с ы н о e к: я a ts ю a 1-1- о е D3 a ix; к
сг •а , м* H «< X t-f- •о о s о J=a СО a ы о га а ex i--.. a
Я о M* ; ; SS 1-3 Ja 3 м- g; 1-3 •Ö trt О о а I- а •а •а о M' о
a ta Б о S к ы j; н> ы м* ■M* E вХ я w X w- о о ja в Ы tri
о Œ •ta X о и ьз О о со œ CD и в a •о — ïa w w • ffl
и tr1 S со b¡ Е ЕЕ t-3 » W •H •а со a СО Я S a Ol е Ы s a
К X X S и- s 0 Ш о 03 в Ь< a с << CD а 1 a M- 1 s
сз о Я M* о 1-3 Ja a •в Я a Ol ►a а ч о
и » я •а О и a о м» К CD « а !ф a CS о о s о s tri i-i* tri Ja
CD со о H CD >е< 1з 5 a œ о ч •а a В О CD a
о 13 CD Ш л о о •ц a s со о S4 œ о Ol 1-4* о X а СО О о
s СО s ЬН я X р» •а о я о а Е •а о ►a ü о о: 03 •о a 1 ja a
о » и <3 ti о « я ts я Ja a о О S ы •а м- to •а a со р CD CD CD
H S о VC со ж « К s. к •cr а w о s ta tri о СО a к а я tri О •а
cd CJ •а о >< о о Ь) s а> m CD о • s Cú о я a W3 e-a «c w- о
s св M* о о ш 01 я Ja гз о СО •с H я и M* ■S о w a « я
s ь> » •о о ьз я ti и ы о CD Ja о о a M» Я » CD со р я о я
а • л a о s CD ы и n S н я в л a •о м- a a P о
to « Ы i <2 a a о •a м ш i-«* о а о о О ►a Я а s b< ч
Я ч s 17« s -о Ol w я a и s я о аз м* a я Ь * ь*
Ol К a о О i» • о ОЭ ы a я W« а w. •о W« а •а 03 s
О œ CD ы te Ol и о Ja «< я » « t7- О с Ol и о СО a £0 a
a tr* ►9 1 m о р: CD m О 1 a « a Я V3 Ol s а а 1 s о 1 •g a
tf Б 1 l м- 01 ы ■а 1 s CD о а М' а я
«< я Л 1 tC 1
»4
ля, Одеси, Николаева та хншнх. Зг1Дно другого, диференцгювались ширина та значения вулидь. Видгленням головних нагхстралей, рит-К1чн1стю членувань мхських npociopiB Херсона, Григор1ополя, райо-нхв Катеринослава П, в проектах Слов'янська й Вознесенська виника-ло багатство i розма!т1Сть. Ui прийоми залишалиоя найбхлыи попу-лярними i на початку XIX ст., що П1дтвердкуеться планами Феодос11, Бахнута, Олександрхвська, Новомосковська, OpixoBa тоцо.
Перехресно-рядова систеиа була успадкована а практики давньо-руського м^стобудування i неоднорааово ваивалась в другхй половин! ХУШ - початку XIX ст.Вгд пряыокутно-схтчасто! вона вхдрхзня- ' лась вузькими кварталами, з-аа чого вулицх ставали керхвнозначни-Ш1 за свосю функциональною роллю, за принципами забудови та об'ем-но-просторовиыи характеристиками.Нерхдко дана система визначалась толографхчною ciiiyauie», торасною аабудовою кругах схилхв - Бах-ыут середини ХУИ ст., Кхнбурн, Севастополь; або вона зумовлюва-лась,потребами виршення соцхалышх питакь, ¡до мало мхсце в форш-тадтх Катеринослава I за станом на IV82 р., у Б1йськовому форш-тадт1 Херсона, paiioni суконних фабрик Катеринослава П, -слободах при Азовсыпй i Ростовсыйй фортецях. На початку XIX ст. 11 вико-ристали при реконструкцх! Новогеоргхсвська.
Ярямокутно-д1агональна система дозволяла зш чио пол1пшити функ-Ц10нальне використання ихських територ1й з прнмокутиою сшсою ву-лиць, в зв»язку з_ введениям Д1агональних магхстралей. Бавдяки ним планування Micra ставало рхзноманшише, а поставлен! в м{сцях 1х перетину монументальн: опоруди набували активно! мхстофорнуючо! роль TaKi систеии були намхчен! в проектах реконструкц!I Олексан-pil й Донецька 1783 р., Слов'якосербоька 1807 р.
Променева система вулиць, спрямованих до центрального ядра, не тхльки дозволяла добиватись великих художн!х ефектхв, концентру-ват» npocTip М1ста в найьаклиЫшх Micmix, демонструвати caui го- -ловн1 споруди у pianux ракурсах i з pismix в!дстаней, але й роз-кривати uicTO з однхе! точки зору на всю широч!нь i у Bciii велич1. Бона мала й couiasbmia пхдтекст, планувально втхлюючи цеитралхст-cbKi тенденцгГ феодализму. Система вякорлстовувалась з великою маКстерн1стй й pianoMaiiiTHicTio при створешп центргв столичних Катеринослава I, Катеринослава П, (Иифороноля та йена значних Mid Таганрога, Ноюмосковська I, Ольвгополп в 17Ы р., а на початку XIX ст. з проект! Новомосковська П.
Рад!алыю-концентрична система зародилась у середн1 сторхччя i Micia, як1 вторично с^ормувались, П1сля реконструшШ в другхй половинх ХУШ ст. повиннх були набути геометр1чну чхткхсть i папстъ побудови. Про де св!дчать проекти Олексололя П й Бахмута. У тому ж 1783 р. оригинальна рхшення uieï систеш эапропонували для Катери-нослава П i Олексополя I, а в 1821 р. для Kep4i.
Нерхдко в межах одного населенного пункту для рхзних район!в використовувались pi3Hi арххтектурно-планувалънх системи (Катери-нослав П, Бахмут, Mapiyiionb тощо), що обумовлювйло виразнхсть та оригиальнхсть 1х планувалышх композицхй.
У роздШ "ГРОМАДСШ ЦЕИТРИ" 31Дм!чено, цо осташи мали виз-начальне значения в структурой га об'емно-просторовМ органхэа-4il mîct. Вони складали £0-15% вхд загальноГ територх! i включали в себе рхзноман1тн1 ллощх, просторово зв'язан! одна з одною чи розташован1 вхдокремлено. Диференцхйованх на загалыюм!ськ! й ра-йоннх.центри В1Дзначолись полхфункцхональнхстю. 0кр1м церков i coCopiB вони чаото-густо включали в себе вдмхихстративнх, торго-bï, поштов1 ,вхйоьков1 ,учбов1 та iHiui споруди. Спостер1галась велика рхзноманхтлхсть у розмхщеннх загальномхсышх цеятрхв. В одних виладках вони эаймали середишю положения в сельбищнхй зон!, в хнших - зм1щувзлись на периферш, що визначалось б1льш Л1дви-щеним рельефом або мхсто0'уд1ВН1ш тяжхнням фортецх, рхчки, моря. 3 врахуванням природних умов, призначешш i соцхально-полхтичноТ ролх кожного Mioia в м1Стобуд1ВН1й практиц! краю було-розроблено п'ять комиозиц1йних iimis громадських ueHîpiB.
Компании композшп! у виглпД1 однхе! площ! ,прямокутно1 чи ïh-uioï форми в план!, вливались в Криловх ,Новоархангельську, Богояв-ленську, Новоыоскозську П в ХУШ от., Токмаку, Крюков!,'Очаков! та хнших невеликих ы!стах. Центр внутрхашьофортечно! територП такоя нам1чався у виглядх плоси,що видно на прикладах Збур'евськог, Хер-сонсько!, Олександрхвсько!, близаветинсько! фортець. Як загально-Micbiti центр» нерхдко виступали передфортечн! еспланади - Костян-тиноград, Олексоиоль 11, Новомпргород, Таганрог, Катеринослав I. Компактн! композицИ персдбачались проектами 1786 р. для Катери-нослава II, 1793 р. для С1Мферополя; отак1 були зд!йсненх в Павлоград!, Николаев!, Севастополь На початку XIX ст. под!бн! рмення наихчались при реконструкцх* Новогеоргхевська, в проектах Ор!хова, Верхньодншровська, Бобринця та îhhihx Mici.
Групов! композицх! у виг ляд: систем а близько розташованих та взаемозв»язаних плод I проспектхв вторично сформувались в бвпа-тортХ, Павловську, ФеодосЛ, застосовувалиеь при проектуванн! Севастополя в 1785 р.,Катеринослава в 1790 р^.Вознасенська в 1795 р. В к!нЦ1 ХУШ ст. вони були зд1йснан! при створеши Григорхополя та Тирасполя, а на початку XIX ст. - адмШетратквно-культурних цент-рхв Катеринослава й Одеси.
Л1Н1ЙН1 композицх!, якх являли собою широк1 проспекти з плодами, викориотовувались при фориувани центру Грецшого форштадту в Херсон!, торговелыюго центру Одеси х вщповшю проекту 1823 р. . загальномхського центру Новомосковсыса.
Лхн1Йно-розосереджен! композицх! у вигляд1 'ансамблей плоц, кот-рх нанизувались на В1сь нешироко! вулиЦ1, проектувались для Павлограду, Слов'янська й Олександр!*; вони виявились здхйсненими у Бериславх, Миколасвх, Кременчуку. Якщо в б^шост! випадк1в так1 композицх! вирхшувались за принципами сполучення динам!чно! вули-ц1 I статично врхвноБаЕеиих плоп, то у виконаному в грудн! 1782 р. проект! Катеринослава I динамхка головпо! магхстралх посилювалась ритм!чно розташованими плотами, якх мали р!зн1 розмхри х загост-рен1 трапед1еподхбн1 форки в плани
Розосередтаи композши! воображали полхфунмионалыасть вшс-ту центр1в ! передбачались для Олызхололя, Новомосковська I, Таганрога, Олексопол1в I та П, Катеринослава П в 1783 р., форштадту Катеринослава I, Слизаветграда, ОвШополя, С!мферополя в 1785 р., Нах1чеванх та хшиих ц|ст. йк свхдчить планування ОлександрЬська, Феодос11, Одеси, ц1 рхшення одержали широко розповсюдження в м!о-тоОудхвнхй творчостх поч&тку XIX ст., але ьже з деякиии зм!нами, що .зумовлювалось стильовими вимогами.
Поширен1 на геритор!! Лхвнхчного Причорномор'п компакта!,л!~ нхйнх, лШйио-дисперсн! й дисперсн! структури, прпмокутно-схтчас-, перехресно-рядов!, прпмокутно-д!8гоналы1!, променев! й радха-льио-концентричн! системи шст також мали м!сие у плануванн! на-селеиних пунктхв Л!воберешю! та Правобережно! Укра!ни, Слобонан-щини, Пхвденнот Рос!* та Никнього Пололкя.
Дана глава тек закхнчуохься висловками, в котрих стисло сформу-льован1 основн! принципи планувалшо! оргаизац!! м!ст Г1хвн!чного Причорномор'п, охарактеризована класифхка^я 1х структур, просто-рових систем 1 коипозиц!й громадських центрхв.
Глава 1У. Законоытрно'ст! формування забудови киот
На початку глави визначаюгьоя основн! проблеми, пов'язан! з стильовими оообливостяни забудови п!вденних мхст в формах класи-цизму й амп1ру. Вхдгйчаеться, що формування архитектурно! школи обумовлювалося двома трупами фактор1в: природно-клгматичними умо-вами, буд!вельнши матерхалами з одного <боку I нац1ональними тра-дидхями з другого, котр: взаемод!яли в межах провхдних стильових концепцхй епохи. Специфика 1х проявления розкривасться в п'яти роздхлах, якх закхнчуютъся вхдповхдниыи виеновками.
В першому розд1Л1 "ЖИТЛОВА ЗАБУДОВА" узага нондентруеться на ос-новних причинах, що визначали характер буд1вництва.ваяливе значения мали кл1матичн1 уыови. Оскхльки спочатку вважалось, що в кра! випадас багато опадгв, то будинки зводилисв 8 високими дахами, з мезонмаыи. У дальшому для збирання вологи а покртвл! широке роз-повсюдження отрицали односхилх дахи. Цоб захиотитись В1д спеки в жаркх М1сяд1 часто влаштовувались галере!, портики, лодзШ, тера-си з навхсами. Дерево як основний буд!вельний матер1ал застосову-валось тхльки полервах. Головне значения в забудовх Николаева, Таганрога, Оде си, Херсона I хнших мхст одержав камхнь-черепашник, що залягав на невеликой глибинх; в кримських мхстах також застосо-вувався кам1нь мхсцевих поргд. Татари за традиц!ею використовува-ли фахверков! конструкцх!. Для дах!в вживалась черепиця.
1стотну роль в ХУЦ ст. грали нацхональнх традидх! народ!в, що заселяли п!вденн! м!ста. Об'емним трактуванням мае, пропорцхйним сп!вв1Дношенням в!кон х простхнкхв, ритмхчним повтором лрор!з!в багато будишив нагадували споруди Дхвобережно! або Правобережно! УкраТни.Розробляапсь комлозиц!! в три-п'ять в!конних осей, харак-тер!п для росхйськоТ арххтектури. А легка зхгнутхеть дахових граней, галере! аздовж стхн з тонкими дерев'яними колонами, встанов-леними па невисокоиу стереобат! (присп!) ! пхдтримуючими звис да-ху, були успэдкованх вхд молдавсышго зодчества ! спостерхгались в низц! буд!вель. У багатьох спорудах Одеси, Феодосх!, Керчх та хнших простежувався вялив !тал!йсько! арххтектури, що виявилось у рисунку ордерних елемелт1в, формах лодж1Й, створенн1 дворхв з галереями по периметру. Для переселених в край швед!в зробили дере-в»ян1 будинки скандинавського типу.Забудова Керч1,6н1кале, Мар!у-поля вхдзначалась переважанням призматичних об'см!з з плоскими
дахами, котрГ слхдувчи за схилами рельефу, створювали живописи! I разом з тиы граф1Чно чхтн1 коылозицх!, в чому позначились грець-к1 традшпХ. Багате сильного з ними можна спостерхгати у вагови-тих масах будинкхв, зведёнлх вхрменаыи. Карасубаэару, Бахчисараю, Алуштх та хншим мхстам, заселении татарами, колоритний виглнд надавали рхзноиасштвбн! будиякя з ыасиввт.ш силами й черепичними дахами. На фон1 глухих плоцин контрастно вид1лялись дерев'пн1 ые-" режчатх грати галерей х ганкхв, балкошв х еркерхв.
0ск1льки природна хнтеграцхя надхональних культур була неприй-нятною для хмперськог адмШстрацх! РосИ, то з початку XIX ст. • здхйснювалась жорстка регламентами масового буд1вництва. Розроб-ка генеральних планхв, контроль за роэмхвдшям споруд на червоних л1н1ях,примусове впровадження типових проектов - все направлялось не т1лыш на пхдващення худотьо! якосгх, але й на яхволизання на-Ц10нальних х регхональних рис.
Найважливхше значения ыали функцхоналыа вшоги, зумовлеи! сопельною, майновою I профес1йною структурою населения. Досить чис-лешимябули житла для найыени забеспечених мешкашНв, як1 представляли собою землянки, хати й будиночки з 3-5 вхкнами на головному фасадх. Зовнх скромях в другхй половша ХУШ ст., вони на початку XIX ст. збагачуються ордерними елементаыи 1 створюються за проектами зодчих. Будинки середн!х верств населения зводились од-ноповерховими з 7-9 вхкнами на головному фасада одноповерховиш а пхдвалами, з мезон1наш! або двоповерховими в 5-5 осей. Палаци й багат1 особняки отримали три обчмно-просторов! комлозицх*: у ви-глядх замкнеиого блоку корпусов; з курдонером; призматичного об'е-ыу, пкий мав в деяких випадках ризал1ти або э'еднувався з оусхдн!-т паВ1Льонами. Часто-вони отрииували вираэний зовнхшн1й вш'ляд, збагачувались колоннами портиками, лодмями.
Велике розповсюджешя мали особняки, сполучен! а торговельними крамницями, рем1сничими майстернями або складськими примщенними. Ця функцхояальна лодзхйнхсть вхдображалась у р1эноманхтних об«са-них композицхях 1 фасадах. Багат'оквартирнх будинки зародились ще у ххнцх ХУД ст. х на початку XIX ст. сформувались в особливий тип зштла з периметральною забудовою д1лянок, галерейиим плануванням х проГэдаыи у двхр э бону вулиц!. 3 будхвнидтв1 вхйськових казарм I споруд для переселение проявились традшШ народного трьохд!ль-ного *1та. На початку XIX ст. з«явились так званх обороти казар-
ии, де жиглоВ1 фуннхих перепл!тались з фортиф1кац1йними, а зальна планувальна структура поеднувалась з лШйнов й коридорной.
У розд1Л1 "КУЛЬТОВ! СПОРУДИ" вшпчаеться роль храм1В в структур: та панорамах м1ет. Показано, то на перших етапах эводилось багато дерев'яних церков, в арххтектург котрих вхДчувався вплив зодчества УкраТни х РосП, простежувались отильовх вимоги класи-цизму. Специфика еволюцх! мурованих храмхв полагала з одного боку в р13номая1Тност1, во випливала э р!эниц! вхросповхдань, у праг-неннх вхдобразити худокнх хдеали ового часу, а з другого - в не-обхмностх зберегти каиони й традиидйнх ршешщ. За своею структурою муровам храни поднялись на п'ять тип!в.
К1льк1оно велику трупу, складали хрестово-куполып церкви, у композицхях котрих простенувались три р1зновиди: храм розмхщався окремо В1Д дэвхниЦ1, храм I дзвпшця з'еднувалиоя за допомогою трапезной, дзвхииця влаатовувалась лад нартексом. Витриман! в ду-сх класицизму х ашпра, вони назначались рхзноманхттям пластич-них концешЦй х викориотанням надхональних традицхй.
Ь'хльш скроши за розм1рами Оезстовпн1 церкви також Д1лились на три рхзновиди эалежно вхд положения дзв1ницх. В !х об'омних побудовах i фвсадних композитах, пхдпорядкованих класицистичним принципам, разом з тим простежувались арх1тектурн1 форми Укра!ни, Вхрмен11, РосП, балканських кра!н.
Зальний тип засгосовувався для молитовних будинкхв ус1Х вхро-спов1дань, що проявилось в створеннх традицхйних трьохдхльних пра-вославних храмхв, церков 1 костьол1В у виглядх античних храм1в, а також мусульманських мечетей, караХмських кенас, сврейських синагог, де класицистичн1 форми переплхтались з традицхйними.
Порхвнянно нечисленними були центричТ храми. Тетраконхи зво-дились в основному за традицхею, успадкованою В1Д епохи укра!нсь-кого барокко; вплив Сходу позначизся у сгворенн1 церков з компакт-иим наосом I поперечно розвиненими нартексом та в*втарем. Цилхнд-ричн1 ротопди будувались у вигляд! окремих об«ем!в, в сполученн1 з повздовзшо спрямованим нефом, з хрестоподхбно примикаючими ма-оами г В1дзначились багатством арх!тектурних форм.
Лодхбно хнаим типам базил1калыи церкви розмхщувались окремо в!д дзв1НИЦ1 або блокувались в едину арххтектурну композиЦ1Ю. У залеж-ност1 вгд вхроспозхдашьвони дхлились на двё види: купольн! бази-лхки для православиих мирян х бхльш простх з повздовжною ор!снта-
ц1бю для католикхв й лютеран. Поряд а формами класицизцу I амп1ра в 1х об'емно-просторовхй побудоВ1 й фасадних рхшеннях використо-вувались прийоми, запозиченх з середньовхччя та народного мистецт-ва, у чому розбхрно проявились тенденц^ романтизму.
Матерхали роздхлу "ГРОМАДСШ СПОРУДИ" розкривають багатообраз-нхсть : оообливост1 забудови загалыюмських та райошшх дентрхв. Показано, цо з ускладненням форм громадоького життя виникають бу-дови для задоволення нових потреб х вхдповхдно модернхзуеться ти-полог1Чна система. ■ Прагнення вообразим призначення споруди та П роль у структур! М1ста снолучалось з пануванням стильових док- • трин класицизму I ампхра, в зв*язку з чин розроблялись х впровад-кувались типовх р1шення.Але типолойчний прогрес здхйснювався по-вхльно з-за феодальних пережиткхв "вотчинностх", цо арххтектурно виявлялось у каявностх квартир для слукбовц1в,внасл1док чого прообразом для багатьох з них отав китловий будинок, палац.
Адм1И1стративн1 поднялись на споруди для урядово! адмпистра-цх1, иун1ципальних установ, вхйськових та полхцейських орган1В, тюремних закладхв. В архпектурх споруд для губернаторхв 1 при-сутствених М1сць у КатеринослаВ1 I, Кременчуку, Катеринослав! П, Схмферополз:, Орхховх використовувались класицистичн1 I нацхональ-Н1 форыи, композицх!, характерах для палац!в. Щд виразнше зв'я-зок китлових будинк!в та громадських споруд проявився у Новомир-городх, Бахнут!. Олександрх! та !нших повхтових ыхстах, де для ад-мШстративних органхв купувались так звай обивательсыи будхвль На початку XIX ст. актнвно влрозаджувались тшов1 проекти. Бигляд ратуш й магхстрат!в вхдзначався високою середньою баштою (Креыен-чук, близаветград, Феодос1я тоцо), що п!зн1ше вживалось в арх!тек-турх так званих з'Цдаих будишпв, де розм!вдлись полхцейськх ор-гани та пожежнх команди, I в деяких вхйськово-адмхцхстративних спорудах, наприклад в будинку Головного командира Чорноморського флоту в Николаев!. В цхлому адмхнхсгративнх споруди хорактеризу-вались багатствоы пластичних рхшень, широким вживаниям ордерних засобхв, колонних портикхв, лодаий, галерей.
Торгов! споруди в!дзначалиоь повсюдним використанням галерей-нкх композиций. 1х отримали й базарн1 площ1, й торгов! ряди для спец!ал!зованого продажу товархв, й окрем! крамниц!. У залежнос-Т1 в!д сткльових концепцхй часу, культурних традтЦй, клхматнчних уиоя I будхэельно! бази ы!сцезосг! галере! утворювалиоь колонада-
ми, аркадами або *х сполучемням, ыали балочне чи склелиоте перек-риттп. Ссоблив1стю забудови Одеси, Таганрогу, Катеринослава, Ми-колавва, Херсона та хнших м1ст являлись леристильн1 базарн! площ1, бхльша В1дкрит1сть й просторовхсть споруд, цо в1дпов!дало пхвден-ному кл!мату та народишх традиц!ям.
Еагато в чому нагадуючи'житловх садиби, поитов1 коиплекси включали в себе основний корпус з операц1йною залою й коморами, квар-тири поштмейетера х персоналу, споруди э комнатами для ямщикхи, стайнх, господароьк1 буд!вл1. Тому под1бнх садиби нер1дко купува-ли у м!сцевих жител1В, наприклад в Миколаввх. Показн1стю головнях споруд В1дзначались збудован! на початку XIX ст. пошти в Одесх та Катеринослав!. В зв'язку э. прикордоншш положениям в бвпаторх!, Очаковг, Феодос11 та {нших створювалиоь митницх Й карантини.
При зведенн1 л1кувалышх споруд використовувались традицх! мона-стирського будхвництва, з-за чого вони створювалиоь у вигляд1 зан-кнутих блокхв або садибних комплекс1в з парадними дворами. Вагато з них (в Херсонх, Одесх та 1нших) зводилось за проектами видатних зодчих I вхдзиачалось високими художнхми якоотяии. В деяких Л1ку~ вальних комплексах (Севастополь, Херсон) застосовувалаоь павхльйон-на композицхя, використовувалноь форыи укра!нсько1 арх1тектури (близаветград). Оригхнальне рмення передбачалось для вхйськового й м1Ського госп1таля у Феодос11.
Учбовх споруди в основному мали станову зашшен!сть, залиша-лись закритими, в зв'язку з чаи не втратили генетичних зв'язкхв 8 житловими будхвлями. 1х значения як компонента загальном1ського центру виявилось васе у Катериноолавх' I, де дитяче училище энаходилось на головиМ еспланад!. В рядх споруд" (близаветград) збер!-гались украТнськх нацхональн! форми, але в бхльшост! вони викону-валиоь в дусх класицизму й амп1ру, св!дченням чого стали показн1 споруди гхмназхй в Таганрозх, Херсонг та 1нших М1стах. В великим розмахом о'ув задуыаний в 1817 р. арххт. О.Монферраном комплекс будхвель Рхшельевського Л1цею в Одесх.
У формуваша в игл яду громадських центров активну роль грали ку-льтурно-просвхтницьк1 споруди, Своер1дними прообразами клуб1в були дворянсысх зхбрааня х офхцерськх будинки, для котрих нерхдко нрчстосовувались крупн! особняки .в централышх кварталах (Катери-лослав) або будувались спец!альн! споруди (шляхетне з1брання х так званий молдовансышй будинок в Николаев!). Вирззним арх!тектурним
pimeiiHHU видмявся театр в Одесх, введений серед великого майдану в прибережнхй зон: за проектом Тома де Тойону.
У роздШ "К0Ю103ИЦ1ЙН1 ЕЛЕМЕНГИ MICT" охарактеризована те, що формувало просторово-пластичне середовище селища. Вулиц: пхвден-них míct чхтко роздмялись на житлов1 й головн!. 0станн1 звичайно мали бхлъш значну ширину, забудовувались великими особняками та громадськими спорудами. В селищах з рхвнозначниыи вулицями роль головних визначалась 1х блйзкхстю до громадського центру - Велика Перспективна в Влизаветград1, Дерибасхвська в Одесп, Адм!ральська й Соборна в Миколаевх тощо, У великих мхстах, наприклад у Возне-сенську, крхм головних та житлових передбачались так званх серед-hí для розселення ремхсникхв i середнхх купцхв. В створенн1 об-личчя вулиць на злаы1 ХУШ-Х1Х ст. дуже важливу роль грали не ильки споруди, а й огорокх у виглядх мурованих crin, металевих та дерев'яних грат з брамами i хв1ртками. Багато маг1стралей вхдзна-чалось продуманою орхснтацхею по сторонам CBiiy, ефектним завершениям перспектив виразним ландшафтом або висотною домашнюю, ц:-кавою за арххтектурними формами спорудою.
Велика рхзноман!тн1Сть характерна для площ, що пояснювалось íx значениям у формуванн! загальномхоьких i районних центрхв. Píshhm було 1х цхльове призначення: адмхнхстративй, культов!, торговель-hí, вчзнх, cíhhí, kíhhí, BolHCbKi. Нерхдко головна площа об'ед-нувала кхлька функц1Й, пол!функД1оналыйстю В1дзначались i деякг b'Ishí, як1 ставали не Т1Льки парадмш обличчпм мхста, а й при-значались для торгхвл! cíhom, худобою, проведения ярмарок. Цим же вхдзначались BiflcbKOBi майдани та еспланади, де зводились церкви, деяк1 адмпйстративн1 споруди. Розма1т1сть 3MÍcry обумовила велик: bíamíhhoctí в posuipax й формах площ. Найчаотхш за вое вживались прямокутн: та квадратн:, але нердао зустрхчались трикутн1, трапец:евидн1, п'яти-, шести-, семи-, восьмикутн1, п!вкругл! та кругл:. Побутувало два принципи забудови. При перюму - центрич-ному, середина площх аабудовувалась великою спорудою i весь прос-т:р Тдпорядковувався П органхзуючому пластичному началу. При другому - периметральному, забудовувалиоь боки плоЩ1 (перистилый торговельн:, адмпйстративно-культова в Херсон: тощо). В деяких випадках, як в епоху барокко, npociip п1дпорядковувався головнхй споруд1, розташоваий на одному боц1 (Катеринослав).
Вулицх й плоц1 були незалекники один вхд одного елементами про-
сторового середовища мхста, що наочио проявилось в характер! 1х взавмод!!. Частш за все площх влаштовувались замхсть одного,двох чи чотирьох кварталхв. Мало ьисце також розм!щення площ вздовя ву-лид! або на перетин! магхстралей за рахунок земельних дхлянок при-леглих кварталхв. Незалежно вхд рисунку вулично! мережх звичайно формувались вЧзнх иайдани. При компактному розмхщенн1 кхлькох площ кокна з них мала чхтко окреслен! просторов! координати ! н1-якого динам1Чного зв'язку не споотерхгалось. Суйдридмсть прос-тор1в - характерна ознака стилю.
Соцхально-майнова х функЩоналыш диференц1ац1Я частин мхста обумовила В1дм1нност1 у форм! та розмхрах квартал!в, в характер! ! к1лькост1 1х забудови. 3-за вимог зведення будинкхв на червоних лихях, в першу 'чергу забудовувався периметр, тод1 шс внутрший квартальяий простхр залилався неупорядкованим. У друг!й половин! ХУШ ст. квартали в!дзначалися вхдносною функцхональною дхлхснхстю, перевакали забудован1 повн!стю житловими, адмШстративними, В1Й-ськовими або виробничими буд!влями. На початку XIX ст. виявилось сп!в!снування на одн1й територИ споруд р!зного призначення, роз-м!р!в та масштабу.
Важливу роль в структур: Одеси, Катеринослава, Херсона, Ново-миргорода, Схмферополя, Миколаева та 1ниих М1ст на злам! ХУШ-Х1Х ст. почали грати зелен! масиви. Створюван! сади й парки, к!льдя й смуги бульвар!в збагачували ! р!зноманх.тили м!ське середовище.
Анал!з забудови селиц рхзними за призначенням й формами спору-даш1, показ основних елемент!в м!ського орган!зму дозволяе охарак-теризувати мхего в целому, чому й присвячено роздхл "ПАНОРАМИ I СИ-ЛУЕТИ ШСТ". Тут в!дзначено, що у формуванн! вигляду близаветграду, Олександр!вська, Херсона, Очакова ! багатьох !ниих селищ важливе значения мали фортиф!кац!йн1 споруди. Завдяки умному використан-ню природних умов, високохудожн!:й I рхзноман^пй арх!тектур1 гро-мадських центргв та колоритн!й I саыобутн!й житлов1Й забудов!, Ка-теринослав, Таганрог, Одеса, 1.!икола1в, Севастополь, Керч, Херсон та хншх м!ста отримали виразн! панорами й силуети.
У висновках, наведених в к!нц! глави, сформульован! основн1 пршшипи житлово! забудови, вхдм!чен! арххтектурн! особливост! храмхл, специф!чн! риси громадських споруд, характер побудови ву-лиць, площ, квартал!в I зелених масивхв, виевхтлен! принципи фор-мунання панорам х силуетхв населенних пункпв.
Вионовки
Здхйснений в главах ааал13 арххвних докуменмв, хконографхчцих джерел, проектних матергал1в 1 реалхзованих рЫень, висв1тлення найваяливхших проблей створення М1СТ 1 1£х перв!сного розвитку дозволяв П1двеса:и коротк1 пхдсуыки досл^ження, а такок зробити ос-новн! вионовки щодо стильових ссобливостей ыхстобудування краю. Стисло 1х можна сфорыулювати таким чином.
1. Планування та забудова пхвденних м1ст у другой половин! ХУШ ст. п!дпорядковувались в основному принципам класицизыу, а на початку XIX ст. - амп!ру, що обумовлювалооь:
- пануючими з середини ХУМ ст. !дейно~естетичними поглядами епохи Просв!гительства, ор1ентац!сю на вхдродкення античностг;
- пол1тичною эначувдстю мхст, якт повинн! були зримо вт1лювати мо-гунпсть Рос!ЯськоХ !мпер!1 та II ортичний.зв'язок з европейсь-кою культурою;
- потребами воображения структури суспхльства ! монументальными ордерними формами показати про в1 дну роль дворякського стану;
- глибинною спор!дненхстю античних форм культурним традиц1ям наро-д!в, якх заселяли край х будували м!ста;
- врахуванням природно-кл!ыатичних умов, що проявлялось а одного боку иротиставленням геометрично ясних м!ст неупорядкован1й природ! , а з другого - викориотанняы основних характеристик ы!сцевос-
для створення рацшшльио* структури селищ.
2. На В1дм1ну' в1д 1нмих рег1он1в Рос!*, де класицистичн! фор-ми стверджувались з подоланняы бароккових, арх1тектура перших спо-руд на Пхвдн! вхдзначалась спрощен!стю й оувор!стю, цо пояснювалось еконощчними причинами ! нестачею арх!текгорхв. I лише згодом будо-ви набували оиатн!сть х багатотво, в!ддзоркалкшчи активн!сть дмо-вого життя ! пхднесення культури м!ст. За тими а причинами форми амл1ру на Пхвдн! яабули бхльшот декоративност! й насиченост!.
3. Яскраво вираненх репональн! особлшзоот! м!стобуд!вного мис-тецтва краю полягали в наступноыу:
- у 'чйкост! й виэначеност! вир!шения питань функц!онального зону-вання, соцхального г нацинального районування;
- у величезному значеннх стратогичного фактору, в зв'язку з чим в структур! м!ст важливу роль грали фортецх, передфортечн! есплана-ди нер!дко виступали як громадоьк! центри, а навколо селищ проек-тувались чи зводились оборони! вали ¿1 рови;
- у зародженнх та рвалхзацН 1Дей примхських селищ-супутншив для продовольчого постачання метрополии гощо;
- у доильному використанн! топографгчних умов, що проявилось у виборх М1сць для селищ з територ1альними резервами для майбутньо-го росту, розмежувашп сельбищ й виробництв в двох р1внях при ство-решп портхв, розташуваннх загальном!ських центр!в на Л1двищених мхсцях або змщеши Гх до берегхв, в орхентац11 вулиць у морську далечЛнь або до рхчкових долин;
- в урахуваннх вимог санхтар!! та г!г1ени, внаслхдок чого за моги сельбища або на його лери;рер!ю виносились шкхдливх пхдприсмства, а для оптимального провхтрювання й 1КС0ляЦ11 вулиЦ1 в основное от-римали меридхональну та широтну оркнтаТю;
- у використаннх рхзних структурних побудов М1ст, виникнеши ново! лхнхйио-дисперсно! структури;
- у переважному вживанн1 для розчленування територ!й прямокутно-С1тчасто! системи, де для подолання монотонностг й одноман1тност1 серед однакових вулиць вид1лялись широк! проспекта або плануваль-н! С1тки з'еднувались П1Д рхзшши кутами;
- в ориг1нальност1 планування х ансамблевхй забудов1 громадських центрхв, як1 отрнмували просторовий характер (наприклад, обрамова-Н1 галереями ринков1 плоЩ1 й мойдани);
- у широкому застосувашп портшпв, галерей, лодж1й, балкон!в, те-рас в арххтентурх споруд, розвитку з зв'язку з цим типу житлових будишйв з замкнутими галерейними дворами тощо;
- у сполученн1 вишуканого лхпного декору з масивними ордерними еле-ментами, виконаними !з мхсцевого камзню;
- у створеннх поряд з спорудами, витриманими в дус! класицизму або. амгпру, 0удинк1в в формах укра!нського, молдавського, кримсько-та-тарського, вхрменсысого, 1талхйського зодчества ! формувашп тим самим колоритного вигляду вулиць, плот 1 панорам м1ст;
- у величезн1Й уваз1 до малих врх!тектурних форм й 1нженерних споруд, з-за чого брами I хвхртки, огороиг I парадн! вмзди, цистер-ни для збирання води I фонтани, п1Дпорн1 стхни I р1зноман1тн1 сходи, павхльйони 1 окульптурн1 монумента разом а будинкамя фориува-ли самобутнс середовище швденного мхста.
В результат!, увхбравши в себе передовх естегичнх концепцН су-часност!, базуючиоь на кращих зразках буд!вельного мистецтва РосИ I передових кра!н бвропи, м!стобуд1Вна культура ШвТчного Причор-
нсшор'я вне в nepiai десятир1ччя XIX ст. сформувалась як оригша-льна та своерхдна художня школа, яка íctotho впливала на apxiieK-турну творч1сть свого часу i наступних епох.
ПЁРЕЛ1К ПУБЛ1КАЦ1Й ПО ТЕШ ДИСЕРТАЩ!
Книги i альбоми
1. Одесса: Архит.-ист. очерк,- 1-е изд.- Киев: Будхвельншс, 1983.
- 160 е., 8 л.цв.ил. (12 друк.арк.).
2. Одеса. Арххтектура. Паи'ятники: Фотоальбом. - 1-е вид. - Khïb: Мистецтво, 1984. - 191 е.,ил. (28,4 д.а., текст - укр., рос.,
. анг.м.; фото РЛ.Пап1к»яна).
3. Города Северного Причерноморья во второй половине ХУШ века. -Киев: Наукова дуыка, 1984. - 220 с. (17,9 д.е.).
4. Одесса: Архит.-ист. очерк.- 2-е изд.- Киев: Будхвельник, 1984. .
- 160 е., 8 л.цв.ил. (12 д.а.).
5. Формирование градостроительной культуры Юга Украины. - Киев, 1986. - 286 с. (II,9 д.а.).
6. Одеса. Арх1тектура. Паи'ятники: Фотоальбом. - 2-е вид,- Ки1в: Мистецтво, 1987. - 191 е.,in'. (28,4 д.а., текст - укр., рос., анг.ы.; фото P.T.naniK'HHa).
7.' Одеса. Арххтектура. Паи'ятники: Фотоальбом. - 3-е вид,- Ки1в: Мистецтво, 1990. - 191 с.,1л. (28,4 д.а., текст - укр., рос., анг.ы.; фото Р.Т.Папхк'яна).
8. Крым. Архитектура. Памятники: Фотоальбом. - Киев: Мистецтво, 1991. - 255 с!,ил. (41,9 д.а., текст - рос., анг., híu.m.; фото Р.Т.Папхк'яна).
Публ!кацЦ в журналах i aCiPHffltax
9. Строительство зданий общественного назначения в г.Одессе конца ХУИ - начала XIX в. // Архитектура и графика: Краткие содержания докладов к ХХУП научной конференции ЛИСИ. - Л., 1969. -
С.19-22 (0,2 д.а.).
10. Строительство зданий банков на Украине в дооктябрьский период // Вопроси архитектуры: Тезисы докладов УП научной конференции кафедр архитектуры. - М.: Стройиздат, 1972. - С. 17-18. (0,15 д.а.).
11. Зарождение и развитие стиля классицизма на Украине в конце ХУШ в. Ц Проблемы современной архитектуры и историческое наследие Украины. - Киев, 1979. - С.65-71 (0,4 д.а.).
12. ТрадицхГ Ренесансу та класицизиу в забудов! ¡НзданноГ УкраГни
XIX - початку XX ст.// Мистецтво I сучасн1сть. - Ки1в: Науко-вадумка, 1980. - С.137-146 (0,7 д.а.).
13. Проблем« досл!дження П1Вденноукра1нських мхст як комплексних зон з пам'ятками 1Стор11 та культури // Республ1канська науко-ва конференц!я з 1сторичного краезнавства. - Кй1в, 1980. - С. 73-77 (0,2 д.а.).
14. Арххтектурнх пш»ятки ХУШ ст. в м.Херсонх // П республхканська наукова конферешпя з вторичного краззкавства. - Ки1в,1982.
- С.256-259 (0,3 д.а.).
15. 3 1стор1г заснування мхст на ¡Нвдн! УкраТни // УкраГнсышй хо-торичний журнал. - 1982. - № 10. - С.102-105 (0,5 Д.а.).
16. Про взаемодш нацхональних традиЦ1Й в процес1 формування арх1-тектури Швдешю! Укра!Сни в К1НЦ1 ХУШ ст. // Укра1нське мис-тецтво в мхянородних зв'язках. - Ки1в: Наукова думка, 1983. -С.115-127 (1,5 д.а.).
17. Арх1тектурн1 пам'ятки ¡Николаева кхнця ХУШ - початку XIX ст.// Матерхали до Зводу пам'яток хсторг! та культури народхв СРСР
по Укра1нськ1й РСР.- Яи1в, 1984,- Вип.1,- С.119-123 (0,35 Д.а.)
18. Роль фортець в заснуванн1 та розвитку мхст на 1Нвд1П Укра1ни // Третя республхканська наукова конференция з хсторичного краезнавства. - Кшв, 1984. - С.72-74- (0,25 Д.а.).
19. До питания про взасмоди м1стобуд!вельних культур Под1лля та [Ивдня Укранш в кхшЦ ХУМ - початку XIX ст. // Тези доповхдей У1 Нодхльсько! хсторико-краезнавчог конференцхГ. - Кам'янець-1(0Д1Льський, 1985. - С.51-52 (0,1 д.а.).
20. Воображения архитектурной спадщшш //„Лам'ятники Укра1ни. -1985. - № 2. - С.34-36,57 (0,55 Д.а.).
21. Ансамбль Приморского бульвара в г.Одессе // Типовые статьи о памятниках истории, археологии, градостроительства и архитектуры, монументального искусства. - Киев: Гл.ред. УСЭ, 1985. -С.42-74 (1,75 д.а.).
22. Спхльнх рисп в м1стобудуваши Черн1г1вщини та Нхвденно! Укра1-ни на зламх ХУШ-Х1Х ст. // Перша Чернггхвська обласна наукова конференцхя з вторичного краезнавства. - Чернов, 1985. -
С.116-118 (0,15 д.а.).
23. Градостроительное прошлое и настоящее Днепропетровска: Реп.// Строительство и архитектура. - 1986, - й 7.- С.28 (0,25 д.а.).
24. Генизис, сущность и этапы развития стиля классицизма на Украи-
не // Памятники архитектуры Украины: Новые исследования. - Киев, 1986. - C.4I-66 (1,4 д.а.).
25. Крымская область // Памятники истории и культуры Украинской ССР. - Киев: Наукова душа, 1987. - С.274-310 (6,2 д.а.).
26. Одесская область // Памятники истории и культуры Украинской ССР. - Киев; Наукова думка, 1987. - С.363-396 (5,7 д.а.),
27. Севастополь // Памятники истории и культуры Украинской ССР. -Киев: Наукова думка, 19'87. - С.441-454 (2,3 д.а.).
28. Статьи о памятниках архитектуры и монументального искусства // Памятники истории и культуры Украинской ССР. - Киев: Наукова дуька, 1987. - 60 статей (1,4 д.а.).
29. Первые административные здания в городах Южной Украины - памятники архитектуры // Первая всесоюзная научная конференция по историческому краеведению.- Киев, 1987.- С.221-222 (0,25 д.а.).
30. Споруди навчальних закладгв // Пам'ятники УкраХни. - 1987. -te 4. - С.30-31 (0,4 д.а.; соавтор Л.В.Иевчешсо).
31. Первые строители городов на Юге Украины // Строительство и архитектура. - 1988. - № 8. - С.27-29 (0,6 Д.а.).
.32. "I/iícto користх" // Наука i суспхльство. - 1988. - fe 10. - С. 64-65 (0,3 д.а.).
33. Исторические корни градостроительной культуры Кировоградщины // Первая Правобережная научная конференция по историческому краеведению. - Кировоград, 1988. - С.60-62 (0,25 д.а.).
34. Очерки о городах - памятниках истории и культуры // Методика подготовки статей о памятниках истории и культуры. - Киев, 1988. - С.27-34,142-144 (0,45 д.а.).
35. Вопросы яйлой застройки городов Новороссии: Общее и особенное // П Всесоюзная конференция по историческому краеведению. -Пенза, 1989. - С.262-264 (0,15 д.а.).
36. Херсон i МлколаХв:.Загальне та особливе у формуванн1 Хх забу-довн // 1У респубЛ1канська наукова конференция з вторичного красзнавства. - КиХв, IS89..- С.340-342 (0,2 д.а.).
37. Лхкувальнх споруди на Пхвднх Украхни // У ВсеукраХнська конфе-ренцхя "Розвиток вторичного краезнавства в контекст1 наТона-льного i культурного в1дродкення УкраХни". - Кихв-Кам'янець-По-
. Д1льський, 1991. - С.479-481 (0,2 д.а.).
38. Общественные центры юхноукраинских городов в конце ХУЫ в. // Историческое краеведение в СССР: Вопросы теории и практики. -
Киев: Наукова дуыка, 1991. - С.196-200 (0,35 д.а.).
39. Використання культових слоруд'в екокуро!ях по П1вдню УкраТни // ВаеукраКноька науково-лрактЛчна конференц!я "Туризм i эав-дання нац1онально-культурного з1дродження Укра1ни". - Ки1в-Черкаои, 1992. -С.Л2-П5 (0,2 д.а.).
40. Хреотово-куполыи собори на П1вдн1 Укра1ни // Прац! Центру па-и'яткознавотва, - Ки1в, 1992. - Вип.1. - С.90-103 (0,8 д.а.).
41. Арх1тектор Фел1кс Гоно1оровоький // Доквартальник арх1тектури 1 урбанхстики. - 1992. - № 4 (1,8 д.а., полвека м.).
Ф\рма сВШОЛ» 25215), Ки1и, вул.-Волинська, 60.
-
Похожие работы
- Преемственность в архитектуре и градостроительстве Ростова-на-Дону 1920 - 1930-х годов
- Архитектурно-планировочное формирование торговых зданий, улиц и площадей Вятки конца XVIII - начала XX вв.
- Поселения российских немцев. Архитектурная традиция и ее развитие
- Творчество архитектора Н. Леграна, 1738/41 - 1791 гг.
- Книга в российской провинции конца XVII - начала XX вв. (на материалах Тамбовской губернии)