автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.06, диссертация на тему:Методы и средства автоматизированного постпроектирования при строительстве сложных энергетических объектов

КШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ БУД1ВНИЦТВА I АРХГГЕКТУРИ

(X

МЕТОДИ I ЗАСОБИ АВТОМАШЗОВАНОГО ПОСТПРОЕКТУВАННЯ ПРИ БУД1ВНИЦТВ1 СКЛАДНИХ' ЕНЕРГЕТИЧНИХ OE'GKTIB

Спещальгасть 05.13.06 — автоматизоваш системи управ;иння i

прогресивш шформацшш технологи

гз од

ПАЛАПНА ОЛЕНА АНАТОЛИВНА

УДК 681.003:65.014.011.56

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття вченого ступеня кандидата техтчних наук

Khïb- 1997

Дисертащего с рукопис.

Робота виконаыа в Черкаському шженерно-технолопчному шституп на кафедр! об числю валъно! техшки.

Науковий кершник: кандидат техшчних наук, доцент Тесля ЮЖ., доцент кафедри шформатики Черкаського шженерно-технолопчного шституту.

Офццйт опоненти: доктор техшчних наук Подчасова ТЛ., завщуюча В1ДД1лоы багатор1вневих систем i управления виробництвом М1Жнародного науково-освггнього центру шформацШних технолога* i систем SAB Украйш i Мшосвгги Украши, м. Ки!в; кандидат техшчних наук, доцент Гайна Г.А., доцент кафедри систем автоматизацн проектування i управлшкя Кшвського державного техшчного ушверситету будовяицтва i архитектур и.

Пров1дпа установа: Науково-досшдний шетитут автоматизованих систем в будшництш Державного коштету будшництва, архггектури та житлово! паштики Украши, м. Кшв.

3ахист вадбудеться " СИЧНД ig98 р. о годит на заодант

спещалпзовано! вченох ради Д 26.056.01 у Кшвсысому державному техтчному ушвсрситеп будошицтва i архггектури за адресою: 252037, Ки1в-37, Повггрофлотський проспект, 31.

3 дисерт&щею можна ознайомитись у б1блютец1 ушверситету.

Автореферат розкланий " " lö97 року.

Вчений секретар снец1ал1зовано: вчено! ради

кандидат техшчних наук ftG. Дехтярюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтсть роботи. Значна роль у процеЫ забезпечення незалежносэт Украши выводиться економ1чним факторам ¡снування держави, зокрема забезпеченню енергоресурсами. Icнyючi в останшй час труднош^ в цьому напрямку вимагають змши шдход1в до питань буд1вництва та запровадження в дш сучасних енергетичних об'аспв.

У числ1 основних засоб1в по полшшенню господарського механизму в буд1вництв1 передбачаеться: поширення прав та самоспйноеп шдрядних оргатзацш, персх1д на узгоджеш м!ж замовниками й шдрядчиками дoгoвipнi цши на споруду об'ект1в, тдвищення рол! договор1в тдряду I взаемнсн економ^чно! вщпов1дальност1 вс1х учасниюв буд^вництва за досягнення ганцевих результа-пв. Вщсутшсть еконошчних важел1в призводить до ¡гнорування фактору додаткових витрат на "ефектившсть" помилкових ринень в1дпов1дно, зниження в1дпов1дальност1 апарату управлшня за щ р1шення. До того ж, посшшшсть з введениям в д1ю енергетичних об'ектсв ставить у жорстш умови проектш оргатзацп, що призводить до зниження якоеп проектно-кощторисно! документаци, що в свою чергу призводить до необхадносп доробки проекту вже на стада будавництва, не дозволяс яшсно оргагазувати як перспективне планування Д1яльност1 будовельно-монтажних оргатзащй, так 1 ефективно вести шженерну шдготовку виробництва.

Така практика породжуеться як недолшами в оргашзацн проектних роб1т, так 1 слабкою оргатзащею самого процесу управлшня бyдiвництвoм енергокомплекЫв. Уникнути зазначених недолжгв можливо шляхом впровадження автоматизовано! технологи постпроектування, яка вдаграе роль зворотного зв'язку в схем1 управлшня буд1вництвом 1 забезпечус доповнення проектно! документаци зпдно з вимогами буд1вельних оргатзащй, коректування проектно-кошторисно! документаци та випуск додатково! проектно! документаци.

Дисертащйна робота присвячена питаниям розробки метод1в 1 засоб1в автоматизовано! технологи постпроектування при буд1вництв1 складних енергетичних об'ект!в.

1з сказаного випливас актуальшсть дослщжувано! теми.

Мета 1 задач! роботи. Метою дано! роботи с створенкя шформацшного середовища проектування, шженерно! шдготовки, планування 1 оперативного управлшня буд1вництва на основ! реал!зацп ефективнс! технологи постпроектування об'ект1в енергетичного буд!вництва з використанням сучасних засоб!в комп'ютерно! технжи.

Для досягнення поставлено! мети в дисертацп сформульоваш та вир^шеш задачи

- анал1зу кнуючих шдход1в до штеграцп автоматизованих систем у задачах управлшня проектами;

- анал1зу управл1нських технологгй при буд1вництв1 складних енергетичних об'ект1в;

- анал1зу шлях1в тдвищення ефективнос-п автоматизованих шформащйних систем в управлшш проектами буд^вництва енергетичних об'екта;

- ро.чробки концепцп постпроектування при буд1вництв1 енергетичних об'ектпв;

- розробки принципов побудови штегрованих систем шформацп в задачах постпроектування обатв енергетичного буд1вництва;

- розробки метсдав штеграцп шформацп в системах постпроектування;

- розробки структури шформацшних об'ект1в;

- розробки метод1в та алгоритм1в постпроектування;

- побудови математично! модел1 технолоп! постпроектування об'ект1в енергетичного буд1вництва;

- оптим1защ! шформаьцйно-лоичного взаемозв'язку процедур обробки шформащйних об'екэтв;

- оцшки ефективност1 впровадження технолоп! постпроектування як шдсистеми автоматизовано! системи управлшня буд1вництвом (АСУБ);

- побудови програмно-шформацшно! системи, що реал^зуе ефективну технологию постпроектування;

- сгворення ефективнсн технолоп! постпроектування.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вперше

виршена народногосподарська задача, пов'язана з створенням ефективно! шформащйно! технолоп! та програмно-шформащйних засоб1в постпроектування об'ект!в енергетичного буд1вництва.

Нов! пауков! результати, одержат автором, полягають в наступному :

- запропонована схема декомпозицп життевих циюпв об'егспв енергетичного будовництва з видшенням етапу постпроектування, як етапу, на якому забезпечуеться ефективне решения питань забезпечення житт€д1яльно<гп буяивслыю! оргатзацп в ринкових умонах;

- побудована математична модель постпроектування об'ета енергетичного будавництва;

- розроблена технолопя постпроектування в умовах довготривалого буд1вництва складних енергетичних об'ек-пв;

- запропоиоваш ыетоди та алгоритми оптим1зацп технологи постпроектування об'екпв енергетичного буд1вництва.

Практична цштсть роботи. Проведент досл1дження дозволили реал1зувати ефективну технологио шформацшного забезпечення служб управлншя буд^вництвом на баз! розроблено! особист» автором програмно-шформацШно! системи

постпроектування об'ектш енергетичного буд1впицтва. Розроблена сисгема мае так! основш властиност!:

- до.-шолне оргашзувати ефективну технолопю решения задач АСУБ енергетичних комплексов;

- автоматично тдтримуе повноту та ципсшсть- шформацшних баз;

- обробляе аварШш ситуацп;

- допускае змши в структур! засоб!в ! технолога р!шення задач! шляхом замши модул!в обробки шформацп;

- забезпечуе р!шення задач АСУБ непрофеайними користувачами.

Практичне значения дано! роботи полягае в тому, що на основ! узагальнення вщомих результатов 1 наукових положень, одержаних автором [1-7], закладаються сучасн! науков1 та ме'шдолопчш основи шдвищення ефективност! управлшня проектами буд!вництва енергетичних об'ск-пв на основ! створення шформацншо! технологи постпроектування.

Реал1защя ре.чультат)в роботи. Дисертацжна робота викннана в Черкаському шженерно-технолопчному ¡нститут! и!днов!д|И) до д/б теми №7-92: "Науково-техшчне забезпечення функцкшування програмних засоб!в АСУ ПБМО "Юженергострой". Розроблеш засоби впроваджеш в промислову

експлуатацпо в АТ "Юженергострой" (управлшнл будшництном Швденно-Украшсько! АЕС (ПУ АЕС)). Економ1чний ефект склад ас 62 тис. крб. на piK (в цшах 1984 року).

Апробашя роботи. Ochobiií положения дисертацЫно! роботи доповщалися та обговоргавалися на науково-техшчних конференщях: "Контроль i управлшня в техшчних системах", Вшниця, 19Ü5; "Научная сессия, посвященная дню радио", Москва, 1996, "Автоматика - 96", Севастополь, 1996; "Автоматика - 97", Черкаси, 1997.

Публжапп. Ochobiií результата дисертацншоТ роботи опублшоваш в роботах [1-7].

Структура та обсяг дисертапп. ДисертацШна робота викладена на 137 стор. тексту, шюстрована рисунками i таблицями на 15 стор. Робота складаеться з вступу, трьох роздипв, зисновгав, двох додатгав та списку л1тератури Í3 105 назв.

ЗШСТ РОБОТИ

У BCTViii мк-титься обгрунтування актуальносп теми дисертацшно! роботи. Сформульоваш мета роботи, ochobiií задачу що вир1шуються, наукова новизна та практична цниистъ. Дана стисла характеристика роботи, сформульоваш задач! та nayiconi результати, що виносяться на захист.

У першому роздШ дисертацп виконаний загальний анал1з проблеми шдвищення ефективносгп автоматизованих систем управлшня проектами буд1вництва енергетичних o6'gktíb. Розглянута проблема ¡нформатизацП буд1вельного виробництва, вироблет тдходи та принципи штеграцп автоматизованих систем в задачах управлшня проектами буд1вництва енергетичних об'екттв.

Анал1з ¡снуючих автоматизованих систем показуе. що всупереч постшному удосконаленню, включаючи й широке застосування обчислювально! техшки, системи управлшня проектами все ще не можуть вважатися достатньо ефективним засобом виробничо! Д1ЯЛЬносгп. В свою чергу особливпс-п енергетичного буд1вництва (таю як складшсть, широкомасштабшсть, довготривал]сть, " висока варт1сть) при переход! до ринкових вщносин також вимагають розробки нових

пщхсдав до оргашзацп мроцеслв проектування, imicenepnoi шдготовки виробництва та буд1вництва.

Один i3 напрямгав тдвищення ефективност! автоматизованих систем в управлшш проектами енергетичного буд1вництва полягае в шформатизацп Bcix стор1н Д1яльност1 буд1вельнсн оргатзацп. Таким чипом, для р1шення проблеми тдвищення ефективност! енергетичного буд1вництва необхвдно:

1. Пщвищити шформовашсть розробнишв проекту. Однак дуже важко передбачити Bci можлив1 ситуацп, що виникають на буд1вельгай площадщ внаслвдок того, що енергетичне буд{вництво е гфоцесом, складним для формал1зацн.

2. Maтepiaльнe стимулювання проектувальнигав. Так, у США вщрахування проектувальникам ввд вартостч буд1велы?о-монтажних pooiT (BMP) досягають 10%, тод1 як у наипй держав! - лише 2-3%. Однак це вимагае значиих катталовкладень в буд1вництво.

3. Створення едино! системи "проект-реал! загря". Цей тдхвд не ■пльки позбавлений недол1гав перших двох, але й дае значний виграш по параметрам трудом!CTKOCTi, продуктивное^, BapTOCTi i т. iH. Даний пщх1д припускае об'еднання в одшй oco6i того, хто ставить задачу, Bnpimye п та використовуе результати.

Отже, тдвищення ефективностс буд1вельного виробництва повинно йти по шляху зближення етатв проектування та управлшня буд^вництвом, що дозволяе, з одного боку, закладати в проекти об'ект1в, що створюються, системи оптимального управлшня ними, а з шшого боку, виконувати проектування об'екту з урахуванням вимог Teopi! оптимального управлшня та особливостей сумкного функцюнування об'екту i системи управлшня. В зазначеному 3MiCTi повинна здШснюватися штегращя задач оптимального проектування та управлшня. Тому запропоновано BapiaHT декомпозицп життевих цикшв об'екпв енергетичного буд1вництва, який включае етап постпроектування як етап штеграцп систем автоматизованого проектування i автоматизованих систем управлшня на функщях падготовки шформацшного середовища пщприемства енергобуд1вельного профшю.

Взаемод1я складових частил автоматизованих систем управлшня (АСУ) та систем автоматизованого проектування (САПР) здшсшоеться через едину шформацшну базу. Тому на

перший план виходить проблема адекватного шформацшного моделювашш складно! та тако!, хцо швидко змшюеться, предметно! облает! енергетичного буд1вництва.

Запропоновано тдхщ до штеграцп шформацшного забезпечення САПР ! АСУ на основ! побудови модульних мобшьних програмно-шформащйних засоб1в ведения шформацшно! бази, який дозволяе в значшй м1р! удосконалювати як процес проектувания, так ! процес виробництва, усунувши проблему взаемоузгодження щлей 1 задач автоматизованих систем на вйх етапах життевих цикл1в проект!в буд1вництва енергетичних об'ектгв.

Однак традицшш методи та засоби оргатзацп баз даних 1 систем обробки даних не забезпечують достатньо ефективного р!шення поставлених задач, внаслщок того, що вони ор!ентоваш на вщносно стабшып характеристики предметно! облает!. Специф!ка управлшня буд!вництвом визначае особливос-п предметно! облает! 1 процешв обробки шформацп в штефованих автоматизованих системах. В зв'язку з цим виникае необхвдшеть в створенш ефективно! шформащйно! технологи та програмно-шформацшних засоб!в постпроектування об'ектсв енергетичного буд!вництва.

Другий роздш дисертацп присвячений розробщ концепцп шформацшно! технологи постпроектування при буд!вництв! енергетичних об'екто; розробщ структури шформащйних об'екта; побудов! математично! модел! технолоп! постпроектування об'екив енергетичного буд1вництва; усуненню зайвих зв'язтв в шформацШно-лопчному взаемозв'язку процедур обробки !нформац!йних об'екпв; ощнщ ефективнос-п впровадження технолоп! постпроектування.

Методолопчною основою побудови ефективно! технолоп! постпроектування е системний гпдхщ до побудови складних людино-машинних систем. В даному випадку цей тдх1д полягае в створенш едино! системи ршення задач проектування ! управлшня на еташ постпроектування.

Функщонування системи постпроектування, що виявляе помилки в проектах та усувае !х на етап! буд!вництва, здшснюеться через шформацШне середовище вадповщних процес!в. При традицшних п!дходах до розробки САПР та АСУ шнуе невздповвдшеть !х шформацшних середовищ. Причинами невщшдадност! шформацшних середовищ е:

- ввдмшшсть ¡(¡лей па отапах проектування 1 буд1вництва;

- вщмшшсть норматив1в на документацто на етапах проектування та буд1вництва;

- додаткова шформащя на етат буд!вництва;

- ввдсуттсть матер1ального стимулювання проектувалънигав за виконання додаткових роб1т;

- ввдхилення п1д запланованого ходу буд1вельно-монтажних роГлт, строгав здач1 об'екив, строгав постачання ресурств, змша вартост! ресуршв I т. п.;

- моральне старшня проекту вна сладок того, що процес буд1вництва енергетичних об'екпв характеризуется значною протяжшстю в чаи.

В зв'язку з вище викладеним визначет основт види постпроектування та 1х причини:

1. Приведения документацп до вигляду, зручному для буд1вництва. Причини:

- неповна шформащя про буд1вництво (а саме, про виконавцдв, графши роб1т, постачальнигав, термши викснання);

- порушення Ц1Л1'сност1, систематизаци документацп;

- необхвдшсть в розрахунках вартост! та ф^зичних об'емнч роб^.

2. Розробка проектно-кошторисно! документацп (в доповнешш до ¿снуючого проекту). Причини:

- помилки проектувальнигав;

- несвоечасне надходження документацп;

- додатков1 буд1вельно-монтажт роботи;

- нов1 техтчт ринення.

3. Анал1з та коректування проектно-кошторисног документацп. Причини:

- помилки в кошторисах та кресленнях;

- невщповщтсть кошториав та креслень;

- накопичення анульовано! та виконано! документацп. Таким чином, тд технолопею постпроектування будемо

розум1ти таку оргашзацш процесу створення шформацшного середовища управлшня буд^вництвом, яка забезпечуе автоматизоване решения наступних задач:

- доповнення проектно1 документацп, зпдно з вимогами буд1вельних оргашзащй;

- випуск додатково! проектно! документаци безпосередньо по ходу будавництва;

Проведений в другш глав! дисертацШно1 роботи анал1з основних документе управлпшя буд1вництвом, IX структури та взаемозв'язку дозволив визначити основш шформацшш об'екти постпроектування. Кожен щформацшний об'ект постпроектування представляеться у вигляд1 сукупност! шформацшних змшних, зв'язки м1ж якими виражають шформацшш фуккцп, яга визначет при дискретних значениях аргументу 1 приймають дискретш значения. В робота виконано формал1зований опис шформацшних об'екта у вигляд1 таблиць, в яких вщображеш структура шформацшних об'егав, найменування шформацшних змшних та ввдношення мiж шформацшними змшними.

Приведений перелж основних документсв, використаних в управлшш буд1вництвом енергокомлекав, ¡х структура та взаемозв'язок дозволили виконати моделювання оргашзацшшл та функцюнально! структури буд1вництва. Представимо схему реал!заца технологи постпроектування через опис взасмодп шформацшних об'екэтв.

Нехай СЗ - множина однозначно ¡дентифпсованих шформацшних об'ектсв

<2={<Э1, <Э2, • • <ЗпЬ (1)

де п - кшьгасть шформацшних об'ек'пв;

А - множина к1льк1сиих або ягасних характеристик шформацшних об'ек'пв (шформацшних змшних)

А= .....^О;, 1= М Э<&„ Ъм, ..., к * т, (2)

Де (^п- •••> - множина характеристик шформацпшого

об'екту С?;.

Отже, О^,,, £,а, ..., - структура шформацшного об'екту О; (або, шшими словами, схема шформацшного об'екту С};).

Тод1 базу даних представимо у вигляд! наступно! системи

ВБ с ОхА. (3)

Множина

1={11-12.....»ч} (4)

е множиною вхвдних даних.

Наповнення кожного етапу технолопчного процесу обробки даних представимо за допомогою множини оператор!в

Р = 1=Гп,} и {К;, 1=Гп2} V 1=йз) и и и 1=Гп5} и 1=Гп6}. (5)

де У; - оператор введения, - оператор контролю, Г; - оператор формування структури, - оператор злиття, О, - оператор коректування, - оператор виведення.

Оператори представляються у вигляд1 функцш, аргументами яких можуть бути шформащйт об'екти, шформацшт функцп чи змшш-параметри.

Множину шформащйних зв'язгав М1Ж процедурами формування шформащйних об'екйв представимо у вигляд!

множили и={ик}, к=1,т .

Отже, можна формально визначити технолопю постпроектування як п'ят1рку

Т = <1, О, А, Р, и>. (6)

Модель шформацшно! технологи постпроектування, гадготовки виробництва та управлшня буд1вництвом вообразимо у вигляд1 граф-схеми С = (Р, и), вершини я ко! вщповщають операторам Р, що виконуються, шформацшно! технологи управлшня буд1вництвом, рпнення яких дощльно виробляти автоматизованим засобом, а дуги визначають шформацшт зв'язки М1Ж процедурами, що виконуються.

Для побудови ефективно! технолоп! постпроектування виконано дослщження шформащйно-лопчного взаемозв'язку процедур обробки шформащйних об'ехтв та його опттпзащя на основ! застосування засоб^в теор!! граф!в. Спочатку висуваеться задача попереднього анал!зу графа С=(Р, и) на предмет виявлення контур!в з метою наступного коректування графа ! розкриття контуру графа, а теля цього - розбиття множини процедур Р={р[} на класи з використанням методу класифшацп по нащадкам. Розглянемо алгоритм оптитзаци початково! граф-схеми.

Крок 1. Побудова матриц! шциденцш Э розм!ром шхп для графа С=(Р, II) замшою шформащйних зв'язк!в м1ж кожною парою процедур рк, рг одною дугою и^. Крок 2. Визначення контур!в, створених двома сум!жними вершинами, та !х усунення. Р!шення дано! задач! базуеться на отримант матриц! сусщства дуг А графа 0=(Р, и) на основ! його матриц! шциденцш Э ¡з ствввдношення

А=3Т Б, (7)

де А - матриця сусщства дуг графа С= (Р, II), Б - матриця шциденцш графа С=(Р, и), 8Т - матриця, одержана транспонуванням матриц! шциденцш Б.

На основ! отримано! матрищ А виконуеться коректування графа С=(Р, и) 1 перехщ до графа С=(Р, и), який не мштить контур1в !з двох сум1жних вершин. Крок 3. Побудова удосконалено! матрищ й сум1жност1 для ор!ентованого графа, елементи яко! визначають вел шляхи одинично! довжини м1ж вершинами графа 0*=(Р, и). Крок 4. Визначення маршрутов на основ! тднесення матрищ И в степшь. Анал!з одержаних результатов дозволяе отримати новий граф, що не метить контур)в та петель. Крок 5. Побудова ращонально! схеми шформацшно-лопчного взаемозв'язку процедур шляхом розбиття множини Р = {р^ процедур графа О = (Р, и) на класи таким чином, щоб задач!, що належать до одного класу, не були шформацшно пов'язаш м!ж собою.

Приведений вище алгоритм дозволяе побудувати ефективну ¡нформащйну технолопю постпроектування, на основ! яко! виконуеться визначення

., - послщовноеи виконання процедур постпроектування задач;

- груии процедур, р1шення яких може виконуватися паралельно;

- вихвдних даних для виконання процедур ! необхщного складу нормативно-довщково! шформацд.

Для ощнки ефективносп впровадження п!дсистеми постпроектування АСУБ запропоновано алгоритм, що дозволяе визначити нербхщний об'ем процедур постпроектування (визначае найбшьш оптимальний розподш процедур м1ж проектуванням 1 постпроектуванням), та частку каштальних вкладень в технолопю постпроектування в залежност! вад оч!куваних прибутк!в.

Нехай Т - штервал часу спостереження ефекту в!д реал!зацп ново! технологи; Е^ - вщносна ефектившеть впровадження 1-01 задач! АСУБ в момент часу I; Е1 - ефектившеть, яка виражена в тис. грн., що отримана внасупдок функцюнування АСУБ в момент часу I.

Тод!

Е1=2 <ьЕй, £ (ь=1, (8)

/и

де qi - питома вага катталовкладень буд1велыюго виробництва в пщсистему i.

Середню ефективтсть фушсцюнування АСУБ будемо розглядати як математичне спод1вання величини Et:

E = ±qiEil де E^if Eit. (9)

i-l 1 Величина ризику виконання нововведень характеризуеться квадратичним вщхиленням

a=VM[E.-E] =JSq?o?+ZIw4. М. (ю)

=■2 / 3 3 3

ZI

1=1 J=1

Z(Eit-Ei) Z(E,t-Ei)(Ejt-li). .

1 t = l I t = l

де CTj2 - дисперая прибутку вщ реал1зацп i-oi пщсистеми АСУБ; CTjj - ковар!ащя м1ж ефективностями функцюнування пщсистем i та j.

Таким чином, задача полягае в знаходженш оптимального стввщношення м1ж тдвищенням ефективност виконання перетворень та зростанням ризику вщ Ix проведения. Отже, необхщно максимззувати функщю

Ж

R= приумов* ]Г 4i=1- (u)

Нехай U- величина очжуваних збитгав, яку будемо розглядати як зважену середню величину и. збитгав вщ окремих пщсистем. Задача м1шм1зацП витрат буде мати вигляд:

3 _

£ ЯД + sE -> min, (12)

¿^ = идоп, fqi=l, О^ц^Ц. 1 = 1Д i=l i=l де ц - величина збитгав вщ окремих пщсистем,

s - значения витрат на реал1зацдю i-oi пщсистеми в розрахунку на 1 грн. одержаного прибутку, тобто величина, зворотна до коефпценту рентабельное^,

идоп - величина допустимих збитгав.

Значения вщносно! економ1чно! ефективноеп

постпроектування визначаеться за формулою

Ej = Et —i = l,n, (13)

Е

де Es - сумарна eKOHOMi4Ha ефективтсть п задач, що виркиуготься;

Е*" - сумарна економ1чна ефектившсть задач шдсистеми;

Е* - еконошчна ефективн1сть окремо! задач! шдсистеми.

Отже, сумарна вщносна ефектившсть ¿-о! шдсистеми в момент часу t дор1вшое

^=£^,1=1,3. (н)

н

На основ! наведеного алгоритму розраховаш коеф1щенти питомих кагпталовкладень в шдсистеми постпроектування, шженерпо1 шдготовки виробництва, оперативного управлшня АСУБ з використанням початкових даних по ГПвдешю-Украшськш АЕС: 4]=— 0,8648, 1,5465, д3 = 0,3183, вадповщно. 3 отриманих значень видно, що для здшснення проекту нeoбxiднo вщтягнення контв в1д останшх двох пщсистем АСУБ для додаткових кашталовкладень в технолопю постпроектування в розм1р1 106,35 тис. грн. При цьому очшуваний прибуток в!д реал!заци проекту -53,78 тис. грн. Також обчислений коеф1щент рентабельное™, р!вний

- = 1,4 > 1, що евщчить про доцшьшеть впровадження технологи

5

постпроектування.

Третш роздщ дисертащйно1 роботи присвячений програмтй реал1зацп шформацшно! технологи постпроектування.

В основу розробки програмного забезпечення покладений модульний принцип, коли кожний модуль реал1зус функщю обробки шформацп. Такий тдхщ дозволяе зменшити витрати на створення нових засоб1в, а також адаптащю цих засоб!в до нових умов функщонування.

Створення модул1в ведения баз даних, яга вщображають функцп обробки та управлшня обробкою шформацп, незалежних в1д задач АСУБ, дозволило оргашзувати едину технолопю р1шення задач, едину для вс1х задач базу даних ! запровадити едит принципи розробки програмних засоб!в.

В кнуючш баз1 даних автоматизовано! системи шформацшного забезпечення служб управл!ння буд1вництва ПУ АЕС е тага групи файл ¿в: • Група шформацшних фашав системи:

- эЬарЬ - титульш позицп кошториав;

- роглЬ - шформащя 13 строчок кошторис!в по видам роб1т,

ф1зоб'емам, виконавцям;

- limer - шформац'ьч Í3 креслень;

- formab - поточна тформац]"я про виконання o6'gmíb БМР.

• Група файл!в довщково! бази:

- ispolb - довщник виконавщв;

- koner - довщник конструкций та матер1ал1в;

- spaer - довщник матер1ал1в;

- fizob - довщник ф1;юб'ем!в.

• Група файл1в нормативно! бази:

- ererb - одиничш розцшки;

- kodobjm- коди oO'cktíb по кошторисам;

- naklam - накладт витрати за буд1вельними нормами i

правилами.

В програмно-шформацшшй систем! постнроектування енергетичних об'ектаз можна вид1лити дв1 групи заеоГнв:

- засоби обробки та розробки (в доповнення до шнуючих) кошториав;

- засоби обробки та розробки (в доповнення до гснуючих) креслень.

До 3aco6iB обробки кошторис1В взноситься засоби обробки кошториив по ф1зоб'емам, виконавцям, вузлам, нормативним ресурсам. Процедура полягае у визначент по кожному рядку кошторису значень додаткових параметр1в (код1в ф1зоб'ем1в, виконавщв, вузл1в).

Виконанням дано! процедура забезпечуеться: розрахунок кошторис^в, введения кошторишв, контроль за документащею, що надходить, створення едино! шформацшно! бази системи. Обробка креслень здшснюетъся у три етапи :

- формування бази матер1ал1в по кожному рядку кошторису Í3 креслень;

- створення i шдтримка нормативно-довщково! документацп;

- формування вихвдних документов по 6a3Í креслень.

Структурна схема технолопчно! нослщовност виршгення задач постпроектування представлена на рис. 1, в якш видшеш тат ochobhí етапи.

1. Шдготовка шформацн.

2. Подготовка нормативно-доввдково! шформацп.

3. Створення структури системи.

4. Введения титульних позицш кошторийв (SAPA).

5. Розрахунок строчок кошториств (DWS).

6. Введения строчок кошториав (HATA).

Рис. 1. Структурна схема технологи постпроектування об'ект1в енергетичного буд^вництва.

7. Переведения розрахованих кошториав в завантажений стан (HATA, DWS).

8. Пщпис кошторишв у виробництво (MANISA).

9. Технолог кошториив (зв'язок з виконавцями i найменувашшм ф1зоб'ем1в) (HATA).

10. Завантаження розрахованих кошторжяв (HATA).

11. Мантулювання титульними позищями кошториав (MANISA).

12. Коректування строчок кошториав.

13. Формування вихщних форм.

14. Формування нового кошторису.

15. Когаювання мaтepiaлiв i3 одного кошторису в шший (DUBL).

16. Введения матер1ал1в по строчкам кошториав (DON).

17. Доповнення довщника матер1ал1В i введения додатково! шформацп по конструкщям креслень (KSN).

18. Коректування шформацп по конструкщям (WNU).

19. Введения поточних цш матер1ал1в.

20. Введения л1мтю! картки по кошторису.

21. Формування вих1дного документу.

22. Виведення вщомост! вартоста необхщних матер!ал1В.

23. Виведення потреби в матер!алах.

24. Виведення потреби на виготовлення конструкции

25. Переведения оброблено! документаци у ваддш планування.

Розроблена програмно-шформацшиа система дае можливкть

оргашзувати ефективну технолопю постпроектування 1, в раз!

необхщностг, мобшьну перебудову шформащйно! бази та засоб1в II

ведения на нов1 умови фуикщонування.

ОСНОВШ РЕЗУЛЬТАТ!! РОБОТИ

1. На основ! анал!зу задач, що стоять перед енергобуд1вництвом в сучасний момент, видшена проблема створення ефективно! технологи постпроектування при буд1вництв1 складних енергетичних об'ектсв як основна в удосконалент автоматизованих систем управлшня проектами буд1вництва складних енергетичних об'ектав.

2. Показано, що тдвищення ефективносп фуикщонування енергобуд1вельних оргашзацш вимагае створення теоретико-методично! основи для реал1защ! прикладних шформащйних систем решения широкого класу народногосподарських задач.

3. Розроблен! принципи та засоби штеграцп шформаци в системах постпроектування.

4. Розроблена структура шформацШних об'егспв.

5. Розроблет засоби та алгоритми постпроектування об'ектгв енергетичного буд1вництва з метою визначення реальних термнпв завершения буд^вництва; мш1м1зацп витрат на буд!вництво; формування ефективно! технологи виконання роб1т по буд1вництву енергетичних об'ектта

6. Побудована математична модель технологи постпроектування об'ект1в енергетичного буд1вництва.

7. Виконана оптим1защя шформащйно-лопчного взаемозв'язку процедур обробки шформацшних об'ектов.

8. Розроблена методика ощнки сфективност! впровадження задач постпроектування в АСУБ, що також дае можливють визначити частку каштальних вкладень в шформащйну технолопю постпроектування.

9. Дано опис програмно-шформацшно! систсми постпроектування.

10. Викладега принципи побудови шформацшно! бази системи.

11. Створена ефективна технолопя постпроектування енергетичних об'ектсв.

Матер1али дисертаци викладет в таких публшащях:

1. Крошка Е.А., Нетавская Е.Г., Тесля Ю.Н. Системное проектирование сложных объектов на базе моделей логико-динамического класса // Зб!рник статей астранпв 1 пошукач1в Ч1Т1. - Черкаси. - 1994. - С. 50-56.

2. Крошка Е.А. Подходы к интеграции систем информации САПР и АСУ // Зб1рник статей асшра!шв 1 пошукач1в Ч1Т1. - Черкаси. -1995. - С. 57-60.

3. Тесля Ю.Н., Покка В.А., Палагина Е.А., Стеценко И.В. Макроинформационные модели в управлении проектами строительства энергетических объектов // Черкасский ин-т управ, и бизнеса. - Черкассы, 1996. - 23 с. - Рус.. - Деп.. в НИИТЭХИМ 20.01.96 г., №20-ХП96 // Аннот. в "Библиографическом указателе ВИНИТИ "Депониров. Науч. работы", №6, 1996.

4. Крошка Е.А. К вопросу об интеграции программно-информационных средств в системах управления проектами строительства сложных объектов// Труды 3-ей междунар. Научн.-техн. конференции "Контроль и управление в технических системах". - Том 1. - Винница. - 1995. - С. 221.

5. С.В. Стась, Е.А. Палагина. Системная модель - средство описания систем и процессов // Труды 51 Научной сессии, посвященной Дню радио. Часть II. - Москва. - 1996. - С. 158.

6. Тесля Ю.Н., Палагина Е.А. Проблемы автоматизации управленческой деятельности на предприятиях энергетического строительства // Труди З-о! украшсько! конференцп з автоматичного керування "Автоматика - 96". -Том 3. -Севастополь.- 1996. - С. 153-154.

7. Палагина Е.А. Средства допроектирования в управлении проектами строительства сложных объектов // Труди 4-о! украшсько! конференцп з автоматичного керування "Автоматика - 97". -Том 3. - Черкассы. - 1997. - С. 60.

Пплапна О.Л. Методи та засоби автоматизованого иостпроектупанпя при будтництт екладиих енергетичних об'ект1в. - Рукшшс.

Дисрртац1'я па здобуття паугсового ступени кандидата техш'чних паук за спргнальтстю Ой.13.06 - аптоматизоваш системи управлшня та прогресивш шформапшш технологи. - Кшвський державний техш'чний ушверситет буд1вництва 1 архггектури, КиТв, 1997.

Дисертацшна робота присвлчена проблем! гадвшцення ефективнос-п управления проектами буд1вництва енергетичних об'ск-пв шляхом створення ново! ¡нформацшно! технологи постпроектування. Занропопована схема декомпозлцн життевих цшшв об'екгпв енергетичного 6уд(ви!тцтпа з видшениям етапу ггостпроектування, як етапу штеграцп САПР та АСУ на функщях подготовки ¡нформацшного середовища. Видолеш основт функцп технологи постпроектувапня: коректування проектно-кошториспо! документацп (ПКД); приведения ПКД до лручного для буд1вшщтва вигляду: винуск додатковт ПКД. Рплроблпна та описана програмно-шформацшна система, яка рга.гпзу« технолопю постпрорктунання. Розроблош ласобн ппровалжошп в промислову експлуатацно в АТ "Юженергострой" (Управлшня буд!вництвом ПУ АЕС).

Ключов! слова: шфпрмацшна технолопя, декомпозиция, штегращя.

1 юстпроектування.

Палагина Е.А. Методы и сродства автоматизированного постпроектировашш при строительство сложных энергетических объектов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.lli.06 - автоматизированные системы управления и прогрессивные информационные технологии. - Киевский государственный технический университет строительства и архитектуры, Киев, 1997.

Диссертационная работа посвящена проблеме повышения эффективности управления проектами строительства энергетических объектов путем создания новой информационной технологии постпроектирования. Предложена схема декомпозиции жизненных циклоп объектов энергетического строительства с выделением этапа иостпроектироиання, как :т<па шттрации САПР и АСУ на функциях подготовки информационной среды строительства. Выделены основные функции технологии постпроектировашш: корректировка проекпю-сметпии

документации (ПСД); приведение ПСД к виду, удобному для строительства; выпуск дополнительной ПСД. Разработана и описана программно-информационная система, реализующая технологию постпроектирования. Разработанные средства внедрены в промышленную эксплуатацию в АО "Южэнергострой" (Управление строительством ЮУ АЭС).

Ключевые слова: информационная технология, декомпозиция, интеграция, постпроектироианис.

Palagina E.A. The methods and means automated postprojection at construction of difficult power-generating objects. - Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of Science (Ph. D) in Technics in speciality 05.13.06 - automated control systems and progressive information technologies. - Kiev State Technical University of Construction and Architecture, Kiev, 1997.

The dissertation is devoted to problem of increase of efficiency of management of civil-engineering designs of power-generating objects by creations of new information technology postprojection. The decomposition of vital cycles of objects of power-generating construction with allocation of stage postprojection, as stage of integration of systems of automated designing and automated control systems on functions of preparation of information environment of construction are proposed. Are allocated main functions of technology postprojection: the updating of project-budgeted documentation (PBD); the reduction PBD to kind, convenient for construction; the issue additional PBD. The software-information system, realizing the technology postprojection is developed and described. The developed means are introduced in industrial operation in Corp. "Yugenergostroy".

Key words: information technology, decomposition, integration, postprojection.