автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Историко-книговедческий анализ и археографическое описание еврейских декорированных рукописных памятников Украины XVIII - начала XX вв.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

.' ’ * * \ •

■ 'і .0 Ь А

ГГ '1 УДК 091+025.171:930.2(447)

СЕРГЄЄВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

Історико-книгознавчий аналіз та археографічний опис єврейських декорованих рукописних пам’яток України XVIII - початку XX ст.

е>С гС

Спеціальність 0?.00.08 книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ 1998

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського НАН України

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

академік НАН України

доктор філософських наук, професор

ОНИЩЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ,

Національна бібліотекаУкраїни

імені В.І.Вернадського, генеральний

директор

академік НАН України доктор історичних наук, професор ІСАЄВИЧ ЯРОСЛАВ ДМИТРОВИЧ, Інститут українознавства ім.Крип’якевича НАН України, директор

кандидат історичних наук, доцент КОВБА ЖАННА МИКОЛАЇВНА кафедра організації видавничої справи, поліграфії і розповсюдження книги, Національний технічний університет “Київська політехніка”.

Провідна установа:

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Захист відбудеться ’’ ¿^(Л^ 1998 р. о -У ^ год.

На засіданні Спеціалізованої вченої ¿ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) історичних наук у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського за адресою: 252039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня,3.

З дисертацією можна ознайомитися у читальному залі бібліотекознавчої літератури в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського, Київ, просп. 40-річчя Жовтня,3.

Автореферат розісланий “ 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук

Актуальність дослідження полягає у дослідженні історії збирання єврейських рукописів від другої половини XIX ст. до сьогодення, виявленні, аналізові маловідомого, але важливого для історії України матеріалу, класифікації та систематизації ознак й особливостей, притаманних єврейському мистецтву оформлення книги, та розробці принципово нової системи археографічного опрацювання декорованих документів. Ця система дасть можливість надалі працювати з документами не тільки за традиційно бібліотечною чи архівною системою науково-довідкового та науково-пошукового апарату, а й за ознаками, притаманними лише декорованим пам’яткам. З практичної точки зору аналіз оздоблення документів забезпечить можливість у складних для їхнього датування чи атрибуції випадках використовувати художні елементи як додаткове джерело інформації.

Запропонована в дисертації система опису розрахована на створення комп’ютерної інформаційної системи, що включає опис матеріалів за окремо розробленою уніфікованою схемою, облік та перенесення до бази даних малюнків, титульних аркушів, заставок, орнаментів тощо, виділення та аналіз елементів зображення, розробку системи пошуку за орнаментальними ознаками, що надалі дасть можливість принципово змінити традиційну бібліотечно-архівну систему опису матеріалів, створити страхові копії рукописних матеріалів та рідкісних видань на рівні сучасних технологій.

Стан наукової розробки проблеми. Джерелознавчий та книгознавчий опис рукописної книги як самостійна проблема запровадження в науковий обіг цього багатоаспектного джерела розглядався у вітчизняній та закордонній археографії впродовж більш як двох століть.

Проблеми методики “зовнішнього та внутрішнього аналізу джерела” та “раціональності” опису кириличних рукописних книг з початку XIX ст. розроблялися видатними українськими та російськими дослідниками: А.Востоковим, К.Новоструєвим, Н.Петровим, В.Перетцом, В.Срезневським, С.Масловим, Є.Ківлицьким, М.Сперанським, І.Франком та ін. Окремому аспекту археографічного дослідження рукописної національної книги - її художньому оздобленню та мистецтву оправи присвятили роботи П.Жолтовський, Д.Щербаківський, О.Колесса, Г.Павлуцький, І.Свенцицький.

Наслідком розвитку археографії в Україні останніми роками стало обгрунтування та виділення як окремої галузі кодикографії, теоретичні засади якої розроблено в працях Л.Дубровіної, О.Гальченко та О.Іванової. В структуру цих кодикологічних моделей включений і систематичний опис оздоблення рукописних і стародрукованих книг.

Проблемами єврейської рукописної книги, її збиранням, систематизацією та описом зацікавились лише наприкінці XIX ст. У цей період виник інтерес до єврейської рукописної книги як історичного джерела. Однак, на межі ХІХ-ХХ ст. традиції її декорування практично залишались поза увагою науковців, а дослідники-історики, які працювали з цими матеріалами, звертались лише до їхньої інформаційної сутності.

Серед науковців, які працювали над проблемами єврейського декоративно-ужиткового мистецтва, слід зазначити В.Стасова, Д.Гінцбурга, С.Ан-ського (Раппопорта), М.Сиркіна, М.Балабана, Р.Бернштейн-Вішніцер, художників М.Маймона, С.Юдовіна, Л.Пастернака, М.Шагала, Ел. Лисицького. Але всі вони, за винятком С.Ан-ського, практично не звертались до специфіки зовнішнього оформлення єврейської рукописної книги. 1918 року С.Ан-ський на основі матеріалів, зібраних під час етнографічних експедицій в Україні, підготував 1-й том “Альбома еврейской художественной старины”. В той час “Альбом” не був опублікований і побачив світ лише 1994 р. під редакцією

О.Канцедікаса.

Останнім часом в Україні, Росії, Ізраїлі та США вийшло друком багато досліджень, присвячених єврейському декоративно-ужитковому мистецтву, його окремим галузям, зокрема оздобленню рукописів. Опубліковано багатоілюстровані каталоги унікальних ілюмінованих рукописів із зібрань Ізраїлю, Німеччини, США, що дають уявлення про матеріали, але не містять їхнього систематичного опису. Фундаментальні праці фахівців України та Росії присвячено вивченню декоративно-ужиткового мистецтва. Так, дослідженню ритуальних виробів із срібла та бронзи присвятили праці О.Канцедікас,

О.Волковинська та Т.Романовська, архітектурі та оздобленню дерев’яних синагог - З.Яргіна, різьбленню по каменю, оздобленню та символіці єврейських надгробків (мацев) - Д.Гоберман. Професійне художнє мистецтво на основі дослідження вітебської художньої школи Єгуди Пена знайшло відображення в роботах Г.Казовського. Фундаментальною працею з питань єврейського мистецтва є робота американського дослідника Е.Гуденоуха, традиції єврейської релігії, побуту та іхнє відображення у мистецтві висвітлені у працях американських вчених Є.Бялера та А.Канофа.

Відомі фундаментальні праці Р.Бернштейн-Вішніцер присвячені символіці та традиціям єврейського мистецтва від найдавніших часів і досі залишаються актуальними. Розробки ізраїльських вчених С.Рот, Г.Клагсбальда, Б.Наркіса, А.Коен-Мушлін присвячені традиціям художнього оздоблення релігійних книг (пасхального сказання - Агади), шлюбних контрактів (ктубот). Але ці видання не висвітлюють історії декорованих єврейських рукописів та рідкісних видань

з

України XVIII - початку XX ст. Питанням єврейської кодикології присвячена монографія М.Бейт-Ар’є “Єврейська кодикологія".

До цього часу залишалися недостатньо розробленими проблеми спеціального археографічного опису декорованих єврейських рукописів. Треба зазначити, що лише у Центрі єврейського мистецтва Єрусалимського університету (Ізраїль) використовується комп’ютерна програма обліку та опису матеріалів з елементами декору. Але вона розрахована лише на пошук за іконографічним принципом і не зовсім відповідає всім вимогам бібліотечної практики.

Сучасні методики археографічної роботи, розробка питань кодикології, створення новітніх комп’ютерних технологій обробки матеріалів, необхідність запровадження у науковий обіг єдиного комплексу матеріалів з історії зовнішнього оформлення єврейської книги зумовлюють необхідність створення системи опису декорованих єврейських рукописів, що дозволить реєструвати та досліджувати пам’ятки на якісно новому рівні.

Мета й завдання дослідження. Основною метою дисертації є висвітлення історії збирацької діяльності в Україні та Росії, зібрання єврейських рукописів та друкованих видань НБУВ, його історико-книгознавчий аналіз, вивчення традицій єврейських рукописів та розробка системи спеціального археографічного опису єврейських декорованих рукописних пам’яток XVIII -початку XX ст.

Конкретні завдання дисертації полягали в тому, щоб:

1. Вивчити історіографію, особливості розвитку книгознавчих кодикологічних та мистецтвознавчих досліджень художньо оздоблених рукописіз у бібліотеках, музеях, архівах.

2. Провести книгознавчий та джерелознавчий аналіз складу зібрання єврейських рукописів НБУВ та інших установ, встановити історію збирання та формування колекцій єврейських рукописних книг і документів на території України та Росії з метою встановлення історичного походження рукописних книг і, зокрема пінкасім як основного масиву декорованих рукописів; виокремити, класифікувати та систематизувати рукописи та види оздоблень з урахуванням традицій народної художньої творчості та її впливу на розвиток мистецтва оздоблення книги.

3. Дослідити зв’язки єврейського народного мистецтва та релігійно-культурної традиції у розвитку художнього оздоблення єврейської рукописної книги та інших пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва.

4. Визначити вплив традицій українського народного мистецтва на оздоблення єврейських рукописів, регіональні та специфічні традиції, що склались на території України.

5. На основі аналізу декорованих єврейських рукописів, проведення книгознавчої класифікації та систематизації видів оздоблень скласти уніфіковану систему їхнього опису, що стане органічною складовою кодикологічного та археографічного аналізу із урахуванням потреб бібліотечного науково-довідкового апарату на спеціальні фонди.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є

декоровані єврейські рукописні книги та документи, до яких належать пітасш (записники єврейських товариств та общин), ктубот (традиційно складені та оздоблені рукописні шлюбні контракти), мЬрахиі (художні рукописні панно, що за традицією прикрашали східні стіну в єврейському домі або в синагозі та вказували напрямок молитви до Сходу), а також всі споріднені матеріали, що за художніми традиціями є аналогічними названим вище.

Предметом дослідження є традиції та система спеціального археографічного опису декорованих рукописів.

Історико-книгознавчі, історико-джерелознавчі та археографічні методики аналізу джерельної бази, що використані дисертантом, дають змогу не лише оцінити роль і місце єврейських декорованих рукописних пам’яток в документальній спадщині України, а й створити систему формалізованого уніфікованого опису документів, придатну для використання в комп’ютерних мережах.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становить зібрання єврейських рукописних пам’яток, що зберігаються в фондах сектора сходознавства ІР НБУВ, а також документи й матеріали із зібрань Інституту народознавства НАН України, Центрального державного історичного архіву Санкт-Петербурга, Російського державного архіву літератури та мистецтва (Москва), Музею Ізраїлю (Єрусалим), документи державних архівів України та Росії, що розкривають історію збирання колекції рукописів, їхнього дослідження наприкінці XIX - першій чверті XX ст., каталоги музейних колекцій, де зберігаються аналогічні матеріали, відомчі музейні документи з опису графічних матеріалів, а також опубліковані матеріали. Із сукупності документів виділено понад 150 пам’яток, що стали основою дослідження, в тому числі пінкасім громад України XVIII - початку XX ст. - 97 одиниць зберігання.

Хронологічні рамки дисертації - друга половина XVIII - перша чверть XX ст., що становить час побутування відомих нині єврейських декорованих рукописних пам’яток України. Саме в цей час народними майстрами

створювались титульні аркуші, заставки та інші прикраси для пінкасім, мирах'т, ктубат, лубків до єврейського свята Пурим.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше зроблено спробу систематизувати та узагальнити дослідження з питань опису декорованих рукописних пам’яток, створених представниками різних національностей та релігійних конфесій, використати їх як базу для розробки спеціального кодикологічного опису унікальних єврейських рукописних пам’яток.

Наукова новизна визначається тим, що:

1. На базі вивчення історії збирання єврейських рукописів, формуванння книжково-рукописних колекцій на території України та Росії, їхньої долі наприкінці XIX- у XX ст. та сучасного стану реконструйовано історію формування унікальних єврейських книжкових та рукописних колекцій НБУВ, що понад 40 років були вилучені з наукового обігу.

2. Розглянуто історіографію питання археографічного та

кодикографічного опису рукописних книг та документів, особливості історії та традиції декоративно-ужиткового мистецтва й оформлення єврейської книги.

3. Виявлено і книгознавчо проаналізовано рукописні пам’ятки єврейської книжкової рукописної спадщини XVIII - початку XX ст., що були створені в Україні та поза її межами (в тому числі записники єврейських громад та товариств - пінкасім, декоративні панно для прикрашення східної стіни в приміщенні - мізрахім, шлюбні контракти - ктубот, книги кабалістичного змісту, народні лубкові картинки до єврейського свята Пурим тощо). 50 з них з колекційних фондів НБУБ вперше запроваджуються до наукового обігу.

4. Проаналізовано та систематизовано декоративне оздоблення виявлених рукописів у контексті історії та традицій єврейського мистецтва і мистецтва оформлення книги, у порівнянні з традиціями оздоблення українських рукописних пам’яток.

5. Запропоновано археографо-книгознавчу методику історично-книгознавчого та археографічного опису декорованих єврейських рукописів XVIII - початку XX ст. Ця методика за допомогою комп’ютерних технологій може бути використана для реєстрації документів та створення відповідних архівних і бібліотечних баз даних та інформаційних систем.

Практичне значення. Результати дослідження використовуються у практиці наукового опису декорованих єврейських рукописних пам’яток, при складанні довідників за складом і змістом рукописних та книжкових фондів, у дослідженнях

з питань книгознавства та документознавства, практичній каталогізацшній діяльності бібліотек, музеїв та архівів. Матеріали досліждення можуть використовуватись у курсах лекцій з історії єврейської писемності та культури, зокрема з питань декоративно- ужиткового мистецтва, історії діалогу культур в Україні.

Апробація роботи. Основні положення дослідження апробовані на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: “VI Міжнародний семінар з єврейського мистецтва” 29 травня - 3 липня 1994 р. (Єрусалим, Ізраїль), “Єврейська історія та культура в Україні: Міжнар. наук, конф., Київ, 8-9 грудня 1994 р.”, “Єврейська історія та культура в Україні: Міжнар. наук, конф., Київ, 2-5 вересня 1996 р.”, “VI міжнародна конференція з питань дослідження та викладання юдаїки: Москва, 5-8 лютого 1997 р.”, “Історія та дослідження в галузі єврейської архівної справи: Міжнар. конф., Санкт-Петербург, березень 1997 р.”, а також у восьми публікаціях. Авторка бере участь у розробці методичних рекомендацій щодо створення страхового фонду та опису документів у проекті Міністерства з питань науки та технологій України “Створення бази даних унікальних рукописних пам”яток України: страхове копіювання, публікація”.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Дисертація складається з вступу, трьох розділів та висновків. Обсяг дисертації 172 сторінки. Список літератури та архівних джерел складається з 285 найменувань. Додатки - альбом, до складу якого входять 98 іллюстрацій.

ВСТУП

Обгрунтовується вибір теми дослідження, розкривається її актуальність, ступінь вивчення, визначаються мета та завдання дисертації, наукова новизна, практичне значення.

У першому розділі “Розвиток книгознавчих та археографічних досліджень в галузі історії мистецтва оздоблення книги та рукописних книг в ХІХ-ХХ ст.” подається історіографічний огляд археографічних та кодикологічних досліджень в галузі історії мистецтва оздоблення рукописних та друкованих книг, і висвітлюється історія збирання єврейських рукописів та уникальних друкованих видань, подано короткий історичний нарис про праці Єврейської етнографічної експедиції ім.барона Г.Гінцбурга, підготовчі матеріали до перших публікацій єврейських декорованих рукописів, коротка історія відділу “Огіеіиаііа” ВБУ та інших наукових установ Києва, до яких у пореволюційні часи надійшли досліджувані матеріали.

Завдання дослідження єврейської історії на території Російської імперії постало наприкінці XIX ст. Першим широкомасштабну програму роботи розробив Ш.Дубнов, він також накреслив основні напрями та завдання

збирацької та аналітичної роботи. 1891 р. окремим виданням і публікаціями в російськомовному виданні “Восход” він закликав до створення єврейської наукової історичної школи та підкреслював, що її діяльність неможлива без збирання документів та створення історичної джерельної бази. Одним з найважливіших джерел, він визначив пінкасім, вказавши на багатоаспектність цих матеріалів.

Роботи по збиранню, опису та публікації єврейських історичних документів розпочались на початку XX ст. із організацією в Петербурзі Єврейського історично-етнографічного товариства (1908), на чолі якого стали Ш.Дубнов, С.Ан-ський, М.Вінавер. Після великої підготовчої роботи 1911 р. Етнографічним товариством було організовано першу етнографічну експедицію на чолі з відомим письменником, громадським діячем та дослідником єврейського фольклору С.А.Ан-ським (Ш.-З.Раппопортом). Територією роботи експедиції стала Україна, зокрема Поділля та Волинь, а основним завданням -збирання фольклорного та етнографічного матеріалу, в тому числі й рукописів.

У сезонах 1911-1914 рр. експедиція працювала на Київщині, Волині та Поділлі, в її складі, крім етнографа Ан-ського, були також художник С.Юдовін, музикознавець й композитор Ю.Енгель. Експедиційні роботи перевалися подіями першої світової війни. С.Ан-ський з санітарними загонами працював у Галичині, продовжував велику збирацьку роботу. Врятовані ним матеріали надійшли до етнографічного музею та стали основою його зібрання.

На основі цих матеріалів С.Ан-ський розробив концепцію видання, присвяченого пам’ятникам єврейського народного мистецтва. Перший том цього видання - “Альбом еврейской художественной старины” був підготовлений 1918р., але побачив світ тільки 1934 р. Цей альбом вперше репрезунтував розмаїття єврейських декорованих рукописів, але не давав їхнього опису, аналізу символіки та традицій, характерних для оздоблення цих документів.

Робота Єврейського історично-етнографічного товариства в Петербурзі була перервана революцією 1917 р., і хоча товариство існувало до 1929 р., збирацька та експозиційна діяльність практично припинилась.

З 1918 р. основним центром досліджень єврейської культури та історії стає Київ. Цього року було засновано Всенародню бібліотеку України, де з перших днів розпочав роботу відділ “Огіетаїіа” із підвідділом “НеЬгаіса-Іисіаіса”. Бібліотека збирала книжки та рукописи єврейськими мовами. В цей же час у Всеукраїнській академії наук функціонувала Кафедра єврейської культури, а після 1929 р. - Інститут єврейської культури. Дві останні установи мали великі спеціалізовані бібліотеки, до фондів яких надходили єврейські рукописи та друковані видання. Одним із шляхів комплектування як відділу ВБУ, так і

бібліотеки Інституту стала передача до них документів і книжок із бібліотек Товариства для поширення освіти поміж євреїв в Росії та Етнографічного товариства в Петербурзі.

Після закриття 1936 р. академічного Інституту єврейської культури (інша назва - Інститут єврейської пролетарської культури), його бібліотечне зібрання надійшло до фондів Бібліотеки Академії наук УРСР (тодішня назва ВБУ, сучасна - НБУВ), поповнивши зібрання існуючого відділу єврейської літератури. За архівними документами, після злиття двох бібліотек на 1939 р. фонди відділу складали 250 576 од.зб. рукописів та друкованих видань (Архів НБУВ, од.зб.590, арк.6).

Згодом, у 1949-1950 рр., коли в Академії наук України припинив існування Кабінет єврейської культури (займався дослідженнями мови, фольклору та етнографії та мав невеличку бібліотеку), його матеріали та документи також надійшли до єврейського відділу НБУВ.

З 1991 р. у НБУВ відновлено спеціалізований сектор сходознавства Інституту рукописів, ведеться робота з рекаталогізації зібрання єврейських рукописів та друкованих видань, запроваджуються у науковий обіг унікальні матеріали з історії та культури єврейського народу.

Саме тому постало завдання вивчення та створення нової системи опису єврейських декорованих рукописів та ілюстрованих рідкісних видань, що задовольнить потреби проведення робіт на основі сучасних досягнень археографічної науки та створення каталогів на нових комп’ютерних носіях інформації.

У другому розділі “Художнє оздоблення єврейських рукописних пам’яток України кінця XVIII- першої чверті XX ст.: традиції та побутування” розглянуто питання історії створення та побутування пінкасім, особливості декорованих рукописних єврейських пам’яток України кінця XVIII - першої чверті XX ст., проаналізовано вплив релігії на розвиток мистецтва декорування рукописної книги, систематизовано основні елементи декору та їхню символіку.

Основою для дослідження декорованих єврейських рукописних пам’яток України XVIII - початку XX ст. стали пінкасім, що зберігаються у фондах ІР НБУВ. Феномен пінкасім полягає в тому, що вони, за визначенням Ш.Дубнова, є неоціненним джерелом історичної інформації про життя та діяльність єврейських громад та товариств і водночас відображають традиції зовнішнього оздоблення єврейської рукописної книги. Цей аспект практично не вивчався попередніми дослідниками.

Детальний аналіз та створення наукових описів єврейських декорованих рукописів та рідкісних видань практично неможливі без знання традицій,

символіки та побутування цих матеріалів впродовж віків. Тому основним завданням, що стояло перед авторкою при написанні цього розділу була історія створення рукописів, виокремлення набору символіки зображень, її систематизація, аналіз зображень та орнаментів з точки зору єврейської релігійної традиції та впливу на розвиток єврейського декоративно- ужиткового мистецтва взагалі та на оздоблення рукописів і рідкісних видань зокрема українського культурного й художнього середовища, що виявилося в процесі художньої творчості.

Єврейське декоративно-ужиткове мистецтво й мистецтво оздоблення книги як його невід’ємна частина, розвивались в Україні, з одного боку, на основі біблійних традицій, що дозволило йому існувати як самодостатньому явищу, з другого - це відбувалося під постійним впливом оточуючого середовища та художньої культури.

У той самий час, історична пам’ять народу, зафіксована в оздобленні рукописних та друкованих книг, виявилась непересічним явищем через присутність східних мотивів та елементів в декорі, що в поєднанні з впливом інонаціональних традицій, на що вказував С.Ан-ський, в переробці, своєрідній трактовці символів, робить єврейське мистецтво оздоблення книги переважно духовним, відірваним від реального матеріального підгрунтя, постійно насиченим біблійно-талмудичним духом. Все це необхідно враховувати при роботі над описом єврейських декорованих рукописів.

Для аналізу народної творчості з оздоблення книжок використано матеріали, що зберігаються в ІР НБУВ, та на сьогодні є унікальним зібранням як за складом, так і за змістом. Із зібрання єврейських рукописів та друкованих видань виокремлено пам’ятки, написані і оздоблені в Україні. Крім того залучено матеріали з інших книго- та архівосховищ, в тому числі й опубліковані в різних виданнях, що належать до того ж кола матеріалів за змістом, призначенням, технікою виготовлення та часом побутування.

Дослідження цих матеріалів, а також їхнє порівняння з іншими видами єврейського декоративно-ужиткового мистецтва (різьблення по каменю на надгробках, архітектура та декор синагог, ритуальні вироби з металів та глини) дає можливість простежити закономірність застосування елементів декору, усталені традиції використання символів.

Загалом вся символіка зображень в єврейських декорованих рукописах поділяється на шість груп, що уможливлює систематизацію в процесі подальшого опису.

До першої групи належать елементи архітектури Храму. Серед таких символів зображення порталу, декорованого паройхетом (багато оздобленою

завісою) або капоретом (верхня частина завіси). Стильові впливи найбільше проявились у зображенні порталу, але майже до початку XX ст. воно наслідувало ренесансні або барочні портали, характерні для українських церков та багатих будівель, залишаючись, в той же час, елементом Храму.

До другої групи елементів належать використані в декоруванні рукописів ; зображення релігійної атрибутики та утварі. Серед них - корона Тори, римонім (елемент декорування сувою Тори в синагозі), стилізовані торашилд (щит Тори, елемент її декорування), зображення храмової менори (світильник із сімома ріжками).

Третя група - зображення тваринного світу. Всі тварини є не просто відображенням зовнішнього середовища або елементами декору. Вони мають чітко окреслене символічне значення, присутні в інших проявах єврейського мистецтва, хоча для оздоблення рукописів використовувалися народними майстрами досить довільно. До традиційного бестіарію єврейських декорованих рукописів належать зображення реальних тварин: левів, оленів, зайців, білок, ведмедів, а також птахів, риб; міфічних: царя морів Левіафана, грифонів, єдинорогів. Кожне з них має трактовку, подану в Біблії або традиційній релігійній літературі, прийшло з народних легенд та вірувань. Досліджуючи зображення та літературу, пов’язані з історією і вивченням єврейського мистецтва, не можна не підкреслити значний вплив навколишнього середовища на символіку та декоративний ряд рукописів. Більшість зображень тварин аналогічні зображенням в українському та білоруському народному мистецтві.

Четвертою групою є зображення рослинного світу та декоративний рослинний й геометричний орнаменти. Це, насамперед, зображення “дерева життя”, що є традиційним як в українських, так і в єврейських рукописах і в обох випадках має аналогічне символічне значення. В той же час у цих зображеннях відчуваються характерні для єврейських рукописів взагалі впливи декоративних орнаментів Сходу. Східні мотиви простежуються у рослинних орнаментальних бордюрах та рамках. Але й в них повсякчас зустрічаємо мотиви, характерні для українського декоративного мистецтва: маки, ромашки, листя калини тощо. До таких же проявів впливу українського мистецтва на традиції оздоблення єврейських рукописів належать орнаментальні віньєтки, заставки тощо. Використання для декорування єврейських рукописних пам’яток окремих елементів геометричного орнаменту свідчить про значний вплив української рукописної книги на розвиток оздоблення єврейських рукописів.

Специфічно єврейськими елементами декору рукописів є п’ята та шоста група елементів. П’яту становлять зображення зодіакального циклу, що є обов”язковими для декору синагог (розпис куполів), але в рукописах

зустрічаються не часто. Зодіакальний цикл, перші зображення якого знайдено у мозаїках синагог давньої Палестини та датуються IV в. до н.е., у XVIII - на початку XX ст. свідчить про вплив релігії на розвиток мистецтва. З огляду на заборону зображення людини, знаки Зодіаку подано умовно, використовується принцип зображення “частина замість цілого”. Але зодіакальний цикл у пінкасі з м.Копичинці є уникальним: в ньому народний майстер дозволив собі зобразити, хоча й дуже умовно, постаті Діви, Стрільця, Близнюків. До речі, використовуючи зазначений вище принцип часткового зображення, майстри, що оздоблювали пінкасім, передали процес написання єврейського рукопису, використовуючи для цього зображення руки сойфера (писця) із пером та аркушем паперу.

Шоста група є характерною лише для єврейської рукописної книги -використання техніки мікрографічного письма і як оздоблювального елементу, і як засобу подання текстів у декількох рівнях. Детально традиції та техніка мікрографії аналізуються в розділі.

Отже, дослідження єврейських декорованих рукописів дозволяє стверджувати, що вони є унікальним проявом самобутнього єврейського народного мистецтва, що базується на глибинних традиціях народу, розвивалось під впливом оточуючого середовища, зокрема, щодо досліджуваної групи матеріалів - під впливом українського народного мистецтва та мистецтва оздоблення книги, але при цьому зберігало всі традиції, релігійні вірування та іхні трактування, характерні для єврейського мистецтва від найдавніших часів. Запропонований поділ символів та зображень на шість груп дає можливість уніфікувати їхній опис, сформувати його в єдину систему.

Розділ 3. “Система опису єврейських декорованих руко”"сіз та рідкісних Еіїдапь: завдання та проблеми реалізації”. Вивчення досвіду археографічної та музейної роботи з декорованими рукописами, документами та графікою, опубліковані каталоги та описи матеріалів, дослідження з питань художньої творчості в галузі мистецтва оздоблення книги дають можливість стверджувати необхідність книгознавчого аналізу та розробки системи бібліографічного опису матеріалів. Така система, що поєднуватиме особливості археографічного, бібліографічного опису та музейної паспортизації, традицій опису декорованих рукописів інших народів, надалі дозволить систематизовано реєструвати та описувати пам’ятки єврейської книжної культури, створити та підготувати на сучасному рівні для запровадження у науковий обіг досі маловідомих науковцям унікальних матеріалів.

Завдання камеральної археографії та бібліографії на сучасному етапі розвитку історичної науки та використання в ній сучасних ком’ютерних технологій обумовлюють необхідність створення в традиційних та нетрадиційних

(автоматизовані системи) формах науково-пошукового та науково-довідкового інформування про письмові документи на основі розробки принципів, загальних для всіх видів письмових джерел, але із урахуванням деяких специфічних особливостей.

Необхідність розробки та використання формалізованої та уніфікованої структури опису обумовлена, по-перше, необхідністю охоронного опису матеріалів, а, во-друге, така модель опису може дати надійні орієнтири для різних напрямів вивчення книги та, за умови системного кодикологічного аналізу та мистецтвознавчого опису як його складової частини, дозволить зібрати великий за обсягом емпіричний матеріал для історії єврейської книги та її взаємодії з іншими етнічними культурами.

Вивчення і порівняння досвіду каталогізації та паспортизації бібліотечних, архівних і музейних колекцій декорованих матеріалів та графіки дало можливість відібрати характеристики, необхідні для повсякденної практики бібліотечної роботи і спеціального археографічного опису. Наприклад, традиційна система каталогізації та паспортизації матеріалів в музеях України, включає 47 позицій, що враховують необхідні відомості про історію виконання та побутування експонату, його зберігання в колекціях і придатні для опису єврейських декорованих рукописів. Позиції опису стосовно авторату повинні бути відкореговані із урахуванням особливостей матеріалу. Спеціальний опис ілюмінованих давньоруських рукописів, запропонований О.Смирновою, включає 15 позицій і є найближчим до археографічного, але, як і попередній, потребує уніфікації.

Створення інформаційної системи про єврейські декоровані рукописи та видання, ілюстрації до яких були виконані відомими художниками, може бути реалізоване також на основі бібліотечного досвіду організації інформаційних систем про книжкові пам’ятки, розрахованих на роботу із ком’ютерними носіями інформації і, зокрема, кодикографічного опису, запропонованого Л.Дубровіною,

О.Гальченко, О.Івановою. Ця система передбачає, зокрема, виділення двох рівнів опису: 1) охоронний (реєстраційний) опис, що є усталеним для архівної та бібліотечної практики, але деталізований й уніфікований з метою створення ком’ютерної бази та 2) формалізований кодикографічний опис, в якому окремо визначено поля для опису оздоблення рукописів. Окремий розділ кодикографічного опису присвячено оздобленню рукописів, але його методика має загальний характер. Наше дослідження розвиває кодикографічний опис у бік його спеціалізації та поглиблення рівнів інформації про декоровані рукописні пам’ятки.

Використання запропонованої системи зазначеного опису рукописів, поєднаної з практикою музейної реєстрації, попереднім досвідом створення каталогів декорованих рукописів, доповненої із урахуванням специфіки єврейських рукописів, дає можливість розробки теоретичної бази для створення інформаційної системи про єврейські декоровані рукописи та рідкісні видання. Такий опис, на наш погляд, суттєво доповнить бібліотечну структуру науково-пошукової системи.

Інформаційна система про єврейські декоровані рукописи та рідкісні ілюстровані видання включає три взаємодоповнюючі рівні накопичення, аналізу та використання інформації.

Перший рівень, що базується на бібліотечній та архівній практиці обліково-охоронного опису джерела, передбачає набір конкретних рубрик та ознак, що дозволяють чітко виокремити та відрізнити один документ від іншого. Цей рівень є охоронним описом, який включає основні відомості (автор, назва, місце та час написання, основні розміри, кількість сторінок, специфічні особливості, в тому числі й наявність або відсутність ілюстрацій, матеріал аркушів та оправи, доповнення та дописки тощо). Такий опис практично повність збігається з рубриками, зазначеними в “Охоронному (реєстраційному) опису”, але має бути доповнений розділами “Час та місце надходження”, “Походження” (в разі наявності відомостей про місце створення та побутування та місце попереднього зберігання), “Стан збереженності” (наявність попередньої реставрації, стан збереженості, потреба у реставрації).

Другий рівень опису включає опис універсального типу, до якого належать обліковий, археографічний та поглиблений кодикологічний опис. Такий стг,:с с більш розширеним порівняно з першим рівнем, оскільки передбачає орієнтацію на різних фахівців, дає їм уявлення про книгу як об’єкт історії та культури. До нього доцільно включити і спеціальний опис, що буде зорієнтованим на потреби фахівців конкретних наук гуманітарного циклу. Опис другого рівня є, за суттю, кодикографічним, доповненим особливостями й атрибутами змісту текстів та мистецтва оздоблення книги, які будуть розкриті якомога ширше. Основою для опису другого рівня може слугувати кодикологічна модель, про яку вже йшлося, і зокрема її розділ “А. 11. Прикраси рукопису”.

Третій рівень інформаційної системи повинен складатись з накопиченної інформації у вигляді графічних символів зображень пам’ятників єврейської писемності та книжкової культури, що включатимуть художнє оздоблення в рукописах та ілюстрації у друкованих виданнях (титульні аркуші, заставки, кінцівки, віньєтки, орнаментика, оздоблення окремих аркушів тощо), народний живопис (лубок, мізрахім), вироби з паперу (традиційні єврейські рейзеле, що за

технікою виконання аналогічні українським витинанкам). Як аналогії для якнайповнішого аналізу матеріалів до інформаційної системи можуть бути включені окремі елементи декору різьблених мацев, синагог (архітектурні деталі, інтер’єр, елементи декору, розписи), ритуальні вироби із срібла та бронзи, вироби з дерева, тканини, скла та глини. Позаяк система на третьому рівні опису міститиме додаткові, крім рукописних та друкованих книг, матеріали, відповідно в ній мають бути представлені текстові описи пам’ятників, що включатимуть географічні відомості (назва міста, села, району, області, країни), хронологічну інформацію, опис пам’ятників та їхніх окремих елементів за уніфікованою схемою, відомості з історії дослідження, відомості про реєстрацію, інформацію про місце зберігання пам’яток у музеях, бібліотеках, архівах (із зазначенням адреси, номеру фонду, можливості доступу до матеріалів), біо-бібліографічні відомості до кожного окремого пам’ятника (в разі наявності), окремі необхідні примітки та посилання. Саме цей рівень розраховано на використання можливостей сучасної ком’ютерної техніки, що дозволяє накопичувати, зберігати та використовувати в роботі не тільки текстову, а й графічну інформаційну сутність матеріалів. Отже, третій рівень інформаційної системи, акумулюючи та суттєво доповнюючи перші два, є в той же час самостійною базою даних.

Функціональні завдання інформаційної системи, яка створюватиметься, передбачають створення можливостей для пошуку інформації за типами пам’ятників, образотворчими елементами; алфавітний та систематичний пошук (за ключовим словом, системою назв графічного символу, географічним поняттям, хронологічним та іменним покажчикам, персоналіям, бібліографічним та біо-бібліографічним пошуком). Також до функцій можуть бути включені форматування карток та формулярів бібліотечного, архівного та музейного опису, списків та іншої документації, потрібної в практичній роботі.

Створення та наповнення такої інформаційної системи дасть можливість суттєво підвищити ефективність використання комплексної інформації в цій предметній галузі, вести роботи з реєстрації та дослідження пам’яток на якісно новому рівні, оптимізувати доступ до всієї сукупності матеріалів дослідникам історії та матеріальної культури.

Висновки

1. Збирання пам’яток єврейської духовної та історично-культурної спадщини відбувалося в руслі подібної традиції, що розвивалася в Україні ХІХ-ХХ ст. Аналіз створення та побутування рукописів та документів свідчить про те, що єврейська книжно-рукописна діяльність була органічною складовою спільної багатонаціональної культури України XVIII - початку XX ст.

2. Основний внесок у збирання книжкової та рукописної спадщини в Україні належить Єврейському історично-етнографічному товариству (ЄІЕТ) (Петербург, 1908-1929), етнографічній експедиції ім.барона Г.Гінцбурга, що працювала в Україні під керівництвом С.Ан-ського (19111914), єврейським культурним осередкам, в тому числі Київському осередку Товариства для поширення освіти поміж євреїв в Росії (ТПЄ) (1903-1917), спеціалізованим науковим установам ВУАН (Кафедра єврейської культури, 1918-1929, Інститут єврейської культури, 1929-1936) та Національній бібліотеці України ім.В.І.Вернадського (від 1918 р. до сьогодення).

3. Створені в Україні декоровані єврейські рукописи та книжки, становлять одну з найцінніших складових колекцій та зібрань НБУВ. Вони репрезентовані окремими видами рукописних джерел та унікальних видань, серед яких пінкасім, кабалістичні книги, твори історичного змісту. Проаналізовано і доведено суттєвий вплив традицій та символіки на розвиток декорування рукописної книги.

4. Історико-книгознавчий аналіз традицій декорування створених в Україні рукописів та книжок засвідчує, що єврейська книжно-рукописна традиція тісно пов’язана з історією і культурою України, оскільки зазнала суттєвого впливу українського декоративно-ужиткового мистецтва.

5. В археографічному описі можна виділити шість видів символіко-сутністного декору: зображення елементів архітектури Храму, релігійних та культових атрибутів й предметів, тварин, що мають символічне значення в єврейській традиції, рослин, рослинного та геометричного орнаментів; зодіакального циклу, переданого у малюнках, мікрографічного письма, що використовується як елемент декорування та з метою подачі текстів у декількох інформаційних рівнях.

6. Вплив українського мистецтва знайшов найбільший прояв у зображеннях тварин, декоративному рослинному та геометричному орнаментах, стильових прийомах декорування єврейських рукописів та книжок.

7. Система опису єврейських рукописів передбачає три археографічні рівні, які різняться глибиною розкриття спеціальної інформації: обліково-охоронний, що дозволяє чітко вирізнити документ серед інших матеріалів, при цьому елементи декору використовуються як атрибутуюча ознака у найзагальнішому вигляді; спеціальний археографічний опис із розкриттям та описанням елементів декору документа. Третій рівень включає два попередні, але передбачає доповнення та порівняння з іншими видами матеріальної культури українського та єврейського народів.

Основні положення викладені в таких наукових працях:

X.Senchenko N.. Sergeeva 1. Jewish scholary Institution and Library Collection in Kiev after 1917: a Brief Historical Sketch H Soviet Jewish Affeirs. - Vol.21, No.2. - 1991. -P.45-50.

2. Сергеева І. Матеріали журналу “Еврейский мир” (Петербург, 1908-1917 pp.) у фондах ЦНБ ім.В.І.Вернадського АН України //Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. - К., 1992.-Вип.1. - С. 111-116.

3. Сергеева І., Горшихіна О. Книжкові знаки як джерело для вивчення історії комплексних бібліотечних фондів // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. - К., 1994. - Вип.2. - С. 106-115.

4. Сергеева И., Горшихина О. Деятельность Киевского Отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России в конце XIX - начале XX вв. //История евреев в России. Проблемы источниковедения и историографии: Сб.науч.трудов. - СПб., 1993. - Вып. 1. - С.122-133.

5. Сергеева И. Иллюстрированные пинкасы Украины конца XVIII - начала XX веков (из собрания Центральной научной библиотеки им.В.И.Вернадского Национальной академии наук Украины) // Єврейська історія та культура в Україні: Матеріали конф., Київ, 8-9грудня 1994р. -К., 1995. - С. 174-179.

6. Сергеева /. З історії формування колекції єврейської літератури Національної бібліотеки України (1918-1939) //Бібліотечний вісник. - 1996. - №6. - С.13-15.

7. Сергеева І. С.А.Ан-ський та “Альбом еврейской художественной старины”: нове відкриття чи повернення? // Бібліотечний вісник. - 1997. - №6. - С.20-23.

8. Сергеева И. Память о Храме в оформлении еврейских рукописей из собрания НБУ им.В.И.Вернадского //Єврейська історія та культура в Україні: Матеріали конф., Київ, 2-5 вересня 1996 p. - К., 1997. - C.199-203.

Сергеева Ірина Анатоліївна. Історико-книгознавчий аналіз та археографічний опис єврейських декорованих рукописних пам’яток України XVIII - початку XX ст.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека україни імені В.І.Вернадського. Київ, 1998, .

Дисертація присвячена історії на книгознавчому аналізу зібрання єврейських рукописів та друкованих видань НБУВ, розробці системи уніфікованого археографічного опису декорованих єврейських рукописних пам’яток, що були створені в Україні у XVIII - поч.ХХ ст.

Ключові слова: єврейська рукописна книга XVIII - початку XX ст., каталогізація рукописів, археографічний опис, оздоблення рукописів, книгознавство.

Сергеева Ирина Анатольевна. Историко-книговедческий анализ и археографическое описание еврейских декорированных рукописных памятников Украины XVIII - начала XX вв.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В.И.Вернадского, Киев, 1998.

Диссертация посвящена истории и книговедческому анализу собрания еврейских рукописей и печатных изданий НБУВ, разработке системы унифицированного археографического описания декорированных еврейских рукописных памятников Украины XVIII - начала XX вв.

Ключевые слова: еврейская рукописная книга XVIII - начала XX вп., каталогизация рукописей, археографическое описание, оформление рукописей, книговедение.

Sergeyeva I.A. Historically-bibliological analysis and archeographical description of Jewish decorated manuscripts in the territory of Ukraine at the 18th - beginning 20th Centuries.

Dissertation for the degree of a Candidate in History on specialization 07.00.08 - book history, library sciense, bibliographical studies. The Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is dedicated to the history and bibliological analisis of the collection of Jewish manuscripts and printed books from the Vernadsky National Library of Ukraine, elaboration of system of unify archeographic description of Jewish decorated manuscripts, which were produced in Ukraine in the 18th - beginning 20th Centuries.

Key words: jewish manuscript book the 18th - beginning 20th Centuries, cataloging of manuscripts, archeographic description, illumination of manuscripts, library sciense, book history.