автореферат диссертации по авиационной и ракетно-космической технике, 05.07.12, диссертация на тему:Глубинное геологическое строение, перспективы нефтеносности Украинских Карпат и Предкарпатского прогиба по результатам аэрокосмических методов исследований

Національна Академія Наук України Інститут геологічних наук Р Г 5 Ой ^ентР аеР0К0СМ*чних досліджень Землі

1 2

Ми ч а к Антон Григорович

УДК 528.88:553.98

Глибинна геологічна будова, перспективи нафтоносності г Українських Карпат та Передкарпатського прогину за результатами аерокосмогеологічних методів досліджень.

Спеціальність 05.07.12 - Дистанційні аерокосмічні

дослідження

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Київ -1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центрі аерокосмічних досліджень Землі

Інституту геологічних наук НАН України

Наукові керівники - доктор геолого-мінералогічних наук, член-кореспондент НАН України, директор ЦАКДЗІГН НАН У країни Лялько Вадим Іванович кандидат геолого-мінералогічних наук, провідний науковий співробітник ЦАКДЗ ІГН НАН України

Недошовенко Анатолій Йосипович

Офіційні опоненти - доктор геолого-мінералогічних наук, головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України Гуров Евгеній Петрович кандидат геолого-мінералогічних наук, директор Державного науково-виробничого Центру аерокосмічної інформації, дистанційного зондування Землі та моніторингу навколишнього середовища «Природа» (ДНВУ «Природа»)

Готинян Василь Степанович

Провідна установа - ВАТ «Укрнафта», ЦНДЛ м. Івано-Франківськ

Захист відбудеться « 13 » лютого 1998 року о 14 год. на засідані спеціалізованої вченої ради Д26.162.03. ЦАКДЗ ІГН НАН України в Інституті геологічних наук НАН України (252001, м. Київ, вул. О.Гончара, 556).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук

Автореферат розісланий «12» січня 1997 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради

кандидат геолого-мінералогічних наук с**!—* ИгМ. Крапі

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для України забезпечення стабільного видобутку нафти і перспектива її нарощування до максимально можливого рівня є «життєво» необхідним завданням. Вирішення цієї проблеми в значній мірі залежить від ефективності геолого-розвідувальних нафтопошукових робіт, в комплекс проведення яких входить використання результатів дешифрування матеріалів аерокосмічної зйомки. ,

В дисертаційній роботі обгрунтовується один із напрямків інтенсифікації нафтопошукових робіт на Україні за рахунок збільшення надійності прогнозу глибинної геологічної будови та пасток вуглеводнів на основі аерокос-могеологічних методів досліджень та геолого-геофізичних даних. Ця проблема є особливо актуальна саме для Українських Карпат та Передкарпатського прогину, оскільки потенційні нерозвідашгі ресурси нафти (згідно Національної програми «Нафта і газ України до 2010 року») знаходяться саме тут - 235,8 мільйонів тон, в порівнянні: на шельфі та континентальному схилі території України - 213 мільйонів тон, східних областях - 185,5, в південній частині України - 26,6 мільйонів тонн. -

Результати дешифрування матеріалів дистанційних зйомок відкривають можливість отримання важливої і в ряді випадків принципово нової інформації про глибинну будову земної кори, закономірностей розміщення покладів вуглеводнів, прогнозу нових нафтопсрспективних ділянок.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Вибраний напрям досліджень пов’язаний із тривалими науково-дослідними та тематичними дослідженнями Центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України по використанню матеріалів дистанційних зйомок при нафтогазопошу-ковнх роботах, зокрема, в рамках Державної космічної програми України. -

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є наукове обгрунтування використання комплексу аерокосмотеологічних методів досліджень разом із геолого-геофізичшши даними з метою прогнозування глибинної геологічної будови Карпаг та Передкарпатського прогину, визначення перспективних напрямків та ділянок геолого-розвідувальних нафтопошукових робіт. В рамках поставленої мети вирішувались слідуючі основні завдання:

1.Розробка ефективних прийомів комплексування результатів аерокос-могеологічних та геолого-геофізичних методів досліджень.

2.Виділення та вивчення структурних елементів глибинної будови Українських Карпат та Передкарпатського прогину на основі матеріалів аерокосмічних зйомок.

3.Вивчення впливу лінійних та кільцевих структур на формування структурного плану Карпатської нафтогазоносної провінції та розподіл покладів вуглеводнів.

4.0бгрунгування перспективних напрямків пошуків вуглеводнів в Передкар-патському прогині на базі проведених досліджень та пропозиції щодо пошуків можливих нафтових пасток.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

1.Запропоновано нову модель глибинної геологічної будови Українських Карпат та Передкарпатського прогину на основі дешифрування матеріалів аерокосмічних зйомок

2. Дістали подальший розвиток методичні прийоми інтерпретації результатів дешифрування матеріалів космо- та аерозйомок для прогнозування нафтопер-спективних ділянок

3.Доведена можливість прогнозування глибинних нафтогазоносних структур в Передкарпатському прогині на основі комплексного аналізу аерокосмо-геологічних методів досліджень та геолого-геофізичних даних;

4.3апропоновано новий напрям геолого-розвідувальних робіт пошуків вуглеводнів у фундаменті Передкарпатського прогину на основі аерокосмогео-логічних методів досліджень.

Основні положення, які захищаються:

1.Комплекс методичних прийомів інтерпретації матеріалів дистанційних зйомок, який підвищує надійність пізнання глибинної структури та дозволяє прогнозувати нафтоперспекгивні об'єкти в Передкарпатському прогині;

2.Модель геологічної глибинної будови Українських Карпат та Передкарпатського прогину на основі комплексної інтерпретації матеріалів дистанційних зйомок та геолого-геофізичних даних;

3.Пропозиції щодо проведення пошуково-розвідувальних робіт в Передкарпатському прогині.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень дають обгрунтування подальших напрямків пошуків вуглеводнів в Карпатській нафтогазоносній провінції.

Основні положення дисертації у вигляді рекомендацій впроваджені підприємствами ВАТ «Укрнафта», враховувались при складанні щорічних планів геолого-розвідувальних робіт в Передкарпатському прогині на протязі 1983-1996 років. По завершеним рекомендаціям на локальні об'єкти за останні роки результатами буріння та ціленапрявленими сейсморозвідувальними роботами підтверджено прогнозні оцінки Самбірської (площа Скелівська), Велико-Сушицької та Мигівської ділянок.

Результати досліджень можуть започаткувати новий напрям гсолого-роз-відувальних нафтопошукових робіт в фундаменті Передкарпатського прогину.

Особистий внесок здобувача. В основі дисертаційної роботи лежать матеріали результатів досліджень автора, виконаних при проведені договірних робіт в Передкарпатському прогині (замовником яких виступало ВАТ «Укрнафта»), на протязі 1981-1996 років. Здобувач безпосередньо був

з

відповідальним керівником та виконавцем цих досліджень, що знайшло своє відображення в ряді науково-дослідних звітів та опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на республіканських міжгалузевих та галузевих нарадах по використанню дистанційних методів досліджень при нафтопошукових роботах у ті. Києві (1993,1994), Львові (1986, 1987), Полтаві (1988р.), Івано-Франківську (1990, 1993, 1995рр.) науково-технічній Раді ВАТ «Укрнафта» 1986, 1990, 1992, 1994, 1995р., Нараді «Проблеми надглибокого буріння в Карпатах», м. Долина (1994р.)

Наукові положення дисертації викладені в 10 виробничих звітах, із зазначенням конкретних рекомендацій проведення геолого-розвідувальних нафтопошукових робіт в Передкарпатському прогині. Переважаюча доля впроваджень результатів дослідження автора пов’язана із планами робіт підприємств ВАТ «Укрнафта».

По темі дисертації опубліковано 6 статей.

Об’єм роботи. Дисертація складається із 5 розділів, передмови та висновків загальним об’ємом 125 сторінок, 35 малюнків. Список літератури включає 163 найменувань.

Дисертація підготовлена в Центрі аерокосмічних досліджень Землі ГГН НАН України.

Автор глибоко вдячний своїм науковим керівникам - член-кореспонденту НАН України, доктору геолого-мінералогічних наук В.І. Ляльку, кандидату гео-лого-мінералогічних наук провідному науковому співробітнику ЦАКДЗ ІГН НАН України А.Й.Недошовенку, під керівництвом яких виконана ця робота.

ІЦиру подяку дисертант складає колегам по роботі: Гончаренко Н.І., Прокопенку В.Г., Пі кулику В.І., Філіповичу В.Є., Крату В.М., Перерві В.М., Тарангулу Д.О., Лозинському В.А., Товстюк З.М., працівникам ВАТ «Укрнафта»: головному геологу Окрепкому P.M., нач.геологічного відділу Відіборцю М.Г., геологам Слишішському Б.Й., Повховичу В.І., Михайлсвичу Л.В., а також співробітнику ІГН НАН України д.г.м.н. Радзивілу А.Я. за цінні поради, всім, хто своєю допомогою сприяв виконанню та впровадженню результатів цієї роботи в практик}' геолого-пошукових досліджень. Особлішо вдячний автор науковому співробітникові ЦАКДЗ ІГН НАН України Кудряшову О.І. відмічаючи, що ряд практичних рекомендацій, картографічних матеріалів, представлених в дисертаційній роботі, були підготовлені у співавторстві.

Б. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ '

Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків та списку основної використаної літератури. Зміст вступу розкритий вище.

РОЗДІЛІ.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ АЕРОКОСМІЧНИХ ЗЙОМОК ПРИ НАФТОГАЗОПОШУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ.

У цьому розділі дисертації коротко приводиться огляд та аналіз теоретичних основ дистанційних методів досліджень при нафтопошукових роботах. Розкриваються основні поняття аерокосмічної термінології, якими оперує та яких дотримується автор в дисертації, своє відношення до них.

Відмічається, що за уявленнями більшості дослідників, теоретичною основою аерокосмогеологічних методів при нафтопошукових роботах є об’єктивно існуючий взаємозв'язок та взаємозалежність різних процесів та явищ, що відбуваються в земній корі та на її поверхні. Прояв цих природних взаємозв’язків відповідно відображається на матеріалах дистанційних зйомок. Значне місце'в розділі надається проблемам: явища «просвічування» глибинної структури на космоаерозображеннях, механізмові передачі інформації про глибинну будову земної кори на денну поверхню та існуючим методичним підходам при розпізнавані геологічних об'єктів по дистанційних зображеннях.

РОЗДІЛ 2.

КОРОТКИЙ НАРИС ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ.

У другому розділі на основі літературних, фондових та результатів власних досліджень висвітлюються уявлення про особливості геологічної будови Українських Карпат та Передкарпатського прогину з точки зору взаємозв’язку між геологічною будовою цього регіону та ландшафтом, і перш за все, його основною складовою частиною - рельєфом. Значне місце приділено опису глибинної будови Карпат за існуючими літературними даними.

В розділі відмічається те, що геологічному вивченню Карпат та Передкарпатського прогину приклало зусилля не одне покоління геологів, результати досліджень яких викладені в численних літературних та фондових джерелах. Найбільш вагомий внесок в пізнання геологічної будови регіону мають узагальнюючі роботи таких вчених як: Д.Н.Андрусова, Р.Зубера, КТолвінського, В.Тейсссйра, О.О.Богданова, В.С.Хаїна, В.І.Славіна, М.В.Муратова, О.В. Во-логдіна, В.В.Глушко, С.І.Суботіна, Г.Н.Доленко, І.І.Чсбаненко, Л .В.Чекунова,

В.С.Соллогуба, О.С.Вялова, П.Ф.Шпака, М.Р.Ладиженського, Я.О.Кульчиць-кого, І.Б.Віипнякова, В.І.Хомснка., В.В.Науменка, В.І.Утробіна, С.С.Круглова, В.С.Бурова, Ф.П. Темнюка, В.В.Даниша, Л.Є.Фільштинського та інших. -

Питаннями геології і геоморфології Карпатського регіону займались польські, чеські, румунські, угорські та українські вчені. Серед узагальнюючих, що мають велике значення для карпатської геоморфології робіт, є праці Б.Сві-дерського, Я.Лозінського, Г.Тейссейра, О.О.Богданова, В.Г.Бондарчука,

Є.М.Лазько, Д.П. Рєзвого, Г.П.Алфер'єва, П.М.Цися, І.Д.Гофцггейна, КІ.Гере-нчука, Ю.П. Єрмоленка, Д.Г.Стадшщького, Б.Ф.Лящука, Я.С.Кравчука, Є.М.Веліковської, А.М. Фєльдбарга, М.С.Демедюка, М.Г.Волкова, В.П.Палієнко та інпшх.

Разом з тим, не зважаючи на довготривале вивчення Карпат, ще чимало аспектів геологічної будови потребують свого детального вивчення і, в першу чергу, пов’язаних із глибинною будовою.

РОЗДІЛ з.

МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ГЛИБИННОЇ БУДОВИ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ АЕРОКОСМІЧНИХ ЗЙОМОК ТА ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ НАФТОПОШУКОВИХ

ЦІЛЕЙ.

Методиці вивчення глибинної геологічної будови на основі використання матеріалів космо- та аерозйомок завжди приділялось багато уваги. Найбільш відомі узагальнюючі роботи та публікації в цьому напрямку належать таким дослідникам як Альтеру С.П., Аристарховій Л.Б., Аксьонову О.О., Можаєву Б.М., Грідіну В.І., Богородському С.М., Трофімову Д.М., Полкановій Л.П., Амурському Г.І., Розанову Л.М., Ляльку В.І., Готиняну B.C., Перерві В.М., Не-дошовенку А.Й., Ніколаєнку Б.О. та ряду інших вчених. Таким чином, на сьогодні вже нагромаджено значний досвід використання дистанційних матеріалів в різних структурно-тектонічних умовах нафтогазоносних провінцій багатьох регіонів Європи та Азії, визначено їх місце в комплексі пошуковорозвідувальних робіт, принципи організації, намічені основні шляхи комплексної геологічної інтеритретації результатів дешифрування та геолого-геофізичних даних.

В цьому розділі розкривається методика вивчення глибинної будови Карпат та Передкарпатського прогину. Базуючись на загально прийнятих методичних положеннях, а також набутого автором досвіду робіт умов Карпатського регіону, аерокосмогсологічні дослідження включали слідуючі основні етапи:

1. Отримання та підготовка до дешифрування матеріалів дистанційного зондування. ,

2. Збір, вивчення та обробка матеріалів, які характеризують глибинну будову та земну поверхню регіону (геологічні, структурні, геофізичні, ландшафтні, не-

отектонічга, топографічні та інші карти). Вивчення умов нафтогазоносності. Формування концептуальної моделі зв'язку тектонічних елементів з ландшафтом, дистанційним зображенням.

2. Дешифрування матеріалів аерокосмічної зйомки.

3. Структурно-геологічна інтерпретація результатів досліджень. Оцінка перспектив нафтогазоносності.

Інформаційною дистанційною базою роботи були матеріали зйомок, отримані із різних космічних носіїв та в літаковому варіанті за період кінця 70-х - середини 90-х років, що охоплюють видимий та ближній інфрачервоний діапазон електромагнітного спектру. *

В ряді випадків якість вихідних дистанційних зображень (особливо КЗ) була недостатньою. Часто важливі тектонічні елементи на таких матеріалах дешифрувалась невпевнено. З мстою підвищення інформативності вихідних матеріалів дистанційних зйомок і забезпечення більш достовірного їх візуального сприйняття на окремі території було застосовано різні методи оптико-електронних та фотографічних перетворень космічних та аерозшмків.

Чільним методом вивчення аерокосмічних знімків було структурне дешифрування, яке базувалось на контрастно-аналоговій основі. Основний метод дешифрування - візуальний. '

Метою комплексної інтерпретації результатів дешифрування було встановлення геологічної природи об’єктів, виявлених на матеріалах дистанційних зйомок. Дисертантом це завдання досягалось шляхом проведення^ морфосгрук-турного аналізу, аналізу геологічних та геофізичних даних спільно із результатами дешифрування аерокосмічної зйомки на різних рівнях земної кори, залученням даних буріння, додатковим проведенням профільної газортутної зйомки. При цьому автор дотримувався схеми, згідно якої аналіз проводився від більш вивчених приповерхневих комплексів до менш вивченних - глибинних форм. Суттєва роль при цьому належала фізико-геологічній моделі об’єктів досліджень, моделі усвідомлення характеру прояву на земній поверхні елементів тектоніки досліджуваного регіону, яка була сформована в процесі попередніх етапів досліджень. З метою оцінки флюїдодинамічних процесів при комплексній інтерпретації результатів дешифрування використовувались дані випробовування гідрогеологічних об'єктів у свердловинах глибокого буріння.

Відтак, в результаті комплексної струкгурно-геологічної інтерпретації результатів дешифрування із врахуванням критеріїв нафтогазоносності створювались моделі глибинної геологічної будови території досліджень.

РОЗДІЛ 4

ГЛИБИННА БУДОВА КАРПАТ ТА ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ ЗА

РЕЗУЛЬТАТАМИ КОМПЛЕКСНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ КОС-МОАЕРОЗЙОМОК ТА ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНИХ ДАНИХ

В цьому розділі викладені основні результати дослідження глибинної будови Карпат. Комплексний аналіз результатів дешифрування матеріалів аерокосмічних зйомок території Українських Карпат та Персдкарпатського прогину із використанням даних геологічних та геофізичних досліджень дозволили створити одну із можливих моделей глибинної будови досліджуваного регіону.

Завдяки дистанційним матеріалам виявлено значні по простяганню ліне-аменти та їх зони, які повністю пересікають Карпати і належать структурам більш вищого порядку. Саме такі структури створюють основний каркас Карпат, поділяючи їх на великі блоки. Поруч із крупними лінійними структурами виділяється значна кількість лінеаментів більш дрібнішого порядку, відносно незначних за простяганням. Окрім таких спрямлених утворень вивчення матеріалів аерокосмічної зйомки дозволило виявити цілу серію кільцевих різнопорядкових структур, більшість із яких закартовано вперше.

Аналіз дистанційних матеріалів комплексно із геолого-геофізичними матеріалами свідчить про те, що формування альпійського чохла досліджуваного терену відбувалося на тлі безперервних різнонаправлених рухів фундамету всього Карпатського регіону. Між альпійськім структурним поверхом та дона-сувним різновіковим його підмурком існує зв’язок, в основі якого лежить успад-кованість розвитку тектонічних елементів, різних структурно-фаціальних комплексів сучасним ландшафтом. .

У першому підрозділі,«Глнбннні розломи та лінеаменти», приводиться характеристика лінійних структур Українських Карпат та прилеглих територій. Відмічається, що ряд виділених лінійних утворень не знаходить відображення на існуючих геологічних картах. Найбільш крупні лінеаменти протягуються на віддалі в сотні і більше кілометрів. Використання дистанційних матеріалів різного рівня генералізації, їх комплексний анатіз із геолого-геофізичними даними, дозволило провести класифікацію лінеаментів та розломів на транс-регіональпі, регіональні та локальні.

Найбільш значні структури, які відіграють важливу роль у будові Українських Карпат, показані на схемі (Рис.1), в тексті дисертації приводиться їх характеристика у сігівставлешгі із матеріалами глибинної будови.

Важливими, на думку автора, структурними лініями Карпат є транерегіо-нальні Умсгородсько-Підбужсько-Монастирецький та ІІІопуркінсько-Надвір-нянський розломи, які трасуються поперек Карпат, обмежовуючи найбільш занурену їх частину, яка відповідає Панонсько-Волинському поперечному

Рис.1 Схема основних структурних елементівУкраїнеькнх Карпат та прилеглих прогинів (за результатами дешифрування матеріалів г аерокосмічної зйомки)

1-лінїі насувів покривів - межі тектонічних зон: І - Передкарпатський прогин (Іа - Самбірська зона, 16- Бориславсько-Покутська); II - Карпатський орген (І,а - Скибова зона, II,б-Кроаіепська, ІІ,в-Дукгянська, ІІ,г-Поркулецька, ІІ.д -Чорногорська, ІІ,е-Рахіеська, II,ж-Мармарошська, ІІ,з-Пенінська, II,и- Магурська); III - Закарпатський прогин 011,а - Вигорлат-Гутинська гряда). СОП — Східно-Європейська платформа. Палсорифти: ІІД - Польсько-Датський, ВП - Вол нно-Подільський. 2 - транерегіональні лінеаменти (цифри на схемі): 1-Ужгородський, 2-Передкарпатсьшй, 3-Тейссейра-7орнквіста,4-Ужгородсько-Підбужсьтй, 5-Надєірнянсько-Щопуркінський, 6-Устъ-Чорна-Яблонмський: 3 - регіональні лінеаменти (цифри на схемі): 1 -Ходновичський, 2-Хирівський, З-Стре'яжський, 4-Дшстерський, 5-Монастирецький, г6-Ратсчинський, 7-Іванниювський, 8-Стрийський, 9-Сеічський, 10-Тур'ямський, 11-Чечвинський, 12-Струтинський, 1З-Манявський, 14-Лрутсъкий,]5-Покутський, 16-Черемошсьтй, 17-Сіретський. 4 - північно-східний фрагмент Панонської кільцевої структури. 5 - Горганська кільцева структура. б-кільцеві структури (діапіри, глибинні підняття) регіонального рангу (цифри на схемі): І- Дрогобичська, ІІ-Делятинська, ІІІ-Красноїпьська, IV- Солотвипська, У-Чорноголовська. VI -Мукачівська, УІІ-Мармароиіська. 7- інтрузії в’язких флюїдів - кислих та основних магматичних порід спільно із вулканічним попелом (Вигорлат-Гутинська града);. 8 — Мармарошський кристалічний масив. 9 - соляні штоки; Мінеральні водії: 10 - термальні 11 - гідросульфітні; 12 -поклади вуглеводнів.

прогину у фундаменті Карпат (Глушко В.В., Заїко-Новацький B.C., Чекунов А.В., 1972, Доленко Г.Н. та ін., 1976). Вік закладення цих порушень байкальський, а, можливо, й більш древній.

Ужгородсько-Підбужський та Шопуркінсько-Надвірнянський трансрегіо-нальні розломи обумовлюють поперечне районування Українських Карпат. Центральна частіша (центральний блок) відповідає провісьовій ділянці Панонсько-Волинського палеорифту, характеризується найглибшим положенням донасувної основи та найбільшою потужністю складчасто-насувного комплексу. На північний захід, тобто вбік Свєнтокшицького масиву та на південний схід, в межах Буковинського регіонального додатного елемента, відбувається підняття фундаменту та зменшення палеогеново-крейдяних відкладів. Найстрімкіше фундамент, очевидно, піднімався в зонах означених розломів. Про це, зокрема, свідчить наявність на їх вскинутих крилах потужніх горизонтів міоценових конгломератів (Слобідська та Трускавецька серії).

Важливими геологічними структурами Карпатського регіону є також транс-регіональні лінеаменти: Тейссейре-Торнквіста, Лередкарпатський та

Ужокський, які створюють цілу зону розломів трансрегіонального характеру. Дешифруються вони на відстані більше 1000 кілометрів від Балтійського до Чорного моря в південо-східному напрямку і відцзеркатюють особливості будови Датсько-Польського авлакогена (палеорифту). Як свідчать матеріали геофізичних досліджень (Шатський М.С., Богданов О.О., Глушко В.В., Соллоіуб В.Б., Чекунов А.В., Хоменко В.І. та ін.), ці глибинні розломи створюють крупний тектонічний шов між Східно-Європейською та Західно-Європейською платформами і є фрагментом трансєвропейського Добруджинсько-Північноморського лінеамента (за Г.Ю.Тешке , 1973)

В цілому же пересічення транерегіональних лінеаментів (в межах Українських Карпат) створюють своєрідний геодинамічний вузол, і саме в цьому вузлі, згідно матеріалів космічної зйомки, дешифрується велика кільцева Гор-ганська структура '

Дистанційні матеріали виявились високоінформативними з точки зору трасування регіональних лінеаментів. особливо поперечних по відношенню до українського сегменту Карпат орієнтації. Починаючи із північного заходу на півненний схід, це такі основні розломи: Ходповичський, Хирівський, Стрв’яжський, Дпістерський, Мопастирецький, Раточинський, Іванни-ківський, Стрийський, Свічський, Тур’янський, Чечвипський, Струтинсь-кий, Мапявський, Прутський, Біло-Ославський, Слобода-Рунгурсышй, Покутський, Черемоиіський та Сіретський. Назви лінійних структур дано переважно за відомими їх аналогами (фрагментами), які зафіксовано геолого-геофізичними дослідженнями у Бориславсько-Покутській зоні Передкарпатсько-го прогину.

Субмеридіональні регіональні лінеаменти: Турківський, Золотковичсько-Мражницький, Колиновсько-Болехівський, Лімницький, Вигодский, Тростя-пецький, Косівсько-Селятипський та Лапчинсько-Верховинський-дешифруються здебільшого у північно-східній частині Українських Карпат. Ці дислокації знаходять своє відображення у гравітаційному та магнітному полях, а також фрагментарно підтверджуються геологічними даними.

Серед регіональних розривів цього напрямку звертає на себе увагу добре виражений на матеріалах космічної зйомки Турківський лінеамент, який трасується через всі Карпати (від Перемишля через Стару Сіль, і далі на Бая-Мар?). Цей лінеамент, очевидно, є відгуком глибинного розлому, що зафіксований результатами геофізичних досліджень в поверхнях дорифейського та байкальського фундаментів Карпат (В.Б.Соллотуб, А.В.Чсжунов, О.МХаритонов). Виходячи із даних дистанційних досліджень, Турківська дислокація являє собою зону пра-востороннього зсуву.

Серед субіїїиротних розломів найбільш чітко дешифрується Усть-Чорна-Яблонівське транерегіональне порушення, яке входить до Дунайсько-Чернівецько-Девладовської розломної зони.

Окрім регіональних розломних структур установлено також велику кількість локальних розривів, особливо поперечних, які ускладнюють будову антиклінальних структур Карпат та Передкарпатського прогину. Вони розбивають складки на ряд блоків, сегментів, кожен з яких може розглядатись за певних умов, як окремий пошуковий об’єкт.

У другому підрозділі, «Кільцеві структури», приводиться характеристика ізометричних утворень Карпат та прилеглих регіонів. Використання космічних зображень різного ступення генералізації, зон спектру, дозволило дисертанту виділити ряд кільцевих структур, що відіграють суттєву роль у будові земної кори карпатського регіону. ,

За розмірами (діаметром) кільцеві структури поділяються на дрібні (до ЗО км.), середні (50-100 км), великі (100-300 км.) та гігантські (більше 500 км) Найбільше кільцеве утворення Карпат відбивається на матеріалах космічної зйомки масштабу 1:12 млн. та 1:5млн. (серія «Метеор», «N00 А»),відноситься до всієї Карпатської альпійської дуги - Панонська кільцева структура. Діаметр її більше 500 кілометрів, вона охоплює Велику та Малу Угорську западини, Словацький кристалічний масив, Закарпатський прогин (де її північно-східшій фрагмент територіально співпадає із повздовжнім Закарпатським розломом), масив Апусені. Гігантський розмір цієї структури свідчить і про її глибинність, що підтверджується геофізичними матеріалами. В цілому Панонська кільцева структура відповідає території підняття поверхні Мохоровичича та потоншення земної кори. (Чекунов А.В. та ін.). Про глибинне становлення Панонської кільцевої структури в результаті мантійного діапірізма свідчить і аномальність теплового потоку більше 80 мВт\м2 (Кутас Р.І.).

Не менш значною структурою сГ орган ська структура, яка охоплює центральну частину Українських Карпат, знаходячись у вузлі перетину парних поперечних трансрегіональних розломів Ужгородсько-Підбужського та Шо-пуркінсько-Надвірнянського із поздовжніми-Передкарпатським та Ужокським. Структура має еліпсоподібну форму із центром в районі Осмолоди, розміром 6090 кілометрів, і відображає найбільш опущену ділянку фундамента Українських Карпат (Крилов М.О., Глушко В.В., Фільштинський Л.Є., Распопова М.Гт), фіксуючи тим самим, очевидно, найбільш динамічну зону вузла перетину цих парних трансрегіональних розломів. В Передкарпатському прогині до периферії кільця приурочені майже всі відомі нафтові родовища Бориславсько-Покутської зони, а до південо-західної частини кільцевої структури локалізована поліме-талічна рудоносність (Науменко В.В.).

По периферії Горганської кільцевої структури, як в межах складчастої системи Карпат, так і в Передкарпатському прогині, на перетині трансрегіональних лінеаментів виявлено кільцеві структури середніх (діаметром 40-50 км) розмірів. Це Дрогобичська, Делятинська, Солотвинська, Мукачівська та Чорного-ловська кільцеві структури, перші дві по площі співставимі із двома нафтогазо-ноешши районами Бориславсько-Покутської зони. В тексті дисертації приводиться їх характеристика.

Окрім лінійних утворень, кільцевих структур значних розмірів на земній поверхні карпатського терену за результатами аерокосмогеологічних досліджень виділяються ізометричні структури радіусом 2,5-10 км. різного генезису. Воші, як свідчить проведений дисертантом анатіз, найчастіше відображають глибинні поховані (додатні) структурні форми, що розташовані на глибинах від 2-х до 8 км. У підрозділі «Локальні об’єкти» коротко проводиться їх аналіз. Зокрема відмічається, що найбільш складною є проблема їх прив’язки до певної глибини, до певного структурного поверху. Розподіл неотекгонічних піднять по площі обумовлено регіональними геолого-тектонічними особливостями донасувної ос-нови.Всього виділено біля 40 неотектонічноактивних піднять. В цілому' локальні об’єкти являють собою потужній резерв для подальшого їх вивчення геолого-геофізичними методами з метою вияву нафтоперспекгивішх структур.

У підрозділі «Вплив розломів, лінеаментів, кільцевих структур на геологічну будову та розподіл флюїдів» дисертант, дотримуючись поглядів ряду дослідників (Чертова А.В. та ін.,), акцентує увагу на те, що генезис Українських Карпат та прилеглих до нього прогинів тісно пов'язаний із еволюцією Панонсь-кого астеноліта, активність якого набула найбільш широкого розмаху в орогенну стадію альпійського геотектонічного циклу, активізацією Польсько-Датського та Панонсько-Волинського палеорифтів, відмічаючи, що названі геоструктурні одиниці мають чітке відображення на матеріалах дистанційних зйомок.

Виходячи із результатів інтерпретації геолого-геофізичних даних та інформації, отриманої в результаті дешифрування, дисертантом подається модель гли-

бишюї будови Українських Карпат. Відмічається характерна взаємоперпевдику-лярність та взаємовіддалсність лінеамснтів із азимутальним простяганням, північно-західним 120-140° та північно-східним 30-40°, наявність чіткої субме-ріщіональної та субширотної систем.

Окрім лінійних, суттєвий вплив на тектонічний каркас Українських Карпат мають кільцеві утворення. Зокрема Горганська кільцева структура віддзеркалює грабеноподібну структуру в основі Українських Карпат-вузол, де пересікаються Датсько-Польський авлакоген та Панонсько-Волинський прогин. В центральній частині Горганської структури потужність земної кори сягає 65 кілометрів. Інші кільцеві структури пов'язані або із зонами розтягання (Солот-винська структура в Закарпатському прогині), або із впровадженням інтрузій (Мармарошська) та неотекгонічними підняттями в доальпійській різновіковій основі Пєредкарпатського прогину (Красноїльська, Делятинська, Дрогобичська структури). '

Розподіл тріщинних систем в Українських Карпатах, аналіз лінеаментної сітки, проявів діагарів, розподіл гідротермальних, рудоносних жил, мінеральних та термальних вод, покладів нафти та газу (особливо на перетині лінеаментів і кільцевих структур), свідчать на користь зконцентрованої розгрузки флюїдів (за Файфом та інш., 1981).

Так, зокрема, постмагматичне, накладене, гідротермальне, метасоматичне зруденіння зафіксувало сліди переміщень флюїдів в розломах в основному північно-східного, субмеридіональних і рідко північно-західних та субширотних напрямків (в байкальських, герцинських та альпійських структурно-тектонічних поверхах). В межах Мармарошського масиву за аерокосмічними даними виділяються потужні зони тектонічних порушень меридіонального, північно-східного та північно-західного напрямків, куполоподібні структури, які, ймовірно, можуть бути джерелами рудоносних флюїдів. Локалізація флюїдів визначається багаторазово підновляючими структурами більш високих порядків (тріщини зколу) і викликані ними дрібноблокові мозаїчні структури із підпорядкованим значенням літологічного фактору. До таких же порушень близькоширотного напрямку приурочена і золоторудна мінералізація в районі міст Рахова та Берегово. Виходи мінеральної води (в тому числі і термальних) різного складу в Закарпатському' прогині, складчастій частині Карпат групуються в розкритих лінійних порушеннях північно-східного та субпшротного напрямків та в зоні розтягу' Закарпатського глибинного розлому північно-західного простягання. До поперечних глибинних розломів приурочені виходи вуглекислих та сірководневих мінеральних джерел.

РОЗДІЛ 5.

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОНОСНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ПЕРЕД-, КАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ. ОСНОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПРОВЕДЕННЮ НАФТОПОШУКОВИХ РОБІТ.

Розділ присвячений перспективам нафтоносності, рекомендаціям постановки нафтопошукових робіт в Карпатах та Передкарпатському прогині на основі проведених аерокосмогеолотічних досліджень. Зокрема, акцентується увага на наявність поперечної зональності за рахунок трансрегіональних Ужгородсько-Підбужсько-Монастирецького та Шопуркінсько-Надвірнянського лінеа ментів. Саме між ними зконцентровані майже всі відомі родовища вуглеводнів Бори-славсько-Покутського покриву. На основі аналізу геолото-геофізичних даних та матеріалів детальних дистанційних досліджень робиться висновок, що подальші перспективи відкриття нових значних покладів вуглеводнів варто пов’язувати із глибоко зануреними горизонтами палеогеново-крейдяного флішу терену розвитку рифтогенної структури, тобто блоку (сектору), який знаходиться між названими транеретіональнимп лінеаментами. У північно-західному та південно-східному блоках (відповідно Добромильський сектор Карпат та Покутсько-Буковинські Карпати) зростає перспективність автохтонових відкладів (піднасувних структур), що вже доведено відкриттям Лопушанського родовища.

Окрім того, в регіональному плані пошукові роботи в Карпатах варто цілеспрямовано проводити на теренах, що розміщуються по периферії Г орган с ь к о і кільцевої структури. Особливу увагу при цьому, приділити локальним ділянкам, блокам, що знаходять своє відображення у наявності кільцевих утворень (неотектонічних підняттях) діаметром до перших десятків кілометрів, це в першу чергу стосується території Передкарпатського прогину та межі зчленування Внутрішніх та Зовнішніх Карпат. Щодо оцінки південо-західної частини Гор-ганської кільцевої структури, то відносно більш висока неотектонічна її активність сприяє, очевидно, тому, що південні тектонічні зони (Мармарошська, Рахівська, Чорногірська та інші) бідніші на поклади вуглеводнів. Разом з тим наявність на багатьох їх ділянках та в структурних свердловинах нафтогазопро-явів дозволяє дійти висновку, що і тут, при інших рівних структурних умовах, можуть бути відкриті нафтові та газові родовища. У північно-західній, північній частині периферії кільцевої структури (зона Кросно) доцільно спрямувати геоло-го-геофізичні роботи на припіднятих неотеїсгонічно активних ділянках (терен Либохори, Борині та Турки). Тут перспективними можуть бути параавтохтонні структури, прішідняті в межах транерегіонального Ужгородсько-Підбужського розлому.

В південній частині Горганської кільцевої структури перспективним об’єктом для податьших гсолого-розвідувальних робіт є Ясинська ділянка (Ясинське неотектонічне підняття), яка знаходиться у верхів’ях Прута та Тиси.

Це підняття надзвичайно чітко відображається на матеріалах дистанційниих зйомок, має розмір 15x7 км., і пов’язане воно, очевидно, із припіднятим блоком автохтонної основи, який знаходиться в терені Краковецько-Верховинського регіонального розлому. Варто відмітити, що тут відомі численні нафтопрояви, а на початку XX ст. існував невеликий нафтопромисел.

Враховуючи сьогоднішню ступінь розвіданості Карпатської нафтогазоносної провінції, звичайно, до цього часу найбільш нафтоперспективною і далеко ще не вивченою територією залишається терен Бориславсько-Покутського покриву Пе-редкарпатського прогину. '

Для цієї зони важливими є виявлення структур як у фронтальній так і тильній її частинах, перспективність цих структур, характеру та межі їх поширення. Ще до цього часу на порядку денному стоїть питання простягання Бориславсько-Покутського покриву на північний захід від Дністровського розлому, оцінки перспектив цієї частини Карпат. В результаті проведених дисертантом досліджень в цій частині Карпатах для вирішення названих проблем Бориславсько-Покутської зони пропонується проведення подальших геолого-пошукових робіт на ділянках: Мигівській, Велико - Сушицькій та Самбірській ділянках.

Актуальним напрямком геолого-розвідувальних робіт в Передкарпатськояу прогині може бути дослідження нафтогазоносності його платформеної основи.

Як відомо, за межами України вже давно експлуатуються родовища нафти та газу із доальпійських відкладів Передкарпатського прогину. Причому7 поклади знаходяться не лише у мезозойських, а й у палеозойських і, навіть, докембрійських кристалічних утвореннях (Порфір’єв В.Б., Клочко В.П., Краюшкін В.О., Ладиженский Г.М.). За результатами досліджень дисертанта територією, яка могла б стати основою для розвитку напрямку пошуків вуглеводнів із плат-формених відкладів Передкарпатського прогину може бути терен в Бориславсь-кому нафтопромисловому районі в межах виділеної Дрогобичської кільцевої структури - Попельське неотектонічне підняття .Детальний опис цієї ділянки приводиться в тексті розділу.

Окрім названих напрямків та об’єктів подальших пошукових робіт в Перед-карпатському прогині звертається увага на схил Бориславсько-Покутської зони, що прилягає до Покутського поперечного підняття в терені переходу Делятинсь-кої депресії через зону Гоцульського (Покутського) розлому до Покутсько-Буковинського підняття (Микуличинська ділянка).

ВИСНОВКИ

В процесі дослідження глибинної структури Українських Карпат та Перед-карпатського прогину на основі аерокосмогеологічних методів досліджень автором дисертації отримані такі результати:

1. Запропоновано нову модель глибинної будови Українських Карпат та Пе-редкарпатського прогину. Проведений аналіз структури регіону свідчить про те, що застосування дая цих цілей аерокосмогеологічних методів досліджень дозволяє отримувати нові дані про глибинну будову як на регіональному так і детальному етапах дослідження. На картографічних моделях показано існування не відомих раніше елементів структури: зони тектонічних трансрегіональних порушень, регіональні лінеаментн поперечного, субпшротного та субмеридіональних напрямків, кільцеві структури.

2. В Карпатській нафтогазоносній провінції прогнозуються нові нафтопер-спективні об’єкти в авто- та аллохтонних відкладах.

3. Даються пропозиції подальших геолого-розвідувальних робіт в Українських Карпатах та Передкарпатському прогині. Запропоновано новий напрям пошуків вуглеводнів у фундаменті Перєдкарпатського прогину, ділянкою для реалізації цього напрямку запропоновано Попельське локальне неотек-тонічнс підняття в Бориславському нафтопромисловому районі.

Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

1. О возможности изучения разломной тектоники Предкарпатского прогиба и

Внешних Карпат по космическим снимкам. В сб. Науч. Трудбв «Дистанционные исследования при нефтепопсковых работах». М.: ИГнР-ГИ, 1985, с. 45-53 (у співавторстві з Кудряшовим О.І, Сіротичем М.Р.).

2.Влияние особенностей глубинной тектоники на формирование морфострукпур зоны надвига Скибовых Карпат на Внутреннюю зону Предкарпатского прогиба. Вестник Львовского университета, Серия география. Вып.15. Географические основы природопользования. 1986, 5 с. (у співавторстві з Ермоленко Ю.О., Герцюком Д.Д.).

3.Основные элементы глубинной структуры юго-восточной части Украинских Карпат но результатам аэрокосмогеологических исследований. В сб. Науч. Трудов: «Аэрокосмогеологические исследования в комплексном решенйи нефтегеологических задач (опыт, эффективность, проблемы)» М., ИГиР-ГИ, 1992, с. 77-80 (у співавторстві з Кудряшовим О.І.).

4.Fluid Conductivity and Tectonic of Ukrainian Carpathias. В материалах Балканско-Карпатской ассоциации, т.З Афины. 1995. 6с (у співавторстві з Лялько B.L, Недошовенко А.Й., Кратом В.Н., Лозинским В.А.)

5. Флюидопроводимость и тектоника Украинских Карпат. Гсол.журн. №3-4,

1996, с.39-41. (у співавторстві з Лялько B.L, Недошовенко А.Й., Кратом В.М., Лозинським В. А.)

6.Глубинные разломы и методика аэрокосмогеологическнх исследований при нефтегазопоисковых работах в Украинских Карпатах. Киев, 1989. 53с. Препринт. АН УССР. Ин-т геологических наук, (у співавторстві Чебанен-ко II,Перервою В.М., Жиловським М.1, Клочко В.П., Кудряшовим А.И., РадзивілломВ.Я.). ,

У цих публікаціях Мичак А.Г. є рівноправним автором

Мичак А.Г. Глибинна геологічна будова, перспективи нафтоносності Українських Карпат та Передкарпатського прогину за результатами аеро-космогеологічних методів досліджень.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступєння кандидата геологічних наук за спеціальністю 05.07.12 - дистанційні аерокосмічні дослідження - Центр аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України, Київ, 1997. „

Дисертацію присвячено вивченню глибинної будови Карпат та Передкар-патського прогину на основі комплексної інтерпретації матеріалів аерокосмічних зйомок та геолого-геофізичних даних. Поряд із підтвердженням та деталізацією відомих структурних форм на досліджуваній території виявлено ряд крупних розривних лінійних та кільцевих структур, які раніше не картувались. Застосована методика досліджень дозволила запропонувати нову модель глибинної будови Українських Карпат.

Виходячи із результатів досліджень, даються рекомендації по подальшому проведенню пошуково-розвідувальних робіт в регіоні, виділені нові нафтопер-снективні ділянки, в т.ч. у фундаменті Передкарпатського прогину.

Ключові слова: глибинна будова, аерокосмічна зйомка, лінійні та кільцеві структури, нафтоперспективні ділянки.

Мычак А.Г. Глубинное геологическое строение, перспективы нефтеносности Украинских Карпат и Предкарпатского прогиба по результатам аэрокосмических методов исследований. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 05.07.12. - дистанционные аэрокосмические исследования Центр аэрокосмических исследовании Земли ИГН НАН Украины, Киев, 1997.

Диссертация посвящена изучению глубинного строения Карпат и Предкарпатского прогиба на основе комплексной интерпретации материалов аэрокосмических съемок и геолого-геофизических данных. Наряду с подтверждением и детализацией известных структурных форм выявлен ряд крупных линейных и кольцевых структур ранее не картируемых. Использованная методика исследований позволила предложить новую модель глубинного строения Украинских Карпат.

Исходя из результатов исследований даются рекомендации по дальнейшему направлению поисково-разведочных работ в регионе, выделенны новые нефтеперспективные участки, в т.ч. в фундаменте Предкарпагского прогиба.

Ключевые слова: глубинное строение, аэрокосмическая съемка, линейные, и кольцевые структуры, нефтеперспективные участки.

Mychak A.G. Deep geological structure, perspectives of oil prospecting of Ukrainian Carpathian and fore-part of Carpathian trough on the results of aerocosmic methods of investigations. - Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of Candidate of Geological Sciences on speciality 05.07.12. - The Remote Aerospace Research - Centre for Aerospace Research of the Earth of the Institute of Geological Sciences of Natioiml Academy of Sciences of the Ukraine (IGS NASU), Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to investigation of deep structure of Carpathians and Fore - Carpathian trough on the basis of integrated interpretation of aerocosmic surveys, geological and geophysical data. Along with the confirmation and detailed elaboration of known structural forms a number of large linear and annular structures, which were not mapped previously, were revealed.

The used methods of research allows to propose a new model of deep structure of Ukrainian Carpathians.

On the base of the obtained results the recommendations on orientation of further prospecting works in the region are given. The new oil-perspective areas including ones located in the basement of Fore-Carpathian trough were indicated. ”

Key words: deep structure, aerocosmic survey, linear and annular structures, oil-perspective areas. ,

Віддруковано у поліграфічному центрі салону «Техніка для бізнесу» СП «Різо-Принт» Замовлення № 245 , 6.01.98р ДРУКОВАНИХ ЛИСТІВ 1,2 . ТИРАЖ 100