автореферат диссертации по приборостроению, метрологии и информационно-измерительным приборам и системам, 05.11.05, диссертация на тему:Число-импульсные функциональные преобразователи с импульсными обратными связями

^ ^ львШккии ПОЛГТЕШЧНИИ ГНСТИТУГ

1 1 ШОП 1993

на правах руксшнсу

МАКСИМОВИЧ ВОДОДИМИР микашович

УДК 621.317:681.326

ЧИСЛО-1МШЬСН1 «УНШОНАЛЫЛ ПЕРЕТВОРЕВАЧ1

з шпульсними зворотними зв'язкаш

Стац1альн1стъ 05.11.06. - Прилада 1 метода вншргоаняя

елэктрачних 1 магн1тних величин

АВТОРЕФЕРАТ

дисерташ на, здоауття наукового ступеня кавдндата телПчних наук

Льв!в 1993

Робота викокана у Льв1вськону шшт9Хн1чному 1нститут! на кафедр! "Автоматика 1 телемеханика" та у Льз1вському науково-досл!дноыу рад1отехн1чному 1нстатут1

Науковий кер!вник:

доктор тезн1чвих наук, аквдошк И!«народног акадеыП комп'ютерша наук 1 систем В.Б.Дудикевич

Оф1Щйн1 оданенти:

доктор тегн1чних наук, професор Я.М.Николайчук

кандидат теничвих наук, доцент М.И.Дороховець

Пров}дне п1дприемство:

Хнститут елэктродвнаМки АН УкраИни

у, Захист дасертацИ в1д0удеться о

£х_год.СОдв. на засшнн! спец1ал1зовако1 ради Д068.36.04 при Льв1воькому ГОЛ1ТВХЕ1ЧКОМУ 1нста?ут1 ( 290013, ЛьШв, вул. Ст.Бандар!, 12).

3 дасертац!ею нота ознакомляясь в СКШотец! Льв1вського пол1техн1чиого 1нсгатуту (290013, Льв1в, вул. Црофесорськс, 17).

Автореферат роз1сланяй

Бчений секретар спец1ая1зовано1 рада, кандидат тешчнИ наук / Я.Т.Луцак

ЗДГШШ ХШКГЕИКГПКА РОВОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ПРОВЛИ®. Одна з Ютотвих тендвнц!й розвитку ви-м1ршальво! тезн1хз лолягае в тому, що попэредня обробка 1в5орма-ц11 сумицуеться в час! з вишршальнш первтворенням. При цьому в охрекзй ряд иожна вяд1лгти т! звсобн, у яках викорястовуеться чис-ло-1ипульснгЯ код (Ч1К). До такзх заахНв в1дносяться таротвортеа-ч1 часового 1итервалу, частота 1 фаза в код, таретворгоач! сост12яо1 паяругп 1 струму в код з' Ером1хшш первтворенням пэгэреркюХ вэлячляв в .шох!дош1сть 1мпульс1в, де>я?.1 тарэтворхвач! л1н12нзх 1 кутовнх леретщень в код 1 т.1.

У процэс» пврэтворэнзя Ч1К у паралэлъкий позиц12ниа код в1н ысжэ бута ШдцатаЗ шшэредн1а оСробц!. Ця ооробка не внмагае додатхового часу, току азо в!дбувавться паралэдьно форыуваннэ позэдШгого коду. Бона чага н1стнтя ыасптаОуваная, вяконання елеиэнзарЕах иатвватзчвнх ояэраща, кусково-л!н1йн1 I кусково-тлШйя! апроястмуш! перетворения. Пврвтзорювач1, як! зд1йсеюють обробку чш, у л!!тератур1 найчасИшэ зустр1чаоться п!д назвов "чиоло-1мпуяьса1 ©ппщюнальн! горвтворявач1" (ЧИП).

3 позпцИ схамогзгшкэ но *снув 1стотниг в!дм1иностей м!г 41 ®П, розробяевикз дяя шкористаняя в взоИрввальних, керуючих, формувчвх, обчисягаалыпа та !шах пржяроях. Тому в т!Я чн 1тШ м1р! розробкою ЧКИ зпЛпаэться фах!вц1 а р1аяи* галувеА техн!кн. ВвлвкиЭ вне сок у розробку теорП ЧЮТ аробшш С.Н.Брато, О.С.Вврзаков, 0.0.Воронов, О.О.Горлач, В.С.Гутников, ВШ.Данчевв, В.Б.Дудакевпч, д.Е/.Каляга, В.В.Кар1ссыай, Р.Г.Кзрпов, Г.0.Кл1стор1я, Б.Г.КЕор1пг, о.о.Ыэльааков, и.Я.Шщ, П.В.ЕЬвяцыаЗ, д-й.Оргпсыша, Г.О.Паламаргк,. О.Г.РлЕввськгй, БЛ.СПхо, З.В.Стхсз,- С.®.Тр1фонов, И.П.Цапвнко, В.Д.ВДдвлко, 3.1.Ч1гт-с-«г в.г.ЕзацысЗ. г.В.йхпвако та IX учз1.

еуетЛс-^аш пэрагоорештя Ч1К 1Ш Оутл рэал1возш9 яп елс^гтггт.: та: 1 срограЕЕ&гз ■ овсоЗзма.. В отеаньаау гавз^ пэрэ^Ззчзэться с=»р=стЬшя ЗОИ (нШ ГШ. одсехрастальаи: Ш1, ц1нразроцосар1в), цэ йозеодяз досяггта вяоокаг то<ээстз£ сброса,

ун1ф!куватн засоби., Але обнажен! моюивост! у авидкодИ t те, що БОН, як уи1версальнлЯ зас!б, мае ведаку надлишковЮть при вирШенн! конкретно! задач! функцЮяального перетвореняя, сарачинало хнтенсивну розробку спец!ал!зованих апаратних чп аларатао-лрограмних шрвтворквач1в 1вфорыац11. Спец!ал1зов8н1 1 ун!вврсальн! заообп не гдалтають, а навпаки доповншгь один одного.

В окрему групу могна вед! лита таблэтн! функц!ональн! пэретворввач!: nocrlfiai залам'ятовуюч! при ci-рок, арсЗиетичн! матриц!, програмован1 лог1чн! ыатрзц! 1 тЛ. Так! перетворЕвач* В1ДНОСЯТСЯ до нааб!лып пвидкод!шнх, але Ix Iстатном нвддшкоы б те, по Is зб1льшэнняы к!льхост! розряд!в вх!дного ! випдаого код!в швидко 'ростуть апаратн! затрата на орган!зац!в пам'ят! (матриц!).

Особливо! уваги заслуговукгь Ч14П, як1 могна в1днестн до типу цйфровнх аналог!в. Так! пвретворпвач! повднують простоту гобудош аналоговкх пристро1в з високов точн!стю 1 над!йн!стп цЕ$ровях. Основнини структурними элементами цифровых аналог1в в: хнтогратор з паралельним переносом - нагромаджупчий суматор (НС), !нтегратор з посл!довним переносом - дв1Яковий помнохувач (ДП), дв!йкови2 д!лшик (ДД). Теоретична Саза для створення цифроних аналоПв була закладена К.Шенноном який доа!в, ¡цо будь-яка система звичайшх дифервнц!йних р!внянь з ногШертрансцэндентними функЩями мохе бути приведена до такого виду, якяй дозволяв вести р!шення з допомогою т!льк! 1нтегратор1в 1 суматор!в.

В ocTSHHlfi час були розроблен! Ч1ФП, як! в!дносяться до щфрових аналог 1 в ! табудован! на баз! ДП або НС, з використанням !мпульсних додатних або Ыд'екних зворотних зв'язк1в. Так! перетворпвач 1 виг 1 дно в1др!8няються в!д традиц!йних додатковами функЩональнЕки кюхливостями, простотою поСудсви !, у багатьох випзднах, високши метролог !чнши характеристиками. Однак с творения Ч1ФС з !мпульсними зворотники зв'язками супроводауеться значними складностями, без подолання яких не мохливий 1х дальшЕ розвиток ! широка практична використання.

Увтос робота в анал!з метролог1чних характеристик Ч1ФП з

1мпульсниш зворотними ав'язкаш, розробка методики узагальнено! оц1нки 1х ефоктивност!, розробка структур ЧИП з покраденный метролог 1чниш характеристиками.

Робота проводились зг!дао з координац1йнгы -планом науково-досл1дних роб1т ПВО CPCF з проблемн в галуз! техШчно* к1бернетики на 1982 - 1985 p.p. (розд!л "1нформац1йн1 система", проблема 4. "Teopia, ' принципа поСудови í метода розрахунку елемэюЧв Г пристро!в 1вфорыац1йно-в2ы1рювальних систем", пгдпробломг 4.5. "Розробка метод1в 1 систем' функцtоналъного перетворення 1вформац11"), Постанова ДОСГ СРСР N 555 в!д 30 говтня 1985 р. (Загально-совзна науково-техн1чна прогртм "Нов1 прилади") i з рег!оналышх програм.

ЗАДА1?! Д0СЛ1ДШШ. Зг1дяо з ггогт -аНОю мето» задачами дослгдеення е:

- розробка мэтодикй узагальнено* оцПчи «5ектатост1 ЧШ1;

- розробка анал1 тачного апарагу для дослЦгэння похибок ператворепня Ч1ФП, якиа би враховував особдивос?! 1кпульсних зворотних зв'язк1в, í So го викорястання для визначошя похибок базових структуршх влешнПв та Ч1Й1 на 1х основ 1;

- розробка структур Ч1®1 з покращенима метролопчипми хзрактерастнка'Л! 1 зокрена структур, цо мвють зм1нну (керовану) розряднЮть;

- поиук нових базових структуряях елзквнПв, met забезпечуваля б створання Ч1Я1 з додатковими функд 1 ональнид мояливостяни, спроданоо структурой 1 покрадапими метролопчнима характеристиками.

НАУКОВА НОВИЗНА проведених досл1дгэнь така:

- розроблзна методика узагальнено)! оц1шш ефективдаст1 Ч1СП, в основ! яко! леаять сШвставлэяпл похнбки перетворення з траясформоваяов через 41 СП похкбкоп квантування;

- розроблзна кэтодика досл1дзэшш похпбок перетворання Ч1ФП, яка враховув особливост! в1д'емчого t додатного 1шульстах зворотних зв'язк1в;

- отршгая! сяал1тачн1 Елрази для макезмалыих зяачень похибок базовах стрдаурних елэтнт1в Ч1Ш 1 дэякях ЧКШ, як! псбудэван! на 1х основ!;

- розроблен! 41® з 1нпуль сними зворотняка зв'язкаэга t 1з 8М1НН0В розряднЮтю, met иають покрещен! пор!ваяно з в!доыимн пристрогао метролоПчн! характеристики:

- обгрунтована доц1льн1сть розаиренвя набору базовш структурннх еленвнт1в, як! викорнстовугться при поСудов! ЧКП, за рахунок включения до £ого складу покно2увач1в на Саз! нагромадаугчого суыатора, обладпятах додатковгаа ксибгнагссйши. сука тором або мультиплексоре« 1 вшеонувтах ояерад!ю гомножэння ЧИП на дробовиа кобф!ц1ент. чпеальник I знамэннше лкого козуть задаватнея незалэгно одая в!д одного.

Д0СТ0В1РШСТЬ РЕЗУЛЬТАПВ. Достов1рн1сть отргааних результат! в забезтачувться ксрвктн1стю постановка задач 1 натематичних метод!в, як! були вянорастан! для 1х рИгюння, яр шдтвердауеться блязк!стю т&оретнчних накладок 1 разулътат!в для створзння upscrpoia ново! техн1кй.

ПРАКТИЧНА ЦГНЫСТЬ РОБОТй голягае в створоЕн! ¡ксоверно! методики проектування 41® t досл!деення 1х характеристик, аокрека:

- розроблеза методика узагальнэно! оц!еки вфэктЕвнос?! Ч1СП, дозволяв ощнвзати сум!сн!стъ Ч1СП з даорелом Ч1К, пор1вш2вати 41 СП з р!зназди 1:зтр:со-л1чним2 характеристиками, проектуватн Ч1СП з оптаглальтыи для даяого вз&Иравальяого засобу пареютраа;

- розроблена методика досл*дкэеня похибоа ЕйрэтЕорення забезпечуе вкзкачення потсчлзх ! екстрикальних значань цах шхнбох для базовнх структурнзх елекенИв t . 4ICII, побудованпг на ix основ!; отратн1 вЕал!тичн! вирази дозволяать розробляти ЧКЙ1 з аядяков точнЮта;

- розроблан! Ч1Ш. з зворотнгаа зв'лзкваа i 1з зы1шюв розряднЮта заСззтчують шеоку точнЮть паретворення 1 ыаать взлзку ЕВ2ДК0Д1Ю в шрокому д!апазон! значэш. вх!дного Ч1К;

- саззчэвая в сззобнё ca3tp новях струхтурних еломзнт1в дагохдв стЕорсвати 41511,' кк! Б1др1знйвгься екококнов структурою 1 годаткозгйз СунаЦоаалыахг коаввостша; пз основ* одного з кз<ш. Сазовах ossssstIb стаоровэ щпэтрШ для Ееровано! ватрямш

/

Лтужьста сигнал1в, який використову еться в склад! {м1тац!йно-вим!рювального комплексу;

- вттровада»н1 в склад! вим!ргоальних засоб!в перетворювач! Ч1К, частота, фази кають п1двицену точнють 1 велику ивидкод!» в розпшреному д!апазон! значеяь вх!дного Ч1К;

- розрсблеп! Ч1К аожут бути реал!зовая! йа сучасн!й елементн!й баз*!, у тому ч!сл! на великих !нтегральшх схемах, що зроблен! на замовлення.

РРАЛ13АЦ1Я I ВПРОВАДЕННЯ. Осеовнкй зм1ст дасертацШю! робота схладавть результата доолгдвднь, як! були викояан! автором самост1Йно на кафэдр1 "Автомчтика та телемеханика" ,Льв!вського пол!техн!чного }петитуту ! у Льв!вськоку нзуковогдосл!дному радютехпчнеку 1пститут1 в перЮд з 1978 по 1593 роки.

При паст! автора розроблен! та впровадаэн!:

I. Гйфровий фазометр серэдаього гяачештя зеуву фаз для птрокого д1пяазону не! днях частот, захщеюй авторсыш* св!доцтвом й 1420546. Фазометр впровадгэта в роэробках В!нкицького ПОЛ1Т0ХН1ЧНОГО !нституту.

Пркстр1й для керозано! затркккз Шпульспнх сигнал1в, побудоваякЯ на основ! цифрового кагромадаувача, який зал^енгй авторськгм св!доц'жзм & 1343411. ПристраЗ впровадаепо в роботах Льв1вського яауково-досл!дного рад!отехн!чЕого !нституту.

3. Цйфровяй 1нтенсЕкетр, який взхорястовуеться як базовой пристрйй при створэнн! профес!2ша I побутошх рад!ометричних з8соб!з, дозгазтр!в, Езтратом!р!в 1 р!зного гатунку перел!ково-ш?Иргэальних прнстро!в, як! працтаэть в1д давач!в з Исц'льснпм чи частотнш! вяходон. Шфэвяй 1нтолсс.;етр захЕзениЗ позитивна р!пэЕШ»я в!д 08.07.92 (Заявка пагер 5025107/25) 1 авторськил св!доцтвол Л 1778716. Епровадпепгй у сп!льному впроСпицтв! малого Шдпрзсмства "Мэтакс" то СКТБ "0р1зон", шето 1вэно-Сравк1вськ.

НА ЗАЖСТ ВКНОСЯТЬСЯ:

- запропонозана кетодкка узагальяепо)! оц1нки ефзктквност!

ч1ся;

- запропонована методика досл1дпшзя похибон перетвореняя Ч1Ш 1 результата II вшеорястання;

- розроблен! га досл!джен1 нов! структура ЧГШ з *;шу ль сними зворотними зв'язкйда I 1з змишою (керованою) розрядз1сти, як г мають покращеш пор1вняно з в 1 догами пристроят мэтролог1чн! характеристики;

- заггропонований 1 обгрунтовалий розширениЗ иаб!р базових струхтурних елемвнт1в,. як! Еикорнстовуються при проектуванн! Ч18П, анал13 1х параметра.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ. Основн! результата дасертац12но1 робота допов!дались I обговорювались на 3 Всесоюзних 1 I Республ1каиьк12 нзуково-техШчних хонферетлях 1 сеШяарах.

ПУБЛ1КАЦП 3 РОБОТИ. За темою дксэртат* опублПсовано 43 робота, у тему числ! 28 винаход!в.

СТРУКТУРА ДИСЕРГАЦП. Дисертащвна робота складаеться з вступу, п'яти роздШв, висновк1в 1 лерел!ку л1тературз.

ОСНОВНШ ЗМ1СТ РОБОТИ

У ВСТУП1 обгрунтована акту&яьнЮть розробки метод1в анал!зу метролог 1чних характеристик 41® з 1мпульснада зворотними зв'язками та актуальнють розробки 1х структур з покраценика характеристиками.

У ПЕРВОМУ РОЗДШ проведений пэре л ш основних метролопчних характеристик Ч1ОТ, 1х класиф!кац1я за наявн1ст® 1 характером 1ыпульсЕих зворотних зв'язк!в, розроблена методика узагальнено! оц1нк1 ефективности ЧШ1.

41 СП, що входят до складу виы1рввальних засоб1в, повинн! мати нораован! ы8гролог1чн1 характеристики, освовнши з яких в: похибка яеретворення, шв2дкод1я, д1апазон вх1дних 1 вих!дних сигнал 1в, п)ункц1я перетворення. Однак окреыо взят! характеристики не давть достатньо повно! уяви про ефоктиш1сть 41® у Щлому. Спроба набору кращого вар!анту 41ФП в!дразу з дек1лькох часткових яоказнзпс!в звнчайно не приводить до позитивного результату, так як покращення одного параметра часто супроводкуеться поПриеняяы якого-небудь 1шого з них. Тому 1снуе необх1дн1сть у розробц! методики узагалвЕо! оц!вки ефектислост-! Ч1Ш.

При розробц! такоГ методики для ЧИП э иипулъсними звсротники зв'язками необх1дно враховувати ïz специф!ку. 3 Шею метоп в робот! запропонована така класкф!кац1к.

До Ч1СП без зворотяих зв'язк!в в1днесемо пристроЬ у яких вхгдна 1мпульсна поелиогшсть безпосередньо надходить на базову схему (ВС).

До 41 Mí з в!д'емн».1 зворотнкм зв'язком (ВЗЗ) вîднесено

пристро!, у яки2 3 exiâeoï hocjîî д0ш0ст1 вгдяишгсься ik3bhî

1мпульси. Причоку такэ в!дн1шшня в1дбувавться за командам в кол! зворотного .зв'язку. Зг1дно з цкм вкзначеннвм Ч1СП з ВЗЗ моае бути подаякй як npacTpîS, у склад якого входять ВС 1 схема вшпкакня (CBí

До Ч1СП з додатнии звороткям зв'язкси (ДЭЗ) В1днвсеш

rtp'.lorpol, У яхИХ ДО BXt J510Ï ПОСЛ1ДОВЗОСТ1 ДОДВШЬСЯ 11ШуЛЬСЕ г-воротного зв'язку, fflît ПОВННН! бути p03MfCent MtE BXtÄffiMH НЯТуЛЪССМЛ. Зг1ДН0 3 ЦЕМ ВЕЗНЗЧеНПЯМ ЧЮЛ 3 ДЗЗ М028 бути паданий як пристр1й, до складу якого входять ВС 1 схема сукування (СС).-

Приведена класиф1кац1я не е ун1версальнов. Так, напр-гклад, в серэдгя! БС могсуть бугп додаткоз! зворотн! зв'язкя, цо m дозволить Ч1ТК0 нхзпачита, до ffioï з пэрерзхованнх груп яалеетть 41 СП. одааи даза класпЛкйШл дозволяв п!дкрэслита деяк! вагляв! особлшост! шзтрологЧчжЕ характеристик 4ICCI з зворотнззш зв'язками.

В!дсмо, и;о ocsobeb?; цедсииком ч1я1 з ВЗЗ г вузький д1апззон перетворения за ; сигналом. Для (Илыаост! з них в1дноеэння

максимального звачзЕнп кЛднсго сигналу (к1лькост! 1кпульс1в) до-йоге м:н1нального ^нзчопня из пэрэвяцуе двох. Ч1Ш з ДЗЗ позбавлеш цього подонку. Протэ, недШком Ч1И1 з ДЗЗ е lisie пввдкод1я,- со обутовлявться неоОИдаютю розмЩення 1кпульс1в зворотпого зв'язку míe итульевка вх1дно! поел i довност!. Прпчоку, чей 6u--c"-. пззулыле зворотного зв'язку шобх!дао розм1стати míe Uüiyr.v::-::, r.-i^Koï поел!довност!, там мэнзу ив2дкод!ю буде мвта Ч1ФП,

Ttro; KS2Z3, залровадогая в ЧМП зворотних зв'язк!в загсстрвв протгр1ччя Mis ïx основная ивтролоПчнгнг:

характеристикаии: пристро! з б1льпою твидкод1вю мавть вузьккЗ д!алазон перетворения, а прястро! з широким д1апазоиом таре твореная мають налу пвидкод1ю. Ця обставила п!дввдуе актуалън1стъ розробки методики узаталънено! оц1нхи ефективност! ЧЮТ з Ишульснгаш зворотшаш зв'язкаод, нар!вв1 з шдвишенням актуальном 1 створешя структур, як! б зн!ыали нищезгадане протяр!ччя.

Ефективн1сть Щвп не мохе буги оц{яена без врахування його. взавмодп з 1ншими' вузлаш ваЛрювальних засоб!в. Так, як на вх1д Ч1СП надходить Ч1К, то Ч1СП повинен розглядатися, в перлу черту, сум Юно з дхерелом Ч1К - пристроен для квантування (ПК). Це обуиовлено тнм, що похибка 1 крок квантування повинн! бути сп!вставлэн1 з похибкою 1 швидкод1вк 41 СП.

Поряд з абсолюты значениям нэперервно! величини Тк, яка кадходать ва вх1д Ш (рве. I), доШльно розглянути П зведана значения

де Тс - крок квантування. 3 врахуванняы 'в1доынх вираз!в дк похибки квантування

£к = х20 - Тк, (2)

' О)

мазь»

1-15 4.11+1. (4)

Таким чином, загальну поиску шсл1доено з'еднаних ПК 1 Ч1СП ь:э2яа подати як Оагатозначну дискретну функцЮ в!д х :

Мх) = Кр(х) - ?(Ад>, (б)

де Нр(х) - результат пэретворення, Р- функхЦя, яку покликанкй роал!зувати ЧШ1.

3 врахуванням вирязу для иохибки перетвсрвиня:

Лд(х) = NP(X) - Р(Х). (£;

отршай.;

№) = yi)4v®, (V)

Дя

ДГЕ(Х) = F(X) - Р(Ы (С)

трансформована через Ч1СП похяска кзантування. Трансформована пошбка квантуваяня тасэльпо дорилше загольяЮ похнбг: посл1Добно з'едавнпх ПК i реального 41 СП, тобто такого Ч1СП, похлйка перетворэшш якого дор1внЕ" пуля. Екстрекольн! значения Атк iz) визначааться в залепюст! в1д фулкцН перетворенвд. Так, неприклад, для монотонно зроставчпг ?(х) :

Ьгк^Ы = ?<=> - "(1-1). О)

= " (Ю)

СШвстазлекпя аадзгзостей ¿гк(х) t А д(х) дозволяв оц1нпти офектнзнють. ИСП пра його Шдошчвня! го ПК I, тэтам чином,, оцигзтн його ефэктгш!сть у склад! шзИрсваяьного загобу. При> цъону оснош™~л крЕТ^р1ем швЕнна Сути оум!сн1сть эбсолвтнпх епзчснь ¿42) . (*) . (I) У всьому д1апэзсн1 значень

ТЗС Tft Г» TKfMLX

ДГгз» прах?гсЕПЯ прз оц!нц1 офэктивност! ЧИП його щеидкодп, aarcrsja вх1дио1 шпэрэрвяо! вэличшш т , подаю тек:

А* = -у-, (II)

Г

де Т* • часовня 1нтервал, що характеризуе пвидкод5ю 41ФГС. П1д т'звичайнр розумИпть максималышй час, якиЯ проходить в!д моменту надходкення на 41® вх!дного 1мпульсу до моменту формуванпя результату перетворення, або, >цо 1нод1 зручн1шэ, аналоггчний час для базово! схемк 41®.

Ямдо 41® правде на частот! 1а= 1/Тс вх1дних 1мпульс1в, то ковф1щент

показуе в ск1лыга раз!в реальний темп робота перетворшача поступаеться потенц!Рнич можливостям 41® за швидкод1ев.

Якщо Т* - ч а совей ЮТервал, що характеризув швидкод!ю базовох схеми 41611, а максимально можлива частота робота Ч1<ВП з 1маульсним зворотним зв'язком становить 10 , то з допомогою коеф!щенту р можна оц1кити втрати в швидкодП Ч1ФП при ШДКЛЮЧ8НН1 зворотного зв'язку.

Якцо пор1внювться два 41 СП 1 Т* - часовий 1нтервал характеризующий перший Ч1ФП, що мае б1льшу швидкодШ, а Г0-максимально мохлива частота роботи другого ЧШ1, то коеф1ц1ент р показуе в ск!льки раз!в другкй 41® поступаеться за швидкод!ею першому.

Таким чином, для вс!х перел1чених випадав, величина р е В1ДКОСНОИ характеристикою швидкодП 41®.

У робот1 доведено, що з врахуванням коеф1щенту В загальна похибка поел! до вю з'еднаних ПК I Ч1ФП може бути подана так:

Мрх) = ^фх) + АТПФ*). (13)

де Дт1с(рх) , як 1 раи1ше, - трансформована через 41® похибка квантування, а Д1[7фх) - трансформована похибка перетворення. Вплив коеф1ц1ента р кч обидв1 складов1 загально! похибки А(рх) пояснюеться тим, що всличини I Т0е по сут! р1вноправнкми

Е1дносно ШОЛ1ДОВНО з'еднанмт ПК i Ч1ФН (рис. I) 1, таким чином, оОндв 1 пгллздплть п1д функ'.чонгльн« песвтворення.

Г*

То

Рис. I

Розроблена методика дозволяв знэхсдитк значения йтк(рх) 1 Лтп(02) ДЛЯ р1зних функц1я ПврчТВОреНИЯ. Таким чином, ЩВИДК0Д1Я Ч1ФП мояе бути врахованэ при узагальнен1й оц!шц tx ефективност1.

У ДРУГОМУ РОЗД1Л1 наведена розроблена автором методика дослтдкення похибок перетворення Ч1ФП, побудованих на баз1 ДП, i результата II викорпстання.

Розроблона методика грунтуёться на розгиттх мноетн значеяь вх1дного, вих1дного 1 промикних Ч1К на песп п! дуножини. Доц1льн1сть такого шдходу обумовлена тит.;, що не 1 снуе единих р1внянь, пкi б опясували процеси в ЧХСП з !мпульсними зворотними зв'язками для повноi множили значэнь вищезгадаяих Ч1К. Розроблена методика ефективна для р!зних вид1в зворотниг. зв'язк!в 1 використовуеться також для досл1дкэння ЧИП на Саз1 КС, чому присвячений розд!л 3 робота.

3 використанням розроблено! методики були досл1дкен1 ochobhI структурн! базов! елементи i деякх Ч1ФП, побудован! нз ix ochofi.

Нижче наведет залокнос? t максимального додатного t максимального в1Д'емного значчнь похибок перетворення тд кглькост! розряд!в т для ДП з ЯЗЗ, а такок значения керусчих код1в, при яких m порсибки мають шсце.

При 3 < m « 6:

{0101...0101 при партах ш,

0101...01011 прп непарних га,

. , , 4 2™"' (За + 4) + 2 (-1 )т" д+ = д~ = i ---:-. (14)

ma* | mcL* | J 2** 4* ( t j"1*4

При 7 ^ m £ 13:

00101 ...01011 при парних m,

СЮ101...0Ю1 при непарних m,

1 2™"* (ЗШ + 1 ) + 4 (-1)"

FT X-----

Af * Л~ I = I ---. (16)

тнах j тал | о у + (-J )m

При 14 в $ '¿ь ,

| 0001С1.. .0101 при париах ш,

'I 000101.. .01011 при непарпих ш,

1 2"" (За - 2) +8 (-1 Г*4

А - ч* -—-—гг:-• (16)

»лох

3 Х 13 2"'2 + (-1 г*1

Для ДП о ДЗЗ отрииая! так! результата. При 5 < ш ^ II:

г 01101...01011 при парних т, | 01101 ...0101 при нэпаргшх в,

7п- 1 я1+4

. . _ . , 2 (За - 3,5) + 5(-1) Д+ = А = I « -------. (17)

так | тал | о ^ 2й1-*

При 12 з п < 24:

{011101. ..0101 при парнкх п, 011101...01011 при нэпарних т,

. , , 1 2т~*(3ц - 5,75) + 13(-1Г

= Д" = 1 » -:—--. (18)

тл м I тл V I. > . _ «а — • ...ап. 1 '

13 2Г" + (-1 )"

Результата досл!даэннд похибок перетвореняя для пристроив з ДЗЗ наведен! для завэршэних рециркуляц1йних процзс!в у кол! зЕоротного зв'язку. У деягазх Ешгадках необх!дно визначата похибку перетвороння в процес! рециркуляцП, тобто з коетого чергового вих!дного 1 «пульсу. Результата такого досл!даоння мЮтяться такозс у другому розд!л1 робота.

У робот! приведен! результата модэлювання на ЕОИ ДП з р!зкимн эверотними зв'язкамз. При цьому виявлэно, що розпод!л 1х похибок мае одваковий характер для р!зяих к!лькостей розряд!в, що дозволяв без додаткових застережэнь використовувати вирази для максимальних похибок перетворегая.

л

тси<

Результата дсг.идженпя похибок, ао приведен! више, стосуються пристротв, як1 працг-ють у статичному рохим1, тобто при ф!ксованих кьруючих кодах. Розроблена методика дослгдаанни похибок перетворення може бу ;и також вшсористана для деяюа пристро1в, як1 працюють у данам 1чному рехимь У робот! цэ твердження про1л»строване результатами досл1дження квадратора на ДЦ."

У 01лылост1 г.ипадк!в не вдаеться винятково, янал!тичними методами доел {дата похибки перетюрення Ч1ФП, що працюють у динам1чному режим!, 1 доводиться викорястовувати засоси обчисльвалько! техн!ки. У зв'язку з цим необх1дно шдкреслити так: обставшш. Характеристики Ч1ФП, зад!яних у статичному режимI, так само можуть бути доел!давн1 шляхом моделювання на ЕОМ. гднлк. як показано в робот!, у цьому випадку мокливост! ЕОМ обмежен!. Це пояснюеться там, що кожному значению коду в л!чильнику ДП в!дпов!дае повна множила мохливих значень керуючого коду I, такда чинлч, при зб1льпенн! розрядност! такого Ч1ФП р!зко зечльшуеться необх!дний машиннлй час. У 41®, як! працюють у динам иному режим!, кожному значению коду в л1чильнику ДП, як ¡травило. в!дпов1дае одне або дек1лька чисел у керуючому л1чильнику I, стке, при зб!льшенн! розрядност! такого пристрою необх!дни« маншнний час Бб1льшуеться не так швядко.

Таким чином, моделювання на ЕОМ е осноеним' способов досл!дження метролог! чних характеристик Ч1ФП, що гграцшть у динамгшому режим!. У робот1 приведена методика отримзння рекурентних р!внянь, як! спрощують процес моделювання ЧГ-Г'Т з 1мггульсними зБоропш\да зв'язками.

У ТРЕТЬО.ЧУ РОЗДШ приведена розробленэ автором методика досл!дж-:ня похи'юк пьрттворення Ч1ФП, побудованих на саз! НО, 1 результптк И використак-н. Приведен! тякож метода Шдвииення Т0ЧН0СТ1 т?.:сах Ч1ФП.

В1домо,' що функцио помножрннл вх1дяого Ч1К на паралельний код, нарIвиг з ДП, виконуе такок [гошохувач ня нагромадхугсчому СУМЭТ0Р1 (ШС). ПрИЧО!.-,у ПЛПУЛЬСИ В ВИХГДНИЙ ПОСЛ1ДОВНОСТ1 ПНС, що працюе в статичному ре жим I, розтащовэш р1вном1рн!пе л ;>; 1мт:-'льси в вих1дн!й посл!дг>вност1 ДП. Тому похибки перетворення Ч!£>;1,

пооудоьани* на баз! НС, як правило, суттево мевш за лохкбки аналог 1чну.х пристро!в, побудованих на баз! ДП.

При досл1джсян1 похибок Ч1ФП, побудованих на баз! НС, була ьикоъпс?а?м та сама методик а розбиття тотч значень их: иного, в их I дне го I нромпь.и 41К на пэвн! шдмнокини, цо 1 в попередньому 7-сзд:л1. При цьому було виявлено, що окстремальнх значения похпОок п-зрвтьорення в значшй М1р1 за лежать ыд печатково! установки рлг:стр1ь НС. Ця обставина мзе особливо великий вплкв на точнють 41 СП з ДЗЗ. Таким чином, правильнпй вибгр почетною? установки елемлнтгв пам'ятх ЧИП, побудованих па 'баги НС, дозволяв суттезо зменшути похкбку пэретворення.

У робот: сдерг:ак1 сшБв!дношення, з допомогов яких мовна ьизяачати поточи I 1 окстремальн1 значения -ох:тбок перетворення ба-оьих сле«изнпв : деяких ЧШ1 на тх оснсн! в залежност! в!д значэнь вхцзкого ЧТК, керуючкх кодхв, початкових установок ►;л.;.\ьнт:в пш'яи ; к:лькосг: розряд!в.

Для кенкретнкх значень початкових установок И отрпман! так! результата.

Похибка перетворення ПНС з БЗЗ при К = — 2т - к!льк!сть

2

розряд!в) лежать у мехах:

- 0.5 < Д < 0.75. (15)

Для ПНС з ДЗЗ при И = 2" - I

О <• £ < I. (20)

Для гаю з модиф1кованнм ДЗЗ при Я = у ( у - керугчий код)

О $ А < I. (21)

Результата досл1даення похибок перетворення для пристро!в з ДЗЗ приведен! для завэршетах рециркуляцхйних процес!в у кол! зворотного зв'язку.

При моделюванн1 на ЕОМ ПНС без зворотного зв'язку 1 ПНС з ргзними зворотними зв'язками виявлено, цо, так само як I для схем на баз! ДП, розпод!л 1х похибок перетворення мае однаксвий характер для р!зних к!лькоствй розряд1в.

3 допомогою розроблено! методики анал!тичного досл!даення, визнзчен! оптимальн! значения початкових установок 1 екстремальн!

значения похибск перетворення для наступних Ч1ФП: помножувача Ч1К на п чисел (п посл1довно з'вднаних ПНС); помножувача 41К на дробовий коефш!гнт (послтдовш з'еднан1 ПНС I ГНС з ВЗЗ); нових Оазовкх мемент!в ЧГФП, використання яких розглядаеться в четвертому розд1Л1 роботи; квадратора. Приведен! пржлади доводить ефективнють розроблено! методики для ЧИП, що працюють у статичному режим! I для дэяких Ч1ФП, як1 працюють у динам1чиому решпи. При цьому для осташпх основним методом досл!даная метролопчних характеристик е моделювання Кхньо! роботи на ЕОМ. Це поясиюйться тактам к аргументами, як: сули приведен! вище ДДЯ Пбр»творювач1в на базт ДП.

У роботI доведено, що для ПНС з ВЕЗ 1 ПНС з ДЗЗ використання в код: результату перетворения поточного значения числа в рапстр! НС приводить до 1 стотного зменшення похибки перетворення. При цьому неоСх1дна установка певних початкових чисел у реПстрг НС, а для ПНС з ВЗЗ необХ1днэ гакок використання в код! результату перетворення стану тригера, що м ютиться в СВ (рис. 2).

У

Рис. 2

В ЧЕТВЕРТОМУ РОЗДЫХ обгрунтований принцип багатовар!антност! побудови 41ФП з 1 (туль сними зворотниш зв'язкамя, приведен! розроблен! Ч1И1 !з ЗМ1ННОЮ розряднюгю, описан! нов! базов! пристро! 1 ЧЮТ на 1х основ!.

За останн!й час опубл! ковано деталька роб!т, у яках приводиться мегоди 1 результата створення структур Ч1ФЛ з !мпульсними зворотними зв'язками. Проте в цих роботах е суттев! недол1ки. По-перш;, через в!дсутн1сть математичного апарату, анал!з похибок, перетворення Ч1ФП з 1мпульсшши зворотними зв'язками проводиться тгльки для окремих пристроив чи в спрощеному вид1. По-друге, похибка перетворенпя Ч1ФП не сшвставляеться з похибкою квантування 1 фуикц!ею перетворення, що не дозеоляв оЩнити можлив1сть ефектквного використання Ч1ФП у вим1рювальних засобах. ■

Методика досл!даення похибок перетворення Ч1ФП з !мпульсними зворотними зв'язками I результата И використання, приведенi в иопередн!х розд1лах робота, дозволяють значно усунути вице згадан! недгШки. При цьому в*дкриваетьсл можливють нового Шдходу до проблема синтезу Ч1ФП i !мпульсними зюротними зв'язками, зокрема, до розгляду р|зних ва; ант! в Ч1ФП, реал!зуючих одну й ту саму функц1ю, 1 внбору з них оптимального для конкретного вим!рювального засобу.

Генуе чотири Оиновних Lipianra иобудови Ч1ФП з ¡мпульсними зь ^о.ними зв'язкаш: на баз* ДП з ВЗЗ, на баз! ПНС з ВЗЗ, на баз! ДП з ДЗЗ 1 иj баз! ПНС з ДЗЗ. Вс! ц! вар!анти мають певн! перезаги, що спричиняе ix ефективне використання в тих чи 1нших вги^раьалышх пристроях. Проте 1м притаманн1 певн! сп!льш

еэд хглки.

У poöoTi доведено, що в област1 великих значень вх!дно! величали (керушого коду, для пристро!в працюючих у статичному режим!, I вх!дного Ч1К, для пристроив, працюючих у динам1чному режим!) Ч1ФП з ВЗЗ 1 Ч1ФП з 533 забезпечуютъ невелик! похибки перетворення 1 працюють без 1стотних втрат у швидкодИ. В област1 малих значень вх!дних величин Ч1ФП з ВЗЗ не функцюнують, а Ч1ФП з ДЗЗ мають малу швидкод!». Розмежування значень вх!дних величин на вище згадан! облает1 визначаеться функц1ею перетворення ! розрядн!стю пристро!в.

В!дом! робота з розробки Ч1ФП, у яких базовим елемэнтом, на piBHi з ДП та ПНС, використовуеться ДД. Поеднання в одному пристро!' ДД t ДП або ДД 1 1ШС дозволяв розширити д!апазон значень вх!дного Ч1К, у якому 41ФП забезпечуе обробку без суттевих втрат точност! перетворення 1 швидкодИ.

Автором був розроблениЯ ряд ЧИП 1з зм1етою розряднЮтг, як! за сво!иа мг>тролог!чшмя зарактеристаками горевищують 1 снувч 1 прястро!, у тому числ1 1 пристро! у структура яких введено Н. Пргап; л дИ пристроТв я шремишоп розряднЮта заклпчаеться в тому, цо к!льк1сть розряшв структургога олекент!в ЧШ1, зад!яких у Ух робот! (не заблокованих в1дпов1дним чином кэруючжи сигналами), залегать в!д значошш чисел,як! мЮтяться в керуючих рэг!страх чз .'пчнльникзх. У робот! приведен! так! ператзорявач! з пэрем!нноп "х!3рядн1стю: д!льнгкя Ч1К на пзралелышй код, пристрШ для реал!зац!1 функцШ короня квадратного з вх!дного Ч1К (рис. 3), прястр!й для рвал!зац!Г фупкц! 1 натурального логарифм з вх!даого Ч1К (рис. 4). Ч10П з перем1нною розрядостя мозуть бути резл!зован! на баз! ДП чи ИКС з виксристанпям 333 чи ДЗЗ.

2-вн) 2~з2'' г0 г1 А'р(п)

Рис. 4

Розрахунок похибок перетворення Ч1ФП 1з зм1нною розряднютю здШснювться на остов! метод1в 1 результата, поданих у попередн1х розд!лах робота. Так, наприклад, для Д1льника на баз! ДЯ з Г>33 I 13 зм!нною розряднютю (рис. 0) екстремалъш похибки :. эре творения визначаються для кожного з :пдд!апазсн!в

у =А//П - я. .-*-.

Рг

--- ш

____

ГСС 1

11—1

I- I I , ___

Лч-! М лчг |

2'т 2'2 ¿Н 29 ¿9"

Рчс.

1-1

2 - < г <

- I,

керувчого кода (д!льника) Ъ, таким чином: А_= -

(22)

(23)

да = 1,2, ш - загальна к!льк!сть дв!Якових розряд1в

пристрою; у - число, яке визначаеться ртнянням

у = £ - 2 (24)

I МЮТИТЬСЯ В 38Д1ЯНИХ у робот! пристрою (ДЛЯ ПбЕНОГО I ) розрядах керуючого репстру; В11 (у) визначаеться ргвнянням

I-а 1-2 I -а 1-э ;

^„(У) =2 Е ^ - Е Ь Е Ь,. 2 , (25)

I =0 I гто 1 »1

де Ъ0, ^.....Ъ^ - значения розряд!в дв1йкового коду числа у.

Введения зм1НН01 розрядност! дозволяе усунути основн1 недол1ки, як1 притаманн1 Ч1ФП з !мпульсниш зворотники зв'язками. Пристро! з ВЗЗ 1 перем!шою розрядн!стю функцЮнують у всьому д1апазон! мокливих злачень вх!дних величин. Пристро! з ДЗЗ 1

тп

перем1шою розрядапстю у всьому д!апазон! моклевих значень вх1дних величин працюютъ без втрат швидкодП, так як кокниЯ вххдний тмпульс викликзе не больше одного 1кпульсу в кол! ДЗЗ.

Во! розглянут! вар|анти 41ФП з перемтннов розряднютю забездачують виооку точн!сть перетворення, сднак, :з збьчьшенням загально! к1лькостх роз?яд!в,•перевагу hboCxiдно в:ддати пристроям на баз! ПНС-.

Введения в склад ПНС, у торшому випадку. мультиплексора i, у другому випадку, другого комбшац!йного суматора i комутатора, а також в!дпов!дн! зшни зв'язк!в м!х функцюнальниш елементами, дозволили створити нов! базов! пристро! 41® (рис. 6, 7).

Уг

У<

Pi з

] I Рг 2 I

f—№

1

Ж

С/11 j

С

3£

СМ 2- I

щ

Pti

11_

Рис. 6

Уг

_к_

Уг

X

I РгЗ | I Рг2 j

р=®—н "л '

■СЖЛ

Рис,

Е5активн1сть використання ровлх базошх елемэнт1В 1 ЧШ1, побудовашп на И основ!, поясняться таю» чином. ФункЩя

1 =

У,

X,

(26)

яку реал!зують нов! базов! пристро! Гу1 1 у, - зяачакня КаруЕЧЗГ. код!в, х - значения вххдкого Ч1К, и - к1лы;1сть дв1£ксв;а. розряд!в) • мог» бути такозк реал!зовгна з допошгоо в!доке: пристро 1в: пссл1довно з'еднаних ПНС ! ШС з ДЭЗ. Однак у цьоиу вкладку вимагаеться суттево б!ль2ий об'ем обладнання. Талу Ч1ФП на баз! нових базовпх елэ!.;ент1в в1др1знявгьоа в!д в!до>с£; пвретворшач!в б!льп еконсшою структурою. Явд-э хг пор1втсватг окрамо взят! нов! 1 в!дом! базов! елошшта, то пера! ыавть додатков! функщопалън! ¡,:оклиеост!.~ Ца обумовлеяо таы, цэ коефШепт 1х ператвораг ~ зьанюзться п!д вшшвом двох керуотих код!з, у той час кк у :л, -;глх пристроях - п!д Д1ев т1лькп одного керуючого коду.

у робот! щсг-эд^г:;. 1 описав! пристро* для рзал1зсцП г1пербол!чно!, стогоелео! 1 експоЕ8Нц!ально1 функШй, створен! не нов!С баз!.

У П'ЯТОК?" Г-Х-ДШ описан! виконан! на основ! прсводешк теоршгаги £;сл1даань прилади, цо м!стять Ч1СП. Розроблэний при участ! автора цифровий фазометр середнього значения зеуг.г 'для шрокого д!апазону частот, виконанкй нв баз! Х£-г.зг;.ддного ДП з ВЗЗ. Фазометр не поступаеться за точнЮте пракздам, як! вкконая! за класичиюш схемами, на великих частотах 1 значпо переверауе 1х у цьому параметр! на низьких частотах. Абсолютна похибка перетворення фазометра не перевидуе 0,004°.

Шфровий 1нтйнсиматр, розроблений 1 впровадЕвниЗ прв безпосередн!й участ! автора, побудований на баз! 12-розрядаого (8-розрядного в порсЛй модиф!кацП) дв!йкового ПНС з ДЭЗ. 1итенгааштр моей бути використаняй як базовий пристр!й при ствсранн! профес1йних 1 побутових род!ометричних прилад!в, дозиметр!в, вйтратом!р!в 1 р!зного гатунку

пврел!ково-вим1ргаальних прзстроХв, щр працпоть в!д датчик!в в Шпульсним чн частотним виходоы. У даний чао аа основ! цв|рового 1нтенсгу0тра Ештускаютьгя рад1омэтри для вим1ршаяня потухност! ексяозиц!ййо1 доги гаша 1 бета випроШнгаашя, що иатть так! характеристики: д1апазов вим1рювання потухност! експозиц1йно1 дози (ГЩД) - (0,01 - 100,0) ыР/г; меха основяо! в!дносноК похибки визначення 1Щ при градуКровц! за Сз-137, при над!йн!й 1мов1рност! 0,95 - (±25)3; часов! 1нтервали ктИрювання - (I, 10, 100) с.

ЦристрШ для керованоХ затриики 1ипульсниг сигнал!в використовуеться в склад! !ы1тац!йно-вям!рювального комплексу. Один з нових базових. елеиент!в ЧК5П, який розроблений автором ! описаний у дан!й робот!, складав основу пристроо. Основна перевага розробленого пристрою в пор!внянн1 з прястроями аналог1чного призначення заключагться у тему, со в ньому, при незначноку 8б!льпенн1 об'ему обладвяння, забезпечуеться керування крокои перестройки швидкост! зм1нн за'трдаки. Пристр!й забезпечув: перестройку пвидкост! зм!пн затржки в д1апазсн! (14,06 - 3600) мке/год; 256 значень кроку перестройки ивидкост! зм!ни частота; крок зм!ни затраеш - 20 не.

В И С Н О В К И

Освовн! результата робота мохна сфорыулвватк так:

1. Обгрунтована необИднЮть: створення узагальнено! оц!нки ефективност! ЧИП з югу ль сними зворотшоги зв'язками; розробки методики досл!д2эння шхибок шэретворения таких перетворювач!в; анал!зу точнЮних характеристик базових елекэнпв I ЧИП на 1х. основ!; розробки структур ЧИП з покраяэяики метрологхчними характеристикам!; розробки розширеного набору базових структурна: элемент!в 1 41® па 1х основ!.

2. Гс-роЗлешй • катод сп!вставления похибка пере творения з трансфзр.юзаноз похпбкою квантування, дозволя® оЩните вф0ктавн!сть ЧКП у склад! ваШргаальннх пристроив, пор1вппзати пркстроХ з кетролрг!чш®м характеристикам I проектувата ЧКП з оппкалыгол. для даного пристров параметрам. При цьому на

piBHt з похибкою пвретворення враховуються I 1кп1 основа! характеристики Ч1СП: функщя перетворення, швидкод1я 1 д!апезон перетворення.

3. Розроблэний'анаштичний метод, цо грунтуеться на розбитт! множив значень,. вх!дного, вих!дного i пром1кних Ч1К на певн! Шдмножини, у мехах яких KiJibKicHi пзрамэтри Ч1К описуються единпми р!вняннями, дозволяе ефективно доел1дхувата похибки перетворення 41®, як! пращжть у статичному рехэм! 1 деяккх Ч1ФГ1, як! працюють у динам1чному режим!.

4. У результат: застосуваняя розроОленого методу отриман! р!вняння, як! дозволяють точно визначктв поточн! 1 екстремальн! похибки ДП 1 ПНС з БЗЗ чи ДЭЗ ! да яких ЧЮП на 1х основ!. Отриманг р!вняння можуть бути такои використан! для розробки Ч1<Ш з оптимально!) к!льк!стю розряд!в.

5. Доведено, до для Ч1ФЛ, працкочих у динам!чному persast основним методом досл!дхення квтрсшог1чш1х характеристик с. меделювання на EOT. 0триыан1 рекурентш р!вняння спрощують процее моделювання.

6. Викорпстання С х-чого знзчення числа' в НС 1 виб!р оптямальних початковгх jстановок елемент!в пам'ят! дозволять суттево Шдащити то<шс?> деяких ЧГФП на баз1 УНС. '

7. Розроблен! i ла-.Щдаен! Ч1®П з Ишульсними зворотюшп зв'язкаш 1 1з зм!е;.ок (керованою) розряднЮтзо заоезпечусть вясоку точн!сть 1 Еелкй*? в широких д!апазонах знзчень вх!дниз величин. Прк валик!» к!лькост! розряд!в (б!лклэ десяти! nepesary .ч¡.хло в!ддаги пристроям на баз! НС, тому що при ц!й уко"; аасг:. ьзаозпечуить кеш! похибки перетворення.

падения в склад -УНС, у першему випадку, мультиплексора 1, у. ;:р:.тс.'.чу випадку, другого комб!нац!йного сугаатора I комутатора, l tsit.qe певн! зм!на зв'язк!в Mix функЩональними елекентамк, дозволило створити HOB1 базов! пристроГ Ч1ФП, як1 викокують операц!» помнохення Ч1К на дробовий коеф!ц!ент, чисельник s знаменник якого мохуть задаватися незалехно один в!д одного, s використанняы новях базових пристроив мохливе створення ЧШ1 з економною структурою 1 додатковши функЩональними можливостями.

"О

л 1С

9. На основ! виконаних теоретичних досл1даэнь практично рвел1зован! 1 впровадош в виробяицтво так! внм1рювальн1 ператворсвач!: цифровая фазометр сервднього значения зсуву фаз, цнфровий 1нтенсиметр, пристр!й для керованоК затримки 1мпульсних сигнал!в.

Економ1чний ефект в1д впровадання рвзультат1в дисертаЩЯно! робота складае БО тис.крб. в ц!нах 1989 року.

Основнкй зм!ст проведених досл!даень викладений в таких роботах.

1. Максимович В.Н. Быстродейсгвущие функциональные преобразователи для цифровых измерительных систем // Контрольно-измерительная техника. - Львов, 1979. - Вып.26. -С.47-53.

2. Максимович В.Н. Применение решетчатых функций для расчета измерительных цифро-частотных функциональных преобразователей // Контрольно-измерительная техника. - Львов, 1931. -Выл.30. -с.32-37.

3. Максимович В.Н. Определение погрешностей делителей частоты с цифровыми обратными связями на основе двоичного умнохателя // Контрольно-измерительная техника. - Львов, 1982. -Вшт.31. -с.41—18.

4. Максимович В.Н. о расчете измзракльных цифро-частотных функциональных преобразователей на освово делителей частоты с цифровой обратной связьо // Контрольно-измерительная техника. -Львов, 1982. -Вш.31. -с.48-54.

5. Максимович В.Н. Цифрочастотььй делитель повышенной точности на базе накапливавшего сумиаторв с отрицательной обратной связью // Контрольно-измерительная техника. - Львов, 1985. -Вып.38. -с.27-34.

6. Максимович В.Н., Дуднкевич В.Б. Определение максимальной погрешности делителя- частоты с полоЕительной цифровой обратной сзязьв. -М., 1982. -15с. - Деп. в ЦНИЙТЭИ приборостроения, Л 1941-пр.-Д82.

7. иаксиьювич В.Н., Дудакекп В.Б. Определение максимальной погрешности делителя частоты с отрицательной цифровой

обратной связью. -М., 1982.. -14с. - Дэп. в ЦНИИТЭИ приборостроения, Л 1942-пр.-Д82.

8. Ыаксгаоаич В.Н., Дудакевич В.Б. Определение максимальной погрешности дэлятеля частоты с комбинированной обратной связью. -4J., 1982. -22с. - Деп. в ЦНИИТЭИ приборостроения, Л 1943-пр.-Д82.

9. Ыаксимозич В.Н., Дудакевич в.Б. Определение максимальней погрешности квадратора на двоичном умножителе. -И:, 1983. -15с. -Дел. в ЩШГЭИ приборостроения, Дй2237-пр.-Д83.

10. Дудакевич В.Б., Максимович В.Н. Определение погрешностей делителей частоты на базе интегратора с параллельным переносе«. -II., 1984. -27с. - Деп. в ЩШГЗЙ приборостроения, & 2342-пр.-Д34.

IT. Дудакевич В.Б., Максимович В.Н. Анализ точности умноаителя и квадратора на основе интегратора с параллзлыщ переносом. - U., 1984. -13с. - Дэп. в 1$ШТЭИ приборостроения, S) 2343-пр.-Д84.

12. Дудакевич Б.Б., Максимович В.Н. 12^5ро-частотшв делители поишзнной точности на базе вахапливакгаго cyviia'ropa с пологатольной обратной связью, У., 1985. -19с. - Дев. в ЦНИйТОМ приборостроения-, ß 233£-пр.-Д85.

13. Дудакевич В.Б., Уакааювнч В.Н. Исследование измерительных преобразователей на базе цифровых интеграторов с обратными связями // Измерительные информационные системы: Тез. докл. Всесоюз, научн.-тохн. коеЭ. - Винница, 1985. -с.188-189.

14. Дуднхегсгч В.Б., Максимович В.Н. ПовыиеЕие точности таирения цнЗрошх ©зземэтров среднего значения сдвига фаз //Соврешшшэ проблаш фазоизмарктельной техники п ее применение: Зез. докл. Всесоззз. научн.-техн. ковф. - Красноярск, 1989. - с.8.

Ij. ДудакзЕЛЧ В.Б., Максимович В.Н. Оцэнка аКхэктивностз специализированных процессоров число-импульсных кодов в состаьо - ззашретелыю-вычислительных систем // Диагностика и коррекция погрешностей преобразователей технологичосксй пнЗ^раацци: Тез. докл. Респ. научн.-техн. кокф. - Киев, IS89. - с.ЗЗ-ЗЭ.

15. Вычислитель степенных функций: A.C. 753164 СССР, ЫКИ G06? 16/31 /В.Б.Дудыкавлч, В.Н.Ыахсигович (СССР). -Зс.

17. Устройство для измерения скваэюсти пряиоуголыйя

импульсов: A.C. 783858 СССР, ЧКИ GOIR 23/00 /В.Б.Дудыкевач, В.Н.Максимоняч (СССР). -Зс.

13. Устройство для даМеренцировашя частотно-импульсных сигналов: i.C. 862150 СССР, МХИ G06G 7/18 /В.Б.Дудакевич, В.Н.Максимович (СССР). -Sc.

19. Скользшитр: A.C. 881620 СССР, ККИ GOIP 3/F6 /В.Б.ДудыквЕИч, В.Й.Ыакскмович (СССР). -Зс.

20. Устройство для определения характеристик случайных процессов: A.C. 932503 СССР, ШШ G06P Г5/33 /В.Б.Дудакевич, В.Н.Мзкспыович (СССР). -7с.

21. Устройство для вычисления обратных тригонометрических ©гнкций: A.C. S64S33 СССР, 1Ш, G06F 7/548 /В.Б.Дудгаевич, В. Н. Максимович (СССР). -5с.

22. ЦяЗровоЗ ивфанизкочастотный фазометр-частотомер: A.C. II0582S СССР, ESCH G0IH 25/00 /В.Б.Дудакевич, В.Н.ЦакстаоЕЯЧ (СССР). -4с.

23. Скользиыетр: A.C. 1269030 СССР, ШШ GOIP 3/56 /В.Б.Дудыкэвич, ВЛГ.Максягювич (СССР). -4с.

24. Устройство для извлечения квадратного корня: A.C. 12303СЭ СССР, ЯКИ G06F 7/Б52 / В.Б.Дудыкевич, В.Н.Ыакслмовач (СССР). -2 с.

25. Делитель частота с переменным коэффициентом деления:

A.C. I2SC903 СССР, !5СЯ НОЗК 23/6S /В.Б.ДуДНКегИЧ, В.Н.НгкСЕЮВЭТ (СССР). -4 0.

23. Устройство для вычисления экспонэнцзальпой функции: A.C. 1309043 СССР, УХИ G06F 7/ББ6 /В.Б.ДуДНКЭВИЧ, О.Б.КОТЙЛО,

B.Н.КаКСИаОЮТ (СССР). -3 С.

27. Ц-5р0в02 ппкопитоль: A.C. I3434II СССР, MMf GOS? 7/ББ6 /В.Н.Узхсгаовзч, В.Б.Дудакешч (СССР). -3 с.

28. Логарзфэчестшй преобразователь: A.C. -I38I4S3 СССР, I2CI COS? 7/555 /З.В.Дудагопзч, В.Н.Маясэюзгч (СССР). -7 о.

29. Устройство дам извлечения етадрэтетго корзя: A.C. I3GSS5Ö СССР, ГЗП1 (ЮбУ 7/Б52. /В.В.Дудшюест, В.Н.ИаягакоЕЕЧ (СССР). -7 с.

30. Чгсгстгэ-ггпульетоэ взрзетогсоо устрсйстЕо: A.C. 14067Б4

СССР, ШШ НОЗК 5/I5S, 23/00 /Я.А.Васылив, В.Б.Дудакевич,

B.Н.Максимович, В.П.Токарчук (СССР). -6 с.

31. Цифровой фазометр: A.C. 1420545 СССР, ИКК G0IR 25/00 /В.Б.Дудакевич, В.Н.Наксимович, Ю.В.Опотяк, В.Я.Супьян,

C.Н.Горбатик (СССР). -6с.

32. Устройство для деления: A.C. 1437932 СССР, ШШ ЕОЗК 5/156, G 06 Р 7/52 /В.Б.Дудакевич, В.Н.Ыаксююзич (СССР). -4 с.

33. Цифровой интенсЕметр: A.C. I7787I6 СССР, ШИ GOIT I/IS /И.К.Радутгшй, Ю.Б.Сторонский, В.Н. Максимович, В.Б.Дудакевич, В.Г.Озеров (СССР). -Зс.

Щдп. до друку i о. os. 93 . Формат 60x84 Vi & Папхр даук. )Г> 2. Офс.друк. Умовн.друк.арк. Умовн.фарб.-вхдб. '-'^Умовн. видав.арк.

Тираж -i о С прим. Зам. fco . Безплатно_

ДП1 290646 Льв1в-13, Ст.Бандери, 12_

Дгльниця оперативного друку ЛП1 JlbBiB, вул. Городоцька, 286