автореферат диссертации по электротехнике, 05.09.03, диссертация на тему:Частотно-импульсный пуск синхронных машин.

ДЕРЖАВНИЙ УШВЕРСИТЕТ "ЛЬВ1ВСЬКА ПОЛ1ТЕХШКА'

г^-сг от

о КУЦИК

Апдрш Степанович

УДК 62-83::621.313.3

ЧАСТОТНО-ШПУЛЬСНИЙ ЗАПУСК СИНХРОНИИХ МАШИН

Спещальтсть 05.09.03 - Електротехгачт системи та комплекси, включаючи IX управлшня г регулюваиня

Автореферат дисертацп па здобуття паукового ступепя кандидата техшчпих наук

Льв1в - 1997

Дисертащею с рукопис.

Робота вшсонаиа в Державному ушвереите-п "ЛьрЛвська полптехшка".

Науковий кер1вник: доктор техшчних наук, професор Плахтина Омельян Григорович.

Офщшш опоненти: доктор техшчних наук, професор Герасимяк Ростислав Павлович. (Одеський державний пол\техшчшга ушверситет); кандидат техшчних наук, доцент Ткачук Василь 1вапович

(Державний университет "Льв1вська пoлiтexнiкa").

Провщна opraнiзaцíя: Украшський науково-досл1дний шстит

силово! електронжи "Перетворюва1 м.Запор1жжя.

Захист вщбудеться " 28 " листопада 1997 р. о 14 год. 00 хв. заснданш спещал1зовано1 Ради Д3505202 при Державному ушверсит "Льв1всыса полйехшка" (290646, м.Льв1в, вул. С.Вандери, 12)

3 дисертац1сю г,южна сзнайомитясь в паукозо-теязпчзпй б'/Злзотеи Державного ушвереитету "Льв^вська полиехшка" (290646, м.Льв!в, вул. Професорська, 1)

Автореферат розшлано ^^ 1997 р.

Учений секретар спец1ал1зовано! Ради кандидат техшчних наук, доцент <г-—' Шегедин ОЛ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лктуальшсть теми. В сучаснш промисловосп помина тенденщя розширешш облает! застосування синхронних машин, зокрема нхронних машин середшх та великих потужностей. Так, у талургшнш промисловостч синхронш двигуни використовують для ивсодв аглоексгаустер1в, перетворювальних arperaTiB системи вантажувашш доменних печей i рудних перевантажувач1в, мотяпв, котл1в-утил]'затор1в, пов1тродувок та iH. Внасчпдок високо! ревантажувально} здатноси синхронних двигугав, особливо при гулюванш збудження, синхронш електроприводи великих потуж-стей (Рн до 2.5 МВт) широко застосовують у приводах прокатних ашв з ударним навантаженням. У xiMinmii промисловост1 для 1ИВоду поршневих компресор1в високого тиску, турбокомпресор!в, иачних ксмпресор1в використовують синхронш машини потужшстю 8 Мвт. На шдприемствах кольорово! металурги синхрошп двигуни н до 2 МВт) застосовують для приводу млишв, подргопювач1в, cociB та icoMnpccopiB. Потужш синхронш машини (Рн до 10 МВт), крема частотно-кероваш, впроваджеш в електронриводах сказатогав та млишв цемектнот та прничодобуннох промисловостей, з нафтодобувтй промисловосп - для привод1в багатьох мехашзлпв користовують синхронш двигуни з живленняы як в!д мереж1!, так i I статичних перетворювач1в частота.

Таким чином, для сучасно1 промисловосп характерним е розши-ння области застосування синхронних машин та гстотне пщвищен-IX номинально! потужность Використання таких машин з одного ку забезпечуе досить висош техшко-економ1чш показники, а з лого - вимагае застосування нових р!шень для хх запуску, осгальки користання, у даному випадку, традицшних метод ¡в запуску в'язане з ютотним попршенням пускових ре жим! в машини, або можливе взагал!. Так, значт терм'!чш, струмов1 та електродина-uri перевантаження статорпо! та пусково1 обмоток роблять недо-тьним, а в деяких випадках i неможливим, використання для тужних синхронних машин асинхронного способу запуску. tcTOTiii способи запуску забезпечують найкрацц, з погляду вплив1в синхронну машину пускових режим1в та керованост! процесом пуску, пусков1 характеристики, однак для 'ix pea л i Hani I необхздш ладш статичш перетворювач! частоти з ланкою постшного струму, i вимагають значних каттальних та експлуатацшних витрат. У 86р. Овчинтковим I.E., Давидяном Ж. Д. та Рябовим В.М.

запропонована щея частотно-гмпульсного запуску, зпдно з яко синхронна машина запускаеться в!д тиристорного регулятор напруги, керованого давачем положения ротора. Така щея е цшавою вимагае детального дослщження.

Таким чином, розробка й дослвдження нових систем запуск потужних синхронних машин, зокрема системи частотжммпульсно: запуску, яга були б достатньо простими й надшними 1 зaбeзпeчyвaJ б керований запуск синхронних машин з допустимиь електричними, електродинам!чними та тепловими навантаженнями, актуальною задачею, розв'язання яко! мае наукову 1 практич! цшшсть.

Мета роботи та задач1 досладженпя. Метою роботи е проведен! досл!джень систем частотно-импульсного запуску синхронних манн у р!зних можливих вар]антах, \х вдосконалення та вироблеш рекомендацш щодо використання вказаних систем.

Для досягнення поставлено! мети необхщно розв'язати та завдання:

• створити математичш модел! систем частотно-!мпульснс запуску 1 регулювання синхронно! машини в!д трифазно! 1 однофазно! мереж! з?д!нного струму,

• побудувати алгоритми й створити цифров! модел! сист<

ча.стотко—ттпул ьснпго зз.ттуску 1 т}£гудк}130.нк.я синх]г#0кн01 ъ1с> 1х1у111>1

трифазно! та однофазно! мереж! змшного струму;

• створити ф!зичну модель (експериментадьну установи системи ч а с т о т н о -! м 11 у л ь с но г о запуску синхронно! машини д. перев!рки адекватност! математично! модел!;

• виконати досл!дження системи частотно-!мпульсного запус синхронно! машини в!д трифазно! мереж! й системи частот!: !мпульсного запуску та регулювання швидкост! синхронно! маши вщ однофазно! мереж! змшного струму, провести анал1з отриман результат!в ! зробити висновки щодо використання даних систем;

• розробити можлив! вар!анти вдосконалення систем частота !мпульсного запуску 1 регулювання синхронно! машини.

Наукова повизаа роботи.

• Досл!джено систему частотно-1мпульсного запуску регулювання синхронно! машини ввд трифазно! мереж! Як вар!а] запропоновано системи частотно-!мпульсного запуску регулювання швидкост! синхронно! машини в!д однофазно! мере

змшного струму, з нелхншним елементом в обмотщ збудження а гакож замкнену систему з використанням регулятора струму.

• Запропоновано алгоритм керування частотно-!мпульсним перетворювачем у схем1 частотно-1мпульсного запуску й регулювання синхронно! машини в1д трифазно! та однофазно! мерена та способи проведения синхрон!зацп у систем! частотно-¡мпульсного запуску синхронно! машини.

• Розроблено математичпу ! цифрову модел! систем частотно-[мпульсного запуску синхронно! машини вщ трифазно! та однофазно! мерен-:! змшного струму.

• Доведено на експериментальтй установи! адекватшсть математично! модел! системи частотно-!мпульсного запуску синхронно! машини.

« В результат! математичного моделювання отримаш характеристики систем частотно-тмпульоттого запуску синхронно! машини, як! представляють наукову новизну.

Методи дослщжень: теор!я моделювання електромашинно-вептильних систем, чисельт методи розв'язування систем диферен-цШних р1внянь, методи розв'язування систем алгебра!чних ргвнянь, проведения ф!зичного експерименту.

г1 (1 зихист биноситься^

• замкнена система частотно-!мпульсного запуску та регулювання синхронно! машини з використанням регулятора гтруму, система з нелпнйним елементом в обмотц! збудження та -петехуха частотххо—ххухпулъсного запуску и регулювання синхрох-пюх машини в!д однофазно! мереж! змшного струму;

• алгоритм 1серування частотно-!мпульсним перетворювачем в ?хем! частотно-!мпульсного -запуску й регулювання синхронно! машини в!д трифазно! ! однофазно! мереж1 та способи проведения зинхрошзаца в систем! частотно-1мпульсного запуску синхронно! машини;

• спошб дослщження процеав у системах частотно-!мпульсного запуску синхронно! машини В1д трифазно! та однофазно! мереж змшного струму методами математичного моделювання, з використанням теорп математичного моделювання електромашинно-вентиль-«IX систем;

• цифров! модел! системи частотно-!мпульсного запуску шнхронно! машини в!д трифазно! мереж! й системи частотно-

¡мпульсного запуску та регулювання швидкосп синхронно! машиш ввд однофазно! мерена змшного струму;

• результати експериментальних дослвджень на ф!зичшй моде.: процеспв у систем! частотно-импульсного запуску синхронно! машин 1 обгрунтування адекватност1 математично! модел1 дано! системи;

• результати дослщжень систем частотно-импульсного запуск; синхронно! машини вщ трифазно! та однофазно! мереж змшног струму.

Практична цшшсть роботи:

• система частотно4мпульсного запуску синхронних машш пор!вняно з традицшними схемами асинхронного запуску, дае змог покращити пусков! характеристики синхронно! машини, з погляд забезпечення керованосп процесом розгону та зменшення ' пускових теплових, електричних ! електродинам!чних навантажен] У пор!вшшш ш схемами частотного запуску синхронних машин, дан система е простниою 1 вимагае менших каттальних т експлуатацшних витрат.

• Створега математичш (цифровО та ф1зична модел! систе частотно-1мпульсного запуску синхронно! машини в!д трифазно! т однофазно! мереж зм!нного струму дозволяють проводити дос лщження динам1чних та статичних характеристик вказаних систем р1зних режимах роботи.

• Запропонована система частотно-импульсного запуску т регулювання швидкост! синхронно! машини в!д однофазно! мерея змшного струму може бути використана як керований однофазни електроприввд зм!нного струму 1з синхронним двигуном.

• Створет цифров! модел! систем частотно-!мпульсного запуск синхронно! машини можуть використовуватись спещалютами у галз з1 електроприводу, яга не володдать основами програмувапня. оскЬа ки закладена технолопя проведения цифрового експерименту ш магас лише формування файл!в початково! шформацп.

Апробащя роботи. Основш результати дисертацШно! роботи бул оприлюднет, обговорен! та отримали позитивний вщгук к наступних нацюнальних та м!жнародних конференщях:

• Всеукра!нська наукова конференщя "Застосування обчислювалып техн!ки, математичного моделювання та математичних метод!в наукових дослщженнях", Льв!в, 1995.

• 1-а Млжнародна науково-техн!чна конференщя "Математики моделювання в електротехшщ та електроенергетищ", Льв!в, 1995.

■ Науково-техшчна конференция з ъи'жпароднпю участю, присвлчена 00-pi44io В1Д дня народження Тихона Губенка, "Електромехашка. Teopia i практика", Льв1и, 1996.

» 2-а Млжнародна науково-практична конференция "Управлшня шерговикористанням", Льв1в, 1997.

' 4-а Млжнародна науково-техшчна конференщя "Проблем:? штоматизованого електроприводу", Харгав, 1997.

OciioBHi результата роботи були представлен! i на 2-ii'i .йжнароднш науково-техшчтй конференцп "Unconventional ilectromechanical and electrotechnical systems", Szczecin, 1996 та на t-iii мЬкнародтй конференцп "Electrica! power quality and itilisation", Cracow, 1997. За результатами роботи подана та ?ареестрована Держпатентом Украши заявка на шшахщ ("ПристрШ тля запуску синхронно! машини", рсестрацшний № 95083699).

ПублшацН. За результатами дисертацшно! роботи опубл!ковано Г наукових праць та 3 тези доповздей.

Структура та об'ем роботи. Дисертащя складаеться i3 вступу, ютирьох роздйав, висновгав, списку Л1тератури у галькоен 121 най-ченувань i двох додатгав. Основний текст роботи займае 182 зторшки, та м1стить 120 рисунгав на 62 сторшках i 9 таблиць на 8 -торшках.

Основний зм1ст роботи У вступ1 обгрунтовано актуальшеть, наукову новизну та фактичну цшшеть роботи, сформульовано мету доащджень та юложення, яга виносяться на захист.

У першому розд^ описано систему частотно-1мпульсного запуску синхронних машин вгд трифазно! мереж!- (рис.1) та систему ¡аетотко-шпульского запуску й регулговакня пнзидкост! синхронно! машини вщ однофазно! мереж! змшного струму (рис.2). В даних системах живлення синхронно! машини здшснюеться' вщ частотно-мпульсного перетворювача, за схемою, кероЕаного давачем положен-1Я ротора, трифазного тиристорного регулятора напруги. Згщно з фшщииом частотно-!мпульсного керування, вщкривак™ ¿мпульси тодаються на вентил1 частотно-импульсного перетворювача лише гротягом штервал1в керування, яга формуються давачем положения эотора окремо для кожного вентиля. Просторове розмидення :ектор1в, яга в!дпов!дають !нтервалам керування для вентшпв а;одатнього (1) i вщ'емного (2) напрямку пропускания струму, а також т^аграму формування штервал1в керування показано на рис.3.

рис.1. Система частотно-гмпульсного запуску синхронних машин вщ трифазно! мерся-а.

рис.2. Схема частотно-1мпульсного запуску синхронно! машини вщ однофазно! мерою змшного струму.

УТ1

7, ел гр.

УТ2

Т.ел.гр.

УТЗ

ел гр.

УТ4

У.елл

УТБ

г

УТб +-

У.ел.гр.

120 ' 180 240 300 360

рис.3. Д1аграма формування !нтервал!в керування для тиристорш частотно-шпульсного перетворювача.

Закривання вентил!в вщбувасться природшм способом, внаслЬчок дп змшно! pi.-iHimi напруги мереж! та ере синхронно! машини. У цапому роздал! проведено огляд i поршнялышй анал!з кнуючих :истем та способш запуску синхронних машин Í3 системою частотно-:мпульсного запуску.

У Другому раздЬ™ наведено математичш моделх складових глемент1в системи частотно-1мпульсного запуску синхронних машин, эписано математичну модель системи в щлому. В основу створення «атематично! модел1 системи у фазиих координатах покладено reopiio моделювання електромашинно-вентильних систем (ЕМВС). Математична модель е замкнутою системою диференцшних р!внянь, :цо утворюеться з р!внянь, hkí описують структурш елементи та '■Лвнянь для визначення потенщалгв вузл!в ЕМВС. Кожний :труктурний елемент представлясться у виглядг багатополюсника i шисуеться зовшштми та внутрпшгами р1вняннями. Зовшшне зузлове векторне р^вняння електричного багатополюсника мае зигляд:

pie+6e.¡vt+Ce=0, (1)

це % = (<■; . г,Д.; % - - вектори струшв зовтшшх bítok та

тотенц1ал]'в зовшшних вузлгв електричного багатополюсника; Ge,Ce-зщповщно матрица (пхп) i вектор розм1ршстю п, яга визначаються тараметрами структурного елемента.

Для утворення модел! ЕМВС зовшшт bítkh багатополюснигав з'сднуються м!ж собою у вщповвдних вузлах при допомоз! мат-риць пд'еднання структурних елеменэтв Л,-. Сп1вв!дношення м!ж потен-далами вузл1в структурних елеменив i потенциалами вузл1в системи е наступним:

(2)

де фс - вектор потенц]ал1в вузл1в ЕМВС.

Векторне р1вняння для визначення потенц1ал!в вузл!в ЕМВС мае дагляд:

<3С ■ Фс +Сс = 0, (3)

m m __

íe Gc = J^ñj ■ ¿L ■ ñj; Сс = Х/7/'Сг; , ra - шьисть структурних элемента.

Таким чином, модель системи частотно-импульсного запуску (рис. t) формуеться з моделей !! окремих структурних елемен-пв (мереж!, 1аетотно-1мпульсного перетворговаача, синхронно! машини та

джерела живлення и обмотки збудження). Математична модел! частотно-1мпульсного перетворювача, силова схема якого аналопчнЕ схем! трифазного тиристорного регулятора напруги, складасться г системи диференцшних р1внянь, яга описують електричну силовз частину (вентил! перетворювача екшвалентуються ланкою з поел!-довно-з'сднапих активного та !ндуктивж>го опор1в) та системи лопч-них р!внянь, яш описують схему керуваання. В цьому випадку вщкривання вентшив частотночмпульсного перетворювача вщбува сться при одночасному викоианш настунних умов: е дозвы т вгдкривапня за кутом запалювання а (те < го£ < а + Да); е дозвы т вгдкривання за кутом тюворо?)гу ротора у Г Р < у <р + Ар); пап-ругI на вентил1 е додатною; вентиль знаходився в закрытому стат.

На рис.5 наведено, отримаш при проведешй цифрового експер! менту часов! залежноеп струму статора (миттеве г та екв!валентне значения), електромагнтшго моменту, моменту навантаження 1 швидкосп синхронно! машини при !) частотно^мпульслому запу«-з вентиляторним навантаженням 13 проведениям точно! синхрошзаг з мережею. Для формування постшного динам!чного момент (прискорення) синхронно! машини, протягом !! розгону, використа] замкнену систему з регулятором струму. Сигнал завдання струл статора в цьому випадку змшюеться за законом 13~1т+ка>2. Зробле! висновки за результатами проведених дослвджень.

3000

-3000

40000

20000

-20000

60-

0 1

! СО, рад/ сек

50

40-

30-

20

10-1-----Jf-

о-К-

! гУ ;

V/

t, С

рис.5

0

У третьому розд1л1 описано створеш цифров] модели систем частотно-1мпульсного запуску та регулювання тпвидкост! синхронно! машини в1д трифазно! та однофазно! мереж змшного струму; наведено технолопю проведения експерименэтв на комп'ютер1 для дослщжень процейв частотночмпульсного запуску. Зроблено виснов-ки щодо використання описаних цифрових моделей.

У четвертому роздип описано створену експериментальну установку (ф!зичну модель системи чаетотночмпульсного запуску синхронних машин в!д трифазно! мереж!) для дослздження процейв частотно-1мпульсного запуску.

У схемт частотно-импульсного запуску синхронна машина живиться вщ частотноЧмпульсного перетворювача. Його силова схема аналопчна схем1 трифазного тиристорного регулятора напруги (рис.1), вщмшшсть полягае у способ! керування вентилями перетворювача, зокрема, вщкриваюч! ¡мпульси гювишп подаватись на керуюч! входи тиристор1в лише у визначеш пром1жки часу, а саме, протягом штервал1в керування, як! формуються давачем положения ротора синхронно! машини.

< I У

-кгС

На рис.7 наведено схему керування вентилями одше! фази перетворювача. На рисунку позначено: С1ФК - система формування в!дкриваючих !мпульс!в тиристор1в перетворювача, БП1 - блок пере-ривання подач! водкриваючих !мпульс!в на вентил1. В дашй схем! на входи 1-6 БП1 з магн!тно-!ндуктивного давача положения ротора подаються сигнали, що ввдповвдають штервалам керування

2000.0------ - -

а, об/хв

1000.0

0.0

80.0

1500.0-

1000.0-

500.0

0.0

-80.0 1500.0

|П,об/хв

1000.0

1———

500.0-

I

«',«=11А

град

90.0

100.0 рис.7

110.0

120.0

,об/хв . ''//

.....""" / у : : """к а=102° 1 1 \

' --- 1 \ и. -

/ ■ / 1 1 < 1 1 1 1 Р , град

-40.0

0.0 рис.8

40.0

80.0

а=97

а=Ю2°-

а= 105

, 1зб, А [

4.0

6.0

10.0

12.0

рис.9

для вщповщного вентиля частотно-шпульсного перетворювача Подача вщкриваючих ^мпульмв на вщповщний тиристор перетворювача дозволяеться лише при наявност! дозволяючого сигналу нг в1дпов1дпому вход! БП1.

На рис.8, 9, 10 показан; експериментально знят1 статичш залеж-ност1 швидкоеп обертання синхронно! машини В1Д кута а керуванш вентилями перетворювача при р1зних значениях струму збудженш (рис.8), ввд кута ¡3, який характеризуе положения статора давача по ложення ротора по вщношенню до осей обмотки статора синхронно машини, при р!зних значениях кута а (рис.9), та вгд струму збуд-ження синхронно! машини при р!зних значениях кута а (рис.9) Пунктирними лгшями показан! статичш характеристики, отриман шляхом математичного моделювання.

Адекватность розроблено! цифрово! модел1 системи частотно-!мпульсного запуску п!дтверджена шляхом порйзпяпия результат!] (статичних та динам!чних характеристик) цифрового моделювання ; результатами ф1зичного експерименту. Зроблено висновки зг результатами експериментальних досл!джень та щодо адекватност розроблених цифрових моделей описаних систем.

У додатках наведено тексти програм та параметри синхронию машин, яш використовувались при проведент експеримент1в.

Висновки

1.Частотно-!мпульсний спос!б запуску, при якому живлення стато ра синхронно! машини здшенюетьея в!д частотно-1мпульсного перет ворювача, за схемою керованого давачем положения ротора тирис торного регулятора напруги, може бути використаний для запусю синхронких машин великих пстужностей, асикхрокний запуск яки: пов'язапий з ютотним попршенням пускових режим!в, аб< неможливий взагал1 Система частотно^мпульсного запуску е значш простшою, у пор!вшшш 31 схемами частотного запуску ; використанням статичних перетворювач1в частоти.

2.Частотно-!мпульсний спос!б керуванпя дозволяс реал1зуват! запуск 1 роботу синхронно! машини як вщ трифазно!, так ! ви однофазно! мереж! змшного струму.

З.Створеш, з використанням теори математичного моделюванш електромашинно-вептильних систем, запропоновано! проф. Плахти ною О.Г, цифров! модел! систем частотно-1мпульсного запуску синхронно! машини в!д трифазно! та однофазно! мереж змшнон

струму, а також фазичпа модель (експериментальна установка) сис-теми частотнсымпульсного запуску синхронно! машиш В1"д трифазно! мерен«, дозволяють дослщжувати динашчш та статичн! продеси в да них системах.

4.Адекзатшсть цифрово! модслг системи частотно-!мпульсного запуску шдтверджена шляхом пор1вняшш результатов цифрового моделювання з результатами, отриманими експериментальним шляхом (максимально вщхилення розрахованих статичних характеристик в1д експерименталыю знятих стаповить 9.5%, а середне - 3.5%).

5.Результати дослщжень на математичшй та ф!зичнш моделях систем частотночмпульсного запуску св!дчать, що:

• у випадку частотно-!мпульсного запуску синхронна машина розганяеться до синхронно! частота обертання i вище при ггар1вняно невисоких пускових струмах (в 2-3 рази бшьших за номшальний) та високих пускових моментах (близьких до номинального). Струм 1, вщиовуию, електромапптний момент синхронно! машини в даному випадку маютъ !мпулъсний характер.

• Г1ар1вшшо з асинхронним способом запуску, час розгону синхронно! машини в систем! частотно-1мпульсного запуску, при еквгвалентному струм1 в 2.7 рази мешлому, менший в 1.6 рази. При цьому теплов! втрати зменшуються у 3.7 рази.

• ЧастотноЧмпульсшш запуск синхронно! машини може здшс-пюватись в!д трифазно!, або однофазно! мереж! змшного струму, при наявност!, або кидсутност! в ротор! синхронно! машини демпферно! обмотки, а також у випадку, якщо п обмотка збудження замкнута на д10д.

• Для формування необхгдного закону змши середнього електпомагттнош моменту синхронно! машини протягом и розгону дощльно використовувати регулятор струму.

• Синхротяащя синхронно! машини з мережею у систем! частотночмпульсного запуску може здшснюватися методами точно! синхрошзацп, або способом самосинхротзацп.

• Частотно-Ьшульеш-ш споаб керування забезпечуе роботу синхронно! машини вщ трифазно!, або однофазно! мереж! змшного струму. Величина швидкост! у цьому випадку може регулюватися змшою кута керування тиристорами частотно-!мпульсного ггеретворювача ос, або струмом збудження синхронно! машини.

Ocuoeui положения дисертацп euceirruieuo в роботах:

1. Куцик А.С. Система частотно-импульсного запуску сипхронних машин // В1сник ДУ "Льв1вська пол!техшка" "Електромехашчш та електроенергетичт системи" N301 - Льв1в, 1997, с.27-33.

2. Куцик А.С. Особдивосп точно! синхрошзаци в систем! частотно-ампульсного запуску синхронних машин // BicmiK ДУ "JlbBiccbKa полгёехшка" "Електромехан!чн! та електроенергетичн! системи" N301 - JIbBiB, 1997, с.22-26.

3. Куцик А.С. Замкнута система частотно-ампульсного запуску синхронних машин//В!сник ДУ "Льв!вська пол!техюка""Електроме-хашчш та електроенергетичт системи" N301 - Льв!в, 1997, с.147-149.

4.0.Плахтина, А.Лозинський, А.Куцик. Математичне моделювашш електромехашчних систем на приклад! частотно-регульованого синхронного та частотно-!мпульсного синхронного електропривод1в://Прац1 науково-техшчно! конференцп присвячено"! 100-pi44io в!д дня народження Тихона Губенка, Льв!в, 1996, с.161-164.

5.0.Плахтина, А.Куцик. Частотно-!мпульсний запуск та регулювання швидкост! синхронно! машини з нелнийним елементом в обмотщ збудження / / Проблемы автоматизированного электропривода. Теория и практика. Труды конференции. (Алушта, 1997), Харюв, Основа, 1997р., с.207-208.

6. PiaKiityna и., bozynskry A., xLutsyk A. The research oi a.c. electric drives with thyristor voltages converter // Proceeding of the 2nd Int. scientific and technical conference on Unconventional electromechanical and electrotechnical systems, (Szczecin, 15-17 December 1996), Technical University Press, Szczecin, 1996, pp. 563 - 568.

7. Plakhtyna O., Lozynskiy A., Kutsyk A. The electromachine insertion in the excavators a.c. electric drive with cycloconverter // Proceeding of the 4nd International conference "Electrical power quality and utilisation", September 23-25, 1997, Cracow, Poland, pp.417-421.

8. Куцик A.C. Частотно-1мпульсний запуск синхронних машин // Тези доповадей м1жнародно1 конференцп "Матеметичне моделю-вання в електротехнщ! й електроенергетищ", Льв1в, ДУ"ЛП", 19-22 вересня 1995 р., с. 108-109.

9. Куцик А.С. Пусков} та енергетичш характеристики системи частотно-1мпульсного запуску синхронних машин // Тези допов!дей

2-o'i MiHOTapoAHoí ti ay ко во-пра кти ч но i конференци "Управлшня енерговикористанням", JIl>bíb, 1997, с.81.

Ю.Поцова Н.Ю. Куцик A.C. Програмне середовшде для наукових дослщжень процейв в електромехатчних системах з натвпровщни-ковими перетворювачами // Тези доповвдей Всеукрашсько! конфе-ренцп "Застосування обчислювально! техшки, математичного моде-лювания та математичних метод!в у наукових дослвдженнях", JIbbíb, ЛДУ, 19-21 вересня 1995 р., с.68.

Осооистий внесок автора. В публжащях, написаних у сгпзав-TopcTBÍj автору належать: в [4-6] - створення математично! та ф1зич-Hoi моделей системи частотно-!мпульсного запуску синхронно? ма-шини та виконання математичних i ф!зичних експеримент1в; в [7J -застосування системи частотно-гмпульсного запуску для запуску синхронного двигуна електромашииного перетворювача частота; в [10] - створення цифрово! модсл1 системи частотноЧмпульсного запуску синхронних машин.

АНОТАЦШ

Куцик A.C. ЧастотноЧмпульений запуск синхронних машин. Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата техтчних наук 31 спещалыюст! 05.09.03. - Електротехшчт системи i комплекси, вклгочаючи 'ix упрашшшя i регулювання. Державний ушверситет "Льв1вська полттехтка". Льв1в. 1997.

В дисертацп oniicani cnociß i система частотно-1мпульсного запуску синхронних машин ввд трифазно! мереж!, а також система частотно-¡мпульсного запуску i регулювання швидкост! синхронно! машини bía однофазно! мереж! змшного струму, !х математичн! та цифров! модел!. За допомогого розроблених математичних моделей, а також створено! експериментально! установки, проведено доо/пджеппя проце«в в систем! частотно-!мпульсного запуску синхронних машин. Зроблено висновки за результатами проведених досл!джень. Клшчош слова: синхронна машина, моделювання, електромашинно-вентильна система, перехщш процеси, алгоритм, програма.

16

АННОТАЦИЯ

Куцик А.С. Частотно-импульсный пуск синхронных машин. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.09.03. - Электротехнические системы и комплексы, включая их управление и регулирование. Государственный университет "Льв1вська полкехшка". Львов, 1997. В диссертации описаны способ и система частотно-импульсного пуска синхронных машин от трехфазной сети, а также система частотно-импульсного пуска и регулирования скорости синхронной машины от однофазной сети переменного тока, созданы их математические и цифровые модели. С помощью разработанных математических моделей, а также созданной експериментальной установки, проведены исследования процессов в системе частотно-импульсного пуска синхронных машин. Сделаны выводы по результатам проведенных исследований.

Ключевые слова: синхронная машина, моделирование, электромашинно-вентильиая система, переходные процессы, алгоритм, программа.

ABSTRACT

A. Kutsyk. Frequency-pulse starting of synchronous motors. The thesis for the candidate of science degree. Speciality 05.09.03 -Electro-technical systems and complexes, including their control and regulation.

The manner and system of frequency-pulse starting of synchronous motors from 3-phase network and the system of frequency-pulse starting and speed regulation of synchronous motors from 1-phase network are described. By means of developed mathematical models and created experimental plant, the processes in the system of frequency-pulse starting of synchronous motors have been carried out. The conclusions about the research results have been drawn. Key words: synchronous machine, modeling, electromachine system, algorithm, program.