автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Библиотечное обслуживание этнических меньшинств Украины

І Міністерство культури і мистецтв України

Харківський державний інститут культури

Р Г 8 Маркова Вікторія Анатоліївна / 6 ИЮ/І 1998 УДК 024:323.15(477)

їібліот* ”не обслуговування етніч* іХ меншин України

Спеціальність 07.00.08— Книгознавство, бібліотекознавство

та бібліографознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Харків

Робота виконана в Харківському державному інституті культури Міністерства культури і мистецтв України

Науковий керівник: Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Міжнародної академії інформатизації КУШНАРЕНКО НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА, декан факультету бібліотекознавства та інформатики, зав. кафедрою документознавства Харківського державного інституту культури Міністерства культури і мистецтв України

Офіційні опоненти: Доктор історичних наук, старший науковий співробітник СЛОБОДЯНИК МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ, директор Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук,

Кандидат педагогічних наук, професор ТЕРНО ВАЛЕРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ, зав. кафедрою інформатики та автоматизованих технологій Київського державного університету культури і мистецтв Міністерства культури і мистецтв України

Провідна установа: Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського

Захист відбудеться & 1998 р. о /3 годині на засіданні

спеціалізованої Вченої ради Д64.807.02 при Харківському державному інституті культури (и. Харків-3, Бурсацький узвіз, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного інституту культури.

Автореферат розісланий 2, 1998 р.

*(

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бібліотека як соціальна організація є провідною установою щодо формування, розвитку та гарантованого задоволення потреб користувачів в національно-культурній інформації.

Це особливо важливо в умовах України, яка є поліетнічною державою. На її території поряд з основним етносом, етнонім якого дає назву державі, живуть більше ніж ста народів та народностей. По відношенню до основного етносу, який складає більшість населення України, інші виступають етнічними меншостями. Разом вони складають народ України.

Бібліотека функціонує у відповідь на суспільні потреби у документах, інформації та знаннях. Отже вся система бібліотечного обслуговування повинна бути максимально зорієнтованою на користувача з його «особливими» потребами. Знайти своє місце в інформаційному просторі бібліотека буде спроможною лише при відмові від «типової бібліотеки—для типового читача», шляхом повсякденного вивчення інформаційних потреб користувачів і оперативного реагування на них у вигляді розширення асортименту послуг.

Актуалізація національного фактору — характерна риса у розвитку багатьох країн світу на порозі XXI століття, що вплинула на зростання національної свідомості й знайшла відбиття у підвищенні попиту на інформацію щодо національно-культурного життя.

Найвпливовішим чинником сьогодення стала поступова інформатизація усіх сфер людської життєдіяльності, що дозволяє говорити про вступ світового співтовариства до епохи інформаційного суспільства. Його визначальною формулою є забезпечення доступності для кожного члена суспільства всієї сукупності знань у потрібний час, у будь-якому місці в необхідних обсязі та формі.

Система бібліотечного обслуговування повинна надавати населенню рівні права в отриманні доступу до інформації. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» гарантує ці права. Але в той же час сучасне інформаційно-ресурсне забезпечення системи бібліотечного обслуговування вступає у протиріччя з інформаційними потребами етнічних меншин, насамперед потребами у гарантованому отриманні національно-особливої інформації.

Тому нагальною потребою є створення системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин в Україні, котра спроможна була б задовольняти попит користувачів на інформацію щодо їх національно-культурного життя.

Проблема забезпечення національно-особливого компоненту в інформаційних потребах етнічних меншин для України не є новою. Ще в 20-30-ті рр. почала складатися система бібліотечного обслуговування за-

значених категорій, тому звертання до досвіду минулого у сучасних умовах є досить плідним. В той же час, слід зазначити, що публікації тих років не містили аналізу, їх зміст у залежності від поточного курсу влади мав характер або переможних реляцій, або нищівної критики цього напрямку діяльності бібліотек.

Надалі у радянському суспільстві домінувала уніфікована система бібліотечного обслуговування. Це знайшло відбиття в бібліотекознавчих дослідженнях, де національно-особливе в бібліотечному обслуговуванні вивчалося лише в межах інтернаціоналізації читання та діяльності бібліотек з питань інтернаціонального виховання. Причому акцент наголошувався на поступовому зближенні національних культур, злитті їх у єдину культуру радянського народу.

Зміни в соціально-економічному, політичному та культурному житті Радянського Союзу другої половини 80-х рр. призвели до активізації національного фактору. Причому процеси самоідентифікації етносів, що мешкали на його території, проходили з загостренням міжнаціональних відносин. У бібліотекознавчих публікаціях цього періоду робилися спроби обгрунтувати роль бібліотеки як центра міжнаціонального спілкування, здатного перевести міжнаціональну конфронтацію в діалог. Здійснювався процес критичного осмислення діяльності бібліотек з питань інтернаціонального виховання, проводилися дослідження, організовувалися конференції, семінари, наради з цієї проблематики. Одночасно йшов процес створення бібліотек нового типу, основна функція яких полягала у забезпеченні національно-особливого в інформаційних потребах користувачів (бібліотеки «Дружби народів», «Міжнаціональні», недержавні бібліотеки при національно-культурних закладах та ін.). У 90-ті рр. значна питома вага публікацій названої проблематики була присвячена досвіду роботи бібліотек з питань забезпечення національно-особливого в інформаційних потребах користувачів.

Недостатність вирішення цієї проблеми на методичному рівні дає підстави вважати за доцільне її теоретичне обгрунтування та створення моделі системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реального забезпечення рівних прав всіх етносів України на доступ до інформації, гарантованих численними законодавчими актами: Конституцією України, Законами «Про національні меншини», «Про освіту», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про мови», Державною програмою розвитку української та інших мов на період до 2000 року, Основами законодавства України про культуру. Розвиток цього напрямку в діяльності бібліотек є гарантом миру і злагоди в Україні, що, безумовно, буде сприяти її інтеграції у світове співтовариство.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження, пов’язаний з Концепцією розвитку культур національ-

— з —

них меншин України, схваленою Кабінетом Міністрів України у 1995 р., що передбачає здійснення досліджень у галузі теорії та історії культур етносів України.

Дисертація, що є предметом захисту, розроблена з урахуванням завдань одного з профільних курсів «Обслуговування в бібліотеці».

Мета дослідження полягає у створенні концептуальної моделі бібліотечного обслуговування етнічних меншин України. Задля досягнення загальної мети дослідження вирішуються наступні задачі:

— визначити сутність та складові поняття «бібліотечне обслуговування етнічних меншин»;

— розглянути феномен бібліотечного обслуговування етнічних меншин у контексті соціокультурного середовища;

— вивчити історію та сучасний стан організації бібліотечного обслуговування етнічних меншин України;

—розробити концептуальну модель та науково-обгрунтовані рекомендації з питань створення системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин України.

Наукова новизна одержаних результатів:

— вперше теоретично вивчено та обгрунтовано систему бібліотечного обслуговування етнічних меншин; у науковий обіг введено поняття «бібліотечне обслуговування етнічних меншин»;

— доведено, що національно-особливе в інформаційних потребах етнічних меншин виявляється, насамперед, у потребі отримання і використання інформації мовою свого етносу та інформації стосовно походження, історії, традицій та культури свого етносу незалежно від мовних, територіальних та хронологічних меж;

— показано, що бібліотека є компонентом національної культури і стосовно етнічних меншин виконує такі соціальні ролі: етнокомунікації, етно-символізації, етносоціалізації, етновиховання;

— вперше бібліотечне обслуговування етнічних меншин розглянуто в контексті соціокультурного середовища. Доведено, що діяльність бібліотеки як соціального інституту зумовлена певним типом культури;

— обгрунтовано, що історичний розвиток бібліотечного обслуговування етнічних меншин залежить від внутрішніх (культурні традиції певного народу) та зовнішніх (політика уряду стосовно етнічних меншин) чинників; —вперше запропоновано концептуальну модель системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин України, що складається з функціонального блоку (інформаційні потреби, бібліотекар, користувач, послуги) та організаційного блоку (структурні підрозділи бібілотеки, бібліотеки, інформаційні та бібліотечні мережі).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження збагачують наукові знання про систему диференційованого бібліотечного

обслуговування за національною ознакою. Висновки і результати дисертації створюють науково-методичне підгрунтя бібліотечного обслуговування, сприяють визначенню перспективних напрямків роботи у бібліотеках України. Результати дослідження можуть бути використані в підготовці відповідних кадрів на базі бібліотечних факультетів інститутів культури різних рівнів акредитації. Теоретичні і практичні положення дисертації впроваджені у навчальний процес факультету бібліотекознавства та інформатики Харківського державного інституту культури і використовуються спеціальними кафедрами факультету бібліотекознавства та інформатики для підготовки навчальних планів із спеціалізацій «Обслуговування в бібліотеці», «Бібліотечне обслуговування дітей та юнацтва», «Бібліотечне краєзнавство», «Документно-інформаційні ресурси», «Диференційоване обслуговування користувачів галузевої літератури».

На підставі отриманих результатів здійснюється популяризація та поширення досвіду ХДНБ ім. В.Г. Короленка з питань задоволення національно-особливого в інформаційних потребах користувачів. На основі теоретичних положень дослідження автором зроблено Експертний висновок щодо концепції організації бібліотечного обслуговування кримськотатарського населення в місцях його компактного мешкання (і997 р.).

Особистий внесок здобувана полягає у створенні теоретичного підгрунтя бібліотечного обслуговування за національною ознакою, введенні в науковий обіг поняття «бібліотечне обслуговування етнічних меншин»; у розгляді феномену бібліотечного обслуговування етнічних меншин у контексті соціокультурного середовища; аналізі та узагальненні історичного досвіду в діяльності бібліотек за цим напрямком; проведенні дослідження з метою вивчення національно-особливих інформаційних потреб етнічних меншин, що мешкають в Харкові; у створенні концептуальної моделі системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднено на міжнародному семінарі «Проблеми оновлення вищої бібліотечної та інформаційної освіти», Харків, 15-18 травня 1995 р., Третій науковій конференції з питань музеєзнавства та історичного краєзнавства «Проблеми музеєзнавства, збереження та відновлення історичної пам’яті», Харків, 23-24 травня 1995 р., Всеукраїнській краєзнавчій конференції, присвяченої 70-річчю Українського комітету краєзнавства, Харків, 28-29 червня

1995 р., Міжнародній науковій конференції «Бібліотека у демократичному суспільстві», Київ, 21-23 листопада 1995 р., Третьому міжнародному семінарі «Актуальні питання впровадження інформаційних технологій у документально-комунікаційній сфері», Харків, 11-13 вересня 1996 р., Міжнародній науковій конференції «Информационная культура личности: прошлое, настоящее, будущее», Краснодар— Новоросійськ, 11-14 вересня

1996 р., Міжнародній науковій конференції «Стратегія комплектування

фондів наукової бібліотеки», Київ, 8-10 жовтня 1996 р., Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Культура України: історія і сучасність», Харків, 19-20 листопада 1996 р., науково-практичній конференції «Науково-дослідна робота ХДНБ їм, В.Г. Короленка у 1995-1996 рр.», Харків, 8 жовтня 1997 р.

Концепція, методика, результати та текст дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі документознавства Харківського державного інституту культури.

Структура дисертації обумовлена її метою, завданнями та логікою дослідження і складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст тексту дисертації складає 159 с., додатки (5) — 8 с., список використаних джерел (280 найменувань) —25 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі висвітлено авторське бачення актуальності теми і сучасного стану її вивчення; зазначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету та задачі дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення; розкрито зміст апробації результатів дисертації; наведена кількість публікацій за темою дослідження.

У першому розділі дисертації «Бібліотечне обслуговування за національною ознакою: стан розробки проблеми в бібліотекознавстві та обгрунтування підходу до його дослідження» розглядаються етапи становлення і розвитку бібліотекознавчої думки з цього питання.

Дисертант зазначає, що перші спроби бібліотекознавчої рефлексії у вітчизняному бібліотекознавстві відносяться до початку XX ст. і пов’язані з виникненням перших професійних бібліотечних видань. Саме тоді було усвідомлено, що бібліотека повинна зберігати своє національне обличчя, робилися спроби виділити національно-особливе в бібліотечному обслуговуванні, ставилося питання про відповідність фонду бібліотек складові читачів за національною ознакою.

Зроблений дисертантом аналіз хронологічної і проблемної еволюції бібліотечного обслуговування за національною ознакою, дозволив визначити етапи розвитку бібліотекознавчої думки з цього питання.

Бібліотечному обслуговуванню за національною ознакою багато уваги приділялося в 20-30-ті рр. XX ст. на сторінках таких видань, як «Бібліо-логічні вісті», «Красный библиотекарь», «Бібліотека у соціалістичному будівництві». Але публікації тих років відрізнялися своєю ідеологічною забарвленістю, відсутністю аналізу, теоретичних узагальнень. Використання фактів, що викладені у статтях, можливе тільки у співвідношенні з відповідним історичним контекстом, тому що наведені дані всеціло підпорядковані тогочасному курсу влади. В той же час, у зазначений період значно збагатилася методика бібліотечного обслуговування за національною

—6 —

ознакою: одержали розвиток пересувні форми обслуговування, масова робота з пропаганди національної книги, було усвідомлено необхідність володіння бібліотекарем мовою груп читачів, з якими він працює.

Репресії 30-50-х рр. завдали нищівного удару національним культурам, що, безумовно, позначилось і на розвитку бібліотекознавчих досліджень. Аналіз публікацій свідчить, що в зазначений період питання диференційованого обслуговування за національною ознакою не ставилося.

Розгляд проблеми бібліотечного обслуговування етнічних меншин у 60-90-ті рр. здійснювався у межах діяльності бібліотек з інтернаціонального виховання. В дослідженнях цього періоду підіймалися питання формування бібліотечних фондів в умовах багатонаціонального складу читачів, взаємодії інтернаціонального і національно-особливого у процесі читання та ін.

Активізація етнічного фактору в другій половині 80-х рр., що з одного боку проявилась у зростанні національної свідомості народів, які жили на території Радянського Союзу, а з іншого, призвела до загострення міжнаціональних відносин, змусила бібліотекознавців зосередити свою увагу на питанні ролі бібліотеки в цих процесах. У статтях Н.Є. Добриніної, К.О. -Омарова, Г.П. Фонотовата ін. ставилися проблеми невідповідності складу фондів національно-особливим інформаційним потребам читачів, створення національно-профільованих фондів, ролі бібліотеки як центра національної культури, її зв’язків з національно-культурними осередками, підготовки бібліотечних фахівців для роботи з багатонаціональним складом читачів. Дисертант робить висновок, що характерною рисою зазначених публікацій була постановка проблемних питань і лише контурно накреслювалися шляхи їх вирішення.

Для 90-тих рр. характерним є зростання обсягу публікацій з досвіду діяльності бібліотек з питань забезпечення національно-особливого в інформаційних потребах користувачів. Серед них статті А. П. Корнієнко,

А. М. Макарової, Т. В. Новопашиної, О. С. Онищенка, М. М. Сенченка,

І. А. Сергієвої, І. А. Шпак та ін.

Огляд зарубіжних публікацій також свідчить про підвищений інтерес до зазначеної проблематики. Питання, що постають у працях Л. Вертхаймера, М. Зелинської, Б. Ашервуда, П. Річарда, М. Фостера, пов’язані насамперед з вирішенням проблеми забезпечення рівних прав у доступі до інформації незалежно від етнічної та расової належності.

Аналіз стану розробки проблеми бібліотечного обслуговування за національною ознакою у бібліотекознавстві дозволив дисертанту дійти висновку про відсутність теоретичного підгрунтя бібліотечного обслуговування етнічних меншин.

Складність, багатоаспектність та багаторівневість проблеми обумовила вивчення широкого кола концепцій, положень і висновків із бібліоте-

кознавства, бібліографознавства, книгознавства, педагогіки, психології, етнології, філософії, культурології, історії.

Насамперед це праці, присвячені бібліотечній справі в цілому та окремим її напрямкам, М.Я. Дворкіної, В.О. Ільганаєвої, С.Д. Коготкова,

Н.М. Кушнаренко, С.Г. Матліної, Ю.П. Мелентьєвої.Н.М. Мінц, М.С. Сло-бодяника, Ю.М. Столярова, Н.І.Тюліної,А.М. Хропача,А.С. Чачко,Д. Шири та ін.; роботи з історії бібліотечної справи К. І. Абрамова, Д. А. Балики, В. Васильченка, П. Б. Гапченка, С.Л. Яворського, А.А. Радзивило; книгознавства С. Борового, І. Огієнка; інформатики Д.І. Блюменау, Ф.С. Во-ройського, В.З. Когана, В.А. Уханова, Я.Л. Шрайберга та ін.

Враховуючи складність об’єкту дослідження, також використовувались праці з етнології С.А. Арутюнова, Ю.В. Бромлея, В.Б. Євтуха, В.Г. Наулка, М.О. Шульги, Ф. Геккмана; педагогіки і психології 1.1. Валеева, С. І. Гессена, О. М. Леонтьева, І. В. Фарфаровського; загальної історії Д. Багалія, Т. Гунчака, О. Субтельного, Б. Чирка та ін.

З робіт по філософії та культурології суттєве значення для розробки теми мали роботи І. Ільїна, М.С. Кагана, Ю.М. Лотмана, М.В. Попозича,

В. Вельша, П. Козловськи, Ж-Ф. Ліотара, О. Тоффлера, Д. Харві, О. Шпенглера та ін.

Дисертаційне дослідження проведене з застосуванням комплексу підходів: системно-діяльнісного, культурологічного, соціокультурного, істори-ко-генетичного. Для забезпечення вірогідності основних результатів у роботі також використовуються загальнонаукові та соціологічні методи дослідження: моделювання, метод термінологічного аналізу, інтерв’ювання, анкетування.

У другому розділі роботи «Теоретичні засади бібліотечного обслуговування етнічних меншин» з використанням пізнавального інструментарію як бібліотекознавства, так і таких наук, як етнологія, соціологія, політологія, культурологія дисертантом розглянуто складові та сутність поняття «бібліотечне обслуговування етнічних меншин», визначаються національно-особливі компоненти в інформаційних потребах етнічних меншин, соціальні ролі бібліотеки у відношенні до етнічних меншин. Враховуючи те, що бібліотечне обслуговування є системою відкритого типу, яка знаходиться у стані безперервного обміну з зовнішнім середовищем, феномен бібліотечного обслуговування етнічних меншин розглянуто у контексті соціокультурного середовища.

У першому підрозділі здійснено експлікацію базового поняття «бібліотечне обслуговування етнічних меншин». Термінологічний аналіз двох його складових дозволив автору сформулювати визначення бібліотечного обслуговування етнічних меншин як взаємодію бібліотек держави з питань забезпечення доступу користувачів до документів та інформації, що сприяють відтворенню їх етнокультурного середовища; задоволенню і розвитку

національно-особливого.в їх інформаційних потребах шляхом надання бібліотечних послуг. Розгляд феномену «меншини» у широкому соціокультур-ному контексті дозволив дисертанту обгрунтовати, що поява «етнічної меншини» виникає лише з появою національних держав. Спираючись на роботи відомого українського етносоціолога В.Б. Євтуха автор доводить, що в контексті сучасної етносоціальної ситуації в Україні більш прийнятним до використання є термін «етнічна меншина».

Для відповіді на запитання, чим саме бібліотечне обслуговування етнічних меншин відрізняється від загального, дисертантом здійснено аналіз специфіки інформаційних потреб користувачів. Доводиться, що їх специфіка полягає в: потребі отримання інформації мовою свого етносу та інформації стосовно походження, історії, традицій та культури свого етносу незалежно від мовних, територіальних та хронологічних меж. Дисертантом розглянуто механізм формування і функціонування національно-особливих інформаційних потреб. Центральним висновком аналізу зазначеного механізму є думка про те, що процес формування національно-особливого в інформаційних потребах пов’язаний з етнічним самовизначенням особистості.

Автор вважає, що важливою для розуміння сутності бібліотечного обслуговування етнічних меншин, є відповідь на питання про соціальні ролі бібліотеки у відношенні до цієї категорії користувачів. Зроблений аналіз, дозволив дисертанту сформулювати такі соціальні ролі: етнокомунікації, етносимволізації, етносоціалізації та етновиховання.

У другому підрозділі здійснюється розгляд бібліотечного обслуговування етнічних меншин в контексті соціокультурного середовища із застосуванням системного підходу у взаємодоповненні з культурологічним. Культурологічний підхід передбачає розгляд явищ як прояв певного типу культур. Спираючись на культурологічну концепцію О. Шпенглера, а також ідеї Ж.-Ф. Ліотара, Д. Харві, В. Вельша, П. Козловськи, О. Тоффлера дисертант робить культурологічну рецепцію феномену бібліотечного обслуговування етнічних меншин, досліджує динаміку його розвитку на фоні трансформації західної культури. Доводить, що динаміка розвитку бібліотечного обслуговування етнічних меншин виявилася чутливою до тих трансформацій, що визначаються зміною її типів. Автор вважає, що сучасний стан культури, визначений як постмодерністський, передбачає перетворення етнічної множинності з проблеми на цінність, що в свою чергу викликає відповідні зміни в інформаційному просторі і створює сприятливі умови для розвитку бібліотечного обслуговування етнічних меншин. Це знайшло прояв у виникненні розмаїття форм бібліотечного обслуговування етнічних меншин у різних країнах світу, здійсненні фахової підготовки для такої діяльності, функціонуванні Секції бібліотечного обслуговування багато-культурного населення в ІФЛА, підготовці та виданні матеріалів, що рег-

ламентують бібліотечне обслуговування етнічних меншин та спеціалізованих періодичних видань з зазначеної тематики. Аналіз документного потоку, здійснений дисертантом за виданнями Библиотековедение и библиография за рубежом: Библиогр. информ.-— М., 1980-1983 та Библиотечное дело и библиография за рубежом: Библиогр. информ.— М., 1984-1992 показав, що питання бібліотечного обслуговування етнічних меншин розглядалося в 122 публікаціях. В умовах сьогодення плідним є вивчення та впровадження кращого світового досвіду в практику роботи бібліотек України.

В третьому розділі «Розвиток бібліотечного обслуговування етнічних меншин» розглядається зародження та становлення об’єкту дослідження з метою виявлення закономірностей розвитку теорії і практики бібліотечного обслуговування названих груп населення, усвідомлення спадщини та використання надбаного у сучасних умовах. Історичний аналіз показує соціально-політичні та культурні чинники виникнення та розвитку бібліотечного обслуговування на національному грунті; роль і місце бібліотеки в культурному розвитку певного народу; співвідношення в діяльності бібліотек загального та національно-особливого. Розгляд історії бібліотечного обслуговування етнічних меншин здійснюється дисертантом у контексті загальної історії та історії бібліотечної справи.

У першому підрозділі розглянуто зародження бібліотечного обслуговування етнічних меншин на території України у складі Російської імперії. Аналіз розселення етнічних груп на зазначеній території та умов їх проживання дозволили автору зробити висновок: політика царського уряду у відношенні до різних етнічних груп була неоднаковою, шо суттєво вплинуло на розвиток їх культури взагалі і бібліотечної справи зокрема. Через різні умови проживання, юридичний статус, можливості культурного розвитку етнічних меншин України в період другої половини XIX - початку XX ст. їх бібліотечне обслуговування ще не сформувалося як цілісна система. Його аналіз в цей період може здійснюватися тільки на рівні бібліотечного обслуговування кожного народу окремо. Зазначений період розглянуто на прикладі бібліотечного обслуговування єврейського і українського народів, які в тогочасній Російській імперії знаходилися на правах меншин. Аналіз фактичного матеріалу дозволив дисертанту дійти до висновку, що незважаючи на соціально-економічні, культурні та релігійні відмінності, у розвитку бібліотечної справи українського та єврейського народів простежуються загальні тенденції, які зумовлені їх близьким юридичним статусом у Російській імперії. Розгляд чинного законодавства та аналіз можливостей громадських, приватно-громадських, приватних та безплатних народних бібліотек-читалень по задоволенню потреб у національній книзі та форм бібліотечного обслуговування українського та єврейського народів (обслуговування в загальних громадських бібліоте-

ках, в спеціалізованих відділах при загальних громадських бібліотеках, в окремих національних бібліотеках), дозволили дисертанту дійти висновку про те, що найповніше потребу в національній книзі задовольняли спеціалізовані за національною ознакою громадські та приватно-громадські бібліотеки. Докладно розглянуто діяльність бібліотек товариств «Просвіта», «Общества распространения просвещения среди евреев в России», «Общества взаимного вспомоществования приказчиков-евреев г. Одессы». Історичні обставини зумовили нетривалий період діяльності українських бібліотек, розпочати її вони змогли тільки після подій 1905 р. Виникнувши за ініціативою уряду як інструмент русифікації в середині XIX ст., бібліотечна справа у єврейського народу набула значного розвитку, що виявилось в наявності координуючого органу — бібліотечної комісії при «Обществе распространения просвещения среди евреев в России», існуванні професійного періодичного органу — «Еврейское библиотечное дело», зародженні форм фахової підготовки бібліотекарів для єврейських бібліотек. Завдяки існуванню в фондах єврейських бібліотек видань єврейською мовою («Іисіаіса») та видань щодо їх національної історії, культури, традицій («НеЬ-гаіса») вони об’єктивно протидіяли процесу русифікації і виступали надійним зберігачем національної культури.

У другому підрозділі простежуються основні тенденції розвитку бібліотечного обслуговування етнічних меншин в УРСР у період з 20-тих рр. XX ст. до 1991р. Аналіз розвитку бібліотечного обслуговування за цей значний відрізок часу дозволяє виділити ряд етапів, кожен з яких може вважатися відносно завершеним, стійким, зі своїми специфічними особливостями: бібліотечне обслуговування етнічних меншин у період визвольних змагань (1917-1920 рр.); бібліотечне обслуговування етнічних меншин у період національного відродження (20-30-ті рр.); бібліотечне обслуговування етнічних меншин у період 40-80-х рр. У період 1917-1920 рр. закладалися підвалини зазначеної діяльності. Аналіз і узагальнення значного обсягу фактичного матеріалу з використанням законодавчих, статистичних матеріалів, як опублікованих, так і неопублікованих, а також публікацій у періодичних виданнях тих часів дозволили дисертанту дійти висновку: система бібліотечного обслуговування етнічних меншин була сформована і існувала тільки у 20-30-ті рр. Характерною особливістю зазначеного періоду була державна політика, спрямована на задоволення національно-культурних, мовних та інших інтересів як українського, так і інонаціонального населення України. В 1921-1923 рр. урядом України також закладались основи розвитку бібліотечної справи, відбувалося становлення загальної мережі бібліотек. Таким чином, на початку 20-х рр. було створено необхідні умови для розвитку бібліотечної справи на національному грунті. Це полягало в наявності мережі бібліотек, що охоплювали диференційованим бібліотечним обслуговуванням найбільш чисельні етнічні групи. Диферен-

ційованість бібліотечного обслуговування полягала в забезпеченні національно-особливого в читацьких потребах етнічних меншин і знаходила відбиття в діяльності бібліотек. Національно-особливі читацькі потреби задовольнялися завдяки книжковим фондам, що містили національні ви-даня; каталогам, картотекам та бібліографічним виданням; масовій роботі. Здійснений дисертантом аналіз діяльності тогочасних бібліотек, дозволяє дійти висновку про розмаїття організаційних форм бібліотечного обслуговування етнічних меншин (спеціалізовані бібліотеки та відділи, диференційоване обслуговування в загальних бібліотеках, позастаціонарні форми обслуговування), що надавало можливість охопити якомога широкі верстви населення. В той же час, бібліотечне обслуговування етнічних меншин у зазначений період мало ряд суттєвих недоліків: поза увагою залишалися менш чисельні етнічні групи, фонди бібліотек не завжди відповідали потребам читачів за мовною ознакою, була недостатня кількість кваліфікованих бібліотечних фахівців. Така політика відверто вважалася партійним та державним керівництвом як найбільш вдалий спосіб залучення людей до процесу побудови соціалістичного суспільства, тому спрямованість бібліотечного обслуговування етнічних меншин в зазначений період мала суто ідеологічну, пропагандистську забарвленість. З досягненням цієї мети бібліотечне обслуговування етнічних меншин було ліквідовано. У період 40-80-х рр. диференційоване бібліотечне обслуговування етнічних меншин не здійснювалося. Певні зміни в цьому питанні почали відбуватися лише в другій половині 80-х рр.

Четвертий розділ дисертації «Сучасний стан та перспективи розвитку бібліотечного обслуговування етнічних меншин в Україні» присвячений аналізу сучасних тенденцій розвитку цього напрямку бібліотечної діяльності. Аналіз соціокультурного середовища, в якому зараз функціонують бібліотеки етнічних меншин, дає підставу стверджувати, що таке середовище є сприятливим. В той же час є очевидною неможливість задоволення національно-особливого в інформаційних потребах етнічних меншин традиційними формами. З цією метою дисертантом розроблено концептуальну модель бібліотечного обслуговування етнічних меншин.

У першому підрозділі аналізується організація бібліотечного обслуговування етнічних меншин в Україні. Дисертант зазначає, що зараз бібліотечне обслуговування здійснюється як на державному, так і на недержавному рівнях. Організаційними формами такого обслуговування є окремі бібліотеки та відділи, виділені за національною ознакою. На задоволення інформаційних потреб в національно-культурній інформації спрямовано і роботу загальних бібліотек, що проявляється у: наявності в фондах документів, що за мовою або змістом мають відношення до історії, культури, традицій етнічних меншин; створенні бібліотекою відповідних вторинноі-нформаційних ресурсів; проведенні масової роботи, налагодженні громадсь-

ких зв’язків з національно-культурними закладами етнічних меншин. Перспективність розвитку такого напрямку діяльності бібліотек як громадські зв’зки показали результати дослідження, проведеного у ХДНВ ім. В.Г. Ко-роленка за участю дисертанта.

Дані про наявність недержавних бібліотек етнічних меншин зараз акумулюються лише на рівні місцевої виконавчої влади, тому повної інформації по державі в цілому немає, і вивчення цього питання є можливим лише на рівні регіону. З цією метою дисертантом було проведене дослідження інформаційних потреб представників етнічних меншин і можливості бібліотек міста щодо їх задоволення. До вибірки увійшли представники етнічних меншин з найбільш активними процесами у сфері національно-культурного життя: євреї, татари, азербайджанці, поляки, греки, болгари, німці. Показники — процентне співвідношення загальної кількості представників етнічної меншини, що мешкає на території міста, з кількістю членів у складі національно-культурного товариства та рівень інституалізації в етнічній спільноті. Методи дослідження ■— анкетування, інтерв’ювання. Дослідження довело наявність потреби в бібліотечному обслуговуванні етнічних меншин у Харкові. Респонденти виказали стійкий інтерес до інформації національно-культурної тематики, в той же час, зараз майже всі вони русифіковані і віддають перевагу джерелам російською мовою. Рівень зацікавленості інформацією щодо національно-культурного життя представниками різних етнічних меншин знаходиться в прямій залежності від рівня інституалізації в їх спільноті. Про недостатність каналів отримання національно-культурної інформації свідчить той факт, що на першому плані у респондентів є міжособисте спілкування. Для одержання необхідної інформації переважна більшість звертається до бібліотек. Коливання у відповідях представників різних етнічних меншин зумовлені інформаційно-ресурсними можливостями бібліотек у задоволенні їх інформаційних потреб. Але загальною тенденцією є віддання переваги книжковим зібранням власних національно-культурних товариств. Проти використання послуг інших бібліотек для отримання національно-культурної інформації спостерігається упередженість. Слід зазначити, що дослідження проводилося серед представників етнічних меншин з визначеною національною самоідентифікацією, тому розповсюджувати його результати на всіх мешканців Харкова відповідних національностей не можна. Позиція дисертанта полягає в тому, що при визначенні форм бібліотечного обслуговування зазначених груп треба, насамперед, орієнтуватися на рівень їх соціальної наповненості. В умовах такого великого поліетнічного міста як Харків найбільш доцільною організаційною формою бібліотечного обслуговування етнічних меншин може бути полікультурна бібліотека. Важливим напрямком у справі поліпшення стану бібліотечного обслуговування етнічних меншин повинна стати активізація діяльності наукових і масових бібліотек з вивчення і розкриття

фондів, які б могли задовольняти національно-особливе в інформаційних потребах етнічних меншин.

Другий підрозділ дисертації містить концептуальну модель системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин в Україні. Забезпечення реальних прав етнічних меншин в отриманні інформації, що за мовою або за змістом мають відношення до їх національно-культурного життя, можливе лише за умов існування системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин, що є підсистемою загальної системи бібліотечного обслуговування держави. Система бібліотечного обслуговування етнічних меншин може бути розглянута як взаємопов’язана діяльність бібліотек з питань забезпечення їх національно-особливих інформаційних потреб. Функціонування системи вимагає відповідного рівня організації. Тому концептуальна модель бібліотечного обслуговування етнічних меншин складається з двох блоків: функціонального та організаційного.

Основним об’єктом бібліотечного обслуговування як діяльності є потреби користувачів. Певні зміни в соціальному середовищі активізували суспільні потреби в інформації щодо національно-культурного життя, що в свою чергу зумовило виникнення відповідних групових та індивідуальних потреб. В дисертації розглянуто функціонування інформаційних потреб у суспільстві через тріаду «умови діяльності — формування інформаційних потреб — організація системи бібліотечного обслуговування» (В.О. Ільганаєва). Інформаційні потреби етнічних меншин охарактеризовані за тематикою, ціллю звертання до потоку інформації, рівнем інформаційної культури користувачів. Зазначається, що тематика інформаційних потреб етнічних меншин пов’язана як з діяльністю національно-культурних інституцій (об’єктивний компонент інформаційних потреб), так і з національною самосвідомістю (суб’єктивний компонент). Дисертантом здійснено групування інформаційних потреб за ціллю звертання до потоку інформації і відповідно до цього групування користувачів інформації за видами діяльності. Автор наполягає на тому, що зараз стає очевидною неможливість задоволення національно-особливого в інформаційних потребах користувачів традиційними документно-інформаційними ресурсами. Вирішенням цієї проблеми є застосування в практику бібліотечного обслуговування новітніх інформаційних технологій, що вимагає відповідної інформаційної культури як бібліотекарів, так і користувачів. До суб’єкта бібліотечного обслуговування — бібліотекаря, який займається бібліотечним обслуговуванням етнічних меншин, крім загальних вимог додаються вимоги, зумовлені специфікою обслуговування. Поряд з бібліотекарем суб’єктом бібліотечного обслуговування є користувач. Ознакою, покладеною в основу типологізації користувачів є етнічна самоідентифікація. Дисертантом проаналізовані фактори, що сприяють або навпаки перешкоджають усвідомленню користувачами необхідності відвідання бібліотеки. Заз-

начаеться, що суб’єкт-суб’єктна взаємодія бібліотекаря з читачем реалізується у бібліотечній послузі. Національно-особливе у бібліотечній послузі проявляється, насамперед, в її змісті, для форми ж є характерною тенденція до стабільності. Задоволення інформаційних потреб користувачів потребує відповідної системи обслуговування. Зараз сформувалося три види обслуговування — документальне, інформаційне і когнітивне. Тільки використання їх сукупності дасть змогу повністю задовольнити інформаційні потреби користувачів. Для створення сприятливих умов доступу користувачам до потрібних документів, інформації і знань щодо їх національно-культурного життя передбачається застосування певних методичних рішень в розміщенні документно-інформаційних ресурсів, організації бібліотечного середовища.

Система бібліотечного обслуговування відноситься до відкритих складних систем, їй властивий динамізм і самоорганізація. Під впливом зовнішніх факторів вона змінюється, адаптується. Виникнення спеціалізації за національною ознакою стало відповіддю системи на невідповідність між потребами користувачів та можливостями їх задоволення в бібліотеці. Організаційний блок моделі повинен співвідноситися з етнічною структурою суспільства і враховувати розподіл населення за національною ознакою, характер розселення (компактний чи дисперсний), рівень інституалі-зації в етнічних спільнотах, мовну ситуацію. Він складається з бібліотечних мереж, інформаційних мереж, бібліотек та спеціалізованих відділів. В роботі розкрито можливості кожного з елементів моделі в задоволенні національно-особливих інформаційних потреб. Всі елементи знаходяться у взаємозв’язку. Втілення концептуальної моделі бібліотечного обслуговування етнічних меншин можливе за умов здійснення координації та кооперації в системі, впровадженні передових інформаційних технологій у практику діяльності елементів системи, створення комп’ютерних мереж, підключення до існуючих комп’ютерних мереж (в тому числі й міжнародних), наявності відповідних кадрів. Кінцевою ціллю побудови системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин є забезпечення національно-особливого в іх інформаційних потребах.

ВИСНОВКИ

Підведено підсумки дослідження і узагальнено його в таких найважливіших висновках.

1, Бібліотечне обслуговування етнічних меншин є взаємодією бібліотек держави з питань забезпечення доступу користувачів до документів і інформації, що сприяють відтворенню етнокультурного середовища етнічних меншин; задоволенню і розвитку національно-особливого в їх інформаційних потребах шляхом надання бібліотечних послуг. Національно-особливе в інформаційних потребах етнічних меншин проявляється в по-

требі отримання і використання інформації мовою свого етносу та інформації стосовно походження, історії, традицій та культури свого етносу незалежно від мовних, територіальних та хронологічних меж. Процес формування і функціонування національно-особливого в інформаційних потребах користувачів пов’язаний з етнічною самоідентифікацією особистості. Бібліотека у відношенні до етнічних меншин виконує такі соціальні ролі: етнокомунікації, етносимволізації, етносоціалізації, етновиховання.

2. Аналіз функціонування бібліотечного обслуговування етнічних меншин у контексті соціокультурного середовища показав, що його розвиток виявився чутливим до тих трансформацій західної культури, що визначаються зміною її типів. Сучасний тип культури, визначений як пост-модерністський, зумовив перетворення етнічної множинності з проблеми на цінність, що знайшло відповідне відбиття в інформаційному просторі і сприяло розвитку бібліотечного обслуговування етнічних меншин.

3. Історичний аналіз бібліотечного обслуговування етнічних меншин свідчить, що його розвиток зумовлений як внутрішніми (культурні особливості певного народу), так і зовнішніми (політика уряду) чинниками. Найбільшого розвитку даний напрямок набув у 20-30-ті рр. Вивчення історичного надбання є дуже актуальним в умовах сьогодення.

Сучасний рівень організації бібліотечного обслуговування етнічних меншин характеризується невідповідністю інформаційно-ресурсного забезпечення бібліотек України національно-особливим інформаційниим потребам етнічних меншин.

4. З метою забезпечення реальних прав етнічних меншин України в отриманні інформації, що за мовою або змістом має відношення до іх національно-культурного життя, запропоновано модель системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин. Інформаційні потреби етнічних меншин мають національну специфіку і впливають на організацію системи обслуговування. Функціонування системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин організаційно забезпечують структурні підрозділи, бібліотеки, бібліотечні та інформаційні мережі. Організація бібліотечного обслуговування етнічних меншин повинна співвідноситись з етнічною структурою суспільства (розподіл населення держави за національною ознакою, характер розселення, рівень інституалізації в етнічних спільнотах, мовна ситуація). Впровадження запропонованої моделі можливе за умов координації та кооперації у системі, застосування передових інформаційних технологій у практиці діяльності елементів системи, створення комп’ютерних мереж, підключення до існуючих комп’ютерних мереж, в тому числі і міжнародних, наявності відповідних кадрів.

— 16—

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Маркова В.А. Бібліотечне обслуговування етнічних меншин: теорет. аспект// Збірка статей аспірантів Харківського державного інституту культури.—X., 1997.—С. 102-і 05

2. Маркова В.А. Бібліотечне обслуговування етнічних меншин України: надбання, проблеми, перспективи//Вісн. кн. палати.— 1997.— №8.— С. 7-8

3. Маркова В.А. Модель організації бібліотечного обслуговування етнічних меншин України// Вісн. кн. палати.— 1998.— № 2.— С. 10-12

4. Маркова В.А. Формування системи бібліотечного обслуговування національних меншостей в Україні (1920-1930 рр.)//Культура України: Зб.ст.— X., 1996.—С. 204-212

5. Культурно-просвітницька діяльність бібліотек за сучасних умов: 3 досвіду роботи ХДНБ ім. В.Г. Короленка/ Харк. держ. наук б-ка ім. В.Г. Ко-роленка; Складачі: Е.І. Романова, Л.В. Боброва, В.А. Маркова.— X., 1996.— 25 с.

6. Маркова В.А. Библиотека как центр удовлетворения национально-культурных потребностей пользователей// Информационная культура: прошлое,

- настоящее, будущее: Междунар. науч. конф., Краснодар—Новороссийск, 11-14 сент. 1996 г.: Тезисы докл.— Краснодар, 1996.— С. 392-393

7. Маркова В .А. Документна база історичного краєзнавства: народознав. аспект // Проблеми музеєзнавства, збереження та відновлення історичної пам’яті: Третя наук. конф. з питань музеєзнавства та істор. краєзнавства, 23-24 трав.1995 р.: Тези доп.— X., 1995.— С. 73-74

8. МарковаВ А. Задоволення національно-культурних потреб етнічних груп України як напрямок краєзнавчої роботи бібліотек// Тези Всеукраїнської краєзнавчої конференції, присвяченої 70-річчю українського комітету краєзнавства, 28-29 червня 1995 р.— X., 1995.— С. 32-34

9. Маркова В.А. Комплектування бібліотечних фондів виданнями мовами етнічних меншин// Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки: Міжнар. наук, конф., Київ, 8-10 жовт. 1996 р.: Тези доп.—ІС, 1996.—С. 32-33

10. Маркова В.А. Проблемы документно-информационного обеспечения потребностей этнических меньшинств Украины//Актуальні питання впровадження інформаційних технологій у документально-комунікаційній сфері: Матеріали третього міжнар. семінару, 11-13 верес. 1996 р.— X., 1996.—

С. 23-24

Маркова В.А. Бібліотечне обслуговування етнічних меншин України. Рукопис.

Дисертація наздобутгя наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 07.00.08—книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство. Харківський державний інститут культури Міністерства культури і мист ецтв України. Харків, 1998

Дисертацію присвячено розробці проблем бібліотечного обслуговування етнічних меншин в Україні. У роботі розглянуто теоретичні аспекти, історія та сучасний стан бібліотечного обслуговування етнічних меншин. Запропоновано концептуальну модель системи бібліотечного обслуговування етнічних меншин в Україні.

Ключові слова: диференційоване бібліотечне обслуговування, система обслуговування, інформаційні потреби, історія бібліотечного обслуговування, модель.

Маркова В.А. Библиотечное обслуживание этнических меньшинств Украины. Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по спецііальности 07.00.08.—книговедение, библиотековедение и библиографо-нсдсние. Харьковский государственный институт культуры Министерства культуры и искусств Украины. Харьков, 1998

Диссертация посвященаразрабопсе проблем библиотечного обслуживания этнических меньшинств в Украине. В диссертации рассмотрены теоретические аспекты, история и современное состояние библиотечного обслуживания этнических меньшинств. Предложена концептуальная модель системы библиотечного обслуживания этнических меньшинств в Украине.

Ключевые слова: дифференцированное библиотечное обслуживание, система обслуживания, информационные потребности, история библиотечного обслуживания, модель.

Markova Vietoriya. A library service of ethnic minorities in Ukraine.

Manuscript.

Ilicsis for a Doctorate Degree as a Candidate of Teacher Speciality 17.00.08.- Book science, library science, bibliography science — Kharkov State iislilnte of Culture.- Kharkov, 1998

Піе dissertation is devoted to problems of library service of ethnic ninorities in Ukraine. Theoretic aspects, history' and modem state of library ervice of ethnic minorities in Ukraine are examined in the dissertation, onceptual model of system of library service of ethnic minorities in Ukraine s proposed.

Keywords: differential library sendee, service system, information eeds, history of library service, model.

Підписано до друку 28.05.98. Формат 84x108 1/32. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. Друк. арк. і ,05. Обл. вид. арк. 1,26.