автореферат диссертации по машиностроению и машиноведению, 05.02.01, диссертация на тему:Алмазосодержащие однослойные инструменты на стеклосвязке

р г с 1НСИ

РГВ ОД

- 5

ШШШАЛЪНА АКАДИШ НАУК УКРАЙШ НЮШУТ НАДТВЕРДИХ МАТЕРШ1В ^^ В.М.ЕАШЯ

11а правах рукопису УЖ 621.922.34:079:666.233

УЛЪЯНЕНКО Нагалхя Мшсалах'вна АЛМАЗСШ1СН1 ОДНСШАШВ! 1НСТШЕШ31

Г

НА СЮГ03В-ЯЩ1

Фах 05.02.01 - "Натер1алознавство в магашюбудуванн! /промислов1сть/"

АВТОРЕФЕРАТ 'ШСКРШЦХ на эдобу-гтя вчаного отупо1и кандидата тви^чют наук

(Ш"1И 1ЗД

Робота виконана в 1нститут1 надтвердих матер!ал1в 1м. В.М.Бакуля Нац1онально1 Академ!I Наук Укра1ни (м. Ки1в)

Науков! кер1вники: доктор теш!чн1х наук, зав. в1дц1лом кандидат техн1чних наук старший науковий сп!вро<51тник

ШИЛО Анатол1й Юхшович

СМОЖР Анатол1й Серг1йович

Прсв1дна установа:

0фЩ1йн1 опоненти:

д.т.н., проф., акадеи1к А1Н УкрвГни СВ1ДЕРСЬКИЙ Валентин Анатол1йович к.т.н., старший науковий сп!вро<51тник КРИЛЬ Ярослав Антонович Иолтавський алмазний завод (м. Полтава)

Захист в1дбудеться _"_вересня 1994 року о_13-30г'сдаш1

на зас1данн1 спец1вл!эовано1 Вчено! Ради Д 016.10.01 при 1нститут1 надтверди! матер!ал1в 1м. В.М.Бакуля НАН УкраГни за адресом: 254074, м. Чи1в-74, вул. Автозаводськч, ?..

3 дисерт9ц1ею можна оанайомитись в <510л1от<?ц] Тнотетуту. Б1лгутси, яага1дчен1 печаткою, просимо напря^гтти т ш'рчеу опрц1ал1зовано1 БченоТ раси.

Аиторе1*>рат роМслттй " "__........к ро»у

Р"?р1Цф -'р^г.о^гэр С'Ж'Л! Г1.Ч! ч < 1' * У

^ г<1|1 / роли

АКТУАЛШСТЬ РОБОТИ. Б галуз! удосконалення 1нструменту на 0аз1 надтвердих матер!ал!в для обробки композит!в вйжливу роль в1д!грае створення принципово hoboI конструкц11 алмазовм!сного шару, який ■ виключае контакт зьпязю! та матер1алу, що обробляеться. ЗазначенХй:*-мет! добре в1доов!дають одношаров1 !нструменти 1з значним виступом,-зерен над зь"язкою, розроблен1 в 1нститут1 надтвердиг: MareplájtfS 1м. В.Н.Бакуля HAH УкраХни. Р!куч! зерна в такому Хйструмтат!*" за-кр1штються на нос!ев! за допомогою адгез1йно-активно1 звнлзки. При цьому корисна робота виконуеться виступаетш* частиною зерен 1 повн!стю виключае контакт зв"язки та матер[злу, що обробляеться. Для виготовлення таких !нструмент!й'непбх!дн1,/зв',язк&г що .мають ви-соку ст1йк1сть до зношення, mIuhIctk, зиочувальну здата]сть I адге-з1ю до HTM, що використовуються. Основными* недаШкэмгодношарових 1нструмент1в на гальвэн!чних 1 м»тал-Мшг;зв*;Гзках' е засалення (при наявност! металопокриття на р!нучих.поверрях абразиву) та випадання зерен (в результат! в!дсутност± ;х1М!чно1 'взашвдН на меж! зерно-зв"язка>. Бикористання зв'язок на<-баз! окмдних матер!ал1в, а саме стекол, що крист8л1зумться, дозволить виключити под1бн1 недол!ки, : Т8кок зменшити негативний вплив терм!чних напрут, що виникають п!д час випалу (оск!льки в npouecl синтезу сигал1в можливо одержати матер!ал з потр1бними терм1чними властивостями).

МЕТОЮ РОБОТИ е створення нового склокристал!чного матер!алу 'з п!дцидино» адгез1йною м1цн!стю' та регульованими терм!чними властивостями для-на:тупного використяння як зв"язки однолчрозого алмазного 1нструменту.

У р.1дпсв]дност! до означено! м?ти ггри виконакн] роботи вир!пугшлись наступи! гпимгтня: .

- ан»л15 TOfMl'JHi'I 71! ЙК'СЯИХ MSCTKfiOCTAfl стек Л T'¡ WCVjtfXX мятлу.)ял1в а MPTOH ¡я; "¡ViTy гл* «• 'OffM '.'i'."тч

впбору нос1я алмазовм!сного шару;

- вивчення впливу випалу за можливими режимами кристал!зац11 скла на м!цн!сть алмазних порошк1в, що впкористовуються;

- вивчення базових властивостей обраного скла, що м!стить цинк;

- розроблення режиму кристал!зац11 скла, що забезпечить необх!дний комплекс Бластивостей склозв"язки, а також вивчення особливостей кристал1зац!1 скла в тонкому шар! (0,5-1,0 мм) на р!зноман!тних п!дкладках;

- вивчення контактних явищ на меж! розд!лу зерно-зв"язка та корпус-зв"язка та Ix впливу на як!сть одержуваного !нструменту;

- розроблення технолог!! виготовлення алмазного одношарового 1нструменту на склозе"язц1;

- розробка шлях!в п1дв1щення адгезП ь систем! алмаз-зв"язка-корпус;

- виготовлення досл!дно-промислово! партП !нструменту та впровадкення його при обробц! композит1в в ав!абудуванн!.

НАУКОВА НОВИЗНА. Показано, що склокристал!чний матер!ал, синтезований в систем! ZnO-^C^-SlOg може бути ефективно використаний як зв"язка одношарового !нструменту на баз1 алмаз!в.

Показано, що зменшення м!цност1 алмаз!б досл!дже1Шх марок у випадку п!двшцення . температури або подовження часу випалу зумовлене змениенням к!лькост1 високом!цних зерен.

Встановлено, що для досл1джуваного окла в межах першого екзотерм!чного и!ку кристал!зацИ розт1кання розплаву по поверхн!, що-амочуеться, не гвльмуеться криот&л1зоц1ею (на в!дм1ну в'д öUbui легкоплавких стекол, що кристал1зуютьоя).

Вирначенп, вю пристал1чнм н1дклацка б!лмие сирине криатьл1апцП склшькриття, н1ж имодош або кристальна 1з аадиоп^ок-лню^я»'*'- На кртт]Л1чн1й п1дклчдц1 криотгиПзумьен

перевакно ортоеил!кат 1 тетраборат щшку, а на аморфн!й - переважно метаборат цинну.

Показано, що при одн1й 1 т!й сам!й температур! (660°С) спечений склопорогаок кристшйзуетьйй ё тонкому шар! 1 не кристал1зуеться у великому об'ем1.

Вперше дослХдкено, що просочування пористих керам!чних т1л розплавами стекол прот1кае аналог1чно до процесу просочування пористих т!л р!данами та мае низьке значения енергИ активацП.

Показано, що !снуе перех1дний шар м1к покриттям I п!дкладкою,-заф!ксовано дифуз!ю цинку з покриття в пХдклздку.

ПРАКТИЧНА ЩНШСТЬ. РозроблениЙ склокристал1чний матерШ, одержаний в систем! Zn0-B203-Si02, моке бути ycnltmra втсорисЗтаяйй як зв'язка одношарового алмазовм!сного 1нструдайту.

1нструмент призначений для ефекййкпгго- löpiibfioro шл!фування р!зноман!тних матер1ал!в..Швидк1еть попёрёчното" подйваннй складна 0,1-0,16 мм/подв.х!д при nüilij&ymmi стал! 45', ШХ1о, КС6, ■високом!цних чавун!н, титану, йлшГнШ, латун!, ювел1рнгос" камён1в, скла, що маоть TBGjfitlöTb до 8 за 'шкалой Мооса. 1нструм5йт добр= працюз при -öCpcöÜi йомпозйт1в типу гм'яка матрица'тверде волокно*.

Алмазовм!сй1 0даоиаров1 1нструмЗнтй на йклозв""язц! впровадаено на'1 Досл!даому завод1- при 1нститут1 надтвердйх матер1ал!в 1м. Б'.М-Бакуля HAH УкраХни та в HIAT в 1990 porii на отерац1ях чорнового шл1фування композит1в. Економ!чний ефект складее 92,5 тис.крб. в ц1нах 1990 року.

АВТОР ЗАХЩА6:

Законом!рност1 процос'в onliranm J. кристал1зац11 скпсч:.жрчтт!в, що м1отять цинк.

?. ЯйЛСКНООТ'. ЭКО'ЧУШПР. I 1№НГ.1ЬГЧлТ гГ.Ч<"Г>П!1 в систем!

алмаз-зв"язка-корпус в!д температуря та часу витримки при випал!.

3. Терйчн! властивост1 1 напружений стак системи алмаз-зв"язка-корпус.

4. Шляхи пХдвищення адгезП 1 зменшення терм!чних напру г.

5. Розроблену технологии виготовлення ' одношарових алмазних 1нструмент1в на склозвиязц! I доц!льн1сть Ix впровадження для обробки конструкц1йних матер1ал!в в ав1ац1йн1й прошсловост1.

АПР0БАЦ1Я РОЮТИ. Базов! положения дисертац1йно! роботи допов!дались та обговорювались на XIV конференцП молодих вчених УкраЗЕни (Ш 1м. В.М.Бакуля HAH Укра1ни, Ки1в, 1989р.) та на XV м1кнародн!й конференцП молодих вчених (Ки1в, 1990 р.).

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ. Диеертац1йна робота складаеться 1з вступу, восьми глав, загальних висновк1в. Зм1ст викладено на 155 стор1нках, робота мае 47 малюнк!в, цтаблиць, 3 додатки. Список л!тератури вм!щуе 135 дкерел.

ОСНОБНИЙ 3MICT РОБОТИ.

У ВСТУП1 обгрунтована акт-уальн1сть роботи по створенню ефективно! адгезШю-активно! зв"язк1 на баз1 скла, що кристал1зуеться, сформульован1 мета 1 завдёння дослДдкень;.

В ПЕРШОМУ Р03Д1Л1 подано огляд л!тературних даних щодо стану питания розробки одаошарових 1нструмент1в на р!зноман1тних зв"язках.

OcHoEiniM призначенням зь"язок е екр!плення 1 м!цне утримання р1куч1х зерен в робочому шар1 1нструменту. Одночасно повшш1 бути забезпечен1 мШмальний коеф!ц!ент тертя в napi зв"язка-матер1ал, що оброблявться, в1дпов1дна чистота обробки псшерхн! 1 в1дсутн1сть вчИишннн. Зв"язка поьинш1 бути дистотньо х!м1чно стШою ь1дносно ДО SOP, Щи ьнкориетоьуиться Гри Ci'ipoön | , млти ДОРТНТММ змсчувяльну адатн!сгь до |»1жуч1>- ае|»н, а 1«ж« мши KIT, близкий до КТР

оешгн1х.

1з використовуваних в тепер1ш1й час зв'язок (орган!чн1, метп!та1, керам1чн!) найб!льш повний комплекс необх!дних якостей мають керам!чн1 зв'язки на баз! р1зноман1тних оксидних матер1ал1в, при чому зм1нюючи склад зв'язки можна домогтися КТР, близького до КТР алмазу (що практично неможливо у випадку використання метал!чних та орган!чних зв'язок).

Основним компонентом керамХчних зв'язок е скло або спец1ально виготовлен1 фрити, склад яких визначають емпЛрично зг!дно з результатами досл1джень механ!чних властивостей зразк1в. НеоСх1дно та кож враховувати штвк1сть, реакц!йну здатн1сть, в'язк!сть, коеф!ц1ент терм!чного розширення (КТР), модул» прукност!, теплопров!дн1сть, м!цн1сть, при чому так1 характеристики- як- КТР, модуль прукност! 1 механ1чна м!цн!сть обумовлшть- експлуатац1йн1 властивост1 вирой1в.

Склоэв'язки для алмаз!в, н!трид1в ] ' карбЩй' повинн1 маги ■температуру початку переходу оюговидноГ зв'язюг~ у - в'язкоплинний стан никчою в1д температуря' початку-.окисления' - зазначених пороик!в або дор1внювати~1й'. ОскГлъки>температура: початку окисленря порошк1в алмаз1в эалекно. в!д зернистостГ складае 600-800°С доц1льно використовувати легкоплавк! стекла• з - температурою трапсформацИ нижче 660°С. Також;. оск1Льки зв'язка 8 оксидаим матер!алом, доц!льним вбачавться'вик0ристання-керэм1чнкх -нос!Гв алмазовм1сного иару нгв1дм!йу в1д описаних в л!тератур!.'

Найбликчим прототипом покриття, що розроЛлявтьея, <3 полпв'ян1 покртття, зокремя т1, що кристал!зуються. Озппчено, то ЗритуЕяння легкоплавких полив, що кристллйупгься, спричо п1га»«!птоЧоуврэтури розт1кйння.

Вчклирою озгтго»: зв'язки е мгт/^чг из В!лк>в!дрс

цьому перевагу при ' вибор! в!ддають зв'язц1, що краще змочуе поверхню як НШ так I нос!я. В л!тератур! наведен! деяк! дан! по змочуванню алмазу розплавами стекол, але це питания розглянуто недостатньо. Наведено такок результата ьпливу дом!шок деяких оксид!в на змочувальну здатн1сть розплаву скла.

Суттевим в той факт, що керам1чн! зв'язки екладаються з оксид!в 1 не потребують використання захисних атмосфер або вакууму В процесс! випалу. Це значно спрощуе технолог!» виготовлення !нструменту.

Питания контактних явщц в систем! алмаз-зв'язка-корпус в л!тератур! осв!тлено мало, оск!льки виокристання керам1чних носИв 1 скпозв'язки для створення одношарового алмазного !нструменту е новим. Найближчим аналогом, наведеним в л!тератур1, е взаемод!я поливи з керам!чним черепком.

ДРУГИЙ Р03Д1Л присвя'чений об'ектам 1 методам досл1джень. Враховуючи специф!ку одношарових 1нструмент!в, що розроблялися, для 1х виготовлення використовувалися високом1цн1 алмази марок АС 15 500/400, АС 32 500/400, АС 50 500/400. Стекла варили з оксид1в цинку, бору, кремн1ю, в!смуту, з деякими дом1шками. Наведено методики варка скла, виготовлення склопорошк1в, визначення базових властивостей скпозв'язки (здатн!сть до си1кашш, змочувальна здатн1сть, кристал!зац!йна здатн1сть, м!кротверд1сть, КТР), а.також методики наукових досл!джен'ь (ДТА, РРА, 1Ч-спектроскоп1я), описана апарятура, що внкористовувалась.

В ТРЕТЬОМУ Р03Д1Л1 наведен! результата досл1дконь впливу терм1чно1 обробки на м1цн.1сть ьлмяз!в, • що використовуиггься. Ветановлкн'.), що окисления- олмаз1в проходить при температур] 750-760'О. Зепшна итрат.ч м!шюст1 ц]с;ля тодоообробки зумовл^на вмешншш кI «I ко'-г! гиг-оиом 1цннх алмнзних яорен. Встпшлдоно, що

випал !нструменту мокна проводити протягом 1 години без використання захисно! атмосфери та вакууму при температурах, нижчих 800°С. Термообробка за обраним режимом не веде до зменшення м!цност1 влмаз!в нижче м!н1мально мокливо1 в1доов1дно до ГОСТ 9206-80. '

В ЧЕТВЕРТОМУ Р03Д1Л1 наведен! комплексн1 досл!дження-кристал!зац!йно1 здатност! склозв'язки валекно в1д" температуря !• часу випалу, використоэаних п1дкладок, товшини шару покриття. те дисперсност! склопорошку. За допомогою рентгенофазового анал1зу встановлено, що п1дкладка стимулюв кристал]зац!ю скла ще в меках I екзотерм!чного п1ку (ДТА).

У випадку кристал!зац11 сила на п1дкладц! вже пр» температур! 660°С в зразках ф1ксуеться наявн!сть ортосил1кату цинку (¿-22пО * * 3102) та метаборату цинку (¿-2пО * В203) (мал. 1 крива 1).-. Скло, спечене в мас1 в тигл! при 660°С в рентгеноамор^ним матер!алом (Мал.1 крива 2).

Фазовий склад не- звлржитА. в!д товщини шару склопокряття. На баз! аналХзу дани??, вгопжу дисперсност! склопороика на йсго кристал1зац!йну здатнйсть для синтезу склозв'язки з чеобх!дними М1ЦН0СНИМИ ОЗНВК8МИ та. твхнрлоп£чними якостями обрано склопорошок дисперсн!стп 100/0.

. В П'ЯТОМУ Р03Д1Л1 розотянут! контакта! явища, що мають м!сце в систем1 алмаз-зв'язка-корцуе. Встановлено, що обряне скло добре змочув поверхгао алмазу Ь корунду (мал.2). Проведений термода-нам!чний анал1з мокливих реявдН* на межах розд1лу показав, що тв м!сце х1м!чна взаемод!я алмазом I зв'язкою та корпусом 1

зв'язкою. За допомого», <?локтронно-ч1крогк?п1чних ' дос г'.даяь встановлено н9явн!сть перех]лноГ зони 20-?г1 м«м зяктг'зтта ч!* к°р<1м]чним корпусом I пччряття». м!"'!« г.'-1'п\я !о"!в

п

.У

50

40

30

20

29, град

Каи.!, рентгепограми матер1апу, (¡печеного при 660°С на п1дкладц1 (1) та в мао! в тигл] (2).

П)

а бо

ь «

ж

я

I

20 0

900 1000 Температура, °С

Мал.2. Змочування поверяй алмазу (1) 1 корунду (2) цинк-боросил!катним склом.

ti

Нал.З. 8але«н1сть.КТР олмозу (1), склоэв'язки (2) та електро-корундового корпусу (3) в1д температур!.

цинку з покриття е п1дкладку.

■ Наведен1 результата кристал!зац11 покриття' на р1знсман1тних керам]чних п!дкладках. Встановлено, що кристал!чна пХдкладка значн!ше стимулюе кристал!зац1ю скла, н!к аморфна та кристал!чна в залишковою склофазою. На кристал1чн!й п1дкладц1 кристал!зуеться перевакно ортосил!кат та тетраборат цинку, а на аморфЦй переважно метаборат цинку.

В ШОСТОМУ Р03Д1Л1 розглянут! терм!чн! властивост! та напрукений стан система алмаз-зв'язка-корпус. Визначено КТР зв'язки (<*20-50СГ = 5,5 х 10_6 гРад_1), що наближаеться до КТР алмазу ^20-500" 2,93 х 1 10_б град-1). На баз! анал!зу КТР р1зш4х оксидних матер!ал!в було вирАшено використовувати промислов1 абразивы1 1нструменти з електрокорунду на керам!чних зв'язках як корггуси створюваного 1нструменту (^0-500 = 8>5г* град-1).

Методом к1нцевих елемент!в розрахован1 внутр!шн1 терм!чн1 напруги в шар1 склопокриття. Розрахунки дозволили зробити висновок, що склозв'язка в твердому стан1 м!цно утримуеться на корпус!.

СЪОМШ Р03Д1Л присвячений шляхам пол!пшення адгез11 та зменшення терм!чних няпруг в систем! алмаз - склозв'язка - корпус. Для поширення меж використання нового 1нструменту в умовах р!зких механ1чних та терм!чних навантажень та щоб запоб!гти в!дшаруванню робочого шару в!д корпусу було яапропоновано просочувати порист! керам1чн! кориуси розплавом легкоплавкого адюз1йно-активного х!м!чно стШкого скла, що- криетал!зуатьея. Для ц!з1 мети було обрано склс, еинтозоване в оистрм! В^Од - "мО - В^З" КТР цього скла ¡у ^„гзд - Ю,8 х КГ^грид"'. Скло дуко добре пмочуо корпус; зшкжнюючи пири тп м!кротр1щшш. Нроцее просичення описуеться р1тоянням ниду |/ * кг, до к ■ глибшт ироеоч-чтя, к константа

швидкоет! просочення, г - час, юбто процес просочешя пористих керам!чних т!л розплавами стекол протХкае аналог1чно до процесу просочення пористих т!л рЛдинами та р1дкими металами. Визначена енерг!я активацП процесу просочення пористого керам!чного т!ла (П = 25-27%) розплавом досл1дкуваного скла, що м!стить в1смут: Еа= 41,37 кДж/моль.

У ВОСЬМОМУ Р03Д1Л1 описана розроблена технолог1я виготовлення алмазовм1сного одношарового 1нструменту на склозв'язц1 та наведен1 результата промислових випробувань 1нструменту.

1нструмент на розроблен1й склозв'язц! виготовляеться у вигляд1 плоских OpycKiB, планшайб та плоскопроф1льних круг1в р!зних диаметр!в.

Досл1дно-виробнич1 випробування показали, що одношаровому Ляструменту нэ склозв'язц! не властив! тек1 недолЛки як заселения ; та випад!ння зерен.

Завдяки тому, що високом1цн1 велик! алмази > виступають наполовину 1з вв'язки, кокне алмазне зерно працгае як окремий р!вець. ВЛдсутнЛЙ контакт зв'язки 1 матер1олу, що оброблюеться.

Нов! !нструменти впроваджено на операц!ях чорнового шлЛфування металЛчних композиц!йних матер!ал!в, що використовуються в ав!абудуванн1 HIAT в 1990 р. та на Досл1даому завод1 при IHM !м. В.М.Бакуля HAH УкраТни. Економ!чний ёфект склвдае 92,5 тис.крб. в цЛнах 1990 р.

висновки

1. Анвл!в впливу випалу на м!цн!сть алмазних зерен показав, що эниження середнього значения мЛцност! алмаз1в зумовлене зменшенням кЛлькост! високомЛцних зерен. Встановлено, що алмази марок АС 15, АС 32, АС 50 ьелико1 зернистост! мсжуть викориотовупатись для виготовлення Лнотр^тнту без гшстосування взхисш"? атмосфер аоо

<и

вакууму до 300°С.

2. Доел1дження структурних перетворень при кристал1зац11 цинкборосил1катного екла в тонкому шар! на р1зноман1тних оксидних п!дкладках дозволило вотановити, що:

- -кристальна п!д1сладка б1льше сприяе кристал1зац11 склопокриття н!ж аморфна або кристал!чна 1з залишковою склофазою;

- фазоьий склад покриття та експлуатац!йн1 властивост! склозв'язки можна регулювати шляхом зм!ни режиму термообробки 1 диеперност1 вих1дних склопорошк!в;

- розт1кання розплаву досл1джуваного скла по поверхн!, що змоч^еться, в межах I екзотерм!чного п!ку кристал18ац11 не гальмуеться кристал1зац!ею (на в!дм1ну в!д б1лыл легкплавких стекол, що кристал1зуються);

- збХльшення товщини шару покриття в!д 1 до 2 мм веде до зб1льшення. вм!сту кристал1в низькотемпературного ¿-тетраборату цинку ((¿-52п0*2Б203) та низькотемпературного о(-метаборату цинку (о(-гп0»в703).

3. Досл1дкення контактних явищ змочування, адгезИ, дифуз!йних процес!в в систем! алмаз-зв'язка-корпус поквзало, що:

- цинкборосил!катне скло добре змочуе алмаз 1 корунд в температурному 1нтервал1 700-900°С;

- процес розт1кання скла по порист!й п!дкладц! йде пов!льн1ше, н1ж по безпорист1й;

1снуо перех1дна зона 20-25 мкм завтовшки м!ж цинкборосил1катним иокриттг.м та п1дкладкою.

4. Методом к1нцевих елемент!в проведено разрахунки внутр1шн1х напруг, що виникапть в 1нструмент1 п1д_час виготовленпя. Показано, що цинкборсюилIкатнм пошив'яг'кп в затвор,талому стаи! м!цно утримуяться на корпус!.

5. Дня пХдащення адгез11 алмазовм!сного шару до корпусу запропоновано створити перех!дний шар шляхом просочення пористо! п!кладки низьков'язким легкоплавким адег!йно-акигвним х!м!чно ст!йким склом, синтезованим в систем! Bl203-Zn0 - В203.

Встановлено, що при температур! 680°С вибране скло добре розт!каеться по поверхн1 корпусу, заповнюючи пори та м!кротр!шшш. Визначено, що процес просочення пористого керам!чного т!ла розплавом скла прот!кае аналог1чно до процесу просочення пористих т!л р!динами та мае низьке значения енергП активацП (Еа = 41,37 кДк/моль).

6. Створено новий склокристал!чний' матер!ал для виготовлення алмазовм1сних одношарових 1нструмент!в на склозв'язц1. Розроблена технолог!я виготовлення таких 1снтрумент!в з використанням корпус!в я оксидних мвтер!ал!в.

7. СтвореяиЯ !нструмент впровадкений'- на операц!ях чорнового шйфування мэтал!чних композиц1йних матер!ал1в в ав!абудуванн1. Еконояйчний" ефект в1д впровадаення склав 92,5 тис.крб. в ц!нах 1990 року..

Основн! результат та висновки дисертац!Йно1' роботи викладено в нвступних друкованих працяхг

1:.Смоляр A.C., Таран H.Ii., Кйшкелеев И.В., Сильченко Я.Л. Некоторые вопросы разработки алмазного однослойного инструмента на цииксодержащей стеклосвязке// Сб."Алмазосодержащие материала" и инструмент". - Киер: ИСМ АН УССРГ 1989. - С.64-70.

2. Таран H.H., Манжелеев Я.В. Кристаллизация стекля на подлокке из абразивного круга// Сб."Получение, cF;otk'Tim СТМ и перспективные технологи их применения". - Киев: МСМ АН :»T.CF, 1990. - С.57-59.

3. Таран H.H. «леев И.В. Кристаллизация цгкксодлрм'них

стеклопокрытий на различных подложках// Сверхтвердые и композиционные материалы и покрытия и их применение: сб. научн. тр./ АН УССР. Ин-т сверхтвердых материалов.- Киев, 1991.-0.61-65.

4. СмолярА.С., Довгань А.Г., Таран H.H., Сильченко Я.Л., Манжелеев И.В. Смачивание алмаза и корунда цинкборосиликатным стеклом// Сб."Абразивсодержащие композиты из сверхтвердых материалов". - Киев: ИСМ АН УССР, 1990. - С.13-17.

. 5. Малоголовец В.Г., СмолярА.С., Ульяненко H.H., Емельянов A.B..Крючкова А.Р. Исследование структур стеклокристаллической связки// Сб."Композиты из сверхтвердых материалов для шлифовального инструмента". - Киев: ИСМ АН Украины, 1991. - с.75-77.

6. Шило А.Е.,Смоляр A.C., Ульяненко H.H., Крючкова А.Р. Термическое расширение стеклокристшишческой связки// Сб."Абрязивсодеркащие композиты для изготовления инструмента и качество поверхности деталей при фш'ико-механической обрабитке". -Киев: КСМ АН Укрншш, 1991. ■• 0.11 иS.