автореферат диссертации по энергетике, 05.14.04, диссертация на тему:Выбор параметров горячих восстановительных газов для вдувания в доменную печь и режима газификации угля для их получения

кандидата технических наук
Товаровская, Гретта Иосифовна
город
Днепропетровск
год
1994
специальность ВАК РФ
05.14.04
Автореферат по энергетике на тему «Выбор параметров горячих восстановительных газов для вдувания в доменную печь и режима газификации угля для их получения»

Автореферат диссертации по теме "Выбор параметров горячих восстановительных газов для вдувания в доменную печь и режима газификации угля для их получения"

РГ Б Ой

ге» їїШ&ІІА ШАШ-:ЧГЛЛ ДИЛЕМІ Я УКРАПИ

І!д правах руіїоп::су

Товзровська Гре?та Йосипівна

ВИБІР ПАРАМЗТРШ ГАРЯЧИХ ВІЛШШИХ ГАЗІВ Ш ВДУВАШ У ДОШШ ПІЧ І РЕЖИМУ ГЛ2І'5ІКЛШ І ВУГІЛЛІ ДЛЯ 'ІХ ОДЕРШІЛЯ

05.14.04 - Промислова теплоенергетика

АВТОРЕФЕРАТ дисорташ і на попукування вченого ступеня кандидата технічних ¡тук

Дії і пропетровськ-1994

Робота виконана на каі£едрі проі./,ледово і теклооцергстикі: Лэрдаг-іюі металургікиоі академії лпхшш.

ІЬ/кобіі4 іаршж - кандидат тгжпчли на?::, лэцэнт К Б Потало:;

ОФІЦІЙНІ ОХИЗНїИ * ДОЇПОР ТЄХН1ЧШІХ !;ау,:,

нрсфзсор Левченко Б.л •

ііавдадаг технічних наук,

' допоит Б. І. іі-гоха

Бздуча. оргалізаіия - завод ім. Штровського

Захист дисертащі відсудиться "_2£." ____1934. р.

о ^ і’ид.ші на заоїдашїГ саошалізоклки ради К 035. 02. с.і ари Цс-ргашй шголургійаій акздзиіі га адрогое: -

310635, м. Диіпропо'хровоыг, пр. Гагаріьа, 4.

З дисертацією но-улгао озпайої-такся у бібліотеці ¿йркшпоі метадур-ьйиоі академії України.

1994 р.

_ ¡0. С. Пані отой

Автореферат разісггшо "¿У " А&аЛ

в

' ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ‘

Актуальність.Дефіцит коксувального вугілля а також великі матеріальні і трудові виграти на виробництво текс/ при екологі таШ небезпечності! цього виробництва поставили єадачу заміни його ішкі-іш еиергоносіяш як ііа'Лвакливіау для чорної иеталургп. Обмежені ресурси природного газу і гдзуту в Украпи при недостачі шізько-зольного вугілля для пряного вдування у фурші дошишх печей, а також технологічні оО;.охання ю.тливостеп вдування великої кількості сировинних зашнктачів ко::су потребує кардинальної зшіш підходу до вибору і підготовки до вдування додатідавих палив.

Одт: з перспективних • напрямів зашш коксу - це припічна газифікація низькосортного вугілля з вдуванням "арячих відновних газів (ГВГ) - продута їв газифікації вугілля (ПГУ) у дсшнні почі.

Мета роботи. Формування раціональних режимів газифікації вугілля і відповідних параметрів ГВГ для зачінн частішії коксу у домзшил плавці при мінімальні!)! витратам енергоресурсів.

Наукова новина.З позицій теплотехнічного пришиту класи, і.оці і і вимог доменного виробництва до параметрів ГВГ визначені підходи до вибору засобів і пристроїв газифікації вугілля для одержання ПГУ, вдуваємих у доменну піч (ДП). '

На засаді чисельного аналізу умов одержання цільового газу встановлені межі змінювання параметрів, забезпечу»«! найкращі значення критеріїв якості процесу газифікації.

Вперше вирішена задача встановлення параметрів процесу газифікації вугілля і відповідних параметрів ГЕГ для вдування у ДП по ¡.літері» мінімальної виграти енергоресурсів. Встановлена доцільність збагачення дуття газифікатору киснем до 35-452 без йо го підігріву при допустимій ч ушв тракту подачі температурі ГЕГ

• .

■ 4 -

ДО 1500 С і необхідність кагріву дуття ДО 1000-1500 С при ДОЯВОМУ ступені його збагачення киснем у вкладку допустимо і температури ГВГ 1700-1900° с. Шіазааа доцільність газифікації вугілля з ко-ефіііцієїііом надлишку окислювача 0,4 иоаь/юіь.

Запропоновано новий пріишш секціонувашш одиничних газифікаторів і розроблені технічні рішення на рі^ні винаходів для його реалізації з кето*1 одержання погрібної продуктивності багато-секцШгого газифікатора ло газу при гадай1П його якості.

Пракимп дінніооть та реалізація результатів роботі;.Розроблена ілзтодика коїшешюі оцінки витрат еаергоресурсів в систзш дошв-на піч - газифікатор ьупдяя.ір дозволяз вирішувати практичні задачі вибору режимів робоги газифікатора в залежності від потреби ДОІЙІШОГО процесу. •

Розроблені конструкції Оагатосещійних газифікатор № вугіглл для Дії з використанням зупинених повітронагрівачів.

Результати роботи переднії інституту чорної металургії ЛІЕ Украі па для використання у розробках по примі нешш продуктів гаоі^ікаді 5 вуї' кіля у ДП. ,

На захист виносяться :

1.Обгрунтування зиСзру засобів і пристроїв газифікації вугілля для вдування продуктів газифікації з ДІЇ

2. Штоджа комплексної оцте: Еііх’рат енергоресурсів у системі доменна піч - газіі£икігор вугілля і щмвяш важачі іазїшшхзтія параметрів процесу га-н^ігацп і бідішпш параметрів ЇЕР ди вдування в /П по критерій мінімуму енорговитрат.

3. Одержані в рЗші'і рішення іказаної задачі значення параметрів

процесу газифікації вугілля, сіиаду і температури ГБГ.цо подається ДЗ ГІ - '

4. Принц«! секціоі'ування одиничних газифікаторів та нові

технічні р і ковші по його реалізації з ігз-гою одержаис; і:.п\лбпоі иродукгтшеті Оагглосе-кіцйлого газифікатора при задш;с.чу ■ к.^зі і температурі ГЬР. . .

Апробація poto.ro.Ссіюгні і^яультати доповідались іл і шшово-

-ТеХНІЧНІЙ гхиз^ероиціі, 2 СІ’Д. ¡031 У1.ПХ И 1 ЮуіСКЗ-ТвХИІ'йІОЧУ

семінарі.

Друкованая.Основні подалися дисертації вшквдзні У 0 друкова- . ши роботах,у тому числі в і брошурі, йурнаііах "Сггдь", "Мзталаур-

гическая и горнорудная прошиленность" і 1 авторському свідотстві на винахід. • .

Об'єм та структура роботи.Дисертація складаєтьси з вступу,чотирьох розділів, бібліографічного списку з 99 джерел і додатків; містить І53сторінки машнодрукарського тексту, 42 малюнка і 5 таблиць.

ЗМІСТ РОБОТИ

Обмеженість ресурсів природного газу * мазуту і дефіцит усіх видів палива висуває на перший план використання для заміни коксу в доменній плавці низькосортного вугілля. Для рішення проблеми його вдування у ДП потрібно рс-зрооити технологію газифікації вугілля за межами ДП и подачі продуктів газифікації в фурмеш вогнища ДП. Рішення цієї .проблеми містить встановлення раціональних параметри; ГВГ, вибір відповідних режимів газифікації вугілля і розробки технічних рішень по реалізації нової технологи.

АНАЛІЗ ЗАСОБІВ ГАЗИФІКАЦІЇ ВУГІЛЛЯ І ВІДПОВІДНОСТІ ПРОДУКТІВ

ГАЗИФІКАЦІЇ ВИМОГАМ ДОМЕННОГО ВИРОБНИЦТВА

На засаді розглядання засобів газифікації вугілля виконана їх класифікація за теплотехнічним принципом організг иі процесу: густий фільтруючий шар,киплячий шар,зважений струм,газифікація у рідкій ванні,комбіновані процеси - сполучення окремих засобів.

Найважливіші чинники порівняльної оцінки засобів газифікації це сортамент використованого вугілля і якість цільового газу, .

Засоби газифікації у густому фільтруючому шарі грунтуються на використанні кускового вугілля а заданим гранулометричними складом і міцністю при нагріванні. З цих позицій у процесах з "киплячим

шаром" до палива ставляться не такі ¡короткі вимоги»але виникають проблеми вибору складу зола.цр забезпечуь і і розм'ягчешія і плашшіня при можливо більш високих температурах. При газифікації у струмі, конкретно у апаратах циклонного та вихрового т..пу, а та-¡сож у рідкому розплаві вимоги до якості палива мінімальні, можлива газифікація будь-якого вугілля при різноманітних реяїмах.

У густому фільтруючому шарі шке бути отриманий газ з високою температурою і низький вмістом окислювачів тількі б разі роботи э рідким золовилучеіїиям при розвитку у зоні газифікації температур 16Ю-1900°С, перевищуючих температури плавлішш золи. Однак температурний рівень процесу все ж обмежений використанням кускового вугілля і необхідністю збереження його міцності при пересуванні до зони газифікації. У найбільш досконалих газогенераторах з густим шаром температура вихідного газу становить до 1000° С при вмісті диоксиду вугдеця 3-5%.

При газифікації у "кіншчому шарі" температура процесу обме-дена до' 900-1000°С при емісті СО у газі 10-202.

Газифікація у вихровом струмі дозволяет вести процес при буть -яких температурах/ наприклад при 1500-2000аС, ідо при надлишку вуглецю в умовах термодінамічяоі рівноваги дає незначний вміст огаїсдювачів (С0г-*Нг0) у газі. Практично досягнуті значення вмісту окислювачів становлять 1-37.. Аналогійні умови газифікації вугілля і якості отримуваного газу ма-лч> місце у розплаві.

Таким чином, з позицій вимог доменної плавки найбільш придатні засоби газифікації вугілля - це засоби газифікації у вихровому струг*, кошфатЕо в цшсісашіх і вихрових апаратах, де поліпшу ється тепло-массоиереніс, а також у розплаві. Великий інтерес має комбінація цих засобів. •

ДОСЛІДИШ РЕЙШІВ Г/2КЗ>1 НАЦІЇ ШЦЮВУГ1ЛЫЮГ0 ПШВА У ЦМК-ЛСЙШ АПАРАТАХ

Вабрава розрахункова модель процесу газифікації вугілля, яка базується ва основних положеннях механіки гетерогеллзаг середовищ і штохзмгіі елеизагарвого балансу. Обгрунтовані еіііші вхідних параметрів и виконані багатоваріантні розраьузаа. •

Аналіз результатів викшглих розрахунків показав :

- збільшення ВОЛОГОСТІ, зольності і вмісту летучих у вугіллі знижує тешературу отриманого ; г;зу відповідно па 16-32°С па кожний ЇХ вологи, 3-4,5'С на кожний 17. золи и Б,5-11°С на кожний 17. летучих, а підігрів вугілля збільшує температуру пзу на З1 С на кожні 10°С Підігріву;

- кількість газу на одиницю вугілля знижується зі зростанням зольності і вологості вугілля і декілька збільшується аі зростанням вмісту летючих, при цьому частіса водню у газі збільшуються на

0,38 ',48% на іиший 1% вологи і на 0,7% па кожний 17. летючих;

- збільшення температур:! газу при заданому складі вугілля досягається збідьазн''як температури окислювача.(35-50°С на каш 100°

0 температури оккслвяача) и вмісту в ньому кисню (8,5-12,4°С на каліий 17. оі) при змэпевиш вологості (18-23°С на комшй 11 вологи); при цьому збагачення киснем сприяє збільшиш кількості газів на одиницю вугілля і частим в них відновних компонентів (СО + ІІ2), а зниження вологості декілька гзмеишує кількість водню;

- кількість твердого вуглецю регулюзться коефіцієнтом надлишку ^ окислювача, збільшення якого від 0,3 до 0,5 моль/моль при—водить до скорочення вмісту твердого вуглецю у газі від 100-140 г/м’до нуля;при цьому кількість газу ка одиницю вугілля збільвуєтс:. у 1,5 рази при вростанні у ньому частки оксиду вугльия і азоту і зниженні частки водно,а температура зростає зі слідкістю 80°С на кожний ОД моль/моль в разі холодного атиосфзрного дуття, 135- в разі нагрітого до Ю00°С атмосферного дуття і 180°0 - в разі жодного дуття, збагаченого киснем до 40%;

- об’сипа частка окислювачі а у газі (С02+ НгО) полежіть,', головним чином,від його температури: при теїяіератуг і виде 1100еС вона не перевищує 17.,

Експериментальна перевірка уозшвостей одержання газів, відшзідахгчх вимогам доменного процесу,виконала на двох установках - циклонній шакоплгшшвпій установці заводу іи. Штровського і стендовій установці ІВГАИ.що включає вихровий реактор-газифікатор, рс^облений еодо газифікації пиловугільного палива для доменної пл^зга. В першому випадку встановлена можливість одержання внеоко-іимпературного відновного газу, але частка окислгаачіа в ньому Сула збільшеною від недостатніх швидкостей окислювачів і ііз-

• - 8 -лого часу перебування часток вугілля у реакційній зоні, що обумовлено специфічною конструкцією циклону,призначеною для одержання синтетичного илаку, У другому випадку одержані розрахункові склад и температура газу при частці окислювачів (С02+ Нг0) 1-2%, прийнятній для доменної плавки.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕГШШУ ПАРАМЕТРІВ ГАРЯЧИХ ВІДНОВНИХ ГАЗІВ-ПЮДУКГІВ ГАЗИФІКАЦІЇ ВУГІЛЛЯ НА ЕІТРАЇИ ПАЛИВА У ДОМЕННІЙ ПЛАЩІ

Основною задачею нової технологи є скорочення вітрат коксу. Оскільки одне і те ж заоваднення коксу тже бути одержано при різних параметрах гарячих відновних газів і, відповідно з різною витратою енергоресурсів, вирішується задача вибору варіантів,що дають найменьш витрата умовного палива та одиницю,, заощадженого

коксу у‘комплексі доменна піч-газифікатор вуг.лля.

Ідея дослідження містить наступне. Задають безліч складів і температур гарячих" відновних газів - продуктів газифікації вугілля. По цих складах і температурах на засаді їлатеріадьного и теплового балансів газифікатору встановлюють вхідні характеристики газифікації (витрат вугілля заданого 'чздаду, атмосферного дуття, кисню і вологи ). За цими я сідадами і температурами виконується розрахунок показників доменної плавки з встановленням витрат енергоресурсів ' коксу, природного газу, гарячого відновного газу, кисн», атмосферного повітря, пару і ін.).

Для вивчення вливу параметрів ГЕГ на заощадження коксу в до-мзшмй плавці використали математичну шдедь ІЧМ,яка грунтується .на ДЕозонному тепловому балансі зі змінвшійся в залегшості від ушв температурно» кешо зон теплосбиіну і розбігу температур шихти і газу на цій іізжі, a такса з використанням кинетичних г.адей-ностей процесу відновлення заліза і закономірностей газодішашо дошнної плавкій Великі прогнозні шлшшості цієї шделі дозволявсь оцінити показники*доменної шшки дри різкошнітвих ре®шах і з різта Еараі'зграші ГШ*.

Витрату ушввого палива для комплексу доигшг піч - реактор-газифікатор вугілля встановили за даоаа груваш сзраійтрів - витрат

енергоресурсів (окрім кокс';) в доменній плавці, отриманих розрахунком за моделлю доменного изцесу, і витрат енергоресурсів при газифікації вугілля. Друга група параметрів визначалась на засаді матеріальних и теплових Салатів процесу газифікації при заданих параметрах ГВГ. На одержання їй3 ГВГ потребуєтсяг вугілля( з баланс 1«) ,%,іса + со,) + Ст

3 ‘ "(Г-ТГсї

КГ/М5

вологи Vho (з балансу водню): ,

1 г 72 А 9? і

Vho - Нг+ H¿0 - У*Н^1-г)~-- - У*Ул-у^ - м'/м

г.

технічного кисню Vo2 (з балансу кисню):

Vo, = -¿--(СО* 0.5С0 + 0,511,0 - wa*VaB - W*-$t г Wt í fjyj i ’ i % s

- y(l-z)-j¿L-^0'/] m /М;

атмосферного повітря VaB (з балансу азоту):

Уав => - -(І!2 - У*{ 1-2) - Vo*(l-w}) і//м? -де

СО,СОг,Н2 ,Н ¡.О.Н^-сб’емш частки компонентів у ГВГ, м3/ы*;

Ст -вшст твердого вуглецю у ГЕР.кг/м3; W,Z,Cy,Hy,Oy, Ny - масон і частки вологи,золи у робочій касі і вуглецю, всдню, inicuo, азоту у пальній масі вугілля, кг/кг; wtt,vr- об'єкта частка кшго у атмосферному повітрі і техничному кисні, m5/mj.

При задаїмй температурі ГВГ я обчислених матеріальних характеристиках з балансу тепла газифікатора визначається потрібна ентальпія окислювача (дуття газифікатора):

Q - [Тгвг*Сгвг*(1-чпот) - -~~*10400*(с0,+ 00 — ,2*У*Оу-^-)

Д 2*іі * & і

+ 12644*C0<¿+ Ю802*(1!г0-Унр) - 17893*y*W - y*Z><€z*TrBr -

- С?*6с*ЇГ£гґ1 fJtS/sf3 де {

Сгвг,Се,Ст: - питома теплоємкість ГВГ (кДк/ігтшзрдого вугхзцю

1 золи вугілля (кДл'кг) аідіїсвідно; '

- 10 - '

ЧПОТ - відносна величина втрат тепла у газифікаторі,кДж/кДж. Теплоти: 10400 ~ І'оршюі вуглецо до СО, кДж/кг; -

12614 - окисленая СО в СО^, кДж/и3; ‘

10302 - окисленая иг в Н^О, кДу/мЛ 17893 - нагріву, внпаренші и диссоціаци вологи вугілля, кД?/кг

Для отримання ГВГ витрачається вугілля, паливо для нагріву дуття, водяний пар, кксіїь та енергія для стиснення дуття и кисни.

Витрати умовного палива для одержання РВГ (кг/м5 > може бути встановлена а виразу: •

У *0у Од

УТгвг “ —— + 0,3*Уоа +-------------------* (Уи2о - Уав*!&в) *

29310 29310*КДНвн

4616

*-------------+ 0,035*(Уав + Уог) , .де

* 29310*КІЩіГ

Оу, кЛа/кг - теплотворність вугілля, встановлена за формуло»

Д. І. Швдедеєва; ' .

КВДші.кДя/кЯя * коефіцієнт корисної дії* повітронагрівача; КПЛпг, кДв/кДж - коефіцієнт корисної дії. парогенератора; 0,3

0,035, кг/м* - витрата У” для одержання і етшкашм дуття; 29310, кДк/кг - теплотворність УТ; 4516, кДг/м3- ентальпія водяного пару пра 300 с. .

Для вашші коксу у доизшіїй плавці окрш ГЕГ витрачається кисень, а в процесу вилучається природний іш, атіюсферне дуття і паливо для нагріву, цього дуття. В реал переходу на нову технологію . змінюється кількість колошникового газу,по використовується як паливо для і неї їх виробництв підприємства. Кзсбхщіа витрата ушвного палива для заміни ісоїссу (УГк, кг/т чда) нозш бути встановлена за виразош -

УТК У?ГБГ*ТЕГ + *0.-0“)*0,3 - СУЛ - 02)*0,035 - ПГв*1,15 о о *

Уд*и*Сд о

---------—- + (Окг - Окг) / 23310 ;

29310*ІЩЦВИ *

- 11 -

Те л на 1 кг заміненого «хжсу, кг/ст:

УТк

РУТ ------- , де

. эк

ГВГ, Ot, Qkt, ЭК - виграти гарячого відновного газу, кисню (ыУт чавуну), теплотворність колошникового газу (кДж/г чавуну) 1 заощадженій іюксу від вдування ГВГ (кг/т чавуну) у доменній плавці,встановлені за моделлю доменного процесу.

Верхній индекс "о" означає наложисть до базового режиму дошн-цої плавки, причому: . ' *

ооо .

Уд, ПГ , tn, Сд - витрати дуття 1 природного газу Си1/?), температура і питома теплоємкість дуття, відповідно,вС и кДхл/К 1,15 - коефіцієнт перечисления природного газу в ушвне паливо,

15Г/М3.

Для розрахунків ва шдгахю доменного процесу і методикою оціигаї витрат умовного палива прийняли початкові параметри роботи ДП комбінату "Залоріжталь", пр: ¡гаманиі до умов України."

Оцінка впливу параметрів ГВГ на виграти коксу в доменній плавці виконувалась на засаді 150 варіантів розрахунків при варіації стаду і температури газу в меках: СО - 27-742; Et- 10-60%; (СОа+Н* О) - 0-5%; Н4- 5-60Г; Тгвг - 1100-1500°С; Ст - 0-200 Г/М* (міра газифікан 50-902). Результати узагальнені графічно і виражені спрощеним рівнянням для еквіваленту заміни коксу ГВГ:

ЗЗгвг- 0,2ССН0, ЗІІ2-1,5(00^ +Нг0)-0,1ЄН2 +0,00019Тгвг+1, 7Ст (кг/м5)

і ' k

СО, П2, CO,, HjO, flz- об'ємні частки відповідлих компонентів у ГВГ, н'/м3; Тгвг - температура ГВГ,°С; Ст - вміст твердого вуг-леци у ГВГ, кг/м*

Частка відновлювачів у ГВГ - (СО + Нг) лінійно впливає на ЭЭ-ГВГ, 8бшшувчи його до 80%, після чого підвисання, концентрації -в*вловних компонентів не тілько не збільшує,але декілька знижує заощадження коксу. Це обушвлеио тим. що при високому відновному потенціалі газів у доменній печі евидко досягається повне відновлення оксидів заліза іепрємим шляхом, і подальше зоїліаення витрат

- 12 - ■

ГВГ не знижує міру прямого відновляння і відповідно не сприяє зао-шдджешго тепла. Гази виковують лише роль теплоносія. Це скорочує питоме заощадження коксу (кг/м5ГВГ), цо дозволяє вва/ати'додаткові витрати і:а одержання ГЕГ зі вмістом азоту шньке 20Z дл.і Едування у доменні печі недоцільнлм.

Наяишсть окислюваних компонентів у газі(С(^Н20)різко знижує ЗЗгвг, а підвищення температури збільшує його, причому кожний 17. окислювачів оквивалекгний зниженню температурі! ГВГ на 80°С.

Наявність часток твердого вуглецю збільшує ЗЗгьг, причому у більшій мірі,ніж вдування сировинного вугілля у зв'язку З 6Ш2ІОЮ підготовлешистю часток до газифікації, однак припустимий вміст їх у ГВГ обмежений умовами спалюваииня у фурмених вогнищах ДП.

Загальне заощадження коксу бід вдування ГВГ (ЗК) залежить не тільки від ЗЗгвг, але також і від загальник витрат ГВГ при заданій теоретичній температурі у вогнищі. Вираз для нього має вигляд:

ЗК = *-15(Н29б*С0+Зд7-лІІ2 -1586(С02+Н£0)+0,2и*Тгвг+1360*Ст (кг/т) При (СО + Hj) < 0,8

Відмінність у змісті рівнянь для ЗЗгвг і ЗК у тому,що пєрие дає засадження на одиницю ГВГ у "чистому вигляді", а друге - сукупний вплив вдування ГВГ, вилучення з процесу природного газу і заміни гарячого атмосфернгго дуття холодним киснем, доданим до фурм доменної печі.

Результати розрахунку витрат умовного палива (РУТ) на одиницю заощадженого »«жоу показали наступне:

1. Витрата умовного палива (РУТ) на одиницю заощадженого коксу знизується при збільшенні температури і вмісту СО у ГВГ.

2. При Тгвг > 1300°С к ЗО 7. збільшення частки відновлювачів

і відповідно зменшення частки азоту по приводить до зни;и.:кл РУТ, а починай збільшувати його.

3. Збільшення вмісту водню у ГВГ приводить до ЛІНІЙНОГО 30ІИЄК

ця РУГ, бо воно, зв'язане v. витратами тепла на диссоціацт вологи у дутті.’ ’’

4. БіііСТ твердого ЛИПКУ у ГВГ сприяє зменшенню РУТ, причому найбільш значному при виеої;о;,у вміст і азоту. При N2< ЗО % доцільно _ піддержання Сх- на ріен; не більа 50 - 80 г/лі3.

5. Оскількі наявність окислювачів (СО^+ НгО) у ГБГ приводить до збільшення витрати коксу,воно однозначно збільшує РУТ.

Із загального пасиву варіант і ь зробили сибірку мі лишачих значень РУТ, відповідаючих С0„ = 1 %, її^0 » 0, Тгвг » 1 БОО^С при' різних значеннях Н2 і відновиш параметрах газифікації вугілля (Тд, ч,7) і доменної плавки:

Таблиця 1

: Я,, 7. Заоідадхення : коксу, кг/т : РУТ, ісг/іст .. .. , ° 1 ° ! V, % : і , %:

: 50 117 : І.б'З 1700 : 16,8 : 13,6 :

: 40 182 : 1,527 1170 : 29.2 : 7,-1 :

: ЗО 179 : 1,345 300 : 4-3,0 : 0,4 :

: 20 201 : 1,355 1800 : 47,0 : 25,2 :

: 5 207 : 1,353 - ; 86,0 : 21,2 :

Аналіз вкборки показує, • ар м^чімаліна величина РУГ при Тгвг » 15С0°С відповідає ,4^= 30 7. і становить 1,345 кг/кг. Одержання такого газу забезпечується у газогенераторі практично без нагріву дутгп при атмосферній його вологості і збагаченні киснем до 43 X. Витрата коксу за розрахунком досягає 292 кг/т при витраті ГЕГ 1163 я5/:.’ (витрата вугілля 487 кг/т чавуьу). .

Збільшення Ст знизує значення РУТ при Н2=30 X и Тгвг *» 1500° С до 1,17 - 1,25 кг/кг, а загальне заовдяешею коксу збільшує з 173 до 262 кг/т, але для досягнення иих значень потрібні нагрів дуття до 1000 - 1200°С. Гітрати коксу знижується до 209 кг/т при витраті ГВР 1050 \Ьу і відповідній Ш витраті вугілля 490 кг/т.

Припустиме значення Ст визначається мо?;ливістю повного паленнл ■твердого вуглецю у фурменому вогнищі ДЕ Практика роботи ДП з вдуванням великої кілікісті пиловугільного палива показала межпизість достатньо повного палення вуглецю у фурмеїшону вогнищі при витраті його 130 -200 кг/т чавуну, до відповідає 500-550 г/м3кисни дуття. Незважаючи на меншу концентрацію лисіло в дугтєвому струмі ГБГ у порівнянні з дуттям звичайного ром;му умови оіілслєння часток вуглецю тут не гірше, бо воші нагріті до Тгвг ч підготовлені струк-

. - 14 -

турко. Оскільки при вдуванні ГВГ відношеная додаваемого у струмі кисню до ГВГ становить 0,12-0,15 mVm1 , це відповідає

Ст = (500f550) (0,1270,15) = 60 г 80 Г/Ц*ГВГ

Вказані значення відповідають коефіцієнту надлишку оккс-лявача на вході газифікатора (з урахуванням кисню вугілля) - 0,4 моль/моль. Таким чином, піддержання на вході газифікатора коефіціє нта надлишку окислюавача 0,4 забезпечус припустимий а умов роботи фурмеиих вогнищ вміст часток твердого вуглерца у ГБГ. З рахунком цього, а такоя для визначення «шпальних значень РУТ і умов їх одершшя при Тгвг > 1500*С проведи додаткову серів розрахунків зі зміною NjB медах 50-20 І, Тгвг - від 1100 до 1900°С при СО£= 1 %,

ЩО - О X. Вміст твердого углецю змінювали від 0 до уошшвого значення відповідаючого коефіцієнту надлишку окислввача 0,4

моль/моль, яке становило для 50%- 50 т/и, для Nt= 40 І- 60 г/м* для Nt= ЗО % - 67 г/ы*. Вміст водню у ГВГ визначався а умови

піддержання вологості дуття газифікатора на ріши атмосферної і залежало від кількості- всдшо у вугіллі (останнє задано 52). Розрахунки виконані, як і вище, при умовах збереження на рівні базового режиму теоретичної температури горіння - 2040flC, а також при умові зниження п до 1900°С у режимі вдування ГВГ за рахунок подачі додаткової кількості ГВГ. Останнє можливо у зв’язку, з визволенням

фурменних вогніщ' від роботи по реформації снровшш паливних додатків, але обмежує можливість збільшення Ст в ГВГ.

Результати розрахунків подалі у вигляді залежностей витрат умовного палива від вмісту азоту у ГВГ для значень температури ГВГ 1100-1900°С при 0т«0 и Ст=50-75 r/ы5. Залежності аппроксимовані ішадратичними параболами в високою мірою приближения (середняя помилка аппроксимаци 1 відн.) і подані графічно на мал. 1. Області між кривими, відповідаючими робочим режимам доменної плавки з теоретично» температурою горіння 1900 - 2040 С, заштриховані, а соїш міх мінімальними значенняші РУТ на суміжних кривих відмічені подвійною штриховкою. При цьому- оптимально значення Чг і

відповідне мінімальне значення РУТ встановлені з рівняння-

SÍPyfJ/íN ■= 0

■Ч7- пї

Шл. 1 Заселиїсть витрати ровного палива дла’ замши коксу шд вмісту гзоту у ГЕГ.

31 збі-шзеншш Тгвг зони мінімальних значень РУТ зміщуються у область галиких значень вылету азоту у ГЕГ. Зона мінімальної втрати умовного палива на одиницю заощадженого коксу відповідав вмісту агогу у ГВІ’ 20-32 % пря 7гвг <1500сС. Якщо з умов траету подавання ГВГ у ЛІ припустиш-Тгвг >1500“с, тоді зона мінімальних значень РУТ відповідає: вмісту азоту у ГВГ 35-55 X, У ікриому випадку гааифисацт ведуть на дутті із вмістом кисню 35-45 % без лідігрзву. у ’ друго’<у • 21-40 7. з підогрігсм дуття. Улраетерпо, що ' еел-!3 вмісту твердого вуглеци у ГВГ на виграти умовного палива зі ззнзгнням теішератури ГВГ гшівуеться, і при Тгвг»1900°С стає яг істотним. .

У таблиці 2 приводяться .»/злі параметрів ГВГ (Тгвг, Ст, М,.) при мінімально-можливих значеннях РУТ и відповідні ш меяі режимів га-зифікаціКн,* ід)-, а та'юх параметрів доменної плавки (витрати коксу - В, ГБГ и відповідні вугілля - У і 0^. .

Шнншьнз значення РУТ при одержанні. ГЕГ з температурой до 1300еС відповідають газифікації вугілля дуттям зі вмістом ішсни 35*10 5 без підігріву. При цьому коефіцієнт надлишку оісислгоача повинен бути на рівні 0,4 шлй/юль (Ст-70 г/м5). При одержанні ГВГ з

. Таблиця 2.

Мзжі параметрів ГВГ при шніу.?льно-можливда витратах умовного палива і відповідні парзштрй

режимі^ газифікації вугілля і дошнної плавки.

: тГВГ. °С .•Ст.г/м3: Ііх, г : РУТ, кг/кг : : *) : : : V, ?. :ЬД, °С : ГВГ, мг/Т : У, кг/т : К, кг/т : 0,, М‘‘/г:

: 1100-1300 : 0 : : 70 20-30 : 20-30 : 1,50-1,80 1,20-1,35 : 40-45 : (-) : 1050-1150 : : 35-40 : 0 : 930-1030 : 1450-400: 500-540 : 320-400 : 240-320 : 210-270 : 220-270 :

¡1300-1500 ; 0 : : 70 : 25-32 : 25-32 : 1,35-1,50 1,15-1,30 40-45 : (-) : 1140-1160 : : 40-45 : 0-1100 : 1030-1050 : 450-470 : 490-500 : 290-340 : 210-260 : 170-220 :; 170-220 :

: 1500-1700 : 0 : г .70 : 30-35 : 30-35 : 1,25-1,35 * 1,10-1,15 : 45-50 : 0 : 1200-1250 : : 40-43 : 800-1000 : 1050-1150 : 450-500 : 480-500 : 230-300 : 180-240 : 120-180 : 130-180 :

: 1700-1900 : 0 : : 60 : 35-45 : 45-55 : 1,10-1,25 1,07-1,13 : 30-40 :1000-1300: 1280-1300 : : 21-30 :1300-1500: 1230 : 450-470 : 430-450 : 200-250 : 180-220 : 75-125 : 100-150 :

*) для деяких заданих складів ГВГ розрахункові значення температур/ гуття енявшшсь нереальними (-). '

- 17 - - -

температурой 1300-1500* С мінімальні величини РУТ відповідають газифікації вугілля китям без підігріву зі вмістом кисню 40-45 %. В разі гагліфікацп з коефіцієнтом і.адлишу окислювача 0,5 моль/ моль РУТ становить 1.35-1,50 кг/кг, а при коефіцієнті надлишку окислювача 0,4 кг/кг (Ст=70 г/м3) РУТ значнфишр 1,15-1,^ ісг/ісг. Вказані решлі відповідають подаванню І'ЕГ з температурою виїде 1500° С

і можуть бути здійснені за схемою з встановленням газифікатора на кожну Фурїлу. При цьому змінюється і режим газифікації' вугілля: для отримання мінімальних величин РУТ (1,10-1,15 кг/кг) при Тгвг 4500-і700°С потрібен підігрів дуття 7ю 800-1000°С зі збагаченням іаісном до 40-43 % 1 Ст»70 г/м5;

близькі до цих величини РУТ отримуються при Тгвг~1700-1000е0 за рахунок більш високого нагріву дуття (1000-1500°С) при меншій концентрації у ньому кисню (21-40 X.) і незначному впливі Ст.

РОЗРОБКА ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ПО РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОЇ ТЕХНОЛОГИ ‘

Аналіз відомих єнерго-техноло>ічних схрм і технічних рішень .10-вдуваїшю продуктів газифікації вугілля у доменну піч показав перспективність альтернативних розробок по двох схемах: з встановленням реактора-газифікатора (РГ) на кожному фурменному пристрої і встановленням центрального газифікатора для доменної печі з розводкою ГВГ по фурмах. * .

Роботы по другій з ці« схем,ср виконуються,кафедрою промислової . теплоенергетики Е&тАУ ішротязі декількох років, спрямовані на підвищення продуктивності одиничного газифікатора при забезпеченні якості цільового газу. В молах розроблш.юго на гліомо і напрямі су по секціояуванио одиничних газифікаторів за участю автора розроблено циклонний газифікатор, включаючий з'єднані мі» собоо секцп з едшии збірником золового разллаву. Конструкція відрізняється тим, со засіб для подавання здрібненого вугілля у циліндричну камеру виконаний у вигляді декількох груп подаючих патрубків, відстань мія яияиш зрізами кожної сутиоі групи я:шх становить 0,13 0,15 ^ висоти каиер5і, а кромки патрубкь разташвані на рівні зрізу верхньої. кроши сопла для вводу сккоиозача і їх осі віддалені від внутрішньої стінки камери иа відстань 2,3-3,0 радіусу гнхід"ого

. - 18 -

зрізу сопла. Сопла для подавання окислювача розташовані перпендикулярно осям патрубків, їх кількість ¿.алекнть бід продуктивності газифікатора і змінюється від двох до чотирьох на кожну камеру. Кількість суміжних камер залежить від загальної продуктивності усі єі установки. На вказане технічне рішення отримане авторсько свідотстео Н- 2812206. .

Секцігнуваиня одиничних РГ викладеним засобом має і ряд недоліків, зв'язаних з обмеженням кількості одиничних РГ при рагта-шуванні у лінію, а також нерівномірною обробкою газу у воловому разплаві і відокремленням вольних часток від газу, особливо при відключенні окремих РГ. Останнє погіршує якість газу по вмісту окислювачів і зольних часток. .

Дія поліпшення якості газу і можливості збільшення продуктнв-кості газифікатора запропоновано багатосекційний РГ, в якому одиничні РГ розташовані по колу циліндричного збірника эолового разп-лаву, при цьому повздовжні осі вихідних патрубків для продуктів газифікації вугілля і рідкої воли нахилені під кутом 40-60 до горизонтальної площини, проведеної через циліндричний збірник эолового разплаву.

• Вагатосекцішїйй РГ ( мал.2 ) включає багатосекційний блок 1 одиничних РГ, єдиний циліндричний збірник волового розплаву 2, по колу якого розташовані одиничні РГ а виходними патрубками 3 для продуктів газифікації вугілля і рідкої золи. При цьому поздовжні осі вихідних патрубків 3 встановлені під .кутом 40- 50 до горизонтальної площини-, проведеної через циліндричний збірник волового розплаву. Ло когіюго одиничного РГ підведені магістралі: 4 - для

подачі пиловугільного палива, 5 - для подачі окислювального дуття (ОД). Крім того, від магістралі 5 виконано підвід 6 для подачі невеликої кількості ОД до збірника еолового розплаву. Над збірником еолового розплаву розташована відводяча шахта 7, розпиршана уЕерх в нижній частині 8, а потім звужуючася у верхній частіші 9 при переході до трубопроводу 10 для подачі продуктів гаьифікації вугілля (ПГУ) у доменну піч.

Мал. Л Багатосекційіпі'і г^мфікатор.

У коглий одиничний РГ подасть ПУТ і ОД при коефіцієнті падлігаг/ окислювача 0,4-0,5. В об’ємі г на сгпікаг колгого РГ проходить газифікація вугілля і перехід золи у рідину о утворенням ПГУ - гарячих відновних га?<в з температурою 1500-2000 С,які містять оксип вуглецю, водень, азот, і невелику кількість окислювачів у вигляді диоксиду вуглецю 1 вологи (1-2%). Після цього ПГУ і рідкі частки золи через виходиі патрубки одиничних РГ здуваються V рілку ванну волового распЛ-;нч,;•? -ї^срптується остаточна газифікадия иедооіжлепих часток і перегрів иедогрітш зслових часток за рахунок ' додатковоє подачі у рідку шлакову ванну невеликое кількості ОД. У струм ПУТ і ' у рідку ванну подають також флюсуючі додатки,що сприяє одержанню ’рухомих злаків.

Нагедоне техн'чш ріпзння по конструкції' ^агатосекційного РГ ш-ж бути реалізовано як вляхом спорудження спеціального нового

. - 20 -

агрегату у комплексі доменної печі, так і еляхоу використання існуючого обладнання коші."зксу доменної печі.

Одкэ а рішень засноване на тому, що для газифікації ПУТ використовується повітронагрівач.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Еа засаді аналізу відомих засобів газифікації вугілля виконана їх класифікація по теплотехнічному принципу і дана оцінка а позицій вимог доменної технологи. Показана найбільша придатність для використання у доменному виробництві засобу газифікації вугілля у циклонних і вихрових, апаратах (в тому числі у сполученні із засобом газифікації у розплаві), забезпечуючих одержання газу з високою температурою і мінімальним вмістом окислювачів (CQj+ Ht0) практично з будь-якого низькосортного вугілля.

2. Розрахунками по моделі газифікації вугілля встановлено:

- збільшення вологості, зольності і вмісту летучих у вугіллі

вшикує, а його підігрів збільшує температуру отримуваного газу; при цьому кількість газу на одиницю вугілля знижується зі зростанням зольності і вологості і декілька збільшується зі зростанням вмісту летучих: agi рахунок летучих і вологи газ збагачується воднем; . • ’

- збільшення температури газу і зниження частки окислювачів в ньому досягається підвищенням температури окислювача (Зб-БО^С на 100*0 температури окислювача) і вмісту в ньому кисню (8,5-12,4° С на кожну IX 0^) при зменшенні вологості ( 18-23*С на кожниу IX вологи); при цьому збагачення киснем сприяє збільшенню кількості газів на одиницю вугілга і частки в них відновних компонентів (00 + Щ), а зниження вологості декілька зменшує кількість водню;

- кількість твердого вуглецю в газі регулюється коефіцієнтом надлишку окислювача, збільшення якого від 0,3 до 0,5 моль/моль приводить до -скорочення концентрат* твердого вуглецю у гам від 100-110 г/И*до нулю при зростанні кількості газу на одиницю вугілля ; 1,5 рази і температури на 160°С при холодному атмосферному дутті і на 270-360°С при нагрітому збагаченому киснем дутті.

3. Можливість .оде;жа”чя розрахункового складу газу підтверджена експернмент.льнг' на двох установках. Показано, шр для досяг-

чеппа мінімального вмісту окислювач лз (СОг»II¿0) у газі. відпстндп-):чого вті;гсм домопного процесу (1-27„), н--обхідно виорпстшія пг'грой» ’ апарат і в' спеціальної .х'лструкш І, забезпечуючих високу повноту реагувалш твердих часток вугілхі з пкі'с~'.юглі':ом.

1. Розрахуттоо-гиалітичие пслі/тепля пгь'нву параштрів га-ргічтіх иійіюБіии газі?» ¡и заокадмєпвя шссу у доменній плавці поі.са-г-о/о !!90бхіднісгь збільшення іх температури, вмісту відновних кеч-поііоіїтіэ (СО + І12) і твердих часток вуглцо, а такод ОЗШХОІПНЇ хз міпімально-момиті кь''ькос,г,і оклслшаиъярх !-;о,'поіюіп,іп ; СО, і ¡Ь 0). пр:; ш>о!'.у вилучення аз/г/ па раху/.о'с збагачення киснем дут;^ газогенератора доцільне до змісту 1!гу ПТ П" ннгп 202. Результати дослідження узагальнені у вйі’лялі зручтсго дд.ч нрчктпчного ::орустування швняшія залолюсті еквіваленту злміїш коксу герлчіїм ;и;; їо::::пм газом - продуктом газифікації вугіли..

5. Для оппшізацп параметрів ГГГ по критерію нішнуму енопги-гігграт розроблена методика тчілекгчої оцінки .витрат екері '^о-сугсіз у системі доменна піч-газифікатор ¡¡угіддя і 'шошші багатоваріантні розрахунки по цій методиці у сполучній з ;.озра:іун:®>'!і по моделі доь'очш.'то процесу. Елзиачоїі: пгдашии витрат умопного палива яз одиницю заоаююиого коксу (1УТ) яри різних параметрах ГНГ і визначено:

збі.и'лзтш температури Г£Г і вмісту я ньому" оксиду ¡¡углпю і твердих частої; вугдеідо сприяє' здашто БУГ, а підвикашш частки окислювачів і родин - гбілипенню;

їгвг .> 1ГОО°С :і Мг< 30% збільшення честкл відновлктачіп і . тгірлого вуглци ііє прчгодять до згсо&пея і'Л.

■і. Аналіз розрахункових р?;*гмів газифітціі- вугілля з пеший мшмізаш і енергогпграт дозволив кізїіачптн наПкраш дзрамтгри, ЕЦіювідасчі різним яршіустпмш з умов трокту гадачі максимальним температурам ГЬГ. . ■

Ніиіктиі величини РУТ па одтвпде заопаяшгого шгау при одер-ГБГ з тсмиратуров до 12С00С відповідають газифікації »'•угілая дуттям із гмістом кивнп 35-40 % без підігріву при іюефіпи . :і?і над.л'.!г>:у окислвдача 0,4 моль/моль. Одер-ханий від вдугяння у доменну піч ГБГ містить 20-50% азоту і до 70 г/м3твердого вуглецю. Агшсгічні рвпт при одержанні ГЕГ з температурою до 1500° С відрізняються збагаченням дуття газифікатора киснем до 40-45% і

відповідно uuiстом азоту у ГВГ 25-32%.

В разі встановлення газифікаторів ни кошу фурму і можливості збільшення температури ГЕР до ПОО^С мінімальні іієличишї витрат умовного палива отримані при газифікації вугілля підігрітим до 800 -1000аС дуттям із вмістом кисню 40-432 і коефіцієнті надлишку ‘ окислювача 0,4.

При збільшенні припустимої температури ГВГ до 1900°С оптимальні режими газифікації вміщуються у область підвищення температуры дуття (1000-1500°С) і знихейня вмісту в ньому кисн» (40-21Z) при коефіцієнті иадлишку окислювача 0,45-0.5. Оптимальний вміст азоту у.ГВГ збільшується до 35-50Z, а вміст твердого вуглецю знижується до 3Q-0 г/м’. • .

7. Для реалізації нової технології і оптимальних режимів її Функціонування запропонований новий принцип секціонувашія одиничних'газифікаторів ццяхом встановлення їх по колу циліндричного збірника золобого разллаву і розроблені технічні рісеиня на рівш винаходів, забезпечуючі потрібну-якість цільового газу при збільшенні продуктивності багатосекційних газифікаторів.

Основні результати роботи викладені у наступних друкуваннях:

1. Адаптация математических моделей поточной парокислородной

гааификашл пиПеугольных топлив для приближенного анализа процессов в циклонных камерах /ЕП. Падков, Б.Е Потапов, A.IL Вздепьев, Г. И. Товаровская и др. // Проблемы газификации углей. Сборник докладов. - Красноярск, 1991. - С. 142-150. '

2. Получение и применение продуктов газификации угля в доменной плавке/ИГ. Товаровский, ЛИ. Солодкий, ЛЯ. Толмачев, ЕА. Дро-нов.Е. Г. Шадак, Г. И. Товаровская //Москва, 1992. - 100 с.

3. Энерготехнологическая схема малококсового процесса получения чугуна с использованием восстановительного газа/Б. Б. Потапов,А. Е Веденьев.Г. Л Товаровская // Проблемы преобразования энергии и рационального использования органического топлива в энергетике: Тез. докл. научно-техи. семинара Киев, 1992 г.

4. Ближние параметров продуктов гази^-чкашш угля на расход кокса в доменной плавке/й. Г. Товаровский.Б. Б. Потапов,И. Товаровская // Сборник докладов международного симпозиума на Донецком металлургическом предприятии. Донецк, 1992 г.

5. . Пспчципн разработки и сптиниззтч эпйргосбзрвгаю!* тохчоло-ГйЛ ЕиС0Г.Г,20ЛЬ'!1’Х углей/Е 3. Потапов, А. Я Г-.ЗЛ.Г;НЬеВ,Г. И. Товпоспс-¡:ая и ар // Тез. докл. 3-Л Всесоюзной научней келцоретши по проб-лс;;а.-.5 'геплотехкологии. Шеква, 1992 г.

6. Готапсв ]>. Я , Тогоропская Г. И, , Тогпрс^иагё И. 1’. ИсследоггГ-пие I' ни л параметров герпчнх •юсстз’юшггс чыкл' газов, вдуиаеу« в (['урмэппуг; пону донешюй печи, на раезед яглюа// ! йтадпург ическаз г. герноруднач прсшигааиость. -Дйепрспгтрэвск, Ю^З. - !!-3. - С. 3-0.

7. Тстрсвокай И. Г. , Потапов Б. В., ¡овнг-сватгм Г. И. ШОср пара-изтров горячих соссгапорнге-гыш гагов - про/г.’отоя газ!ч;;1:пп!;и угля ;;лл ?лувшшя в донецкую печь// Сталь.- 199-1. - ’¡-0.

а ГоварошсеЛ Л Г., СододкиЛ .1И .товаровекзя V. Л. Вгтпш пара-

)'3'.фОВ 1«3)бИЛИРОГ;а!П!С-ГО ЛУТЬЯ за тп'^зратурный ПС;?';иЧ?Л '['¿'РМЗШЮ'

го газа н тенденции его изг^лашш пщ своггптя -¡ут; ч и!;г.'.%о;юм //ь;:саялург;!чэс!ия и горнорудная прсмотзнмоогь. Д'^пр-зият-РОЕСК, 1009. - !! -3.-С. 4-6.

9. д. с. 1312ПС6 ссс?, ч Ел с ю ! з/48. щшоигал газедш^поп/

Е. Б. Потапов, А. Е Ведоиь&в,!- Товарошоя и др. //Огщзютя. йзсСро-теш'Л. - 1993.- '¡-16.