автореферат диссертации по разработке полезных ископаемых, 05.15.02, диссертация на тему:Удосконалення технологii вiдроблення камбр на глибоких горизонтах шахт Кривбасу

ЭГБ ОД

. { .-..-.л ¡„- кривоизький плшорудая гнститут

На правах рукопису КОЛОСОВ Валер!А Олександрович

УДОСИОНМЕЫИ ТЕХНОЛОГИ В1ДР0БЛЕННЯ 1Ш-ШР НА ГЛШОК1К ГОРИЗОНТАХ ШАХТ КРШБАСУ

Споц1альн1с7ь - 05.15.02 Шдземна розробиа родовищ корисних копалин

Автореферат

дисертац!! на здобуття наунового ступеня кандидата твхн!чних наук

Кр шпЯ Р|г-1994

Робота виконана в Кривор!зькоиу г!рничорудыоцу 1ис-?;;тут{

Науиовий кер{вник, доктор ?ехн!чншс наук,

арофесор

Оф1ц1Ян1 опонеиги:

доктор техн1чнн2 наук, профееор

аендидат техн1адюс наук

Ю,П. Каплеико

Ц« В. ГуыинсышЕ Б.1. Риаарчуи

Пров1дне п1дприемс*во - 1нс?кту? "Кривбаспроект "

I с ■

Захист дисвртацИ в1дбудв*ъся " щ 1994 р,

о iS' годин! на карад! спвц!ал1аовано| ради Кривор1зыкио г1рнячорудного 1нститу*у аа адресоп;324030 м.Кривий Р!г, вул. ХХП па^тзЧаду, II

3 дисертац1вю иохна оэнайоиитись в б1бд1о*ец! 1нс?ит^?у за адресов: 324002 , вул.Пуши!на, 37.

Автореферат роз!еланиЯ " 31 р.

Учений секретер сп»ц4м1аовано1 ради ——- ^

канд.тесн.наук, профвсор г.Т, Фаустов ..

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. РОВОТИ

Актуальн!сть роботи» В пер!од переходу до ринкових в!д-носин ваяливим показником, який забезпечув конкуронтоздат-н{сть шахт на внутр!шньому та зовн!шньому ринках, в вм1ст корисного компоненту в ввдобут!й руд!. Ка шахтах ВО "Кривбасруда" питома вага видобутоХ руди камерними системами розробки досягав 40 %1 ¡цо дозволяв пор!вняно з системами розробки з обваленням руди та вы1щавчих пор1д значно п!дви-щити продуктивн!сть прац! I знизити соб!варт!сть в ц1лоыу _ по очисним роботам.

Про те подальае зб1лыпеннл питомо! ваги видобутку руди поверхово-камерними системами розробки був обмежений !з-за б!льш високих втрат та розубоження, як! обумовлен! локаль-ними вивалами пор1д висячого боку ( таблЛ.)«

. Твблиця I Технолог1чн{ покаэники камерних систем розробки

Найменування : Одиниця : Поверхово-; Шдповерхово-

показник!в : вим!ру ! камерна : камериа система

: : система : розробки

: : розробки :

Витрати нар!зних

роб! т м/1000 т 2-4 4-6 Продуктивн!сть

очисного забода тис. т/ы!с, 50-60 25-30

Продуктивн!сть . працг роб!тяика

по систем! розробки г/люд ¡гно- 4б-!>5 35-40

зм*ну

_ з -

Продовження табл.1

I * 2 4 : 3 ! : 4

Етрати руди % 14-16 6-9

Розубоження руди % 7-8 4-6

При цьоиу 1стогне зб!льаення показник!в добування руди при п!дповерхово-.камерш1х системах розробки забезпечуе^ься за рахунок додаткового горизонту випуску руди на лежачоыу боцх та р!зкого зменшення розм!р!в оголення висячого боку.

В эв'язку з цим удосконалення технолог!! очисного вийиан-ня, направлене на п!двищення к!льк!ених та як!сних показ ник! в добування руди поверховс-камернимк системами розробки, е важливою 1 актуальною задачею.

Досл1ди, результата яких приведен! в пропонуеы!й робот!, в частиною комплексно! науково-техиКао! програми освоения " ы!неральнь< ресурс!в при п!дземн!й розробц! аал!эних руд Кривбасу.

Мета роботи - п!двищення к!льк!сних та як!сних показ -ник!в добування руди, а також лол!пшенкя сфсктииност! '. 11 видобутку шляхом удосконаленчя технолог! 2 очисного вийыання при в1дробленн! родовиц камерниии системами.

Основна !дея роботи полягав в використанн! оптималь -лого сл!вв!дношення м!ж напружениы станом пор!д та розы!-рами оголень висячого боку, а такояс особливостей вибуху торцевих заряд!в на обрушуван! породи для пол!пшення покаа-

о

ник! в добування руди. ,,

• ■ ' с ■

Науков! положения:

- п!двицення ст1йкост! пор!д висячого боку досягавтьсд 1х п!даороы тиычасовиы ц!ликоы, яний забезпечуе скорочення

аголень та часу !снування камер гранивших розм!р!в |

-.дальн!с?ь вибуходоставки кр!м енерготичних затрат внбухових речовин та кута пад!ння рудного т!ла, визнача -зться ор!ентац!сп г.олонкових заряд!в в!дносно оголения £

- пол!ппення показник!в виймання руди при погашен«! столин досягазться вибуходоставкою 1х запас!п, при чому повнота доставки эабезпечуеться за рахунок почергового п!дривання, при якому свердловшш, розтатован! в леначому боц!, п!дриваються останн!ми»

Оигрунгован!сть 1 досгов!рн!сть наукових полояеиь. вивод!в та рзкоиендэц!й ствердауються:

- анал!зом та узагальненням результатов наукових дос-л!двень та виробничнх даних» як! торктоться засоб!п п!д -грииання виробленого простору, а та коя статиетичнгос двннх по в!дб!йц! та вил/ску руди, досл!даеинямн впливу поел! -довност! а{дробления камерного запасу на показники до('у -ваичя корисноЗ копалини «

- достатн1м обсягом виробничо-експериченталъних роб!т |

- апробац!ею пропонуемо! технолог!I уа впровадяенням результат!в робоги в виробництво.

Каукова новизна роботи полагав: • - в досл!дженн! закономерностей зы1ни ст!йкост{ очисти кзмзр ! роэробкя таких засоб!в в1дробления запас!в блоку, як! доэволяеть скоротити величину оголення висячого боиу на п!дстав! юмичоксногс обл!ку парамотр!э в!дробллз-мих проотор!в, ф!зико-:,'1хан!чних власгивоетей масиву та конструктивных особлнм>стей п!дтр1шу(очиз: тимчасоких ч!ли-к!в|

- а установлена! Ешпшу ор!ен'гац!1 подоЕкених заряд!в в!дносно поверхн! огояення при вибус! на напружений стан пор!д в межах воронки викаду|

- в визначенн! оптимального парадку ведения очисних роб!т, як! доэзолшт> зб!льшити ефективн!сть в!дроблоняй руд на ' глибоких горизонтах камерниш системами роэробки»

Практична ц}нн!сть роботи полягзе в роэробц! ефек -тибних тзхнолог1й ведения очисних роб}т, як! эабеэпечувть пол!пшення показник!в вийыання руди та знижекня соб!вар -«ост! П видобутку.

Реал!ззц!я виснов^в та рекомендац!й роботи«

На п!дстав1 рокоыендац!й дисертацН розроблен! "Допов-нення до 1нсгрукц!х по вибору параметр!в буроп!дривних роб!т при в1дб!йц1 руд глубокими. свердловингми" та "Методичн! вказ!вки до лабораторно-практичних занять по курсу руйну -вання г!рських пор!д вибузссы" для спец!альност! 09.02 "Шдзеына розробка рудних родовищ",

Впроваджешя розробленох технолог!х видобування-богатих руд каыерниыи системами роз робки на глибоких горизонтах шах* Кривор1эького басейну дозволило одержали на цей час еконоч!чний ефект (за рахунок пол!пшення показник!в видобутку руди) в розы!р! I 465 482 крб.

Алробац!я р оботи. Зк1ст та окреы! положения дисертац!! ' доповЦеяи. на сем!нара^ та науково-техн!чних конференц!ях, цо проводились в Кривор!эькоиу басеИн! на протяз! 19901993 рр,, а також на техн!чних радах концерну "Укррудпроы", £0 "Кривбасруда" та рудник!? Крмвор]зького басейну.

Публ1кац}я. На тему дйсертац1онно'1 роботн опубл!ковано 5 статей.

Обеяг роботи. Дисертац1йна робота складавться 1з встутту, 5 розд!л!в та висновк!в, ы!стить /J2 стор!нок машинописного тексту, 28 рисунк!в, ? таблица, список викорястанюс ддврвл з 74 наймвнувань та б додатк!в.

... —ОСНОВНШ 3MICT РОБОТИ

Вибору оптимальних параметр!в камерних систем розробки та удосконаленнв очисних роб!т присвячен! роботи Агоггко-ва МЛ., Гунинського М.В., Волощенко В.К., Лавринешсо В.£., Малахова Г.М., Р1вк!на 1.Д., Фаустова Г.Т. та 1нших, Ними виведен! законом1рност1 зм1н ст}йкост! оголонь в галежност! в1д основних впливаючик фактор!в I установлен! ст!йк! i'x розм!р».. Проте установлен! граничн! розм1ри ого-лень не в гарантию в!д локальних вивал!в пор!д висячого бгку, як! обуыовлювть розубояення руди п!д час видобуввння камерного запасу,

Дрдатковим суттввим даорелоы втрат руди та П розубо-женин такоя процес В'дроблення м{лшоверхових ц{л!1к)в. Це пов*яакно э технолог!чними особливостяма вибухового об-• валемня. цих ц!лик!в. П¿движения к1льк}сних та як!сних по-каэник!в виймання сгелин можно досягнуги за рахунок ви-CiyxoBox доставки хх запас1в.

Таким чином, н ц!U робот! в1дпов1дно до викладеного вище, вир{шуютьс.я таи! задачи

I. Установит 1мрв!рну область часткового самообру-иення пор!д висячого <5оку при поверхово-камерних системах

розробки та розробити ы1роприемства по запоб!ганню цього явшца.

2. Знизити затрати на п!дготовку днищ блоку та п!д-в;щ:1ги !нтенеивн!сть шймання камерного запасу з метою , зменшення часу !снування в!дкритих камер.

3. Установит« залежн!сть к!неыатачних характеристик п{дриваемих шар!в в1д параметр!в в1дб!йкя та ор!бнтац!1 свердловинних заряд!в.

4. Вибрати рац!ональн! схеми п!дривання сеерддовин при погашенн! м!жповерхових ц!лик!в з урахуванняи тсчгаэ-нох д!х ст!нок очисно* камери.

Так як породи, як! залягаоть в мехах вироблених прос-тор!в на шахтах Кривбасу, в!дпов!дають умовам кваз1суц!ль-ност!, то досл!дження процесу зм!ни стану ст1йкост! оголень очисних простор!в эд!йснювалось за допомогою ос -новних положень теор{х прукност! в умовах плоско! дефор-мац!2. Тод! компоненти напружень в полярн!й систем! коор-, динат буди ть функц!ями деякоХ функц11 напрухень, тобто

де - рад!альне напруження {

4 - оточуюи« нормально напрухення| ¿Гб> - догичне напруження; функц!я нааружень,

В 1,ьому випадку породний масив з очисною камерою в ньому був зам!нений невагомим масивом э зовн!шн!ми, в!д-даленими в!д центру очисноI каыери, границами, наванта -женими грав!тац!йними напругами, як! д<ють в непорушен!м

масив1 в гочц{,яка в1дпов!дац центру очисно! камори,

В результат} проведених досл!дкень було установлено, що нп ваптину концентрацП ¡шпрукень на контур! вироб -леного простору втшвеють роэм!ри очисно! намори, П куг пад!ння, а також ф!эиио-механ1чн! властивост! отэчуючих пор!д, Так, наприклад, анал!з проведених роарахунк1в показав, що з! эм!ною кута пад!ння пор!д " ot щ максимальна концентрац!я иапруаень 6¡с/с'Н на контур! очисио! камери зи!нюзться в1д 4,03 при 6L = 30° до £,76 при

= 40°. При цьому наШльта величина б^-^К/У на контур! очисно! камори заф!кс1рована при ¿т7 - 1£6°„

Д!льниц1, на яких напрукеиня на контур! очи^лю'! 'каиери перевшцують м!ци!сть пор!д, вважаються сруйновяняна ! не-безпечними по вивалам i сзме о таких м!сцях на'ЛЦлып в1-рог1днв поручения н}циост} г1рськях порЗд з наступит« Ix руйнувонням i утвореннян локальних вивал!в» Довжинз цях д!льниць визначалась грф!чним способом, для чего епюра д!рчих напружена (5® на контур! очисно'1 камор:: при р!зшгс кутах пад!ння сполучалась з енврою границ! м!цност! пор!д висячого боку. Так, наприклад, при потужност! покляду 3040 м, d = 35-45°, Н = 900 1000 н ! в!дношенн!

8/м а 1,3 1,7 1мов!рнп зона локальних випал!в висячого боку складае 12 ь 15 м. Натури! вим!ри парамегр!п вивал!в, утворених в площин: висяздгз бону Е1дроЗлених я0?*ер на глибош горизонтах maxi "Нривбасу*, пврияонляво уягодчеуються з поп ере,дню роэряховенвми i'x порт&трэми.

Анзл^упчи величину р«!ни тйбдлыю j конгдентрацН н»п-рул?снь на контур} очиснод камери вгд в1даот:е.чня ß/A?

при аэданнх нутах пад!ння, була вид!лена д1льницл ионо -тонного характеру зм1ни Так, при

<=£ =» 30 » 40°, эм!ншчи в!дношення 3/л1 в!д 1,5 до 0,6, иолНй досяпи зниження напружень на кснгур! очисно! каыери в 1,41 1,6 рази, В результат! досл!даень було установлено, що для шахт Кривбасу оптимально в!днопетш 3/А' » я::о в!дпов1дае м!н1иально1<у' значению напружень на контур! счас-кох к&ысри,оааходиться в цехах 0,5 ф 0,75.

Розпод!л найб!лывих напружень на контур! очиснох каиври при р}пних кутах ппд!н!!я пор!д та в! дне зеки; 3/>л1 посг-зон! на мал Л. , ... Тскта ,,,я:сУ|

ос.игчияа ото-

по надIим при як!й !ш-в!рн1схь ло-кальних внва» лоутворень ы!-к!мальна, с загально»^ вигляд! виэна-чаеться 1з вираау

1 -л «

2-х =30°

60*

в/и

Мал Л- Залеин! сть б'е/Х'Н = Р{3/лг) при р!аних кугах пад!ння

Зк- К м.

Дв /(* - с среди я величина коеф1ц!«нта зиши в1дношенш1

Дня еменшешя воличши /3 до значения » при яксиу аабезпсчуеться ст!йк!сть очиенкх простор!в на аер!од

в1дроблення запас!в, рекомендуеться зилншати в каиер! ТИЫЧаСОЬпН 1иДи1рг1ИЙ ц!лИК.

Схема для рисначення г-еличини зони п|дг!ору оголень висячого боку поуЬззна на ¡.гал.2.

Мал,2, Схема для виэначення Еелн"ини зони п!дпору оголень висячого боку "

П!дп!рний ц!лик п1сля вийиання основних запас1в каыери в!дробля8ться.

* ' - . ' Г - г ■. • ; ^ ' " ! ' ' ' -

" 1 ' Ч * - » . ~ ^

чазтьсл !з виразу

Зч=/?/$/Лс1 -КА1 _

до ¿7 - писота оголспь :самор а зэртйкэдьМЗ 'одосиос?! ( * .-з^гапт.цому п'ппд*'у - тсом поверху аба ^дпстрку)«' Хз показан;« аалслшсгой легкг ноа!ти«а, цо з! зи!ль~ щенням потуднс.зт! покладу в!д 20 до 50 м ! поет!йн!й вксот! погерху га яри зб1лы«бни1 кута аадЬшя но клану, величина в!днотення Вк/би яб1льшузться.

Прк внсот! п!дповорху 30 * 40 м та эм!н! кута пад!ш!к па гладу з 30° до 45° величина зб!льцуеться а 0,Б5

до .Тг5 при ф!ксовгн!й погужност! покладу 50 м. При висог! поверху 80 $ 90 м та зм!н! кута пад!ння покладу э 50°до 65° величина зб!льшувться з 0,35 до 0,6 при

потуяност! покладу 40 4 50 и,

Сл!д п!дкреолити таноя, що при эростанн! потукност! покягшу пнгома вага з-тпас} е гуди ц!лика пороняно о зплавами камерн знижуе^ъся.

Таким чином, як вилплено проведенный досл1дженнши, залияений тимчасозий п!дп!рний ц1лик при в!дроблснн! покладу поверхово - каморннш системами ропробки, забезпечуе пол!пшення нк*сию: показнш:!в видобутку рудн за рсхуюк змшиоинп ii роэубоження породами еисячого боку»

При д!пчих способах в!дроблення столиц пасть «!сцо значн! втрати горисних копалин на лвжачоыу боц! покладу» Зменшенкя величини втрет можливо при вибухов!й достовц! запас!в стелют до прийомних воронок. В!домо, г,о вибухова доставка руди готребуе зб!льшення витрат ВР.

Анал!э л!терагурнкх данних св!дчнгь про ыожлив!сть ви-оуховох доставки роицевими зарядами з меншими енерговитрат-а-ми. Для п!дтвордяоння цього були проведен! дослхджеиия зм!ин напрухещго стану гшр!д в межах воронки внииду при р!зн!П ор!ентац!1 колонкового заряду в!дносно оголено: поверхн!.

Було установлено., !цо при резтаиуванн! колонкового заряду паралельио оголен!й поверхи!, навантакення, як! д!ють в 1а1инопод1бн1й облает!, ор!снтован1, головниы чином, в рад!альному напрямку, Так, наприклад, з! зменшенням м!цност! масиву напруженнн (5^ , яка д!с в ф!ксуемих точках,

зменшувться в 1,5 4 2 рази при кутах нахилу рад!ус-век-тора @ = 9-18° та в 1,1 t 1,4 рази при кутах нахилу 36 - 45°. Це пов'язвно з тим, ца при зкенчонн! н!цност! иасиву глибина воронки викиду h-vcx зб!лыпувть?я, цо приводить до зб!льшоння в!дстан! Fit д Шсця приуладання вибухового навантаження до ф!ксуемо1 точки, а лк!й визна-чали напрукен!сть. В той хе чао при вибуг! колонкових заря-« д!в, розташованих перпендикулярно оголен!й повэрхн!, з! зменшеннян и!цкаст! масиву, напрукен1сгь, д!юча в ф!ксув-мих точках, зб!льшуеться в 142 * 1,3 рлзи при кутах нахилу рад!ус-вектора 0 = 9 - 18° до осьов'и л!н!i торцевого заряду, та в 3*5 раз при 36-45°. Це поясняешься тим очевидним фактором, що при змеишенн! м!цноот{ масиву зб!льшуеться гранична глибина воронки викиду %

а це св!дчить про те, що рад!ус-вектор.для ф!ксуемих точок . буда проходи™ п!д мениим кутом нпхилу до ос! торцевого заряду. Компоненти напруження в{др!зняються в!д нап-ружень, д!счих в рад!альному напрямку, наступним чином,при кутах <£? =■ 9-18° * в 1,03 «- 1,05 рази, а при & а 36 4- 45° <5е? бг. в * 1,3 рази, 3 ростом м1цност1 иасиву нормальна компонента напрухень, яка д1з по колу, наближавться по свохв величин! до компоненти, яка д!в в рад!альному напрямку.

Таким чином, геличина рад!ал лих напружень при

розташуванн! колонкового заряду перпендикулярно оголен!* поверхн! в точках, як! лежать поблизу ос! воронки викиду, як м!н!мум в 30 f 40 раз!в б!льше, чим в цих же точках при р^ташуванн! колонкового заряду паралельно оголен!в поверхн!. В!дпов!дно, не д!льниц! иасиву, як! розтвшован!

по пориферП воронки викиду, д1ють напруження в рад!аль-ному напрямку в 10 * 20 раз{в б!льш1. Напруження середови-ща п напрямку в!д центра до границь воронки зменшустьря, досягаючи свого критичного значения 61ля границь воронки викиду, Величина ж дотичних напружень, в ножах воронки виквду при п^дриванн! заряду, розташовансго перпендикулярно до оголено! поверхн!, в 1,2 1,3 рази б1льша, чим при заряду, розташовано^о паралельно I $ »

В результат теоретччних лосч1джень було установлено, цо на довяииу Еибуходоствки У кр!м початковох гавидкосг! польоту куск!в рудкох маси та кута пад!ння пок-ладувшзивае ор1ентац1я свердловкн в!дносно лежачего

да ¿¿с^ - середня пгендк'сть польоту куск!в рудной маси |

у} - середня величина кута ор1ентац11 Свердлова

в}дносно лскачого боку$ <=1. -кут пад!ння? - прискорення в1льного пад!ння.

При кутак пад!ння покладу оС = 65-65°, оптимальна

середня величина кута розхилу м!ж одночасно п1дриваемими

свердловинами дор»рн<-е * 35 * 50°. Дэн} теорвтичних

досл!джень сп!впадають з пол1гонниыи випро?5уваннями, як!

показачи, що при вибус! торцевих заряд!в, на Звагапчи на

внгауядая в 1,8 + 2 рази енергетичнгас затрат ВР на в!дб!йку

руд^ далън1сть в1дкидання эб1льшуеться з 1,5 - 1,8 рази. * ч- -■"'-.

Ккспериыентальними доел1дженнями було установлено, пр

дальн!сть вкбуходоставки торцсшат зарядами вигнзчаегься I?) виразу

да - ку? пад1ния докладу'; у -об'сина паса пор!д,

кг/у3 { ^«гг7 ~ оатиыальн} витрати ВР, иг/т; Кр - бвэ-розы1рний параметр, хара^еризуючнй в!дношення фактичких витрат ВР до оптимальних. ,

Граф!к аалежност! величннн внбуходсставки в!д об показаний на ыал.З, Для випробування результа-

тов д^сл1джень була роз-роблена технолог!я в{дроб-леннп камерного запасу» Суть пропонувно* технологи поллгае в в!дб1йц! легсглкальних шар1в руди на вертикальну в{др{зну ц1ли-» ну 1 випуск И через вироб-ки прийоыного горизонту.

1

1 — / /

/ /

А - Г? /

У

Мал

ал.З. Граф1к золезност! з/у&^ри /С^ = 1,25

3 петою скорочення оголень пор!д висичого боку а камер} форыують тиичасовий п!дп1рний ц{.:ш» П!дп!рний ц!лик 1 сте-лнну в1дробляють торцовиыи зарядами в осташга чоргу.

Пропонуема тихнолог1я застс.ована щл в1дроблекн* блоку ' 143-115, гор.ЮЗО м, локяаду 12'в уловах эахти "Шовтнева*.

В результат! в(дробления блоку розубоження руди зни-зигось на 4 % пор!вняно в базовкм вар!антом, п вм!ст зал!за в евдобут!й руцЬ зб!льшився з 57,68 % до 61.76 %» 1

Економ!чний ефонт завдяки застосуванню вказано! технолог! К в ц1нах 1988-1990 рр склав 536,6 тис.руб.

Основн! рьзультати виконаних домпдкень, що торкаються вкйуходоотавки руди при в!дробленн! ы!жповерхового ц!лика торцевими зарядами переварен! в умовах ш.Твардейская" блок 162-164 гор.830-792 я, а впровадясення зд!йснено на шахт! ■ йовтнева" в блоц!, 69-76 гор. 1002 м.

В И С Н О В О К

В результат! теоретичних та експериментальних досл!д-жень в дисергац}йн!й робот 1 дано нове р!шення актуально'! науково-техн!чно! задач! п!двищення к!льк!сних ! як!сних показник!в видобугку руди при в!дробленн! родовгад системами э в!дкритим очисним простором.

Основа! науков! ! пракгичн! результати виноватей' роботи "полягають в наступному:

I» На п!дстав! математичнсго ыоделгавання напруженого стану пор!д висячого боку в очисних камерах, виконано роз-рохунок Ех ы!цност! то визнаиэн! !мов!рн! зони вивалоутво-»рення.,Це дозволило вкр!т.1ти питания забезпочення сийкост! очисних камер шляхом зменгаення 1к рози!р!в по п<д1нню за рахуяок формувъння тимчасового п!дтримусчого ц!лика.

• 2. Установлена величйка в!дношення Вк/Зу , що дозволяв визначити нвО'5х!дку величину зон;; п1дпор;> оголонг. гзся-чого боку.

3. Установлено, що визначальними факторами, як! впливають на величину е!дношовня , о ф!зичн! вяас-тивост} г!рських пор{д, глибина розробки, кут пад!ння та потуян!сть покладу, а також конструктива! особливост! очнс~ них простор!в»

4. Анал!гичниш досл!,ц?кеаняш непруасного стану пор!д в межах воронки викиду при п!дривтш! торцевого заряду ! заряду, паралельного оголен!» поверхн!, установлено," що при торцевому розм!щенн! заряду д!ллнки саредовшцэ, як! розм!~ щен! по перифер!? воронки, навантаяен! рад!альнкми напру***' яеннями в 10-20 раз!в б!лыгчми, чим пои п1дриванн! заряд!в, паралельних оголен!й поверхн!, а величина дотичних напру -день при п!дриванн! торцевих заряд!в в 1,2 * 1,5 рази б!льша.

5. Анал!тичними досл!дженняни взаеиод!! одночасно п!д~ риваемих свердловин в систем! торцевих эаряд1в установлено, що максимальна дальн!сть вибуходоставки при кутах пад!ння покладу 55 65° забезпечуеться при соредн!й величин! кута IX роэхилу 35 $ 50°.

6. Пол!гонними вилробуванняыи при проведенн! виробок установлено, що на дивлячись на вниження енергетичних затрат ВР на в!дб!йку, дальн!сть в!д,сидання пор!д пор!вняно в зарядами, розташованими паралельно оголен!й поверхн!, зб!льшилась в 1,5 Ф 1,8 рази ! поштно стала кращою як!оть дробления зруйновано! г!рсько!£ мае...

7. Розроблеч! ! затверджег! !нструктивно нетодивд! вказ!вки по вибору параметр!в в!дб!"ки ! вибуходоставки пор!д торцевими свердловинними зарядами.

- 17 -

8, Реал!эац1я результатов досл!джень на рудниках Крив-басу дозволила одержати оконом!чний ефект в poàMipl I 465 482 руб в ц!нах IS83-I990 pp.

Ochoehî положения дисертацН опубл!кован! в роботах:

1. Оптимизация параметров камерных систем разработки с комбинированной гаклздкой очистного пространства.-Кривой Рог, 1993.-II с.Деп.в УкрИНТЭИ ,№609.- Ук.93. (соавторы Напленко Ю.П., Калиниченко В.А., Логачев Е.И., Черенков C.B.).

2. Влияние ниакомодуьььых податливых прослоев на изменение относительных нагрузи:t на днище блока при послойном заполнении камер комбинированной накладкой,-Кривой Рог,1993.-6 с.Деп.в УкрИКТЭИ . Ri 10.- Ук.93.(соавторы Капленко Ю.П., Калинич-энко S.A., Логачев Е.Й., Черенков C.B.).

3. Изменение величины взрыводоставки при отбойке массива удлиненными зарядами, ориентированными перпендикулярно плоскости обнажения.-Кривой Рог,1993.- 9 с. Деп.в УкрИНТЭИ. № 689.- Ук.93 ( соавтор Капленко Ю.П.).

4. Семешин B.3«, Колосов В.А. Ретроспективная оценка технологии подъемной добычи железных руд в Кривбассе и возможность повышения содержания полезного компонента в товарной продукции рудников.- Об.Научн.-техн.прогресс в горном деле /Материалы научн.-лрактич.конф.-Кривой Рог, НЙГО1,1993.-Î4 с.

5. Колосов В.А. Совершенствование технологии отработки междуэтажных цегиков.- Сб.Научн.-техн.прогресс в горном деле /Материалы научг.-практ.кон^. - Кривой Рог, НИГРИ,1993.- 28 с.

Ротапринт "Крпзбйс_рудз"