автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.01, диссертация на тему:Темы традиций и новаторства в архитектуре Объединенных Арабских Эмиратов

Міністерство освіти України Харківський Державний Технічний Університет ;; Будівництва та Архітектури

ІСАМ РАБАХ АБУ ДАЛЬФА

УДК 72.01.03

ТЕМИ ТРАДИЦІИ І НОВАТОРСТВА В АРХІТЕКТУРІ ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТІВ

18.00.01 — Теорія архітектури, реставрація пам’ятників архітектури

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Харків - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському державному технічному

університеті будівництва та архітектури

Науковий керівник:

кандидат архітектури, професор Васильєв B.C.

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор Лаврик Г.І. (КДТУБА)

кандидат архітектури Семенов В.Т. (ХДАМГ)

Провідна установа: НДІТІАМ

Захист відбудеться “29” червня 1998 р. о 13.00 годині н засіданні спеціалізованої Ради Д 64.056.02 при Харківськом державному технічному університеті будівництва та архітектурі за адресою: 310002, Харків, вул. Сумська, 40; конференц-зал архітектурного факультету

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківськог державного технічного університету будівництва та архітектур*

Автореферат розісланий “28” травня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої Ради, кандидат архітектури, доцент

Черкасова Е.Т.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасне архітектурне проектування у країнах Ісламу та Об’єднаних Арабських Еміратах в цілому характеризують дві тенденції, які протистоять одна одній. Теми традицій та новаторства, національного та інтернаціонального в архітектурі відображають не тільки цілі, цінності та вимоги суспільства на сучасному етапі його розвинення, але й виступають у якості певних концепцій у професійній архітектурній діяльності. Багатовікова ізольованість ісламського світу змінюється у другій половині XX-го століття відкритістю та інформаційною доступністю. Традиційну цілісність образних та стилістичних рішень “класичної архітектури країн Ісламу” змінює хаос стрімкої урбанізації, безликість забудовування міст та населених пунктів, на яку діє міцний вплив Західної та світової “сучасної архітектури”. Тривалий еволюційний розвиток сьогодні закінчується етапом революційних для архітектури країн Ісламу та Арабських Еміратів перетворень, які ставлять під знак запитання її подальше існування як цілісного явища. Досить складним в цих умовах є і відношення професійного товариства до проблеми національної своєрідності архітектури окремих країн ісламського світу.

Співіснування полярних поглядів на роль традицій та новаторства в архітектурі та містобудівництві сьогодні висуває ці проблеми у розряд особливо актуальних, що мають пряме відношення до теорії і практики архітектурного проектування. Актуальними у сучасних умовах є виявлення специфіки історичної спадщини архітектури країн Ісламу та Арабських Еміратів, оцінка сучасного стану та дослідження тенденцій подальшого розвитку. Особливо суттєвими ці проблеми з’являються для Об’єднаних Арабських Еміратів — країни, яка у надзвичайно короткі строки покінчила з напівколоніальною спадщиною минулого, подолала соціально-економічну відсталість і здійснила широку програму інтенсивного капітального будівництва. Сьогодні ОАЕ — нафто-будов-на країна з одним з найбільш високих прибутків на душу населення у світі, вкладає великі кошти у діло корінного перетворення середи проживання та культурне будівництво. Приватна власність на землю та її об’єкти, відсутність необхідного будівельного законодавства в ОАЕ не є єдиними причинами стереотипної безадресності районів нового будівництва. Витрати цього явища беруть свій початок у сфері архітектурного проектування, що у відомій мірі пояснюється практично повного відсутністю в ОАЕ теоретичних досліджень, присвячених проблемам трацицій і новаторства, пошука специфіки та національної своєрідності в архітектурі.

Багатоаспектність дослідження, присвяченого цим проблемам, постановка і розробка даної теми стала можливою лише при звертанні до різних літературних джерел та робіт загальнотеоретичного, методологічного і методичного характеру, наукових праць, що присвячені питанням історичного становлення і розвитку архітектури країн Ісламу та інших робіт.

При розгляді питань теоретико-методологічного характеру, а також ряду проблем методики і тематики архітектурного проектування були прийняті до уваги результати досліджень Бархіна Б.Г., Васильєва B.C., Бочарова Ю.П., Глазичега В.Л., Гропіуса В, Джикса Ч., Едике 10., Лаври ка Г.І., Іконникова А.В., Новікова Ф.А., Паві П., Рябушина А.В., Тица А.А., та інших авторів.

Суттєвій інтерес для даного дослідження представляють публікації, присвячені питанням історії виникнення, становлення і розвинення архітектури країн Ісламу та Об’єднаних Арабських Еміратів, у тому числі роботи Аль-Ростомані А.Х., Веймарна Б.В., Вороніної В.Л., Грубе Є.]., Дарського Е.Н., Джонса Д., Д’яконова М.М., Єремєєва Д.Е., Каптерової Т.П., Левкока JL, Мігчела Г., Моде X., Подольского А.Г., Раллева А.Б., Сидорової Н.А., Симса Е, Стародуб Т.Х., Шлеєва В.В., та ін.

До робіт архітекторів, філософів, соціологів, пов’язаних з дослідженнями проблематики традицій та новаторства, національного та інтернаціонального в архітектурі відносятся труди Арутюняна С.Е., Бурова А.К., Гінзбурга М.Я., Гропіуса В., Гідеона 3., Зиманаса Г., Іконникова А.В., Маца А.Д., Мінкявічуса І.С., Райта Ф.Л., Сарсенбаєва М.О., Суханова І.В., Хан-Маго-медова С.О., Щусева А.В., Яралова Ю.С., а також публікації ін. дослідників.

Найважливіше значення для даного дослідження має вивчення робіт, присвячених проблемам архітектурної композиції та стилиістики, у тому числі трудів Арацхо І, Бертенева І.А., Батажкової Л.А., Іконникова А.В., Кримського В.Ф., Кмриллової Л.А., Ламцова І.В., Робертсона Г., Степанова Г.П., Стригальова А.А., Хан-Мамедова С.О. та інших.

Мета роботи — підвищення якісного рівня проектних рішень архітектурних об’єктів в ОАЕ з урахуванням наукового обгрунтованих рекомендацій загального характеру, які відносятся до проблем тематики у сучасному архітектурному проектуванні (традиції і новаторство, специфіка національного, інтернаціонального).

з

Задачі дослідження:

1. Визначення суті термінів та понять, які мають відношення до архітек-ури країн Ісламу, усвідомлення характеру її еволюції, арсеналу та специфіки іасобів архітектурної композиції, її стилістичних особливостей.

2. Усвідомлення ролі традицій та новаторства, їх функцій в історичному юзвитку і на сучасному новому етапі становлення архітектури країн Ісламу і ірхітектури Арабських Еміратів.

3. Те ж саме — відносно характеристик “Національного” та “інтернаціо-іального” в архітектурних об’єктах, відповідності цих характеристик вимогам ■успільства, його ціннісним, культурним та естетичним орієнтаціям та пере-іагам.

4. Виявлення проблем специфіки образних рішень архітектурних об’єктів, ік особливої сукупної якості, суттєвої та необхідної в організації забудови та ереди проживання.

5. Визначення поняття “тема” в архітектурній композиції і “визначення еми” — як метода в архітектурному проектуванні, що використовується на іанніх етапах проектного процесу.

6. Визначення особливостей тематики традицій і новаторства і тематики іаціонального та інтернаціонального, що приймаються як проектна концеп-

(ІЯ.

7. Розробка необхідних рекомендацій загального характеру з урахуванням езультатів проведеного дослідження, рекомендацій, які відносяться до прак-ики проектування та будівництва в ОАЕ.

Об’єкт дослідження: архітектура країн Ісламу, архітектура Об’єднаних .рабських Еміратів у минулому та сучасному, процеси та конкретні явища, кі характеризують цей розвиток.

Предмет дослідження — комплексний вплив тематики традицій і новатор-тва, національного та інтернаціонального на результати архітектурної твор-ості в ОАЕ і країнах Ісламу, можливості тематичних обмежень у проектному роцесі.

Межі дослідження визначені вивченням та аналізом питань, що мають ідношення до названої теми дисертації. Робота не претендує на роль істо-ичного дослідження, обмежується виявленням специфіки еволюції та сучас-ого стану архітектури, процесів архітектурної творчості.

Методика дослідження - комплексна, містить вивчення різноманітних літературних джерел, які мають відношення до різних аспектів загальної теми, у тому числі капітальних досліджень і монографій, окремих публікацій у періодичному друці, нормативних матеріалів, а також проектних матеріалів і здійснених у натурі об’єктів з їх фотофіксацією та ін. Методикою передбачалося проведення анкетного опитування серед спеціалістів із порушуваних питань, дослідження і порівняльний аналіз вітчизняного та іноземного досвіда, історичних, теоретичних, методичних та ін. даних.

Наукова новизна роботи обумовлюється звертанням до теми архітектури Об’єднаних Арабських Еміратів у минулому та сучасному, а також проблемам тематики в архітектурній композиції — малодослідженим питанням. В ряді аспектів дослідження робота носить постановочний характер, в інших - обмежується узагальненням питення відомих і аналізом матеріалів історичного розвитку та ряд. ін.).

Суттєвою для даного дослідження є постановка питання про фактично новий, сучасний етап розвинення архітектури країн Ісламу і, зокрема, архітектури ОАЕ.

Практична значущість роботи визначається необхідністю теоретичної та практичної свідомості результатів сучасного “перехідного періоду” в архітектурі та містобудівництві ОАЕ та ін. країнах “світу Ісламу”. Уявляється, ще результати досліджень, як і іншої аналогічної роботи теоретичного характеру, можуть бути використані опосередковано і, у ряді випадків, конкретно - при звертанні до запропонованих методів та рекомендацій. Дискусіііність низки порушень проблем лише підтверджує їх актуальність у ситуаціях визначення власної позиції, власного відношення до результатів архітектурної творчості.

На захист виносяться:

- характеристика специфіки основних етапів еволюції архітектури країн Ісламу та ОАЕ (історія та сучасність);

- визначення вмісту проблем традицій та новаторства, національного т; інтернаціонального на сучасному етапі розвитку архітектури в Арабських Еміратах;

- визначення тематики в архітектурній композиції, теми традицій і новаторства, національного та інтернаціонального;

- рекомендації та пропозиції з розглянутих питань.

Апробація роботи і публікації. Основні положення та результати дисертації викладені на секції архітектурного проектування у 7-х доповідях — на 47й, 48-й, 49-й та 50-й науково-технічних конференціях ХІБІ — ХДТУБА у 19921995 рр. За темою дисертації опубліковано 9 статей, тезисів, доповідей.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох глав, закінчення і списку літератури, містить 140 сторінок машинного тексту, 50 ілюстрацій. Список літератури складається з 156 найменувань.

Зміст роботи

У вступі розглянутий сучасний стан проблеми, міра її вивченості, обгрунтована актуальність теми, сформульована мета і задачі дослідження, необхідність одержання певних наукових і практичних результатів.

У першому розділі “Феномен архітектури країн Ісламу. Історія та сучасність” проведено аналіз термінів та визначень, таких як “мусульманська”, “арабська” і ряд інших, які зустрічаються в літературі по даній темі. Показано, що відмінність цілей та підходів обумовлює і відмінність підстав визначень, у т. ч. й за такими найсуттєвими ознаками, як хронологічні територіальні, кліматичні, політичні, релігійні, національні, функціонально-типологічні та інші, а також за супутніми ознаками (терміни, обумовлені двома чи декількома характеристиками).

До найбільш коректних, на думку ряду дослідників, слід віднести “динамічний спосіб фіксації” національних особливостей, оскільки будь-яка нація мінлива. Динамізм утворення арабської нації в епоху середньовіччя найбільш характерний. Такий же динамічний і процес становлення “арабської архітектури”. Використання цього терміна справедливе, проте лише відносно арабських країн світу Ісламу. Історія свідчить про те, що культура арабів у кожній із завойованих країн переломлювалась крізь призьму місцевих культур і народних традицій. Бажаючи на велику роль Ісламу та арабської нації в процесі становлення і розвитку “архітектури країн Ісламу”, можна зробити висновок, що даний загальний термін є найменш суперечливим. “Архітектура країн Ісламу” (АКІ) — робоче поняття, прийняте в дисертації, не виключає ні інтернаціональний її характер, ні національні (регіональні, місцеві) її версії (у країнах Магрибу, Турції, Індії, у Середній Азії,Аравії та інших).

Загальний аналіз етапів еволюції АКІ, наведений у першому розділі дисертації, свідчить про те, що після історично відносно короткого періоду інтен-

снвного розвитку, архітектура країн Ісламу складається у специфічну цілісність

— систему неповторну, викриваючу життєстійкість та здатність до творчого еволюційного розвитку.

Оцінка цього розвитку, проведена на підставі значної кількості історичних досліджень, характеризує архітектуру ісламських країн як унікальне явище у сфері архітектурного формотворення і стилістики, яке існує з XVII по XX століття, у епоху романської архітектури, вона “пережила” період готики, епоху Відродження, західноєвропейского барокко та ін. і дожила за 13-14 сторіч свого існування до епохи “сучасної” архітектури” і часу швидкоплинних і модних змін різного роду концепцій та стилістики у другій половині XX століття. її історія — історія зльотів та застійних явиш, різноманітності та образної єдності. Як “увражний матеріал” АКІ проявляється у Західній Європі, Росії, Америці в період еклектики другої половини XIX - початку XX століть, залишаючись у ‘’своїх” країнах і регіонах діючим, “працюючим” засобом архітектурної композиції та об’ємно-планіровочних рішень.

Аналіз тененденцій загального розвитку говорить про те, шо лише у другій половині XX століття АКІ у стереотипній якості “архітектурної спадщини” (далеко не в усіх країнах Ісламу) знову починає переходити в “увражно-стил-істичну стадію”. “Звичній” середньовічній архаїці “та стереотипам архітектури зупинившогося часу” в епоху Історичних надшвидкостей і науково-технічної революції починають протиставитися інші тенденції в суспільно-політичній, соціокультурній та економічній життєдіяльності, що в багатьох країнах Ісламу знаходить своє відображення у “самоорганізації архітектури”. Цим процесам, проте, об’єктивно сприяють і інші тенденції кінця XX ст. — активація релігійних світоглядів та пробудження національного самоусвідомлення (арабських країнах, у середньоазіатському регіоні та ін.).

У розділі проаналізовано в якості прикладів матеріали, що характеризують історичний розвиток архітектури Ірану III-VIІ-XVII століть, епохи Арабських Халіфатів, арабських країн Близького Сходу ХІ-ХІХ ст., архітектури Турції XII - XIX ст., Афганістану XVIІ-XVIII ст. архітектури ОАЕ ХУІИ-ХХ ст., досліджено тенденції загального розвитку архітектури країн Ісламу, характерні для XX сторіччя. Окремо проаналізована специфіка розвитку архітектури Об’єднаних Арабських Еміратів.

Показано, що динаміка сучасного розвитку архітектури та містобудівництва у другій половині XX ст. свідчить про революційні за своїм характером перетворення, докорінну ломку традицій, що склалися за довгі роки еволюційного розвитку у попередні епохи. Оцінка цих перетворень не однозначна.

З урахуванням різних поглядів та позицій в дисертації відмічається існуюча альтернатива: процес формування “нової архітектури країн Ісламу” - перехід до іншого, нового етапу розвитку у руслі сучасної світової “інтернаціональної” архітектури. Об’єктивним фактом є наявність сьогодні “перехідного періоду”, безумовно, не закінченого.

У першому розділі дисертації приведений також аналіз стилістики і характерних засобів композиції в “традиційній” архітектурі країн Ісламу. Показано, шо стилістика АК! відноситься до так назв, “великих стилів”. Культурним стереотипом у цілому відповідають “художні стереотипи”, які формально забезпечують стійку єдність образної системи виразних засобів. Розглянуті особливості даного стилю як знакової семіотичної штучної системи, яка сприймається людиною на асоціативному рівні. “Арсенал засобів” АКІ розглянуто також у різних аспектах: з позицій формоутворення, найпоширених схем архітектурної композиції, її різноманітних компонентів, найбільш характерних прийомів та рішень.

Проведений анапіз свідчить про те, що АКІ відрізняє штучно та природно обмежений набір прийомів і засобів архітектурних рішень, особлива “алгоритмічна сприятливість” творчих методів, логічність і геометрична відточеність, прихильність до специфічної трактовки тектоніки і деталей, поверхней споруд, до специфічних колористичних рішеннь. Традиційна простота лежить у основі знаковості об’єктів, їх ранжир пості в системі забудови, в основі їх розпізнання — типологічної та образно-естетичної.

ПершиН розділ завершується висновками, які відносяться до змісту його частин.

У другому розділі “Архітектура ОАЕ — традиції та коварство, національне та інтернаціональне, проблеми специфіки” дані питання розглядаються у контексті з розвитком сучасної архітектури Об’єднаних Арабських Еміратів.

Значимість традицій та спадкоємності в архітектурній творчості найбільш яскраво підтверджуються на прикладі архітектури країн Ісламу VII - першої половини XX ст. У другому розділі вивчені і систематизовані погляди істориків, філософів, соціологів, архітекторів та ін. на проблему традицій і новаторства, їх взаємозв’язок і взаємозалежність, діалекпічну у своїй основі.

Показано, що функція, роль традицій — закріплення того суттєвого, значущого (у даному випадку для культури, для архітектурного професіоналізму), що досягнуто і одержало визнання, передача цих досягнень новим поколінням для подальшого удосконалення і відтворення. Історія об’єктивно свідчить, що спадкоємність культури, міцно затверджені стереотипи мислен-

ня і шаблони діяльності, з одного боку, вели до застою і рутини, і, з іншого

— були необхідними механізмами збереження і трансляції наступним поколінням “норм та правил” проектування і будівництва. Як відмічено багатьма авторами, апасне “традиція” у певному відношенні є “діючою нормою”, що оцінюється в цілому як необхідна та позитивна. Традиція тривала, але не безсмертна — вона відновлюється і відмирає із зникненням потреби у ній людини та суспільства. Традиції (тому числі і в архітектурно-будівельній діяльності) - результат колективної масової дії (на відміну від новаторства - персоніфікованого, індивідуального за своєю природою). Традиції довгочасні, новаторство — короткострокове. Як процес, і те, і інше — постійне. Діалектична єдність традицій і новаторства — єдність протилежностей. Первісне новаторство, при повтореннях створює “норму”, традицію, яка у подальшому розвивається, визначається у рамках концепцій, “систем цінностей”, “критеріїв оцінок”.

У другому розділі на прикладах архітектури країн Ісламу та ін. показано, що традиції і новаторство завжди обумовлені “діючими нормами” - культурними, релігійними, ідеологічними, естетичними, етичними, педагогічними, споживчими та ін., які виявлені явно в традиціях та опосередковано — в новаторстві. Вони можуть носити груповий, місцевий, регіональний, національний, міжнаціональний характер, що підтверджується прикладами з історії архітектури Омана, так назв. “Піратського берега” — сучасних Еміратів.

Проведений аналіз дозволяє заключити, що якщо для “еволюційного історичного етапу розвитку АКІ і архітектури ОАЕ найбільш характерним з’являлося “новаторство у рамках традиції”, то для сучасного все більш визначеною стає “традиція новаторства” (або новаторство як традиція в архітектурній творчості).

Новаторство, як антипод засвоєного, прототипічного у другій половині XX століття, все більше становиться “нормою”, виступає у якості закріпленої суспільною та професійною практикою тенденцією. В роботі відмічається, що традиція, як сполучний елемент минулого з сьогоденням, у певній мірі зазначають якісних змін, які призводять її до “самозаперечення”. Ситуація пов’язується також з накопиченням ряду негативних явищ, визначаємих калейдоскопічною зміною новацій.

Аналіз підходів до проблеми традицій та новаторства в архітектурній творчості говорить про різність оцінок. Як самоціль часто для багатьох авторів новаторство персоніфіковане, воно - основа творчості (К. Мельніков та ін.). В роботі показано, проте, що новаторство “різномасштабне”, ситуаційне і

історично обумовлено і пов'язано з різними аспектами професійної архітектурної діяльності. Показана позитивна роль традицій в становленні і розвитку “архітектури країн Ісламу” і, зокрема ОАЕ.

В розділі розглянуті питання національного та інтернаціонального в архітектурі - у загальному плані та відносно сучасного стану у проектуванні в ОАЕ. Відмічається, що дана проблема, окремі її аспекти привертали увагу ряда великих зодчих і теоретиків (Ф.Л. Райт, В.Гропіус, К.Танге, М.Ричардс, М.Биковський, А.Красовський, А. Щусев, Ю.Яратов, А.Іконніков та ін.), а її актуальність оцінювалась всіляко (від пильної уваги та вивчення — до повного забуття на ряді етапів розвитку “сучасної архітектури”).

Показано, що до “вихідних факторів”, які впливають на формування національних особливостей, відносяться природно-кліматичні та географічні умови, місцеві, традиційно засвоєні матеріали та конструкції, будівельна техніка і технологія, історичні умови, синтез мистецтв (культурна традиція), характерні колористичні рішення і орнамент, творчість майстрів, шо створює традиції професіоналізму, психічний склад народу, соціально-побутові умови і ряд ін. факторів.

На підставі аналізу сучасної ситуації в роботі показано, що проблеми національного та інтернаціонального для архітектури країн Ісламу та ОАЕ продовжують залишатися одним з найактульніших проблем архітектурної теорії та практики. Особливу увагу при цьому в роботі приділено соціально-політичним, внутрішньопрофесійним (теоретичним та практичним) і загальнокультурним аспектам цієї проблематики. Об’єктивно відмічаються зовсім не однозначні трактовки цих проблем у різних країнах Ісламу (від відверто еклектичних будов до упевненості в тому, що “національне” утворюється сьогодні). В незалежності від існуючих думок та позицій, в роботі, на підставі комплексного дослідження проблеми, стверджується, що розвиток “національної архітектури"’ є збагаченням і розвиненням самої професійної культури, що протистоїть процесам ерозії та розмивання.

“ Національне” в архітектурі ОАЕ - особлива специфічна проблема для країн з досить окремою архітектурною спадщиною на територіях, об’єднаних у відносно недавньому минулому у єдину державу-федерацію (з 1971 р.), яка виникла взагалі з політичних та економічних міркувань. Абу-Дабі, Аджиман, Дубай, Рас-Ель-Хайма, Умм-Ель-Каіівайн, Ель-Фуджайра, Шарджа — сім еміратів, корінне населення яких належить до 13 арабських племен, у недавньому минулому переважно кочівників, з “чужинним” населенням, інтернаціональним за своїм складом (мігранти, тимчасово працюючі за наймом та

ін.) і часто кількісно переважаючим корінне населення - досить складна. В дисертації показано, проте, що, незважаючи на очевидний вплив архітектури суміжних країн (Ірана, Йємена та ін.), специфіка архітектурної спадщини в ОАЕ ще до кінця не оцінена, а можливості пошуків необхідних рішень ще не вичерпані.

У зв’язку з цим в матеріалах другого розділу робиться спроба визначення значимості “проблеми специфіки” у сучасній архітектурі та містобудівництва ОАЕ. У певному відношенні специфіка, як якість об’єкта — системи, невід’ємна від проблем традицій та новаторства, характеристик національного та інтернаціонального, масштабів такої системи, її структурних, об’ємно-планіровочних, композиційних та ін. “показників”. Створення специфіки визначається як реально необхідна мета державного культурного будівництва, але й у вигляді актуальної проблеми у сфері архітектурно-містобудівельної професійної діяльності. Другий розділ закінчується висновками.

У третьому розділі “Теми традицій і новаторства в архітектурній композиції” у безпосередньому зв’язку з матеріалами перших двох розділів, а також з використанням інших прикладів, розглядається більш загальна проблема — визначення теми в архітектурній композиції.

В розділі послідовно розглянуті основні терміни і поняття, які мають відношення до “темоутворення”. Визначені змістовна сторона і специфіка читання терміна “тема" у науковій діяльності, музиці, літературі, драматургії, лінгвістиці і іш., розглянуті різні трактовки і визначення. Відмічається, що у роботах, присвячених проблемам архітектурокедення і архітектурної композиції, поняття “тема” практично відсутнє, а в архітектурній творчості звичайно зводиться до функціонально-типологічного визначення “теми проектування”. У першому підрозділі третього розділу стверджується актуальність художньо-асоціативного розуміння теми архітектурного витвору, принципів позначення теми, раніше усвідомленої авторами -визначеною та є попередницею проектної дії.

Первісно “тема" (грець. - “судження”, “викладення”) - “положення”, “основа”, головна думка, зміст твору, “організуючий принцип” і ін. Стверджується, що як і в інших випадках, в архітектурній творчості “тема” — не тільки типологічне завдання, “положення якого треба розвинути”, але й “сильні ідеї загального характеру”, образи, мотиви, лейтмотиви задуму, завдання не тільки “зовнішнього”, але й “внутрішнього” авторського (“конкретизований індивідуальний мотив” — по Паві та ін.).

Архітектурна композиція (буквально “твір” — італ.) може трактуватися як в літературі, драматургії та ін. у вигляді певної “схеми тексту”, яка включає

як тематику обов’язкову, так і вільно обрану автором. Природа і кількість тем в одному творі необмежені.

В дисертації визначається поняття “загальної теми” і “другорядних”, що передбачав їх ієрархію. У зв’язку з цим відмічається, що тема має масштаб і певну “розмірність”, які відносяться до однієї композиційної системи архітектурного об’єкта. У певному відношенні загальна тема може виступати у якості ‘‘концепції” визначаючої, яка має ті чи інші “підстави”. Суттєвою при цьому стає “тематична задуманість”, різнопланове обміркування пошуку ідей та проектних рішень. Автором виділені при цьому “теми загального характеру”, концептуального, а також “конкретного”. — до перших віднесені, наприклад, теми традицій, новаторства і ін., до других — типологічна тематика, тематика, яка відноситься до “матеріального” і конкретного мотивів в духовно-естетичній сфері.

Показано, що як загальна тема, так і другорядні можуть мати різні “підстави”, розглядатися у різних аспектах, у тому числі, наприклад, в аспекті об’єктно-типологічному, художньо-образної здатності, архітектурної стилістики, н аспекті конструктивно-матеріальному, підкресленої тектонічної, атек-тонічної заданої трактовки, додержування природних аналогів і ін.

Підкреслюється при цьому, що конкретне рішення завжди демонструє “нашарування тем”, у якому проявляється їх ієрархія-сутгеве, проте, те, що загальна або ізольована тема, їх сукупність ніколи не дорівнюють ідеї конкретного рішення архітектурного об’єкта — визначення тематики означає лнше спрямованість пошуку ідеї — сам етап такого визначення може розглядатися як метод в архітектурному проектуванні на ранніх його етапах.

В роботі визначено, що актуальність та ефективність запропонованого метода обумовлені:

а) вибором “організуючих принципів”;

б) усвідомленістю проектної дії, орієнтованістю пошуку рішень з основних вимогливих напрямків;

в) визначенням необхідних “первісних даних”, які розглядаються у якості “надзадачі” - неодмінних умов, які мають принциповий характер. Визначення теми - основної та другорозрвдної ( на стадії “передпроектування”, пе-редпроектного аналізу) — метод визначення пріоритетів, переваг, метод, який, по суті, означає визначення концепції архітектурно-художнього твору.

На підставі аналізу різноманітних підходів до проблем традицій і новаторства, національного і інтернаціонального, визначено, що як теми, що мають загальний характер і визначають самі принципи та “основи” проектної дії,

Загальні висновки та рекомендації

1. Проведений аналіз основних етапів розпитку архітектури країн Ісламу дозволив виявити визначну роль багатонаціональної за своїм походженням культури арабського та ін. народів, суттєву роль Ісламу в цьому процесі. “Традиційна” архітектура країн Ісламу визначена як феномен тривалого еволюційного розвитку і унікальне явище в історії архітектурної стилістики. В роботі показано, що довгий період самоізоляції у XX сторіччі скінчився відкритістю і інформаційною доступністю.

Об’єктивна оцінка ситуації свідчить про те, що сучасна архітектура країн ісламського світ)' характеризується неоднозначністю перш за усе самою професійною архітектурною спілкою. Економічні, політичні та інші зміни, суперечність традиційного і переважно західноєвропейського способу життя суттєво видозмінили ситуацію в архітектурі країн ісламського світу' та ОАЕ. Сучасний етап визначається в дисертації як “перехідний період”. Введений термін “Нова архітектура країн Ісламу" визначає явище, характер якого ще не може бути встановлений сьогодні з достатнюю певністю.

2. У роботі показані неповнота, недостатність таких визначень, як “арабська архітектура" (відносно до всіх регіонів і країн Ісламу), “ісламська архітектура” і т. ін. Світ Ісламу інтернаціональний, проте архітектура країн Ісламу має багато розрізнянь - національних, регіональних та місцевих. Показано, що ігнорування цих особливостей призводить до уніфікації самої стилістики, її зубожіння. Установлено також, що само визначення “націоналвного” пов’язується з різницею підходів до даної проблеми, показано, шо динаміка складання націй відображається і в динаміці історичного розвитку АКІ та її стилістики.

На підставі аналізу різних підходів до проблеми в дисертації встановлені основні принципи типології визначень і термінів, затверджених у практиці архітектуроведення” та досліджень з історії архітектури. Показано, що визначення створюються на таких підставах, як кліматичні, типологічні, хронологічні, політичні, релігійні, конструктивні та інші — вони можуть бути простими і складними (побудованими по одній, двома чи декількома підставами). Як робоче непротиречиве поняття в дисертації прийнятий термін “Архітектура країн Ісламу”, а також його похідне - такі як “Традиційна АКІ”, “Нова АКІ”, “Архітектура країн Ісламу XVIII ст.” і т.д.

3. Досліджені визначення “стилю”, “стилістики", “стилізації”, їх призначення, специфіки, їх знакових функцій і т.п. Проаналізований та визна-

чений “арсенал засобів” архітектурної концепції, “традиційної АКІ”, її формальних ознак та прийомів, які відносяться до аспектів формоутворення, композиційних схем та об’ємно-планіровочяих рішень, стильових особливостей, використання конструкцій, матеріалів та ін. Виявлена і показана специфіка різноманітності рішень, існуючих у межах загальної стилістики АКІ.

4. Розглянута та проаналізована сутність традицій, їх нормативна природа. Виявлена основоположна позитивна роль традицій в процесі історичного становлення і розвитку архітектури країн Ісламу, і, зокрема, архітектури ре-гіона ОАЕ.

Аналогічно визначена природа новаторства в архітектурній творчості. Досліджені різні аспекти співвіднесеності традицііі і новаторства, визначений загальний типологічний розподіл і “масштаби новаторства”, його спрямованість та специфіка. Визначені основні напрямки пошуку новаторських рішень в архітектурній творчості (формування і стилістика, конструктивні і функціональні рішення).

5. Досліджені основні фактори, які визначають природу національного та інтернаціонального, розглянуті політичні, соціокультурні, внутрішньо-професійні аспекти цієї проблеми. До засобів, які обумовлюють специфіку і образність міського середовища та його об’єктів, віднесені “інформативність”, “знакова акцентованість”, урахування складних традиційних рішень, місцевих, у тому числі й національних особливостей архітектурної спадщини та ін.

Визначена актуальність пошуку специфіки образних рішень окремих міст, районів, комплексів, об’єктів як необхідної якісної характеристики, протиставленої “інтернаціональній” композиційно-стилістичній знеособленості. В зв’язку з цим визначені переважні варіанти пошуку необхідних рішень, суттєвих для становлення нової архітектури країн Ісламу та Арабських Еміратів. На конкретних прикладах з практики ОАЕ показана необхідність змін існуючої ситуації.

6. В науковій ужиток введене поняття “тема в архітектурній композиції”, яке пов’язується не тільки з традиційною об’єктно-типологічною трактовкою, але й з принципово іншим підходом до “ теми художнього твору”, з пошуками певних образних, композиційно-стилістичних та інших рішень.

Встановлено, що тематика архітектурних творів багатопланова, може відноситися до сфер матеріального та духовного та може мати різні “підстави”. До таких підстав відносяться об’єктно-типологічні, художньо-образні, національні, конструктивні та інші трактовки теми.

В дисертації визначено, що кількість та природа тем в одному архітектур-

ному творі необмежені, що теми розподіляються на “концептуальні” (загального характеру) і конкретні (які відносяться до безпосередніх елементів композиційного рішення І ТЛІ.).

Встановлено, що теми мають “масштаб”, “ієрархію” - розмірність, що воші можуть розподілятися на головні і другорядні і т.п. Показано, що “тема” не дорівнює “ідеї” архітектурного проектування, - вона визначає спрямованість пошуку ідеї, визначає обмеження концептуального характеру.

7. “Визначення тематики” може розглядатися в якості метода в архітектурнії! творчості. Використання такого метода, що обумовлює свідомий цілеспрямований пошук проектних рішень, раціональне на ранніх стадіях процесу архітектурного проектування.

8. В дисертації показано, що теми традиційного новаторства мають загальну концептуальну спрямованість. Новаторство в архітектурній творчості ви ступає в якості “надпрограми” концептуального характеру. Теми новаторства пов’язуються з евристичними методами пошуку проектної ідеї, теми традицій - з алгоритмічними методами. Визначено, що теми традицій і новаторства, національного та інтернаціонального, відповідно, не тотожні. “Національне” обумовлене не тільки історією та “увражним фондом”, але й сучасним розвитком архітектури. Відповідно, “інтернаціональне” не є синонімом новаторства. На підставі вивчення сучасної практики та підходів до даної проблеми показано, що пошуки “національного” пов’язуються або з “методом цитування” раніше знайдених традиційних схем та рішень, або з “методом виявлення визначних ознак” в образному рішенні, яке заперечує “цитування” і формальне використання прототипів.

9. Кропіткий аналіз причин, які породжують ситуацію хаосу і “інтернаціональній безадрееності” у забудові міст і населених пунктів ОАЕ, свідчить про актуальність теоретичного і практичного осмислення тематики традицій і новаторства у сучасному архітектурному проектуванні. Тематична усвідом-леність та заданість в дисертації визначаються як цілеспрямований пошук необхідного і суттєвого, ствердження цінності “націонатьного” та “специфічного”. Показано, що зміна існуючої ситуації обумовлена необхідністю переорієнтації в сфері професійної діяльності в ОАЕ, впровадженням нових засобів і методів у практику архітектурного проектування.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Традиции и современность в архитектуре ОАЭ (Объединенных Арабских Эмиратов) // Тезисы докл. 48 науч.-техн. конф. “Повышение эффективности строительства”. — ХИСИ. — Харьков, 1993. — С.31.

2. Феномен архитектуры стран Ислама // Тезисы докл. 48 науч.-техн. конф. “Повышение эффективности строительства”. — ХИСИ. — Харьков, 1993. - С.32.

3. Стилистика в современном проектировании общественных зданий в Объединенных Арабских Эмиратах // Тезисы докл. 49 науч.-техн. конф. “Повышение эффективности строительства”. — ХИСИ. — Харьков, 1994. — С.11.

4. Памятники архитектуры в Дубай // Тезисы докл. 49 науч.-техн. конф. “Повышение эффективности строительства”. — ХИСИ. — Харьков, 1994. — С.11.

5. Иерархия тем в архитектурной композиции // тезисы докладов 50 науч.-техн конф. ХГТУСА. — Харьков, 1995. (В соавторстве с Васильевым B.C.)

6. Темы традиций и новаторства в современной практике архитектурного проектирования в Объединенных арабских Эмиратах // тезисы докладов 50 науч.-техн конф. ХГТУСА. — Харьков, 1995.

7. “Переходный период” в архитектуре Объединенных Арабских Эмиратов //Коммунальное хозяйство городов: Респ. межвед. научно-техн. сб. — Вып. 14. — К.: Техніка, 199S. — С. 6-7.

8. Проблемы специфичности архитектуры Объединенных Арабских Эмиратов //Коммунальное хозяйство городов: Респ. межвед. научно-техн. сб. — Вып.14, — К.: Техніка, 1998. — С. 12-16.

9. Стилістика традиційної архітектури країн Ісламу // Традиції і новації в висшої архітектурно-художньої освіті: Сб. наук, праць худож.-будів. профілю України та Росії. — Вип. 2. — 1998. — С. 16-19.

АННОТАЦИЯ

Исам Рабах Абу Дапъфа. Темы традиций и новаторства в архитектуре Объединенных Арабских Эмиратов. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности і 8.00.01 — “Теория и история архитектуры” — Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры, Харьков, 1998.

В диссертации исследованы особенности формообразования и стилистических характеристик архитектуры стран Ислама, определены научные принципы исследования традиций и новаторства, вопросов национального и интернационального в архитектуре Объединенных Арабских Эмиратов, а также проблем определения художественной темы в архитектурном проектировании. Разработаны рекомендации, связанные с современной практикой архитектурного проектирования в Объединенных Арабских Эмиратах, методикой архитектурного проектирования на начальной стадии проектного процесса.

Ключевые слова: традиции и новаторство; национальное и интернациональное; художественная тема в архитектурном творчестве.

АНОТАЦІЯ

Ісам Рабах Абу Дальфа. Теми традицій та новаторства у архітектурі Об’єднаних Арабських Еміратів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 — “Теорія та історія архітектури”. — Харківський державний університет будівництва та архітектури. Харків, 1998.

У дисертації досліджені особливості формоутворення та стилістичних характеристик архітектури країн Ісламу, знайдені наукові принципи дослідження традицій та новаторства, питань національного та інтернаціонального у архітектурі Об’єднаних Арабських Еміратів, а також проблем пошуку художньої теми у архітектурному проектуванні. Розроблені рекомендації пов’язані з сучасною практикою архітектурного проектування у Об’єднаних Арабських Еміратах, методикою архітектурного проектування на початковій стадії проектного процесу.

Ключові слова: Традиції та новаторство; національне та інтернаціональне; художня тема в архітектурній творчості.

SUMMARY

Jssam Rabah Abu Dalfah. Subjects about tradition and modernisation in the architecture of the buildings in the United Arab Emirates (hand written script).

The thesis recommends for architectural candidate, specialisation 18.00.01

— Theory and history of architecture Kharkov Government Technical University Buildings and Architecture. Kharkov, 1998.

The thesis investigates the characteristic and scientific style of the building in the Islamic countries, defining the scientific principles of the tradition and modernisation, the question of the national and international in the buildings of the U.A.E. Also, the art of planning the building. The recommendations related to the modem methods of architectural planning of the U.A.E. projects, the methods of the architectural planning in the preliminary stage of the planning process.

The clue words: Tradition and modernisation; national and international; the art in the creation of the architecture.

Підп. до друк. 4.05.98 р. Формат А5 (84х60‘/32). Папір друкарський. Печать різографія. Прим. 100. Зак. 13/98

Видавництво “Медицина і...”

310183, а/с 11173