автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Становление и развитие краеведческой библиографии Подолии (вторая половина XIX - XX вв.)

РГ6 од

1 З КЮН 1995

Київський державний інститут культури

На правах рукопису

БУЛЬБА Таїсія Семенівна

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК КРАЄЗНАВЦІ БІБЛІОГРАФІЇ ПОДІЛЛЯ ' (друга половина XIX-XX ст.)

05.25.03 - бібліотекознавство і бібліографознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ - 1995

Дисертацією б рукопис

Робота виконана в Київському державному інституті культури .

Науковий керівник - кандидат історичних наук,

доцент Бахмат Катерина Павлівна

Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор Горбик Еячеслав Олександрович

- кандидат ¡сторичних наук, професор

' Бабич Василь Степанович

Провідна організація - Вінницький державний педагогічний інститут.

Захист відбудеться 28 червня 1995 р. п /язе годині на засіданні спеціалізованої вчено: ради К 01.34.01 при Київському державному інституті культури (м. Київ, вул. Щорса,

Э дисертацією мояна ознайомитися в бібліотеці Київського державного інституту культури (м. Київ, вул. Шррса, 33).

36).

Автореферат розісланий

Вчений секретар

спеціалізованої вчено: ради

Н. Б. Коваленко

а

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах національно-культурного відродження України особливого значення набувапть питання розвитку краєзнавства, яке по праву вважається невичерпним джерелом духовності та культури народу.

Увага до краєзнавства, яка є характерною рисою нашого часу, викликана прагненням відродити у громадській свідомості ідею самоцінності рідного краю, розкрити багатогранне розмаїття етнічних, мовних, культурних та шейх витоків українців, подолати тялкі наслідки довготривалої політики денаціоналізації народу.

"Шрб по-справжньому любити рідний край, його треба добре знати. Це знання не літе підносить і звеличує людину, розширює її світогляд, воно є своєрідніш містком, ср єднає покоління минулі з поколіннями нинішніми і прийдешніми”, - підкреслює голова правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, академік НАН України Я Тронько*.

ЕадлиЕе місце у підвищзнні ефективності краєзнавчих досліджень і їх інформаційному забезпеченні належить краєзнавчій бібліографі і, яка визначається як галузь науково-практичної діяльності, що забезпечує функціонування у суспільстві інформації про документи, пов'язані за своїм змістом з пепноп місцевістю країни. ,

Однак, система краєзнавчої бібліографічної інформації, ср склалася в минулому, без відповідної реорганізації не в змозі виконати завдання, висунуті перед неп сучасністю. Удосконалення потребують всі її складові - я., в організаційному, так і в методичному в; ;ноиенні. Теоретичні розробки та практичні заходи в цьому напрямку мають базуватися на результатах всебічного, вивчення динаміки краєзнавчої бібліографії в історичній ретроспектив і. Це дає можливість виявити зовніині та

* Тронько .. Родовід українського краєзнавства // Краєзнавство. - 1893.- N 1. - С. 4.

внутрішні чинники, пр визначали розвиток краєзнавчої бібліографи на певних історичні« етапах, узагальнити досвід попередніх поколінь, підсумувати зроблене і на цій основі накреслити шляхи на майбутнє.

£раговуш.ч, щз загальні тенденції розвитку будь-якого явищ в різних регіонах проявляться специфічно і являють собою синтез тенденцій регіонального розвитку, вважаємо найбільш ефективні«.: у вирішенні вищевказаних завдань обмежуватися певними територіальними рамками. Лише глибоке всебічне вивчення конкретного, специфічного дає можливість дійти узагальнень, виявити спільне, розкрити закономірності історичного процесу, не підганяючи фактичний матеріал під загальну схему.

На необхідність активізації регіональних досліджень звертав увагу це видатний український історик М. С. Грушевсь-кий. Важливість урахування місцевих особливостей підкреслюють і сучасні дослідники - ЕТронько, Н. Кушнаренко, М. Щррба, Ц. Картапзв.

Саме регіональний підхід в дослідженні історії краєзнавчої бібліографії дає можливість простежити як її загальну динаміку, так і специфічні риси, властиві певній місцевості, а відтак - найефективніше спрогнозувати подальший розвиток бібліографії не лише в конкретному регіоні, айв Україні зага-лон.

Отже, актуальність дослідження обумовлена зростанням ролі краєзнавчої бібліографії як важлиеої складової краєзнавства та необхідністю приведення її системи у відповідність з сучасними потребами суспільства.

Регіон дослідження. Поділля - є одним із значних центрів високоорганівованого краєзнавства в Україні. Про це, зокрема, свідчать проведені там п’ять республіканській наукових

(1979-1991), вісім Подільських (1965-1990), тринадцять Вінницьких (1983-1994) регіональних та обласних історико-крає-анавчих конференцій, десять Подільських географічно-краєзнавчих (1904-1992) та ряд тематичних конференцій, три міжнародні наукові форумі: "Польп^ і Україна: Історична спадщина і сус-

пільна свідомість”, "Культура України і слов'янський світ" (Кам’янець-Подільський, 1992), "ДухоЕНі витоки Поділля: Творці історії крап” (Хмельницький, 1994).

Територіально дослідження охоплює Східне Леділля в мегах сучасних Вінницької та Хмельницької областей, історичній*, економічний та культурний розвиток яких підпорядковувався спільним закономірностям.

Грунтовність і ефективність наукових попуків поділлє-знавців значнов мірою залежить від рівня бібліографічного забезпечення їх інформаційних потреб. На всіх історичних етапах різногалузеве вивчення краю було тісно пов'язане з бібліографічною діяльністю наукових товариств, громадських організацій, бібліотек, краєзнавців-аматорів, здобутки та досвід яких мають непересічне значення.

В зв’язку а цим об'ектом налюго дослідження стала краєзнавча бібліографія Поділля. •

Предмет дослідження - діяльність наукових товариств, громадських організацій, бібліотек, органів місцевого друку, окремих краєзнавців по створенню бібліографічної інформци з подільського краєзнавства, історія її розвитку та сучасний стан. •

Хронологічні рамки дослідження - друга половина XIX -кінець XX ст. (до 1994 р/ включно) - дають можливість визначити тенденції становлення і розвитку краєзнавчої бібліографи Поділля з часу появи її першого джерела до сьогодення.

Розробленість-теми. В цілому, теоретичні, методичні, організаційні та історичні проблеми краєзнавчої бібліографії знайшли певне висвітлення у працях вітчизняних біблюграфо-анавців, пр дало змогу визначити основні тенденції розвитку краєзнавчої бібліографії в Україні, скласти уявлення про її стан в окремі історичні періоди, виявити актуальні проблеми та виробити пропозиції прдо їх вирішення. ■

Найбільп повно історія краєзнавчої бібліографії висвітлена у циклі лекцій І. І.Корнвйчика "Краеведческая библиография на Украине", які узагальнюють і підсумовують розвиток української краєзнавчої бібліографії з пергої половини XIX ст. до 196? року, розкривають її взаємозв'язок з соціально-політичними та культурно- історичнтяі явшезми. Становленню крав-

6 .

знавчої бібліографії до 1917 року присвячені й окремі розділи грунтовної праці І. І. Корнєйчика "Історія української бібліографії".

Тенденціі розвитку краєзнавчоі бібліографії у 20-ті роки знайшли своє відображення у роботах І. О. Еовченко. Цінну інформацію про організаційні форми бібліографічної діяльності з краєзнавства в Україні цього періоду містять публікації Т. Е Петрикової. Особливої уваги заслуговують дисертаційне дослідження та ряд публікацій Я М. Кушнаренко, е яких висвітлений генезис та зроблений теоретико-штодологічний аналій бібліотечного краєзнавства, базоЕОЮ підсистемою якого визначена краєзнавча діяльність бібліотек.

Однак, вказані праці не дають можливості скласти цілісне уявлення про розвиток та сучасний стан краєзнавчої бібліографії в окремих регіонах України, простежити особливості формування та наповнення в кожній області системи краєзнавчих бібліографічних посібників, визначити. найбільш ефективні шляхи її удосконалення.

Належного висвітлення у спеціальній літературі не одержали і питання розвитку та сучасного стану краєзнавчої бібліографії Поділля. Виняток становлять декілька оглядових публікацій працівників Хмельницької та Вінницької ОУНБ С. Р. Михай-лової, Е1І Синиці, ЛНИшльовоі, які знайомлять із формуванням у зазначених областях системи краєзнавчих бібліографічних посібників. Аналіз бібліографічної .діяльності окремих подільських краєзнавців зроблений у публікаціях В-Бідкова,

Е Т. ПетрикоЕОі, ЕИ. Синиці.

Найбільш грунтовнім! узагальнюючими роботами з історії подільського краєзнавства від його зародження у другій половині XIX ст. до сьогодення є дисертаційне дослідження Е С. Прокопчука "Розвиток краєзнавства на Поділлі" та монографія Л. Е Баженова "Поділля в працях дослідників та краєзнавців XIX-XX ст.", де вперше в історіографії Поділля систематизовано аналіз творчості, .біографічні відомості, матеріали і праці дослідників і краєзнавців стосовно різногалузевого вивчення краю.

Окремі напрямки розвитку краєзнавства на Поділлі, а саме історичного, знайшли своє відображення у наукових повідомленнях І. С. Винокура, С. К. Гугіеяюка, Е 0. Савчука. Ряд публікацій

присвячено аналізу діяльності місцевих наукових товариств та закладів, зокрема Подільського єпархіального історико-статис-тіі'шого комітету та Кабінету виучування Поділля (роботи А. Л. Зінченка, Е С. Прокопчука, А. І.Стельмаиової, Л. Р. Кароє-еоі). Досить активно вивчається життя та наукова спадслна Е Я. Сіцінського, Е Д. Отамановського, які зробили значний внесок у'розвиток бібліографи краю.

Корисними•для автора стали публікації, в яких звертається увага на першочергові проблеми в галузі краєзнавчої бібліографії і подаються пропозиції прдо їх виршення. Шляхи вдосконалення існуючої системі краєзнавчих бібліографічних посібників та окремих її ланок частково розглядалися у публікаціях О. Е Михайлово і, 0. П Крицького, Е І. Лутовінової, Я І. Комсь-кої, окремі повідомлення присвячені питанням бібліографічного забезпечення історико-краєзнавчих досліджень (А. 11 Комська, Е П. Богданова, Г. Д. Зленко) та формуванню системи бібліографи, краєзнавчої бібліографи (ЕЕТоміна, К.П.Бахмаг,

Е П. Богданова, Е П. Кисельова). '

Вагому теоретичну базу склали роботи з історії, теорії, методики та організації краєзнавчої бібліографії біблюгра-фознавців з ближнього зарубіжжя, зокрема О. Іі. Бученкова, 11 И. Щерби, О. Е Ііашнтова, Е О. Ніколаєва, О. Ы. Бур міської,

Т. І. Садохіної, Е К Степанова та інших.

Разом з тим слід зазначити, ар наукові дослідження, присвячені питанням становлення і розвитку краєзнавчої бібліографії Поділля, не проводилися.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість обумовили мету даної роботи - провести комплексний авалів і дати цілісне уявлення про краєзнавчу бібліографів Поділля, дослідити її розвиток в контексті стан:влення поділлєзнавс-тва, охарактеризувати сучасний стан і на цій основі накреслити шляхи та перспективи на майбутнє.

Питання організації краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату бібліотек Поділля, довідково-бібліографічної роботи та краєзнавчого бібліографічного інформування дисертант вважав об'єкте” окремого дослідження, а тому торкався їх дняа побіжно.

Відповідно до мети дисертації були сформульовані завдання:

- визначити основні тенденції та особливості розвитку кравг знавчої бібліографії Поділля в конкретно-історичних умовах;

■ - охарактеризувати бібліографічну діяльність з краєзнавс-

тва подільських науковій товариств, громадських організацій, бібліотек, окремих осіб;

здійснити комплексний аналіз бібліографічних посібників про Поділля;

- виробити рекомендації, спрямовані на удосконалення системи краєзнавчих бібліографічних посібників в регіоні;

- скласти бібліографію бібліографії Поділля.

Методологічно дисертація грунтується на діалектичних

принципах наукового пізнання. У дослідженні був використаний соціально-генетичний підхід, який дав можливість виявити соціальну, наукову та історико-культурну обумовленість бібліографічних явищ.

Крім того, використовувалися методи системного аналізу, порівняльного аналізу, статистичні та соціологічні методи (опитування, бесіда).

Джерельну базу дослідження склали матеріали фондів бібліотек: Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вериадського НАН України, Національної Парламентської бібліотеки України, Державної історичної бібліотеки України, бібліотеки украінсь-иої діаспори, бібліотеки Київського державного інституту культури, Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки Ні К. А. Тімірязєва, Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки їм. М. Островського, бібліотек! Кам'янець-Подільського дерзяавного педагогічного інституту та Кам’янець-Шдільського музеїо-заповідника, ■ Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, бібліотеки Львівського державного університету ім. І. Франка та інших.

У ході дослідження використовувалися також матеріали з фондів державного архіву Вінницької області, державного архіву Хмельницької області та його Кам’янець-Пздільського філіалу, архівні матеріали відділу рукописів ЦНБ БАН України, ЦДАВО України, ЦЦІА України, ЦДА1ШІ

Значну допомогу у пошуковій роботі надали бібліографічні матеріали, зібрані Ф. Максииенком, ¡1 Ясинським, Є. Пеленськкм, ретроспективний покажчик "Бібліографічні посібники УРСР, 1976-1930", покажчики краєзнавчих видань бібліотек, підготовлені Державною історичною бібліотекою України.

У процесі роботи над темою дисертантом було переглянуто великий за обсягом масив краєзнавчої літератури та місцевих періодичних видань ("Подольские губернские ведомости" /18281917/, "Подольские епархиальные ведомости” /1862-1907/, "По-долия" /1906-1916/, "Православная Подолия" /1906-1916/, "Справочный листок Подольского обсества сельского хозяйства п сельскохозяйственной промышленности" /1899-1914/, "Подольский хаэяин" /1915-1917/, "Экономическая жизнь Пэдолии" /1913-1918/, "Освіта" /1918-1919/, "Українська старовина" /1919/, "Наше гаття" /1920/, "Вінницькі вісті" /1941-1944/, "Подолянин" /1941-1944/, "Нове язіття" /1941-1943/, "Коэятинсь-ка газета" /1942-1943/, "Калинівські вісті" /1942-1943/, "Хмельницькі вісті" /1943/, "Український голос" /1941-1943/, "Гайсинська газета" /1943/, "Лятичівські вісті" /1943/, "Урядові Дунаєвецькі вісті" /1941-1943/ та інші), шр дало можливість виявити як нові факти з історії Поділля, так і краєзнавчі бібліографічні посібники, не відображені в існуючій бібліографії краєзнавчої бібліографії.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперие дається цілісна картина розвитку бібліографії окремо взятого регіону України, шр дало змогу встановити типологічні зразки та прийоми для інппіх подібних досліджень. У роботі а позицій сьогодення розкривається взаємозв'язок між соціаль-но-економічннм і культурно-історичним середовииэм краю та бібліографією, характеризується внесок наукових товариств, громадських організацій, бібліотек та окремих дослідників у створення бібліографічної інформації а подільського краєзнавства. Е науковий обіг вводяться архівні матеріали, неопуб-лікопалі бібліографічні посібники, висвітлюються маловідомі факти з історії бібліографії Поділля, шо суттєво доповнює загальну картину розвитку краєзнавчої бібліографії України.

№акгична значимість роботи полягає в розробленні конкретних рекомендацій, спрямованих на оптимізацію існуючої на Поділлі системи краєзнавчих бібліографічних посібників, цр дасть можливість ефективніпе задовольняти інформаційні потреби читачів регіону. Виявлені в ході дослідження бібліографічні джерела стануть суттєвою допомогою в практичній роботі бібліотек краю та у створенні краєзнавчого бібліографічного репертуару України.

Представлені в дисертації матеріали можуть знайти своє застосування також у спеціальних навчальних закладах при викладанні курсів краєзнавчого циклу.

Нз захист виносяться такі положения:

1. Краєзнавча бібліографія Поділля на всіх історичних етапах свого розвитку була тісно пов’язана з формуванням та становленням місцевого краєзнавства і зазнавала впливу тих соціально-економічних, політичних та національно-культурних процесів, ср відбувалися в Україні в цілому та на Поділлі зокрема.

2. Ш Поділлі, в територіально-адміністративних меяах Вінницької та Хмельницької областей, склалася система краєзнавчих бібліографічних посібників, яка iss певну змістову і функціональну структуру. Однак для неї характерна відсутність

і недосконалість окремих ланок та їх складових, диспропорція у кількісному співвідношенні, невисокі якісні показники.

3. Удосконалення існуючої на Поділлі системи краєзнавчих бібліографічних посібників передбачає збалансованість її головних ланок, заповнення прогалин, підвипекня якісних характеристик і має відбуватися у відповідності до реальних та потенційних потреб споживачів краєанавчої бібліографічної інформації.

Апробація роботи. Основні положення і висновки дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр аналітико-синтєтич-ггої обробки документів, бібліографознавства та інформаційних ресурсів, історії Київського державного інституту культури,

звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу інституту (1992-1994 рр.), Всеукраїнській науково-теоретичній конференці г "Еібліотекз і бібліотечна професія в умовзх інформатизації суспільства" (Київ, 1993), УІ Всеукраїнській науковій конференції э історігчного краєзнавства (Луцьк, 1993). -

Структура дисертації. Дисертація складається а вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, архівних матеріалів та додатку.

Структура дисертації відображає логіку дослідження. У відповідності з поставленою метою аналіз становлення, розвитку та сучасного стану краєзнавчої бібліографи Поділля гроблений з урахуванням як загальноприйнятої хронологи подій та періодизації краєзнавства, так і специфічних явищ, характерних виключно для регіону, ер й обумовило нетрадиційність її періодизації.

ОСНОЕНЮ! ЗМІСТ РОБОТИ

Першій розділ дисертації висвітлює становлення та розвиток краєзнавчої бібліографії Поділля від початку її виникнення у другій половині XIX століття до 1917 року. Тут, зокрема, проаналізовано тенденції та особливості цього процесу, визначено головні суб'єкти та охарактеризована їх діяльність по створенню бібліографічної інформації з питань подільського краєзнавства, здійснено її комплексний аналіз.

Розглядаючи становлення краєзнавчої бібліографії Поділля та тлі історичного розвитку краю, дисертант виходив з того, ер понад ЗОО-річне входження Поділля до складу Польці, а потім - з 1793-1795 рр. - приєднання до Російської імперії обумовило специфіку досліджень краю, якими займалися переважно польські та російські вчені. Саме з їх діяльністю пов’язана поява перпих бібліографічних покажчиків та оглядів літератури про Поділля, складення яких мало на меті виявити та систематизувати розкидані по різних джерелах краєзнавчі публікації, необхідні у наукових попуках.

Шдаліше становлення бібліографії Поділля було пов’язане як а науковим вивченням краю, яким зайшлися дослідники з інших регіонів України, так і з розвитком місцевого краєзнавчого руху - виникненням місцевих краєзнавчих структур, розгортанням історичних, фольклорно-етнографічних та природничих досліджень Поділля, створенням внаслідок цього значної кількості цінних краєзнавчих видань, вр стало значним поетоехом для формування бібліографії краю.

В розділі підкреслюється, яр найбільш суттєвий внесок у розвиток краєзнавчої бібліографії Поділля зробили Подільський єпархіальний історико-статкстичний комітет та Товариство подільських природознавців і лю&итєлів природи, зокрема члени вказаних товариств ЕСіцінськкй та О. Прусевич.

Для зазначеного періоду характерним є становлення краєзнавчої бібліографічної інформації на сторінках місцевих періодичних видань. Детальний перегляд і вивчення подільської періодики дали можливість виявити, Ер найбільшу увагу бібліографуванню краєзнавчої літератури приділяли "Подольские епархиальные ведомости", "Экономическая жизнь Подоли;:", "Справочный листок Подольского обсестга сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности" (з 1915 р. - "Подольский хазяин"). Саме вони вмішували на своїх сторінках значну кількість бібліографічних оглядів та повідомлень про нові краєзнавчі видання.

Разом з тим, у дисертації відзначаються недостатня роль у становленні краєзнавчої бібліографії місцевих публічних ОіОліотек. Про відсутність краєзнавчого аспекту в їх діяльності та недосконалість документно! баги з краєзнавства свідчить, зокрема, перегляд друкованих каталогів бібліотек.

Аналіз бібліографічної продукції зазначеного періоду дає підстави стверджувати, вр специфіка досліджень краю вилинула і на формування основних типів краєзнавчих бібліографічних посібників. Найбільп інтенсимю розвивалася галузева та тематична ретроспективна краєзнавча бібліографія. Бона представлена бібліографічними оглядами, прикшииовиїи та прпстатєйни-іш сшшкаш літератури, покажчпкамя, в ккігх знайшла своє відображення література з історії, археологи, етнографії, природних ресурсів крав. Значноп працею, зокрема, є покажчик

О. Брусевича "Библиография естествознания Подолии”.

В дисертації наголошується, яр в дореволюційний період певна увага приділялася створенню покажчиків вмісту місцевих часописів, зокрема "Подольских епархиальннх ведомостей", які і до сьогодні вважаються цінним джерелом краєзнавчої інформації. Відмічається, що практично не одержала свого розвитку біобібліографія місцевих діячів та урожзкців крап. Виняток становить персональний покажчик, складений КІСіцінегким і присвячений пам’яті краєзнавця та історика Л Ролле.

З точки зору методики до позитивних рис бібліографічних праць цього періоду можна віднести намагання укладачів охопити літературу про край за досить' значні проміжки часу, широке відображення іногемноі літератури, повні бібліографічні описи. Разом з тим, в дисертації підкреслиться, що краєзнавча .бібліографія Поділля дореволюційного періоду була малочисельнов. Процес її зародження і розвитку відбувався досить стихійно. Складені бібліографічні посібники, тематикз яких визначалася, як правило. особистими інтересами авторів, були розраховані на вузьке коло читачів і забезпечували ліеє окремі аспекти та налряіжи краєзнавчих досліджень. У зазначений період не було створено жодного універсального бібліографічного покажчнкз.

ї Другому розділі дисертації розглядається розвиток краєзнавчої бібліографи Поділля після 1917 р. до початку Великої Вітчизняної війни, г.рослідксвустьсп її тісний взаємозв'язок а науковім виачягаям краю та загальним ро?витком бібліографіч-і;ої справи.

Відзначається, ер нових рис краєзнавча бібліографій набуває у 1917-1921 рр, , гали прагнення українського народу до національно-культурного відродження, створення незалежної держави відкрили простір духовному оновлєнка суспільства.

Енаслідок об'єктивних геополітиччігх умов Вінниця та Кам'янець-Лодільський неодноразово ставали тимчасовими столицями Української Народної республік:, ср, безперечно, сприяло активізації місцевого наукового і культурного життя.

Визначною подією цих років стало відкриття у 1313 році Кам’янець-їїсдільсікого українського державного університету, в стінах якого зусиллями С. Сі ропа.”.ка, Л Епксіського, II Плавала

було започтковано теоретичну і практичну діяльність в галузі бібліотекознавства та бібліографії. З'явилися спроби теоретичного осмислення бібліографії як наукової дисципліни, її місця та ролі у відродженні української культури та науки, шр безпосередньо впливало на формування нових теоретико-методо-логічних засад краєзнавчої бібліографії. Характерною рисою зазначеного періоду Оулз спроба укладання бюбіблюграфічного словника видатних діячів Поділля.

Якісно новим етапом у розвитку краєзнавчог бібліографії Поділля стали 20-ті роки XX ст. , ир було обумовлено здійсненням політики українізації, поширенням науково-дослідного краєзнавства та інтенсивніш розвитком масового краєзнавчого руху як в Україні в цілому, так і на Поділлі зокрема.

Піднесення краєзнавчого руху значною мірою сприяло розвитку краєзнавчої бібліографії, яка в цей період характеризується численністю суб'єктів краєзнавчої бібліографічної діяльності, розширенням тематики та жанрів. В' дисертації підкреслюється, ер позитивний вплив на розвиток краєзнавчої бібліографії в окремих регіонах України справила поява різних 4орм організаційного та методичного керівництва, проведення ряду нарад та конференцій, на яких розглядалися теоретичні, методологічні та організаційні проблеми краєзнавчої бібліографі і.

В розділі висвітлюються та характеризуються тенденції розв’їтку подільського краєзнавства у цей період. Визначається активна участь у краєзнавчій роботі вищих навчальних закладів Поділля, наукових товариств та установ, громадських краєзнавчих формувань - товариств, гуртків, комітетів, бюро краєзнавства.

■ Типовим явним для краєзнавчої бібліографії Поділля цього періоду були прикнижкові та пристатейні списки літератури тематика яких обумовлювалась головними напрямками досліджень краю, зокрема його історії, природних ресурсів, сільського господарства тощо.

Своєрідність розвитку краєзнавчої бібліографії Поділля у цей період порівняно з іншими регіонами була обумовлена діяльністю Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, яка вле при заснуванні розглядалася як наукова база для дослідження кр> .о. '

Еиявлені матеріали характеризують основні напрямки організації та діяльності філії: формування вичерпного фонду лі-

тератури краєзнавчого змісту, створення краєзнавчого каталогу, складення універсального науково-допоміжного краєзнавчого бібліографічного посібника. Останній розглядався як необхідна основа дослідно-краєзнавчої праці та складова всеукраїнського бібліографічного репертуару.

Вирішенню цих завдань сприяло створення у струїстурі філії Кабінету виучування Поділля та бібліографічної секції.^ 3 діяльністю Кабінету як координаційного центру науково-дослідно* роботи цілого ряду місцевих установ пов’язаний певний розвиток рекомзндаційної краєзнавчої бібліографії.

Узагальнення практичного досвіду філії, зроблені її директором В. Д. Отамановськвм, його пропозиції цздо доцільних форм організації краєзнавчої бібліографії з ме.тох певного регіону стали суттєвим внеском в теорію української крг-ззнавчої бібліографії. '

Характеризуючи стан краєзнавчої бібліографії Поділля у 30-ті роки, дисертант зазначаз; ер складні суспільно-політичні процеси, які відбувалися у цей період в країні - масові репресії, згортання краєзнавчого руху, новий адміністративно-територіальний поділ України, внаслідок якого Сула реорганізована існуюча мэрела бібліотек, призвели до її занепаду, в тому числі Я на Поділлі. Саме тому бібліографія крав у цей час не поповнилася грунтовними працями, а представлена лита незначними за обсягом та повнотою вклвчэного матеріалу тематичними і бісбібліографічнимн посібниками та яркотатейними списками літератури. З той же час в дисертації паголоаузться, ер саме в цей період визначилася її організаційна структура, яка зберігається до сьогодення. Центром краєзнавчої бібліографії на Поділлі стає Вінницька обласна бібліотека ім. К.А.Тімі-рязєза.

Таким чином, характерной особливістю розвитку краєанаа-чоі бібліографії Поділля у 20-30-ті роки буз її тісний взаємозв’язок з розвитком місцевого краєзнавства та загальним станом бібліографічної роботи в країні. Це сприяло тому, со краєзнавча бібліографія, порівняно э дореволюційним періодом, набуває нових позитивних якостей: відбуваться зміни в и організації, удосконалиться методичний різс-нь бібліографі чних

16 .

робіт, більш різноманітною стає їх тематика. Однак, в силу об'єктивних причин, так і не було створено продуманої системи краєзнавчих бібліографічних посібників, багато проектів залишилося не здійсненим!!.

Третій розділ дисертації висвілює подальший розвиток краєзнавчої бібліографії Поділля, характеристику її стану в початку Великої Вітчизняної війни до 1944 р. Значна увага приділена процесу формування на Поділлі системи краєзнавчих бібліографічних посібників.

Еизначено, шр у зв'язку а трудношдма воєнного і відбудовчого періоду краєзнавча бібліографія Поділля у 1941-1953 рр. не набула належного розвитку. Разом а тим, робота, що велася у ці роки по збереженні!), упорядкуванню та систематизаці ї бібліотечних фондів, формуванню краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату склала базу для активізації подальшої роботи бібліотек в галузі краєзнавчої бібліографи.

В дисертації підкреслюється, шр найбільш інтенсивний розвиток краєзнавча бібліографія Поділля одержала у 1954-1990 роки, шр було пов'язано з початком та розгортанням видавничої Діяльності бібліотек.

Характерною особливістю зазначеного періоду було збільшення загальної кількості посібників, поступове підвищення їх методичного рівня, залучення до роботи в галузі краєзнавчої бібліографії бібліотек різних типів, шр загалом обумовило значне підвищення потенціалу краєзнавчої бібліографії Пгділля порівняно з попередніми періодами.

■ Аналіз масиву створених крг -внзвчих бібліографічних матеріалів дає підстави стверджувати, шр саме в цей період на Поділлі, в адміністративно-територіальних межах Вінницької та Хмельницької областей, була сформована система краєзнавчих бібліографічних посібників. Свій розвиток одержали універсальні науково-допоміжні покажчики поточної літератури типу "Література про ... область", календарі знаменних і пам'ятних дат, комплексні,тематичні, галузеві, біобібліографічш та персональні посібники як науково-допоміжного, так і рекомендаційного характеру. Значного розвитк" набула літературна краєзнавча бібліографія.

Однак, зростання кількісних показників випереджало підвищення якісних характеристик системи, одним із свідчень чого е значне переважання рекомендаційних краєзнавчих посібників порівняно з науково-допоміжними посібниками (відповідно 89 та 11 7. від загальної кількості).

Не приділялася увзга створенню грунтовних універсальних науково-допоміжна ретроспективних покажчиків та універсальних рекомендаційних покажчиків типу "Що читати про ... край". Практично незабезпеченні.« бібліографічною інформацією науково-дсломі .того характеру виявилися талі важливі для краго галузі як промисловість, сільське господарство, економіка. В рекомендаційній кравзнавч-й бібліографії не знайхти належного висвітлення окремі періоди історії краю, природа та природні багатства, медицина, культура і мистецтво.

■ Аналіз показаЕ, що вибір тематики, видів і типів посібників часто обумовлювався не реальними інформаційними потре-ба>и, що склалися в регіоні, а формальним підходом, ідеологічним та методичним спрямуванням. Обмежене коло тем, нерідко їх дублювання як у межах кожної -області, так і крав в цілому, звужений тенденційний добір літератури - типові недоліки СКЕБ цього періоду.

Нове піднесення краєзнавчого руху, ер було викликане корінними змінш.г.і соціально-економічних, політичних і державних засад у наяій державі - розпадом Радянського Сспзу, проголошенням у 1991 р. державної незалежності України - поклало початок якісно новому етапу у розвитку краєзнавчої бібліографії. 11 характерними рисами стала значна поиукова робота, спрямована на виявлення літератури з раните невідомих чи заборонених тем, висвітлення життя та діяльності репресованих уродженців краю та його гидатних діячів. Підвищується науга-вий та методичний рівень складених посібників, пр, значноп мірою пояснюється використанням архіЕШіх матеріалів, налагодженням більи тісних контактів з працівниками краєзнавчих музеїв, викладачами вкс;іх навчальних закладів тост.

Характерней рисою зазначеного періоду е посилення уваги до краєзнавчої бібліографії дитячих та юнацьких обласних бібліотек Поділля, ЦЕС, в діяльності якій спостерігається тенденція до складапгя грунтовних краєзнавчих бібліографічних посібників.

Таким чином, система краєзнавчих бібліографічних посібників, шр сшіалася на Поділлі, знаходиться у стані розбалан-сованості і в повній мірі не забезпечує потреби споживачів в краєзнавчій інформації.

В Закллченні підеодяться підсумки дослідження та подаються рекомендації іцодо удосконалення існуючої на Поділлі СКЕІІ При їх розробці були враховані рекомендації, запропоновані у проекті нового "Положення про краєзнавчу роботу бібліотек України", спеціальній літературі та пропозиції бібліографі в-кравзнавці в Вінницької і Хмельницької ОУНБ.

Необхідними заходами, зокрема, вважаємо:

- продовжити підготовку та видання універсальних науково-допоміжних поточній покажчиків краєзнавчої літератури типу "Література про ... область" та календарів знаменних і пам’ятних дат, розробивши механізм їх реалізації, зокрема за передплатою. В універсальних науково-допоміжних поточних покажчиках вважаємо необхідним відновити розділ "Бібліографічні посібники" та такий додаток,як список переглянутої періодики та видань, .що продовжуються;

- підготувати універсальний ретроспективний науково-допоміжний покажчик, який відобразить існуючий масив краєзнавчої літератури за значний хронологічний період і стане базою для подальшої науково-дослідницької роботи а краєзнавства;

- розпочати роботу над складенням універсальних, рекоменда-

ційних покажчиків "Шр читати про ... край”, "Шр читати про ... район", які відіграють важливу роль у забезпеченні пересічних інформаційних потреб; ■

- реорганізувати ланку тематичних та галузевих науково-допоміжних посібників, головним завданням яких вважаємо дійове •забезпечення наукових регіональних досліджень. Підготовка такого типу посібників мав базуватися на науковому вивченні сучасних і прогнозованих інформаційних потреб вчених і спеціалістів регіону і здійснюватися координовано з бібліотеками вищих навчальних закладів та небібліотечними установами, шр займаються краєзнавством;

- переглянути роль і тсце тематичних рекомендаційних посібників в існуючій СКБИ їх підготовку ввачеемо прерогативою ЦБС та обласних бібліотек для дітей та юнацтва;

- ланка біобіблюграфічних посібників потребує переорієнтації бібліотек, особливо обласних, на підготовку грунтовних біобібліографічних робіт, які в перспективі „тануть складовими запланованого фундаментального довідника "Еидатні діячі Поділля”;

- не повинно залишатися поза увагою бібліографування міс-

цевої періодики, як важливого історіографічного джерела вивчення певної місцевості. Необхідно продовжити історико-біблі-ографічний збірник "Часописи Поділля", пр дасть можливість скласти вичерпний покажчик подільської періодики, визначити її стан на рівних етапач розвитку, '

- обов'язковим напрямком роботи бібліотек має стати ретроспективне та поточне бібліографування місцевої друкованої продукції некргєзнавчого змісту, Ер пов'язано з шгіриенням діяльності Книжкової палати України, еііншснзннян ряду регіональних видавництв. Нові видання місцевого друку, на ная погляд, доцільно включати окремим розділом до універсальних поточних науково-допомі.таих покажчиків нової краєзнавчої літератури;

- для раціонального управління динамічною рівновагою сис-

темі краєзнавчих бібліографічних посібників та її упорядкування важливим є складення вичерпного покажчика краєзнавчих бібліографічних посібників. ,

Необхідною умоеою оптимального формування та ефективного використання краєзнавчого бібліографічного потенціалу є спільна робота обласнії?:, дитячих і юнацьких бібліотек, небіб-лютечних закладів над підготовкою бібліографічних посібників, залучення До неї науковців та фахіздів різких галузей знань. Велике значення має міжобласна координація в мамах зональних об’єднань, які визначаються на основі спільності культурно-історичних та економіко-географічяих особливостей.

Успішному рісенню Еиг^зззцачених проблем має сприяти застосування у прагакці роботи бібліотек сучасних технічних засобів та провідних інформаційних технологій, ер дасть змогу автоматизувати процес створення краєзнавчої бібліографічної інформзці і.

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях:

1. До питання розвитку краєзнавчої бібліографи на По-

діллі // Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України: Тез» доп. та по-

відомлень У Всеукр. наук. конф. з іст. краєзнавства, мвт. 1091 р. - Кам’янець-Подільський, 1991. - С.559-560.

2. Краєзнавець М. Білінськлй // Тези доповідей XI Вінницької обласної істсрико-краєзнавчої конференції, 3 вересня 1992 року. - Вінниця, 1992. - С. 52-53.

3. До питання про бібліографічну діяльність Товариства подільських природознавців і любителів природи // Шзста Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства: Тези доп. - Луцьк, 1993. - 0. 492-493.

4. З історії діяльності Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН // Бібліотека і бібліотечна професія в умовах інформатизації суспільства: Тези доп. Всеукр. наук. конф. 22-24 верес. 1993 p. - К. , 1993. - С. 63-65.

5. З історії діяльності Кам’якець-Подільського єпархіального історико-статистичного комітету // Збірник статей аспірантів Київського державного інституту культури. - К.,

1993. - С. 71-74.

6. Бібліографічна діяльність KL Я. Сіцінського // Духовні

витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали міжнар.

наук, -практ. конф., 9-11 верес. 1994 р. - Хмельницький, 1994. -С. 72-74. ■

7. Бібліографічно-краєзнавчі дослідження у Кам'ннець-Ш-«»ляському державному університеті (початок XX ст. ) // Культура України: історія і сучасність: Тези доп. Шжнарод. наук, -теорет. конф., 25-26 жовт. 1994 p. - X., 1994. - С. 123-124.

Бульба Т. С. Становление и развитие краеведческой библиографии ПЬдолии (вторая половина XIX- XX вв. ).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 05. 25. 03 - библиотековедение и библиографоведение, Киевский государственный институт культуры, Киев, 1995.

В диссертации прослеживается развитие краеведческой библиографии Подолии с момента ее возникновения до 1994 года включительно. Проведен комплексный анализ библиографических пособий о крае, охарактеризована деятельность научных и об-иественных организаций, библиотек; отдельных краеведов по их созданию. На основе обобщения конкретного материала предпринята попытка наметить пути дальнейшего развития краеведческой библиографии Подолии, прежде всего путем усовершенствования сложившейся системы краеведческих библиографических пособий.

Ключові слова: краєзнавча бібліографія Поділля, друга половина XIX-XX ст. , становлення, розвиток.

Taisiya S. Bulba Formation and development of the Podoltya local lore bibliography (2-nd half of the XIX-XX cent.).

Dissertation on the competition of the scientific degree of the Candidate of Historical Sciences on the speciality - 05.25.03

- Librarianschip and Bibliography, Kiev State Institute of Culture, Kiev, 1995.

In the dissertation the development of the Podoliya local lore bibliography is observed from the noment of its emerging up to the

1994. The complex analysis of the bibliographical supplies on the territory has been done, the activities of the scientific and public organizations, libraries, private bibliographevs cn its formation have been characterized. On the basis of synthesis tha concrete material there was mads an attempt to trace the ways cf the Podoliya local lore bibliography further de vel opinent, first of all, by reans of improving the existing systen of local lore bibliographical guidances.