автореферат диссертации по технологии материалов и изделия текстильной и легкой промышленности, 05.19.02, диссертация на тему:Разработка технологии и оборудования по термолизной утилизации костры льна

кандидата технических наук
Клевцов, Константин Николаевич
город
Херсон
год
1994
специальность ВАК РФ
05.19.02
Автореферат по технологии материалов и изделия текстильной и легкой промышленности на тему «Разработка технологии и оборудования по термолизной утилизации костры льна»

Автореферат диссертации по теме "Разработка технологии и оборудования по термолизной утилизации костры льна"

ХЕРСОНСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

Ой

.. На правах рукопису

КЛЕЗЦОЗ КОСТЯНТИН ІІИНОШОВИЧ

РОЗРОБКА. ТЕХНОЛОГІЇ ТА обладнана з тер- '

М0ЛІЗН0І УТИЛІЗАЦІЇ КОСТРИЦІ ' ЛЬОНУ

Спеціальність 05.19.02. - первинна переробка текстильної . сиронини . ■

. АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Херсон - 1994

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Херсонському індустріальному інституті в 1990 - 1994 р.р ••

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Людмила Андріївна Чурсіна

. ’ Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

ііЬорідна організація - Республіканська державно-кооперативна

Захист відбудеться "22" грудня 1994 р. о "10” годині на ‘засіданні спеціалізованої вченої ради К 19.01.04. при Херсонсь

Берхслввськз еосє, 24.

. З дисертаціє» можна ознайомитися в бібліотеці Херсонсько' . го індустріального інституту. .

Автореферат розісланий "21" листопада 1994 р.

■ Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірених гербовою печаткою, просимо надіслати вченому секретарю ради.

Вчений секретар спеціалізованої сади у

професор Іван Ланкратович Карпець; кандидат технічних наук, с.н.с. Ніна Родіонівна Смеречінська

асоціація по виробництву, заготівлі і переробці льону та конопель, "Укрльоиок ноплепром".

кому індустріальному інституті за адресою: 325008, м. Херсон,

кандидат технічних наук, доцент

о

и

І. ЗАГАЛЬНА. аАРАЬГГЕРНСГІКА. РОШТИ.

1.1 Аі^ггл ьність^теїні. При переробці луб’яних культур на •заводах перрикної обробки з процесі виробництва уттюрярться відходи /костриця/', ЯКІ являють собоо деревшшу частику луб’яних

гтебел.

З луб’яних культур б Україні культивуються тільки льон та соііоплі. Костриця цих рослин цас відмінності за своїми гєоїлєт-жчнигли параметрами та хімічним складом. Довкина костркнок ко-іипається від 2-Ю мм для льону та 35-40мм для конопель, при 'овсині відповідно 0,2-0,4 ш та 2-3 мм. Насипна вага костриці таковить 90-100 кг/м3. Бона складається з целюлози 44-46^, лі-ніну 26-20%, лектінозих речовин 2-3!$, пентозанів 21-26°». '

. В залежності від потуяності ззеоду, кількості сировини, чу переробляють, власної потреби у костриці, її річний вільний алишок на двохагрегатному. льонозаводі становить близько 7,5 тис. )нн. На 45 льоно- та коноплезаводах України з 1293 року накопи-глося 95,038 тис. тода костриці. З усієї цієї кількості за рік гло перероблено тільки 11,601 тис. тонн, що становить 12,2? від ільно? кількості костриці _ .

Однак ці показники не відображають практичний стан пробле-, тому що ці целшозовмісні відходи виробництва часто викорис-вуються як паливо та термоізоляційний матеріал, тобто нераціо-пьно. - ' ’

Враховупчи багату хімічну структуру костриці, а також її велику вартість та достатність, доцільно було б зикористовува-;

тк її як сировину для лісохімічної промисловості. Це дозволить суттєво скоротити обсяг переробки цільної деревним та вирішити проблему використання вторинної сировини на Україні. Перелік тс варної продукції, яку одержують під час термслізної перегонки деревини, нараховує декілька десятків найменувань. Головним з них е деревинне вугілля, целюлоза для текстильної і паперової промисловості, харчова оцтова кислота, смола та різні смоло-продукти. Не дивлячись на це, костриця не використовується заміс ь деревини.

Це можна пояснити тим, що на сьогоднішніЧ день не розроблені .надійні технології та обладнання для термапізної та гідролізно Г утилізації костриці льону та конопель на льсно- та коноплезаводах.

У зв’язку з цим робота, присвячена розробці технології та Обладнання для термолїзкої утилізації костриці льону, о актуальною* ■

1,й* Метода заслання дослідження,, Мстою нашої роботи бу-

ло проведення поглиблених досліджень щодо кееирісіених потань, пов’язаних з розробкою та впровадженням нової технології та обладнання для термолгзкої утилізації костриці льону з одержання:, на її основі вугільних сорбентів. '

' У зв’язку з поставленою метою в програму досліджень входило ; .

Г. Дослідження та вибір технологічних режимів тадмоліау ' костриці льону та активації кінцевого продукту.

2. Розробка натематичиої мод злі та розрахунок вптшшк

іраметрів процесу термолізної утилізації костриці.

3. Розробка технологічної лінії для термолізної утиліза-

ї костриці льону з урахуванням її йізико-хімічних властивос-П. ■

4. Дослідження фізико-хімічних властивостей сорбентів, ержаних при різних режимах термолізної обробки.

5. Оптимізація процесу активації вугілля з використанням зроблених оптимальних реяимів термолізу костриці. .

6. Практична реалізація результатів досліджень.

1.3. На^кора новизна роботи. Внаслідок проведених дослі-

знь розроблено технологію одержання сорбентів з підвищеною збціРнов активністю з нетрадиційних джерел сировини - каструль сну. .

Запропоновано конструкцію дослідно-промислової установки і терілолізу костриці, у якій враховано особливості фізичних істявостей сировини. . -

Одержано математичну модель процесу термолізу костриці ■ -«у, яка пов'язує міа собою основні технологічні параметри.

На підставі результатів дослідаень запропоновані оптима-і технологічні режими термолізу костриці льону, розроблені овні конструктивні характеристики установки, на які с пози-ні рішення. Заявка ДО 93005063, рішення про видачу А.с. від

04.93 р., заявка N 940ЮІ26, рішення про видачу А.с. від

34.93 р.

1.4. Практична цінність* Використання теоретичних розро-дозволяв прогнозувати хід процесу та обрати оптимальні иа-

раметри терцолізної утилізації костриці льону.

Дисертаційна робота виконана у відповідності з замовлені ДКНТ 5.53.07/005-93 та замовленням Міністерства-.: освіти наказ Е 78 від 21.03.91.

Теоретичні положення роботи, результати експериментальну досліджень та запропоновані методики розрахунків використовую! кафедрою "Виробництва натуральних волокон” ХІЇ в навчальному гі цесі _ при підготовці інненерів для текстильної промисловості.

Економічний ефект від впровадження запропонованої технології за рахунок використання нового виду сировини та конструк тивних особливостей установки складає 73881,37 тис. крб. /у ці' нах 1994 р./. .

1.5. Апробація £оботи. Основні, результати досліджень оприлюднені та отримали позитивну оцінку на науково-технічних конференціях Херсонського індустріального інституту / м. Херсон,

І991-1994 р.р/, на технічній раді Ріпкинського льонозаводу, .

/м. Ріпки, 1994 р./, на розширеній технічній раді асоціації Укрльоноконоплепром /м. Київ, 1994р./, на розширеному засіданні кафедри' "Виробництва натуральних волокон" Херсонського індустріального інституту /м. Херсон, 1994р./.

1-6* Публ^кації^ез^льтат^в^ослі^жень. Основні положення дисертації опубліковані у 7 наукових працях та тезах доповідей на науково-технічних конференціях.

1,7. Структур*! Х^обсет; роботид Дисертація містить загель-ну характеристику роботи,огляд літератури, теоретичні посилки,

І ... ,У--. ■■ ■ : ■ ■ : :

:етбдику. та результати'досліджень, висновки та пропозиції ви-обництву, бібліографічний показник використаної літератури»

о бота викладена на 139 сторінках машинописного тексту, в тому ислі містить 28 малюнків та 19 таблиць. Список літератури -ав І40даерел.

' ЗЬі ит РО БОТИ .

' У вступі обгтзунтована Актуальність теми дисертацією! зботй, формулюється мета та задачі дослідження, розкривається іаукова та практичне значення результатів досліддень.

У пе£шоц£ розділі наведено аналіз хімічної будови костри— : льону, описано основні хімічні речовини, які входять до її гладу та складу різноманітних порід деревини.

З огляду робіт В.А. Виродова, А.Н. Кісліцина, Н.1. Глуха-іво-ї, Р.З. Магаріл, Г.Е. Домбург, Т.5. Шаранової, Т.Н, Скріп-інко, З.І. Лзбедйва, Г.М. Миха Ялової,- С.З. Чудікоза, В.М. Нї-тіна та інших, присвячених дослідженням■ взаємодії коїшонзк-в деревини в процесі її термолізкої обробки, встановлені ос-зкї Ліктори, які викликають деструкцхп шматкової деревини.

Аналізуючи роботи Н.І» Сидорова, В.М. Храіщоза,- 3.3. Ало-івва, М.А* гасі дослужували-. у своїх роботах гіпіч-

і! склад та мзгодя її утилізації, було встановлено,

загальних універсальних -моделей- та різная» терколізної -уся—

38ЦІ? Н? ЗЗЯРСПОНОВаКО,- ■ ~ , \ - '

з цього й^родзаоваї» йота' рекйют-'Ии внзйаяазіі;

задачі досягнення поставленої кети.

£щгий_роз.ціл присвячений теоретичним дослідженням та опи еу факторів, які суттєво впливають на терморозпад деревини. Ви-Г^'ЛЇО зміну виходу вугілля та .різних продуктів термічного роз-

і,иду в залезності від складу, розмірів, вологості, тиску, способу підведення тепла, початкової та кінцевої температури обробки, швидкості нагріву та хімічних реагентів, які впливають на термічний розпад деревини.

На основі проведених досліджень в галузі оптиміаації сировинних та рззздшх Факторів обробки було встановлено, що досягти суттєвого збільшення виходу ціннкх продуктів термолїзу костриці неможливо, тому що поки неможливо здійснити послідовні: розпад її компонентів. Змінюючи параметри процесу, не вдається втрутитися в первинні механізми,процесу утворення цінних продуктів та нз вдасться вирішити проблему спрямованого герморозпаду дерзвішз. '

У вирішенні цієї проблеми і міститься одна з задач даної • роботы» Однак для її вирішення необхідно підібрати обладнання, яка здатне ефективно працювати в умовах льонозаводів України з урїїсуьаниіаі фізико-хімічної будови костриці льону.

В грзтьогіу_£233^£проведено аналіз сучасного обладнання

о тср-годізу деревини його технічні характеристики та принцип Ко роботи. ' ''

' ' ' • * .

Наведене обладнання класифікувалося за принципом дії та

прзщшоїї обігріву. Як основні критерії придатності були прий-

, шггх бсзлзрерацість процесу та продуктивність /по костриці/.

9 ■ ■

Аналіз результатів дозволив зробити ряд висновків:

- використання вуглевипалювальних печей усіх систем в умовах ьонозаводів буде неефективним, тому що їх будівництво вимагає еликих капіталовкладень, а враховуючи щільність костриці

= 300 кп/м3/ і без того низька продуктивність цих печей меньшиться до 30^ від нормованої;

- застосування ретортного обладнання для одержання деревин-эго вугілля з костриці дозволить збільшити продуктивність з зніпими втратами, але беручи до уваги тё, що річний запас ко-гриці на двохагрегатному льонозаводі складає у середньому

,5 тис. тонн,.а споживна потужність реторти 18-22 тис. тонн за ік, можна зробити висновок, що проектування таких установок на ьонозаводі недоцільно;

- барабанні обертаючися печі е найбільш оптимальними за сво-

т технологічними характеристиками, але це обладнання потребує іачних конструктивних змін, тому що воно не призначене для тер->лізу. , ■ •

У зв’язку з цим однією з задач даної роботи є створення -ісокое^зктивної установки для терйолізної утилізації костриці .ону з урахуванням її <різико-хімічної будови та потужність льо--заводів. . ■ .. .

Четвертий £озціл_ присвячений проблемі оптимізації парамет-в процесу термолізної обробки костриці та наведено обгрунту-ння використання шнекової установки для териолізної утилііа-ї костриці льон^’. .

Дослідження впливу технологічних параметрів шнекової ус- ,

ю ' .

тановки на сорбційну активність активованого вугілля провадили ся за планом повного (Факторного експерименту.

На першому етапі було визначено три суттєвих фактори /вхідні параметри/: температура термолізу /йактор Х|/, температура активації /фактор , та частота обертання шнека /фактор Хд/. Як результуючі фактори розглядалися вихід активованою . вугілля /фактор Усо>Л сорбційна активність по фенолу /йакторУ^ сорбційна активність по йоду /фактор Уед/, сорбційна активністі по метиленовому голубому /фактор У^/.

Для прогнозування процесу одержання активованого вугілля використовуємо регресійну модель системи.

В результаті статистичної обробки одержаних експериментальних даних були встановлені адекватні регресійні багатофак-торні моделі другого порядку:

У<0у=15.Ь-0(2вч2Л + 0Иігг—0.423

ум*з*Іга+о,25&г,-л,25г5 Уц) - 65,3675 * 012552,- 0Л05ї2‘ Л.7752.5 У(ь) *т35^о75 *■ 0>68г^ ** 0ИЇ2 " 2-^^ї>

де ї«,2,,Х3 - центровані значення істотних факторів.

Аналіз моделей /1-4/ показує, що збільшення швидкості обертання шнека приводить . до збільшення виході' активованого вугілля-та зменшення £ого сорбційноІ активності.

' Бри підвищенні температури процесу поступово підвищується лутивність; вугілля, але-значно зменьшується його вихід.

На другомуетапі а метои одержання моделі теплообміну :

/І/

/2/

/З/

/4/

перше робиться спройдослідження математичної моделі, адекват-ої Фізичному процесу термолізної утилізації костриці льону.

З усіх відомих методів з аналітичній механіці найбільш ростим при складанні рівнянь теплообміну е метод Фурье-Кірга-

Яица ми розглядаємо задачу для твердого тіла, то рівняк-/5/ записуємо у ?игляді

В нашому випадку ми розглядаємо спрощену модель,- де С(5> - const,

Б дані-Й роботі досліджені моделі процесів, які відбувають— у зонах термолхзу та нагріву. .

З зоні термолізу маємо: -

сІТГ

/6/

/7/

/З/

Вважаємо, чо тепловиі* потік від зовнішнього теплоносія ійній

При досить суттєвих припущеннях, які проте добре узгод жуються з реальними властивостями процесу термолізу приходим до необхідності розв’язання слідуючої краєвої задачі

М. = йг ЛИ. Ц- —^ /|П/

аі Зхг с?

(

= \JL*-Uu = /І2/

; В зоні нагріву теплообмін- описано слідуючим рівнянням:

Ж = а*^-6ЧІ ... 9І Зхг

де,. лг =. Jl • .

■ сS 1 0 CSS

/ІЗ/.

при умовах: ,

ЬС - коефіцієнт зовнішньої теїілопроводіїості;

<о - площина поперечного перерізу каналу шнека; периметр поперечного перерізу каналу шнека.

Якщо в початковий момент часу температура е довільною функціеп від X

UCX.o) - j-(x)

/14/'

ІЗ

та на краях підтримується постійна температура:

Г Ц(о,ь)-іц

І ца,і) = ии

(

то одержуємо систему рівнянь /ІЗ, 14, 15/.

ІІриоС.Р,© - сотвЬ в роботі знайдено наближені розв’язання цих задач, які цілком узгоджуються з результатами одержа-.'ними в ході експерименту.-

У п’_ятоьіу'_ро_зд^іа наведено опис та основні технічні характеристики запропонованої ганако«о? установки.

• На мал. І показано схему дослідно-виробничої установки для термолізняї утилізації костриці льону. Установка являє собой фізичну модель екструдера, основним робочим органом якої є шнек з змінююЧимся вільним об.’ємом витку. Технічні характеристики шнека наведені у таблиці І.

У відповідності з основними задачами роботи було вивчено зміни якісних характеристик деревинного вугілля з костриці при різних режимах її термічної перегонки. :

Встановлено, що в процесі термолізу костриці льону в шнековій установці основні технічні параметри одержаного деревинного вугілля змінюються в межах припустимих значень за Державним стандартом 7657-64 та можуть бути використані для проведення подальаих експериментів. Оптимальна температура термолт-зу становила 375-400°С при тривалості обробки 2-2,3 хвилин.

Дерезикне вугілля, одержане в инековіа установці, надходить до активаційної шахти 15 /кал. І/, .

В цій шахті вугілля прокалввться на протязі 40-60 хзшлієї. ,

Мал. І. Схема дослідно-промислової установки для термолізної утилізації костриці льону.

де, І - електродвигун; 2 ~клинопасоваіпередача; 3 - редуктор; 4 - ланцюгова передача; а - екструдер; о - електронагртвачі: 7 - підшипник ковзання; 8- датчики температури:

- живильник; 10 - перетрупувач; II - аавантпууппльнаЯ бункер; 12 - ланцюгова передача; Іо - електродвигун; 14 - редуктор; Іо - шшіватор; 16 - водяний йільтр; 17 -бункер охоложувач; 10 - витяжниГ; зонд.

Таблиця І

Технічні характеристики робочого органу.

Зиток Висота на- Крок вит- Об’єм вит- Ступень стиснен-

шнека ЕИЗКИ, мм ка, мм ка, см ня, % ‘

І 22,5 90 492,78 0

2 22,5 90 492,78 0

3 22,5 90 492,78 0

4 22,5 80 438,03 II,II

5 22,5 60 438,03 11,02

б 22,5 80 438,03 10,74

7 22,5 8Є 438,03 9,83

0 22,5 80 438,03 8,10

О 22,5 55 301,14 18,88

10 22,5 55 301,14 17,62

її 22,5 55 301,14 16,51

12 22,5 55 301,14 14,76

ІЗ 22,5 55 301,14 13,01

14 22,5-10 55 207,09 22,97

15. 10 40 113,04 12,93

16 10 ' 40 113,04 10,12

17 10 . 40 113,04 8,53

16 10 40 113,04 6,01

19 10 40 ' 113,04 3,48

20 10 -40 113,04 -ІД6

21 10 40 113,04 -3,20

22 10 40 113,04 -6.43

23 10 . 40 113,04 -8,32

24 10 40 113,04 -10,80

25 10 10 50,86 0,32

26 10 18 50,66 0,32

Таблиця 2

Властивості одержаних сорбентів.

Показники сорбційної активності

^арка сорбента Метиленовий голубий, % Йод, % Фенол, %

Вугілля з льону - 33,77. 22,82

Вугілля з льону - І 5 82,23 85,54 ,

Вугілля з льону - 2 20 70,83 89,78 ,

Вугілля з льону ак-

тивоване 40 63,85 97,70

Таблиця З

Порівнювальна характеристика сорбентів.

Показник сорбційної активності Найменування сорбентів Номер Деря. стандарту Показник Держ. стандарту Вугілля ак тивоване з льону

Метиленовий голу-, бий Вугілля освітляюче пороикопо-дібне 4453-74 п.4.4 70 ■ 40

йод Вугілля деревинне подріб-лене 6217-74 п.4.4 50 83,65

■ Фенол Вугілля активне йГ-2, АГ-3 17218-71 " 55 97,70 "

а дією парйгазової суміші, яка складається з продуктів горік-^состриці та перегрітого пару. Активуючим початком з мімічно ’язаниГі кисень, який входить до складу парогазорої сумізі. •лпература перегрітого пару г> процесі експершзнту становить )-960°С.

Аналізуючи одержані -результати шзна зробити: яисновох, до гимальна температура процесу активації становить 550-900°С,

і тривалості процесу 50-55 хвилин. При цих параметрах еорбпі-

і активність по Роду перевищує показник-Державного стандарту .7 — / -І ■ на ^. а лс з но лу с'^'і-н-*и стагідал. /21 _— ■ ± на - > ?.

У лостому розділі наведено наслідки виробничж випробу-;ь дослідно -промислової установки та технологічних схем об-іки. Результати - промислових випробувань наведено у таблиця:-'

3.

Розрахунок економічної ефективності стосовно 2-х агрегат-’0 льонозаводу за рік показав, що при утилізації костриці ■ну описаним у даній роботі методом, дас економічний есект» сягає 73881.37 тис. кеб.

_ ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

Одержані результати та їх аналіз дозволяв зробити сліду-висновки: ' - - ■

1. Розроблена математична модель теплообміну з процесі

ьгалізної перегонки костриці льону -для оптимізації теякологіч-о режкцу одерзакня активованого вугілля;. . ,

2. На основі математичної моделі сконструйована та пра—- ./■

ішла виробничі: іспити дослідно-промислова-установка для одер-аання активованого вугілля з костриці льону в умовах льоноза-

Гл,*Л/ ’ ' ' . ?

. 3. Вивчені фізшсо-хімічні властивості одержаного активо-

ваного вугілля при різних режимах териблізної обробки. Встановлено, -що новий вид активованого вугілля з костриці льону може бути використаний, як вугілля активна АГ-2 за Державним стандартом 23958-80 та вугілля активоване АГ-3 за Державним стандартом 20464-75. '

4." Встановлені оптимальні параметри термічної обробки костриці льону для одержання активованого вугілля різного призначення та якості. Для підвищення проценту виходу вугілля запропоновано застосування температури термічного розпаду в ме-гшх 375-400°С та тривалістю обробки 2-2,5 хвилини.

, 5. Вивчено вплив процесу активації на фізико-хімічні вла-

. стивості- активованого вугілля, одержаного після термічної обробки косгриці льону. Встановлені оптимальні параметри процесу . активації* температура якої становить 850-900°С та тривалістю обробки 50-55 хвилин. . \-: б. На основі експериментальних даних одержані рівняння

регресії, до описують характер процесу одержання активованого вугілля ;з костриці львну. ; : . ’

.*?.. Річний економічйий ефект від застосування розробленої -.технологічної лінії для териолізної утилізації костриці льону “складає 73881^3? м$е. герб. /у цінах 1994 р./. - -

19 :

РЕКОМЕНДАЦІЇ ШРОШЩГВУ

1. При виготовлені промислових установок пропонуємо кори-

стуватися технічним завданням, розробленим на кафедрі "Виробництва натуральних волокон" Херсонського індустріального інституту. .

2. Шнек і корпус екструдера необхідно виготовляти з жаростійкої сталі. •

3. Оцінку сорбційної активності активованого вугілля про-

водити за Державним стандартом 20464-75 або за Державним стандартом 23998-80, ..

\л ■ : . ' ■ -

Основні полояення дисертації викладено /

’ . . в роботах:’ V. '

1. Чурсіна Л.А., Клевцов Решетей О.А., Агеев С.Ц.- -

Сучасний рівень використання відходів на льоно- та пэнькозаэо-дах, -Н.: УкрІНГЕІ, ,1993, -23с. . . ■

2. Чурсіна Л.А.'» Клевцов К.М., Решетей О.А. Дослідження

термічної переробки відходів виробництва заводів ПОЛВ // Легка промисловість, -М, 1994, -с. 30-31. .

3. Чурсіна Л.А., Клевцов К.М., Агеев С.Ы., Агеев II.С.,

Іовстяний Ы.В., Савел’єва В.В. Спосіб отримання активованого іугілля та пристрій для "його здійснення, -заявка $93005063. Рі-ення про видачу А.с. від 15.04.93 р. '

4. Чурсіна Л.А., Решетей О.А., Клевцов К.М., Агеев С.М. : бладнання для очистки газів, -заявка 994010126. Рішення про ви- .

20 ' - ' . дачу А.с. еід 15.04.93 р. . '

5. Клєецов К.М., Чурсіна Л.А., Богданова 0.$, та інші. Р,

піональна використання вторинних ресурсів льоно- та пенькозаво, України Ц Ресурсозберігаючі технології, -м. Херсон. -Сб. наукових праць ХІІ.: 1993. -с. 87-9І.

6. Клевцов Н.М., Чурсіна Л.А., Решетей О.А. Вплив Лізико-

хімічних факторів на інтенсифікацію процесу термолізної утилі-

зації костриці льону // Тези доповідей обласної науково-технічної конференції. / Херсон, 1991. с. 48. .

7. Клевцов К.М., Чурсіна Л.А. Проблеми використання вторинної сировини // Тези доповідей вбілеГіної наукової конференції "Внесок Херсонського індустріального інституту в підготовку кадрів та розвиток техніки та технології галузей народного господарства". ХІІ —Херсон, 1991. -с. 135.

Анотация работы.

Клевцов К.К. Разработка технологии и оборудования по терколизной утилизации костры льна.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата техниче ких наук по специальности 05.19.02 - первичная переработка текстильного сырья, Херсбнский индустриальный институт, Херсон 1994г. .

Защищается 5 научных работ и 2 авторских свидетельства, которые содеркат теореїические и вкспериментальные исследовали* в области терыолизной утилизации костры льна с получением на ее основе угольных сорбентові