автореферат диссертации по химической технологии, 05.17.07, диссертация на тему:Разработка композиций и технология получения высокоэффективных водоэмульсионных смазочно-охлаждающих жидкостей.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ’’ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Рі 0 Ой

і " ... На правах рукопису

УДК 621.892.6:621.91.01

Процишин Віра Томівна РОЗРОБКА КОМПОЗИЦІЙ І ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ВИСОКОЕФЕКТИВНИХ ВОДОЕМУЛЬСІЙНИХ охо лоджуючо-мдетальних рідин

Спеціальність: 05.17.07 Хімія і технологія переробки горючих копалин та вуглецевих матеріалів

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Львів - 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті нафтопереробки "МАСМА”.

Наукові керівники:

1. Доктор хімічній наук,

Демченко Петро Олександрович

2. Кандидат хімічних наук, Лебедев Євграф Венедиктович

Офіційні опоненти:

1. Доктор хімічних наук, професор Третинник Вікентій Юрійович

2. Кандидат технічних наук, Чучмарьов Олександр Сергійович

Провідна установа: ВАТ “ОРІАНА” (м. Калуш)

Захист відбудеться"______" 1'Л4~)‘0І£-£ 1996 р. о " " год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 04.06.08 у Державному університеті "Львівська політехніка" за адресою: 290646, Львів -13, пл. Св. Юра 3/4, корп. 8, ауд. 339.

З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці Державного університету "Львівська політехніка" ( вул. Професорська, 1).

Автореферат розіслано " 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 04.06.08 , /О,

доктор хімічних наук, професор І.М.Жизнсвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Асортимент охолодуючо-мастильних рідин (ОМР) для обробки металів різанням, що виробляється нафтохімічними і нафтопереробними підприємствами потребує постійного оновлення. В Україні водоемульсійні ОМР представлені емульсолами типу ЕТ, які характеризуються низькою стабільністю концентратів при зберіганні, не забезпечують захисту виробів від корозії, малоефективні за експлуатаційними властивостямим. Актуальною б проблема вдосконалення структури асортименту ОМР. Тут на першу чергу стало створення водоемульсійної ОМР масового призначення, ОМР для важких режимів різання, а також ОМР з підвищеними антикорорзій-иими властивостями. Розробка емульсійних ОМР невід’ємно зв'язана з підбором базових олив, синтезом і вибором ефективних, доступних компонентів (емульгаторів, інгібіторів корозії, додатків різного функціонального призначення), створенням наукових основ раціонального застосування і оптимізації технології їх виробництва. Робота виконувалась у відповідності з угодою 07491 /7/5-12 із Науково-технчним інститутом міжгалузевої інформації (НТІМІ) ДКНТ СРСР, з угодою 51194/7/2 із ВАТ ’’Львівський дослідний нафтомаслозавод” та в ранках.Державної науково-технічної програми ’’Економія пального та раціональне використання пально-мастильних матеріалів” затвердженої наказом № 42 ДКНТ України від 13 жовтня 1992, завдання 1.3.2 (номер держреєстрації 0193110373410).

Мета роботи. Створення нових високоефективних, емульсійних ОМР для обробки металів різанням, освоєння промислового виробництва нових ОМР і впровадження їх на машинобудівних підприємствах.

Наукова новизна. На основі дослідження олив різної хімічної природи в емульсіях, одержаних з використанням неіоногенних емульгаторів моноалкілових ефірів поліетиленгліколю (МЕП) і первинних

жирних спиртів встановлено оптимальний склад олив для ОМР на базі МЕП. Встановлено вплив будови МЕП на властивості оливних емульсій.

Науково-обгрунтовано ефективність використання у складі оливних емульсій металевих'Та триетаноламінових (TEA) солей діалкіл-дітіофосфорних кислот (ДАДТФК) як поліфункціональних присадок, що містять активні елементи: сірку, фосфор, азот. Встановлені оптимальні їх концентрації в оливних емульсіях. .

Виявлені залежності інгібіторних властивостей аміноспиртів та похідних аміноспиртів (солей та ефірів карбонових кислот) від їх будови і концентрацій в складі оливних емульсій на основі неіоногенно-го емульгатора. Встановлений синергізм при сумісному використанні солей ДАДТФК, мил, ефірів TEA та вищих жирних кислот щодо антикорозійних і змащуючих властивостей ОМР.

Проведено систематичне вивчення закономірностей Протікання про цесу взаємодії ріпакової олії з TEA і лугом з метою ціленаправленого отримання поліфункціонального базового компонента для водоемульсійних ОМР. •

Практичне значення роботи. Вперше у вітчизняній практиці розроблено склад і технологію одержання базового поліфункціонального компоненту для оливних емульсій на основі процесу взаємодії ріпакової олії з TEA і лугом. Визначені основні параметри технологічного процесу, вивчені властивості одержаних продуктів, встановлені їх оптимальні концентрації в складі водоемульсійних ОМР.

Розроблені рецептури і технологія одержання високоефективних водоемульсійних ОМР — Мирол, Авітол-1, Авітол-2. Промислове виробництво Мирол освоєне на Волгоградському AT ” Присадка- нафта”, виробництво Авітол-1, Авітол-2 освоєне ВАТ ’’Львівський дослідний нафтомаслозавод” (підтверджується відповідними докумен-' талій). Впровадження нових ОМР у промисловість дало економію ви-

— з —

трат вітчизняних нафтопродуктів, скорочення імпорту дефіцитних компонентів ОМР і самих ОМР.

Аптор захищав: - наукове обгрунтування компонентного складу емульсійних ОМР, групового вуглеводневого складу і в’язкістних характеристик базових олив, введення емульгатора МЕП і закономірностей одержання на їх основі високостабільних оливних емульсій;

- одержані вперше наукові результати по використанню, як ефективних поліфункціональних присадок, в оливних емульсіях ОМР металевих та ТЕА-солсй ДАДТФК, встановлений синергізм при сумісному використанні солей ДАДТФК, мил, ефірів TEA та вищих жирних кислот щодо антикорозійних і змащуючих властивостей ОМР.

- технологію одержання продуктів взаємодії ріпакової олії з TEA

і лугом, які е ефективними базовими компонентами для ОМР;

- рецептури та технологію одержання трьох композицій нових водоемульсійних ОМР (Мирол, Авітол-1, Авітол-2), які задовільняють підвищеним вимогам по фізико-хімічннх, функціональних і технологічних властивостях, що забезпечило їх широке використання на ма-шинобудівнимх підприємствах України та країн СНД.

Апробація роботи. Основні результати і положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-технічній нараді ’’Міжопераційна очистка металовиробів” (Київ, 1989), Всесоюзному семінарі ’’Стан і перспективи розробки технічних миючих засобів в СРСР ” (Бєлгород, 1990), науково-технічній конференції ”Мас-тильно-охолоджуючі технологічні засоби для обробки матеріалів” (Херсон, 1992), 5-й конференції ’’Синтез, технологія і використання присадок до мастильних матеріалів”(Дрогобич, 1992).

Публікації. Основний зміст дисертації викладений в 6 статтях,

6 авторських свідоцтвах та патентах на винаходи, 5 тезах науково-технічних конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 212 сторінках, містить 35 рисунків, 47 таблиць, складається з вступу, п’яти розділів, переліку цитованої літератури із 148 найменувань.

Внесок автора у розробку наукових результатів, що виносяться на захист, є основним.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі подано аналіз сучасного стану і тенденцій в розробці ОМР для обробки металів різанням. Розглянуто фізико-хімічні основи використання ОМР для інтенсифікації процесів обробки металів різанням, склад і властивості сучасних емульсійних ОМР, товарний асортимент і основні напрямки створення ефективних емульсійних ОМР. Обгрунтовано вибір структури композицій, які підлягають розробці. Сформульовано мету та основні завдання дисертаційної роботи.

Другий розділ присв’ячений обгрунтуванню вибору об’єктів і методів їх досліджень. Як основа для водоемульсійних ОМР вибрані індустріальні оливи селективної очистки І-5а, І-8а, І-12а, І-20а, 1-50а, а також олива-пом’ягшувач ’’Нафтопласт” й екстракт фенольної очистки (ЕФО), які характеризуються високим вмістом ароматичних вуглеводнів. Емульгаторами взяті МЕП на основі первинних жирних спиртів з різним ступенем оксиетилювання і довжиною вуглеводневого ланцюга. Аміноспирти, їх похідні (мила та ефіри жирних карбонових кислот), продукти переробки ріпакової олії вивчались в оливних емульсіях як інгібітори корозії. Поліфункціональїшми присадками (що містять активні елементи) до оливних емульсій вибрані металеві та ТЕА-солі ДАДТФК.

Для оцінки основних фізико-хімічних та функціональних властивостей оливних концентратів та оливних емульсій ОМР використані

відомі стандартні методики. Крім них для дослідження антикорозійних властивостей використані методи поляризаційного опору і ’’відбитків”, метод визначення піноутпорюючих властивостей на приладі РТ-1, ваговий метод оцінки миючої дії. Розроблена комплексна методика визначення антикорозійних та миючих властивостей компонентів ОМР. Для аналізу хімічних перетворень в розчинах поверхнево-активних речовин (ПАР) використано метод ядерного магнітного резонансу (ЯМР ). Описані методики синтезу окремих компонентів ОМР.

Третій розділ присв’ячеїшй вибору ефективного оливо- водорозчинного емульгатора з групи МЕП на основі первинних жирних спиртів для одержання стабільних емульсій олива-вода. Розглянуто вплив молекулярної будови МЕП на фізико-хімічні властивості їх водних розчинів і олившх емульсій. Досліджувалась стабільність олив-них емульсій в залежності від фізико-хімічних властивостей і групового вуглеводневого складу базових олив, від концентрації емульгатора в оливі. Встановлено що відносно стабільні емульсії одержуються при значеннях гідрофільно-ліпофільного балансу (ГЛБ) емульгатора 8,5-11 для низьков’язких олив, 7-9 для високов’язких олив і 8-10 для олив середньої в’язкості. Для олив з високим вмістом аро-матпки стабілізація емульсій спостерігається в більшому інтервалі значень ГЛБ і концентрацій емульгатора. Досліджено антикорозійні властивості МЕП у водних розчинах і в модельній емульсії на основі олив. Показано, що МЕП з низьким ступенем оксиетилювання діють як екрануючі інгібітори корозії, захисна дія яких пояснюється утворенням на металевій поверхні гідрофобних адсорбційних плівок. МЕП із ступенем оксиетилювання п більше 4 стимулюють корозійні процес» Запропоновано наукове пояснення стимулюючої дії МЕП на основі їх молекулярної будови. Проведено ЯМР-експеримент, який підтверджує, гіпотезу, що МЕП із ступенем оксиетилювання п більшим 1 діють аналогічно краун-ефірам. Молекули МЕП захоплюють

20 15

7 10

5

°5 10 15, „20 25 ЗО "5 1015 20 25 3035 4045 50

С(%) Г) (іш*/с)

Рис.1. Залежності коефіцієнта гальмування корозії (у) Ст.40 в 3% емульсіях від концентрації емульгатора (с) в оливах (1 - І-12а,

2 - І-5а, 3 - ЕФО) (а) і від в’язкості олив (т;) (б) :

іони з поверхні металу, змінюють встановлену концентраційну рівновагу, що створює умови для подальшого надходження іонів металу в розчин, в результаті чого стимулюється корозія.

Найбільш ефективним емульгатором оливних емульсій виявились МЕП на основі первинних жирних спиртів фр. С12-С14 з ступенем оксиетилювання п = З (ЕС~3), які були використані в композиціях для подальших досліджень. .

Вивчено вплив на антикорозійні властивості емульсій вмісту емульгатора в оливах (Рис.іа), а також в’язкості (Рис.іб) і групового вуглеводневого складу олив (тут і далі емульсії готувались на воді жорсткості 4,6 мг-екв/л з оливних концентратів з вмістом 18% мас. ЕС-3). Показано, що коефіцієнт гальмування корозії 7 (7 = ^к/^о> де Ікіїо

— швидкості корозії в воді і оливній емульсії) Ст.40 є функцією концентрації емульгатора в оливі з характерними областями ’’плато”, що відповідають стабілізації емульсії. Залежність у від в’язкості базової оливи вказує, ідо кращі антикорозійні властивості спостерігаються для емульсій на оливах середньої в”язкості (12-20 мм^/с при 50 °С).

Оливи, які містять в своєму складі біля 40% мас. ароматичних вуглеводнів (ЕФО, нафтопласт) забезпечують значне підвищення

Табл.1. Залежність змащуючих властивостей 3%-х емульсій від типу

оливи

3% емульсії на базі олив: кНх10-2 Рс кНхЮ-2 'з кНхЮ-2 D3, КІМ

І-5а 63 133 37,3 1,103

І-8а 80 133 36,7 1,095

І-12а 94 133 40,8 ' 0,980

І-20а 100 133 40,0 1,092

І-50а 84 141 36,1 1,157

ЕФО 80 133 36,4 1,187

Рк \ Рс - критичне навантаження і навантаження зварювання; /3 і £?3 — індекс задиру і діаметр зносу

захисних властивостей емульсії: 7 для Ст.40 в 3% емульсіях на базі

ЕФО — 15,6, а на основі нафтопласту — 9,7. Встановлено, що добавка 15-25% мас. ЕФО до індустріальних олив значно покращує антикорозійні властивості емульсій. Дослідження змащуючих властивостей олнвних емульсій на різних базових оливах показало (табл.1), що кращі змащуючі параметри мають емульсії на основі олив І-12а, І-20а. Тому, середньов’язкі індустріальні оливи, які найбільш ефек тивні, стали базовою основою композицій нових ОМР,

Четвертий розділ присв’ячений дослідженню впливу металевих і TEA солей ДАДТФК на властивості оливних емульсій на основі МЕП. Металеві солі ДАДТФК позитивно впливають на стабільність оливних емульсій при концентраціях до 6% мас. на оливний концентрат. Найвища стабілізуюча дія проявляється для калієвих і кальцієвих солей. Найбільш стабільною по відношенню до жорстких вод є цинкова сіль ДАДТФК.

Ефективність ТЕА-солей ДАДТФК оцінювалась за сумісністю з оливами і за впливом на властивості оливних емульсій. Встановлено,

. — 8 —

\ '

Табл.2. Залежність змащуючих і антикорозійних властивостей 3%-х оливних емульсій від типу ДАДТФК-солей

3% емульсії Рк> Рс h Я», КА,

з 0,06% солей кНхЮ-2 кНхЮ-2 кНхЮ-2 мм %

ДАДТФК:

Без солі 94 133 40,8 0,980 92

3 солями:

Ва 106 126 55,4 0,882 55

К 94 133 45,1 0,780 44

Zn 100 133 40,8 0,938 50

Cu 94 126 45,5 0,938 35

Ni 94 119 48,0 0,840 49

Са 100 133 48,8 0,938 78

TEA 106 126 45,9 0,882 82 •

... Рк.РсЬ і D3 див. табл.1

КА - корозійна агресивність щодо чавуну СЧ-18-20

що найбільш перспективними є ТЕА-солі ДАДТФК, де алкіл: Rl= і-С4Н9, R2=i-CgHj7.

Всі металеві солі ДАДТФК у водних емульсіях проявляють дію інгібітора корозії чорних металів. Оптимальні концентрації становлять 1,5-3% мас. на концентрат (або 0,05-0,2% на емульсію). Вони нейтральні по відношенню до алюмінію і викликають корозію міді. Металеві солі ДАДТФК зменшують стійкість піни водних емульсій і схильність до піноутворення (виняток складають солі калію), покращують змащуючі властивості емульсій на основі МЕП (табл.2). За протизадирними властивостями (ГОСТ 9490-75) ці металеві солі можна розташувати в послідовності Ba>Ca>Ni>Zn> Cu>K. ТЕА-солі ДАДТФК збільшують миючу здатність оливних емульсій.

З допомогою термоаналітичних вимірюваннь на дериватографі вста-

ловлено, що ТЕА-солі ДАДТФК менш стабільні, ніж солі цинку і тому, активніше взаємодіють з поверхнею металу. Ці солі працездатні в більш широкому діапазоні температур.

У п’ятому розділі приведені експериментальні дослідження з розробки композицій водоемульсійних ОМР для обробки металів різанням, опис технологічних процесів одержання нових ОМР.

З врахуванням результатів, приведених в розділах 3, 4, було проведено підбір компонентів, які б сприяли наданню композиціям ОМР необхідних фізико-хімічнпх, технологічних та експлуатаційних властивостей. З цією метою вивчені, як інгібітори корозії, аміноспирти, їх солі та ефіри жирних кислот. Дослідження проводились з врахуванням сумісності з оливами і ефективності їх впливу на властивості оливних емульсій на основі неіоногенного емульгатора. Встановлено, що аміноспирти, маючи досить високі антикорозійни властивості щодо чорних металів, погано суміщаються з оливами. Сумісність мил TEA з оливамим значно краща, ніж самого TEA. Використання мил d складі водоемульсійних ОМР економічно більш оправдане. Оптимальне число атомів вуглецю в неполярній частині ТЕА-мил знаходиться в межах 7-13. Антикорозійні властивості ТЕА-мил фракцій синтетичних жирних кислот (СЖК) вищі, ніж у мил індивідуальних кислот. Ще кращу сумісність із оливами мають продукти конденсації TEA і олеїнової кислоти. Найбільш ефективними для оливних емульсій на основі МЕП є продукти конденсації з кислотним числом 40-50 мг-КОН/г (50-80% перетворення мил TEA в ефіри). Показано наявність ефекту синергізму при певному співвідношенні між милами, ефірами TEA і жирних кислот та солями ДАДТФК щодо таких властивостей, як стабільність емульсії, антикорозійна та змащуюча дія. В розділі приведені дані вивчення процесу взаємодії ріпакової олії з TEA і лугом (гідроокисом калію). Показано, що при певному співвідношенні між реагентами можна одержати базовий компонент для водоемуль-

сійних ОМР (суміш ефірів жирних кислот гліцерину і TEA, а також мил калію і TEA), які б забезпечували ОМР повноцінні властивості. Вивчення властивостей продуктів переробки ріпакової олії показало, що продукти реакції з чилом омилення 70-90 мгКОН/г мають добру сумісність з оливами, високі миючі, антикорозійні і змащуючі властивості. Оптимальні концентрації продуктів переробки ріпакової олії в концентраті ОМР знаходяться в межах 13-20% мас.. Описані вище результати досліджень лягли в основу створення композицій і технології одержання нових ОМР (Авітол-1, Мирол, Авітол-2) для обробки металів різанням, які задовільняють основним вимогам по фізико-хімічних, функціональних, технологічних та експлуатаційних властивостях. Технологічний процес одержання ОМР складається з наступних основних стадій: 1 - підготування сировини; 2 - одержання складових ОМР (мил, ефірів TEA і вищих жирних кислот, продуктів переробки ріпакової олії, солей ДАДТФК); 3 - виготовлення ОМР;

4 - попередній аналіз ОМР; 5 - затарювання та аналіз готового продукту.

Процес виготовлення ОМР зводиться в основному до змішування компонентів при температурі 40-60 °С. Одержання деяких складових ОМР проводиться в реакторі з мішалкою та обігрівом при температурі 70-145 °С. Тривалість виготовлення партії ОМР становить'не більше 1-2 робочих змін. Основні фізико-хімічні характеристики розроблених композицій ОМР представлені в технічних умовах на їх серійне виробництво. .

Порівняльна характеристика технологічних властивостей (табл.З) показує, що нові ОМР знаходяться на рівні і навіть ефективніші за відомі товарні ОМР. Авітол-1 при значеннях основних фізико-хімічних показників близьких до відомої ОМР Укринол-Ім підвищує стійкість ріжучого інструменту в процесі важкої обробки металів. Робочі емульсії Авітол-1 характеризуються довшим терміном служби і більшою

Табл.З. Технологічні властивості 5% емульсій ОМР

Найменування Стійкість інструменту, хв - Шорсткість

ОМР Точіння Сверління поверхні Ііа

ст.45 ст.12Хі8РЮТ ст.12Х18Р10Т (мкм), оброб-

ка алюмінію

Укринол-Ім 28,8 18,2 46,2 1,6.9

Мобілмет-150 30,5 22,1 49,5 1,27

Авітол-1 28,4 24,3 46,5 1,30

Мирол 44,3 25,2 50,5 1,23

Авітол-2 58,1 18,8 54,5 1,19

стійкістю до дії солей жорсткості та дії бактерій і грибків.

ОМР Авітол-2 — малокомпонентна, технологічна у виробництві, універсальна за призначенням. При лезовій обробці сталі 45 збільшує

стійкість інструменту в 1,25-2 рази.

ОМР Мирол має високі захисні властивості по відношенню до чорних металів, забезпечує не тільки механічну обробку металів, але і міжопераційннй захист деталей від корозії. Робочі емульсії Мирол характеризуються високою стабільністю, забезпечують значну стійт кость інструменту і високу якість поверхні, що підлягає обробці.

Робочі емульсії нових ОМР не мають негативного впливу на лакофарбові покриття і гумові ущільнення. Концентрати ОМР відносяться до малопебезпечних речовин (4-й клас небезпечності).

Висновки

1. Розроблені, захищені патентами, композиції і технологія одержання нових високоефективних ОМР — Авітол-1, Авітол-2 і Мирол. їх серійне виробництво освоєне на ВАТ ’’Львівський дослідний нафтомаслозавод”, Волгоградському АТ "Присадка-нафта”. Широке застосування нових ОМР в металообробній про-

мисловості дало економію витрат вітчизняних нафтопродуктів, скорочення імпорту сировини та ОМР.

2. Розроблено технологію одержання базового компонента для оливних емульсій на основі процесу взаємодії ріпакової олії з TEA і лугом. Встановалені основні параметри технологічного процесу: оптимальне співвідношення між вихідними компонентами - 14:3,5:1, температура процесу - 105-130 °С, час проходження реакції - 1-2 години. Вивчено вплив одержаних продуктів на олнвні концентрати та оливні емульсії. Оптимальна концентрація базового компонента в оливному концентраті — 13-20% мас..

3. Досліджено вплив хімічної природи нафтових олив і молекулярної будови моноалкілових ефірів поліетиленгліколю (МЕП) первинних жирних спиртів в складі оливних емульсій на такі властивості, як стабільність, антикорозійна, змащуюча і миюча дії. Встановлено, що найкращі функціональні властивості вказаних емульсій досягаються для МЕП первинних жирних спиртів фр.С,2-С14 із ступенем оксиетилювання п = 3 при використанні олив середньої в”язкості. Показано, що ароматичні вуглеводні в складі оливи збільшують стабілізуючу і захисну дії оливних емульсій на основі МЕП.

4. Досліджено використання в оливних емульсіях як поліфункціо-нальних присадок, металевих та TEA солей ДАДТФК. Встановлено, що Са, Zn, Da, TEA солі ДАДТФК покращують змащувальні властивості і стабільність оливних емульсій на основі МЕП, проявляють в середовищі оливної емульсії антикорозійну дію щодо чорних металів. Оптимальна концентрація солей ДАДТФК в оливному концентраті становить 2-4%мас..

5. Виявлені залежності інгібіторних властивостей аміноспиртів та

похідних (солей та ефірів карбонових кислот) від їх будови у складі оливних емульсій на основі МЕП. Використання аміноспиртів в оливних емульсіях обмежується поганою сумісністю

з оливами. Достатню сумісність з оливами мають мила, ефіри TEA і карбонових кислот. Найбільш ефективним по впливу на властивості оливних емульсій є продукти конденсації TEA та олеїнової кислоти з кислотним числом 40-50 мг КОН/г, ТЕА-мила олеїнової та СОЖ.фр.С7-С,3. їх робочі концентрації в олив-ній емульсії становлять 0,2-0,3% мас..

6. Вперше встановлено синергізм сумісного використання солей ДАДТФК, мил, ефірів TEA та вищих жирних кислот щодо антикорозійних і змащуючих властивостей ОМР.

Основний зміст дисертації викладено в публікаціях:

1. Деркач В.Л.; Галкин А.В., Процишин В.Т. Эфективность амино-:пиртов в качестве ингибиторов корозии металла в смазочно-охлаж-іающих жидкостях //Нефтепереработка и нефтехимия,- 1994,- 44 -:.63-71.

2. Процишин В.Т., Бессмертная Т.Ф., Лебедев Е.В., Деркач В.Л. Злияние алканоламиновых мыл на стабильность эмульсола Укринол-I //Химия и технология топлив и масел,- 1990. - N* 8,- С.33-34.

3. Румянцева Т.А., Лозовая В.И., Процишин В.Т. Влияние мою-цих композиций на коррозию оборудования при металлообработке ^/Вестник машиностроения.- 1992.- К* 1.- C.4G-47

4. Лозовая В.И., Процишин В.Т., Котлов Ю.Г., Пенкина В.Н. Ис-:ледование коррозионной агрессивности и моющих свойств водных растворов методом поляризационного сопротивления Нефтепереработка и нефтехимия.- 1994.- 44.- С.64-67.

5. Процишин В.Т., Лозовая В.И. Исследование коррозионной агрес-:ивности водных растворов алканоламинов по отношению к меди //

Нефтепереработка и нефтехимия.- 1994.- 46.- С.66-68.

6. Галкин А.В., Процишин В.Т., Уткин В.А. Исследование алкано-

атов триэтаноламмония в качестве ингибитора корозии черных металлов в эмульсионных смазочно-охлаждающих жидкостях //Нефтепереработка и нефтехимия.- 1994,- 46.- С.68-72. .

7. А.с. №1366525 СССР, МКИ С 10 М 173/00 Концентрат с мазочно-

охлаждающе й жидкости для механической обработки металлов /Городецкий Д.Б., Румянцева Т.А., Процишин В.Т., Бородан А.Т. //— 1988.- БИ № 2 '

8. А.с. К* 1513016 СССР,МКИ С 10 М 141/10 . Смазочно-охлаждающая жидкость для механической обработки металлов /Городецкий Д.Б., Процишин В.Т. и др.//— 1989.- БИ № 37

9. Патент РФ № 1814307 МКИ 5 С 10 М,173/00. Концентрат смазочно-охлаждающей жидкости для обработки металлов резанием./ Деркач В.Л., Процишин В.Т. и др.// Опубликовано ’’Изобретения” №12 от 27.04.95r

10. Заявка на патент РФ № 93029199 МКИ 6 С 10 М,173/00 Концентрат смазочно-охлаждающей жидкости для обработки металлов резанием./ Галкин А.В., Процишин В.Т., Уткин В.А. и др.// Приоритет от 9.00.93г.. Опубликовано-”Изобретения” №36 (1ч) от 27.12.95г

11. Заявка на патент РФ № 94019467 РФ МКИ 5С 10 М 101/00,173/00

Концентрат смазочно-охлаждающей жидкости для механической обработки металлов. /Процишин В.Т., Чугай Г.Н., Ноцик Н.М. и др.// Решение о выдаче патента от 23.02.94г. Опубликовано ’’Изобретения" №1 (1ч) от 10.01.96г .

12. Заяика на патент України № 93111441 МК 5С 10 М 101 /00,173/00 Концентрат змащувально-охолоджуючої рідини для механічної обробки металів./ Процишин Б.Т.,Чугай Г.М.,Ноцик Н.М. ти інші Приоритет від 28.05.93 р . Опубліковано ’’Промислова власність”№7 (1ч) від 28.12.94р

13. Лозовая В.И., Процишин В.Т., Румянцева Т.А. Метод поляри-зашюшюго сопротивления в оценке антикоррозионных моющих свойств водных растворов //Тезисы докладов НТС ’’Межоперацион-ная очистка изделий’’- Киев, ЮЭО.- С.20-21.

14. Лозовая В.И., Процишин В.Т. и др. Сравнительная оценка коррозионной агрессивности и моющего действия технических моющих средств с помошыо лабораторной установки для измерения скорости коррозии методом поляризационного сопротивления //Тезисы докладов 11 Всесоюзного семинара ’’Состояние и перспективы разработки технических моющих средств в СССР”- Белгород, 1990.-С.37-38.

15. Зьола М.И., Литовченко Н.Р., Новодел Р.Д., Процишин В.Т. Термическая и гидролитическая стабильность солеи диалкил-дитиофосфорных кислот //Тезисы докладов V конференции ’’Синтез,технология и применение присадок к смазочным материалам”-Дрогобыч, 1992.- С.50.

10. Качан В.И., Процишин В.Т., Литвин Е.В., Галкин А.В. Влияние диалкилдитиофосфатных присадок на биостойкость водосмецишае-мых СОЖ //Тезисы докладов V конференции ’’Синтез, технология и применение присадок к смазочным материалам ”- Дрогобыч, 1992.-С.192-193. ..

17. Галкин А.В., Процишин В.Т., Мозолев Н.И. Новые водоемуль-сионные СОТС для обработки металлов резанием //Тезисы докладов конференции ’’Смазочно-охлаждающие технологические средства для обработки материалов”- Херсон, 1992.- С.18-19.

Аннотация. Процишин В.Т.: Разработка композиций и технологии получения высокоэффективных водоэмульсионных смазочно-охлаж-даюших жидкостей. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.17.07 - Химия и технология переработки горючих ископаемых и углеродных материалов. Государственный университет ’’Львовская политехника”,1996. Защи-

вдаются 17 научных работ, в которых рассмотрены вопросы создания композиций и технологии получения высокоэффективных водоэмульсионных смазочно-охлаждающих жидкостей (СОЖ) для обработки металлов резанием. Проведены исследования, связанные с Подбором эффективных эмульгаторов (моноалкиловых эфиров полиэтилен гликоля на основе первичных жирных спиртов), противозадирио-противоизносных присадок (солей диалкилдитиофосфорных кислот), ингибиторов коррозии (аминоспиртов и их производных), базовых масел для водоэмульсионных СОЖ. Разработаны композиции и технология получения новых водоэмульсионных СОЖ Авитол-1, Авитол-2, Мирол, проведены работы по освоению их производства и внедрению в промышленность.

Abstract. Procishin V.T. Development of Compositions and Technology for the obtaining of Highly Effective Water Emulsion Cutting Fluids. Dissertation is submitted for a Degree of Candidate of Technical Sciences on the Speciality 05.17.07 - Chemistry and Technology of Mineral Combustible and Hydrocarbon Materials’ Processing. State Ukranian University ’’L’vov-skaya Politekhnika”, 1996. Seventeen scientific papers are defended, in which the questions pertaining to the development of the compositions and* technologies for the production of highly efficient water emulsion cutting fluids (WECF) for metal treatment by cutting have been studied. The selection of naphthenic base oils, effective emulgators (monoalkyl esters of.polyethilene glycol based on the primery fatty alcohols), antiwear and extreme pressure additives (salts of dialkyldithiophosphoric acid) and corrosion inhibitors (aminoalkohols and their derivatives) for WECF have been investigated. Compositions and technology for the production novel WECF (’’AvitoM”, ”Avitol-2” and "Mirol”) were developed. These compositions have been used for producing of WECF into the national industry.

Ключові слова: охолоджуючо-мастильна рідина, олива, емульгатор, лоліфункціональиі присадки, інгібітор корозії, емульсія.

Прийняті в тексті позначення

ОМР — охолоджуючо-мастильна рідина

МЕП — моноалкіловий ефір поліетиленгліколю

ТЕА — триетаноламін

ДАДТФК — діалкілдітіофосфорна кислота

ЕФО — екстрат фенольної очистки

СЖК — синтетичні жирні кислоти

Підписано до друку 23.05.1996 р. Формат 60x84/16 Папір друк. Умов.друк.л. 1.0. Тираж 100 примірник. Заказ Г564 Надруковано ЦУОП ДНПП "Плодвинконсерв" м. Київ, Саксаганського, І