автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Разработка и исследование технологического процесса и устройства для подбора и утолщения ленты льнотросты

ЛУЦЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

гв оя

п г г»!

> і

-І-ІІ І.ґ.

На правах рукопису

Пахолюк Орест Андрійович

РОЗРОБКА І ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕХІЮЛОГІЧІШГО ПРОЦЕСУ ТА ПР1ЯЛТО» 5ДЯ ПІДБК’ЛІЛШ І ПОГОВШПШ СТРІЧКИ ЛгСГОТРЕСТТ!

С5.20.01 - Механізація сільськогосподарського виробництва

АОТОГЕГЄРАТ

дисертації на вдобуття наукового ступеня кандидата технічній наук

Луцьк-199?

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луцькому індустріальному Інституті.

Науковий керівник: - академік ІАУ, доктор технічних наук, професор Хайліс Годалі Абрааошзч

Офіційні опонента: - академік ІАУ, доктор технічних наук, професор, заслужений винахідник України Гонко Богемі !2ахві£ог::ч

кандидат технічних наук, доцент Ол^ізішо Рсси;слаі> ІСоотиппиіо;.:.^

Пропійна організація: - Інститут сільського господарства

Полісся УААН

Захист відбудеться "3 " липня 1997 року о 10°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.01.02 по захисту дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук при Луцькому індустріальному інституті 8а адресо»: 130018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75, ауд. 381.

Просимо прийняти участь у вачисті дисертації або надіслати завірений печатко^ відгук у 2-х лримі-чиках.

З дисертацією модна ознайомитись у бібліотеці ЛІ І.

Автореферат розісланий "У " грп/в/с-Х 1С37 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої рад. , кандидат технічних нау

ча ПРІМ,б.

АЛРОЗЛЦІЯ раСот. иСКОЕНІ ПОЯСНЯННЯ роботи дсксвілачись і отріааш позитивну оцінку па иаукочо- гехні'сш. коп$ереиц1-ЯХ Проф€СОрСЬІ{0-ВИКЛ8йахЦ)!«ОГО СКЛОКУ ДИ (Луцьк, 1594-1535рр.) та наукого-црактачній коя^сеши* 'Перспективи вдссксі-агекші. засобів механізми 1 та техсолегій вбирання яь-ону-доьгунш в Україні" (Луцьк, 1890р.), на науково^ семінарі кафедри сільськогосподарського мг^шоСудувсм-яя ЛІ І (Луцьк, 1907р.), ка аасідаїті телпітаоі ради ВАГ “Чарнівці-сІльмгУ (Чернівці, 1997р.).

Публікації. Сскозні "олокення робота і результати досліджень викладено у 5 опубліиовашк роботах.

СсобавгкЯ еаесск дозерпазга. ■ Розроблено новкй технологічний процес підбирання та потовпєпея стрічки лхокотрести перед пресуванням її в рулони та обгрунтовано параметри виконавчих механізмів підбнрачи-0'>тогііуішз, пагвлоно диференціальне рівняння опускання ліфтера після проходження перешкодо. Розроблено методики, зитотозлено установім і проведено дослідкенга ру\у стрічки ваорн по похилій площині та підбирання її Ліфтереук.

Розроблено методику та виготовлено прилад для екс-прео-оцікки цільності льонотрестк в рулоні, визначено силу зл?.чу стебла трести. :

Розроблено 1 виготовлено дослідний еразок підбирача-по-товщувача, визначено потужність для його приводу 1 проведено польові випробування.

'Структура та обсяг ряЗоея. дисертація містять вступ, п'ять розділі в,загальні висновки і пропозиції, список використаної літер....ури та додатки. Основна частина роботи ии-ладеиа на 175 с. иалжнопкевого тексту, містить 72 рисунки та

4 таблиці. Список використаної літератур-! включає 159 найменувань, з них 12 іно^-мнимі мовами. ’

. БШСТ РОБОТИ

Вецлі. Обгрунтована актуальність теми, сїормульовані ката роботи та основні положення, пю виносяться на захист.

Розділ 1. Скзи глггишя, нота та задачі жшфдопяя

Проведено акаїізи існуючих способів обирання льону і

трести та конструкцій пристроїв для підбирання.

Оівіко-' 'оканічиї властивості льону та процеси вбирання льону 1 трести Сули предметом дослідаень Г.А.Хайліса, 3.1.Сіізова, В.і>.Козальова, Ы.М.Ковальова, Л.В.РодІонова,

В.Н.Рябцева, Г. А. Перова, В.Г.Чернігова, Ю.Г. Морозова,

В.С.Брика, І.В.Крагельського, Л.М.Клятіса, Р.К.Олэданка, В.Ы.Луценкэ, В.В. Мухіна, М.Є.Єгррова, Р.І.Моторівої,

В.М.Клшчука, С.Р.БольшаковоІ та іншях. їх доробок показує, до аналітичні дослідження цих процесів добре підтверджуються експериментально. Процеси транспортування рослинних матеріалів досліджували Г.А.Хайліс, Б.М.Гевко, М.М.Биков. Ніш встановлено ряд теоретичнім 8г-оноиірностей та обгрунтовано параметри робочих органів.

Стосовно льонотрести коза увагою науковців залишились такі вокливі для П вбирання властивості, як опір стебел трести Блгшу, сила опору непіднятої стрічки підбиранню, не досліджувалось ще підбирання стрічт’ трести рухоме® ПОХИЛОЇ) поверхне» та закономірності II руху вверх по цій поверхні. Недостатньо висвітлені такса робота ..асивного підбирача прутісового типу та процес транспортування трести по похилій поверхні тощо. Рулонна технологія вбирання, окрім того.вимагає' нескладного експрес-методу контролю щільності трести в пакунках.

Тому для досягнення поставленої кіоти роботи необхідно було вирішити наступні завдання:

- дослідити і визначити параметри та граничну силу опору стрічки льонотрести підбирання похклш поеєрчнои, а таііат»

лір стебел трести влшу, ваконсиірності руху стрічка льо-ІІОЇр-ОСТЯ ПО ПОХИЛІЙ плсщпіі вгору та Підбирання стрічки е поля похилою поверхнею;

- розробити технологічну схему підбирання стрічки в пс-товщанням II перед пресуванням у рулони, вибрати найбільш раціональні виконавчі мехапівми та обгрунтувати їх параметри;

- розробити спосіб ексяресгоцінки щільності льонотрести в рулонах та прилад для його виконання;

- аналітично дослідити процеси підбирання, пересування

та потовщення стрічки льонотрести; '

- розробити перспективну конструкцію п^'чрача-потовЕу-

гізча с?р1<зси льояотрссти перед вресуваг'пм П а рулони;

-■ лос-5іди7л роботу піг.бкра’іа'потоазузача та вчз.чачитп Ес-сйхідау длз його привод, шгуашість;

- ярсвосгл погаойі віглробугзпня пі&бігрт.ій'па’)?ав[цува*ш. 1 зіюяй'шти йото ефектність.

Гкїділ 2. Тезрзг.ічні верзло»*? І с5гі»уагува.та ssoojccy аід&рааяя та ясшт^зш'я сггрічкя s»anorpscra Рорробгеній кг\:л повий їзгжлогічшпі прояве вкэжв операції підбирання стрічки з полз, травспсртузгніш піднятої с:.ріїки, удідьпє'лня П до потрібних харютеристіїїс та видачу потовченої стрічки на попйу''такій транспортер ареол.

Anasle та л^йоратогаі Евпосбуванюг макетів вчкогтвчин кехсиігмів показали, кз дат ваЕевпечєпня дссіаиаоі чюягспи підбирання, моздиеості ксяіювзішя пюворхні глея та яапобі-гаяяя дстзжпкня грудок землі 1 к&лсніз у тресту кохяяу поверхня слід пігстовгл-ги з підируг’-меяда, закріптелкл шарнірно прутків (яедои лі&геріз), як* іжгь иа носках' агоршій полозок у вягляді "квосїа ластШск”. Роботозда';н1п;:,у для пе-ржіР.аїі'Ш піда^ої стрічка пкпатая jtmvx опо-ітаюцовий 'іраксасртер. Омікекням його ог.ор у вертиказьаій плоївші та ггтеказдєютм ой'^гузачів ушжиуля лшадяя сісбед' та із», н*.-мотуіганкя ка обертові деталі, яотовгзмкж .сгрічки вкко-Рігс-галн ісркзозшшкй кзЗэтач. Тсхзасогіча* сксіїа m^&jpa-ча-потозщ/вачз по.чавзла на рке. 1. ’

Л-5л обгруягувашм параметрів вковтч?. гяхавіздів про-Ес--ііі тееротитаї досгідпекнл Руку «річка по діфгедах т-а руху

."'фтора ЬІДГСЮКО ЯОЕ1, ПЄрК.1ІГ,Є1Г.Ті СТрІЧІП! ПОЗОїреСЇИ лзн-

дагозо-іидьцевЕн тргяюяертерсм та гттоз:>^‘;Ні? сгрічкг. кргаю-еіпнкм набивачем.

0С:ЮВІК-Л3 Я<’рЗМ?Ір&Ш ЛІі/.ТС'РІВ S ЇУІ 710КГЛНСІ } ■!& КУТ Й

начату. При повному заваягаяенні ліфтерів рівномірний рух

трести по неіх можлїїзгпі аа уі'ови:

ІРІ '

1 < —--------------~— , (1)

• І'гі t*' {«*<?)■

де СР3 - гральна ся лі*, оперу кепідатої сгрічя:* .

кілоирепап діфгерзия, Н; . -

Яг. - коефіцієнт гбільшшз погояшї н-?си сірічіог

при підбиранні ліфтерами;

- иптотт маса стрічіш, кг/ц; Ф - кут тертя, град.

Рш. 1. Телпологічіїа сдс:.;л, пІдЗцраиа-шжшгува*!!; і-лііі'їс.оіі; 2-скераьуі:сч; 3-о5:;«ку?ан; ^"їргіюпорїер; 8-і;і»<о; (•-/-хпагі; 7-транепорї«р ШМ.О; О-і.'а.Ліь&ч; 9--пиірч>ш1; іи-пгси-:ка; іі-оі;огию-!ф;і:іі;;іі5 козосо; І6-ій«ьа1; ІЗ-дчи,^

У процесі робота шкпіьдй ясіьд .піС'лрг на каиуішгу к-„* рошсоду і псшалгсілі його носкі міг, стебла сірічіш. Схема скл дягі розрахунку 'ісоу опускати ліфтера показана на рис. 8, ..ріЯіусїИЕай, Е,о шезша рухаються рівномірно та црятяіиійно, ь вага уііфїора вкиочаз •гачок вагу стрічки на всій його лов--т.ліі.рііллішіі відносного руху ліфтера мг-тше вигляд:

Іой - (пьі 4 Шя)-(?’Г'Соз (0г. - 90°), (2)

де Іо - мотіт 1норг"ї ліфтера віднесло осі носорогу О, КГ'К2;

В - кутово прискорення, с~2; -

я’о - погонна маса сїрічки, кг/м; хь - маса власне ліфтора, іт; і - довжина"ліфтера, м;

£ - прискорення вільного . здіиня, с - 9,81 М/Г2; г - віддалі/ від ос" 0 повороту ліфтера до його

центра мас С, и;

Зп - :-УТ повороту ліфтера, град.

Рис. 2. Стека для розрахунку часу опускания ліфтера після подоланая пєрелаеди

Роез'япок рівняння дав каступяу Формулу для розрахунку

часу опускання ліфтера:

2а цой час агрегат, п значить і, ліфтер, пройде илях Д.9 - Уаг'ік- Числові значення £к та Д9 для різник швидкостей руху агрегату та розмірів перешкоди при довянаї ліфтера

0,65 и наведен! в таблиці.!.

Для зменшення, ймовірності попадання коска ліфтера мія стебла його поверхня в рабочему поашенні повинна бути нахилена, до поверхні стелила під кутом ЗО...40°. -

Умовою захоплення стебел стрічки трести пальними транспортера без їх руйнування при відхиленні пальця транспортера від перпендикуляра до напряжу руху на кут •$ - 25° з наступні межі суки кутів *, нахилу д;:та т та тертя трести по ста-

і<г (Вк + 0д)

)

(3)

Таблиця 1

опускання ліфтера та шлях, пройдений шш після пояакшпя перешодл

Кут ЕІДХН- лешія, Вк.град. Час опусканая, Г;: , с Шиях Ь. Б, и |

Ир- - 1,0 . м/с Уаг - 1.5 . М/С Уаг “2,0 ,І М/С | ... , . -. . «

3 0.063 0,063 ■0,035 0.188 |

5 0,ШІ 0,081 ■ 0,122 0.162 І

7 0,033 0,083 0,124 0,166 |

Лі <?: 60 < ф + V + <? < 00°.

•, ^ П * * ? £

• к ..................................

* •,». .

ПОТОЕДЗНЕЯ

Оїрічки трести до погонної ііаси

2, Б... 3,5 ІСГ/ІІ досягали уціль-ксїіііліі П в ка-иері аадоної ВИСОТИ. При ВіглОЛІ пальці Б БІ

сгріУ-си в кінці ущільнення изту-Ші 2 (р;:с.3) 8 планкою 3 повші-провернутись

ВІДНОСНО КрКВО-

иипіз 1, а ролика 4 шишки З П0П2СТИ Б пази палряміш 6.

На&гегаз ці рухи пройдуть при ‘ ' у .

укозі т + в - §0°. Биепшоиая куга г до ио’-їп:^ ве

С0° приведе до ггиашй стебел та вазгягуЕшвя їх у еіепш даіза 5. Куг а повороту кригоігшіа валетггь віл рогшірів ме-халізіу 1 ка П02ШЗОЛ перевищувати Є0°. йо* ' визначали ва ’гаюа ааяишістз: , '

Рі!С. 3. С.<с:^а по розрахунку куїа г нахилу падь ця каЗішача до давда

се - arccos ^ і----------sin o j. (4)

Співвідшзеиня L/г доцільно брати в межах 2,0...3,9.

Розділ 2- Програма і метояжа експеркмеїггашгта доскід»»кь

Викладена програма експериментальних досліджень стебел та стрічки льонотрести, а також закономірностей руху стрічки вверх по похилій пилині, підбирання її похилою поверхнею та випробувань підбирача-потовщувача.

Параметри та характеристики стрічки дослід:,'.увались га стандартною методикою з використанням приладів власної конструкції. За оригінальними методиками проводили тарузанкя спеціально розробленого приладу для оцінки цільності трести в рулоні, а ка установках.власної конструкції дослідній такс;* закономірності руху стрічки трести при птовхашіі И вверх по похилій плогзші, процес підбирання стрічки похилсз поаерхнею (ліфтерами) і провели- дішачсметрузання підбирача- пототиувача.

На рис. 4. показано схему установки для дослідженій процесу підбирання стрічки трести ліфтерами. Зета нкдючаз рачу

підбирання стрічки трести ліфтерапі

з напрямними. 3 для візка 1 з ліфтерами 2. Між напрямними рами розміщено шар грунту 4. Візок 1 з вимикачем 10 при дос-лідкенні переміцачн вздовж напрямних 3 обертанням барабана 5. При визначенні граничної сили опору стрічки підбиранню ліфтерами на них клали відрізок стрічки 9, що відповідав піднято!,^' на ліфтери до моменту початку переміщеная стебел у стрічці на стелищі па віддалі 300 мы від носків ліфтерів 1 пересували Лого разом з візком 1. При цьому стрічка перемішала підпружинені пальці 8, з’єднані через штангу 7 з реостатом 6. Зміну опору б колі гальванометра Г .осцилографа 0 фіксували на осцилограмі’до моменту початку пересування відрізка стрічки відносно ліфтерів.

Го-Діи. 4. Результати експериментальних дослідагнь.

Досдідаениямк встановлено, що характери аміни опору стебла зламу у трести і льону подібні. За рахунок здерев'яніння стебла льону в процесі вилежування опір зламу у стебла трести вшцлй 1 неоднаковий по його довжині. Опірність стебла трести зменаг/утьск із змаїшеншш діаметра в напрямку суцвіть, Найменшо» с сила опору зламу стебла в аоні суцвіть, при діаметрі стебла 1,1 мм вона складає 0,15 Н.

Спосусрсяевняыи встановлено, щ.0 рух стрічки льокотрестл вверх по похклій плода1 супроводжується збільшенням її товщини. Для дослідження закономірностей такого руху стрічки, залзлшо від кута '.закиду шк.-їшни, швидкості птовхаиш; стрічні та дожини її відрізка реалізували тркфакторний експеримент 83 планом Глкоа-Ееякіка 2-го порядку. Обробко;!) результатів експеріщз-іту. по фіксуяались з момент початку руху всього ■відріг.ка стрічки " Іднссно площини, за стандартною програмо» иа ПЕОМ.їиау. І Бік РО-АТ/ХГ отримаєш математичні моделі очікуваного Іь та фактичного Ьф пс- овщеяь стрічки. За очікувано ' яогаваення прлйняли еміну товщини стр чки за умовк, що плог». її перетину',,е змінилась, а за фактичне - середню зміну тов-.•ЕИНИ стрічки. ' ; . . .. • '■

Ьо - 19,789 6,333 Хг + 4,£63 Х% - 7,988 К;.

- 0,424 Х-і- 2,315 Хч2 +'4,518 Х32 + .

+ '">,500 ХіХг - 3,8&7 ХіХ ■- Є,542 ХгХз;

?ь - 9,055 + 3,375 А’і + 1,146 Х-г - 0,646 л3 + + 2,097 Хіг - 0,611 *22 + 2.S39 Л32 +

•+ 0,203 А'іл2 + 0,958 ХіХз + 0,333 Л>/Г3,

(б)

Up,

'9

£0

до А'і, Х-г, А'з - кодовані значения кутг* нахнду п.сг--.цїшіі (-1; 0; +1 відповідне д*л 5; 10; 15°),

швидкості руху аіека (-1; 0; ?1дпо-

зідко для 0,0; 1.2; 1,5 М/с) доз'ЯУШ

ВІДРІОІСЗ стрічіси (-1;0; +1 ВІДПСЗІДЧО

Й.СЯ 0,50; 0,75; 1,00 н).

!’атур’глілі еначепкя ho та h-> резрахоаувг’лл з де:::.г.е;'с::> сл?-ЩккыЫ прогреми па ІїЕСМ. На р:іс. 5. пск^зжо оаясміст:

спікуалкого ;\'л ■пг^ссо пэт.Г'Г’.ггь С'.’^ічкл пр!і !ІІ Г! І'ЕОрМ ї':'1 Г.СКЇГ-ЛІ.’ї ПЛС'ГШІ РІ Г-3..-П-;”СТП 1,0 'і/О ПІД

до/ттап в-роігка -■*

:<,у-а

кута н-ь^у ПК :*:Д U ДО 10’-' сг:ріг:іс і!0ї02г,;;;:'.г0 стоічки на і...;- :в.і, а яри 15° спиріст їсйцішк порігчігпго а кутом 5° с’.мадп > •1.. .9 Очегглдно,

Ц-Э ЕШгЖКсиіО ПбГір* ззння.ч уіш пересуваная сізбед стрічки ззлог-ї плоцшш .при ісугох, ЩО ПСр?В!5.у-

пїь кут терта (12... 14°) і більшім

їх переміщенням при стисканні а напряму від площяіи, що й СЛрИЧШҐДЗ ПОТОЕІде’ПЩ, ЩЗВДКІСЇЬ ЩТОВКШІІШ стрічнії пргкгіпко і:я ^пдпсаз на величину фактичного нотовцешш. Очікувано по-Т0Ь43ШШ, R0 8POCTSC із вбільсеииям куіа К0ХЇ1ЕУІ пдогзши,

о

V Х,0 а/с

1 і

«- >--.Ь ' % х < V 7 * *0, \ і,.*) ? %

3°' \ і. Ч . ч \

v л ч

" г- Г5° >•, Ф г V. Ы чк г>

„с,

10° *

Г ло.к

ць u,j аз іо 1,и

Залеішісїь Ьо та h® від ^овжішіі L відріока стрічки при кутах па іду площини 5, 10 та 15°

вирішується при збільшенні довжини відрізка. Ие псз’яелю з там, що вкорочення І стрічки практично ке ьагежгь від доз-паши відрівгл і. 1 для довших відрізків Ьо буде менхкм. Прк доглині відрізка стрічки і м фактичне ротоекзяня веревицуе очікув&че, осоОдию при сс > 10°. Це може бути спричинено насуванням стебел верхньої, менш стиснутої частини відріека. на стебла нижньої. Такий рух не бажаний, бо ноз;е стати початком скупчення стрічки на ліфтерах. .

При дослідженні підбирання стрічки трести ліфтерам; встановлено, що вона піднімається на них ке безперервно. а певними віврізкауи (порціями) після того, як сила опору стиснутої перед ліфтерами стрічки стане більша від сили тертя піднятого відріаіса стрічки по ліфтерах. Пркчокіу, стиснута перед ліфтерами стріч!» пересуває відносно поля, стебла у стрічці на все більшій віддалі від початку ліфтерів. Вста-когілєііо такок, ар при стисканні Еідріока стрічки дозхшю вільне 300 ш має місце випинання П вгору, вд може стати ПРИЧИНОЮ порушень лінійності відрізків стрічки трести, які пересуваються по ліфтерах і відносно поля.

Поля рекомендованих довжин ліфтерів (рис. б) обмвжуяться

£.и

о,

и

йд

0.2

Е'лШШІШЯ ] СТРЇЧХЙ ПЕРЕД ! -ШТЕРЖ.

у Ч»,.. ?>!>

РШЛКЩОКАШ '' ✓ >у

І КЖ>}?.Ш

1 *^.-Н і

жятшпт

І'ЩОЦТШП .

ш

Рис.

11

Н

ІЗ В еС, град.

Залежність . -зкани 1 ліфтерів від куга « їх кадилу

довжинами 1 відрізків стрічки, що піднімались по ліфтерах до моменту початку переміщення стебел у стрічці перед ліфтерами і її, що дорівнює довжині стрічки на ліфтері, яка спричиняє рух стебел у стрічці на стелищі на віддалі 300 мм від носків ліфтерів. Із збільшенням кута « ці віддалі зменшуються, бо при більших кутах і одинаковому опорі на ліфтери підніметься менший відрізок стрічки.

За граничну силу [Р] опору стрічки прийняли силу, що відповідає силі тертя піднятого на ліфтери відрізка стрічки по них в момент початку переміщення стебел трести у непідня-тій стрічці на віддалі 300 мм від носка ліфтера. При збільшенні кута нахішу ліфтерів вона незначно лінійно емениуеться і для найвигіднішого кута а - 15° складає 3,73 Н. Розрахункові значення довжини ліфтерів із врахуванням [Р1 (1) добре корелюють із результатами експериментальних досліджень (рис. 6): їх розбіжність не перевищує 5%.

При визначенні потужності врахували середнє значення максимального зусилля приводу підбирача-потовщувача у робочому режимі, що складає 497 Н. Розрахунки потужності на роботу преса ПРП-1,6 із серійним підбирачем та підбирачем-по-товшувачем показали, що потужність, необхідна для приводу останнього на 2,7 кВт менва.

Розділ 5. Розуггеахв сокмшз пзіробувакь та сЗэякз»1сх&

піг.1"25п'-5а-погоп2упача сзрі«г:аі гзс:;стрссп

Випробування експериментального зраака підбирача-нотоз-щувача проводились на тресті льону сорту 0108 вракайпістз 3,45 т/п в польових умовах КСП '‘Батьківщина" Розшщенського району Волинської області у 1996 році і підтвердили робото-здатність його механізмів.

Підбігання попередньо , вернутої стрічки на швидкостях

1,2...2,5 м/с п-.'іазадо,цо найкращо виконання технолог 1<шого процс,у досягається при швидкості руху агрегату 1,6...2,1 м/с. Чистота підбору стрічки літерами складала 97...89%. Непідняті»--’ валтшись стебла, цо ввкріпилксь у грунті під час вилежування. При висоті камери механізму потовщення 00 ї.2і погонна маса потовщеної стрічки складала 3,3. . .3,6 кг/м, цо забезпечмо пильність трести у ВІХ рулонів 103...112 кг/м3 при... загальнії!, ровбіааості 105,5.. .115,6 кг/м3. При

підбиранні тагаї ?: трести барабанним підбирачем розбіжність щільності становила 98,0... 127,5 кг/м3.

Переваги підбирача-поговцувача перед барабаниш, полягають у збереженні паралельності стебел трести та в економії палива. Це забезпечує при плоці посіву льону 200 га річний економічний ефект 470 гривень.

гзг&шіі ІЖИОЙКК і нропвзмції

1. Застосування ефективної рулонної технології збирання льонотрести стримується недосконалістю процесу підЗкранкя стрічки зі стелиаа барабанними підбирачами та невідповідністю товщини стрічки вимогам технології переробка. У технологічний процес збирання льокотрести б рулони необхідно включити операції підбирання, транспортування та потовщення стрічки. Операцію підбирання доцільно проводити пасивною похилою поверхнею,транспортування - ланідаозо-пальцевк-і їрапс-портером, а потовщення - примусовим ущільненням.

2. При підбиранні стрічіш тресте ліфтерами гока стискається і потовщується. Підйом стрічки на ліфтери проходить ке безперервно, а окремими порціями по мірі ня&шієння опору ГіСПІДКЙТОЇ стрічки до скли тертя піднятого відрізка ПО Ліфтерах. Погонна маса піднятої ліфтерами стрічки зростає в

1,6...1,6 раза, а гранична сила опору підбиранню для кута нахилу ліфгерів 14... 15° сісладав 3,73. ..3,77 К.

3. Тс-ореп' що вшздеиа залежність довжини ліфтера від сили опору непіднятої стрічки, її погонної маси, кута нахилу ліфтерів та кута терія трести по сталі підтварджена експериментально. Допус :с.<е ь умови вбере гння лінійності стрічки потовщення П на 15.. .17 мм досягається при доакииі ліфтерів 0,5.. .0,7 м, куті їх нахилу £>.. .15° та швидкості руху трести 1,2... і. Ь м/с. Для запобігання цроникнення ліфтера у стрічку при наїзді иа ;;&реакоду поверхня його носка повинна складати в поверхнею стелиад кут зо.. .40°, . а сам ліфтер по-ві...зн копіювати цо позорхню і притискатись до неї.

4. Переміщі..ня піднятої на ліфтери трести до механізму потовщення слі& робити примусовим. Умовся захоплена стебла сеа йог елалу в відхилення пс ерхяі пальця транспортера від перпендикуляра-до напрямку його руху на кут •’>. Вій залетить

під нута вгхвду дтзва та кута тертя . Ллл уаичизиня роз ::їгу-ьо.ти стрічка та порушення паралельності стсСед у ній отад-кість 'перенісєігня трести транспортером лсзиняа бути &зкгькс* тю прпгдості руху агрегата.

5. Еезпєргикедний вхід пальціз транспортера у с-ірічку трести та вихід з неї ксшшві за унози, со сума кута і 1 кутів кглилу дш:т та тертя трести по сталі повинна Зути в • гагах СО...60°. ЗШзль між проміллою та к1ниерсю опора’ш ■транспортера невинна в 2,1...2,3 рази п-гроввдуїзати дозпияу паями, а ечіиепня кінцевої опори вверх - відкилят» чалрян руху транспортера па кут, рівний куту <!>.

6. Потсзтдїи стрічку до потрібної (С0...1С0 >.:н) еєліі’гл-ш ”о:-на гоишзм стискання її з камері заданої висоти мелані з-Ш!, гір уважашвяю лсыакяя та кгуотувачня стебел. Пси стисканні стрічки крившкцвкм нобизачзм ііого тіаглці зсзгааі складати в патуис:,; кут 50°, а з дшпаеі* при еиході зі стрі’ігоі

- ?:о мєзеє 60°. Співвідношення дозжіш сатура та грит-сзипа ігозіяшо бути з натах 2,0...3,9 ; а рогміцгсяя опери крало?пі-ла - забезпечувати його провсро? зШ:оско геркп'агі в »іємзп? "’глоду пальців «і стрічки на кут 80°.

?. Гесретгга'о доведено, со яесераекта лідкятогс ыггтО' всі псроглссдоч лі^т-ра з робочо позаглштя протягом 0,00 с по стліо прїічі!!'с*о пража'зняя йсго носка у стрічку з діялсяскі робочій гкццсостеД руду агрзг&ту 1,5...2,і *'/0, а К’/Т розоро ту кривошипа, пр:і якс:<у слід вскіпчуйлтч гоїс^тг,:, псг-и-ПСІ! бути рІЕКПі С0°.

3. рутіпй »'с:;е!іт на палу пригоду гг'Прг-гэпэ^ктого пі/Я?-р;г:л-2іотоггі!уі*г.'.’з вмігоетьея ворсах* рс:?с*;ого с-.ч«у в гач'чг

73., . '2\ !!?і х дслго^іе пр;таодптм з рук :г:;сч:.г-п і.іа-:гЛїю гГ- '.верного '•О’есп, :;о гп,^гзу:: поту:"!*'!п’д-:іп 2,? і.,'':1. ЛсдІ.'п>.:о 'іві'ил йМ6;і... ,і„ '::с;:оі:у по'іЬіДиого дача КРІМ, 6 1о 5-15 до 3.

3. Пресудг-пкя рулопіз о лохоіі^го! стрічні 1 пг,0ойп;-:у.ї ГЛ'Г;У одне ІДаІСїІ, ЦІДЬНСОТІ ТРЕСТИ П ПЯЧ, пка СКЛУ.Г? 10-1... ІІЙ ЧГ/!13. ЩІЛЬНІСТЬ ЗОПОТРССЇ'ІЇ В ругО??ОЧ ПСНІ‘Ш!0 Е''Л;’2.Ч.Ч-

тії за глкбппеп прояикношш в ззї під удг>ч::;ч га'з.'угга-с.ла.т:! £00 II іюнусз з і.уїСМ при вершші В3°, .

10. Зєміпа серійного підбирача проса ІІРЯ-і ,0 пі?С;тра-ч^у-потовиузачеіі дозволить зекономити 6,15...0,24 :гг парного па одному гектарі і збільюти ресурс просусплыш пссіп.

При посівній пледі льону 200 га річний ефект віл впровадження підбирача-потовщувана складатиме 464...472 гривні, а термін окупності затрат - 1,05...1,08 року. _

Основні нолояшня гзгаєргадії шкдадзні в хета вдацж ' і. Пахолюк 0.А. Машини для пресування стебел льону в рулони //ЗО.наук, статей ІАУ / "Сільськогосподарські машини".-Луцьк, 1995.-С.82-92. '

г. JiaxojcoK 0. А. Аналіз процесу виходу пальців транспортера si стрічки льонотресги //36. наук, статей ІАУ / вип. 2 "Сільськогосподарські машини".- Луцьк, 1996.- с. 129-132.

3. Пахолок 0. А. Примусове пересування стебел льонотрести

по похилій плодил і. // ЗО. наук, статей ІАУ / вип. 2 "Сільськогосподарські машини",- Луцьк, 1996.- с. 133-133. '

4. Пахссок 0.А., Паходас А.П. Підбирання стрічки дьоио-

трести перед пресуванням у рулони//Зб. наук, праць ДДСГІ /"i,te-ханІаовані процеси сільськогосподарського виробництва" .-JLt>als,1936.- с.72-76. _ ,

б. Пахолок О.А., Хайліс ТЛ. Foe под 1л сил при підбираааі стрічки льонотрести ліфтерами //ЗО, наук, праць ЛДСГІ/'Ш-хаяіаоваиі процеси сільськогосподарського виробництва" .-.СьвІв.Шб.- с.63-72.

G.flamssat 0.А. Маушзості рулонної технології на вби-ргякі льону// Теза копавідей IX ваукоьо-техиічкої конференції проЗ'есгфсько-вішадацького складу.- Луцьк: ЛІ 1,1994. с.ЗК. . ,

Аїпкгееджї. '

Гшолзол* О.А. °азрз£ктса и цсс&едс-’гяке технологического процесса и усїройстеа для подбора и утолдошш ыглт льнотреста.- Рукопис:?. ,

Дкссбргашя на cokckseko учзкой ст -пени каздадаха гехьк-адскж наук сз<щя&2ьнот*ш 03,£0.01 - Шхаїшгацая сеяьскэ-хоеяйотвешюго щшвводсгва. Луцкяй ивдусїряаЕькай институт, ііущ' І 5 С?. - '

SajswEsa-jstca 6 печатних работ, котирьге содержат яс-оро-ги-чгскае ксследога л тєхнологіг-іссі'іого процесса к уог^йства, а шоіе p-'ssyj^v&m аксаеріазвга* них исслвдозаакй. >е-шюв-

лено, что подбор трест: перед прессованием в рулоны целесообразно выполнять наклонной поверхне л>ю в виде прутьев (лифтёров), а её утолщение - принудительным уплотнением. Получена математическая модель утолщения ленты тресты в процессе подбора её лифтёра,™ и обоснованы параметры механизмов утолщения ленты до погонной массы 3,3...3,6 КГ/1'. И8Г0Т0ВЛЄН и испытан опытный образец устройства, пгвводятся данные о его эффективности.

Annotation.

O.A.Paholjuk Elaboration and research of the technological" process and mechanism for picking up and

thickening of flax strip.- Handwriting.

Thesis for a candidal . degree on speciality 05.20.01 -farm mechanization. Lutsk, 1997.

6 published works containing theoretical research of the technological process end rcechanlsn for picking up end

thickening of flax strip as Mell as results of experimental investigations are defended.

It has been determined that it is expedient to pick up flax before pressing it into rolls by Inclined surfice in the shape of r~ds (lifters) and thicken It by positive compaction.

Mathematical model of flax strip thickening in the

process of picking up by lifters had been developed and the

parameters of strip thickening mechanisms per unit mass of

3,3...3,6 kg. per meter. A prototype of the mechanism has be^n manufactured and tested, the data of Its efficiency are adduced.

Ife'mni crsra: льояотреста, стрічка, потовщення, рулон, ліфтер,транспортер, набивач, підбирач.