автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.16, диссертация на тему:Разработка и исследование программной системы синтеза компоновочных решений блочных технических систем на ранних стадиях проектирования (математические и методологические аспекты)
Автореферат диссертации по теме "Разработка и исследование программной системы синтеза компоновочных решений блочных технических систем на ранних стадиях проектирования (математические и методологические аспекты)"
АКАДЕМШ НАУК УКРАШИ 1НСТИТУТ ПРОБЛЕМ МАШИНОБУДУВАННЯ
На правах рукопису
ЛОЙКО Анэтолш Федорович
РОЗРОБКА I ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПР0ГРАМН01 СИСТЕМИ СИНТЕЗУ СОМПОНУВАЛЬНИХ РОЗВ'ЯЗК1В БЛОЧНИХ ТЕХН1ЧНИХ СИСТЕМ НА РАНН1Х СТАДШХ ПРОЕКТУВАННЯ (МАТЕМАТИЧН1 ТА МЕТОДОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ)
05.1346 - застосування обчислювально'1 техшки, математичного моделювання \ математичних методов у наукових досмдженнях
Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата техшчних наук
Харк1в-1994
Дисертац1ею е рукопис.
Робота виконана у в1даДл1 математичного моделювання оптимального проектування Ыституту Проблем машинобудування Р Украши.
Науков! кер1вники: доктор техИЫних наук член-кореспондент А Украши Стоян ЮрШ Григорьевич, кандидат техжчних наук старш) науковий сшвробггник Пономаренко Леой1д Данилович.
Офщшш опоненти:
1. Доктор техшчних наук, йрофесор Харюйського аВтомобЬ\ьн дорожнього техн\чного университету Пашшев Анатол1й Васильевич.
2. Кандидат техшчних наук, Доцент Харк1вського Мституту внутр1шн справ Струков ВолодимИр Михайлович.
Пров1дна орган1зац1я - Ав1ацШний йауково-техн1чни
комплекс ¡м. О.К.Антонова МЬнстерства машинобуд1вельн< промнсловост! Укра'1йи, м. КиИв.
Захист в!дбудетьсй "/£" 03_ 1994 р. о 14 годин! 6 ауд. Г
1112 на зас1данн1 спец1ал1зоваНо! вчеНо! ради Д 016.22.02 при 1нститу проблем машинобудування АН Украши за адресою: 310046, м. Харки вул. Дм. Пожарського, 2/10.
3 дисертаЦ1ею можна ознайомйтися у б!блютец1 1нституту пробле машинобудування АН Укра1ни за адресою: 310046, м. Харк1в, вул. Д> Пожарського, 2/10.
Автореферат разкланий С'Л
Вчений секретар спец1ал1зовано'1 вчено'1 ради доктор тСхшчних наук
1994 Р
п/,
т
/ ШейкоТЛ
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуалыйсть проблеми. .
Важливим етапом процесу конструювання нових складних шчних систем е етап компоиувалыюго проектування, на якому 4снюеться розм1щення обладнання техшчних систем, розробка сструкцШ для установления 1 кр1плення складених частин, 1начення трас сполучних кабел1в 1 джгут1в I тли. Складшсть ¡в'язання Ц1е! задач! вимагае створення потужних систем оматизацп проектування, що забезпечують автоматизац1ю та электуал1защю вcíx р!вшв проектування. Ця мета досягаеться за :унок розробки математичних моделей 1 методов, що базуються на ультатах р^зних наукових дисциплш: теорй геометричного >ектування, комб!наторноУ та баглтокр1териальноУ оптим1заци1 тли. Дисертащйна робота продовжуе досмдження, що проводиться в титул проблем машинобудування (1ПМаш) АН УкраУни гад пвництвом члена-кореспондента АН Украши Ю.Г.Стояна. Робота ;онувалась в перюд з 1986 р. по 1993 р. у в1дгул1 математичного \елювання I оптимального проектування 1ПМаш АН УкраУни повадно до плану науково-техшчних робгт по: держбюджетшй тем] зробка математичних методов геометричного проектування" (№ ДР 160049704);- держбюджетшй тем1 "Математичне моделювання .адних техшчних. систем модульного типу" (№ ДР 01900009448); пдогов1рн1й тем! "Програмна система автоматично» компоновки шчних систем блочноУ конструкшУ" з' Науково-досл1дним ¡нститутом ктро-ф1зичноУ апаратури (НД1 ЕФА) ¡м. Д.В.ефремова (Росшська дерац!я, № ДР 01870034934); гослдогов1рнш тещ "Перша верая ;ета програм компоновки техшчних систем" з НД1 ЕФА ¡м. ¡.Сфремова (РосШська Федерац1я, № ДР 0186003881); госпдогсшрнш и "Розвиток метод1в автоматичного есюзного компонувального »ектування автономноУ • електроф1зичноУ установки" з НД1 ЕФА ¡м. ¡.Сфремова (Росшська Федеращя, № ДР 01910017869); договору про тсово-техшчне спшробтшцтпо з Кшвським мехашчним заводом (на ;ершшй час - Ашац1йний науково-техшчний комплекс ¡м. ^.Антонова Мш1стерства машинобудовельноУ промисловосп УкраУни, КиУв). '
Метою роботи е розробка 1 досл!дження програмноУ система оматизацп раншх стадш проектування блочних техшчних систем. Наукова новизна результате роботи полягае ось у чому:
' I) розроблено 1 досл1джено математичну модель зад компонувального проектування техшчиих систем блочно* конструкцн
2) проведено аналаз, виб!р 1 адаптацда метод1в, що реа^зун автоматнчний синтез розв'язання поставлено!' задачу . 3) розроблено принципи орган1зацй, структуру 1 математик забезпечення програмно! системи САО-Расктд;
4) вироблено методологию автоматизацп компонувальш проектування засобами системи СМ)-Раск1пд.
Особистий внесок.
Ус1 результатн дисертацШно! роботи отримано за особист* участю автора. У працях, написаних у сп1вавторств1, диcepтa^ належать:
11, 3, 4] • призначения, основ!« принципи реал]зацП' р^зних вер« профамно! системи СА1)-Раск|пд; (2) - методолоНчш аспек штерфейса системи та проектувальника; 16) - основш принци оргашзацп та функцюнування граф»чного тривим1рного редакто систем« САО-Расктд; |7) - методолопя компонувального проектуван засобами системи САО-Раск1пд.
Ступшь вфопдносп результат проведених досмджень.
Теоретичш досидження, виконан! в дисертацШшй робо засновано на положениях теорн геометричного проектування 1 тео оптим1зац>1. Математичну модель побудовано на основ! доев! використання математичних моделей б1льш вузьких клас!в задач. ВиС методов розв'язання обгрунтовано виходячи з в!домих, апробован теоретичних 1 скспериментальних результате, одержаних рашш п] розробц! методов оптимального розм1щення дво- 4 тривим!рних об'ект а також методов побудови мереж трас. В1ропдшсть результат дисертацШних досл1джень П1дтверджуеться впровадженням розроблен програмно'!' системи в НД1 ЕФА 1м. Д.В.Ефремова (м. Санкт-Петербург показаною при цьому в1дпов1ДН1стю результат автоматично компонувального синтезу реальним схемам компоновки специаызован техшчно1 системи.
Практична значимкть роботи полягте в тому, що створе! програмна система може використовуватися при розв'язанш так» задач проектування: компоновщ техшчних систем, що транспортуюты (пересувних пункпв керування I зв'язку, морськнх 1 повпряних- суден т.1н.}, побудов! схем завантаження стацюнарних систем (складн) систем, що транспортуються (трюми 1 В1дсжи морськнх 1 повпряш суден, зал1знипш вагоны и т.ш.), компонувалышму проектувзнн! (>
раншх сталях) буа!велышх об'ект1В, есюзному проектувашп схем розмш\ення тривимфних мереж (кабельних, трубопров1дних, комушкацшних и т.ш.). Використання розроблено! програмно! системи при проектуванш подобиях систем дозволяе: шдвищиги ямсть результат1в компонувалыюго синтезу за рахунок урахувапая большого числа вимог 1 обмежень, а також за рахунок автоматичного перегляду бшьшого числа вар1ант1в компоновки; скоротити час проектування зв1льнити конструктора-проектувальника гид рутинних роб1т; полйшшти шформацшие забезпечення проектш.
Впровадження. Програмну систему було впроваджено в 1987 р. и НД1 ЕФА ¡м. Д.В.Ефремова (м. Лешнград) ¡з загальним економ1чним ефектом 100,8 тис.крб.
Апробац1я роботи. Основш положения роботи докладалися I обговорюваллся на:
-Всесоюзному науково-техшчному семшар1 "Проблем» спюреннк програмного забеспечення комплексно! автомагизацп" (м. Калппн, 1987р.);
-Всесоюзнш науково-техшчшй конференцн "1нтегроваш системи автоматизованого проектування" (м. Вологда, 1989 р.);
-Всесоюзному науково-нрактичпому семшар) "Ж;г > я 1 комп'ютер" (м. Харк1В, 1990 р.);
-Всесоюзшй конференцн "Методи 1 засоби обробкп складно! граф1чно! шформацп" (м. Нижшй Новгород, 1991 р.);
-XV конференцн молодих вчених 1 сиец1ал1ст1в 1ПМаш АН Украпш [м. Харюв, 1987 р.).
Пуб.мкапп. Осиовш результаты дисертацшно! роботи опублжовано 1 8 наукових працях.
Структура I обсяг дисертацп. Робота «¡стить вступ, чотири роз/ули, шсновок, список Л1тератури з 80 найме! дувань, 12 рисунюв; всього - 1М ггоршок.
2. ЗМ1СТ РОБОТИ
Упертому роздЫ проведено анал1з об'скта проектування, видиено ндклас техшчних систем блочно! конструкцп (дал1 просто техшчних истем), П1Д якими у цш робот! розумпоться системи, д\я яких на еташ [роектування виконуються там умови:
1) систему можпа розглядати у Ш1гляд! деяко! множит конструктипно зпкшчених 1 просторово в]докремлених один в1д одной елемеипв;
2) пзасмне просторове розташування елеменлв може буп С"агатонар1антним.
Ви/улено. основ»! типи елемешчв, що входить до техшчних систем дано 1х стнслу характеристику. Розглянуто основш фактори, щс нплннакгп. на пиб^р компонувальних рнпень, проведено аналк традицншога ироцесу конструкторського проектування техшчни) I истом I шдзначено осношп налрямки його розвитку.
У другому___{к)зд1Л1 описано математичну модель задач
компонуналыюго проектування.
Введено так1 визначення 1 позначення.
1. Ва елсменти техтчно! системи I процес геометричногс проектування у цйлому рочглядаються у простор! Я3.
2. Як базовий елемент виберемо прямокутний паралелегппед Р : ребрами ахЬХс, (а*0, Ь*0, с*0), грат якого паралельн коордннатннм илощинам нерухомо! прямокутно! декартово! системи координат ОХУ2. Множину вах базових елементт прямокутних паралелешпедп) Р нозначимо через Т.
3. Об'сднання сличенного числа елеменлв ¡з множини ЧР назвемс складеним нрямокутним паралелепшедом або просто складеним
П
паралелепшедом » нозначимо Рс, тобто Р — и К,Г\еЧ'г де П •
1=1
к1льюсть паралслепшедт Р у скл;|деному паралеленшед1 Рс. Через Ч/С нозначимо множину вах складен их прямокутних паралелепшедш Рс.
4. Паралелепшеди й, що формують складен и й паралелешпед Рс, назвемо компонентами с кладеного паралолетпода Рс.
5. Для геометричного моделювання елементй! техшчних систем блочно! конструкцп внкористовуються плькн елементй множини Ч*0.
6. Назвемо полюсом О' елемента Рс центр влас но! декартово! системи координат 0'Х'\'Ъ'.
7. Параметри розмпцення р' елемента Р* у чроггор! й3 характеризуются координатами I' полюса О' та його ! ¡.;и гацкяо 0' В1дносно задано! системи координат ОХУ2, тобто ; 0')- У
ipocTopi R3 opieHTriuÍH ©' всяко/ точктю! мкожник задасться трьома <утами ф', у його повороту шдносно ticpyxoMo'i прямокутно! ^,екартово1 системи координат OXYZ.
8. Припускаемо, що повороти елеметчв Рс-можлшп ильки па кути, <paTHi jt/2.
9. Спещальною областю В елеменга Рс назвемо дояку шдмножину в R3, котра е моделлю область що служить для завдання повних гехнолопчних вимог i обмежеиь, парамстри розмнцення hkoi jacjiíkcobaho bíahocho полюса елеменга Рс. Специальна область у загаЛьному випадку також представлясться у вигляд1 складского иарплелепшеда, тобто Ве Т0.
10. Техн1чну систему будемо представляти таким кортежем чножин: ST = <£2, Г, L, О, R, Q, Rel>, до;
ST - техшчна система блочно'1 конструкцн; , Q - бокс;
Т - множина Gaokíb; L - множина трас; О- множина опор;
R - множина шдив1дуалышх областей розмнцення;
Q- множина шдив1дуальних областей заборони;
Reí - множина в]дносин м!ж елементами техшчних систем.
Множину елемештв системи позначимо символом S:
S = QuTuLuOuRuQ.
11. Множину S' = S\ Q = TuLuOuRuQ назвемо множиною розмйцуваних елеметчв системи.
12. Довмьний елемент системи ST позначимо символом А. Загальна структура моде.м задач! компоновки, побудована на ochobí
ппарату Ф-функцш, мостить у co6i таю компонент!!.
1. Умови взаемного неперетину елемешчв Ai та Aj техшчних ::истем
Фц(р,А, PjA) > 0, i,je{Ns},
де:
(1)
Ль А] е Б; р^ - параметри розмодення в1Дпов1Дно елеметтв
А( та А|,
{•Г^} - множима елемштв системи
2. Умови неперетипу ланок трас 1 елемент1в системи
^Мк-Р^-Рр^О- ^=1.....4-1; 1 е {Г*8}, (2)
Л1-:
А] е Б; N1* - к1\ьк1сть ланок траси Ь), ГМ1" - к!льк1сть трас у систем! Б;
Р|к- Р|к+1 " параметри розмпцення к та к+1 ланок траси 1л.
3. Умони належност! елеметчв системи облает! компоновки П
Ф10(Р,Л, р0° ) ;> о. Ф„(р,А, Рр ^ о. Ф,Ш(Р|А, * о, (3)
16 .....ш=1.....N°
Ло:
А| б Б; П'^И^ЧП) = с1 С П; Н'=сЦП\Н);
с! - замикання множини И3\И (! вдоювуую П\И); С £2 - доповнення множини П до простору Я3;
Р?'< р{* " параметри розмпцення множин С2' и И',
р^- параметри розмпцення шдшидуалыкн облает! заборони 0|Ш;
Г^{-кЬ\ыш:ть ¡ндшпдуальних областей розмщення елемонта А|;
NP - юльюсть шДив!дуалы1их областей заборони елемента А|.
4. Умоли належност! ланок трас облает! компоновки
Р{к+1' Ро"') * ^.ш^к' р1иЧ> И) ф|Мк- Р|к+1- Р?') * 0. .....N1-1:1=1,...,N4 Ш=1..........ГМ}\
де:
- к!льк1сть трас;
- ,К1ЛьК1СТь ланок в трас! Ьг,
^ - киььчеть шдитдуалышх областей розмнцонн» дли траги Ь
N® - к1льк1сть шдив^дуалъних областей заборони для траси Lj;
5. Умови стиковки ланок трас
Фкк+1(р,1к, Р,к+1) ¿ о. i = I,.,.rNL, k=l.....N[-1. (5)
6. Умови закртлення початкових i кшцевих ланок трас
Фи(Рц.Рп) = 0, Фпг^п.Рп)^0' i = l'.-.NL, (6)
де:
р®, pf2 - параметри розм1щення спеЦ1альних областей В1 i В2, що е \астями входу-виходу траси Ej; Ри' Pin " параметри розм!щення початково'1 та кшцево!' ланок траси
11 - число ланок траси Ilj.
7. Обмеження, що забезпечують остпЧшсть елемеита Лк
¿Ff=0, ÍM* = 0, f\Ly = 0; (7)
í=i 1=1 1=1
де:
F,1 (i=l,...,n) - проекци на bícj. O'Z сил, що дИоть на елемент Ак;
М*, М^ - моменти сили'Fj; В1дносно до осей-ОХ.та OY.
8. Обмеження на максимальне навантаження на>елементн систем»
1," ^ С", (8)
де:
f/' - навантаження на елемент Ац
Ц - деяке задане проектувальником гранично значения
зантаження на елемент А|.
9. Обмеження на повороти розмнцуваних елемент1в системи
QieíeJ1}, k=l.....N'or (9)
до:
©1 - ор^ентащя елемеита Aj;
{©^}={фк,\)/к, Yu} - множина дозволених для елемеита Ai ¡снтацп!;
фк|VJ/k,yk - кути повороту елемента Aj bíahocho иерухомс рямокутно1 декартово! системи координат, у в1дпов1дносп до п. 9 кут:
,k,Vj/k,Yk е краткими 71/2;
Nq - KÍAbKÍCTb ор1ентацш, дозволених для елемента А(. 10. Обмеження, що накладаються на функцп такого вигляду:
10.1 Функщя fj - довжина (ширина, висота) зайнято! частини деякс
.див1дуально'1 облает! розмщення Rj, Rj е R, i е {NR}, де (NR) .южина HOMepie шдив1дуальних областей розмщення системи ST.
Нехай Aj = {A}} (j = l,...,mf) - множинэ розмвдуванн емеш1в системи ST (А| е S'}, для яких як шдив^дуальна облает >змнцення задана область R¡. Тод1 функщя fi мае такий вигляд:
f, = 1^ах(рк + а^), (10)
де:
к 6 {1МА}; {N,A} - множина номер1в елемешчв множинн Aj; mf - число елемента у множит А{;
Рк = (tki ök) - параметри розмщення розм1щуваного елемента Ai а^ - довжина (ширина, висота) г-й компоненти елемента А к
10.2 Функщя Í2 - В1дхилення центра тяжшня компоновки в:д облас жаного розташування:
h = minp(c,r), . (И)
г
де:
C^ÍCxiCy.Cx) - точка, що належить до спещально1 облает) ВС (с ), яка е моделлю обласп бажаного розташування центра тяжшня; í^ÍTxi Гу, Гг) - координатн центра тяжшня системи, що компонуетьс: р(с,г) - в1дстань у заданш метрищ м1ж с i г.
10.3 Функщя Í3 - В1дсташ, М1ж спещалышми областями елеменп :теми:
f3 = p{Bf,Bj), И, (12)
де:
В[ iBj- спец1алып обласп елеметтв Ai, Aj системи ST (Ai.AjeS,
j g {Ns}, г e {N|},т e {Nj});
{Ni} - множима HOMepiB елемент!в множим» спец!алЬних областей В,} елемента At;
{Nj} - множина номер1в елеменпв множини спец!альйих областей
Bj} елемента Aj;
{Ns} - множина HOMepin елемет-iB системи ST; р (B[,Bj) - в1дстань в заданш метриц1 м!ж В[ iBj. 10.4 Функц1я £i - довжина трасИ:
— к' 1=1 *
(13)
Де:
N£ - KiAbKicTb ланок у Tpaci 1*6 L, k 6 {Nl};
- довжина i - i ланки траси Lfc? {Nl} - множина номеров елеменпв множини трас L.
10.5 Функц1я (5 - число злом1в траси:
fs=Vl (14)
де Uj: - юлыисть злом1в траси Lk 6 L, k 6 {Nl}.
10.6 Функц1я fe - оцжка мкцерозташування елемента системи
nS
(is)
1=1
дс: N{[ - KMbKicTb ¡ндив1дуальних областей розмйцення для елемента
Vk eS'.ke{Ns};
{Ng} - множина HOMepiB елеменпв системи
/
I 0,c
если Ak Q RI,
если Ak <Z Ri
(Х^ - коефщ!ент значущост! попадания елемента Ак в ¡иди¡идуалы область розмщення Вь що задаеться проектувалышком.
10.7 Функщя - юлыисть опор:
f7=N0, ' (16)
де № - к1льк!сть елемешчв множинн опор О систем»
10.8 Функщя Св - вага опори:
{8"\?\ (17)
Ае:
- вага опори 0( б О, 1 е {N0}; {N0}- множина номерш елеменив множини опор О. д
10.9 Функщя (9 - число розташованих блок1в
= (18) де - к!льк!сть розташованих блоив, тобто блоков, для яки
ииконуеться умова 1] С О.
Обмеження, що будуються на основ! функций вигляду (10 - 18 мають такий вигляд:
к,.... и 5 С{ чи ЖГь (2.....У < С!, 1 =1, ... (19)
Де:
ГМь ^п) " функщя, побудована на основ! допом^жни
фупкцш вигляду (10 - 18);
П - киьк1сть допом^жних функций;
Мг" - кшлисть функций 1\(Г1, Гг,.... 1п);
С1 - деяк1 задан! проектувалышком граничш -значения в!дпов!дни: функцш Г}.
11. Функщя мети.
Функщя мети задач! компоновки е векторною ! мае такий вигляд:
(20)
Де ГьГ2|".|Гц - критерц функцн мети, що являють собою функщ
.и'!! -.ЯЛ/ (10 - 18).
Таким чином, математична модель задач! компоновки техн!чних :истем мае такий вигляд:
Визначити ехИР(Г1(и1),Г2(и2),...,Ь{ип)М. (21)
шеа
де:
- векторна функц!я мети вигляду (20);
и! (1=1,...,п) - аргумента в1дпов1дних функцШ ^ вигляду (10 - 18), цо визначаються геометричною шформац!ек> про елементи системи;
С- область припустимих розв'язюв, що описуеться системою 1ер1вностей вигляду (I - 9, 19).
У робот! проведено аналлз 1 визначено характеры! особливост! юбудовано! математично! модел!. На прикладах зазначено сферу 1ик0ристання запропоновано! математично{ модел! при проектуванш >!зних тип1в техн!чних систем.
У третьому роздк! розглядаються методи та алгоритми розв'язку адач1 компонувального проектування.
Розглянуто загальну характеристику метода автоматичного юзм1щення, проведено анал1з 1 виб1р метод!в, що використовуються п1д ас автоматизацп проектування, пидкено основн1 п1дзадач1. ЗдШснено даптац1ю вибраних методов з урахуванням специфики втоматизованого компонувального проектування засобами програмно! истеми САБ-Расктд. Проведено анамз проблеми оспйност! одного ласу техн1чних систем.
У четвертому роздШ приведено дан! про програмну систему САБ-асктд, що реал1зуе розроблен! модел1, методи й алгоритми.
Програмна система САО-Расктд являе собою Штегровану систему втоматизованого проектування 1 призн'ачена ддя автоматизацп процесу омпонувального проектування техн1чних систем. Система САБ-Расклпд [¡стить в соб! таю п1дсистеми: моштор, граф1чний тривИм1рний едактор, систему формування формально! модел! задач!, планувальник, истему розв'язку задач1 компоновки, систему п1дтримки прийняття ¡шонь, базу даних, функцюнальне наповнення системи, серв!сш нстрми.
Синтез нроегпв компоновок техшчних систем блочно! конструкцн систем! СЛО-Расктд можно розбити на таку посмдовшсть процедур
• V.>гее/ проектування.
1. Постановка задача *
На даному етап1 в!дбуваеться формування внутр!щньосистемнс формально! модел! задач! - описелемещтв системи, обмежень, функц] мети, BH6ip методов розв'язку.
Як правило, завдання геометричноУ ¡нформацй здойснюеться з. допомогою граф1Чного тривнм1рного редактора GTEDIT, а формуванн: шших компонент формально! модел! г. грунтуючись на традицШни: доалогових формах. Однак опис (а яюцо необх!дно - то й редагування формально! модел1 задач! можливий безпосередньо н.
внутрГшньосистемнШ спец!ал!зован!й мов! описуданих. KpiM того, BH6i] метод1в розв'язку поставлено! задач! може здойснюватись не лиш< користувачем' системи, але й автоматично самою системою. При цьом; е можлйвим урахування таких фактор!в як.тип поставлено-! задач!, набц наявних метод!в И розв'язку, часов! витрати, необх!дна точшсть i тан."
. 2. Анал1з поставлено-! задачь . > . '
На даному eTani система здДйснюе перев1рку поставлено-! задача m повноту, коректн1сть.1 несуперечливкггь. Якщо ,е помилки.в^дбуваегьа повернення на попередой стадД- функц!рнуванКя системи, у противному pa3i - програма-планувальник формуе програму розэ'язку поставлено задач!; : - , • '
3, Розв'язання задач! компоновки: : ' . ;
На даному eTani здШснюет£ся пошук розв'язку поставленoï задач!. } ход! розв'язання задач! користувач може: '
1) аварШно завершуватйi тимнасово припиняти процес розв'язання, здойснювати оперативний вйклнк ¡нших п!дсистем систем!; CAD-Packing; . • , ; '■*""..
2) модиф!кувати одержан! результата ' в ' !нтерактивнрму режим засобами граф!чного редактора GTEDIT; ■
3) в!дбирати за пеышми критериями вар!антй компоновок; 5цс сйнтезуються, та запйсув'ати ïx в apxiB рекордов.
4. Анал1з, .модиф1кац!я, документування та арзивування результата компоновки.' " ." '■'.'.* '.'
' На будь-якШ -дтад0 проектування е можливим повернення не попередш етап'и.роботи системи для внесения необхцушх змт. '
У даному роздал] приведено загальну характеристику системи CAD-Packing, видолено ïï базов1 забезпечення, розглянуто мову опису задач! проанамзовано програмну реаМзащю системи, наведено прикла/. результат!в компонувального синтезу, одержаний засобами системи CAP-Packing. г. :
ВИСИОВКИ та РЕЗУЛЬТАТИ, отрйМян! в дисертаЦ1йн№ робот!
1. Виддлено П1дклас техШчних систем блочмс'1 койструкци.
2. Визначено основш типи елеме(гг!в Техн1чни* Систем, приведено :оротку характеристику.
3. ЗдШснеНо анал1з ¡снуючих мето/ув компонувального »ектування, в)дзнэчено »х недол!ки та приведено пропозицй щодо ,альшого розвитку автоматизацПР процесу ггроектуванпя.
.4. Грунтуючись На проведених ДосЛ1дженмях вид1лено й эмал1зовано основн! елемейти +ехн1чмих систем блочной конструкцй.
5. Проведено анал1з i формал(зац1ю обмежень, що накладаються На •цес компонувального проектування.
6. Вид1лено г формализовано критер» якост!, Що використовукггься I компонувальному проектуванго.
7. ПобудоваНо математйчиу модель задач* комттувальногй синтезу н1чних систем блочнЫ конструхцй.
0. Проведено анпли г визначеио характер»! особлийоет* побудовано! ематично! модел!.
9. ЗазнаЧено сферу використання зайропоновдао? математично! цеМ при проектувашп pisrinx типгв техн^чних систем. .
10. Проведено анал!э i BHöip метод1в,що використовуготься п1д час оматизацн проектування, видиено основн! п!дзадачт.
11. Здшснено адантащю обраних методов з урахуваниям специф1ки оматизованого компонувального проектування засобзми програмно! теми CAD-Packing.
12. Проведено анал!з проблем« ост1йпостг елемеггНВ системи.
13. Розроблено принципы побудови та структуру програмно'1 теми CAD-Zacking, що автоматизуе провес компонувального синтезу тчних систем блочно'1 конструкцН.
14. Розроблено програмне забезпечення основиих п!дсистем теми CAD-Packing, що автоматИзують процес компонувального 'ектування та забезпечують дружнШ користувачу штерфейс.
15. Запропоновано методолоНю компоновного проектування эбами системи CAD-Packing, що дозволяе п(двнщити як1сть ультат)В компонувального синтезу, скоротити час проектування, лнити конструктора-проектувальника в!д рутинних poöiT, поа1пшити ормацШне зобезпечення проеючв.
ПУВЛ1КАЦ11 по тем) дисертацн:
Стоян Ю.Г., Пономаренко Л.Д., Панкратов A.B., Лойко А.Ф. тграммная система К.ТС автоматической компоновки бокса сложной
технической системы блочной конструкции. - Харьков, 1987. - 34 {Препринт /. АН УССР, Ин-т яробл. машиностроения; №264).
2. Поиомдренко Л,Д., Панкратов A.B., Дойко А-Ф-, Пацук В.Н. Диалоге программная система автоматической компоновки технических сис блочной конструкции // Проблемы создания программного обеспече комплексной автоматизации Тез. докл. Всесоюз. науч.-техн. семинар; Калинин, 20-?3 окт. 19В?Г. ' С. 107-110,
3. Пономарецко Л,Д., Дойка А Ф. Программная система автоматиза] эскизного проектировании технических систем блочной конструкции Интегрированные системы автоматизированного проектирования; докд, Всесоюз. науч.-техн. кайф., г. Вологда, 17-19 окт. 1989 г. - С. 169-1
4. Пономаренко Д.Д., Дойка А.ф. Программная система автоматиза! стадии эскизного проектировании технических систем бло^ конструкции // Жизнь и компьютер; Тез. докл. Всесоюз. науч.-прак' семинара, г. Харьков, Ю - 25 нояб. 1990 г. - С. 97 - 101.
5. Дойко А Ф. Автоматизация компоновочного проектирова средствами системы CAP-Packing // Методы и средства обрабо сложной графической информации: Тез. докл. Всесоюз. коиф., г. Ниж Новгород, сент. 1991 г. - С. 12?.
6. Дойко А.Ф., Кравченко М.Ю., ' Прибылов И Р. Графичес трехмерный редактор системы автоматизированного комноновочь проектирования // Методы и средства обработки сложной графичес информации: Тез. докл. Всесоюз. конф., г. Нижний Новгород, сент. 1 г. - С. 127.
7. Пономаренко Л. Д., Дойко А.Ф. Программная система сиш компоновочных решений блочных технических систем на ранних стад проем Гфования // Методология решения прикладных онтимизацион! задач; Сб. науч. тр. Ин-та кибернетики им. В.М.Глушкова АН Украин Киев, 1992.-С.32-36.
8. Дойко А.Ф. Математическая модель задачи компоновки техничес систем блочной конструкции // Математическое моделирование оптимизация технических систем и процессов: Сб. науч. rp. Mi кибернетики им. В.М.Глушкова АН Украины. - Киев, 1993. - С. 18 - 22.
Выдаст ¡дальний за випуск к.т.н. Куценко О.С. Подписано до друку 27.01.94 Формат 60x90 1/16.
Ум, друк. арк. 1,00. Пагор друк. №1. Обл -вид. арк. 0,96. Тираж 100 пр. Зам. )"•
Ротаприн г 1нституту проблем машинобудування АН Украшн 310046, Харкав, вул. Пожарського, 2/10
-
Похожие работы
- Синтез структурно-компоновочных решений автоматизированных накопителей изделий в составе гибких производственных систем на основе их матричных моделей
- Синтез структурно-компоновочных решений автоматизированных накопительных систем в составе гибких производственных систем на основе их матричных моделей
- Математические модели и алгоритмы для автоматизированного проектирования передних панелей устройств управления и телекоммуникаций
- Выбор рациональных компоновочных схем малогабаритных транспортных средств на этапе дизайн-проектирования
- Геометрическое моделирование рабочих пространств оператора
-
- Системный анализ, управление и обработка информации (по отраслям)
- Теория систем, теория автоматического регулирования и управления, системный анализ
- Элементы и устройства вычислительной техники и систем управления
- Автоматизация и управление технологическими процессами и производствами (по отраслям)
- Автоматизация технологических процессов и производств (в том числе по отраслям)
- Управление в биологических и медицинских системах (включая применения вычислительной техники)
- Управление в социальных и экономических системах
- Математическое и программное обеспечение вычислительных машин, комплексов и компьютерных сетей
- Системы автоматизации проектирования (по отраслям)
- Телекоммуникационные системы и компьютерные сети
- Системы обработки информации и управления
- Вычислительные машины и системы
- Применение вычислительной техники, математического моделирования и математических методов в научных исследованиях (по отраслям наук)
- Теоретические основы информатики
- Математическое моделирование, численные методы и комплексы программ
- Методы и системы защиты информации, информационная безопасность