автореферат диссертации по энергетике, 05.14.04, диссертация на тему:Разработка эффективных способов получения высокотемпературных восстановительных газов газификацией угля в циклонных аппаратах

не ол

. 7 дай

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ЕЕДЕНЙОВ Олександр Миколайович

РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНИХ СПОСОБІВ ОТРИМАННЯ ВИСОКОЇЕМПЕРАТУРНИХ ВІДНОВНИХ ГАЗІВ ГАЗИФІКАЦІЄЮ ВУГІЛЛЯ В ЦИКЛОННИХ АПАРАТАХ

05.14.04 - Промислова теплое. . '’тика

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на пошуковання вченого ступеня кандидата технічних наук

Дн і пропетровськ-1993

Робота виконана на кафедрі промислово! теплоенергетики Дніпропетровського металургійного інституту.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Роаенгарт В. І.

Офіційні опоненти - Заслужений діяч науки та техніки України, доктор технічних наук, професор Беляев Ы. І.

- кандидат технічних наук, доцент Долгополов І. С.

Провідна органиаацін - Укрдіпромеа.

Захист дисертації відбудеться " (И " /ьс/?Л$Л'? 1993 р. У ' годин на засідашні спеціалізованої ради К 068.02.01

при Дніпропетровському металургійному інституті за адресок 320635, м. Дні пропетровськ, пр. їм. Гагар і на, 4.

З дисертацією можно ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського металургійного інституту.

Автореферат разослан " /£_ " 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованноі ради, кандидат технічних наук, доцент /

Ю. С. Паніотов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність роботи. В умовах зростання трудових та матеріальних витрат на здобичю та підготовку дефіцитних коксуючих вуглів для чорної металургії України, актуальним є заміна частини коксу різноманітними вуглеводневими добавками : природним газом, мазутом, вугільним пилом, коксовим газом та ін. Шдальсе істотне скорочування видатку коксу, як найдорожчего виду палива, вимагає розробки якісно нового підходу до підготовці вдуваємих у доменну піч додатків. Одним з перспективних напрямків є використання гарячих відновних газів ( ГЕГ), які отримають шляхом газифікації пилевугільного палива ( ПВП ).

Мета роботи. Утворення енергетично ефективного та екологічно чистого засобу отримання ГВГ з пилевугільного палива у багатосекційному циклонному газогенераторі ( ВДГ ) для використання іх у витоплені чавуну.

Наукова новина. Запропонований, -іоретично та експериментально обгрунтован новий засіб отримання ГВГ у багатосекційному циклонному газогенераторі з низькосортного пиловидного вугілля з відділенням голово і частки /22/.

Розроблен ефективний апарат для отримання ГВГ комбінованим засібон газифікації ПШ з використанням колошникового газу та пари системи випарного охолодження /23/.

Розроблен спосіб та прилади для отримання та запровадження у шахту доменної печі газу-теплоносія.

Створени математичні моделі, алгоритми та програми для розрахунку будь яких режимів газифікації ПВП у апаратах поточного типу та визначення конструктивних розмірів БЦГ.

Аналитичні та експериментальні дослідження впливу вхідних параметрів на процес газифікації ПВП та характеристики ГВГ, які отриматься у БЦГ.

Експериментальні результати впливу фракційного складу ПВП та місце його запровадження у БЦГ на процес сепарації частин вугілля у ізотермічній моделі циклонного апарату.

ігатаяокасневоповітряной газифікації ПВП на дослідно-промисло-бой циклонной установці заводу їм. Г. І.Петровського.

Проведені аналітичні дослідження на теплоенергетичній моделі доменної плавці впливу кількості, хімзмісту та температури ГВГ на зниження видатку коксу.

Практична цінність та реалізація результатів роботи. Результати проведених досліджень покладені у основу опрацювання пакету прикладних програм для розрахунку режимних та конструктивних параметрів циклонних газифікаторів та приладдя для одержання газу-теплоиосія.

Розроблені технічні рішення по конструкції апаратів для одержання ГВГ та газу-теплоносія передані Інстітуту чорної металургії АН України для використання при виконанні комплексу робіт по застосуванню у доменной плавці продуктів газиф ікації вугілля.

Частковий економічний ефект від використання ГВГ на доменних печах металургійного комбінату " Запоріжсталь " складе 204,7 тис.крб. на рік (у цінах 1990 року).

Апробація роботи. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися на 14-ті науково-технічних конференціях та міжнародному сімпозіумі.

Друкування. Основні положення дисертації викладені у 24 друкованих роботах, у тому числі одержано два позитивних рішення на видавання авторських свідчень на винахід.

Об* єм та структура роботи. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, укладення, списку джерел, шр використовувалися з 121 найменування та 4 додатків.

Дисертаційна робота викладена на 191 сторінці машинодр-укарського тексту, містить 37 малюнків та фотографій, 17 таблиць.

ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі показано актуальність роботи, обгрунтовано мету роботи та сформулсвано основні результати досліджень, пр вин-осятся на захист.

- 5 - .

ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГОВОТРАТ ЗА ЕИТОИЛЕННЯ ЧАВУНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЙКОРИСТАННЯ БУГ ЛЕЮДЕНь ШІСТ НИХ ДОБАВОК .

У розділі подано аналіз сучасного стану роботи доменних печей з використанням у якості паливних добавок природного газу, мазуту, пилевугільного палива, відновних газів та їх впливу на зменшення видатку коксу.

Іїздальие істотне скорочування видатку коксу вимагає принципового нового підходу до підготовки вдуваемих добавок, а саме попередньої реформації їх до запровадження у фурменний прилад. Тому сьогодні значна увага у всьому світі приділяється проблемі одержання та вдування у доменну піч гарячих відновних газів ( ГВГ ), ир пройшли попередив теплову та відновну обробку: різноманітні види конверсії природного

газу, підивку від двоокису вуглецю колошникового газу, різноманітні засоби газифікації вугілля.

На підставі аналізу літературний, джерел а засобів високотемпературної газифікації твердого палива у струмі та параметрів продуктів газифікації вугілля виявлено, шр для доменного процесу Е)е не зроблено ефективних апаратів з виробу ГВГ. '

Пропонується одержувати ГВГ газифікацією пилевугільного палива ( ПВП ) у газогенераторах циклонного типу, що дозволять відсепарувати мінеральну частину вугілля та вивести її через копильник розплаву з установки. При цьому сформулювало слідуючі основні завдання дисертаційної роботи:

1. Створити математичні моделі, алгоритми та програми для розрахунку різноманітних режимів газифікації полідісперс-ного пилевугільного палива у циклонних апаратах.

2. Дослідити на ізотермічній моделі БЦГ вплив конструктивних та режимних параметрів на процес сепарації зольної частини вугілля.

3. Розробити енергоощадні засоби одержання ГВГ шляхом автотермічноі газифікації ПВП у закрученному струмі.

4. Розробити багатосекційний циклонний газогенератор великої продуктивнім і для здійснення процесів поточної газифікації з відділенням та утілізацією золи вугілля.

5. Адаптувати мзтекатичну ыодель газифікації вугілля за умов дослідно-промислових експеріментів на циклонній установці.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ОТРИМАННЯ ВИСОКОТЕМПЕРАТУРНИХ ЕЩЩОБНИХ ГАЗІВ З ВУГІЛЛЯ У ГАЗОГЕНЕРАТОРАХ ЦИШЮНЮГО ТИПУ

Математична модель спалювання-газифікації ПВП у циклонному реакторі враховує агоріння газоподібного палива, піроліз вугілля, обмін імпульсом між фазами, радіційний та конвектив-ний теплообмін, процеси сасообміну, гомогенне та гетерогенне реагування, діфузійну теплопроводність.

Циклонний газогенератор умовно розтрощений на дві вони: зону опалювання газоподібного та піроліза твердого палива, зону газіфікаціі полідисперсного ансамбля часток коксового решту. В першій зоні використуггься співвідношення методик! елементарного балансу, юр засновується на функціонально слушному поданні газоподібного твердого палива в єдиній канонічній формулі СЯаОіА^, полегшує розрахунок концентрацій газоподібних компонентів, сведения матеріальних та теплових балансів процесу газифікації вугілля. В другоі зоні (газифікації) роздивляються гетерогенні реакції взаємодії коксових часток з С0г, Ог МгО . атако* гомогенні реакції "водяного здвигу", конверсії СО та С02. Утворювана газова суміш складається з СО, Нг,СОг ,Нг0 ін., а тверда фаза - з коксу

та золи.

У вигляді краєвих умов прийнято граничні умови першого роду / 1, 17, 18 /. Для рішення системи рівнянь моделі розроблено алгорітм та програму на мові Фортран-4, що засновуються на засобах Гіра та Рунге-Кутта.

Програш дає можливість визначати поля концентрацій газоподібних компонентів у ГЕГ, масових часток, швидкість та температеру фаз по висоті реактора, здійснювати планування експеріментів аа проведенням газифікаці і вугілля при різноманітних режимах у дослідно-промислових установках.

Розроблени моделі та програми для розрахунку теплоенергетичних параметрів доменної плавці при вдуванні у горно печі

ГВГ / 13, 21/. Програми розрахунку прилада для одержання та запровадження в шахту печі газу-теплоносія (ГТ), а також для визначення основних конструктивних та режимних характеристик ВДГ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ НА МАТЕМАТИЧНІЙ МОДЕЛІ ПРОЦЕСІВ ОДЕРЖАННЯ ВІДНОВНИХ ГАЗІВ ТА ГАЗУ-ТЕПЛОНОСІЯ

Виконані численні дослідження на ЕОЫ впливу вхідних параметрів газифікації ПВП (хімічного та фракційного складу вугілля, температури дуття, питомих видатків окислювачей та ін.) на склад та температуру цільового газу. Одержані результати показали, пр процеси газифікації пилевугільного палива в газогенераторах циклонного типу проідуть достатньо інтенсивно та ефективно.

Аналіз впливу типу вугілля показав, що для газифікації у БЦГ треба використання донецьіавс г^ових та довгополум’ яних вуглей, пр містять велику КІЛЬКІСТЬ летучіх.

З розглянутих режимів газифікіції ( табл.1 ) треба віддати перевагу процесам парокисневого та газифікації, що комбінувалася а доданням колошникового газу, бо вони дозволяють одержувати ГВГ відповідаючі вимогам доменной плавці.

Визначені показники ефективнксті роботи БЦГ: КПД газиф-ікаора - 74 X, термичний КПД - 88,5 X, міра конверсії вуглеця до 90 X.

■ Таблиця 1

Рівноважний склад ГВГ для різноманітних режимів газифікації ( тиск 0,6 МПа та Т= 1773 К )

Режим газифікації Склад газу (X об.) аї, МДж/ м3

СО Нг снк СО^НгО А/а

парокислевий 66.1 33.0 0.1 0.8 0.0 11.9

метанопов ітряний 22.5 7.5 0. 5 2.1 67.4 3.8

метанокисневий 67.1 32.3 0.1 0.5 0.0 12.0

комбінований 45.6 33.8 0.1 1.0 19.5 9.4

Дослідження впливу подачі відновних газів ва теплоенергетичні показники доменної печі дозволили визначити оптимальний склад ГВГ : СО + Иг -70... 80 і, А/г -15... 20 X,

СОг+Н^О- меньш 5 X та температуру гаау - 1250... 1350еС. Ва мал. 1 показано вплив подачи ГВГ на питомий видаток коксу та міру прямій відбудови заліза. Видно, щр видаток коксу знижується до 300 кг/т чавуну при подачі 750... 800 м3 ГВГ на тону чавуну. Крапки на мал. 1 відповідають промисловим експериментам, що проводилися на печі N 2 металургійного заводу у м.Тулі, збіг розрахункових та промислових наданих достатньо високий.

Разраховані газодинамичні характеристики та конструкцией розміри устаткування для одержання газу-теплоносителя та запровадження його у шахту доменної печі.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕПАРАЦІ! ЗОЛьНОІ ЧАСТИНИ ПИЛЕВУГІЛьНОГО ПАЛИВА ТА ПРОЦЕСІВ ОДЕРЖАННЯ ВІДНОВНИХ ГАЗІВ В ЦИКЛОННИХ ГАЗИФІКАТОРАХ

Проведені експериментальні дослідження на ізотермичній модели двосекційного циклоного апарату по сепарації зольної частини пилевугільного палива Авалів одержаннях наданих дозволів визначити оптимальне місце запровадження вугільної шихти в ЩГ через течки, встановлені в покришці апарату на відстані рівному 2,5 радіусу вихідного перетину тангенциального сопла. При такій подачі ПВП час перебування часток вугілля в об'ємі БЦГ буде максимальним за рахунок перетоку часток між суміжними секціями та отже, досягає висока міра конвесії вутлеця ПВП. Кут крутки в циклонной камері складав

70... 75°.

Коефіцієнт сепарації двосекційного циклону анаходитьься в межах 83...91 X, причому в суміжній секції сепаратируєтся від ЗО до 40 X часток. Використання в промислових апаратах вугільних часток розміром меньш 50 ккм недоцільно, зважаючі на підвищений їх винос. Частки розміром понад 400 мкм, також не треба використати, бо вони не устигають повністю газифікуватися із-за чималої сепарації в верхній частині БЦГ.

Залежність видатку міри прямої відбудови заліза та витрат коксу від кількості та температури гарячих відновних газів

/О

О

» 1 '\Х' л\

\\ \> \ ®ЧчЧ. ОО'С

и

со< Чг*ЮО\ Ч\Ч N ч Ч -

*со -7 6Г6Г %

У

500

4)0

300

гое

... ч -гаї* то'с

Л о/ /5<Ж Мо

СО* Ні*/оо\ Ч X

о гід 5оо тШЬпг, % 3)

Мап. 1

Виявлена інтенсивна циркуляція двофазного струму міх секціями та, внаслідок цього, збільшення тривалості перебування часток вугілля в апараті, що аабеспечує понад повну газифікацію ПВП у багатосекційній камері у порівняні з одно-секційною.

Проведені дослідно-промислові іспити ва циклонній установці заводу ім. Г. І. Петровського (м. Дніпропетровськ) процесів одержання відновних газів 8 вугілля в режимі метаноповітрян-окисне во і газифікації ПШ реальним умовам. Відновний газ мав температуру 1400...1450° С та склад його відповідав розрахунковому (табл. 1).

ЕНЕРГОГЕХВОЛОГІЧНА СХЕМА ВИГОПЛЕННЯ ЧАВУНУ З ВИКОРИСТАННЯМ БАГАТОСЕКЦІЙНОГО ЦИКЛОННОГО ГАЗИФІКАТОРУ

Щр пропонується, основі проведених досліджень, схема ком-лексу "доменна піч - багатосекційний циклонний газифікатор” розроблена з максимально можливим використуванвям вторинних енергоресурсів, щр утворяться при витопленні чавуну : колошникового газу, пиловинесення з печі, пари системи випарного охолодження ( СВО ). Припускає використання вториних енерго- • ресурсів доменного процесу безпосередньо енергозбереження. Відновний газ повинен відповідати таким вимогам:

-зміст С0 + Нг - 60. ..80 Х ;

-зміст СОг* НіО не більш 5 1;

-температура ГВГ -1250... 135СГ С;

-тиск у БЦГ - 0. 4... 0. Б МПа;

-міра конверсії вутле ця ПВП - 80...95 X.

БЦГ встановлюється на окремому майдані поряд з доменною піч’ю та має єдині траки вдування ПВП, повітря, пари, газових та мінеральних добавок. Щр одержуються у БЦГ відновний газ відводиться по футерованному хромомагнезитовою цеглою тракту докільцевого колектору, а від нього крізь газові фурми подається у горно-доменноі печі. Газові та повітряні фурми розташовані на одному обрію горна та послідовно чергуються.

- и - .

Еіїспсриу.ентально досліджений процес отримання ГВГ у режимі вдування у горно печі гарячих продуктів газифікації вугілля дозволяє частково замінити газ, щр утворюється в коксу, а збільшення міри збагачування дуття киснем формує необхідний тепловий потенціал у нижній східці теплообміну печі.

Засіб отримання та використання у доменному процесі ГВГ, вироблених у центральному БЦГ знаходиться на мал. 2.

Частина заздалегідь очищенного колошникового газу ( 2 ), шр містить залізорудну та коксову пил, інжекгирується парой тисненням 0,7...0,9 Ша, що отримають у СЮ доменної печі (1) чи БЦГ ( 5 ), у камері БЦГ ( 3 ). Вугілля подають через течкі, які знаходяться у покришці БЦГ, а окислсвачи через тангенціальні сопла (кисни до 60...70 І).

Газифікація вугілля здійснюється у камерах БЦГ,при цьому окислювальні гази щр містяться у колошниковому газі,

відбудовуються до СО, Ні за рахунок взаємодії а вуглецем ПВП. Золові частки сєпарируються на стінки циклонної камери та текуть у копильник ( 4 ) рідкого розплаву ( мал. З ).

Процес газифікації ПВП здійснюється у дві стадії : у камерах БЦГ ( основний ) та на рідкий ванні волового розплаву у копильник ( доробка ). Це зумовленно отім, шр співвідношення в угле ця ПШ та окислювачей підтримується у межах

1,1...1,15 від стехіометрії,адже маємо невелику хибу окислювачей у БЦГ. Внаслідок цього досягається низький зміст СОг , Ц20 (не більше 5 X ) у відновному газі.

Фізичне тепло рідкої золи , щр ВІДВОДИТЬСЯ ВІД збірки розплаву на грануляцію, використовується для підогріву поживної води, яка надходить у С ВО БЦГ.

Разом з ПВП подають додатки доломиту чи ваптяку у кількості Са/Б = 3 з метоп пов'язати з’єднання сірки та вивести її разом з золовим розплавом. Кількість сірки у БЦГ знижується на 65... 90 X.

Температура ГВГ у виходу з БЦГ регулюєтся зміною міри збагачування киснем дуття та доданням пари до дуття.

- 12 -

Спосіб одержання та використання у доменному процесі гарячих відновних газів

•і а

! р ^ | ^ Я«*у*5итс/гм>

ГВГ

л

\

II

І

(Ьспм&*оли поутилихзци’О

Кал. г

Багатосекційний циклонний газагенеретор

УіОАЬ

>а*м

І > №. І І

т

Г

уш?Щ

V _ V _ V___________Гвг>

2-

'77///УУ / гг??гтпп.п

- 13 -

Для інтенсифікації теплообміну у шахті доменної печі вводиться газ-теплоносій, пр одержують таким чином ( мах 2 ): колошниковий газ (КГ) після первинної очистки (2) з тисненням

0,15. ..0,3 МПа компримирують природним газом (ПГ) тисненням 1,2 Ша у струминному апараті (6), після цього у спеціальній каморі згоріння (7) природно-доменна суміш спалюється а коефіцієнтом видатку повітря 0,6. .. 0,7. Одержаний газ-тепдоносій з температурою 900... 950° С та тисненням 0,4 МПа через 8... 10 фурм вдувається у шахту печі на обрію температури шихти

700...750° С. Внаслідок цього шихта лодогрівається до 800. ..850'С та діється інтенсифікація процесів непрямої відбудови заліза.

Розроблений засіб одерження та запровадження ГВГ у доменну піч є достатньо гнучким, дозволяє проводити газифікацію вугілля за різноманітними режимами, також за необхідність!) тимчасово переходити на процес витоплення чавуну з коксом та гарячим дутт’єм без ГВГ. Температура у горні доменної печі підтримується оптимальною за рахунок зміни режимних параметрів газифікації ПВП та можливості) використати температурні компенсатори, тож безпосередньо вдувати у горно печі ПВП обо природний гаа. '

На засіб використання ГВГ у доменній плавці та конструкцію циклонного газогенератору одержані позитивні рішення про видавання авторських свідчень на винахід / 22, 23 /.

Для керування режимом газифікації та роботою всього комплексу БЦГ передбачено настанова мікропроцесорів та комп’ютерної техніки, програмне забезпечення для якої розроблено та викладено у 2-й частині. Крім надійності та безпеки експлуатації така система керування дозволить хутко та точно проводити переклад БЦГ з одного режиму газифікації на інший.

Розроблена конструкція БЦГ може використатися у нових процесах безкоксового одержання заліза та у енергетиці.

Цроведені енергетична та екологічна оцінки розробленого засобу. Показано, пр підсумкові витрати палива (умовного) зменьшуються на 23 кг/т чавуну, видаток коксу знижується на

160... 200 кг/т чавуну та викиди шкідливих речовин скорочуються на 375,6 тон на рік у розрахунку на одну піч.

ВИСНОВОК

Внаслідок комплексних теоретичних та експериментальних досліджень одержані та виносяться ва захист слідуючі нові результати;

1. Енергоощадний спосіб одержання відновних газів шляхом термохимічно! переробки пшевутілького палива у газифікаторах циклонного типу для використання їх у доменному виробництві.

2. Конструкція багатосекційного циклонного газогенератору для реалізації заданного спосібу. Циклонний газогенератор має від 4-х до 6-ті секцій, систему випарного охолодження та рідке золовилучення /23 /.

3. Математична модель, алгоритм та програми розрахунку на ЕОМ процесів поточної газифікації полідісперсного пилеву-гільного палива за різноманітними режимами ( парокисневий, метаноповігрянокисневий, комбінований ).'

4. Моделі та програми для розрахунку теплоенергетичних параметрів доменної плавці при вдуванні у горно печі ГВГ та запровадження у шахту печі газу-теплоносія.

5. Результати чисельних досліджень на математичній моделі щодо впливу вхідних параметрів газифікації ПВП на склад та температуру відновного газу. Одержані поля температур та хімсклад ГВГ за різноманітних режимів газифікації. Рекомендуються до дослідно-промислового використання парокисневий та комбінований (а колошниковим газом) режими газифікації вугілля.

6. Результати експериментальних досліджень сепарації зольної частини вугілля у двосекційному циклоні. Визначений діапазон фракційного складу ПВП від 50 до 400 мкм, при якому коефіцієнт сепарації знаходиться у межах 83...91 £.

7. Експериментально знайдено оптимальне місце запровадження (по критерію максимально можливої газифікації) вугільної шихти у течкі, встановлені в покришці на відстані 2,5 радіусу віхідного перетину тангекцільного сопла (мал. 3).

8. Результати доелідно-промислових ІСПИТІВ циклонной установці заводу ім. ПетроЕського (м. Дніпропетровськ) у режимі газифікації ПВП.

9. Використання ГВГ у доменній плавці дозволяє знизити витрати коксу на 160... 200 кг/т чавуну та зменьшити виїотди шкідливих речовин на 375,6 т у рік за рахунок скорочення потужностей коксохімічного виробництва.

10. Результати дисертації використані у комплексі робіт

з застосуванням у доменному виробництві продуктів газифікації вугілля Інституток чорної металургії АН України. .

Очикований частковий економічний ефект за реализацієо результатів дисертаційної роботи складе 204,7 тис. крб. у рік (у цінах 1990 року).

Основні результати дисертації видруковано у роботах:

1. Адаптация математических моделей поточной парокислородной газификации пылеугольных топлив для приближенного анализа процессов в циклонных камерах/ В. П. Шцков.Н. К Чернявский, А. Е Веденьев и др. // Проблеми газификации углей: Сборник докладов й:ес. симпозиума Красноярск: 1991. С. 142-149.

2. Бородулин А. В., Потапов К В. .Веденьев А.Е Информаци-

онно-математическая система энергоиспользования в доменном производстве// Теория и практика тепловой работы металлургических печей: Тез. докл. республ. конфер. Днепропетровск:

ДЫетИ, 1988. С. 48.

3. Потапов К & , Товаровский И. Г. , Веденьев А. К Разработка и исследование способов и устройств для ввода в шахту доменной печи газов-теплоносителей// Там же. С. 56.

4. Варивода О. И., Веденьев А. Н., Ковтун А.Ф. Пакет прикладных программ моделирования топливоиспользования в доменном производстве// Применение ЭВМ в научных исследованиях и разработках: Тез. докл. 2 Всесопз. совеш, Днепропетровск: ИЧЫ, 1989. С. 24-25.

5. Веденьев А.Е Газификация пылеугольного топлива с цельп получения высокотемпературного восстановительного газа для металлургических агрегатов// Обобщение опыта работы молодых ученых,инженеров и рабочих отрасли по экономии материальных и энергетических ресурсов: Тез. докл. Всесопз. науч. техн. конфер. Донецк: ДонНИИЧермет, 1989. С. 36-37.

- 16 -

6. Веденьев А.Е .Пацков ЕЕ .Клименко ЕС. Ыатематичес-кое моделирование процессов газификации полидисперсных пыле-уголъных топлив в спутных потоках// Повышение эффективности использования топливно-энергетических ресурсов в черной металлургии: Тез. докл. республ. конфер. Днепропетровск: ДЬ4этИ, 1989. С. 74.

7. Потапов Е Е .Веденьев А. Е .Клименко Е С. Использование газифицированного пылеугольного топлива в доменном производстве// Там же, С. 82.

8. Веденьев А. Е,Потапов Е Е Термодинамическая и энер-

гетическая оценка эффективности использования горячих восстановительных газов при производстве чугуна// Молодежь и научно-технический прогресс в производстве и использовании металла: Тез. докл. Всесоюа. науч. техн. конфер. Ы.: ЦНИИЧМ,

1989. С. 2-3.

9. Веденьев А. Е , Рогенгарт Ю. К. Получение и использование горячих восстановительных газов при производстве чугу-на//Интенсификация металлургических процессов и повышение качества металлов и сплавов: Тез. докл. Всесовз. науч. техн. конфер. молодых ученых и специалистов. Тула: НПО Тулачермет,

1990. С. 22-23.

10. Интенсификация теплообмена в шахте доменной печи при комбинированном дутье/ & И. Розенгарт, Г. И. Товаровский, А. Е Веденьев и др. // Мгтадлургическая и горнорудная промышленность. 1991. N*1. С. 62-64.

11. Исследование сепарационной способности двухсекцион-

ной циклонной камеры/ Е Е Потапов,К! И. Розенгарт, А. Е Веденьев и др. Киев. 1990. 20 с. Деп. в библиогр. указ. УкрНИИШИ

22.08.90. N*1402. -Ук 90.

12. Иовтуи А. Ф., Воробьева Е. Е , Веденьев А. Е Зксергети-ческий баланс комплекса доменной печи// Моделирование процессов в шахтных и доменных печах: Тез. докл. Всесопз. науч. техн. конфер. Свердловск: УПИ, БНИИМГ, 1988. С. 73-74.

13. Пэтапов Б. Е , Бородулин А. Е , Веденьев к. Е Применение метода случайного баланса к оценке эффективности использования различных углеродосодержащих топлив в доменной плавке// Там же. С. '70-71.

14. Потапов ЕЕ, Веденьев А. Е , Розенгарт ШИ. Энергосбережение при выплавке чугуна с использованием продуктов высокотемпературной газификации пылеутольного топлива// Интенсивное энергосбережение в промышленной теплотехнологии: Тез. докл. 3 Всесоюз. науч. конфер. М.: МЭИ, 1991. С. 22.

15. Принципы разработки и оптимизации энергосберегающих технологий газификации высокозольных углей / Б. Б. Пэтапов,

А. Е Веденьев, Г. И. Товаровская и др.//Там же. С. 43.

16. Потапов Б. Б. .Розенгарт ЕИ. .Веденьев А. Е Теплотех-нология получения горячих восстановительных газов из низкосортных углей для доменного производства// Научные основы создания энергосберегающей техники и технологий: Тез. докл. Всесоюз. конфер. Ы.: МЭИ, 1990. С. 90.

17. Математическое моделирование процессов сжигания-газификации пылеугольных топлив в дисперсных потоках/ Е Е Пацков, Е Б. Потапов, ЕЕ Чернявский, А. Е Веденьев. Киев. 1990. 44 с. (Препринт/АН УССР. Ин-т пробл. энергосбережения: N 90-14).

18. ^тематическое моделирование процессов сжигания-газификации полидисперсных пылевидных углей в дисперсных потоках/ Е Е Пацков, А. Е Веденьев,Н. Е Чернявский и др. // Проблемы энергосбережения. 1990. Вып. 3. С. 42-50.

19. Разработка приближенных математических моделей для анализа процессов сжигания-газификации пылеугольных топлив в циклонных камерах/ Е П. Пацков,Е Е Чернявский,Е Е Потапов,

А. Е Веденьев// Теплообмен в парогенераторах: Тез. докл. 2

Всесоюз. конфер. Новосибирск: ИТ СО АН СССР, 1990.

С. 205-206.

20. Розенгарт К1 И., Потапов Б. Б. , Веденьев А. Е Сокращение выбросов коксохимического и доменного производств путем совершенствования технологических процессов// Актуальные вопросы защиты окружающей среды от антропогенного воздействия: Тез. докл. Всесоюз. науч. техн. конфер. Севастополь. 1990.

С. 35.

21. Энергоемкость производства чугуна и пути ее снижения /А. Е Бородулин, А. Е Веденьев, Ы. Ф. Марьясов и др.// Проблемы энергосбережения. 1991. Вып. 6. С. 31-42.

22. Способ получения и использования в доменной плавке

горячих восстановительных газов/ Б. Е Потапов, И. Г. Товаровс-кий А. Е Веденьев и др. Решение о выдаче авторского свидетельства на изобретение № 4909555/02(012009) от 09. 07.1992.

23. Циклонный газификатор/ Б. Е Потапов, А. Е Веденьев, И. Г. Товаровский и др. Решение о выдаче авторского свидетельства на изобретение N‘4906757/05(009762) от 30.01.1991.

24. Потапов ЕЕ, Веденьев А. Е Комплексное энергосбере-

жение при выплавке чугуна с использованием горячих восстановительных газов// Применение пылеугольного топлива в доменном производстве: Тез. докл. Междун. сиыпоз. Донецк: 1992.

С. 23-24.

Шштсшю до Друку 15.04.Н93.

Формат 60x84/16. Папір дру»:. V 2. Друк офсетний, Фіз.друх.арк. 1,0. ООлІк.-апд.орк, 0,9-1. Умов.друк,прк. 0,33. Тираж 100 пр. Замовлення 279. Боэхоштовно.

Дніпропетровський металургійний Інститут,

320335, Дніпропетровськ, пр. Гагеріна, 4

ДЗ ДМетІ, 320005, Лоцманське іюсе» 3-0,