автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Обробка рiдкого гною свинарських комплексiв з застосуванням тонкошарового вiдстоювання i гравiтацийного фiльтрування

РГ6 OA

з I нон

ЬЮШГ/Т LlEXAJiia/diil IA ШЕКТРШШИ СЫЬСЬКОРО ГОСПОДЛРС1БА

укрлпюыш! mmtï ашршх шк

íímeor улан)

ГйОКУН Втктор 1вановач

ОЕРОШ рдаого ГНОЮ СВЩАРСЬКИХ КОМПЛЕКСÎB 3 ЗАСТОСУВАШШ ТОШОШАРОВОГО ВХЦСТОЮВАШЙ Î IPABÍTAUÍtoorO Ф1НЬВ?УВАНШ

Спец1альнхсть 05,20.01 - MexaHiaauiji о1яьськогосгюдарс1лшх'о виробшщтва

.. ~ т о i? е ф е р а т

дщюртацН на адобуття наукового ступеня кандидата tóxhí4hjix наук

На правах рукопису

Глевазга. 1993

Робота внкошна в 1нстшутх тварщшщтва УкраКнсысо* академй' аграргшх наук,

Науковий KepiBiuiK: кандидат технхчних наук, •

старший науковий cniBPotfiircnc ЛШНИК U.K.

0$iflttoi оионенти: академик УАЛН, доктор технхчннх наук, професор nororUMi Л.В.,

кандидат технгчшис наук,

старший науковий спхвробхтшк ГОЛУБ Г.А.

Провхдна установа: HBQ "НЙфаршаш"

Захист в!дбудаться 25 листолада 1993 р. о 14 годинi на зас1Данн! спецхалхвованоК вчено! рада Д 020.30.01 по захиоту дасартацгй на здобуття наукового ступеня кандидата техкхчник наук в iHCTEiyxi bissaHisar.tl та елактрлфхкацхХ охльськог-о госиодарства yitpaiHCbKoi акадшШ аграриях наук за адрооою: ¡¿55IS3, Kii'iBobKa область, Басильк1всышй район, шт. Глэваха-1, вул. 40-рхччя Перемоги,II, 2МЕСГ УААН, к шпата 6IS.

3 дисертацхсэмота оанайомитись у бМл10тец1 1МЕСГ УААН.

Автореферат ро sic ланий еовтня 1993 р.

Вченай сокротар слеадлхзовано! вчено? рада

М.Х.ЕРИЦКШИН

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

- Актуальн1сть темч.-аосд1джання. У зв'язку з концентрацией сви-нарства на формах Í комплексах прошслоього типу зросли сх5'сми пнходу р!дкого гнои. Блгатократно розведеного гною одержують гаку к!льк1сть, що Carado п1оприсмств уже не а змоз! його jiobuícts вякористовупати. Зважшачи на велик! оо'Чми одержуваного р!дкого гною виникли складност! як тохн!чнсго, так í еконоы1';ного" характеру п!д час його використання як добрива, а також небезпска аабруднонни навколиинього середозища. Тому пород використанняы як добрива р!лкий гн!й п!дпа»ть об?обц!. Викориетовувть дз! принцип1ально piani оистеми обробии р!дкого гною. Одна 1з них перодбачас обробку р!дкого гною без розд!лення його на фракц!У, друга - як одною 1э оснояних операций включае роэд1лання р1дко~ го свинячого гною на фракц!!. Однак нззоажаячи на численн! роз-робки найб!льш складно», що не одержала до цього часу остаточного р1шення, е проблема роэд!лоння р!дкого свинячого.гною на фракцН у процес! п!дготовкн йиго до використання на добриво. Процзс п!дготовки залишаеться склапним, вимагае для Його зд!й-снення однотипного обладнання, и еноргоемниы t пов'яэаний э великими кап!тальними аатрдташ i ни ааожди забезпечуе одирланьл кондиц1йних продукт!и, як1 в!дпов!дають arpo- i мел!оратпвним вимогам, що також воде до забруднення навколиинього свродовища.

Використання эапропонованого технолог!чного процесу i засто-супання розроблених toxhí«них sacoóis для розд!лення р!дкого гною забезпечуе одаржання р!дкоУ i твердой фракц!'/ з ааданими характеристиками.

Об'ект досл!дження - р1дкий свинячий гн!й, процес його.роз-д!лення 1 T0XHÍ4HÍ засоби, що забезпечують його реал1зац1в. Робота входила в томатнчний план ГГ УЛАН (номер Дзрж.реестрацП 77Ü4II94; 01.02.5041609; 01.86.0048349).

Мета роботи - пошук шлях!в б!льш ефоктивно! обробки р!дкого свинячого гною, що забезпечуить одержання кондицШшх продукт1в, íx використання як добрива i знижоння несприятливого впливу на навколишне середозице за рахунок. рац!ональио]( побудови i функ-ц!онування комплекту тохн!чних засоб!в, що забезпечують реал1за-ц1в процесу.

Мётоди ,посл1пжень i апаратура основан! на застосуванн! комплексного п!дходу, що включае теоретичн! 1 експериментальн1 до-

- г -

сл1дженнд. £нал!тичн! досл1дження процесу розд!лення р!дкого гною i обезводнюванкя осадка виконан! з застосуванням положена г!дромехан1ки, г1дроаеродинам1ки.

Лабораторн! 1 виробн^ч! експериментальи! досл!дження проводились за стандартними t спец1альними методиками за допомогйю са-р!йних i спец!альних п^илад!в та обладнанНя.

Р'Ззультати окспериментальних дссл!джань оброблювались методами математично! статистики, з використаннкм обчислювально! техн!-ки.

Теоретичн! результати t новизна. Установлен! ааконом1рност1 процесу розд!лоння р!дкого гноа у блсц! тонкошаровсго в!дстою-вання i'процесу обезводнпвання осадка у бункер1-обезводнювач!. Розроблена матаматична модель процесу розд!ления р!дкого саиня-чого гною, на п!дстав1 яко* розроблена програма для ПЕОМ, що дозволяв моделювати t оптим!зувати технолог1чниЯ процес розд!леиня р!дного гноп.

Практич»! результата 1 новизна, Обгрунтована технолог!чна схема, параметри t рёжиы роботи ново? конструкцП пристрою для роэд!лення pi дкого гноп i бункера-обезводксвача осадка (A.c. Ö739I7, A.c. 976879 1 A.c. 17Ь7500). Застосузання розробленоТ технолог 1чно1С схеми та установки для розд1лення р!дкого гиов дозволяв эииэити кап1талОБКладення на 12Л...23 екеплуата-

витрати но. 23»£« »9'?3t3%f л внерго««к!еть - у 1,5 рази. Роэроблена методика розрахунку установки для розд!лення plnaoro гною.

На аахист вииосяться: ене^гоэбер1гагача технолог 1я роэд!лвння р!дкого свинячого гноо, т.еорфгичи! та експериментальи! досл!д-коння.визначення техиолог1чних 1 конструхтивних пнрамбтр!в тех-н!чних эасоб!в.

АпробацДп роботи. OchobhI результати роботи пов!домлен1 1 схваьон! на ресцубл!канськ!й науколо-техн!чн1й конференцИ (КиУз, 1984 р.), на радянсько-чехосдовацькому науково-виробничо-ыу симпозиум! (Ужгород, 1935 ), на науково-техн!чн!й Рад! Дорж- , агропрому СГСР (Москва» 1387) i науково-техн!чн!й Рад! Шн!ствр-ства с!льського господарства 1 продояольства УнраКки (Kni'b, 1992). *

Предмет 1 ступ!нь упровадження.Експернментальн1 эразки установки для роэ'д1лоннд р!дкого гноо упроааджен! i пройили виробни- • чу перев!рку в государствах "Друкба" Як!вл!всы:ого району 1

"Рос!я" Шоббк1нського району Б1лгородсько'/ облает!, "УрщЦнське" ВолгограпсьйоТ облает!. За результатамипопередн!х державннх випробупаш. яа програыою приймалышх установка була пклоиена а Систему машин на 1991...2000 рр. (шифр Ж 1Ь.2.20).

В$01П'ивн1сть унроводжоння. Розроблен! технолог1чний процез ! установка для розд!лення р!дкого гнов на фракц!К дозволяють практично виркштй задачу утил!эацП редкого свинячого топ. Р!чний еконо«!чний о^окт упровэдження установки для роэд!ле.чня Редкого гнов на комплексах з погод!в*ям 12 тис. свиней складае 40,7

» а на компяпкеатг ? погоя1я*яи 24 тис.свИИОЙ 60,2 тип. . крб. (в ц!нах 1984 року), при визкаченн! економ1чного ефокту в!д упровадження "Установки..." з урахувайням охорони навколишнього соредовища в!н складам 160 тис.крб. 1 270 тис.крб. для комплекса з погол1в'ям 12 ! 24 тис. евшей в!дпов!дно.

Галузь застосування. Розроблен! тохнолог!я 1 установка для розд!лення призначен! для п!дготовки р!дкого свиняч го гною в основних .природно-кл!матичних зонах кра'/ни на великих свинареь-

к;гх формах 1 комплексах.

Сб'ем I структура дисартапП. Об*ем дисертацП 245 стор!но'', 1э них 138 стор!иок машинописного тексту, 23 таблиц!, 73 рисунка, II додатк!в, список викорисговано? л!тиратури 130 наймену-ваиь, 1з них II - !ноземною ыовоо. Дцсертац1я складаеться !э вступу, п'яти розд!л1в, загальних висковк!в, пропозиц!й вироб-ництву, б!бл!ограф!Й, додатк!в.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У першому роздШ "Сучасний стан 1 тенденц1 л роэвитку ыехан!-зацИ пореробки р!дкого гною Задач! досл!дження" розглянут! застоеован! в наш час технолог!? Л техн!чн! засоби для п1дготов-ки р!дкого гною до використання. Показано, що одоржати р!дку фракц!ю волог!стю вище 99% ! тверду - волог!ств 75$ п!д час об-робки р!дкого гнои на. великих фермах 1 комплексах з виробннцгвоы сэинини можливо т!льки при багатостад!йн!й його обробц! з вико-рдстанням, зокрема, процес!в в1дстоювания для роэд!лення та ф1льтрування, для обезводнювання осадка.

Великий вклад у. вивчення процес!в а!дстоава.чня ! ф!льтруван-ня 1 К* теоретична обгрунтуванн. внесли учон1 1 1вженери краУн СНД С.и.Шифр!н, Б.С.Шберман, В.А.Кужиков, С.Б.Яковлев, Г.М.Зна-менський, З.О.Орловський, 1.С.Туровський, В..Ы.Либарсышй, В.Б.Ко-

ган та заруО'1жн1: Н.Дарс!, Б.Руг, П.Карман, Ф.Пллер, Л.Коаклей.

Анал1э результат1в теоретичних досл!джень в1дстоюваиня 1 ф!ль-трування показав, що для апаратурнсго оформления процесу в!дстос-вания доц!льно застосовувати в1цст1йники э блоком тонкоаароэого в1дстоюваиня, а ф1льтруванкя - грав£тац1йи1 ф!льтри з використал-ня»| ф!льтрувчого шару.

0,анак процесй тониошарового в!дстоювання для розд$лення р!д-кого гною 1 грав1тац1Аного ф!льтрузання а використанням ф1льтрую-чого шару не вивчен! стосовно до подготовки р!дкого гною до ви-користання.

В1дсутн1сть вих1дних даних, що характеризуют процесй тонко-аарового в!дстоювання I грав1тац1Яцого ф!льтрувоння з викорис-танням ф!льтруючого шару п1д час п!дготовки р1дкого свинячого гною, не доэволяе рац!онально застосовувати ц! процесй 1 розро-бити оптимальну конструкц1п робоцих орган1в установки.

В заклдчн1й частин! роэд4лу сфорыульован! робоча г1потеза 1 задач! досл!джень за темою дисертацП.

У другому розд!л! "Теоретичн! основи процесу роэд!лення р1дко-1-о свинячого гноо" приведен! теоретичн! досл!дження процес!в розд1лоння р1дкого тою у блоц1 тонкошарового в!дстоювання 1 обезводнювання осадка у бункер!-обвзводнювач1.

Роэглядаючи лроцес роэд!лення р!дкого гнсю в блоц! тонкошаро-вогс в!дстоювання пристрою для роад!лення (рис. X) можна залиса-ти, що. продуктивн!сть; виэначаеться витратою^Я/ , ср проходить м!ж зазорами блока тонкошарозого е 1дстоювання 1 витратою <Яг » що проходить через п1двалину нижнього конуса:

Швидк1сть потоку в зазорах блока тонкошарового в!дстоювання на будь-якому рад!ус! визначаьться р1вняниям

?Г &> (2)

Виэначивши горизонтальну 1 вертикальну складов! швкдкост! частинок 1 урахувавви, що для вид1лення твердях частинок 1з редкого гною час його проходження ус!е? зони ссаджування повинен дор1внпвати часу осадаення .частинок з висоги /г , загдашеко

- Б -

I - корпус; 2- тангенц1ал>ний ув1д; 3 - блок тонношарового стоювання; 4 - переливна л1йка для збирання р1дкоУ фракц1¥; 5 -патрубок для 531дао;.еннп осадка; а - (Лдкий гн1й; б - р!дка фрактал; 3- осадок; д - п1нний продукт; с/Ъ - елементарний ра~. д!ус, м; 2г' - поточне значения рад!уса, м; г,/2 - рад!ус ввр-хньоУ 1 нижнюУ п1.ш?глин !^ио^ полички в!длоо{дно» ы; Ь -в1дс.тань м!ж кон1чними получками, н; В - в1дстань м!ж кон!ч-ними поличками по нормал!,м; оС°- кут нахилу, град; -

швидк1сть р!дкого гною, м/с; - швидк1сть осаджування,м/с.

г#г '£№-■/) Ыъ _ гзгъ*&/V-с/А_

а.Совос ~ ггго&г'&С^О-^пси.

1цтогруючи р!внянн'я 3 з границами в1д ^ до £ « Л в1д /? до 0 н4сля поротЕорюваиъ маемо

л _ гто ч *) . (4)-

ГЬ + {к-г) ц,ы,]Со£сс

Витрату , що проходить через п1двалину нижнього конуса эалишемо:

= tf&l/ (Ь)

• ***

до: U - швидк!сть потоку через п!двалину нижнього конуса,м/с. В той жо час эагальну витрату можча визначити !з р1'оняння:

Эа

(б)

де: ßp - робоча площа в блоц! тонкошарового в!дстоювання,и2; ¿fr- швидк1сть потоку а блоц! тонкошарового в1дстоваання,м/с; £ - кооф1ц!снт корионо! piY- е£ективн1сть розд!лон-

ня редкого гною у динам -рс - е*ективн!сть розд!лення редкого гною у статиц!,^.

Поставивши вираз £lf i в р1вняння I п!сля пвретворен-ня одаржимо

™ " Lb+fi-VtsdJcosot -

3 ыотою* аиязлення эагальних законом!рностей процесу обезводт>-вання осадка у бункерt-обеззоднввач! (?ис, 2) для елементарного об*ему в перетин! 1-2 мокна записати р1вмгння ЬЦщорського

Fi ~ л/V 'St + Fcrp

да: Ml - маса елеманта, кг; - час, с; 2flf>- поточна швндк1сть ф!льтрування, м/сек; ¡¡/¿- поточна швидк!сть опускания денно! поверхн1, к/с; р!внод!юч1 зовн!шн!х сил,н; Л/с - перепад тиску, Па; Sc - площа денно! поверхн!, м, /¿¿ур- сила тертя, н. Г,

Одноразово для поретину 1-й запишеыо р!вняння Вернул!: & ä ^ Ol

ht г* ( ¿9-

де: д Pci л- тиск у поротиках 112 в1дпов!дно, Па ;

J^tt iftis. - Щ1льн1сть осадка у перетинах 112 в1дпов!д-но, кг/м3; ^ - прискорення в!льного пад!ння, м/с^.

Рис. 2, Схема бункйрл-обезвод-

^ // юэвача осадка

ЛденГ/ тг.

...... .....ч, "" ■вврхньог

X корпус; 2 - ф!льтруачий ¿•олемент; 3 - патрубок в 1диоду —ф!льтра?а; 4 - шибер; Н - ви~ сота бункера, у; /?/'« висота г$ пораого перетину, м; //? - висота другого пвретину, м; с// I - д!пметри никньогп {

^ верхнього п1двалин бункера-4 -обеэводнювача в!дпои!дло,м;

С>С - кут нахилу ф!льтрузочого елементт», град.

Шелл пвретворввань р!вияння Вернул! запишемо

^¿^о,-=-[гглгп+гпр^гпр]^ <ю>',

П!сля перетворювань р!внод!юча зовн!шн!х сил:

де: £ - -коеф!ц!ент тортя; £с'р - поверхня ф!льтрування, м**. Запишомо р!вняння ф!льтрузання з урахуванням р1внянь 10 { II.

-^гге'с/гге / ггсу

~ ЗсФ БспеС )

____(12)

и/Ч С&ОС+Я&. п.)

Дв: об'ем ф1льтра?а, м3; уУ ~ в'язк1сть р!дко! фази,

Нас ; Кос - оп!р шару осадил, м"*; &<рмг ф!льтруваль-ноЧ перегородки, м-1. Шсля перетвирень одержимо пром!жне р!в-няння: ' •

з. *

Дв: и/^ " По-точна волог!сть осадка,' . волог!сть осадка,

що подасться в бунквр-обаэводнювач, %; волог!сть твер-

дой фракцН,^;; 2о- питомиП об'емний onlp осадка, м"^; щ!льн!сть ф1льтрата, кг/мэ; jQ; - ¡ц1льн1сть абсолютно cyxoi речовини, кг/м3; К *5ip/Si

1нтегруемо одержана р!вняння i гйсля позначення

до:

^ Ш J ad^-t-Bd+c '

одержимо анол1тичний вираз для визначення часу обезводнювання осадка у бункор1~обоэводнгшач!

/ - d Ми - Ш.фУ/SM (19)

* JUZ0{MO-Wh)

Проведен! теоретичн! досл!дження дозволили виэиачити кон-структивн! параматри пристро¥э, що входять в установку для роз-д!лення р!дкого гною.

.... У треч ьоцу роздЩ "Програма ! методика експериментальних до- -

сл!джень" викладен! прогпама, загальн1 i спац!альн1 методики до-сл!джень 4 вим$р!в, описан! лабораторн! .текли. I установка.

Для оц!нкл ефэктивн'1ст1 роботи установки I пристрою для роз-д!лйння р!дкого гною »а энцаноп продухгивн1стю 1 сталому режим! роботи провопили в!дб1р середньоэгЛиано? проби вих1д»юго р!дкого гною 5 р1дко* фракц1?. В4дб1р проб зд1Яснювапся через 0,25 годики при лерероСц! добозого об'ому р1дкого гною, цо одеркують на комплекс!. Для оц1нки ефективност! обозводнювання осадка у бун-кзр1-оСеззоднюв&ч1 проводили с '¡радньопропор(^оняльчий в*дб!р осадка 4 ф1льтра?а.

0ц!нка ефэктивност1 роботи установки проводилась за ефектив-н!стн вид!лення забруднень з урахупакням аоличини забруднень в р1дк!й фракц1К I ф!льтрат1, а також Хх об'е.'Лв, в!дпов1дно до формули:

ц - З^ур • • Ио^у (20)

У *" \/ &

Ужур Уржг*

де: Зу - забруднення р!дкоУ фракцИ 1з

установки, %, мг/л; Зжур - затруднения р!дко¥ фракц!К з пристрою для роэд1лення,?£, мг/л; |/-/»ур - об'ем р1дко¥ фракцП з пристрою для розд1лошш, ы3; Зрбс - забруднекня ( 1льтр?.та з бункера -обезводнювача осадка, %, мг/л; |Л$бо - об*см р!ш<оУ фракц1У з бунквра-обеззодню-вача, мэ; п- число розвантажень бункера-обазводнювача.

Для проведения кореляц!йного 1 рэгресивного анал!зу, виконак-ня окремих розрахунк!в, а танож моделювання тэхнолог1чного про-цесу роэ.а1лення р!дкого гною эастосовували ПЕОМ з використанням стандартах I спец!ально розрбблеш* програм.

У четвертом;/ розд1л! "Експэраыэнтадьн! досл!дження процесу рояд1лення р1дкого свинячого гнои" приведен! експериментальн! дозл1дденнл визначення ф!зико-механ!чних властивостей р!дкого гноо 1 його фракц!й, оптимальн! параметры 4 режими роботи установки для розл1лання р!дкого гною, ущ!льнейня надлиоковоро активного мулу, результата аиробничо* лерев!рки 1 пор!внювальних ви-пробувань установки.

Доел!ужения ф!зико-ыохан!чних зластйвостей р!дкого гною 4 його фрахц!П показали: середнШ д!аметр частинок гною знаходиться

в межах 0,95-2,к мм 1 заложить тицу год1вл1; щ1л1н1сть сухо! речовини - 1230.,.1340 кг/м3; питоыий оп1р осадка р!ького гною -(2,7...9,6?) х Ю9м~2 при эы1н( тиску в1д 6,7 до 26,6 кПа; електрок1нетичний поте щ!ал частинок р!дкого гною песо негзтив-ний заряд 1 пеличину 34,0 к:В; кут тертя осадка по чорМЙ стал!, п!сля витримки П в р!дкому гноИ силав 55...56°. Вивчоння сп!в-в!дпошзння р!зних форм зв'язку вопи з твердою фазою в р!дкому г»о! 1 Його оседку показало, що видалекня в!льно'1 вологи в р!д-кому ГН01' дозволяе одержати волог!сть 81...86^, в осадку -72...7бй.

Вами в ¡тою характеристикою процесу в!дстоювання е к1нетика в1дстоювання твердо* фази. Розультати досл!джень вивчення ефек-тивност! к1нетики в!дстоювакня р!дкого гною з р!зноз писотою ! концентрац!сю показан! на рис. 3.

Рис. 3. Ефектипн1оть к1-нетики в!дстоювання р1д-кого гною:

I - Свих - 13,9 г/л; 3 - Свих - 8,2 г/л; 5 -з Свих - 5,1 г/л. Висота в1дстспваняя 0,5 м. 2-з Свих - 13,9 г/л; 4-з Свих - 3,2 г/л; 6-з Свих - 5,1 г/л. Висота в1, гтоввання 1,0м Анализ результат!в дост1д-жень показус, що з концен-трац!ею зв1с1 5,1...13,9 г/л ! висот! в!дстоювання 0,5 ! I м у перш! 15...20 хвилнн випадае 50...70# эвЬЬ У пор1од э 15. ..20 хвилнн до 60 хвилин- 1нтенсивн1сть росту ефоктивност1 в!дсто!ован- ■ ня эменшуеться. У цей'йер!од ефоктивк!сть в!дстсювз.ння зб!льшу-еться на.10...20^, пот!м 1де неокачне зросташя ефоктивностх. У той ко час (Рис. 4) э кснцентрац!ею зв!с! 13,9 г/л ! висот! в!дстоивання 0,1 м ефективн!сть в!дотоювання 50% досягасться за 3,6 хзилини, а 70£ - за 7,7' хвилини.

3% $0 §0 70 6С 50 40 20 £0 Й?

г | з /А у .

/ I Д л

№ п

\ пг

V

во 4о $о 80 т ко

с су

80 70 50 SO АО

> )

l&j V

J ¿<t

S W

Рис.4. ¡'if акт и вн 1 с т ь к1нотики уiпсгоюаання р1дкого гною (Свих - 13,9 г/л); i - h =0,1 м; £ - h 3 - h "0,3 ы; 4 - h , 4 v,. Наиедон! Kpvwii е|ек;иа~ hocti к1н0тики в1лстою~ памня Г' глиОино« и, (,

/5 го г 5 30 t/g

0,2 м, 0,3 I 0,4 м (piic. 4) показуать доц1льн1сть застосування процесу тонкошарового в1дстоюаання.

Досл1дкення також показали, що на ефективн!сть в1дстоввання р!дкого гною впливас Його обробка коагулянтами (рис. 5).

so

го ?о 68 50 40 20 го

■JO

А . L— ~1

( / мммево жеееео

/ —^ -г

г

) / V

i г

Рис.Ь.Вшшв обробки р4д-кого гною коагулянтам!' на ефвктивн1сть к!нотики в1д-стоювзння (Свих=10 г/л): I - без обробки; 2- об-робкою розчи-ном глинозему IA£ 2(504)3)

i3 розрахунку 0,5 г/л; Ч~

обробка роз-чиноы хлорного зал!за ( FeCBs ) розрахунку 1,0 г/л.

Так обробка р!дкого гнои (Свих » 10 г/л) глиноземом 1з розрахунку 0,о г/л п!дви;цув ефективн!сть розд1лення за fa хвил. в!дстоювання на ЗГ£, н1* боз обробки. Застосувгчня для обробки р!дкого гною хлорного зал1за Свз за таких же умов п1дви-щус ефактивн!сть в1дсто»аання на 59^. Пор1внпючи граф!ки зале«-ноет! офактивност! в1дстоювання при обробц! piiworo гною глино-

10 ¿о зо 4о so во га so so Ш Ьля&

зомоы 1 хлорним зал!зом (крив! 3 14, рис. 5) видно, що розчин хлорного яаг1за ефектизн1ше. Одиак при висок!й ефективност! хлорного зол!эа, воно викликае короз!ю чорно! стал1.

Таким чином ефективн!сть в!дстоювання р1дкого гнов залечить а!д к!лькост! зв!с!, висоти в!дстоювання, а також в!д виду 1 дози коагулянта.

Лабораторн! досл1дження обезводнвваннл осадка волог!отю 94,0...94,£$ грап!тац!йним ф!льтрупанням показали, що 1э зм1-ною товщини ф!льтрувчого шару в!д 0 до 0,1 м ефект роэдмення иае тенденц!в до р1зхого зростоння, подал! швидк!сть його зро-стання зменауьться. Так, якщо прпр!ет ефэкту розд^ення для площ! в!чка ф1льтрупцого елементу 0,1 х 1 зм!к! тов!ЦИ-

ни ф!льтруюцого шару в!д С до 0,01 к склаа близько '¿Ъ%, то при зы1н! товщини ф1льтруючого шару в!д 0,01 до 0,1 м прир!ст склав близько 1%. 3«1на ефонту розд1лення заложио в!д товщини ф!ль-труючого шару мае однехэвий характер як при використанн! ф!ль-- труючих влемент!в з р!зною площчю в!чка, так 1 при попородн1й обробц! осадка коагулянтом.

Абсолютн1 значения ефокту розд!лення при обезвоонюванн! осадка в!др!оняпться один в!д одного 1 эм!н»оться э!д 67,Э^ до 98,2$ при ,'ов!ЦИн1 ф!льтрувчого (тару 0,01 м I зм!н! площ1 в!чка ф!ль-труючого елементу в!д 1,77 х 10"^ до 0,1 х Однак

одержан! офекти роэд!леннл при обезводнюванн! осадка як бег ви-користанкя ф!льтруючого шару (з коагуляцию 1 бзз неТ) так ! з використанняы ф!льтруючого шару ббз коагулювання осадка не за-безпечили зменшоння вм1сту забруднень у ф!льтрат! нижцв 4,58,5 г/л. Ильки сп!льне вико^истання ф1льтруючого шару ! коагу-лювання осадка п!д чпс Його обезводнювання дозволило одерцати ф1льтрат 1з забрудноннкки близько 1,0 т/л за зваженими речови-нами.

Теоретичний анал!з процесу. роздЬшння в пристроях в!дст1йного типу р1зно! конструкцИ?, сбезводнювання осидка, празеден! доел !дження! л!тературно-патентниЙ поаук доозодили розребити тех-нолог1чну Л1н1ю 1 установку для розд1пення р4иксго гною.

Хехнолог1чна л!н!я роэд!лення редкого гною включае лроцоси: в!дстоювання у тонкому шар! в динам!чному режим!, ущ!льнення осадка, що утворкеться п1д час розд!лення р!доого гной х його обезводнгшання грав!тац1Йний ф1гьтруванням через утворюваний ф]льтруючий шар 1 ф!льтругч! елеыенти. Для !нтенсиф!вдц1'/ про-

цесу роэд1лення р1дкий гнШ мо*е п1алягати обробц1 реагентами 1 флотац1 ею..—Схема технолог1чно'/ л!чП розд!лення р!дкого гною _.. показана на рис, 6.

йкспериуентапьна установка була змонтопанп на ¡Т-орм! з пого-л!в'ям 12 :,1с. го-1в свиней у колгосп! "Дружба" Яг 1плевського району Б1.1.-оролсы(01 облает!. 11ристр1й для розд!лоння р!дкого гною мая гол!вку'д!аметг>ом 2,5 м I висотою 5,0 н з п'ятьма по-личкоми у блоц! тонксэтарспого в!дс говвчння 1 ствол д!аметром 1,5 м, висотою 10,0 ы. Об'ем бункера-обозводнввача - 9,Ь м3.

ЕфоктиБн1сть розд!лення е визначальним технолог1чним параметром пристрой для роздЗлзння { установки з ц1лому, характеристикою якост1 П роботи. Результати деелгдкень визначення впливу витрати, вм1сту эв1с! у р!дкому гноТ х його аерацН з нап!рною флотац1еп на ефективн1сть розд1лення подан£ на рис. V.

Рис.7. Залежкогт! ефецтивност! розд!« лення р!дкого гною в!д його витрати:

1-з аерац1ею I б^рботажнею флотацию; 2- без оброб-ки.

1х анал!з показус, що 1з эб1лыленням витрати р{дкого гною ефективн!сть рояд!лення зменшу-сться.Кращий показ-ник {£ ш 80,8£) одержан:«« щд час роэд!лення неоорооленого гною з витратов 30 мэ/г. Зб1льшення витрати до 40 м3/г привело до незначного. зни-жоння е^ективност! розд1лення до 78$. Подальше зб1яьщення витрати до 50 м3/г приводить по 1нтенсивного зниження ефективност! розд!лення ( £ = 67,4?'). П1д час обробки р1дкого гною аорац!ею э наи1рно» флотац1ею характер зм1н.ч афективност! розд1лення в 1д ч-сЛльчиення витрати збер!гаеться, однак абсолютно значения ефек-тисноет! эице. У д!апазон1. эм!ни витрати р!дкого гною 30...40 м3/г ефективн!сть розд1лення з аерац1ею 1 барботажною флотац!сю вище на 7...8?,, н1т без обробки. Залежност! ефективност! розд1лення

«.►î tu hhiûVm

S 0>Сл>» UXS" . , » I СГ-- I I t-l

4 N HH >9 ■dNMÖ'a Яи

•а I ы-а evo Ol tr П1 "З о s ш н tj-а я i cx о-и я^-с Œ -а»«: ш cao s ujn '< з i o ta e

- >-i В 43 в> я »-tr s x s xj о я

_ ti rata о s wk о ш я г» "- р> п>-а »»о «••aotitiÄ ыа os í» о СОИ tos к я л g

0 ГЧ5ГО Р> О м-Я

I «! ж--и S I -} ça-a а> № -• ыл м-ж

р "T.J о ¿м-ffcj О

Г» р5 I—• »■ * - •

OXI-JI о OU Я »-«1 К>

s i я оо i «-а -а*

-•IOS 15«

от> о (-in; о , 3oi«< н соо ы оно eva в а>

i U О W

1 Ш Я »►} _ -3 о о-а и о-о ^ в и op4i тГ" a sifflbcul • a oía >»» о

0 го to и я cxçj a

•SXJ IB t3T-i"c I

1 -• й о о o-e« -а i опция о

m 74 О (ЩЗ о-атз

g -оо и »B X s а, р S ¡a s !» ra aiwpo г' s ж - • з: я i.' р>

sí И Í» 'X ч» -а - • ь X о tr

Soin -а о » s

5 о см •»=* и

.. Я р о о —

-а I и к -э-а ыо »—о ясси hütuop ы

О |»Н О О №

• ta Ы s; и ' strp п*< . м 'Л X Я I "С «-О О Р> ¿J мл; а^тз-а

g1 о- Л м

0 i—il— ^ -a ►з [' No

о р <»<<: i s »

ÏÏ.P re s i-э-a oí JT-- я-- u P-- p

' 19 -Oï -О

— MS -> 0ЭО Ii. QC-J Oti га О ÍT s pi л: i ►í В l-l Sc p> 5 «.«-(o S S К МД ¡»№1

»■» .P»U Ж M TJ fO

jruO а о tr i» _ 1Г о I ш i ï ч о S « •"<*<! КОЯ S >-. -з ta о о р Оти s -э îi, в со а - • ш го £ tr л о X г.

. о -а м-р

я'с и -•

ов -• •а я i a

1

* г р

- п

р!дкого гноя на лристро! для розд!лсння 1 устанозц! а!д вгЛсту

:! ньому зв!с1 з вчтратою 40 м?/г показан! на рис. 8.

Рис.в. ->лежн1с'1ь ефектив-ноет! роздЬгеннп р!дкого гною в!д ВМ1сТу Эй1с£ 3 пропуктиэн!стп 40 мэ/г:

I ■• пристр1й для ро&пЛлен-ня; 2 - установка. 1'х анал!э показуе, що 1л сб1льыен1шы к!лькос?1 зв!~ с 1 у р!дкому гно'/ я 1нтер~ вал! II,б...16,3 г/л в1д-буваегься !нтенсиэне эро-стання ефактивност! розд!-лення як на пристро? так 1 на установи! в межах 04..*.

Ю 15 20 25 З.Р.г/л еС* 1 п!дпов!дно.

Якщо к!льк!сть зп1с! 16,3... 18 г/л в р1дкому гно'/ 1нтенсивн!сть росту упов1льнюьться, а е{;сктивн1сть досягае сзого максимального значения 86,8;',. Подал I зростання зв!с1 а р!д*ому гно! приводить'до зниження офективнос-т! розд!лення. Вологкгь р!дчоУ фракцГУ в ро тлядаекому д!апазо-н1 зв1с 1 11,6—29,/. г/л в!дпов!дас агромел1<ц.атияним вимогам £ не була ьижчою 991, показникл зпбрудненост! р1дког фракг.П при офэктиэност! розд!лення 36,0? склада.™: волог!сть - 99,63, звален' рочовини - 2,4 г/л, БШ^ - 1,5 г/л ! ХПК - 3,9 г/л;

Волог!сть осадка, одержуваного !з р!дкого гною при його ущ!ль-нен! э б!гом часу монотонно убувае 1 зменшуеться з 94,2^ п!сля одн!еУ години ущ!льнення до 06,3?. п!сля чотирьох годин уя!льнон-ня. При ущ!льненн! надлишкового активного мулу його волог1сть в перш! л'ять годин ущ!пьнення !нтенсивно знижуеться, подал! !н-тенсивн1сть ущ!льнення зменшуеться. Мул-э волог!ст» 99,64... 93,34$ за 45 годин ущмьняетьсл до вологост! 96,23...96,1&%, а волог!сть р1дко¥ фракцП складае 99,0% з вм!стом зваяено* речо-:ч11!и 130 ¡.т/л. ГИсля ущ1льноння об'см активного мулу зменшуеться в 2,5.. ,3,0 рази.

Результата досл!джень визначення эпливу вологост! осадка р!д-кого гною на пфективн!сть 1 тривал!сть обезводнюзання приведен! на рис. 9,

щвидкост! ф!льтрування V . часу обезводнювання , продуктивное?I , вологост! твердо* фракцЦ" IV -гв.ф, в'Д вологост! осадка, що подаеться в бункер-обезводшвач.

Хз приведених граф!чних залежностей видно, що 1з зб1льшенням вологост1 осадка продуктивн!сть бункера-обезводнювача зменшуеть-ся. а час обезводнювання 1 ефективн!сть процесу розд!лення зб!ль-шуеться. При зм!н1 вологост1 осадка в1д 86,Э^ до 94,2$ час обезводнювання зб!лыяуеться з 0,75 години до 2,3 годин, а продуктив-н1еть эменшуеться з Ю ы3/г до 3,4 ыэ/г. Зм1на вологост! в цьому к

д!апаэоч Г приводить' до зб!лыяення ефоктивност! обезводнюттшт - --------

96,99^. до 97,\% по зваженИ! речовин!. Волог!сть твердоУ фракцП зм!товалась в2л 75,41 до 80,1%, причому, меняв значения вологост! твердоу фракцП в1дпое1д.оло обезволнпзе.нн» осадив р!дкого гно» також з г-*оI зо» волог!стю. Водов !докремлкпоча эдатн!сть знаходи-лась в кегчх И. ..71%,

Експеримонтчльн1 дан! »изпачення тривалост! процесу обезпод-нювання близьк! до розпахункових.' Однак теоретичн! значения три-аалосЛ процесу обсэзодлюзання-ниц! експорнкоятальиих, гр зумоэ-лоно прпйнятими допущениями. Адзкватн1сть теоретмчних ! окспзри-кентальних значень тривалост1 процесу обззводнввання оц!нювали за яритерЬ.м 51шера. Таблично значения 1сритэр!ю Ф!шера при р!вн1 значущост! 0,1 дор!внюе 13,75, а розрахункове - 9,7. 0ск1льки задовольнясться нэр!вн!сть Р<РГ , то робиться вийновок про адекватн1сть теоротичних 1. експериментальиях значень тривалост! процесу обезводнювання. Задов1льна зб!жн!сть експериментальних • даних з теоретичнкмк дозволяе зробити висновок про правомочн!сть прийнятих допущень 1 можлив1сть визначення тривалост! обезвод-нювання осадка в!д Яого вологост! ! оснсвних конструктивних-параметр! а бунхера-обезводнгавача за одержанный ан-;л1тичними залеж-ностями.

Результати досл!.тжонь уст:шовки для розд!лення р1дкого гною на СТ4? № 2 колгоспу "Дружба" Як1влевського району ЫлгородськоУ облает! стали п!цставою для розробки установки п1двицоно¥ про-дуктизност!. Бона була змонтована на комплексах в!дгод!вл1 24 ■гис гол!в свиней у колгосп1 "Дружба" Як!злевського району ! "Рос!я" Шебек1нського району Б!лгородсько? облает!. Пристрой для розд!лення р1дкого гною мае гол!вку д!аметром 2»Ь м 1 висстою 6,0 м з в!с!м'ю поличками у блоц1 тонкошарового в!дстоювання, в якому також були установлен! двадцять в1с!м похилих пластин, 1 ствол диаметром 2,0 к висотою 10,0 м. Об'ем бункера-обезводнюва-ча - 26,0 м3. Результати досл!джень установки показали, що в' п1а-пазон! витрат 60...90 м3/г 1 концентрац2'1 зв!с! 12,3...13,3 г/л ефективн!сть розя!лення р!дкого гною пристроем з удосконаленим блоком тонкошарового в!дстоавання Зкмниуетьсл з 81% до 72%. В той же час при тих же витратах ! концентрацП зв1с! ефвктивн!сть розд!лення р!дкого гною пристроем без удосконалення блока тонкошарового в!дсто!свання також зменшузалась ! склала 77...60$. Та- • ким чином використання лохили* пластин в блоц! тонкошарового в!д-

стоювання дозволяв п1двищити ефактивн1дть в серадньому на при витрат! р1дкого гною 60 м3/г. .

Волог1сть осадка, одержапого при розд1ланн1 р!дкого гнои, в процес! його ущ!льнення в Интервал! в!д I до 4 годин зм!нюва-лась з 94,3$ до 87,4$. Час обезводнювання осадка волог!стю 91... 87,4% при ек1п1ровц! бункера-обезводнювача ф1льтрувальним еле-мектом за ГОСТом-24243-90 з в!чком 0,4 х 0,4 мм, склав 3300... 6000 секунд. Волог1стъ твердо* фракцИ склала 76...78,1%, а ф1льтрата 99,3...99,7$.

Була розроблена методика розрахунку установки для роздхлення редкого гною. На П основ1 була розроблена програма для 11Е0М,яка дозволяв ыоделювати I опти«1зуаати технолог1чний процес розд!-лення р1дкого гною. 0птим1зац1я показала, що стосовно свинарських кошлекс!в I ферм з погол1в'я:.| 12...24 тис. гол!в свиней на р1к доц!льно використовуватп установки продуктивн1стю 40 м3/г 1 80 м3/р укомплектован! бункераии-обезводнювачами об'емом 8 м3 1 16 м3.

Виробнича перез1рка показала, что установки для роэд1лення р!дкого гною ,при продуктивност1 40...50 мэ/г 1 78...83 м3/г забезпечують одержання р!дко* фракцИ волог!стю 99,3...99,6$ 1 99,2.. .99,6$, а твердо* фракц1* 74,8...78,7$ I 76...78$. Вироб- ' нич! випробуванья також п!дтвердили можлив!сть одержання ф!льтра-та волог!стю б!льше 99^ при обезводнюванн! осадка вих!дного редкого гною бе? використання рбаген'Лв. Проведен! пор!внювальн1 випробування "Установки,.." з комплектом КС-19 (дугове сито СД-Ф-50 1 прес П&Н-68А) показали, що перев!рювала установка продуктивною 46,4 м3/г (вих!дн! вимоги 40 м3/г) 1 ефективн1стю розд1лення за абсолютно.сухою речовиною 75$ (вих!дн1 влыоги 70$) в1дпоа!дають вих!дним вимогам. Ефективн1сть процесу розд!лення перев!ряемо* установки вища: за абсолютно сухою речовиною в 1,96 рази, за зваженою речовиною в 3,12 рази. Забезпечуеться також б!льше зниження забруднень в р!дк!й фракц1* за БПК^ в 3,89 рази 1 за Х1К - в 2,14 рази. Витрати електроенергП випробоауе-мо! установки склали 0,28 кВт.г/м3 - I в 1,5$ рази нижчо, базово*.

Розроблена енергозбер1гаюча технолог!я реал1зована за допомо-гою запропоноьаних техн1чних засоб!в, дозволила знизити кап1та-локкладення на 27,7$ 1 12,скоротити експлуатац1йн! витрати на 73,3$, 50,7$ 1 13,2$ 1 одержа и. р!чний-еконоы1чний ефект 40,7 тис. крб.-,. 60,17 тис. крб. Г 12,2 тис.крб. {в ц1нах 1984 р.).

_____________________________________ЗАГАЛШ ШСНОШИ - - _______ __________________

1. Впконан! досл1дкення 1 узагэлънення досв!ду експлуатац1К очисних споруд свинарських комплекс!в 1 ферм показали, що проблема, яка топ'яэпна з подготовкою р!дкого гною до зикористання може бути усп1шно вир1шеиа при його фракц!йнуванн! з иикористан-ням длл ц1в! мети процесНк Е5дстоювання у тонкому шар! в дина-м!чному режим!, грав!тац!£:ного уц!льнення осадка ! його обеэ-воднювання грав!тац!йним ф!льтрувйнням через ф!льтрувальний шар,.

при цьому утпоряеться.

2. Розд!лення р!дкого гною доц!льно проводити в пристро'г з блоком тонкоиарового в!дстоювання 1 зоною грав!тац!йного ущ!ль-нення осадка. Продуктивн!сть пристрою залежить в!д л!н!йних роз-м!р!в блока тонкопарового в!дстоювання ! к!лькост! пластин в ньому. Кут нахилення пластин в блоц! тонноиарового в!дстоювання, виконаних 1з стал!, сл!д приймати не меняв 60°. Продуктивн!сть пристрою складае 45 м3/г 1 80 м3/г, ефективн!сть розд!лення 76... 70% за абсолютно сухою речовиною при переробц! редкого гною во-лог!ств 97,Ь...9ЭХ з виробництвем свинтм на кормах власного виробництва. Викорнстачня в зазорах блока тонколарового з!д-етоовання аставск о куток нахилу 50° дозволяс п!дви:цита офектив-н!сть розд!лення на 7,4,..9,*'$. Волог!сть ущгльненого осадка 1з пристрою для розд!лення силадас 86,3...91,0$.

3. Шкготопку ладлишкпвого активного мулу до вихорист&ння до-ц1лмю проводити увольнениям в статичному режим! до вологост! 96,1.6... 96,23;;;, з одержакням р 1/исоХ фракцИ волог!ста 99,8$ 1 вм!стом зважених речовин 130 мг/л. Така п!дготоака дозволяе эни-зити транспорт»! витрати п!д час утил!зац!¥ активного мулу в 2,5...3 рази.

4. Обезооднювання осадк!в р!дхого свинячого гною волог!стю нижче 9?Л доц!льно проводити в бункер1-обезвод}твач!. Бункер-обез-вопнювач забезпечуе при безреагентному обезводнюванн! осадка свинячого гною одержання твердо? фракцН волог!стю 74,8...78,7% з часом обезводпювання 2700..'. 6000 секунд 1 ек!п!ровц! ф!льтру-вальним елементом э в!чком (4 х 4)-Ю"4 м за ГОСТ 24243-90. Волог!сть ф!льтрата 99,3.. .99,7%.

5. Ефективц!сть установки для розд!лення р!дкого гною при про-, дуктивност! 45 м3/г 1 80 м3/г I вологост1 гною 97,5...98$ складае за абсолютно сухою речовиною 7С»..84$ ! 65...765? * за эваиеною рочовинов 67...97/, Ь68...78£.' ■ ' '

6. Результата досл1джень покладен! в основу розробленого про-граыного забезпечення ПОЕМ для оптиы1зац1К технолог!чних режи-ы1в t техн!чних засоб!в п!д час розд1лення р!дкого гною.

Для комплекс!в з погол!в'ям 12 i 24 тис. свиней на р!к при забезпеченн! кормами власного пиробництва доц!льно використову-вати установки продуктивною 40 м3/г I 80 м3/г укомплектован! бункерами-обеЕводнгавачами осадка об'емом 8 w3 i 16 м3.

7. Розроблена технолог!я роэд!лення р!дкого гною на формах i комплексах для виробництва свинини, базовими техн!чними засоба-ми якоY с: буферна м!стк1сть, при^тр!й для розд!лення 1 бункер--обеэводнювач осадка забезпечуе одериання твердо"! ! р!дкоК фрак-ц!й, що в!дпов!дають arpo- ! мел!оративним виыогаы. При цьому енвргосмк!сть процесу, реал!зованого запропонованими техн!чниыи засобами складас 0,28 к&т.г/м3, що в 1,5 рази никче пор!вняно з сер!йно випускаемими ыаыинаш.

Ошркання продуктов розд!лання р!дкого гною в!дпов!даючих arpo- 1 мел!оративним вимогам дозволило зменшити негативний вплив в!дход!в виробництва свинини на навколишне середовище.

8. Установка для розд!лення р!дкого гною конструкц!'* IT УААН забезпечуе високу над!йн!сть технолог!чного процэсу. Пор!внюваль-н! випробування установки з сер!йно випускасыиы комплектом об-ладнання для фракц!йнування свинячого гною KC-I9 показали, що ефективн!сть процесу розд!лення установки вище за абсолютно сухою речовиною в 1,96 рази, за за1шеними речовинами в 3,12 рази. Забезпечуеться також б!льше зникення забруднень в р!дк!й фракц!'! за БГД% в 3,89 рази ! за ХПК - в 2,14 рази.

9. Використання розробленоУ технолог!!' - ! установки розд!лен-ня р!дкого гною на фермах i комплексах виробництва свинини еко-ном!чно доц!льно 1 дозволяв знизити кап!таловкладення на 23,7 ! 12,К, експлуатац1йн! витрати на 73,3; Ь0,7 i 13,2%. Одержат« р!чний економ!чний ефект в!д упровадження р!вний 40,7 тис.крб., 60,2 тис. крб. i 12,2 тис.крб. (в ц1нах 1984 року).

10. Результати виконаних досл!дчсень використан!.п!д час роз-робки затверджених вих!дних вимог на установку для розд!лення р!дкого гною, рекомендац!Й на установку для розд!лення р!дкого гною, рекомендац!й !нтенсивного виробництва свинини на. фермах 1 комплексах, розробц! проекту цеху розд!лення гнойошх сток!в'на основ! типового проекту 802-9-5.

II. Упрозад«ен11я""р0~эр0б.мён0У технологii ! установки для роэ-/пле-ння ptjucoro гною цоц!льпо для реконструкцГ! д^вчих i буд1с-ницгва Нових свинарських п1дприемств.

ИРОПОЗЩП ВИР0ЕН11ЦП1У

1. На великих фермах ! комплексах виробництпа сбинини широко використовувати розро^лену i апробовану в р!зних perioHax СНД . технолог!цну л!и1*> t установку пля розд!лемня р1дкого vmn про-Луити»Н1Ст>о 40 м3/г i ВО яр включав процесс: в1дсто»вчн-ня в тонкому шар! в динам!чному режим i-, грав!тац1йна ущ1льнення осанка 1 його обезводнювання грав!тац1йним ф1льтруванням через ф!льтрувальний шар.

2. Обробку р!дкого гною зд!йснювати в пристроях для розд1лен-ня (A.c. 373917, A.c. 976879), а обеэводнзння ущ1лькеного осадка волог!стю нижче - в 0уни9р1-обеэводнювач1 (A.c.. 1757500).

3. Лтд час- реконструкц!* д!юедх t буд1 вництв! нових свинарських п1априемс*в застосовувати проект иеху розд!лення р1дкого гною, розроблений на основ! типового проекту 80С-9-5 з пинорис-ганням установки констпукцП 1нституту тваринництга УААН.

Основн! положения дисертацИ викладен! в таких роботах:

I. Hi в кун В.И..Лексиков В.А. Определение форм связи влаги. Научно-технический бюллетень, Харьков, I98I.-J? 35,- С.37-39 .

Л. A.c. 873917 (СССР). Устройство для разделения материалов (ШИЖ ЛиП УССР; авт. изобр. В.А.Лексиков, А.Э.Мянд, В.И.Пискун -заявл. 05.05.80 ( 21) 2921374/30-15; опубл. в Б:И.,1981, J? 33.

3. A.c. 976879 (СССР) Устройство для разделения материалов (ШИК ЛиП УССР; авт.изобр. В.А.Лексиков, А.Э.Мянд, В.И.Пискун -заявл. 27.04.81 (21) 3280832/40-15; опубл. в. Б.И.,1982,44.

4. Пискун В.И.,Ыянд А.Э..Лексиков В.Л. Исследование процесса переработки осадка жидкого навоза с использованием фильтрующего . слоя. Нпучно-технический бюллетень. Харьков, 1983, )? 37.-С.49-52.

• 5. Лексиков В.А.,Пискун В.И.,Мянд А.Э. Устройство для разделения материалов в режиме илоуплотнителя. Каталог (К-35) рационализаторских предложений и прогрессивных технологических решений, рекомендованных для внедрения в сельскохозяйственное произвол- ; стоо, К., 1983.- 2-3 с. '

6. Линия разделения и очисгки жидкого навоза (В.А.Лексиков,

B.И.Пискун, А.Э.Ыянд и др. Техника.в сельской хозяйстве,1986,-*> II— 15-16 с.

7. Пискун В.И. Технологическая линия и установка для разделения жидкого навоза на фракции. Информационный.листок. Харьков МЩИИ, 1990, 4 с.

8. Пискун В* И; Методические рекомендации по эксплуатации установки для разделения жидкого навоза физико-химическим способом. Научно-технический бюллетень, Харьков, 1992,- № 62.-

C.52-63.

9. А.с. 1757500 (СССР) Устройство для разделения животноводческих стоков,НИИ! Лесостепи и Полесья УССР, автор.изобр.

В.И.Пискун - заявлено 07.06.90/21/ 4835705/15 опубл. в В,И.,

1992, » 32.

10. Пискун В.И. Эффективность различных установок для разделения жидкого навоза на фракции. Научно-технический бюллетень, Харьков,1992, # 60.- С.75-78.

11. Шскун В.1. Обгрунтування тилорозм!рного ряду установок розд1лення р!дкого гною ф!зико-х1м1чним способом. Свинарство. Республ1канський м!жв1домчий тематичний науковий зб!рник, У 47,

1993.

12. Пискун В.И. Методика исследований технологических линий разделения жидкого навоза. Новое в методиках зоотехнических исследований. Харьков,1993.- С.2Св-212.