автореферат диссертации по технологии, машинам и оборудованию лесозаготовок, лесного хозяйства, деревопереработки и химической переработки биомассы дерева, 05.21.01, диссертация на тему:Обоснование параметров и технологии строительства горных лесных автодорог с применением отходов производства

УКРАГНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ Л1СОТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

РГ6 од

На правах рухолису

'UP 7ЛЛА

Коржов Володимир Леон1дович

ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТР1В I ТЕХНОЛОГИ БУД1ВНИЦТВА ПРСЬКИХ Л1СОВИХ АВТОДОР1Г 3 ВИКОРИСТАННЯМ В1ДХОД1В ВИРОБНИЦТВ

Спец!альн1сть 05. 21. 01 Техно/толя / машини лкюсого гостщарстаа ! пкххзагстввль"

Дисертац(я у вигляд! науково! доповщ! на здобуття наукового ступени кандидата технпних наук

Льв1в 1994

Робота винонана в Ьано-Франк1вському державному провкто-юнструкюр-ському твхнологЫноыу ¡нсттуг1 Мн/стерства промисловосп Укра!ни

Науковий консультант кандидат технЫних наук,

професор Гайдар М. О.

0ф1цйн1 опоненти доктор технЫних наук,

професор Голубець В. М.

кандидат технНних наук, доцент Гурей К. М.

Ведуча орган1зоц)я Л1сопромислове об'еднання

"Прикарпатл1с"

Захист в1дбудвться ^ К/^Г? 1994 року о

. ^СУ годин! на зас!данн1 сгюц1алоовано1 ради Д. 04.03.01 в УкраТнсысому державному лкх>техн1чному унйерситет! (290057, м. Льв1в, вуа ПушкЫа, 103, зал заодань).

3 дисертац1ею у вигляд! науково! допов(д11 опублкованими роботами можна ознайомитися в б(бл1отец1 Украиського державного лкютехннного унверситету.

ДисертацЬо у вигляд! науковоТ допов!д1 роз(слано " 1994 р.

Вчений секретар спец1ал(эовано1 ради

Носоеський Т. А.

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть проблеми: Чинне л!сове законодавство зобов'лзуе за-Сезпечувати безперевне, ощадливе 1 ращональне користування л! сом для задоволення потреб г родного господарства I населения в деревин! та з-нппй л1сов1Й продукцп на основ! розширеного з1днов; )ня, покращенкя породного складу 1 якост! л!с1в, зб!льшення "¡х продуктивное^!, а також Шдвищення ефективност1 л!сопромислового виробництва.

СтратеПчнсю метою розвитку всгх гапузей л!сэбо1 промисловост! 1 .(псового господарства е комллеконе викорисганкя не тальки деревини, а й л1С0вих ресурс1в в щлому 1 !х 1нтенсивне в^дновлення. В регши Карпат, де господарюють комплекс^ лгсопромислов! Шдлриеметва, як1 об'еднують л!сове господарство, л!созагот!вл1 1 глнбоку перерсбку де-ревини 1 продукт!в поб1чного користування л1сом, л1созагот1влям характер^ так! специф!чн1 особливост!, як низька концентрами сировини на одиницю площ!, част1 перебазування в межах люофснду, односторонн!сть вантажопоток!в, складн! рель'^Фн! 1 грунтово-г!дролсг!чн! умови. В таких умовах, коли основт об'екти пращ розпод1лен1 г.о плош! 1 в час1,транспорт л1су е Одним !з головних фактор!в, в!д якого залежить ефективн1сть л1сового господарства х л1созагот1вель, 1 , в кпщевому результат!, задоволення потреб народного господарства в деревин!. Л!сов! автомоб!льн! дороги е основою люопромисдового виробництва на УкраШ, а -також складовою частиною транспортно')' С1тки держав и 1 !стотно впливають на розвиток економжи того рег1ону, де вони побудо-ван!, забезпечують належний транспортний зв'язок с1Льськогосподарських ! промислових п1дприемств, служб побуту ! комунального господарства, зв'язку, культури, осв!ти, медицини.а також населения.

Анал!? стану транспорту л1су в Карпатах показуе, ио розвиток до-рожньо1 с1тки в л!сфонд! знаходиться на б!льш низькому р!вн!, тж в кра!нах Центрально! бвропи, не кажучи про високорозвинут! кра!ни. При цьому стан земляного полотна, дорожнього одягу ! штучних споруд л1со-вих автодор1г, а також !х параметри, вимоги до буд1вництва ! експлуа-таЩ! далек! в1д досконалост]. До цих п!р не визначен! пр!оритети кри-терпв при формуванн! с1тки л!сових дор1г, обгрунгування кип тальноет! таких дор!г при рус! одиноких автомобШв. При наявност! в реп он! ряду промислових гпдприрмств. на яких утворюетьпя эначна к1льк1сть в!дход!в, 1х використання при буд1ьництв1 л1сових дор1г дуже незкачне.

V- сь'язку з цим для створення належно! с1тки дор!г б л1сФонд1 1 <,;'створити реПональн1 нормативн1 ' матер1али. Створення опти-¿лмог до параметр1в л!сових дор!г, розробка технологи вико-ИЛгл^я В1ДХОД1В виробництв при 1х оуд!вництв1 1 експлуатацП е свое-чэсним \ актуальним м!роприемством. До того ж обстановка, яка склаласл в народному господарств1, де наявний великий деф!цит в деревин1, Шдвишуе актуальнЮть поставлено! проблеми.

Мета роботи 1 задач! досл1дженъ. Шдвищення ефективност! авто-мобШного транспорту л1су за рахунок вдосконалення параметр!в л1сових •ызтодор1г 1 використання в!дход1в промисловост! для 1х буд!вництва та ¿¿сп.чуатацП.

Поставлена мета визначила задач1 досл!дженъ:

А. Виконати анал1з стану проектування буд!вництва 1 експлуатадП л!сових автомоб1льних. дор1г в Прських умовйх.розробити ВИХ.1ДН1 вимоги до техн!чного р1вня.

2. ООгрунтувати 1 встановити основн! нормативн1 параметри л1сових автомоб1льних дор1г в г!рських умовах Укра1нських Карпат.

3. Провести анал1з наявност1 в!дход1в промисловост1 в рег1он1 Ук-ра!нських Карпат, придатних для дорожнього буд!вництва, виконати дослШення по визначснню можливост! 1х використання при укр1пленн1 дорожн1х покрить л!сових автодор1г 1 розроОити технолог1ю роб1т.

4. Розробити теоретичн1 передумови роботи в дорсдаих конструкц1ях л!сових автодор!г прошарк!в, сплетених з в1дпрацьовано! шл1фувально! шкурки, а також створити конс'трукцП таких прошарк1в.

5. Вдосконалити систему обл1ку 1 паспортизац11 л!сових автодор1г.

С. ЗаОезпечити широке впровадження у виробництво результат1в роботи.

Предмет досл1джень. Предметом досл!джень, результати яких воображен! в опубл1кованих роботах автора 1 узагальнен1 в дан!й доповШ, е вдосконалення параметр1в л1сових автомоб!льних дор1г< розробка 1в за-стосуванням Р1дход1в промисловост! конструкц!й дорожн1х покрить 1 технологи 1х влаштування на л1Сових автодорогах, а також економ)чний 1 сощальний ефект в1д впровадження у виробництво нормативних документов, регламентуючих проектування, буд1вництво 1 утримання таких дор!г на л1созагот!вельних п1дприемствах регЮну Укра'йюьких Карпат.

Методика виконання досл!джень. Загальна методика досл1джень перед-бачае проведения компдексних теоретичних 1 експериментальних досл1джень по визначенню параметр1в л1сових автомоб1льних дор!г. встановленню вимо! до конструкцП дорожн!х покрить 1з застосуванням в!дход!в промисловост!

розробку конструкц1й у;ф1плюючнх прошарк1в, дос.пдне будгвництьо дзля-нок л1сових автодор!г,1х випросуван))я,пор1вняння експериментаяьних данях з результатами теоретичних досл!джень 1 техн!ко-економ!чний ашицз.

Наукова новизна. 3 урахуванням реальних природно-вирооничих умов' встановлено вплиг- густоти дор1г в л!«[онд1 на виробничу дшльшсть л1-сокомб!нат!в, доказана доц! лыисть стЕорення реНоналышх нормативов.

■ На основ1 теоретичних 1 екепериментзльних доотджень Еперше оОгрунто-

. вала класиф!кац!я г1рських л!сових автодор!г э под 1 лом '¡х на 3 типи в залежност1 в1д призначення 1 рогмщення в л1сфонд1, а також роэроблен1 оптимальн! вимоги до 1х параметр1в. ООгрунтокана можлив1сть використан-ня в1дход1в нафтопереробки 1 соледобування для укр!плс-ння покрить люо-вих автодор1Г, експерименталыга встановлено 5х оптимальну к1льк!сть в суммах, досл1джено залежност! ф1зико-мсхан1чних властивостей укршче-них гравШих 1 щебеневих покрить в1д р1зних фактор!в, на осное1 чого

- розроблена технолог1я використання в!дход1в при буд1вництв! 1 експлу-атацП л1сових автодор1г. Створена конструкц!я укршлюючих прошарк1в 13 в1дпрацьовано'1 пшфплсурки, досл1джено ¡х вплив на показники м!цност!

- Дорожнього полотна, уточнений метод розрахунку дорожн1х покрить та запропоновано заледност1 для визначення коефШ^нту п!двищекня модуля деформацП грунту з прошарком.

Створення нових дорож.н1х конструкц1й та способа виконано на рггн! винах"од1р 1 захищено авторськими св1доцтвами 1 патентом.

Прастична Щнн1сть 1 реаШзаЩя результат!в досл1джень. 0сновн1 на-уков1 положения, в1дображен! в опублИюваних роботах 1 дан!й дисерта-ц11, знайшли практичне використання при створенн! ряду приведених нижч» галузевих нормативних документ!в, як! мають иироке використання на л1созагот1вельних п1дприемствах рег!ону Карпат.

1нструкц1я по проектуванно 1 буд1вництву л ¡сов их автодор!г в г!рсь-ких умовах Карпат використовуеться при проектуванн1 та буд!вництв] л! со вих автодор1г в об'еднаннях "Закарпатл1с","Прикарпатл1с" !"Черн!вц1л!с". 1вано-Франк1вським ПКТ1 зг!дно вимог 1нструкцП запроектовано б1льше 600 км л!сових автодор1г. Лише за 3 перших роки впровадження побудовано б1ля 200 км л1сових автодор!Г з п!дтвердженим економ!чним ефектом 4С9тис крб.(в ц!нах 1984 року).1нструкц1я по техн1чному обл1ку 1 паспортизуйЧ л1сових автомоб!льних дор1г та еталон техн!чного паспорту л1оою1 автодороги е обов'язковими для застосування в л1сокомб!натах рег1сьу Карпат Т1льки 1вано-Франк!вським ПКТ1 на основ1 вищезгаданих документ)р сглздч н1 документа техн!чного обл!ку б1льше н1ж на 2000 км лЮових автодорог.

РекомендацП по технологи укрШленкя грав1йних 1 щебеневих покрить використсвуються в об'еднанн1 "Прикарпатл1с". За перш! три роки дослтд-иого впровадження укр!плено б!льше 30 км покрить л1совнх автомоб!льних

nopir i отримано Шдтверджений економ!чний ефект 85,5 тис.крб. (г i i них i't>3-i року). -.

jí д.'чич! прошарки 1Б в1дпрацьовано']' шл1фувалъно'1 шкурки прохо-<ЩА' Я'|»/>^й'нич1 випробування в об'еднанн1 "Прикарпатл1с".

¿чюбац1я роботи. "Результата виконаних досл1джень допов!дались i обговорювались на 14 респуСшканськкх 1 оди1й м1жнародн!й конфе-ренщях, розглядались i сбговорювались на науково-техн1чних Радах М1н-лi сирому Украиш у 197S, 1900, 1981, 1984 1 1985 роках, техн!чних на-одлак "Прикарпатл1су" у 1982. 1983, 1891, 1092 1 1993 роках, а також ча оасйданнях кафедри механ1вац11 л1созагот!вель, л1сового господар-е*'фа 1 транспорту л1су Льв1вського л!сотехн1чного 1нституту та науково-"лаш.'чних Радах 1вано-Франк1вського ПКТ1. За результатами досупджень CETvSaíкована оглядова 1нформац1я В/ЦЩ1Е1л1спрому 1 оглядовий 1нформа-листок. Результата наукових досл1джень, на ochobI яких п1дго-товлена дисертац1я у Вигляд1 наукою] допов!д1, опубЛ1ковац1 у 29 дру гаваних працях 1 3 авторських св1лоцтвах.

освоении ЭМ1СТ роботи

Обгрунтування технолог1чних вшог до техн!чного р!вня rlpcbKwf л1-:ових автодор1г. Матср1али, опубл1кован! в 1978-1993 роках 1 виконшн розробки присвячен! вир!шеннк> од Hiél 1з важливих задач л1сопромисловогс: г-.иробництва п!двищенню техтчного р1вня дорожньо'1. с!'тки в л1г,фонд1 ре-iону Карпат, иляхом вдосконалення параметр1в л1сових автомоб1льних до--.Мг i конструкц1й дорожнього одягу з використанням в1дход1в виробництв, шс> сприяе ефективностг господарювання в г1рських л1сах,1х рац!ональному внкористанн! при збереженн! ними природозбер1гасчих i юйматоутворюпчих

JVHKLÜH.

В роботах /1,2,3,4,5,24,28/ розкриП особливост1 природно-виробни-чих умов д1яльност1 л1сокомб!нат1в, ■ в1дм1нност1 проектування, Су-д1вництва 1 експлуатацН л1сових автомоб1льних дор1г в Карпатах, вплив дорожнього фс тору (в числ! !нших) на р)вень лЮопромислового вироб-ництва. В p«?rloHi Карпат в останШй час будуеться С1ля 2,5 км ti со г. их /if'Pir на 100 тис.мЗ заготовлено! деревини, то «айже в два рази нижч? н1ж рекомендуеться для краш CxIaho'í бвропи. Густота дор1г знаходиться в межах 0,5-1,1 км на 100 га л1сово! шгощ1, що вумовлюе велик! серели) Мддал! тоелювання (1.5-?.5 км). Дорожньо-тракспортна складова со61рчп tocTl кр"гл- то aí^v CTaiioBim i • чя Г'-'iz voix ьитрат. вклпчаючи югграти по пер^Б-г.'.'-мни! робинию к. й»п в tm i випалк!» можуть бути гшестям-hí з нитратами по переь«<?инм Мала густота лори" в л1сфондз

спричинюв низьку ефективн1сть л1сопромислового виробництва, чыа&оьАМ-н! соц1ально -ririeni4Ht умови роботи л1созагот1вельник1в, негативно впливае на продуктивная» прац! роб1гник1в, як1 до того ж тратятъ чзс 1 енерг1ю на переходи на л1сос1ку i назад. Кр1м того, мала густота дор!г Ральмуе використелня моб^льних канатних установок, .wnaK-

терн! для розвинутих л1сопромислових KpaiH, i викорис.ання яких забез печуе ефективн1сть г1рських л1созагот!вель, зводить до мШмуму пош-кодження деревостан!в 1 ероз!ю грунПв. Результата досл!джень norcisy-ить наявн1сть залежност1 таких основних показник1в як комплексний ви-poOiTOK, варт!сть трелювання, вих1д л1кв1дно1 деревини , загот1вля де ревинй з 1га л!сових площ в1д густота л1ссвих дор1г. 1з зб1льшенням густота дор!г комплексний вирсб!ток, вихад л1кв!дно'1 деревини, сбсяги загот!вл1 8 1 га ростуть, а варт1сть трелювання зиижуеттот (рис.1)./23,28/

0,30 Cps Ш fbamoma âcpit, m/foota

о,& о,75 ico

Густота Ôopiz, кп//оога

6,50 0,73 f.œ <2S Густота tkpà, кп/SCOta

OJO 0,7S (00 ff5 ГУстста dcpii, кп/ГООга

Рис. 1 .Залеяност1 погеаэник1в д1яльност1 люлоомвпют ы. густота дор1г в люфондь

- 8 - \

Сучасн1 умови ведения л1сопромиелового виробництва пред'являють до .псом?" р.^тг7об1льних дор1г так1 основн 1 ьимоги:

ц,ы;.1к1сл> ч л!сфонд1 густо! с!тки пост1йних дорхг рпзно! кап!таль-¡-^¡¡¡го р!внп оОслуговуваиня в валежност! в1д функц!онального сил¡мастеру перевезень;

МлгрЛлання оптимальних розрахункових швидкостей руху рухомого «".кладу;

простота влаштування дор1г нижчих категор1й в м!н1мально допустимыми параметрами 1 застосування поздовжн1х уклон1в велико! крутизни при забезпеченн1 Оезпеки руху;

висока кап!тапьн1сть буд!вництва л1сових маг1стралей; ^!№ристання в дорожн!х коиструкц1ях м1сцевих матер1ал!в 1 в!дход!в

п сод /?Дн!сть створення рег1ональних норм, як1 враховують природно-

. ьироои14ч1 особливост1 рег1ону /8,14,21/.

1

Обгрунтування 1 розробка параметр!в г!рських л!сових автомоб!льних дор!г.. Основною вимогою, яка пред'явпяеться до дор1г з автомоб1льним рухом, е габезпечення ст1йкост1 автомобШв при 1х рус1 :по дорогах будь-яко! категорП з розрахунковими швидкостями. Тому з метою розроб-ки рац!ональних параметр!в дор1г проведен1 досл!дження по встановленню' оптимально! класиф1кацИ лЮових автодор1г, розрахункових швидкостей руху для кожно! категорП автодороги, а також вивчення характеру руху автомобШв по л1сових дорогах.

Класиф!кац1я лЮових автодор1г. в Карпатах встановлена на основ1 вивче'.ош параметр!в Д1ючих л1сових автодор!г, 1х фактичних вантажооб1-Пв,. акцизу реальних схем транспортного освоения л1сосировинних Саз лЗсоком01нат1в. Вантажооб1ги л!сових автодор1г визначен! на основ1 да-них по л!сос1чному фонду 1 схем транспортного освоения б1ля третини вс!х л!сокомб1нат1в, як1 функЩонугть в Карпатах. В результат! досл1д-жонь встановлено, що С1льша частина протяжност1 л!сових автодор1г (64,41) мае вантажооб!ги до 5 тис.мЗ в р!к. при иьому л1сов! автодорог! з р1чним вантажооб! ом до 1 тис.мЗ складають 28,8Х эагалъно! протяжно ст1 досл!джених дор1г.Протяжн1сть л!с.ових автодор!г з р^чним вантало-об1гом бШше 20 тис.мЗ склада?. т!льки б1ля ЗХ. Максимальний вантажо-об!г не перевищуе 45 тис.мЗ в р!к (рис.2). А в ряд1 л1сокомб1нат!в р!чн! вантажооб1ги л1сових автодор1г не перевишують 15 тис.мЗ. 1Дор!чно в середньому 27, IX протяжпост! л!сових автодор!г не використо-вуеться для перевезення деревини. Але для них х'арактерний рух поодино-ких автомобШв, як1 перевозить господарськ! вантах!, а також роб!тни-

- .г)

к!в для виконання л1согоогюцзрських рс<Нт Гсад1ння та догляд лктших культур, рубки догляду, збзр недеревинио} гролукцП л1с!в та 1ншг-).

55 30 45 40

I*

8*

| ю

и 5 Ю /5 20 25 ¿0 Л5 «7 45 РСчний 6йнтахоо51г, тис.п3

Рис.2. Розпод1л протяжност! л!сових автодор!г по вантажооб1гах.

Для л1сокомб!нат1в реПону Карпат характерна наявн!сть трьох тип! в л1сових дор1г, як1 мають в1дм!нност1 у функШональному призначенн1 1 ровм1щенн! по теригорП л1сфонду. Найб1льиа к1льк1стъ (62,загально! протяашост1) складають тупиков1 дороги (вуси), причому щор!чно б1льюе третини 1з них не використовуеться для вивевення деревинн. Серчдня довжина таких дор!г складае 3,4 ил. 35,77. дор1г складають в1тки, 1в них 13,4% щор1чно не використовуеться для вивезення деревини. В б1ль-шост1 л!соком!51нат1в магЗстральними дорогами е дороги загального ко ристування, проте в деяких л1сокомб1натах (Яс1нському, Надв1рнянсько-му, Болех1вському, Вигодському, 1 1нших) е невелик1 по протяжности маг1стральн1 Д1лянки л1сових дораг, як1 е продовженням дор!г загального користування. Протяжного л1сових маПстралей дуже мала 1 складне т1льки 1,5% эагально1 протяжност! л!сових авгодор!г.

Результаты досл!джень показують чвн1 залежност1 параметра дор1г в1д Чх розм1щення на територ1'1 лЮового фонду /4,6,8,14/. Тому л1сов1 ' автодороги в Карпатах, в залежност1 в1д призначення 1 роэм1щення по територП л1сового фонду, потр!бно под!лятй на три типи:

I тип - основн! маг!стральн! напрямки, як', об'еднують дороги все редин1 л!сового фонду в едину транспортну ciTKy 1 з'еднують л1сов1 ма-сиви 1 л!сопромислов1 п1дприемства з дорогами загального 1юристувания;

II тип - дороги, як! обслуговують окрем! частини територИ л!сово-го масиьу, з'еднують ц1 частини э маг!стральними напрямками л!сових дор!г чи з автодорогами загального користування, або з'еднують окрем1, поодинок! масиви, лЮництЕа, цехи перероски з -дорогами I типу чи з дорогами загального користування;

III тип - дороги, як!. забезпечують п!д'Чзд до м1сць л!соаа-гот!вель, л1согосподарських, л!сов!дновних та 1нших роб1т 1, як1 не мають подальшого розвитку, а також лротипожежш дороги, дороги до кордон 1в, розсадник1в 1 1нших об'екПв.

РозрахункоВ1 швидхсст! руху встановлен! для двох тип!в рел'ефу MicueBocvi (горбистого i г!рського) на основ! середньо-техн1Чних швидкостей руху лЮсзозних автопо!зд!в i одиноких автоаобШв, як1 знахо-дяться в об1гу на лЮових дорогах. Величина коеф!ц!енту-переходу в1д середньо-техн1чних швидкостей до розрахункових на основ! обгрунтувань прийнята р1вною 0,7. При цьому взято до уваги , до найб1льш розповаод-женими на л!сових дорогах в рег1он! Карпат е автомобШ 31Л. Допустим! розрахунков! швидкост! руху на трудних д1лянках встановлен1 на -основ! досв1ду проектування як д!совозних дор!г, так i дор1г загального ко-ристув&шя. Ix величина складае для горбисто! 1 г!рсько! м!сцевостей в!дпов!дно 0,75 1 0,6 в1д основних роарахункових швидкостей руху. Ве-личини розрахункових швидкостей руху для л!сс?вих автодор!г подан1 в табл. 1.

Таблиця L

Роврахуниаз! сшидкост! руху

Розрахунков! швидкост! руху, км/год

Тип

дороги

основн!

допустим! на трудних д!лянках

горбисто! м!сцевост!

Нрсько! м!сцевост!

I

П III

БО 40 20

40

30 16

30 20 10

Проведен! експерименти по вивченню роБм!адення автомобШв по ширин! проЧзио! частини при 1х рус1 на л1сових дорогам показують, що на-!эди на обочину складають б1ля 6Х на односмужних дорогах 1 37. на двос-мужних дорогах. Максимум криво!'розлод1лу в!ддалей зовн!пи'ъо1 гран! кол!с автомоб1лей на л!совчх дорогах !з серповидним проблем дорожнь-ого одягу розм!щуеться на в1ддал1 0,40 м в!д кромки прошю! частини для одно - смужних дор!г ! 0,55 м для двосмужних дор!г (рис.3) /4,14/.

г л

1 •о,т Ум

/ мь< №Нг< 7/Ь<

/

\) V

А \ Ч

обочина

, 0$ 10 <5 2,0 ?5 10 ¡Шаль М кромки про'С$мох частини, п

про'Сзна частим

Рис.З.Крив1 созпод!лу в1ддалей зовн1шньо! гран! кол1с автомоб1лей в!д кромки про!зно1 частини 1 - двосмужна дорога; 2 - односмужна дорога.

Таке положения поЯснпеться сл!дточим: гавидкост! руху на л!сових дорогах значно менш1, н!ж на дорогах загального користування; при .серповидному проф!л1 дорожнього одягу, що характерно для л!сових дор1г, е запас у вигляд1 обочини; на односмулних дорогах вод!й прагне триматися середини дороги, так як в1ддалення в1д одн1е'( кромки про'!зно! частини веде до наближення до 1ншо1. Встановлен! на основ1 проведений досл!джень параметри дорожнього полотна подан! в табл.2.

1'г-

При цьому з метсчи аменш-.'нми затрат на оуд]бництбо маг!стр<'1лей до-н\1 клт.оя зниження шьидксст! руху аж до зулинки одного is вуотрипшх м ••: iлп>. •

Таблнця

Ширина земляного полотна i пробно! частини

Тип

дороги

Ширина,м

земляного полотна

ПР018Н01

частини

обочин

1 8,0 6,0 1,0 II 4,5 3,5 0,5

III 4,0 3,0 0,5

При встановлешп величин максимально допустимих повздовжшх ук-■лон1в прийнято до уваги, шр, ' виходячи з експлуаташйних показникгв i економП буд)вництва дороги за рахунок скорочення П довлини, -най-випдншим уклоном Прсько! дороги Суде максималышй, який иоле вдола-ти автопоезд по CBo'ix техн1чних молишвостях. Тому гранична величина. кер!вних уклон1в визначена по можливост! вабезпечення рушання з мгсци навантаженого л1совоэного автопо!зду 1в обцеженням тягово! сили по зчепленню кол1с з дорогою, а гранична величина зр!нноваженого уклону -по умов! забезпечення вупинки автопошду на спуску.

Для вс1х тип1в л1совозних автопо!зд1в 1 одиноких автомобШН, ш.о знаходяться в o6iry на л!сових дорогах в лЮокомбшатах Кйрпат, на ЁОМ проведен! розрахункл viuioHiB, як1 вони можуть пололати при р1зних умо-вах руху. Доведена можлив1сть застосування на люових дорогах кздлвнич уклон!в величиною lOOZ* 1 зо1вноважених уклон1в величиною до 1602, при в1дпов:дному техн!ко-економочному обгрунтуванн!. Обгрунтована величина розрахункового коеф1ц1енту зчеплення колю з дорогою. Bei параметр» Л1сових автодор!г обгрунгован! розрахунками з врахуванням забезпечення cthikoctI автомобШв при ix pyci на вс-ix елементах дороги з розрахун-ковими швидкостнми руху, а таксе* ст1йко! та довготривало! ро5оти до-poasHlx конструкШй. OcHOBHi вимоги до Прських л1сових автодор1г приведен! в табл.3. При цьому доказано доШлънЮть проектування л!сових ав-тодор!г I типу по нормах авпдор!г загального користування /4,14,<"4/.

Основ:!! допустим! норми проеитувания

Таблиця 3

Розрахункова швидк1сть руху, км/год

Найб1льший :Розрахунков1:Найменпи радгуси кривих .Ю8ДОВХН1Й : в1ддал1 :в поздовжньому профШ.м уклон, :видимост1,м :

:повер:зустр1: : хн1 :чного .-випуклих

ВЬ1ГНУТИХ

:доро-:автомо: : ги : б1ля :

основ-:у виняткових Н1 : випадках

50 40 30 20 15 10

80 90 100 100 100 100

100 200 ¿500 1000 400

75 150 1500 800 300

50 100 700 400 150

25 50 200 250 100

20 40 100 <00 100

15 30 100 100 100

На основ1 проведених досл1джень ро^роблена 1нструк1дя по проектуван-ню 1 "буд1вництву л1сових автомоб1льних дор1г в Прських умовах Карпат, яка затвердхена колишн1м М1нл1сдеревпромом Укра1ни 1 обов'яекова для використання в л!созагот1вельних п1дприемствах регюну Карпат /7,8,10/.

Розробка технолог!! укр1плення дорожнього одягу лЮових автодор1г в!дходами виробництв. Встановлення вид!в 1 обсяг!в в!дход1в, п1дб1р в'яжучих, визначення '¡х складу 1 оптимально! к!лькост1.

Близько 30% вартост! л1сових автодор!г припадав на влактування дорожнього одягу, в б1лыюст! випадк!в перех!дного типу, в якому кам'яШ частинки не зв'язан! м!ж собою. Тому м1цп!сть таких покрить досягаеть-ся п1дбором оптимального гранулометричного складу матер1ал1в 1 "1 х ме-хан1чним увольнениям, за рахунок чого забёзпечуються Т1льки тимчасов1 1 зворотн! структуры! вв'язки м1ж частниками, яК1 при надлишковому зволоженн1 . порушуються, що приводить до зниження МЩНОСТ! дорожнього одягу.

В суху погоду на таких дорожн1х покриттях наявне г.илоутворення, в результат1 чого дрЮн! частинки виносятьсл за меж1 дорожнього полотна, 1 кр1м того п1двищують зношення поршневих двигун!в. В якост1 в'яжучих гг<*в!йних 1 щебеневих матер1ал1в можуть служити втдходи.що утЕорштьса у великих к!лькостях на п!дприемствах нафтодобувно!, нафтопереробно!,

х1м1чно'1 i л1сох!м1чно1 промисловост!, розмщених в perioHl Карпат /9,11,12/. Нз основ1 проведених доелiдлень 1, враховуючи ефективн1сть комплексного укр1плення дорожньо-будiвельних матер1ал1в, що прискорюе прочее структуроутворення 1 забезпечуе зб!льшення MiiwocTi водонасиче-них зразк1в, для експеримент1в визначет так! склади в'яжучих: ст1йка нафтоводяна емульс1я (СНВЕ), иафтошлам (НШ), СНВЕ+вапно, НШ+вапно, СНВЕ+букова смола (БС), НШ+БС, СНВЕ+вШоди буково! смоли(ВБС), НШ+ВБС, СНВЕ+БС+вапно, ' СНВЕ+ВБС+вапно, НШ+БС+вапно, НШ+ВБС+вапно. Оптимальна к1льк1сть вгацезгаданих в'яжучих визначилась методом п1дбору, шляхом випробування зразк1в з р1зною к1льк1стю в'яжучого на м!цн1сть при стиску i водонасичення. Зразки готувались 1 випробовувались по загаль-ноприйнят1й в дорожи!й справ1 мегодиц!. Розм!ри зразк!в - 7см д!аметр ! 7см висота. При проведенн1 досл1д1в використовувався Micue-вий щебеневий матер!ал оптимального гранулометричного складу, взятий is кар'еру КН1-588, який знаходиться в район! Надв!рно!. Зразки готу-валися з 4-6 р!зними дозами в'яжучого.

За оптимальну к1льк!сть в'яжучого приймаласъ та к!льк!сть, при як»! MiuHiCTb зразмв на стиск мае найб1льше значения. При цьому перевага надавалась значению м!цност1 зразк1в у водонасиченому стан1. На рис.4 приведен! деяк! граф!ки залежнос-Ti MiUHOCTi зразк!в i водонасичення в1д к1лькост1 в'яжучого, на ochobI чого визначена оптимальна ^1льк1сть в'яжучого. Досл!дження дозволили зробити висновок, що оптимальною .к!льк1стю в'яжучого при використанн! Hill i СНВЕ е 77., вапна -3% в1д ваги кам'яних матер!ал!в, а БС чи ВВС - 207. в1д ваги НШ чи СНВЕ. Також в. результат! досл1джень розроблено ,спос!б приготування орга-HOMiHepaibHo'i cyMimi з використанням в якост! в'яжучого кислого гудрону, який е в!дходом нафтопереробки, 1 cnoci6 виготовлення матер1алу дорожного одягу з (мщэлсганням термопластичних матер!ал1В. Обидва cr.ocof;i св!доцтвами /26,27/.

Експерйл.ойгалм' росл1джрння'дорожн!х покрить, укрШлених створе-ними в'яжучими. Для досл!дження зм!н в 4aci м!цк1сних показиик!в кам'яних матер!ал1в, укр!плених стЕореними в'яжучими, заформоЕано до-статню для отримання достов1рних результат1в к!льк1сть зразк!в, як1збе-р!галися на в1дкритому пов1тр!. Пот1м гисля певного строку збер1гання виэначались ix MiuHicHi характеристики. Випробування проводились в так1 строки nic-ля приготування зразк1в: до в!ку 10 д!б через 2 дн1 1 до BiKy 35 д!б - через 5 дн1в. По результатах екс.перимент1в побудова-.

5 0 §0

I

/ \\

г ! \

--- —

Доза нш,'/.

I

д (2

£

8_ 7

е*

5 Ц 1

ю

/

/ \

/ N

К \

\ \ У

\ /

3 7 < 9 10

Доза СНВ£, %

<1 3 8

Доза ВВС, %

Рис.4. Залежносп границ! м1циост1 на стиск 1 водонаси-чення в1д кШкост! в'яхучого.

—— гракиця м1цност! сухих зразк1в —— границ* м!цност1 водонзсичених зрагк1в —---~ водонасичення

•п м? прчкяади яких подан 1 на рис.5. Лнал1з залежностей

с-1- "л1.Т'5. га.о для вс!х однокомпонентних в'яжучих найб1льш 1нтен-оиЗЬИ»! Л!4-"»" чшност1 спостер1гаеться-в межах 6-8 д10. Дальше 1-нтен-анчм'-ть росту гранит мШност1 як сухих, так 1 водонасичених гразклв рм'-ччс/гться. Особливо це характерно для водонасичених вразк1в. Для к?1/г!лгкгних в'яжучих характерний б1лми довший строк набору мЩност!

/13.16/.

"а<;тина ррагк1в, укр1плених такими в'яжучими, було закладено в грунт ча обочин 1 маПстрально! л1сово'1 дороги Солотвинського л1со-^¡щЬ¡иату на глибину С<0 см в!д поверхн! дороги, що дозволило наблизити уелы зб4-р1гачня зразков до реальних умов роботи покрить л!сових авто-

Випробування зразк1в, при пких визначалася ¡х м!цн!сть на етиск. провод и. лис я через кожн! три м1сяц1 на протяз! року. Результата : ■/■' чипробувань покагдоть, що природнъо-виробиич! умови 1стотно впли-/■»'г.ь нз м'шпсн! показники цебенених сумшей, укр!плених запропонова-п/чн р'ядучиуи. При цьому спостерагаеться тенденция зниження !х >!;цчост} в чась На основ] лор!вняння м)цн1сних локазник1в сум1шей, .'Тйс.р»них 13 застосуЕаннямНШ,' СНВЕ 1 ВС, з нормативними покгзниками <1>пико-механ1чних властилостей грунто-грав1йних 1 грунтощебеневих оумшей, укрШленнх сирою 'иафтою, доказано, що досл!джуван1 сум1ш1 за-ловъльняють дШчим вимогам. Розрахунковий модуль деформацИ дорожн1х покрить, укрепления створемими в;яжучими, може досягати 120 МПа.

3 ('олотвиноькому. (,<игодському 1 НалИрнянському л1сокомб1натах в >-.икор;£*?.лннм НШ, СН№ 1 некондищйжл кухонно1 сол1 (НКС) проведено Оуддвницц.о досл!дних дыянок ] '¡х Сагатом1сячн1 випробування, метою яких було визначення роботовдатност! укрШлених покрить л1сових авто-мобхльних Дор1г. При цьому за критерий роботоздлтност1 поряд 1з модулем Д'«Форман 11. який характеризуй мпиИсгь вече! дорожньо! конс-трукиЛ, прийнято величину вносу покриття. що найЫльш повно воображав ьплив укршлшчих матер1ач1в. В результат! доол1джень досл1дних 1 контрольних д1лянок встановлен! сезонн1 зм1ни модуля деформацП до-рожнього одягу (рис.б.), а також .эалежност! величнни зносу укр1плених покрить 'в]д вантажооб1гу чи трикалост! експлуатаШ 1 для дор1г з неви-раженим вантажообггом (рис.7). Зное покрить визначався шляхом н1велю-вання поперечних проф1л1в покрить доел]дних 1 контрольних д!лянок л1-сових автодор1г на протяз1 бЬля щвтора року. Пров"ден1 досл1дження докаэують гб.иьтенНя м!цн1сних показннк1в покрить, укр1плених споре-ними в'ялучими, а також моллпгнптъ уаетосування при Их буд1вництв1 сер1йно'1 дорожньо-Суд1Бммю'1 те>:1пкк. наивно! в л!«жомб!натах.

V; (6

§

й

1 Ф

qi

S

0

а) ьнрСплеШ НШ

/М 28Í+ 0,17èifT

__

у' i R< 803t 0,221 ¥

к 8 (2 W 20 24

Bík зрозксб, âi'â

I §

! ?

t.

6)укр1плен1 СН&€

/?= 0.85L ща. w-

R»ù Д5>

к 8 /2 /6 20 2Ï Bík зрашб, d¿5

Ь)уг:ртленс 60 '4 Ст+гОХБС Яйкритлет СНЗЕ <-JZ Sanne

% ff

i

<6 Q8

У ^я^мг+О.Щт

/ r

t

0ß8W г

ж

f

(S

I

V 8 /6 ZI • 32 M is 3ík зразШб, diS

s

1ич 7,326t Г

к

1

s' Я ■Oß^- щй ■'ф

1 ,

8 /S 2Ï 22 Ю w Bík зразмб, d¿5

Рис.5. Залемйсть границ! mIuhoctí на стиск зразк)в 1з ще-Сеневих матер1ач1в, укр1плених в!дходами вироб-ництв. В1Д терм i ну -збер1гання — сух! гранки —-- Родонасичен! зразки

- 18 -

а) укр1плен1 нафтошламом

I <

&

{60 т 120 /00

__

/

/ II Ш IV V V/ \1И VIII IX л х/ хи М1сяц1 року

б) укр1плен1 некондиШйнои кухонною с1ллю

Рис.б. Сезонн! зм1ни модуля деформац11 дорожнього одягу на досл!дних 1 контрольних д1лянках -досл1дна д1лянка---контрольна д1лянка.

В результат} дйсл1джень розроблен! рекомендацП по технологи /крпиення грарШшх 1 щебенеких покрить лЮТвих автодор1г, на осноьг чких проведен" укр1плення б1.пьше 30 км л1сових автодорог в л1сопромис-ловому об'еднанн! "Прикарпатл1с-" /29,30,31/.

V \ V

\ 1 \

y K \ 1

\ Sf 1 £

\ H

•s

* ** . s

s 5

1 ^ i

o. *

À

5 f 3 i 5 S) sj UU 'SONÇ

3? Si K) ^ "Q !

Uk 'oohç

• i-vl \*tfiS5*'t&0laQ - ! 1 1

k «a»

S y»

«A s - »j V

S V

ï y

'y

U

E->

rt >

^

n o bt

H

o o

3

o o

s

g

m «

■r-l «

s w

3 «

O

Q. S

E-* Pt

se —i H

i; o o

S *

K 03 X

S3 m

o tx

en ca œ «

^ £ v:

E-i

s o o

o. H c

o o o o

o -s

o S

» X

ra ,q

S i

X 33

w «

O) OJ

o. a

œ aj

D o

i

i

A/A/ '0CH£

Створення конструкцп укр1плюючих прошарк!в 15 в1дпрацьовано'1 шл1-фувально! шкурки 1 досл!дження умов Чх роботи в дорожн!х конструкц!ях. Використання ¡золюючих прошарк!в в конструкц1ях дорожнього полотна е одним 1э шлях1в, то дозволяе п1двищити м!цн1сть 1 над1йн1сть лЮових автомоб1льних дор1г, знизити витрати на ¡х буд1вництво 1 експлуатац1ю, а також зменшити потребу в дорожньо-буд!вельних матер1алах. При цьому в якост1 прошарк!в кр1м спец1альних тканих 1 нетканих синтетичних ма-тер1ал1в, армованого С1тумованого паперу можуть використовуватися так1 в1дходи виробництва, як полотна, сплетен! 1з смуг в1дпрацьованих ма-тер!ал1В, синтетичн! сукна 1 с1тки та !нш1 матер!али /20/. Для покра-щення експлуатац!йних властивостей л!сових автолорд г, 1 з метою утил!зацл в!дход1в шцфувально! шкурки, як1 в значних к!лькостях ут-ворюються на деревообробних, плитних ! меблевих. Шдприемствах, розроб-лена захиш,ена патентом конструкц1я !золюючого прошарку у вигляд1 полотна виготовленого !з р1знонаправлених переплетених смуг в!дпрацьова-но! шл1фувально1 шкурю! (рис.8) /22/. При шл1фуванн! деревини спраць-овуеться т!льки абразивний матер!ал, а основа шл1фшкурки, яка мае значну мЩн!сть, практично залишаеться без зм!н мЩность

Для вибору конструкцП дорожнього одягу з укрШлшчим прошарком 1з в1дпрацьовано! шл!фувально1 шкурки в роботах /25,32/ обгрунтован!. метод и розрахунку 1 приведен! формули,. а також вих!дн! дан1, ¡цо дозволяв, з достатньсю для практики дорожнього буд!вництва точн1стю, розра-хувати такий дорожшй одяг в!домими методами. При цьому для отримання простих 1 достатньо точних для практики залежнрстей враховано сл!дую-че:

модул1 деформац!!. грунт!в 1. дорожньо-буд!вельних матер!ал!в, по-казники м!цност! прошарк1в, параметри д1ючих навантажень дстотно зале-жать в!д впливу трудно контрольованих фактор!в, що передумовлюе мож-лив!сть ряду допущень, як! спрощують розрахунки;

рух транспорту на л1сових автодорогах з дорожн1м одягом нежорстко-го типу , в б!льшост! випадк!в односмужних, зд!йснюеться по смугах накату, що викликае утворення кол!! 1, в!дпов1дно, певн1 деформацП укр1плюючих прошарк!в.

Тому, зг1дно з основними положениями теорП розрахунку безмомент-них оболонок, прийнята розрахункова схема (1з застосуЕанням, неминучих для практичних розрахунк!в, спрощень роботи прошарку) у вигляд1 розмщених П1Д ножною смугою накату цил1ндричних жолоб!в (лотк1в), за-покнених сипучим матер1алом, на який д1е навантаження в1д кол1с. авто-моб!ля (рис.ЕО.

- ;л

Рис.8. Конструкц1л укр!П-Пюючого прошарку к; омулюк в1дпрацьорано1 ш.Лфур;:шно'1 шкурки.

Рис.9. Розрахункова схема укр!плюочого пропарку.

От - тиск, створюваний рухомим складом на р!вн! прошарку.

п'- рад!ус поверхн! прошарку,

à - товщина прошарку,

бл - мерид1альне нормапьне напруження,

61 - окружне нормальне напруження,

«6 - кут нахилу криво1 поверхн1 прошарку до напрямку д!i силк, ■ ;

3 - ширина смуги деформац! 'i.

Лин илзнчч!анни налружень, виникаючих в прошарку, ви'користана формул,.* '¡яг.-.Twn j pi нннння р!вноваги:

fit fia О

ш 2 д сеч U т 2Jr$ccsx

де pt - рад1ус широтно! кривизнл, рш~ рад!ус мерид!ально"! кривизни, Г рад!ус серединно! поверхн! прошарку. Qn- вага прошарку,

Од- вага матер!алv дорожнього одягу.

(1)

(2)

lai як прошарок тонкий i мае форму цил!ндричного жолобу, прийнято

А=г*=/?

3 врахуванням того, . що сумарний тиск в!д ваги

матер!аду порожнього одягу 1 ваги самого прошарку значно менший,н!ж тиск, створюваний колесами автомсхЛля, виникрюч! в прошарку напруження можна

вианачити по формулах:

К1льцев1 налрукення быьш! мерид дальних, тому полотнч пропарки потрЮно уклздати в дорожню конструкцию з вргиучанням величини нория тивних розривниу наваитачень н псвздовдньому ] поперечному нлпрнмгах Для визначення тиску, я кий може сприимати прошарок, викорисиша IV тео р!я м!цност!. Умова м!цност! представлена формулою:

' + « [С ] №)

Допустим! напруження ирийнят1 риними:

де /Цд- приведене розривне навантаження на одиншио доьжнни.

При цьому прийнято до уваги те, що нормативне значения вишогипю видовження шпфш курки в 1,6 - 2 рази менше нормативно! велнчини выносного видовження полотей, на основ! яких виготовлена шпфшкурка. Крдм того шпфшкурка включав в'яжуче абразивного матер!алу, що сприймае час тину навантаження. Ц1 фактори створюють певний запас м1цност1. На основ! вищеприведених м1ркувань 1 формул отримано вираз для визначення тиску, який може сприимати прошарок:

Ф= , ~ , ■ ™

Рад!ус поверхн! прошарку ! кут нахилу криво] позерхщ прошарку кич-начен1, виходячи 1з умов його мщчост!, гобто максимального видовження при розрив!. Роврахункова схема подана на рис.10.

1я > < .'.рахункова схема визнзченил геометричник п;.ра

ч "гр1в протарку в процео! його робсги 6 ширина смуги накату,

£ шдиосне видовження при розрив1 матер1алу прокалку У кут пнутрЗшньсго тергя матер!алу дорганмто о/ьиу. А товщина цгдювд! ого од ягу над прошарк^м.

ушка!-., що

/?- „ 2 СО? и*

(81

90°—<Ы Л

(9)

Лмг-ташшч в формулу 7 значения Я такод виконашои в1дпов1дн1

¡чХ'р тчти 1 П9ретеорення, отримако формулу для визначення тиеку, нкт

с п 1.11; т и -я (] рошарком :

*_______

1

(10)

Для нригшчних розрахунк1в, на основ! видеприведених м1ркупаль, ; такох викорисювуючи формулу, запропоновану ЦНД1МЕ, для розрахунку дорожи 1 л конструкций з прошаркамл, отримано вираз для визначення кое-Ф1Щрнту шдмщення м]цн1сних показник1в грунту, який представляв собою вшст-ннн модуля деформацП грунту армованого проиарком до йоп модуля л^сС'рм^ЦИ без прошарку:

. VW-— • . m)

' ле Лл - коеф1ц1внт, яютй враховуе умови роботи прошарку, О - величина стиотугчих налружень на piBHi прошарку.

Величйну Ьтискуючих налружень на piBHl прошарку можна зизначити по так1й в!дом1й формул!, якою допускаеться, ио напруження в дорожн!й конструкщ! розпод!ляються по глибин1 як в однор!дному нап!впрс :-тор1, ар при наявност1 дискретного шару поверхн! слаб ко!' товщ! ц!лком виправ-дано.

C-P-Kz (12)

де Кг - в!дома функд1я в1дносно! глибини h/D.

Проведен! в грунтовому канал1 експерименти з дорожн1м одягом pismix конструкц1й, як1 включали в себе пропарки 1в полотен, сплетених э! смуг в1дпрацьовано1 пл1фувально1 шкурки, показали, да розб1жнсют1 фактичних коеф!ц1ент1в п1дввдення м!цн1сних покаэник1в грунту 1 розрахованих з використанням запропонованих эалежиостей, для застосовуваних в практиц! буд!вн1цтва л!сових автомо01льних дор1г товщин дорожнього одягу, знахо-дяться в межах 7-9Z, що ц1лком достатньо для практичного використання. Запропонован1 формули можна використовувати для розрахунку дорожнього одягу л!сових автодор1т 1з прошарками з матер1ал!в, в яких в!дносне ви-довження при розрив1 не перевищуе 25Z /25,32/.

Вдосконалення вимог по техн!чному обл!ку 1 паспортизад!i л!сових автодор!г. Для орган1зац1! належно! експлуатацП л1сових автомоб!лышх дор!г, контролю Ix параметр!в, планування poöiT по утриманню та ремонту розроблен! вперше в'галуз1 1нструкц1я по техн1чному обл!ку ! паспор- . тизац11 л1сових автодор1г, а також зразок техн1чного паспорту jücoboi автомоб1льно1 дороги, то затверджен1 М1нл!спромом Укра!ни 1 якими передбачено обов'язкове складання для кожно! л1сово! автодороги, документ! в техн!чного обл!ку i вимоги до них. Зг1дно цих норматившк; документа в завдання паспортизаШ 1 входить визначення наявност! i

техтчного стану Bcix побудованкл чи експлуатованих л¡сокомбшпатами flopir, як1 не пхдпорядкован! гншим в1домствам, а також розробка Miponpn-емств по покращенню роботи дор!г. Документа зобов'язують обл!к i пас-портизац!ю проводити по bcîx елементах дороги: смуз1 выводу, земляному полотну, npo'iBHiii частин! та штучним спорудам, в результат! чого скла-даеться техн!чний паспорт кожно! дороги, введена в^дсшсть наявност! л1сових автодор!г л1сокомб!нату ! схема розмщення шлях1в транспорту на його територП. Техн1чний паспорт включав в себе карту-схему авто-моб!льно! дороги, схему прив'язки початку i к1ндя дороги, показники па-раметр1в дороги, л1н1йний граф!к ! карточки мост!в /18,19/. Для приско-рення i зменшення трудомicTKOCTl роб!т по паспортизацГ! л!сових доргг створено прилад вим1рювання протякност! дор!г, який складаеться з пуль -ту керування ! прич!пного м!рного колеса !з датчиком иляху. КонструкцЫ мерного колеса передбачав наявн!сть двох шарн1р1в, що зумовлюе рух колеса стрсго по oci азтзмоб1ля. Прилад дозволяв проводити вим1рювання на швидкост! до 25 км/год, забезпечуичи потр!бну точнють вим!рювань, р!вну 0,001. Його використання забезпечуе повну механ1зац1ю вим!р1в ïipOTHAHOCTi ДОр1г,' при цьому Зб1льшуеться в чотири раЗД продуктивнють npaui /17/.

шкзюгхх

1. AHc-Jiis природкс-виробничих умоз д:я.1ь;;с--. т1 jiicoKOMôiiiaîiB periсну Карпат показав, що для забезпечення ефективио! роботи л!сопро-мислогого виробнидтва необх!дна рациональна с1тка Достн'них л!сових автодорог рхзно! кап1тальност! ! разного рхвня обслуговуиання, як! не-обххднс класиф1кувати в 8алеяност1 з1д призначеннт i розм!щення по те-риторГ; ласового фонду на три типи.

2. Вазначено, що С1льиа частина г!рських л!сових гштодор1г (54,4% вагальш! протяжност!) мае pi4Hl вантадооб1ги до бтис.мЗ, при цьому jiicGBi автодороги 8 вантажооб!гом до 1тис.мЗ складають 28,8Z. Протяжность л!сових автодор1г з р1чним вантажооб!гом б1льше 20тис.мЗ скла-дае -ильки 32.

3. Встановлено, що л!сов1 автодороги нижчих категорий повинн! ма-ти, з обов'язковим вабезпеченням безпеки руху, м!н1мально допустим! па-раметри 1 максимально допустим! поздовжн! уклони при вис эк!й кап!таль-HOCTi л!сових маг!стралей.

4. Доказано можлив1сть 1 ефективн1сть ййкорйетаниа в!дход1в нафго-добуванкя ! нафтопереробкй (НИ 1 ЙШЁ) i еойёдобуваянй (некондицШна кухоннл с!ль ' для у!ф11Ш!Шй декадного одягу itieoemt аетомобиышх до-

Ь. Визначено, що оптимальною к1льк1стю в'яжучого при використанн! НШ i СНВЕ е 77., Еапна - 3Z в1д ваги кам'яних матер1ал1в, a ЕС i ВВС 20Z sin ваги НШ або СНВЕ. Оптимальна к1льк1сть некондинц!йноЧ кухонно! сол1 сладае 1-2- кг на 1 м2 Дорожнього покриття.

6. 1нтенсивний р!гт м!цност1 укрЮлених HID 1 СНВЕ покрить спостер! гаеться в перш1 6-8 Д1б. Для комплексних в'я?сучих характерний б!льший строк набору MimiocTi.

7. Запропонован1 в'яжуч! покращують м1цн!сн1 показники дорожн1х покричь. 1.< застосування можливе при використанн1 сер1йно1 дорожно-буд1вельно! TexHirai.

Ъ: В ¡умовах переэволожених грунт1в, на яких влаштовуеться Л1ссв1 автодороги, е ефективним застосування укр!плюючих прошарк1в, 'в тому числь ia в1дход1в деревообробних виробництв.

9. Розроблена конструкшя укр1плюючих прошарк1в i3 переплетение смуг в!дпрацьовано1 шл1фувально'1 шкурки, доказана ix роботоздатн1сть в конструкщях дорожнього одягу л1сових автодор1г.

10. Уточнена методика розрахунку дорожньсго одягу л1сових автодор1г з укр1шшючими прошарками 1з в1дпрацьовано1 ил1фувально1 шкурки.

11. Встановлено, що к1льцев1 напруження С1льш1 мерид1альних, тому полотна прошарк1в потр1бно укладат^ в дорожню конструкц1ю 8 врахуванням величини ix нормативних навантажень в повздовжньому i поперечному на-.прямках.

12. Отринаяi эалежност1 /10,11/ для визначення тиску, який сприйма-еться прошарком, 1 коеф1ц1енту п!двицення м1цност1 грунту армованого прошарком.

13. Вдосконалена система обл1ку 1 паспортизацП л1сових автодор1г.

14. Виконан! досл1дженнл лягли в основу таких нормативних документа, що повспдно використовуться в л1сокомб1натах рег1ону Карпат: "Временная инструкция по проектированию и строительству лесных автомобильных дорог в горних условиях Карпат" (Киев,1980,75 г.)."Временные рекомендации по технологии укрепления гравийных и щебеночных покрытий лесных автомобильных дорог"(Ивано-Франковск,1983,14 с.), "Инструкция по техническому учету и паспортизации лесных автомобильных дорог" (Киев, 1^84,36 е.), "Образец технического паспорта лесной автомобильной дороги" (Кие! ,1985,18с.), а такси» вих1дних вимог до конструкцП дорожнього одягу, який включав укр1плтчий прошарок 1з в1дпрацьсвано! шл1фуваль№Л шкурки.

15. Загальний фактичний екоиом1чний ефект в1д впровадженна створених корматчвних документ!в складае б!льие 600 тис. крб. в цгнах 198^ року.

- 28 -

Suíct дасертацП опуйл iковано в роботах:

Всього по тем! дисертацП опубл1ковано 29 друкованих праць i отри-мано 3 авторських св1доцтва на винаходи. Основними роботами е:

1.Коржов В.Л.,О технических требованиях к лесным дорогам Карпат.-В кн. Достижения и перспективы развития техники и технологии в лесной и деревообрабатывающей промышленности: Тезисы докл. науч.-техн. конф. Ивано-Франковск,1978 с.93-95.

2.Коржов В.Л.,О допустимых продольных уклонах лесных автодорог в Карпатах. -В кн.: Научно-технический прогресс в деревообрабатыващей промышленности: Тезисы докл. науч.-техн. конф. К.,1979,с.232.

3.Коржов В.Л..Прокопчук В.Д..Особенности устройства земляного полотна лесных дорог на крутых склонах.//РИ Лесоэксплуатация и лесосплав,

1979,N 1.C.12.

4.Б878344 Разработать временные технические условия на проектирование и строительство лесных автомобильных дорог в горных условиях Карпат. Отчет о НИР (заключит.)Иван.-Франк, проект.-конструкт.технолог.инс-т Минлеспрома УССР. Руководитель Коржов В.Л.- ГР 79020407; Ивано-Франковск,1979,-2 книги,249 с.,22 табл.,24 иллюстрации,7 прил.

б.Прокопчук В.Д..Коржов В.Л.,Улаштування.земляного полотна дор1г на крутих схилах // Л1сове господаретво,л1сова,паперова 1 деревообрООна npoMHMOBlcTb,1980.-N 1- с.26-27. ••'"'.

6.Гайдар H.A.,Коржов В.Л..Совершенствование классификации лесных автомобильных дорог в Карпатах // РИ Лесоэксплуатация и лесосплав;

1980,N 7.С.11-12. . •

7.Прокопчук В.Д.,Коржов В.Л.,0 новых технических условиях для строительства лесных автодорог в Карпатах. - В кн.: Научно-технический прогресс в лесной и деревообрабатывающей промышленности: Тезисы докл. науч.-техн.конф. К.,1980, с.£5б. •

8.Гайдар H.A. .Коржов В.Л..Совершенствование требований "к параметрам горных лесных автодорог.- В кн.: Повышение технического уровня и совершенствование технологии производств на предприятиях Минлеспрома УССР: Часть 1. Тевисы дочл. науч.-техн, конф., Ивано-Франковск,1981, с.64-67. •

9.Коржов В.Л..Слывка О.Н. .Мигалецкий И.Д. Использование отходов производств при строительстве лесных автодорог. - В кн.: Повышение технического уровня и совершенствование технологии производства на предприятиях Минлеспрома УССР : Часть 1. Тезисы докл. науч.-техн. конф. Ивано-Франковск, 1981, с. 69-70.

Ю.Романенко М.Г1. .Давиденко 1.0. .Задорсиший В.В. .Коржов В.Л. Техн1чн1 нормативи проектування ла буд1вництва л1сових автодор!г в Карпатах // Л1сове i осподарство,л1сова,паперова 1 деревообробна промис-

лов!сть,1982,Н 4 с.23.

11.Коржов В.Л.,Мигалрцкий И.Д,,Глывка Г.Г..Ставнычый И.В. К вопросу укрепления покрытий лесных автодорог.- В кн.: Технический прогресс и комплексное использование местных ресурсов древесного сырья на предприятиях Минлеспрома УССР: Тезисы докл. науч.-техн. конф. Ивано-Франковск, 1982, с.82-84. ,

12.Коржов В.Л. ,)1алагицгай В.И. .Шаталов Л.Н. Укрепление покрытий лесных автодорог поваренной солью. - В кн.: Технический прогресс и комплексное использование местных ресурсов древесного сырья на предприятиях Минлеспрома УССР: Тезисы докл. науч.-техн. конф. Ивано -Франковск, 1982,С.85-86.

13.0283. Ш7р166 Разработать технологию применения новых материалов и отходов промышленности при строительстве и эксплуатации лесных автодорог в горных условиях.Отчет о НИР (заключит.)-Иван.-Франк.проект.-конструкт.-технол. инс-т Минлеспрома УССР. Руководитель Коржов В.Л.-ГР80048184;Ивано-Франковск, 1982.- 2 книги.,173 с.,5 табл.,41 иллюстрация, 5 прил.

Н.Грищенко A.B..Задорожннй В.В..Коржов В.Л. Особенности транспортного освоения лесосырьевых баз Карпат. Обзор икформ. "Лесоэксплуатация и лесосплав" М. ,'1983,Вып. 4 (ВНИПИЗИлеспрсм).ЗО с.

15.Прокопчук В.Д..Коржов В.Л. Пути улучшения качества автомобильных дорог,- В кн.: Научно-технический прогресс в лесной промышленности. Тезисы докл. науч.-техн. конф. К., 1983, с.265.

16.Коржов В.Л..Палагицкий В.И.,Гайдар Н.А.,Медвидь С.И. Укрепление покрытий лесных автодорог отходами нефтепереработки. - В кн.: Научно-технический прогресс в лесной и деревообрабатывающей промышленности: Тезисы докл. науч.-техн. конф. К., 1983, с.?66.

17.3адорсжный в.В.,Коржов В.Л. Прибор для измерения протяженности автомобильных дорог // РИ Лесоэксплуатация и лесосплав,1936, N 3 с.5-6.

18.3адорожний В.В..Коржов В.Л. Паспорт л1совозно! дороги // Л1сове гос-подарство,л1сова,иаперова 1 деревообробна промислов!ст',1986,N 4, с.21.

19.Коржов В.Л. .Тымчук В.И. .Гречкин A.II. Аттестация рабочих мест на лесном транспорте. В кн.: Научно-технический прогресс и техническое перевооружение предприятий лесной и деревообрабатывающей промышленности в XII пятилетке: Тезисы докл. науч.-техн.конф..Ивано-Франковск, 1987,0.52.

¿¡О. Коржов В, Л. .Готюр П.М. .Григорчак П.В. Использование отходов лесопромышленных предприятий при строительстве лесовозных автодорог.-В кн.: Совершенствование ресурсосберегающих технологий и охраны окружающей среды лесопромышленных предприятий: Тезисы докл. науч.-

- с-о -

техн. конф. Вып.1. Ивано-Франковск, 1990, с.-14.

?Л . Коржов В.Л. 0 густоте лесных дорог в Карпатах.- В кн.¡Научно-технический прогресс в лесной и деревообрабатывающей промышленности:Тезисы докл. науч.-техн. конф. К.,1991,с. 212-213.

22.АС 1659563/СССР /Дорожная конструкция / Коржов В.Л. Л'отюр П.М.,Гри-горчак П.В.- Опубл. в БИ, 1091 N 24.

23.Коржов В.Л. До питания вдосконалення параметр!в л!сових автодор1г.-В кн.: Шдвищення техн1чного р1вня л1сопромислового виробництва 1 освоения ново] ' техн1ки : Тези доп. наук.-техн. конф. 1вано-Франк1вськ, 1992,с.40-41.

24.Коржов В.Л. До питания транспортування л1су в Карпатах // Л1сове господарство,л1сова,паперова 1 деревообробна промислов1сть, 1992,-

N 4,с.23.

26. Коржов В.Л. Особливост! розрахунку дорсшпх конструкЩй з укр1шшю-чими проверками з в1дпрацьовано! шл1фувально'1 шк1рки.- В кн. ¡Шдвищення т«хн1чного р1внл л1сопромислового виробництва 1 освоения ново! техн1ки : Тези доп. наук.-техн.конф. 1вано-Франк1вськ, 1992, с.46-47.

26.АС 1782960 /СССР/. Способ приготовления органоминеральной смеси./ Коржов В.Л., СлывкаО.Н., Басков Н.К.-, Ставнычий И.В.- Опублик. в БИ, 1992 N 47.

27.АС 1812262 /СССР/. Способ изготовления материала дорожной одежды./ Коржов В.Л.; Басков Н.К. - Опублик. в БИ, 1993 N 16.

28. Коржов В.Л. Вдосконатення л1сових дор!г- -передумова рац1онатгого природокористування в Карпатах.- В кн.: Проблему Гуцулыцини: Тези доп. м1жнародно1 наук.-практ. конф., Частина I, ЧерШвЩ, 1993, с.30-32. .

29. Коржов В. Л. До питания укр1плення дорожн1х покрить л1сових шях1в в1дходами виробництв.// Мсове господарство,л1сова,паперова 1 деревообробна промисловЮть, 1993, N 24, С.49-54.

30.Коржов В.Л..Гайдар М.О.,Медв1дь С.Й. Досл1дження ефективност1 укр1плення дорожн1х одяПв в1дходами виробництв.// Л1сове господар-ство, л1сова, паперова 1 деревообробна промисловЮть, 1993, N 24, с.54-58.

31.Коржов В.Л. Стаб1л1зац1я дорожн1х покрить лзсових шлях1в. //Л1совий журнал, 1993, N 2, с.20.

32.Коржов В.Л. Застосування укр1пних прошарглв 1з в1дпрацьовано1 шл1фу-вально! шкурки в дорожтх конструкцгях. 1нформ.листок N 93-01 Сер1я 23. Ресурсозбереження. Комплектування первинних ресурсов,утил!зац1я промислоьих в1дход!в. ¡вано-'Т. анк!вський ЦНТЕ', 1вано-'1>ранк1вськ, 1993 -4с.