автореферат диссертации по обработке конструкционных материалов в машиностроении, 05.03.01, диссертация на тему:Методы компьютерного моделирования процессов формирования на станках с ЧПК

PTS 0

2 a yi?

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТЗТ

На правах рдкопису

К02ЕБНІК0В Вадим Генріхович

' ЗДК 821.9.06-529:681.3.06

МЕТОДИ КОМИ’STEPНОГО Ї0ДЕЛ1ВАННЯ ПРОЦЕС ІЗ

ФОРШТБОРЕННЯ Нй ВЕРСТАТАХ З ЧПК .

Спеціальність: 05.03.0І. Процесе аахакічної і фізихо-тахнічної

обробки, неталорізальні верстати га інструменти.

G5.G2.C8. Технологія аазинобудування.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня . кандидата технічних наук

КИЇ5 - 1394

Роботою є рцкопис

Робота виконана в Київському політехнічному інституті на кафедрі “Конструювання верстатів та маиин" иеханіко-мавинобудівного факу. тету. ?

Науковий керівник:

заслужений винахідник Нкраїни, доктор технічних наук, професор Кузнецов Юрій Мі яайович.

Науковий консультант:

кандидат технічних наук, доцент Какаєв В] Миколайович

Офіційні опоненти:

заслужений діяч науки і техніки України, академік ІАН Нкраїни, доктор технічних ні професор Гаврив йнатолій Павлович

зав. відділом організації і автоматизації структорськкх робіт СКБ багатоипіндельни: катів, кандидат технічних наук Рощин Леоі Михайлович.

Провідне підприємство - Київське авіаційне виробниче об’єднання

(КийВО).

лУ О«?

Захист відбудеться, .тглг...-_____ 199*|р. на засіданні Спеціа.

ваної вченої ради К 068.14.15 Київського політехнічного інститу за адресов:

252056, м.Київ, проспект Перемоги 37, учбовий корпус і9, ауд.340 З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту. Автореферат розісланий... . 1934 г.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

/

АНОТАЦІЯ

йетсв дисертаційної роботи є підвищення техніко-економічних показників єерстатів з ЧПК в умовах иалосєрійного виробництва за рахунок розробки ефективних иетодів модедЕваиня процесів обробки і створення програмних зассбів контролю КП для комп'ютерів обмеженої обчислювальної ПОТУЖНОСТІ. '

В роботі виконаний комплексний аналіз існуючих методів моделювання і знайдені шляхи вирішення суперечностей між обмеженими обчисливальними ресурсами комп’ютерів і складністю самої задачі моделювання. Розроблені узагальнені об’ємно- і поверхнево-орієнтован: теореткко-множинні моделі процесів обробки деталей на верстатах з ЧПК, Розроблений иетод скорочення затрат пам’яті і підвищення швид-кодіювання при моделюванні 2.50 и ЗЯ обробки відповідно циліндричним кінцевим і фасоним інструментами на основі каркасної аналітичної і кискретної ІВ-елементної моделей. Створено і впроваджено програмно-«атематичне забезпечення для комп’ютера та виконана перевірка ефективності розроблених методів і програмних засобів в умовах реальногс зиробництва.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в учбовому процесі іри читанні курсів "Верстати з ЧПК”, “Системи програмного керування герстатами" та проведенні лабораторно - практичних занять.

АВТОР защйє*.

1) Узагальнені об’ємно- і поверхнево-орієнтовані теоретико-(ножинні моделі процесів фориоутвороння на верстатах з ЧПК.

_ 2) Метод скорочення затрат пам’яті і підвищення жвидкодіювання гри моделюванні 2.50 обробки циліндричним кінцевим інструментом на існові каркасної аналітичної моделі.

3) Метод скорочення затрат пам’яті і підвищення явидкодіювання іри моделювангїі ЗБ обробки фасоним кінцевим інструментом ца основі ;искретної 1Б елементної моделі.

4) Рекомендації и вигляді керівних матеріалів по підвищенню :кості підготовки керуючих програм обробки деталей на верстатах ЧПК.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ. Одною з важливіиих задач мапинобудування на су часному етапі є підвищення техніко-економічних показників металорізальних верстатів з ЧПК, особливо в умовах малосерійного і бага-тономенклатурного виробництва.

Але, в теперепній час можливості верстатів використовуються не повністи. Одной з причин цього є наявність невирівених проблем в галузі технологічної підготовки виробництва і, зокрема, в питані підвищення якості керуючих програм СКП).

Використання засобів комп’ютерного моделювання дозволяє знизі затрати часу на налагодження КП в порівняні з часом "традиційної налагодження на верстаті в 20 разів.

Але, иирокому використанню імпортних програмних засобів у вітчизняній промисловості їляхом придбання готового програмного продукту пережкоджає ряд обставин, таких як недостатня потужність наї більи поширених в краіні 16-розрядних Э0М типу IBM РС/ХТ/АТ, а таї відсутність для багатьох систем ЧПК, особливо вітчизняних, уніфікг ції вхідних мов.

Виріиення проблеми лежить в розробці таких методів комп’ютерного моделювання, використання яких дасть можливість створювати функціонально повноцінні, відповідаючі характеристикам використові обчислювальної техніки і застосовуємих САП програмні засоби, з високими адаптаційними показниками до існуючої різномонітності вхі мов систем ЧПК.

Робота пов’язана з виконанням д/б 2260 "Розробка наукових основ синтезу компоновок верстатних комплексів нового покоління для робки тіл обертання".

В зв’язку з високою економічною ефективністю застосування даі засобів в промисловості, дослідження, направлені на розробку такю методів, є актуальними.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ДОСЛІДІЕННЯ. При виконанні роботи використс вувались теоретичні і .експериментальні методи досліджень, а також . математичні апарати алгебри логіки і теорії множин.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперяе розроблені і реалізовані методи зфе тивного моделювання 2.5D Сна основі каркасної аналітичної моделі)

. 3D (на основі дискретної 1D элементно'! моделі) фрезерної обробки з вирішенням технічних протирічь між зфективністю і затратами обчи

/швальних ресурсів комп'ютерів. Створені узагальнені об'ємно- і гаоверхнево-орієнтовані теоретико-множинні моделі процесів формоутворення на верстатах з ЧПК. ;

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ. Створений програмно-математичний комплекс комп’ютерного контролю КП для різноманітних видів обробки на верстатах з ЧПК - фрезерної 2.50 обробки циліндричним кінцевим інструментом ррезерної ЗО обробки фасоним кінцевим інструментом і токарної 20 збробки інструментом довільного профілю, який може бути використаний:

- для графічної (тримірної або плоскої) візуалізації процесу обробки з метов зорового контроли його ходу (для всіх видів обробки);

- для автоматичного виявлення можливої поломки інструменту при перевищенні допустимих режимів обр-обки (для усіх видів обробки);

- для розмірного контролю розрахункових розмірів обробленої деталі (для 2.50 фрезерної обробки циліндрічним кінцевим інструментом).

^зроблений перепрограмований інтерпретатор мов систем ЧПК для ізгодження безлічі вхідних мов систем ЧПК із вхідною мовов програм-ю-математичного комплексу комп’ютерного контроли КП,

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Основні результати роботи були повідомлені на іауково-технічній конференції "Типовые механизмы и технологическая існастка станков-автоматов, стонков с ЧПУ" ("Станки-91", м. Черні-ів, 1991, "Станки-92", 1992, м. Київ), науково-технічній конферен-;ії "Манипулирование промышленными объектами" (1990, м. Тернопіль).

ПУБЛІКАЦІЇ. По темі дисертації надруковано 5 робіт.

СТРУКТУРА І ОБ’ЄМ РОБОТИ. Дисертаційна робота складається з ступу, трьох розділів, загальних висновків, 2 додатків та списку ви-ористованих першоджерел з 52 найменувань. Об’єм роботи:

5 сторінок м.д. тексту, 43 малвнків, 2 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В теперішній час більшість розвинутих систем моделввання про-есів формоутворення на верстатах з ЧПК, як правило, функціо-уить на комп’ютерах з високими показниками швидкодіввання (ЗО і ільие йгц) і великими об’ємами оперативної пам’яті (10 і більше МЬ),

о значно перевищує можливості найбільш поширених в нашій країні країнах СНД комп’ютерів типу ІВМ РС/ХТ/АТ з швидкодівванням

процесора в межах 12 Мгц та об’ємами оперативної пам’яті, в се[ ньому, 1-3 МЬ.

В теоретичній частині роботи досліджуються існушчі і розроС лвиться нові методи моделивання таких аироко повирених видів обробки на верстатах з ЧПК, як фрезерної 2.50 обробки циліндричний кінцевим інструментом і фрезерної 30 обробки фасоним кінцевим інструментом, даячи можливість досягнути значного зниження вимог до явидкодіввання і об’ємів оперативної пам’яті використовуємих для моделивання комп’втерів.

В якості базових математичних моделей при розробці методів моделивання використовуиться об’ємно- і поверхнево-орієнтовані теоретико-множинні моделі.

Об’ємно-орієнтована модель процесу формоутворення:

д з т

Є = ( И £а ) \ ( Ц Єп ) , (1

И N

Д з

де Є - тіло обробленої деталі; 0 Єн - тіло заготовки, складене ; множини К конструктивних елементів Єа; II Єп - повна траєкторна область інстр|ументу, визначена як частина простору, яку перехрестило тіло інструменту при своєму рухові по заданій лінії траєкторії відносно заготовки, і складена з множини N окремо розглянути; областей Єп, побудованих для кожного п-го відрізка траєкторії.

Поверхнево-орієнтована модель процесу формоутворення:

д з з т т т з

Р = ( и С Ра \ 0 Єі ) \ и Єп ) и С и С Рп \ II Бі ) Я С и Єа ) :

И й N N * И

Д з т

де Р - поверхня обробленої деталі; Ра и Рп - поверхні конструктивного елементу заготовки £з та траєкторної області Єп.

МОДЕЛЮВАННЯ 2.50 ОБРОБКИ ЦИЛІНДРИЧНИМ КІНЦЕВИМ ІНСТРУМЕНТОМ

Поверхня, сформована 2.50 обробков із застосуванням цилі ричного кінцевого інструменту може бути однозначно зобраіена п екцієв її циліндричної частини (так як тої її частини, яка утво лася циліндричнои зоною інструменту) на площину ОХУ і набо

пурів перерізів обробленої поверхні площинами. паралельними і І.

Властивість зобрагень така, 40 вони складавться з відрізків тих і дуг кіл. Дані відрізки, в свов чергц, утворюються плоскими ікнутими контурами - Кп, еквідистантники до відрізку переміщення, відстані радіусу циліндричної частини інструменту. Контури Кп є іравлявчими циліндричних частин поверхні траєкторної області Рп. іретико-мноїинна модель оброблених контурів К деталі в площині !:

з з т т т з

:( и ( Рн \ и СІ ) \ ц Сп )ІІ С и С Кп \ и Є] ) Д ( 0 Єй ) ) , (3)

й й N N " К

Д т

К - оброблені контури; Кп - направляюча циліндричної частини іерхні Рп.

Теоретико-кноїинна модель контурів перерізів Б обробленої галі площиною, паралельною осі І:

зз т т з з

V ( 5в \ и ) \ [І Єп ЯК II ( Бп \ II Єі ) Д ( и 6я ) ) , (4)

Й а " М

з т з т

и 5п - пересічення січною площею поверхонь Рн и Рп.

Відомий універсальний метод, за допомогою якого можливо мо-швання 2.50 обробки циліндричним кінцевим інструментом. Метод іволяє виконувати теоретико-множинні операції над двома плоскими 'кнутики об’єктами (такими є плоскі зони, обкєгені линіяки нап-іляшчих циліндричних поверхонь траєкторних областей інструменту ). Контур обробленої деталі утворюється послідовним ускладненням ітуру направляючої циліндричної поверхні траєкторної області :трументу, починаючі с початкового відрізку траєкторії до кін-іого (мал.і). _

Даний метод складний в програмній реалізації і потребує шкого об’єму оперативної пам’яті.

В запропонованому методі дані проблеми усуваються тим, що іультуючий контур визначається не послідовним "ускладненням" кон-іу Кп від К1 до Кпмах, а визначенням для кожного Кп із многини Н

Кал.І. Побудова результуючого контуру вляхом його послідовного ускладнення

Мал.2. Побудова результуючого контуру пляхом повного вилучення невидимих участків направляючих для повного переміщення

*

тих його частин, які будуть входити в склад результуючого контуру (видимі частини), для чого контур Кп послідовно розглядається на взаємодію з усіма контурами К_ і з нього "вилучаиться” частини, я:: є різницею Кп Ч и £і (невидимі частини), як це показано на мал.2. .

Ланий підхід дозволяє уникнути одночасного збереження в пам’яті комп'ютера всієї геометричної^інформації повного контура, обмежитись лин парой елементів Кп и £і (і і я). Поскільку різновид конфігурацій даних елементів обмежені кількістю в декілька одиниць то алгоритм виконання операцій над даними елементами иоже бути оп-тимізований за рахунок його біль® вузькой спеціалізації.

Другою вааливои особливістю запропонованого методу є дискретизація контурів Кп по довжині (мал.З), що дозволяє уникнути рос затраттпам’яті для зберігання точок перехрещення контуру Кп з облг тями Єі, і значно спростити теоретико - множинні операції над відрізками, зводячи іх до ефективних логічних операцій над окремими елементами (иал.4).

Процес моделввання можна умовно разділити на слідуючі етапи: побудування еквідистантних ліній до елементарних відрізків траєкторії; дискретизація відрізків еквідистантних контурів; побудувак-ї. траєкторної області інструменту; визначення точок перетику екві-дистантної направляшчоі з траєкторнош областю; визначення невидими: частин направляючої.

В залежності від типу відрізку траєкторії еквідистантний до нього контур може мати слідуючі конфігурації:

-відрізок прямої. Еквідистантний контур складається з двох г ралельних відрізків прямих, розтавованих по обидві стророни від того, чо розглядається, на відстані радіусу інструменту - Кп і две півкіл, побудованих в граничних точках відрізку і сполучаючих кінці відрізків прямих (мал.5,а).

-дуга кола. В залежності від співвідношення радіусу інструменту Кп и радіусу дуги кола - Кп, еквідистантний контур може складатися з чотирьох або трьох дуг (дві дуги в кінцях відріз траєкторії і одна або дві концентричні дуги з радіусами, рівними і?п + йп і Яп - Яп. Якчо Кп > Яп, то одна дуга вироджується, а дуг в кінцях відрізку траєкторії взаємоутинаються (мал.5,б).

-позиціввання по осі І. Тут будуються два півкола з радіусом Кп, як це показано на мал.5,в.

Під дискретизацією мається на увазі відображення безперевне: множини Т параметрів внутрівних точок відрізку на впорядковану

Непрерывное множество

Дискретное

множестбо

Мал.З. Відображення безпрерервної мноїини параметрів лінії направляючої на відповідна йому дискретну мноаину

НепрерыВное

множестбо

Дискретно.

множестВс

Мал.4. Виконання теоретико-мнокинної операції об’єднання над дискретними мноїинаии параметрів лінії направлявчої

ей

Кп

Нал.5. Побудова еквідистантних контурів для різних.типів відрізків траєкторії

дискретну ИНОЇИНЦ D. Пря цьому, кожному елементу d множини D (d 6 D) відповідає визначений діапазон значень параметрів t множини Т, Потужність множини D визначається допустимся похибкош до обчислень, (позначим ії гр. Очевидне, що потуяність множини D при довіині відрізку 1 може бути визначена як 1 / ц. Відображення без-перервной множини Т на дискретну множину D, тобто відповідність між • t і d, може устанавлшватися слідугчим виразом:

( t - tain ) * ( 1 / q ) .

d =____________________________ ,

( fcaax - tain )

де tiin, tsax - мінімальне та максимальна значення множини 7.

Траєкторна область інструменту в умовах 2.5В обробки є прямий циліндр, тіло якого однозначно визначається своєл направлаачош Кп і умовся приналежності, вираженая відносно даної направляючої:

т р т щ т

( Р і Gn ) ~ ( Z >= Zn А Р £ Sn ) , (5)

Р т

де Z - координата Z точки Р; Zn - ксордукатг площини основи циліндричної області Sn; Р - проекція точки Р на площину OXY; Sn - плоска замкнута обдасть, обмежена лінієя Кп.

Длятзнахождення точок перетину направлязчої Кп з траєкторнои областв Gj (j Ь п) зрівншться координати Zn и Zj площин основни -траєкторних областей. Якцо Zn <= Zj, то зукааться точки перетину Кп з Kj. У випадку повного або часткового збігу даних контурів, за точки перегину беруться граничні точки збігу.

В результаті перетину контурів Кп і Кі контур Кп може бути розбитий по точкам перетину на деяку кількість відрізків. Між двома сусідніми точками перетину відрізок може бути або повністп видимий, або повністю невидимий. Для аналізу прикмети видимості відрізку достатньо визначити його для однієї його внутрішньої точки - точки геометричної середини. Якщо розглядуєма точка належить області £п, то вона буде невидимоп. В залежності від типу відрізку траєкторії, для якої будується область Gn, умови приналежності точки Р даної області будуть різноманітні.

Після визначення ознаки видимості точки і, відповідно, всього

відрізку, зсіа элементам його відображення на дискретній мкоїині 0 надається відповідна ознака.

Зворотнє відобраіення елемента і мноїини З на мнояину Т може здійснюватися у відповідності з слідуючим виразок:

і = С £І / ІІ/ц) ) * С Ізах - іеігі ) + Іап:» .

М0ДЕЯШНН2 ЗО ОБРОБКИ ФЙСОНИЇ кінцевий інстрзментом

В основі пропонованого методу лєеить використання дискретної 1 елементної моделі. В координатах 10 простору описується траєкторія руху інструменту, сак інструмент і заготовка.

Моделювання обробки на основі Ю елементної моделі зводиться до операцій над її елементами. Елементом об’єкту є лінія, точки якої кояуть приймати значення ІЇІ/013Т (всєредикі/зовні) по бідноеєннв до описуємого об’єкту. Особливістю даного кетоду є спосіб представлення даних про оброблгшальний інструмент, дозволяючий при мінімальк затратах пам'яті здійснювати дуже афективні по часу операції знаходження різниці &т\ ( и £п ). ■ .

. Припустимо, цо «одеяиєний об’єкт розглядається в просторі, яки складається з деякої Р мноеинй ліній Ь. Тоді в теоретико-мноЕинній наяві об’єкт буде представлений як:

С = и Ар,

Р

де £ - розглядуєкий об'єкт, йр - ПІДКНОЕКНа й для р-ї лінії І. мно-ЕИНИ Р. ПіДМНОЕИНа йр мене бути пустою (коли Ьр не містить в собі точок з прикметою ІЯ), сдногЕ’ягнов (коли Ьр містить точки з прикметою ІК і всі вони розмічені всередині одного інтервалу, в якому немає точок з прикметою ОІІТ) та багатозв’язним (коли Ьр містить як мінімум два інтервалу точок з прикметою ІК).

Тіло обробленої деталі визначається виразом:

Д з т

И Ар = 0 ( П ( И ( йрв \ йрп ) ) ),

Р МНР

Виберемо в якості простору моделювання II Ір такий простір, в якому лінії Ьр розміщені паралельно одна до однії паралельно, наприклад, осі І (мається на увазі декартова система координат.

ібігалча з системой координат верстата), а відповідна їм мноаина ■очок перетину з площино!) 0X7 строго упорядковані в напрямках осей [ и V. В даних умовах елемент простору Ір буде однозначно визнача-•ися індексами позиції і і і, означаючими порядкові номера елементу напрямках X і Ч. Підмнсїина ?.р ао8е визначатися відрізками лінії ,р і задаватися значеннями координат 1 їх граничних точок (мал. 6).

Процес моделювання могна розділити на слідуючі етапи: визначення траєкторної області інструменти - в цьому випадку рельна кінематична поверхня інструменту апроксимується набором ци-індричних поверхонь, перехід бід кінематичної поверхні до його інематичного об’єму здійсняється заповненням вкутоішких областей проксімувчих циліндрів (мал.?): ця операція ефективно виконується ляхоа побудови концентричних кіл для всього діапазону адіусів кола (круглого кільца) з застосуванням алгоритму Брезенхема;

визначення різниці заготовки і траєкторнсї^області інструменту водиться до визначення різниці відрізків йра Ч йрп. . рактично це виконується вляхом простих зрівнянь на біяьяз-иеньяг оорданата Z граничних точок відповідних відрізків елеаанта заго-овки та траєкторної області інструменту.

РОЗРОБКА ЇЇРОГРШОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМ

нішгодїення кп

Разроблена інтегрована система налагодження КП, яка складаєть-з з двох основних підсистем - підсистеми інтерпретації аов систем Ш і власне підсистеми моделювання обробки. ■

Підсистема інтерпретації аов систем ЧПК здійсняє узгодження ;злічі вхідних мов систем ЧПК з вхідная мовою підсистеми аоделаван-

з, а підсистема моделавання перетзоріє дані її вхідної мови в де-су модель процесу обробки і визодить ії в сприймаєаоау явдиноа вигля-.. До складу системи входять: перзпрограмуємий інтерпретатор аоз сис-ім ЧПК; модуль контурного моделззання 2.50 обробки циліндричним кін-івям інструментом; модуль аоделлзання фрезерної ЗО обробки фасонна .нцззиа інструнзктон; модуль нзделзвания токарної 20 обробки.

ОСНОВНІ висновки

Основний результат - підвищення техніко-еконоаічиих показників регаті з з ЧПК в умовах азлосерійного виробництва за рахунок раз-

Мал.6. Визначення йр через індекси позиції і Е-значення границь відрізків

Мал.7. Апроксимація тіла інструменту набором прямих кругових

циліндрів

и

робки ефективних методів моделювання процесів обробки і створення програмних засобіз контрола КП для комп'ютерів сбмегеної обчисли-вальної потуїності. Для досягнення поставленої мети Еиріиені слідуючі задачі:

1. Здійснена загальна постановка задач систем моделхзання технологічних процесів обробки деталей ка верстатах з ЧПК.

2. Розроблено метод контурного моделювання 2.50 фрезерної обробки циліндричним кінцевим інструментом, прискорюючий процес моделювання, дсуваючий фактор динамічного росту об'ємів даних при збільшенні складності формованої обробкою поверхні, спрощуючий алгоритм моделювання.

3. Розроблено метод моделювання Фрезерної 30 обробки фасскик інструментом на базі дискретної ІП елементної моделі, прискорюючий процес моделавання, скорочуючий об'єми даних для побудови траєкторної області інструменту і усуваючий фактор динамічного росту об'ємів даних при збільшенні складності формованої обробкою поверхні, спрощуючий алгоритм ноделяваана.

4. Разроблэно перепрограмуємий інтерпретатор асз систем ЧПК, дозво-лаачий здійснювати погодження многини їх вхідних «ов з форматом даних системи моделювання обробки. Застосування перепрограмуємого інтерпретатора дає позлив їсть уникнути розробки складних спеціалізованих програм перекодування для великої кількості систем ЧПК,

і обаезитись розробкою для них простих та лаконічних програм на вхідній мові інтерпретатора.

5. На сснозі розроблених методів Еп.п. 1,2) створено інтегрований програмний комплекс моделювання різних вадів обробки, включаючий 2.5Й фрезерну обробку циліндричним кінцевим інструментом, ЗВ фрезерну обробку фасоним кінцевим інструментом і 20 токарну довільно визначаємим інструментом, Інтегрований програмний комплекс моделювання сумісно з перепрограмуєниа інтерпретатором мов систем ЧПК впроваджений більг ніг на 50 підприємствах Чкрлїки : країн СНД.

Друковані роботи по темі дисертації:

і. Разработка научгах основ синтеза коигтонсеок г.таночн'лх комплексов нового поколения для обработки тэл вращения: Отчет о НИР (Закл.) /ах;НЙЙТИ; Р'/.'.^одх-’-ель ^г^Ку.'чп - -'/.у,г- . :г: Ахрахзехч

В.Н., Кразец А.Н., Литвин А.В., Кожевников В.Г., Торба 3.3.,

Зль-Гояаа Іозгф Н., Зль-Раиини Хусейн Али.

. Моделирование поверхности детали при контроле управлявших прог-рааы для станков с ЧПУ /Кузнецов Й.Н.. Кожевников В.Г. // Технолог, и авгокагиз. иаштастр. (Киев).-1989.-N44.-с.50-56. Квкаев В.Н., Кожевников В.Г. Повн1г?нке качества ппугстовки управ ляеккх программ в САП "6+'7/Ткпсвые хеханизкн и технологическая оснастка станков-автокатов, станков с ЧПУ и ГПС ("СТЙНКК-91"); Сб.тез.докл.конф..Чернигов,14-15кая,-1931,с.84.

Ксхевников В. Г. Яовыиение эффективности контроля дправяйЕЦИх про раки для станков с ЧПУ"//Автокатизация проектирования технологической подготовки макиностронтеельного и приборостроительного производств:Сб.тез.докл.семинара,Калининград,12—I4февр.—1991. Кожевников Б.Г. Повышение эффективности контроля управлявших программ фрезерных станков с ЧПУ//Автокатическое манипулирование объектами и технологическая оснастка в станках с ЧПУ и ГПС: Сб.тез.докл.конф.,Тернополь,20-22сент.,1988.