автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.09, диссертация на тему:Методы и средства оценивания качества информационного моделирования

Национальна академия наук УкраТни "Ч Д 1нститут програмних систем

1 8 ДЕК Ш '

На правах рукопису

ЗАХАРОВА Ольга В1ктор1вна

МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ОЦ1НЮВАННЯ Я КОСИ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

05.13.09 — математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин 1 систем

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступеня кандидата техшчних наук

КиТв 1995

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Iпетитуri програмних систем HAH Украши.

Науковий керГвник: кандидат ф1зико-математичних наук РЕЗНИЧППКО В. А.

Офщшш опоненти: доктор техшчних- наук, професор

г~ ШК1ТШ А. к, ~

кандидат флзико-математичних наук ГРИЩЕНКО В. М.

ПровЦша оргашзащя: 1нститут шбернетики iMeHi В. М. Глуш-кова HAH Украши.

Захист вщбудеться —:— 199-^ р.

о /У год. на засщанш спещал1зовано1 вчено! ради Д 01.93.01 при 1нститут1 програмних систем HAH Украши за адресою:

252022 Ки!в 22, проспект Академжа Глушкова, 40.

3 диеерташею можна ознайомитися в нау;ювс|техн1чному apxißi шституту.

д f «г

Автореферат розюлании «--» —------:---—199 J

Р-

Учений секретар след1ал 1зовано'[ вчено! ради

ПАНЧУК А. М,

Актуальтсть теми. Ыформатизашя сусшльства внмагае .створення та використани ч систем оброблення даних риномаштного призначення. П|»актична придат'шсть таких еисте л вийначаствся; перш за все, 1х яю'стю. Самостшкий ¡нтерес у межах них систем я точки зору якост! ста попить база даних (БД) як ¡нформацшна модель прикладно!' облает! (ПО г Проблема и. рояробки та використання полягас с тому, шо якгеня система оброблення дани к ПОВ'.шна мати БД заланого рпшя якосчч, надаватн можливилъ шдтримуиати пршшятни 1 р1'вень и якосг: при змш! зовш'шнього середовшна, а також визначати ту межу, за я кои неЪбх|д<ю модершзувати БД ибо вщмовитисв вщ 15 вИкористания ! створити ноиу Вн|)1ШС!Шя цк ! пройтеми потребуе розроблення яасобш керування якгстю БД на впх етапа* П життевого циклу (ЖЦ). 1<;нуюч1 автоматизован! технологи роароблення систем частков'» розв'яяуютв цю проблему, але доа ¡снуе багато невиршени? проблем* то стосуютм^ рояробки як теоретичних основ вирниення окремих задач, так 1 м.етодолог!чиих цитат., метода та засоб|в.

Дисертацшна робота нрисвячена проблем! ощнювання якост! БД* шо е обов'язт шм ел< -ментом пробами керування яккгю БД шд час И створення, експлуатян та сертис^кацп.

Мета та задач! досладження. Головка мета нолягаев розробш модел! ошнюпання; а також методЬ»та засоб!в, то забсапечують отримання одЬп,яка адекватно «1дбтк№ дшену як!сть ЧД. Це потребу«! розв'яаання таких задач:

- розроблення концепнн виршгення проблеми оцшювания якост!; .....

- побудова модел! оцШювання та вияначення керуюяих параметр!в для ябшечеик« адекватное™ оцшки;

- побудова методу ошнкшання, що реал1'яус запропоновяпу модель; '

- роаробка принцип!» форнувапня системи характеристик якост! (СХЯ) БД та метфив вииЦрювання (М ВДелсмемтярккк характеристик (ЕлХ) алсвваетюст! ВД.

Для розв'язаиня перел1чених задач був викориетапиб такий математичний апарат: иетбд * багатокритср!ал1>н01 оптимманП, концептуального моделювяння; ..динамичного програмування. статиетичш метода апал!зу якост! продукт!', теор!я реляшйних баз даних, а також метода збирашш та ашиияу е;сспертно'| (нформанП. Наукова новизна проведеноТ роботи:

1. Рояроблено принцип комплексное!! впрпиепня ироблсми оцшюшшпя якосп' БД.

2. Побудована модель оц!нк>вання I виячачен! М керую'м параметри.

.4. Розроблеиий метод от'нюнанмя, то яабеят-чуоогримання оц!нки, яка адск«ят11 •»

шлображас /ийсну яккть БД. 4. Рояроблеш принцип» формувацня ("ХЯ ВД та система характеристик адекватносп Г»Д.

яка пхоипки: восьп Ж Ц. Г>. .Цнропопоиаш метали тппрклипня 1:лХ алекиа гпигп 1>Д,

Рсал1заЦ1Я результат'шроботи. Теоретичш досидженнянроблеми ощнюв" им якогп • форма «¡иного модслюванпя тйг розробка в1днов!лних методик виконувались в межа\ проекту 06.01.03/026-92 "Розробка технологи', методов та . гоб^в забсзнечсиня та ошнкл якостг ба» даних на етапах \х створення та використання" программ ДКНТ Укражи ОС.01.0 > "Державна система сертиф1ка1иитдтримк.,якост! нрограмногоаабезпечегния КОМ". У хо; 1 досл1лжеиь роэроблен! .методики для оцииопання якостМнформацШного моделююиня, ш» дозволяють адекватно ошнмти як1сть БД на ВС1Х етапах й ЖЦ. Методики були передан! до ДКНТ Украиги, а також використаи! для оцшю пня якосп БД 111111 "МИТНИЦЯ* (КиТвська митниця) та БД "План розрахунк!»" (/ цюнерне товариство "Банюпсы > Комп'ютерж Системи"), про що отримашвщновщн! вшгуки.

Кр)м того, створено макет автоматизовано! системи ЯБД (Якгсть Баа Даних), за доломи -1'ою якого була проведена перев1рка огримгшихв дисврташТ результаты.; Практична значимнггь роботи:

'.«\про1И)!и)к,ш\ сис>,'ма Е.чХ та мстоди IX пимфювакня призиачаються роаробиикам па . корнстувачам БД як зааб керунания як!стю БД та шднишення продуктивное™ 1х праш;

- розроблеш методики можуть використовуватись для створеиня стандарта з оцшювання якост) БД, а також методичних матершнв ягертнфжацн БД.

На аахист виносяться:

- модель та мегод оц!нювання якост! БД; :

- нрпишши нобудови СХЯ БД на пах станах и ЖЦ;

- система характеристик адекватного БД та мстоди вим1'рюваи чТг ЕлХ.

Апробац1Я роботи. основн! результати дисертацН'шо! роботи доновшались на пауков! 1 конферепиИ "1нжеиер|я й ¡нструмснталыП засоби програмування";' (Кшв, 1992р.), на звпному семшар! робочоЧ групп ".за програмою- ДКНТ Украши 06.01.03 (Кн1в, 1994р.) та науковому семшар! Ьитигуту ирограмних систем ИЛИ Украши.: . Нубл1к*п!!. За результатами диссртацП опубл!ковано 7 иаукових роб!т.

Структура роботи.'Дисерт.;«Оя складасться з «пуму, чотирьох глав, висновку, списку ш -товано! лггератури та додатку. Змкг лисергаци никладено на 122 сторшках мдшншхтсног.) тексту, 25 малюнках, 8 таблинях |.65.стор1нках додатку. Список лггератури мк'тить 102'на1 -мгнунання. Зяпип.инН обелт робот становить 192 сторшки.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У В(1уП1 ппанйчмться проблема, то розглядао:ться и лиссртянп, та описуеться структура роботи по главах.

Перша глава .\iici им. аналптгшии огляд результат!« у галу.й ошнюнапия якост! даннх, п; -иеденнх у пич'кових .(«средах, та ¡\ норшшмьшш ;шали шоло релу.чьтатт у ia.iv.»! ошнк -

ШЧИ1Я ЯКПТ] про'рччнич 'лСО'^Ч! 0<'ч«;1"' проблем11 пфнтвання рп.емя (лк111.Г" як СП( | лиашя проблем!! оцшкжаипя якост! продукт?. Нашдсташ аналшузроблеш висновки: - порпшяно з проблемою оцимовання якосп программ»*засобш. проблема оцшювашг-)

якосп ЬД дослщжена.недосгатньо; ■■-•дослщженнн щи проблеминеобхино виконаги на вей. станах ЖЦ БД, та сфор ульовапо чринии» комплектное! !, якии покладено в основу подал мних дослщжеш.: 1Г(:обх1Днок) у-моаою ефсктишюго роав'язамия пробл(?М11 оцшювання « використаиня закал» -ного поштинога амарату та едино! концепцп розроблення як само! проблеми оцтюнаиш: так ьбигьш загальногир' "л ем и - керувамня ямстю ЬД.

У друпй глав: проиоиупъеи загадымконнеишя рози'язаипя проблеми оцшюнанмя, ш:> базупъсяиа припиши комплексное™. Пизпачсш пришшпи вибору пони никого а парату та запрошжоиана пою класкфжашя, зпдпо-з якимп сформонании мопяпииии апарат,що екл> -даеться з трьох груи: загалыи попяття 13 галул якосп, попяття БД I «уиюкш з ною, а тако;ь пкчиагп«»! нопяггя гз галу»! якоет! ЬД.

Зушг -имось напопяттих,що иеобхщш длярозумпшя нодялыиого тексту.

-■•БД розглялак^ься як орн-нтована на споживача комп'ютАриэонаиа сукуишсть дапих, я11 шдображащт, стаи об'ектш та ix вмиошення у деякш Мл) та оргашзоваш .«а единим i правилами ош!сання, зберп аппя, вибфки та мапшулкжакня. •»

Ц|Д ПО розумиогьеи ва тг шкаш с. точки зору ирицееу.актоматизацЛ сугпвсп реального, умовногочи вигаданого анту, 1110 1<1!У1шш,1Г!1УК)» або могли кнувати

ЖИ розглядасться якшдхщ^нрнннятан для скруктурувашш розроблення ЬД. 1)ж 6 ф|ь соваиою сукуншстю -сташв ; К И. то «изначаються рсглкментонаною тмтияомнегм чи. и :> завершешп яких БД иабува< иового^статусус Ни статусом БД р(ыум1сться стаи 1>/1, якии сгупшн' завершения, то¡ндшмлдас стану, на икому попа розгляджться.Оечошп етаии I статуси, то !.м шдпошдають, зображеш на рис. I. ■ <; ■

11|д шформаши ¡им л.олс.тюнанпям (Ш1 розумюпъся пронес шшчешгя НО.гякни иикот • (т;>ся 1Ю<1 упопо 1 призводип» до отримаиня зиаш, трьох иидш: про можлиш етапи НО. мол лиш .ш'ртхоли'та актуалыши стаи ЛО;

Сттус. Концептуальна ЛогЫна Схема БД ЬД

БД схема (КС) сХёна (ЛС) (СхБД)

I-1— ■ -1----1-------

Ет<иш Пибц* ¡¡¡юсктммнпя • !'»\1,1иш[1Я Д<н.ч.у<е шиюи.ы (

жц стукиан, . жег.ПА, П/НУЧНС.ПИШ .

•••...ица'лм ЫО '.-:>■ скс!/.7\':и.щЫ "

Гнс.1. ЖЦ ЬД .

сдинчь концгицм |>0.фы"»кп !1|к)о:к-мп як(мчп ли'н'лк'чу^м.с я сгм'цч'нним г;"м !

nkooti(Oi) таушфшованмх мехашзшв достшшя norpióuoro (ШШЯ якосп обЧтгпв; ш:> створюють <:я. ('.Я БД визначасться шляхом епешалк«шп еистеми якосл нродукцК. Бона иризначасться для циршсния Bei« множини проблем, то вииикають у nuiyni якосп. ЗРСОЙОМ ДССЯП1ГННЯ nOTpiÓlipro pin»» ЯКОСТ! В гистемз ЛОСЯГЖ'ННЯ якоггi. структура i» фуикнюнування >jkoï oj>rani:»obahi таким чипом; що с.н'.меши система досягнення hkocií, в:тмо.'Цючи одни :< одним та слрментами шльового upónecy, (нчшосередньо впливають на яккть кшцевого продукту; аабйаикчуючи ним досяшення/н¡дтримку norpifiiioró piBin якосп .як продукту, так i нроцесу. УнЦикоиашсть мехашзм^в досяппчшя якос i ^Ым^и^чуетьта використанням едииих моделей оишювалня, аа&япечення та ^и'^м орщщьйГй крруваши» якк-по. Т»М»Й !НДХ1Д до сгворгш"! продукту .» потрТГшим i показинкамч якост! в умовах ладамих обмеженьможо використовуватись, kpím БД, для будг-якого елемеита системи якосп. Заетосований до проблем» шммюваиня якосп БД Bit пи¿иачас и ик комплсксну, яка включас сам пронес омшювания та ироцес керувания Soi а hkícjto, i дозволяв дабезпечити адскютшсть отрямуваиих реаультапв.

Для впршк'ння проблем к оцшюванля побудоиан! структура ПО оцшювгшня, модель, м« -год i пронеси, що втиошдають ïii (рис, 2, 3). Керуюч! иараметри модел! ладаються як Y (k.QS MS,Г),G), де k - MHiiMa.ihiiim pisein, комшкчнносп експсрпв, QS - сукушпсгь xapa*-терип ик якос'1 i ra коеф|Цнттв îx yai ч, MS - сукупикть ЕлХ та мстодт ïx BiiMipjoeatiiM, D -облает! виэмачени» характеристик я*опi, G - крнте[»й пршшнагя рлиення Ыдносн» 11р||И(|»т>1мст1|>;гриманого]м«ультату.

У Tpt fitt глав» нролонустьея метод побудови та реалгюш? вшначенихвище nj(Oii«"ciH. Як • гть oiiiiiKii досйгастьсж »api»)нациям керуючих параметр!«. Процедура ошнювашш < i repauW'moH», liona реалк*уегьг» иосгупоипм цикоианням таких грун аадач;.

1) (|ю]>м;л»ати! пшгдоякостг;

2) ühmipimmiitm та оншюВйини *ko*tí;

Л) аьалкм>трммагиг '

4> щи aiú.'aui» нродесу oijimouaim*.

Головне |1|>ц.шач('1111я задач неринн групи г спеинф1кувэння вимог доякрсп та;nutíip мст( -д|в оишювалня. До iici и'ииоея 1М'я задач» вш'юру критерии якосп (КЯ), вж'ару^МВ ЕлХ, ИСТ» (<ВДЗ> КЯрМТОрЮЕТИК«. • ''

К>1 ми.шачяються на «йхмШь^штм прмсвотннжя характеристикам вЬ1нои1дшЯ» р и i. MIÎ КлХ тн'>1.;»">1М'я íímhoskihwmítojíb, д«|:ладно оши-аиих у четверть» шаш, ¿Lw iiiipliiieiiMH .i,i_ia'ii впаноюепия (>/13 харамсрисшк викорнс!оиуи>:ь<°я м.сюди .«окрапия la ana.il (у ексие|>тн<>1 ¡ií([HjpNia»rí, мричому Mcatateii-знанотим-iMiaiiMamirf;»vikileprut»для--Kflíi |M.v¡|:

ШиХ л вокязпнк 1пХ (чрнйяятинй чн т)

МВ ВЛХ - метол вим/рюваяяя ЕлХ I_I .. -¡¡(¡о : у :■.

Рис.2. Модель процесу оцшювашш якост!

СтадЫ С.галЫ : Сгядм ■ «-ъргашзаци > *-визаа чеиня внмог-:—■> «-оцшюввшя

Рис.З. Процес оцшюнання якост!

ы ■■ м , ,...-.

ль М - яагальна киыа'сть експерпв, що беруть участь V оц'нпованш; 1у - коефшшнт комп< -

тстпност! ,)'-го експерта, 1 воништегральнимп для характеристик вищйх ршшв [Х,У}:

Л' , V *,¥/. Г = 'Ер1*У!, .

де N - къчьгасть тдхарактерп.етик ннжчрго ршня 1нХ; р! - вага М шдхарактеристмки.

Задач! друто; груди-нризначст для-вим!.рювання та оц'ииоигчтя якосп БД" на ркших' го -пах н.ЖЦ. До треТ групп належать задач! вим1р10вацня ПлХ та отрималня оцшоц ГнХ. М 3 ЕлХ викладен! у четверт'й- глав!. Значения 1нХ обччслюються па листав! ощнок

м

^характеристик нпжчого р!вня:. 2 = £/и"*.г<, де Ъ - оц!нка деяко! 1иХ Р; М - кшынсп.

п!дхарактсристик 1иХ Р; п — оцшки, отрнмат для шдхаракхеристик; рЬ. -ва1а . пщхарактернстнк (1=1,.,,М).

Сли зауважнти, ню отика коренево! характеристики обчислюеться аналопчщш нкном. 13ШЮЖИШ! задач тоетьоГгруии у дисертаитнЮ робот! розглядаеться тгльки задача прщ'-няття рнмення ш'дноснр ирнйнятност! отрпмано! ошнки. Задача вирштться поступово: споча-'ку внбираються критерИ прш"иштноп1 досягнуто! якост), а поп'м пизначасться • нйра адекватност! отриманого результату.

Для нршшяття ¡ишения про нрийнятШгп. лосягрутоТ якосп яапроионована граф1*чна м< -дель. Остатьчнс р:шешш приймаегься людшшю, то пршЫас ршхшш (ЛПР): результат вв; -жаь гьсч адекватним, якпю отримана оц!н'ка зб!га<-ться з точкою ;»ору. людини, що приймас ршюпня (ЛПР). Будь-яш шчп №(>1П.т>1 потребу;о.ть змгпи керуючих параметрш. .

Четпсрту трупу складаюгч оргаш'заи!й|м задач!,.шо -су-прсводжук>ть■ пронес оциповяння..) уск-ч м'ножшш таких задач 1! робот! розглянуп (¡дьки !адач1 збирашш екенсртио! ¡нформа'ц Т; (ЕТ) та формулами« групп о.цШки. Длч збирання. Е1 п;нсорнстовустм я метод апалпичнг? -: ошгганх карток. Голопчя мета доупй задач! полчгае у формувднш висококом.петенп:о) та у: -. год/кепоУ групп ошнки, ню кабозпечуе ямстьрсадкмци самого процесу ошнюнання. Про®: дура формування групп скеперпв охонлки процедур!! подбору оксперлв, .ошнйванкя 5д компетеншосп', узгоджекост! 1х думок, формування кищепого скличу групп ошнки. Нктперти тудбнраютьг.ч методом "сн¡ясного к.|убка". ,...■-Для оц!пю1!а:1ня комиетептпоси викорпгговусться метод, зг!д!ю з'яки.м'комшп'е'нтше!!. .експерта ш-значаггься' структурою яргумент!в, то були ((¡дстаиою дтя ¡¡¡лпов!/!! на лоста1!Л( -:<!!|!итання, та мцюю но10 ознаиомлення'3 проблемою, то .розглндасгы'я. Оцтка коЯн;-.тентиосп т1о;,;ит:,ся за доиомсною кое(|)!1и(игу комштентноет! Кк.

Ощнка узгодженост! eKcueprie адЮснюлъся за допомогою тесту i впражасться коефщкл -том парно! рангово? кореляцп, коли експертн здшсшоюгь оцшювання методами ранжирх ■ вания або лриписуяания балш, i косфщентом Кендала, коли оцшювання з/нйсшокться м< -. тодом парних impiпняль. На ociioui огриманих для цих показниюв оцшок знзначаютьсч групи CKcnepriB. всерсдеш яких узгоджешсть думок висока.

Кшпевий склад групп формуеться з сукупносп eKCiropxiu, що мають компетентшсть не нижче задаиого ]пвня та високу узгоджешсть думок. У зн'язку з обмеженнямп на проще проведения експертизн (мпНмальна Илькить експерНв та видьтекий ресурс), потрИке подальше коректування складу групп, метою якого'е формування групп експер-riB, шо волод)ют& при заданих обмсжоннях максимально можливою середпьсстатистпчнои компетептшеш.Викладена задача оптимзациформал1зуеться таким чипом:

Y^ Kki* xi

I--I_

"iy

Hxi

max, Xе'* xi <C0 /Т, £ xi > «0, (1)

де пО - мшшальна к!лыс!сгь скснерт1в, ню беруть участь у експсртиЫ; М - загальна юлыасть екснсрт!в; Кк - вектор коефиасштв компетентно™ екснерпв; СО - видыений длч проведения експертизи'ресурс; 'Г - загальна тривал!сть ексгЧертизи; С={Ск ¡"1,..,М) - лектор вартост! робота експерпв на годину; X --- ¡Хг ¡--=1,..,М) - вскторна зм!шга: XI « 1, коли ЬЗ експерт бере участь у експе(>ти;и, 5(1=0 - шакше.

Задача (1) зводиться до задач1 динам1Чиого програмуванпя. Бона мае розв'язок, кол I

¡я С '

¡снуе пО експерт!» таких, що виконустьск£Ск - СО, в ¡инюму рал; задача при заданому СГ).

не мае розв'язку, тобто для проведения експер>'и:;и необхиио збмьшити ресурс. Длч вирпненпя поставлено'; за дач 2 ггрононуочт.ся алгоритм зпаходження максимального шляху.

Запропонована модель 'оцшювання дозволяй зробитп виа.опок вЦноепо.якое« БД на будь-якому «ап! П ЖЦ, осМльки метод оцшювання, шо и реал!зус, за допомогою КЯ ста« -ркк "образ" системи-прототипу, якому повинна в|дпов!дати проектована або виготовлона БД. Практична шншоть модерн та методу заложить в!л ефективноп! розв'язання зикчадспнх задач.

У четвертШ глав! у зв'я.жу з шмржлишетю створепни С!ХЯ, яка б задопольпяла ноГреб 1 вс1х можлиних кориггуяач1в, !1|К)110иу<ться метод формунашм СХЯ.,За пого допомогою бх-ду ться ( X адекиатносп. Пропонумться МП ЕлХ адекватности на ппх етап.чх ЖЦ БД.

Метод ([кшмуиання базхчться на I ому, що БД ¡снус у н.шмодп з .¡овншлпм (-»¡том, а також на таких принципах: '

¡) вп.плення влаепшоаей БД як характеристик'якост! (ХЯ) -иовинно виконунагип, ;<ч спешалышми правилами;'

2) властивост], îuo утворюютп. ХЯ (твдхарахтеристику), повинн! виключати 0:14« одну {¿ртмч вэаемно незалежним.и; . . . ■ , . .•

3) для кожноГ а видьтених властивостей повинна ¡снунати ,)жлив1'сть представления ïï на шкал! "Kpame-npuie" або "б)лми(!-мен1не ; .

4) еукутпсгь влястивостси, uto характер. |ують як1сть БД. повинна бути впорядкована за внзначеним правилом у.нш:ля;и К'раргочно! структур» - дерева вдаетивоктси; .. ■

5) mîjk ХЯ та рласгшюстядш.БД повинна бута встановлсна однозначна шдповщшсть;! . (>) для кожного статусу БД повииио буш шбудова, свюелсрецовластивостеи;

7) дерево ХЯ будьгякого J3 статус*» ЬД шхвиино скла/пздся з коректних характеристик та мати так1 властшюсп,, як достатшстьта денадмфи-ють;, ¡1' ' . ' . .

8) СХЯ статус» ЬД повинщ не суперечитн одна/одши- та .мюяити як< локалып; таки рознодпен! xap,iкiер ноиди СХЯ pi imiv crarvciB БД можул. ма1и рншш склад ХЯ, ал1 для забезнечення однозначно л ХЯи},одиаковою семантикою повимт мати одваком найме^нування, а рактеристики. що мають однакот ш^ена, стентлчну^семантику,';

9) СХЯ ЬД повинна мгститн характеристики,, июшдлягають шлькгсиому'вимфювашгн) ла авто1у1атизонапому опыю.мнию, ,

10)СХЯ новинка бути . (ндкртою,. гобто дрлускати ,можливкяъ-:включеняжлдо.. або виключенля ) нем 0)фе,михх(1рак1ер11<Л'ик>

Метод фармувацня СХЯ еяизхишцм т-.р?,шшшм аналиом цдаемод1»сгату(Кт>БД.аоб'с> -' тами i'x зовншпих cçpf/K)Biiii(,мио.л»ии>му(ф>ся:д-мет»■выявления-ляшптюгжЛ■■ ктт Д1ючих об'(;к1тв,.Я1у дозволять, ошнит характер них взаемс^и тассформупатидошповыц i ХЯ. Побудова СХЯ и,иц>ну< н>( я в ipu стари. виимчястмя, ПО формувиння СХЯ Б/,, булуетьр! к ра1[)Х1я ХЯ » побудов.пы icpapxiH aimi.jyi-гься на внновщш* 1Ь мере имени .1 mime вимоым

3aiipoiioiioijaHnn метод мас.загальуе застосувашцм.може бут« .вдкорнейшии для побуд< -ни СХ, то вшбивакт, якшть буд1>-яко1: БД яку шлому, так;! в деякнх .окрсмихьаспектах! Зпдно з метою дисертац! 1 не м;ггод кнкористовуо тъея в робота для,иобудови! СХЯ. IM.;Un». якктю 1М розумк-с1>(71.м1}4.в1дпов1,х11ост1 БД як шформашиноьмодол!" НО, то мвделюеться.

ДдН HMMtpKlItïlIIIÎW 1Y Ш Д. I ¡1(' Т ! .1 H.'l '[M l ¡. Г Ч Y Г ГД .р M СГН [." '.1 ЯД,'к-»ЛТИ ГМ'Т! «к- ''У К V111 ' 1 f ■

luiaei иностеи. що характеризую^, здатшеть БД' достошрио. та. повно^виабражати ста! о<Т< кпв 1IO m laiyjOMi М1?к i/цми. зл'язки.. Адеки.тппсть утглялмяыт як ргаподменз хараки put шка I ро»учк гы я як а ц-ммлнк гь КС ш еташ анллну, а иквапнеп, ¡К па eiai 1 нроек, .иання, адскватшгть С.хЬД на еташ реалюацн та адекватшеть С.хЬД i бази факп»

(Г><1>> ни етяш дое.идного кнронадження та внкорш танш). .. .,;............ / . i '

Зпдно з визначенням. наетуинии ртеиь ск.падають.дш шдхаракте.рш'тн.ки. Лостовммпс! t. яндяе собою сукушнеть' власгиностем, що 1идоб|>ажаи)'п. Mipy мдношдногп знаш., ян

¡снують або можуть бути одержат з БД, дшсному стану речей у ПО. Повнота - сукупшСть властивостей, що характеризують Mipy, в якш дшсннй стан речей у ПО ш'дбито в БД.

- Характеристики: нижних piBHÍB1 fioövflöBaiii виходячй 3 Hecynepe4í¡ocTÍ ПО. ЁлХ сформ«-ван! на л1дстав1 припушення, що як зас!б моделювання використовуеться б&'арна модель "сутшеть"Зв'язок", а для подання БД - рспяпШпа' модель даних (МД). V гакий ciïociô бул i побудоваш iepapxiï пмхарактсристик АД КС та АД БФ. Виходячи з foro, що характеристика " адекватност! ероздадшеною,з мстою тдвищення об'ективнбст! ошнок пщхарактеристик i АД ЛС i АД СхБД вибиралиея зпднй з технологией Пронесу IM, при якш ЛС'будусться як шдображешот КС у MHiinntiio-opicii roBaiiy МД з йИШШИям рознпфенням, а СхБД - як iii/iof - ' раження ЛС у МД, що е машинно- та бЖЕД^'-ор^йтоваиок^з' йо»0ш1П1&''рк>зийфШшкГ.' " Розширення виникають у з?язку з внмогймй МД. ! • • ; •<:

В авторефёратгдля прикладунаведена iepajixiji ХЯ для АД КС (рйс.4). ■""""'' >

Особливгсть ЕлХ полягае в тому, шо, будучи спецйф1ч(пши для вим!рюванйх статуей) БД, вони в ней же час маютьзагалцп власти воет!: забезпочують ощнювання бДмеНЙх характеристя«-БД,.враховуючи'при цьойу;спое1б'ньбудчвй в1дпов1дн01: статусу-

MB ЕлХ адекватност) побудоваш, виходячи з принципе несуй'ерёчност! П0i 'iiciхTi''ctí - "' тупв; сиадкуваиля>!наступним:,статусЬм БД' pi aira адекватности досЯгн'утоготШерсдны ' ' статусам; встановлення М1ри адекватности статусу БД 'цйяхоМ ffirfti Сгпвтднес»Ншя'э':ПОЧи '' попередшм статусом; снецш{ячносп; ефективносп та можливосИ допуска™ 01зну точшс! i. " оцшок; розширюваностгяаЛежно'вИ Вимог Biano&i.'titócTi Í технолбпчнйст) пикОрйсгаиня.

M В едементаот их характеристик ад еХватност! БД.' Неможливо побудуяати СДиПий ¡üirí ритм длявймгрювання ni'icî множиниЕлХадекваТнОстг осюлькй M В окре.мих харя ктери< ' тик багатов ч^му визнйчаються ïx амктом, мопою концегггуального модслюванйя iá ' моделлю подання даних, а також системою керування БД, що використовуеться/' Прй е ' анал1з властивостеи ЕлХ.тиови ко1Г1!(Пггуаль1К)Го моделюваП11я, модУ'лГпода111[Я йаййх Д0зв< - ' лив сф<фмулювата!аа1вям1ЯЮояЖкАЯ])ДО'^^ 8Й«*ЬЙА'0ЙЙ."''"' 11 "'

У заг!т1Ь1гНму/вйпадку oniMKa мйбжйпа'"

об'екпв мають невну мастишеть або cVKyniiitTi, -власти«остей. Розглянсмо 'можлйм Bapiairravui i.; i lV.K'.¡-.í.í?,!¿í :á 1 '"■>'

1. Нехай задангрш1гаиачн1>об'сктй' M! ^r^f^.Nj/uiö можуть мати визначену йа'стйвГсгь.

Тод! oniiiKa M¡pit,-B якшмножина эб'ект^в у шйоМумае зазНачсйУ йлйсТйШстк,BHpÁkarfilcií.......

як P(l,M)—l,/'N, Ae.'tHiKiflHctm'-oeVkTib/'M'MaiiÍTt'áMii^iv^r''ifiaeíiÍBicTb, N- МгЯльна' '

Ki.'lbKÍCTI, 06:CKTÍB:; •■.■'!'' ' ' 1 : ' • ,■•■■> i ■■■■ ' * '• '/ '■■■■■ i

2. Пехай Mi (i - 1,..,N) - iiepiBti03iia4iii i для'кожпо№ з них задйна ifarä pi (í-'l.-.Ñ). íno в! -" ' знача«-Tioro fii;ihociiy значим¡сть. Вве.темо фун'Кц1к>^:: х (i) "I . kó.Th iirtV'icr Mi мае зазпач('н\

Э

АД КС—у—- Досто—

ВфМСТЬ

КС

—ВвутрЬмяя— весупереч-теть КС

- Несуггереч--

теть правил КС одне одному

и

Несупьрсчмсть ста-гитах правил Несуперечтсть ди-иамичних правил

¡нтерпре- г—|— Iнтерпрето-

говамстьКС

вашеть сут-ностей •

-1игерзтрето— ватстъ атр1-

буТ1Р

~ Достов1ря}сть ¡сну-вания сутностг

— Корскгшсть опису сугяостI

~. /нтерпре говатсть об'синих характеристик

—1нтсрпр с тозаюсть мцожиши уш'калъиих Iдеитифшаторш

-—Достов/ри/'сгь ¡сиу- ■ ваяия атрибутЬ

— Коректнгсть опису атрибутов

--Ьперпрето- —

РРЯ/СГЬ зв'яз-кш

-}вгерпрето-

ватегь правил

I ста '-1ит

■Дсстоыртсть ¡сиу-ваиия зв'язшв 'оректтсть опису ч'язкт

■1итериреговатсть ' статнчинх правил , Титерпретоватсть дннатчних правил

-/вгерпрето- —— вашеть домеш'в

"С

Достовгршсть /сиу-ваяия домен ¡в Коректшстъ опису дсметв

Ноянота КС-

-Позно та сутносгей—.—Повнота наявкосп сутносгей —По »нога опису сутиостей —Лов нота об'емннх характеристик '—Повнота мяожнни уткальиих /дентпф/'ка гор/в —ТТопнота атрибут» —г— Повнота иаявиостг атрибут/в I—/

-Повнота зв'Азкш -Повнота правил •~11свно та дометв

-Повнота ош.'су атрибуав - Повнота наявиосп зв 'язкЫ -Полнота опису за'язхш -Повнота статнчинх правил'. -Повнота дкнамЫиих правил

---Повнота иаявиостг домен/в

. и_Повнота опису домешв

Рис.4. Адексатшсть КС

15.'1йстп Ысть, та обЧ кп'ь мае ш.<н

X (I):;-0 - п шшому рай. Тодгоцшка м|ри, .в якш множима ршнозначнич алап и?псть,до|)1вню(-(2).

<?< К пЮ*

N ■

(2)

3. Нехай заданий об'ект, що може мати го р!внозначних властивостей. То;ц оцшка Mipn, в якш об'ект мае зазначену множнну ьластивостей, дор1внюе Р(к,М),* де .к - KüibKicii, властивоггей, як1 мае даиий об'ект, М- загалша kúibKicn. кластивостей.

4. Припустимо, що власшвосп нер!внозначш. Тод] оцшка дорпшюе Q(S ,v,M), де vj - ваги, що визначае значи.чисть даноТ властивост! вщиогно шших, б (j) = (, коля об'ект мае. j-v властшнсть,<!> (j)=0 - в ¡ншому paai (j=l,..,m).

5. У загальному виладаку рояглядасться множина нер!внозначних об'екпв Mi (!--l,..,Nt, кожен з яких може мати m нер!вирзначних властивостей. Тод1 okíhks Mipn, в як>й задана множина об'ектт мае зазначену сукушнсть властивогтсй, доршнюе (3), де pi - вага об'ект а •Mi; Q(fi,v,m) задагться формулою (2), де ib - загальна к1лыс!сть влаетавостей, шо визначаються для кожного з об'ект!в; vj - вага j-í властивосп (j=t,..,m); f зизначаетьсч аналогично S.

п

H(p,f,v, т, W) = -'—----—----. , (3)

Нобулова МВ повноти КС. .'1С та СхБЛ. При 0Íi,ii:i0Ba.HHÍ повноти БД найбшьщ попшрени л е випадок, коли nci об'екти дскоу.иозуеться на. дв! тдмножини, то ¡сто'тно 1>!др1зняютьсч одна ви одно!. Розпишемо можлиш оцшки.

). Мехай M"(Mi: ¡"1,..Л'} мктить N1 обов'язкових та N2 факультатнвних об'екпв, ям можу ri) мати зазначену властивкль. Щ тдлшо/хини зпаходятъеяу cuiввиношеннях, що вг-значаютьгя коефпшнтами К1 i К2 (К1 + -К2=1). Упорлдкуемо об'екти за '¡х факультативности - факультатив«!»! об'ект lie невинен, передувати обов'язковому. Введемо^ (i.) fi-=i,..,N>: //(i»)-l, коли Mi мае зазначену влаеншетъ, та /;(1)"0 - в никому раз!. 'Год! ошнка siipif, в як!й задана множинаоб'екТ!в мае зазначену властишсть, у катальному внпадкудоршнюс

. • N '

.VI 1]&**{()

U(w,Kl,K2, p.íf.W, N% N)-= ATill P¡ *<') + --,

дс K1 -í K2">; p¡ - вага обов'язхового об'екта; gi - нага факультативного об'екта.

2. Hexaii задана множима oó'eioii; Mi (¡»1,..,N), кожей г яких може мати m властивост!, з яких m'¡ обов'язкових тачп2 <|>акультатИв|.ГиХ.' Будемо внажати, що властивост! впорядкова! i за Ух факультатиbhíctk), тобто обов'язков! нередують факультатив» им..Для кожного Mi вш -де.мо функшм Si(j): S¡(i)" 1, коли об'ект Mi мае влагпдасть j, ia Si(j) - 0 - в пнному раз!. То;.! ошнка м!ри, в якш об'екти Mi мають зазначену гукуинКггь вллетивоетец, /lopiiiiiioe

N

%,-pi*U(Si.v,p,KlK2.N,mUm2<m) IV(S, v, р, К1, K2. N,ml, tal, т) = -----------—------.

де k!,l(2 - коефщн uní, що ииражають сшшндношсння м':ж шдмножинами обов'язкових ia

И

факультативних властивосгей (kl^k2=l); pi - вага i-ro об'екта; vj - вага обов'язкош >'i властивоеи (j=l,..,m 1); uj - вага факультативно!'властйвостг''

;Вим№юианго1ДОСТбт(н)0сп КС, ЛС та Г,хБЛ. Убшьшостгтщал^пзпачепнями ЁлХ до<-точ!рност1 е паяШеть mi вщсутшсту ПО об'екта, що ¡нтерпретуе' або його вЛастивос-ri (с\ -куашостд властивосгей). У цъому- випадку :iie стКчькИ ййзкййва значимость недостошрного об'екта або властивост1,; як. сам факт ЙОГО юнування у КО. Тиму при ónimonaiiiii лоск -BipiiocTi КС неяощльно;розд1лят!1об'екТй та i'x шгастйвойг йа фakyЛьтaтйвl^ffa•oбoв'^^зкoвL Головна мета --юлъюсно вмобразити важлшпеть 'toro, що вся множила об'ек'П» та i\ .властивостей; поийнна бутидостошрною. Тому побучуемй оц/нки ЕЛХ таким чипом, ши i сну ваш гя хоча б однотонедбстоМрноГо1 об'окТа або власти iiocri ^уде давйи icfotiie вщхг -ления зиачсь оцшок вШ оптимуму. Щоб отримати Оцшки для ЕлХ достШрносп, н'еббхгдн э пер-трити наявшеть для кожноь/з об'ектш його штерпрегацн у ПОГВикладемооспов! i шдходм, то використашу робот! при йобудош оцшок достовфнастГ ''' " '"■;"■' , 1, Ilexaii задали об'ектм Mi (i^l,v¿,N), кажен з яки.ч повинен мати зазначену власти Bien.. Введемо,^ (I) у такий. <;nocié: коли обУктMí- неШйе !зйзнйчеШйластиъЬсН та

p(¡) 0, коли Mi мае зазшчйгу властив1сть: ©И1ПКа повинна досягатй максимуму, коли bi i об'сктй мають зазначену йластшнсть, та ¡стотно в!дхиляТ!Йя 'в!д'оптимуму при наивное i хоча б <>Д|{01«> об'ектИ; якпй.нем&е зазначйМ властиьоШ. ВихоДячи з нього, buiitica Mipn, о як!и задана М11ожйн» вб'ект!в мае эййнгкену :кУс*йв11?п>; пропонустьСя у вигляд] (4), де К ) (0<K:i^l )!- йоефшТсиТ, i!(o ви:шачао величину «¡дХЙлй'пя obiíikii в!д оНтймуму при вия! -дети мершого об'екта, що не мае зазначено! властииосп (значения K'¡ визначаються експе) -

I л . .

тями); pi-- ваг» 1-го обУкта.

1. к о ли jr <,/(;) = 0

( к }

i Z/"V(-;)-i у <*)

AT3i 1 - ■ ^ -----L коли ][>(<)> 0.

'» - I i i

2. llexai; задана множила oóVktíb Mi (i™1,..,N), кожей з яких повинен мати ш ршнозна1--нпх властшю'-теи. Для кожного Mi введемо функшю гг. л (j) О, коли Mi мае властшйсть i. ia n(j) 1 > в íiiiiioMV pa.ii. IIpiiiivcniMO, що тдноепа значимк'ть об'екпв Mi иизпачастьсч коефш: гитами кик pi, а шдносна лначммкть «лаетииостен - vi. To;u ошнка М1ри, в якш мно-жнна об OKT1B маеччецу cvKvniiirrb иласгивоетен. доршнкм

Y,PÍ'y(ri,v,K4.m)

= -—---,

де К1 (0<К1<|) - коефщн нт, який пизначкг ui.ixii.irim« оц!нки Bi;i оигммуму при впявлеш i

U.

nepuioi властивостт, як«'( и« vox ляаиачсний иб'ект.

С" л ¡л зауважити, wo мгаслшок некоректного вщобряжсння ЛС у СхВД ОхВД мож<: зиах< -дитнся у нормалынй формг, то нижча Big трегьо!. Цс зумоилхн можлитсть нояви аномал] i при виконанш операшн ононлеиня,вставки та вилучения. У зв'язку з ним СХ адекватное, i СхБД мостить характеристики потешиiinoi несунеречносп дан их при пнконаш I нсрел:чсних выше onepauifi. Для ix аим^рюваиня побудораш спешалыпметоди.

Вим1'р!Оииння КлХ аявкиатногп ВФ. Особливктю ощпюпання БФ«; шч>бх1дшсть зробит t нисновок виновно "й якосп н-умовах неыожлиюст) ионного пе|мт^1яду БФ. Тому для он -нювання адекватности Г<1> иикорнстовунмься методи стжгостпянаго контролю якосп п(м -лукцН, як1 дозволяю гь втйрюватм адеквапнеть ВФ аа дедкою Ш шляхом анализу частиц< факпв: з тарантованими ¡мошрноетими а (помилка 1-го роду) визнати, ню мриймятна Б< > не задовпльняе pi пень якопт, шо вимагагп.оя, та л ¡Mouipiiocno fi (помилка 2-го род\) внзнати прийнятном БФ, яка не задовачышс ршеньякосп. що вимагасться. БФ шяжаетьсч прийнягнон>, якщо параметр^що характеризуй П яюсть, не iiejHiuiuiyc дсякою межокши значенн i, i не прийнятною, якщо цей параметр мае значения нижче деякого ¡шнмго. межового значения. Таким параметром можс бути, нанриклад, к ¡ль Kirn, фактщ, то не м -, довольняють обмеження wiknocri, або генеральна частка искоректнпх факт!» у 1>< > (cj^D/N, де D - к|льккть некоректних факт!» у. БФ o6'< mv,N). ^к правило, <j невгдомот йот сл1д ошиюватн за результатам» контролю мшадково! »иборки оо'е.му в факх1в, шв ммтить iji некоректних.

Нехан М - множима факпв, Ji (iJ1,..,H) - обмеження, що накладет' на kohkjmtii« кпямач» -Hi факти (тобто для кожног.) обмеження в1домо, як! факти noaiiimi йому задоволышти). Т( -

/ц миожнну М можна розбити на Н нЦмножин Mi (i=l,..,M), таких, що B<:i е.-.емени

н .

тдмножини Mi повинн! задовольпяти обложения {¿. Очевидно, ¡но jj Mi q М.

Таким чином,! ра, и ЯК1Й Mi эадовольняе обмеження ji, визначаст;,ся як Ri I'th.J-i). ,-ц- i - «¡лыйсть елемеитв Mi. що задовольняють ji; Ц - загальна к№>км-м> е.темепг'ш у iii; -множит Mi. Оцшка Ri побудомана для винадку, коли aci елементи дпдмножин piimo.iiuciui, але up не завжли ак. Пехай кожному елемепту тдмножини Mi «¡дповиа* демки i KO«J)inifHT wij (0<wij<l, j *1,..,IJ), шо визначае його вгдноспу зна'.'и.мн т To.ii ошнка \iipn, и як1Й шдмножшм Mi задовотмчнг оимеження Ji, у стальному шишку дорпншн Ri'Q(i"i,wi,U), ;te^i(j) i, kociii j-й«лсмен* Mi .«яловолымр о>>ме;ксшм Ji-, га ,"ifj) " • в

iiiiHOMv pa;ii.

Як н|кнч .io, i,i - велнке i iiejtxoK.iuuo nepeiiipi! mi bci e.ieMeiriн множите, тому лишки' «rf ■ чт люю.ться з деякою iMoiii|>Hi<"no е - П / /.<.. де !i ■ юлькнаь елемеп ни iii:iMtio»ltii:i Mt. mi;i перег.дядаютыя: )i (n/N)*l.i, де N - об'гм 1>ф, an- об'<м шн'юрки, mo o.i.i '.а- п-еи .«¡.»».и .<

П

планом статистичного контролю. ГНд планом статистичного контролю роаумкпъся система правил, що визлачае метода в!дбиранняфщсйа дяя перев1рки таумови, прк.викошимО-яких БФ сл)Д визнати нрийнятною чи исприннятною або продовжити контроль. У робот! вик< -ристалi одиостушнчаач илани контролю, бо вони найпростнш у використашп.

Зпдно з одностушнчастим планом контролю, коли серед п ииладкоио вйЦбраних факт!в küibkictb некоректних in виявиться не бшшою шж приннятне число v (m<v), Бф bu: -жаслься нрийнятною за цим критерии якослт, шакше - нсприйнятною.

Задача правильного вибору плану статистичш>™ контролю нолягае в тому, щоб зробит л jiomилки нершого та другого роду малоймо1мрними. Головним iMouipiiiCHMM показпико л плану статистичного контролю с оперативна характеристика Р(<>\ яка у зазн.тченому вина/ -ку доржлкм' ÍMonipiiocri визнати нрийнятною БФ з часткою некоректних 0актп> q="I>/N, де Г) - кьтьккггь некоректних факт!в у-ВФ об'сму N: ílcxaü з дсяких м1'ркувань визначено, шо БФ нрийнятна, коли (|< vi; i ненрийиятна, коли qsv2, гобто vi - прийнятний ршень якот (гранично нрнпустиме значения частки некоректних фяктшу БФ) i v2 - piBciib брякувашш. Значения vi та v2 покипи i задовольняти впмоги тюстачалБника i нокулия. Звичайно пред'являюгьп^моги: P(i¡) > 1-а, коли q<vl,та P(<]j sy?, коли <i>v2.

Одностушнчатнй план контролю визлачаеться диома параметрами: об'смом виборки та приийалышм числом v. Зпдпо з планом (n,v) i.i БФ об'сму N вибирають для контролю w -падкоио н факяв. Коли серед п фактгк к!л!.кк'ть некоректних факпв ш виявиться б:л1>Ш01:> шж v, то БФ низнаеться неирш'шятною, коли m<v, БФ иизнапься прийнятною. Для одт ■

-стушичастого ¡плану ,(n,v) оне|>ативпа характеристика.. Рп{т s у) = £Рп(т],.

......... . f . .* , .....

дс ni - kuii.kícit, пекорекпшхфиотву Bii6ípn¡ об'с.чу п(аипадкова величина); Рт(п1) - *мов1| -лют, поят! ni ш'коректннх фактт у Biiñipni об'гму п. Як правило, влкористовуюп, вила/-Koiiv BiiióipKv безчмвтореш», а ; iprt-обчисленш оперативно! характеристики; Р(<[) виходять тз lint [i!(omciричного рсмподмення ¡.човфносн-й, то задаться форму чою (5), де сд " к П.Ч1С11, < получень ij N елемет ¡в по п.

С/ к

Ллс, прахопуючи шдсутикть ж<юх|дш1х розрахунколих тлб.ы(Ш> при .вс-!икпх .\' i п, заан; -челе |нм||о:и.-|«'Ш1я можна анроксимунати (шишшшш або розпо.илспням Пуассона .

... I аккм чипом, a.jK- ч лчлушх влаонноетен oiicjkiijibhiix ха)мктеристнк винлнпас. ию ш • Ж.1М Min.na uuiúpaTii. такин план статистнчно.ч) контролю (n,v), икни гаранту^значении ризшлиа i /У при .ta.iai.nx vi i v'2. . ... .

To n чк м<ча ct.uHcrii'obiro кон1"ро.по якосп нрилх кци полите у тому, щоб ирнинят-ч i .!an¡i»ii'.v ял ni n.iptjH) ¡íMiapv. в дашй iiociaiiotiiu нро0.1ема молчгас а отримати kiti.khtiií

отпнки, що виражас. яК1Сть БД за зазначёною характеристикою. Тому вйкладений метод був доповкенин побудоаою к1льк!сног оц!йки досягиуто! якосп. Оцжка нройонусгься у вигля/й:

, • , - ■ ; ■ ¿Я/**/' ■ ,

лг, и-, т, Н.п, V) = -- -—... _ ..... ,

де х = (хк ¡ = 1,..,п} - система' коефпиенпв ваги обмежень цШсносЛ, що вибираюТ1>ся дл'И перев!рки; Н -загальиа к|'льк!стьобмежень; : - ■ - ' О ,,

/?/ =

О, к о ли ' м» < V/', <2(^/>7,/о*// . ;.

-—----:-, К ОЛ» ГН1 > VI,

и

де {I: © =1, коли факт) тийрки з тдмножадй МТ е коректним, та. £Щ) = 0 - в1ниюйу раз!; - об'см шдмножйни М1; И - кшьюсть факттв, шо вйбираю'-ъся для переварки 1з М1; и »

- юлыасть не коректних факМв мпожиии М1 у виборщ; у/Уприймальне число для п!дмш -' жини МГ; де \yjj- коефнйент ваги .¡-го факту у виборш ¡з Ми

Для автоматизовано! шдтримки запропоновапих МВ га оцшки адекватности Б, I розроблеио макет алтоматизовано! системй ЯБД (Якйггь Баз Даи»--<), що описустъся у четвертШ главК '

У висновку систематизован1головш результата, отримаш в дисертащйшй робот!. У додатку до роботи наведений приклад, що демоиструс використания розроблено! технологи для оц!нюваиня адекватнот КС засобами ЯБД,

ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТЫ РОБОТИ

- розроблена концепшя вир)шення проблеми оцйновання;

- побудован! », адель оцйновання якосп БД та метод ицЬювання, що реал1'зуе модель та забезпечуе отримання оцшКи, яка адекватно шдображае д!Йсну яюсть, БД;

- розроблеш принципи та метод формування структура характеристик якосп БД та побудована структура характеристик адекватйосп БД, яка охоплюе весь н ЖЦ;

- запропоноваш методи вим^рювання ЕлХ адекватпост! БД;

- створен! методичш матер!али для оцтювання якогп ¡пформашйного моделювання, як! дозволяють адекватно оцшити як'нггь БД на станах Л створення та використания. Основш результаталисертапн опублжоват в роботах:

1. Захарова О.В. Функциональные зависимости как один из аспектов проверки полноты .информационной модели//Инженерия и инструментальные средства программирования -Киев: Ин-т программных систем АЛ Украины, НШ. - С. 32-.'И.

2. Проблемы оценки адекватности баз данных в современных технологиях/О.!!. Захарова, ') Г. Захарова, В.А. Рсзниченко, А.К. Яп1унин//Нрсдставлс1!не знаний в информационных технологиях,- Киев: Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова ЛII Украины, И)!).'!.- ('. (>«-71.

3. Проблемы обеспечения и опенки качества баз данных/ Ф.И. Лндон, Э.Г. Захарова, О. i Захарова, В.А. Резниченко, Е.С. Шек н-нко - Кием, 1994. - 40с.- (Препр /ИАН Украины Ин г кибернетики им. В.М Глушкова; 94-2).

4. Захарова О.В., Захарова- Э.Г. Оценка полноты и достоверности баз данных как информационной модели предметной об. Хти//Ты>ретические и прикладные проблемы моделирования предметных областей и системах баз данных и знаний; Тез. докл. 2-го междунар. научп-техн. семинара. - Киев. Concept Ltd, 1993. - С. 105-110.

5. Методика оценки полноты и достоверности, информационного моделирования/ О.Ь. Захарова, Э.Г. Захарова; В.А. Резгсчченко, А.Е. Яшунян f/Йкженерия и инструмкнталвные средства программировании, Киев, 1-4 июня (993 г.: Тез, докл. - Киев: Ин-т программных Систем АН Украины, 1993. - С. 26-28.

(>. Захарова Э.Г., Захарова О.В., Резниченко В.А. Методология формирования системы характеристик для оценки качеств; Таз данных //Программная инженерия. - Киев: Ии-т программных систем I АН Украины, 1994г.- С. 4-13.

7. Захарова О.В. О подходе к измерению адекватности концептуальных схем. //Программная инженерияю.- Киев: Ин-г программных систем HAH Украины, 19')4г. - G. 47-5<i.

Захарова О. В. Методы и средства оценивания качества информационного моделирования.

Диссертация представлена в форме рукописи на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.09 — математическое и программное обеспечение вычислительных машин и систем, Институт программных систем НАН Украины, Киев, 1995.

Рассмотрена проблема оценивания качества информа-ционнсго моделирования на всех этапах, жизненного цикла базы данных.

Разработана общая концепция проблемы оценивания, модель и метод оценивания, метод формирования системы характеристик качества баз данных, а также система характеристик адекватности и методы их измерения.

Zacharova О. V. Methods and Techniques for Information Modelling Quality Estimation.

The Candidate's Thesis of Technical Science at 05.13.09 — Mathematical Support and Software of Computers and Systems; Institute of Software Systems National Academy of Science of Ukraine, Kiev, 1995.

The problem of Information Modelling Quality Estimation for all data base life cycle stages is considered.

The general approach to solving the estimation problem as well as estimation model and method, methods for creating the data bases quality characteristics system, adequacy characteristics system and techniques for their measurement are developed and presented.

Ключов1 слова: база даних, яшсть, життевий цикл бази даних, характеристика якост1 бази даних, оцшка якосп бази даних.

Шдп. до друку 16.11.95. Формат 60X84/16. Пашр для розмнож. апар. Офс. друк. Ум. друк. арк. 0,98. Ум. фарбо-вщб. 1,06. Обл.-вид. арк. 1,0. Зам. 848. Тир. 100 прим.

Редакцшно-видавничий В1дд1л з пол1граф1чною дш>ницшо 1нституту кибернетики ¡меш В. М. Глушкова HAH Укра'ши 252022 Ки1в 22, проспект Академ!ка Глушкова, 40