автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.01, диссертация на тему:Историко-художественные особенности храмовой архитектуры Вольни XVII-XVIII ст.

АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ ЛЕСИК ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

. ’З СД УДК 726.5.(477.82)(09)

1 З СЕН »1

ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКІ ОСОБЛИВОСТІ ХРАМОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ВОЛИНІ ХУИ-ХУНІ СТОЛІТТЯ

18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Дисертацією е рукопис.

Роботу виконано в Академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Науковий керівник: кандидат архітектури, професор, проректор з наукової роботи АО Прибєга Леонід Володимирович

Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор АОМА, заслужений архітектор Укр; Мойсеєнко Зоя Василівна

кандидат історичних наук. , народиий архітектор України, ди] тор інституту Укрзахідпроектреставрація Могитич Іван Романо

Провідна установа: Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містоб;

вання Державного комітету України у справах будівництва, а чектури і житлової політики, м. Київ

'*/' . .. ■ \С<>

Захист відбудеться7^ ч'ми 2000 р.. о/У -год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.103.01 в Академії образотворчого мистецтва і архітектури за адресою: 04053, м. К вул. Смирнова-Ласточкіна, 20.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Академії образотворчого мистецтва та а тектури.

Автореферат розісланої" 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат мистецтвознавства, професорі—-^Г/ / Бслічко К

ЗАГАЛЬНА XAI’AK ГГІ’ИС І ИКЛ РОБО ГМ.

Актуальність дослідження. Пам'ятки архітектури. ча.пітоні нам торцями минулих політь. становляїь вагому частку багатої кульіурпої спадщини України. Будучи спідками киття народу і розвитку його національної кулі,тури, вони нідіграють важливу ролі, у пі-нанні історії, розвитку духовності, вихованні почутія патріотизму в суспільстві.

Залежно від природно-кліматичних факторів, соціально-політичних умов, наявності іудівсльних матеріалів та рівня будівельної ючіііки народні маііст рп. професійні чо;ічі зио-іилн різноманітні за функціональним призначенням будівлі та споруди. Миші як камертони іершимн відчували зміни в суспільстві, найповніше розкривали його запит и і культуру.

Вивчення традицій і новаторства в архітектурі, аналіз художпьо-естеїпчпого світу, твореного народом протягом багатьох століть, без сумніву, дономагас всебічно вирішувати іктуальні завдання сьогодення. Характерно, що з розширенням досліджень пам'яток архіте-:іури. врахуванням їх регіональних особ.іниосіей. спт.тьошіх характерна нк і.і інших фак-орів все чіткіше визначаються риси архітектури українського народу як одніс її пайваи<ли-ііших складових частин йоі о культури. Пам'ятки історії і архітектури України - це невід'гм-іа частина надбань сві тової культури.

Більше півстоліття проблема дослідження та збереження пам'яток культури в нашій іержаві вважалась другорядною. У період сталінізму була -знищена величезна кількісіь без-іінних пам'яток. Близько 90% церков, костелів республіки були зруйновані. Багато пам'я-ок архітектури знишено під час другої світової війни. Фізичне руйнування пам'яток також ривало і в повоєнні роки. У 1956 р. було складено офіційний список пам'яток архітектури /країни, який налічував 1516 об'єкті». Роки правління Хрущова характеризувалися новим плеском нападок на релігію, в результаті чоі о список пам'яток архітектури в 1963 р. скоро-ився до 861 об'єкт. Факіично. понад п'якої культових споруд перестали охоронятися іержавою. Значна їх кількість була зачинена, перст ворена на склади, комори.

Лише в останні роки охорона пам'яток історії та кхлі.турп стала всенародною, черевною справою. Дбайливе ставлення до історико-архітекту'рної спадщини, всебічне її до-лідження. реставрація стали важливі не лише в історико-культурному. а й пародно-осподарському планах. Необхідність відродження національної культури, реставрації па-і'яток архітектури ніс більш актуально постала після проїолшнеппя суверенітету України І рудня 1993 року.

В даний час офіційний список нам'яюк архітектури України, що перебу вліоп. під 'хороною держави, налічує 1846 об'єктів. 11а території Полині-знаходиться 267 пам'яток .

Найбільш значна їх частина - це пам’ятки культової архітектури, які збудовані у ХУП-ХУІІІ ст. Серед них 76 дерев’яних та 68 кам’яних храмів. Дані пам’ятки с безцінними свідками історичних подій, вони відтворюють культуру людей, розвиток духовності в суспільстві. Культові пам’ятки архітектури мають особливий статус серед інших пам’яток архітектури, який зумовлений їх унікальними історико-архітектурними особливостями. Завдяки своєму призначенню та розмірами храми с композиційними центрами багатьох міст і сіл.

Пам’ятки матеріальної культури східнослов'янських народів вивчаються майже півтора століття. Дослідження вчених минулого були різноманітні за напрямом, методологією та науковим рівнем.

На сьогоднішній день в Україні та за рубежем опублікована значна кількість робіт, які відносяться до даної проблеми. Результатом великої науково-дослідницької роботи по вивченню пам’яток стало видання капітальних праць, серед яких виділяються наступні : "Історія українського мистецтва" в шести томах. "Нариси з історії архітектури Української РСР" в двох томах, ''Всеобщая история архигекі>рьі" в дванадцяти і омах та інші праці. І Іід-сумками багаторічної комплексної науково-дослідницької роботи широкого кола фахівців є довідник-каталог у чотирьох томах "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР’".

Наукову роботу по дослідженню пам’яток архітектури України проводить Київський науково-дослідний інститут теорії, історії архітектури і містобудування , Академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київський науково-дослідний інститут містобудівництва, інститути "Укрпроектреставрація", "Укрзахідпроектреставрація’’.

Неоцінений внесок в науку зробили дослідження Ю.С.Асеева. М.М.Говденко, Є.М. Годованюк, С.К.Кілессо. М.С.Коломійця, Б.В.Колоска. С.Д.Крижицького, Г.Н.Логвина, Е.і. Лопушинської, Л.В.Прибеги. Ю.О.Нельговського. І.Р.Могитича. В.А.Овсійчука, Є.М. Пламеницької, В.І.Тимофієнка, М.В.Холостепка. А.М.Рудницького, В.В.Савченка, В.В. Чепелика, А.А.Тіца, П.Г.Юрченка та інших, які у своїх працях проаналізували більшість іс-торико-архітектурних пам'яток України.

Незважаючи на проведені дослідження пам’яток, виконання обмірних креслень споруд, існує необхідність продовження дослідження тих питань, які ще недостатньо вивчені. Це стосується комплексного дослідження пам’яток, зокрема храмової архітектури в окремих регіонах України, які включають вивчення методики зведення споруд. їх містобудівельні, композиційно-планувальні та історико-мистецькі особливості, а також визначення їх місця і ролі в контексті національних надбань.

з

Проведення даних досліджень ще більше стали актуальними після святкування 1000-ліття хрещення Русі, коли у багатьох містах і селах почали споруджуватись церкви і костели, значна частина яких зводиться непрофесійно, без врахування регіональних традицій та правил архітектури християнських храмів.

Мета дисертації - дослідити принципи формування пам'яток храмової архітектури Волині XVII - XVIII ст. з визначенням в них історико-мистецьких особливостей та національних традицій.

Об’єкт дослідження - церкви, костели, православні та католицькі монастирі Волині.

Предмет дослідження - іеторчко-мистецькі особливості храмів Волині ХУИ-ХУІП лоліття.

Межі дослідження - архітектура та художня організація храмових споруд Волині, ікі зводились та реконструювались у ХУП-ХУІП ст. і збереглись до наших днів.

Завдання дослідження :

-дослідній ¡сіорико-кульі)рні умови розетку храмів реї іон\;

- визначити історико-архітектурну та мистецьку своєрідність храмів:

- охарактеризувати храми щодо їх місця і ролі в середовищі;

- визначити фактори, які мали вплив на формування композиції храму;

- дослідити композиційні та об'ємно-планувальні закономірності побудови храмів, юнастирів та провести їх класифікацію;

- проаналізувати конструктивне вирішення вузлів, деталей храмів з врахуванням бу-іівельних матеріалів регіону;

- виявит и засоби мистецької виразності храмів в екстер’єрах та інтер'єрах;

- провести аналіз художньо-конструктивних матеріалів, які використовувались при порудженні церков, костелів;

- проаналізувати творчі засади народних майстрів та професійних зодчих при спору-женні та оздобленні дерев’яних, кам’яних храмів;

- встановити методи, особливості будівництва та виконання художиьо-здоблювальпих робіт в досліджуваних храмах.

Метод дослідження прийнято комплексний, він включає:

- метод теоретичних досліджень - вивчення спеціальної літератури, іконографічних і музейних матеріалів, архівних документів:

- метод порівняльного аналізу - співставленім матеріалів наукових праць, літератур-их джерел, археологічних матеріалів, обмірів з реальними спорудами:

- метод натурних обстежень - обміри деяких вузлів споруд, дослідження архітекту; но-художньої цінності пам'яток в натурі, замальовки, фотофіксація.

Наукова новизна. Проведене комплексне дослідження пам’яток дерев'яної та кам’ ної храмової архітектури Волині XVII - XVIII ст. дозволило отримати наступні наукові р зультати:

- встановлено фактори, які впливали на розташування, композиційно-планувальь вирішення храмів;

- розроблено класифікації пам’яток храмової архітектури Волині з врахуванням їх іі торико-мистецької цінності, особливостей розташування, композиційних та архітектурні планувальних вирішень;

- виявлено методи спорудження та оздоблення храмів як народними майстрами, так професійними зодчими, художниками та скульпторами;

- встановлено принципи спорудження та естетичної організації дерев'яних і кам'і них храмів народними майорами і професійними фахівцями.

Результати дослідження заключаються у:

- проведенні комплексного дослідження пам'яток храмової архітектури з аналізом ї історико-мистецької цінності, містобудівельних, композиційно-планувальних та декоратиі но-пластичних вирішень;

- визначенні архітектурно-мистецьких, конструктивних особливостей дерев'яних т кам’яних храмів регіону;

- дослідженні методики та принципів спорудження і художньо-мистецької організг ції храмів народними майстрами і професійними фахівцями.

Практичне значення дисертації заключаггься у;

- використанні методики дослідження широким колом науковців при аналізі аналогі чних пам’яток в інших регіонах нашої держави;

- застосу ванні результатів дисертації при реставраційних, ремонтних роботах у хра мови.х пам’ятках Волині ХУІІ-ХУІІІ ст.;

- використанні матеріалів, зібраних у роботі, при будівництві нових дерев’яних т мурованих храмів і монастирів.

Публікації. По матеріалах дослідження автором опубліковано шість статей, в яки: проведено історнко-мистецьку характеристику храмів Волині, визначено особливості розта шування храмів та монастирів, їх композиційні та архітектурно-планувальні вирішення, ме тоди спорудження дерев'яних церков і кам'яних храмів. Результати дослідження допові-

дались автором на шести наукових конференціях у ВУЗах Киева. Львова. Одеси. Луцька.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів з висновками та заключения. Обсяг текстового матеріалу включає 197 сторінок, 26 ілюстративних таблиць. Список використаної літератури мае 119 найменувань.

ЗМІСТ РОБОТИ.

У ’’Вступі” дано постановку проблеми, визначено її актуальність, мету, об’єкт, завдання. метод, предмет, межі, метод дослідження, зроблено короткий історіографічний огляд, вказано на результати та практичне значення роботи, Ті наукову новизну.

У першому розділі ’’Передумови формування своєрідності храмової архітектури Волині ХУІІ-ХУІІІ ст.” дано природно-географічну характеристику регіону, досліджено іс-іоричпі іа сі но-ку.іьгурні умови ротишку храмової архітектури краю та прост ежено іради-ції волинського дерев'яного та мурованого храмового зодчества.

Волинь - історнко-етнографічний регіон України, який охоплює Волинську, Рівненську. частково Житомирську та північні райони Тернопільської і Хмельницької областей. Іс-горико-культурну спадщину Волині репрезентують 267 пам’яток архітектури, значну части-іу яких складають дерев’яні та муровані пам’ятки храмового будівництва.

Історичний розвиток та соціально-економічні особливості краю у ХУП-ХУШ ст. тіс-к> пов'язані з існуванням Речі Посполитої. Волинські митці, маючи безпосередній вихід до ¡добутків європейської культури, активно впроваджували мистецькі та будівельні традиції Західної Сврогіи при зведенні церков та костелів. При цьому надбання та традиції волинської архітектурної школи були основою при спорудженні багатьох культових споруд регіону, ікі є шедеврами храмової архітектури ХУН-ХУПІ ст.

XV11-Х VIII ст. були найбільш плідним періодом в історії храмового будівництва на Золині. До наших днів збереглось 76 традиційних дерев'яних храмів та 68 мурованих, зве-іених у досліджуваний період.

З приєднанням у кінці XVIII ст. Волині до складу Російської імперії храмове будів-іицтво у регіоні почало втрачати зв'язки із Заходом, тяжіти до російських традицій у будів-іицгві церков і монастирів, а у XIX ст. зведення храмів на Волині практично зупинилось.

На Волині існували давні традиції будівництва дерев'яних церков, які знайшли свій юзвиток у XV1 l-XVlII ст. Історичні та архітекту рно-мистецькі особливості дерев’яних хра-

мів Волині полягають у наступному:

- дерев’яні церкви будувались переважно у сільських населених пунктах, займал домінуюче місце у системі забудови села;

- за об'ємно-просторовим та планувальним вирішенням на Волині найбільшого пс ширення набув наступний тип храму: присадкувата, тризрубна церква, з однією або трьом широкими банями, з рівновисокими зрубами або домінантою центру ;

-для будівництва дерев’яних церков використовувались місцеві породи деревини;

- дерев'яні церкви зводились народними майстрами та умільцями, що мали дави традиції і прийоми свого ремесла та передавали їх з покоління в покоління.

Розвиток дерев’яного будівництва на Волині у ХУІІ-ХУІІІ ст. запропоновано поділи ти на наступні періоди:

1) перша половина XVII ст. / релігійні суперечки між католиками та православни ми, значна часова віддаленість цього періоду є причиною того, то до нашого ча су ¿береглось небагато дерев'яних церков початку XVII от. Це. переважно, гриз рубні храми з однією, трьома банями /:

2) друга половина XVII ст. / низька активність храмового будівництва, церкви три дільні. іноді виділяється об’єм центрального нефу /;

3) перша половина XVIII ст. / активізація дерев'яного церковного будівництва, ще поширене переважно у сільській місцевості. Композиції церков ускладнюють ся - з’являються хрестові у плані з різною кількістю бань, зростає висота цер ков. стають більш вишуканими пропорції та форми /;

4) друга половина XVIII ст. / розквіт дерев'яного храмового будівництва, ускладнення композицій церков. їх об’ємно-планувального та конструктивного вирішення поряд із збереженням старих архітектурних традицій /.

Об’єкти мурованого храмового будівництва Волині ХУІІ-ХУІІІ сг. класифіковано н£ храми та монастирські комплекси православної та католицької конфесій. Виділено наступи архітектурно-мистецькі та типологічні особливості мурованих храмових споруд Волині:

- муровані храми споруджуються переважно у містах, причому у містобудівельних утвореннях домінуюча роль належить православним храмовим спорудам, а католицькі рідке претендують на основну роль у забудові населеного пункту;

- у ХУП-ХУІІІ ст. на Волині найбільшого поширення отримало наступне планувальне та об'ємно-просторове вирішення мурованих храмів:

а) православних - однонефні. з бабинцем і вівтарем, найчастіше одно- та двовер.хі. з

домінантою центральної бані;

б) католицьких - тринефні. чотири-, шестистовпові базиліки, з куполом, з фронтоном на головному фасаді.

Розвиток мурованого храмового будівництва на Волині у досліджуваний час запропоновано розділити на наступні періоди:

1- перша половина XVII ст.;

2- друга половина XVII ст.;

3- початок - 70-ті роки XVIII ст.;

4- 70-ті роки - кінець XVIII ст.

Перша половина XVII ст. характеризується бурхливого боротьбою католицизму, уніатства з православною церквою за сфери впливу на місцеве населення. В цей час храмові споруди на Волині будуються переважно у стилі ренесансу та раннього бароко. Зводиться велика кількість монастирів та костелів.

У другій половині XVII сг. нааає період значною спаду в спорудженні мурованих храмів, що пов'язано з Визвольною війною. Розквіт стилю бароко у храмовій архітектурі Волині продовжується з початку XVIII ст. до 70-х років і поступово переходить до стилю рококо, а в кінці XVIII ст. - до класицизму.

Характерно, що в кінці XVIII ст. на Волині переважно зводились православні храми, а католицькі практично не будувались. В цей період набуває розквіту будівництво православних монастирів.

Встановлено, що композиційно-планувальні характеристики православних мурованих храмів не лише сягають корінням у глибоке минуле Волині, а й тісно пов’язані з волинським народним дерев’яним зодчеством.

У другому розділі ’’Принципи зведення храмових споруд Волині XVII-XVIII ст.” визначено місце і роль храмів у системі міської забудови, об’ємно-просторове та планувальне вирішення храмових споруд, особливості конструктивно-технічних характеристик волинських храмів та архітектурно-мистецькі засоби виразності у храмовому будівництві регіону' у досліджуваний період.

І Іа основі проведеної кількісної характеристики особливостей розташування дерев’яних. мурованих храмів і монастирів Волині XVII-XVIII ст. у системі населених пунктів визначено, що:

а) на сучасному етапі розвитку міст і сіл Волині досліджувані дерев’яні пам’ятки храмової архітектури мають наступне розташування:

- в системі населених міст - 65% :

- на околицях населених пунктів - 26% ;

- за межами містобудівельних утворень - 9%;

б) кам’яні пам’ятки храмової архітектури мають наступне розташування:

- в системі населених пунктів — 68%;

- на околицях населених міст - 23%;

- за межами містобудівельних утворень - 9%;

в) в залежності від першочергової функції монастиря, вони розташовані:

- в центральних частинах забудови міст - 70%;

- на околицях населених міст - 22%;

- поблизу населених міст - 8%.

Запропоновано наступні якісні показники для класифікації досліджуваних пам'яте у системі містобудівельних утворень: храмові пам’ятки, оточені історико-архітектурною з: будовою: відокремлені, оточені більш пізньою рядовою забудовою: розташовані ь мальої ничому ландшафті, оточені рядовою забудовою; приймають активну участь у формуваш силуету населеного пункту'. З врахуванням цих якісних показників проведено класифікації досліджуваних пам’яток архітектури.

Визначено фактори, шо впливали на композиційно-планувальне вирішення досл джуваїшх храмів, монастирів:

- функціональне призначення споруди;

- характер населеного пункту, кількісний склад приходу;

- розташування в населеному пункті;

- характер навколишньої забудови:

- характеристика навколишнього ландшафту;

- доповнення та реконструкції споруд в процесі експлуатації.

Композиційні та об’ємно-планувальні характеристики храмів дерев’яного зодчеств

зведені автором до наступних груп:

- тризрубні, одноверхі;

- тризрубні, двоверхі;

- тризрубні. триверхі;

- тризрубні, безверхі ( хатнього типу );

- хрестові, одноверхі;

- хрестові, п'ятиверхі;

- однозрубні, одноверхі;

- п’ятизрубні. одноверхі;

- безверхі, з двома вежами на вхідному притворі.

Композиційні та об'ємно-планувальні характеристики храмів кам’яної архітектури Волині ХУІІ-Х'/Ш ст. зведені автором до наступних груп: церкви:

- однопефні, з однією, двома, трьома банями;

- тринефні базиліки, з однією, двома банями;

- хрестові, з однією, п’ятьма, дев'ятьма банями;

- зального типу з банею:

костели:

- тринефні, чотири-, шестистовпові базиліки;

- однонефні;

- хрестові.

Найбільш значна композиційна г рупа дерев’яних храмів (54 %) - тризрубні, одноверхі. Найбільш поширена композиційна група кам’яних церков (56 %) - однонефні, з однією, двома банями. Найбільш характерна композиція костелів (76 %) - тринефні, чотири-, шести-стовпові базиліки. При індивідуальності кожного монастиря їх об'єднано в наступні композиційні групи: замкнуті, компактні, блоковані, павільйонні.

Визначено, то особливостями конструктивно-технічних характеристик волинських храмів є наступне:

- конструктивно-технічні прийоми, що використовувались при зведенні дерев'яних та мурованих храмових споруд Волині у ХУП-ХУІП ст.. розроблені майстрами набагато раніше, сягають корінням у мистецтво Київської Русі;

- в залежності від природно-кліматичних умов Волині ( підвищена вологість ) конструктивні елементи дерев’яних храмів - фундаменти, стіни, підлога, перекриття, бані, ліхтарі. маківки, двері, вікна, сходи - мають специфічні особливості, які включають підбір матеріалів та їх ретельну тривалу обробку;

- для конструктивних елементів дерев’яних храмів на Волині у ХУИ-ХУПІ ст. використовували виключно місцеву сировину, в той час як для виконання деяких конструкцій мурованих храмів матеріали завозили з-за кордону;

- для зведення волинських мурованих храмів у ХУІІ-ХУІІІ ст. використовували природні кам'яні матеріали, брускову цеглу, а для виконання деяких конструктивних елементів

( двері, вікна, підлога, оздоба інтер’єру ) часто застосовувались місцеві породи деревини • дуб, липа, сосна.

Для визначення архітектурно-мистецької цінності пам’яток волинського храмовоп зодчества автором використано наступні художньо-мистецькі показники виразності храмо вих споруд:

- об'ємно-планувальна характеристика:

- конструктивно-технічне вирішення;

- масштаб та пропорції храму:

- декоративно-художнє оздоблення фасадів та інтер’єрів храму;

- стильові ознаки та колорит споруди.

Встановлено фактори, від якісного вирішення яких залежать масштаб та пропорці храмів. З врахуванням запропонованих факторів храми Волині поділено на групи:

- масштаб та пропорції храму епіврозмірні з навколишньою забудовою;

- масш іаб храмової споруди не відповідає масш і абу оючу ючої забудови;

- храм приймає участь у формуванні історичного ансамблю;

- храм є композиційним центром забудови;

- масштаб храмової споруди органічно поєднаний з ландшафтом;

- храм відокремлений від забудови.

Художньо-декоративне оздоблення храмів Волині в екстер’єрах та інтер’єрах, в зале жності від стильових характеристик пам’яток, включає дерев’яну та кам’яну скульптури; пластику, настінні розписи, орнаментовку, станковий живопис ікон та портретів фундаторів їх розвиток у ХУІІ-ХУІІІ ст. базувався насамперед на місцевих традиціях художньо декоративного оздоблення храмів, проте саме у цей період на Волинь проникають мистецьк стилі Західної Європи: у XVII ст. - пізній Ренесанс та раннє бароко, у XVIII ст. - розвинуте пізнє бароко, рококо та класицизм.

Дерев’яна скульптурна пластика на Волині має глибоке коріння і у ХУІІ-ХУІІІ ст розвивається на основі місцевих традицій, активно поєднуючись із європейськими. Кам'яні скульптура приходить на Волинь разом з католицьким будівництвом і, використовуючи міс цеві традиції різьблення, набуває нового, специфічного забарвлення.

У ХУІ-ХУІІ ст. на Волині виникла іконописна школа, яка переживає розквіт на рубе жі ХУІІ-ХУІІІ ст. Нові тлумачення у розумінні образів, елементи портрету, пейзажу, натюр морту. побутового жанру, специфіка кольору, світлотіньового моделювання форми, композиційної побудови сюжету виділяють волинську школу станкового живопису.

У третьому розділі ’’Методи спорудження пам’яток храмової архітектури Волині ХУП-ХУПІ ст.” простежено традиції використання матеріалів у храмовому будівництві, подано аналіз творчості народних зодчих та професійних архітекторів у храмовому будівництві Волині та визначено методи зведення храмових споруд.

З врахуванням регіональних особливостей для будівництва дерев’яних храмів на Волині використовували наступні породи деревини: сосна, ялина, дуб, липа, граб, ясен. Спорудження кам'яних церков та костелів також проводилось на основі місцевих природних кам’яних матеріалів: граніт, базальт, піщаник, а також "волинська" цегла.

Художньо-конструктивне оздоблення дерев’яних та кам’яних церков проводилось виключно на основі місцевої сировинної бази. Для оздоблення костелів крім місцевих природних матеріалів широко використовували привізний мармур різних кольорів, метал для покриття.

Спорудження дерев’яних та кам'яних храмів на Волині проводилось бригадами ви-соконрофесшіїих народних майорів, які створювали досконалі мисісцькі твори культової архітектури без розробки проектної документації, передаючи з покоління в покоління свій талант, знання та уміння.

ХУІІ-ХУІІІ ст. знаменні для Волині формуванням школи народного релігійного малярства, виникненням центрів іконописания у Луцьку, Острозі. Білостоці. Дубно, Межирічі. Корці, Жидичині і т. д., появою майстрів-малярів, що стали носіями волинських традицій у станковому живописі, найвидатнішим з яких став Иов Кондзелевич.

Для спорудження костелів запрошувались професійні архітектори із Західної Європи. Будівництво проводилось на основі розробленої та погодженої з єпископатом проектної документації. З врахуванням значних оздоблювальних робіт в костелах у творчій співдружності з архітекторами працювали професійні скульптори, які інколи були місцевими, але в переважній більшості - запрошеними зі Львова.

Зведення дерев’яних та кам’яних храмів являло собою комплексний безперервний творчо-технічний процес, в якому під керівництвом старшого майстра чи архітектора кожен фахівець виконував професійно грамотно свою ділянку роботи.

З врахуванням виробничих необхідностей безперервності будівництва в бригадах народних умільців була взаємозамінність, яка не знижувала якості будівельно-монтажних та художньо-оздоблювальних робіт при спорудженні храму.

Для Волині ХУІІ-ХУПІ ст. характерна присутність трьох церковних конфесій - православної. католицької та уніатської. Специфікою волинських храмів є те. що їх об'ємно-

просторові, планувальні, конструктивно-технічні вирішення завжди відповідали функціон льному призначенню споруди - церква це чи костел. На Волині відсутні приклади трансфо; мування православних храмів у католицькі і навпаки.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ.

1. Серед різноманітних історико-мистецьких комплексів та окремих пам’яток Укра ни в якості основних об’єктів дослідження вибрані храмові споруди Волині, які побудоваї у ХУІІ-ХУІІІ ст., як найбільш значна група пам’яток архітектури. Результати наукової робс ти показали, що попередніми дослідниками недостатньо глибоко і повно проведено комплї ксний аналіз історико-мистецьких особливостей храмової архітектури Волині досліджуване го періоду.

2. Проведено історико-миоецькии аналіз нам'яюк дерев’яної та кам'яної храмові архітектури регіону. їх архітектурно-художню характеристику. Досліджено історичні, соціг льно-економічні та політичні умови спорудження православних та католицьких храмів н Волині, запропоновано періоди розвитку, активізації та певного спаду будівництва храмі протягом Х'/ІІ-ХУНІ ст.

Розвиток дерев’яного будівництва па Волині у ХУТІ-ХУІП ст. запропоновано поділи ти па наступні періоди:

1- перша половина XVII ст.;

2- друга половина XVII ст.;

3- перша половина ХУІІІст.:

4- друга половина ХУІІІст.

Розвиток мурованого храмового будівництва на Волині у досліджуваний час запро поновано розділити на наступні періоди:

1- перша половина XVII ст. :

2- друга половина XVII ст.:

3- початок - 70-ті роки XVIII ст.;

4- 70-ті роки - кінець XVIII ст.

.Встановлено, що соціально-економічні та етно-культурні умови розвитку Волині ма ли безпосередній зв’язок із храмовим будівництвом краю, а саме: чинили вплив на активіза цію чи спад у спорудженні храмових пам'яток, на архітектурно-мистецьке вирішення спо-

руд, на перевагу православного чи католицького будівництва у регіоні, на використання тих чи інших матеріалів при зведенні церков і костелів, на творчість народних майстрів і , на поширення різиих мистецьких стилів із Західної Європи на Волині.

3. Гіростежено зародження, розвиток та розквіту ХУІІ-ХУНІ ст. школи волинського народного дерев’яного храмового зодчества. Вона мас давні традиції спорудження церков, а пам’ятки ХУІІ-ХУІІІ ст. найбільш яскраво репрезентують особливості дерев'яного церковного будівництва Волині. Для регіону найбільш характерці присадкуваті, тризрубні церкви, з однією або трьома широкими банями, з рівновисокими зрубами або домінантою центру.

4. Православне муроване храмове будівництво Волині сягає корінням у часи Київської Русі. Давні традиції кам’яного зодчества знайшли новий розвиток у XVГ 1-ХVIII ст., активно використовуючи надбання архітекторів із Західної Європи. Базуючись на місцевих традиціях і застосовуючи елементи західноєвропейських стилів архітектури, муроване православне будівництво на Волині у досліджуваний період набуває найбільшого розквіту; найпоширенішим сіаи наступний тип церков; однонефні. і бабинцем і вівтарем, найчастіше одно-і двоверхі. з домінантою центральної бані. Простежено зв'язок дерев’яного та мурованого храмового будівництва на Волині.

5. Католицьке муроване храмове будівництво Волині мас тісні зв’язки із Західною Європою, з Річчю Посполитою. Воно не має історичного коріння у регіоні, тому у костелах переважно використовуються західноєвропейські традиції архітектурно-мистецького вирішення храмів. Проте часто зустрічаються зразки застосування елементів волинського народного дерев'яного чи мурованого культового зодчества при зведенні католицьких храмів. Найбільш поширений тип костелів на Волині у ХУН-ХУІІІ ст.; тринефні, чотири-, шестисто-впові базиліки, з куполом, з фронтоном на головному фасаді.

6. Проведено кількісну та якісну характеристику особливостей розташування церков, костелів та монастирських комплексів у населених пунктах. Визначено, шо у досліджуваний період на Волині переважна більшість храмів розташовувалась в системі населених міст, в їх центральних частинах, причому у XVII ст. домінуючу роль відігравали частіше католицькі храми, а у XVIII ст. - православні. На околицях та за межами міст і сіл розташовувались переважно родинні монастирі. У системі містобудівельних утворень культові споруди у більшості випадків зводились в мальовничому ландшафті та в оточенні історико-архітектурної забудови.

7. Досліджено об’ємно-просторові та планувальні вирішення храмових споруд Волині у ХУН-ХУШ ст. Як у дерев'яному, так і в мурованому будівництві композиції та плани

храмів мають глибоке історичне коріння, базуються на місцевих традиціях культового зо чества. Лише спорудження католицьких костелів та монастирів не мало поширення на Вол ні аж до середини XVI ст.. тому у католицькому релігійному зодчестві майстри використ< вують традиції, запозичені із Західної Свропи. Розроблено якісну та кількісну класифікаці волинських храмових пам'яток щодо їх композиційно-планувального вирішення. Визначеі найбільш значні композиційні групи:

а/ дерев’яних храмів - тризрубпі, одноверхі;

б/ кам’яних церков - однонефні, з однією, двома банями;

в/ кам’яних костелів - тринефні. чотири-, шестистозпові базиліки.

Монастирі об’єднано в наступні композиційні групи; замкнуті, компактні, блокован павільйонні.

8. Досліджено конструктивні та функціональні елементи дерев’яних і кам'яних хр; мів з аналізом матеріалів і методів зведення споруд. Охарактеризовано конструкт шик технічні прийоми, які викорисіов\ вались при зведенні дерев'яних і кам'яних культових сік руд на Волині у XVII-XVI1I ст.. визначено особливості конструктивних елементів у волш ських храмах та простежено зв'язок конструктивно-технічних характеристик церков і кості лів з використанням тих чи інших матеріалів, властивих саме для волинської школи храме вого будівництва.

9. Визнаною художньо-мистецькі показники виразності храмових споруд, встаної лено фактори, від якісного вирішення яких залежать масштаб та пропорції храмів. З врах) ванням запропонованих факторів розроблено класифікацію храмів Волині:

- масштаб та пропорції храму співрозмірні з навколишньою забудовою;

- масштаб храмової споруди не відповідає масштабу оточуючої забудови:

- храм приймає участь у формуванні історичного ансамблю;

- храм є композиційним центром забудови;

- масштаб храмової споруди органічно поєднаний з ландшафтом;

- храм відокремлений від забудови.

10. Проведено аналіз архітектурно-мистецьких засобів виразності у волинськом храмовому будівництві. Гіростсжено як розвиток місцевих традицій у дерев’яній та кам'яні скульптурній пластиці, монументальному та станковому живописі, так і проникнення на Вс линь мистецьких стилів Західної Європи, їх пристосування та подальший розвиток на місце вому грунті. У XV11-XVIII ст. переживає розквіту волинська школа релігійного малярств; досліджено творчість її найвидатніших представників. Проаналізовано матеріали, які вико

ристовувались для художньо-декоративного оздоблення церков та костелів Волині у досліджуваний період.

11. Досліджено матеріали, що використовувались для зведення дерев’яних та мурованих храмових споруд Волині у ХУІІ-ХУІІІ ст. Визначено, що на Волині існували давні традиції використання матеріалів будівництва: при спорудженні та оздобленні дерев’яних церков використовували певні породи деревини, що були найбільш поширені у регіоні: сосна, ялина, дуб, липа, граб, ясен; для спорудження кам’яних храмів застосовували місцеву сировинну базу, причому колір і розміри цегли мали свої регіональні особливості. Для оздоблення католицьких храмів завозився мармур із Західної Європи.

12. Проаналізовано творчість народних майстрів волинської школи храмового будівництва. Вивчено творчий шлях майстрів, що репрезентують народне церковне зодчество Волині, гіростежено зв'язок між творчістю волинських майстрів у ХУІІ-ХУІІІ ст. та у попередніх століттях.

Досліджено виникнення, розвиток та розквіт на рубежі ХУІІ-ХУІІІ ст. волинської школи народного релігійного малярства, що представлена центрами іконописання у Луцьку, Острозі, Білостоці, Дубно, Межирічі, Корці, Жидичині і т. д., подано аналіз творчості найви-датнішого її представника Иова Кондзелевича та інших іконописців, шо працювали у досліджуваний період на Волині.

13. Професійна архітектурна діяльність у храмовому зодчестві Волині ХУІІ-ХУІІІ ст, характеризується двома напрямами - православним і католицьким будівництвом. Встановлено, що над зведенням православних церков і монастирів працювали місцеві архітектори або архітектори зі Львова, рідше - з Кисва. які отримували освіту переважно на Україні. У своїй творчості вони активно застосовували місцеві традиції як дерев’яного, так і мурованого храмового зодчества, створюючи досконалі архітектурно-мистецькі твори. В той же час над будівництвом католицьких храмів та монастирських комплексів працювали частіше архітектори, запрошені із Західної Європи, рідше - місцеві вихідці, шо здобували архітектурну освіту за кордоном. Відповідно, вони були носіями західноєвропейських архітектурних традицій, що втілювались при будівництві католицьких храмів Волині у ХУІІ-ХУІІІ ст.

Живописно-малярські роботи по оздобленню храмів виконували як самодіяльні, так і професійні живописці. Вони залишили величезну художню спадщину, яка характеризує малярську культуру Волині як невід’ємну складову частину мистецьких процесів на українських землях.

14. Досліджено методи закладення, безпосередньо будівництва, оздоблення та освя-

чення храмових споруд на Волині у XVII-XVIII ст. Встановлено, що ці процеси мають дави традиції: у православних храмах - місцевого характеру, а у католицьких - запозичені із Захі дної Європи. Проведено аналіз діяльності архітекторів, майстрів, робітників, скульпторів малярів та інших у процесі зведення храму, їх співпраці і розподілу обов’язків, дано харак теристику послідовності робіт при будівництві церкви чи костелу , специфічних методів зве дення волинських храмів у XVII-XVIII ст.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ:

По темі дослідження опубліковані наступні статті:

1. Лесик О.О. Культова архітектура Волині XVII-XVIII ст. // Науковий вісник ВДУ. -Луцьк. 1996.-Є. 18-20.

2. Лесик О.О. Храмове будівіїиціво на Волині у XV11-ХV111 сі. // УАМ, Дослідницьк та науково-методичні праці. - K., 1997. - Вип. 4. - С. 125-129.

3. Лесик О.О. До питання про композиційні характеристики монастирських ансамблів Волині // УАМ, Дослідницькі та науково-методичні праці. - K., 1998. - Вип. 5. - C. 127131.

4. Лесик 0.0. Особливості розташування монастирських ансамблів України // Науковий вісник ВДУ, Мистецтвознавство. - Луцьк, 1997. - Жовтень. - С. 28-30.

5. Лесик О.О. Композиційно-планувальні вирішення мурованих храмів Волині XVII-XVIII ст. // Матеріали наукового симпозіуму RUR’98. - Одеса. 1998. - Вересень. - С. 58-62.

6. Лесик 0.0. Майстри храмового дерев’яного зодчества Волині // УАМ. Дослідницькі та науково-методичні праці. - K.. 1999. Вип.. 6. - С. 153-157.

Матеріали дисертації доповідались на наукових конференціях:

1. Творчість Нова Кондзелевича на Волині / Науковий семінар Інституту "Укрзахідпроектреставрація"'. - Львів, жовтень. 1996.

2. Конструктивно-мистецьке оздоблення дерев’яних храмів Волині XVII-XVIII ст. / Наукова конференція Інституту мистецтв ВДУ. - Луцьк, квітень. 1997.

3. Композиційно-планувальні характеристики дерев’яних храмів Волині XVII-XVIII ст. / Наукова конференція "Проблеми художньо-естетичної освіти та виховання студентської молоді". Інститут мистецтв ВДУ. - Луцьк, квітень. 1998.

АНОТАЦІЯ

Лесик О.О. Історико-мистецькі особливості храмової архітектури Волині ХУІІ-ХУІІІ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю

18.00.01. - Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. - Українська Академія образотворчого мистецтва та архітектури, Київ, 2000.

В дисертації досліджується формування своєрідності храмової архітектури Волині ХУІІ-ХУІІІ ст., принципи та методи зведення храмових споруд Волині ХУІІ-ХУШ ст. В дисертаційній роботі визначено межі історико-етнографічного регіону Волині, простежено зв'язок історичних та етно-культурних умов розвитку краю з храмовим будівництвом та традиції волинської школи дерев’яного та мурованого храмового будівництва. Розроблено періодизацію будівництва дерев’яних та кам'яних храмів Волині у ХУИ-ХУІН ст.. класифікації волинських храмових споруд щодо їх об‘< мпо-просторової о та плану вального вирішення. З врахуванням містобудівельних, об’ємно-просторових, конструктивних та художньо-мистецьких характеристик виділено типи дерев'яних та кам’яних церков і костелів, найбільш поширених у волинському храмовому зодчестві ХУІІ-ХУІІІ ст. Проведено кількісну та якісну характеристику особливостей розташування дерев’яних, мурованих храмів і монастирів у системі міської забудови. Досліджено особливості конструктивно-технічних характеристик волинських храмів, архітектурно-мистецькі засоби виразності у храмовому будівництві. Встановлено масштаби та пропорції дерев'яних і кам'яних культових пам’яток, проаналізовано художньо-конструктивні матеріали, які використовувались для будівництва дерев’яних та мурованих храмів па Волині у ХУП-ХУПІ ст. Проведено дослідження творчості народних майстрів та професійних зодчих на Волині, простежено формування та розвиток школи релігійного малярства у регіоні. Проаналізовано методи зведення дерев'яних та кам’яних храмових споруд на Волині у ХУІІ-ХУІІІ ст.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: церква, костел, монастир, об'ємно-просторове вирішення, конструктивно-технічні характеристики, архітектурно-мистецькі засоби виразності, школа народного будівництва, професійна архітектурна діяльність.

АННОТАЦИЯ

Лесик О.О. Историко-художественные особенности храмовой архитектуры Волыни

XVil-XVIli ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры ч; специальностью 18.00.01. - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Украинская Академия изобразительного искусства и архитектуры, Киев. 2000.

В диссертации исследуется формирование своеобразия храмовой архитекгурь Волыни XV1I-XVIII ст., принципы и методы возведения храмовых сооружений Волыш XVII-XV111 ст. В диссертационной работе определены границы историко-этнографическо и региона Волыни, прослежена связь исторических и этно-культурных условий развития кра* с храмовым строительством и традиции волынской школы деревянного и каменногс храмового строительства. Разработаны периодизация строительства деревянных и каменны.' храмов Волыни в XV11-XV111 ст.. классификации волынских храмовых сооружение относительно их объемно-пространственного и планировочного решения. С учетом градостроительных, объемно-иростракственных, конструктивных и художественных xapuKiepucuiK выделены шпы деревянных и каменных церквей и костелов, наиболее распространенных в волынском храмовом зодчестве XV1I-XVII1 ст. Проведена количественная и качественная характеристика особенностей расположения деревянных, каменных храмов и монастырей в системе городской застройки. Исследовано особенности конструктивно-технических характеристик волынских храмов, архитектурнохудожественные способы выразительности в храмовом строительстве. Определены масштабы и пропорции деревянных и каменных культовых памятников, проанализированы художественно-конструктивные материалы, которые использовались для строительства деревянных и каменных храмов на Волыни в XVII-XVIII ст. Проведено исследование творчества народных мастеров и профессиональных зодчих на Волыни, прослежено формирование и развитие школы религиозного изобразительного искусства в регионе. Проанализированы методы возведения деревянных и каменных храмовых сооружений на Волыни в XVII-XVI11 ст.

КЛЮЧЕВЫН СЛОВА: церковь, костел, монастырь, объемно-пространственное решение, конструктивно-технические характеристики, архитектурно-художественные способы выразительности, школа народного строительства, профессиональная архитектурная деятельность.

ANNOTATION

Lesyk 0.0. Historic-art peculiarities of temple architecture of Volyn of XVII - XVIII cen-ury. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the degree of the Candidate of Architecture with the speciality

8.00.01 — Theory of Architecture, Restoration of Architectural Structures. — Ukrainian Acad-:my of Art and Architecture, Kyiv, 2000.

In the dissertation the formation of the peculiarities of the temple architecture of Volyn in (VII - XVIII centuries, the principles and the methods of building the temple structures are inves-igated. In the dissertation work the bounds of historic-ethnographical region of Volyn are defined, he connection between historical and ethno-cultural conditions of the development of the region nd the temple building and the traditions of Volyn school of wooden and stone temple building re traced. The division into periods of wooden and stone temple building in Volyn in XVII-XVIII eiituries, the classifications of VoKn temple structures according to their space-voiume and planing resolution were worked out. Taking into consideration townbuilding, space-volume, construc-¡ve and art characteristics, the types of wooden and stone churches and Polish Roman-Catholic hurches most spread in Volyn temple architecture of XVII-XVIII centuries were defined. The uantitative and qualitative description of the placement peculiarities of wooden and stone temples nd monasteries in the system of town construction was done. The peculiarities of constructive-;chnical characteristics of Volyn temples, architectural and art means of expressiveness in temple onstruction were investigated. The dimensions and the proportions of wooden and stone temples ere defined; the art-constructive materials which were used for building of wooden and stone :mples in Volyn in XVII-XVIII centuries were analysed. The investigation of the creative work of eople's masters and professional architects in Volyn was conducted; also the formation and devel-pment of religious painting school in the regions were traced. The methods of building of wooden id stone temple structures in Volyn in XVII-XVIII centuries were analysed.

The key words are: church. Polish Roman-Catholic church, monastery, space-volume reso-ition. constructive-technical characteristics, architectural and art means of expressiveness, peo-le's constructional school, professional architectural creative work.