автореферат диссертации по металлургии, 05.16.02, диссертация на тему:Исследование особенностей рафинирования подшипниковых и конструкционных сталей электромлаковым переплавом

И1Н1СТЕРСТБ0 0СВ1ТИ НКРЙ1НИ »'Г 6 ОД ДЕР1ЙШ МЕШЗРПИНЙ ЙКЙДОПЯ ЗКРЙИИ

1 з тон тг

На правах рукописи

Н1КП1Н СЕРИЯ БОРИСОВИЧ

ЯОСЩ1ЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕИ РАФШВАННЯ !Щ1ИПНИК0ВИХ ' I КОНСТРНКЦIННИХ СТА ЛЕЯ ЕЛЕКТРОИЙКОВИМ ПЕРЕПЛАВОИ

спец!альн1сть 05.16.02.-" Металург1я чорних мвтал1в "

Автореферат дисертацп" на здобуття надкового ступекз кандидата техн1чних наук

Дншропетровск - 1395

Дисертац1я е рукопис. Л ■

Робота виконана у Запор1зьк1й дер*авн!й 1н«енёрн1й ака-деыП М 1н1стерства осв!ти акра!ни.

Науковий кер!вник: доктор техн1чних наук.професор

Г.П.КАГйНОВСЬШ

0ф1ц1йн! опоненти: доктор техн1чних наук.професор

Е.1.Ц1В1РК0

кандидат техн1чних наук,доцент

Й.П.ГОРОБЕЦЬ

ПровЦна установа; комб!нат "Язовсталь".м.Мар1уполь

Захист дисертацП вЦбудегься 0& 1995р. о/^год. на зас!данн1 спец1ал1зовано! Ради к 068.02.01 при Державн1й иегалург!йн1й акадеиП »краГни за адресов:

320635. н.Дн1пропетровськ, 5, ГСП, пр.Гагар!на, 4.

3 дисергац1ев иовна сзнайомитися в б1бл!отец1 академП".

Автореферат роз!слано О*) 1995р.

Вчений секретар спец1ал!зовано1' вчено)" •»»—

кандидат~техн!чних на; --

доцент

Ю.С.Пан1отов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРIСТИКЯ РОБОТИ

Актуальн!сть теми.Виплавка сталей з ы1н1мально мо1ливим вм1стом кисню i оксидних включень,при iниих однакових умовах, якi визначають над!йнIdtb 1 довговi4Hiсть роботи вироб1в,вис-тулае важливим завданняи як!сноГ металургГГ.Сьогодн! на пер-«ий план тако» виноситься проблема прогнозування Фазового складу 1 властивостей таких включень. в!ходячи !з вимог. як1 ставляться до к1нцевого продукту.

Зг!дно ГОСТ 801-78,п!д час поставки п1диипникових сталей за замовленням I групи максимальн! бали за вс1ма видами включень обмежен! значениями 2(ДСП) i 1(Е1П),а вм!ст 101 < 0,002 %(зи1на 2).

Неодноразов! спроби покращити як!сть 1 властивост1

»-'J . !

сталей типу ХГС методом ЕВП до цих nip не дали спод!-ваного результата 1з-за появи дефект!в типу "тр1цин" i "вiд- • коли".

Значною м¡рою трудноч! вир!иення цих проблем^ пов'язан1 3i складн1стю I суперечн!стга х!м!зму взаемодП' металу з1 влаком i утворення оксЦних включень в таких сталях, особли-вост1 якого вивчен! недостатньо.

Мета роботи.Яточнити законом!рност1 х!м!чних перетво-рень комплексного розкислення неталу й «лаку Iftl1.tCal 1 [Si] та утворення включень з р1зною природою при ЕШП п1д«1п-никових i конструкц1йних сталей типу ХГС.

Методика досл!д»ення.Для вир1шення поставлених в робот! завдань використано великий фактичний матер1ал,застосован ряд сучасних способiв 5>1зико-х\м1 чних доелiджень i метод!в анал1зу,як! забезпечують високу ступжь достов1рност! та надiйност! одержаних складних реакц!й розкислення й термоди-

нам1чних моделей,розрахункових та емп!ричних залеиностей.

При досл1двенн! складних реакций застосувували хímíчний, ыеталограф!чний та петрограф1мний методи анал!зу.Bmíст кисню у метал! визначали. .за допомогою анал1затора ТС—136 Ф1 рми "Леко".Термодинам!4Hi розрахунки проводили на ПЕОН.

Наумова новизна.Розроблен1 й дослЦиен! складн1 реакцП розкислення металу ! шлаку [АП i (Sil. [Cal i [Sil, [Cal i [Al],[fill .[Cal 1 [Sil.Уточнен! законом1рност1 комплексного розкислення-в!дновлення й формування базового фазового складу вторинних,третинних 1 четвертинних оксидних включень в нрен'янистих сталях.

3 единих поз!ц1й узагальнен! й систематизоьан! практич-Hi дан! за впливом основних металург!йних Факторов на окисления металу й базовий склад оксидних включень в дчслЦяених сталях.

Роэроблен! термодинам!чн! мсдел) складних р^акщй з участи [All 1 [Si ],программ ix численного рвения з допомогою ПЕОН для дослЦвення хШчних р1вноваг у систем1 ме-тал-илак.З'ясовано.що у пор!внянн1 з простим! складн1 модел1 адекватно описують вплив основних металург!йних факторíb на повед!нку [01 i [All в сталях ШХ15-Ш i ЗОХГСА-Ш.

Практична 1цнн1сть 1 реал!зац)я роботи в промисло-BocTi.Розроблен! рекомендацП по удосконаленню д1ючих техно-лог!й ЕИП дослЦвених сталей,в тому числ! з долегуванням Si,а тако* методом ЕВП+ ВДП.З участю дисёртанта розроблен! й запровадяен! на завод! "Дн!проспецсталь" технолог!']' ЕШП лремУянистих сталей 1з застосуванням електрод!в з невиведе-ною окалиною.флюсу АНФ-32 пруткового алюм!н1ю з оптимальними питомиыи витратами,порошка ФС65 на плавках з долегуванням Si, а тако* стал! 30Х2НВА в кристал!затор! кв.415 мм зам!сть

кв.350мм,що дозволило зменшити брак на 684,51 т.витрату вл1-Фувальних кругiв на 246шт. i в 2 раза головну й донну обр1зь

зливк1в. ,

Сумарний рГчний е&оном!чний ефект склав 320743 крб. (у UiHax 1990 р.).

Публ1кац1я 1 апробац!я роботи.За результатами дослЦ-жень опубликовано 8 статей.Натер1али дисертацП включен1 до науково-техн.конф.молодих досл!дник1в. завод1в" Дн1проспец-сталь'Ч 1985р.) i "Електросталь'Ч 1936 р.),Всесоюзних науково-техн.конф." Проблеми й перспективи спец. електрометалургП' " (м.Москва, 1 366р.) i "Сучасн1 проблеми електрометалургП' ста-л1 "( м.Челяб1нск. 1990р.).

Особистий внесок дисертанта м!ститься у розробц! й дос-Л1дмен1 складних реакций та i'x термодинан!чних моделей, уза-гальнен! 1 систематизуван! практичних даних та математичном моделюванн1 р.1вноваг м1и металом й флюсом.

Обтем роботи.Дисертац!я складаетьса з1 вступу.трьох роз-дШв.загальних bhchobkib i додатку.Викладена на 122 стор!н-ках маш1нописного тексту.BMimye 22 ыалюнка,17 табл!ць,б1бл1-ограф!ю i3 130 найменувань i додатка на 35 стор1нках.

0СН0ВНИЯ 3MICT РОБОТИ 1.Сучасний стан питания 1 завдання дослЦяення t

Йнал1з лпературних даних локазав.що npocri реакцП'.ви-бIр яких в рол1 основних довиьний, не Ндобрававть BcieY складносп й суперечност! х1м1зму комплексного розкислення -вЦновлення та утворення оксидних вкличень в досл1дауваних сталях.

При EW1 шдиипникових сталей (ISi1/ШМ0) п1д флюсом ЙНФ-6 прост! реакцп розкислення з участи [Sil або [АН не виступають основними.т.я. включения в прокат! представлен!

- 4 - Ч;.

корундом, алюмосил1катами й алншнатами калыию .а значить,в ÄiftcHOdi розкислення редкого метали не простим,а комп-лексниы.

ГГри Е1П конструкц1йних сталей типу XrC(tSi]/[ñl]«30) п!д флюсом ЙНФ-6 у сортов! зливки за допомогои простих реакц1й немовливо пояснити ochobhí законом1рност! fll i Ca bíahobhhx прочее íb ШП +■ КВП): сп1льний перех! д [01,[fill i С Ca 1 в метал 1з шлаку,а такоа пЦвищення забрудненосп прокату пл1в-ковиыи i глобулярними включениями.fi саме, Б1дпов1дно до цих peaKUift,Í3 зростанням марочного bmíсту [Si] в стал! розкис-твальна здатн1сть ГР13 чи [Si] повинна niдвищуватися.а в д1йсностi cnocTepiraeTbca iHiia картина.

При АВМВПЛнтенсивному протыканию яких сприяе засто-сування високоосновних глинозеыистих флюс1в з низькою окисленною та niдвищенн! гемператури шлаку,вир1шальну роль у в1дновленн1 [ftl] i [Ca] налеяить [Si],В той яе час немае ч!т-koctí виносно оптимальних ыея коливань вм!сту як залишково-го [fil] у вихЦному метал1,так (FeO) i (Si02) в стандартних флюсах.

На плавлениях э долегуванням металу Si в npoueci ЕШП таков вимагае обгрунтування вибору рац^нального складу i вЦношення ISi]/[fil] в порошкових феросплавах i л1гатурах з метою суьйщення процес!в легування, розкислення та модиф1ку-вання сталей.

Прийнято вваяати, що в умовах ЕвП система метал-шлак на noBepxHi ix подолу досягае р^вноваги або в максимально uiрi набливаеться до нього.В той же час р^вноважна з [ftl] чи [Sil

1?0нцентр$ц1я С активнi сть) [0]~в~метал1~завмди-значно-менша__

His за законом розпод1лу.

За допоыогою простих реакц!й складно коректно прогнозу^

вати вплив металурпйних фактор!в на повед1нку не тйьки СО].але й [А1 ]. а такоя базовий склад 2. 3 i 4 -них оксидних включень до стал!. '

Використання ж пдьки емп!р1чного пЦходу до вибору оптимального BapiaHTy технологи ЕШП для злитк!в масою 4-5т пов'язана i3 значними затратами основних вид1в pecypciB.

ЦiннIсть теор11 взаемних систем полягае в тому,то вона

дозволяе розробити склада реакц!i" розкислення з використан-

»♦ зг к* г- г» i♦

ням систем Fe. Fe . fll.fll . Si,Si ,//0 i Fe.Fe .Ca.Ca , fll, s* *+ г-

fll ,Si.Si //0 ,SKi не в-ивчались Hi теоретично,Hi експеримен-тально.

До завдань дослЦження входило:

- розробити i дослиити складн! реакцП' розкислення шлаку i металу [fll] i ISil.tCa] i [SU.ICal i [fill, ССаЗ.[fll] i [Sil.

- з единих позиц1й узагальнити f систенатизувати прак-THMHi дан1 за впливом основних металургМних фактор!в на окисленкть металу i базовий склад оксидних включень в дос-лЦжуваних сталях.

- термодинамйно обгрунтувати основн! законом1рност1 ЙВП i КВП.i запропонувати иляхи ix запоб!ганню.

- розробити термодинамi4Hi модел! складних peanuift ррз-кислення з участв Si i fil та ix математичне забеспечення для вивчення х5м1чних р1'вноваг у cwcTewi мета'л-шлак за допомогою ПЕОМ.

- оц1нити Hipy адекватност! складних термодинам!чних моделей реальт'й картин! комплексного розкислення Ifll] i [Si] стал] 111X15-11 i поведзнку [fll] в стал1 ЗОХГСА-Ш;

- розробити рекомендацП', спрямован! на покращення якос-Ti i властивостей досл1дкуваних сталей.

- О - V.

2.Розробка 1 дослЦження складних реакц1й розкислення ч, На основ! тр1ангуляцП призм складу цих систем отримали

I досл!дили ц1лий ряд складних реамИй розкислення шлака.! , металу,серед яких найб1лывий практичний 5нтерес мають наступ-.

н1:

12( РеО)+4Ш ]+3[Б1 ] =2(А1гОа)+ЗШОг) +12С Ге 3 (1)

6(Рв0)+8[Й1]+3(5Юа)=4(А110,)+3[5П + (2)

12101 +4Ш ЬЗШ ] =2(А1^0.,)+ЗШ0г) (3)

610] +ВШ]+3(510,)=4{/11Л0Я)+ЗГ5П .. (4)

24(Ре0)+12[Са]+4Ш]+3[5П =12(СаО) +2(й1,03)+3($10а)+24[Ре] (5)

18(РеО)+18[Са]+41 А1 ]+3(510^ )=18(СаО) +2(Й1Л0Л)+3[$П +18^е] (6)

24[ 03+12Г Са ]+4ГА13+313 =12(СаО) +2(А1<г0л)+3(5Ю^) (7)

18[0]+18[Са]+4[А1 ]+3( $10г ) = 18С СаО) +2<А1а0л )+ЗГ51 ] (8)

1П рекац!!' при температурах ЕШП повинн1 самовкпьно про-

о

ходити до стану р1вноваги праворуч.т.я.дБт <0.

Йнал13 констант р1вноваги реакц!й (1)-(8) св!дчить не т1льки про складн1сть,але й суперечн1сть впливу ШО^) 1 [БП на глибину розкислення сталКПри 1нших р^вних умовах 1з зростанням масово'1" частки С Б10 ж) в низькокрем'яземистих флю-флюсах системи Са0-й]г0л-СаРг окислен}сть шлаку 1 металу як збимуеться (реакцП' з непарними N ),так 1 зменшуеться (ре-акцП з парними Н ).Б!дпов1дно [Б13 не пльки п1двищуе,але й пон!яае розкислювальну здатнгсть Ш) по вгдношенню до шлаку I металу.В той «е час незалевно в!д характеру реакцГ! (5) -(8) кальщй збмынуе розкислювальну здатнкть [А1].

Ц1 залекносп зм1нвються за логарифьпчними та експонен-ц^альними законами.При цьому точки перетину кошно!" пари кри-" вих вЦповЦають оптинально¥у^вм1сту^[51 Ь ! [51"]** —чи ШОд)* 1 ШОд)** I мШмально мовлив^й концентрацп [03* 1 (ГеО)* чи [0]** 1 (РеО)** та,як насл1док.оптимальним масовим

- 7 -

часткам [fil]* i [Cab при заданий температур].

Зв1дси зроблен висновок. що при пост!йн!й температур! ФункцП [0]=f(Si0â)P[01=f[Si] маять екстремальний характер. Стосовно до ЕИП р!зних марок крем'янистих сталей оптималь-ний вмi ст крем'язему у флюсах системи Са0-Я1г03-СаРг мояна визначити тиьки шляхом досл]'ду.

В естремальних умовах установлюеться особлива х!м!чна р1вновага, яка характеризуется тим.що основними одночасно виступають реакцП (1)...(4) або (5)...(8).В той яе час при в!дхиленн! вЦ оптимальни-х значень фактичних концентрац!й (SiO^) у флюс! в той чи 1нший б!к роль основних будуть вика-зувати реакцП' з парними чи непарними номерами.

Проте.в заводських умовах про характер i напрям проход-яення основних пар реакц!й до стану р1вноваги i його зсуву в той чи 1нший 6iK монна з певн^ств говорити лише за зм^ною х!м1Чного складу металу ! шлаку на сер!йних чи дослЦних плавках.Справа в тому,до к!нцев{ результати xÎMi4Hoi взаемо-д!ï компонентîb,що беруть участь в складних реак1Цях, визна-чаються ix активностями,як! не залишаються пост!йними при використанн! р!зних парт!й електрод1в I флюсу(нав!ть однако-вих марок) та типорозм1р1В кристал1затор!в.Прикладом цього виступають дан! таблиц! 1. ,

Характер i напрям зсуву основних пар реакций насамперед залеаить в!д концентрацШактивностей) [fill i [0] у вих!дно-му метал!.Так при ЕШП niд флюсом АНФ-32Н електрод. в якому BMÏCT цих елемент!в у 2,0 раза вивдий в!д екстремального значения в зливку.основною була реакция (З).що проходила право-руч.Коли к застосовували флюс ЙНФ-6 i електрод 1з вакуумова-ного металу.в якому вм!ст Ш=[0]* досягалось при ШкШ]*, основною була реакц!я (4), яка проходила л i воруч.

.А

-г:-.

~ 8 " 'VL

Таблица i.

Вплив технолргП' виплавки виэидного метали на зьйну масових часток [fill.tsn i COI в стал! ШХ15СГ-®злиток масою 4 т)

N ¡Виготовлю-¡Марка! Електрод ! Злиток

п/п!вач елект-! флюсу !-------------------------------------

! род íb ! ! [АП [Si] [0] ! [АП [Sil [0]

0.016 0,5? 0,0030

АНФ 0,045 0,58 0.0046 ----------»------

32Н 0.024 0,53 0,0022

0,025 0,55 0.0026

АНФ 0,011 0.60 0,0023 ------ —------

6 0,030 0.51Î 0.0028

Прим1тка:чисельник i знаыенник-проби з индексами A i H.

Стае термодинам!чно. обгрунтованим й те.що.з одного боку.для виробництва прециз!йних п1дшипник1в на завод1 засто-совують ЕШП+БДП.а не ВДП+ЕШП.З 1ншого,використання електро-д!в 1з кисло!' стал! ШХ15,яка BMimye [Si] =0,27-0,42 У.,[Al] = 0,005 %,сл1ди ICa] i [Mg], супроводжуетъся вЦновленндм Al i Са i3 флюса АНФ-32М в метал злитку за реакц!яыи (6) i (8).

1з реакц!й (1) i (3),(2) i (4) слЗдуе.чо добавка СаО, пониауе активн1сть (Si0¿) у шлаковому розплав!.сприяе великому эсуву р1вноваги nepisoi пари праворуч.а другой' -л1воруч. Проте,як показуе'таблица, вклад концентрацП (СаО) в пони--кенн1 вигару [Sil в донйй частин! первого зливку плйТно иенше,н1в другого.

Коли основними були реакцП' (1) i (3),в розкисленн1 ме-

I ДСС

II 0EHK

талу i шлаку одночасно брали участь [fll] i tSi].вигари яких в донной частит першого зливку взаенозв'язан!.Так,[fll ],який найспор1днен!!вий кисню i який мктиться в п!двищен!й к1ль-KocTi у BHxiflHOMy метал! .перешкоднав п!двиценому вигару [5П,незваяавчи на низьку активность (Si3 у Флюс! АНФ-32М. В npoueci накопичення (SiO^) у шлац1 в ход! плавки вигар [Sil-* 0,а роль розкислювача шлаку та металу практично вико-нував-пльки [fil], що сприяло росту його вигару в головн^ частин! злитку.

' BiÄMiHHicTb в CTyneHi окисления [АП в пробах прокату з ]ндексами ША1ЫА1]*) i fl( [ Al ]<[ fll ]*) обусловила р1зницю в окисленосп металу донно'1 i головно'1 частини злитку.Проте, сл!д чекати, що при деяких поеднаннях активностей (Й140д) i (SiO^) в межах марки флюсу вигар [Si] посилюеться наспльки, що мояе здШснувати. захисну д5ю по вЦношенн» до [All.В результат! в ÄOHHifi частин! злитку зменшуеться як вигар [All, так i розкислен!сть металу 1,як насл!док,концентрацП [0Î > [0]* досягаються при ШЫАП*.

0т»е,при технолог!!' ЕИП.яка базуеться на застосуванн! вих1дного металу з пЦвищеним в мiру bmîctom [fll] i Ш,сту-niHb раф1нування в'изначаеться зыжога концентрацП [АН за висотою злитку.йналопчно до стал! електродуговоУ виплавки функ1пя [0]=f[fll] мае екстремальний характер з практично Ьд-наковими координатами екстремцму.Зг!дно реакций (7) i (3), базовий фазовий склад 2 i 3-них включень у прокат! повинен коливатися в1д алкшнапв Ca i корунду ( [fll ]>[fll]*).

Коли основними служили реакцП" (2) i (4),що прот!кали JiiBopyn.To Hi [fll],Hi [Si] не брали участ! в розкисленн1 шлаку i металу.Пригар [fll] супровождувався пЦвищенням окисленосп металу Е®П у nopiBHSHHi з вихЦнимл причиною цього е

- 10 - .-'rt глинозем шлаку.BiflMiHHicTb в ступен1 вЦновлення [fil] в"пробах прокату з 1ндексами Ht ШЫfil ]*) 1 fi(-[fil] = [fil]*) привело до piaHHui в окисленосп металу донноТ 1 головно'1 част.ин зливку.

Як видно Ï3 табл.1, для обох вар!ант1в ЕШП Функц1я [0]=f[ftl] таком мае екстремальний характер.Проте,тут це яви-ще пов'язане 3i ступеней зсуву р!вноваги реакц1й (3) i (4) праворуч i л1воруч в процес! ЕШП.

Для оц1нки значения Fe у в1дновленн1 й1,який визначае окисленкть шлаку i металу при АВП.провели ЕШП стал1 ИХ15СГ серiftHoY виплавки в криt; алiзаторт кр.100 мм в атмосфер! аргону.Б рол! флюсу, що Еидповиае складу йНФ-6,застосовували механiчнi сум!ш1 i3 хiwiчно чистих СаО, Й1г 0j 1 CaFj , що м1стять сл1ди (FeO) i (Si02).

Визначили,що в концевому шлащ приркт (Si02) майже на порядок б!льший (FeO),а в донн!й частин! зливку пригар [fil] у 2 раза вивдий в iд приросту [0].Значить,з одного боку, вклад Fe у виновлення fil суттево менший С S i 1, що досить зако-ном1рно,якщо врахувати вЦм1нн1сть в спор1дненост! до кисню у цих елеменпв.З !ншого,як слЦуе i3 peaKUiï (2),вклад Fe в ЙВП тим б^ыиий, чим менший (FeO) i вивдий (fil^03) у Флюс1,та б^льша температура шлаку.Це е однзею i3 причин того.що флюси марок типу ЙН-29 i АН-295,вм]щуючих bïд 40 до G0 У. Й1л0^, не знайшли застосування на заводь

Одержан! даю св;дчать й про те.що при ЙВП порушуеться закон ризподиу кисню Mis металом i илаком .Так.зпдно цього закону,чим нижча активность чи вм!ст (FeO) у флюс!,тим мен-шов-повинна-бути-окислен 1'сть-стал! ,а_в_д!йсност!_слостер_!га^ емо протиленне.

У в1дп0в!дн0ст1 з термодинам!кою реакц1й (2) i (4) це

законом!рно:(РеО),що утворюеться в результат! реакцП'Л св!-домо введений до флюсу в оптимально к!лькост1, нер1вноц1нн1 з точки зору досягнення концентрацП' [0]* при задан1й температур!.Це п1дтверадуеться практикою ВДП сталей 1з застосу-ванням ы!кродобавок флюсу АНФ-28 з (Ре0\< 1,0 У.,а такоя присадкою окалини(на 0,8-1,ОХ РеО) в тигель-кови при ЕШП сталей СП 1 370 в листов! зливки.

В той яе час при виробництв1 сортових зливк!в не прид^ляеться налеаноТ уваги оптим!зац11" окисленост1 флюсу АНФ-б.Обмеяення в ТЯ пльки верхньо'1 мея1 (Ре0)ч<0,5 У. приводить до того, що в промислових париях флюсу,як1 надходять на завод, фактичний вы1ст (Ре0)ч<0,3 '/..

ЕШП конструкц!йних сталей типу ХГС в сортов! зливк1 зд1-йснуеться з використанням вих1дного металу серено! виплавки 1 флвсу АНФ-6,в результат! чого р!вновага реакцй (2) 1 (4) зрушуеться л!воруч,супроводяуючись п!двищенням окисленосп металу 1 появою дефекпв типу "трЦини" 1 "вЦколи".

Розрахунки свЦчать.що при 1600вС вих!дно1 стал! ЗОХГСА ([А1]= 0,02-0,03 У.) вЦноиення а^. /а^ в 4-4,5 раза б!льие пор!вняно 31 сталлю 1Ш5СГ з вмШом Сй1 1=0,05-0,06Х.при яко-му забеспечувалась найкраща частота за оксидним включениям в електроилаковому метал!,коли такоя застосовували ЙНФ-6.Одна-ков! в значения спостер!гаються,коли в стал! ЗОХГСА

масов1 дол! Гй 13=0,097-0.110 У..

Для над1йного подавления АВП при ЕШП сталей типу ХГС запропонували застосувати вихшний метал або з вмктом [ЙП= 0,08-0,102 ! флюс АНФ-32,або електроди !з металу сер 1йно1' виплавки з невиведеною окалиною,флюс АНФ-32 1 прутковий А1 з оптимальним питомим розходом, визначений «ляхом дослЦу для кояного типорозм!ру кристал!затора.Зг!дно реакц!й (8) 1 (4),

У.

базовий фазовий склад 2-3-них включень в прокат! повинен бути представлений алюм!натами Са ! корундом.

Оск!льки понинен! температури шлаку сприяють знияенню як масових частой [0] в зливках, так 1 продуктивное! елект-рошлакових установок необхЦно перевести переплав таких сталей 1з кристал!затор1в кр.ЗОО мм в кв.415 або 565 мм.

йналопчний п1дх!д доц1льно використовувати I при удос-коналенн! технологи' ЕШП !нших марок сталей з п!двищеною "марочною" активн1ств [SiJ.no реал1зовано нами стосовно стал! 30Х2НВА.

Зг1дно стех1ометр1У реакцП (4),при ЙВП спгвв^дношення атом!в [йП/[0] вЦповЦае складу Од С або 2 А10- Й120 ),а значить,розчинений кисень в рЦкоыу метал! знаходиться не спльки в атомарн1й,ск!льки в субоксидн!й (зв'язан!й) формь На користь цього свЦчить 1 те.що в стал! ЗОХГСА-И.виплавле-ний п1д флюсом йНФ-6,3 одного боку,3-н! включения подан! не-стехиыетричним глиноземом,який пор!вняно з корундом мае ок-руглу форму.3'!ниого,як установила В.П.Пир11кова, основу 4-них (пл1вкових) включень складамть субоксиди Й1 та продукти реакцП' А^О^ 2Й1+Й1>203.

Зв1дси стае очевидною принципова в!дм!нн1сть запропоно-вано! нами технологи' ЕШП стал! ЗОХГСЙ в!д трад!ц!йноГ,основано! на прим!ненн1 або вих1дного металу з понияеною кон-центрац!ею САП та С NI • або м!кродобавок [ТИ для переведения [И] в менш ик1дливе сполучення^Ш.

Мояливо припустить,що при ЕШП+ВДП нестех!ометрична природа включень в стал! ШХ15 -1 е найб!льв прийнятною з точки зору глибокого розкислення рЦкого металуСС01<0.002 К) при ВДП.В цьому випадку раф!нування стал! повинно вЦбуватися за рахунок не т1льки розкислення ЕС].але 1 субл1мацП з подать-

шим виведенням у вакуум! субоксид1в fll за дефектами литоТ структЬи електрода.як! "помножуються " при температурах пе-репалення стал!.

Згiдно реакци (8),при ЙВП+КВП сп1вв!дношення атом1в [ЙП/Ш та [Са]/Ш в рЦкому метал! вЦповЦае складу Й1^0Л i Саб0^ Сабо 4СаО • Саг0),який пор1вняно з СаО мае незначний дефицит кисню.Тому пор1вняно з РВП bmíctom Fe в КВП мояна знехтувати.

До такого s висновку можна прийти,якщо врахувати i стогну в i дм i н н i с ть в термодинам1чн!й mí цност i оксидов Са i А1,що, в свою черту,визначае piзний вклад [Si] у виновленн! Са та fil Í3 шлака.Це пшвердкуеться i тим.що при ЕЕП пЦшипнико-вих сталей п!д флюсом АН-2Э в зливках bmíct [Cal достатньо менший fil.

При ЕШП низькокрем'янистих сталей пЗд флюсом типу АН-29 в алншнатних глобулях знаходяться корольки [Si].але в!дсут-hí сиМкати.хоча в ктнцевих шлаках мктиться не менте 52SiO¿. Проте цим фактам,добре узгодяеним з реакц1ею(8),яка прот!ка-ла Л1Воруч при температурах ЕШ, дослЦники не змогли дати коректного пояснения.

Зг!дно нашим дослЦвенням.та^ глобул! в стал! ЗОХГСЙ-1 представлен! фазами не т!льки пост!йного,але й зм!нного складу -нестех!ометричним алкшнатом Са.утвореного за тим не ме-xaHi3M0M,m0 i нестех!ометричний глинозем,але за сшльною участи оксидов i субоксид^в fil та Са п1д час охолоднення piд-кого металу до температуря л1кв!дус.

У bíдпов1дност! з термодинаьпкою реакщй (б) i (8), добре узгоджен!й з практичними даними.при ЙВП+КВП росту окисленосп i забрудненост! стал1 глобулярними включениями сприяють:низьк! залииков1 концентрацП' [fll ],[03,[Са] i

- 14 - -V.

шдвищена активн1сть [Sil у вихЦному метал!;застосування електрод1в з повнктю виведеною окалинокг.понижет м а с о в i част.ки,(FeO).(SiO^) i (CaF2 ) у jmioci .висок! температури шлаку; слаброкислювальна атмосфера,а такоа п!двищен1 питом! присадки порошка ФС65 на главках з дслегуванням Si.

На основ! викладеного мояна зробити дуке ваклив! прак-тичн! висновки.

По-перше,ве^ик1 глобулярн! включения.як! виявляються при здавальному контрол!,св!дчать про п!двищену не п'льки окислею'сть, але i забруднеш'сть иеталу шп'вковими включениями, 53К1 понивую^ь властивост! сталЩе добре узгоджуеться з поглядами НЛ.Гасика.зпдно з якими "дослЦжуван! глобулярн! включения,за якими,чим чиспший метал,тим вище експлуа-тащйна ст1йк!ст1> п!дшипник!в.скор!ше насл!док, а не головна причина тдвищення властивостей стал!".

По-друге,при 1ниих однакових умовах на серйних плавках пЦшипникових сталей не т1льки в ЛСП.але i при ЕйП темпера-турнН електричн!) реаими мають велике значения для одеркання прокату 3i знивеними балами за глобулярним включениям. '

Для суттевого покращення та стаб!л1зац11 якост! п!дшип-никових сталей ЕЮП необх!дно оптим!зувати i збалансувати кон-центрацП' вс!х «омпоненпв.що Серуть участь в реакц!ях (6) i (8),i Е1П проводити при зниаених температурах шлаковоТ ванни.

9 цьому в!дноиенн! вартими уваги е дан!.отриман! при ЕИП стал! 1X15 ц!д флюсом АНФ-32 в кристал1затор1 кв.415мм з використанням пруткового алюмШя в р!зних питомих кпькос-тях(в!Д 0,4 до 1,2кг/т).Установили,цо залевн!сть середнього _максимального_бэлу_за гло^улярн>ш_1 оксидним включениям в!д питоыо1' витрати fll мае екстремальний характер.При цьому най-менш! бали (0,88 i 0,94) спостер1гаються при питом!й витрат!

fl 1 = 0,8-0,9кг/т сталь

Це законоьпрно.якщо взати до уваги.що при питомих вит-ратах Й1 мениеС0,4-0.5) i б!льне (1,0-1,2 кг/т) оптимально! Kiлькостi основними е реакцП (6),(8) i 18(FeO )+Ш Са]+2(й1а0л )+3[ Si] = l 8( CaO )+4Ш ]+3( Si02 )+18fFe ] (9) i8С01 +18[Ca]+2(filiOs)+3[Si]=18(CaO)+4[ftl ]+3( SiOa ), (10)

ио прот¡каить Л1воруч i праворуч при температурах ЕШП.Це П1дтверджуеться й даними зы1ни xiMÎ4Horo складу флюсу ЙНФ-32 у процесс ЕМ.

Технолопю ЕШП 13 застосуеанням пруткового Й1 в киь-костi 1,0-1,2 кг/т стал! Heoôxiдно випробувати при дуплекс npoqeci ЕШП+ВДП.т.я. в цьому випадку треба оч1кувати б!льш низького вмiсту не пльки [0], але i [S3 i Ш в метал! ВДП.

В той же час на сер1йних плавках доц1Льн1ше заметь ди-ФУ31йного застосовувати осадочне комплексне розкислення ме-тал1чно'] ванни шляхом безлерервних присадок порошков феросп-лав1в,xîm1чний склад i питома витрата яких повинна забеспе-чувати не пльки подавления ЙВП+КВП, але й мш^маль-ну окисленкть стал! ЕШП за заданою температурою.

H цьому BiflHomeHHi показовими е дант.отриман! на плавках стал! i8Х2Н4МЙС [Si ЬО.182,ШЬО,27%,[01=0,0042 У.) шд флюсом ЙНФ-6 у кристал!затор! кв.415мм з додаванням порошков ФСБ5 i СК20 ¡3 розрахунку отримання в зливку 0,372tSi] без урахування вигару (табл.2).

Таблиця 2.

Вплив марки порошкового феросплаву на як!сть та ударну в'яз-кiсть стал! 18Х2Н4МА-В.

Марка феросплаву

[N], г

10]. У.

НВ,

бал

Ударна в'язпсть.кгс.м/см при -70 С

ПОВЗДОХН1

поперечн!

ФСВ5 0.010 0,0032 2.12 13.1-13.8 СК2 0 0,014 0.0026 1 /62 12,7-14.2

6.2-6,3 8,4-11.6

В1дм1нн1сть в якост! 1 властивост1 стал1 пов'язана з т!м, цо при наплавлвванн! першого эливку основними служили реакцП' (6) 1 (8).а другого-реакцП" (5) 1 (7),що прот1кали л!воруч та праворуч при температурах ЕШП.Як насл1док,при од-наков1й форм! оксидних включень метал першого зливку забруд-нен., .пл1вков1ми вклЕченнями.як1~ в1дпов1дн! за зменшення ударн1й в'язкост!.

З.Математичне моделювання хШчних р1вноваг ы1в металом

флюсом

Об'ектами пор!вняльного дослЦкення були прост 1 1 склад,-н! модел1:

1

[УЩ------

1 '/5

Ье

1

[•/.012= -----К5/

1

у3

*

X/ ,

г/з

'/г

[У. АП '/г

(11)

Ы) (в;Ог)

'/2

ко} Ы

'/г

[У. БП

(12)

V/. 0]д=

¡/б 'Л

Ч& '/& Щ '¡4

к

ДХО],

"М

Уг

5;

Чз

'Л V»

(13)

К

1

# г/5 '/г '/г

Ш------

Уз

Км

% т 1/г 1/г

(14)

1

- 1? -

Розрахунки активностей компоненте металу й шлаку проводили з використанням р1внянь К.Вагнера. В.А.Кожеурова i А.П.Пономаренка.

Для реал1зацП' обуислювального алгоритму розробили про- ' граму на mobï "Turbo Paskal" з розвиненим 1нтерФейсом " вве-дення-виводу";обчислення проводили на ПЕОМ.

Вих1дними даними служили:сталь ВХ15 складу,%:1,0С ; 0,3 Нп; 1,47Сг з вариваниям концентрац]й [Si] в!д 0,17 до 0.37 У. з 1нтервалом 0,12 i [fil] в!д 0,015 до 0.030Х í3 змгнним íh-тервалом;флюси АНФ-б i S2015 складу.У.2Шг03 ;5Ca0:O,25Ng0 1 33fi ,ЗЗСаО,3HgO,решта CaF¿ з вариваниям (Si0¿) в!д 0.5 до 4,5У. ¡3 змшним шагом i (fil203) bíд 23 до ЗЗЯ Í3 шагом 5% (3aMicTb CaF¿ );електро!ичний б\яий «лак складу,"/. :12fil¿0_j,20 SiO¿,55CaO, 12Hg0,решта CaF¿ .

Температуру вар!ювали в!д 1550 С до 1675*С Í3 шагом 25 i Ю^С.Спочатку вивчили вплив методичних факторов на адекватность моделей (13) i (14).

Виявилось.що вплив постШих в найчаст^е застосовува-них piBHAHHflx lgK^i lgKs¡ ;на величини [0]3 i [01$, мояе до-сягати 30 i 61льше в!дсотк1в.В той ие час для концентрац1й Ш3 ця р!зниця знаходиться в меяах абсолвтних допустимих розходаень при визначеннях [01 на установи! ф!рми "Бальцерс". Тому при подальшому анал!з1 результап'в моделювання викорис-товували piвняння lgKjg =6490 0/Т-2 0.4! i lgKs;=30720-1 1.76,цо дозволяють отримувати середньо-арифметичне значения 10] при задатй температур}.

При íhiwx однакових умовах прогнозований bmîct [0] в стал! залепить в iд характеру модел1 .прийнято)" для розрахунку за основу.'при використанн1 моделН13) в!н б!льший чи менший у nopiBHAHHi з моделями (И) або (12), цо не узгодкуеться з

траджийними роглядами.

Протягом всього 1нтервалу досл1джених температур масов! частки [013 практично ствпадають за абсолютною величиною з фактичними [0,0015-0,0040 2),що Чснують в промислових сталях ВХ15-Ш.Проте,в залевност! вЦ методики розрахунку активностей оксид1в у Флюс1 сп!впадання даних'досягаеться при р!зних

о

теыпературних Интервалах:1550___1625 С( р1вняння А.Г.Понома-

ренко) 1

1600___16В0. с (р^внякня В.А.Кокурова).■

У зв'язку з ции виникла необхЦн!сть у проведен«! до-даткових розрахунк!в з використанням б1лого шлаку,для цизн'а-чення активностей оксид!в,в яких, застосовували р1вняння А.Г. Пономаренко.Виявили.що при 1550...1610°С концентрацП' такон совпадать з фактичними масовими частками [01=0,0021-0,00502,як! спостер1галися в стал) ИХ15 електродугово! вип-лавки.БСльше того.пор^вняння даних розрахунк1В з результатами ранжировки плавок за вмятом [01(247. - 0,0021... 0,0030'/., 612-0,0031... 0.0040% 1 152-0,0041.. .0,00502),виконаноУ ;,,Якр-НД1спецсталлю".показало,що 752 вЦ загальноУ к1лькостУ про-контрольованих плавок (41) мали порушення по температурному ревиму(1585-1610вС).

Показаво й те,но для сталей 1X15 1 1X15-1 однаковий вШст [ОЬО.0022-0,00322, розрахований 1з застосуванням р1в-нянь А.Г.Пономаренка,досягаеться при 1550-1580 1 1375—1600е"С, як1 в1дпов!дають експериментально вим1ряними для р1дного ме-талу й шлакуЛнакше кавучи.у сп1впаданн! розрахункових 1 фак-тичних даних за вьпстом [01 1 температури шлаку найваялив!-шою е точн!сть модел! не т!льки розкислення,але й будови

розплавленого Флюсу____________________

Таким чином,модель (13) адекватна реальна картин! розкислення стал! 1X15-11,а значить,з високою для практики точ-

н^стю дозволяв прогнозувати вплив металург1йних фактор!в на поведЫку [01 у зливку.

I

Зпдно результатов моделювання,пор!вняно 3 !ншими дос-л!дауваними зм1нними факторами вир1шальний вклад в окислен-Н1сть стал! не т1льки електродуговоУ.але й еЛектрошлаковоГ виплавки вносить температура металу й шлаку.Г1ри цьому п!д-тверднуготься заводсы« дан! про те. що за розкислювальною здатстю флюс АНФ-6 не поступаеться флюсу АНФ-32М,який,про-те.мае кращу десульфуровану здатн1сть.

Не т!льки в ДСП.але й при ЕШП про порушенНя температурного (.електричного) реаиму на плавках.як! мають випади за глобулярним включениям,можна впевнено судити по вм!сту Г03 у прокат!.Це ванливо ще й тому.що нав!дм1ну в!д ¿СП при д!юч!й технолог! 1 ЕПГП сталей, температура шлаково!' ванни не контро-люеться термопарою занурення.

Для отримання масових часток [01^0,002% у зливку необ-хЦно проводити Е0П стал! Ш5 п!д флюсом ЙНФ-6 або ЙНФ-32М, що м^стять 2-3% Б!,при температурах влаку не б!льве 1550° С з використанням вихЦного металу.в якому концентрац!я залиш-кового [Я11 в 1,5...2.0 раза вица оптимального значения у зливку.Таю умови створюються при ЕИП стал! 1X15 п!д флюсом АНФ-б у кристал!затор! кв.565 мм п!д час виведення усадочноГ ■ раковини при наплавлюванн1 5-тонного зливку,в результат! чо-го масова частка [01 понижуеться до 0.0020-0,0017% С дан! ЗКО).

Шляхом пор1вняння р1вноваяних ! фактичних концентрац1й [01 ! (РеО) визначили що при ЕШП стал! 1X15 п!д флюсом АНФ-6 розкислювальна здатнкть шлаку одночасно контролюеться як реашями (1)1 (З).так ! константою розподиу рсню м1ж ме-талом ! шлаком.

Йдекватн1сть модел! Г13J реальн!й картин! розкислення

--20 - £ ' y-

стал1 дозволяе зробити висновок.що при д.1юч! й технолог i ï ЕШ1: -система метал-шлак не т!льки на поверхн1 ix под!лу,але й в глибиннич парах досягае xiMÎMHoï р!вноваги;

-у метал!чн!й BaHtfi практично весь кисень знаходиться в розчиненому стан!;

. -розкис^ення металу контролюеться не ст!льки к1нетични-ми (выведенном вих5дних включенъ 1з рЦкого металу i розчи-ненням ix у дисокоосновному глиноземистому шлац1 з низьким окислениям ),ckîльки термодинам1ЧнимиШм1чним складом металу й шлаку,a Tarços температурою) факторами.

Виявили.цо пор!вняно з простими складна модель (14) такой дозволяе T04Hime прогнозувати вплив основних металурпй-них Фактор1в на повед]нку [fil] у стал! ЗОХГСА-Ш.До реч1. на ступ1нь вЦновлення ШЗ iстотно впливае не пльки температура,але й коливання BMicTy оксид!в Fe.Si i fil у меиах марки флюсу АНФ-6.

3 fl Г fi Л b H I ВИСНОВКИ 1 .Розроблен! й досл!дкен1 склада реакц!ï розкислення шлаку й металу [fil] i [SH.ICa] i [SiUCa] i Ifill.lflÎ].ICa] i [Si], вибгр яких в poni основних перш за все визначаеться bmîctom залишкового [fil] у вихЦному метал]' i маркою (складом) эастосовуваного флюсу.

2.3 единих позиций yзaгaльнeнi й систематизован1 прак-тичн1 дан! по впливу основних металурпйних фактор1в rça по-вед1нку [01,Ш1. [Si! i [СаЗ.базовий фазовий склад оксидних вклгочень.яккть та властивкть сталей при розкислювальному й вЦновлювальному BapiaHTax ЕШП.

--З.Констатовано.що характер-та-напрям-эсуву-основних-пар-

реакцй можна коректно прогнозувати як за результатами 3mîh xiMi4Horo складу металу й шлаку у npoueci Е1П.так за базовим

фазовйм складом глобулярних та др!бних оксидних включень у прокат!.

4.В !зотерм1чних умовах (ГеО) ! ($Ю£ ).[0 ]. С А11 1 С Са 3. як! утворюються в шлац! й зливку в результат! снладних реак-ц1йЛ як! св!домо вводять до вихЦного флюсу й металу в оп-тимальних к1лькостях,нер!внозначн! з точки зору глибини роз-кислення,базового фазового складу включень',якос'т1 й власти-востей стал!.

5.Виявили,що як при пЦвищеномуСО,045.. .0,060/!),так ! зм1нному(0,010.. .0,044 У.) вм1сту [ЯП у вих1дному метал1 у стал! ШХ15 С Г—Ш функц1Я Ш=НйП мае екстремальний характер.При цьому координати екстремуму практично однаков! й в1дпов!данть концентрац!ям [АП=0,025£ ! [ОЬ0.0021Я (зливок маеою 4т).

6.Установили,що при ЕШП стал 1 ШХ15 п!д флюсом АНФ-32 у кристал1затор кв.415мм залететь середнього максимального балу за глобулярними I оксидним включениям в!д питомоТ вит-рати пруткового алим!н!ю такоя мае екстремальний характер. Найменша забруднен1сть металу такими включениями досягаеться при питом1й витрат! алим^ю 0,8-0,9 кг/т стал!.

7.При ЕШП стал! 30ХГСЙ п1д флюсом ЙНФ-6 ЙВП прот1кае сп!льно з КВП !,як насл!док,в прокат! з'являються не т!льки пл1вков!,але й велик! глобулярн! включения.При цьому окис^е-н!сть металу ! шлаку визначаеться т!льки ЙВП ! не дотриму-еться закон розпод!лу кисню.

б.Експериментально установили.но нав1дм!ну в!д ШХ15СГ-В в стал! ЗОХГСА-Ш велик! глобулярн! ! др1бн! включения характеризуются Фазами не пльки пост!йного,але й зм1"нного складу - нестех!ометричним алвм1натом Са та глиноземом.Запропо-нували мехашзм утворення таких включень.

-22- '

'' V

9.Термодинам1чно обгрунтували.що базовий фазовий склад пл1вкових включень,що В1'дп0В1'дають за появу в1дк(шв у сталях типу 30ХГСА-1, представлений не н!тридами,а субоксидами алюи!н1я 1 продуктами 1х роз/гаду.

Ю.Розррбили термодинам1Чн! модел1 складних реакций з участи алюмШю й кремн!ю,программ 1х чисельиого р!»ення за допомогош ПЕрМ вЦносно [0].САП,[01* I Ш0г )* й : показали, чо складу! модел1 адекватно в1дображавть вплив основиих металург!йник фактордв на поведшку [0] 1 С А13 у сталях ВХ15-И 1 ЗОХГСЙ-1. ■

11.ВироСлено рекомендацн по удосконаленню д!ючих тех-нолог1й ЕИП' досл1диених сталей,в тому числ1 з долегуванням 51,а також мртодом ЕШП+БДП.3 участю дисертанта розроблено 5 запровадаено на завод! "Дн1проспецсталь" технолог!1 ЕИП крем'янистих сталей ¡з застосуванням електрод!в з невиведе-нов окалиною, флюсу АНФ-32 1 пруткового алюмш!ю з оптималь-ними витратаци,порошку ФС65 на плавках з долегуванням 51.а такоя стал! 30Х2НВА в кристал1затор1 кв.415мм зам1сть кв.350 мм.що дозволили зменшити брак на 684,51т,розх1д ил1фувальних круг1в на 246 вт.1 в 2 раза головну 1 донну обр!зь зливк!в.

Сумарнир р1чний економ1чний ефект .320743 крб,( в цшах 1990р.).

0сновн1 положения дисертацН опубл!кован! в роботах:

1.Никитир С.Б..Габуев Ю.Г.Термодинамическая модель комплексного раркисления сталей алюминием и кремнием //Проблемы специальной электрометаллургии.-1988.-N2.-с.5-9

2.Никитин С.Б..Долотов В.В.Влияние различных металлурги" ческих факторов на поУедешГё^кислорода при^ЗШП стали—ШХ15—//—

Там же.-1988.- N4.-0.8-12

3.Никитин С.Б.Долотов В.В.Термодинамическая модель окисле-

ния-восстановления алюминия при 31П сталей,легированных кремнием/Лам «е.- 1990.-Ni.-с.6-11

4.Никитин С.Б.Долотов В.В.Прогнозирование минимального содержания кислорода при ЭйП низколегированных сталей//Там ie.-1990.-K2.-c. 5-10

5.Особенности химических превращений при образовании глобулярных включений в кремнистых сталях/С.Б,Никитин,Г.П.Кага-новский,В.П.Пирожкова,А.В.1айворонок//Там «е.-1992.-N3.-с.6-12 6.Никитин С.Б..Вохмянин ft.Н.,Вагановский Г.П.Математическое моделирование" химических равновесий при раскислении стали 1Х15-1//Гам «е.-1993.-N4-c.12-22

7.Опыт делегирования и модифицирования расплавов в процессе ЗИП/ А.И.Хитрик,В.ft.Аевченко,Н.Р.Литвинова,С.Б.Ники-тин//Проблемы и перспективы спецэлектрометаллургии.Электровла-ковый переплав.-М. :Черметинформация,1989.-с.111-114

8.Влияние технологии внплавки исходного металла на качество стали ИХ 5 5СГ-1/С.Б.Никитин.Г.П.Кагановский.Ю.Г.Габу-

»

ев,А.В.1айворонок// Современные проблемы электрометаллургии стали.Тезисы докладов UII научной конференции.-Челябинск'.Ро-топринт Челяб.госуниверситета,1990. -с.26.

Nikitln S.В.Special features research of bearing and conStructional steels refining by electroslae reaeltlne.

The dlsertation on competition the decree award of the doctor technical science on speciality 05.16.02 - Metallurgy of ferrous eetals,State letallurgical flccadiiy of Ukraine, Dnepropetrovsk.1995.

The conplex reactions and theriodinaeic »odels are defended as they let to deterilne the conforiities of influ-

- 24 - -Г

ence on metallurgical factors and the state of 10],[fill, ICal.lSi] and basic phase compound oxid engaging in silicon-us steel under deoxidization and reduction variants ESR.lt was established by teans of Bodels; and latheaatically that complexs reactions adequate reflect the influence of letallurgical factors on state of 101] and [fill in steel 1X15-1 and ЗОХГСА-I.The reconmendations on improving of working techology are vorked out part of thei are introducted into production.

Никитин С.Б.Исследование особенностей рафинирования подшипниковых и конструкционных сталей электроилаковым переплавом

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.16.02 - металлургия черных металлов,Государственная металлургическая академия Украины, Днепропетровск,1995г. , ,

Зачитаются сложные реакции раскисления и термодинамические модели,позволившие уточнить закономерности влияния металлургических факторов на поведение ШДАПДСа] Л Si] и базовый фазовый состав оксидных включений в кремнистых сталях при раскислительном и восстановительном вариантах ЗИП. Математическим моделированием установлено,что сложные реакции адекватно отражают влияние металлургических факторов на поведение 10] и (АН в сталях IX-15-I и ЗОХГСА-I.Выработаны рекомендации по соверженствованию действущих технологий, часть из которых внедрено в производство.

__Ключев1_слова:надень,включения,реакц!я.модель,металур-

Г1йн1 та методичн! фактори.